- покращання стану фізкультурно-оздоровчої роботи, в томучислі у навчально-виховній, виробничій та соціально-побутовійсфері;
- збільшення кількості фізкультурно-спортивних закладів таспоруд, зокрема в сільській місцевості;
- підвищення якості та доступності послуг у сфері фізичноїкультури та спорту;
- зміцнення міжнародного авторитету України.
1.1.13. Охорона навколишнього природного
середовища
Зусилля Уряду спрямовуватимуться на забезпечення екологічноїбезпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України.
Ключові завдання Уряду:
забезпечення екологічного збалансованого розвитку;
зниження рівня забруднення довкілля, поетапне досягненняекологічної рівноваги, розвиток і впровадження економічнихмеханізмів природокористування та природоохоронної діяльності.
Головні дії Уряду, спрямовані на виконання ключових завдань:
2002 рік
- удосконалення нормативно-правової бази функціонуваннясистеми державного регулювання у сфері охорони довкілля;поліпшення стану інформованості та сприяння участі громадськості упроцесі прийняття рішень з питань охорони довкілля;
- розвиток і впровадження економічних механізмівприродокористування, надання фінансової підтримки природоохороннійдіяльності;
- виконання програм охорони та відтворення водних ресурсів;
- відновлення робіт з охорони земель; запровадженняекологічних обмежень на використання земель із застосуваннямсанкцій за екологічно небезпечне землекористування;
- активізація робіт з пошуку корисних копалин, розвідки тапідготовки до експлуатації їх родовищ.
2003-2004 роки
- подальше удосконалення нормативно-правової бази та їїгармонізація із законодавством ЄС;
- впровадження інтегрованого підходу до розв'язанняприродоохоронних проблем;
- створення національної екологічної мережі як складовоїчастини Всеєвропейської екологічної мережі.
Очікувані результати:
- стабілізація та покращання стану довкілля;
- оптимізація державної системи регулювання у сфері охоронидовкілля, активізація участі громадськості у цих процесах;
- концентрація фінансових ресурсів та підвищення ефективностіїх використання для проведення природоохоронних заходів;
- екологічне оздоровлення водних об'єктів;
- консервування малопродуктивних і деградованихсільськогосподарських угідь, відновлення земель;
- забезпечення приросту запасів корисних копалин.
1.1.14. Природна та техногенна безпека, подолання
наслідків Чорнобильської катастрофи, охорона праці
Уряд спрямовуватиме зусилля на запобігання виникненнюнадзвичайних ситуацій та забезпечення захисту населення ітериторій від їх наслідків, підвищення ефективності функціонуванняєдиної державної системи органів з питань запобігання і реагуванняна надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру,підвищення рівня безпеки на виробництві, створення безпечних іздорових умов праці, забезпечення соціального захисту потерпілихна виробництві. Велика увага приділятиметься забезпеченнюсоціального, медичного та радіологічного захисту громадян, якіпостраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, реабілітаціїтериторій, що зазнали радіоактивного забруднення, зміцненнюбар'єрів радіаційної безпеки.
Ключові завдання Уряду:
зміщення основних акцентів на запобігання виникненнюнадзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру,ефективну ліквідацію їх наслідків;
зниження ризиків виникнення і пом'якшення наслідківнадзвичайних ситуацій;
мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи;
соціальний захист постраждалого населення;
посилення державного нагляду за безпечним веденням робіт,запобігання виробничому травматизму;
належний соціальний захист потерпілих на виробництві.
Головні дії Уряду, спрямовані на виконання ключових завдань:
2002 рік
- виконання загальнодержавних і регіональних цільових програмпротидії підтопленню територій ґрунтовими водами, зсувам,катастрофічним паводкам тощо, насамперед у Закарпатській,Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Одеській,Дніпропетровській областях та Автономній Республіці Крим;
- створення матеріально-технічного резерву на всіх рівнях;
- продовження роботи із створення Урядовоїінформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій;
- удосконалення системи державного управління охороною праціта державного нагляду за охороною праці, створення системи оцінкибезпеки промислових виробництв;
- удосконалення нормативно-правової бази для продовженнявиконання заходів з мінімізації наслідків Чорнобильськоїкатастрофи у 2002-2005 роках та у період до 2010 року;
- організація лікування, оздоровлення громадян, якіпостраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, будівництво тапридбання житла для постраждалих осіб.
