Рекомендація Ради 2002/549/ЄС "Про загальні керівні принципи економічних політик держав-членів та Співтовариства" від 21 червня 2002 року

(i) стимулювати науково-дослідницьку та інноваційну діяльність:

- розробити рамкові умови, сприятливі для збільшення загальних витрат на науково-дослідницьку діяльність у Союзі з метою наближення їх розміру до 3% ВВП до 2010 року та підвищення ефективності науково-дослідницької діяльності. дві третини таких інвестицій повинні надходити з приватного сектору. Це передбачає покращення стимулів для фірм інвестувати у науково-дослідницьку діяльність за допомогою комплексної стратегії, направленої на підвищення рівня конкуренції на товарних ринках, надання кращого доступу до венчурного капіталу, кращого захисту прав інтелектуальної власності (включаючи створення можливого патенту Співтовариства), в той же час забезпечуючи більш швидке розповсюдження нових технологій, та використання фіскальних та інших фінансових стимулів,

- покращити зв'язки між університетами та бізнесом, що призведе до передання знань та кращої комерціалізації результатів науково-технічної діяльності. встановити чіткі та послідовні пріоритети для державних досліджень,

- покращити співробітництво з питань досліджень та інновацій у Європі, та

- прийняти шосту Рамкову програму щодо досліджень.

(ii) стимулювати доступ до та використання інформаційно-комунікаційних технологій:

- забезпечити ефективну конкуренцію у локальних телекомунікаційних мережах ("місцеві лінії зв'язку") з метою прискорення розвитку Європейської мовної мережі, та

- стимулювати, серед іншого, шляхом визначення нового Плану дій e-Europe 2005, використання Інтернету усіма верствами населення (тобто домогосподарствами, школами, підприємствами та державними адміністраціями), та, зокрема, підвищити частку персональних комп'ютерів, підключених до Інтернету, у учнів, до одного на кожні 15 учнів.

(iii) збільшити зусилля, спрямовані на навчання та освіту:

- як приватні, так і державні, з метою підвищити пропозицію освічених дослідників, для збільшення кількості висококваліфікованого персоналу з інформаційно-комунікаційних технологій, та для збільшення загального рівня освітньої підготовки населення та забезпечення доступу усіх громадян до базових навичок,

- підвищити здатність освітньої та навчальної системи адекватно відповідати змінам у вимогах до навичок, та. Зокрема, відповідати вимогам груп, які зазвичай не мають переваг на ринку праці, таких, як жінки, працівники похилого віку або особами, які завчасно припинили навчання у школі, та

- запровадити інструменти для забезпечення прозорості дипломів та кваліфікацій.

3.8. Покращення стійкого розвитку навколишнього природного середовища

Захист ресурсів навколишнього природного середовища, таких, як чисті повітря, вода та ґрунт, збереження біологічного розмаїття та зменшення загроз зі сторони навколишнього природного середовища для здоров'я людей вимагає проведення активної політики у сфері навколишнього природного середовища з метою забезпечення відповідального використання обмежених природних ресурсів та розвитку, що в довготерміновій перспективі є доцільним з економічної, соціальної точки зору, а також з точки зору охорони навколишнього природного середовища. Зобов'язання, взяті на міжнародному рівні, зокрема, в сфері зміни клімату, також закликають до політичних дій.

Стокгольмська Європейська Рада у Загальних керівних принципах економічних політик закликала до інтеграції стимулювання тривалого розвитку. Як надалі було наголошено на Гьотенбурзькій Європейській Раді, тривалий розвиток є концепцією, яка виходить за рамки суто економічної оцінки та намагається покращити якість життя шляхом стимулювання скоригованих політичних дій, основаних на загальній оцінці економічного, соціального та природоохоронного виміру. При цьому благополуччя як теперішнього, так і наступних поколінь необхідно розглядати саме в довгостроковій перспективі. Таким чином, в кожній політичній сфері необхідним є належний та комплексний аналіз соціальних, економічних та природоохоронних витрат та вигід від політичних заходів.

Для різних політичних сфер було визначено конкретні пріоритетні дії. У цій секції розглядається інтеграція природоохоронних аспектів, зокрема, використання ринкових інструментів, як засобів стимулювання тривалого розвитку.

Урядові дії часто запізнюються з причини стурбованості короткостроковими наслідками вжиття політик з захисту довкілля під час економічного розвитку, зайнятості та конкуренції окремих фірм, секторів та держав-членів. Чіткі та стабільні цілі тривалого розвитку можуть надавати економічні можливості шляхом потенціалу для технологічних інновацій та інвестицій, генеруючи зростання та зайнятість. В цьому контексті держави-члени повинні повніше використовувати економічні інструменти. Ці інструменти надають промисловості гнучкість економічно вигідним способом знизити викиди та заохочують технологічні інновації. Більше того, вони часто є найбільш ефективними засобами для обмеження зовнішнього впливу, оскільки вони призводять до інтернаціоналізації зовнішніх витрат в цінах. Таким чином, вони є шляхом більш послідовної та економічно вигідної імплементації принципу "платить забруднювач". В цьому відношенні важливим є краще інформування громадян та фірм, залучених до належного оцінювання інструментів.

Держав-члени повинні встановити чіткі цілі та розклади для вжиття їх політик, як, наприклад, такі, що були схвалені в цьому контексті Європейською Радою у Гьотенбурзі, та послідовно їх застосовувати в такий спосіб, який дозволяє поступове регулювання бізнесу та споживачів. Кожного року необхідними є постійні зусилля для повернення поступового відходу економічного зростання від використання ресурсів, зокрема, показників зростання транспорту та споживання енергії від показників зростання ВВП. Скоординовані та поступові, але постійні та надійні зміни у рівні та структурі ставок податків до того часу, коли повне відображення зовнішніх витрат у цінах мінімізує проблеми структурного регулювання та підтримуватиме адаптацію та інноваційні рішення фірм. Цей підхід також мінімізує неефективні з економічної точки зору виключення для тих фірм або секторів, які зазнали найбільшого впливу. Такі виключення часто зменшують ефективність заходу для довкілля, спотворюють структуру податку, і їх важко усунути в майбутньому. Встановлення рамок для або координація використання економічних інструментів на рівні Співтовариства могла б допомогти уникнути такого спотворення та підтримати Внутрішній ринок.

