2.9. Вплив деградаційних процесів та техногенногонавантаження на земельні ресурси
За функціональним використанням земель територія містарозподіляється на сельбищну, промислову та рекреаційну зони.
Сельбищна зона міста Києва характеризується висотноюзабудовою в центральній правобережній частині міста та на новихмасивах (Оболонь, Виноградар та ін.), на масивах Лівобережжя(Троєщина, Харківський), а також приватною забудовою сільськоготипу, що розташована переважно на околицях міста по йогопериметру. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природнесередовище можна оцінити як середній.
Промислова зона складається із промислових таавтотранспортних підприємств. У межах міської агломерації вонизгруповані в промислові вузли і зони: Подільсько-Оболонський,Шулявка, Нижньолибідський, Дарницький, Тельбінський. Негативнийвплив цієї зони на навколишнє природне середовище оцінюється яксильний.
Рекреаційна зона представлена умовно природними ландшафтами(ліси, парки, сквери, зелені насадження загального користування,об'єкти природоохоронного призначення, луки, озера, річки таводоймища), які збереглися в межах міста і його околиць. Ця зонапозитивно впливає на стан навколишнього середовища і є показникомекологічного благополуччя.
Столиці України притаманні екологічні проблеми великих міст,а саме: поводження з усіма видами відходів (побутові, промисловіта інші); забруднення атмосферного повітря викидами підприємственергетики та викидами від автотранспорту; а також забрудненняповерхневих та підземних вод.
Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурсиміста є транспорт, промисловість та енергетика. Характерною іважливою особливістю земель Києва є їх територіальнадиференціація: поруч із щільно забудованими старими районамирозташовані незабудовані, здебільшого периферійні території,вкриті рослинністю лісових або лучних формацій. Ці землі, якірепрезентують до 50% присельбищної території, мають винятковезначення для формування середовища екології і потребують охоронита збереження. Проте останнім часом спостерігається тенденціяперенесення частини міського будівництва на такі вільні площі.Заходи Програми спрямовуються на недопущення знецінювання абовтрати земельних екологічних резервантів міста.
Найбільш негативного впливу зазнає атмосферне повітря і якдепонуюче середовище ґрунти. Моніторинг ґрунтів дав змогувстановити максимально забруднені ділянки, джерела і тенденціїрозвитку деградаційних процесів. Такі ділянки виявлено в Дарниці,на Подолі, Шулявці, в с. Пирогове. Забруднення ґрунтів в Дарницізумовлювалося виробничою діяльністю заводу "Радикал". На Подолі іШулявці забруднення ґрунтів зумовлене діяльністю підприємствелектротехнічної, хімічної, машинобудівної, поліграфічноїпромисловості. Отже, забруднені ділянки переважно збігаються зпромисловими зонами та автодорогами, які і є основними джереламизабруднення земель та інших компонентів навколишнього природногосередовища.
Джерелом суттєвого погіршення екологічного стану земель містає відходи виробництва та споживання. В Києві щорічно утворюєтьсяблизько 1,2 млн. тонн твердих побутових відходів. Видалення тазахоронення відходів відбувається за межами Києва на полігоні N 5(до 80% загального обсягу) в С. В. Дмитровичі Обухівського районуКиївської області і спеціалізованому полігоні будівельних відходівN 6. Побутове сміття крім того утилізується на сміттєспалювальномузаводі "Енергія" (365 тис. тонн/рік до 20% обсягу).
У зв'язку з тим, що в місті не ведеться роздільне зберіганнятвердих побутових відходів, це питання спричиняє негативний впливна вирішення проблеми засмічення міських земель та довкілля.Суттєвого значення набуває запобігання утворенню несанкціонованихзвалищ та їх ліквідація.
Щорічно в місті утворюється близько 50 тис. тонн відходівдеревини, гілок від обрізки дерев, листового опаду. Ця величезнамаса рослинних решток переробляється на біогумус тавикористовується для удобрювання земель.
Характерною особливістю територіальної спеціалізаціїпромислового комплексу Києва є те, що майже 80% обсягупромислового виробництва тут припадає на підприємствамашинобудування, приладобудування, хімічної, легкої та харчовоїпромисловості. Промислові підприємства і об'єкти енергетики (понад75% - викиди від стаціонарних джерел) є основними джереламизабруднення атмосфери, земельних і водних ресурсів. Високий рівеньзабруднення довкілля зумовлюють випади окису вуглецю (43% відзагального обсягу викидів), сірчистого ангідриду (31%), окислівазоту (11%) та двоокису вуглецю (10%).
Обсяг викидів забруднюючих речовин в повітря з подальшимвипаданням їх на землю, будівлі, дороги в межах міста за останніроки становить 50,07 тис. тонн, в т. ч. 4,8 тис. тонн твердихречовин та 45,2 тис. тонн газоподібних.
Автомобільний транспорт є одним з основних забруднювачіватмосферного повітря і земель. Зокрема його викиди в окремі рокиза даними статзвітності становили близько 53,0 тис. тонн, тобтомайже половину від загального обсягу викидів. Це ставить проблемузменшення автотранспортних викидів в ряд найгостріших екологічнихпроблем міста.
