Протокол, що стосується змін Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) від 9 травня 1980 року

Параграф 1. Судові позови, що грунтуються на цих Єдиних правилах, можуть пред'являтися судам держав-членів, визначеним за загальною згодою договірних сторін.

Параграф 2. Якщо сторони не домовилися про інше, то компетентним судом є суд держави-члена, в якій керуючий має своє основне місце знаходження.

Параграф 1. Строк давності позовів, що грунтуються на цих Єдиних правилах, закінчується через три роки.

Параграф 2. Відлік строку давності починається з дня заподіяння шкоди.

Параграф 3. У випадку загибелі осіб строк давності позову закінчується через три роки, починаючи з дня, який є наступним за днем смерті, з урахуванням того, що цей строк не може перевищувати п'яти років починаючи з дня, який є наступним за днем, коли трапився нещасний випадок.

Параграф 4. Регресійний позов до особи, що несе відповідальність, може бути пред'явлений навіть після закінчення строку давності, передбаченого в параграфі 1, якщо вона продовжує бути відповідальною в строк, визначений законом держави, в якій розпочато розслідування. Проте цей строк не може бути меншим ніж 90 днів починаючи з дня, коли особа, що подала регресійний позов, врегулювала вимогу або отримала повідомлення про виклик до суду.

Параграф 5. Строк давності тимчасово переривається, якщо сторони, між якими існує спір, домовляються про процедуру мирової угоди або передають це на розгляд арбітражного суду, передбаченого в Розділі V Конвенції.

Параграф 6. Крім того, для призупинення й переривання відліку строку давності чинним є національне законодавство.

Ці Єдині правила встановлюють процедуру затвердження технічних стандартів і прийняття єдиних технічних настанов для залізничного обладнання, призначеного для використання в міжнародному сполученні.

Згідно з текстом цих Єдиних правил і їхніх Додатків термін:

a) "договірна держава" означає будь-яку державу-члена Організації, що не зробила згідно зі статтею 42, параграфом 1, перше речення Конвенції, заяви, що стосується цих Єдиних правил;

b) "міжнародне сполучення" означає перевезення залізничних транспортних засобів залізничними лініями на території принаймні двох договірних держав;

c) "підприємство залізничного транспорту" означає будь-яке приватне або державне підприємство, що має право перевозити пасажирів або вантажі, забезпечуючи при цьому засоби тяги;

d) "керуючий інфраструктурою" означає будь-яке підприємство або інстанцію, що керують залізничною інфраструктурою;

e) "залізничне обладнання" означає будь-яке залізничне обладнання, призначене для використання в міжнародному сполученні, зокрема залізничні транспортні засоби й інфраструктура;

f) "залізничний транспортний засіб" означає будь-який транспортний засіб, спроможний пересуватися на власних осях залізничною колією з чи без допомоги засобів тяги,

g) "тяговий транспортний засіб" означає залізничний транспортний засіб, обладнаний засобом тяги;

h) "вантажний вагон" означає залізничний транспортний засіб, не обладнаний засобом тяги й призначений для перевезень вантажів;

i) "пасажирський вагон" означає залізничний транспортний засіб, не обладнаний засобом тяги й призначений для перевезень пасажирів;

j) "залізнична інфраструктура" означає всі залізниці й стаціонарні установки настільки, наскільки вони необхідні для перевезення залізничних транспортних засобів і забезпечення безпеки руху;

k) "технічний стандарт" означає будь-яку технічну специфікацію, затверджену національною або міжнародною організацією зі стандартизації згідно з її процедурами; будь-яку технічну специфікацію, розроблену в рамках європейських співтовариств, прирівнюється до технічного стандарту;

l) "технічний припис" означає будь-яке правило, що стосується конструкції, експлуатації, технічного обслуговування або процедури стосовно залізничного обладнання, яке не є технічним стандартом;

m) "комісія технічних експертів" означає Комісію, передбачену статтею 13, параграфом 1, пункт "f", Конвенції.

Параграф 1. Затвердження технічних стандартів і прийняття єдиних технічних приписів для залізничного обладнання мають за мету:

a) сприяти вільному курсуванню транспортних засобів і вільному використанню іншого залізничного обладнання в міжнародному сполученні;

b) сприяти забезпеченню безпеки, надійності й експлуатаційній сумісності в міжнародному сполученні;

c) враховувати питання захисту навколишнього середовища й охорони здоров'я.