Відповідним чином,

(i) держави-члени, а також Співтовариство, повинні у своїх відповідних сферах компетенції націлюватись на проведення аналізу впливу, який враховує соціальні та природоохоронні наслідки заходів з реалізації політики;

(ii) з метою збільшення ефективності ринкових інструментів, необхідно збільшити конкуренцію шляхом де-регулювання та поєднання ринків та шляхом зниження перешкод при вході на ринок та виході з нього;

(iii) держави-члени повинні запровадити та посилити політики, основані на економічних інструментах, таких, як оподаткування, збори з користувачів та забруднювачів, схеми страхування та компенсацій, обов'язкові зобов'язання та права на торгівлю викидами. Ключовим сектором для такої політики є транспортний сектор з його різними видами транспорту, в якому все ще відсутня достатньо послідовна та інтегрована система зборів та податків з користувачів для відповідної інтеграції зовнішніх факторів та відображення використання ресурсів;

(iv) з метою виконання вимог Кіотського протоколу економічно ефективним способом, держави-члени повинні підготуватись до запровадження торгівлі викидами на рівні ЄС шляхом забезпечення, серед іншого, наявності достатньо надійних процедур моніторингу, звітування та верифікації викидів. Ті держави-члени. Які вже запровадили схеми торгівлі викидами парникових газів, або які розглядають таку можливість, повинні забезпечити сумісність їх схем зі схемою Співтовариства, яка сьогодні обговорюється Радою. Держави-члени повинні опрацювати питання розподілу виділених грошових коштів. Більш загально, держави-члени повинні підготувати відповідні заходи та політики для виконання своїх зобов'язань за Кіотським протоколом, зокрема, в світлі більш ефективного управління вимогами енергетики та транспорту;

(v) держави-члени повинні заохочувати розкриття природоохоронної інформації у щорічних звітах компаній відповідно до Рекомендації Комісії від 30 травня 2001 року;

(vi) держави-члени повинні, якщо це відповідає цілям тривалого розвитку, зменшити секторальні субсидії та податкові виключення та інші заходи, які мають негативний вплив на природу;

(vii) держави-члени, разом із досягненням згоди на відкриття енергетичних ринків, до грудня 2002 року повинні досягти згоди щодо відповідних правових норм оподаткування енергетики на Європейському рівні; та

(viii) з метою "досягнення Європейським Союзом значного прогресу в посиленні енергетичної ефективності до 2010 року", як цього вимагає Барселонська Європейська Рада, держави-члени повинні продовжувати запроваджувати заходи, направлені на використання енергії, включаючи транспорт.

У 2001 році економічна активність в Бельгії значно загальмувала, зростання реального ВВП дорівнювало 1% після виняткового 2000 року, коли економіки зросла на 4%; гальмування світової торгівлі та зменшена довіра бізнесу в результаті цього стали основними причинами для такого розвитку подій. Наразі очікується, що економічна активність поступово відновиться у перших кварталах 2002 року, а більш надійно - у другій половині року, при цьому як експорт, так і імпорт відновлять свій динамізм; водночас, зростання реального ВВП в середньому, як очікується, не перевищить результату попереднього року. У 2003 році економіка повинна збільшитись трохи менше ніж на 3% в результаті більш стійкої міжнародної торгівлі та більш надійного внутрішнього попиту. Очікується, що інфляція, виміряна за допомогою УІСЦ, очевидно знизиться до менше 2% у 2002 році з 2,5% у 2001 році, та залишиться обмеженою у 2003 році. Прогнозується, що рівень зайнятості у 2003 році зросте, хоча і більш помірними темпами в порівнянні з нещодавнім минулим; рівень безробіття дещо підвищиться у 2002 році, але тенденція до зниження відновиться у 2003 році. Зміна рівня заробітної платні залишиться помірним в контексті нової рамкової угоди на період 2003-2004 років, яка має бути укладена до завершення 2002 року.

Частка державного боргу по відношенню до ВВП Бельгії хоча і знижується, але все ще залишається високою та вимагає додаткових бюджетних регулювань, зокрема, з огляду на забезпечення стійкості державних фінансів в контексті старіння населення. Вже розпочата пенсійна реформа повинна продовжуватись і надалі, зокрема в тій частині, яка стосується правил, що призводять до дострокового виходу на пенсію та додаткових пенсій, з метою реагування на цей виклик. Низький рівень зайнятості, великі різниці в рівнях зайнятості по регіонах, недостатня конкуренція в окремих секторах послуг. Адміністративне навантаження на бізнес та недостатня ефективність державного управління являють собою інші сфери, які вимагають уваги.

Бюджетна політика

Незважаючи на швидке загальмування економічної активності у 2001 році, загальні урядові рахунки були збалансовані (або мали дохід у 0,2% ВВП, включаючи надходження за надання ліцензій УМТС); інструментами для підтримки загального урядового балансу став високий першочерговий дохід у розмірі 6,6% ВВП, досягнутий за допомогою скорочення першочергових витрат та збільшення податкових надходжень; окремі фактори, такі, як обсяги продажів нерухомості, в цей результат внесли приблизно 0,3% від ВВП. Оновлена у 2001 році програма стабільності націлена на досягнення загального урядового балансу у 2002 році, та отримання профіциту у 0,5% ВВП у 2003 році. Збереження високих рівнів першочергового профіциту порядку 6% ВВП в рік залишається важливим елементом стратегії бюджетного регулювання, при все ще дуже високому рівні державного боргу та з огляду на виклики в довготерміновій перспективі, викликані старінням населення. Обмеження зростання реальних витрат Суб'єктів господарювання I (федеральний уряд та соціальне забезпечення) до 1,5% на рік вважається доцільним для досягнення цієї цілі. Зменшення частки державного боргу було помірним у 2001 році, - показник, досягнутий в основному завдяки низькому зростанню номінального ВВП та ситуативними факторами; прогнозується, що рівень державного боргу впаде до трохи нижче 100% ВВП наприкінці 2003 року. З огляду на вищезазначене. Та зважаючи, що Бельгія є членом зони євро, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:

(i) у 2002 році - на недопущення погіршення урядового балансу в порівнянні з 2001 роком, зокрема, шляхом обмеження поточних урядових витрат;

(ii) відновити бюджетну консолідацію у 2003 році та досягти загального державного профіциту у 0,5% ВВП шляхом дотримання обмеження зростання реальних витрат Суб'єктів господарювання I до 1,5% та шляхом суворого бюджетного нагляду усіх частин уряду; та

(iii) посилити існуючу стратегію з метою підготовки до наслідків для бюджету, викликаних старінням населення; зокрема, шляхом подальшого зниження рівня боргу та шляхом подальшого проведення реформ пенсійної системи, шляхом кращого врегулювання проблеми низького середнього ефективного пенсійного віку та більш чіткого визначення бюджетних ресурсів, які мають щорічно направлятися до Фонду старіння.

