НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
З В І Т
| 31.01.2000 |
Про результати діяльності Національної служби посередництва і примирення у 1999 році
В 1999 році - першому році свого функціонування - зусилля Національної служби посередництва і примирення (далі - НСПП) були спрямовані на виконання основних завдань, передбачених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17.11.98 р. N 1258/98.
При цьому пріоритетними в 1999 році були такі напрями діяльності НСПП: сприяння взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення посередництва і примирення при їх вирішенні, прогнозування можливих спорів (конфліктів) та сприяння своєчасному їх розв'язанню, розроблення і затвердження нормативних актів щодо здійснення примирних процедур тощо.
Практика діяльності НСПП в 1999 році в умовах складної економічної ситуації в Україні і зростаючої кількості колективних трудових спорів (конфліктів) засвідчила доцільність і ефективність розв'язання розбіжностей між власником і найманими працівниками не через конфронтацію і страйки, а правовим шляхом - через проведення переговорів та примирних процедур.
Впровадження в Україні цивілізованих, регламентованих Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" форм і засобів вирішення колективних трудових спорів - від виробничого до національного рівнів - засвідчує, що поступово у сторін спорів формуються зважені підходи, переконаність, що правовий шлях - найбільш результативний і перспективний.
Підрахунки показують, що й для економіки держави вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) шляхом проведення примирних процедур найбільш економічне і доцільне, адже лише за 9 місяців 1999 р. втрати робочого часу від страйків (навіть при спадаючій їх динаміці в результаті запровадження системи примирних процедур) склали понад 3,4 млн. людино-годин, а оціночний обсяг недоданої продукції і невиконаних робіт перевищив 62 млн.грн.
Звідси - курс НСПП, обумовлений власним досвідом і досвідом аналогічних державннх органів за кордоном, спрямований на розв'язання спорів, розбіжностей сторін ще на передконфліктній стадії, до офіційної реєстрації спору. При таких підходах кожен непроведений страйк, кожна непроведена акція зупинки виробництва - це не лише збереження значних державних коштів, але й показник того, що вимоги найманих працівників будуть своєчасно розглянуті і частково чи повністю вирішені, і тим самим зберігатиметься соціальний спокій в суспільстві.
1. Аналіз колективних трудових спорів, висунутих найманими працівниками вимог та результати вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)
1.1. Аналіз колективних трудових спорів (конфліктів), вирішенню яких сприяла НСПП
Станом на 31 грудня 1999 року НСПП взято на контроль і ведеться робота по сприянню вирішенню 421 колективного трудового спору (конфлікту), у т.ч.:
- на національному рівні - 1
- на галузевому рівні - 5
- на територіальному рівні - 15
- на виробничому рівні - 400
(в т.ч. на рівні структурних підрозділів (цехів, дільниць) - 20).
Дані про колективні трудові спори (конфлікти) за кількісною та територіальною ознаками додаються (додаток N 1).
Аналіз цих даних показує, що, по-перше, трудові колективи, прагнучи розв'язати питання соціально-трудових відносин, все більше звертаються до правового способу їх розв'язання, регламентованого Законом України; по-друге, найбільша кількість таких спорів (конфліктів) відбувається на виробничому рівні.
За територіальною ознакою при відносній рівномірності проявів колективних трудових спорів (конфліктів) в регіонах, більша кількість конфліктуючих аж до страйків колективів упродовж останніх років виявляється в західному регіоні (35,66% від загальної кількості), північному регіоні (22,89% від загальної кількості), центральному регіоні (18,31% від загальної кількості).
У розрізі галузей народногосподарського комплексу найбільша кількість колективів, де фіксуються колективні трудові спори (конфлікти), припадає на промисловість - 229 або 54,52% (в т.ч. машинобудування 57 - 13,57%, електроенергетика 10,24%, харчова промисловість 30 - 7,14%), сільське господарство - 40 або 9,52%, транспорт - 38 або 9,05%, освіту - 28 або 6,67%, житлово-комунальне господарство - 27 або 6,43%, будівництво - 20 або 4,76% тощо (додаток N 2).
Впровадження НСПП законодавчо визначеної системи заходів щодо вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), попередження їх крайнього засобу вирішення - страйків протягом 1999 р., не дивлячись на новизну примирних процедур і психологію скептицизму та недовіри до них подекуди на місцях, дало помітні позитивні результати.
З 421 колективного трудового спору (конфлікту) вирішено шляхом проведення сторонами комплексу примирних заходів при сприянні НСПП до моменту виникнення колективного трудового спору 62 (14,73%), вирішено в результаті примирних процедур 19 (4,51%), вирішується або вирішено частково 177 (42,04%), знаходиться в стадії розгляду 163 (38,72%) колективних трудових спорів (конфліктів).
Загальна кількість найманих працівників, які були учасниками колективних трудових спорів (конфліктів) і які висували вимоги у відповідності із положеннями Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", становила в 1999 році 491792 чол. В середньому на один колективний трудовий спір припадало 1168 учасників. Учасниками колективних трудових спорів (конфліктів) були висунуті вимоги щодо погашення заборгованості із заробітної плати в загальній сумі 429483,26 тис.грн. Середня заборгованість на одного учасника колективного трудового спору становила 873,3 грн. В результаті проведення сторонами колективних трудових спорів (конфліктів) при сприянні НСПП примирних заходів майже половина заборгованості із заробітної плати була виплачена, по іншій частині заборгованості із заробітної плати складені графіки погашення, тобто більша частина колективних трудових спорів (конфліктів) знаходиться в стадії вирішення.
Досягненню цих результатів сприяла розробка і запровадження Національною службою посередництва і примирення правового механізму здійснення примирних процедур, зокрема діяльності примирних комісій, трудового арбітражу, посередників, арбітрів, визначення порядку проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) на підприємствах і в галузях, на яких відповідно до ст. 24 названого вище Закону України проведення страйків забороняється.
