Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2008 року N 261-р

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 7 липня 2008 року N 629 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2008 року N 261-р" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 березня 2008 року N 261-р "Про затвердження Умов проведення конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України, опублікованого в газеті "Урядовий кур'єр" 20 лютого 2008 року (N 33).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України, про яке йдеться, затверджено Умови проведення конкурсу з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" та доручено Фонду державного майна України провести в установленому порядку конкурс з продажу пакета акцій цього товариства з урахуванням затверджених умов.

Назване розпорядження Кабінету Міністрів України не відповідає Конституції України, виходячи з такого.

1. Як зауважив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 січня 2003 року N 2-рп/2003 у справі про повноваження Президента України реорганізовувати центральні органи виконавчої влади, Конституція України визначає засади та механізм здійснення державної влади; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України) ; нормативно-правові акти повинні прийматися на основі Конституції України і відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) .Конституція України наділяє Кабінет Міністрів України повноваженням здійснювати управління об'єктами державної власності відповідно до закону (пункт 5 статті 116).

Законами, що визначають правові основи управління об'єктами державної власності, є Закони України "Про управління об'єктами державної власності", "Про приватизацію державного майна".

Названі Закони обмежують повноваження Кабінету Міністрів України стосовно об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (тобто об'єктів, що віднесені чинною Державною програмою приватизації до групи Г), погодженням приватизації майнових комплексів відповідних підприємств (стаття 5 Закону України "Про приватизацію державного майна") , погодженням умов їх приватизації (пункт 23 частини другої статті 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності") .

Виходячи з принципів верховенства права, найвищої юридичної сили Конституції України, Конституцій Суд України виклав правову позицію, за якою "Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України) , а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів" (Рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи).

За таких обставин визначивши Умови проведення конкурсу з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", Кабінет Міністрів України вийшов за рамки положень Законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про управління об'єктами державної власності", які уповноважують його погоджувати приватизацію майнових комплексів відповідних підприємств та їх умови, діяв у спосіб, що не передбачений ні Основним Законом держави, ні чинними законами.

Тим самим Кабінет Міністрів України перевищив свої повноваження, встановлені для нього Законами України "Про управління об'єктами державної власності" та "Про приватизацію державного майна", і порушив вимоги частини другої статті 19, а також частини третьої статті 113 і частини першої статті 117 Конституції України, які є нормами прямої дії і зобов'язують Кабінет Міністрів України керуватися, зокрема, Конституцією та законами України, видавати постанови і розпорядження в межах своєї компетенції.

Слід зауважити, що перевищення Кабінетом Міністрів України наданого йому Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" повноваження і порушення у зв'язку з цим вимог частини другої статті 19, частини третьої статті 113 і частини першої статті 117 Конституції України стало підставою для визнання зазначеним Рішенням Конституційного Суду України положення постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року N 923 таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

2. Затвердженими названим розпорядженням Кабінету Міністрів України Умовами проведення конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод" передбачено, що відкрите акціонерне товариство "Одеський припортовий завод", яке займає монопольне становище на ринку послуг із перевантаження хімічної продукції в Україні, зокрема аміаку, приватизується разом із відповідним майновим комплексом (цехом перевантаження аміаку) (підпункти 1, 2 пункту 5).

Таке рішення без запровадження контрзаходів щодо монополізації ринку послуг із перевантаження хімічної продукції в Україні не відповідає закріпленому у статті 42 Основного Закону держави принципу забезпечення захисту державою конкуренції у підприємницькій діяльності, оскільки консервує ситуацію з монополізацією зазначеного ринку послуг.

3. Рада національної безпеки і оборони України, на яку статтею 107 Конституції України покладено координацію і контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, своїм рішенням від 15 лютого 2008 року "Про забезпечення національних інтересів і національної безпеки у сфері приватизації та концептуальні засади їх реалізації", введеним у дію Указом Президента України від 6 березня 2008 року N 200, визнала рівень чинного нормативно-правового регулювання засад приватизації державного майна таким, що призводить до ослаблення системи державного регулювання і контролю у сфері приватизації, зниження інвестиційної та інноваційної активності, зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки, ускладнює створення конкурентного середовища в економіці, а відтак створює загрозу національним інтересам і економічній безпеці держави. Виявивши таку загрозу національній безпеці, Рада національної безпеки і оборони України зобов'язала Кабінет Міністрів України не допускати до затвердження нової Державної програми приватизації приватизацію підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, якщо це матиме наслідком монополізацію відповідного ринку товарів.

Тож, за відсутності державної програми приватизації, адекватної сучасному рівню розвитку суспільних відносин, приватизація відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" - підприємства, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, не відповідає інтересам національної безпеки у сфері приватизації.

За таких обставин розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2008 року N 261-р унеможливлює забезпечення в повному обсязі економічної безпеки України - однієї з найважливіших функцій держави, що визначені частиною першою статті 17 Конституції України.

Отже, назване розпорядження Кабінету Міністрів України суперечить частині першій статті 17 Конституції України, яка згідно з частиною третьою статті 8 Основного Закону України є нормою прямої дії.

Ураховуючи викладене, прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2008 року N 261-р "Про затвердження Умов проведення конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод".

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.