Ринки праці

На ринок праці в Бельгії вплинуло слабке економічне зростання у 2001 році. Швидке зменшення рівня безробіття, зареєстроване за два попередніх роки, поступово зупинилось, і, за поточними прогнозами, воно дещо збільшиться у 2002 році. Хоча загальний рівень зайнятості незмінно зростав протягом другої половини дев'яностих років, збільшуючись з 56,3% у 1996 році до приблизно 61% у 2000 році, цей показник все ще нижче середнього по Європі, в основному з причини відносно низьких рівнів зайнятості молодих працівників (29% для працівників віком від 15 до 24 років), працівників похилого віку (лише 24% для працівників віком від 55 до 64 років) та жінок (51,5%). В рамках підходу "активна благополучна держава" у 2001 році продовжився поступовий перехід від пасивних політик до попереджуючих та більш активних заходів. Незважаючи на вже вжиті заходи, залежність від виплат соціального забезпечення все ще залишається високою для деяких сегментів ринку праці, а інші заходи могли б бути вжиті для того, щоб віддалити залишкові "пастки безробіття" та "активувати" все ще велику кількість одержувачів виплат соціального забезпечення працездатного віку, особливо серед працівників похилого віку, а не в сфері зайнятості. Регіональні розбіжності залишаються великими. Рівень зайнятості у Фландрії (приблизно 64% у 2000 році) був все ще на вісім - дев'ять відсоткових пунктів вищим, ніж у Валлонії або регіоні Брюсселю. Це відображує недостатню мобільність праці та недостатню гнучкість зарплати. Лінгвістичні перешкоди, високі витрати на оренду житла (з причини великого податку на реєстрацію, що залишився), ускладнення в дорожньому русі, що збільшуються, недостатня мережа громадського транспорту є головними перешкодами для мобільності. Як додатковий вимір, краще використання існуючого законодавства, яке дозволяє працівникам брати участь у фінансових результатах їх підприємств, могло б сприяти диференціації зарплати. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій щодо зайнятості, ухвалених Радою у лютому 2002 року, головними пріоритетами для Бельгії повинні стати:

(i) консолідувати останні реформи податкової системи та системи компенсаційних виплат для забезпечення отримання винагороди за роботу, зокрема, шляхом усунення залишкових негативних стимулів для працівників похилого віку продовжувати роботу або повернутися на ринок праці;

(ii) вжити заходів для підвищення мобільності робочої сили, серед іншого, шляхом заохочення соціальних партнерів до дозволяння кращого відображення існуючими механізмами встановлення зарплати умов місцевих ринків праці та навичок при збереженні регулювання зарплати;

(iii) запровадити належний баланс між гнучкістю та безпекою, та проводити ретельний моніторинг впливу на пропозицію праці останніх ініціатив зі збільшення гнучкості робочого часу, зокрема, щодо нової системи заліків часу; та

(iv) інтенсифікувати зусилля для збільшення рівня зайнятості жінок шляхом усунення негативних стимулів для їх входження або повернення на ринок праці.

Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях

Відкритість економіки Бельгії стимулює конкуренцію на товарних ринках, що призводить до високої продуктивності праці та рівня споживчих цін, який відповідає середньоєвропейському рівню. Темпи транспонування директив щодо Внутрішнього ринку - 98,5% - дотримувались цілі, встановленої на березні 2002 року. Незважаючи на недостатність ефективної конкуренції на місцевих лініях, в телекомунікаційному секторі процес лібералізації розгортається добре, а широкосмуговий доступ швидко розповсюджується завдяки низьким витратам на доступ. Водночас, зв'язкам між місцевими державними органами та приватними партнерами все ще бракує прозорості, а в окремих секторах послуг, таких, як енергетика, лібералізація є менш розвинутою. Зокрема, відстрочки у встановленні незалежного оператора передавальної системи електроенергії та відсутність регуляторного схвалення тарифів на передання перешкоджали входженню на ринок. В результаті цього у вказаних секторах конкуренція залишається обмеженою, що призводить до високих цін. В той час як, в середньому, витрати на науково-дослідницькі роботи та інформаційно-комунікаційні системи приблизно відповідають стандартним значенням по ЄС, вони все ще сконцентровані в декількох секторах та компаніях. Було розпочато важливі реформи для зменшення бюрократії та підвищення ефективності комунальних служб, які вже почали приносити результати. Водночас, рівень адміністративного навантаження та державної допомоги залізницям залишається високим. З огляду на викладене вище, основними пріоритетами для Бельгії повинні стати:

(i) підвищення конкуренції в секторах електроенергії та газу шляхом офіційного визначення незалежного оператора транспортної системи без значної участі поточних операторів (функціональне розділення), та шляхом вжиття заходів з заохочення нових роздрібних постачальників за допомогою забезпечення безпристрасного доступу до мереж;

(ii) підвищення прозорості зв'язків між державним і приватним секторами на місцевому рівні та на рівні провінцій, особливо щодо ролі муніципалітетів та їх об'єднань в різних секторах, таких, як енергетика, з метою уникнення спотворень конкуренції та конфлікту інтересів; та

(iii) вжиття подальших заходів для зменшення адміністративного навантаження на бізнес, включаючи час та витрати, необхідні для реєстрації нової компанії, та розроблення електронного уряду.

У 2001 році економічне зростання уповільнилось на 0,9% в основному з причини зареєстрованого уповільнення приросту інвестицій та уповільнення зростання зовнішнього попиту. Збільшення виробництва прогнозується на рівні приблизно 1,75% цього року, і збільшиться до приблизно 2,5% у 2003 році, основним чинником якого стане внутрішній попит. У 2002 році факторами, які підтримуватимуть зростання, повинні стати приватне споживання, яке, як очікується, збільшиться разом з реальною зарплатою, та інвестиції, які повинні відновитися разом з очікуваннями більш привабливих перспектив. Очікується, що експорт Данії безумовно зросте відповідно до зростання зовнішнього попиту, та разом зі збільшенням імпорту відповідно до остаточного попиту, при цьому очікується, що внесок чистого експорту у показники зростання цього року знов стане від'ємним. У 2003 році внутрішній попит повинен надалі посилитися, при цьому очікується, що внесок чистого експорту до зростання буде приблизно нейтральним. Інфляція (УІСЦ), яка зросла на 2,3% у 2001 році, за очікуваннями, залишиться приблизно на такому ж рівні також і в поточному році, оскільки зростання цін на одяг повинно компенсувати вплив дещо більш низьких цін на нафту та "податкового замороження", запровадженого новим урядом перед невеликим падінням у 2003 році. Ринок праці залишиться тісним. Очікується, що в поточному році зайнятість гранично зросте та трохи менше ніж на 0,5% у 2003 році. Незважаючи на уповільнення економіки, зареєстрований рівень безробіття залишився на дуже низькому рівні, і у 2003 році очікується невелике падіння рівня безробіття з причини початку зростання.

