ДОДАТОК В
БУДІВНИЦТВО, РЕКОНСТРУКЦІЯ, РЕСТАВРАЦІЯ (РЕМОНТНО-РЕСТАВРАЦІЙНІ РОБОТИ), КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ
Підпрограма 1. Міська цільова програма "Київ мистецький"
ПІДПРОГРАМА 2
МІСЬКА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА "КИЇВ ЕТНІЧНИЙ"
1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ, НА РОЗВ'ЯЗАННЯ ЯКИХ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА
Визначення проблем у сфері міжнаціональних відносин у столиці ґрунтується на результатах аналізу підсумків виконання міської цільової програми "Київ етнічний" на 2012 - 2015 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 05 квітня 2012 року N 387/7724 , та дослідженні тенденцій етнонаціонального і етнокультурного розвитку столиці.
Київ є багатонаціональним містом, у якому проживають представники 135 національностей. За даними перепису 2001 року у м. Києві (єдине офіційне джерело інформації) у столиці мешкають 2110767 українців або 82,2 відсотка, а всі інші (17,8 відсотка) відносяться до національних меншин.
Найбільш чисельними є: росіяни - 337323 особи; євреї - 17962 особи; білоруси - 16549 осіб; поляки - 6924 особи; вірмени - 4935 осіб; азербайджанці - 2567 осіб; татари - 2451 особа: грузини - 2352 особи; молдавани - 1927 осіб; болгари - 1514 осіб; араби - 1426 осіб; німці - 1123 особи.
Такий етнічний склад населення вимагає особливої уваги органів державної влади та органів місцевого самоврядування до питань розвитку культур і мов різних національних меншин, збереження їхніх самобутніх традицій, звичаїв та обрядів.
На розвиток міжетнічних стосунків та зростання активності процесів у етнонаціональній сфері суттєво впливають особливості міста Києва як столиці. Зокрема, столиця є зоною активних міграційних переміщень. Це стимулює формування громадських об'єднань національно-культурного спрямування як виразників інтересів відповідних спільнот. З кожним роком збільшується їх кількість, постійно зростає їх членство, масштабність культурологічних заходів, активізується їх участь у суспільних процесах.
Відтак, за останні три роки громадський рух набув свого розвитку саме через функціонування національно-культурних товариств. У свою чергу, національно-культурні товариства - це форма національної самоорганізації, здатної сприяти вирішенню національними меншинами питань збереження та розвитку своєї етнічної самобутності.
Для прикладу, на початок 1992 року у м. Києві функціонувало лише 7 національно-культурних товариств, а станом на 1 січня 2015 року діє понад 90 національно-культурних громад, що репрезентують собою 30 етнічних груп населення столиці. Крім того, у м. Києві проводять свою діяльність 12 центрів культур національних меншин, видаються газети, функціонують театри, художні колективи, навчальні заклади з вивчення та навчанням мовами національних меншин (табл. 1).
Таблиця 1. - Динаміка основних показників розвитку національно-культурних товариств та забезпечення потреб етнічних груп населення м. Києва
____________
* із 47 періодичних видань національних товариств, об'єднань, що видаються у столиці, три з них видаються за державні кошти, зокрема це Арагац: газета вірменської громади України, Еврейские вести: газета товариства єврейської культури України та Dziennik Kijowski: газета польської громади України. Всі інші періодичні видання фінансуються за рахунок власних коштів громад, благодійних та спонсорських внесків.
** Бібліотека імені А. Міцкевича (польська спеціалізація), Відділ тюркомовної літератури Центральної районної бібліотеки ім. М. Є. Салтикова-Щедріна, Бібліотека імені Самеда Вургуна (азербайджанська спеціалізація), Бібліотека імені О. Шварцмана (бібліотека єврейської літератури), Центральна районна бібліотека імені О. С. Пушкіна, Бібліотека імені Махтумкулі (туркменська спеціалізація), Бібліотека "Деміївська" (відділ азіатської та африканської дружби).
