Галузева угода між Міністерством аграрної політики України, галузевими обєднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2006 - 2008 роки

1.1. Галузева угода (надалі - Угода) укладена на 2006 - 2008 роки.

1.2. Сторонами Угоди є:

- Міністерство аграрної політики України, галузеві об'єднання підприємств, які об'єдналися і утворили спільний представницький орган з ведення переговорів, укладення Угоди (додаток 1), які представляють інтереси власників, роботодавців підприємств (далі - сторона роботодавців);

- Профспілка працівників агропромислового комплексу України, яка представляє інтереси працівників агропромислового виробництва.

Сторони зобов'язуються визнавати і поважати права одна одної, виконувати встановлені в цій Угоді норми, зобов'язання, здійснювати контроль та нести відповідальність за виконання положень Угоди в порядку, визначеному законодавством України і цією Угодою.

1.3. Угода набирає чинності з 1 січня 2006 року і діє до укладення нової або відповідно до прийнятого сторонами рішення про продовження терміну дії цієї Угоди.

У разі зміни складу, структури, найменування Міністерства аграрної політики України, галузевих об'єднань підприємств, від імені яких цю Угоду укладено і підписано, чи Профспілки працівників АПК України, чинність Угоди зберігається на весь період, на який її укладено.

1.4. Угода, укладена згідно з чинним законодавством, є правовим актом, яким регулюються соціально-економічні і трудові відносини, встановлюються трудові та соціально-економічні права і мінімальні гарантії для працівників аграрного сектору економіки.

Прийняті в Угоді норми, зобов'язання та домовленості є обов'язковими для виконання Сторонами, що її уклали.

1.5. Положення і норми Угоди є нормами прямої дії і, як мінімальні гарантії, поширюються на всіх юридичних та фізичних осіб - роботодавців, які за основним видом діяльності належать до аграрного сектору економіки, а також на навчально-дослідні і інші госпрозрахункові підрозділи аграрних закладів освіти і є обов'язковими для дотримання в колективних договорах та при вирішенні питань регулювання соціально-економічних і трудових відносин.

1.6. Жодна із сторін, що уклали Угоду, не може протягом строку її дії в односторонньому порядку приймати рішення, які встановлюють, змінюють або припиняють дію норм і положень цієї Угоди.

1.7. Зміни і доповнення до цієї Угоди вносяться у зв'язку зі змінами чинного законодавства, Генеральної угоди або за ініціативи однієї із Сторін після проведення переговорів та досягнення домовленостей і підписуються сторонами не пізніше як через 5 днів після завершення переговорів.

Пропозиції кожної із сторін щодо внесення змін і доповнень до Угоди повинні розглядатися сторонами на переговорах протягом 10 днів з дня отримання їх іншою стороною.

Зміни і доповнення набирають чинності з дня підписання, або у визначені в них терміни.

1.8. Роботодавці і виборні органи профспілки підприємств і організацій аграрного сектору економіки, незалежно від форм власності і господарювання зобов'язані впродовж місяця після набрання цією Угодою чинності, в установленому порядку укласти колективні договори або внести відповідні зміни до чинних колективних договорів і забезпечити реалізацію її норм і положень, як мінімальних гарантій.

1.9. Угода не обмежує прав підприємств відповідно до повноважень сторін встановлювати у колективних договорах вищі та додаткові, порівняно із передбаченими законодавством і цією Угодою, гарантії, соціально-трудові пільги та інші норми.

1.10. Міністерство аграрної політики України у триденний термін з дня підписання Угоди, змін і доповнень до неї, подає їх на повідомну реєстрацію. Після реєстрації Міністерство аграрної політики України і галузеві об'єднання підприємств протягом 7 днів забезпечують тиражування і надсилають роботодавцям підприємств.

1.11. Сторони домовилися протягом дії Угоди вживати заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), а у разі їх виникнення прагнути до їх вирішення шляхом застосування примирних процедур.

2.1. Міністерство аграрної політики України за підтримки Центрального комітету профспілки працівників АПК України домагатимуться спрямування на розвиток сільськогосподарського виробництва не менше 10 відсотків видатків Державного бюджету України на відповідний рік.

2.2. Сторони сприятимуть стабілізації і розвитку агропромислового виробництва, посиленню його ефективності та прибутковості, конкурентоспроможності продукції, забезпеченню належного рівня трудових доходів працівників.

