4. Під час визначення, яка зі Сторін буде нести відповідальність за забезпечення категорії самозабезпечення, до уваги братимуться культурні особливості держави-контрибутора та застосовуватиметься принцип доцільності.
5. Держава-контрибутор отримає відшкодування лише за ті послуги, що узгоджені в Меморандумі, відповідно до ставок, визначених в розділі 8 Керівництва "Майно, що належить контингентам". При цьому враховується фактична чисельність військовослужбовців, узгоджена в рамках цього Меморандуму. Інспекційна група повинна звертатися до відповідного меморандуму, де зазначається, які категорії самозабезпечення надаються кожним контингентом.
6. Для отримання компенсації для кожної з категорій самозабезпечення або підкатегорії контингент повинен забезпечувати все додаткове обладнання, техобслуговування та витратні товари, що належать до цієї категорії або підкатегорії.
Категорії тільки додаткового обладнання і витратних матеріалів, наданих до Місіїї ООН, поділяються на підгрупи з метою зручності використання та здійснення відшкодування. Якщо контингент користується послугами самозабезпечення іншого контингенту, то відшкодування буде виплачуватися державі, яка надає послуги, у разі, якщо інші двосторонні угоди не були підписані. Якщо послуги надає ООН, держава-контрибутор не отримує відшкодування за відповідну категорію чи підкатегорію. Держава-контрибутор може закупити деяке додаткове обладнання чи витратні товари в іншої держави-контрибутора на двосторонній основі або у цивільних контакторів. У цьому разі держава-контрибутор має право на відшкодування, якщо обладнання відповідає стандартам за категорією самозабезпечення.
7. Держави-контрибутори повинні зважати на те, що для запобігання зниження оперативної ефективності Місії організація закупівлі та забезпечення категорій самозабезпечення може зайняти до 90 днів для ООН. Крім того, надзвичайно важливим є те, щоб ООН була поінформована, як тільки державам-контрибуторам стане відомо, що держава не здатна, або не бажає продовжувати забезпечення обладнання за категорією самозабезпечення, як визначено в Меморандумі. У цьому разі ООН і держави-контрибутори будуть змушені погодитися на зміни до Меморандуму, для того щоб ООН взяла відповідальність за забезпечення категорій самозабезпечення, які не можуть забезпечуватися державою-контрибутором.
8. Якщо контингент користується основним обладнанням за категорією самозабезпечення, то відповідна держава-контрибутор отримує відшкодування за цією категорією, а не за категорією основного обладнання. Можуть бути випадки, коли держава-контрибутор надає такі послуги, як зв’язок та інженерне обслуговування на рівні сил, то тоді відшкодування виплачується як за основне майно, в якому ті самі елементи на рівні підрозділу можуть вважатися додатковим обладнанням і бути включені в загальну суму вартості та відшкодовуватися за категорією самозабезпечення. Ці випадки будуть узгоджені і зазначені в додатках "В" і "С" до Меморандуму.
9. Держава-контрибутор несе відповідальність за перевезення, пов’язані з повторними поставками до контингенту витратних товарів та дрібного обладнання, необхідного для самозабезпечення. Ставки, затверджені для категорії самозабезпечення включають додаткових 2%, щоб компенсувати витрати на перевезення товарів самозабезпечення. Держави-контрибутори не мають права на додаткове відшкодування за перевезення товарів самозабезпечення.
10. У разі виникнення необхідності змінити розташування будь-якого базового табору (підрозділу) у зв’язку з оперативною та логістичною/адміністративною вимогою, держава-контрибутор може подати позов до ООН на відшкодування додаткових витрат, використаних для переміщення послуг самозабезпечення (наприклад, житло, намети, польові оборонні споруди, Інтернет, харчування тощо).
Стандарти
11. Інспекційна група несе відповідальність за перевірку категорій або підкатегорій самозабезпечення, узгоджених в цьому Меморандумі, для оцінки того, чи Стандарт оперативних вимог, затверджений Генеральною Асамблеєю, в даний час виконується. Таким самим чином, ООН має подавати рахунок за послуги, що надаються ООН, як це визначено в Меморандумі.
Харчування
12. Для отримання відшкодування за харчування за категорією самозабезпечення контингент повинен бути здатним забезпечити свої війська як холодною, так і гарячою їжею в чистому і здоровому навколишньому середовищі.
Контингент повинен:
а) забезпечити установку кухонного обладнання, включаючи витратні товари, тарілки, ножі, які відповідають зазначеним у Меморандумі;
в) забезпечити зберігання морожених продуктів (14 днів), холодних (7 днів), а також сухого пайка для національного контингенту;
c) забезпечити пристосуванням для миття посуду;
d) все кухонне обладнання повинно підтримуватися у відповідній чистоті і порядку.
Примітка: якщо використовуватимуться рефрижератори (нестатичні), то вони будуть відшкодовуватися окремо за категорією основного обладнання.
13. Підрозділ несе відповідальність за обслуговування та організацію сервісу столового приладдя, а також забезпечення ремонту і постачання столовим приладдям і тарілками. У разі забезпечення ООН цим сервісом за еквівалентним стандартом підрозділ не отримує відшкодування за даною категорією.
14. Компенсація не виплачується за використання води, їжі та ПММ, оскільки ООН повноцінно забезпечує цими послугами. У разі коли ООН не здатна забезпечити цими послугами чи початковим запасом, компенсація можлива у разі подання деталізованого запиту. Запит розглядатиметься в Центральних установах ООН; він повинен містити детальну інформацію про необхідні матеріали згідно з "Вказівками для держав-контрибуторів" або згідно з іншими керівними документами ООН.