Стабільність міжнаціональних відносин, відсутність конфліктів та протистоянь в столиці - це наслідок і доказ виваженої та ефективної співпраці столичної влади з національно-культурними громадами м. Києва.
Важливу роль у взаємодії між органами виконавчої влади та етнічними громадами м. Києва відіграє постійно діючий консультативно-дорадчий орган - Рада національностей при Київській міській раді. До складу Ради входять керівники або делеговані представники 51-ї громадської організації національних меншин, які легалізовані чи зареєстровані Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві та здійснюють свою діяльність у столиці України. Під час засідань Секретаріату Ради національностей обговорюються питання міжнаціональних відносин та розвитку національних меншин, зокрема, щодо організації та проведення конгресів, форумів, науково-практичних конференцій і семінарів, а також інших заходів (національних і пам'ятних свят, фестивалів, конкурсних оглядів тощо), які сприяють духовному відродженню національних меншин у м. Києві.
Основними завданнями міської цільової програми "Київ етнічний" на 2012 - 2015 роки було визначено:
- удосконалення механізмів задоволення культурних, освітніх, інформаційних та інших потреб осіб, які належать до національних меншин і проживають у м. Києві;
- піднесення ролі виховання, формування толерантності у навчальних закладах, посилення відповідальності суб'єктів виховання за здійснення цього процесу;
- проведення культурних, освітніх та інших заходів, спрямованих на задоволення гуманітарних потреб осіб, які належать до національних меншин і проживають у м. Києві;
- заохочення діяльності та активізація роботи інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з культурно-освітніми, мистецькими та іншими громадськими організаціями національних меншин.
Серед великої кількості етнічних громад, на розвиток яких спрямована була дія міської цільової програми, найактивнішими як у царині збереження і розвитку власних національних культур, так і у величині внеску у розвиток міста були наступні.
Азербайджанська громада
У Києві діє Конгрес азербайджанців України, Об'єднана Діаспора Азербайджанців України, Культурний центр імені Мусліма Магомаєва та інші.
Створений у 1999 році Конгрес азербайджанців України у своїй діяльності керується демократичними принципами, гуманістичними традиціями азербайджанського та українського народів та здійснює громадсько-культурні заходи для задоволення національно-культурних, духовних, соціально-політичних, творчих потреб своїх членів, а також для захисту прав та законних інтересів громадян.
Конгрес азербайджанців України живе активним громадським життям, бере участь та є організатором багатьох культурних та благодійних акцій. Головним друкованим органом Конгресу азербайджанців України є газета "Голос Азербайджану", яка регулярно виходить в м. Києві українською мовою. Газета знайомить з новинами та подіями Азербайджанської Республіки та життям азербайджанців в Україні.
Для пропаганди культури та мистецтва азербайджанців створений ансамбль "Азербайджан", який постійно бере участь у різних заходах, присвячених національним святам України та Азербайджану. Артисти цього колективу багато разів ставали лауреатами творчих конкурсів.
Болгарська громада
Для задоволення культурно-освітніх та інформаційних потреб болгарської спільноти в Україні функціонують 34 національно-культурних товариства. У Києві діє 2 національно-культурних товариства "Радолюбіє" і "Радолюбіє - 1989".
Головна мета цих товариств - сприяння співробітництву між народами України та Болгарії, розвиток національної культури, освіти, національних традицій та звичаїв.
Задоволенню культурно-просвітницьких потреб представників болгарської національної спільноти сприяє творча діяльність аматорських художніх колективів, зокрема музичних ансамблів і танцювальних колективів.
Болгарські мистецькі колективи неодноразово демонстрували свою художню майстерність на регіональних, всеукраїнських та міжнародних фестивалях: "Уклін тобі. Україно!", "Ми - українські", "Всі ми діти твої, Україно", "Болгарське лято". Вони є постійними учасниками Днів культури в Республіці Болгарія.
Вірменська громада
Для задоволення культурно-освітніх та інформаційних потреб вірменської спільноти в Україні функціонує 35 громадських організацій представників вірменської національності.
Головна мета цих товариств - сприяння співробітництву між народами України та Вірменії, розвиток національної культури, освіти, національних традицій та звичаїв.
Всеукраїнський статус має Асоціація громадських організацій "Спілка вірмени України", діє також Вірменський національний конгрес України. У Києві з 2009 року діє Київська вірменська громада.
Основна мета діяльності зазначених організацій полягає в централізації та координації роботи регіональних громадських організацій, захисті прав та інтересів вірменської спільноти.
Традиційними стали щорічні дні культури, фестивалі, національні свята, виставки вірменських художників, музикантів, скульпторів, діячів культури.
Освітні потреби представників вірменської національності в Україні задовольняють недільні школи, групи та факультативи, де професійні педагоги викладають вірменську мову та літературу, географію, історію, знайомлять дітей з традиціями та звичаями вірменського та українського народів. Вірменську культуру у м. Києві пропагує вірменський танцювальний колектив "Айренік". Для задоволення інформаційних потреб вірменської національної меншини в Україні виходить газета "Арагац".
Гагаузька громада
У Києві з 2003 року діє національно-культурне товариство "Халк Бірлій", що у перекладі на українську мову - "Народне єднання", у 2007 році була заснована Всеукраїнська громадська організація "Союз Гагаузів України".
Задоволенню культурно-просвітницьких потреб представників гагаузької національної спільноти сприяє творча діяльність аматорських художніх колективів, зокрема музичних ансамблів і танцювальних колективів.
Завдяки сприянню "Халк Бірлій" та Союзу Гагаузів України національні творчі колективи мають змогу брати участь у численних національних фестивалях, щоб показати самобутні культури народів і їх мистецтво. Більше того, організація дбає про пропаганду гагаузької культури за межами України, тому гагаузькі колективи виїжджають за кордон, у країни тюркського світу, де беруть участь у міжнародних фестивалях.
Грузинська громада
Для задоволення культурно-освітніх та інформаційних потреб грузинської спільноти в Україні функціонують 13 національно-культурних товариств.
Головна мета цих товариств - сприяння співробітництву між народами України та Грузії, розвиток національної культури, освіти, національних традицій та звичаїв.
Значну увагу відродженню грузинської етнічної самобутності, мови, традицій приділяє товариство грузинської культури "Іберієлі", яке діє у м. Києві. За ініціативи об'єднання проводяться фестивалі, конкурси, діє грузинська недільна школа, видається журнал "Сакартвелло".
Представники грузинської спільности - активні учасники суспільно-політичного життя столиці, загальноміських заходів, приурочених до різних знаменних дат та ювілеїв. Вони проводять виставки робіт відомих грузинських художників та сувенірів, виставки майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, виставки проектів етнотуристичних центрів Грузії, майстер-класи з національної кухні.
Єврейська громада
Із 153 громадських організацій, які створені і діють по всій Україні, у Києві - лише із всеукраїнським статусом діє Єврейська Рада України, Асоціація єврейських організацій та громад України Єврейський конгрес України, Єврейський фонд України та Єврейська конфедерація України. Крім того, у Києві діють Київське товариство єврейської культури, Київське товариство "Бнай Брит", Громадська організація "Київ єврейський".
Зазначені організації не тільки самі протидіють расистським та ксенофобським проявам, але й надають оперативну інформацію міській владі про проблемні моменти, що виникають у міжнаціональній сфері столиці.
Корейська громада
Корейські національно-культурні товариства створюються з початком українського національного відродження у 1989 - 90 рр. у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі. Нині вони діють у 15 містах України.
Корейцями відкрито при національних товариствах недільні школи, в яких вивчають рідну мову.
У 1994 році в Київському державному лінгвістичному університеті відкрито корейське відділення, де готують перекладачів корейської мови.
Створені і діють корейські національні ансамблі танцю, які активно беруть участь у всеукраїнських фестивалях, конкурсах. Щорічно проводиться фестиваль корейської культури "Кореяда", який має значний суспільний резонанс в Україні та за її межами.
У Києві активно діє Асоціація корейців України, яка має всеукраїнський статус, також громадська організація "Корейці Києва".
Німецька громада
Для задоволення національно-культурних потреб в Україні функціонують 85 громадських організацій німців. Основною їх метою є відродження та збереження національної культури та підтримка тісних зв'язків з історичною батьківщиною.
Для задоволення культурно-мистецьких та інформаційних потреб німецької національної меншини в Україні створена значна кількість центрів німецької культури, де проводяться різноманітні культурні заходи та відзначаються національні свята.
Цікавий досвід накопичено Німецьким молодіжним культурним Центром "Німецьке джерело". При цьому Центрі заснований Народний театр німецького танцю "Дойче Квелле", який є багаторазовим володарем дипломів і нагород за участь у концертах державного і міжнародного рівнів: "Дітям - наші серця", "Веселкова Терпсихора", "Фольклорама", "Конкурс народної хореографії ім. П. Вірського", "Всі ми діти твої, Україно!", Всеукраїнський фестиваль німецької культури "Фройншафтфест", "Київфест" та інші.
Успішно працює у Києві Міжнародна громадська організація "Товариство німців України - "Відергебурт". Цією організацією проводяться численні цікаві та змістовні, зокрема музичні вечори - вшанування пам'яті німецьких композиторів, реалізовуються цікаві проекти з відродження пам'яті відомих німецьких архітекторів, композиторів, меценатів минулого у Києві "Німецькі адреси Києва" і т. ін.
Польська громада
В Україні діють близько 120 польських громадських організацій. З них Спілка поляків України та Федерація польських організацій України мають всеукраїнський статус. У Києві діють і активно співпрацюють із Київською міською владою Київське міське культурно-освітнє товариство імені А. Міцкевича та національно-культурне товариство "Згода".
Основна мета діяльності національно-культурних товариств поляків - національне відродження, зміцнення дружби між поляками та представниками інших етносів України. Товариства сприяють вивченню і популяризації польської мови, співпрацюють із органами державної влади з питань відкриття польських шкіл, проведення культурно-просвітницьких заходів. Серед інших Дні польської культури, семінари, тренінги, польсько-українські літературні зустрічі, художні та мистецькі виставки.
Діють і співпрацюють із Київською міською владою у столиці Ассирійське національно-культурне товариство "Ніневія", Грецький культурний центр "Зорбас", Еллінське братство "Енотіта", Естонське земляцтво України, Київське культурне товариство казахів "Достик", Асоціація курдських громадських організацій "Мідія", Київське міське товариство литовської культури імені Майроніса, Київська міська організація "Форума ромен Українатар", Київська організація національного культурно-просвітницького товариства "Русское собрание", Київське товариство румунської культури імені П. Могили, Київське товариство татар "Ільдаш", Київська булгаро-татарська громада, Київське товариство "Узбекистан", Культурно-освітнє українсько-чеське товариство "Вишеград" та інші.
У Києві проводяться культурно-мистецькі заходи, які пропагують здобутки культур етнічних громад, знайомлять з ними киян та гостей міста. Найбільш значимими стали проведені за підтримки міської влади: Шевченківські літературні читання мовами національних меншин, свято весняного рівнодення "Навруз"; Фестиваль національних громад "Етнічний віночок Києва" у рамках проведення загальноміського Фестивалю національних культур "Фольклорама"; виставка-презентація "Етнічні громади столиці запрошують", "Запрошуємо до столу", Міжнародний фестиваль ромської культури "Амала", культурно-мистецька акція колективів етнічних громад міста Києва "Мати-Україно, ти одна у нас!" до Дня незалежності України, літературні конкурси "Етнічний віночок Києва" та "Квітни мово, зірнице слова", творчі ювілейні вечори аматорських колективів, тощо.
У рамках проведення заходів з нагоди річниці трагічних подій у Бабиному Яру та увічнення пам'яті жертв нацизму: започатковано та традиційно проводиться прийом Праведників Бабиного Яру у Колонній залі Київської міської ради; проведення траурної ходи "Дорогою Смерті" та мітингу біля пам'ятника "Мінора", а також церемонію покладання квітів до монументу жертв Бабиного Яру за участю вищих посадових осіб держави, представників дипломатичних установ, громадських організацій тощо.
Серед інших, здійснюється комплекс заходів, спрямованих на запобігання проявів ксенофобії, расизму та антисемітизму. Зокрема, періодично працює тимчасова робоча група для проведення перевірок у місцях, де здійснюється продаж літератури, що може містити матеріали, спрямовані на розпалення міжнаціональної ворожнечі.
Для забезпечення реалізації у м. Києві Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, надається сприяння у створенні належних умов зокрема, діяльності недільних шкіл, функціонуванню курсів рідної мови для осіб, які належать до національних меншин столиці. Так. у столиці за підтримки київської міської влади відкрито ряд шкіл вихідного дня, зокрема курдську школу, єдину на теренах не лише України, а й СНД.
Усі заходи та проекти, що реалізуються Київською міською владою, у сфері міжнаціональних відносин завжди соціально орієнтовані, спрямовані на вирішення нагальних проблем розвитку територіальної громади Києва.
Відзначаючи позитивні тенденції у зазначеній сфері, варто зазначити наявність проблем. Серед основних:
- Суттєве недофінансування заходів, що уповільнює не лише реалізацію Програми, а й виконання Закону України "Про національні меншини в Україні".
Так, на реалізацію заходів програми у 2012 році було заплановано виділити: 1025,14 тис. грн. Бюджетом міста Києва на 2012 рік було на зазначені цілі передбачено 937,1 тис. грн., а профінансовано 168,55 тис. грн. (покриття кредиторської заборгованості за попередні роки).
На реалізацію заходів програм на 2013 рік заплановано виділити 1095,2 тис. грн. Бюджетом міста Києва на 2013 рік на зазначені цілі передбачено 840,3 тис. грн., профінансовано 159,7 тис. грн.
На реалізацію заходів програми у 2014 році заплановано виділити 1162,98 тис. грн. Бюджетом міста Києва на 2014 рік на зазначені цілі передбачено 629,6 тис. грн. Профінансовано - нуль.
На реалізацію заходів програми у 2015 році заплановано виділити 1235,31 тис. грн. Бюджетом міста Києва на 2015 рік передбачено 129,6 тис. грн., на покриття кредиторської заборгованості 2013 року,
- Не реалізується практика надання національно-культурним товариствам приміщень соціально-культурного призначення, що перебувають у комунальній власності, для проведення ними культурно-просвітницьких заходів.
Одним із шляхів вирішення може бути створення Муніципального Будинку національностей у формі комунального підприємства.
- Потребує розширення база закладів освіти за рахунок діяльності недільних шкіл та шкіл вихідного дня.
- Не повністю задовольняються потреби національних меншин засобами масової інформації, підручниками, довідковою та художньою літературою мовами національних меншин.
- Практично відсутні телерадіопрограми, в т. ч. і в комунальних ЗМІ, які б висвітлювали питання міжнаціональних відносин, традиції та культуру національних меншин, а також діяльність національно-культурних громад та їхній внесок у розбудову міста.
- Відсутність спонсорів та благодійників через відсутність стимуляції спонсорської та благодійної діяльності з урахуванням європейських і світових законодавчих нормативів.
2. МЕТА ПРОГРАМИ
Метою Програми є:
забезпечення вільного, рівноправного розвитку громадян усіх національностей, які проживають у м. Києві, задоволення їхніх національно-культурних потреб; підвищення атмосфери толерантності, недопущення расизму, ксенофобії та антисемітизму;
створення належних умов для збереження, відродження та розвитку етнічної, культурної та мовної самобутності, вивчення рідної мови, історії осіб, які належать до національних меншин і проживають у м. Києві.
3. ОБҐРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ І ЗАСОБІВ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ, ОБСЯГІВ ТА ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ
Найбільш ефективним механізмом вирішення проблеми є використання програмно-цільового методу, який ґрунтується на узгодженні в рамках єдиної програми комплексу заходів по напрямах, пріоритетних завданнях, виконавцях і ресурсах.
Джерелами фінансування Програми є кошти бюджету м. Києва, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.
Обсяги коштів, які пропонується залучити на виконання Програми, наведено у таблиці 2.
Таблиця 2. Ресурсне забезпечення міської цільової програми "Київ етнічний"
тис. грн.
4. НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ, ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ, ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ
Правовою основою формування державної етнонаціональної політики в Україні стали Декларація про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України, Декларація прав національностей України, Конституція України, Закон України "Про національні меншини в Україні", Закон "Про місцеве самоврядування в Україні". Ряд правових принципів і процедур, що захищають інтереси національних меншин, передбачені в законодавчих актах про громадянство, про об'єднання громадян, про свободу совісті та релігійні організації, про освіту, а також в Основах законодавства України про культуру.
Що стосується міжнародного права, Україна приєдналася та ратифікувала практично всі міжнародно-правові нормативні акти у сфері забезпечення прав національних меншин. Це, зокрема, Рамкова конвенція про захист національних меншин (ратифікована Верховною Радою України у грудні 1997 року), Європейська хартія регіональних мов або мов меншин (ратифікована Верховною Радою України у травні 2003 року), Ословські рекомендації щодо мовних прав національних меншин (лютий 1998 року), Гаазькі рекомендації щодо прав національних меншин на освіту (жовтень 1996 року).
Напрями та пріоритетні завдання Програми визначені відповідно до положень Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 року N 5/2015, Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року N 385, Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 року N 824/7060 , та інших документів.
Основними напрямами Програми визначено:
- Сприяння діяльності національно-культурних товариств національних меншин;
- Інтеграція осіб, які належать до національних меншин, в українське суспільство. Сприяння у забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, на задоволення освітніх потреб рідною мовою; належного опанування державної мови;
- Співпраця із закордонним українством;
- Підтримка друкованих видань за пропозиціями національно-культурних товариств та інформаційне забезпечення.
Програма є практичним інструментом реалізації державної етнонаціональної політики в регіоні, сприяє створенню належних умов для забезпечення культурних, освітніх, інформаційних потреб національних меншин, а також підтриманню атмосфери толерантності та міжнаціональної злагоди. Багатовекторна діяльність, залучення фінансового, організаційно-технічного, консультативно-методичного потенціалу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування міста дозволять надати роботі з етнічними спільнотами системного характеру.
Напрями діяльності, завдання, заходи Програми "Київ етнічний" наведені у додатку А.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Реалізація комплексу заходів підпрограми дозволить консолідувати зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, установ та організацій у роботі щодо забезпечення у м. Києві прав осіб, які належать до національних меншин і проживають у столиці, на розвиток етнічної, культурної та мовної самобутності.
У процесі реалізації Програми будуть створені умови для адаптації та інтеграції в українське суспільство осіб, які належать до національних меншин, відродження і розвитку етнічної, культурної та мовної самобутності.
Заходи підпрограми передбачають збереження рідної мови, культурної спадщини національних меншин, носіями якої вони є.
Розроблення Програми "Київ етнічний" на 2016 - 2018 роки має велике суспільно-політичне значення для забезпечення гармонійного співіснування осіб різних національностей, а також сприятиме встановленню соціальної стабільності та подальшому соціально-економічному розвитку столиці.
ДОДАТОК А
НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗАВДАННЯ ТА ЗАХОДИ МІСЬКОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПРОГРАМИ "КИЇВ - ЕТНІЧНИЙ"
ПІДПРОГРАМА 3
МІСЬКА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА "КИЇВ ДУХОВНИЙ"
1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ, НА РОЗВ'ЯЗАННЯ ЯКИХ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА
Визначення проблем у розвитку духовності у столиці ґрунтується на результатах аналізу підсумків виконання міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки", затвердженої рішенням Київської міської ради від 24 травня 2012 року N 578/7915 , та дослідженні стану та тенденцій розвитку державно-церковних відносин в Україні.