2003-2004 роки
- створення спеціалізованих страхових фондів для ліквідаціїнаслідків надзвичайних ситуацій та підвищення цивільноївідповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бутизаподіяно внаслідок аварії на об'єктах підвищеної небезпеки,розроблення нових механізмів впливу на зниження рівня техногенногонавантаження об'єктів підвищеної небезпеки, насамперед шляхомудосконалення дозвільної діяльності з обов'язковим страхуваннямтехногенних ризиків;
- перетворення військ Цивільної оборони у Державну службуцивільного захисту Міністерства з питань надзвичайних ситуацій тау справах захисту населення від наслідків Чорнобильськоїкатастрофи;
- ведення страхового фонду документації України та Державногореєстру потенційно небезпечних об'єктів;
- удосконалення нормативно-правової бази з питань охоронипраці та соціального захисту потерпілих на виробництві;
- посилення державного нагляду за безпечним веденням робіт,удосконалення нормативно-правової бази та створення системи оцінкибезпеки промислових виробництв;
- запровадження диференційованих страхових тарифів назагальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасноговипадку на виробництві та професійного захворювання залежно відступеня ризику виникнення нещасних випадків, професійнихзахворювань, стану охорони праці;
- проведення класифікації об'єктів зберігання радіоактивнихвідходів і отруйних речовин за рівнем небезпеки, розробленнясистеми захисту цих об'єктів від впливу зовнішніх факторів;
- удосконалення системи радіаційного моніторингу та контролюякості продуктів харчування, що виробляються на радіоактивнозабруднених територіях;
- повне погашення заборгованості із соціальних виплатгромадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,що утворилась за останні роки;
- реабілітація території зони відчуження, забезпеченнябезпечної експлуатації об'єкта "Укриття" та перетворення його векологічно безпечну систему, продовження робіт, пов'язаних збудівництвом комплексу переробки, зберігання та захороненнярадіоактивних відходів "Вектор";
- виконання Програми комплексного соціально-економічногорозвитку територій, що зазнали радіоактивного забрудненнявнаслідок аварій на Чорнобильській АЕС, та місць компактногопереселення громадян на 2003-2005 роки та на період до 2010 року.
Очікувані результати:
- запровадження системи державного регулювання у сферіприродної та техногенної безпеки;
- комплексне розв'язання проблем цивільного захистунаселення;
- удосконалення нормативно-правової бази функціонуванняєдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайніситуації природного та техногенного характеру, а також з питаньподолання наслідків Чорнобильської катастрофи;
- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпеченнягарантованого рівня безпеки людини, суспільства та навколишньогосередовища;
- зниження ризиків виникнення нещасних випадків, професійнихзахворювань та аварій на виробництві;
- забезпечення економічної заінтересованості суб'єктівгосподарської діяльності у створенні безпечних і нешкідливих умовпраці;
- належний соціальний захист працівників, які постраждали віднещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, пов'язаних зрадіаційною небезпекою;
- посилення соціального захисту громадян, які постраждаливнаслідок Чорнобильської катастрофи;
- відновлення виробничої та соціальної інфраструктуризабруднених територій, розвиток продуктивних сил на цихтериторіях, поліпшення умов проживання постраждалих.
1.2. Створення макроекономічних умов для стійкого розвиткунаціональної економіки
1.2.1. Грошово-кредитна політика
Уряд підтримуватиме грошово-кредитну політику Національногобанку, спрямовану на розширення монетизації економіки, здешевленнякредитних ресурсів, збереження динаміки обмінного курсу, яказабезпечуватиме фінансову стабільність. Водночас разом зНаціональним банком вживатимуться заходи щодо поліпшенняфінансового стану суб'єктів господарювання.
Ключові завдання Уряду:
задоволення потреб реального сектору економіки в кредитнихресурсах;
забезпечення цінової стабільності;
протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержанихзлочинним шляхом.
