(i) як заплановано - забезпечення обмеження основних поточних витрат таким чином, який зберігає збалансованість бюджетної позиції відповідно до оновленої програми стабільності;
(ii) забезпечення того, що реформа податку на особистий дохід, яка має бути прийнята у 2002 році, посилює стимули до роботи та заощаджень, та не наражає на ризик середньострокові цілі стабільності; та
(iii) всебічно переглянути державну пенсійну систему в такий спосіб, який стимулював би її довготермінову життєздатність. Надавати пріоритет запровадженню ініціатив для підвищення ефективного пенсійного віку та використанню доходів, зареєстрованих у під-секторі соціального забезпечення для подальшого збільшення резервного пенсійного фонду.
Ринки праці
Відзначене покращення в функціонуванні ринку праці протягом останніх декількох років означає, що Іспанія швидко надолужує інші держави-члени ЄС в розрізі рівня зайнятості. Загальний рівень зайнятості зріс з 52,3% у 1999 році до 54,7% у 2000 році. Рівень зайнятості жінок зріс на три відсоткових пункти до 40,3%. Безробіття продовжує скорочуватись, до 13,0%, а рівень безробіття серед жінок вдвоє перевищує рівень безробіття серед чоловіків. Регіональні диспропорції залишаються значними, при цьому рівень безробіття в континентальній частині варіюється від 6,3% до 22,3% (Q4 2001 рік). Ключові структурні проблеми включають неспроможність трудових витрат регулюватись відповідно до продуктивності та місцевих умов ринку праці, та низька мобільність робочої сили, частково завдяки жорсткості ринку житла та функціонуванню окремих регіональних схем компенсаційних виплат. Реформи березня 2001 року явно направлені на усунення жорсткості у сфері контрактів про найм. Залишається все ще велика кількість можливостей для збільшення загального рівня інвестицій у навчання та для заходів з забезпечення ефективності політик ринку праці. З метою збереження вражаючого функціонування, яке спостерігалось протягом останніх років, потребуватимуться подальші зусилля зі стимулювання збільшеної участі на ринку праці. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій в сфері зайнятості, прийнятих Радою у лютому 2002 року, основними пріоритетами для Іспанії повинні стати:
(i) вжиття подальших кроків в напрямку реформування формування зарплати в такий спосіб, який краще відображує регіональні різниці та змінюється відповідно до покращення продуктивності та різниці у кваліфікаціях;
(ii) зменшення перешкоди до мобільності робочої сили шляхом, серед іншого, покращення функціонування ринку житла та реформування регіональних схем компенсаційних виплат, та заохочення створення умов, сприятливих для створення робочих місць у відсталих регіонах;
(iii) забезпечення ефективності активних заходів на ринку праці та їх узгодження з потребами верств, що найбільш наражаються на ризик довготермінового безробіття, або верств з найнижчими частками участі (особливо жінок) та з вимогами ринку праці;
(iv) вживати подальших кроків для заохочення збільшення участі робочої сили, особливо серед жінок, та прийняти цілі для достатнього забезпечення інструментів для догляду за дітьми та іншими утриманцями;
(v) забезпечення належної рівноваги між гнучкістю та безпекою шляхом проведення ретельного моніторингу впливу останніх реформ контрактів про найм, та вживати подальших заходів, за необхідності, з огляду на якнайскоріший прогрес в розрізі зниження частки контрактів з фіксованим терміном та збільшення частки контрактів на неповну зайнятість.
Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях
Протягом останніх років відкритість економіки Іспанії постійно зростала. Рівень транспонування законодавства щодо Внутрішнього ринку є одним з найвищих у ЄС. Водночас, уповільнення зростання продуктивності розглядається як проблема для економіки Іспанії, що відновлюється. Імплементація ініціативного плану лібералізації, розпочата Урядом у червні 2000 року, продовжилась у 2001 році, але частка ринку існуючих операторів на ринках фіксованих телекомунікацій та газу залишається високою, а оптовий ринок електроенергії все ще характеризується зниженою кількістю приватних учасників. Додатково, в деяких неторгових секторах, таких, як гіпермаркети, все ще наявні притаманні для такого сектору правила, які мають обмежувальний вплив на конкуренцію. Ініціативи зі збільшення кількості користувачів інформаційно-комунікаційних технологій та стимулювання науково-дослідницьких робіт були прийняті Урядом, і їх результати очікуються в найближчому майбутньому. Низький рівень зі сторони держави та бізнесу на науково-дослідницьку роботу, разом з порівняно низькою кількістю заявок на отримання патентів, залишається основною слабкістю в порівнянні з іншими державами-членами. Рівень державних витрат на освіту є нижчим за середньоєвропейський, а рівень освіти є низьким. Насамкінець, регуляторні положення для підприємств малого та середнього бізнесу залишаються порівняно ускладненими, що може сприяти більш довгому часу та високим витратам, необхідним для заснування нової компанії. З огляду на викладене вище, основними пріоритетами для Іспанії повинні стати:
(i) продовжувати проводити політики, спрямовані на вирівнювання умов для учасників ринку в секторах телекомунікацій та енергетики, на зменшення частки ринку поточних учасників ринку з метою зміцнення ефективної конкуренції у таких секторах, та на заохочення входу на оптовий ринок електроенергії;
(ii) продовжувати вживати заходів для забезпечення дотримання конкуренції у роздрібній торгівлі;
(iii) вживати зусиль для збільшення людського капіталу, участі бізнесу у науково-дослідницьких роботах та інноваціях, та у проникненні інформаційно-комунікаційних технологій; та
(iv) проводити стратегію, спрямовану на зменшення адміністративного навантаження на бізнес, включаючи час та кошти, необхідні для реєстрації нової компанії.
6. Франція
Після трьох років стрімкого зростання, яке спричинило значне зростання зайнятості, економічна активність помітно знизилась з початку 2001 року, відображаючи вплив виснаження глобальної економіки. Стрімке зниження експорту викликало зміни в акціях та облігаціях, а інвестиційні проекти було відкладено. І навпаки, приватне споживання, яке скористалося вигодами стрімкого зростання чистого доходу та швидко одужуючого ринку праці, залишився динамічним, що дозволяє економіці уникнути більш серйозного падіння. Перспективи на 2002 та 2003 роки є більш сприятливими; оскільки економіка не відчуває будь-якої серйозної диспропорції, покращення довіри та прискорення зовнішнього попиту повинні призвести до відновлення зростання ВВП протягом 2002 року. Незначне погіршення ситуації на ринку праці, яке спостерігається з травня 2001 року, повинно припинитись протягом 2002 року, коли, як очікується, рівень безробіття продовжить падіння. Це не повинно значно впливати на поведінку зарплат, які, за прогнозами, помірно зростуть. Насамкінець, інфляція повинна залишитись на рівні до 2% протягом двох наступних років, на одному з найнижчих рівнів в зоні євро. В порівнянні з іншими країнами зони євро, економіка Франції демонструвала високу здатність до швидкого відновлення після шоку, спричиненого зовнішнім попитом. Це частково можна віднести до міцності ринку праці та більш низької інфляції, разом з позитивними ефектами раніше запланованого зниження рівня податків. Водночас, необхідно і надалі продовжувати прогрес. На ринку праці головними викликами залишаються збільшення участі на ринку праці та зменшення високого рівня структурного безробіття. Більше того, необхідно приступити до реформи системи охорони здоров'я та пенсійної реформи з огляду на забезпечення стійкості державних фінансів. Необхідно вживати зусиль для забезпечення контролю за державними витратами, зокрема, в секторі охорони здоров'я. Насамкінець, з метою покращення функціонування економіки в середньостроковій перспективі, необхідно прискорити структурні реформи, зокрема, лібералізацію мережевих галузей.
