Про реформування галузі охорони здоровя в місті Києві

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Основ законодавства України про охорону здоров'я, на виконання рішення Київради від 19.12.2006 N 290/347 "Про оптимізацію системи надання медичної допомоги мешканцям міста Києва", з метою забезпечення доступної кваліфікованої медичної допомоги кожному киянину, запровадження нових ефективних механізмів фінансування та управління у сфері охорони здоров'я, створення умов для формування здорового способу життя серед населення міста Києва Київська міська рада

1. Затвердити:

1.1. Концепцію розвитку охорони здоров'я в місті Києві згідно з додатком 1.

1.2. Першочергові заходи, спрямовані на оптимізацію діяльності системи охорони здоров'я в місті Києві, згідно з додатком 2.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) вжити необхідні заходи щодо реалізації та виконання Концепції розвитку охорони здоров'я в місті Києві та першочергових заходів, затверджених підпунктами 1.1 та 1.2 пункту 1 цього рішення.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань охорони здоров'я та соціального захисту.

Концепція розвитку охорони здоров'я в місті Києві розроблена на основі чинного законодавства та спрямована на реалізацію положень Конституції України, законів України, Указів Президента України, рішень Уряду та Київської міської влади щодо забезпечення доступної кваліфікованої медичної допомоги кожному киянину, запровадження нових ефективних механізмів фінансування та управління у сфері охорони здоров'я, створення умов для формування здорового способу життя.

Необхідність визначення основних напрямів розвитку охорони здоров'я мешканців м. Києва зумовлена реальними соціально-економічними труднощами, зокрема:

- структурними змінами в економіці;

- змінами якості життя більшості киян;

- негативними тенденціями в демографічній ситуації в м. Києві;

- незадовільним станом здоров'я киян;

- низьким рівнем фінансування з бюджету міста та районів, що не забезпечує киян безоплатними медичними послугами;

- недостатньою економічною ефективністю використання ресурсів в міській системі охорони здоров'я, що пов'язано, перш за все, з неприйнятною в нинішніх економічних умовах формою фінансування в системі утримання закладів охорони здоров'я;

- недосконалою системою оплати праці лікарів та інших працівників сфери охорони здоров'я;

- незадовільною екологічною ситуацією.

Крім того, особливої гостроти (виходячи з умов значного розшарування населення по доходах та значного недофінансування галузі) набувають проблеми:

- доступу до медичних послуг;

- рівності при отриманні медичних послуг;

- якості медичних послуг за умови недостатнього ресурсного забезпечення;

- неймовірно довгих термінів очікування киян при необхідності отримання високотехнологічних сучасних медичних послуг;

- вкрай неадекватного забезпечення лікарськими та медичними засобами, товарами медичного призначення;

- незадовільного обслуговування існуючих будівель та обладнання;

- низької заробітної плати працівників системи охорони здоров'я (в Києві заробітна плата працівників галузі найнижча серед усіх галузей народногосподарського комплексу міста).

Не менш актуальним постає питання розширення прав та можливостей пацієнтів, яке включає:

- право на медичне обслуговування;

- право вибору пацієнтом лікаря чи лікувального закладу;

- участь пацієнта у прийнятті рішень по клінічних питаннях.

Метою реалізації Концепції є створення системи правових, економічних та управлінських механізмів реалізації конституційних прав киян на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, спрямованих на:

- збереження та зміцнення здоров'я населення, продовження періоду активного довголіття, якості і тривалості життя людей;

- створення правових, економічних та управлінських механізмів реалізації конституційних прав киян на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;

- забезпечення гарантованого рівня надання безоплатної медичної допомоги у визначеному законодавством обсязі;

- розвиток та формування керованого ринку медичних послуг, сприяння діяльності закладів охорони здоров'я всіх форм власності, створення умов для задоволення потреб населення в медичних послугах;

- ефективне використання наявних кадрових, фінансових і матеріальних ресурсів;

- солідарна участь держави, роботодавців, територіальних громад та окремих юридичних і фізичних осіб у фінансуванні послуг з надання громадянам медичної допомоги;

- зменшення дитячої та материнської смертності до рівня показників, визначених стандартами ВООЗ для країн Східної Європи;

- зниження ризиків для здоров'я киян, що пов'язані з забрудненням навколишнього середовища та шкідливими факторами довкілля;

- профілактика та попередження розповсюдження інфекційних захворювань;

- зменшення захворюваності та смертності від судинно-серцевих та онкологічних захворювань, туберкульозу та ВІЛ/СНІДу;

- зменшення шкоди від вживання алкоголю та наркотиків;

- забезпечення доступності та рівності киян при отриманні медичної допомоги.

