План дій у надзвичайних ситуаціях на Чорному морі до Протоколу про співробітництво в боротьбі з забрудненням Чорного моря нафтою й іншими шкідливими речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій

ВОК закінчить СДР коли:

a) заходи стосовно реагування на забруднення були завершені, і забруднювач більше не загрожує інтересам кожної з Договірних сторін; та

b) заходи стосовно реагування на забруднення були завершені до тієї межі, коли можливості реагування і ресурси Керівної Держави достатні для того, щоб успішно завершити заходи стосовно реагування.

При ухваленні рішення про завершення СДР ВОК повинен розглянути, зокрема, економічні наслідки їх продовження.

Після ухвалення рішення про завершення СДР, ВОК повинен негайно повідомити НОКам інших Договірних сторін і їх відповідним Оперативним органам про це рішення та деактивацію Плану.

Після деактивації Плану, весь персонал, устаткування, невикористані вироби й інші засоби, що використовувалися в СДР, повинні повернутися або повинні бути повернуті до їхніх відповідних країн походження.

Сторона, яка робила запит про допомогу, повинна вжити необхідних заходів для швидкої репатріації персоналу Сторони, яка надавала допомогу, хоча координація і підготовка необхідних заходів для їх репатріації залишаються в сфері відповідальності їхніх відповідних Оперативних органів.

Сторона, яка робить запит про допомогу, буде відповідати за повернення в країну походження всього устаткування, наданого як допомога, і всіх невикористаних засобів обробляння. Все устаткування й інші засоби повинні бути повернуті чистими й у найбільш можливому робочому стані.

Оперативні органи заінтересованих Сторін можуть вирішити через безпосередні контакти, що невикористані засоби обробляння залишаються в країні, яка робила запит про допомогу, відповідно до національного законодавства тієї Договірної сторони.

Самостійні підрозділи (судна, авіація) повинні повернутися в країну їх походження власними силами. Договірна сторона, яка робила запит про допомогу, відповідає за спрощення формальностей, пов'язаних з виїздом з її території/територіальних вод/повітряного простору усіх підрозділів, які були надані як допомога.

Договірна сторона, яка робила запит про допомогу, повинна підготувати звіт стосовно ефективності персоналу, устаткування, виробів та інших засобів, отриманих як допомога. Ці звіти повинні бути поширені для інших Договірних сторін.

5. ЗВ'ЯЗОК І ЗВІТИ

5.1. Система зв'язку

Договірні сторони повинні встановити і підтримувати ефективну систему зв'язку, що функціонує 24 години на добу, та яка повинна служити для:

a) одержання звітів стосовно інцидентів забруднення і передачі їх Оперативним органам й іншим зацікавленим сторонам у межах країни;

b) активації Плану, запиту про допомогу й обміну операційними повідомленнями протягом СДР.

Система повинна містити в собі національний ЦРНС і національні Контактні Пункти для одержання звітів стосовно інцидентів забруднення, якщо вони відрізняються від ЦРНС.

Елементи цієї системи зв'язку, яку кожна зі Сторін контракту повинна встановити, зокрема номери телефону, телефаксу, телексу, а також зарезервовані радіочастоти і канали кожної Договірної сторони, викладені в Додатку 3.

5.2. Система первісного попередження

Про будь-який інцидент забруднення, пов'язаний з нафтою чи іншими шкідливими речовинами, що представляють потенційну загрозу іншій Договірній стороні, буде повідомлений цій країні негайно по телефону чи радіо, зателефонувавши до відповідного центру надзвичайних ситуацій, як зазначено в Додатку 1, і відповідно до положень Додатку до Протоколу про співробітництво в боротьбі з забрудненням морського середовища Чорного моря нафтою й іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях. POLREP повинен з'явитися якомога скоріше після першого повідомлення.

5.3. Система звіту про забруднення

Для обміну інформацією стосовно інцидентів забруднення, Договірні сторони повинні використовувати систему звітів про забруднення (POLREP), яка була погоджена для використання і яка наведена в Додатку 7.

Керівний орган повинен намагатися передавати POLREP, принаймні один раз на день.

Перед поширенням кожний звіт повинен бути перевірений ВОК.