В разі виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на галузевому рівні НСПП, керуючись положеннями частини четвертої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", направляла свої пропозиції Кабінету Міністрів України або відповідним центральним органам виконавчої влади.
Такі заходи сприяли прискоренню вирішення розбіжностей між сторонами колективних трудових спорів. Зокрема це стосується колективного трудового спору між найманими працівниками Національної атомної електрогенеруючої компанії "Енергоатом" та адміністрацією компанії, між Радою профспілки працівників газових господарств України та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України".
1.2. Апаш висунутих найманими працівниками вимог
Узагальнюючий за 1999 р. аналіз вимог сторін колективних трудових спорів (конфліктів) показує, що найманими працівниками було висунуто 688 вимог, з яких вирішено до початку колективного трудового спору 89 (12,94%), вирішено під час примирних процедур 66 (9,59%), частково вирішено чи вирішується 337 (48,98%), знаходиться в стадії розгляду 196 (28,49%).
За змістом кількісна диференціація вимог найманих працівників відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) сформувалась на кінець року наступним чином:
- встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту - 35 (5,09%);
- укладення або зміни колективного договору, угоди - 17 (2,47%);
- виконання колективного договору, угоди - 54 (7,85%);
- невиконання вимог законодавства про працю - 553 (80,38%);
- інші вимоги - 29 (4,21%).
Аналіз висунутих найманими працівниками в 1999 році вимог додається (додаток N 3).
Слід підкреслити, що вимоги, виділені Національною службою посередництва і посередництва на початку року як головні у загальному масиві, залишилися до кінця року домінуючими і визначають ступінь напруженості соціально-трудових відносин у ними органів (представників) складають такі основні (в порядку зменшення їх питомої ваги) вимоги:
- заборгованість із заробітної плати;
- своєчасна виплата заробітної плати, відпускних;
- порушення положень, де йдеться про гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти;
- виплата компенсацій у випадку втрати роботи, у зв'язку із змінами в організації виробництва;
- заборгованість із виплат за вислугу років;
- недотримання законодавства про працю;
- невиконання положень колективних договорів, угод;
- ухилення власників, уповноважених ними органів (представників) від укладення колективних договорів, угод;
- невиплата доплат і надбавок, передбачених законодавством, колективними договорами, угодами та ін.
1.3. Аналіз причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів)
Вивчення впродовж 1999 року причин виникнення колективних трудових спорів, конфліктів, страйків показало, що при всій значимості загальновідомих причин економічного порядку в перехідний період (важкий фінансовий стан підприємств в областях, великий обсяг кредиторської та дебіторської заборгованості, розірваність економічних зв'язків, окремі прорахунки при проведенні реструктуризації, значні простої, недосконала фінансово-кредитна, податкова, цінова політика та ін.) вони значною мірою посилюються і ускладнюються дією інших негативних чинників, зокрема, суб'єктивного характеру, сприяючи масовим порушенням прав найманих працівників. Це, зокрема:
- нереагуванням адміністрацій підприємств, установ і організацій на вимоги найманих працівників у дострайковий період;
- небажанням власника, уповноваженого ним органу (представника) під різними приводами укладати колективні договори чи угоди;
- зволіканням власником, уповноваженим ним органом (представником) з наданням найманим працівникам економічно-обгрунтованих відповідей на вимоги останніх, як того вимагає Закон України;
- порушеннями керівниками підприємств, установ і організацій чинного законодавства про працю;
- невиконанням керівниками підприємств, установ і організацій графіків погашення заборгованості із виплати заробітної плати;
- необізнаність сторін колективного трудового спору (конфлікту) з вимогами Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", а в окремих випадках - ігноруванням цих вимог тощо.
Найбільше колективних трудових спорів виникає через невиконання вимог законодавства про працю, а саме через:
- порушення вимог статті 115 Кодексу законів про працю України та статті 24 Закону України "Про оплату праці" щодо своєчасної виплати заробітної плати;
- недотримання положень статті 116 Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про зайнятість населення" при звільненні працівників;
- порушення вимог статті 97 Кодексу законів про працю України та статті 15 Закону України "Про оплату праці" щодо встановлення оплати праці відповідно до норм і гарантій, передбачених законодавством, колективними договорами і угодами;
- недотримання вимог статті 33 Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 663 від 07.05.98 р., із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України N 2034 від 21.12.98 р., щодо проведення індексації заробітної плати.
Таким чином, типова модель колективного трудового спору (конфлікту) на сьогодні включає, з одного боку, колектив найманих працівників, який висуває здебільшого справедливі вимоги, а з іншого - власник, чи представник власника, який ці вимоги з різних причин не задовольняє.
Підтвердженням такої ситуації є розгляд судами індивідуальних позовів працівників до адміністрацій (власників) підприємств щодо погашення заборгованості із заробітної плати. Із загальної кількості позовних заяв у 1997 р. до судів України різних рівнів про стягнення заробітної плати 84,3 відсотка позовів найманих працівників мали під собою підстави і були задоволені; у 1998 році із 247519 позовів (майже вдвічі більше ніж у 1997 р.) - позитивно для заявників було вирішено 89,2 відсотка позовів; подібна тенденція зберігається і у першому півріччі 1999 року - 88,6 відсотка.
За інформацією Західного відділення НСПП (включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку та Чернівецьку області) із 24800 індивідуальних позовів з цих питань за 9 місяців 1999 року суди задовольнили 79 відсотків справ; Північного відділення (Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області) - 94 відсотки.
Звертає на себе увагу той факт, що заборгованість із заробітної плати як основний чинник виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) має місце на підприємствах усіх форм власності, але в більшій мірі вона утворена на підприємствах, які не відносяться до державної або комунальної форми власності.
Однак саме на державні та комунальні підприємства припадає найбільша кількість спорів - у працівників є віра і надія на те, що держава, органи місцевого самоврядування виконають їх вимоги.