Головні дії Уряду, спрямовані на виконання ключових завдань:
2002-2004 роки
- поступове зниження рівня інфляції з метою забезпеченняпередбачуваності фінансової політики, посилення економічноїактивності;
- подальша лібералізація валютного ринку;
- накопичення золотовалютних резервів для забезпеченняпротидії негативному впливу кризових явищ на зовнішніх фінансовихринках;
- розвиток небанківських фінансових інститутів тазапровадження стандартів нагляду за діяльністю суб'єктів ринкуфінансових послуг;
- запровадження єдиної інтегрованої бази даних банківськогонагляду;
- створення єдиної інформаційної системи облікупозичальників;
- запровадження Національної системи масових електроннихплатежів у сфері торгівлі та послуг;
- створення ефективної системи протидії легалізації(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, відповідно доміжнародних стандартів.
Очікувані результати:
- збільшення обсягів спрямування кредитних ресурсів уреальний сектор економіки, підвищення конкурентоспроможностівітчизняних підприємств та активізація ділової активності;
- створення конкуренції на ринку фінансових послуг,забезпечення доступності кредитних ресурсів для малого бізнесу;
- забезпечення економічно обґрунтованого валютного курсу;
- зниження інфляційних очікувань суб'єктів господарювання інаселення;
- запобігання тіньовим потокам капіталу, насампередодержаного злочинним шляхом.
1.2.2. Податково-бюджетна політика
Для оптимізації розподілу фінансових ресурсів між державнимта недержавним секторами економіки Уряд вживатиме заходів щодозниження рівня податкового навантаження з одночасним розширеннямбази оподаткування та посиленням соціальної спрямованості бюджетівусіх рівнів.
Ключові завдання Уряду:
забезпечення збалансованості та посилення соціальноїспрямованості державного бюджету;
зниження податкового тиску та поліпшення адмініструванняподатків;
забезпечення прозорості міжбюджетних відносин.
Головні дії Уряду, спрямовані на виконання ключових завдань:
2002 рік
- упорядкування кількості державних програм на основі їхвідповідності пріоритетам соціально-економічної політики, оцінкиефективності їх виконання та можливостей фінансового забезпечення;
- скасування економічно невиправданих податкових пільг;удосконалення механізму справляння податку на додану вартість таскорочення заборгованості з відшкодування цього податку з бюджету;зниження ставок оподаткування доходів фізичних осіб; удосконаленнямеханізмів справляння податку на прибуток та акцизного збору;
- прийняття на 2003 рік державного бюджету з дефіцитом, що неперевищуватиме 0,5 відсотка ВВП;
- дотримання мораторію на ініціювання законопроектів щодонадання податкових пільг;
- завершення реформування бухгалтерського обліку іззастосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності таспрощення податкової та статистичної звітності;
- сприяння прийняттю Податкового кодексу з поетапнимвведенням його в дію у 2003 році.
2003-2004 роки
- ліквідація заборгованості з відшкодування податку на доданувартість з бюджету;
- внесення законодавчих пропозицій щодо перегляду положеньзаконодавчих актів, які передбачають конкретний рівень бюджетнихвидатків у відсотках до ВВП, не забезпечених бюджетнимиасигнуваннями;
- вдосконалення порядку закупівлі товарів, робіт і послуг задержавні кошти;
- впровадження механізму координації закупівель товарів,робіт і послуг за державні кошти;
- створення міжвідомчої інформаційної системи обміну данимипро реєстрацію підприємств і організацій України, суб'єктівпідприємницької діяльності, юридичних осіб - платників податків.
Очікувані результати:
- концентрація бюджетних ресурсів за пріоритетними напрямамиекономічного і соціального розвитку, забезпечення реальностібюджету, прозорості міжбюджетних відносин;
- легалізація і збільшення доходів підприємств, громадян табюджету, зростання купівельної спроможності населення,запровадження прозорого механізму відшкодування ПДВ, усуненнядиспропорцій між створюваною доданою вартістю та податковимизобов'язаннями;
- стабілізація рівня податкового навантаження на платниківподатків на рівні 20 відсотків ВВП, скорочення податковоїзаборгованості суб'єктів господарювання до 3 відсотків ВВП,зменшення рівня тінізації економіки;
- поповнення обігових коштів підприємств та активізація їхгосподарської діяльності, забезпечення на цій основі стабільностідержавних фінансів;
- розширення бази оподаткування за рахунок детінізаціїекономіки;
- забезпечення стабільності фінансової бази місцевихбюджетів.
