• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Рекомендація Ради 2002/549/ЄС "Про загальні керівні принципи економічних політик держав-членів та Співтовариства" від 21 червня 2002 року

Європейський Союз | Рекомендації, Міжнародний документ, Принципи від 21.06.2002 № 2002/549/ЄС
Реквізити
  • Видавник: Європейський Союз
  • Тип: Рекомендації, Міжнародний документ, Принципи
  • Дата: 21.06.2002
  • Номер: 2002/549/ЄС
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Європейський Союз
  • Тип: Рекомендації, Міжнародний документ, Принципи
  • Дата: 21.06.2002
  • Номер: 2002/549/ЄС
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
(i) прискорити реформу податкової системи та системи компенсаційних виплат для усунення негативних стимулів для працівників похилого віку до збереження активності на ринку праці.
Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях
Незважаючи на більш низьку відкритість Австрії для міжнародної конкуренції, ніж інші малі держави-члени, продуктивність праці та рівень цін відповідають середньоєвропейському рівню. Вживаються важливі заходи для швидкої лібералізації мережевих галузей та для визначення секторального регулятора. Подальші вдосконалення регуляторних рамок заохочуватимуть конкуренцію та збільшуватимуть тиск на компанії для проведення інновацій. У березні 2002 року рівень транспонування директив щодо Внутрішнього ринку (98,1%) залишився нижче цільового значення у 98,5%. Відставання Австрії у науково-дослідницькій діяльності, що має проводитись бізнесом, та в кількості патентів в сфері високих технологій, також сприяє порівняно слабкій технологічній базі, що спричинює ризик відставання у переході до економіки, заснованої на знаннях. Типовий час та витрати, необхідні для заснування приватної компанії з обмеженою відповідальністю, є порівняно значними. З огляду на викладене вище, основними пріоритетами для Австрії повинні стати:
(i) продовжити вжиття заходів, спрямованих на заохочення та розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій та науково-дослідницької роботи серед бізнесу, з метою збільшення частки витрат бізнесу на проведення науково-дослідницьких робіт у ВВП;
(ii) покращити інтеграцію Австрії до Внутрішнього ринку шляхом прискорення транспонування директив щодо Внутрішнього ринку з метою досягнення мети у 98,5% директив щодо Внутрішнього ринку, та шляхом забезпечення повного застосування правил Співтовариства з державних закупівель на усіх рівнях державної влади;
(iii) покращити регуляторні рамки шляхом збільшення ефективних повноважень регулятора в сфері телекомунікацій; та
(iv) надалі вживати заходів зі зменшення адміністративного навантаження на бізнес, включаючи час та кошти, необхідні для реєстрації нової приватної компанії з обмеженою відповідальністю.
12. Португалія
У 2001 році економічне зростання уповільнилось до приблизно 1,75%, оскільки стрімке зниження внутрішнього попиту було лише частково компенсоване збільшенням чистого експорту. Це завершує тривалий період розвитку, основною рушійною силою якого був внутрішній попит. Очікується, що зусилля представників приватного сектору з покращення їх балансів в результаті стрімкого зростання рівня заборгованості протягом останніх років обмежать зростання внутрішнього попиту також і у 2002-2003 роках, яке оцінюється у 1,25%. За умови очікуваного слабкого зовнішнього попиту у першій половині 2002 року, зростання продуктивності також залишиться обмеженим, але відновиться разом з відновленням глобального попиту у другій половині року. З огляду на негативний статистичний розрив на початку 2002 року, річне зростання ВВП, як очікується, у 2002 досягне лише 1,5%, перед його пожвавленням до приблизно 2,25% у 2003 році. Після стрімкого зростання інфляції у 2000 році та впродовж 2001 році, частково завдяки дії тимчасових факторів, інфляційний тиск знизився з початку другого кварталу 2001 року. Інфляція, виміряна за допомогою УІСЦ, як очікується, продовжуватиме знижуватись в найближчому майбутньому, і досягне значення у 2,5% в середньому за 2003 рік. Розгортання ситуації, яка характеризується щільністю ринку праці, поєднана з прогнозованим збільшенням низьких зарплат в державному секторі, за очікуваннями, матиме стримуючий вплив на рух зарплати, та, відповідно, інфляцію цін. Прогнозується значне уповільнення зростання зайнятості протягом періоду 2002-2003 років, після збільшення на 1,6% у 2001 році, в той час як безробіття ненабагато зросте, при цьому рівень безробіття досягне в середньому 5% у 2003 році.
Новий Уряд було приведено до присяги 6 квітня 2002 року. Консолідація державних фінансів буде головним політичним викликом для цього уряду протягом періоду його роботи. Фіскальна консолідація призупинилась у 2001 році завдяки також і значному обсягу недоотриманих податкових надходжень. Водночас, дивлячись з точки зору більш довгого періоду, існує стійка динаміка державних витрат, яка виявляється причиною уповільнення усього процесу бюджетної консолідації. Поворот тенденції швидкого збільшення загальних державних витрат є, таким чином, пріоритетним питанням на шляху до більш стійких державних фінансів. Економіка Португалії протягом останніх років втратила конкурентоздатність, як про це свідчить великий дефіцит торговельного балансу. Цьому сприяло багато факторів, зокрема, низьке зростання продуктивності праці, поєднане з високими стандартами зарплати. Незадовільний рівень та зростання продуктивності праці пов'язані, серед іншого, з низьким рівнем освітньої підготовки робочої сили, що продовжує бути однією з найбільш значущих структурних проблем. Гонитва за високими рівнями продуктивності також обмежується недостатньою конкуренцією на товарних ринках. Португалія є однією серед країн ЄС, які найбільш наражаються на бюджетні наслідки старіння населення. Низка реформ, проведених останнім часом, врегулювала це питання. Хоча ці реформи покращать фінансовий баланс пенсійної системи в довготерміновій перспективі, імовірно необхідними будуть подальші дії для забезпечення стійкості державних фінансів. Більше того, інтенсивна динаміка витрат на охорону здоров'я передбачає, що необхідно продовжувати та досягти вирішення у триваючому процесі реформування з покращення контролю та ефективність витрат в секторі охорони здоров'я.
Бюджетна політика
У 2001 році фіскальна консолідація призупинилась, при цьому бюджетний дефіцит зріс до оцінюваного значення у 2,75% ВВП (2,25% у 2000 році за виключенням надходжень за надання ліцензій УМТС), що узгоджується з первісною метою у 1,1%. Це значення набагато вище, ніж очікувалось у грудні 2001 року, коли влада подала свою оновлену програму стабільності. Повільніше, ніж очікувалось, економічне зростання, є важливим фактором на фоні значно гіршого, ніж було заплановано, результату виконання бюджету 2001 року. Водночас, інші фактори також сприяли цьому, особливо недооцінка втрат у податкових надходженнях, спричинена реформою прямих податків, запровадженою у 2001 році, та нижчим, ніж планувалось, показником зростання продуктивності збирання та адміністрування податків. Більше того, незважаючи на обмежувальний пакет актів, прийнятий у червні, поточні основні витрати перевищують цільове значення.
Насамкінець, інтенсивний перегляд в сторону збільшення між груднем 2001 року та квітнем 2002 року був спричинений набагато більшим, ніж очікувалося, дефіцитом на рівні органів місцевого самоврядування, та статистичною перекласифікацією окремих капітальних транзакцій між урядом та державними компаніями. Програма стабільності, оновлена у грудні 2001 року, зберігає ціль збалансування загального державного бюджету до 2004 року. Під час проведення Ради Екофін 12 лютого 2002 року Уряд Португалії зобов'язався дотримуватись реферативного значення загального бюджетного дефіциту у 3% ВВП протягом поточного року, та підтвердив своє зобов'язання досягти збалансованої позиції у 2004 році. З огляду на інтенсивне погіршення дефіциту у 2001 році, це вимагає значно більш активної політики фіскальної консолідації протягом періоду 2002-2004 років. У світлі набагато гіршого, ніж очікувалось, результату виконання бюджету у 2001 році, та слабкого виконання початкового бюджету на 2002 рік, новий Уряд 15 травня 2002 року прийняв виправлений бюджет, що включає заходи з виправлення ситуації, спрямовані на збільшення ВВП на 0,6%. З огляду на викладене вище, та зважаючи на те, що Португалія є учасником зони євро, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:
(i) забезпечення дотримання у 2002 році реферативного значення загального бюджетного дефіциту у 3% ВВП; з цією метою жорстко виконувати виправлений бюджет, який передбачає дефіцит у 2,8% ВВП, та використовувати всі можливості для отримання кращого, ніж планується, результату виконання бюджету; та посилити бюджетний нагляд на всіх рівнях уряду;
(ii) досягнення до 2004 року наближеної до балансу бюджетної позиції; це вимагатиме дискреційних заходів додатково до тих. Які було включено до оновленої у 2001 році програми стабільності;
(iii) запровадження заходів, проголошених у виправленому бюджеті на 2002 рік з метою рішучого стримування витрат з огляду на уповільнення динаміки витрат уряду; та
(iv) продовження процесу пенсійної реформи шляхом запровадження заходів, додатково до тих, які було передбачено у реформі 2001 року для забезпечення стійкості пенсійної системи в середньостроковій та довгостроковій перспективі; запровадження ефективних заходів для обмеження неприйнятного темпу витрат в секторі охорони здоров'я, особливо на споживання медичних препаратів.