Параграф 2. Під час затвердження технічних стандартів і прийнятних єдиних технічних приписів ураховуються лише ті, що були розроблені на міжнародному рівні.

Параграф 3. У разі можливості:

a) слід забезпечувати експлуатаційну сумісність систем і технічних складових, необхідних для міжнародного обміну;

b) технічні стандарти і єдині технічні приписи, спрямовані на досягнення експлуатаційної сумісності; за потреби вони повинні бути уніфіковані.

Параграф 1. Розробка технічних стандартів і єдиних технічних приписів, що стосуються залізничного обладнання, знаходиться у веденні визнаних компетентними в цій сфері організацій.

Параграф 2. Стандартизація промислової продукції і процедур знаходиться у веденні визнаних національних і міжнародних організацій зі стандартизації.

Параграф 1. Вимога про затвердження технічного стандарту може бути подана:

a) будь-якою державою-учасницею;

b) будь-якою організацією регіональної економічної інтеграції, якій її держави-члени передали повноваження приймати закони в галузі технічних стандартів, що стосуються залізничного обладнання;

c) будь-якою національною або міжнародною організацією зі стандартизації, що займається стандартизацією в залізничній галузі;

d) будь-якою міжнародною представницькою організацією, для членів якої під час виконання їхньої діяльності наявність технічних стандартів на залізничне обладнання необхідна з причин безпеки та економічних причин.

Параграф 2. Комісія технічних експертів приймає рішення про затвердження технічного стандарту згідно з процедурою, передбаченою статтями 16, 20 та 33, параграфом 6 Конвенції. Рішення набувають чинності згідно зі статтею 35, параграфами 3 і 4 Конвенції.

Параграф 1. Вимога про прийняття єдиної технічної настанови може бути подана:

a) будь-якою державою-учасницею;

b) будь-якою організацією регіональної економічної інтеграції, якій її держави-члени передали повноваження приймати закони в галузі технічних стандартів, що стосуються залізничного обладнання;

c) будь-якою національною або міжнародною організацією зі стандартизації, що займається стандартизацією в залізничній галузі;

d) будь-якою міжнародною представницькою організацією, для членів якої під час виконання їхньої діяльності наявність технічних стандартів на залізничне обладнання необхідне з причин безпеки й економіки.

Параграф 2. Комісія технічних експертів приймає рішення про затвердження технічного припису згідно з процедурою, передбаченою статтями 16, 20 та 33, параграфом 6 Конвенції. Рішення набувають чинності згідно зі статтею 35, параграфами 3 і 4 Конвенції.

Заявки, про які йдеться в статтях 5 і 6, повинні бути повними, зрозумілими й мотивованими. Вони повинні надсилатися Генеральному секретарю Організації однією з її робочих мов.

Параграф 1. Затверджені технічні стандарти й прийняті єдині технічні приписи наведені в перерахованих нижче Додатках до цих Єдиних правил:

a) технічні стандарти і єдині технічні приписи щодо всіх залізничних транспортних засобів (Додаток 1);

b) технічні стандарти і єдині технічні приписи щодо тягових транспортних засобів (Додаток 2);

c) технічні стандарти і єдині технічні приписи щодо вантажних вагонів (Додаток 3);

d) технічні стандарти і єдині технічні приписи щодо пасажирських вагонів (Додаток 4);

e) технічні стандарти і єдині технічні приписи щодо інших інфраструктурних установок, аніж ті, що зазначені в пункті "f" (Додаток 5);

f) технічні стандарти і єдині технічні приписи щодо систем безпеки руху і регулювання (Додаток 6);

g) технічні стандарти і єдині технічні приписи щодо систем інформаційних технологій (Додаток 7);

h) технічні стандарти і єдині технічні приписи щодо будь-якого іншого залізничного обладнання (Додаток 8).

Параграф 2. Додатки є невід'ємною частиною цих Єдиних правил. Вони повинні поділятися за особливостями ширини залізничної колії, габаритів, систем енергоживлення і систем безпеки руху і регулювання в державах-учасницях.

Параграф 3. Після набуття чинності Протоколом від 3 червня 1999 року Додатки міститимуть текст, що буде затверджений Комісією технічних експертів згідно з тієї самої процедурою, яка передбачена статтями 16, 20 та 33, параграфом 6 Конвенції стосовно зміни Додатків.

