Сьомий додатковий протокол до Статуту Всесвітнього поштового союзу

Повноважні представники Урядів країн - членів Всесвітнього поштового союзу, які зібралися на Конгресі в Бухаресті, беручи до уваги статтю 30.2 Статуту Всесвітнього поштового союзу, ухваленого у Відні 10 липня 1964 року, прийняли, за умови ратифікації, наведені нижче зміни до цього Статуту.

З метою розвитку зв'язків між народами шляхом ефективного функціонування поштових служб і сприяння досягненню високих цілей міжнародного співробітництва в культурній, соціальній та економічній сферах повноважні представники Урядів договірних країн прийняли, за умови ратифікації, цей Статут.

Завданням Союзу є стимулювання сталого розвитку ефективних та доступних всесвітніх поштових служб для сприяння зв'язку між жителями всього світу шляхом:

- гарантування вільного обігу поштових відправлень на єдиній поштовій території, яку утворюють взаємопов'язані мережі;

- сприяння прийняттю справедливих загальних стандартів і використанню технологій;

- забезпечення співробітництва та взаємодії між заінтересованими сторонами;

- сприяння ефективному технічному співробітництву;

- забезпечення задоволення мінливих потреб клієнтів.

1. Для цілей актів Всесвітнього поштового союзу, зазначені нижче терміни мають такі значення:

1.1. "Поштова служба" - всі поштові служби, сфера діяльності яких визначається органами Союзу. Основні зобов'язання поштових служб полягають у досягненні певних соціальних та економічних цілей країн-членів шляхом забезпечення збирання, сортування, пересилання та доставки поштових відправлень.

1.2. "Країна-член" - країна, яка виконує умови статті 2 Статуту.

1.3. "Єдина поштова територія (одна й та сама поштова територія)" - зобов'язання, що покладаються на договірні сторони актів Всесвітнього поштового союзу забезпечувати взаємний обмін кореспонденцією, зокрема свободу транзиту, а також обробляти поштові відправлення, що пересилаються транзитом з інших країн, без дискримінації, так само, як і власні поштові відправлення.

1.4. "Свобода транзиту" - зобов'язання проміжних поштових адміністрацій здійснювати перевезення поштових відправлень, що надсилаються їм транзитом іншою поштовою адміністрацією Всесвітнього поштового союзу, обробляючи ці відправлення так само, як і внутрішні відправлення.

1.5. "Поштові відправлення" - відправлення, зазначені в Конвенції.

1.6. "Міжнародна поштова служба" - поштові операції чи послуги, що регулюються актами; сукупність таких операцій чи послуг.

1. Статут є основним актом Союзу. Він містить основні правила Союзу, і до нього не можна робити застережень.

2. Загальний Регламент містить положення, які забезпечують застосування Статуту й діяльність Союзу. Він є обов'язковим для всіх країн-членів, і до нього не можна робити застережень.

3. Всесвітня поштова конвенція, Регламент письмової кореспонденції та Регламент поштових посилок містять норми, що застосовуються до міжнародної поштової служби, а також положення про службу письмової кореспонденції та службу поштових посилок. Ці акти є обов'язковими для всіх країн-членів.

4. Угоди Союзу та їхні Регламенти регулюють служби, що не є службами письмової кореспонденції та службами поштових посилок, між тими країнами-членами, які є сторонами цих Угод. Вони є обов'язковими тільки для цих країн.

5. Регламенти, в яких містяться норми застосування, необхідні для імплементації Конвенції та Угод, розробляються Радою поштової експлуатації з урахуванням рішень, прийнятих Конгресом.

6. У заключних протоколах, що додаються до актів Союзу, про які йдеться в пунктах 3, 4 та 5, містяться застереження до цих актів.

1. Для того, щоб пропозиції, які представлені Конгресу та які стосуються цього Статуту, могли бути прийняті, вони повинні бути схвалені, принаймні двома третинами країн - членів Союзу, які мають право голосу.

2. Прийняті Конгресом зміни становлять предмет додаткового протоколу і, якщо Конгрес не прийме іншого рішення, набувають чинності одночасно з актами, чинність яких продовжено на цьому Конгресі. Вони ратифікуються країнами-членами якомога швидше, а ратифікаційні грамоти розглядаються згідно з процедурою, установленою в статті 26.

Загального РегламентуКонвенції

1. У Загальному Регламенті, Конвенції та Угодах визначаються умови, які повинні бути виконані для прийняття пропозицій, що стосуються їх.

2. Конвенція та Угоди набувають чинності одночасно й мають однаковий термін дії. З дня, установленого Конгресом для набуття чинності цими актами, відповідні акти попереднього Конгресу скасовуються.

1. Країни-члени, які не підписали цього Протоколу, можуть приєднатися до нього будь-коли.

2. Країни-члени, які є сторонами актів, чинність яких продовжена Конгресом, але які не підписали їх, приєднуються до них якомога швидше.

3. Документи про приєднання, які стосуються випадків, викладених у пунктах 1 і 2, надсилають Генеральному директору Міжнародного бюро, який повідомляє Урядам країн-членів про передачу документів на зберігання.

Цей Додатковий протокол набуває чинності 1 січня 2006 року й залишається чинним упродовж невизначеного часу.

На посвідчення чого повноважні представники Урядів країн-членів склали цей Додатковий протокол, який має таку саму силу й такий самий термін дії, які він мав би, якби його положення було внесено до самого тексту Статуту, і підписали його в одному примірнику, який передається на зберігання Генеральному директору Міжнародного бюро. Копія цього примірника передається кожній стороні Міжнародним бюро Всесвітнього поштового союзу.

Учинено в Бухаресті 5 жовтня 2004 року.