Складною екологічною проблемою міста є утилізаціязолошламових сумішей, що утворюються та накопичуються напідприємствах теплоенергетики міста, перш за все, це -ванадійвмісткі шлами ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, ТЕЦ-4, Дарницької ТЕЦ (районПозняки).
Однією з проблем сучасного землекористування є мінімізаціянегативного впливу радіаційного забруднення ґрунтів та іншихкомпонентів навколишнього середовища. На території Києва розміщено115 діючих підприємств, які у своїх технологічних схемахвиробничої діяльності використовують джерела іонізуючоговипромінювання.
Розділ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ І ЗАСОБІВ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ
Стратегічна мета Програми створення високоефективноїтериторіальне збалансованої системи землекористування тависокоякісного середовища життєдіяльності населення, забезпеченнясталого розвитку міста в нових соціально-економічних умовахобумовлює здійснення низки організаційних, правових,містобудівних, земельноохоронних заходів.
Основним засобом у цьому є реформування власності на землю таформування земель комунальної власності територіальної громадиміста як пріоритетний шлях розвитку земельних відносин.Врегулювання відносин власності на землю в м. Києві вимагаєзабезпечення ефективного функціонування різних форм власності,розмежування державної та комунальної власності на землю,забезпечення дієвих процедур щодо збалансованого розвиткутериторії міста. У цьому зв'язку основними завданнями щодоврегулювання відносин власності на землю в 2006 - 2010 роках є:
- визначення, затвердження та встановлення в натурі (намісцевості) меж міста;
- формування умов і здійснення процесу розмежування земельдержавної та комунальної власності з подальшим розподілом міжбюджетами різних рівнів доходів, одержуваних від користуванняземлею;
- забезпечення ефективного і оперативного оформлення прававласності на землю та права користування землею, у тому числі наумовах оренди;
- прискорення процесу переоформлення права постійногокористування земельними ділянками та права оренди земельнихділянок;
- удосконалення механізмів встановлення правових обмеженьщодо використання земель і нерухомості, в тому числі порядку іумов визначення сервітутів, вилучення земель для державних імуніципальних потреб; подальший розвиток зонування територіїміста.
Значні зусилля мають бути спрямовані на формування земельно-майнових комплексів, які є одним з найбільш важливих активівміста, що визначає характер будівництва і реконструкціїнерухомості, рівень розвитку економіки та забезпечення благоустроютериторії. Ключовим напрямом у цьому є подальший розвитокефективних ринків землі і нерухомості, які реагують на попит ізадовольняють суспільні потреби. Для цього потрібно здійснитизаходи щодо:
- стимулювання конкуренції між різними суб'єктами ринку зацільову забудову, ефективне використання і благоустрій земельнихділянок;
- вдосконалення економічних інститутів і механізмів платностіземлекористування (купівлі-продажу, оподаткування, оренди,кредитування, іпотеки, інвестування, страхування);
- подальшого формування інфраструктури обслуговування ринкуземлі (банки, земельні біржі, консалтингові, ріелторські тамаркетингові фірми з обслуговування ринку землі тощо).
Протягом 2006 - 2010 років має здійснюватись комплекс заходівз використанням правових та економічних важелів регулюванняринкових земельних відносин щодо купівлі-продажу, в тому числі навідкритих торгах, земельних ділянок юридичними та фізичнимиособами. Це забезпечить значне поповнення міського бюджету коштамивід викупу земельних ділянок. Вагомим чинником розвитку земельногообігу у м. Києві має стати запровадження практики продажуземельних ділянок та права їх оренди під забудову виключно наконкурентних засадах, що сприятиме надходженню грошей у міськийбюджет.
Одним із стратегічних напрямів поліпшення використання іохорони земель є оптимізація територіального розвитку міста. Вонаполягає в удосконаленні структури категорій земель і земельнихугідь з метою підвищення ефективності та інтенсивностіземлекористування, поліпшення їх інвестиційної привабливості,збільшення дохідності, забезпечення стійкості екосистем міста.
Найважливішими завданнями щодо оптимізації використанняземель є удосконалення організації забудови міста (розвитокприміської забудови, ущільнення, послідовна регенерація,реконструкція з урахуванням перспективних потреб і сучасних вимог,розширення підземного простору) та упорядкування території підзабудовою, в тому числі комплексний розвиток території піджитловою забудовою; дотримання екологічних вимог охорони земельпри землеустрої територій.
Удосконалення організації забудови міста потребує:регулювання щільності забудови; доведення землеємності промисловихта інших галузей до нормативних рівнів; випереджаючий розвитокформування інженерно-транспортної інфраструктури.
У сфері планування та забудови міста необхідно забезпечити:підвищення інтенсивності використання міських територій;удосконалення функціонально-планувальної організації забудовиміста; якісне формування архітектурної та об'ємно-просторовоїструктури новобудов міста; збереження та відтворення історично-архітектурно-природного комплексу Києва.