Параграф 1. Будь-яка держава-учасниця в чотиримісячний строк з моменту повідомлення Генеральним секретарем про рішення Комісії технічних експертів може подати йому мотивовану заяву, згідно з якою вона не буде застосовувати чи буде застосовувати частково затверджений технічний стандарт або прийнятий єдиний технічний припис стосовно залізничної інфраструктури, розташованої на її території, і здійснення сполучення в цій інфраструктурі.

Параграф 2. Держави-учасниці, що зробили заяву згідно з параграфом 1, не враховуються під час установлення кількості держав, що повинні подати заперечення згідно зі статтею 35, параграфом 4, Конвенції для того, щоб рішення Комісії технічних експертів не набуло чинності.

Параграф 3. Держава, яка зробила заяву згідно з параграфом 1, може від неї відмовитися будь-коли, проінформувавши про це Генерального секретаря. Ця відмова набуває чинності в перший день другого місяця, наступного за поданням інформації.

Набуття чинності додатками, прийнятими Комітетом технічних експертів відповідно до статті 8, параграфа 3, в усіх державах-учасницях Міжнародної конвенції стосовно Технічної сумісності залізниць, підписаної в Берні 21 жовтня 1882 року, в її редакції 1938 року, скасовує цю Конвенцію.

Параграф 1. Після набуття чинності Додатками, прийнятими Комісією технічних експертів згідно зі статтею 8, параграфом 3, технічні стандарти і єдині технічні настанови, що містяться в цих Додатках, превалюють у відносинах між державами-учасницями над положеннями Міжнародної Конвенції стосовно Технічної сумісності залізниць, підписаної в Берні 21 жовтня 1882 року, в її редакції 1938 року.

Параграф 2. Після набуття чинності Додатками, прийнятими Комісією технічних експертів згідно зі статтею 8, параграфом 3, ці Єдині правила, а також технічні стандарти і єдині технічні приписи, що містяться в цих Додатках, превалюють у державах-учасницях над технічними положеннями:

a) Договору про взаємне використання пасажирських і багажних вагонів в міжнародному сполученні (РІЦ),

b) Договору про взаємне використання вантажних вагонів в міжнародному сполученні (РІВ).

A. Ширина залізничної колії

1. Залізниці з нормальною шириною колії (1435 мм)

2. Залізниці зі збільшеною шириною колії (російська) (1520 мм)

3. Залізниці зі збільшеною шириною колії (фінська) (1524 мм)

4. Залізниці зі збільшеною шириною колії (ірландська) (1600 мм)

5. Залізниці зі збільшеною шириною колії (іберійська) (1688 мм)

6. Інші залізниці.

B. Габарити

1. Залізниці з нормальною шириною колії на європейському континенті.

2. Залізниці з нормальною шириною колії у Великобританії.

3. ...

C ....

A. Системи енергоживлення

1. Постійний струм 3000 В

2. Постійний струм 1500 В і менше

3. Змінний струм 25 КВ/50 Гц

4. Змінний струм 15 КВ/16 Гц

B. Системи безпеки руху і регулювання

...

На першому етапі до зазначених вище додатків будуть унесені вже існуючі і прийняті на міжнародному рівні технічні стандарти і єдині технічні приписи, що стосуються залізничного обладнання, у тому вигляді, в якому вони наведені в Технічній сумісності, в РІВ і РІЦ, а також технічні пам'ятки УІЦ.

Ці Єдині правила встановлюють процедуру, згідно з якою залізничні транспортні засоби та інше залізничне обладнання допускаються до обігу та використання в міжнародному обміні.

Згідно з текстом цих Єдиних правил та їхніх Додатків термін:

a) "держава-учасниця" означає будь-яку державу-члена Організації, що не зробила згідно зі статтею 42, параграфом 1, перше речення, Конвенції заяву, що стосується цих Єдиних правил;

b) "міжнародне сполучення" означає курсування залізничних транспортних засобів залізничними лініями на території принаймні двох держав-членів;

c) "підприємство залізничного транспорту" означає будь-яке приватне або державне підприємство, що має право перевозити пасажирів або вантажі, забезпечуючи при цьому засоби тяги;

d) "керуючий інфраструктурою" означає будь-яке підприємство чи будь-яку інстанцію, що керують залізничною інфраструктурою;

e) "власник" означає особу, що є власником вагона або має право ним розпоряджатися, яка протягом тривалого часу економічно експлуатує вагон як транспортний засіб;