2.3. Міністерство аграрної політики України за участю галузевих об'єднань підприємств та ЦК профспілки працівників АПК розроблятиме та вноситиме до відповідних органів державної влади конкретні пропозиції щодо:

- забезпечення паритетних умов ціноутворення, запровадження правових механізмів збалансування міжгалузевих інтересів при формуванні цін на продукцію в різних галузях;

- захисту внутрішнього ринку збуту продукції від зовнішньої інтервенції товарів, які в достатніх обсягах виробляються підприємствами в Україні;

- розробки, запровадження економічних механізмів захисту товаровиробників галузі від недобросовісної конкуренції, посилення боротьби з виробництвом та реалізацією фальсифікованої продукції;

- розширення зовнішніх ринків збуту продукції, забезпечення сприятливих умов для її експорту;

- сприяння підвищенню конкурентоспроможності продукції агропромислового комплексу, надання в необхідних обсягах державної підтримки сільгосптоваровиробникам в умовах входження України до СОТ;

- першочергового прийняття Верховною Радою України законів щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу;

- збільшення в Державному бюджеті України на 2009 рік обсягу коштів на підтримку аграрного виробництва та фінансування Аграрного фонду України;

- забезпечення Урядом виконання вимог Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", насамперед, в частині запровадження мінімальних закупівельних цін на деякі види продукції тваринництва;

- запровадження постійного узгодження цінової політики між сільгосптоваровиробниками, постачальниками мінеральних добрив, засобів захисту рослин, паливо-мастильних матеріалів, сільськогосподарської техніки, інших матеріально-технічних ресурсів, вартості послуг та забезпечення формування необхідних обсягів стабілізаційного фонду палив;

- забезпечення Урядом спільно з Національним банком України та асоціацією українських банків;

- кредитування банками сільгосптоваровиробників та підприємств харчової і переробної промисловості в період фінансової кризи в необхідних обсягах;

- недопущення в умовах фінансової кризи перегляду відсоткової ставки за кредитами, залученими підприємствами АПК.

2.4. Міністерство аграрної політики України спільно з об'єднаннями і організаціями роботодавців:

- сприятимуть залученню інвестицій у виробництво;

- надаватимуть допомогу підприємствам у отриманні замовлень на продукцію;

- здійснюватимуть економічний аналіз та прогнозування виробництва та попиту на продукцію. Розроблятимуть для підприємств рекомендації з цих питань;

- забезпечать регулярне підвищення кваліфікації та навчання керівників і фахівців підприємств на умовах госпрозрахунку;

- створюватимуть умови та надаватимуть можливість представникам профспілки брати участь в управлінні підприємствами галузі.

Профспілка зобов'язується:

- сприяти розвитку та ефективності виробництва, удосконаленню нормування та підвищення продуктивності праці, запровадженню нової техніки і технологій;

- брати участь, через своїх представників, в управлінні підприємствами та їх соціальною сферою, організаційних заходах щодо удосконалення управління, підвищення мотивації праці та зацікавлення працівників у збільшенні прибутку;

- інформувати роботодавців про заходи, які проводитимуться Профспілкою і зачіпають інтереси роботодавців;

- проводити роз'яснювальну роботу в колективах щодо діяльності соціальних партнерів, спрямовану на удосконалення виробництва, економічного і соціального стану підприємств і галузі в цілому та збалансування інтересів роботодавців і працівників.

Сторона роботодавців зобов'язується:

3.1. Завчасно інформувати відповідні органи Профспілки у випадках: реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації, ліквідації підприємства.

Проводити консультації з профспілковою стороною про заходи щодо запобігання, зменшення або пом'якшення негативних соціальних наслідків цих процесів, розглядати та враховувати пропозиції профспілкової сторони з цих питань.

3.2. Забезпечувати участь представників профспілкової організації у роботі ради акціонерного товариства (спостережній раді) з правом дорадчого голосу.

3.3. Забезпечувати, у разі прийняття відповідних рішень, участь представників профспілкової організації у роботі комісій з реорганізації та приватизації.

3.4. Враховувати пропозиції виборного органу Профспілки щодо передачі з державної у комунальну власність: майна, закріпленого за підприємством, житлового фонду, об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів фонду соціально-культурного розвитку.

Не допускати перепрофілювання та ліквідації об'єктів соціально-культурної сфери без згоди виборного органу Профспілки.

3.5. При укладенні договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включати до договору зобов'язання щодо:

- збереження та раціонального використання робочих місць;

- збереження соціально-трудових гарантій та об'єктів соціально-побутового призначення;

- створення безпечних і нешкідливих умов праці.

3.6. Гарантувати додержання прав та інтересів працівників, які звільняються у зв'язку із зміною форми власності, банкрутством підприємства, зокрема щодо: порядку звільнення, виплати вихідної допомоги, працевлаштування, інших пільг і компенсацій таким працівникам.