Ринки праці
У 2001 році ситуація на ринку праці в Португалії залишилась сприятливою, незважаючи на помітне зменшення економічної активності. Рівень безробіття продовжував бути одним із найнижчих у Союзі, ненабагато перевищуючи 4%. Зайнятість зросла на 1,5%, а рівні зайнятості (будь-то загальні, серед жінок або працівників похилого віку) знаходяться помітно вище середньоєвропейських значень. Рівні зарплат та витрат на робочу силу залишаються одними з найнижчих у Союзі, але щільність ринку праці в окремих галузях та активне зростання зарплат в державному секторі спричинило зростання номінальної зарплати до більше 6% у 2000-2001 роках. Разом з помірним зростанням продуктивності праці, фактичні витрати на одиницю робочої сили у 2000-2001 роках зросли приблизно на 1,3% - значно вище в принципі незмінного рівня, зареєстрованого в цілому для ЄС. Додатково, рівень продуктивності праці в Португалії є низьким, що частково пояснюється дуже низьким рівнем освітньої підготовки (також і щодо груп молодшого віку). В середньому, частка населення, яка отримала принаймні повний шкільний курс освіти, у 1999 році складала лише 21% (в порівнянні з 59% в середньому по ЄС).
Хоча протягом останніх років Португалія значно збільшила витрати на освіту, триваюча висока частота випадків залишення навчального закладу до отримання повної освіти та потреба у прискоренні та спрощенні дуже багатьох заходів передбачає порівняно неефективне використання ресурсів. Протягом останніх п'яти років майже вдвічі збільшилась частка працівників, які мають тимчасові контракти, частково в результаті більш жорсткого законодавства про захист зайнятості працівників зі штатними контрактами. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій щодо зайнятості, ухвалених Радою у лютому 2002 року, головними пріоритетами для Португалії повинні стати:
(i) покращення систем освіти та навчання в рамках краще сформульованої стратегії безперервного навчання з метою збільшення здатності до зайнятості та пристосованості робочої сили, та збільшення продуктивності праці;
(ii) стимулювати регулювання зарплати, яке узгоджується зі збереженням конкурентоспроможності та цінової стабільності, таким чином, щоб зростання реальних зарплат не випереджало продуктивність праці; та
(iii) модернізувати інститути ринку праці, серед іншого, шляхом адаптації правил, що регулюють контракти найму, з огляду на потребу досягнення належної рівноваги між гнучкістю та безпекою.
Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях
Частково з причини свого географічного місця розташування, економіка Португалії порівняно менш відкрита (за вимірюваннями за допомогою співвідношення загальної торгівлі до ВВП), ніж інші держави-члени порівняного розміру. Продуктивність праці є найнижчою в ЄС, а її зростання є повільним. Серед визначальних чинників низької продуктивності та загальної конкурентоспроможності економіки є низький рівень освітньої підготовки робочої сили та дуже слабке залучення бізнес-сектору до проведення науково-дослідницьких робіт та інновацій. Було вжито низку заходів для стимулювання розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій, збільшення активності проведення науково-дослідницьких робіт та зменшення адміністративного навантаження на бізнес. Лібералізація мережевих галузей просувається вперед, але тут все ще потрібно збільшити конкуренцію, оскільки поточні учасники ринку зберігають сильні позиції на ринку, а ціни залишаються порівняно високими. Темпи Португалії в транспонуванні директив щодо Внутрішнього ринку нижче цільового значення у 98,5%, встановленого для березня 2002 року. Конкуренція на загальних товарних ринках могла б значним чином скористатись перевагами проголошеного посилення громадського інституту забезпечення дотримання конкурентної політики та контролю секторальної та спеціальної одноразової державної допомоги, яка залишається другою за своєю величиною у ЄС, і знижується повільними темпами. З огляду на викладене, основними пріоритетами для Португалії повинні стати:
(i) продовження посилення загальної освітньої та кваліфікаційної основи населення та подальше стимулювання більш глибокого залучення бізнесу до проведення науково-дослідницьких робіт та інновацій, разом з більш стрімким підйомом інформаційно-комунікаційних технологій;
(ii) посилити ефективну конкуренцію в лібералізованому секторі комунальних послуг, і особливо у енергетичному секторі з метою зменшення цін для споживачів;
(iii) проводити моніторинг рентабельності схем спеціальної секторальної державної допомоги з метою можливого зменшення її розмірів; та
(iv) продовжувати прогрес у підвищенні темпу транспонування законодавства щодо внутрішнього ринку з метою досягнення цільового значення у 98,5% директив щодо Внутрішнього ринку.
13. Фінляндія
Завдяки стрімкому падінню темпів зростання експорту, що супроводжувалось важким виснаженням економіки Фінляндії, яка зазнала стрімкого падіння у 2001 році, при цьому зростання ВВП оцінювалось у 0,7% в порівнянні з 5,6% за рік до цього. Очікується, що поступове відновлення зовнішнього фактору зростання оживить економічну діяльність у 2002-2003 роках. Більше того, приватне споживання повинне набратися сил завдяки триваючому скороченню податку на прибуток, стримуванню інфляції та триваючим сприятливим грошово-кредитним умовам. Водночас, на фоні низького рівня використання потужностей виробництва та оцінюваного зменшення попиту на додаткові житлові та офісні приміщення, очікується послаблення інвестицій. Інфляція (УІСЦ) дещо уповільнилась до 2,7% у 2001 році внаслідок більш високих цін на пальне та харчові продукти, які зійшли нанівець наприкінці року. Водночас, ціни на послуги зростали доволі швидко, і цей фактор також розцінюється як такий, який стане підґрунтям для інфляції цін у 2002-2003 роках. У 2001 році зайнятість продовжувала зростати, хоча темпи такого зростання стрімко знижувались. У 2002 році очікується, що рівень зайнятості впаде в світлі триваючого помірного зростання у експортно-орієнтованих галузях виробництва та лише помірного зростання зайнятості в сфері послуг. Відповідно очікується, що рівень безробіття у 2002 році ненабагато зросте, після чого у 2003 році слідуватиме зворотній тенденції.
При значенні у 9,1% робочої сили рівень безробіття у 2001 році очевидно залишається вище середнього показника у зоні євро. Більша частина безробіття має структурний характер. Хоча було вжито заходів для кращого формування та спрямування активних політик ринку праці та для допомоги включення до ринку праці безробітних осіб, яких найбільш складно працевлаштувати, при цьому критерії правомірності отримання допомоги було звужено, а інші заходи, такі, як збільшення допомоги по безробіттю суперечать цілі збільшення стимулів приступити до роботи. Фінляндія є однією з держав-членів, що найбільш наражаються на вплив старіння населення. Уряд зобов'язався провести пенсійну реформу з огляду на забезпечення довготермінової стійкості державних фінансів. Значна кількість кроків з реформування направлені в правильне русло, але по деяким заходам передбачений період їх вжиття виявляється неналежно тривалим. Фінляндія залишається однією з країн з найвищим рівнем цін у ЄС частково завдяки недостатній конкуренції в окремих секторах, що вимагає вжиття зусиль в цій сфері.
Бюджетна політика
Очікується, що стан фінансів центрального уряду погіршиться з переходом від профіциту у 1,9% ВВП у 2001 році до 1% у 2002 році. Мету Уряду, що полягає у досягненні структурного профіциту державного бюджету у 1,5-2% ВВП в середньостроковій перспективі наразі здається важко досяжною, тим більше, що з метою прискорення створення нових робочих місць Уряд може прийняти рішення про подальше скорочення ставок податків. На фоні урядової цілі з підготовки до майбутнього навантаження на витрати, спричиненого старінням населення, зниження податків повинне супроводжуватись обмеженням витрат. Витрати центрального уряду протягом останніх років все частіше відхиляються від настанов щодо середньострокових витрат. Додатково до послаблених державних фінансів на центральному рівні, фінансовий баланс органів місцевого самоврядування починаючи з 1997 року постійно відчуває дефіцит, окрім 2000 року, коли податки з компаній були напрочуд великими. Бюджетна дисципліна на загальному державному рівні може бути посилена шляхом нещодавно прийнятого законодавства, яке вимагає від органів місцевого самоврядування з 2002 року і надалі спрямовуватись на досягнення балансу бюджету в середньостроковій перспективі. Водночас, за відсутності в законодавстві механізму забезпечення дотримання, неясним є, чи досягне це правило очікуваних результатів. З огляду на викладене вище, та зважаючи на те, що Фінляндія є учасником зони євро, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:
(i) уникати значного відхилення від настанов щодо середньострокових витрат шляхом утримання державних витрат в незмінних цінах на рівні 1999 року; для цього, чітко дотримуватись цілей бюджетних витрат на 2002 рік та прийняти заходи, необхідні для зменшення витрат в бюджеті 2003 року;
(ii) покращення бюджетної дисципліни на рівні органів місцевого самоврядування шляхом встановлення посиленого наглядового механізму додатково до нещодавно прийнятого правила, яке вимагає від органів місцевого самоврядування спрямовуватись на досягнення балансу бюджету їх фінансів в середньостроковій перспективі; та
(iii) рішуче продовжувати триваючий процес пенсійної реформи, зокрема, прийняти та запровадити на ранній стадії передбачені зміни у формулі обчислення пенсії шляхом врахування збільшеної тривалості життя та поширення періоду розрахунку пенсійних виплат на весь період кар'єри.
Ринки праці
Функціонування ринків праці Фінляндії протягом 2001 року було неоднорідним. При продовженні зростання зайнятості та зниженні безробіття, фактичні витрати на одиницю праці збільшились, а продуктивність праці впала з причини значного уповільнення економічного зростання. В результаті цього у 2002 році очікується призупинення зростання зайнятості. Рівень безробіття у 2001 році залишається на високому рівні у 9,1%, а у 2002 році очікується його підвищення. Безробіття за своїм характером є переважно структурним, зі значними регіональними розбіжностями. Відповіді Уряду на проблеми ринку праці в основному фокусувались на зменшенні загального розміру податків на працю між 1997 та 2002 роками. Водночас, таке зменшення було суттєво пропорційним, таким чином лише незначним чином впливаючи на відновлення відносного становища працівників з низьким рівнем заробітної плати, зокрема, по відношенню до високих граничних ефективних ставок податків. У 2001 році Уряд запровадив заходи з покращення активних програм ринку праці з метою попередження виключення з ринку праці безробітних осіб, яких найбільш складно працевлаштувати, та з реформування пенсійних систем з метою збільшення гнучкості у питанні пенсійного віку та збільшення стимулів для більш тривалого залишення в складі робочої сили. Водночас, кількість осіб працездатного віку у різних програмах допомоги та активних політиках ринку праці залишається високою, а запізнє запровадження вказаних реформ послаблює їх вплив на стрімке зростання народжуваності та спричинює ризик затримки у досягненні цілі Уряду у підвищенні ефективного пенсійного віку. Додатково, заходи, по яких вже було прийнято рішення, спрямовані на збільшення рівня допомоги по безробіттю у 2002 році, суперечать цілі збільшення стимулів до роботи та зменшують вплив зменшення податків та активних політик ринку праці. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій щодо зайнятості, ухвалених Радою у лютому 2002 року, головними пріоритетами для Фінляндії повинні стати:
(i) забезпечити отримання винагороди за роботу з метою зменшення високого рівня структурного безробіття. Реформи повинні поширюватись на схеми допомоги, включаючи програми дострокового виходу на пенсію, з огляду на зниження порівняно високих граничних ефективних ставок податків, зокрема, для працівників з низьким рівнем зарплати. Також, мають бути переглянуті критерії правомірності та законодавство про захист зайнятості; та
(ii) продовжувати збільшувати ефективність активних програм ринку праці та переорієнтувати їх на потреби груп, які найбільше наражаються на ризик довготривалого безробіття.
Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях
Завдяки своєму периферійному розташуванню в Європейському Союзі, економіка Фінляндії потенційно менш відкрита для міжнародної конкуренції, ніж більшість інших держав-членів. Рівні споживчих цін є одними з найвищих у Європейському Союзі, що частково пояснюється порівняно високим ступенем ринкової концентрації у деяких секторах, таких як медіа та роздрібна торгівля. Темпи Фінляндії в транспонуванні директив щодо Внутрішнього ринку є одними з найвищих в ЄС, а ринки телекомунікацій та електроенергії були повністю лібералізовані. Хоча ресурси та повноваження антимонопольних органів було збільшено, Фінляндія є однією з небагатьох держав-членів, які не вжили заходів для надання національним антимонопольним органам права безпосередньо запроваджувати законодавство ЄС в сфері конкуренції. Більше того, оскільки вдосконалення було зроблено останнім часом, вартісний поріг державних закупівель, які оголошуються відкрито, нижче середньоєвропейського рівня, а рівень участі приватного сектору у наданні комунальних послуг є низьким, особливо на місцевому рівні. Було вжито заходів для стимулювання підприємництва, але час, необхідний для реєстрації приватної компанії, залишається одним з найдовших в ЄС. Насамкінець, Фінляндія є однією з найкращих країн в ЄС в сфері переходу до економіки, заснованій на знаннях. З огляду на викладене, основними пріоритетами для Фінляндії повинні стати:
(i) посилити конкуренцію у наданні комунальних послуг на місцевому рівні шляхом збільшення участі приватного сектору, та конкуренції між надавачами комунальних послуг;
(ii) сприяти створенню нових компаній шляхом подальшого зменшення часу, необхідного для реєстрації нової компанії; та
(iii) надати антимонопольному органу Фінляндії повноваження зі застосування статей 81 та 82 Договору про ЄС.
14. Швеція
У 2001 році Швеція відчула стрімке паління, а зростання реального ВВП уповільнилось до 1,2% з 3,6% у 2000 році під значним впливом глобального уповільнення та, зокрема, неочікуваний спад в секторі інформаційно-комунікаційних технологій. Водночас, прогнозоване поступове прискорення світової економіки у 2002 та 2003 роках повинне спричинити більш значний зовнішній попит. Порівняно сприятливий базис в Швеції повинен також допомогти відновленню внутрішнього попиту у 2002 та 2003 роках. Взагалі, зростання реального ВВП очікується на рівні 1,7% у 2002 році та приблизно на 2,8% у 2003 році. Інфляція УІСЦ значно збільшилась у 2001 році і досягла середнього значення у 2,7% частково завдяки тимчасовим факторам. Водночас, показники вказують на те, що інфляційний тиск повинен зменшитись починаючи з другого кварталу 2002 року та залишитись близьким до значення у 2% у 2003 році. В останні роки зростання зайнятості було стрімким, а у 2001 році зупинилось на рівні 2%, що сприяло значному спаду рівня безробіття до 5,2% у 2001 році. Водночас, у 2002 році очікуються деякий затяжний вплив уповільнення економічної активності у 2001 році та невелике зростання безробіття. Це повинно компенсуватись як тільки економіка почне зростання у 2003 році.
Зміцнення потенціалу зростання економіки залишається ключовим викликом, оскільки показник продуктивності в перерахунку на одну особу в останні роки впав в порівнянні з середнім показником серед 15 держав ЄС. Політикам, направленим на посилення підприємництва та зростання фірм, а також зусиллям з покращення стимулів до роботи повинен надаватися першочерговий пріоритет. В той час коли Швеція обіймає найвищі щаблі в розрізі рівня зайнятості, підвищення участі робочої сили та стимулювання зайнятості все ще залишаються ключовими викликами в середньостроковій перспективі з метою реагування на старіння населення. Подальше розширення пропозиції праці могло б бути заохочене шляхом триваючих реформ для того, щоб зробити основоположну структуру податків та допомоги більш сприятливою для зайнятості. Більше того, необхідно проводити моніторинг ефективності програм ринку праці. Заходи з посилення конкуренції у деяких секторах та зі збільшення ефективності державного сектору є ключовими викликами з метою вирішення питань, пов'язаних з високим рівнем цін та слабкою продуктивністю праці.
Бюджетна політика
У 2001 році профіцит державного бюджету помітно зріс на 1 відсотковий пункт до 4,8% ВВП. Відповідно до Закону про фіскальну політику, прийнятому навесні 2002 року, очікуються триваючі значні профіцити у 1,8% ВВП як у 2002, так і у 2003 роках. Середньострокова бюджетна політика Швеції складається з таких трьох основних елементів: (i) номінальні граничні значення витрат центрального Уряду, які встановлюються щорічно на три роки вперед; (ii) середньостроковий збалансований бюджет, який обмежує органи місцевого самоврядування, та (iii) ціль щодо досягнення профіциту державного бюджету у 2% ВВП в середньому за цикл ділової активності. Доходи, отримані завдяки більшим ніж було заплановано профіцитом, було частково на надання податкових пільг, а частково на зменшення заборгованості. Сума загального боргу у 2000 році впала нижче 60% ВВП і очікується, що цей показник продовжуватиме падати та досягне 48,3% у 2002 році відповідно до Закону про фіскальну політику, прийнятому навесні 2002 року. Зменшення боргу, разом з реформованою пенсійною системою, формують важливу частину стратегії Швеції, направленої на вирішення питання старіння населення. З огляду на викладене, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:
(i) подовження у 2002 році стратегії зниження податків для осіб з низьким та середнім рівнем зарплати, в той же час забезпечуючи дотримання граничного значення витрат центрального Уряду; та
(ii) досягнення у 2003 році профіциту державного бюджету відповідно до середньострокової цілі Уряду щодо досягнення профіциту у 2% ВВП протягом бюджетного циклу, в той же час зберігаючи суворий контроль за витратами.
Ринки праці
У 2001 році функціонування ринків праці Швеції продовжувало покращуватись, незважаючи на значне уповільнення економічного зростання. Рівень безробіття впав до приблизно 5% робочої сили, в той час як рівень зайнятості збільшився на приблизно 2%, і надалі форсуючи вже високий рівень зайнятості. Зокрема, рівень зайнятості працівників похилого віку (віком від 55 до 64 років) у майже 65% у 2000 році є помітно вищим, ніж в інших державах-членах. Таким чином, "трудовий резерв", що залишається для подальшого збільшення пропозиції праці в середньостроковій перспективі, є обмеженим. Фактично, зростання порівняно високої номінальної зарплати у 2001 році (в порівнянні з помірним розвитком продуктивності праці) в, наприклад, секторах будівництва та надання послуг, вже сьогодні передбачає певну недостатність та невідповідність праці. У Швеції це частково пом'якшується значним наголосом на навчання, де практично 5% робочої сили або приймає участь у різних активних програмах ринку праці, або у спеціальних, тимчасових освітніх програмах, обидві з яких сприяють покращенню пристосованості робочої сили. Водночас, останнє оцінювання окремих типів активних програм ринку праці показало порівняно нерівномірний результат (в розрізі чистого виграшу від зайнятості), що підкреслює важливість подальшого покращення їх ефективності. Незважаючи на нещодавні заходи, податкове навантаження на працю, і, зокрема, на працівників з низьким рівнем зарплати, залишається одним з найвищих у Союзі. Порівняно великий розмір допомоги сприяє високим чистим нормам заміщення, але порівняно вузькі критерії правомірності (в поєднанні з активною політикою зайнятості) обмежують ризик довготермінового безробіття в Швеції. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій щодо зайнятості, ухвалених Радою у лютому 2002 року, головними пріоритетами для Швеції повинні стати:
(i) надалі проводити реформи податкової системи та системи компенсаційних виплат для збільшення стимулів для роботи;
(ii) надалі підвищувати ефективність активних програм ринку праці та продовжувати орієнтувати їх на осіб, які найбільше наражуються на ризик довготривалого безробіття, а також на задоволення потреб ринку праці.
Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях
Відкритість Швеції (за вимірюваннями за допомогою співвідношення загальної торгівлі до ВВП) є вищою, ніж відкритість економік інших Скандинавських країн, і вона помітно збільшилась протягом 1990-х років, але рівень цін залишається високим, а продуктивність праці нижче середньоєвропейської. Темпи транспонування директив щодо Внутрішнього ринку є відмінними, розміри державної допомоги є одними з найнижчих в ЄС, а реформи мережевих галузей проводяться дуже високими темпами. Водночас, на місцевому рівні конкуренція в наданні комунальних послуг недостатня. В окремих секторах, таких, як роздрібний ринок фармакологічних продуктів, який є державною монополією, та торгівля продуктами харчування, конкуренція також є недостатньою. Швеція має найвищий у ЄС показник загальних витрат на проведення науково-дослідницької діяльності, хоча вона значно сконцентрована у декількох наукомістких секторах. Освоєння інформаційно-комунікаційних технологій населенням відбувається високими темпами, а частка промисловості інформаційно-комунікаційних технологій у загальному обсязі виробництва в основному порівняна з іншими державами-членами. З огляду на викладене, основними пріоритетами для Швеції повинні стати:
(i) збільшення конкуренції в наданні комунальних послуг на місцевому рівні; та
(ii) вжиття зусиль з забезпечення конкуренції в тих секторах, де конкуренція виявляється недостатньою, таких, як роздрібний ринок фармакологічних продуктів та торгівля продуктами харчування.
15. Сполучене Королівство
В цілому у 2001 році економічна активність у Сполученому Королівстві утримувалась на високому рівні. Зменшення чистого експорту, пов'язане з послабленням глобальної економіки, було компенсоване винятково сильним зростанням витрат домогосподарств. ВВП зріс в цілому за рік на 2,2%. Очікується. Що зростання у 2002 році відбуватиметься більш повільними темпами, приблизно на рівні 2% в результаті глобального уповільнення. Водночас, протягом 2002 очікується відновлення зростання, оскільки зростання світової економіки пришвидшується, а економіка продовжує підтримуватись зростанням внутрішнього попиту, частково в результаті грошово-кредитного послаблення у 2001 році та запланованого збільшення у капітальних та поточних державних витрат. Очікується, що у 2003 році зростання буде ненабагато вище загального тренду, оскільки експортні ринки Сполученого Королівства помітно зростають. Прогнозується, що у 2002 та 2003 роках інфляція залишиться стриманою, оскільки продуктивність залишиться наближеною до потенціалу. Зокрема, не прогнозується виникнення збільшеного навантаження на зарплату, незважаючи на те, що безробіття залишається низьким - на рівні не більше 5,5%. У 2002 та 2003 роках середнє значення інфляції за УІСЦ прогнозується на рівні 2%.
Відносно низький рівень продуктивності залишається головним викликом. Продуктивність на одну зайняту особу знаходиться нижче середньоєвропейського показника, хоча це відставання і надолужується починаючи з 1995 року. В тому ступені, в якому це стосується ринку праці, ключовим викликом є висока концентрація безробіття та бездіяльності в окремих громадах. Хоча рівень безробіття впав у всіх регіонах та провінціях Сполученого Королівства, залишаються місцевості з високим рівнем незайнятості. Третім ключовим викликом є покращення якості комунальних послуг у Сполученому Королівстві, зокрема, в транспортному секторі.
Бюджетна політика
У 2001 році профіцит державного бюджету складав 1,9% ВВП. Прогнози програми конвергенції свідчать про те, що бюджет наближується до невеликого дефіциту у 0,2% ВВП у 2001-2002 фінансовому році, який збільшиться до 1,1% ВВП у 2002-2003 фінансовому році, та залишиться приблизно на такому ж рівні протягом останніх років програми, тобто до 2006-2007 фінансового року. Наразі виникає дефіцит приблизно у 1% ВВП, на рік раніше ніж у попередньому оновленні, в основному в результаті тимчасових економічних факторів (наприклад, більш низький ніж раніше прогнозувалось рівень ВВП, та більш низькі прибутки фінансових компаній). Цей дефіцит у 1% ВВП існує у прогнозах, як скоригованих на економічний цикл, так і не скоригованих, в результаті дуже обережного припущення тренду зростання у 2,25% в рік та в результаті вирішення питання низького рівня державних інвестицій, як пропонується у ЗКПЕП 2001 року. Відношення валового боргу до ВВП у 2001 році складало 39%. У програмі конвергенції прогнозується, що ця частка впаде до 36,3% у 2006-2007 фінансовому році. З низьким та таким, що скорочується, відношенням боргу до ВВП, Сполучене Королівство має добре становище для вирішення питань, пов'язаних з наслідками старіння населення, а бюджет в світлі поточних політик є стійким. Враховуючи усі зрушення, включаючи обережні прогнози щодо зростання, та приймаючи до уваги вимоги дотримання "наближення до балансу або досягнення профіциту у середньостроковій перспективі", що міститься у Пакті стабільності та зростання, бюджетна політика повинна:
(i) передбачити збільшення державних інвестицій, за винятком амортизації, починаючи з 2001-2002 року, як передбачено у програмі конвергенції, та як запропоновано у ЗКПЕП на 2001 рік; та
(ii) бути готовим до будь-якого погіршення стану бюджету, яке б віддалило його від положень Пакту стабільності та зростання, та, за необхідності, вживати виправних дій.
Ринки праці
Функціонування ринку праці Сполученого Королівства залишається одним з найкращим у ЄС. У 2000 році Сполучене Королівство виконало усі цілі щодо зайнятості, передбачені Лісабоном/Стокгольмом, маючи при цьому загальний рівень зайнятості у 71,5%, рівень зайнятості жінок - 64,8%, а рівень зайнятості працівників похилого віку - 50,8%. Протягом останніх місяців ненабагато зросло безробіття (до 5,1%, так як у грудні 2001 року), але залишається близьким до його найнижчого рівня протягом вже двох десятиліть, як і довготермінове безробіття, частка якого в загальному рівні безробіття продовжує падати. Було посилено низку активних заходів, направлених на усунення довготермінового безробіття та бездіяльності, в той же час останні реформи управління компенсаційними виплатами запроваджують більш сфокусований підхід для тих осіб, які отримують допомогу за тимчасовою непрацездатністю та за інвалідністю, але які здатні працювати. Водночас, кількість осіб працездатного віку, які подають заявки на отримання допомоги по тимчасовому безробіттю або інвалідності продовжувала зростати і досягнула майже 2,6 мільйонів у травні 2001 року - зростання на 2,6% протягом останнього року. Більш ніж 2 мільйони з цих осіб подають заявки вже протягом року та більше. Хоча у всіх регіонах та країнах Сполученого Королівства рівень безробіття впав, залишаються місцевості з високим рівнем безробіття. Порівняні регіональні диспропорції безробіття продовжують зростати, хоча диспропорції в межах регіонів залишаються більш значними, ніж диспропорції між ними. Місцеві концентрації безробіття та бездіяльності в деяких районах держави залишаються предметом стурбованості. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій щодо зайнятості, ухвалених Радою у лютому 2002 року, головними пріоритетами для Сполученого Королівства повинні стати:
(i) посилення активних заходів, направлених на ті громади та особи, які найбільше наражуються на ризик концентрованого або довготермінового безробіття та бездіяльності; та
(ii) реформування програм виплати допомоги по тимчасовому безробіттю або інвалідності з метою надання особам, які здатні працювати, можливостей та стимулів для цього.
Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях
Економічне середовище у Сполученому Королівстві є сприятливим для підприємництва, маючи низький рівень регулювання та порівняно низькі ставки податку на корпорації. Державна допомога є однією з найнижчих у ЄС, а лібералізація мережевих галузей просувається швидкими темпами. Водночас, рівень продуктивності у Сполученому Королівстві залишається порівняно низьким частково завдяки таким факторам, як слабка конкуренція у деяких секторах (наприклад, роздрібні банківські послуги, поштові та професійні послуги), недостатність кваліфікації та недостатність інвестицій в економіку, включаючи комунальні послуги, такі, як залізниця. Сполучене Королівство проголосило значне збільшення інвестицій у транспортний сектор завдяки своєму 10-річному транспортному плану. За результатами незалежного перегляду Ванлессом довготермінового фінансування охорони здоров'я, Уряд також проголосив про значні додаткові інвестиції у Національну службу охорони здоров'я. Завдяки цьому сукупні витрати Сполученого Королівства на охорону здоров'я збільшаться з 7,7% ВВП у цьому році до приблизно 9,4% ВВП у 2007-2008 році. У березні 2002 року темпи транспонування Сполученим Королівством директив щодо Внутрішнього ринку становили 98,7%, що вище цільового значення у 98,5%. Щодо економіки, заснованої на знаннях, то як витрати на інформаційні технології (у % до ВВП), так і рівень доступу до Інтернету перевищувати середні значення по ЄС, хоча запровадження широкосмугового Інтернету у Сполученому Королівстві є порівняно низьким. З огляду на викладене вище, основними пріоритетами для Сполученого Королівства повинні стати:
(i) продовжувати покращувати конкуренцію, засновану на існуючих політичних заходах, в таких секторах, як роздрібні банківські послуги, поштові та професійні послуги; та
(ii) направити проголошені інфраструктурні інвестиції в залізниці, встановити нову компанію з залізничної інфраструктури, та покращити регулювання залізничного сектору.
Вчинено у Севільї 21 червня 2002 року.
За Раду
Голова

R.DE RATO Y FIGAREDO