1.2.3. Інвестиційна політика
Для створення привабливого інвестиційного клімату Урядомбудуть здійснюватися заходи щодо усунення перешкод тазапровадження стимулів для інвестування, захисту прав інвесторів.Це дасть змогу знайти джерела формування інвестиційних ресурсів тарозширити шляхи доступу до них, сприятиме розвитку національноїекономіки та підвищенню життєвого рівня населення.
Ключові завдання Уряду:
створення сприятливих умов для залучення в економіку країниінвестицій;
підвищення інвестиційного іміджу України.
Головні дії Уряду, спрямовані на виконання ключових завдань:
2002 рік
- активізація роботи щодо залучення до інвестування коштівнаселення і суб'єктів господарювання, сприяння виваженійдепозитній політиці;
- розширення співробітництва з міжнародними організаціями зпитань захисту прав інвесторів на фондовому ринку такорпоративного управління;
- розширення концесійної діяльності;
- забезпечення діяльності інститутів спільного інвестуванняшляхом створення відповідної нормативно-правової бази та прозорихмеханізмів переходу прав власності;
- забезпечення діяльності спеціально уповноваженого органувиконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
2003-2004 роки
- запровадження міжнародних стандартів регулювання фондовогоринку та ринків фінансових послуг;
- забезпечення правових та організаційних засад діяльностісуб'єктів спільного інвестування відповідно до законодавства ЄС,прозорості функціонування інвестиційних фондів;
- залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів дляфінансування будівництва, реконструкції і технологічногопереоснащення об'єктів виробничої сфери державної форми власності;
- реформування діючого механізму амортизації;
- спрямування частини коштів, отриманих від приватизаціїдержавного майна, на інноваційне інвестування та фінансовупідтримку підприємств, що мають стратегічне значення для економікита безпеки держави;
- відпрацювання механізму розподілу та використання коштів,які спрямовуються на фінансову підтримку підприємств, шляхомвідшкодування частини сплачених ними відсотків за користуваннякредитами комерційних банків;
- реалізація Закону України "Про угоди про розподілпродукції" ( 1039-14 );
- запровадження механізмів, спрямованих на прискоренняпродажу землі несільськогосподарського призначення фізичним іюридичним особам для провадження підприємницької діяльності.
Очікувані результати:
- розвиток фондового ринку та ринків фінансових послуг,банківської системи, небанківських фінансових установ, сучаснихмеханізмів інвестування;
- зменшення ризиків на ринку послуг небанківських фінансовихустанов;
- залучення інвестицій для здійснення пошуку, розвідки тавидобування корисних копалин;
- підвищення ролі заощаджень населення та амортизаційнихвідрахувань як основних ресурсів внутрішнього інвестування;
- підвищення інвестиційного рейтингу та поліпшенняінвестиційного іміджу України.
1.3. Впровадження інноваційної моделі розвитку
Політика Уряду буде спрямована на активізацію впровадженняінновацій як пріоритетної складової загальної стратегії підвищенняконкурентоспроможності країни, захист вітчизняних підприємств назовнішніх ринках і підтримку конкуренції з метою забезпеченнятісної інтеграції виробництва, фінансів, науки, освіти, сприяннявипереджувальному розвитку науково-технологічної сфери.
Ключові завдання Уряду:
розбудова національної інноваційної системи на засадахоптимального поєднання підприємницького капіталу та державнихважелів регулювання;
підтримка і стимулювання наукових досліджень і розробок та їхвпровадження у виробництво;
створення ефективних схем фінансування інноваційноїдіяльності;
гармонізація національного законодавства з інтелектуальноївласності з нормами міжнародного права;
забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України всфері авторських і суміжних прав;
створення механізмів надійного захисту прав інтелектуальноївласності.
Головні дії Уряду, спрямовані на виконання ключових завдань:
2002 рік:
- формування системи стратегічного планування та здійсненняоцінки розвитку технологій відповідно до національних пріоритетів,визначення стратегії підтримки різних видів інновацій (базових,поліпшувальних, новітніх);
- розроблення системи надання фінансово-кредитної таамортизаційної підтримки і стимулювання державою науково-технічноїта інноваційної діяльності;
- законодавче визначення основних засад національної системиінноваційної діяльності, підготовка проектів законодавчих та іншихнормативно-правових актів щодо функціонування ринків венчурногокапіталу, запровадження оцінки об'єктів інтелектуальної власності,утворення фінансово-інноваційних підприємств різних формвласності, механізму їх кредитного і страхового стимулювання,удосконалення державної політики в галузі трансферу технологій;
- скорочення термінів освоєння і здешевлення процесурозроблення конкурентоспроможних елементів технологій за рахунокпридбання ліцензій на сучасні технології, ноу-хау та їхвикористання у процесі виконання наукових досліджень тавиробництва наукоємної продукції;
- захист інтересів суб'єктів прав інтелектуальної власностіта їх правонаступників, пов'язаних із створенням та використаннямрезультатів наукових, конструкторських, проектних робіт;
- стимулювання творчості та активізація винахідницької іселекційної діяльності, спрямованої на забезпечення суспільних тадержавних потреб.