Дотримання екологічних вимог охорони земель при землеустроїтериторій міста слід досягати шляхом надання екологічним іресурсозберігаючим чинникам домінуючої ролі; вжиття заходів щодовпровадження еколого-безпечних ресурсозберігаючих технологій увиробництві промислової, будівельної та інших видів продукції;сприяння ефективному використанню та відтворенню земельнихресурсів, збереження унікальних територій та природних об'єктів;запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Реалізація основних напрямів територіального розвиткупотребує розробки нормативно-правової бази містобудівноїдіяльності, яка забезпечить взаємопов'язаний розвиток Києва істоличного регіону, перехід до принципів і методів управліннямістобудівною діяльністю, що враховують особливості м. Києва -столиці України, а також особливості життєдіяльності міста вумовах ринкової економіки.
Удосконалення і розвиток управління земельними відносинамивимагає створення ефективної системи планування щодо використанняміських земель, просторового розвитку, забезпечення умов вільногоринкового обігу землі, гарантування права власності і правакористування земельними ділянками, організації використання земельна платній основі, забезпечення їх охорони та постійногоекологічного оздоровлення в інтересах територіальної громади містаКиєва.
Землі міста підлягають:
- захисту від ерозійних процесів і зсувних явищ, відзабруднення хімічними, біологічними, радіоактивними та іншимишкідливими речовинами і сполуками реабілітації забруднених земель;
- скороченню площі і регенерації території промислових зон;
- збереженню зелених зон, природних і рекреаційних територій;
- формуванню водоохоронних та лісозахисних зон, забезпеченнюїх очищення та запобігання несанкціонованим викидам;
- визначенню та скороченню площ земель підвищеного звуковогодискомфорту;
- забезпеченню екологічно безпечного середовищажиттєдіяльності людини.
Особливої уваги потребують землі, на яких відбуваютьсянегативні геологічні та інженерно-геологічні процеси і явища.
Одним із пріоритетів у здійсненні земельної політики у містіна найближчий час залишається розробка необхідної містобудівної таземлевпорядної документації, удосконалення системи веденняземельно-кадастрової інформації, проведення топографо-геодезичнихробіт, оцінка земель, розробка проектів організації земельприродно-заповідного фонду, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, планів земельно-господарського устрою тадокументації на прибудинкові території; встановлення меж охороннихі захисних зон тощо.
Розділ 4. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
4.1. Концептуальні напрями використання та охорони земель м.Києва
Кожна з дев'яти категорій земель міста (землісільськогосподарського призначення; землі житлової та громадськоїзабудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронногопризначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційногопризначення; землі історико-культурного призначення; землілісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості,транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення)має свої особливості щодо використання у період дії Програми тавідрізняється за основними напрямами охорони. Використання таохорона земель розглядаються за категоріями земель стосовно їхпитомої ваги у загальній площі міського землекористування.
Пріоритетним напрямом землекористування в місті єзабезпечення раціонального використання та охорони земель житловоїта громадської забудови. Передусім, необхідно забезпечити сталийрозвиток міста, створити необхідні умови для розвитку йогопродуктивних сил, організувати комфортні умови проживання всіхверств населення міста, включаючи рівень забезпеченості житлом,зручні транспортні зв'язки, формування системи обслуговуваннямешканців та організацію дозвілля і відпочинку жителів міста.
Використання та охорона земель житлової і громадськоїзабудови здійснюватиметься відповідно до положень Генеральногоплану міста Києва до 2020 р. ( ra0370023-02 ) щодо нової житловоїзабудови на розрахунковий період дії генплану міста, резервуваннятериторій для цієї мети на більш віддалену перспективу,упорядкування та благоустрій територій існуючих житлових масивівбагатоповерхової житлової забудови, а також районів індивідуальноїжитлової забудови садибного типу, реконструкції районівп'ятиповерхової забудови, аналіз можливості невикористанихтериторіальних ресурсів в умовах існуючої забудови і відповіднеущільнення забудови виключно відповідно до" містобудівних норм таправил. Згідно з Генеральним планом розвитку міста в існуючихмежах м. Києва намічено забудувати біля 21 млн. кв. м нових площ.
Основні і переважаючі обсяги житлового будівництванамічається розмістити на вільних від забудови територіях міста,головним чином на намивних, що були передбачені для освоєнняпопереднім Генеральним планом та наступними проектними рішеннями:в мікрорайонах і кварталах житлових районів Позняки, Осокорки, взамикаючих мікрорайонах і на незавершених ділянках в житловихрайонах Вигурівщини-Троєщини, за рахунок зайняття промислово-комунальних і транспортних територій, зокрема з виносом частинипідприємств за межі міста, а також на існуючих внутрішньоміськихтериторіальних резервах середньої та периферійної зон міста(райони вул. Саперно-Слобідської (1-й мікрорайон), вул.Ломоносова, просп. "Правди", Лівобережний та ін.).
Використання земель інших категорій спрямовуватиметься назабезпечення умов для комфортного проживання і відпочинкунаселення, підвищення рівня ефективності землекористування,збереження об'єктів національної спадщини та природно-заповідногофонду.
Охорона земель як компонента біосфери та просторової базижиттєдіяльності населення залишатиметься пріоритетом регулюванняприродокористування в місті. Регулювання охорони земель міста будездійснюватись шляхом визначення цільового призначення земель,проведення зонування території міста з встановленням меж зон зособливим режимом використання земель природоохоронного,оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення,визначення єдиних вимог до власників землі та землекористувачів ізабезпечення їх виконання.