Зв’язок
15. Телефон є найбільш бажаним засобом зв’язку в контингенті, він буде використовуватися, наскільки це можливо, для забезпечення внутрішнього зв’язку між штабом, немобільними елементами і відділеннями контингентів. Вимоги до VHF/UHF-FM і HF зв’язку в районі операцій будуть визначатися в залежності від потреб контингентів або домовленості між державами-контрибуторами. Норми для кожної підкатегорії із забезпечення зв’язку описані нижче. Для отримання відшкодування за послуги зв’язку контингент повинен відповідати таким критеріям:
а) телефон: контингент буде використовувати телефон як основний засіб внутрішнього зв’язку в межах основного базового табору. Штаб контингенту, піделементи (таких як кабінети, робочі місця, спостережні пости, пости охорони тощо) і підрозділи, розташовані в головній частині контингенту, будуть підключені до телефонної системи якомога раніше для того, щоб максимально ефективно її використовувати. Телефонна система забезпечує передачу даних з Місією. Інтерфейс може встановлюватися на самому простому рівні (наприклад, на двопровідній лінії). Це дасть можливість контингенту підключатися до локальної телефонної системи у разі, якщо такі системи доступні. Відшкодування буде залежати від чисельності національного контингенту в основному базовому таборі і тих елементів контингенту в інших місцях, які обслуговуються телефонним зв’язком контингенту. Для отримання відшкодування контингент повинен:
забезпечити установку і обслуговування комутатора і телефонного провідного зв’язку, що здійснює передачу даних всередині контингенту;
забезпечити установку і обслуговування необхідної кількості телефонних інструментів контингенту і його підрозділів у районі проведення операцій (у тому числі всі кабелі, проводи та роз’єми й інші апаратні засоби, які можуть знадобитися);
забезпечити достатній резерв запасних частин для операційної підтримки та ремонту або заміни несправного обладнання зв’язку.
б) VHF/UHF-FM зв’язок. Зв’язок VHF/UHF-FM буде використовуватися для забезпечення зв’язку з підвідділами і піделементами контингенту, які знаходяться в тактичному або мобільному середовищі і, отже, не можуть спілкуватися за допомогою телефонних засобів. Водночас VHF/UHF-FM зв’язок може використовуватися контингентом як засіб підтримки телефонного зв’язку. Цей тип використання не є достатньою підставою для отримання відшкодування. Відшкодування буде залежати від чисельності національного контингенту. Для отримання відшкодування за самозабезпечення контингенту необхідно:
встановити одну командно-управлінську мережу до рівня підрозділу (секції/ відділення);
підтримувати одну адміністративну мережу;
забезпечити достатній резерв запасних частин для операційної підтримки та ремонту або заміни несправного обладнання зв’язку.
в) ВЧ зв’язок. ВЧ-зв’язок буде використовуватися в якості основного засобу комунікації з підвідділами та піделементами контингенту, які знаходяться за межами діапазону VHF/UHF-FM засобів зв’язку, в тактичному або мобільному середовищі, і, отже, не можуть зв’язатися по телефону або VHF/UHF-FM. Водночас ВЧ-зв’язок може використовуватися контингентом як засіб підтримки телефонного зв’язку. Цей тип використання не є достатньою підставою для отримання відшкодування. До того ж використання ВЧ-зв’язку як засобу національного зв’язку не буде відшкодовуватися. Відшкодування залежатиме від чисельності національного контингенту підвідділів та піделементів контингенту, які знаходяться за межами діапазону VHF/UHF-FM засобів зв’язку, в тактичному або мобільному середовищі і, отже, не можуть зв’язатися по телефону або VHF/UHF-FM. Для отримання відшкодування за самозабезпечення контингенту необхідно:
забезпечити зв’язок з підрозділами та піделементами контингенту, які знаходяться в тактичному або мобільному середовищі і, отже, не можуть зв’язатися по телефону або VHF/UHF-FM;
забезпечити командно-управлінську мережу з використанням неавтомобільного обладнання ВЧ-зв’язку;
забезпечити достатній резерв запасних частин для операційної підтримки та ремонту або заміни несправного обладнання зв’язку.
Офіс
16. Щоб отримати відшкодування, контингент повинен забезпечити:
офісні меблі, обладнання та матеріали для всіх співробітників штабу підрозділу;
канцелярські товари (приладдя) та послуги національному контингенту;
електронну обробку даних (ЕОД) і розмножувальну техніку, включаючи необхідне програмне забезпечення, для здійснення внутрішнього листування штабу й управління, в тому числі необхідних баз даних.
17. Підрозділ несе відповідальність за експлуатацію та обслуговування офісів, включаючи все обладнання, ремонт і постачання.
18. Кількість офісів має бути розрахована відповідно до чисельності національного контингенту.
19. ООН може забезпечити цю здатність як необхідну функцію повного самозабезпечення об’єктів за погодженням зазначених вище принципів.
Електрозабезпечення
20. Для отримання компенсації за електричне самозабезпечення контингент повинен забезпечити децентралізоване живлення від генераторів. Децентралізоване електроживлення повинне:
забезпечувати стабільне енергопостачання невеликих підрозділів таких, як спостережні пости та невеликі табори для роти, взводу;
забезпечити запасне харчування в разі надзвичайної ситуації, коли основне живлення не подається від основних генераторів;
забезпечити необхідну електропроводку, електричні ланцюги, освітлювальні прилади.
21. Це не є основним джерелом електроживлення для великих підрозділів, що підпадає під категорію основного обладнання.
22. ООН може забезпечити цю можливість, оскільки це одна з необхідних функцій самозабезпечення відповідно до узгоджених принципів, викладених вище.
Додаткове інженерне обладнання
23. Для отримання компенсації за самозабезпечення інженерного обладнання контингент повинен:
спорудити додаткові охоронні конструкції;
керувати ремонтом і заміною додаткового електричного обладнання;
проводити ремонт насосів і водяних систем;
проводити додаткове обслуговування і дрібний ремонт;
постачати необхідні матеріали та інструменти.
Відшкодування інженерного обладнання не включає в себе збір сміття та стічних вод. Вивезення сміття з централізованого місця є відповідальністю ООН.