Бюджетна політика
У 2001 році зростання загального дефіциту державного бюджету оцінюється у 1,5% ВВП (1,4%, включаючи надходження за надання ліцензій УМТС), у порівнянні з 1,3% у 2000 році. Недосягнення цільового значення дефіциту, встановленого у Фінансовому законі 2001 року у 1% ВВП можна пояснити частково циклічними умовами, які знизили податкові надходження, а частково вище ніж запланованим зростанням номінальних витрат. Згідно з макроекономічними припущеннями оновленої програми стабільності 2001 року, зважаючи на запровадження знижень податків та запланованого збільшення реальних витрат, загальний дефіцит державного бюджету у 2002 році повинен сягнути 1,9% ВВП, після чого він незначним чином знизиться у 2003 році. Новий Уряд тільки розпочав запровадження аудит державних фінансів. Вжиття заходів з консолідації відповідно до положень оновленої програми стабільності 2001 року є необхідним кроком з огляду на середньострокові виклики для загальних урядових фінансів, які обумовлені старінням населення. Зменшення загального рівня оподаткування також є важливим для зміцнення потенціалу зростання без створення загроз для безпеки фіскальної консолідації. З огляду на викладене вище, та зважаючи на те, що Франція є учасником зони євро, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:
(i) забезпечення дотримання у 2002 році реферативного значення загального бюджетного дефіциту у 3%; з цією метою, Уряд повинен проводити ретельний моніторинг бюджетних зрушень та забезпечити бездефіцитний результат усіх скорочень податків;
(ii) забезпечення значного скорочення дефіциту у 2003 році з метою можливості досягнення у 2004 році бюджетної позиції, близької до балансу; та
(iii) невідкладно розпочати проведення комплексної політики структурних реформ. Розробленої для зміцнення потенціалу зростання та зменшення у середньостроковій перспективі загального рівня державних витрат; зокрема, невідкладно розробити комплексну реформу пенсійної системи, яка дозволяє забезпечити її стійкість в контексті старіння населення.
Ринки праці
Після низки вражаючих років, разом з уповільненням економічної діяльності уповільнилось і зростання зайнятості, а тенденція до поступового зменшення рівня безробіття припинилась. Незважаючи на добре функціонування протягом попередніх років, рівень зайнятості у Франції залишається порівняно низьким (6,2% у 2000 році), а серед працівників похилого віку - дуже низьким. Рівень безробіття все ще високий, особливо серед молоді, незважаючи на великомасштабні державні програми створення робочих місць для молоді. Заходи з реалізації політики у 2001 році включали: продовження запровадження законодавства про 35-годинний робочий тиждень, особливо перехідний період для підприємств малого та середнього бізнесу; запровадження нових програм допомоги безробітним в пошуках роботи; продовження поетапного запровадження податкового заліку за зароблений дохід; і, насамкінець, прийняття нового закону про соціальний розвиток, який посилив законодавство про захист зайнятості. Більше того, субсидовані державою програми створення нових робочих місць протягом останніх років втілились у значну частку новостворених робочих місць. Водночас, незважаючи на останні заходи, все ще залишаються проблеми існування негативних стимулів, спричинених податковою системою та системою компенсаційних виплат, особливо для працівників з низьким рівнем оплати праці та працівників похилого віку. Перехід на більш короткий робочий тиждень також міг стати більш проблематичним для підприємств малого та середнього бізнесу, незважаючи на заходи для уможливлення більш безболісного його запровадження в таких фірмах. Додатково, тривале поетапне запровадження більш короткого робочого тижня призвело до існування декількох значень мінімальної зарплати, деякі з яких швидко зростали з причини взаємодії механізму індексації для мінімального значення погодинної оплати з автоматичним збільшенням погодинної зарплати. Насамкінець, неясно, який подальший вплив нещодавно прийняте законодавство про захист зайнятості буде спричиняти на динаміку ринку праці. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій щодо зайнятості, ухвалених Радою у лютому 2002 року, головними пріоритетами для Франції повинні стати:
(i) консолідація останніх реформ податкової системи та системи компенсаційних виплат для покращення стимулів для початку та залишення на роботі, та стимулювання пошуку роботи. По-перше, необхідно посилити стимули для людей похилого віку залишитись на роботі, зокрема, шляхом зменшення можливостей для дострокового виходу на пенсію, та шляхом реформування загальної пенсійної системи. По-друге, увагу повинно бути приділено працівникам з низьким рівнем оплати праці, негативним стимулам для часткової зайнятості та програмам гарантування мінімального доходу;
(ii) проводити ретельний моніторинг запровадження 35-годинного робочого тижня, та вживати заходів, необхідних для уникнення в середньостроковій перспективі будь-якого негативного впливу на витрати на зарплату та пропозицію робочої сили, в той же час заохочуючи повне використання можливостей для більш гнучкої організації праці; та
(iii) реформувати законодавство з захисту зайнятості з огляду на відновлення належної рівноваги між більшою гнучкістю та безпекою з метою спрощення доступу до зайнятості. Уникати будь-якого негативного впливу останніх змін у законодавстві про зайнятість на динаміку ринку праці.
Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях
Економіка Франції відкрита для міжнародної конкуренції та добре інтегрована до Європейських ринків. Продуктивність праці була порівняно високою, а рівень цін падав до середньоєвропейського рівня. Протягом останніх двох років було досягнуто прогрес у транспонуванні директив щодо Внутрішнього ринку, а спеціальна державна допомога помітно знизилась. Водночас, лібералізація ринків газу та електроенергії проходить низькими темпами, а темп Франції у транспонуванні директив щодо Внутрішнього ринку все ще значно нижче цільового рівня у 98,5%, встановленого для березні 2002 року. Більше того, незважаючи на окремі покращення, адміністративне навантаження на бізнес залишається одним з найвищих у ЄС. Насамкінець, хоча було вжито заходів для стимулювання розвитку суспільства, заснованого на знаннях, Франція все ще знаходиться позаду більшості інших держав-членів, особливо в розрізі використання Інтернету. З огляду на викладене вище, основними пріоритетами для Франції повинні стати:
(i) прискорити лібералізацію секторів газу та електроенергії шляхом невідкладної імплементації чинної Газової Директиви, за допомогою відкриття для конкуренції ринків для споживачів, які не є домашніми господарствами, та стимулювання входження на ринок для заохочення ефективної конкуренції;
(ii) підвищити рівень транспонування директив щодо Внутрішнього ринку з метою досягнення цільового значення у 98,5%;
(iii) продовжити вжиття зусиль, направлених на зменшення адміністративного навантаження на бізнес, особливо шляхом зменшення часу, необхідного для реєстрації нової приватної компанії з обмеженою відповідальністю; та
(iv) вживати подальших заходів для спрощення доступу домашніх господарств, малого бізнесу та шкіл до Інтернету.
