b) міжнародний стандарт ISO 3680:1983;
c) міжнародний стандарт ISO 1523:1983;
d) німецький стандарт DIN 53213:1978, частина 1.
2.3.3.1.3 Випробовування проводиться або за методомрівноваги, або за методом нерівноважності.
2.3.3.1.4 Для проведення випробовування за методом рівновагидив.:
a) міжнародний стандарт ISO 1516:1981;
b) міжнародний стандарт ISO 3680:1983;
c) міжнародний стандарт ISO 1523:1983;
d) міжнародний стандарт ISO 3679:1983.
2.3.3.1.5 Для проведення випробовування за методомнерівноважності:
а) з використанням приладу системи Абеля, див.:
i) англійський стандарт BS 2000, частина 170:1995;
ii) французький стандарт NF MO7-011:1988;
iii) французький стандарт NF T66-009:1969;
b) з використанням приладу системи Абеля-Пінського, див:
i) німецький стандарт DIN 51755, частина 1:1974 (длятемператур від 5 град.C до 65 град.C);
ii) німецький стандарт DIN 51755, частина 2:1978 (длятемператур нижче 5 град.C)
iii) французький стандарт NF MO7-036:1984;
с) з використанням приладу системи Таг, див. американськийстандарт ASTM D 56:1993;
d) з використанням приладу системи Пенського-Мартенса, див.: i) міжнародний стандарт ISO 2719:1988;
ii) європейський стандарт EN 22719 у кожному з йогонаціональних варіантів (наприклад, BS 2000, частина 404/EN22719):1994;
iii) американський стандарт ASTM D 93:1994;
iv) стандарт Нафтового інституту IP 34:1988.
2.3.3.1.6 Методи випробовування, перелічені в пунктах2.3.3.1.4 і 2.3.3.1.5, застосовуються тільки для діапазонівтемператури спалаху, зазначених для кожного окремого методу. Підчас вибору методу випробовування необхідно враховувати можливістьхімічних реакцій між випробовуваною речовиною й тримачем зразка.Відповідно до правил техніки безпеки прилад повинен розміщуватисьу місці, захищеному від протягів. З метою безпеки під часвипробовування органічних пероксидів і самореактивних речовин(відомих також як "енергетичні"), а також токсичних речовин слідзастосовувати метод з використанням невеликого зразка (близько2 мл).
2.3.3.1.7 Якщо температура спалаху, визначена за методомнерівноважності відповідно до пункту 2.3.3.1.5, становить23 +- 2 град.С або 61 +- 2 град.С, то результат повинен бутиперевірений для кожного температурного діапазону методом рівновагивідповідно до пункту 2.3.3.1.4.
2.3.3.1.8 У разі розбіжності думок щодо класифікаціїлегкозаймистої рідини повинна бути прийнята класифікація,запропонована вантажовідправником, якщо під час контрольноговипробовування з метою визначення температури спалаху будеотриманий результат, що не відхиляється більше ніж на 2 град.С відграничних температур (відповідно, 23 град.С або 61 град.С),наведених у пункті 2.2.3.1. Якщо різниця становить більше ніж2 град.С, необхідно провести ще одне контрольне випробовування іприйняти найнижчу температуру за результатами обох контрольнихвипробовувань.
2.3.3.2 Випробовування для визначення вмісту пероксиду
Для визначення вмісту пероксиду в рідині застосовується такийметод:
У колбу Ерленмейєра наливається рідина, що підлягаєтитруванню, у кількості "ро" (близько 5 г, зважена з точністю до0,01 г), до якої додається 20 куб.см оцтового ангідриду та близько1 г твердого порошкоподібного йодиду калію; ця суміш збовтуєтьсята через 10 хвилин нагрівається протягом 3 хвилин приблизно дотемператури 60 град.С. Протягом 5 хвилин суміш остигає, а потім донеї додається 25 куб.см води. Суміш витримується протягомпівгодини, а потім звільнений йод титрується за допомогоюдецинормального розчину тіосульфату натрію без додаванняіндикатора; повне знебарвлення свідчить про закінчення реакції.Якщо за n взяти необхідну кількість кубічних сантиметрів розчинутіосульфату натрію, відсотковий вміст пероксиду (що йогообчислюють у вигляді Н О ) у зразку можна обчислити за формулою:
2 2
17 n
------
100 ро
2.3.4 Випробовування для визначення текучості
Для визначення текучості рідких, в'язких чи пастоподібнихречовин і сумішей застосовується такий метод випробовування.