f) "технічний допуск" означає процедуру, що застосовується компетентною владою для допуску транспортного засобу до курсування і для допуску іншого залізничного обладнання до використання в міжнародному сполученні;

g) "допуск типу конструкції" означає процедуру, що стосується типу конструкції залізничного транспортного засобу, що застосовується компетентною владою, у результаті якої вона надає право, шляхом застосування спрощеної процедури, допуску до експлуатації транспортних засобів, що відповідають цьому типу конструкції;

h) "допуск до експлуатації" означає надане компетентною інстанцією право щодо будь-якого транспортного засобу на використання в міжнародному сполученні;

i) "залізничний транспортний засіб" означає будь-який транспортний засіб, спроможний пересуватися на власних осях залізничними шляхами з допомогою засобів тяги чи без них;

j) "інше залізничне обладнання" означає будь-яке інше залізничне обладнання, призначене для використання в міжнародному сполученні, аніж залізничний транспортний засіб;

k) "Комісія технічних експертів" означає Комісію, передбачену в статті 13, параграф 1 пункт "f", Конвенції.

Параграф 1. Для використання в міжнародному сполученні кожний залізничний транспортний засіб повинен мати допуск згідно із цими Єдиними правилами.

Параграф 2. Технічний допуск має за мету встановити, що залізничні транспортні засоби відповідають:

a) приписам щодо конструкції, що містяться в Додатках до Єдиних правил АПТУ,

b) приписам щодо конструкції і обладнання, що містяться в Додатку до РІД,

c) особливим умовам допуску, визначених статтею 7, параграфом 2 або 3.

Параграф 3. Параграфи 1 і 2, а також зазначені нижче статті застосовуються за аналогією до технічного допуску іншого залізничного обладнання й до елементів конструкції або залізничних транспортних засобів чи іншого залізничного обладнання.

Параграф 1. Технічний допуск здійснюється:

a) або в один етап, надаючи допуск до експлуатації певного індивідуального залізничного транспортного засобу,

b) або у два послідовні етапи, надаючи

1. допуск типу конструкції певного виду залізничних транспортних засобів,

2. потім допуск до експлуатації індивідуальним транспортним засобам, що відповідають цьому виду конструкції, за допомогою спрощеної процедури, що підтверджує приналежність до цього виду.

Параграф 2. Це положення не заважає виконанню положень статті 10.

Параграф 1. Технічний допуск залізничних транспортних засобів до курсування в міжнародному сполученні знаходиться в компетенції національної або міжнародної влади, компетентної в цій галузі згідно із законами й настановами, чинними в кожній державі-учасниці.

Параграф 2. Інстанції, зазначені в параграфі 1, можуть передавати визнаним у цій галузі організаціям компетенцію надавати технічний допуск за умови забезпечення ними контролю. Передача компетенції щодо надання технічного допуску одному підприємству залізничного перевезення з виключенням інших з цієї компетенції не дозволяється. Крім того, передача компетенції керуючому інфраструктурою, що прямо чи непрямо бере участь у виготовленні залізничного обладнання, забороняється.

Допуск типу конструкції та допуск до експлуатації, надані згідно із цими Єдиними правилами компетентною владою держави-учасниці, а також відповідні свідоцтва визнаються інстанціями в решті держав-учасниць без проведення додаткового розгляду й нового технічного допуску з метою обігу та використання на території решти держав.

Параграф 1. Для допуску до перевезень у міжнародному сполученні залізничні транспортні засоби повинні відповідати:

a) приписам щодо конструкції, що містяться в Додатках до Єдиних правил АПТУ,

b) приписам щодо конструкції та обладнання, які містяться в Додатку до РІД.

Параграф 2. За відсутності положень у Додатках до Єдиних правил АПТУ в основу технічного допуску покладаються загальновизнані технічні правила. Технічний стандарт, якщо навіть він не затверджений згідно з Єдиними правилами АПТУ, є доказом того, що технічна інформація, що міститься в стандарті, є загальновизнаним технічним правилом.

Параграф 3. З метою технічного розвитку можна відступати від загальновизнаних технічних правил і приписів щодо конструкції, що містяться в додатках до Єдиних правил АПТУ, за умови, що будуть гарантовані:

a) безпека, принаймні на тому самому рівні, що й безпека в результаті дотримання цих правил і настанов;

b) а також експлуатаційна сумісність.