7. Ірландія
Після зростання в період з 1996 до 2000 року в середньому на 9,9%, економіка Ірландії зазнала стрімкого уповільнення впродовж 2001 року. Послаблення активності відбулось з причини взаємодії обмежень продуктивності, дій з попередження ящуру, та уповільнення світової економіки взагалі, та інформаційно-комунікаційного сектору зокрема, на ризики ушкодження від яких Ірландія наражається більше інших держав ЄС. Показники довіри та індекс купівельної спроможності передбачають, що відновлення розпочнеться наприкінці 2001 року, при цьому помітне зростання очікується приблизно з середини 2002 року. До 2003 року економіка має повернутись до темпів зростання, стійких у середньостроковій перспективі, на рівні приблизно від 5% до 6%. В той час як у 2001 році ринок праці незвично життєздатним, подальше зростання безробіття вважається невідворотнім у 2002 році до приблизно 4,5%. Незважаючи на це, очікується, що ринок праці залишиться доволі тісним. В результаті цього очікуються певні зрушення в положеннях про зарплату в національній угоді, а спричинене внутрішніми факторами інфляційне навантаження імовірно не пом'якшиться. З причини збільшення ставок різних непрямих податків, середня інфляція у 2002 році буде імовірно вищою за 4,0%, зареєстровані у 2001 році, хоча загальна тенденція з першого кварталу 2002 року повинна знижуватись.
Соціальне партнерство було наріжним каменем економічної політики Ірландії з 1987 року. Чинна трирічна угода, чинність якої завершується наприкінці 2002 року, передбачала збільшення доходу після оподаткування на 25% або більше, повинно було досягатись шляхом поєднання зростання номінальної зарплати та податковими пільгами на прямі податки. Ключовим викликом є пристосування поточного процесу встановлення зарплати та зобов'язань щодо податків та витрат у національних угодах до нового середовища, що характеризується умовами, які межують з повною зайнятістю та більш обмеженими бюджетними ресурсами. Зростання дискреційних (виділених) витрат протягом останніх років було двозначним, що не є раціональним в контексті більш повільного середньострокового економічного зростання, хоча необхідно відзначити поточну низьку частку витрат в Ірландії. Розробка необхідних політик для направлення державних витрат відповідно до ресурсів в середньостроковій перспективі та покращення контролю за витратами (в той же час звертаючи увагу на ключову інфраструктуру та інші пріоритети для тривалого економічного зростання) повинні розглядатись як інший головний виклик. В той час як Ірландією вжито заходів для збільшення конкуренції на окремих ринках, в деяких секторах залишається недостатній ступінь конкуренції. Наприклад, сфери професійних послуг, роздрібної торгівлі та мережевих галузей все ще становлять предмет для посилення конкуренції.
Бюджетна політика
У 2001 році значний дефіцит податкових надходжень призвів до загального профіциту державного бюджету у 1,7% ВВП, що приблизно на 2,5 відсоткових пункти нижче цільового значення. Це найнижчий профіцит з 1997 року. Цілі програми стабільності на 2002-2004 роки передбачають невеликий профіцит у 2002 році та прогнозують повернення до (невеликого) дефіциту у 2003-2004 роках. Водночас, у разі невикористання значних асигнувань на покриття непередбачених витрат, включених до цілей 2003-2004 років, кожного року буде реєструватись невеликий профіцит, а вимогу Пакту стабільності та зростання щодо дотримання позиції, близької до балансу, буде в широкому сенсі дотримано. Щодо зрушень у заборгованості, програма стабільності прогнозує практичну стабілізацію частки боргу на нижчому рівні у 34% ВВП. З огляду на викладене вище, та зважаючи, що Ірландія є учасником зони євро, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:
(i) забезпечення нейтральності в широкому сенсі стану бюджету у 2002 році;
(ii) забезпечити тривале дотримання вимог щодо наближеного до балансу бюджету, передбачених у пакті стабільності та зростання після 2002 року; та
(iii) покращити контроль за витратами шляхом встановлення норм та забезпечити у бюджеті 2003 року і надалі спрямування пріоритетів витрат та створення ресурсів на тривалий бюджетний та економічний результат.
Ринки праці
Зростання зайнятості добре відчувалось протягом 2001 року, незважаючи на уповільнення економіки, при цьому темпи зростання, хоча і були повільними, все ж в середньому досягали 3% на рік. Загальний рівень зайнятості перевищує середньоєвропейський показник, а зростання рівня зайнятості жінок продовжує випереджати зростання рівня зайнятості чоловіків, але все ще залишається місце для подальшого зростання рівня зайнятості жінок. Протягом другої половини 2001 року рівень безробіття незначно зріс, але наприкінці року він все ще залишиться приблизно на рівні 4%. В той час як цей показник імовірно дещо зросте у 2002 році, очікується, що умови, які межують з повною зайнятістю, продовжать існувати. Наявні свідчення вказують, що зростання доходів залишиться доволі високим, і у 2001 році зростання зарплати перевищить 7,5%, що передбачено національною угодою. Виклики тісного ринку праці, що залишились, відносяться до мобільності робочої сили та майбутнього процесу встановлення зарплат. З огляду на викладене, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій щодо зайнятості, ухвалених Радою у лютому 2002 року, головними пріоритетами для Ірландії повинні стати:
(i) заохочення встановлення зарплат відповідно до розвитку продуктивності та різниці у кваліфікації, та з огляду на підтримку конкуренції та цінової стабільності; та
(ii) продовження концентрації заходів на збільшенні участі жінок на ринку праці.
Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях
Ірландія дуже відкрита для міжнародної конкуренції, а продуктивність праці значно перевищує середньоєвропейський показник. У 2000 році рівень цін в Ірландії був на 5% вищим середньоєвропейського рівня, і протягом останніх років зростав відносно середньоєвропейського значення. Продовжується лібералізація мережевих галузей, хоча поточні учасники, які перебувають у державній власності, все ще мають високі частки ринку у цих галузях. В той час як правила впливають на рівень конкуренції в окремих секторах послуг, таких, як професійні послуги та роздрібна торгівля, загальне регуляторне навантаження на бізнес є низьким. У березні 2002 року темпи транспонування директив щодо Внутрішнього ринку (97,9%) залишились нижче цільового значення у 98,5%. Секторальна та спеціальна державна допомога є низькою, хоча загальна державна допомога (у % до ВВП) перебуває на одному з найвищих рівнів у ЄС. Виробництво продукції інформаційно-комунікаційних технологій в Ірландії (у % до загального обсягу виробництва) є найвищим в ЄС, частково з причини присутності великої кількості закордонних фірм, що працюють в сфері високих технологій. Водночас, рівень витрат на науково-дослідницькі роботи нижче середньоєвропейського значення, зокрема, рівень державних витрат на науково-дослідницькі роботи, на що вже було направлено нещодавні заходи. З огляду на викладене вище, основними пріоритетами для Ірландії повинні стати:
(i) вжиття заходів для збільшення ефективної конкуренції у місцевому телекомунікаційному, газовому, транспортному секторах та секторі електроенергії, зокрема, звернути увагу на високі частки ринку державних або приватних поточних учасників ринку;
(ii) звернути увагу на урядові нормативні акти, які можуть спотворити конкуренцію в окремих секторах ринку, таких, як надання професійних послуг та роздрібна торгівля; та
(iii) підвищити темпи транспонування законодавства щодо Внутрішнього ринку з метою досягнення цільового значення транспонування директив щодо Внутрішнього ринку у 98,5%.
8. Італія
У 2001 році зростання реального ВВП уповільнилось до 1,8%, що було спричинено зменшенням впливу зовнішніх факторів, та, відповідно, послабленням внутрішнього попиту. Після проходження у листопаді найнижчої точки падіння, очікується. Що економічна активність поступово відновиться на початку 2002 року за рахунок покращення глобальних перспектив та відновлення довіри. Покращення імовірно стане стрімким приблизно всередині року. Зокрема, очікується, що інвестиційні витрати зростуть з огляду на тимчасову програму податкових пільг, яка має завершитись наприкінці року. Завдяки низькій відправній точці, успадкованій з 2001 року, у 2002 році зростання реального ВВП залишиться набагато нижче 2%, а його підвищення до 2,75% очікується у 2003 році. Зростання зайнятості у 2002 році імовірно знизиться з причини відставання продуктивності. Прогнозується, що функціонування ринку праці знов покращиться у 2003 році, при цьому рівень зайнятості імовірно знизиться нижче 9%. За умов відсутності значного навантаження, що спричинюється імпортними цінами та зарплатами, та все ще негативного відставання продуктивності до кінця року, очікується, що у 2002 році інфляція уповільниться. Водночас, з причини зростання інфляційного тиску протягом перших чотирьох місяців 2002 року, спричиненого тимчасовим впливом, встановлено, що середньорічна інфляція залишиться на рівні вище 2%. Очікується, що у 2003 році інфляція дещо уповільниться протягом року, але імовірно залишиться на рівні 2% з причини збільшення навантаження зі сторони попиту, спричиненого відновленням економіки.
Протягом наступних років фіскальна політика спрямовується на одночасне досягнення значного скорочення податкового навантаження, в той же час дотримуючись середньострокової цілі досягнення балансу або профіциту бюджету. Таким чином, покращення контролю за державними витратами та їх якості залишається першочерговим питанням. Хоча і дещо надолужене у 2001 році, значна різниця у рівні безробіття між Півднем та Північчю продовжує бути головною проблемою в регіональному сенсі та на ринку праці. Пов'язаними з цим проблемними питаннями є обмежуюче законодавство про захист праці та недорозвинута система державної підтримки безробітних. Для виконання цілі підвищення розгону зростання економіки до приблизно 3% на рік, економічна політика повинна звернути увагу на низький рівень зайнятості, а також прискорити повільний до цього часу перехід до суспільства, заснованого на знаннях, в розрізі освітньої підготовки, кваліфікованих людських ресурсів та проведення науково-дослідницьких робіт. В цьому ж політичному контексті, необхідним є покращення бізнес-оточення та посилення конкуренції на товарних ринках.
Бюджетна політика
Рівень загального дефіциту бюджету по відношенню до ВВП у 2000 році, попередньо оцінюваний у 1,5% ВВП (0,3% ВВП, включаючи надходження за надання ліцензій УМТС), було переглянуто до 1,7% ВВП (0,5%, включаючи надходження за надання ліцензій УМТС). В основному внаслідок такого перегляду, загальнодержавним результатом у 2001 році став дефіцит у 1,4% ВВП, в порівнянні з очікуваними 1,1% ВВП. У 2001 році державний бюджет скористався вигодами одноразових операцій, розмір яких досяг приблизно 0,6% ВВП (обсяг продажу об'єктів нерухомості, що перебували у державній власності, сягнув 0,4% ВВП, в основному шляхом процесу сек'юретизації, та 0,2% ВВП від сек'юретизації майбутніх чистих надходжень від державної лотереї). Основні поточні витрати були в основному стабільними на рівні 37,5% ВВП, після зниження на 0,3 відсоткових пункту ВВП між 1999 та 2000 роками. Циклічно змінюваний дефіцит, відповідно до розрахунків Комісії, дещо покращився в порівнянні з 2000 роком. Але основні бюджетні позиції не покращуються, якщо одноразові операції вирахувані в обох роках. Частка боргу зменшилась на 1,2 відсоткових пункту ВВП до 109,4% - помітне уповільнення у процесі постійного зниження. Труднощі в досягненні цілей приватизації, пов'язані з ринковими факторами, та нижче за очікуване зростання в основному стали причинами такого уповільнення.
Оновлена у листопаді 2001 року програма стабільності націлена на значне скорочення частки дефіциту до 0,5% ВВП у 2002 році, та досягнення збалансованого бюджету у 2003 році, в той же час частка боргу повинна впасти до рівня нижче 100% ВВП у 2004 році. Італійська влада стикнулась з викликом забезпечення додаткових та тривалих знижень частки основних витрат по відношенню до ВВП, покращення якості витрат, зменшення податкового навантаження, при цьому досягаючи цілі та зберігаючи бюджет, наближений до балансу, що вимагається Пактом стабільності та зростання. З огляду на викладене, та заважаючи на те, що Італія є учасником зони євро, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:
(i) забезпечити у 2002 та 2003 роках слідування напрямку зниження дефіциту, з метою досягнення у 2003 році цілі - бюджету, наближеного до балансу, шляхом гарантування основного профіциту на найвищих рівнях, прогнозованих в оновленій програмі стабільності, особливо завдяки покращеному контролю за витратами;
(ii) забезпечення відповідності розкладу та рамок реформ оподаткування, окреслених в дозвільному акті, представленому Парламенту, та направленому на зменшення податкового навантаження, спрощення оподаткування та звуження податкового клину, досягненню та збереженню бюджетної позиції, близької до балансу, або такої, що має профіцит; та
(iii) забезпечення того, що зміни у системі соціального забезпечення, для яких уряд запросив у Парламенту делегованих повноважень, направлені на важливі аспекти чинної пенсійної системи; та запровадження заходів, направлених на просування додаткових пенсійних програм, фінансованих з приватних джерел, визначаючи можливі пов'язані бюджетні витрати.
