Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року N 684 "Про заходи із забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання" та останнього абзацу пункту 4 Порядку надання державних гарантій за зобовязаннями Державної іпотечної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1094

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 22 липня 2009 року N 565 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року N 684 та положення постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1094" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року N 684 "Про заходи із забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання" та останнього абзацу пункту 4 Порядку надання державних гарантій за зобов'язаннями Державної іпотечної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1094 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року N 684) .

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року N 684 "Про заходи із забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання" (опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" 11 липня 2009 року N 123) та останнього абзацу пункту 4 Порядку надання державних гарантій за зобов'язаннями Державної іпотечної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1094 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року N 684) , опублікованої в "Офіційному віснику України" 23 серпня 2006 року (N 32, ст. 2319).

Постановою N 684 Кабінет Міністрів України доручив Державній іпотечній установі здійснювати за рахунок коштів, залучених зазначеною Установою під державні гарантії 2007-2008 років, фінансування у 2009 році завершення будівництва житлових об'єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків та строком здачі в експлуатацію не пізніше 25 грудня 2009 року шляхом придбання такого житла та викуп готового житла з подальшою його передачею головним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання (пункт 1) . У зв'язку з цим відповідну зміну внесено до пункту 4 Порядку надання державних гарантій за зобов'язаннями Державної іпотечної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1094 (пункт 3) .

Постанова Кабінету Міністрів України, про яку йдеться, не відповідає Конституції України, виходячи з такого.

Згідно з Конституцією України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (частина перша статті 6) . Відповідно до частини другої статті 6 Основного Закону держави органи виконавчої влади, їх посадові особи здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Конституцією України встановлення засад створення і функціонування кредитного та інвестиційного ринків є виключною прерогативою закону (пункт 1 частини другої статті 92) .

В умовах світової фінансової кризи наведена конституційна норма знайшла свій розвиток у Законі України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким, зокрема, визначено, що підтримка будівництва житла до 1 січня 2012 року здійснюється шляхом пільгового кредитування кредитно-фінансовими установами суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовників), для будівництва житла та інших об'єктів будівництва під заставу цінних паперів, майнових прав та інших активів.

Видана ж Кабінетом Міністрів України постанова передбачає фінансування завершення будівництва житлових об'єктів із зазначеним ступенем готовності шляхом придбання такого житла, а також викуп готового житла Державною іпотечною установою, що не передбачено ні зазначеним Законом, ні іншими законодавчими актами, що визначають засади створення і функціонування кредитного та інвестиційного ринків.

Відтак, здійснивши постановою Уряду в інший, ніж передбачений названим Законом, спосіб регулювання зазначеного питання, Кабінет Міністрів вирішив підзаконним актом питання, віднесене Конституцією України до сфери виключного законодавчого регулювання, чим перебрав на себе повноваження Верховної Ради України, яка є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України) , порушив норми статті 75, пункту 3 частини першої статті 85, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, а також наведені вище норми частини другої статті 6, частини другої статті 19 Основного Закону держави.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України визначив: "Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85) . Це означає, що право приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом (статті 5, 38, 69, 72 Конституції України) , належить виключно Верховній Раді України (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України) і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам", наголосивши при цьому на неможливості зміни закону шляхом прийняття підзаконного правового акта.

Крім того, вирішивши постановою Кабінету Міністрів України зазначені питання, Уряд вийшов за межі власних повноважень та діяв у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України, а отже, порушив не тільки вищезазначені, а і норми частини третьої статті 113, за якою Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується, зокрема, Конституцією та законами України, пункту 10 статті 116, за яким Кабінет Міністрів України здійснює повноваження, визначені Конституцією та законами України, частини першої статті 117 Конституції України, за якою Кабінет Міністрів України видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції.

Як установив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 листопада 2008 року N 25-рп/2008 у справі про земельні аукціони, системний аналіз норм частини другої статті 6, частини другої статті 8, частини другої статті 19, частини третьої статті 113, пункту 10 статті 116, частини першої статті 117, частини другої статті 120 Основного Закону України дає підстави для висновку, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності при виданні постанов і розпоряджень повинен виходити із закріплених за ним виключно Конституцією і законами України повноважень, які не можуть встановлюватися іншими правовими актами, зокрема, власними актами.

На неприпустимості порушення Кабінетом Міністрів України вимог, зокрема, частини другої статті 19, частини третьої статті 113, частини першої статті 117 Основного Закону держави Конституційний Суд України неодноразово наголошував у своїх рішеннях (Рішення від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи, від 11 листопада 2008 року N 25-рп/2008 у справі про земельні аукціони).

З огляду на наведене прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року N 684 "Про заходи із забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання" та останнього абзацу пункту 4 Порядку надання державних гарантій за зобов'язаннями Державної іпотечної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1094 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року N 684) .

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.