Оптимізація управління в системі охорони здоров'я м. Києва шляхом:

- введення системи медичного районування, в основі якої є створення однакових можливостей для кожного мешканця м. Києва на отримання медичних послуг, в рамках єдиного медичного простору;

- запровадження у м. Києві єдиного медичного простору з метою реалізації права пацієнта на вільний вибір лікувального закладу;

- забезпечення рівного доступу всіх киян до гарантованої медичної допомоги;

- фінансування всіх закладів охорони здоров'я, які належать до територіальної громади м. Києва, з міського бюджету;

- поетапного збільшення асигнувань у сферу охорони здоров'я, їх ефективного використання;

- забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, переорієнтації охорони здоров'я на суттєве посилення заходів з попередження захворювань, запобігання інфекційним захворюванням, зниження ризиків для здоров'я людини, що пов'язані з забрудненням навколишнього середовища та шкідливим впливом факторів довкілля;

- вирішення проблем гігієни та безпеки праці, профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань;

- забезпечення всебічного гармонійного фізичного та психічного розвитку дитини, починаючи з народження, її раціонального харчування, оптимальних умов побуту, виховання і навчання;

- створення умов для формування та стимулювання здорового способу життя, вдосконалення гігієнічного виховання і навчання населення, особливо дітей та молоді;

- посилення боротьби із шкідливими звичками;

- розвиток фізичної культури і спорту;

- забезпечення раціонального збалансованого харчування населення;

- здійснення активної демографічної політики, спрямованої на стимулювання народжуваності і зниження смертності, збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я населення, а також соціальної політики підтримки молоді та захисту інвалідів і людей похилого віку;

- запровадження ефективної системи багатоканального фінансування сфери охорони здоров'я;

- удосконалення системи соціального та правового захисту медичних і фармацевтичних працівників та пацієнтів;

- визначення критеріїв щодо диференціації розміру оплати праці медичних та фармацевтичних працівників залежно від рівня їх кваліфікації, обсягів, якості, складності, ефективності та умов виконуваної роботи;

- розроблення цільових комплексних програм охорони здоров'я киян;

- визначення пріоритетів медичної допомоги та обґрунтування переліку і обсягу гарантованого рівня безоплатної медичної допомоги киянам у закладах охорони здоров'я;

- забезпечення розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної лікарської практики/сімейної медицини;

- проведення реструктуризації галузі з метою ліквідації диспропорцій у розвитку різних видів медичної допомоги, раціоналізації амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги;

- забезпечення доступності медичної допомоги незалежно від соціального статусу, рівня доходів і місця проживання киян;

- удосконалення системи інформаційного забезпечення галузі охорони здоров'я на основі широкого розвитку інформаційних мереж, реорганізації медико-статистичної служби, створення електронного паспорта пацієнта;

- створення системи забезпечення і контролю якості надання медичної допомоги на основі клінічних протоколів діагностики та лікування;

- удосконалення порядку акредитації закладів охорони здоров'я та атестації медичних і фармацевтичних працівників;

- реорганізація управління системою охорони здоров'я м. Києва;

- запровадження нових моделей економічних розрахунків за надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини;

- забезпечення розмежування фінансування закладів охорони здоров'я м. Києва на первинному, вторинному та третинному рівнях;

- передачі в підпорядкування районним у м. Києві державним адміністраціям, розширивши їх повноваження, лікувально-профілактичних закладів первинної медико-санітарної допомоги (далі - ПМСД);

- щорічного виділення цільових коштів для фінансування підготовки лікарів у кількості, необхідній для міста Києва, у Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця, які в подальшому будуть працювати в лікувально-профілактичних закладах столиці.

Для реалізації мети Концепції необхідно, за доступними методами, згідно з чинним законодавством виступити з ініціативою щодо внесення змін та доповнень до Законів України:

- Основи законодавства України про охорону здоров'я;

- Бюджетний кодекс України;

- Про місцеве самоврядування в Україні;

- Про місцеві державні адміністрації;

та прийняття законів України:

- Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування;

- Про лікувальний заклад;

- Про самоврядування професійних лікарських організацій;

- Про медичну діяльність та заклади охорони здоров'я;

- Про права пацієнта;

- Про проведення експерименту в м. Києві по впровадженню обов'язкового медичного страхування;

- Про державне замовлення в галузі охорони здоров'я;

- структурно-організаційна перебудова лікувально-профілактичних закладів з метою створення госпітальних округів м. Києва;

- зменшення економічних збитків суспільству, спричинених туберкульозом, шляхом зменшення резервуару туберкульозної інфекції;

- поліпшення епідемічної ситуації шляхом зниження показників захворюваності та смертності від туберкульозу;

- підвищення ефективності лікування і запобігання розвитку хіміорезистентного туберкульозу;

- поліпшення лабораторної діагностики туберкульозу;

- поліпшення матеріально-технічної бази протитуберкульозних закладів міста;

- реорганізації та реструктуризації протитуберкульозної служби при збереженні за нею щорічних обсягів фінансування із бюджетів усіх рівнів, впровадження сучасних технологій контролю за туберкульозом;

- впровадження системи заходів з попередження розповсюдження, уніфікації діагностики та лікування ТБ/ВІЛ ко-інфекції і хіміорезистентного туберкульозу.

Реформування економічних засад системи охорони здоров'я спрямовуватиметься на створення прозорих фінансово-економічних механізмів цільового накопичення та адресного використання коштів, необхідних для реалізації в повному обсязі конституційних прав киян на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Джерелами фінансування охорони здоров'я мають бути кошти місцевих бюджетів, медичного страхування, благодійних фондів, благодійні внески та пожертвування юридичних і фізичних осіб, кошти, одержані за надання платних медичних послуг, а також інші джерела, які не заборонені законодавством.

Заклади охорони здоров'я державного підпорядкування фінансуються з державного бюджету, заклади охорони здоров'я, які є власністю територіальної громади м. Києва, фінансуються з міського бюджету, приватні заклади охорони здоров'я - за рахунок власних надходжень.

Кошти місцевих бюджетів мають бути джерелом фінансового забезпечення населення загальнодоступною медичною допомогою в межах визначеного гарантованого рівня надання безоплатної медичної допомоги та його медикаментозного і технологічного забезпечення.

Кошти добровільного медичного страхування спрямовуватимуться на задоволення індивідуальних потреб населення у медичних послугах понад гарантованого рівня безоплатної медичної допомоги.

Кошти міського бюджету мають бути основним джерелом фінансування цільових програм охорони здоров'я населення.

Заклади охорони здоров'я незалежно від форм власності в обов'язковому порядку повинні дотримуватися державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я.

Також необхідно:

- здійснити перехід до фінансування не мережі закладів охорони здоров'я, а конкретної медичної послуги кожному пацієнту в рамках єдиного медичного простору;

- визначити гарантований безоплатний рівень медичної допомоги з щорічним його переглядом в залежності від затверджених бюджетних призначень на поточний рік;

- удосконалити систему фінансування охорони здоров'я, яка передбачає пряму залежність розмірів фінансування медичних установ від обсягу і якості медичних послуг, які вони падають, при раціональному і ефективному використанні коштів, які виділяються;

- ініціювати перед Урядом України створення нормативної бази щодо надання лікарям первинної амбулаторної поліклінічної допомоги, лікарям загальної практики, групам лікарів право на фондоутримання;

- проводити інвестиційну політику, що забезпечує високу ефективність вкладень, - максимальний медичний, соціальний і економічний ефект;

- розпочати зміни організаційно-правового статусу медичних закладів з бюджетних установ на комунальні некомерційні медичні підприємства з урахуванням ступеня готовності медичних закладів;

- забезпечити виконання цільових програм "Здоров'я киян" та "Турбота".