Ринки праці
У 2001 році ситуація на ринку праці Італії продовжувала покращуватись, при цьому рівень безробіття знизився з 10,4% до все ще високого значення у 9,5%, а рівень участі робочої сили жінок збільшується. В середньому, рівень зайнятості зріс на майже 2,1% до оцінюваного показника у 54,6%, а загальна частка робочої сили зросла до 60,4% (з 59,9% у 2000 році). Окрім регулювання зарплати, більш висока інтенсивність зростання рівня зайнятості протягом останніх років також має завдячувати підвищеній гнучкості ринку праці "на межі", що дозволяє більш широке використання нових та більш гнучких контрактів (часткова зайнятість, тимчасова робота, контракти про найм на фіксований термін, нова практика). Заходи, розроблені для зменшення витрат на оплату праці постійних працівників, продовжують справляти значний вплив на зростання зайнятості протягом 2001 року. Водночас, ринок праці Італії все ще характеризується багатьма проблемами, особливо тривалим низьким рівнем зайнятості, зокрема, серед жінок (приблизно 40%) та працівників похилого віку (лише 28% для осіб віком від 55 до 64 років). Значні регіональні диспропорції у функціонуванні ринку праці все ще залишаються основним джерелом неефективності. Рівень безробіття на півдні становить 19,3%, в порівнянні з 7,4% в центрі та лише 3,8 на півночі. Соціальні партнери повинні погодити більш децентралізоване проведення переговорів з встановлення зарплати з метою більшої диференціації зарплат. В результаті більш жорсткого захисту працівників та постійних місцях роботи у середніх та великих фірмах, та все ще порівняно низького ступеню захисту незайнятих та "нетипових працівників", ринок праці продовжує характеризуватись помітною двоїстістю. Система допомоги при безробітті залишається обмеженою у сфері застосування та нерівномірною, з різними програмами та диспропорціями в умовах отримання допомоги (рівень, тривалість та критерії правомочності). Хоча податковий клин на витрати на робочу силу протягом останніх років було зменшено, особливо по відношенню до працівників з низьким рівнем зарплати, він залишається порівняно високим. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій щодо зайнятості, ухвалених Радою у лютому 2002 року, головними пріоритетами для Італії повинні стати:
(i) заохочувати соціальних партнерів дозволити механізмам встановлення зарплати краще брати до уваги продуктивність та місцеві умови ринки праці, при цьому зберігаючи регулювання зарплати;
(ii) забезпечити повну імплементацію останнього пакету реформ ринку праці з метою підвищення гнучкості ринку праці, обмеження ринкової двоїстості, стимулювання більшої адаптованості робочих місць, розширення покриття та ефективності системи допомоги при безробітті, та посилення активних політик ринку праці;
(iii) вживати заходів для подальшого заохочення підвищеної участі робочої сили, особливо серед жінок, включаючи встановлення цілей для забезпечення надання достатніх механізмів для догляду за дітьми та іншими утриманцями; та серед працівників похилого віку, посилюючи стимули для відкладення виходу зі складу робочої сили;
та
(iv) продовжити зусилля, направлені на зменшення податкового навантаження на труд, особливо по відношенню до працівників з низьким рівнем зарплати, з метою дотримання цілей рівності та підвищення стимулів до роботи, в рамках триваючої фіскальної консолідації.
Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях
Економіка Італії порівняно менш відкрита (за вимірюваннями за допомогою співвідношення загальної торгівлі до ВВП), ніж інші економіки держав-членів ЄС подібного розміру. Продуктивність праці вище середньоєвропейського показника, але за останній у відносному вираженні час вона дещо знизилась. Темп транспонування директив щодо Внутрішнього ринку, хоча і відповідає середньоєвропейському значенню, залишається нижче цільового значення у 98,5%, встановленого для березня 2002 року, а кількість справ про порушення правил Внутрішнього ринку є однією з найвищих в ЄС. Зусилля, направлені на покращення бізнес-середовища, почали приносити свої плоди, але адміністративні процедури залишаються порівняно складними, а конкуренція в секторі послуг закріплюється доволі повільно. Останні заходи повинні сприяти підвищенню конкуренції в енергетичному секторі, в якому поточні учасники ринку зберігають дуже сильні ринкові позиції, а ціни залишаються одними серед найвищих в ЄС, що може бути частково пояснено структурою паливного балансу, який в основному ґрунтується на нафтопродуктах. Перехід Італії до суспільства, заснованого на знаннях, може бути обмежений порівняно низьким середнім рівнем освітньої підготовки населення та слабкою базою науково-дослідницьких робіт та інновацій для економіки. Проникнення Інтернету в домашніх господарствах та в школах знаходиться нижче середньоєвропейського рівня, навіть якщо останній швидко надолужує втрачене. Розвиток електронної комерції є порівняно повільним. З огляду на викладене, основними пріоритетами для Італії повинні стати:
(i) продовження посилення загальної освітньої та кваліфікаційної основи населення, подальше підвищення залучення приватного сектору до проведення науково-дослідницьких робіт та інновацій, та стимулювання скоріше відновлення інформаційно-комунікаційних технологій;
(ii) збільшення ефективної конкуренції в секторі послуг, особливо в секторі професійних послуг, та запровадження усіх реформ для розширення відкриття ринку та подальше посилення конкуренції в енергетичному секторі з метою перенесення вигід лібералізації на кінцевих споживачів, включаючи домогосподарства та підприємства малого бізнесу;
(iii) продовжувати зусилля, вжиті з метою зменшення адміністративного навантаження на бізнес, включаючи час та витрати, необхідні для реєстрації нової компанії; та
(iv) продовжити збільшувати темпи транспонування законодавства щодо Внутрішнього ринку з метою досягнення цільового значення у 98,5% директив щодо Внутрішнього ринку, та зменшити кількість процедур про порушення.