Виходячи із загальнонародних інтересів запроваджуватимутьсямістобудівні та екологічні обмеження у використанні земельвласниками і землекористувачами. Усі землі міста підлягаютьзахисту від ерозійних процесів і зсувних явищ, від забрудненняхімічними, біологічними, радіоактивними та іншими шкідливимиречовинами і сполуками.
Підприємства, установи, організації та громадяни, діяльністьяких призведе до забруднення і погіршення екологічного стануземель, будуть зобов'язані відшкодовувати в установленому порядкузаподіяні збитки в повному обсязі і за свій рахунок здійснюватизаходи щодо ліквідації негативних наслідків своїх дій.
За рахунок бюджетних асигнувань, коштів від продажу земельнихділянок, плати за землю та коштів, що надходять в порядкувідшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарськоговиробництва, передбачається здійснити заходи щодо рекультиваціїпорушених земель, які перебували у користуванні ліквідованихпідприємств, установ і організацій, проведення протизсувних ілісомеліоративних робіт.
Пріоритетного розвитку набуватимуть поліфункціональнітериторії, на яких гармонійно поєднуються природне та історико-культурне середовище, обмежується господарська діяльність.
4.2. Використання та охорона земель житлової та громадськоїзабудови
4.2.1. Земельно-господарський устрій території
Земельно-господарський устрій території міста Києваздійснюватиметься в порядку, передбаченому у 1993 році спільнимнаказом Міністерства України у справах будівництва і архітектурита Державного комітету України по земельних ресурсах, якийпогоджено в Міністерстві юстиції України.
В основу складання планів земельно-господарського устроюпередбачається покласти Генеральний план міста Києва на період до2020 року ( ra0370023-02 ), План земельно-господарського устроюмає створити умови для обґрунтування, розробки і подальшоїреалізації на території м. Києва необхідного обсягу організаційнихта інженерно-технічних заходів щодо освоєння, поліпшення якості таефективності використання міських земель, охороні природногокомплексу міста, збереження його ландшафту та історико-культурноїспадщини.
Найбільш важливими завданнями розробки проектів земельно-господарського устрою є:
- формування повних земельно-кадастрових та містобудівнихданих для прийняття рішень щодо будівництва об'єктів, термінівйого реалізації та розрахунку коштів на його реалізацію;
- забезпечення довгострокового резервування земельних ділянокдля необхідних в життєдіяльності міста об'єктів (переважносоціального, медичного, рекреаційного, інженерного напрямів);
- збереження об'єктів архітектурної та історико-культурноїспадщини та запобігання порушенням їх охоронних зон і зонархеологічних досліджень;
- повне збереження природного комплексу міста, включаючи впершу чергу його зелені зони, акваторії, природний ландшафт;
- здійснення актуальних заходів з інженерної підготовкитериторії, захисту її від підтоплення та затоплення, а такожзахисту навколишнього середовища від забруднення в результатівиробничої та комунальної життєдіяльності міста.
Планами земельно-господарського устрою має передбачатисьзонування території (зонінг) та особливий режим використанняземель у зонах санітарної охорони джерел водопостачання,водоочисних споруд; водоохоронних зонах водоймищ і річок,природних і штучних водоймищ; зонах охорони ландшафту, пам'ятокісторії і культури, зонах регулювання забудови; охоронних зонахзаповідників, заказників, регіональних ландшафтних парків,ботанічних садів.
Межі таких зон на території міста мають бути затвердженіКиїврадою за погодженням з органами, які приймають рішення простворення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.
Фінансування робіт по складанню планів земельно-господарського устрою та відповідних дослідницьких робітздійснюватиметься за рахунок коштів місцевого бюджету.
4.2.2. Визначення меж прибудинкових територій у зоні житловоїзабудови
Визначення меж прибудинкових територій провадитиметьсявідповідно до Правил розподілу житлової території кварталу(мікрорайону), затверджених Держбудом України у вересні 1999 року,Положення про склад, зміст, порядок розроблення, погодження тазатвердження проекту розподілу території кварталу (мікрорайону),затвердженого Держбудом України у травні 2001 року.
На законодавчому рівні залишаються неврегульованими питаннязабезпечення законних інтересів власників і користувачів будівельта споруд, мешканців житлових будинків під час здійсненнямістобудівної діяльності на території кварталу (мікрорайону), якаперебуває у комунальній власності. Не визначено порядок урахуванняприватних (громадських) інтересів та досягнення балансу інтересівнаселення.
Зокрема, безперешкодна експлуатація проїздів, інженернихмереж, використання спільних прибудинкових майданчиків,спортивних, ігрових, озеленених територій загального користуванняможуть бути забезпечені шляхом переведення вказаних територійспільного користування до комунальної власності або шляхомустановлення сервітутів.
У високощільній забудові кварталів історичногозагальноміського центру існуючі параметри дворів не забезпечуютьвимог державних будівельних норм щодо озеленення прибудинковихмайданчиків (вони становлять до 50% від нормативних показників).