3.7. Забезпечити у випадку ліквідації підприємства (за умови прийняття рішення органом управління):

- першочергову виплату вихідної допомоги звільненим працівникам;

- задоволення вимог, що виникли із зобов'язань перед працівниками підприємства (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, згідно з чинним законодавством;

Профспілкова сторона зобов'язується:

3.8. Представляти права та інтереси працівників у відносинах з власником щодо управління підприємством, а також у разі зміни організації або форми власності, банкрутства.

3.9. Брати участь у роботі комісій з передприватизаційної підготовки підприємств, реструктуризації, приватизації, передачі об'єктів з державної у комунальну власність.

3.10. Представляти інтереси працівників підприємства в комітеті кредиторів та у випадку проведення процедур банкрутства з правом дорадчого голосу.

Сторони домовилися:

4.1. Спільними діями домагатися стабілізації зайнятості, створення нових робочих місць та скорочення рівня безробіття серед працівників галузі.

4.2. Міністерство аграрної політики Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій спільно з органами роботодавців, за участю відповідних органів профспілки:

- проаналізують стан забезпечення підприємств АПК трудовими ресурсами відповідно до кваліфікації, обсягів робіт, норм праці і нормативів чисельності;

- у разі масового вивільнення працівників в умовах фінансової кризи домагатимуться визначення в регіональних програмах зайнятості конкретних заходів щодо створення в сільській місцевості додаткових робочих місць для забезпечення альтернативної зайнятості, відповідних обсягів громадських робіт, перепідготовки кадрів і ін.;

- розроблять та реалізують конкретні заходи щодо збереження оптимальної чисельності працюючих та забезпечення їх продуктивної зайнятості, передбачивши, зокрема:

- створення додаткових робочих місць шляхом утворення підсобних, переробних підприємств, цехів, дільниць та інше;

- виділення коштів на підготовку і перепідготовку кадрів з урахуванням потреб підприємства;

- надання практичної допомоги у створенні та функціонуванні особистих селянських господарств та інших форм забезпечення самозайнятості сільських працівників та інше.

4.3. Роботодавці зобов'язуються:

- у разі виникнення об'єктивних причин (ліквідації, реорганізації, зміни форм власності, часткового зупинення виробництва та ін.), що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, здійснювати практичні заходи лише після завчасного надання відповідним виборним органам Профспілки інформації з цих питань, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, про кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнення. Роботодавці не пізніше як за три місяці з часу прийняття рішення проводять консультації з профспілковими органами щодо запобігання звільненню, обмеження його до мінімуму на пом'якшення його соціальних наслідків;

- не вивільняти жодного працівника без достатніх підстав і попередньої згоди виборного органу Профспілки у випадках і порядку, встановлених чинним законодавством;

- не брати на роботу нових працівників тих категорій, які є в достатній кількості на підприємстві, а також при застосуванні режимів неповної зайнятості, або прогнозування вивільнення;

- при прийомі на роботу працівників, в т. ч. за сезонним чи строковим трудовими договорами, надавати перевагу колишнім працівникам підприємства, вивільненим у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізації, банкрутства, перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності чи штату, зміною істотних умов праці.

4.3. Виборні органи Профспілки зобов'язуються:

- аналізувати інформації роботодавців про наступне звільнення працівників, його причини та проводити переговори і консультації з роботодавцями з цього приводу;

- домагатися від роботодавців здійснення конкретних заходів щодо запобігання вивільненню працівників чи зведенню їх кількості до мінімуму;

- вносити пропозиції і домагатися перенесення термінів або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов'язаних з вивільненням працівників у разі недостатньої їх аргументації;

- розглядати у встановленому законодавством порядку подання роботодавців щодо звільнення членів профспілки і аргументувати причини ненадання згоди на звільнення;

- у разі скорочення чисельності чи штату, застосування режиму неповного робочого часу і інше, не давати згоди на збільшення обсягів надурочних робіт, збільшення тривалості робочих змін і ін.;

- вести роз'яснювальну роботу серед працівників щодо їх трудових прав та захисту у разі вивільнення;

- надавати практичну допомогу у відстоюванні трудових прав працівників перед роботодавцями, представляти їх інтереси у судах та державних органах зайнятості.

Сторони домовилися:

5.1. Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

В колективних договорах може встановлюватися скорочена (пільгова) норма тривалості робочого часу із збереженням заробітної плати для окремих категорій працівників (багатодітні жінки і ін.) виробничих підрозділів, підприємства в цілому понад гарантії, встановлені чинним законодавством.