Датська економіка, яка на сьогодні функціонує на рівні, близькому до її потенціалу, потребує посилення її виробничого потенціалу шляхом фокусування на таких ключових викликах: спрощення обмежень у пропозиції праці, що також допоможе стримати постійне зростання високих виплат. Конкуренція у низці важливих секторах бізнесу залишається недостатньою, та, зважаючи на розмір державного сектору, ефективність в цьому секторі повинна бути надалі підвищена. Більше того, досягнення ефективного обмеження державного споживання залишається важливим чинником, і це є навіть більш переконливим після запровадження "податкового замороження", таким чином загальні урядові фінанси можуть продовжити приносити високий профіцит також і в середньостроковій перспективі.

Бюджетна політика

У 2001 році загальний державний профіцит склав 2,8% ВВП, за виключенням надходжень від надання ліцензій УМТС у 0,2 відсоткові пункти. Очікується, що в поточному році бюджетний профіцит знизиться до 2,1% ВВП, а потім у 2003 році підвищиться до 2,4% ВВП. Падіння профіциту у 2002 році в основному є результатом включення запропонованих змін до Спеціальної схеми пенсійних заощаджень у прогнозні роки, таким чином знижуючи з технічних причин профіцит на приблизно 0,5 відсоткових пунктів ВВП(1). При останньому оновленні Датської програми наближення було збережено стратегію повільного зменшення часток першочергових витрат та податків у ВВП. Як це часто було у минулому, реальне зростання державного споживання у 2001 році перевищило цільове значення, встановлене попереднім урядом. Новітнім елементом є те, що новий уряд, який розпочав свою діяльність у листопаді 2001 року, зобов'язався не піднімати ставок будь-яких прямих або непрямих податків. Додатково, було запроваджено стелю для номінального значення податку на нерухомість. Не було встановлено дати завершення такого "податкового замороження". Довготермінові перспективи в оновленій програмі передбачають щорічні профіцити загальних державних фінансів від 1,5 до 2,5% ВВП до 2010 року з метою реагування на фінансовий вплив старіння населення. З огляду на викладене, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:

(1) Новий Уряд запропонував перехід Спеціальної схеми пенсійних заощаджень від схеми перерозподілу податків до схеми обов'язкових індивідуальних пенсій, яка починає роботу з 2001 року. Ця пропозиція повинна бути ухвалена парламентською більшістю. Ця зміна знизить рівень загального державного профіциту приблизно на 0,5 відсоткових пункти ВВП починаючи з 2002 року і надалі, оскільки такі заощадження, в результаті змін, у національних рахунках вважатимуться скоріше приватними, а не державними заощадженнями. Це відповідає звіту про дефіцит та заборгованність від 28 лютого 2002 року.

(i) забезпечення досягнення урядової цілі щодо обмеження зростання реального державного споживання в середньому до 1% на рік, що передбачає зростання у 2003 році не більше ніж на прогнозне значення влади у 0,7% з метою заліку зростання у 1,3%, включеного до бюджету на 2002 рік; та

(ii) забезпечити запровадження податкового замороження на всіх рівнях уряду, можливо, шляхом зобов'язань зі сторони округів та муніципалітетів в угодах, пов'язаних з бюджетом на 2003 рік.

Ринки праці

Рівень зайнятості в Данії є найкращим серед країн ЄС, при якому загальний рівень зайнятості у 2001 році становив 76% - 72% для чоловіків та 56% для працівників похилого віку. У 2001 році продовжилося незначне скорочення рівня безробіття, який досяг 4,3%, а ситуація на ринках праці залишається складною. У 2001 році не було вжито жодних зусиль з проведення реформ. Водночас, попередні реформи продовжують знижувати надходження до схем дострокової пенсії та пенсії по непрацездатності, а зниження граничних ставок податків мають відбутися у 2002 році відповідно до Вітсанського пакету 1999 року. Новий Уряд нещодавно проголосив податкове замороження. Незважаючи на попередні реформи, простежувалась чітка тенденція до проведення переговорів щодо скорочення тривалості робочого дня, а вихід з ринку праці є порівняно великим. Частка осіб працездатного віку в загальній кількості одержувачів компенсаційних виплат (включаючи виплати по безробіттю) та активних програмах ринку праці становить 21%, що частково сприяє постійним обмеженням пропозиції праці. Подальше збільшення пропозиції праці, яке є необхідним в світлі старіння населення, може стимулюватись шляхом податкових реформ та реформ компенсаційних виплат з метою стимулювання зайнятості структурою податкових пільг, що лежить в його основі. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх Рекомендацій щодо зайнятості, прийнятих Радою у лютому 2002 року, головними пріоритетами для Данії повинні стати:

(i) забезпечення отримання винагороди за роботу шляхом продовження змін у трансферній системі та подальшого зменшення фіскального навантаження на працю, особливо для працівників, які отримують низьку та середню зарплату.

Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях

Датська економіка є менш відкритою (за вимірюваннями за допомогою співвідношення загальної торгівлі до ВВП), ніж у більшості інших малих держав-членів, та має порівняно високий рівень цін, який частково є результатом недостатньої конкуренції у низці секторів. Спеціальна та секторальна державна допомога є низькою, а рівень транспонування директив щодо Внутрішнього ринку є надзвичайним. Було досягнуто прогрес у лібералізації ринків телекомунікацій та електроенергії, а також у відкритті ринків державних закупівель. Меншого прогресу досягнуто у відкритті для конкуренції ринків газу. Проникнення інформаційно-комунікаційних технологій є глибоким, а витрати на науково-дослідницькі роботи перевищують середньоєвропейський рівень. Водночас в сфері науково-дослідницьких робіт Данія почувається менш впевнено, ніж інші скандинавські держави-члени, частково з причини нижчому обсягу витрат на науково-дослідницькі роботи зі сторони бізнесу та нижчій комерціалізації результатів. Додатково, відповідно до огляду ОЕСР, в Данії поєднується високий рівень витрат на державну освіту з порівняно низьким рівнем результатів освіти. З огляду на викладене вище, основними пріоритетами для Данії повинні стати:

(i) продовжувати вживати зусилля для посилення конкуренції в тих секторах, в яких, як встановлено, конкуренція є недостатньою;

(ii) посилити конкуренцію в наданні комунальних послуг на місцевому рівні шляхом посилення участі приватного сектору та конкуренції між надавачами комунальних послуг; та

(iii) завершити повне відкриття ринків електроенергії та газу та забезпечити безпристрасний доступ до мереж.