Управління у сфері охорони здоров'я має забезпечуватися Головним управлінням охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Головне управління).

Фінансування всіх закладів охорони здоров'я, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, здійснюється з бюджету м. Києва через Головне управління та районні в місті Києві державні адміністрації.

Передбачається збереження управлінської вертикалі для забезпечення реалізації єдиної політики у сфері охорони здоров'я при дотриманні державних соціальних нормативів у цій сфері та єдиних галузевих норм. Управління охорони здоров'я районних у м. Києві державних адміністрацій забезпечують співпрацю з Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення м. Києва та ЛПЗ, розташованими на адміністративній території району.

Забезпечується поступовий перехід від адміністративної до саморегулюючої системи управління галуззю з дотриманням вимог чинного законодавства.

Рівні медичної допомоги визначаються згідно з чинним законодавством України.

Медична допомога на первинному рівні включатиме профілактичні заходи, амбулаторне лікування та стаціонарну допомогу за основними спеціальностями, на вторинному - спеціалізовану, технологічно складнішу, на третинному - високотехнологічну допомогу та лікування найбільш складних і рідкісних захворювань.

Основна частина медичних послуг населенню повинна надаватися на первинному рівні.

Планується створення оптимальної системи надання лікувально-профілактичної допомоги, що забезпечить доступність і якість основних видів медичних послуг відповідно до гарантованого стандарту якості загальнодоступної медичної допомоги.

Передбачається проводити реальний незалежний моніторинг за використанням наявних матеріальних та фінансових ресурсів з метою забезпечення рівних прав киян в забезпеченні медичною допомогою.

Передбачається здійснити реструктуризацію галузі на основі науково обґрунтованих потреб населення у різних видах медичної допомоги, пріоритетного розвитку такої допомоги на засадах загальної лікарської практики (сімейної медицини), а також реструктуризацію стаціонарної та спеціалізованої допомоги, упорядкування мережі лікувально-профілактичних закладів.

Кадрова політика в системі охорони здоров'я:

- впровадження в установленому порядку укладання трудового договору на умовах контракту з керівниками закладів охорони здоров'я, а в подальшому - з усіма медичними працівниками;

- запровадження довгострокових прогнозів потреби міста в медичних кадрах та складання на їх основі перспективних планів підготовки медичних працівників;

- створення реєстру працівників закладів охорони здоров'я м. Києва;

- активізація первинної медико-санітарної ланки у виконанні протитуберкульозних заходів;

- залучення молодих фахівців для роботи у протитуберкульозній службі столиці та забезпечення їх умовами праці відповідно до законодавства України.

Розвиток системи надання стаціонарної та спеціалізованої медичної допомоги:

- упорядкування мережі центрів спеціалізованої медичної допомоги;

- визначення переліку лікувально-профілактичних закладів для надання інтенсивних методик лікування та відновного лікування;

- визначення лікувальних закладів, в яких забезпечується тривале лікування інвалідів Великої Вітчизняної війни (шпиталь), хворих з хронічними захворюваннями, людям похилого віку (хоспіси), а також санаторії та будинки дитини з наступною передачею їх до сфери управління соціального захисту;

- раціоналізація використання ліжкового фонду на основі вдосконалення ресурсно-нормативної бази лікувально-профілактичних закладів, впровадження сучасних ресурсозберігаючих медичних технологій, протоколів діагностики і лікування, диференційованих залежно від рівня лікувально-діагностичного процесу та етапу надання медичної допомоги;

- існуючу структуру ліжкового фонду протитуберкульозних закладів столиці необхідно привести у відповідність до кількісного та якісного складу хворих на туберкульоз з урахуванням рекомендацій ВООЗ;