Що ж стосується підприємств недержавної, в т.ч. і приватної форми власності, то в силу різних причин (небезпеки бути звільненим, відсутності чи слабкості профспілкових організацій, небажання власників укладати колективні договори та ін.) реальна напруга в соціально-трудових відносинах тут носить прихований характер, а колективні трудові спори майже не практикуються, тим самим не виявляючи назовні дійсної ситуації.
1.4. Аналіз страйків як крайніх засобів вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)
За 9 місяців 1999 року в Україні відбулося 208 страйків, або в 2,5 рази менше ніж за відповідний період 1998 року (530). Відповідно зменшилися і всі супутні страйкам показники негативного характеру: кількість працівників - учасників страйку (з 84,7 тис. у 1998 р. до 41,0 тис. у 1999 р.), втрати робочого часу в результаті проведення страйків (відповідно з 8558,3 тис. до 3371,8 тис. людино-годин.), обсяг недоданої продукції (невиконаних робіт) (з 93,2 млн.грн. до 62,0 млн.грн.).
Зменшення в 1999 році кількості страйків як крайніх засобів вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) в два з половиною рази у порівнянні з відповідним періодом 1998 року свідчить про ефективність проведення сторонами колективних трудових спорів (конфліктів) примирних процедур у відповідності із Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" при сприянні Національної служби посередництва і примирення.
Результат цілеспрямованих заходів по попередженню страйків видно й по тому, що у порівнянні з першим кварталом 1999 р. - традиційно активним кварталом щодо страйків - вже в другому кварталі страйкові настрої пішли на спад у цілому ряді областей (Вінницька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Харківська) та Автономній Республіці Крим. За 9 місяців 1999 р. не відбулося жодного страйку у Закарпатській, Житомирській, Київській, Хмельницькій та інших областях, де в попередні роки страйки організовувалися. Як крайній спосіб вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) страйки за два останні роки не застосовувалися у Волинській, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Чернівецькій областях, у м. Києві.
За чисельністю учасників та обсягами втрат (втратах робочого часу, недоданої продукції, невиконаними роботами) передували страйкуючі трудові колективи вугільних підприємств. Так, за 9 місяців 1999 р. у страйках на 50 підприємствах вугільної промисловості взяли участь 24,6 тис.чол.; обсяг недоданої продукції склав 59859,9 тис.грн., втрачено близько 2,7 млн. людино-год. робочого часу. Страйки лише в Донецькій та Луганській областях за три квартали 1999 року чисельно складали 27,4 відсотка від загальної кількості страйків в Україні.
Ці дві області дали і найбільше представництво найманих працівників у страйках (відповідно 12,8 тис.чол. та 9,9 тис.чол. - в сумі більше половини страйкуючих в Україні в цей період (55,2 відсот.)) і основну масу збитків від страйків - 95,2 відсот. від всієї оціночної суми обсягу недоданої продукції та невиконаних робіт.
За результатами 9 місяців 1999 р. найбільше страйкували у Тернопільській (44), Луганській (29), Донецькій (28), Кіровоградській (27), Івано-Франківській (22) областях та в Автономній Республіці Крим (20) - названі регіони дали 81,7 відсот. страйків. В цілому на вчительські і шахтарські колективи припадає 88,7 відсотків всіх страйків у вказаний період.
Головні вимоги, що висувалися страйкуючими колективами, - своєчасна виплата поточної заробітної плати та погашення заборгованості із заробітної плати за минулі роки. Окрім цього, педагогічні колективи висували і, як показує аналіз матеріалів IX пленуму ЦК профспілки працівників освіти і науки від 29.11.99 р., продовжують висувати вимоги щодо виконання у повному обсязі статей 57 та 61 Закону України "Про освіту".
Частина вимог вчителів, що знаходяться на розгляді в НСПП, носить більш масштабний характер і стосується недопущення закриття шкіл, збереження безкоштовної освіти та інших.
Перевірка Національною службою посередництва і примирення 122 страйків трудових колективів, що відбулися в 1999 р., на предмет їх відповідності положенням Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" показала, що в 117 випадках страйки були організовані і проведені з порушеннями вимог названого закону. В багатьох випадках йдеться про прагнення організаторів підняти працівників на страйки, ігноруючи чинне законодавство, зокрема положення статей 17, 18, 19, 20, 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Так, з 3 серпня по 30 вересня 1999 року у Донецькій і Луганській областях відбулося 6 страйків. Страйкували працівники державних холдингових компаній "Макіїввугілля", "Селідоввугілля", "Шахтарськантрацит", "Добропіллявугілля", "Октябрвугілля", "Краснодонвугілля". Всі страйки відбулися без попереднього проходження трудовими колективами та адміністраціями названих компаній передбачених Законом примирних процедур, тобто з порушенням положень частини 2 статті 17 Закону України.
А з 67 страйків, проаналізованих працівниками Західного відділення НСПП і зафіксованих органами державної статистики Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей у першому півріччі 1999 р., 63 страйки (інститут Львівдіпронафтохім", заклади освіти Тернопільської, Івано-Франківської областей, Надвірнянської УТТ Івано-Франківської області) відбулися із грубими порушеннями Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
2. Здійснення аналізу стану соціально-трудових відносин, прогнозування виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) та внесення пропозицій для усунення їх причин
У відповідності із частинами першою та шостою статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" НСПП протягом 1999 року аналізувала стан, динаміку, тенденції в соціально-трудових відносинах в окремих галузях народного господарства з метою прогнозування виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), готувала і направляла у відповідні органи пропозиції та рекомендації для усунення їх причин.
НСПП проаналізувала в 1999 році стан соціально-трудових відносин та вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) в енергетиці, на підприємствах транспорту, в сільському господарстві. При цьому НСПП враховувала ключове місце цих галузей в системі народногосподарського комплексу, важливість їх стабільного розвитку в перехідний період для всієї України.
В квітні 1999 року НСПП вивчила стан соціально-трудових відносин у вугільній промисловості і узагальнений матеріал подала на розгляд Кабінету Міністрів України (наш вих. N 03-01/13 від 30.04.99).