Параграф 4. Якщо держава-учасниця згідно з параграфом 2 або 3 має намір допустити залізничний транспортний засіб, вона повинна негайно проінформувати про це Генерального секретаря Організації. Генеральний секретар повідомляє цю інформацію решті держав-учасниць. У місячний строк після отримання інформації Генерального секретаря держава-учасниця може вимагати скликання Комісії технічних експертів, для того, щоб вона перевірила дотримання умов застосування параграфів 2 або 3. Комісія приймає рішення із цього питання в тримісячний строк з моменту отримання Генеральним секретарем вимоги про скликання.

Параграф 1. Для допуску до перевезень у міжнародному сполученні, інше залізничне обладнання повинно відповідати приписам щодо конструкції, що містяться в Додатках до Єдиних правил АПТУ.

Параграф 2. За аналогією застосовується стаття 7, параграфи 2 - 4.

Параграф 3. Продовжують діяти зобов'язання держав-членів, що випливають для них з Європейської угоди про міжнародні магістральні залізничні лінії (СМЖЛ) від 31 травня 1985 року і Європейської угоди про найважливіші лінії міжнародних комбінованих перевезень і відповідні об'єкти (СЛКП) від 1 лютого 1991 року, учасниками яких вони також є.

Параграф 1. Підприємства залізничного транспорту, що експлуатують залізничний транспортний засіб, допущений до використання в міжнародному сполученні, повинні дотримуватись експлуатаційних приписів щодо транспортного засобу в міжнародному сполученні, наведених в Додатках до Єдиних правил АПТУ.

Параграф 2. Підприємства або адміністрації, що керують в державах-учасницях призначеною і придатною для експлуатації в міжнародному сполученні інфраструктурою, зокрема системи безпеки руху й регулювання, повинні дотримуватися технічних приписів, наведених в Додатках до Єдиних правил АПТУ, і постійно їх використовувати при конструкції або управлінні цією інфраструктурою.

Параграф 1. Технічний допуск (допуск типу конструкції, допуск до експлуатації) пов'язаний з типом конструкції залізничного транспортного засобу або з залізничним транспортним засобом.

Параграф 2. Заявка на технічний допуск може бути подана:

a) виробником,

b) підприємством залізничного транспорту,

c) утримувачем транспортного засобу,

d) власником транспортного засобу.

Вимога може бути надана будь-якій компетентній інстанції однієї з держав-учасниць, зазначених в параграфі 5.

Параграф 3. Той, хто подає вимогу про допуск до експлуатації залізничних транспортних засобів згідно зі спрощеною процедурою технічного допуску (стаття 4, параграф 1, пункт "b"), повинен додати до своєї вимоги свідоцтво про допуск типу конструкції, складене згідно зі статтею 11, параграфом 2, і довести відповідним чином, що транспортні засоби, стосовно яких він вимагає допуску до експлуатації, відповідають цьому типу конструкції.

Параграф 4. Технічний допуск повинен надаватися безвідносно до особи того, хто подає заявку.

Параграф 5. Технічний допуск повинен надаватися в принципі на необмежений строк; він може бути загальним або з певними обмеженнями.

Параграф 6. Допуск щодо типу конструкції може бути вилучено, якщо обіг залізничних транспортних засобів, що були чи повинні були бути побудовані згідно з відповідним типом конструкції, більше не гарантують безпеки, охорони здоров'я та захисту навколишнього середовища.

Параграф 7. Допуск до експлуатації може бути вилучений, якщо:

a) залізничний транспортний засіб більше не відповідає настановам конструкції, що містяться в Додатках до Єдиних правил АПТУ, особливим умовам його допуску на виконання статті 7, параграфа 2 або 3, або настановам конструкції і обладнання, що міститься в Додатку до РІД, а також якщо утримувач не виконає вимоги компетентної інстанції стосовно усунення недоліків у встановлений строк;

b) зобов'язання або умови, що випливають з допуску з відповідними обмеженнями згідно з параграфом 5, не були виконані або дотримані.

Параграф 8. Лише інстанція, що надала допуск типу конструкції або допуск до експлуатації, має право його вилучити.

