Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 року N 839-р

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 2 липня 2008 року N 607 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 року N 839-р" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 року N 839-р "Про тимчасове покладення виконання обов'язків Голови Антимонопольного комітету України на Мельниченка О.І.".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюся до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність названого розпорядження Кабінету Міністрів України, на даний час неопублікованого.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 року N 839-р вирішено питання про тимчасове виконання обов'язків Голови Антимонопольного комітету України на період до призначення в установленому порядку Голови цього Комітету.

Назване розпорядження видано Кабінетом Міністрів України всупереч Конституції України.

Як відзначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 27 квітня 2000 року N 7-рп/2000 у справі про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, відповідно до конституційно-правових засад поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6) та принципів конституційності, законності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

Слід також наголосити, що Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії (частини друга та третя статті 8 Основного Закону України) .

За приписом пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України Голову Антимонопольного комітету України призначає Верховна Рада України за поданням Прем'єр-міністра України. Внесення Прем'єр-міністром України подання щодо кандидатури на посаду Голови Антимонопольного комітету України згідно з вимогами Основного Закону держави має здійснюватися у межах парламентських процедур.

У такому ж порядку за Конституцією України призначаються і міністри (крім Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України). Однак, якщо Конституцією України прямо встановлено, що міністри входять до складу Кабінету Міністрів України (частина перша статті 114) , а міністерства належать до центральних органів виконавчої влади (пункти 9, 91 статті 116, частина третя статті 117) , то щодо Антимонопольного комітету України норми, які б визначали його як орган, що належить до системи органів виконавчої влади, в Основному Законі держави відсутні.

За таких обставин закріплення пунктом 12 частини першої статті 85 Конституції України (в редакції Закону України від 8 грудня 2004 року N 2222) за Прем'єр-міністром України повноваження вносити до Верховної Ради України подання про призначення Голови Антимонопольного комітету України не означає надання Антимонопольному комітету України статусу центрального органу виконавчої влади.

Чинним Законом України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України визначено як державний орган зі спеціальним статусом (частина перша статті 1) , який будує свої відносини з Кабінетом Міністрів України на засадах взаємодії (стаття 20-1) . Зокрема, статтею 20-1 названого Закону, якою визначено відносини Антимонопольного комітету України з Кабінетом Міністрів України, передбачено, що Антимонопольний комітет України взаємодіє з Кабінетом Міністрів України в питаннях розроблення і здійснення програм економічного розвитку України, а також розробляє та подає до Кабінету Міністрів України проекти актів щодо пріоритетів і напрямів конкурентної політики на визначений період, узагальнює та аналізує інформацію про їх виконання.

Тож, на Антимонопольний комітет України не може поширюватися передбачений пунктом 9 статті 116 Конституції України порядок вирішення Кабінетом Міністрів України кадрових питань стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України.

Слід зауважити, що до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" неодноразово вносилися зміни, які стосувалися визначення місця Антимонопольного комітету України в системі органів державної влади. Так, статтею 1 названого Закону в редакції Закону від 26 листопада 1993 року N 3659-XII цей орган визначався як державний орган, покликаний забезпечувати відповідно до його компетенції державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень. Згідно з внесеними до названого Закону змінами Законом від 13 липня 2000 року N 1907-III Антимонопольний комітет України було визначено як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. Однак Законом від 20 листопада 2003 року N 1294-IV Антимонопольний комітет України було позбавлено цього статусу і визначено як державний орган із спеціальним статусом.

Саме у 2000-2003 роках, коли була чинною стаття 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" в редакції Закону від 13 липня 2000 року N 1907-III, Конституційний Суд України у своїх рішеннях позначає Антимонопольний комітет України як центральний орган виконавчої влади (зокрема, у Рішеннях від 27 лютого 2001 року N 1-рп/2001 у справі про правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, від 28 січня 2003 року N 2-рп/2003 у справі про повноваження Президента України реорганізовувати центральні органи виконавчої влади).

Актами Президента України Антимонопольний комітет України був визначений як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, зокрема Указом Президента України від 15 грудня 1999 року N 1573 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади". Однак Указом Президента України від 28 квітня 2007 року N 365 "Про внесення змін до Указу Президента України від 15 грудня 1999 року N 1573" Антимонопольний комітет України було виключено з переліку центральних органів виконавчої влади, затвердженого Указом Президента України від 15 грудня 1999 року N 1573.

Згідно з пунктами 9, 9-2 статті 116 Конституції України до повноважень Кабінету Міністрів України належать спрямування і координація роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, призначення на посади та звільнення з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України. Законом України "Про Кабінет Міністрів України" деталізовано повноваження Кабінету Міністрів України стосовно спрямування і координації роботи органів виконавчої влади, вирішення кадрових питань діяльності органів виконавчої влади (статті 22, 44, 46, 49) , і водночас визначено, що з державними органами Кабінет Міністрів України взаємодіє з питань, що належать до його компетенції (стаття 40) . Участь Кабінету Міністрів України у вирішенні кадрових питань діяльності Антимонопольного комітету України за Конституцією України зводиться до внесення Прем'єр-міністром України до Верховної Ради України подання щодо кандидатури на посаду Голови Антимонопольного комітету України (пункт 12 частини першої статті 85) ; цю конституційну норму відтворено і в Законі України "Про Кабінет Міністрів України" (пункт 3 частини першої статті 44).

За таких обставин, вирішивши питання про тимчасове виконання обов'язків Голови Антимонопольного комітету України - органу, який не є центральним органом виконавчої влади, Кабінет Міністрів України вийшов за межі повноважень, визначених для нього Конституцією України, діяв у спосіб, що не передбачений ні Основним Законом держави, ні чинними законами.

Отже, розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 року N 839-р прийнято на порушення вищезазначених норм Конституції України, частини третьої статті 113, частини першої статті 117 Основного Закону держави, які є нормами прямої дії і зобов'язують Кабінет Міністрів України керуватися, зокрема, Конституцією та законами України, видавати постанови і розпорядження в межах своєї компетенції.

З огляду на наведене прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 року N 839-р "Про тимчасове покладення виконання обов'язків Голови Антимонопольного комітету України на Мельниченка О.І.".

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.