- зважаючи на стратегію оптимізації стаціонарного лікування хворих на туберкульоз, відриви і відмови хворих від стаціонарного лікування, забезпечити введення стаціонарозамінних форм лікування;

- поліпшення якості падання стаціонарної спеціалізованої медичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах різних форм власності;

- продовження розвитку мережі відділень паліативної допомоги (хоспісів) відповідно до чинного законодавства та міжнародних стандартів;

- продовження розробки та впровадження існуючих медичних протоколів діагностики та лікування на основі доказової медицини;

- підвищення ролі наукових центрів в розробці і впровадженні ефективних медичних технологій, використанні унікальних методів діагностики і лікування.

Медична допомога, яка замінює перебування у стаціонарі, розвиватиметься шляхом економічно ефективних організаційних форм медичного обслуговування, що передбачає:

- розширення мережі денних стаціонарів, стаціонарів вдома, центрів амбулаторної хірургії тощо, а також розширення діапазону таких послуг та вдосконалення ресурсно-нормативної бази в умовах реорганізації надання первинної медичної допомоги та її переходу на засади загальної лікарської практики (сімейної медицини);

- широке застосування зазначених форм для профілактики та діагностики захворювань, лікування і реабілітації хворих;

- розробка програми сприяння розвитку приватної медицини в місті Києві;

- створення єдиного медичного реєстру приватних медичних закладів.

Основні напрямки розвитку охорони здоров'я матерів і дітей:

- розширення профілактичних, лікувально-діагностичних і реабілітаційно-відновних заходів, спрямованих на охорону здоров'я населення репродуктивного віку;

- здійснення заходів щодо соціальної підтримки вагітних і сімей, в яких народилася дитина;

- подальший розвиток служб планування сім'ї, безпечного материнства, медико-генетичного консультування, запровадження багатоступеневої системи перинатальної допомоги;

- розвиток медико-організаційних технологій, що сприятимуть забезпеченню народження здорових дітей, збереженню та зміцненню їхнього здоров'я, профілактиці інвалідності;

- удосконалення структури родопомічних і дитячих закладів, оснащення їх лікувально-діагностичною апаратурою, впровадження у діяльність цих закладів гнучких організаційних систем залежно від регіональних умов і принципу реорганізації високовартісних видів медичної допомоги.

- роботу серед населення по плануванню сім'ї в цілях формування усвідомленого відношення до сім'ї, материнства і батьківства;

З метою забезпечення участі всіх медичних закладів міста незалежно від форм власності в охороні здоров'я громадян передбачається:

- створити в м. Києві (з урахуванням столичних функцій) єдиний медичний простір для організації надання медичної допомоги іногороднім, іноземцям та лікування киян на договірній основі в лікувально-профілактичних закладах інших форм власності та відомчої належності;

- здійснити інтеграцію відомчих медичних установ в загальну систему охорони здоров'я на єдиній нормативно-правовій базі з урахуванням їх галузевих особливостей і місцезнаходження;

- забезпечити медичним організаціям, особам, що здійснюють приватну медичну діяльність, державним і муніципальним організаціям рівні права на роботу в системі охорони здоров'я та участь в реалізації муніципальних цільових програм;

- забезпечити дієвий моніторинг здоров'я населення та проведення диспансеризації з залученням санітарно-епідеміологічної служби, роботодавців, закладів освіти та соціального захисту.

З метою вирішення комплексу питань, пов'язаних з незадовільним станом матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів, забезпечити:

- розробку схеми дислокацій лікувально-профілактичних закладів з урахуванням забудови нових житлових масивів;

- проведення технічного обстеження будівель і споруд лікувально-профілактичних закладів з метою отримання висновків щодо технічного стану, оцінки перспективи їх використання, виявлення аварійних будівель;

- створення муніципальної проектної організації по проектуванню медичних об'єктів;

- перегляд та затвердження табелів оснащення медичних закладів всіх рівнів надання медичної допомоги в першу чергу медичним обладнанням з урахуванням сучасних технологій в охороні здоров'я.

Також необхідно до роботи по охороні здоров'я киян і надання медико-соціальної допомоги залучати непрофесійні громадські організації і професійні медичні і фармацевтичні асоціації, а також окремих громадян, що дозволить підвищити ефективність профілактичної роботи, зокрема з соціально незахищеними верствами населення, покращити реабілітаційну роботу з групами пацієнтів, розвинути принципи взаємодопомоги і навички вирішення медико-соціальних проблем самими пацієнтами.

З метою забезпечення громадського контролю за використанням бюджетних коштів в обов'язковому порядку двічі на рік публікувати звіт в засобах масової інформації.

Розробити та прийняти Київрадою цільову програму будівництва соціального житла для медичних працівників.

Створити в м. Києві фонд службових квартир для медичних працівників. Забезпечити надання гуртожитків, як тимчасового житла, молодим спеціалістам та медичним працівникам, які не забезпечені індивідуальними квартирами, в т. ч. які прибувають у м. Київ з інших регіонів України.

Постійно коригувати рівень заробітної плати медичних працівників до середнього рівня заробітної плати по м. Києву. Формувати надбавки до заробітної плати медичних працівників на підставі особистого внеску кожного в досягнення очікуваних результатів праці.

Запровадити підвищення пенсій медичним працівникам, які мають безперервний стаж роботи у державних та комунальних закладах охорони здоров'я понад 25 років.

Ініціювати перед урядом України впровадження доплат до посадового окладу лікарям дільничної мережі, швидкої та невідкладної медичної допомоги у розмірі 100% від посадового окладу а також надбавки за тривалу безперервну роботу усім медичним працівникам.

Надавати щорічну матеріальну допомогу медикам на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу.

Розробити перелік заходів по захисту медичних працівників від посягань на їх життя і здоров'я під час виконання ними службових обов'язків.

1.1. Фінансування комунальних закладів охорони здоров'я здійснюється з міського бюджету.

1.2. Фінансування закладів первинної медико-санітарної допомоги здійснюється з міського бюджету через районні в м. Києві державні адміністрації, а всі інші через Головне управління охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

1.3. Збереження та створення в структурі районних у м. Києві державних адміністрацій управлінь охорони здоров'я з метою організації діяльності закладів охорони здоров'я, розташованих на території адміністративного району.

Об'єднання протитуберкульозних закладів у єдину потужну службу міста.

1.4. Управління галуззю охорони здоров'я м. Києва здійснюється відповідно до схеми, що додається.

1.5. Затвердити план-схему госпітальних округів м. Києва, що додається.

2.1. Розробка та затвердження на сесії Київської міської ради Програми розвитку амбулаторної мережі на 2011 - 2015 роки з урахуванням забудови нових житлових масивів та використанням нежитлових приміщень комунальної власності в районах старої забудови.

2.2. Розпочати роботу по створенню на базі лікувальних закладів м. Києва, заснованих на базі комунального майна міста, комунальних підприємств.

2.3. Створити робочу групу по вивченню питання повернення до "Нового господарського механізму", що функціонував у м. Києві на початку 90-х років.

2.4. Створення мережі закладів сімейної медицини:

- Районні лікарні з реабілітаційними центрами,

- Спеціалізовані геронтологічні стаціонари з реабілітаційними відділеннями.

- Хоспіси.

- Високоспеціалізовані центри для короткострокового лікування хворих з гострою патологією, з подальшим переведенням їх у стаціонарні заклади I рівня.

3.1. Розробка та прийняття Київрадою цільової програми будівництва соціального житла для медичних працівників.

3.2. Створення системи надання місць в гуртожитках медичним працівникам, які прибувають в м. Київ з інших регіонів України.

3.3. Формування цільових замовлень на підготовку фахівців в медичних навчальних закладах за бюджетні кошти.

4.1. Визначати потребу матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров'я з урахуванням плану їх оптимізації.

4.2. Забезпечити ефективне використання медичного обладнання, яке закуплено за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

4.3. Здійснювати контроль за дотриманням медичної та економічної ефективності використання бюджетних коштів та комунального майна, закріпленого за закладами охорони здоров'я м Києва.