9. Люксембург
Протягом 2001 року зростання реального ВВП уповільнилось, але все ще досягало в середньому 3,5% на рік відповідно до перших статистичних даних виконання державного бюджету. Внутрішній попит залишився надійним: приватне споживання скористалося вигодами від зниження податків, яке відбулось на початку року, державне споживання продовжило зростати доволі швидкими темпами, а інвестиції виявились динамічними. Експорт все ще зростає на більш ніж 2,5% протягом року, в той час як імпорт зростав принаймні такими ж темпами, при цьому імпорт товарів залишився динамічним відповідно до внутрішнього попиту. Рівень зайнятості, хоча і спадав протягом року, продовжував зростати більше ніж на 5%, трохи менше ніж у 2000 році, в той час як наприкінці року почав зростати рівень безробіття. Рівень зарплат у 2001 році і надалі збільшувався, приблизно на 5,5% в порівнянні з 4,6% у 2000 році. І навпаки, зростання цін у 2001 році уповільнилось, зростання узгоджених індексів споживчих цін досягло 2,4% в порівнянні з 3,8% у 2000 році. Водночас, основна інфляція продовжувала прискорюватись, досягаючи 3,3% у другій половині 2001 року.
Збільшення низької державної участі та рівня зайнятості, особливо серед працівників похилого віку, залишаються ключовими викликами. Більше того, протягом наступних років зрушення у зарплаті та витратах на робочу силу вимагають уваги та мають бути збережені відповідно до дій інших учасників зони євро. З цією метою процес формування зарплати вимагає регулювання. Насамкінець, необхідно вживати зусиль для прискорення запровадження реформи законодавства про конкуренцію та надання повноважень антимонопольному органу застосовувати законодавство ЄС.
Бюджетна політика
У 2001 році загальний профіцит державного бюджету знизився до рівня нижче 4% ВВП, частково в результаті уповільнення активності та знижень податків, запроваджених в рамках податкової реформи від 1 січня 2001 року; водночас основними факторами зниження стало значне збільшення державних витрат, яке досягло 1,7% ВВП. У 2002 році очікується подальше зниження профіциту з причини дії циклічних факторів та другої фази податкової реформи; додатково, державні витрати продовжуватимуть зростати дуже швидкими темпами, а приватні інвестиції, зокрема в інфраструктуру, за очікуваннями досягнуть 4,6% ВВП, що є найвищим значенням по всьому ЄС. У 2003 році відновлення активності, як очікується, спричинить поновлення, хоча і стримане, збільшення бюджетного профіциту. Водночас, поточні державні витрати продовжуватимуть значно розширюватись. З огляду на викладене вище, та зважаючи на те, що Люксембург є учасником зони євро, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:
(i) обмежити поточні державні витрати у 2003 році з метою забезпечення не перевищення таким підвищенням темпу зростання загальних бюджетних витрат, і з цією метою намагатись подолати незмінність окремих типів поточних витрат.
Ринки праці
У 2001 році загальне функціонування ринку праці Люксембургу було добрим. Рівень безробіття залишився дуже низьким, а зайнятість продовжувала зростати швидкими темпами, в основному завдяки наявності транскордонних працівників. Водночас, рівень зайнятості в державі залишається низьким, а ринок праці стає все більш тісним, як показало значне зростання номінальної зарплати. Це підкреслює необхідність у кращому використанні власного трудового потенціалу країни, як це доводить низький рівень зайнятості працівників похилого віку (27%) та жінок (50%). У 2001 році урядом було вжито певних дій з обмеження доступу до програми надання пенсій з причини непрацездатності та зі збільшення ініціатив для більш тривалої роботи шляхом збільшення коефіцієнту накопичення пенсії за віком за додаткові роки, напрацьовані після досягнення віку у 55 років. Додатково, надавалися стимули для участі жіночої робочої сили та гнучкості в роботі шляхом надання добровільного доступу до часткової зайнятості працівниками, які працюють повний робочий день. Незважаючи на ці реформи, стимули для залишення в складі робочої сили можуть бути покращені шляхом подальшого реформування дострокового виходу на пенсію, до-пенсійних програм та програм надання пенсій з причини непрацездатності. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій щодо зайнятості, ухвалених Радою у лютому 2002 року, головними пріоритетами для Люксембургу повинні стати:
(i) інтенсифікація зусиль для збільшення рівня зайнятості в державі, особливо серед працівників похилого віку шляхом зменшення стимулів для дострокового виходу на пенсію, та шляхом збільшення стимулів, закладених в до-пенсійних програмах та програмах надання пенсій з причини непрацездатності для залишення в складі робочої сили; а також серед жінок шляхом усунення перешкод для їх входження або повернення на ринок праці (шляхом, серед іншого, наявності механізмів забезпечення догляду за дітьми).
Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях
Високий рівень відкритості економіки Люксембургу стимулює конкуренцію на товарних ринках, що спричинює дуже високу продуктивність та рівень цін нижче середньоєвропейського рівня. Мережеві галузі поступово лібералізуються, а проникнення інформаційно-комунікаційних технологій відбувається на доброму рівні. Водночас, певні елементи конкурентних рамок, такі, як застаріле законодавство про ціни, імовірно можуть обмежити конкуренцію на товарних ринках. Більше того, недостатність повноважень антимонопольного органу ускладнює ефективне забезпечення дотримання законодавства ЄС в сфері конкуренції. У березні 2002 року темп транспонування директив щодо Внутрішнього ринку (97,7%) залишився нижче цільового значення у 98,5%. З огляду на викладене вище, основними пріоритетами для Люксембургу повинні стати:
(i) запровадження оголошеної реформи конкурентного законодавства, включаючи відмову від фіксованих та контрольованих цін; надання можливості антимонопольному органу застосовувати конкурентне законодавство ЄС; та реформа законодавства про державні закупівлі;
(ii) вжиття заходів для зменшення адміністративного навантаження на бізнес, включаючи час та витрати, необхідні для реєстрації нової компанії, та розробка електронного уряду; та
(iii) збільшити темп транспонування законодавства щодо Внутрішнього ринку з метою досягнення цільового значення у 98,5% транспонованих директив щодо Внутрішнього ринку.
10. Нідерланди
Зростання реального ВВП уповільнилось на початку 2001 року. Досягаючи лише 1,1% в середньому за рік, в порівнянні з 3,5% у 2000 році. Як експорт, так і імпорт значно скоротились внаслідок уповільнення міжнародної торгівлі; внутрішній попит було також послаблено, з другої половини 2000 року зменшились приватні інвестиції, а споживання ненормально реагувало на значне збільшення чистого доходу домогосподарств, який було прискорено швидким зростанням зарплат та дією податкової реформи на початку року. Очікується, що зростання реального ВВП знову відновиться протягом 2002 року, оскільки приватні інвестиції повинні прискоритись, а експорт повинен слідувати відновленню світової торгівлі: зростання може досягти приблизно 1,5% у 2002 році та приблизно 2,75% у 2003 році. У 2001 році зайнятість продовжувала швидко зростати, хоча і знизилась у другій половині року. В результаті значного збереження робочої сили при скороченні попиту на продукцію продуктивність праці знизилась, а безробіття залишилось стабільним до завершення 2001 року. Зростання зайнятості повинне значно уповільнитись у 2002 році і відновитись, але лише помірно, у 2003 році, що протягом цих обох років призведе до значного збільшення безробіття, рівень якого, водночас, повинен залишитись на рівні значно нижчому, ніж у сусідніх країнах. Більше того, ринки праці імовірно залишаться доволі тісними. Поточне навантаження на зарплату, яке має тенденцію до підвищення, імовірно скоро не зникне. Інфляція, яка протягом 2000 року значно прискорилась до приблизно 3% наприкінці року, частково в результаті підвищення цін на нафту, підскочила до 5% у 2001 році, завдяки збільшенню непрямого оподаткування, яке було частиною податкової реформи, а також завдяки все ще швидко зростаючим зарплатам; очікується, що зростання цін поступово уповільниться лише протягом наступних років.
Подальше збільшення участі на ринку праці шляхом залучення неактивних осіб до ринку праці залишається ключовим викликом. Більше того, завдяки значному прискоренню зростання зарплат протягом останніх років, частину дуже значних успіхів конкуренції, досягнутих протягом приблизно 15 років, було втрачено. Це може зменшити вигоди для економіки Нідерландів від світового відновлення та послабити прогнози на майбутнє зростання. Другим ключовим викликом, таким чином, є якомога скоріше забезпечення відновлення регулювання зарплати та подолання порівняно повільного зростання продуктивності з метою збереження конкурентоздатності економіки.
Бюджетна політика
Загальний профіцит державного бюджету скоротився з 1,5% ВВП у 2000 році до 0,2% ВВП у 2001 році (за виключенням надходжень за надання ліцензій УМТС), в основному в результаті значного зниження бюджетних надходжень. Широкомасштабна податкова реформа, яка набула чинності з 1 січня 2001 року, викликала зменшення бюджетних надходжень від податку на прибуток та від внесків на соціальне забезпечення, що лише частково компенсувалось збільшенням надходжень від непрямих податків (особливо завдяки зростанню звичайної ставки ПДВ з 17,5 до 19%). Цей вплив був посилений наприкінці року впливом циклічного уповільнення економіки на податкові надходження. Більше того, баланс ЄВС погіршився на 0,3 відсоткових пункти завдяки одноразовим витратам, понесеним з причини придбання частки DSM у EBN. Таке придбання має розглядатись з точки зору процесу лібералізації ринку газу Нідерландів. Хоча навесні 2001 року деякі витрати було перерозподілено на користь пріоритетів у сферах охорони здоров'я, освіти та безпеки, завдяки нижчим, ніж очікувалось, відсотковим платежам та виплатам по соціальному забезпеченню, граничних значень витрат було дотримано. За відсутності будь-яких дискреційних заходів, та за надання дозволу на повну дію автоматичних стабілізаторів, наразі очікується, що у 2002 році бюджет в широкому сенсі буде збалансовано, а у 2003 році виникне помірний дефіцит, який може досягнути 0,4% ВВП, відповідно до весняних прогнозів Комісії. З огляду на викладене вище, та зважаючи, що Нідерланди є учасником зони євро, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:
(i) забезпечення того, що стан бюджету у 2002 році не сприятиме інфляційному тиску, якщо такий буде існувати, особливо в результаті надмірного зростання зарплат; та
(ii) уникнення погіршення державного балансу у 2003 році, та, з цією метою, утримання поточних державних витрат в рамках чітко визначених граничних значень, встановлених в незмінних цінах.
Ринки праці
Ринок праці Нідерландів продовжував добре функціонувати, маючи найнижчий рівень безробіття у Європейському Союзі та рівень зайнятості вищий, ніж цільове значення, встановлене Лісабоном для ЄС взагалі. Незважаючи на циклічне уповільнення та все ще значне зростання зайнятості у 2001 році, щільність ринку праці продовжує бути основною рушійною силою на фоні значного зростання зарплат. Подальше збільшення рівня зайнятості залежатиме від триваючого зростання участі жінок та більш стійка активізація осіб похилого віку та меншин. Більше того, серед претендентів на отримання допомоги існують невикористані резерви робочої сили, тобто 7% робочої сили отримують допомогу по безробіттю та соціальну допомогу, а 11% отримують допомогу по непрацездатності (хоча деякі особи з частковою непрацездатністю працюють). Було запроваджено декілька нових заходів та оновлено декілька існуючих програм з метою посилення стимулів до роботи для одержувачів допомоги, працівників похилого віку та працівників з низьким рівнем зарплати. Водночас, обговорення реформи програм виплат по непрацездатності ще не призвело до помітних результатів; а кумулятивний ефект допомоги, включаючи місцеві субсидії, продовжує створювати пастки для бездіяльності. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій щодо зайнятості, ухвалених Радою у лютому 2002 року, головними пріоритетами для Нідерландів повинні стати:
(i) забезпечити отримання винагороди за роботу шляхом реформування критеріїв для отримання допомоги, умов та правил накопичення допомоги. Довести до завершення та запровадити реформу програми виплат допомоги по непрацездатності, і таким чином, з огляду на кількість одержувачів, звернути увагу як на потік, так і на активізацію осіб, які вже отримують допомогу.
Товарні ринки, підприємництво та економіка, основана на знаннях
Економіка Нідерландів є дуже відкритою (за вимірюваннями за допомогою співвідношення загальної торгівлі до ВВП). Це забезпечує високий рівень конкуренції та порівняно низький рівень цін в секторах виробництва товарів та послуг, які є предметом торгівлі. Лібералізація ринку сприяла порівняно низьким цінам на телефонні переговори та електроенергію. Темпи транспонування директив щодо Внутрішнього ринку досягли цільового значення у 98,5%, встановленого для березня 2002 року. Було вжито заходів для стимулювання інформаційно-комунікаційних технологій та зменшення нестачі експертів з інформаційно-комунікаційних технологій. Водночас, зростання продуктивності праці було порівняно низьким в результаті, серед іншого, швидкого зростання зайнятості в секторі послуг, низького рівня конкуренції в деяких більш захищених секторах послуг (наприклад, нотаріат, догляд за дітьми, таксі та широкосмуговий Інтернет), та недостатніми інвестиціями зі сторони бізнесу, зокрема, в науково-дослідницьку діяльність. Незважаючи на зусилля, вжиті для стимулювання досліджень та інновацій, витрати бізнесу на науково-дослідницьку діяльність залишаються нижче середньоєвропейського рівня, що може бути пов'язане з нестачею робочої сили, орієнтованої на наукову та технічну діяльність. Типовий час та витрати, необхідні для заснування приватної компанії з обмеженою відповідальністю, знаходяться вище середньоєвропейського рівня. З огляду на викладене, основними пріоритетами для Нідерландів повинні стати:
(i) створення умов для майбутнього збільшення інвестицій зі сторони бізнесу в науково-дослідницькі роботи шляхом вжиття заходів зі збільшення кількості випускників наукових та технічних спеціальностей, які сходять до складу робочої сили, та шляхом стимулювання більш технологічно-орієнтованої освіти;
(ii) розглянути правила ринку, які можуть спотворити конкуренцію у секторах послуг, включаючи нотаріат, сектор догляду за дітьми, таксі та широкосмуговий Інтернет; та
(iii) вживати подальших заходів для розробки електронного уряду та зменшення адміністративного навантаження на бізнес, включаючи час та витрати, необхідні для реєстрації нової компанії.