Якщо дії по боротьбі з забрудненням продовжуються на національному рівні після деактивації Плану, Договірна сторона, яка постраждала від інциденту, повинна продовжити повідомляти іншим Договірним сторонам про ситуацію до повного завершення всіх дій реагування на забруднення.

У сферу відповідальності Оперативного органу кожної Договірної сторони входить забезпечення передачі повідомлень про ситуацію всім заінтересованим сторонам у своїй відповідній країні.

5.4. Пост-інцидентні звіти

Після завершення дій реагування на забруднення, початих як на національному рівні, так і в рамках Плану, НОК і (або) ВОК відповідно повинні підготувати остаточний звіт, зокрема:

a) опис інциденту забруднення і розвитку ситуації;

b) опис вжитих заходів реагування;

c) опис допомоги, наданої іншими Договірними сторонами;

d) оцінка усіх дій реагування;

e) оцінка допомоги, наданої іншими Договірними сторонами;

f) опис і аналіз проблем, які виникли в процесі реагування на інцидент забруднення;

g) рекомендації стосовно можливого удосконалення існуючих заходів і, зокрема, положень Плану.

Остаточний звіт може також містити в собі:

a) витрати, яких зазнала кожна Договірна сторона під час реагування;

b) оцінка екологічної й економічної шкоди.

Звіти повинні бути проаналізовані на національному рівні членами кожної команди підтримки і їхнім відповідним НОК, який повинен підготувати рекомендації стосовно внесення змін виправлень і удосконалень до Плану, і якщо необхідно, їхніх НПРНС (порівняй з пунктом 2.5).

Остаточний звіт повинен бути надісланий до Чорноморської Комісії, яка поширить його всім Договірним сторонам і ЦДРНС.

Звіт про спільні дії з реагування повинен розглядатися під час регулярних зустрічей КГ ЕБМП.

6. Управління, матеріально-технічне забезпечення і фінансування

6.1. Матеріально-технічне забезпечення

Керівний орган відповідає за постачання всього матеріально-технічного забезпечення, необхідного для проведення Спільних Дій Реагування.

Керівний орган повинен, зокрема:

a) вживати необхідних заходів для розміщення і транспортування в межах країни всього персоналу, наданого як допомога;

b) коли устаткування й інші засоби отримані від Договірних сторін, які надають допомогу, вживати необхідні заходи для забезпечення:

- безпечного збереження або місця для стоянки відповідного рівня, зокрема крани, вантажопідйомники й інше вантажно-розвантажувальне устаткування в межах необхідності;

- паливо, мастила, засоби для елементарного ремонту і технічного обслуговування.

Що стосується перебування на території Керівної Держави суден і авіації, наданих як допомога іншими Договірними сторонами, Керівний орган повинен вжити необхідних заходів, щоб гарантувати відповідне сприяння командам в аеропортах і в портах, і забезпечувати безпеку для суден, авіації і іншого відповідного устаткування в той час, як вони знаходяться в портах чи в аеропортах Керівної Держави.

6.2. Фінансові Процедури

6.2.1. У запиті і наданні допомоги Договірні сторони повинні дотримуватися наступних рекомендацій і принципів стосовно фінансових питань, пов'язаних із взаємною допомогою:

a) Сторона, яка робила запит про допомогу, повинна оплатити Договірній стороні, яка надає допомогу, усі витрати, які та зазнала під час надання такої допомоги, відповідно до рахунка-фактури, який виписує Договірна сторона, яка надає допомогу, якщо інше не вирішено для кожного конкретного випадку;

b) під час інциденту Договірна сторона, яка надає допомогу, повинна бути готова надати інформацію стосовно заробітної плати персоналу, орендної плати для устаткування й інших засобів і вартості засобів обробляння, що могли надаватися як допомога.

Договірні сторони повинні прикласти зусилля для узгодження їхніх цін і обговорити всі доречні питання протягом регулярних щорічних зустрічей Оперативних органів (порівняй з пунктом 2.5);

c) Договірна сторона, яка надає допомогу, повинна, негайно після одержання запиту про допомогу, представляти Договірній стороні, яка робить запит, кошторис витрат на надання допомоги.