5.2. Режим роботи і відпочинку, час початку і закінчення роботи, тривалість змін, порядок запровадження підсумованого обліку робочого часу, поділу робочого дня на частини і інше встановлюються Правилами внутрішнього трудового розпорядку, схваленими загальними зборами (конференцією трудового колективу) та затвердженими у встановленому порядку.

Роботодавці повинні привести назви професій і функціональні обов'язки та затвердити у встановленому порядку посадові інструкції відповідно до Класифікатора професій та Довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників та ознайомити з ними всіх працівників.

5.3. Роботодавці підприємств повинні забезпечити первинну професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників не рідше ніж 1 раз на 5 років.

Обсяги професійного навчання та підвищення кваліфікації працівників, сума загальних витрат коштів на ці цілі встановлюються в колективному договорі підприємства.

5.4. Забороняється вимагати, примушувати, схиляти працівників до виконання роботи, що не входить до їх обов'язків і не обумовлена трудовим договором.

Залучати працівників до виконання такої роботи можливо лише з їх згоди та додаткової оплати праці згідно з чинним законодавством, цією Угодою і колективним договором.

5.5. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену його трудовим договором, допускається лише за його згоди у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством.

5.6. У зв'язку з особливостями виробництва на підприємствах може застосовуватися підсумований облік робочого часу.

Сфера його застосування (виробничі підрозділи, підприємство в цілому), тривалість облікового періоду (місяць, квартал, рік), порядок запровадження встановлюються відповідним Положенням (додаток до колективного договору).

5.7. Неповний робочий час (день, тиждень) з ініціативи роботодавця може запроваджуватися лише у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці за письмовим попередженням працівників не пізніше, як за два місяці.

Неповний робочий час за ініціативи працівника встановлюється за угодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством.

5.8. На підприємствах усіх форм власності трудовий договір повинен укладатися, як правило, на невизначений строк.

Строковий трудовий договір може укладатися лише у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавством.

Сезонні трудові договори можуть застосовуватися у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством і колективним договором.

Контракт, як особлива форма трудового договору, може застосовуватися лише у випадках, передбачених законами України.

Зміна безстрокового трудового договору на іншу форму не допускається.

5.9. Тривалість основної щорічної оплачуваної відпустки на підприємствах, незалежно від форми власності, встановлюється згідно з чинним законодавством і не може бути меншою за 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік. Стаж роботи, який дає право на основну щорічну оплачувану відпустку, обчислюється на підставі ст. 9 Закону України "Про відпустки".

5.10. Працівникам з ненормованим робочим днем обов'язково надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 7 календарних днів (орієнтовний перелік посад і професій з ненормованим робочим днем - додаток 7 до цієї угоди).

Список посад, робіт і професій з ненормованим робочим днем на підприємстві та конкретна тривалість відпустки встановлюються в колективному договорі підприємства.

5.11. Додаткові оплачувані відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер роботи обов'язково надаються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року N 1290 "Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці" зі змінами і доповненнями (витяг з постанови - додаток 8).

Конкретна тривалість додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, залежно від результатів атестації робочих місць та часу зайнятості працівникам в цих умовах, і за особливий характер роботи, залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах, встановлюється в колективному договорі.

5.12. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцями за погодженням з виборними органами Профспілки на початок календарного року і доводяться до відома всіх працівників.

5.13. Забороняється ненадання щорічних основної і додаткових відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року працівникам віком до 18 років, а також працюючим з шкідливими і важкими умовами праці, чи з особливим характером роботи.

5.14. У колективному договорі за рахунок власних коштів (прибутку) підприємства можуть встановлюватися основна, додаткові і соціальні оплачувані відпустки більшої тривалості порівняно з чинним законодавством.

5.15. Відпустки без збереження заробітної плати можуть надаватися працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, ветеранам праці та у інших випадках згідно з чинним законодавством та колективним договором.

Відпустки без збереження заробітної плати за ініціативи роботодавця забороняються.

5.16. Роботодавці зобов'язані:

- створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі;

- забезпечувати жінкам і чоловікам можливість поєднувати трудову діяльність із сімейними обов'язками;

- здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці;

- вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров'я умов праці.

5.17. Передбачати в колективних договорах:

- положення, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці;

- покладання на громадських засадах обов'язків уповноваженого з гендерних питань на одного із заступників керівника підприємства, установи, організації та їх структурних підрозділів;

- усунення нерівності, за її наявності, в оплаті праці жінок і чоловіків, у підготовці, перепідготовці кадрів і інші.

Сторони домовилися:

6.1. Норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності повинні в обов'язковому порядку встановлюватися для всіх робітників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва.