У кварталах (мікрорайонах), спроектованих у 70 - 80-х рокахза принципами вільного планування та використання стрічковихпланувальних прийомів у примагістральній зоні, будинки, якірозташовані з низькою щільністю у внутрішній зоні мікрорайону біляозеленених територій та ділянок дитячих дошкільних закладів,потребують створення наскрізних проїздів вздовж житлових будинківпримагістральної зони. При цьому площі внутрішніх озелененихтериторій мають розраховуватися також на мешканців житловихбудинків примагістральної зони.
За наявності майданчиків, об'єктів озеленення тощо,призначених для обслуговування мешканців групи житлових будинківабо мікрорайону, вказані елементи житлової території відносять дооб'єктів сервітуту або до територій спільного використання групижитлових будинків, які перебувають у комунальній власності.
4.3. Використання та охорона земель лісового фонду
Ліси зеленої зони Києва з лісопарковою частиною заекологічним і господарським значенням і виконуваними переважноприродоохоронними функціями належать до першої групи, а закатегорією захисності залежно від того, які функції переважають, -до санітарно-гігієнічних та оздоровчих лісів.
Лісові масиви на міській околиці - Пуща-Водицький,Святошинський, Голосіївський, Сирецький гаї тощо - відносноневеликі залишки давніх і могутніх пралісів, дібров, щорозміщувалися колись переважно на підвищеннях Київського платоПравобережжя Дніпра.
Найбільшою перлиною зеленої зони Києва є лісовий масивГолосієво, який по праву вважається національним надбаннямукраїнського народу.
Слід розробити заходи щодо використання та охоронирекреаційних зон Святошинського лісопарку. Святошинський лісопаркстановить собою лісовий масив природного походження, депереважають соснові насадження віком 150 - 180 років. З півночі тапівнічного заходу до міста підступають великі ділянки пуща-водицьких соснових та мішаних лісів. На території Святошинськоголісопаркового господарства в місцях масового відпочинку створеношістнадцять спеціальних рекреаційних зон ("Межигірська","Горенська", "Виноградар", "Партизанський бір", "Видриця","Сосновий бір" та інші).
Спеціальної охорони потребують землі Дарницькоголісопаркового господарства (Броварське, Білодібровне, Дніпровське,Микільське і Дарницьке лісництва). У межах цього лісопарковогогосподарства розташована низка виробничих підприємств, шкідливийвплив яких негативно позначається на довкіллі, зокрема на ґрунтахта інших лісових екосистемах.
Ліси зеленої зони і внутрішньої частини Києва потребуютьвсілякої охорони і збереження. Вказане зокрема стосується ізелених клинів міста.
Першочерговим завданням міської влади у сфері охорони земельлісового фонду є документальне встановлення їх меж.
4.4. Використання та охорона земель водного фонду
З урахуванням містобудівних особливостей території, зручнихтранспортних зв'язків потрібно забезпечити раціональневикористання земель водного фонду.
У разі надання у власність або в користування земельнихділянок у межах водного фонду потрібно забезпечити вільний прохідусіх громадян до водної акваторії та їх пересування у прибережнійсмузі.
Слід провести благоустрій берегів озер і ставків у місцяхмасового відпочинку, організувати відповідні заклади з розвиткуводних видів спорту тощо.
Рибогосподарські вимоги мають бути розроблені в Схемікомплексного використання, охорони та відтворення водних таземельних ресурсів у басейні р. Дніпро на ділянці від гирла р.Десна до гирла р. Стугна.
Першочерговими заходами щодо поліпшення використання земельводного фонду є:
- здійснення аналізу впливу існуючої забудови на навколишнєсередовище щодо відповідності вимогам законодавства;
- розробка заходів щодо захисту існуючих житлових масивіврізного призначення від можливих аварійних ситуацій на екологічнонебезпечних об'єктах у районі забудови та вище за течією р.Дніпро;
- дослідження рівня небезпечності дії зазначених вищеоб'єктів на екосистему р. Дніпро;
- розробка механізму застосування санкцій у разі порушеннявимог природоохоронного законодавства або відсутності узабудовника в повному обсязі документації, що дає можливістьпроводити роботи по забудові у заплаві р. Дніпро від гирла р.Десна до гирла р. Стугна.
Розроблено схеми прибережних захисних смуг Подільського,Оболонського, Дніпровського, Деснянського, Дарницького районів,які також буде передано на затвердження до Київської міської ради.
Необхідно завершити розробку проектів прибережних захиснихсмуг Печерського, Шевченківського, Голосіївського, Святошинського,Солом'янського районів.
4.5. Використання та охорона земель природно-заповідногофонду та іншого природоохоронного призначення
Оскільки природно-заповідний фонд охороняється як національненадбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони,відтворення та використання земель цього фонду у містірозглядається як складова частина системи природних територій таоб'єктів України, що перебувають під особливою охороною.
Сучасні умови спонукають до перегляду пріоритетів приформуванні природно-заповідної мережі міста у напрямі збільшеннякількості територій поліфункціонального призначення, якістворюються як для збереження природних комплексів, так і длязабезпечення соціальних функцій. Це зумовлює проведення науковихдосліджень рекреаційних ресурсів та рекреаційного зонуваннятериторій природно-заповідного фонду міста.
