Документ спільної робочої групи. Реалізація Європейської політики сусідства у 2010 році. Звіт про хід реалізації проекту в Україні

У вересні 2010 р. Україна ратифікувала конвенцію Ради Європи про заходів з боротьби з торгівлею людьми. Продовжується узгодження різними органами виконавчої влади проекту закону, що передбачає більш суворе покарання за злочини, пов'язані із торгівлею людьми, та посилення захисту жертв. Україна продовжувала співробітництво з країнами - членами ЄС та Інтерполом в сфері обміну технічною інформацією. Також продовжувалось співробітництво з представниками громадського суспільства. Потрібні подальші зусилля в напрямку боротьби з міжнародною торгівлею людьми та розробки заходів захисту та реабілітації жертв примусової проституції та експлуатації праці, зокрема, в будівництві та сільському господарстві.

У січні 2010 р. Міністерство охорони здоров'я підписало Меморандум про порозуміння з Європейським центром контролю наркотиків і наркотичної залежності (EMCDDA), а у вересні воно прийняло Національну стратегію з питань наркотиків на період 2010-2015 рр. Між тим, продовжувалось співробітництво з інститутами громадянського суспільства щодо скорочення попиту. Існує нагальна потреба в покращенні фінансування заходів з моніторингу наркотиків та отримання більш надійної інформації про поширення наркотиків, зокрема, серед молоді та інших груп підвищеного ризику. Викликає занепокоєння відсутність замісних програм в тюрмах та місцях ув'язнення. Ключовим для української влади залишається питання систематичної взаємодії з представниками громадянського суспільства із розробки інтегрованого підходу до вирішення цієї проблеми. Україна взяла участь в регіональному семінарі за участю країн, які приєднались до політики європейського сусідства, з питань систем контролю наркотиків, організованому Європейським центром контролю наркотиків і наркотичної залежності та Єврокомісією в Брюсселі в жовтні 2010 р.

В сфері боротьби з відмиванням грошей та економічними злочинами Україна продовжувала впроваджувати національний режим контролю в світлі рекомендацій Звіту Спеціального комітету експертів Ради Європи з взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (Moneyval) про третій раунд спільної оцінки за 2009 рік, що стосується координації взаємодії правоохоронних органів з питань протидії корупції. Конвенцію Ради Європи 2005 року про відмивання, виявлення, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму було ратифіковано в листопаді 2010 р., а в травні 2010 року було прийнято закон "Про запобігання та протидію відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму". Проте питання розслідування справ, пов'язаних із відмиванням грошей, все ще потребують серйозного вирішення. В березні 2010 р. Україна приєдналась до Конвенції Ради Європи про кримінальне право в сфері корупції та її Додаткового протоколу.

В сфері співпраці між правоохоронними органами та судової влади в червні 2010 р. парламент прийняв закон "Про захист персональних даних", який вступив в силу в січні 2011 р. У вересні Україною була ратифікована Конвенція Ради Європи 1981 року про захист осіб стосовно автоматичної обробки персональних даних. Ратифікація останньої та Додаткового протоколу до неї щодо наглядових органів та транскордонних потоків даних сприятиме подальшому розвитку співробітництва між Європолом та Євроджаст. Співробітництво між ЄС та Україною здійснюється на основі конвенцій Гаазької конференції з міжнародного приватного права, основна увага при цьому приділяється законодавству в сфері сім'ї. В цьому зв'язку Україна нещодавно підписала Конвенцію про стягнення аліментів 2007 року.

В світлі масштабної адміністративної реформи назву Міністерства транспорту та комунікації було змінено на Міністерство інфраструктури і туризму, і наразі, крім вирішення питань транспорту і комунікацій, воно займатиметься також питаннями туризму.

В жовтні 2010 року Кабінет міністрів прийняв Транспортну стратегію України на період до 2020 року. З метою реалізації стратегії Міністерство має подати Кабінету міністрів програму реалізації стратегії на період до 2015 року.