2.3.4.1 Випробувальне обладнання
Серійний пенетрометр, що відповідає стандарту ISO 2137:1985,з направляючим стержнем масою 47,5 г +- 0,05 г; сітчастий диск іздюралюмінію масою 102,5 г +- 0,05 г з конічними отворами (див.рис.1); пенетраційна посудина з внутрішнім діаметром 72-80 мм, щослужить для приймання зразка.
2.3.4.2 Процедура випробовування
Зразок поміщається в пенетраційну посудину не менш ніж запівгодини до вимірювання. Потім посудина герметично закривається ізалишається до початку вимірювання. Зразок у герметично закритійпенетраційній посудині підігрівається до 35 град.С +- 0,5 град.Ста подається на стіл пенетрометра безпосередньо перед вимірюванням(не більше ніж за дві хвилини). Потім точка S сітчастого дискавводиться в зіткнення з поверхнею рідини та вимірюється ступіньпроникнення.
2.3.4.3 Оцінка результатів випробовування
Речовина є пастоподібною, якщо після зіткнення центра S зповерхнею зразка глибина проникнення, що її показує вимірювальнийприлад з круговою шкалою:
а) після періоду занурення, що дорівнює 5 с +- 0,1 с,становить менше ніж 15,0 мм +- 0,3 мм, або
b) після періоду занурення, що дорівнює 5 с +- 0,1 с,становить більше ніж 15,0 мм +- 0,3 мм, але додаткове проникненняще через 55 с +- 0,5 с становить менше ніж 5,0 мм +- 0,5 мм.
Примітка. У разі випробовування зразків з певною температуроютекучості часто неможливо створити плоску поверхню у пенетраційнійпосудині і, таким чином, забезпечити чіткі початкові умови длявимірювання у разі зіткнення точки S з поверхнею. Крім того, підчас випробовування деяких зразків вплив сітчастого диску можестати причиною пружної деформації поверхні та в перші кількасекунд імітувати більш глибоке проникнення. У всіх цих випадкахможе виявитися доцільним застосовувати оцінку відповідно допункту b), вище.
Рис. 1 - Пенетрометр
2.3.5 Випробовування для визначення екотоксичності, стійкостіта біологічної акумуляції речовин у водному середовищі для цілейвіднесення до класу 9
Примітка. Як методи випробовування повинні використовуватисяметоди, прийняті Організацією економічного співробітництва тарозвитку (ОЕСР) та Європейською комісією (ЄК). Якщовикористовуються інші методи, то вони повинні бути міжнародновизнані, рівноцінні випробовуванням ОЕСР і ЄК та зазначені упротоколах випробовувань.
2.3.5.1 Гостра токсичність для риб
Мета цього випробовування полягає у визначенні рівня значенняконцентрації, що спричиняє загибель 50% піддослідних особин. Мовайде про значення ЛК50, тобто про таку концентрацію речовини уводі, що спричинює загибель 50% піддослідної групи риб під часбезперервного випробовування, яке триває не менше ніж 96 годин.Для проведення випробовування використовуються такі види риб:смугастий ромб (Brachydanio rerio), чорний товстоголов (Pimephalespromelas) та райдужна форель (Oncorhynchus mykiss).
Риби зазнають впливу випробовуваної речовини, що її додаютьдо води у різних концентраціях (плюс одна контрольна проба).Вимірювання проводяться не рідше, ніж через кожні 24 години.Наприкінці 96-годинного періоду впливу та, якщо можливо, під часкожного вимірювання обчислюється концентрація, що спричинюєзагибель 50% риб. Визначається також концентрація, що не даєефекту, який спостерігається, протягом 96-годинного періодувпливу.