Міністерство аграрної політики України зобов'язується:

6.2. Відповідно до чинного законодавства постійно проводити науково-методичне забезпечення підприємств сільського господарства, установ та організацій з питань:

- виконання та правильного застосування чинного законодавства з нормування праці через надання консультацій, проведення науково-практичних семінарів, організацію публікацій в засобах масової інформації;

- визначення переліку нормативних матеріалів, рекомендованих до застосування, доведення їх до відома підприємств;

- аналізу чинних нормативних матеріалів з праці;

- забезпечення розвитку та підвищення рівня наукових досліджень у сфері інформаційного забезпечення, нормування праці. НДІ "Украгропромпродуктивність", як головна організація з питань створення систем галузевих економічних норм і нормативів, науково-методичного забезпечення використання ресурсного потенціалу, забезпечить розробку та впровадження у 2006 - 2007 роках збірників: "Методичні положення та норми продуктивності у вівчарстві", "Методика розробки та типові норми часу на ремонт і технічне обслуговування ґрунтообробної та посівної техніки", "Методика розробки та типові норми часу на ремонт і технічне обслуговування машин для внесення добрив, захисту рослин, садівництва та виноградарства", "Методика розробки та типові норми часу на ремонт і технічне обслуговування меліоративної техніки"; "Монтаж устаткування зернопереробних підприємств, устаткування тваринницьких ферм. Монтаж і виготовлення технологічних трубопроводів", "Методика розробки та типові норми часу на ремонт і технічне обслуговування зернозбиральних комбайнів"; "Типові норми на тракторно-транспортні роботи", "Типові норми продуктивності на полив сільськогосподарських культур", "Типові норми продуктивності в хмелярстві", "Типові норми продуктивності на стаціонарні роботи в сільському господарстві"; "Методичні положення та норми продуктивності у свинарстві"; "Методичні положення та норми продуктивності у комбікормовій промисловості".

6.3. Сприяти доступу фахівців НДІ "Украгропромпродуктивність", зональних і регіональних науково-дослідних центрів продуктивності агропромислового комплексу на підприємства різних форм власності до матеріалів їх первинного бухгалтерського обліку для проведення роботи щодо розробки норм виробітку, експериментальних досліджень з нормування праці, апробації та впровадження результатів наукових розробок.

6.4. Проводити моніторинг стану нормування праці та втрат робочого часу, моделювання норм і нормативів, їх змін у зв'язку з реформуванням підприємств і зміною технічного устаткування, технологій, організації виробництва та праці на чинні види та їх перевірку (порівняння) з міжгалузевими та галузевими нормами праці.

Сторони встановили:

6.5. Роботодавці підприємств всіх форм власності за погодженням з відповідними виборними органами профспілки повинні забезпечити формування та впровадження системи норм і нормативів з праці підприємства, зокрема:

- проаналізувати протягом першого півріччя 2006 року наявність норм і нормативів з праці, їх придатність для застосування;

- розробити та затвердити за погодженням з виборним органом профспілки заходи та порядок запровадження нових та заміни або перегляду діючих норм праці на нові види робіт, технології і послуги в залежності від технічного рівня машин, технологій, організації виробництва;

- здійснювати щорічну до початку року (у строки та на умовах, визначених в колективному договорі) перевірку діючих норм праці, їх перегляд, заміну, застосування поправочних коефіцієнтів. Про початок проведення цих заходів повідомляти працівників не пізніше як за один місяць;

- встановлювати місцеві норми на період освоєння випуску чи виробництва нової продукції при відсутності міжгалузевих, галузевих, типових норм;

- проводити паспортизацію умов виробництва конкретних організаційно-технологічних процесів за погодженням з виборним органом профспілки для встановлення обґрунтованих норм праці.

Сторони встановили:

6.6. Фонд оплати праці на госпрозрахункових підприємствах усіх форм власності, а також в навчально-дослідних і інших госпрозрахункових підрозділах аграрних закладів освіти, визначається на умовах, встановлених в колективному договорі.

Частка фонду оплати праці (без нарахувань) у валових (операційних) витратах підприємства не може бути меншою за 30 відсотків.

Фонд оплати праці збільшується відповідно до умов, встановлених в колективному договорі, але не менше як на:

- 1,0 відсотка на кожен відсоток збільшення обсягів виробництва (у випадках збільшення обсягів виробництва за рахунок запровадження нової техніки, технологій, інших технологічних заходів, цей показник може коригуватися за домовленістю сторін Угоди);

- 1,3 відсотка на кожен відсоток підвищення індексу цін на споживчі товари і послуги;

- відповідно до підвищення законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати та галузевих гарантій оплати праці;

6.7. На госпрозрахункових підприємствах усіх форм власності, а також в навчально-дослідних і інших госпрозрахункових підрозділах аграрних закладів освіти форми і системи оплати праці, тарифні сітки, відрядні розцінки, схеми посадових окладів, перелік, розміри та умови виплати надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, Генеральною і цією Галузевою угодами.