24. Ремонт і технічне обслуговування обладнання, що належить ООН, є відповідальністю ООН відповідно до додатка 16 розділу 3. Будь-які зміни або непередбачені обставини, не зазначені в додатку 16 розділу 3, будуть відшкодовуватися ООН та державами-контрибуторами в індивідуальному порядку, з відповідною доцільністю, що застосовується в таких випадках.
25. В додатку 16 розділу 3 Керівництва "Майно, що належить контингентам" наведені приклади застосування головної та додаткової інженерної техніки в різних випадках.
Знищення вибухових пристроїв
26. Для отримання компенсації за вибухові пристрої за категорією самозабезпечення контингент повинен забезпечити безпеку по всій території контингенту. Контингент повинен:
a) шукати і оглядати вибухові пристрої, що не розірвалися;
b) демонтувати або знищувати вибухові пристрої, що можуть піддавати загрозі безпеку контингенту;
c) забезпечити все інше додаткове обладнання, захисний одяг та боєприпаси для національного контингенту.
Примітка: боєприпаси, використані для знищення вибухових пристроїв за категорією самозабезпечення, вже включені в ставку і не оплачуються окремо.
27. Відшкодування за знищення вибухових пристроїв виплачується у разі, коли ООН встановлює вимоги і спеціальний дозвіл для проведення необхідних заходів. Вимоги для цих заходів не існують у всіх Місіях і можуть бути визначені лише в окремих випадках.
28. Розмінування та знищення вибухових пристроїв здійснюється відповідно до Міжнародних стандартів з використання вибухівок.
29. Коли держава-контрибутор забезпечує рівень інженерної підтримки іншій державі-контрибутору, то вона отримує компенсацію відповідно до чисельності національного контингенту, якому надана допомога.
30. Знищення значної кількості вибухових пристроїв, знешкодження боєприпасів і мінних полів будуть виконуватися інженерним контингентом ООН.
31. Вимоги із забезпечення знищення вибухових пристроїв повинні переглядатися через 18 місяців після розгортання сил. Якщо внаслідок перевірки, претензій до вибухових пристроїв більше немає, то держава-контрибутор продовжує отримувати відшкодування протягом шести місяців з моменту офіційної перевірки контингенту. Після 6 місяців забезпечення вибухових пристроїв буде здійснюватися за рахунок ООН. Протягом цих шести місяців держава-контрибутор може внести зміни до Меморандуму.
Пральне забезпечення
32. Для отримання відшкодування за пральне забезпечення за категорією самозабезпечення контингент повинен:
забезпечити пральні послуги для національного контингенту, включаючи суху чистку спецодягу;
підтримувати це обладнання в належному гігієнічному стані;
надати необхідне додаткове обладнання та забезпечувати обслуговування всього цього обладнання.
Якщо континент географічно розміщений в декількох місцях і ООН здатна забезпечити пральні послуги лише для частини контингенту, то держава-контрибутор отримає відшкодування за ту частину національного контингенту, яка була не забезпечена ООН.
Послуги прибирання
33. Для отримання відшкодування за прибирання за категорією самозабезпечення контингент повинен:
забезпечити послуги прибирання для контингенту;
підтримувати всі приміщення в належному гігієнічному стані та забезпечити прибирання житлових споруд і кабінетів;
надати необхідне додаткове обладнання та забезпечувати обслуговування всього цього обладнання.
Якщо континент географічно розміщений в декількох місцях і ООН здатна забезпечити послуги прибирання лише для частини контингенту, то держава-контрибутор отримає відшкодування за ту частину національного контингенту, яка була не забезпечена ООН.
Наметове спорядження
34. Для отримання відшкодування за наметове спорядження за категорією самозабезпечення контингент повинен (див. також вказівки для держав-контрибуторів):
розмістити національний контингент у наметових приміщеннях. Вони повинні включати в себе підлогове покриття і здатність охолодження або підігріву температури повітря в приміщенні;
забезпечити систему очищення, обладнання якої буде відшкодовуватися за категорією основного обладнання;
забезпечити тимчасові офіси / робочі місця в наметових приміщеннях.
35. ООН може повністю забезпечити обладнання за цією категорією відповідно до принципів категорії самозабезпечення. Коли ООН повідомляє державі-контрибутору до того, як розпочинається розгортання контингенту, що дане забезпечення не відповідає вимогам, держава-контрибутор не отримує відшкодування за даною категорією. Контингент спочатку отримуватиме наметове спорядження строком до шести місяців, якщо воно не буде надаватися ООН. Якщо ООН підтверджує вимоги до послуги, то розміщений контингент буде продовжувати вирішувати, чи потрібна йому ця послуга, і відповідно продовжує отримувати компенсацію. Якщо контингент розміщується в звичайних приміщеннях, але відповідно до вимог частина контингенту повинна розмістися в наметах для підтримки мобільності, узгоджена кількість наметів буде відшкодовуватися за категорією основного обладнання за домовленістю між державою-контрибутором та ООН.
36. Якщо ООН нездатна забезпечити житлові приміщення для контингенту після шести місяців перебування в наметах, то держава-контрибутор отримує відшкодування і за намети, і за житлові приміщення. Це буде тривати до тих пір, доки національний контингент не буде розміщений в звичайних приміщеннях. Секретаріат може надати тимчасову відмову від застосування цього принципу подвійної оплати для короткочасних місій, в яких надання звичайного житла очевидно є непрактичним і нерентабельним.
Житлові умови
37. Для отримання відшкодування за житлові умови держава-контрибутор повинна:
придбати або побудувати постійні житлові приміщення для надання житла національному контингенту. В цих приміщеннях встановлюються система обігрівання, освітлення, покриття підлоги, каналізація та водопостачання. Вони будуються з розрахунку - 9 метрів квадратних на особу;
забезпечити обігрівачами або/і кондиціонерами в залежності від кліматичних умов;
забезпечити столовими приборами, в разі необхідності;
забезпечити кабінети / робочі місця в побудованих приміщеннях;
для забезпечення відпочинку екіпажу та їх безпечного польоту ООН чи держави-контрибутори (за узгодженням) повинні забезпечити екіпаж авіаційних контингентів таким житлом: для пілотів (як зазначено в Листі про допомогу) - стандартний одномісний номер, для екіпажу (стрілок/інженер/майстри тощо) - двомісний номер.