Актуальним залишається завдання щодо проведенняінвентаризації та правового оформлення використання територіїприродно-заповідного фонду за користувачами з урахуванням вимогформування та розвитку рекреаційного середовища, а такожприведення класифікації і природоохоронного режиму територійвідповідно до положень Законів України "Про природно-заповіднийфонд України" ( 2456-12 ), "Про загальнодержавну програмуформування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015рр." ( 1989-14 ) та постанови Кабінету Міністрів України від25.08.2004 N 1094 ( 1094-2004-п ) "Про затвердження Порядкурозроблення проектів землеустрою з організації та встановлення межтериторій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного,оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного значення".
Розв'язанню проблем охорони і раціонального використанняоб'єктів природно-заповідного фонду сприяє робота щодорезервування найцінніших територій та акваторій, що належатьмісту, та потребує розробки заходів, спрямованих на вдосконаленнясистеми резервування територій та їх заповідання у вирішенніорганізаційних та законодавчих питань.
За умов зростаючого антропогенного тиску на природні об'єктивиникає необхідність у створенні для деяких об'єктів природно-заповідного фонду міста охоронних зон для забезпечення необхідногорежиму охорони природних комплексів та об'єктів і запобіганнянегативному впливу господарської діяльності на прилеглих до нихтериторіях.
Об'єкти природно-заповідного фонду є найважливішою ланкою уформуванні екологічної мережі, що передбачає зміни в структуріземельного фонду міста шляхом переведення (на підставіобґрунтування екологічної безпеки та економічної доцільності)частини земель господарського використання до категорій, якіпідлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їмрізноманіття природних ландшафтів.
4.6. Використання та охорона земель оздоровчого призначення
Київське Придніпров'я за оздоровчо-рекреаційною схемоювходить до Дніпровсько-Дністровського району другої рекреаційноїзони і належить до ресурсонадлишкових природних оздоровчо-рекреаційних територій. До унікальних природних оздоровчо-рекреаційних територій належать території Пущі-Водиці, Пущі-Озерної, Кончі-Озерної, Ворзеля, Кончі-Заспи, Святошина. Оздоровчо-рекреаційне господарство представлене санаторіями, будинками ібазами відпочинку, пансіонатами, спортивно-оздоровчими таоздоровчими таборами, санаторіями та санаторіями-профілакторіями.Значне місце у структурі оздоровчих підприємств займають закладидитячого оздоровчого відпочинку.
З метою створення сприятливих умов у сфері охорони земельоздоровчого призначення та забезпечення належного рівнявикористання земельно-оздоровчих об'єктів необхідно:
- завершити інвентаризацію земель оздоровчого призначення,здійснити паспортизацію об'єктів та розробку електронних паспортівна кожний об'єкт;
- забезпечити виготовлення і видачу об'єктам земельоздоровчого призначення державних актів на право постійногокористування землею;
- забезпечити виконання науково-дослідних і проектних робіт,пов'язаних з визначенням режимів використання земель оздоровчогопризначення;
- забезпечити використання земель виключно за цільовимпризначенням, охорону земельного фонду і його збереження.
4.7. Використання та охорона земель рекреаційного призначення
У сфері поліпшення використання та охорони земельрекреаційного призначення важлива роль належить реалізаціїПрограми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010року та концепції формування зелених насаджень у центральнійчастині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від19.07.2005 N 806/3381 ( ra0806023-05 ).
Створення сприятливіших умов для розвитку сфери рекреаційнихпослуг міста Києва, забезпечення належного рівня використання таохорони земель потребує:
- визначення заходів і завдань, спрямованих на збалансованезабезпечення потреб населення в рекреаційних землях, їх захистувід виснаження та деградації, а також збереження ландшафтного табіологічного різноманіття;
- забезпечення обліку цих земель та контролю за їхвикористанням і збереженням;
- удосконалення місцевої нормативно-правової бази щодозабезпечення охорони та використання земель рекреаційногопризначення;
- удосконалення управління у сфері охорони земельрекреаційного призначення.
Для цього необхідно провести землевпорядні роботи щодозавершення інвентаризації земель рекреаційного призначення,закріплення відповідних територій за землекористувачами та видачудержавних актів на постійне землекористування.
Слід провести дослідження рекреаційних ресурсів, створити їхкадастр та розробити схеми використання земель будинківвідпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту,туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих таспортивних таборів.
Необхідно розробити проекти рішень Київської міської радищодо заборони розміщення об'єктів будь-якого функціональногопризначення на землях, зайнятих парками та скверами до проведеннярекреаційного зонування цих територій, а також про заборону зміницільового призначення земель, зайнятих рекреаційними об'єктами.
Розробити заходи щодо сприяння діяльності громадських,науково-дослідних, проектних організацій щодо дотримання вимог повикористанню та охороні земель рекреаційного призначення.
4.8. Використання та охорона земель історико-культурногопризначення
Використання та охорона земель історико-культурногопризначення як особливо цінних земель мають здійснюватисявідповідно до правового режиму, встановленого згідно з ЗакономУкраїни "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) таЗемельного кодексу України ( 2768-14 ).