Параграф 9. Допуск до експлуатації може бути тимчасово призупинено, якщо:

a) не були проведені технічний контроль, огляд, технічне обслуговування та ремонт залізничного транспортного засобу, які вимагаються в Додатках до Єдиних правил АПТУ, в особливих умовах допуску на виконання статті 7, параграфа 2 або 3 або в приписах щодо конструкції і обладнання, що міститься в Додатку до РІД;

b) у випадку серйозного пошкодження залізничного транспортного засобу не було виконане розпорядження компетентної інстанції про перевірку транспортного засобу;

c) не були дотримані ці Єдині правила й приписи Додатків до Єдиних правил АПТУ;

d) таке розпорядження було прийняте компетентною інстанцією.

Параграф 10. Допуск до експлуатації втрачає силу у випадку вилучення з обігу залізничного транспортного засобу. Про вилучення з обігу повинна бути повідомлена компетентна інстанція, яка надала допуск до експлуатації.

Параграф 11. За відсутності положень у цих Єдиних правилах процедура технічного допуску регулюється національним законодавством держави-члена, якій подана вимога про технічний допуск.

Параграф 1. Допуск типу конструкції і допуск до експлуатації констатуються в різних документах і називаються: "Свідоцтво про допуск типу конструкції" і "Свідоцтва про допуск до експлуатації".

Параграф 2. В свідоцтва про допуск типу конструкції повинні даватися уточнення стосовно:

a) виробника типу конструкцій залізничного транспортного засобу;

b) усіх технічних характеристик, необхідних для ідентифікації типу конструкції залізничного транспортного засобу;

c) за потреби особливих умов поводження для типу конструкції залізничного транспортного засобу і залізничних транспортних засобів, що відповідають цьому типу конструкції.

Параграф 3. У свідоцтві про допуск до експлуатації повинні даватися уточнення стосовно:

a) утримувача транспортного засобу;

b) усіх технічних характеристик, необхідних для ідентифікації типу конструкції залізничного транспортного засобу, що може також здійснюватися шляхом посилання на свідоцтво про допуск типу конструкції;

c) за потреби його строку дії;

d) контролю залізничного транспортного засобу, передбаченого в Додатках до Єдиних правил АПТУ, в особливих умовах допуску на виконання статті 7, параграфа 2 або 3, або в настановах конструкції і обладнання, що містяться в Додатку до РІД, а також всіх інших технічних оглядів, що стосуються елементів конструкції і до певних такелажних засобів транспортного засобу.

Параграф 4. Свідоцтва повинні бути надруковані мінімум двома мовами, принаймні одна з яких повинна бути робочою мовою Організації.

Параграф 1. Організація приписує використання стандартних зразків "Свідоцтва про допуск типу конструкції" і "Свідоцтва про допуск до експлуатації". Вони розробляються і затверджуються Комісією технічних експертів.

Параграф 2. За аналогією застосовується стаття 35, параграфи 1 і 3 - 5, Конвенції.

Параграф 1. Організація несе відповідальність за складання та оновлення банку даних про залізничні транспортні засоби, що допускаються до обігу в міжнародному сполученні.

Параграф 2. Компетентні органи або, у випадку необхідності, організації, яким ними надано дозвіл на допуск залізничного транспортного засобу до експлуатації, надсилають негайно до Організації необхідні для цих Єдиних правил відомості, що стосуються транспортних засобів, які допускаються до обігу в міжнародному сполученні. Комісія технічних експертів встановлює, які з цих даних є необхідними. Лише ці дані заносяться до банку даних. У всіх випадках до Організації надсилаються дані, що стосуються вилучення з обігу, офіціального затримання, вилучення допуску до експлуатації та зміни транспортного засобу, що має відхилення від прийнятого типу конструкції.

Параграф 3. Дані, унесені до банку даних, розглядаються лише як доказ технічного допуску транспортного засобу, який можна заперечити.

Параграф 4. Унесеними даними можуть користуватися:

a) держави-члени;

b) підприємства залізничного транспорту, що беруть участь у міжнародному сполученні й мають свою штаб-квартиру в державі-члені;

c) керуючі інфраструктурою, на якій здійснюється міжнародне сполучення, що мають свою штаб-квартиру в державі-члені;

d) виробники залізничних транспортних засобів стосовно своїх транспортних засобів;

e) утримувачі залізничних транспортних засобів стосовно своїх транспортних засобів.

Параграф 5. Дані, до яких мають доступ правомочні особи, зазначені в параграфі 4, а також умови цього доступу визначені в Додатку до цих Єдиних правил. Цей Додаток є невід'ємною частиною цих Єдиних правил. Його зміст визначається Ревізійною комісією згідно з процедурою, передбаченою статтями 16, 17 і 33, параграфом 4, Конвенції.

Параграф 1. На залізничних транспортних засобах повинні бути нанесені:

a) знак, що ясно встановлює, що вони були допущені до використання в міжнародному сполученні згідно із цими Єдиними правовими настановами, та

b) інші написи, передбачені в Додатках до Єдиних правил АПТУ.

Параграф 2. Комісія технічних експертів встановлює знак, передбачений параграфом 1, пункт "a", а також перехідні строки, протягом яких залізничні транспортні засоби, що допускаються до обігу в міжнародному сполученні, ще можуть мати написи й знаки, відмінні від тих, що встановлюються параграфом 1.

Параграф 3. За аналогією застосовується стаття 35, параграфи 1 і 3 - 5, Конвенції.

Залізничні транспортні засоби та інше залізничне обладнання повинні знаходитися в хорошому стані, щоб жодним чином не ставити під загрозу безпеку експлуатації, і не завдавати шкоди навколишньому середовищу й охороні здоров'я під час обігу й використання їх в міжнародному сполученні. Для цього залізничні транспортні засоби повинні підлягати контролю й технічному обслуговуванню, що передбачені в Додатках до Єдиних правил АПТУ, в особливих умовах допуску на виконання статті 7, параграфа 2 або 3, або в приписах щодо конструкції і обладнання, що містяться в Додатку до РІД.

Параграф 1. При серйозних нещасних випадках або пошкодженнях залізничних транспортних засобів керуючі інфраструктурою спільно з власниками і відповідними підприємствами залізничних перевезень повинні:

a) негайно вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки залізничного руху, збереження навколишнього середовища й охорони здоров'я та

b) встановити причини серйозного нещасного випадку або пошкодження.

Параграф 2. Як серйозно пошкоджений розглядається транспортний засіб, який не може бути більше відремонтованим підручними засобами, що є в наявності і використовуватися в складі поїзда, а також рухатися на власних осях, не загрожуючи експлуатації.

Параграф 3. Про серйозні нещасні випадки й пошкодження негайно повідомляється інстанція, що допустила транспортний засіб до обігу. Ця інстанція може вимагати надати пошкоджений транспортний засіб, можливо, вже відремонтований, для розгляду його відповідності допуску до експлуатації, що вимагається. У випадку необхідності процедура надання допуску до експлуатації має бути поновлена.

Параграф 4. Компетентні інстанції держав-членів інформують Організацію про причини серйозних нещасних випадків і пошкоджень в міжнародному сполученні. Комісія технічних експертів на прохання держави-члена може розглянути причини серйозних нещасних випадків і пошкоджень в міжнародному сполученні з метою можливої зміни приписів щодо конструкції і експлуатації для залізничних транспортних засобів і іншого обладнання, що містяться в Додатках до Єдиних правил АПТУ.

Компетентна інстанція, зазначена в статті 5, підприємство залізничного перевезення або керуючий інфраструктурою не можуть відмовитися від залізничних транспортних засобів або затримувати їх, якщо дотримані ці Єдині правила, приписи Додатків до Єдиних правил АПТУ, особливі умови допуску на виконання статті 7, параграфа 2 або 3, а також приписи щодо конструкції і обладнання, що містяться в Додатках до РІД.

Параграф 1. За умови застосування параграфа 2 і статті 10, параграф 9, пункт "c" юридичні наслідки, що випливають з недотримання цих Єдиних правил і настанов Доповнень до Єдиних правил АПТУ, регулюються національним законодавством держави-члена, компетентна інстанція якої надала допуск до експлуатації, зокрема колізійні норми.

Параграф 2. Наслідки цивільного й кримінального права, що випливають з недотримання цих Єдиних правил і приписів Додатків до Єдиних правил АПТУ, регулюються національним законодавством держави-члена, в якій керуючий інфраструктурою має свою штаб-квартиру, зокрема колізійні норми.

Дві або кілька держав-учасниць, що мають розбіжності з приводу технічного допуску залізничних транспортних засобів та іншого обладнання, призначених для використання в міжнародному сполученні, можуть надати їх Комісії технічних експертів, якщо вони не змогли врегулювати це безпосередньо між собою. Такі спори також можуть подаватися до арбітражного суду згідно з процедурою, зазначеною в Розділі V Конвенції.