Вивчення НСПП в липні-серпні 1999 року стану соціально-трудових відносин і вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) на близько 150 підприємствах, об'єднаннях, організаціях енергетики показало, що негативні тенденції в галузі в останні роки не лише не зменшуються, а й посилюються і можуть стати джерелом соціальної напруги і звести нанівець дію стабілізуючих чинників (відносно висока заробітна плата, традиційна стабільність трудових колективів, підпадання більшості з них під дію статті 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" щодо заборони страйків та ін.). Ситуація в колективах енергетиків у четвертому кварталі 1999 року це засвідчує.
Узагальнені матеріали були надіслані Кабінету Міністрів України та Міністерству енергетики України (наш вих. N 03-01/32 від 15.09.99).
Аналіз стану соціально-економічних і соціально-трудових відносин на підприємствах транспорту, проведений НСПП в жовтні-листопаді 1999 року, засвідчив, що їх слід охарактеризувати як напружені, що стимулюють колективні трудові спори, конфлікти. Тут залишаються високими поточна і непогашена за минулі роки заборгованість із заробітної плати, посилюється проблема зайнятості, високими є рівень втрат робочого часу та частка відпусток з ініціативи адміністрацій.
Підсумкові матеріали аналізу НСПП направила Кабінету Міністрів України (наш вих. N 03-01/43 від 14.12.99). За результатами розгляду Кабінет Міністрів України дав відповідне доручення від 16.12.99 р. інд.N 21.
В жовтні-грудні 1999 року НСПП вивчила стан і тенденції в соціально-трудових відносинах на підприємствах агропромислового комплексу і узагальнені матеріали направила на розгляд Кабінету Міністрів України (наш вих. N 03-01\01 від 04.01.2000 р.).
З метою сприяння поліпшенню соціально-трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), сприяння своєчасному їх вирішенню НСПП постійно інформувала Президента України, Кабінет Міністрів України, Федерацію профспілок України та Український союз промисловців і підприємців про стан вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) в Україні, виникнення їх та вносила пропозиції щодо вдосконалення роботи по вирішенню розбіжностей між найманими працівниками та роботодавцями.
В травні-листопаді таких інформацій було направлено п'ять:
від 11.05.99 вих. N 03-01/15 (по інформації було дано доручення Кабінету Міністрів України від 11.05.99 N 11189/46);
від 11.06.99 вих. N 03-01/21 (по інформації було дано доручення Кабінету Міністрів України від 08.07.99 N 15408/46);
від 16.07.99 вих. N 03-01/24 (по інформації було дано доручення Кабінету Міністрів України від 27.07.99 N 16809/46);
від 08.09.99 вих. N 03-01/29 (по інформації було дано доручення Кабінету Міністрів України від 11.10.99 р. N інд. 26);
від 23.11.99 вих. N 03-01/41 (по інформації було дано доручення Кабінету Міністрів України від 07.12.99 N інд. 26)
Аналіз Національною службою посередництва і примирення впродовж неповного року соціально-економічних і соціально-трудових відносин в трудових колективах у цілому, за галузевими та регіональними ознаками зокрема показує, що усунення чи ослаблення дії основних конфліктогенних чинників (несвоєчасної виплати та заборгованості із виплати заробітної плати за минулі роки, ухиляння адміністрацій від укладення колективних договорів, нереагування чи несвоєчасне реагування керівників на вимоги найманих працівників, порушення адміністраціями чинного законодавства про працю тощо) дозволяють помітно поліпшити соціально-трудові відносини в колективах, знизити гостроту конфліктності. Навіть за складних економічних умов підприємств, організацій, установ з початком примирних процедур по спорах і в результаті об'єктивного вивчення ситуації, що склалася, у більшості випадків можливості якщо не для повного, то часткового вирішення спору (конфлікту) знаходяться.
Наслідки цілеспрямованих заходів, вжитих у другому півріччі 1999 року центральними та місцевими органами державної влади, місцевого самоврядування і спрямованих на зменшення чи ліквідацію заборгованості із заробітної плати, зайвий раз засвідчили, що навіть часткове розв'язання цих питань в ході переговорів, примирних процедур істотно оздоровлює соціально-трудові відносини. І навпаки - нехтування вимогами найманих працівників, нереагування керівництва на постійне зростання заборгованості невідворотно веде до додаткового зростання колективних трудових конфліктів, страйків.
Аналіз ситуації в галузях економіки щодо заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат засвідчує, що на сьогодні існують передумови погіршення стану соціально-трудових відносин в електроенергетиці, газовому господарстві, в ряді підгалузей транспорту, у сільському господарстві, в освіті, науці та ін. Особливої уваги потребує загострення соціально-трудових відносин, що відбувається сьогодні в житлово-комунальному господарстві. Це загострення пов'язане з постійним зростанням заборгованості місцевих бюджетів по відшкодуванню вартості житлових субсидій житлово-комунальним підприємствам, хронічними неплатежами населення, підприємств, організацій, установ, у першу чергу бюджетної сфери за спожиті послуги тощо.
Практика роботи НСПП показала, що ефективним засобом запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на підприємствах, в установах, організаціях є листи з роз'ясненнями положень чинного законодавства про колективні трудові спори, що надсилаються представникам трудових колективів (головам профспілкових комітетів) та керівникам підприємств, тобто потенційним сторонам конфлікту.
3. Сприяння НСПП взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів)
НСПП впродовж лютого-грудня 1999 року вжито ряд організаційних і практичних заходів, спрямованих на здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними.
Вивчення і узагальнення регіональними відділеннями НСПП спорів (конфліктів) та їх крайнього вияву - страйків показує, що нерідко відсутність саме взаємодії сторін соціально-трудових відносин веде до нагнітання пристрастей замість конструктивного розв'язання розбіжностей вже на передконфліктному етапі. За умов багатоджерельності фінансування, складної сучасної системи виробничого підпорядкування у проблему перетворюється визначення сторонами спору органу чи органів, в компетенції якого знаходиться вирішення того чи іншого спору. Нерідко проблемами є поєднання можливостей всіх причетних до спору органів, організацій, установ, для позитивного його вирішення.
У багатьох подібних випадках роль незалежного посередника, координатора у спорах, конфліктах виконують НСПП, її регіональні відділення, відділи і представники регіональних відділень НСПП в областях та в місті Севастополі.
Цьому сприяла проведена робота по вдосконаленню організаційної структури НСПП, що дозволило забезпечити чітку систему взаємодії НСПП і її регіональних відділень із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, об'єднаннями роботодавців, профспілок, підприємствами, установами і організаціями.
Зміцненню зв'язків структур НСПП з названими вище органами, організаціями, установами служить і постійне інформування останніх про результати діяльності НСПП, роз'яснення, консультування на місцях працівниками НСПП сторін спорів, конфліктів, поширення пропаганди правових шляхів вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), надання рекомендацій щодо правильного застосування сторонами спору норм чинного законодавства.
З метою забезпечення виконання основних напрямів діяльності Національної служби посередництва і примирення підібрано більше 300 кандидатур для фахової підготовки посередників та арбітрів - учасників примирних процедур.
Налагоджена система опрацювання документів і матеріалів щодо колективних трудових спорів, що надходять в НСПП, здійснюється контроль за строками та якістю їх розгляду.
Встановлені ділові контакти НСПП з рядом профспілкових органів різного рівня та організаційного підпорядкування, об'єднань роботодавців, з судами, конкретними трудовими колективами.
З метою здійснення більш ефективної взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними, їх прогнозування і попередження вважали б за доцільне:
- забезпечити належну координацію дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з об'єднаннями роботодавців та профспілок з питань соціально-трудових відносин на підприємствах, в установах і організаціях, своєчасного реагування на загострення соціально-трудових відносин і вжиття невідкладних заходів щодо їх пом'якшення;
- центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування розробити комплекс довгострокових та термінових заходів щодо усунення причин, що ведуть до виникнення колективних трудових спорів (конфліктів);
- розробити та затвердити перелік підприємств, установ, організацій, на яких відповідно до статті 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" проведення страйків заборонено;
- приділяти посилену увагу підприємствам, установам, організаціям, які своїми діями (зупинка виробництва, страйк, пікетування) можуть негативно впливати на роботу інших підприємств та спричинити незручності для населення.
НСПП в даний час працює над узагальненням практики застосування Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і доводитиме до роботодавців, трудових колективів та громадських організацій результати своєї роботи.
4. Правове забезпечення діяльності НСПП та здійснення примирних процедур
Протягом лютого-грудня Національною службою посередництва і примирення проводилась робота, спрямована на вдосконалення нормативно-правової бази, що застосовується в діяльності НСПП та в здійсненні примирних процедур. Зокрема, розроблені та затверджені положення:
- про примирну комісію;
- про трудовий арбітраж;
- про арбітра;
- про посередника;
- про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) на підприємствах і в галузях, на яких відповідно до статті 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" проведення страйків забороняється;
- про порядок підготовки і прийняття рішення трудового арбітражу при вирішенні колективного трудового спору (конфлікту);
- про представника регіонального відділення Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим, областях України, містах Києві та Севастополі тощо.
Спільно із Міністерством фінансів України і Міністерством праці та соціальної політики України розроблено і затверджено Положення про порядок відшкодування витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі по вирішенню колективного трудовою спору (конфлікту) незалежного посередника, членів примирної комісії і трудового арбітражу.
Підготовлені пропозиції про внесення змін та доповнень до:
- Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів конфліктів)";
НСПП підготувала і видала довідник термінів і понять, що стосуються колективних трудових спорів (конфліктів).
Підготовлений до видання збірник законодавчих та нормативно-правових актів з питань вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
Розпочата робота над проектом науково-практичного коментаря до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Вдосконалюється система забезпечення на місцях додержання та правильного застосування норм чинного законодавства України, інших нормативно-правових актів, у тому числі НСПП, при розгляді матеріалів та вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів).
5. Стан дотримання положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" ( 137/98-ВР )
З метою забезпечення додержання норм чинного законодавства при врегулюванні розбіжностей в галузі соціально-трудових відносин Національна служба посередництва і примирення проаналізувала стан додержання сторонами колективних трудових спорів (конфліктів) положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і результати аналізу направила на розгляд Кабінету Міністрів України (наш вих. N 03-01/26 від 02.08.99). Прем'єр-Міністр України дорученням від 07.08.99 N 17751/46 звернув увагу керівників окремих центральних органів виконавчої влади на порушення норм Закону України "Про Порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і зобов'язав їх вжити заходів щодо вирішення конфліктів у трудових колективах підвідомчих підприємств шляхом здійснення примирних процедур відповідно до чинного законодавства.
Окрім того, НСПП проаналізувала стан дотримання сторонами колективних трудових спорів (конфліктів) положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" в ряді областей України.
В результаті проведеного НСПП аналізу встановлено, що основними порушеннями норм Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" є:
- недотримання найманими працівниками або органами, уповноваженими представляти їх інтереси, положень статті 2 Закону щодо змісту висунутих найманими працівниками вимог;
- недотримання вимог статті 3 Закону щодо чіткого визначення повноважень сторін колективного трудового спору (конфлікту);
- недотримання положень статті 4 Закону щодо порядку формування і затвердження вимог найманих працівників та визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси (так, у колективному трудовому спорі у ВАТ "Чортківський цукровий завод" Тернопільської області мало місце порушення вимог статті 4 Закону щодо визначення органу чи особи, які будуть представляти інтереси найманих працівників у колективному трудовому спорі: такий орган чи особа визначені не були);
- порушення власниками або уповноваженими ними органами (представниками) положень статті 5 Закону щодо порядку строків розгляду вимог найманих працівників (під час колективних трудових спорів між працівниками закладів освіти міста Охтирка Сумської області та виконавчим комітетом Охтирської міської ради, між трудовим колективом і адміністрацією Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс", між працівниками закладів освіти міста Рівного та виконкомом Рівненської міської ради відповіді власників надійшли із порушеннями встановлених Законом строків, а у колективному трудовому спорі у ВАТ "Чортківський цукровий завод" відповідь на вимоги найманих працівників цього акціонерного товариства від правління ВАТ не надійшла взагалі);
- недотримання власниками або уповноваженими ними органами (представниками) положення частини 4 статті 5 Закону про обов'язковість надсилання представницькому органу найманих працівників свого рішення у письмовій формі разом із соціально-економічним обгрунтуванням;
- порушення органами, які представляють інтереси найманих працівників, положень частини першої статті 6 Закону щодо умов моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) (наприклад, у колективному трудовому спорі між Тернопільським обласним комітетом профспілок працівників охорони здоров'я та управлінням охорони здоров'я Тернопільської облдержадміністрації порушено вимоги статті 6 Закону щодо прийняття представницьким органом профспілки рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу: координаційна рада, одержавши від управління охорони здоров'я облдержадміністрації відповідь, не прийняла рішення, яке б засвідчувало момент виникнення колективного трудового спору);
- порушення органами, які представляють інтереси найманих працівників, вимог частини 2 статті 6 Закону про їх обов'язок у триденний строк письмово поінформувати власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходження та Національну службу посередництва і примирення про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) (спори між працівниками освіти міста Охтирка і виконавчим комітетом Охтирської міської ради, між працівниками шкіл міста Херсона та управлінням освіти міськвиконкому, між працівниками загальноосвітньої школи N 1 м. Берислава Херсонської області та відділом освіти районної державної адміністрації, між Тернопільською обласною профспілкою працівників освіти і науки та управлінням освіти Тернопільської облдержадміністрації, між найманими працівниками та адміністрацією ДКП "Енерговодоканал" смт. Смоліно Маловиськівського району Кіровоградської області та ін.);
- порушення сторонами положень статті 7 Закону про послідовність розгляду і вирішення колективного трудового спору (конфлікту);
- порушення сторонами строків утворення примирної комісії, передбачених частиною 2 статті 8 Закону (у колективному трудовому спорі між Тернопільським обласним комітетом профспілки працівників охорони здоров'я області та управлінням охорони здоров'я Тернопільської облдержадміністрації, незважаючи на прийняте 20.09.99 рішення про встановлення кількості представників сторін, примирна комісія свою роботу так і не розпочала);
- порушення сторонами вимог частини 1 статті 11 щодо порядку формування трудового арбітражу, якою передбачено, що "трудовий арбітраж - орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб.." (у колективних трудових спорах між Тернопільською обласною профспілкою працівників освіти і науки та управлінням освіти облдержадміністрації, між працівниками закладів освіти міста Охтирки та Охтирським міськвиконкомом мали місце формування складу трудових арбітражів із представників сторін конфліктів);
- порушення сторонами строків утворення трудового арбітражу, передбачених частиною 2 статті 11 Закону;
- порушення вимог частини 2 статті 12 щодо строків прийняття рішення трудового арбітражу;
- порушення сторонами вимог частини 1 статті 13 Закону, якою передбачено, що "жодна із сторін колективного трудового спору (конфлікту) не може ухилятися від участі в примирній процедурі" (як свідчать матеріали колективних трудових спорів у закладах охорони здоров'я та закладах освіти Тернопільської області сторони спорів - управління охорони здоров'я та управління освіти обласної державної адміністрації не виконували вимоги щодо участі у примирних процедурах у встановлені Законом терміни, аналогічні порушення частини 1 статті 13 Закону мали місце і в колективному трудовому спорі між трудовим колективом та правлінням ВАТ "Донбасенерго" Луганської області, ухилилося всупереч вимогам частини 1 статті 13 Закону від участі у примирних процедурах правління ВАТ "Щорський електромеханічний завод" Чернігівської області);
- порушення учасниками примирних процедур положень частини 2 статті 13 Закону, якою встановлено, що "сторони колективного трудового спору (конфлікту), примирна комісія і трудовий арбітраж зобов'язані використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством";
- недотримання сторонами вимог статті 14 Закону щодо гарантій незалежним посередникам, членам примирних комісій і трудових арбітражів;
- недотримання сторонами колективних трудових спорів (конфліктів), окремими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування вимог частини 4 статті 16 Закону щодо їх обов'язку розглянути у семиденний строк рекомендації Національної служби посередництва і примирення;
- недотримання органами, уповноваженими представляти інтереси найманих працівників, вимог частини 2 статті 17 Закону щодо використання всіх можливостей для вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та вимог частини 3 статті 18 Закону щодо обов'язковості проведення примирних процедур перед застосуванням страйку як крайнього засобу вирішення колективного трудового спору (конфлікту) (на 4 підприємствах Харківської області (виробничі житлово-експлуатаційні підприємства Комінтернівського та Московського районів міста Харкова, ательє N 3 Харківського промкомбінату військторгу, Куп'янський ливарний завод), на 3 підприємствах Полтавської області (Миргородська експедиція глибокого буріння, Полтавське КАТП-1628, Полтавський завод газорозрядних ламп) і у ВАТ "Щорський електромеханічний завод" Чернігівської області мали місце стихійні виступи працівників у формі тимчасової зупинки роботи без оголошення страйку та без висунення оформлених відповідно до Закону вимог до власників);
