Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність Постанови Верховної Ради України від 3 березня 2009 року N 1058-VI "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради"

Відповідно до статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України від 3 березня 2009 року N 1058-VI "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради" (опублікована в газеті "Голос України" N 43 від 11 березня 2009 року).

Підставою для конституційного подання є невідповідність оспорюваної Постанови Конституції України.

Верховна Рада України Постановою від 3 березня 2009 року N 1058-VI визнала такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України від 18 грудня 2009 року N 771-VI "Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради", керуючись при цьому пунктом 30 частини першої статті 85 Конституції України, яким парламент наділено повноваженнями лише щодо "призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування", а також частиною другою статті 48 Регламенту Верховної Ради України, якою встановлено, що закони, постанови та інші акти Верховної Ради України, що набрали чинності, скасуванню не підлягають, вони можуть бути визнані Верховною Радою України такими, що втратили чинність.

Прийнявши Постанову N 1058-VI, Верховна Рада України практично скасувала (припинила) призначені нею 18 грудня 2008 року позачергові вибори депутатів Тернопільської обласної ради.

Згідно із закріпленими Конституцією України основами правового порядку державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи, зокрема, законодавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (стаття 6) та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19) .Конституція України обмежує повноваження Верховної Ради України виключно тими, що віднесені до її відання Основним Законом України (частина друга статті 85). На цьому неодноразово наголошував і Конституційний Суд України, зокрема, у Висновках від 14 березня 2001 року N 1-в/2001 у справі про внесення змін до статей 84, 85 та інших Конституції України, від 12 жовтня 2004 року N 2-в/2004 у справі про законопроект N 4180 з внесеними до нього поправками, Рішенні від 5 березня 2003 року N 5-рп/2003 у справі про звернення народних депутатів України до Національного банку України.

На підставі пункту 30 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада України здійснює повноваження виключно щодо "призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування". При цьому Конституція України не наділяє Верховну Раду України повноваженнями щодо скасовування (припинення), зокрема, позачергових виборів до органів місцевого самоврядування, в тому числі і шляхом (у спосіб) визнання такою, що втратила чинність, постанови про призначення відповідних виборів.

Отже, прийняття оспорюваної Постанови не випливає з конституційних повноважень Верховної Ради України, в тому числі визначених пунктом 30 частини першої статті 85 Конституції України.

Крім того, слід зауважити, що з огляду на загальновизнані міжнародні стандарти демократичних виборів, зокрема, принципи періодичності й обов'язковості, справедливості, дійсності та свободи виборів на основі загального рівного виборчого права під час таємного голосування, що забезпечують свободу волевиявлення виборців; відкритий і гласний характер виборів; гарантії реалізації виборчих прав і свобод учасників виборчого процесу, які не допускають дій, спрямованих до зриву чи скасування, або перенесення строку виборів, виборчих дій і процедур, призначених відповідно до конституції і законів, національне законодавство України взагалі не передбачає навіть самої можливості скасування виборів, тобто скасування розпочатого виборчого процесу.

Гарантією реалізації зазначених міжнародних принципів є, зокрема, встановлена законами України про вибори заборона незаконного втручання будь-кого у виборчий процес (пункт 1 частини другої статті 11 Закону України "Про вибори Президента України", пункт 2 частини другої статті 11 Закону України "Про вибори народних депутатів України", пункт 1 частини першої статті 11 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів") .

Позачергові вибори депутатів Тернопільської обласної ради були призначені на неділю 15 березня 2009 року Постановою Верховної Ради України від 18 грудня 2008 року N 771-VI (набрала чинності з дня її опублікування в газеті "Голос України" N 249 від 27 грудня 2008 року) відповідно до пункту 30 частини першої статті 85 Конституції України, частин першої та четвертої статті 78 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини третьої статті 14, частин другої та шостої статті 15, статей 82, 83 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Згідно з названою Постановою Верховна Рада України при призначенні позачергових виборів також постановила: Центральній виборчій комісії з урахуванням пропозицій відповідної територіальної виборчої комісії визначити в установленому порядку обсяг бюджетних видатків, необхідних для проведення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради (пункт 2) ; Кабінету Міністрів України в межах повноважень вжити невідкладних заходів щодо забезпечення фінансування позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради за рахунок коштів цільової субвенції з Державного бюджету України (пункт 3) .

Відповідно до пунктів 1, 15, 20 частини першої статті 92, частини третьої статті 141 Конституції України основні засади, особливості та порядок організації і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад та сільських, селищних, міських голів визнаються Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Названим Законом установлено, що позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (частина третя статті 14) ; позачергові місцеві вибори призначаються не пізніш як за 70 днів до дня виборів, а їх виборчий процес розпочинається за 60 днів до дня виборів (частина друга статті 15) ; відповідна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу позачергових місцевих виборів не пізніше ніж за п'ять днів до його початку (частина друга статті 11, частина друга статті 15) ; виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням результатів місцевих виборів (частина четверта статті 11) .

Таким чином, Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" не передбачено можливості завершення розпочатого виборчого процесу місцевих виборів з підстави визнання такою, що втратила чинність, постанови Верховної Ради України про їх призначення. Відтак, єдиним можливим конституційним і законним завершенням розпочатого виборчого процесу, зокрема, позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради мало б стати проведення голосування, встановлення та оприлюднення результатів цих виборів у порядку і строки, визначені зазначеним Законом.

Тому Верховна Рада України, прийнявши 3 березня 2009 року (за 12 днів до дня виборів депутатів Тернопільської обласної ради, призначених на 15 березня 2009 року) Постанову "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради", неправомірно втрутилася в хід виборчого процесу, який тривав, коли "вже виникли й розвивалися конкретні правовідносини, в межах яких здійснюється реалізація виборчих прав громадян".

На подібні обставини вказував Конституційний Суд України, припиняючи конституційне провадження у справі щодо участі політичних партій у виборах своєю Ухвалою від 7 березня 2002 року N 2-уп/2002, зазначивши, зокрема, що "у ході розпочатої виборчої кампанії вже виникли й розвиваються конкретні правовідносини, в межах яких здійснюється реалізація виборчих прав громадян. У разі прийняття Конституційним Судом України рішення, в цих правовідносинах можуть виникнути зміни, які призведуть до порушення норм Конституції України щодо виборчого процесу. Тому ухвалення в такій політичній ситуації рішення знаходиться за межами юрисдикції Конституційного Суду України. З наведеного вище стає очевидним, що хоч яким би було рішення Конституційного Суду України щодо конституційності оспорюваних положень Закону, його прийняття в процесі виборчої кампанії може вплинути на виборчий процес, позначитися на волевиявленні виборців і тим самим вплинути на самі результати виборів. А це за обставин, не передбачених Конституцією України та і Законом України "Про Конституційний Суд України", фактично перетворило б Конституційний Суд України на учасника виборчого процесу, що суперечить його конституційним повноваженням і принципам діяльності".

Відтак, беручи до уваги сформульовану у цитованій Ухвалі правову позицію Конституційного Суду України, слід визнати, що Верховна Рада України, неправомірно втрутившись у виборчий процес позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради, фактично перетворилася на учасника цього виборчого процесу за обставин (підстав та в порядку), не передбачених Конституцією та законами України.

При цьому Верховна Рада України скасувала саму можливість реалізації виборчих прав громадян України.

Потрібно також зауважити, що прийняття Верховною Радою України Постанови від 3 березня 2009 року N 1058-VI не обумовлювалося (за змістом самої Постанови, її проекту та пояснювальної записки до цього проекту) жодними правовими підставами, які б, зокрема, вказували на можливі порушення при прийнятті Постанови Верховної Ради України, яка визнана такою, що втратила чинність.

Постанова N 1058-VI прийнята парламентом всупереч статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Постанова Верховної Ради України від 3 березня 2009 року N 1058-VI "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради" породжує невизначені правові наслідки для суб'єктів виборчого процесу, припиненого у спосіб, що не передбачений Конституцією і законами України. Тим самим не дотримано також вимог щодо якості закону в контексті верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України.

Верховна Рада України, прийнявши оспорювану Постанову, вчинила дії з припинення у неконституційний спосіб правовідносин з проведення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради на їх завершальному етапі, позбавивши громадян як учасників виборчого процесу права вільно обирати і бути обраними до цього органу місцевого самоврядування. Тим самим порушено як активне, так і пасивне виборче право громадян (частина перша статті 38, стаття 70, частина перша статті 141 Конституції України) , яке за статтею 64 Основного Закону держави може обмежуватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану, а також і конституційні засади виборів, що згідно зі статтею 71 Конституції України є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування при вільному волевиявленні виборців.

У зв'язку з наведеним порушено і засадничий принцип народовладдя, закріплений у статті 5 Конституції України, якою визначено, що народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга) ; ніхто не може узурпувати державну владу (частина четверта) .

Конституційний Суд України у Рішенні від 5 жовтня 2005 року N 6-рп/2005 у справі про здійснення влади народом дав офіційне тлумачення, зокрема, частини другої статті 5 Конституції України, зазначивши, що положення "носієм суверенітету... є народ" закріплює принцип народного суверенітету, згідно з яким влада Українського народу є первинною, єдиною і невідчужуваною, тобто органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють владу в Україні, що походить від народу. "Воля народу, - наголошується в Загальній декларації прав людини, - повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування" (частина третя статті 21) . За Основним Законом України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69) (зокрема вибори народних депутатів України, Президента України, депутатів представницьких органів місцевого самоврядування, сільських, селищних, міських голів, всеукраїнський та місцеві референдуми) в порядку, встановленому Конституцією та законами України. Здійснення народного волевиявлення у зазначених формах безпосередньої демократії є реалізацією народом своєї влади шляхом затвердження відповідних рішень (законів) і формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні.

Виходячи з наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що результати народного волевиявлення, отримані через вибори й референдум, є обов'язковими.

Влада народу здійснюється в межах території держави у спосіб і формах, встановлених Конституцією та законами України. На думку Конституційного Суду України, реалізація громадянами України конституційних прав і свобод, передусім права голосу на виборах і референдумі, є складовою процесу здійснення влади народом безпосередньо.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України організація і порядок проведення виборів визначаються виключно законами України.

Ураховуючи порушення конституційних засад безпосереднього народовладдя в частині формування складу Тернопільської обласної ради як органу місцевого самоврядування (частина четверта статті 140) , Постанова Верховної Ради України від 3 березня 2009 року N 1058-VI "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради" суперечить також статті 7 Основного Закону держави, згідно з якою в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

З огляду на викладене прошу визнати Постанову Верховної Ради України від 3 березня 2009 року N 1058-VI "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради" такою, що не відповідає Конституції України, зокрема положенням частини другої статті 3, частин другої та четвертої статті 5, статті 7, частини першої статті 8, частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 38, статей 70, 71, пункту 30 частини першої, частини другої статті 85, пунктам 1, 15, 20 частини першої статті 92, частини першої статті 141.

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М.Ставнійчук.

Враховуючи важливість порушеного питання в сучасних умовах, прошу розглянути це конституційне подання невідкладно.