Статут Всесвітнього поштового союзу (укр/рос)

З метою розвитку зв'язків між народами шляхом ефективного функціонування поштових зв'язків і сприяння високим цілям міжнародного співробітництва в культурному, соціальному та економічному плані

повноважні представники урядів Договірних держав прийняли, за умови ратифікації, цей Статут.

(1) Країни, які приймають цей Статут, становлять під найменуванням "Всесвітній поштовий союз" єдину поштову територію для взаємного обміну відправленнями письмової кореспонденції. Свобода транзиту гарантується на всій території Союзу.

(2) Метою Союзу є забезпечення організації і вдосконалення поштових зносин і створення в цій сфері сприятливих умов для розвитку міжнародного співробітництва.

(3) Союз, у міру своїх можливостей, бере участь у наданні технічної допомоги в сфері поштового зв'язку, про яку його просять Країни-члени.

Країнами-членами Союзу є:

а) країни, які є членами на момент набуття чинності цим Статутом;

b) країни, що стали членами згідно зі Статтею 11.

До Союзу належать:

а) території Країн-членів;

b) поштові установи, засновані Країнами-членами на територіях, не включених у Союз;

с) території, які, не будучи членами Союзу, включені в Союз, тому що, з поштової точки зору, вони підпорядковані Країнам-членам.

Поштові адміністрації, які обслуговують території, не включені в Союз, зобов'язані служити посередниками для інших Адміністрацій. Положення Конвенції та її Регламенту застосовні до цих виняткових зносин.

Місцеперебуванням Союзу і його постійних органів встановлено м. Берн.

Офіційною мовою Союзу є французька мова.

Грошовою одиницею, яка використовується в Актах Союзу, є розрахункова одиниця Міжнародного валютного фонду (МВФ).

(1) Країни-члени або їх Поштові адміністрації, якщо законодавство цих країн не перешкоджає цьому, можуть створювати Регіональні союзи та укладати спеціальні угоди про міжнародну поштову службу, за умови, однак, не вводити до них положень, менш сприятливих для населення, ніж передбачені Актами, учасниками яких є зацікавлені Країни-члени.

(2) Регіональні союзи можуть направляти спостерігачів на конгреси, конференції та збори Союзу, на засідання Адміністративної ради, а також Ради поштової експлуатації*.

(3) Союз може посилати спостерігачів на конгреси, конференції та збори Регіональних союзів.

Відносини між Союзом і Організацією Об'єднаних Націй регулюються Угодами, тексти яких додані до цього Статуту.

З метою забезпечення тісного співробітництва в сфері міжнародної поштової служби Союз може співпрацювати з міжнародними організаціями, які мають спільні з Союзом інтереси і пов'язані з ним у своїй діяльності.

(1) Будь-який член Організації Об'єднаних Націй може приєднатися до Союзу.

(2) Будь-яка суверенна країна, яка не є членом Організації Об'єднаних Націй, може просити про прийняття її як Країни-члена Союзу.

(3) Приєднання або прохання про прийняття в Союз повинні містити офіційну заяву про приєднання до Статуту та до обов'язкових Актів Союзу. Воно направляється урядом зацікавленої країни Генеральному директору Міжнародного бюро, який в залежності від обставин повідомляє про приєднання або консультується з Країнами-членами щодо прохання про прийняття.

(4) Країна, яка не є членом Організації Об'єднаних Націй, вважається прийнятою як Країна-член, якщо її прохання підтримується принаймні двома третинами Країн-членів Союзу. Країни-члени, які не відповіли протягом чотирьох місяців, вважаються такими, що утрималися.

(5) Про приєднання або прийняття в члени повідомляються Генеральним директором Міжнародного бюро уряди Країн-членів. Воно набуває чинності, починаючи з дати цього повідомлення.

(1) Кожна Країна-член має право виходу з Союзу шляхом денонсування Статуту, повідомивши про це через уряд зацікавленої країни Генерального директора Міжнародного бюро, який повідомляє уряди Країн-членів.

(2) Вихід із Союзу набуває чинності по закінченні одного року з дня отримання Генеральним директором Міжнародного бюро заяви про денонсацію, передбачену в параграфі (1).

(1) Органами Союзу є - Конгрес, Адміністративна рада, Рада поштової експлуатації і Міжнародне бюро.

(2) Постійними органами Союзу є Адміністративна рада, Рада поштової експлуатації і Міжнародне бюро.

(1) Конгрес є вищим органом Союзу.

(2) Конгрес складається з представників Країн-членів.

Надзвичайний конгрес може бути скликаний на прохання або за згодою принаймні двох третин Країн-членів Союзу.

(Скасована* )

(1) Між двома конгресами Адміністративна рада (АР) забезпечує безперервність роботи Союзу згідно з положеннями Актів Союзу.

(2) Члени Адміністративної ради виконують свої функції від імені і в інтересах Союзу.

На Раду поштової експлуатації (РПЕ) покладаються питання експлуатаційного, комерційного, технічного та економічного характеру, що цікавлять поштову службу.

(Скасована* )

Центральна установа, яка функціонує в місці перебування Союзу, названа Міжнародним бюро Всесвітнього поштового союзу, керується Генеральним директором і контролюється Адміністративною радою, є виконавчим органом, органом підтримки, зв'язку, інформації і консультації для Поштових адміністрацій.

(1) Кожний конгрес встановлює максимальну суму на:

а) щорічні видатки Союзу;

b) видатки, пов'язані з проведенням наступного Конгресу.

(2) Максимальна сума видатків, передбачена в параграфі (1), може бути перевищена, якщо цього вимагають обставини, за умови дотримання положень Спільного регламенту, які стосуються цього.

(3) Видатки Союзу, включаючи в належному випадку видатки, згадані в параграфі (2), покриваються спільно Країнами-членами Союзу. З цією метою кожна Країна-член вибирає клас внесків, до якого вона бажає себе зарахувати. Класи внесків установлені в Спільному регламенті.

(4) У випадку приєднання або прийняття в Союз на підставі Статті 11 зацікавлена країна вільно вибирає клас внесків, до якого вона бажає належати при розподілі видатків Союзу.

(1) Статут є основним актом Союзу. Він містить основні положення Союзу.

(2) Спільний регламент складається з положень, які забезпечують застосування Статуту і діяльність Союзу. Він є обов'язковим для всіх Країн-членів.

(3) Всесвітня поштова конвенція та її Виконавчий регламент включають загальні правила, які застосовуються до міжнародної поштової служби, і положення про служби письмової пошти. Ці Акти є обов'язковими для всіх Країн-членів.

(4) Угоди Союзу та їх Виконавчі регламенти регулюють служби, окрім служби письмової пошти, між Країнами-членами, які беруть участь у них. Вони є обов'язковими тільки для цих країн.

(5) Виконавчі регламенти, в яких містяться правила застосування, необхідні для виконання Конвенції і Угод, затверджуються Радою поштової експлуатації з урахуванням рішень Конгресу*.

(6) У можливих Заключних протоколах, що додаються до Актів Союзу, про які говориться в параграфах (3), (4), (5), містяться застереження до цих Актів.

(1) Кожна країна може заявити в будь-який час, що прийняття нею Актів Союзу поширюється на всі території, міжнародні відносини яких вона забезпечує, або тільки на деякі з них.

(2) Заява, передбачена в параграфі (1), повинна бути направлена Генеральному директору Міжнародного бюро.

(3) Кожна Країна-член може в будь-який час направити Генеральному директору Міжнародного бюро повідомлення про припинення застосування Актів Союзу, щодо яких вона зробила заяву, передбачену в параграфі (1). Це повідомлення набуває чинності через рік після дати отримання його Генеральним директором Міжнародного бюро.

(4) Заяви і повідомлення, передбачені в параграфах (1) і (3), доводяться до відома Країн-членів Генеральним директором Міжнародного бюро.

(5) Параграфи (1) - (4) не застосовуються до територій, які є членами Союзу і міжнародні відносини яких забезпечуються Країною-членом.

Постанови Актів Союзу не можуть порушувати законодавство кожної Країни-члена в усьому, що точно не передбачено цими Актами.

(1) Акти Союзу, прийняті на Конгресі, підписуються повноважними представниками Країн-членів.

(2) Справжність Виконавчих регламентів підтверджується Головою і Генеральним секретарем Ради поштової експлуатації.

(3) Статут ратифікується в якомога коротший строк країнами, які його підписали.

(4) Схвалення інших Актів Союзу, крім Статуту, проводиться згідно з внутрішніми конституційними положеннями кожної країни, що їх підписала.

(5) Якщо яка-небудь країна не ратифікує Статут або не схвалює інші підписані нею Акти, то, однак, Статут та інші Акти залишаються обов'язковими для країн, що їх ратифікували або схвалили.

Документи про ратифікацію Статуту, Додаткових протоколів до нього та, у випадку необхідності, про схвалення інших Актів Союзу передаються на зберігання в якнайкоротші строки Генеральному директору Міжнародного бюро, який повідомляє про це уряди Країн-членів.

(1) Країни-члени можуть у будь-який час приєднатися до однієї або кількох Угод, передбачених у Статті 22, параграф (4).

(2) Про приєднання Країн-членів до Угод повідомляється згідно зі Статтею 11, параграф (3).

Кожна Країна-член має право припинити свою участь в одній або кількох Угодах на умовах, передбачених у Статті 12.

(1) Поштова адміністрація Країни-члена має право подавати або Конгресу, або в проміжку між двома Конгресами пропозиції щодо Актів Союзу, в яких її країна бере участь.

(2) Однак пропозиції стосовно Статуту і Спільного регламенту можуть бути внесені на розгляд тільки Конгресу.

(1) Щоб бути прийнятими, пропозиції, внесені Конгресу і що стосуються до цього Статуту, повинні бути схвалені принаймні двома третинами Країн-членів Союзу.

(2) Прийняті Конгресом зміни становлять Додатковий протокол, і, якщо Конгрес не заперечує, вони набувають чинності водночас з Актами, знов прийнятими на цьому ж Конгресі. Вони ратифікуються в якомога коротший строк Країнами-членами, і ратифікаційні грамоти розглядаються згідно з правилом, указаним у Статті 26.

(1) У Спільному регламенті, Конвенції та Угодах визначаються умови прийняття пропозицій, які їх стосуються.

(2) Акти, згадані в параграфі (1), набувають чинності водночас і на один і той же строк. З дня, встановленого Конгресом для набуття чинності цими Актами, скасовуються відповідні Акти попереднього Конгресу.

У випадку розбіжностей між двома або кількома Поштовими адміністраціями Країн-членів, які стосуються тлумачення Актів Союзу або відповідальності, що випливає для Поштової адміністрації із застосування цих Актів, спірне питання вирішується арбітражем.

Цей Статут набуває чинності 1 січня 1966 року і залишається чинним на невизначений час.

На посвідчення чого повноважні представники урядів Договірних країн підписали цей Статут в одному примірнику, який буде зберігатися в архівах уряду країни місця перебування Союзу. Копія цього примірника буде передана кожній Стороні урядом країни місця проведення Конгресу.

Здійснено у Відні 10 липня 1964 року.

Набув чинності 1 січня 1966 р., для України - 10 лютого 1978 р.