План дій у надзвичайних ситуаціях на Чорному морі до Протоколу про співробітництво в боротьбі з забрудненням Чорного моря нафтою й іншими шкідливими речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій

Розподіл обов'язків для готовності та реагування на випадок нафтового забруднення на морі.

Розподіл обов'язків для готовності та реагування на випадок нафтового забруднення на морі.

Розподіл обов'язків для готовності та реагування на випадок нафтового забруднення на морі.

Розподіл обов'язків для готовності та реагування на випадок нафтового забруднення на морі.

Розподіл обов'язків для готовності та реагування на випадок нафтового забруднення на морі.

1. ВСТУП

Повітряне спостереження за нафтовими розливами виконується за допомогою вертольотів або літаків, що є можливим завдяки використанню спеціальної апаратури дистанційного зондування. Візуальне повітряне спостереження часто є найбільш зручним способом оцінки забруднення нафтою на морі та узбережжі. За умови правильного виконання, цей метод може надати важливі показання, іноді переконливого характеру, стосовно зазначених питань:

- масштаб забруднення (загальна поверхня повністю або частково вкрита);

- пересування забруднення і слідкування за ним;

- кількість плаваючої нафти;

- оцінка загрози;

- вибір відповідного методу боротьби;

- оцінка ефективності використаних засобів;

- оцінка шкоди.

На жаль, спостереження з повітря у більшості випадків проводиться персоналом, який не має належного рівня підготовки для виконання зазначених завдань (пілоти, фотографи, аеронавігатори), що в свою чергу часто призводить до ненадійних і неточних звітів. Для того, щоб забезпечити точність і можливість кількісного вимірювання інформації, яку надають спостерігачі, і щоб цю інформацію могли використовувати органи, які відповідають за боротьбу із забрудненням, було зроблено спробу підготувати набір основних інструкцій для спостерігачів та стандартизувати термінологію, яка використовується у звітах.

Цілі цього Додатка - проінструктувати спостерігачів, які не є спеціалістами стосовно того, як:

- знати як здійснювати пошук;

- знати як знайти забруднення;

- спостерігати, описувати й доповідати про забруднення;

- готувати інформацію для подальшого опрацювання.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЇ ПОВІТРЯНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

- Літальний апарат (гелікоптер або літак), вибраний для повітряного спостереження за розливами нафти, повинен мати добрий круговий огляд.

- Вертольоти найкраще підходять для операцій поблизу узбережжя, у той час як літаки більше підходять для операцій у відкритому морі, що передбачають швидкий переліт на великі відстані.

- Безпека команди та спостерігачів повинна завжди бути на першому місці і саме тому необхідно використовувати літальний апарат з декількома двигунами (якнайменше з двома) для операцій у відкритому морі на великих відстанях.

- Для того, щоб зменшити як тільки можливо час, витрачений на пошук забруднення, треба приготувати план польоту перед польотом.

- Спостерігачі повинні мати карти району. Для більш точного визначення розташування та подачі доповідей, корисним є нанесення сітки на карту, використовуючи, наприклад, сіткові квадрати, сторони яких дорівнюють 1 морській милі.

- Багаторівнева пошукова операція за принципом "драбини" (ілюстрація якої подається на наступній сторінці), що проводиться поперек напряму руху переважаючого вітру, вважається найбільш ефективним методом проведення огляду території, де може знаходитися нафта. Проведення систематичних операцій з пошуку нафти у морі на великих територіях рекомендується тому, що прогноз поширення нафти є не дуже точним, і, як наслідок, нафта може знаходитесь на більшій відстані або в напрямках, які відрізняються від тих, що прогнозуються на основі підрахунків.

Рух нафти з пункту A до пункту B через три дні можливо визначити поєднавши 100% швидкості течії та 3% швидкості вітру як показано. Стрілки з пункту A вказують на течію, вітер та рух нафти протягом одного дня. Схема пошуку поперек вітру за принципом "драбини" зображено над пунктом B.

Відтворено з видання "Реагування на морські розливи нафти", Міжнародна федерація власників танкерів по запобіганню забрудненню, 1987.

- За умови гарної видимості (за ясної погоди), рекомендована висота становить приблизно 500 м, однак, щоб отримати більш чітку картину знайденої нафти, необхідно знизитися до 200 метрів (або менше).

- Щоб визначити місце розташування нафтового розливу, спостерігач повинен вміти користуватись бортовими приладами повітряного судна; зокрема, якщо нафта знаходиться у відкритому морі далеко від берега і об'єктів орієнтира на березі.

- Для забезпечення безперервного мовного контакту між спостерігачем та пілотом літального апарату, рекомендується використовувати головну гарнітуру (навушники та мікрофон).

- Окуляри від сонця (бажано з поляризуючими лінзами) допоможуть виявити нафту в морі за певних умов освітлення.

3. ВИГЛЯД НАФТОВОГО РОЗЛИВУ

Розлита на морі нафта утворює на поверхні води блискучу плівку, яка переміщується течією та вітром. Через деякий час плівка розривається та утворюються окремі нафтові плями меншого розміру, які зазвичай мають розсіяні ділянки з відносно тонкою плівкою, і які починають поширюватись на ділянки, які з часом стають дедалі більшими. У випадку зміни напрямку вітру, рештки нафтових плям, які вже скопилися на березі, можуть знову потрапити в море. Після перебування у морі деякий час нафта може перемішатись з водоростями та сміттям.