Після передачі керівної ролі Договірна сторона, що прийняла керівну роль, повинна брати на себе всі витрати, пов'язані з допомогою, яка надається іншими Договірними сторонами;

d) Якщо Договірна сторона, яка робила запит про допомогу, вирішує відкликати запит з якої-небудь причини, вона все рівно повинна оплатити Договірній стороні, яка надала допомогу, усі витрати, які та зазнала до моменту, коли запит був відкликаний, або коли персонал і устаткування повернулись в країну їхнього походження належним чином;

e) Договірні сторони повинні вирішити всі питання, пов'язані з фінансовими аспектами після завершення спільних дій.

Положення цього пункту повинні враховуватися без шкоди для врегулювання будь-якої суперечки, яка залучає треті особи, яка може виникнути стосовно відповідальності і компенсації за збитки, в результаті будь-якого інциденту забруднення, де б він не стався.

6.2.2. У випадку СДР Керівна Держава (Договірна сторона, яка робить запит про допомогу) повинна безпосередньо відшкодувати наступні витрати, пов'язані з перебуванням на її території персоналу, устаткування і засобів (зокрема суден і авіації) Договірної сторони, яка надала допомогу:

a) утримання і (або) щоденний пайок відповідного рівня для персоналу реагування, крім команд суден;

b) будь-які портові збори для суден, наданих як допомога;

c) будь-які аеропортні збори для авіації, наданої як допомога;

d) паливо, яке може бути необхідним для всього устаткування і засобів, зокрема, суден і авіації, які беруть участь в СДР;

e) медичні послуги, що надаються пораненому і хворому персоналу Договірної сторони, яка надає допомогу;

f) витрати, пов'язані з репатріацією будь-кого з персоналу, хто загинув, був поранений або захворів під час СДР;

g) вартість технічного обслуговування будь-якої частини устаткування, судна і авіації, які беруть участь у СДР;

h) витрати на відновлення будь-якої частини устаткування, суден і літаків, ушкоджених на її території під час СДР та завдяки цим діям, якщо такий ремонт повинен бути зроблений до повернення в країну походження цього устаткування та засобів;

i) витрати на зв'язок, пов'язані з СДР, які зазнав персонал Договірної сторони, яка надає допомогу, на території Керівної Держави.

6.2.3. Договірна сторона, яка надає допомогу, повинна безпосередньо відшкодувати витрати, пов'язані з відправленням її персоналу, устаткування, виробів або інших засобів, зокрема суден і авіації, до Договірної сторони, яка робить запит про допомогу. Такі витрати можуть охоплювати, але не обмежуватися наступним:

a) мобілізація персоналу, устаткування, виробів або інших засобів;

b) витрати на транспортування в і з країни, де проходять СДР, персоналу, устаткування і виробів;

c) паливо для самостійних підрозділів (судна, авіація), які повинні направлятися до місця СДР, використовуючи їхні власні можливості;

d) витрати на зв'язок, пов'язані з СДР, що відбувається з території Договірних сторін, які надають допомогу;

e) надані медичні послуги, після повернення в країну їхнього походження, яка надає допомогу, персоналу реагування, який був поранений чи захворів під час СДР;

f) вартість технічного обслуговування і ремонту для устаткування і засобів, залучених у СДР, після повернення цього устаткування і засобів у країну походження.

6.2.4. Після завершення СДР і повернення всього персоналу, устаткування й інших засобів, що брали участь у СДР, Договірна сторона, яка надала допомогу, повинна підготувати детальний рахунок-фактуру, що містить витрати на допомогу, надану Керівній Державі, й інші відповідні витрати. Наступні пункти повинні бути вписані в рахунок-фактуру:

a) заробітна плата персоналу, що бере участь у СДР, розрахована на основі прейскуранта, який подається в Додатку 4 і щоденних реєстраціях робочого часу, схвалених ВОК або іншим відповідальним офіцером Керівної Держави;

b) витрати на оренду устаткування і засобів, розраховані на основі прейскуранта, наведеного в Додатку 4, і щоденної реєстрації, схвалені ВОК або іншим відповідальним офіцером Керівної Держави;

c) вартість засобів обробляння, які використовувалися під час СДР, розрахована на основі прейскуранта, наведеного в Додатку 4, і щоденної реєстрації роботи, схвалені ВОК або іншим відповідальним офіцером Керівної Держави;

d) усі витрати, перераховані у викладеному вище пункті 6.2.3;

e) витрати на заміну устаткування, яке було пошкоджено під час СДР і яке не підлягає ремонту.