- порушення органами, уповноваженими представляти інтереси найманих працівників, вимог статті 19 Закону щодо порядку прийняття рішення про оголошення страйку (порушення положень частини 2 статті 19 Закону мало місце і в колективному трудовому спорі між працівниками освіти міста Охтирка та міськвиконкомом, коли конференція працівників освіти міста прийняла рішення про проведення 19-21 квітня попереджувального страйку, а в разі невиконання вимог - проведення двохтижневого страйку; вимоги частини 2 статті 19 Закону порушувались і при проведенні страйків під час колективного трудового спору між працівниками шкіл міста Херсона та управлінням освіти міськвиконкому: тричі протягом минулого року рішенням страйккому та двічі протягом поточного року рішенням наради голів профкомів закладів освіти міста страйк працівників шкіл відновлювався);
- порушення органами, уповноваженими представляти інтереси найманих працівників, положень статті 20 Закону щодо припинення повноважень страйкових комітетів з підписанням протоколу - угоди про вирішення колективного трудового спору (такі протоколи - угоди були підписані страйккомом вчителів Херсона, зокрема 18.05.99 та 21.04.99 і кожного разу після цього страйкком, не склавши своїх повноважень, в порушенні статті 20 відновлював страйк; подібні порушення Закону допущені і при проведенні в поточному році страйків в загальноосвітній школі N 1 (13.01.-03.02.99), загальноосвітній школі N 2 (18.01.-25.01.99), загальноосвітній школі N 3 (18.01.-03.02.99) Зеленівській СШ (18.01.- 26.01.99), Самійлівській СШ (18.01.-03.02.99) і Ушкальській СШ (25.01.-03.02.99) Верхньорогачівського району, в загальноосвітній школі N 3 (17.05.-25.05.99), Петрівській та Павлівській (08.05.-11.05.99) загальноосвітніх школах Генічеського району, у Цюрупинській (20.01.-03.02.99) і Нововоронцовській (11.01.-25.01.99) загальноосвітніх школах Херсонської області);
- порушення сторонами вимог статті 21 Закону про обов'язок сторін продовжувати під час страйку пошук шляхів вирішення колективного трудового спору (конфлікту), використовуючи для цього усі наявні можливості;
- невикористання в переважній кількості випадків власниками, уповноваженими ними органами (представниками) наданого статтею 23 Закону права звернення в суд із заявою про визнання страйку незаконним;
- порушення найманими працівниками та органами, уповноваженими представляти їх інтереси, вимог частини 1 статті 24 Закону, якою "забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків" (в ході колективного трудового спору між найманими працівниками та адміністрацією ДКП "Енерговодоканал" смт. Смоліно Маловиськівського району Кіровоградської області в порушення статті 24 Закону загальними зборами найманих працівників 25.05.99 було прийнято рішення про проведення страйку і обрано страйкком. На його засіданні 29.06.99, враховуючи рекомендації НСПП, страйк було відмінено).
На основі викладеного вище можна дійти до висновків, що основними причинами порушень норм Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорі (конфліктів)" є:
- необізнаність сторін колективних трудових спорів (конфліктів) з положеннями законодавчих та нормативно-правових актів щодо порядку проведення примирних процедур при вирішенні цих спорів;
- ігнорування сторонами колективних трудових спорів (конфліктів) в багатьох випадках Закону;
- небажання окремих власників, уповноважених ними органів (представників) оперативно реагувати на вимоги найманих працівників, вирішувати колективні трудові (конфлікти) шляхом проведення примирних процедур;
- нерозуміння окремими власниками, уповноваженими ними органами (представниками) та найманими працівниками, органами, уповноваженими представляти їх інтереси, ефективності примирних процедур при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів);
- ухиляння в багатьох випадках власників, уповноважених ними органів (представників), а в окремих випадках і органів, уповноважених представляти інтереси найманих працівників, від участі в примирних процедурах, що призводить до ускладнення соціально-трудових відносин і заводить вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) в глухий кут;
- відсутність чітко визначеної законодавством відповідальності за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), насамперед, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної;
- відсутність переліку галузей та підприємств, установ і організацій, на яких проведення страйків у відповідності із статтею 24 Закону забороняється.
6. Інформування громадськості про діяльність НСПП та формування громадської думки щодо необхідності правового вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)
Робота над сприянням вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) виявила невідкладну потребу у роз'ясненні на всіх рівнях положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та місця структурних підрозділів НСПП у процесі його реалізації. Не менш важливим було утвердити громадську думку про НСПП як незалежний щодо власника - з одного боку, і інших працівників (часто в особі профспілок) - з іншого, державний орган, який об'єктивно, з позиції Закону буде сприяти вирішенню конфліктних ситуацій.
Звідси - активна інформаційно-роз'яснювальна, консультативна робота центрального апарату НСПП, її структурних підрозділів в регіонах, областях через засоби масової інформації, семінари, конференції, в т.ч. міжнародні, "круглі столи", прес-конференції тощо.
Впродовж минулого року НСПП було проведено:
25 конференцій;
25 навчальних семінарів;
398 тематичних зустрічей, в т.ч.
382 - з представниками органів влади, об'єднань роботодавців і профспілок;
16 - з представниками зарубіжних країн;
25 "круглих столів".
В 1999 році було зроблено 55 публікацій в пресі, проведено 25 виступів по радіо і 27 виступів по телебаченню.
На зміну матеріалам інформативного характеру першого етапу діяльності НСПП прийшли публікації і виступи про позитивні результати розв'язання спорів, конфліктів, популяризація правового шляху їх вирішення, роз'яснення механізмів примирних процедур, застереження щодо порушень названого вище Закону України та інші.
Не менш значними у формуванні громадської думки щодо правових засобів вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) є комплекс заходів по їх роз'ясненню представниками НСПП безпосередньо у трудових колективах, у т.ч. у тих, що перебували в передстрайковому чи страйковому стані; направлення в колективи, де загострилися соціально-трудові відносини, письмових рекомендацій, роз'яснень, застережень, а також повідомлень таким трудовим колективам про заходи, що їх вживає НСПП у взаємодії з центральними та місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, з профспілковими органами тощо для позитивного вирішення спору. В цьому плані НСПП впродовж року було направлено 1109 таких матеріалів.
Ефективними засобами утвердження правових норм Закону України "Про вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", змісту нормативно-правових актів НСПП стали публікації відповідних матеріалів у спеціалізованих періодичних виданнях: "Юридичний вісник", "Інформаційний бюлетень ринку праці України", "Праця і зарплата", "Людина і влада", а також у поширених виданнях: "Урядовий кур'єр", "Факти" та ін.