2003-2004 роки
- визначення пріоритетів розвитку інноваційної сфери знаданням переваги перспективним технологіям та інноваційнимпроектам, що сприятимуть підвищенню ефективності таконкурентоспроможності економіки;
- створення сприятливих економічних та фінансових умов дляактивізації інноваційної діяльності, запровадження державногозамовлення на впровадження пріоритетних інновацій у виробництво;
- забезпечення комплексного характеру розвитку інноваційноїсфери; підтримка розвитку фундаментальної науки; визначення рівнявитрат державного бюджету на наукові дослідження таекспериментальні розробки, що відповідатиме вимогам національноїбезпеки;
- завершення формування цілісної нормативно-правової бази зрегулювання науково-технічної та інноваційної діяльності;
- приведення законодавства України у відповідність зміжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності;формування дієвої системи захисту прав інтелектуальної власностідержави, юридичних і фізичних осіб під час реалізації інноваційнихпроектів;
- заохочення молоді до участі у науковій танауково-технологічній діяльності (поповнення наукових організаційспеціалістами, підготовленими за державним замовленням,запровадження спеціальних грантів для молодих учених);
- сприяння розвитку інфраструктури інноваційної діяльностішляхом стимулювання створення мережі технопарків, технополісів,інноваційних бізнес-інкубаторів, інноваційних бірж і центрівконсалтингу та інжинірингу, а також маркетингових, рекламних,аудиторських, сертифікаційних фірм;
- використання бюджету розвитку як одного з основнихінструментів економічної політики підтримки пріоритетних напряміврозвитку економіки, спрямованої на реалізацію інноваційної моделірозвитку;
- перехід від фіскальної до інвестиційно-інноваційноїспрямованості приватизації, спрямування частини коштів, щонадійдуть від приватизації, на інноваційне інвестуванняпідприємств, їх технічне та технологічне оновлення;
- нормативно-правове забезпечення інвестиційно-інноваційноїсхеми приватизації;
- внесення змін до нормативно-правових актів, спрямованих наздійснення патентно-кон'юнктурних досліджень щодо об'єктівінтелектуальної власності з метою сприяння виробництвуконкурентоспроможної продукції;
- удосконалення системи підготовки, перепідготовки тапідвищення кваліфікації фахівців з питань інтелектуальноївласності згідно з вимогами Всесвітньої організаціїінтелектуальної власності, розроблення освітньо-професійнихпрограм підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів тафахівців-юристів з цих питань.
Очікувані результати:
- забезпечення системності у розвитку та впровадженніінновацій, запобігання розпорошенню державних коштів, підвищенняконкурентоспроможності економіки;
- створення нормативно-правової бази для провадженняризикової інноваційної та науково-технічної діяльності;
- визначення напрямів науково-технічної та інноваційноїполітики у процесі формування видатків державного бюджету, щосприятиме розвитку економіки держави та забезпечуватимепріоритетність спрямування коштів на реалізацію перспективнихінноваційних та інвестиційних проектів;
- інноваційне оновлення матеріально-технічної базипідприємств, підвищення їх інвестиційної привабливості;
- збереження і розвиток наявного виробничо-технологічногопотенціалу, його сучасного рівня та перехід на більш високістандарти, створення центрів високих технологій на основі великихнаукових організацій-лідерів у відповідних галузях науки ітехніки, реструктуризація частини науково-дослідних та проектнихінститутів в інжинірингові фірми з комерційною інфраструктурою;
- захист прав та інтересів держави, юридичних і фізичнихосіб, пов'язаних із створенням та використанням об'єктівінтелектуальної власності.