6.2.5. Після одержання такого рахунка-фактури, Договірна сторона, що активувала План і яка робила запит про допомогу, повинна відшкодувати витрати, які зазнали Договірні сторони, які надають допомогу, при проведенні заходів цими Договірними сторонами стосовно реагування на забруднення після активації Плану. Договірна сторона, що активувала План, повинна згодом приєднувати такі рахунки-фактури до її власної заяви про відшкодування витрат стосовно реагування на забруднення, яка надсилається стороні, яка відповідає за інцидент забруднення, її страховикам або міжнародній системі компенсації збитків від забруднення, належним чином.

Як альтернатива, Договірні сторони можуть погодити, що вимоги про відшкодування таких витрат повинні бути надіслані безпосередньо стороні, яка відповідає за інцидент забруднення, її страховикам або міжнародній системі компенсації збитків від забруднення кожною Договірною стороною окремо.

Незалежно від сторони, якій надсилаються такі заяви, вони повинні готуватися відповідно до інструкцій, встановлених Фондом ІОРС у його "Посібнику з заяв" і додаватися до Плану як Додаток 8.

6.3. Транскордонне пересування персоналу реагування, устаткування, виробів і самостійних підрозділів

Щоб спростити пересування персоналу реагування й устаткування Сторона, яка надсилає запит, повинна:

- вжити заходів для швидкого в'їзду устаткування, виробів і персоналу ще до їхнього прибуття, і гарантувати, що митні формальності спрощені як тільки можливо. Устаткування потрібно ввозити на тимчасовій основі, і вироби потрібно визнати вільними від акцизу та митних зборів відповідно до національного законодавства Договірних сторін, що надсилають запит;

- гарантувати, що, у випадку надання судна і авіації, суднам надають усі необхідні дозволи, а авіації забезпечується вільний політ у національному повітряному просторі. План польоту чи повідомлення про політ будуть зареєстровані і прийняті як дозвіл на зліт авіації, посадку на березі чи на морі за межами звичайних митних аеропортів відповідно до національного законодавства Договірних сторін, що надсилають запит.

6.3.1. Імміграційні і митні формальності

Кожна Договірна сторона повинна прикласти зусилля для вживання на національному рівні, спеціальних заходів, які застосовуються у надзвичайних ситуаціях, стосовно положень для швидкого надання в'їздних віз і дозволу на роботу для персоналу, так само як необхідний дозвіл для транзиту чи тимчасового імпорту необхідного устаткування і матеріалів.

Деталі таких заходів повинні бути включені в Національний План Реагування на Надзвичайні Ситуації кожної Договірної сторони, і відтворені в Додатку 5 до Плану. Це відноситься, зокрема, до інформації, яку Договірна сторона, яка надає допомогу, повинна надати відповідним національним органам Договірної сторони, яка робить запит, щоб спростити виконання цих спеціальних заходів.

Договірні сторони повинні призначити компетентні митні офіси, відповідальні за швидке усунення митних формальностей, пов'язаних із транскордонним пересуванням персоналу реагування і засобів у випадку активації Плану.

Договірні сторони повинні постійно інформувати один одного стосовно таких митних офісів, і ця інформація (назва офісу і відповідального офіцера, адреси, номера телефону, телекса і телефаксу) повинна входити до Додатку.

Ще до надіслання допомоги Договірній стороні, яка просить про допомогу, Оперативний орган Договірної сторони, яка надає допомогу повинен установити безпосередній контакт з компетентним митним офісом Сторони, яка робить запит, щоб одержати необхідний дозвіл для в'їзду персоналу, устаткування, виробів і інших засобів у країну.