Залежно від зовнішнього вигляду нафтового розливу на поверхні моря, розрізняють З групи забруднення:

- Нафтопродукти легкої переробки (легкі нафтопродукти) (бензин солярка, нафта, керосин), що поширюються рівномірно на великі території, легко випаровуються та піддаються природній дисперсії, повний цикл якої проходить через 2 - 3 дні. Вони утворюють тонкі плівки.

- Важкі нафтопродукти (пальне N 6 та більшість типів дизельного пального, яке використовується торговельними суднами), які є дуже густими, поширюються незначними темпами та не випаровуються природним шляхом. Вони утворюють темні й щільніші плями, які чергуються ділянками середньої та тонкої товщини плівки.

- Сира (неочищена) нафта, властивості та характер поводження у воді якої залежать від типу та місця видобутку. Найчастіше вона швидко розбивається на ділянки темної, щільнішої нафти, яка перемежовується з ділянками середньої та тонкої товщини плівки.

Загалом, щільні частини нафтової плями мають темні кольори, колір плям середньої товщини - синій або переливчастий (нагадує веселку), а найтонші частини плями виглядають як ділянки з сірою або сріблястою плівкою.

Нафтова плівка містить незначну частину нафти, але є найбільш помітною ознакою нафтового забруднення. Найчастіше, нафтові згустки знаходяться в центрі та ближче до навітряної сторони ділянки, вкритої нафтовою плівкою (сріблястою, сірою або переливчастою).

Згустки містять велику частину нафти. Загалом, вони мають чорний або темно-коричневий колір на початковій стадії забруднення; більша частина сирої (неочищеної) нафти та важкі нафтопродукти під впливом морських хвиль проявляють схильність до утворення водно-масляної емульсії, що має назву "шоколадний мус". Ці емульсії мають коричневі, червоні, оранжеві або жовті плями.

Таблиця 1 описує зв'язок між зовнішнім виглядом (кольором) нафтових плям, приблизною товщиною нафти та приблизним об'ємом нафти (у кубічних метрах) у плямі на одиницю площини поверхні (квадратні кілометри).

ТАБЛИЦЯ 1: ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД/ ТОВЩИНА/ ОБ'ЄМ НАФТИ У ПЛЯМІ НА ПОВЕРХНІ МОРЯ.

Відтворено з видання "Посібник з нафтових забруднень на морі: пошук ознак розливу нафти з кораблів", Bonn Agreement, 1993.

4. ОПИС ЗАБРУДНЕННЯ

Під час операцій з пошуку джерел забруднення рекомендується залучати спостерігачів, що вже раніше виконували подібні завдання. Це допоможе уникнути розбіжностей у звітах. Але якщо це неможливо, рекомендується провести інструктаж спостерігачів стосовно вживання наступної термінології у звітах, які описують нафтові розливи:

a) Нафтова плівка:

b) Плями:

Щоб повідомити про відсоток площини моря, вкритої нафтою, спостерігач повинен описати плями як:

Щоб максимально точно оцінити відсоток площини моря, яка вкрита нафтою, рекомендується подивитись вертикально вниз на морську поверхню, по черзі пролітаючи над кожним типом нафти (нафтова плівка, пляма, мус) з однаковою швидкістю (яку слід записувати) літального апарата, і підрахувати відсотки на основі цих записів після закінчення оглядового польоту.

Звіти про великі плями повинні готуватися окремо. Звіт повинен містити інформацію про колір плями й інформацію про (опис) будь-яку плівку (переливчастість) поблизу цих плям темнішої нафти. Особливу увагу слід звертати на визначення коричневого/червоного/оранжевого/жовтого кольорів, які вказують на присутність шоколадного мусу (це важливо для вибору прийомів реагування, тому що присутність реверсивних емульсій виключає використання певних типів скімерів або диспергентів).

Також рекомендується доповнювати кожний звіт фотографіями (кольоровими або чорно-білими, знятими за допомогою інфрачервоного світла), слайдами або відеоматеріалами плями.

5. ПРИМІТКИ

- Найчастіше, до 90% нафти концентрується на 10% поверхні, яка вкрита плямою, з підвітряної сторони. Це явище ще більше підсилюється холодним морем і погодою.

- Сильний вітер, швидкістю більше 20 вузлів, спричинює утворення окремих рядків.

- Відсутність райдужності (гама кольорів райдуги) майже завжди є ознакою вивітрювання плями та утворення емульсії.

- Пляма може змінювати зовнішній вигляд залежно від положення сонця по відношенню до спостерігача. У випадку виникнення сумнівів рекомендується кілька разів облетіти район забруднення з різних напрямків для того, щоб перевірити початкове спостереження.

- Певні явища (тіні хмар, водорості або інша морська рослинність під морською поверхнею, суспендовані осадові породи в гирлі річок) можуть бути помилково сприйняті за нафтові плями. У випадку виникнення подібних сумнівів, спостерігач повинен попросити виконати додатковий обліт зони спостереження.

- Під час дуже сильних штормів (море 6), важко помітити навіть значне забруднення, яке може стати помітним тільки після того, як шторм вщухне. (ОБЕРЕЖНО: для роботи в зазначених погодних умовах для повітряного спостереження потрібно використовувати тільки великі літальні апарати з декількома двигунами).

6. ПОРОДНІ УМОВИ

Під час спостереження та ліквідації нафтового розливу вирішальну роль відіграють погодні умови. У таблицях 2, 3, 4 вказані стандартні шкали сили вітру (шкала сили вітру Бофорта), стану моря та хмарності. Зазначені дані повинні використовувати спостерігачі у підготовці звітів про метеорологічні умови в зоні спостереження.