38. Якщо ООН забезпечує житлові умови згідно з еквівалентним стандартом, держава-контрибутор не може отримувати відшкодування за цією категорією.
39. Склади та обладнання складів не входять до складу житлових приміщень у разі компенсації за категорією самозабезпечення. Відшкодування буде здійснюватися за категорією основного обладнання або на умовах двосторонньої спеціальної угоди між державою-контрибутором і ООН.
40. Якщо ООН не здатна забезпечувати житлові умови згідно з еквівалентними стандартами і контингент орендує відповідне приміщення, державі-контрибутору буде відшкодована фактична орендна вартість на умовах двосторонньої спеціальної угоди між державою-контрибутором і ООН.
Загальне протипожежне забезпечення
41. Щоб отримати відшкодування за "загальне протипожежне забезпечення", контингент повинен:
забезпечити достатню кількість основного обладнання для пожежогасіння, тобто відра, вогнегасники, відповідно до Міжнародного кодексу з пожежогасіння;
надати все необхідне додаткове обладнання та матеріали.
Виявлення пожежі та подання сигналу
42. Щоб отримати відшкодування за "виявлення пожежі та подання сигналу", контингент повинен:
забезпечити достатню кількість пожежної сигналізації і устаткування для подання сигналу, тобто детектори та системи пожежної сигналізації, відповідно до Міжнародного кодексу з пожежогасіння;
надати все необхідне додаткове обладнання та матеріали.
Медичне забезпечення
43. Для реалізації принципів та стандартів медичного забезпечення, використовуються такі визначення:
a) медичне обладнання: основне обладнання, зазначене в пунктах 2.1, 3.1, 4.1, 5, 6, 7, 8, 9 та 10 Настанови ООН "Політика і процедури з відшкодування і контролю за озброєнням, військовою технікою та майном контингентів держав-контрибуторів операцій ООН з підтримання миру і безпеки" для надання медичного забезпечення в медичних установах ООН;
b) медикаменти: вироблені згідно із стандартами і використовуються для забезпечення медичної підтримки в медичних установах ООН;
c) медичне постачання: постачання запасів та додаткового обладнання, визначеного в пунктах 2.1, 3.1, 4.1, 5 та 6 Настанови ООН "Політика і процедури з відшкодування і контролю за озброєнням, військовою технікою та майном контингентів держав-контрибуторів операцій ООН з підтримання миру і безпеки", для надання медичного забезпечення в медичних установах ООН;
d) медичне самозабезпечення: постачання медикаментів і їх резервів для надання медичного забезпечення в медичних установах ООН;
e) місії з високим ризиком: місія з великою можливістю дії інфекційних хвороб, для яких вакцина не існує. Всі інші місії розглядаються як місії з нормальним ризиком. Це визначення використовується для отримання права на компенсацію в зонах з високим ризиком;
f) з метою встановлення відповідної медичної підтримки в медичних установах ООН створюється такий персонал, як складова Місії ООН:
військові контингенти і підрозділи поліції ООН;
військовий і поліцейський персонал, що не є частиною сформованих підрозділів;
міжнародний цивільний персонал ООН;
волонтери ООН;
місцеві співробітники ООН, розміщені в необхідних для цього місцях.
44. Якщо держави-контрибутори розгортаються в операціях з підтримання миру і безпеки і забезпечують напівжорсткі або жорсткі конструкції для медичних установ 2-го і/або 3-го рівня, вони будуть відшкодовуватись окремо за категорією основного обладнання, наприклад, контейнери тощо. Якщо держава-контрибутор будує постійні структури, то ООН буде здійснювати відшкодування за категорією основного обладнання (див. додаток "А" розділу 8 "Обладнання для розміщення, жорсткі структури і табори" (середнє і велике для медичних установ 2 і 3 рівнів відповідно).
45. Водночас відшкодування витрат за жорсткі й напівжорсткі структури проходить за категорією основного обладнання відповідно до Додатка "А" розділу 8, Обладнання для розміщення, жорсткі структури і табори (середнє і велике для медичних установ 2 і 3 рівнів відповідно).
Секретаріат буде застосувати свої тимчасові заходи на основі таких умов:
напівжорсткі структури для медичних установ:
рівень 2 відповідає середньому підрозділу;
рівень 3 прирівнюється до 1 кожного середнього та великого підрозділу;
душові будуть відшкодовуватися за категорією основного обладнання.
жорсткі структури для медичних установ у звичайних приміщеннях:
рівень 2 відповідає середньому підрозділу;
рівень 3 прирівнюється до 1 кожного середнього та великого підрозділу;
душові будуть відшкодовуватися за категорією основного обладнання.
46. Медична підтримка і безпека є необхідними весь час, тому держава-контрибутор не може бути частково забезпечена медичним обслуговуванням. Держава-контрибутор несе відповідальність за 1 рівень медичного забезпечення. Забезпечення 1 рівня здійснюється для всього національного контингенту ООН. В принципі 1 рівень медичного забезпечення надається у разі надзвичайної ситуації безкоштовно, однак держава-контрибутор може домагатися рішення про компенсацію за надані послуги, це є вимогою наданої підтримки у разі надзвичайної ситуації.
Всі медичні установи ООН несуть відповідальність за медичне обслуговування у разі надзвичайної ситуації на території всіх контингентів і штабу ООН. Крім надзвичайних ситуацій, фахівці медичних установ 1, 2, 3 рівнів можуть вимагати направлення з медичної установи 1 рівня перед прийомом пацієнтів контингенту.
47. Часто на прохання Штаб-квартири Місії до медичних установ звертається персонал ООН та інші уповноважені співробітники. За ці послуги відшкодування на умовах самозабезпечення не виплачується. В такому разі медичний заклад має право звернутися за відшкодуванням цих витрат. Узгоджені процедури і плата за послуги наведені в додатках "А" і "В" розділу 3. Послуги, що надаються не персоналу Місії (наприклад, місцевому цивільному населенню) державою-контрибутором, не відшкодовуються ООН.
48. Держави-контрибутори, які не можуть надати всі медичні послуги відповідно до стандартів, перерахованих у розділі 3 Додатка "В", повинні поінформувати про це Секретаріат під час обговорення цього Меморандуму і в будь-якому разі до початку розгортання контингенту.
49. Командир контингенту повинен поінформувати Місію у разі, якщо держава-контрибутор одразу після розгортання не може забезпечувати відповідне медичне обладнання, ліки та витратні матеріали за категорією самозабезпечення. Якщо держава-контрибутор не може знайти іншу державу-контрибутора, яка могла б надавати забезпечення на двосторонній основі, ООН повинна взяти на себе зобов’язання поповнення запасів лікарських препаратів, витратних матеріалів та медичного обладнання постійно. Забезпечення медичним персоналом і медичними послугами залишається відповідальністю держави-контрибутора. Медичне забезпечення перестане відшкодовуватися в день, коли держава-контрибутор буде не в змозі поповнити запаси за категорією самозабезпечення.
50. Для того, щоб весь національний контингент отримав медичну допомогу, на яку він/вона мають право, і гарантувати, що існує ефективна та справедлива система відшкодування медичного самозабезпечення, всі військовослужбовці ООН в ДРК, перебуваючи в медичному закладі, відповідальний за збереження медичного обладнання і за збереження свого здоров’я. Пацієнт має спочатку звертатися до госпіталю 1 або 1+ рівня, а потім у разі потреби до госпіталю 2 і 3 рівнів.
51. Головний лікар / лікар Сил несе відповідальність за інформування національного контингенту після розгортання Місії про правила перебування в медичних установах і за те, що медичні установи поінформовані про правила прийому. Ця ж інформація доводиться до тих, хто вибуває із зони відповідальності, а точніше з одного медпідрозділу в інший.
52. До 15 числа кожного місяця до відділу бюджету і фінансів польових операцій / секції Меморандуму про взаєморозуміння і розгляд заяв повинні надсилатися списки військовослужбовців, яких закріплено за відповідними медичними закладами, а копія таких списків надсилатися до відділу матеріально-технічного забезпечення / секції медичного забезпечення Місії ООН.
53. Всьому цивільному персоналу ООН повинно надаватися медичне обслуговування за такими самими нормами, як і військовому персоналу, але поки це не обумовлено в Меморандумі, компенсація нараховуватися не буде.
54. Всі медичні установи ООН 2, 2+ і 3 рівнів повинні бути обладнані всім необхідним устаткуванням для лікування національного контингенту, незважаючи на стать, релігію, культуру, і при цьому враховуючи гідність та індивідуальність всіх пацієнтів.
55. Медичний персонал повинен завжди бути в центрі вирішення проблеми СНІДу, його запобігання. Ні медичний персонал, ні пацієнти клінік не повинні отримувати відмову у перевірці на СНІД. Тестування в закладах ООН має бути добровільним і анонімним. Тест на СНІД не може проводитися без системи консультування.
56. Відшкодування за медичне обслуговування за категорією самозабезпечення, включаючи додаткове обладнання, інструменти, повинне виплачуватися згідно з нормами самозабезпечення і чисельністю всього національного контингенту, за який несе відповідальність медичний заклад, як обумовлено в Меморандумі.
57. Якщо держава-контрибутор забезпечує медичні послуги згідно із стандартами ООН, які включають послуги більше ніж одного рівня, то і ці рівні відповідно слід акумулювати. Однак, якщо медична установа 3 рівня надає ті послуги, які медичні установи 2 і 2+ рівнів не можуть надати, то ставки відшкодування для рівнів 2, 2+, 3 не акумулюються. Застосовується комбінована ставка для рівнів 2, 2+, 3 і підрахунок відшкодування здійснюється на основі фактичної кількості осіб національного контингенту, що направлена до медичних установ 3 рівня за отриманням медичних послуг рівнів 2, 2+, 3.
58. Щоб отримати відшкодування за медичне забезпечення за категорією самозабезпечення, медична установа повинна надавати медичне забезпечення, включаючи відповідний персонал, обладнання, медикаменти (включаючи вимоги в зонах підвищеного ризику) для рівнів 1, 1 +, 2, 2+, 3, 3+, постачання крові та продуктів крові в зони підвищеного ризику, як визначено в цьому Меморандумі. Рівень обладнання повинен відповідати стандартам ООН, як зазначено в розділі "Рівні медичного забезпечення ООН" та в цьому Меморандумі. Медикаменти та інші товари повинні відповідати стандартам Всесвітньої організації здоров’я.
59. Під час підготовки звітів з перевірки медичного забезпечення якість і технічні характеристики є важливими питаннями. Тому думка медичних експертів щодо нестачі, невідповідності або заміни буде враховуватися перед прийняттям рішенням про компенсацію.
60. Норми ООН для кожного рівня медичного обслуговування описані нижче. Детальна інформація про норми ООН щодо медичних послуг визначена в розділі З додатків "А" і "В". Додаткова інформація про медичне обстеження, протималярійну профілактику, профілактику СНІДу та інших хвороб, що передаються статевим шляхом, зазначена в додатку 12 Керівництва для держав-контрибуторів.
(a) базовий рівень (перша допомога)
Включає в себе надання невідкладної першої допомоги, що надається потерпілому на місці найближчим товаришем, повинні бути виконані такі вимоги: надання першої допомоги. Миротворці ООН повинні мати базові знання і навчатися основам першої медичної допомоги, відповідно до додатків "А" і "В" розділу 3. Навчання повинно, як мінімум, включати заняття з серцево-легеневої реанімації, контролю кровотечі, іммобілізації перелому, перев’язки ран (утому числі опіки), перевезення і евакуації потерпілого, а також комунікації та звітності;
особиста аптечка першої медичної допомоги. Миротворці ООН повинні носити польову форму одягу і медичні одноразові рукавички. Крім того, таке визначення має бути включено в Додаток 1 з поясненням: "Польова форма одягу складається з великого шматка абсорбуючої тканини і стрічки для перев’язування на місці. Польова форма знаходиться в герметичних водонепроникних мішках, щоб зберегти її чистою і сухою. Сумки можуть бути обірваними в разі необхідності";
основні аптечки першої допомоги для транспортних засобів та інших об’єктів держав-контрибуторів. Основні аптечки першої допомоги повинні бути надані всім транспортним засобам держав-контрибуторів, майстерням, ремонтним майстерням, кухням та будь-яким іншим місцям, де медичний офіцер визнає це необхідним. Ці аптечки повинні містити предмети, зазначені в пункті 1.1 додатків "А" і "В" розділу 3. Держави-контрибутори можуть збільшити вищезазначені мінімальні стандарти. Це є національною прерогативою, яка не повинна призводити ООН до додаткових витрат.
(b) медична установа 1-го рівня
Визначення. Це перший рівень медичного обслуговування, який забезпечує надання першої медичної допомоги та негайних послуг з рятування і реанімації. Зазвичай до можливостей, що входять до основного 1 рівня відносяться: звичайний виклик хворого та лікування національного контингенту з незначними захворюваннями і травмами для негайного їх повернення на службу, а також стабілізація хворих; підготовка хворих для евакуації на наступний рівень медичних установ або відповідний рівень медичної установи в залежності від типу і тяжкості травм, обмежені стаціонарні послуги, консультації з профілактики захворювань, медична оцінка ризиків та захист військ в зоні відповідальності. Медична установа 1-го рівня - це перший рівень медичної допомоги, де можливо звернутися до лікаря. Медична установа 1-го рівня може належати ООН (рівень 1 ООН), контингентам (державі-контрибутору) або комерційній установі.
Можливості. Забезпечує лікування до 20 амбулаторних хворих в день і тимчасових пацієнтів до 5 осіб протягом 2 днів і зберігає медикаменти та витратні матеріали протягом 60 днів.
Функції:
забезпечення збору поранених та їх евакуація на вищі рівні медобслуговування (рівень 2, 2 + і/або 3);
щоденний огляд хворих і надання медичної допомоги хворим з незначним захворюванням;
лікування небойових ран, виконання функції зняття стресу;
відповідальність за підвищення обізнаності і запобігання поширення ВІЛ-інфекції в зоні відповідальності;
забезпечення невідкладної медичної допомоги всьому персоналу ООН в зоні відповідальності;
забезпечення медобслуговування на основі кількості осіб національного контингенту розміром до батальйону.
Склад. Мінімальний склад і кількість медичного персоналу 1-го рівня перераховані нижче. Фактичний склад і чисельність медичного персоналу 1-го рівня можуть змінюватись в залежності від оперативних вимог, а також уточнень в цьому Меморандумі. Разом з тим основні сили мають можливість розділитися на дві медичні групи, кожна у такому складі:
2-х медичних офіцерів,
6-х фельдшерів/медсестер,
3-х осіб допоміжного персоналу.
(с) медична установа 1+ рівня
У відповідності з конкретними вимогами Місії, медичну установу 1-го рівня можна підвищити до рівня 1+ шляхом додавання додаткових можливостей. Додаткові можливості, які підвищують рівень медичної установи, відшкодовуються окремо, відповідно до положень Настанови ООН "Політика і процедури з відшкодування і контролю за озброєнням, військовою технікою та майном контингентів держав-контрибуторів операцій ООН з підтримання миру і безпеки" та цього Меморандуму. Приклади вищезазначених додаткових можливостей включають:
первинну стоматологічну допомогу;
основні лабораторні випробування;
превентивну медицину;
хірургічні можливості (передовий хірургічний модуль) - тільки у виняткових випадках, продиктованих вимогами медичної служби підтримки, додаткова кількість пацієнтів і їх розміщення повинна здійснюватися лише на вимогу Департаменту операцій з підтримання миру / Департаменту польової підтримки;
бригаду повітряно-медичної евакуації.
(D) медична установа 2 рівня
Визначення. Медична установа 2 рівня - це наступний рівень медичного забезпечення і перший рівень, на якому доступна хірургічна експертиза, послуги з надання медичної допомоги в зоні проведення операцій. Медична установа 2 рівня надає ті самі послуги, що і медична установа 1 рівня. На додаток включає послуги екстреної хірургії, відновлювальної хірургії, послуги після операції, інтенсивної реанімації, стаціонарного лікування, а також послуги лабораторії, аптеки, стоматолога. Забезпечення евакуації та госпіталізації хворих є необхідною вимогою до медичного закладу 2 рівня.
Можливості. Забезпечує 3 чи 4 хірургічні операції в день, госпіталізацію 10-20 хворих чи поранених до 7 днів, лікування до 40 амбулаторних хворих в день і 5-10 консультацій зі стоматології в день та зберігає медикаменти і витратні матеріали протягом 60 днів.
Функції:
забезпечення спеціальної медичної допомоги для стабілізації серйозних поранень національного контингенту для перевезення його до медичної установи 3 рівня;
переливання крові та продуктів крові з урахуванням сумісності груп крові і резус-факторів, при цьому дотримуючись встановлених норм асептики для уникнення зараження;
проведення аналізу крові і визначення її групи;
у разі необхідності, якщо передбачено цим Меморандумом, може бути надано спеціаліста (гінеколога, психіатра, фахівця тропічної медицини);
забезпечення групи фахівців для супроводу тяжкопораненого пацієнта в медичну установу вищого рівня; ця група називається бригадою повітряно-медичної евакуації;
медичне забезпечення та стоматологічне обслуговування, засноване на кількості осіб національного контингенту до батальйону включно.
Склад. Мінімальний склад і кількість медичного персоналу 2-го рівня перераховано нижче. Фактичний склад і чисельність медичного персоналу 2-го рівня можуть змінюватись в залежності від оперативних вимог, про що зазначатиметься у Меморандумі:
2 хірурги;
1 анестезіолог;
1 терапевт;
1 головний лікар;
1 стоматолог;
1 офіцер з питань гігієни;
1 фармацевт;
1 старша медична сестра;
2 медичні сестри інтенсивного догляду;
2 помічники по догляду за хворими;
3 особи допоміжного персоналу;
10 медсестер/фельдшерів;
1 рентгенолог;
1 лабораторний асистент;
1 помічник стоматолога;
2 водії;
8 осіб обслуговуючого персоналу.
(е) медична установа 2+ рівня
Медичну установу 2-го рівня можна підвищити до рівня 2+ шляхом додавання додаткових можливостей. Додаткові можливості, які підвищують рівень медичної установи, відшкодовуються окремо, відповідно до положень Настанови ООН "Політика і процедури з відшкодування і контролю за озброєнням, військовою технікою та майном контингентів держав-контрибуторів операцій ООН з підтримання миру і безпеки" та Меморандуму. Приклади додаткових можливостей включають:
Ортопедичний модуль
1. Можливості лікування:
дотримання планів та процедур ортопедичної хірургії. Збільшення терміну госпіталізації до 21 дня, що дає можливість забезпечувати послуги ортопедичної хірургії;
іммобілізація відкритих переломів за допомогою гіпсу чи скло-волоконного накісника;
іммобілізація переломів за допомогою відкритої репозиції чи внутрішньої фіксації з використанням рентгену;
у разі коли перелом відкритий чи складний і пов’язаний з судинним чи нейрологічним пошкодженням, з метою збереження життя та кінцівок лікування потрібно припинити, контролювати кровотечу, знерухомити кінцівку і перевезти хворого до медичної установи вищого рівня;
огляд, діагностика та лікування хвороб і пошкоджень опорно-рухового апарату хірургічними та безпечними засобами;
визначення процедур до операції та після неї.
2. Склад персоналу:
1 хірург-ортопед;
1 помічник хірурга;
1 психотерапевт.
(Примітка: анестезіолог та медсестри включені до складу медичного закладу 2 рівня).
Гінекологічний модуль
1. Можливості лікування:
огляд, діагностика та лікування хвороб та пошкоджень жіночої репродуктивної системи хірургічними та безпечними засобами;
проведення гінекологічної операції лише у надзвичайній ситуації.
2. Склад персоналу:
1 гінеколог.
(Примітка: анестезіолог, помічник під час операцій та медсестри, включені до складу медичного закладу 2 рівня).
Додатковий терапевтичний модуль
1. Можливості лікування:
огляд, діагностика та лікування внутрішніх хвороб, включаючи кардіо-, дихальні, нервові, кишкові та інші внутрішні та інфекційні хвороби;
забезпечення медичної допомоги у складних випадках та критичних медичних умовах таких, як: септицемія, менінгіт, інсульт, серцеві хвороби за допомогою передових клінічних тестів;
приписування лікування для комплексних дерматологічних хвороб разом з хірургами;
узгодження терапевтичних послуг з іншими медичними послугами.
2. Склад персоналу:
1 лікар-терапевт;
1 кардіолог;
1 технік-лаборант;
2 медсестри.
Медичні установи 2-го чи 2+ можуть належати державі-контрибутору ООН, бути розгорнутими ООН або надавати медичні послуги на комерційній основі.
(f) медична установа 3-го рівня
Визначення. Це третій найвищий рівень медичного забезпечення в зоні проведення операцій. На цьому рівні медична установа 3 рівня надає такі самі послуги, що і медичні установи 1, 1+, 2 та 2+ рівнів. Додатково включає багатопрофільні хірургічні послуги, діагностичні послуги та послуги спеціалістів, послуги інтенсивного лікування та амбулаторного лікування. Медична установа 3 рівня може бути внеском держави-контрибутора, належати ООН або комерційній установі.
Можливості. Можливість проведення 10 хірургічних операцій в день, забезпечення госпіталізації 50 пацієнтів на місяць, проведення консультацій до 60 осіб на день, до 20 стоматологічних консультацій в день, 20 рентген-тестів, 40 аналізів крові в день, наявність медикаментів на термін 60 днів.
Функції:
надання професійного обслуговування в хірургії, інтенсивній терапії, стоматології, лабораторії, здійсненні рентгена, забезпеченні палат для хворих і медикаментів;
переливання крові та продуктів крові з урахуванням сумісності груп крові і резус-факторів, при цьому дотримуючись встановлених норм асептики для уникнення зараження;
забезпечення зберігання та транспортування в замороженому стані крові та продуктів крові для запобігання її забруднення;
проведення аналізу крові і визначення її групи;
у разі необхідності, якщо передбачено цим Меморандумом, може бути надано спеціаліста (гінеколога, психіатра, фахівця тропічної медицини);
забезпечення групи фахівців для супроводу тяжкопораненого пацієнта в медичну установу вищого рівня.
Склад. Мінімальний склад і кількість медичного персоналу 3-го рівня перераховано нижче. Фактичний склад і чисельність медичного персоналу 3-го рівня можуть змінюватись в залежності від оперативних вимог, про що зазначатиметься у Меморандумі:
4 хірурги (мінімум 1 ортопед);
2 анестезіологи;
6 спеціалістів;
4 терапевти;
1 стоматолог;
2 помічники стоматолога;
1 офіцер з питань гігієни;
1 фармацевт;
1 помічник фармацевта;
50 медичних сестер (відповідно до вимог);
1 старша медична сестра;
2 медичні сестри інтенсивного догляду;
4 медичні сестри для проведення операцій;
43 медсестри/фельдшери;
2 рентгенологи;
2 лабораторні асистенти;
14 осіб допоміжного та обслуговуючого персоналу.
g) Кров і продукти крові
Кров і продукти крові забезпечуються ООН відповідно до стандартів, включаючи транспортування, аналіз і обробку, якщо держава-контрибутор не заперечує. В іншому разі це обговорюється в індивідуальному порядку і зміни вносяться в Додаток "С" до цього Меморандуму.
ООН забезпечує зберігання та транспортування в замороженому стані крові та продуктів крові для запобігання її забруднення.
Переливання крові та продуктів крові з урахуванням сумісності груп крові і резус-факторів, при цьому дотримуючись встановлених норм асептики для уникнення зараження.
Проведення аналізу крові і визначення її групи.
h) Зони підвищеного (епідеміологічного) ризику
Для отримання відшкодування за надання медичної допомоги в зонах підвищеного ризику держави-контрибутори повинні забезпечувати медичне обладнання, хіміопрофілактику та превентивні заходи в зонах з великою ймовірністю зараження на інфекційну хворобу, для якої вакцина не існує. Мінімальні норми для зон підвищеного ризику можуть змінюватися відповідно до регіону, в якому розмістилися миротворці ООН, і залежить від загрози, яка виникає перед ними.
Відшкодування за категорією самозабезпечення охоплює забезпечення і підтримку, як мінімум, таких заходів:
профілактичні лікарські препарати (антималярійні). Профілактичне лікування малярії є національною відповідальністю, як це передбачено документом А/С.5/60/26 в пункті 50 додатка "В" розділу 3 і в пункті 6 додатків "А" і "В" розділу 3;
особисте профілактичне медичне обладнання та витратні матеріали (протимоскітні сітки на голову, репеленти);
переносне профілактичне медичне обладнання та витратні матеріали (зволожувачі, пестициди). Застосування пестицидів відповідає міжнародному праву навколишнього середовища;
інші превентивні заходи, описані в Керівництві "Майно, що належить контингентам", повинні братися до уваги:
індивідуальні протимоскітні сітки, відповідно до розділу 9, додаток "А", "Комплект спорядження військовослужбовця - вимоги, рекомендовані Місією";
захисний одяг, відповідно до розділу 9, Додаток "А", "Комплект спорядження військовослужбовця - вимоги, рекомендовані Місією";
заходи дератизації є частиною основних гігієнічних процедур для великої кількості їжі та видалення відходів, розділ 3, додаток "В", "Харчування", пункт 10 (d).
i) Стоматологія:
забезпечення стоматологічного обслуговування і підтримка стоматологічного здоров’я національного контингенту;
забезпечення базової та невідкладної стоматологічної допомоги; підтримка стерилізації інструментів; проведення профілактичних процедур;
надання інформації контингенту щодо гігієни ротової порожнини.
61. Вакцинація як рекомендація ООН є національною відповідальністю. ООН забезпечує необхідну інформацію про тип вакцини та превентивні заходи, які будуть проводитися з персоналом ООН перед ротацією. Якщо будь-який склад ООН розгортається без відповідної вакцинації та профілактики, то ООН забезпечує реімунізацію та профілактику. В цьому разі ООН буде утримувати з контингенту всі витрати для первинної вакцинації, яку необхідно було провести перед ротацією.
Спостереження
62. Для отримання відшкодування за спостереження за категорією самозабезпечення контингент повинен бути в змозі проводити спостереження на всій території проведення операції. Норми для кожної з трьох підкатегорій такі:
a) загальне спостереження: забезпечення ручних біноклів для загального спостереження;
b) нічне спостереження:
забезпечення здатності для пасивного або активного інфрачервоного термального або нічного режиму візуального спостереження;
здатність виявляти та ідентифікувати людей і предмети в межах діапазону 1 км або більше;
здатність забезпечення нічних патрулів і груп перехоплення.
ООН може повністю забезпечувати приладами для нічного спостереження відповідно до принципів, обговорених вище;
c) позиціонування
Здатність визначати точне географічне положення людини і предмета в межах зони проведення операцій, використовуючи GPS і лазерні пошукові прилади.
Відшкодування за категорією спостереження здійснюється відповідно до того, як воно відповідає оперативним вимогам.
63. Контингент повинен забезпечувати все відповідне обладнання, його утримання і постачання. Витрати за нічне спостереження і позиціонування будуть компенсовані за запитом ООН.
Ідентифікація
64. Щоб отримати відшкодування за ідентифікацію за категорією самозабезпечення, контингент повинен забезпечити:
проведення операції із застосуванням фотообладнання (однолінзова, однорефлекторна камера з записом на відеоплівку);
обробку і монтаж отриманої візуальної інформації;
забезпечення всього необхідного устаткування, технічного забезпечення і постачання.
Коли ООН забезпечує ці послуги відповідно до еквівалентних стандартів, підрозділ не отримує компенсацію за цю категорію.
РХБЗ
65. Щоб отримати відшкодування за РХБ захист за категорією самозабезпечення, контингент повинен бути повністю захищеним і здатним виконувати завдання в умовах РХБ небезпеки. Це включає:
здатність до виявлення та ідентифікації РХБ речовин за допомогою відповідного обладнання;
здатність проводити операції з нейтралізації для всього національного контингенту та його спорядження в РХБ середовищі;
здатність забезпечити весь національний контингент необхідним захисним одягом та спорядженням (протигазами, комбінезонами, рукавицями тощо);
здатність забезпечити всім необхідним додатковим обладнанням, його технічне забезпечення і постачання. Витрати за РХБЗ будуть компенсуватися лише на запитом ООН.
Польові склади
66. Щоб отримати відшкодування за польові склади за категорією самозабезпечення, контингент повинен:
забезпечити власні бази відповідним захисним обладнанням (паркан, колючий дріт, мішки з піском тощо);
встановити системи сигналізації для захисту будівель; підготувати засоби і будівлі для оборони (траншеї, пости спостереження, укриття), що не належать до спеціального інженерного обладнання контингенту;