6.3.2. Участь авіації у СДР

Відповідно до Плану і після запиту Керівної держави, авіація інших Договірних сторін може входити і діяти в повітряному просторі Керівної держави для однієї з наступних цілей:

- пошук і порятунок;

- польоти спостереження;

- транспортування персоналу реагування, устаткування і виробів;

- розпилення диспергентів чи інших засобів обробляння;

- інші польоти, пов'язані з діями реагування на забруднення.

Кожна Договірна сторона повинна заздалегідь вживати необхідних заходів стосовно швидкого надання дозволів і митних документів для авіації, літаків і (або) вертольотів інших Договірних сторін, до яких може бути зроблений запит про залучення у дії реагування в межах її повітряного простору. Подібні заходи повинні вживатися для використання авіацією, літаками і (або) вертольотами, що беруть участь у СДР, можливостей аеропорту.

Участь авіації інших Сторін у СДР, що будуть проводитися в повітряному просторі Керівної держави, повинна бути вирішена в кожному конкретному випадку Керівною державою.

6.3.3. Участь Суден у СДР

Відповідно до Плану і після запиту Керівної держави, судна інших Договірних сторін можуть увійти і діяти в територіальних водах Керівної держави для однієї з наступних цілей:

- пошук і порятунок;

- рятувальні дії;

- дії реагування на забруднення, зокрема збирання і утилізація розлитих виробів, розпилення диспергентів або інших засобів обробляння, збереження і транспортування утилізованого забруднювача;

- транспортування персоналу реагування, устаткування і виробів;

- будь-яка інша подорож, пов'язана з реагуванням на забруднення.

Кожна Договірна сторона повинна вжити заздалегідь усіх необхідних заходів стосовно швидкого надання дозволів і митних документів для навігації суден (катерів, спеціальних суден для боротьби з забрудненням) інших Договірних сторін, які можуть отримати запит стосовно залучення до участі в діях реагування у межах їх територіальних вод. Подібні заходи повинні вживатися з метою використання можливостей портів суднами, задіяними в СДР.

Навігація у вищезгаданих цілях у територіальних водах однієї з Договірних сторін суден інших Договірних сторін повинна вирішуватися у кожному конкретному випадку заінтересованими Договірними сторонами.

В усіх випадках положення Міжнародної Конвенції про Спрощення міжнародних морських перевезень, підписана у Лондоні у 1965 із змінами, можуть бути прийняті до уваги (виконуватися) заінтересованими Договірними сторонами.

6.4. Медичне страхування і медична допомога

Кожна Договірна сторона повинна вжити необхідних заходів, щоб застрахувати від смерті, хвороби і поранення персоналу, який може брати участь у СДР.

Керівна Держава повинна намагатися запропонувати найкращу першу медичну допомогу та послуги будь-якій особі іншої Договірної сторони, яка була поранена чи захворіла протягом його (її) участі в СДР.

Керівна Держава повинна спростити репатріацію персоналу, який надає допомогу, який був поранений або захворів під час СДР.

Витрати на госпіталізацію і медичну допомогу, надану на території Керівної Держави пораненому чи захворілому персоналу Договірної сторони, яка надає допомогу, повинна відшкодовувати Керівна Держава. Керівна Держава може вирішити вимагати відшкодування всіх таких витрат від сторони, яка відповідає за інцидент забруднення, його страховика чи міжнародної системи компенсації збитків від забруднення відповідним чином.

Договірні сторони повинні відмовитися від права робити заяви один проти одного стосовно відшкодування витрат медичного обслуговування, наданого особам, пораненим і захворілим протягом СДР.

6.5. Відповідальність за поранення і збиток

Якщо команди реагування викликані, щоб допомагати в діях реагування, спричиняють, на ділянці дій, будь-які збитки третім сторонам, і ці збитки пов'язані з діями реагування, відповідальність за такі збитки несе Договірна сторона, яка робила запит про допомогу, навіть якщо вони спричинені неправильним маневром чи технічною помилкою.

Якщо команди реагування, які надають допомогу, відповідальність за будь-які збитки третім особам під час наближення або коли вони залишають ділянку події, повинна нести Договірна сторона, яка надає допомогу.

Умови цього параграфа повинні цілком застосовуватися також у випадку об'єднаних дій ударних команд.

6.6. Документація дій реагування і відповідних витрат

Повна документація дій реагування необхідна для спрощення наступного виконання вимог стосовно компенсації.