2.3.5.2 Гостра токсичність для дафній
Мета цього випробовування полягає у визначенні рівня значенняефективної концентрації речовини у воді, що позбавляє 50% дафнійздатності плавати (ЕК50). Для проведення випробовуваньвикористовуються організми daphnia magna та daphnia pulex. Дафніїзазнають протягом 48 годин впливу випробовуваної речовини, щододається до води в різних концентраціях. Визначається такожконцентрація, що не дає ефекту, який спостерігається, протягом48-годинного періоду впливу.
2.3.5.3 Гальмування росту водоростей
Мета цього випробовування полягає у визначенні впливухімічної речовини на ріст водоростей в нормальних умовах. Протягом72 годин проводиться порівняння зі зміною біомаси та швидкостіросту водоростей в тих самих умовах, але за відсутностівипробувальної хімічної речовини. Таким чином отримують значенняефективної концентрації, що знижує швидкість росту водоростей на50% (ІК50 ), а також утворення біомаси (ІК50 ).
швид б
2.3.5.4 Випробовування для визначення здатності до швидкогобіологічного розкладання
Мета цих випробовувань полягає у визначенні ступенябіологічного розкладання в нормальних аеробних умовах.Випробовувана речовина додається в малих концентраціях доживильного розчину, що містить аеробні бактерії. Спостереження запроцесом розкладання здійснюється протягом 28 днів шляхомвизначення параметра, зазначеного у методі випробовувань, щовикористовується. Існує кілька рівноцінних методів випробовувань.Параметри включають зменшення вмісту розчиненого органічноговуглецю (РОВ), виділення диоксиду вуглецю (СО ) і втрату кисню
2
(О ).
2
Вважається, що речовина зазнала швидкого біологічногорозкладання, якщо протягом не більше 28 днів задоволено такікритерії (протягом не більше 10 днів після моменту, колирозкладання вперше досягло 10%):
Зменшення вмісту РОВ: 70%;
Виділення СО : 60% від розрахункового рівня утворення СО
2 2
Втрата О : 60% від розрахункової потреби в О .
2 2
Якщо зазначені вище критерії не задоволено, то випробовуванняможна продовжувати після закінчення 28 днів, але тоді результатявлятиме собою внутрішню здатність випробовуваної речовини добіологічного розкладання. Для цілей класифікації звичайновимагається результат, що підтверджує здатність до "швидкого"біорозкладання.
Якщо є відомості лише стосовно ХПК і БПК5, вважається, щоречовина має здатність до швидкого біорозкладання, якщоБПК5/ХПК >= 0,5.
БПК (біохімічна потреба в кисні) визначається як масарозчиненого кисню, необхідна для процесу біохімічного окисленняпитомого об'єму розчину речовини в умовах, що вимагаються.Результат виражається в грамах БПК на грам випробовуваноїречовини. Випробовування, що продовжується звичайно п'ять днів(БПК5), проводиться відповідно до національної стандартноїпроцедури випробовувань.
ХПК (хімічна потреба в кисні) служить для вимірюванняздатності до окислення речовини, що виражається як рівноціннийвміст кисню в реагенті, що окисляє, який споживається речовиною увстановлених лабораторних умовах. Результати виражаються в грамахХПК на грам речовини. Може використовуватися національнастандартна процедура.
2.3.5.5 Випробовування для визначення здатності добіологічної акумуляції
2.3.5.5.1 Мета цих випробовувань полягає у визначенніздатності до біологічної акумуляції за допомогою рівноважноговідношення концентрації (к) речовини в розчиннику до концентраціїу воді або за допомогою коефіцієнта біоконцентрації (КБК).
2.3.5.5.2 Рівноважне відношення концентрації (к) речовини врозчиннику до концентрації у воді звичайно виражається як log .
10
Розчинник повинен мати дуже малу змішуваність з водою, і речовина
не повинна іонізувати у воді. Як розчинник звичайно
використовується норм-октанол.