1.4. Спрямування структурних зрушень в економіці
на ефективне функціонування реального сектору
З метою ефективного використання промислово-технологічногопотенціалу, підвищення конкурентоспроможності галузей вітчизняноїекономіки та окремих підприємств, забезпечення конкурентногосередовища на внутрішньому ринку Уряд спрямовуватиме свої зусилляна стимулювання впровадження інновацій та високих технологій,реструктуризацію та підвищення ефективності вітчизняноговиробництва, удосконалення нормативно-правового регулюванняприродних монополій.
1.4.1. Формування конкурентного середовища, підвищення
ефективності управління державною власністю
Для усунення структурних деформацій і здійснення ринковихперетворень в економіці Кабінет Міністрів продовжить роботу зформування ефективного конкурентного середовища, удосконаленнявідносин власності та підвищення ефективності управління державноювласністю.
Ключові завдання Уряду:
подальше формування на засадах вільної конкуренціїсприятливого середовища для провадження підприємницькоїдіяльності;
досягнення оптимальності та прибутковості державного секторуекономіки;
забезпечення захисту прав та інтересів інвесторів іакціонерів;
оздоровлення фінансів підприємств та подолання платіжноїкризи.
Головні дії Уряду, спрямовані на виконання ключових завдань:
2002 рік
- вдосконалення державної регуляторної політики у сферіпідприємництва;
- визначення критеріїв ефективності управління об'єктамидержавної власності;
- запровадження моніторингу процесів складання, затвердженнята виконання фінансових планів державних підприємств таакціонерних товариств, у статутному фонді яких державна часткастановить понад 50 відсотків.
2003-2004 роки
- завершення формування нормативно-правової бази з питаньконкурентної політики;
- посилення контролю за недопущенням та попередженнямпорушень конкурентного законодавства;
- спрощення процедури отримання дозволів та погоджень;
- скорочення кількості державних органів, що здійснюютьконтроль за діяльністю суб'єктів підприємництва, кількостіперевірок та термінів їх проведення;
- забезпечення державної підтримки розвитку малогопідприємництва;
- проведення інвентаризації об'єктів державної власності тазапровадження Реєстру об'єктів державної власності;
- оптимізація кількості об'єктів державної власності, які непідлягають приватизації, та закріплених у державній власностіпакетів акцій підприємств;
- формування нормативно-правової бази для ефективноїдіяльності господарських структур, що виконуватимуть функції зуправління об'єктами державної власності на умовах господарськогорозрахунку;
- здійснення заходів щодо зменшення збитковості суб'єктівгосподарювання та обсягів взаємної заборгованості і заборгованостіперед бюджетом.
Очікувані результати:
- створення сучасної системи державного регулюваннядіяльності суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема природнихмонополій;
- оптимізація державного регулювання підприємницькоїдіяльності;
- запровадження нових механізмів управління державнимипідприємствами та акціонерними товариствами, в статутному фондіяких державна частка становить понад 50 відсотків;
- забезпечення дієвого контролю за фінансами державнихпідприємств, господарських товариств, у статутному фонді якихдержавна частка становить понад 50 відсотків, та державних(національних) акціонерних і холдингових компаній;
- забезпечення захисту прав і законних інтересів інвесторів,акціонерів та кредиторів;
- збільшення на 30 відсотків надходжень до державного бюджетувід використання об'єктів державної власності;
- скорочення обсягів дебіторської і кредиторськоїзаборгованості;
- зменшення кількості збиткових суб'єктів господарювання.
1.4.2. Ефективне використання
промислово-технологічного потенціалу
Основною метою промислової політики є створення сучасного,інтегрованого у світове виробництво промислово-технологічногокомплексу, який забезпечуватиме внутрішні потреби,конкурентоспроможний експорт, збільшення обсягів пропонуваннянаукоємної продукції як основи для інноваційного розвитку іншихсекторів економіки.
Ключові завдання Уряду:
формування конкурентного ринку промислової продукції,створення сприятливих умов для залучення підприємствами фінансовихресурсів;
розширення попиту і пропонування продукції вітчизняноїпромисловості на внутрішньому ринку;
реформування системи державного управління промисловістю;
здійснення заходів щодо стимулювання оновлення основнихфондів і технічного переоснащення промислового виробництва;
забезпечення конкурентоспроможності та збільшення присутностіпродукції промисловості на внутрішньому та зовнішньому ринку,насамперед продукції з високим ступенем переробки;
диверсифікація експорту із збільшенням у ньому часткипродукції з високою доданою вартістю.
Головні дії Уряду, спрямовані на виконання ключових завдань:
2002 рік
- подальше формування нормативно-правової бази державногорегулювання промислового виробництва;
- виконання державних та галузевих програм розвиткупромисловості;
- стимулювання оновлення основних фондів та виведеннянадлишкових потужностей у промисловості, зокрема вгірничо-металургійному комплексі;
- розвиток виробництва рухомого складу для залізничноготранспорту та сучасних систем зв'язку;
- розвиток вітчизняного автомобілебудування та створення умовефективного функціонування ринку автомобілів в Україні;
- подальше реформування суднобудівної галузі та підвищення їїекспортного потенціалу;
- завершення льотних випробувань літака АН-70 та йогосертифікація;
- створення сприятливих умов щодо участі України уміжнародних космічних проектах та її закріплення на ринкахкосмічних послуг;
- створення економічних умов для розширення попиту напродукції підприємств сільськогосподарського машинобудування,мінеральних добрив та засобів захисту рослин.
2003-2004 роки
- створення умов для розвитку найбільш пріоритетних галузей івиробництв, що випускають наукоємну, високотехнологічну продукціюта мають значний експортний потенціал, - авіаційної таракетно-космічної промисловості, автомобіле-, суднобудування,тракторного та сільськогосподарського машинобудування;
- формування державного замовлення на створення тавиготовлення спеціальної та військової техніки з метоюзабезпечення потреб обороноздатності держави;
- реформування національної системи технічного регулювання тавдосконалення систем стандартизації і метрології відповідно дозаконодавства ЄС;
- послідовна гармонізація національного законодавства у сферінадання державної підтримки відповідно до норм і правил СОТ та ЄС;
- реалізація заходів, передбачених Національною програмоюрозвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року.
Очікувані результати:
- збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможноїпродукції;
- створення сприятливих умов для роботи підприємствметалургійного комплексу, оптимізація його потужностей,забезпечення збільшення випуску продукції кінцевого споживання тапідвищення її конкурентоспроможності, збереження експортногопотенціалу;
- забезпечення сільгосптоваровиробників новими видамисучасної сільськогосподарської техніки;
- налагодження сучасних високоефективних виробництв назасадах енергозбереження, конкурентоспроможності, екологічноїбезпеки та забезпечення обороноздатності держави.
1.4.3. Оптимізація процесів структурних перетворень
у паливно-енергетичному комплексі
З метою забезпечення енергетичної безпеки, зниженняенергоємності ВВП активізуватимуться процеси структурнихперетворень у паливно-енергетичному комплексі шляхом подальшогорозвитку конкуренції на ринках палива та електроенергії, посиленняплатіжної дисципліни у сфері енергозабезпечення.
Ключові завдання Уряду:
забезпечення в повному обсязі розрахунків за спожитіенергоносії переважно грошима;
забезпечення поліпшення економічного стану підприємствпаливно-енергетичного комплексу, розв'язання проблем борговихзобов'язань минулих років;
реформування і розвиток вугільної галузі;
модернізація та оновлення газотранспортної системи;
забезпечення надійності експлуатації і підвищення безпекиенергоблоків на атомних електростанціях;
збільшення рівня забезпеченості власними енергоносіями ідиверсифікація постачання імпортних енергоресурсів;
удосконалення державного регулювання природних монополій венергетичній сфері; забезпечення стабільності роботи вітчизняногоринку нафтопродуктів.
Головні дії Уряду, спрямовані на виконання ключових завдань:
2002 рік
- забезпечення виконання основних державних та галузевихпрограм розвитку паливно-енергетичного комплексу;
- розроблення Енергетичної стратегії України на період до2030 року та на перспективу;
- розроблення Концепції розвитку та надійної експлуатаціїукраїнської газотранспортної системи;
- подальша приватизація енергопостачальних і підготовка доприватизації енергогенеруючих компаній з одночасним удосконаленнямвідповідної нормативно-правової бази;
- розроблення концепції функціонування та розвитку оптовогоринку електричної енергії;
- створення фінансово-економічних механізмів та правових умовдля проведення широкомасштабної реконструкції і модернізаціїенергогенеруючих підприємств та електричних мереж;
- підвищення надійності та безпеки функціонування підприємстватомної енергетики, продовження роботи із створення власногоядерно-паливного циклу;
- розроблення комплексу заходів, спрямованих на зниженнявитрат на виробництво (видобуток) енергоносіїв, передачу іпостачання електричної та теплової енергії, забезпеченнярозв'язання проблем боргових зобов'язань минулих років;
- реструктуризація вугледобувних підприємств;
- подальше розв'язання соціальних та екологічних проблем,підвищення рівня охорони та безпеки праці на підприємствахпаливно-енергетичного комплексу.