6.8. Роботодавці повинні вжити заходів щодо удосконалення структури заробітної плати. Частка основної (тарифної) заробітної плати у середній не може бути меншою за 70 відсотків.

6.9. Фонд оплати праці в установах і організаціях, що фінансуються з бюджету, формується в межах бюджетних коштів, виділених на оплату праці та частини доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності (спеціального фонду) та інших джерел.

6.10. В установах і організаціях, що фінансуються з бюджету, розміри основної заробітної плати, а також доплати, надбавки та інші виплати, що здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань, встановлюються відповідними актами Кабінету Міністрів України.

Обсяг спеціальних коштів на оплату праці, розміри заробітної плати в межах цих коштів визначаються в колективному договорі та кошторисах доходів та витрат, згідно з чинним законодавством.

6.11. Мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника, який виконує просту роботу, що не вимагає кваліфікації на госпрозрахункових підприємствах, а також в навчально-дослідних і інших госпрозрахункових підрозділах аграрних закладів освіти з 1 грудня 2008 року не може бути меншим за 669 гривень (прожитковий мінімум для працездатної особи) за повністю виконану місячну норму праці (обсяг робіт) або 4,01 грн. за годину.

6.12. Мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника I-го розряду з 1 грудня 2008 року - 682 грн. в розрахунку на місяць або 4,08 грн. за годину.

6.13. Мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок окремих категорій робітників за видами виконуваних робіт та коефіцієнти міжрозрядних співвідношень з 1 грудня 2008 року згідно з додатком 1 до Змін і доповнень до Галузевої угоди.

6.14. Мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок і місячних окладів робітників наскрізних професій та коефіцієнти міжкваліфікаційних співвідношень з 1 грудня 2008 року згідно з додатком 2 до цих Змін і доповнень до Галузевої угоди.

6.15. Мінімальні гарантовані розміри місячних окладів технічних службовців та коефіцієнти міжпосадових співвідношень з 1 грудня 2008 року згідно з додатком 3 до цих Змін і доповнень до Галузевої угоди.

6.16. Мінімальні гарантовані розміри посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців та коефіцієнти міжпосадових співвідношень з 1 грудня 2008 року згідно з додатком 4 до цих Змін і доповнень до Галузевої угоди.

6.17. Розміри посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців встановлюються в колективному договорі (схемі посадових окладів) на основі посадового окладу техніка (фахівця) всіх спеціальностей, який не може бути меншим за тарифну ставку робітника третього розряду основного виробництва в розрахунку на місяць.

6.18. Окремим висококваліфікованим робітникам, які зайняті на особливо важливих, відповідальних роботах, в колективних договорах визначаються підвищені тарифні ставки (місячні оклади) за міжрозрядними коефіцієнтами до 2,7 до тарифної ставки робітника 1-го розряду відповідного виду роботи чи професії.

6.19. При застосуванні відрядної форми оплати праці, відрядні розцінки визначаються, виходячи із встановлених розрядів робіт, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу).

6.20. Класифікація робіт за відповідними тарифними розрядами, віднесення робітників до певних кваліфікаційних розрядів, а керівників (крім керівників підприємств), професіоналів і фахівців - до тарифних кваліфікаційних категорій в обов'язковому порядку здійснюється роботодавцями згідно з Довідниками кваліфікаційних характеристик професій працівників і узгоджується з відповідними виборними органами Профспілки.

6.21. Присвоєння, підвищення та перегляд кваліфікаційних розрядів робітникам та кваліфікаційних категорій професіоналам і фахівцям проводиться згідно з чинним законодавством та Положенням, затвердженим на підприємстві у встановленому порядку.

6.22. Перелік, розміри та умови виплати доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників встановлюються в колективному договорі з дотриманням гарантій і норм, встановлених у додатку 6 до цієї Угоди та чинним законодавством.

6.23. При застосуванні режиму неповного робочого часу за ініціативи роботодавця, оплата праці здійснюється на умовах, встановлених в колективному договорі. При цьому її розмір не може бути меншим за встановлений згідно з трудовим договором.