Згідно Угоди, Європейська економічна комісія ООН(2) - Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення про пікові періоди та періоди покою, Україна досягла значних успіхів у впровадженні цифрового тахографу. В червні 2010 року розпочався прийом заявок на забезпечення картками для цифрових засобів контролю. Україна планує розробити стратегію безпеки дорожнього руху.

(2) Європейська економічна комісія ООН.

Президентська програма економічних реформ на період 2010-2014 рр. передбачає розробку в 2011 році Плану дій з реалізації програми реформування залізничного транспорту 2009 року.

В березні 2011 року відбувся перший раунд переговорів з приводу комплексної угоди в сфері авіації між ЄС та Україною. Україна не надала відповідь з приводу останніх пропозицій Комісії. В листопаді 2010 року проект Повітряного кодексу пройшов перше читання в українському парламенті.

Україні потрібно забезпечити дотримання внутрішніми водними транспортними засобами останніх вимог Європейської економічної комісії ООН. В центрі уваги також залишаються питання безпеки мореплавання: Україна ще не прийняла концепцію Державної програми "Безпека морської діяльності". Якщо Україна бажає, щоб її вилучили з чорного списку Паризького Меморандуму про взаєморозуміння щодо державного контролю портів, їй потрібно покращити дотримання його вимог.

Впродовж 2010 року Україна та ЄС консолідували свої сили в сфері співробітництва з питань енергетики. В липні Україна прийняла новий закон, що стосується газу, який, на думку Європейського Союзу, закладає міцне підґрунтя приведенню українського газового ринку у відповідність із правилами ЄС та Енергетичного співтовариства. У вересні було підписано Протокол про приєднання України до Угоди про створення Енергетичного співтовариства. В листопаді на саміті Україна - ЄС було затверджено п'ятий звіт про результати робіт з виконання Меморандуму про порозуміння в з питань співробітництва в сфері енергетики. В грудні Україна ратифікувала Угоду, чим проклала собі шлях до членства в лютому 2011 році.

В серпні 2010 року Україна збільшила тарифи на газ на 50% для домогосподарств та муніципальних опалювальних підприємств. Це стало значним кроком вперед на шляху позитивного впливу на фінансову життєздатність компанії "Нафтогаз", що дозволив покращити прозорість газового сектору та забезпечити фінансування всіх витрат постачальників газу економіці. Україна продовжувала працювати в напрямку отримання членства в Ініціативі щодо забезпечення прозорості видобувних галузей, метою якої є забезпечення прозорості надходжень від транспортування вуглеводних ресурсів. Україна вжила певних заходів органу регулювання, в тому числі за рахунок проведення навчальних заходів за підтримки ЄС. Розробляється нове законодавство в сфері електроенергії, регулювання енергетичного сектору, обов'язкового встановлення газових лічильних та розрахунків за газ та електроенергію. В лютому 2010 року Україна розпочала процес роздержавлення "Укренерго", оператор мереж електропередач. Також розробляється програма реформування сфери енергетики.

За період після конференції ЄС - Україна 2009 року з питань модернізації української газотранспортної мережі, ЄС погодився надати підтримку аналізу можливості здійснення та екологічного і соціального впливу модернізації газотранспортних мереж та підземних сховищ газу. Це дослідження, розпочате в лютому 2011 р., є складовою частиною процесу перевірки надійності Європейським банком інвестицій (ЄБІ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Світовим Банком. У вересні 2010 року відповідні організації-донори також погодились розглянути можливість реалізації "швидкісного" проекту з реконструкції ділянок газопроводу Уренгой - Помари - Ужгород. Україна внесла зміни в свої плани, що дозволять їй збудувати термінал для зрідженого природного газу на узбережжі Чорного моря і продовжила розробку законопроекту "Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів". Спільно з Азербайджаном, Грузією, Литвою та Польщею Україна продовжувала роботу над створенням Євразійського нафтотранспортного коридору. Україна продовжує підготовку до оцінки можливостей приєднання спільно з Республікою Молдавія до об'єднаних електромереж континентальної частини Європи. Україна продовжила роботи з модернізації своїх електромереж.

В березні 2010 року Україна прийняла Програму енергоефективності на період 2010-2015 рр., метою якої є зменшення обсягів споживання Україною енергії на 20%, зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище на 15% та скорочення втрат тепла в житлово-комунальному секторі на 50% порівняно з 2008 роком. Україна працювала над розробкою законопроектів з енергоефективності будівель. В липні 2010 року Україна прийняла закон, яким передбачено створення до січня 2011 року Комісії з регулювання комунальних послуг і передачу їй повноважень із встановлення тарифів на комунальні послуги. Україна продовжила роботу над стратегією реструктуризації вугільної галузі.

В сфері атомної енергетики завершився спільний проект ЄС, України та Міжнародної агенції з атомної безпеки (МААБ) з оцінки безпеки українських атомних станцій. Загалом, було зроблено висновок, що вони повністю відповідають більшості встановлених МААБ стандартів. Україна досягла успіхів у вирішенні визначених проблем. В 2010 році вона додатково підвищила безпеку своїх атомних станцій в рамках заходів з модернізації на суму 1,5 млрд. євро, визначених на період 2010-2017 років. Було висловлено зацікавленість в подачі заявки до Євратому та ЄБРР на отримання кредитів з метою фінансування цього комплексу заходів. Вона продовжувала надавати підтримку Комісії з питань регулювання атомної енергетики і досягла значних успіхів у відновленні саркофагу Чорнобильської атомної станції, зробивши її безпечнішою для навколишнього природного середовища.

В сфері зміни клімату були вжиті подальші заходи з розробки законопроектів з питань торгівлі викидами. Україна здійснювала роботи з розробки та узгодження нових спільних проектів з реалізації, 30 з яких були зареєстровані на рівні ООН, довівши, таким чином, загальну кількість зареєстрованих проектів до 48. Європейська комісія продовжувала надавати Україні підтримку з впровадження Кіотського протоколу. Україна заохочується до повного впровадження Канкунських домовленостей і, зокрема, розробки стратегії добутку енергії з низьким вмістом вуглеводнів, в тому числі оновлення інформації стосовно ключових показників або заходів, які будуть нею реалізовані.

Україна прийняла Стратегію національної екологічної політики на період до 2020 року і розпочала розробку Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища. Україна внесла зміни в законодавство ( Земельний та Водний кодекси) стосовно інтегрованого управління прибережними смугами та прийняла новий закон, який забороняє вирубку зелених насаджень в Києві та навколо нього. Розробляється проект змін та доповнень до Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006-2020 роки. Україна брала активну участь в розробці інтегрованого плану управління басейнами річок для р. Тиса, який було затверджено сторонами в грудні 2010 р. Україна вжила певних заходів щодо врахування екологічних міркувань в інших стратегічних галузях, таких як енергетика. Потрібні подальші зусилля стосовно розробки законодавства, реалізації вже прийнятих стратегій та планів та подальшого посилення контролю та виконання прийнятих рішень. Україна і досі вирішує основні проблеми, пов'язані із необхідністю посилення адміністративних можливостей на всіх рівнях. Координаційні заходи органів виконавчої влади і надалі вимагають пильної уваги.

Україна не досягла значного прогресу у відношенні протоколів Європейської економічної комісії ООН (UNECE),(3) які не були ратифіковані. Більше того, впровадження декількох вже ратифікованих угод вимагає уваги.

(3) Протокол з питань стратегічної оцінки впливу на навколишнє середовище до Конвенції Європейської економічної комісії ООН з питань оцінки впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та наступних протоколів Конвенції Європейської економічної комісії ООН про транскордонного забруднення повітря на великі відстані: Протокол про постійне забруднення органічними речовинами; Протокол про важкі метали; Протокол про подальше скорочення сірчаних викидів; Протокол про контроль викидів летючих органічних сполук або їх транскордонних витоків.

У вересні 2009 р. на засіданні комітету з впровадження Конвенції Еспоо було прийняте рішення про те, що висновки стосовно глибоководного каналу в гирлі Бистре слід розглянути на наступній сесії засідання сторін, призначеній на червень 2011 р. В 2010 р. відбулись декілька зустрічей з румунською стороною, присвячених спірним питанням. Що стосується Орхуської конвенції в грудні 2010 р. були прийняті план заходів із забезпечення реалізації Конвенції та указ про залучення громадськості. Україна продовжувала співробітництво з огляду дотримання вимог обох конвенцій, відповідний заключний звіт про проект був наданий українській стороні в серпні 2010 р.

Попри те, що були вжиті певні заходи, спрямовані на вдосконалення процедур і проведення консультацій із населенням, потрібні додаткові зусилля, в тому числі в сфері здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище.

Україна приєдналась до Водної ініціативи ЄС шляхом проведення (наприклад) національного політичного діалогу. Україна також взяла участь у Міжнародній комісії із захисту р. Дунай та в Комісії із захисту Чорного моря від забруднення. Здійснювалось співробітництво та обмін інформацією між Європейською Комісією та Україною щодо багатосторонніх конвенцій, стратегії з питань охорони і захисту довкілля, управління водними, лісовими ресурсами, утилізації відходів, бази даних про навколишнє середовище, охорони природи та якості атмосферного повітря.

За звітний період значних змін в сфері захисту громадянських прав не відбулось. Однак в лютому 2011 року Україна ратифікувала Конвенцію МОП 1993 року із запобігання основних нещасних випадків на виробництві, яка, як очікується, забезпечить основу дослідження та очистки різних промислових майданчиків, на яких наразі без належного нагляду зберігається значна кількість небезпечних хімічних речовин.

В сфері інформаційного суспільства досягнуто незначних успіхів в регулюванні питань електронних комунікацій. Парламенту потрібно прийняти декілька законопроектів, особливо тих, що спрощують процедури виходу на ринок деяких електронних комунікаційних послуг та посилюють незалежність органу регулювання. Наразі регулятор не має повноважень щодо створення рівних можливостей на ринку телекомунікацій. Україна підготувала зміни до доповнення до Закону "Про телекомунікації". За відсутності належної законодавчої бази, що регулювала б питання з'єднання між операторами, Антимонопольний комітет встановив, що вісім операторів створили монополію на дзвінки кінцевим абонентам. Відповідно Національна комісія з питань регулювання зв'язку (НКПРЗ) встановила тарифи на зв'язок з кінцевим абонентом для основних операторів. У липні 2010 року парламент прийняв закон, який дозволяє закріплювати номер за певним абонентом. Це стане важливим кроком на шляху вдосконалення функціонування ринку та зручною можливістю для клієнтів.

В жовтні 2010 року уряд офіційно розпочав тендерну процедуру з приватизації державного оператора ліній фіксованого зв'язку Укртелеком. (У власності уряду знаходяться 92,8% акцій компанії).

Стосовно аудіовізуальної політики наразі на розгляді в парламенті України знаходиться проект закону, що передбачає надання статусу "обов'язкової передачі" всім телевізійним каналам, що працюють на платформі платного телебачення. Проект закону серйозно обмежуватиме свободу прийому та передачі згідно Конвенції про транскордонне телебачення, ратифікованої Україною, Директиви про аудіовізуальні послуги, законодавства ЄС з питань аудіовізуальної політики. У разі його прийняття проект закону стане значним кроком назад від узгодження українського законодавства з європейськими стандартами мовлення.

Україна продовжила доопрацювання політики в сфері досліджень та інновацій, включивши в неї більш чіткі та довготривалі завдання економічного росту. Участь України в Сьомій рамковій програмі з підтримки дослідницької діяльності (РП7) залишається перспективною - в 2010 році збільшилась кількість успішних пропозицій. Станом на листопад 91 українська дослідницька організація, взяла участь в дослідницьких проектах, що реалізуються за Сьомою рамковою програмою, отримавши фінансову допомогу від ЄС на суму 8,08 млн. євро. Наразі вивчається можливість приєднання України до цієї Рамкової програми. В рамках діючого двостороннього проекту в сфері науки і технологій "Bilat-Ukr" було організовано низку семінарів та практикумів на підтримку участі України в Сьомій рамковій програмі. Було також здійснено аналіз питань мобільності вчених, інфраструктури досліджень та інновацій як основи співробітництва між ЄС та Україною в цій сфері. Дія угоди про співробітництво в сфері науки і технологій між ЄС та Україною завершується, її подовжено ще на п'ять років.

Україна продовжила активну участь в Міжнародній мережі з питань співробітництва в сфері науки і технологій для країн Східної Європи та Центральної Азії (проект Сьомої рамкової програми IncoNet для країн Східної Європи та Центральної Азії), метою якого є підтримка двостороннього регіонального діалогу з питань політики ЄС - Східна Європа та Центральна Азія з питань науки та технологій та сприяння участі країн Східної Європи і Центральної Азії в Сьомій рамковій програмі. В жовтні 2010 року Національний інформаційний центр Сьомої рамкової програми організував в Києві посередницький захід для проекту IncoNet, що реалізується за рамковою програмою з питань енергетики.

Україна брала активну участь в проекті із налагоджування зв'язків в сфері науки і технологій і Чорному морі, що має на меті сприяти координації національних дослідницьких програм (з країнами-членами ЄС та країнами-партнерами) в усьому чорноморському регіоні. Консорціум проекту нещодавно оголосив перший спільний конкурс пропозицій щодо сприяння спільним дослідженням з питань інноваційних підходів до сталого розвитку в регіоні.

У 2010 році особлива увага приділялася освіті всіх рівнів, причому нові плани реформування мають на меті прискорити зближення з тими заходами, які реалізовуються в ЄС. Реформування має на меті зміцнення управління сферою освіти, підвищення якості та доступності освіти, а також забезпечення спадкоємності рівнів освіти та фінансування. У серпні Уряд зробив дошкільну освіту новим пріоритетним напрямком реформування. Уряд ухвалив концепцію державної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, цілі та орієнтири якої є досить близькими до цілей та орієнтирів Стратегії ЄС у сфері освіти та навчання на період до 2020 року.

Міністерство освіти та науки ініціювало у серпні реформування програми середньої освіти, прийнявши дві державні програми на 2010-2015 роки з метою підвищення якості освіти у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, науки й математики, а також підвищення кваліфікації вчителів. Тривалість середньої освіти було скорочено з 12 років до 11.

Проект закону "Про вищу освіту" враховує основні аспекти Болонського процесу, включаючи впровадження трьохциклової системи, зміцнення автономії вищих навчальних закладів (вишів) і спрощення участі студентів в управлінні вишами, а також створення правової бази для зовнішньої оцінки. У березні з метою спрощення визнання дипломів та підвищення мобільності студентів Уряд ухвалив постанову про додатки до дипломів про вищу освіту. Більшість вищих навчальних закладів забезпечили досягнення цілей Болонського процесу в тому, що стосується впровадження двохциклової системи, заходів із забезпечення якості, Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) та визнання дипломів. Водночас, на шляху впровадження третього циклу, адаптації програми вищої освіти до потреб ринку праці та утворення незалежного органу забезпечення якості досі мають місце значні перешкоди.

Після п'ятирічної перерви міністерство освіти відновило діяльність національної Міжгалузевої ради з професійно-технічної освіти для забезпечення врахування думок роботодавців і професійних спілок при розгляді питань державної політики. Проект закону "Про національну систему кваліфікацій", розроблений Конфедерацією роботодавців України у 2009 році було повторно внесено на розгляд Верховної Ради після врахування в ньому пропозицій інших зацікавлених сторін. У листопаді 2010 року було утворено трьохсторонній комітет з питань професійної орієнтації. Основною проблемою залишається залучення суб'єктів господарювання до визначення змісту курсів навчання для поліпшення перспектив працевлаштування слухачів. Міністерство продемонструвало своє прагнення до участі в Туринському процесі, який передбачає аналіз політики у сфері професійної освіти та навчання. Міністерство провело оцінку власної роботи за узгодженою методикою.

Україна продовжила користуватися перевагами своєї активної участі у програмі Темпус. У рамках третього конкурсу заявок Темпус IV було відібрано п'ять нових проектів, у тому числі, з підтримки розвитку аспірантури. Стипендії для отримання магістерського ступеню за програмою Еразмус Мундус були надані у 2010-2011 навчальному році 28 українським студентам. Завдяки очікуваному наданню 99 індивідуальних грантів на забезпечення мобільності за Заходом 2 програми Еразмус Мундус на 2010-2011 рік, тривав розвиток студентських та академічних обмінів з ЄС.

У 2010 році за програмою імені Жана Моне було відібрано три нових проекти в Україні, включаючи (вперше) утворення двох кафедр імені Жана Моне в Києві (в Києво-Могилянській академії) та в Донецькому державному університеті - відповідно з права ЄС та економіки.

Українська молодь, молоді робітники та молодіжні організації продовжили користуватися перевагами програми "Молодь у дії", яка передбачає обмін молоддю, волонтерську роботу та молодіжну діяльність у сфері неформальної освіти. Бажано було б докласти додаткових заходів на національному рівні з метою заохочення діалогу між культурами та запобігання вживанню наркотиків на основі обміну молоддю та неформальної освіти.

У сфері культури Україна ратифікувала в березні 2010 року Конвенцію ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження. Протягом усього року культурні організації України брали участь у трьох проектах Спеціального компоненту Європейської політики сусідства, яких входить до складу Культурної програми. Для заохочення регіональної співпраці в рамках Східного партнерства та Київської ініціативи Україні знов було запропоновано ратифікувати Рамкову конвенцію Ради Європи 2005 р. про значення культурної спадщини для суспільства.

Президентська програма реформування економіки передбачає активне реформування сфери охорони здоров'я з метою підвищення якості послуг охорони здоров'я, зміцнення фінансової стійкості, розширення доступу до послуг (особливо у сільській місцевості) та заохочення здорового способу життя. Реалізація цієї програми вимагає постійних зусиль. У квітні 2010 року у зв'язку з минулорічною епідемією грипу (H1N1) Європейська Комісія та Україна налагодили канали зв'язку для обміну епідеміологічною інформацією на випадок критичної ситуації міжнародного значення у сфері охорони здоров'я. У 2010 році Україна підписала з Комісією ліцензійну угоду, за якою графічні попередження про шкоду для здоров'я, що використовуються в ЄС, можуть безоплатно розміщуватися на упаковках із тютюновими виробами. Україна продовжувала боротися з ВІЛ/СНІД та туберкульозом, а також (як і в минулому році) брала участь у роботі науково-дослідного центру Європейської Комісії з проблем ВІЛ/СНІД. Діалог між ЄС та Україною у сфері охорони здоров'я був збагачений, зокрема, участю України в організованій ЄС у червні 2010 року глобальній конференції з питань охорони здоров'я.

Принципи співробітництва

За результатами Проміжної перевірки програмного документу було підтверджено, що Стратегія щодо України, ухвалена у 2007 році, залишається дієвою основою для співпраці з Україною. У березні 2010 року було схвалено нову Національну індикативну програму (НІП) для України на 2011-2013 роки, бюджет якої становить 470,1 мільйона євро. Ця програма націлена на підтримку досягнення основних цілей політики, передбачених Порядком денним асоціації Україна - ЄС, і має три пріоритетних напрямки: (1) належне врядування та верховенство права, (2) сприяння набранню чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (включаючи Угоду про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі) та (3) сталий розвиток.

НІП на 2011-2013 рр. окремо передбачає виділення коштів на фінансування нових заходів у рамках Східного партнерства, включаючи, зокрема, Комплексну програму інституційної розбудови (в обсязі, не меншому від 43,4 мільйона євро) та Політику згуртованості (в обсязі, не меншому від 30,8 мільйона євро). Рамковий документ Комплексної програми було підписано у жовтні 2010 року. Він визначає чотири пріоритетних напрямки підтримки: один "горизонтальний" (процес спрямування та впровадження угод про асоціацію та про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі) й три "вертикальних" (санітарні та фітосанітарні норми, контроль над державною допомогою та міграція).

Виконання програм

Триває реалізація заходів, передбачених попередніми річними програмами дій (РПД) 2007-2009 років. Ведеться впровадження трьох галузевих програм бюджетної підтримки (1) "Підтримка реалізації енергетичної політики України", (2) "Заохочення взаємної торгівлі шляхом усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом" та (3) "Підтримка реалізації стратегії України у сфері енергетичної ефективності та використання відновлюваних джерел енергії", хоча одну виплату було затримано через несвоєчасне підтвердження поліпшення ситуації в країні в тому, що стосується управління державними коштами, зокрема, в царині державних закупівель.(4) Наприкінці року було узгоджено ще дві галузевих програми бюджетної підтримки - "Підтримка реалізації екологічної стратегії в Україні" та "Підтримка реалізації транспортної стратегії України". Ведеться реалізація двох проектів твіннінгу та технічної допомоги в рамках Європейської політики сусідства, а також проекту "Надання допомоги у питаннях, пов'язаних з реадмісією, та супутні заходи у рамках місії EUBAM".

(4) У рамках галузевої бюджетної підтримки за напрямком "Підтримка реалізації стратегії України у сфері енергетичної ефективності та використання відновлюваних джерел енергії" було надано перший транш у розмірі 12 мільйонів євро.

До пріоритетних напрямків допомоги з боку ЄС належало реформування судової влади. Було також реалізовано програму інтенсивного навчання, в якій узяли участь 2029 суддів, працівників судів та представників допоміжного персоналу судів.

У 2010 році ЄС продовжував підтримувати зусилля України у сфері реформування на національному рівні та виділив допомогу в розмірі 126 мільйонів євро за двостороннім компонентом Інструменту європейського сусідства та партнерства (ІЄСП). Пріоритетні напрямки РПД 2010 року були такими: юстиція, місцевий та регіональний розвиток, енергетична ефективність і довкілля, технічна допомога та прикордонний контроль. Із затвердженої суми 10 мільйонів євро було виділено секторові юстиції, 17 мільйонів євро - на реалізацію підходів до місцевого розвитку на основі громад, 12 мільйонів євро на здійснення спільної ініціативи зі співробітництва у Криму та 10 мільйонів євро на забезпечення енергетичної ефективності. До складу РПД 2010 року включено компонент галузевої бюджетної підтримки у сфері прикордонного контролю в розмірі 66 мільйонів євро. Крім того, було визначено проект твіннінгу та технічної допомоги на суму в 11 мільйонів євро.

Окрім двосторонніх призначень Україна винесла користь зі співпраці, що фінансувалася за транскордонними, міжрегіональними та регіональними програмами ІЄСП. Україна брала участь у зазначених нижче чотирьох програмах транскордонної співпраці (ПТС) ІЄСП: (1) Польща - Білорусь - Україна (186,2 мільйона євро на реалізацію всієї програми протягом 2007-2013 років). Пріоритети передбачають зміцнення конкурентоспроможності прикордонної зони, підвищення якості життя, налагодження мережевої взаємодії та співпраці між населенням; (2) Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна (68,6 мільйона євро на реалізацію всієї програми протягом 2007-2013 років). Пріоритетні напрямки передбачають стимулювання економічного та соціального розвитку, підвищення якості довкілля, підвищення ефективності кордону та сприяння співпраці між населенням; (3) Румунія - Україна - Республіка Молдова (126,7 мільйона євро на реалізацію всієї програми протягом 2007-2013 років). Пріоритетами програми є конкурентоспроможність економіки прикордоння, захист довкілля, запобігання надзвичайним ситуаціям і взаємодія між людьми й громадами в прикордонних зонах; (4) Чорноморський басейн (21,3 мільйона євро на реалізацію всієї програми протягом 2007-2013 років). Основними пріоритетними напрямками цієї програми є підтримка транскордонного партнерства заради економічного та соціального розвитку на основі об'єднання ресурсів, обмін ресурсами та експертними знаннями у сфері охорони та збереження довкілля, а також підтримка культурних та освітніх ініціатив заради утворення спільного культурного простору в басейні Чорного моря. Конкретних актів національного законодавства, спрямованих на заохочення транскордонної та регіональної співпраці наразі не прийнято. Існуючі програми транскордонної співпраці на місцевому та регіональному рівнях мали на меті сприяння співпраці на рівні громадянського суспільства, а також реалізацію інших програм зовнішньої співпраці.

Крім того, Україна бере участь у Програмах транснаціональної співпраці "Центральна Європа" та "Південно-Східна Європа", розроблених Європейським фондом регіонального розвитку, до якого країну було прийнято у травні 2008 року.

У рамках Інвестиційного механізму сусідства (NIF), що фінансується за ІЄСП, у 2010 році було надано фінансування на проведення двох техніко-економічних обґрунтувань у розмірі 2,5 мільйонів євро. Передбачається, що для реалізації проектів модернізації маршрутів транзиту газу та підземних сховищ газу буде залучено кредити фінансових установ Європи.

Інші інструменти ЄС доповнюють пакет допомоги в рамках ІЄСП. Україна брала участь у співпраці, що фінансувалася за горизонтальними інструментами на зразок тематичних програм Європейського інструменту з демократії та прав людини (EIDHR) та Інструменту співробітництва у сфері розвитку (DCI) "Довкілля та раціональне використання природних ресурсів, включаючи енергетичні ресурси" та "Міграція й притулок". Україна залишилася одним із найбільших прямих бенефіціарів Інструменту співробітництва в галузі ядерної безпеки (INSC). У 2010 році було виділено близько 21,1 мільйона євро на підтримку видалення радіоактивних відходів, сприяння Державному комітетові ядерного регулювання України (ДКЯРУ) та підвищення виробничої ефективності, показників безпеки та ефективності кадрового забезпечення ДП НАЕК "Енергоатом" і атомних електростанцій компанії.

У 2010 році було розпочато, але не завершено переговори про виплату Україні макрофінансової допомоги в розмірі близько 610 мільйонів євро.

У 2010 році Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) погодився надати Україні позику в розмірі близько 15,5 мільйона євро на реалізацію проекту "Миколаївводоканал", спрямованого на модернізацію системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві.

Координація діяльності донорів

У 2010 році Представництво ЄС в Україні регулярно забезпечувало координацію співробітництва у сфері допомоги з державами - членами ЄС, а також (з огляду на відсутність структурованого механізму під проводом Уряду) координацію діяльності з іншими партнерами у сфері розвитку. Крім того. Представництво ЄС брало активну участь у роботі групи основних донорів Польща та Велика Британія погодилися надати певну двосторонню підтримку на виконання підготовчої фази Комплексної програми інституційної розбудови для спільної діяльності в рамках розширеної координації з боку ЄС. Крім того. Комісія та 14 держав-членів розпочали реалізацію Спільної ініціативи зі співробітництва в Криму, спрямованої на заохочення розвитку цього регіону.