У зв'язку з вказаним необхідно привести у відповідність доЗакону "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) та Земельногокодексу України ( 2768-14 ), рішення виконкому Київської міськоїРади народних депутатів від 16.07.79 N 920 "Про уточнення межісторико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії такультури в м. Києві" із змінами, внесеними розпорядженнямКиївської міської державної адміністрації від 17.05.2002 N 979( ra0979017-02 ).
Необхідно об'єкти, перелічені в документі під титулами"заповідники" і "охоронні зони", залежно від характеру розподілитина типи: "комплекси (ансамблі)", "визначні місця" та "охоронюваніархеологічні території". Підготувати на кожний з них відповіднуоблікову документацію і в установленому порядку подати її длязанесення зазначених об'єктів до Державного реєстру нерухомихпам'яток України або оголошення їх "охоронюваними археологічнимитериторіями". У разі прийняття Кабінетом Міністрів України(стосовно об'єктів категорії національного значення) або Державноюслужбою охорони культурної спадщини (стосовно об'єктів категоріїмісцевого значення та охоронюваних археологічних територій)позитивних рішень, території цих об'єктів переводити до земельісторико-культурного призначення.
Необхідно розпочати систематичну роботу щодо визначення межта встановлення режимів охорони і використання територій пам'яток,їхніх охоронних зон, охоронюваних археологічних територій, щодозатвердження в установленому порядку зазначених меж та режимів, їхвключенню до державного земельного кадастру та містобудівноїдокументації. Стосовно територій пам'яток цю роботу слід проводитив рамках Комплексної програми паспортизації об'єктів культурноїспадщини на 2003 - 2010 роки, затвердженої постановою КабінетуМіністрів України від 09.09.2002 N 1330 ( 1330-2002-п ).
Треба скласти реєстр земель історико-культурного призначенням. Києва, встановити дієвий моніторинг стану охорони тавикористання земель історико-культурного призначення, опрацюватизаходи щодо посилення контролю за виконанням відповідних нормзаконодавства та дотриманням встановлених відповідно дозаконодавства режимів цих земель.
4.9. Використання та охорона земель промисловості,транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
Основним завданням щодо подальшого використання та охорониземель промисловості, транспорту, оборони тощо є оптимізаціяземлекористування у вказаних галузях для забезпечення їхефективного функціонування та розвитку, а також використання їхтериторіальних ресурсів для пріоритетних напрямів забезпеченняжиттєдіяльності міста і його сталого розвитку.
Відповідно до Генерального плану міста ( ra0370023-02 )здійснюватимуться заходи щодо реорганізації промислових ікомунальних територій для:
- збалансування територіально-галузевої структури виробничихутворень, нарощування виробничого потенціалу, яке пов'язано зоптимальною виробничою структурою міста;
- реорганізації промислово-комунальних територій дляреабілітації природного комплексу, здійснення нового житловогобудівництва та поліфункціонального використання;
- обмеження розмірів нових територій для промислово-комунальної забудови з урахуванням максимально ефективноговикористання територіальних резервів промислових утворень.
Для реабілітації природного комплексу прибережної зони р.Дніпро передбачається зміщення меж підприємств від урізу води уПодільсько-Куренівському промрайоні, промрайонах Теличка,Пирогове, острів Водників.
Вивільнення ділянок для нового житлового будівництвапровадитиметься у промислово-комунальних зонах, які можутьорганічно бути включені в сельбищні райони і розміщені безпорушення санітарно-гігієнічних нормативів.
Для поліфункціонального використання запропонованареорганізація окремих частин промрайону Теличка, окремі промисловіутворення центральної планувальної зони, південна та центральначастини Подільсько-Куренівського промрайону, промрайон Жовтневий,ділянки підприємств хімічної промисловості промрайонуДніпровський, Київського м'ясокомбінату, ділянки будіндустрії упромрайонах Корчувате і Пирогове.
За рахунок підвищення ефективності використаннятериторіальних ресурсів буде забезпечено суттєве нарощуваннявиробничого потенціалу, а також вивільнено понад 1,8 тис.гапромислово-комунальних територій для іншого функціональноговикористання.
Базисні комплекси і термінали, склади держрезервів,промислової сировини, отрутохімікатів, лісоперевалочної сировинитощо, що обслуговують населені пункти в межах системи груповогорозселення, передбачається на перспективу винести за межітериторії міста та його зеленої зони - у відособлені райони іззабезпеченням санітарних, протипожежних та інших спеціальних норм.
Програмою передбачається здійснення подальшого впорядкуваннята розміщення промислових об'єктів у місті на основі такихосновних принципів:
- збалансування територіально-галузевої структури кожноговиробничого утворення з нарощенням того виробничого потенціалу ірозширенням тих ділянок виробництва, які органічно пов'язані зоптимальною виробничою структурою міста;
- максимальне використання раніше відведених земельнихділянок діючих підприємств для нарощування їх виробничихпотужностей з метою інтенсифікації виробництва; перенесення центрууваги з кількісних показників на якість і ефективність, з ростувиробничих територій - на їх реконструкцію і ефективнішевикористання;
- реструктуризація промислово-комунальних територій з метоювивільнення частини територій для іншого функціональногопризначення реабілітації природного комплексу, нового житловогобудівництва, багатофункціонального використання із збереженням абобез збереження пріоритету існуючої виробничої функції;
- пріоритетність у визначенні черговості реконструкціїпромислових територій;
- раціональне обмеження розмірів нових територій дляпромислово-комунальної забудови з врахуванням максимальноефективного використання всіх територіальних резервів на існуючихпромислових майданчиках.
Із 6765,13 га територій, зайнятих промислово-комунальнимипідприємствами, передбачається на 3142 га - збереження їхньогофункціонального призначення з інтенсифікацією існуючоговиробничого використання; на 3623 га - реструктуризаціяфункціонального використання, з них в напрямках формуванняреабілітаційно-природного комплексу - 165 га; розміщення житловоїзабудови - 425 га; для полі функціонального використання - 3033га.
Розширюватимуться обсяги підземної урбаністики. Підземнебудівництво паркінгів, насамперед, має бути реалізовано поблизутранспортно-пересадочних вузлів регіонального та загальноміськогозначення, а також на транспортних площах, де зосереджені об'єктимасового тяжіння міського і приміського населення (оптові та іншіринки, супермаркети, розважальні центри та ін.) і відсутнітериторії для відкритих автостоянок. Це відноситься до Вокзальної,Московської і Тульської площ, до площ Героїв Бреста і Фрунзе.
Триватиме перепрофілювання об'єктів на землях оборони.Частина цих земель буде використана для потреб житловогобудівництва, спорудження об'єктів громадського призначення, якправило загальноміської системи обслуговування та адміністративно-ділових комплексів, лікувальних, спортивних тощо.
4.10. Використання та охорона земель сільськогосподарськогопризначення
У межах міста зареєстровано 18 сільськогосподарськихпідприємств, яким надано земельні ділянки для ведення товарногосільськогосподарського виробництва та ведення підсобногосільського господарства.
Понад 925 га земель використовуються громадянами для веденнясадівництва.
Підвищення рівня ефективності використання земельсільськогосподарського призначення здійснюватиметься шляхомрозширення тепличного господарства для вирощування овочів, квітів,розсади, іншої ліквідної продукції.
Охорона земель сільськогосподарського призначеннябазуватиметься на включенні їх в екологічну мережу, використаннізакритого ґрунту, реконструкції старих та закладанні молодихвисокопродуктивних фруктово-ягідних насаджень, декоративнихлісопаркових культур.
Принциповим напрямком використання цих земель є поступовескорочення площі земель, наданих для товарногосільськогосподарського виробництва з метою використання цихтериторій для містобудівних потреб.
Розділ 5. МЕХАНІЗМИ ТА ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
5.1. Удосконалення системи управління в галузі використаннята охорони земель
Відповідно до Перехідних положень Земельного кодексу України( 2768-14 ) управління землекористуванням у місті до розмежуванняземель державної та комунальної власності має здійснюватисьКиївською міською радою.
Після розмежування земель функції щодо розпорядження землямидержавної власності виконуватимуться Київською міською державноюадміністрацією та Кабінетом Міністрів як особливо цінних земельУкраїни. Однак розпорядження щодо особливо цінних земель можутьздійснюватись як вказаними органами виконавчої влади, так іКиївською міською радою лише за погодженням з Верховною РадоюУкраїни.
З завершенням формування земель комунальної власності у містізростатимуть роль і функції Головного управління земельнихресурсів Київської міської ради. Воно все більшою міроюперетворюватиметься у загальноміський центр регулювання земельнихвідносин, об'єднуючи в собі нормативно-методичну діяльність,організацію землеустрою, ведення земельно-кадастрової документаціїі моніторингу земель, функціонування земельного ринку, здійсненнясамоврядного контролю за землекористуванням.
Управління процесом раціонального і екологічно безпечногоземлекористування у місті має здійснюватись:
- на основі територіального планування з використаннямнауково обґрунтованого нормативно-методичного забезпечення;
- з урахуванням особливого режиму використання земель столицідержави, який має бути розроблений відповідно до законодавства,Генерального плану міста ( ra0370023-02 ) та спеціальних проектів,і передбачати систему соціальних, екологічних та економічнихобмежень землекористування в місті;
- з використанням економічних стимулів та санкцій, якісприятимуть ефективному, екологічно безпечному використанню землі;
- шляхом використання економічно доцільних для міста формземлекористування;
- з регулюванням забудови і вартості земель переважноекономічними методами шляхом диференціації розміру земельногоподатку, підвищення плати за землю при використанніпонаднормативних площ земельних ділянок;
- шляхом широкого залучення вітчизняних та іноземнихінвестицій у сферу будівництва інфраструктури міста, продажуземельних ділянок на конкурентних засадах, надання ділянок удовгострокову оренду з правом продовження термінівземлекористування на бажаний для інвестора термін або викупу їхвідповідно до закону; запобігання спекуляції землею, регулюванняпопиту на землю організаційними та економічними методами.
5.2. Нормативно-правове забезпечення
Основою для регулювання земельних відносин є Земельний кодексУкраїни ( 2768-14 ), прийнятий Верховною Радою України 25 жовтня2001 року та який набрав чинності 1 січня 2002 року. У кодексівизначено коло нормативних актів загальнодержавного рівня, якіпотрібні Україні для забезпечення максимально ефективного тараціонального використання найціннішого ресурсу держави землі.