ВОК повинен вжити необхідних заходів, щоб гарантувати, що детальні звіти про всі вжиті дії реагування на інцидент забруднення, відповідно до Плану, точно збережені. Для цього до команди підтримки ВОК буде входити офіцер/фінансовий керівник, який буде вести звітність.

Принаймні наступні звіти повинні регулярно вестися:

a) опис ситуації, прийняті рішення та виконані заходи реагування;

b) щоденний робочий реєстраційний журнал, в якому вказані деталі:

- дії, які здійснюються зараз (місце, час, ціль);

- устаткування й інші засоби у використанні (місце, час, ціль);

- задіяний персонал (місце, кількість, час);

- спожиті вироби реагування й інші матеріали, наприклад, паливо (кількість, ціль).

c) Звіти про усі витрати, зроблені при діях реагування на забруднення.

Після завершення дій реагування такі звіти повинні бути доступними національному органу влади, який відповідає за подачу вимог стосовно компенсації.

У випадку, якщо Договірні сторони погодилися, що Договірна сторона, яка надає допомогу, представить окрему вимогу стосовно компенсації, органи влади Керівної держави повинні зробити доступними для органів влади Договірних сторін, які допомагають, копії відповідних звітів.

7. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ

7.1. Офіцер зі зв'язків із громадськістю

Після активації Плану, Керівна сторона повинна призначити Офіцера зі зв'язків із громадськістю, який повинен бути тимчасово відряджений до команди підтримки ВОК.

Офіцер зі зв'язків із громадськістю відповідає за:

a) підтримку контактів із пресою;

b) підготовка прес-релізів від імені ВОК і Керівного органу;

c) слідкування за інформацією, видану в пресі і вносити роз'яснення стосовно можливих непорозумінь.

7.2. Прес-релізи

Прес-релізи повинні готуватися і розповсюджуватися у пресу, принаймні один раз на день протягом усього періоду між активацією і деактивацією Плану.

Прес-релізи повинні готуватися офіцером по зв'язку із громадськістю на основі точних фактів, наданих ВОК і (або) його командою підтримки. Вони повинні містити інформацію відносно:

- інциденту забруднення і розвитку ситуації;

- технічні дані відносно залучених суден, тип і характеристики забруднювачів, і т.д.;

- заходи, вжиті для боротьби з забрудненням;

- хід заходів реагування;

- поранення персоналу і пошкодження суден, устаткування тощо.

Наступні інструкції повинні дотримуватися при підготовці прес-релізів:

- готувати назви/заголовки;

- давати, насамперед, саму свіжу і важливу інформацію;

- використовувати прості речення і давати тільки одну ідею в реченні;

- уникати цитування оцінок, здогадів і гіпотез;

- уникати висловлення думок стосовно шкоди навколишньому середовищу та інших збитків, які не можливо підрахувати;

- ретельно формулювати заключні фрази.

Карти, що показують зону інциденту, розвиток розповсюдження плями і ділянки дій реагування, повинні додаватися до прес-релізів коли це тільки можливо.

Усі прес-релізи повинні аналізуватися і схвалюватися ВОК перед розповсюдженням у пресу.

7.3. Прес-конференції

Після активації Плану, влада Керівного органу може вирішити, проконсультувавшись з ВОК, організувати одну чи більш прес-конференцій для брифінгу ЗМІ.

Наступні особи можуть взяти участь в організації таких прес-конференцій:

- ВОК;

- спеціально призначені експерти, які є членами Групи підтримки;

- офіцер по зв'язку із громадськістю;

- представник(и) влади Керівного органу;

- представник(и) інших Сторін (наприклад, Офіцери зв'язку або НОКи);

- представник(и) судна і вантажовласники і (або) їхні страховики.

Письмова інформація стосовно головних фактів інциденту забруднення і СДР, карти й фотографії можуть бути готуватися заздалегідь офіцером зі зв'язків із громадськістю та схвалюватися ВОК для використання на прес-конференції.

Інструкції стосовно підготовки прес-релізів (порівняй з пунктом 7.2) повинні також дотримуватися учасниками під час прес-конференцій.