Зростаюче запровадження при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) порядку, регламентованого Законом України, формування у сторін спору переконаності в результативності примирних процедур, неухильний ріст звернень трудових колективів за сприянням до НСПП засвідчують про якісні зміни у настроях колективів у бік правових форм вирішення спорів.
7. Організаційна робота НСПП та робота з кадрами. Матеріально-фінансове забезпечення НСПП
Майже за рік своєї діяльності Національна служба посередництва і примирення в цілому склалася як державний орган з п'ятьма регіональними відділеннями і їх представниками в усіх областях та в місті Севастополі. Зважаючи на складність і специфіку соціально-трудових відносин, у Луганській, Дніпропетровській областях, Автономній Республіці Крим створені відповідні відділи регіональних відділень.
НСПП забезпечує виконання завдань і функцій, передбачених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 03.03.98 N 137/98-ВР та Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17.11.98 р. N 1258/98.
Сформована на сьогодні система управління, двохстороннього планового (щомісячного) та оперативного (щотижневого та невідкладного) інформування між центральним апаратом НСПП і регіональними відділеннями, відділами та представниками в областях і в місті Севастополі в цілому дозволяє НСПП виконувати в повному обсязі завдання, регламентовані Положенням про НСПП.
Періодичне інформування Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, об'єднань профспілок та роботодавців про стан, тенденції і вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) сприяє поліпшенню соціально-трудових відносин у колективах.
Виходячи з потреб кадрової підготовки НСПП протягом 1999 року здійснило комплекс заходів, спрямованих на професійну підготовку працівників НСПП різного рівня.
На базі Української академії державного управління при Президенті України у вересні 1999 року проведено навчання керівних працівників НСПП. З цією ж метою планово на базі центрального апарату впродовж року велось навчання начальників регіональних відділень, начальників структурних підрозділів НСПП, їх представників в областях. Аналогічні навчання були організовані на регіональному рівні.
Фаховій підготовці сприяв і обмін досвідом роботи з працівниками близьких за функціями соціальних служб Федеративної Республіки Німеччини, Ірландії, Австрії,Угорщини та ін.
На навчальній базі Національної академії внутрішніх справ України у найближчий час запланована в 2000 році підготовка 300 посередників та арбітрів - ключових учасників примирних процедур.
Указом Президента України від 17.11.98 р. N 1258/98 передбачені заходи щодо фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності центрального апарату, регіональних відділень НСПП. Частина цих заходів вирішена чи знаходиться в стадії вирішення. В той же час залишаються невирішеними питання щодо виділення приміщень для Південного відділення НСПП у місті Одесі та Дніпропетровського відділу Східного відділення НСПП в місті Дніпропетровську. Проблемними залишаються питання виділення необхідних коштів для сплати орендної плати за орендовані центральним апаратом і регіональними відділеннями, представниками регіональних відділень НСПП приміщення, забезпечення структурних підрозділів НСПП комп'ютерною та іншою оргтехнікою, телефонним зв'язком, меблями та ін.
Висновки
Майже рік діяльності Національної служби посередництва і примирення, результати її роботи підтверджують ефективність функціонування спеціалізованого державного органу, що забезпечує сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) правовим шляхом.
Практика вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) у лютому-грудні 1999 р. свідчить, що трудові колективи поступово переходять від стихійних форм розв'язання проблем до регламентованих Законом України.
Причини ж виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) полягають в переважній кількості випадків, насамперед, у:
- відсутності бажання в сторін колективних трудових спорів (конфліктів) здійснювати весь комплекс примирних процедур, передбачених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";
- браку розуміння окремими місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування необхідності оперативно реагувати на вимоги найманих працівників під час вирішення колективних трудових спорів, що в більшості випадків призводить до ускладнення ситуації щодо вирішення спору і сприяє переходу трудових колективів до вирішення колективних трудових спорів шляхом проведення страйків;
- відсутності офіційної статистики щодо колективних трудових спорів (конфліктів) і недосконалості нинішньої офіційної статистичної звітності щодо проведення страйків;
- порушенні окремими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування встановлених законом термінів розгляду вимог;
- відсутності чіткого законодавчого врегулювання відповідальності за порушення норм і положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
На підставі аналізу стану соціально-трудових відносин та наявних документів і матеріалів стосовно розв'язання колективних трудових спорів (конфліктів) можна дійти до таких висновків:
- колективні трудові спори (конфлікти) та передконфліктні ситуації, що знаходяться на розгляді в НСПП, у переважній більшості обумовлені незадовільним фінансовим станом підприємств та спричиненим ним значною та тривалою заборгованістю із заробітної плати (вимоги, що висунуті у 89,5% колективних трудових спорах) та порушенням режиму роботи і відпочинку працюючих, і здебільшого виникають на підприємствах галузей, зайнятість у яких характеризується високою питомою вагою в загальній кількості працюючих в країні;
- довготривалий характер вирішення проблеми погашення заборгованості по заробітній платі потребує цілеспрямованих і скоординованих дій органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо стабілізації фінансово-економічного стану підприємств, контролю за дотриманням адміністраціями підприємств гарантій у сфері оплати праці, договірного врегулювання соціально-трудових відносин;
- аналіз стану соціально-трудових відносин в другому півріччі 1999 року засвідчив, що заходи, спрямовані на ліквідацію заборгованості по заробітній платі з державного та місцевих бюджетів, суттєво поліпшили ситуацію, знизили рівень конфліктогенності, змінили на краще динаміку колективних трудових спорів (конфліктів);
- навіть за складних економічних, матеріально-фінансових проблем на підприємствах, в установах, організаціях уважний підхід і прагнення керівників різного рівня до пошуку компромісних рішень, роз'яснювальна робота в трудових колективах оздоровлюють соціально-трудові відносини, ослаблюють стихійні страйкові настрої.
| Голова Національної служби посередництва і примирення | В.М.Руденко |
(Додатки 1-3 не наводяться)