У 2001 році ВВП Німеччини зріс на 0,6%. Щодо приватного споживання, зменшення податку на прибуток, запроваджене у січні, обмежило падіння темпів зростання, викликане збільшенням цін на паливо, та погіршенням міжнародного оточення з його негативним впливом на безробіття, яке почало зростати невеликими темпами впродовж року. І навпаки, інвестиції добре себе почувають у середовищі з низькими очікуваннями зростання. Подальшим чинником гальмування для економіки стало значне зношення основних засобів. В результаті цього у 2001 році показник внутрішнього попиту залишився незмінним. Таким чином, основним чинником зростання став чистий експорт. На 2002 рік основні показники вказують на відновлення до середини року. Рушійними силами повинні стати відновлення інвестицій, при цьому скоріше за все попит залишиться млявим в результаті збільшення безробіття. Незважаючи на очікуване різке зростання, водночас, середньорічне зростання ВВП залишиться на рівні нижче 1% з причини великого від'ємного статистичного залишку на початку року. На фоні вищих, ніж очікувалося, цін на нафту та продовольство, середнє зростання споживчих цін досягло 2,4%. Очікуваний зворотній ефект такого цінового впливу повинен знизити ціновий вплив на стримати інфляцію споживчих цін на рівні нижче 2% - одного з найнижчих рівнів в зоні євро. Рівень зайнятості почав знижуватись у 2001 році, та, незважаючи на очікуване пожвавлення економічної діяльності, в середньому буде нижчим, ніж у 2002 році. Внаслідок цього, в середньому рівень безробіття у 2002 році буде дещо вищим ніж у 2001 році.

В результаті податкової реформи та падіння економіки, у 2001 році бюджетний дефіцит в Німеччині досяг 2,7% ВВП. Таким чином, ключовим викликом є прискорення консолідації державних фінансів та забезпечення ретельного запровадження програми стабільності, зокрема, з огляду на збереження у 2002 році бюджетного дефіциту на рівні реферативного значення Договору у 3%. В той час як поточне циклічне падіння в основному викликане зовнішніми чинниками, потенціал зростання економіки Німеччини стримується затяжним впливом возз'єднання, включаючи кризу у секторі будівництва, та повільним прогресом у структурних реформах. Найвищим пріоритетом повинно стати збільшення та забезпечення повного використання потенціалу зростання. Реформи, запроваджені на тлі макроекономічного підґрунтя, орієнтованого та зростання та стабільність, повинні спрямовуватись на скорочення постійно високого рівня безробіття та регіонального дисбалансу в сфері безробіття, та на покращення ефективності активних політик ринку праці. Це повинно підтримуватись набором політик, направлених на збільшення рівня зайнятості, зокрема, шляхом реформування схем компенсаційних виплат з метою забезпечення отримання винагороди за роботу та усуненням негативних стимулів до участі у ринку праці, особливо для жінок. Поруч з податковими та пенсійними реформами Німеччини, в цьому відношенні нещодавно було досягнуто прогрес. В той час як остання пенсійна реформа є важливим кроком в правильному напрямку, в майбутньому можуть бути необхідними подальші реформи. Покращення загального ділового клімату, особливо шляхом подальших реформ на товарних ринках, ринках капіталу та ринках праці, повинне також сприяти покращенню потенціалу зростання економіки Німеччини.

Бюджетна політика

Відповідно до найбільш останніх оцінок Федерального статистичного бюро, у 2001 році загальний бюджетний дефіцит сягнув 2,7% ВВП. Таке погіршення в порівнянні з результатами 2000 року (-1,3% ВВП, за виключенням надходжень за надання ліцензій УМТС) та з прогнозами жовтня 2000 року, що містяться в оновленій Програмі стабільності Німеччини (прогнозований дефіцит у 2001 році мав скласти 1,5% ВВП) в основному спричинений сильнішим, ніж очікувалось, уповільненням зростання, та деякими статистичними переоцінками. Водночас, було зареєстровано перевитрату в секторі загальної охорони здоров'я, а також в бюджетах деяких земель. В поточному році низьке зростання ВВП та збільшення деяких компенсаційних виплат повинні мати своїми наслідками той факт, що дефіцитне зменшиться в порівнянні з попереднім роком, незважаючи на збільшення деяких податків.

Під час засідання Ради Екофін 12 лютого 2002 року Уряд Німеччини зобов'язався дотримуватись у 2002 році реферативного значення загального бюджетного дефіциту у 3%, та підтвердив своє зобов'язання досягти у 2004 році бюджетної позиції, близької до балансу. Це також було підтверджено угодою, укладеною між федеральним урядом та землями на спеціальній сесії Ради фінансового планування 21 березня 2002 року. З огляду на викладене вище, та заважаючи на те, що Німеччина є учасником зони євро, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:

(i) забезпечення дотримання реферативного значення загального бюджетного дефіциту у 3%. Використання будь-яких дивідендів потенційного зростання для зменшення у 2002 році дефіциту нижче 2,5% ВВП - мети, встановленій при останньому перегляді Програми стабільності;

(ii) спрямування на достатнє зменшення дефіциту у 2003 році для забезпечення можливості досягнення у 2004 році бюджетної позиції, близької до балансу. Для цього продовжувати обмежувати витрати та забезпечити використання бюджетних інструментів для зменшення дефіциту;

(iii) запровадити необхідні реформи в системі охорони здоров'я з метою зниження тягаря витрат та сприяння покращенню якості та стійкості державних фінансів шляхом покращення якості та економічної ефективності медичної допомоги; та

(iv) під час поточної каденції Парламенту прийняти погоджені зміни до Haushaltsgrundsatzegesetz та надати можливість проводити ефективний контроль за угодами, досягнутими під час спеціальної сесії Ради фінансового планування 21 березня 2002 року.

Ринки праці

Ринок праці Німеччини постраждав від економічного паління у 2001 році, коли зростання зайнятості зупинилось, а безробіття знову почало зростати. У 2000 році загальний рівень зайнятості становив 65%, що є вищим за середній показник по ЄС. Безробіття серед молоді є порівняно низьким. Водночас, безробіття, половину з якого складає довготермінове безробіття, залишається високим, на рівні 7,9%, що ненабагато вище середнього по ЄС. Різниця в рівнях безробіття по регіонах продовжує залишатись значною. Незважаючи на нещодавні заходи з придання гнучкості у переговорах з питань зарплати, різниця та мобільність не є достатніми для достатнього сприяння помітному зменшенню регіональної диференціації. Позитивні кроки, такі, як Закон Job-AQTIV та так звана "Модель Майца" з субсидіювання робочих місць з низьким рівнем зарплати, було запроваджено у новому законодавстві, направленому на раціоналізацію активних політик ринку праці (АПРП), але ефективність великомасштабних активних програм в регіонах з високим рівнем безробіття необхідно і надалі підвищувати. Більше того, активність працівників з низьким рівнем кваліфікації на ринку праці є дуже низькою, а ризик їх безробіття на 60% вищий, ніж у середнього працівника. Подальше збільшення рівня зайнятості в основному залежатиме від подолання все ще значних негативних стимулів та перешкод до діяльності працівників з низьким рівнем кваліфікації, працівників похилого віку та жінок на ринку праці. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій щодо зайнятості, прийнятих Радою у лютому 2002 року, основними пріоритетами для Німеччини повинні стати:

(i) інтенсифікація зусиль з забезпечення отримання винагороди за роботу за допомогою податкової реформи та реформи компенсаційних виплат, зокрема, для жінок та працівників похилого віку. Кандидатами для проведення реформи компенсаційних виплат є: правомірність компенсаційних виплат, умови отримання, тривалість та коефіцієнт заміщення, а також вихід з системи компенсаційних виплат при початку роботи. Розмір внесків на соціальне забезпечення повинен бути зменшений, зокрема, для працівників, які отримують нижній рівень зарплати, в той же час виконуючи вимоги щодо стійкості державних фінансів;

(ii) покращити ефективність АПРП, зокрема, при їх широкомасштабному використанні, та надалі вдосконалювати допоміжні засоби для пошуку роботи, при цьому покращуючи їх ефективність. Покращити спрямування АПРП на ті групи. Які найбільше наражаються на ризик довготермінового безробіття, а також задовольняти вимоги ринку праці;

(iii) стимулювати трудові інституції та системи переговорів по укладенню колективних договорів, при цьому дотримуючись самостійності соціальних партнерів, що приймає до уваги зв'язок між зміною рівня зарплати та умовами ринку праці, таким чином надаючи можливість провести оцінку зарплат по кваліфікаціях та географічних районах, в той же час зберігаючи спрямованість зміни рівня зарплати на стабільність та зайнятість;

(iv) стимулювати більш гнучку організацію роботи та переглянути правила, що регулюють укладання контракту найму, з метою стимулювання створення нових робочих місць та відновлення належної рівноваги між гнучкістю та безпекою; та

(v) усунути перешкоди для участі жінок у ринку праці, серед іншого, шляхом стимулювання створення установ по догляду за дітьми.

Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях

Економіка Німеччини є відносно відкритою як для великомасштабної економіки (за вимірюваннями за допомогою співвідношення загальної торгівлі до ВВП), а рівень споживчих цін наближається до середньоєвропейського. Розмір державної допомоги поступово знижується. Час та витрати, необхідні для започаткування приватної компанії з обмеженою відповідальністю, перебувають на середньоєвропейському рівні, та є лише мінімальними для індивідуальних підприємців. Німеччина обіймає сильні позиції в економіці, заснованій на знаннях, за вимірюванням за допомогою витрат бізнесу на науково-дослідницькі роботи, заявки на отримання патентів та частки робочої сили з принаймні закінченою середньою освітою. Прогрес в питаннях, пов'язаних з Внутрішнім ринком (транспонування директив щодо Внутрішнього ринку, відкриття ринку державних закупівель) було обмежено, частково з причини вжиття національних заходів, які служать цілям охорони навколишнього природного середовища, рівнем цін на електроенергію та газ для домашніх господарств, які знаходяться на рівні, який значно перевищує середньоєвропейський рівень, при цьому колишні регіональні монополісти все ще мають сильні позиції в сфері постачання. Насамкінець, рівень освіти 15-річних та частка учнів випускних класів, які йдуть до університетів, нижче середньоєвропейського рівня. Дві третини відповідної вікової групи розпочинають подвійну програму професійної підготовки, яка має позитивний вплив на рівень зайнятості молоді та зберігає рівень безробіття цієї вікової групи на порівняно низькому рівні в порівнянні з іншими державами-членами. З огляду на викладене, основними пріоритетами для Німеччини повинні стати:

(i) забезпечити ефективну конкуренцію на ринках електроенергії та газу, що призведе до зниження рівня та регіональних різниць у зборах, які стягуються за використання енергорозподільчих мереж; встановити регуляторну функцію для енергетики з огляду на забезпечення ефективного контролю умов встановлення тарифів;

(ii) вжити необхідних заходів для покращення рівня освіти учнів взагалі та особливо підвищити частку випускників шкіл, які вступають до університетів; та

(iii) збільшити темпи транспонування законодавства щодо Внутрішнього ринку з метою досягнення мети у 98,5% транспонованих директив щодо Внутрішнього ринку, та підвищити вартісний поріг державних тендерів, які опубліковуються в Офіційному віснику.

У 2001 році після падіння світової економіки, економічна активність дещо уповільнилась, але її було підтримано внутрішніми факторами. Значно нижчі ставки відсотку, що стали результатом участі у зоні євро з 2001 року, та збільшений потік фінансових ресурсів зі структурних фондів ЄС, поєднаний з підготовкою до Олімпійських ігор 2004 року, підтримали інвестиції. В той же час, значне збільшення обсягу споживчих кредитів та відновлення обсягу реального чистого прибутку, прискорило споживчі витрати. Тим не менш, зовнішня торгівля спричинили негативний вплив на зростання реального ВВП, що відображується як у високому обсязі внутрішнього попиту на імпортовані товари, так і в обмеженому покращенні конкуренції. Очікується, що така ж модель зростання існуватиме і у 2002 році, в той час як у 2003 році прогнозується покращення в результаті відновлення зовнішнього попиту. Протягом останніх років ситуація на ринку праці покращувалась повільно, у всій економіці рівень зайнятості зростав порівняно низькими темпами незважаючи на створення значної кількості нових робочих місць у секторі послуг та секторі будівництва. Інфляційне навантаження на початку 2001 року, що стало результатом макроекономічних наслідків зростання цін на нафту у 2000 році, почало уповільнюватись у другій половині 2001 року. Було завершено переговори про зарплату з приватним сектором. Угода включає номінальне збільшення у 5,4% та 3,9% на 2002 та 2003 року відповідно.

Незважаючи на досягнутий протягом останніх років прогрес, середньострокові виклики вимагають подальшого покращення функціонування економіки Греції. Протягом останніх років було виправлено фінансово-бюджетні диспропорції, але частка державного боргу все ще залишається на дуже високому рівні та вимагає подальшого повноцінного бюджетного регулювання, зокрема, зважаючи на серйозний ризик того, що фінансово-бюджетні диспропорції можуть виникнути в майбутньому з причини старіння населення. Поточна фаза зростання реального ВВП надає можливість прискорити структурні реформи, направлені на збільшення все ще низького рівня продуктивності праці, на покращення ефективності ринку праці та товарних ринків та на створення кращого бізнес-середовища. Насамкінець, боротьба з високим рівнем структурного безробіття а збільшення рівня зайнятості залишаються головними викликами.

Бюджетна політика

У 2002 році загальний дефіцит державного бюджету досяг 0,4% ВВП, а бюджет досяг балансу при включенні позабюджетних надходжень за надання ліцензій УМТС. Оновлена у 2001 році Програма стабільності передбачає досягнення бюджетного профіциту у 0,8% ВВП у 2002 році, і 1% ВВП у 2003 році; такі бюджетні прогнози основані на високому рівні зростання реального ВВП. Який досягає приблизно 4% ВВП щорічно протягом періоду. Бюджетна стратегія продовжує концентруватись на досягненні високого первісного державного профіциту, який, водночас, як очікується, зменшиться протягом періоду; фактично, покращення балансу державного бюджету повністю завдячує поступовому зменшенню відсоткових платежів, в той час як навпаки, очікується незначне скорочення поточних основних витрат. Очікується, що частка державного боргу впаде з 99,6% ВВП у 2001 році до 94,4% ВВП у 2003 році - зниження, обмежене автономними факторами, а саме великими фінансовими операціями. З огляду на викладене вище, та зважаючи на те, що Греція є учасником зони євро, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:

(i) забезпечення того, що стан бюджету 2002 та 2003 років не сприятиме інфляційному навантаженню, також зважаючи на результати майбутньої національної угоди про рівень зарплати в приватному секторі на 2002 рік;

(ii) дотримуватись вже виданих у 2000 року загальних керівних принципів економічних політик, які вимагають застосування чітко визначених та зобов'язуючих норм для збільшення поточних витрат в постійних цінах;

(iii) забезпечити зниження частки державного боргу до ВВП відповідно до прогнозованого зниження державного дефіциту, а також разом зі зростанням номінального ВВП та обмеженням використання фінансових операцій, які негативно впливають на рівень державного боргу; та

(iv) прискорити реформу соціального забезпечення, та, зокрема, у 2002 році розпочати реформу пенсійної системи з метою уникнення значних бюджетно-фінансових диспропорцій, які можуть виникнути у прийдешніх роках з причини старіння населення.

Ринки праці

Економічне зростання в Греції в останні роки супроводжувалось зростанням рівня зайнятості (хоча його темпи були нижчими, ніж середньоєвропейські). В той час як таке зростання рівня зайнятості спочатку перевищило темпи збільшення пропозиції праці, протягом одного або двох останніх років зростання темпів створення нових робочих місць призвело до невеликого падіння рівня безробіття, особливо у 2000 році. Водночас, ринок праці Греції все ще характеризується низьким рівнем зайнятості (55,7% у 2000 році) та високим рівнем структурного безробіття. Більше того, ринок праці є високо сегментованим з високим рівнем безробіття молоді та жінок, та високою часткою довготермінового безробіття. Політичні заходи на ринку праці у 2001 році фокусувались на імплементації пакету реформ на ринку праці, прийнятому у грудні 2000 році, та на реформах Державної служби зайнятості та систем загальної та професійної підготовки, що тривають. Незважаючи на останні заходи, ринок праці все ще відображує низку проблем, включаючи: жорстке регулювання ринку праці, недостатня диференціація зарплати, та спотворення стимулів до роботи в офіційному секторі, поєднане з пенсійною допомогою та з податковою системою. Останнє включає високий ступінь прогресивності податку на особисті доходи та високе навантаження на найманих працівників, в порівнянні з самозайнятими, навіть за низького середнього податкового навантаження. Більше того, система загальної та професійної підготовки повинна бути надалі посилена з метою кращого задоволення вимог ринку праці. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні Рекомендацій щодо зайнятості, прийнятих Радою у лютому 2002 року, основними пріоритетами Греції повинні стати:

(i) негайно приступити до реформ пенсійної допомоги з метою заохочення працівників похилого віку приступити до роботи та залишатися на робочому місці;

(ii) продовжувати та покращувати системи загальної та професійної підготовки з метою покращення кваліфікації робочої сили та задоволення потреб ринку праці;

(iii) продовжувати досягнення прогресу в усуненні основних спотворень стимулів зайнятості, які виникають з причини взаємодії внесків на соціальне забезпечення та суворості ринку праці;

(iv) заохочувати зміни у системі формування зарплати з метою забезпечення кращого врахування зарплатами різниці у рівнях продуктивності та умов місцевих ринків праці. Зокрема, можливість виходу, включена до територіальних угод з зайнятості, повинна стати практичною можливістю; та

(v) повністю запровадити пакети реформ ринку праці, та проводити моніторинг їх впливу на функціонування ринку праці з метою забезпечення максимізації позитивного впливу. Зокрема, в подальшому розраховувати на такі зусилля шляхом пом'якшення обмежувального законодавства щодо захисту зайнятості, з огляду на забезпечення належної рівноваги між гнучкістю та безпекою, та шляхом прискорення реструктуризації Державної служби зайнятості.

Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях

Частково завдяки своєму географічному розташуванню, економіка Греції менш відкрита, ніж будь-яка інша держава-член (за вимірюваннями за допомогою співвідношення загальної торгівлі до ВВП). Ефективне застосування правил політики конкуренції є, таким чином, дуже важливим для гарантування високого рівня конкуренції на внутрішніх товарних ринках та стимулювання підвищення продуктивності. Насправді, рівень продуктивності праці, при його значному збільшенні протягом останніх років, залишається передостаннім в ЄС. Недостатній рівень транспонування законодавства щодо Внутрішнього ринку було зменшено більш ніж наполовину, але він все ще залишається нижче цільового значення у 98,5% для березня 2002 року. В той час як тривають зусилля з покращення бізнес-клімату та посилення функціонування державного управління, витрати на заснування нової компанії залишаються високими, а система оподаткування компаній є доволі складною та, можливо, обмежує стимули фірм до зростання. Також, оскільки лібералізація розпочалась лише нещодавно, становище на ринку існуючих учасників ринку в мережевих галузях залишається сильним. Низький рівень освіти населення залишається предметом стурбованості, та є одним з факторів, відповідальних за все ще низький, хоча і зростаючий, загальний рівень проникнення інформаційно-комунікаційних технологій в Греції (проникнення широкосмугового доступу є найнижчим в ЄС), та низький рівень проведення науково-дослідницьких робіт та інновацій. З огляду на викладене вище, основними пріоритетами Греції повинні стати:

(i) вживати зусиль для збільшення доступності кваліфікованого людського капіталу, стимулювання залучення бізнесу до науково-дослідницької діяльності та інновацій та продовжувати покращення проникнення інформаційно-комунікаційних технологій;

(ii) продовжувати вдосконалення адміністративних правил та процедур з метою покращення ефективності державного управління та зробити систему оподаткування компаній нейтральною по відношенню до форми організації бізнесу;

(iii) збільшити ефективність конкуренції в лібералізованих мережевих галузях, зокрема, в постачаннях електроенергії та послуг морського транспорту; та

(iv) зберегти прогрес, вже досягнутий в підвищенні темпу транспонування законодавства щодо Внутрішнього ринку, для досягнення цільового значення у 98,5% директив щодо Внутрішнього ринку.

Після зростання на приблизно 4% у 1999 та 2000 роках, у 2001 році зростання виробництва послабилось з причини більш помірного внутрішнього попиту, зокрема, протягом року різко зменшились інвестиції в обладнання, та поступово уповільнився експорт. У 2002 році, протягом якого значним чином позначився вплив уповільнення, зареєстрованого у другій половині попереднього року, зростання ВВП, за очікуваннями, в подальшому в середньому уповільниться, але відновлення посилиться впродовж року. Таке відновлення повинно обумовлюватись як поступовим покращенням компонентів внутрішнього попиту, так і відновленою динамікою експорту. У 2003 році, разом з кращими міжнародними прогнозами, та за підтримки відновленими внутрішніми витратами, ВВП повинен зрости відповідно до оцінюваного потенціалу. Основуючись на цьому макроекономічному сценарії, зростання зайнятості повинно уповільнитись у 2002 році та відновитись у наступному році, що передбачає зниження рівня безробіття до приблизно 12% у 2003 році. Очікується, що інфляція впаде в середньому до приблизно 2,5% у 2002 році в порівнянні з 3,6% у попередньому році. Таке полегшення інфляційного навантаження буде підтримане національною угодою про встановлення рівня зарплати, підписаною минулого року, з метою збереження регулювання зарплати, та помірними цінами імпорту. У 2003 році інфляція надалі може уповільнитись в середньому до приблизно 2,0%. Хоча в Іспанії досягнуто прогрес у запровадження рекомендації ЗКПЕП 2001 року, а прогнози для економіки Іспанії є позитивними, деякі проблеми все ще залишаються невирішеними. Зокрема, необхідно вирішити питання довготермінової стійкості державних фінансів за допомогою комплексних реформ пенсійної системи, оскільки угода, підписана у квітні 2001 року між урядом та соціальними партнерами не являє собою значного кроку у вирішенні основних диспропорцій.

По-друге, рівень безробіття, хоча знижується, при цьому більш ніж на 10 відсоткових пунктів нижче за пікове значення 1994 року, залишається високим в порівнянні з іншими державами-членами ЄС, разом з диспропорціями між регіонами та низьким рівнем зайнятості, особливо жінок. Насамкінець, незважаючи на полегшення інфляційного навантаження, інфляція, що є його передумовою, продовжує спричиняти порівняно високі темпи зростання, в той же час стає очевидно, що зростання продуктивності праці є млявим. Такий стан речей може бути показником недостатнього рівня конкуренції в деяких секторах та прогалин у розвитку економіки, основаній на знаннях.

Бюджетна політика

Незважаючи на продовження у 2001 році слабкішого зростання фіскальної консолідації, коли загальний державний сектор вперше за останні 25 років досяг балансу в порівнянні з дефіцитом у 0,3%, зареєстрованим у 2000 році. Відповідно до оновленої Програми стабільності на 2002-2005 роки, очікується, що у 2003 році загальний державний сектор збереже баланс, і досягне профіциту у 0,2% ВВП у 2005 році. Фіскальна стратегія, зазначена в оновленій Програмі, залишається незмінною в порівнянні з попередніми програмами. Вона заснована на обмеженні основних поточних витрат, підтримується зменшенням відсоткових платежів, що дозволяє збільшити капітальні витрати. В свою чергу, програма передбачає нову реформу податку на особистий дохід, яка набуває чинності з 2003 року, що відповідає збереженню фіскальної консолідації. Програма включає нові фінансові системи для територіальних громад, що передбачає децентралізацію повноважень на стягнення податків та витрачання грошових коштів. Паралельно з початком роботи цієї нової системи, було прийнято Закон про бюджетну стабільність, направлений на забезпечення зобов'язання усіх загальних державних під-секторів дотримуватись цілі збереження балансу. Це сприятиме посиленню стійкості державних фінансів в Іспанії.

Оновлена Програма стабільності на 2002-2005 роки не надає докладної інформації про заходи для боротьби з проблемою старіння населення, а проголошені наміри продовжувати реформу пенсійної системи не мають докладного плану дій. Це може викликати стурбованість, при негативних демографічних прогнозах для Іспанії, відповідно доданих Євростату. В недавньому минулому основними заходами, прийнятими для боротьби з проблемою старіння населення були, по-перше, Фонд соціального забезпечення, створений у 2000 році для фінансування майбутніх зобов'язань, активи якого, як планувалось, досягнуть 1% ВВП у 2004 році відповідно до останньої програми стабільності. (На початку квітня органи влади Іспанії проголосили, що ця мета буде досягнута у 2002 році). Додатково, було запроваджено деякі стимули для підвищення ефективного пенсійного віку. Взагалі, зважаючи, що Іспанія є учасником зони євро, її бюджетна політика повинна спрямовуватись на: