Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року N 394

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 21 липня 2008 року N 639 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року N 394" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року N 394 "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність названої постанови Кабінету Міністрів України, опублікованої в "Офіційному віснику України" (2008 р., N 4, ст. 1086).

Постановою від 17 квітня 2008 року N 394 Кабінет Міністрів України з посиланням на пункти 1, 3, 6 і 9 статті 116 Конституції України, статті 124, 127 і 128, пункт 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, статтю 82 і підпункт 7 пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затвердив Порядок проведення у 2008 році земельних аукціонів та надав доручення окремим центральним органам виконавчої влади вчинити відповідні дії для забезпечення проведення таких аукціонів.

Названим Порядком визначено процедуру підготовки, організації та проведення у 2008 році земельних аукціонів для продажу земельних ділянок або надання права на їх оренду, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України не відповідає Конституції України, виходячи з такого.

1. За Основним Законом держави Україна є правовою державою ( стаття 1) , в якій визнається і діє принцип верховенства права, конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй ( стаття 8) .

Згідно з Конституцією України визначення правового режиму власності віднесено до сфери регулювання виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92) , право власності на землю гарантується та набувається і реалізується виключно відповідно до закону (частина друга статті 14) , право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частина друга статті 41) , кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону (частина друга статті 13) , громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону (частина третя статті 41) .

Як визначено Конституційним Судом України у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками, відповідно до статей 13, 14, пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України правовий режим власності та користування землею визначається законами України; правовий режим власності означає врегулювання нормами закону земельних відносин, порядку та умов поділу земель на категорії, правове визначення форм власності на землю, порядку набуття і здійснення права власності, а також права постійного чи тимчасового землекористування щодо управління землями тощо, реалізацію та позбавлення цього права, функції, компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування; держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13 Конституції України) ; Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону ( стаття 41) ; чинний Земельний кодекс України є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування.

Ураховуючи, що постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року N 394 "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів" є підзаконним актом, врегулювання нею питань правового режиму власності на землю не відповідає наведеним нормам Конституції України, здійснено без урахування наведеної позиції Конституційного Суду України.

2. Згідно із закріпленими Конституцією України основами правового порядку в Україні органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19) .

Із цього приводу Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 січня 2003 року N 2-рп/2003 у справі про повноваження Президента України реорганізовувати центральні органи виконавчої влади зауважив, що Конституція України визначає засади та механізм здійснення державної влади; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України) ; нормативно-правові акти повинні прийматися на основі Конституції України і відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) . Основним Законом держави встановлено, що Кабінет Міністрів України здійснює повноваження, визначені Конституцією і законами України (пункт 10 статті 116, частина друга статті 120) ; Кабінет Міністрів України керується у своїй діяльності Конституцією та законами України (частина третя статті 113) і видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції (частина перша статті 117) . Земельним кодексом України визначено, що право власності на землю набувається та реалізується виключно на підставі Конституції України, названого Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78) , продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону (земельних торгів) у порядку, встановленому законом (статті 127, 134, 135, 137) . Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" визначено, що набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на аукціонах (відповідно стаття 124 Кодексу і стаття 16 Закону) .

Проте ні Конституція України, ні жоден із названих законів, ні закони, на які Кабінет Міністрів України посилався у постанові, про яку йдеться, не передбачають визначення порядку проведення аукціону (земельних торгів) підзаконним актом і не наділяють Кабінет Міністрів України повноваженням щодо затвердження порядку проведення аукціонів із продажу земельних ділянок.

Відтак, Кабінет Міністрів України видав постанову від 17 квітня 2008 року N 394 з перевищенням визначених для нього Конституцією та законами України повноважень. Тим самим Кабінет Міністрів України порушив вимоги частини другої статті 19, частини третьої статті 113, пункту 10 статті 116, частини першої статті 117 і частини другої статті 120 Основного Закону держави.

На неприпустимості порушення Кабінетом Міністрів України вимог частини другої статті 19, частини третьої статті 113 і частини першої статті 117 Основного Закону держави було наголошено й Конституційним Судом України у Рішенні від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи. У названому Рішенні Конституційний Суд України зазначав, зокрема, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України) , а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.

З огляду на наведене прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року N 394 "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів".

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.