У випадку норм-октанолу і води результат є таким:
log P = log (к /к ),
ов 10 о в
P - коефіцієнт розподілу, отриманий шляхом ділення значення
ов
концентрації речовини в норм-октанолі (к ) та значення
о
концентрації речовини у воді (к ). Якщо log Poв >= 3,0, то
в
речовина здатна до біоакумуляції.
2.3.5.5.3 Коефіцієнт біоконцентрації (КБК) визначається яквідношення концентрації випробовуваної речовини у піддосліднихрибах (к ) до концентрації речовини у випробовуваній стоячій воді
в
(к ):
р
КБК = (к )/(к )
р в
Принцип випробовування полягає в тому, що риба зазнає впливувипробовуваної речовини в розчині чи дисперсії у воді у відомихконцентраціях. Залежно від властивостей випробувальної речовиниможе використовуватися або метод безперервного потоку, абостатичний чи напівстатичний метод - згідно з вибраною процедуроювипробовування. Риби зазнають впливу випробовуваної речовинипротягом цього періоду часу, після якого йде період, коли впливвідсутній. Протягом цього другого періоду вимірюється швидкістьзростання вмісту у воді випробовуваної речовини (тобто темпиекскреції або очищення).
(Докладні відомості про різні процедури випробовування таметоди розрахунку КБК наводяться в правилах ОЕСР:OECD Guidelinesfor Testing of Chemicals, methods 305A to 305E, 12 May 1981.)
2.3.5.5.4 Речовина може мати log P більше 3,0 та КБК менше oв100; це означатиме незначну здатність до біоакумуляції абовідсутність такої. У разі сумнівів значення КБК превалює надзначенням log P , як це зазначено на схемі процедури у підрозділі
ов
2.3.5.7.
2.3.5.6 Критерії
Речовина може вважатись забруднювачем водного середовища,якщо вона відповідає одному з таких критеріїв:
найнижче зі значень ЛК50 (96 годин) для риб, ЕК50 (48 годин)для дафній та IК50 (72 години) для водоростей
- становить не більше ніж 1 мг/л;
- становить більше ніж 1 мг/л, але не більше ніж 10 мг/л, іречовина не є здатною до біологічного розкладання;
- становить більше ніж 1 мг/л, але не більше ніж 10 мг/л іlog P становить не менше ніж 3,0 (якщо тільки експериментально
ов
визначений КБК не <= 100).
2.3.5.7 Процедура, що використовується
------------------------------------------------------------------
|Визначення гострої токсичності для риб, дафній або водоростей |
------------------------------------------------------------------
<-----------------------------
| Так |LC50(*) <= 1 мг/л|
| | |
| -------------------
| Ні |
| \/
| -------------------
| |LC50(*) <= |Ні
| | 10 мг/л |---------------------------->|
| ------------------- |
| Так \/ |
| ------------------- |
| Ні | Речовина здатна | |
|---------->| до швидкого | |
| | розкладання | |
| ------------------- |
| Так | |
| \/ |
| --------------------------- |
| | log P >= 3,0 | |
| | oв |Ні |
| | (якщо тільки |-----------> |
| | експериментально | |
| |визначений КБК не <= 100)| |
| --------------------------- |
| Так | |
| \/ \/
| ----------------------- -----------------------
| | Є забруднювачем | |Не є забруднювачем |
------------| водного середовища | |водного середовища |
----------------------- -----------------------
----------------
(*) Найменше значення, відповідно, ЛК50 (96 годин), ЕК50(48 годин) або IК50 (72 години).
КБК = коефіцієнт біоконцентрації.
ЧАСТИНА 3
Перелік небезпечних вантажів,
спеціальні положення й звільнення, що стосуються
перевезення небезпечних вантажів, упакованих
в обмежених кількостях
ГЛАВА 3.1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3.1.1 Вступ
Крім положень, згаданих або наведених у таблицях цієї глави,повинні виконуватися загальні вимоги кожної частини, кожної главита/або кожного розділу. Ці загальні вимоги не наведені в таблицях.Коли яка-небудь загальна вимога суперечить якому-небудьспеціальному положенню, переважну силу має спеціальне положення.
3.1.2 Відповідне відвантажувальне найменування
Примітка. Стосовно відповідних відвантажувальних найменувань,що використовуються під час перевезення зразків, див. пункт2.1.4.1
3.1.2.1 Відповідним відвантажувальним найменуванням є тачастина позиції, зазначеної в таблиці А або С в главі 3.2, яканайбільш точно описує вантаж та яка надрукована великими літерами(з додаванням будь-яких цифр, літер грецького алфавіту, префіксів"втор-", "трет-", "м-", "н-", "о-", "n-", які є невід'ємноючастиною найменування). Вказівки стосовно тиску парів (т.п.) ітемператури кипіння (t ), наведені у стовпчику 2 таблиці С
кип.
глави 3.2, є частиною відповідного відвантажувального
найменування. Після основного відповідного відвантажувального
найменування може бути зазначено в дужках альтернативне відповідне
відвантажувальне найменування (наприклад, ЕТАНОЛ (СПИРТ
ЕТИЛОВИЙ)). Частини позиції, які надруковані маленькими літерами,
не вважаються частиною відповідного відвантажувального
найменування.
3.1.2.2 Якщо такі сполучники, як "і" чи "або", надрукованімаленькими літерами або якщо частини найменування розділенікомами, то немає необхідності обов'язково зазначати повністю всінайменування у транспортному документі або на упаковці. Цестосується, зокрема, випадків, коли під одним номером ООНперелічено декілька окремих позицій. Нижче наводяться прикладивибору відповідного відвантажувального найменування у разі такихпозицій:
а) N ООН 1057 ЗАПАЛЬНИЧКИ чи БАЛОНЧИКИ ДЛЯ ЗАПРАВЛЕННЯЗАПАЛЬНИЧОК - відповідним відвантажувальним найменуванням єнайбільш придатна з таких можливих комбінацій:
ЗАПАЛЬНИЧКИ
БАЛОНЧИКИ ДЛЯ ЗАПРАВЛЕННЯ ЗАПАЛЬНИЧОК;
b) N ООН 3207 МЕТАЛООРГАНІЧНА СПОЛУКА або МЕТАЛООРГАНІЧНОЇСПОЛУКИ РОЗЧИН або ДИСПЕРСІЯ, ЩО РЕАГУЮТЬ З ВОДОЮ, ЛЕГКОЗАЙМИСТІ,Н.З.К. - відповідним відвантажувальним найменуванням є найбільшпридатна з таких можливих комбінацій:
МЕТАЛООРГАНІЧНА СПОЛУКА, ЩО РЕАГУЮЄ З ВОДОЮ, ЛЕГКОЗАЙМИСТА,Н.З.К.
МЕТАЛООРГАНІЧНОЇ СПОЛУКИ РОЗЧИН, ЩО РЕАГУЮЄ З ВОДОЮ,ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.
МЕТАЛООРГАНІЧНОЇ СПОЛУКИ ДИСПЕРСІЯ, ЩО РЕАГУЮЄ З ВОДОЮ,ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К.,
кожна з яких доповнюється технічною назвою вантажу (див. пункт
3.1.2.8.1).
3.1.2.3 Відповідні відвантажувальні найменування можуть,залежно від необхідності, використовуватися в однині або множині.Крім того, коли визначальні слова використовуються як частинавідповідного відвантажувального найменування, порядок їхньогозазначення в документації або в маркуванні упаковок є довільним.Наприклад, замість "ДИМЕТИЛАМІНУ ВОДНИЙ РОЗЧИН" можна зазначати"ВОДНИЙ РОЗЧИН ДИМЕТИЛАМІНУ". Для вантажів класу 1 можутьвикористовуватися комерційні або військові назви, що містятьвідповідне відвантажувальне найменування з додатковим описом.