У разі нарахування працівникові заробітної плати за місяць у розмірі меншому за встановлений законодавством мінімальний розмір заробітної плати, роботодавець повинен забезпечити відрахування до пенсійного фонду у розмірі, не меншому за необхідний для зарахування працівникові страхового пенсійного стажу.

6.24. При застосуванні неповного робочого часу за ініціативи працівника за угодою між працівником і власником оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не обмежує будь-яких соціально-трудових прав і пільг, встановлених в колективному договорі.

6.25. При застосуванні скороченого робочого часу для пільгових категорій працівників розмір основної заробітної плати визначається на умовах колективного договору, але не менше від встановленого для відповідної категорії працівника при нормальній тривалості робочого часу.

6.26. Час простою не з вини працівника оплачується у розмірах, визначених в колективному договорі, але не нижче від 2/3 тарифної ставки (окладу), посадового окладу працівника.

6.27. Робота в надурочний час повинна оплачуватися на умовах, встановлених в колективному договорі, але не менше ніж у подвійному розмірі основної заробітної плати в розрахунку за годину, згідно з чинним законодавством.

6.28. При виконанні робітниками робіт різної кваліфікації, оплата праці провадиться за роботою вищої кваліфікації.

Робітникам з відрядною формою оплати праці, які залучаються до виконання робіт нижчої кваліфікації, порівняно з присвоєним їм розрядом, виплачується міжрозрядна різниця, на умовах, визначених в колективному договорі.

6.29. При припиненні трудового договору з ініціативи працівника у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договорів, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірах, визначених в колективному договорі, але не менше тримісячного середнього заробітку.

При звільненні у зв'язку із виходом на пенсію працівникам, які відпрацювали на підприємствах аграрного сектору економіки понад 15 років, виплачується матеріальна допомога у розмірах, визначених в колективному договорі, але не менше двомісячного середнього заробітку.

6.30. Мінімальні гарантії оплати праці, встановлені цією угодою, є обов'язковими для дотримання при визначенні у встановленому порядку розмірів заробітної плати всіх категорій працівників, що перебувають у трудових відносинах з юридичними та фізичними особами, діяльність яких за характером основного виробництва відноситься до галузі, незалежно від форми та строку трудового договору.

Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених галузевою угодою, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

6.31. Запровадження нових або зміна діючих умов оплати праці, встановлених цією угодою, а також в колективних договорах підприємств може здійснюватися лише за домовленістю сторін після внесення у встановленому порядку змін до Угоди, колективного договору.

6.32. В періоди між підвищенням розмірів заробітної плати здійснюється індексація заробітної плати на умовах, встановлених в колективному договорі та відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

6.33. Оплата праці працівників підприємств здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються після виконання зобов'язань щодо оплати праці згідно з Законом України від 21 жовтня 2004 року N 2103 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати".

Заробітна плата виплачується у строки, визначені в колективному договорі, але не рідше як 2 рази на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, за місцем роботи працівника.

Виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків лише за письмовою заявою працівника, з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

6.34. Заробітна плата на всіх підприємствах, незалежно від форм власності, виплачується у грошовій формі.

Забороняється виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань, розписок або будь-яких інших форм.

Як виняток, за бажанням працівників, колективним договором може передбачатися часткова виплата заробітної плати натурою, але не більше як 30 відсотків нарахованої в грошовій формі, за цінами, що не перевищують собівартості продукції.

Порядок формування фонду натуроплати, співвідношення між грошовою і натуральною формами виплати, перелік видів продукції, якою буде виплачуватися (крім заборонених чинним законодавством), ціни для обчислення натуропродукції, терміни виплати натуроплати встановлюються в колективному договорі.

6.35. На підприємствах може здійснюватися продаж продукції, товарів чи надання послуг в рахунок заробітної плати, виключно за бажанням працівника, без жодного примусу за справедливими і розумними цінами, встановленими не з метою одержання прибутку, а в інтересах працівника, на умовах, встановлених в колективному договорі.

6.36. Заробітна плата працівників за період щорічної основної і додаткових відпусток виплачується не пізніше як за 3 дні до її початку.

Працівникам підприємств надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірах та на умовах, встановлених в колективному договорі.

6.37. При звільненні працівника всі належні до виплати суми повинні виплачуватися йому в день звільнення.

Одночасно виплачується компенсація за всі дні невикористаної основної і додаткових відпусток за весь період роботи на підприємстві.

6.38. Роботодавці зобов'язані забезпечити своєчасну виплату заробітної плати.

При наявності заборгованості з виплати заробітної плати роботодавці повинні вжити заходів щодо її погашення. Забезпечити персоніфікований облік заборгованих сум на кожну дату її виплати, затвердити узгоджені з виборним органом профспілки графіки погашення боргів.