11. Австрія
У 2001 році зростання продуктивності уповільнилось до приблизно 1%, внаслідок бурхливої економічної активності протягом 1998-2000 років. Слабкий попит, погіршення довіри бізнесу та надмірні потужності призвели до падіння інвестицій в обладнання, саме в той час, коли відбулось стрімке падіння інвестицій у будівництво. Більше того, внутрішній попит було надалі обмежено бюджетною консолідацією. Хоча обсяги експорту слідували негативній тенденції падіння економічної активності основних торговельних партнерів, зростання частки чистого експорту очевидно залишилось позитивним завдяки сильному зниженню зростанню імпорту. Очікується, що у 2002 році внутрішній попит дещо пожвавиться, таким чином компенсуючи подальше падіння темпів зростання експорту. В результаті, середнє зростання ВВП повинно залишитись більш-менш стабільним. У 2003 році прогнозоване покращення як зовнішньої торгівлі, так і внутрішнього попиту повинні наблизити збільшення продуктивності до потенціалу, тобто приблизно 2,5%. Збільшення цін на нафту та акцизних зборах стали рушійними факторами збільшення цін до травня 2001 року. Високі ціни на ринку житла також сприяли збільшенню цінового навантаження. І навпаки, у 2002 році очікуване пом'якшення імпортних цін повинно домінувати над збільшення споживчих цін. У 2003 році збільшення УІСЦ очікується на рівні 2002 року. У 2001 році збільшення загального рівня зайнятості призупинилось. Очікується, що у 2002 році рівень зайнятості дещо впаде, але у 2003 році зростання кількості робочих місць відновиться. Безробіття почало зростати у 2001 році, і очікується, що його зростання продовжиться у 2002 році до приблизно 4,0% робочої сили до початку зворотної тенденції у 2003 році.
Хоча у 2001 році бюджетна ситуація значно покращилась, необхідними є зусилля для покращення стійкості в довготерміновій перспективі при очікуваному сильному тиску на витрати, спричиненому старінням населення. Зокрема, низький ефективний пенсійний вік та високий рівень соціальних виплат продовжують справляти значний вплив на підвищення виплат за державними пенсіями. Хоча протягом останніх років проведення реформи пенсійних програм та помірне зростання виплат частково врегулювали ці питання, все ще залишається багато проблемних питань для надання пенсійній системі належної основи. Зростання продуктивності в Австрії в основному ґрунтувалось на факторі розширення, в той час як зростання загальної продуктивності факторів залишається доволі помірним. Більше того, слабка технологічна база перешкоджає скорішому переходу до економіки, основаній на знаннях. Хоча в цьому відношенні було запроваджено різні ініціативи, такі, як збільшення розміру витрат на проведення науково-дослідницьких робіт, або посилення зв'язків між бізнесом та університетами, ще необхідно побачити, чи є такі заходи достатніми для допомоги Австрії для того, щоб наздогнати інші, більш передові держави ЄС в розрізі економіки, основаній на знаннях.
Бюджетна політика
Бюджетна консолідація 2001 року була вражаючою. Загальний державний бюджет покращився - від дефіциту у 1,9% ВВП (1,5%, включаючи надходження за надання ліцензій УМТС) роком раніше до збалансованої позиції. Оскільки це було досягнуто на фоні набагато нижчого за загальну тенденцію зростання продуктивності, покращення позиції, скоригованої з врахуванням економічного циклу, було навіть більш значним. Не було допущено зростання витрат завдяки триваючій дії реформи пенсійної системи та державного управління. Сприятливі результати 2001 року, водночас, були отримані в основному завдяки значному збільшенню податкових надходжень. В результаті цього податкове навантаження досягло рекордно високого рівня. Оновлена програма стабільності прогнозує отримання збалансованого бюджету також і у 2002 та 2003 роках. Для досягнення цілей програми, потрібні будуть заходи з структурних заощаджень на рівні земель, які вже зобов'язались отримувати значний профіцит в рамках національного пакту стабільності. Незважаючи на останні структурні реформи, стійкість пенсійної системи не гарантовано з огляду на значне зростання частки утриманців похилого віку протягом прийдешніх десятиріч. З огляду на викладене вище, та зважаючи на те, що Австрія є учасником зони євро, бюджетна політика повинна спрямовуватись на:
(i) запровадження заходів, які призводять до структурного заощадження витрат. Особливо на рівні місцевого самоврядування, таким чином, який забезпечує досягнення мети збалансованого бюджету у 2002 та 2003 роках, встановленої у оновленій програмі стабільності, прийнятій в грудні 2001 року;
(ii) забезпечення стимулювання запланованим скороченням високого податкового тиску стимулів до роботи та інвестицій, та не перешкоджання меті збереження балансу бюджету; це вимагає додаткових зусиль з заощаджень та всіх рівнях урядування; та
(iii) переглянути державну пенсійну програму для забезпечення стійкості державних фінансів, приділяючи увагу, зокрема, низькому середньому ефективному віку шляхом зменшення стимулів для дострокового виходу на пенсію.
Ринки праці
У 2001 році загальне функціонування ринку праці в Австрії було дуже задовільним. Хоча почало відчуватись уповільнення економіки, а безробіття почало зростати, рівень безробіття становить 3%, що все ще є одним з найнижчих показників у Європейському Союзі. Недостатність кваліфікації, яка виникла в секторах інформаційно-комунікаційних технологій, виробництва та послуг, імовірно буде пом'якшена поточним уповільнення. В той час як загальний рівень зайнятості становив 68% у 2000 році, що є показником вище середнього, рівень зайнятості працівників похилого віку застоюється на дуже низькому рівні - 29%. Це є проблематичним з огляду на значне навантаження, спричинене старінням населення. За результатами пенсійної реформи 2000 року, зниження кількості осіб, які вийшли на пенсію у 2001 році, виглядає багатообіцяючим, але все ще дуже рано оцінювати її повний вплив на середній ефективний пенсійний вік. У 2001 році низку заходів, які довели свою ефективність у минулому, було оновлено або посилено. Водночас, все ще залишаються негативні стимули для припинення роботи після досягнення мінімального віку для дострокового виходу на пенсію, а продовження терміну дії програми компенсаційних виплат для працівників похилого віку імовірно спричинить негативний вплив, таким чином послаблюючи вплив реформи дострокового виходу на пенсію, супровідним заходом якої вона є. З огляду на викладене вище, при рішучому запровадженні усіх рекомендацій щодо зайнятості, ухвалених Радою у лютому 2002 року, головними пріоритетами для Австрії повинні стати: