3. МІСЬКА ПОЛІТИКА ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ
РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ. ІННОВАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ
3.1. Перехід на інноваційну модель розвитку - основний
пріоритет міської промислової політики;
концепція інноваційного розвитку промисловості в м.Києві
Головною метою міської інноваційної політики є забезпеченняпереходу в максимально короткий термін міської економіки наінноваційну модель розвитку, проведення в результаті цьогоструктурних і функціональних змін у виробництві, які мають сприятирозширенню його можливостей випускати конкурентоспроможнупродукцію, орієнтовану як на зовнішній і внутрішньодержавнийринок, так і на задоволення якісно зростаючих потреб міськогогосподарського комплексу та особистого споживання населенням.Києва.
На сьогодні в столиці функціонує значна кількість промисловихпідприємств різних форм власності, які не відповідають сучаснимвимогам ринкової економіки. Насамперед, це проявляється внеправильній виробничій орієнтації (економічній політиці)підприємств через неспроможність їхніх керівників пристосуватисядо умов ринкової економіки і організувати поступовуреструктуризацію виробництва з метою випуску продукції, яка мала бпопит на ринку.
Зміст міської промислово-інноваційної політики в м.Києвіполягає у можливості київських підприємств сконцентруватися нареалізації таких напрямів виробничої діяльності:
По-перше, це може бути організація випуску найпростіших видівпродукції, які мають попит у населення або в системі міськогогосподарства.
Практично кожне підприємство самостійно чи за допомогоюнаукових організацій, в тому числі галузевих інститутів НАНУкраїни, на основі вивчення кон'юнктури місцевого ринку, можерозробити план випуску такої найпростішої продукції іззастосуванням новітніх сучасних технологій і прогресивнихматеріалів для того, щоб мати можливість гідно замінити ті видипродукції, які на сьогодні постачаються на внутрішній ринок містаза імпортом, тобто організувати їхнє виробництво на місці.
Обов'язкова умова - ця продукція за дизайном і споживчимиякостями не повинна поступатись імпортним аналогам, а за ціною -бути, по-можливості, дешевшою.
По-друге, це може бути організація (чи продовження) випускувисокотехнологічної продукції за рахунок власних можливостей(технічних, технологічних, кадрових).
Кожне підприємство, яке вже зараз в змозі випускатиконкурентоспроможну на внутрішньому та зовнішньому ринкахвисокотехнологічну продукцію (має відповідні замовлення, в томучислі від іноземних споживачів), могло б розробити план виробничоїдіяльності в цьому напрямі, передбачивши необхідну допомогу з бокуКиївської міської державної адміністрації (КМДА) (організаційну,фінансову) для розширення випуску такої продукції.
Інші підприємства, які мають лише потенційні можливостівипускати високотехнологічну продукцію, могли б отримувати відКМДА допомогу для реалізації своїх можливостей, в тому числі наоснові цільового фінансування необхідних їм наукових розробок зарахунок міського бюджету.
На сьогодні міська влада виділяє щорічно приблизно до 15млн.грн. для замовлень міських організацій інститутам НАН Українита іншим науковим організаціям, які здійснюють наукову підтримкурозвитку науково-промислового комплексу міста. Важливо, щоб цікошти використовувалися максимально ефективно.
Запропонований підхід дозволяє, організувавши в м.Києвівипуск новітньої високотехнологічної кінцевої продукції іздійснивши в межах міста максимально можливу міжгалузевукооперацію київських підприємств для спільного випуску кінцевоїпродукції, забезпечити не тільки додаткове завантаження виробничихпотужностей промисловості міста, а й суттєво збільшити бюджетнінадходження.
По-третє, це може бути організація випускувисокотехнологічної продукції, в тому числі виробництва сучаснихвиробів відомих іноземних фірм, за участю цих фірм (організаціяспільного виробництва).
Ставиться мета - організувати в місті виробництво тих видіввисокотехнологічної продукції, яка зараз імпортується навнутрішній ринок м.Києва і у виробництві якої київськіпідприємства самостійно не в змозі конкурувати з імпортнимианалогами. Це означає, що в разі, якщо вітчизняні підприємства нев змозі виробляти певні зразки техніки та обладнання, привабливішіза якістю та ціною для споживачів, ніж імпортні, необхідно непросто закуповувати таку продукцію за кордоном, а намагатися вміру можливості організувати її виробництво спільно з іноземнимипартнерами в м.Києві. При цьому всі комплектуючі, які можнаефективно виробляти на київських підприємствах, необхідно неімпортувати, а організувати їхнє виробництво на місці на основітехнологічної кооперації з власними виробниками. При спільнійорганізації виробництва високотехнологічної продукції є можливістьпокращити її шляхом застосування прогресивних науково-технічнихрозробок українських (київських) вчених.
Такими є три основні напрями міської промислово-інноваційноїполітики, яка має обумовити ефективну реструктуризаціюпромислового виробництва в місті.
Кожне промислове підприємство міста, безумовно, могло бвизначити для себе один (або всі) напрями запропонованого шляхупереходу на інноваційну модель розвитку і на цій основі розробитиі здійснювати власну стратегію перспективного розвитку.
В цій Програмі визначено перелік перспективних інноваційнихпроектів різного масштабу, механізми їхньої реалізації.
Паралельно зі структурною перебудовою промисловості містанеобхідно забезпечити її функціонування в руслі вимог сталогорозвитку території, а це означає екологічну безпеку території, втому числі за рахунок екологізації промислового виробництва таресурсозбереження, в тому числі економію енергоресурсів, а такожзастосування технологій утилізації відходів виробництва іспоживання для використання відходів як вторинних матеріальнихресурсів.
Завдання щодо реалізації Програми базуються на такихпринципах:
- кардинального поліпшення адресності фінансування прикладноїнауки, що виконує необхідні для міста науково-технічні розробки.Необхідно, щоб постійна комісія Київської міської ради з питаньпромисловості та підприємництва разом з Головним управліннямпромисловості, транспорту та зв'язку виконавчого органу Київськоїміської ради (Київської міської державної адміністрації) бралаучасть у визначенні міського замовлення науковим організаціямм.Києва щодо наукового забезпечення розвитку міського господарствата ефективно розподілила між перспективними виконавцями кошти, якібюджетом м.Києва виділені на розвиток науково-промисловогокомплексу міста галузевим інститутам НАН України та іншим науковиморганізаціям;
- запровадження системи не тільки економічного впливу, а йважелів адміністративно-планового управління політикоюінноваційного розвитку щодо підприємств і організацій державної такомунальної власності, а також тих, які передані до сфериуправління місцевої адміністрації;
- забезпечення державного впливу на підприємства приватної таколективної власності шляхом застосування дійових економічнихметодів опосередкованого стимулювання інноваційної діяльності;
- пріоритетної підтримки наукових розробок і виробництв, щозабезпечують економічне зростання господарського комплексу містаза рахунок активного використання інноваційних факторів;
- запровадження міського замовлення на впровадження увиробництво пріоритетних для міста інновацій та виробленнянеобхідної місту продукції, яка закуповується за кошти місцевогобюджету;
- сприяння зміцненню матеріально-технічної бази науковихустанов, які працюють для міських потреб, щодо оснащення їхновітнім обладнанням, приладами, матеріалами, реактивами,створення сучасно обладнаних центрів колективного користуванняобладнанням, приладами та іншими технічними засобами, необхіднимидля проведення наукових досліджень;
- забезпечення максимальної відповідності органіврегіонального управління вимогам моделі інноваційного розвиткуекономіки, що означає орієнтацію діяльності виконавчої влади напереважне надання підтримки тим підприємствам, організаціям таустановам, які сприяють інноваційному розвитку міста.
3.2. Розвиток інноваційної інфраструктури
та інноваційної діяльності в м.Києві
Характеристика сучасного стану інноваційної
інфраструктури і стратегія її розвитку
Усі ринкові форми науково-інноваційної діяльності тавідповідні інфраструктурні організації розвиваються в Україні покищо надто повільно. Якщо у США нині функціонує близько 140 науковихі технологічних парків, у Великобританії - понад 40, у Росії -близько 100, а загалом європейська інноваційна сфера налічує понад1,5 тис. різних інноваційних центрів, у т.ч. більш як 260науково-технологічних парків, то в Україні на законодавчих засадахдіє лише вісім технопарків. Створено регіональні інноваційніцентри: розвитку інновацій у м.Києві та "Харківські технології",інноваційний центр "Броди" та Трускавецький центр оздоровлення уЛьвівській області.
У березні 2002 року було прийнято Закон України "Про внесеннязмін до Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної таінноваційної діяльності технологічних парків "Напівпровідниковітехнології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка","Інститут електрозварювання імені Є.О.Патона", "Інститутмонокристалів", "Вуглемаш". Законом до переліку технологічнихпарків, що функціонують в умовах спеціального режиму, введенотехнологічні парки: "Інститут технічної теплофізики" (м. Київ),"Київська політехніка" (м. Київ), "Інтелектуальні інформаційнітехнології" (м. Київ), "Укрінфотех" (м. Київ)" ( 3118-14 ).
Процес створення інноваційної інфраструктури в м.Києві,незважаючи на її перспективність та потенційні можливостірозвитку, потужний науковий і промисловий потенціал, знаходитьсяна початковій стадії. Він є несистемним, епізодичним. Відсутнявідповідна державна довгострокова програма розвитку. Активізаціяцього процесу значною мірою залежить від ініціативи органівмісцевої влади, окремих інститутів і підприємств.
Розвиток інноваційного ринку потребує запровадженняапробованих у світовій практиці інвестиційної та інноваційноїінфраструктури (організаційно-економічних форм ринковихвзаємовідносин між наукою та споживачами науково-технічноїпродукції) - бізнес-інкубаторів, інноваційних центрів,торговельних інноваційних бірж, центрів комерціалізаціїтехнологій, технопарків, венчурних компаній, венчурнихінвестиційних фондів а також використання можливостей малого тасереднього бізнесу, спільних підприємств, у рамках якихвідбувається (за контрактами) міжнародний обмін науково-технічнимидосягненнями на ринкових засадах.
Основними ознаками технопарків поряд із створенням і продажемвисокотехнологічної наукомісткої продукції повинні бутирегіональна належність цих структур, спільне використання їхскладовими земельної ділянки та інфраструктури і обов'язковефункціонування в їх межах інкубатора інноваційного бізнесу (службикомерціалізації технологій з відповідним інноваційнимменеджментом).
Створювані нині технопарки відповідають лише першій ознаці, вних відсутнє "вирощування" малих інноваційних підприємств убізнес-інкубаторах.
Крім того, такі технопарки організовуються як групаорганізацій, підприємств, яка діє на підставі договору безстворення єдиної юридичної особи. Тобто зі створенням технопарківпрактично нічого в організаційному плані не змінюється, що вжепризводить до певних неузгоджень при реалізації інноваційнихпроектів.
Заходами передбачається започаткування створення міськоїінноваційно-інвестиційної системи, яка буде сприяти розвиткуінноваційної інфраструктури а також забезпечувати відповіднуінвестиційну підтримку інноваційно-технологічному бізнесу.Організаційна структура інноваційно-інвестиційної системимуніципального рівня наведена на рис.1 і складається з трьохорганічно поєднаних підсистем: управлінської, інноваційної таінвестиційної.
Рис.1. Організаційна структура інноваційно-інвестиційної
системи муніципального рівня
Управлінська підсистема втілює в життя прогресивні технологіїінноваційного менеджменту, здійснює методичне, інформаційне іконсультаційне забезпечення процесу комерціалізації і трансфертутехнологій, створює спеціалізовані управлінські структури дляефективної реалізації інноваційних проектів (компанії поуправлінню активами венчурних фондів, центри комерціалізаціїтехнологій, інкубатори інноваційного бізнесу тощо).
Інноваційна підсистема ініціює інноваційні пропозиції длястворення банку даних і передачі новітніх технологій впромисловість міста та за кордон, створює гідні умови для плідноїтворчої співпраці вчених-винахідників з розкриттям їх творчоїособистості, активізує інноваційні трансфертні процеси, коопераціювиробників, залучення стратегічних партнерів і адаптацію міськоїекономіки до світового інноваційного простору.
Інвестиційна підсистема забезпечує фінансову підтримкуінноваційно-технологічному бізнесу шляхом створення інститутівспільного інвестування (венчурних пайових та корпоративнихінвестиційних фондів, резервних фондів венчурного капіталу),залучення банківського капіталу і стратегічного партнерствапромислово-фінансових груп.
Для формування відповідної стратегії необхідним є створеннятакої міської системи комерціалізації технологій, яка б поєднала всобі організаційно-адміністративні можливості регіональних органівуправління і професійний ресурс та економічні можливості компаній(як власних, так і закордонних), зацікавлених у розвиткуінноваційної діяльності і венчурного бізнесу в інтелектуальнійсфері.
Створення інфраструктури системи комерціалізації технологійпроводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від22.05.96 N 549 ( 549-96-п ) "Про затвердження Положення пропорядок створення і функціонування технопарків та інноваційнихструктур інших типів". Це Положення визначає загальний порядокстворення і функціонування інноваційної інфраструктури, основніджерела фінансування, їх правовий статус, основи взаємовідносинучасників цих структур.
Стратегія розвитку в м.Києві національної
інноваційно-інвестиційної системи повинна бути спрямована на:
- створення дієвої системи міського управління інноваційноюдіяльністю;
- розроблення і здійснення економічного механізму щододержавної фінансової підтримки інноваційної інфраструктури настартових етапах її створення;
- залучення позабюджетних джерел фінансування, зокремавенчурних фондів та розробку організаційних і інституціональнихзаходів щодо їх створення;
- організаційну підтримку інноваційної інфраструктури шляхомстворення і удосконалення органів управління цими структурами,діяльності спеціальних органів;
- законодавче і нормативно-правове забезпечення створення іефективного функціонування інноваційної інфраструктури;
- запровадження практики щорічного проведення Всеукраїнськоїта регіональних венчурних ярмарок інноваційних технологій.
Розвиток інноваційної інфраструктури в місті слід здійснюватипоетапно.
З метою вдосконалення організаційного забезпечення процесустворення і функціонування інноваційної інфраструктури, розвиткуінноваційної діяльності в місті функції координації і загальногометодичного керівництва цими роботами доцільно покласти на єдинийміський орган - Центр інноваційного розвитку, який доцільностворити при Київській міській державній адміністрації.
Розвиток інноваційної інфраструктури та сприяння інноваційноїдіяльності передбачає дві групи заходів:
- створення міської інноваційно-інвестиційної системикомерціалізації і трансферту НТД;
- нормативно-правові та адміністративні заходи. Метастворення інноваційно-інвестиційної системи визначена наступнимчином:
- використання науково-технічних досягнень та результатівнауково-дослідних, проектно-технологічних робіт Київських науковихустанов для збільшення обсягів, розширення номенклатури іпідвищення якості та конкурентоздатності промислової продукції;
- залучення позабюджетних джерел фінансування технологічнихінновацій;
- створення нових робочих місць;
- підвищення технічної озброєності підприємств і їхконкурентоспроможності на зовнішніх та внутрішньому ринках;
- збільшення надходжень в міський бюджет за рахуноктрансферту технологій і розширення номенклатури експортупродукції, створеної на основі новітніх технологій.
Створення Центру інноваційного розвитку, як міськоїуправляючої структури, передбачає організацію виконання робіт пооцінці, плануванню та підтримці стратегічних технологічних змін упромисловому комплексі міста відповідно до міських тазагальнонаціональних інтересів.
Головною метою цієї організації буде всебічне сприяння такоординація діяльності щодо інноваційно-технологічного розвиткуміста шляхом забезпечення нормативної та ресурсної бази,інноваційної інфраструктури, а також створення та удосконаленнясистеми управління інноваційною діяльністю та методів економічногостимулювання найбільш ефективних напрямків технологічногорозвитку.
Становлення міської інноваційно-інвестиційної системипередбачає формування і розвиток інноваційної інфраструктури,об'єднаної єдиним алгоритмом комерціалізації і передачі технологійв промисловість міста. З цієї точки зору буде доцільним формуванняуправлінської, інвестиційної та інноваційної підсистемінфраструктури, створення і координацію роботи якої взяв би насебе Центр інноваційного розвитку з проведеннямсоціально-орієнтованої інноваційної політики.
Розглянемо цільову спрямованість та необхідність створенняосновних складових міської інноваційно-інвестиційної системи.
Основними цілями створення Центру комерціалізації технологій(ЦКТ) є:
- оформлення і підготовка інноваційних пропозицій длявпровадження їх у виробництво і пошуку інвесторів та партнерів покооперації;
- підготовка наукоємної продукції відповідно до вимогінноваційно-технологічного ринку;
- розробка інноваційної стратегії підприємств та підготовкибізнес-планів інноваційних проектів;
- проведення маркетингових досліджень ринкових перспективпідприємств;
- сприяння залученню науково-технічних організацій районів доекспертизи і розв'язання питань техніко-технологічної модернізаціївиробництва і науково-технічного супроводження інноваційнихпроектів підприємств;
- залучення позикового капіталу під гарантії комунальноївласності району;
- сприяння залученню малого та середнього бізнесу до участі вінноваційних проектах та заохочення такої кооперації;
- просування та підтримка інноваційних пропозицій підприємствв рамках зовнішньоекономічної діяльності;
- презентація інноваційних проектів підприємств наміжнародних і регіональних інвестиційних форумах та залученняпередових секторів господарського комплексу району в інтеграційніпроцеси світової економіки;
- організацію інформаційно-консультативного забезпеченняінноваційної діяльності суб'єктів малого підприємництва, розвитоксистеми професійного консалтингу щодо залучення в регіонінвесторів і високотехнологічних фірм, супроводження стартовогоетапу їх розвитку;
- економічний розвиток міста за рахунок зростання інвестицій,обсягів продажу і експорту інтелектуальної продукції.
Інформаційно-аналітичні послуги Центру комерціалізаціїтехнологій в підготовці та обслуговуванню інноваційних пропозиційвключають до себе:
- передінвестиційну підготовку проекту;
- сприяння в забезпеченні фінансування проекту;
- супровід і обслуговування проекту (здійснення зовнішньогоконтролю за реалізацією проекту, моніторинг і рекомендації повиконанню всіх його стадій і етапів до повного погашеннякредиторських зобов'язань;
- сприяння в управлінні організаційно-економічним механізмомреалізації проекту.
Експертно-координаційна рада по трансферту технологій (ЕКР)створюється з метою:
- передачі високих технологій від розробників у промисловістьміста та за кордон;
- формування цільового замовлення для вищих учбових закладів,науково-дослідних інститутів і організацій;
- підвищення рівня менеджменту і маркетингу в сфері Hi-tech; - створення інноваційних маркетингових центрів, регіональнихтрансфертних акціонерних товариств;
- позитивного впливу на суміжні сфери економіки району(високотехнологічні галузі індустрії, де можуть використовуватисьстворені інтелектуальні продукти і розробки). Інтегральнимзавданням Експертно-координаційної ради по трансферту технологій єзабезпечення інноваційно-інвестиційної привабливості районів дляпотенційних інвесторів і фірм-замовників науково-технічноїпродукції та послуг, а також просування інтелектуальної продукціїна міжнародні ринки.
ЕКР після опрацювання технології міської
інноваційно-інвестиційної системи залежно від обсягів робіт може
делегувати свої функції районним представництвам, філіям, або
створювати регіональні акціонерні трансфертні товариства, які
будуть виконувати функції координатора, головного експерта і
організатора районних програм науково-технічного розвитку і
передачі технологій і створюватись при районних держадміністраціях
міста.
ЕКР і ЦКТ будуть виступати вузловими сегментами міськоїінноваційно-інвестиційної системи, що забезпечить перехідекономіки міста в глобальне економічне середовище і за умови їхстартової організаційної підтримки перетворяться у визначальнийфактор реалізації стратегічних орієнтирів міськогосоціально-економічного розвитку.
ЕКР буде включати ряд спеціалізованих інституцій в першучергу - консалтингових фірм, які здійснюють системний моніторингвідповідних сегментів ринку і задоволення потреб ЕКР послугамифінансово-економічного, організаційного та юридичного характеру. Врамках ЕКР має бути забезпечено також діяльність спеціальногоінституту моніторингу реальної ситуації в індустріальному секторівиробництва, основними завданнями якого є збір, узагальнення тааналіз показників діяльності промислових підприємств району, атакож моделювання перспектив їх розвитку і підтримки.
ЕКР повинні включати спеціалізовану науково-координаційнураду, яка регулює в межах своїх повноважень трансферт технологійта координує роботу наступних підрозділів:
- експертної ради;
- наукових секцій;
- бюро центру;
- маркетингового центру - для координації роботи, створених впідприємствах і організаціях спеціалізованих служб маркетингу, зметою надання технічної допомоги споживачам результатів НДДКР увпровадженні нововведень;
- дорадчо-спостережного органу.
Комплекс заходів повинен передбачити проведення рекламноїкампанії шляхом організації періодичного видання Каталогуінноваційних проектів Київських наукових установ та промисловихпідприємств, створення і розширення Інтернет-проектуІнформаційно-консалтинговий фонд "Hi-tech" на базіІнтернет-порталу "Інноваційний Міст", у функції якого будевходити:
- проведення віртуальної постійно діючої венчурної ярмаркиновітніх технологій з on-line консультаціями;
- створення рекламно-інформаційного і трансфертноговиставкового центру новітніх технологій;
- каталогізація інноваційних інтелектуальних ресурсів(наукових шкіл, дослідницьких колективів,спеціалістів-розробників, наукових лабораторій, інжиніринговихфірм) та інтелектуальної продукції (технологій, знань, науковихрозробок, ноу-хау та ін.);
- створення і супровід бази даних потенційних інвесторів ібізнес-янгелів.
Необхідно передбачити створення програми розвитку інкубаторівтехнологій на 2004-2006 роки на базі НДІ НАН України, вищихучбових закладів, підприємств міста з проведенням попередньогоаналізу їх можливостей та інноваційно-технологічного ресурсу.Інкубатори технологій, бізнес-інкубатори будуть сприяти наданнюофісів, залученню фінансів та персоналу, інформувати про ресурсита можливості району, розвивати систему професійного консалтингущодо залучення в регіон інвесторів і високотехнологічних фірм,супроводження їх start-up.
Залежно від типу інкубатора у сферу його діяльності будутьвходити:
- проведення маркетингових досліджень можливих споживачів НТДі визначення попиту підприємств на високі технології;
- проведення дилерських функцій по визначених напрямкахвисоких технологій (типових для даного науково-технологічногоінституту, підприємства);
- надання посередницької допомоги в пошуку партнерів, а такожв покупці ряду НТД і їх наступна реалізація зацікавленимспоживачам;
- розробка бізнес-планів по конкретним передачам;
- надання посередницьких послуг по залученню інвестицій,підготовці реклами, виставок-продаж, презентацій і т.д.;
- попереднє консультування і експертиза проектів, якірозроблені інноваційними венчурними фірмами;
- забезпечення фінансування клієнтів через механізм державнихсубсидій, використання коштів венчурного капіталу і спонсорів;
- ресурсне забезпечення;
- економічний розвиток району або великої компанії, дефункціонують інкубатори;
- забезпечення адміністративно-управлінських функцій;
- навчання менеджменту та іншої допоміжної діяльності.
Створення навчально-методичного тренінг-центру "Hi-tech"дозволить підвищити рівень комерціалізації наукоємної продукціїшляхом підготовки кваліфікованих менеджерів в сфері інноваційногоменеджменту, організації дистанційного навчання, розширенняпідготовки спеціалістів і підприємців безпосередньо в інноваційнійсфері шляхом проведення спеціальних навчальних тренінг-семінарів,які готують підприємців у сфері венчурного бізнесу, інноваторівдля різних галузей господарства.
Науково-методичний центр інноваційного менеджменту і передачітехнологій буде здійснювати методичне, інформаційне іконсультаційне забезпечення процесу трансферту технологій в містіі виконувати наступні функції:
- розробку прогнозів і програми трансферту НТД в місті та зайого межами і контроль за їх виконанням;
- організаційну роботу по створенню і вдосконаленню системитрансферту НТД всередині країни та за кордоном;
- організацію науково-методичного відділу з правових іекономічних проблем трансферту НТД з метою створення законодавчої,нормативно-правової і організаційно-економічної основифункціонування системи трансферту технологій.
Завдання Центру підтримки венчурного підприємництва полягає унаступному:
- виконання посередницьких функцій між венчурнимипідприємствами і венчурним капіталом;
- створення резервних фондів для підтримки венчурнихпідприємницьких організацій;
- надання консультацій з питань організації венчурнихструктур;
- залучення до фінансування венчурних підприємств іноземногокапіталу і капіталу державних підприємств;
- створення компаній по управлінню активами венчурних фондів; - створення венчурних фондів.
Він повинен організовувати створення і підтримку венчурнихпідприємств у таких напрямах:
- розподіл і контроль за використанням коштів, які будутьвиділятись з місцевого і державного бюджетів для підтримки такихпідприємств;
- освоєння і адаптування зарубіжного досвіду щодо створення іфункціонування венчурного бізнесу (залучення зарубіжних фахівцівдо викладання практичних курсів, а також стажування підприємців іспеціалістів регіону в зарубіжних навчальних закладах і фірмахінноваційного напряму тощо);
- підтримка створення і розвитку венчурного бізнесу -сукупності приватних та акціонерних науково-технічних фірм,інкубаторів технологій, які доцільно створювати на базах НДІ НАНУкраїни, малих високотехнологічних та середньотехнологічнихпідприємств та інше, а також фірм, що обслуговують інноваційнудіяльність (консалтинг, маркетинг нових товарів та послуг,юридична допомога, інформаційний сервіс, підготовка кадрів,проведення тренінг-семінарів тощо);
- створення умов і організаційно-економічних форм інтеграціїосвітньої і науково-технічної діяльності та інноваційногопідприємництва, їх сукупного розвитку у формі інноваційнихцентрів, наукових і технологічних парків тощо;
- вивчення кон'юнктури ринків, надання інформації підприємцямв отриманні необхідних грошових коштів, а також отриманнізамовлень на інновації або передачу результатів НДДКР длявпровадження у виробництво;
- надання допомоги в отриманні необхідних приміщень таресурсів;
- формування банку даних щодо діяльності венчурних фірм.
Треба керуватись тим, що інноваційний розвиток потребує нетільки зацікавленості окремих суб'єктів ринку у впровадженніінновацій, але й ефективного управління цим процесом з бокудержавних органів управління Київської міської державноїадміністрації. Це необхідно передусім тому, що ринкові механізмирегулювання інноваційної діяльності зорієнтовані виключно накомерційний аспект впровадження інновацій і, як правило, маловраховують соціальний аспект цієї діяльності. Тому програмапередбачає низку заходів з нормативно-правової та адміністративноїсфери.
4. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ІННОВАЦІЙНІЙ ОСНОВІ
Основними напрямами реалізації цілей Програми з боку міськоївлади є:
- сприяння у вивченні внутрішнього та зовнішнього ринків, утому числі продукції, яка планується для закупівлі за коштибюджету міста та районів для місцевих господарських потреб;
- сприяння у закупівлі нової техніки та технологій дляпідвищення споживчих (якісних) характеристик продукції, щовипускається, до рівня кращих світових аналогів;
- прийняття на баланс міста та районів об'єктів соціальноїсфери підприємств;
- застосування гнучкої системи оподаткування та місцевихплатежів, зокрема за землю, з урахуванням рівня інноваційностівиробництва;
- допомога у проведенні та застосуванні наукових розробок дляпідвищення якісних характеристик продукції;
- організація технологічної кооперації серед київськихпідприємств, у тому числі між крупними та малими підприємствами;
- організація спільного виробництва високотехнологічноїпродукції з іноземними партнерами з використанням власнихвиробничих площ та кваліфікованих кадрів;
- сприяння впровадженню ефективних ресурсозберігаючихтехнологій та засобів захисту навколишнього природного середовищавід негативного екологічного впливу виробництва;
- організація утилізації та ефективного знешкодженняпромислових відходів.
Реалізацію Програми буде забезпечено шляхом організаціїцільової підтримки промислових підприємств. Цільова підтримкавласних виробників означає, що вона має за мету сприяння розвиткупромислових підприємств за тими напрямами, які відповідаютьзавданням міської структурної політики. Тобто, Київська міськавлада підтримує власних виробників за умов, якщо ці виробники:
- виконують міське замовлення на продукцію, необхідну длязадоволення потреб міського господарства та населення м.Києва;
- виробляють товари народного споживання тависокотехнологічну конкурентоспроможну продукцію, в тому числі наоснові створення спільних підприємств, яка має попит навнутрішньому та світовому ринку і є імпортозамінною для м.Києва;
- виконують окремі локальні міські програми виробничогоспрямування в межах комплексної міської програмипромислово-інноваційного розвитку і забезпечують досягненняпрограмних цілей.
Промислово-інноваційна політика міської влади означаєстворення нею умов для розвитку промисловості міста наінноваційній основі.
Роль державного, в тому числі в м.Києві, регулюванняпромислового розвитку полягає у визначенні напрямів інноваційноїдіяльності щодо виготовлення конкурентоспроможної (за якістю таціною) продукції, а потім створення таких умов для виробників, якіб стимулювали їх випускати саме цю інноваційну продукцію, в томучислі необхідну місту та його населенню.
Для цього органи управління містом будуть застосовуватирізноманітні механізми.
4.1. Правова політика реалізації Програми
промислово-інноваційного розвитку
В місті буде здійснено ряд заходів, спрямованих на посиленняправового поля здійснення промислово-інноваційної політики.
Таким заходами є:
1. Створення правових основ формування та здійснення міськоїпромислово-інноваційної політики шляхом прийняття Київськоюміською радою відповідних нормативних рішень.
З цією метою розробити і представити Київській міській радіна затвердження проекти нормативних рішень:
1.1. Про затвердження Концепції реструктуризаціїпромисловості на основі промислово-інноваційної політики вм.Києві.
1.2. Про проведення щорічного аналізу промислового розвитку вм.Києві, в тому числі за номенклатурою та показниками економічноїдіяльності, визначеними Головним управлінням промисловості,транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації).
1.3. Про інформаційну підтримку здійснення
промислово-інноваційної політики.
1.4. Про організаційну підтримку здійснення
промислово-інноваційної політики.
1.5. Про економічну підтримку здійснення
промислово-інноваційної політики.
1.6. Про кадрову підтримку здійснення промислово-інноваційноїполітики.
1.7. Про затвердження окремих програм інноваційного розвиткупромисловості в м.Києві.
4.2. Інформаційна політика реалізації Програми
промислово-інноваційного розвитку
Для практичної реалізації Програми серед іншогопередбачається:
по-перше, довести цю Програму до відома всіх промисловихпідприємств з необхідними роз'ясненнями щодо порядку її реалізаціїі можливостями сприяння підприємствам, які беруть участь у ційроботі, з боку міської влади;
по-друге, розробити систему інформування всіх підприємствміста про номенклатуру та техніко-економічні вимоги до продукції,яку місто передбачає закуповувати за державні кошти (кошти бюджетум.Києва);
по-третє, сформувати банки даних та забезпечити вільнийдоступ до них усіх підприємств міста (великих, середніх, малих),незалежно від форми власності, з таких основних питань:
- про наявність передових технологій виробництва різних видівпродукції (відомих вітчизняних та зарубіжних наукових розробок);
- про наявність науково-технічних розробок в київськихнауково-дослідних інститутах, у тому числі НАН України, або проможливість їхнього проведення для організації виробленняінноваційної продукції (інформація про можливості науковогопотенціалу міста).
В місті передбачається створення єдиної автоматизованоїсистеми інформаційних ресурсів, необхідних для забезпеченняефективного функціонування промисловості. Така система маєзабезпечувати сумісність і можливість співставлення, доповнення таконкретизації аналогічних даних окремих суб'єктів ринку, повноту,достовірність, а також доступність інформації та високий ступіньїї актуалізації. Необхідно створення інформаційних баз даних длязабезпечення повною науково-технічною інформацією потенційнихінвесторів, в тому числі зарубіжних.
Інформаційна підтримка промислово-інноваційної політики будешироко здійснюватися через Інтернет;
по-четверте, розробити систему надання промисловимпідприємствам міста консалтингових послуг, у тому числі накомерційних засадах, з таких основних питань:
- юридичні проблеми здійснення господарської діяльності всучасних умовах ринкової економіки;
- бізнес-планування;
- пошук партнерів для організації спільних підприємств,залучення інвестицій та організації виробництва інноваційноїпродукції;
- пошук наукових розробок (зареєстрованих новітніхконструкцій та технологій) в Україні, країнах СНД та далекогозарубіжжя;
- пошук ринків збуту продукції конкретного підприємства наоснові вивчення та аналізу ринкової кон'юнктури та стануконкуренції на внутрішньому ринку України, в країнах СНД тадалекого зарубіжжя щодо продукції, яка пропонується данимпідприємством для реалізації;
по-п'яте, міська влада має забезпечити інформаційну підтримкуреалізації інноваційної продукції київських підприємств шляхомсприяння здійснення ними виставкової та рекламної діяльності;
по-шосте, будуть надані пропозиції для Кабінету МіністрівУкраїни з питань удосконалення статистичної звітності щодо роботипромисловості в цілому та окремих промислових підприємств.
4.3. Організаційно-методична політика реалізації
Програми промислово-інноваційного розвитку
Для реалізації Програми будуть задіяні важелі організаційногохарактеру, які є досить ефективними і не вимагають суттєвихфінансових витрат для свого застосування. Це, насамперед:
- надання місцевого замовлення на виробництво інноваційноїпродукції для потреб міста;
- захист внутрішнього ринку від надходження дешевої, але неякісної продукції;
- реструктуризація збиткових, але перспективних для містапромислових підприємств;
- застосування процедури банкрутства для безперспективнихпромислових підприємств;
- підвищення ефективності управління промисловим розвиткомміста на основі формування міського промислового комплексу ізастосування кластерного методу управління, а також підвищенняефективності організації фінансування науково-технічної діяльностітих науково-дослідних організацій, які здійснюють розробкисоціально-економічного та технічного спрямування для потреб міста;
- застосування системи лізингу;
- сприяння розвитку промислової інфраструктури.
4.3.1. Розробка територіально-матеріальних балансів таобгрунтування місцевого замовлення на виготовлення промисловоїпродукції для потреб міста
Балансовий метод є основним економічним інструментомобгрунтованого регулювання соціально-економічного розвитку.
Для забезпечення ефективного регулювання процесу організаціїзадоволення потреб міського господарства та населення міста увисокоякісній інноваційній продукції необхідна розробка системиоднопродуктових територіальних (міських) матеріальних балансів наоснові підготовленої інформації.
Територіальні матеріальні баланси промислової продукціїявляють собою систему показників, які дозволяють порівняти потребиміста в певних видах продукції з виробничими можливостямизадоволення цих потреб.
Номенклатура продукції, за якою повинні розроблятисятериторіальні матеріальні баланси в м.Києві, має включатинайменування такої продукції, яка планується до закупівлі длязадоволення потреб м.Києва (виробничих та соціальних) за коштибюджету міста.
Номенклатура товарів народного споживання має включати,насамперед, перелік тих видів товарів та продуктів, які складаютьноменклатуру товарів споживчого кошика і призначені для виконаннясоціальних зобов'язань міської влади згідно з цільовими програмамисоціального захисту населення, які фінансуються з міського бюджету(мають, як правило, соціальне спрямування).
В результаті розробки територіальних балансів по кожномуокремому виду промислової продукції виявляється або дефіцит, абозалишковість власного виробництва щодо даного виду продукції. Цяінформація є визначальною для обгрунтування пропозицій щодоподальшої політики відносно цього виду продукції: сприяннярозширенню діючого виробництва, організація нового інноваційноговиробництва, закупівля (ввезення) даної продукції тощо.
В основу аналізу і пропозицій мають закладатися конкурентніякості конкретного виду продукції київського виробника.
Одним із найвагоміших факторів підтримки власного виробникаі, одночасно, фактором стимулювання інноваційного розвиткупромисловості міста є формування місцевого замовлення навиготовлення необхідної місту високоякісної продукції.
Київська міська рада прийняла рішення від 28.11.2002N 142/302 ( ra_142023-02 ) "Про міське замовлення на виробництвотоварів, проведення робіт і надання послуг для потреб м.Києва".
Це рішення ( ra_142023-02 ) було прийнято відповідно допідпункту 8 пункту а) статті 27 Закону України "Про місцевесамоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), а також частини 2 статті2 Закону України "Про поставки продукції для державних потреб"( 493/95-ВР ) з метою підвищення ефективності використання коштівмісцевого бюджету та підтримки київських товаровиробників.
Названим рішенням ( ra_142023-02 ) Київська міська рададоручила своєму виконавчому органу (Київській міській державнійадміністрації), починаючи з 2003 року, запровадити системуміського замовлення підприємствам, організаціям та установам,незалежно від форм власності, які розташовані на територіїм.Києва, на виробництво товарів, виконання робіт і надання послугдля потреб міського господарства, що фінансуються з місцевогобюджету. Зокрема, передбачено:
- розробити і затвердити порядок формування міськогозамовлення;
- щорічно видавати каталог продукції промислових підприємств,організацій та установ, незалежно від форм власності, якірозташовані на території м.Києва (друковану та електронну версії)і забезпечити його поширення серед головних управлінь, управліньКМДА, районних у м.Києві держадміністрацій, комунальнихпідприємств, організацій та установ;
- затвердити, за погодженням з постійними комісіями Київськоїміської ради з питань промисловості та підприємництва і з питаньбюджету та соціально-економічного розвитку, склад постійногоміського тендерного комітету з вибору виконавців міськогозамовлення для укладання з ними контрактів шляхом проведенняконкурсного відбору;
- розробити положення про міський тендерний комітет.
4.3.2. Удосконалення структури промислового виробництва вмісті. Диверсифікація промислових виробництв
Діяльність збиткових промислових підприємств в місті повиннапідлягати економічному аналізу з метою виявлення можливостейорганізації випуску на їхніх виробничих площах (з використаннямвиробничих потужностей) ліквідної на внутрішньому та зовнішньомуринках продукції, або визнання їх повної безперспективності.
В першому випадку підприємства мають піддаватися санації зможливою подальшою приватизацією, в другому випадку має бутизастосований механізм банкрутства.
Такій процедурі мають підлягати всі збиткові промисловіпідприємства, незалежно від форми власності.
Інноваційне спрямування приватизаційних процесів повиннополягати, зокрема, в такому:
- приватизацію великих підприємств та
підприємств-монополістів проводити за індивідуальними планами
шляхом продажу контрольних пакетів акцій інвесторам, які
зобов'язуються забезпечити інноваційний розвиток приватизованих
підприємств;
- використання коштів, отриманих від приватизації державногомайна, на інноваційне інвестування, модернізацію підприємств, щомають важливе значення для економіки міста;
- забезпечення повного виконання інвестиційних зобов'язань,взятих під час приватизації підприємств, у тому числі іноземнимиінвесторами, започаткування спільних з державою інвестиційнихпроектів інноваційного спрямування.
До збиткових підприємств, які не будуть співробітничати зорганами місцевого самоврядування щодо їхньої реструктуризації,необхідно застосовувати економічні санкції в межах компетенціїКиївської міської ради, насамперед встановлювати підвищенінормативи плати за землю, яка належить територіальній громадіміста.
Реструктуризація підприємств є важливим напрямом досягненняефективності у функціонуванні промислового комплексу.
Досвід реструктуризації промислових підприємств, якийнакопичено в Україні за останні роки, показав недосконалістьіснуючих для цього механізмів. У зв'язку з цим важливим завданнямє акцентування уваги органів центральної влади на тому, щоневирішеними питаннями при реструктуризації перспективнихпідприємств залишаються:
- реструктуризація боргів підприємств;
- виділення обігових коштів підприємствам, у тому числішляхом надання пільгових кредитів, або надання підприємствуподаткових канікул з прямих податків і нарахувань на заробітнуплату;
- прийняття об'єктів соціальної сфери, що є на балансіпромислових підприємств, у комунальну власність і працевлаштуваннязвільнених працівників з відповідною компенсацією витрат органаммісцевої влади з Державного бюджету.
Вирішення цих питань потребує прийняття відповіднихзаконодавчих або нормативних актів на рівні центральної державноївлади.
Структурна перебудова промисловості міста повинна мати чіткуцільову спрямованість.