2003-2004 роки
- вдосконалення нормативно-правової бази функціонуванняпаливно-енергетичного комплексу;
- проведення ефективної політики щодо формування і розвиткуринків палива та електроенергії згідно з Європейською енергетичноюхартією ( 995_061 ) (1991 р.);
- подальша оптимізація паливно-енергетичного балансу зурахуванням ресурсної бази;
- продовження структурних перетворень у паливно-енергетичномукомплексі;
- проведення політики енергозбереження та створенняекономічних умов для впровадження енергозберігаючих технологій;
- відмова від перехресного субсидіювання споживачівелектроенергії;
- розширення використання нетрадиційних та відновлювальнихджерел енергії;
- створення умов для підвищення інвестиційної привабливостіпідприємств вугільної галузі (реструктуризація боргів,удосконалення цінової політики).
Очікувані результати:
- надійне енергозабезпечення споживачів за умови своєчасної ів повному обсязі оплати спожитих енергоносіїв;
- зниження рівня енергоємності ВВП;
- зміцнення енергетичної безпеки держави;
- поглиблення ринкових перетворень в паливно-енергетичномукомплексі;
- створення інвестиційно привабливих умов діяльності венергетичному секторі економіки, залучення ефективного власника;
- підвищення надійності та ефективності функціонуваннягалузей паливно-енергетичного комплексу;
- покращання соціального захисту працівників підприємствпаливно-енергетичного комплексу.
1.4.4. Створення конкурентоспроможного
агропромислового комплексу
Політика Уряду у середньостроковій перспективі будеспрямована на стійкий розвиток агропромислового комплексу,забезпечення продовольчої безпеки держави, утвердженняповноцінного ринку землі, розвиток ринкової інфраструктури,нарощування експортного потенціалу, застосування дозволенихнормами СОТ механізмів захисту національного аграрного ринку,створення умов для повноцінного розвитку села.
Ключові завдання Уряду:
розвиток інфраструктури ринку, нарощування виробництва тапідвищення експортної конкурентоспроможності продукції аграрногосектору;
формування цілісної системи фінансово-кредитного забезпеченняагропромислового комплексу, прозорих механізмів функціонуванняіпотечного ринку;
удосконалення механізмів реалізації та захисту прав громадяні юридичних осіб на землю;
створення умов для розвитку соціальної сфери села.
Головні дії Уряду, спрямовані на виконання ключових завдань:
2002 рік
- формування оптових ринків сільськогосподарської продукціїта матеріально-технічних ресурсів, розвиток біржової торгівлі,створення торгових домів, стимулювання сільськогосподарськоїкооперації, розвиток приватних та приватно-кооперативнихпідприємств у сфері агросервісу, переробки і збуту продукції;.
- нормативно-правове та організаційне забезпечення реалізаціїположень Земельного кодексу України ( 2768-14 );
- створення умов, які забезпечать економічну недоцільністьзастосування бартерних та давальницьких схем у виробництві.
2003-2004 роки
- розвиток системи кредитування аграрного сектору іззапровадженням іпотечного кредитування;
- економічне стимулювання виробництва конкурентоспроможноїпродукції в найбільш сприятливих природно-кліматичних зонах танарощування експортного потенціалу;
- впровадження страхування ризиків у сільському господарстві;
- активізація роботи щодо наукового забезпечення татехнічного переоснащення аграрного сектору.
Очікувані результати:
- забезпечення потреб аграрного сектору в кредитних ресурсахта збільшення у 2004 році на 11,2 відсотка обсягів виробництвасільськогосподарської продукції;
- створення сучасної ринкової інфраструктури, збільшенняобсягів реалізації продукції на прозорому ринку, підвищенняприбутковості сільськогосподарських товаровиробників, скороченнявтрат продукції;