Забезпечити виплату компенсації втрати частки заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати згідно з чинним законодавством та колективним договором.

6.39. Міністерство аграрної політики зобов'язується:

- розривати контракти з керівниками державних підприємств, що належать до сфери управління міністерства, у разі порушення ними законодавства про оплату праці, допущення заборгованості із виплати заробітної плати згідно з рішеннями засідань Комісії з питань забезпечення своєчасності і повноти сплати податків та погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат;

- розглядати пропозиції виборних органів профспілки щодо застосування засобів впливу на керівників державних (заснованих на державній власності) підприємств, бюджетних установ, закладів аграрної освіти і науки, з вини яких допущена заборгованість з виплати заробітної плати.

Виборні органи Профспілки зобов'язуються:

6.40. Здійснювати громадський контроль за дотриманням законодавства про оплату праці, дотриманням норм і гарантій оплати праці, встановлених в цій Угоді.

6.41. Інформувати роботодавців про виявлені порушення, вносити подання про їх усунення. Проводити обговорення проблем на засіданнях виборних органів Профспілки із запрошенням представників роботодавця, спільні консультації і інші заходи.

У разі відмови роботодавця усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений термін, виборні органи Профспілки будуть домагатися їх усунення всіма передбаченими законодавством засобами.

Сторони домовилися:

7.1. З метою поліпшення умов праці та зменшення ризиків виробничого травматизму і професійних захворювань, підвищення рівня соціального захисту потерпілих на виробництві в основу роботи покласти неухильне виконання Законів України "Про охорону праці" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

7.2. Домогтись включення до Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006 - 2010 рр. розділу щодо розробки та використання заходів по забезпеченню безпечних умов праці в агропромисловому комплексі та безумовного виконання запланованих заходів.

7.3. Розробити Галузеву програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006 - 2010 рр. та домогтися її виконання, визначивши як пріоритетні напрями з питань охорони праці:

- опрацювання нормативно-правових актів;

- організація навчань і перевірку знань.

7.4. Здійснювати постійний контроль та періодичний аналіз стану охорони праці, аварійності та травматизму на підприємствах. Розробляти заходи по запобіганню найбільш характерних аварій і нещасних випадків на виробництві, на спільних засіданнях розглядати питання щодо стану охорони праці, вносити пропозиції про підвищення відповідальності керівників за низький рівень контролю за технологічною та трудовою дисципліною, за допуск до роботи працівників у стані алкогольного сп'яніння.

7.5. З метою забезпечення належного рівня правової підготовки Сторін колективних договорів і угод, здійснення ефективного контролю за додержанням законодавства щодо охорони праці, щорічно організовувати для представників власників і Профспілки навчання за місцем роботи.

7.6. Щорічно вносити відповідні пропозиції щодо галузевих страхових тарифів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

7.7. Разом з відповідними урядовими структурами провести необхідну роботу щодо прискорення ратифікації Україною Конвенції МОП N 184 "Про безпеку і гігієну праці в сільському господарстві".

Міністерство аграрної політики України зобов'язується:

7.8. Здійснювати методичне керівництво діяльністю підприємств на основі єдиної науково-технічної політики, відомчий контроль за станом охорони праці в галузі.

7.9. Вжити заходів щодо укомплектування та покращення роботи служби охорони праці в Міністерстві аграрної політики, Міністерстві агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головних, Севастопольському міському, районних управліннях (відділах) сільського господарства і продовольства місцевих держадміністрацій, господарствах, підприємствах, в установах і в організаціях системи управління Міністерства. Забезпечити підготовку та підвищення кваліфікації у вищих учбових закладах керівників служб з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху.

7.10. Постійно організовувати навчання і перевірку знань з охорони праці.

7.11. Продовжувати роботу щодо створення районних (міжрайонних) консультаційних пунктів для надання методичної допомоги з питань охорони праці на підприємствах всіх форм власності.

7.12. Продовжити проведення галузевого огляду-конкурсу стану охорони праці на підприємствах всіх форм власності.

Сторона роботодавців зобов'язується:

7.13. Згідно з вимогами Закону України "Про охорону праці" забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці, впровадити на підприємствах всіх форм власності системи управління охороною праці, для чого:

- вжити заходів по кадровому забезпеченню підприємств спеціалістами з охорони праці, підготовки та підвищення їх кваліфікації;

- розробити за участю сторін колдоговору і реалізувати Комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечити виконання необхідних профілактичних заходів, впроваджувати у виробництво безпечні технології, нову техніку з метою створення здорових та безпечних умов праці;