3.1.2.4 Уточнююче слово "РІДКИЙ" або "ТВЕРДИЙ" (залежно відконкретного випадку), якщо воно вже не зазначене великими літерамив найменуванні, що міститься в таблиці А або С глави 3.2, повиннебути додане як частина відповідного відвантажувальногонайменування речовини з конкретно зазначеним найменуванням, якачерез різні фізичні стани своїх ізомерів може бути або рідкою, аботвердою (наприклад, ДИНІТРОТОЛУОЛИ РІДКІ; ДИНІТРОТОЛУОЛИ ТВЕРДІ).
3.1.2.5 Уточнююче слово "РОЗПЛАВЛЕНИЙ", якщо воно вже незазначене великими літерами в найменуванні, що міститься в таблиціА або С глави 3.2, повинне бути додане як частина відповідноговідвантажувального найменування, коли речовина, що є твердоювідповідно до визначення, наведеного в розділі 1.2.1, пред'явленадо перевезення у розплавленому стані (наприклад, АЛКІЛФЕНОЛТВЕРДИЙ, Н.З.К., РОЗПЛАВЛЕНИЙ).
3.1.2.6 Якщо слово "СТАБІЛІЗОВАНИЙ", надруковане великимилітерами, не фігурує вже у найменуванні, зазначеному у стовпчику 2таблиці А глави 3.2, воно повинне бути додане як складова частинавідповідного відвантажувального найменування речовини - завинятком самореактивних речовин і органічних пероксидів, - яка безстабілізації була б заборонена для перевезення відповідно допунктів 2.2.X.2 через її здатність вступати у небезпечну реакцію узвичайних умовах перевезення (наприклад, "ТОКСИЧНА РІДИНАОРГАНІЧНА, Н.З.К., СТАБІЛІЗОВАНА").
Якщо для стабілізування таких речовин з метою запобіганнявиникненню небезпечного надмірного тиску застосовуєтьсярегулювання температури, то:
а) у випадку рідин, в яких ТРСП менше 50 град.С,застосовуються положення пункту 2.2.41.1.17, спеціальні положенняV8 глави 7.2, спеціальне положення S4 глави 8.5 та вимоги глави9.6; у разі перевезення в КСВМВ та цистернах застосовуються всіположення, що стосуються N ООН 3239 (див., зокрема, підрозділ4.1.7.2 ДОПНВ ( 994_217 ), інструкцію з упакування контейнерів ІВС520 та пункт 4.2.1.13 ДОПНВ);
b) у випадку газів умови перевезення повинні бути затвердженікомпетентним органом.
3.1.2.7 Гідрати можуть перевозитися під відповіднимвідвантажувальним найменуванням відповідної безводної речовини.
3.1.2.8 Узагальнені або "не зазначені конкретно" (Н.З.К.)найменування
3.1.2.8.1 Узагальнені або "не зазначені конкретно" відповіднівідвантажувальні найменування речовин, для яких у стовпчику 6таблиці А глави 3.2 визначене спеціальне положення 274 або устовпчику 20 таблиці С глави 3.2 зазначено зауваження 27, повиннібути доповнені технічною назвою вантажу, якщо національнезаконодавство чи будь-яка міжнародна конвенція не забороняють їївідкритого згадування у випадку, коли мова йде про контрольовануречовину. Що стосується вибухових речовин класу 1, то до описунебезпечних вантажів може додаватися додатковий описовий текст длязазначення комерційних або військових назв. Технічні назви повинніуказуватися в дужках відразу після відповідного відвантажувальногонайменування. У разі необхідності можуть також використовуватисятакі визначення, як "містить" або "що містить" або іншівизначальні слова, наприклад "суміш", "розчин" тощо, а такожзазначатися процентний вміст технічного компонента. Наприклад:"N ООН 1993 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К. (МІСТИТЬ КСИЛОЛ ТАБЕНЗОЛ), 3, II".
3.1.2.8.1.1 Технічна назва повинна бути визнаною хімічноюназвою, якщо доцільно - біологічною назвою, або іншою назвою, якавикористовується на цей час в науково-технічних довідниках,періодичних виданнях та публікаціях. З цією метою не повиннізастосовуватися комерційні назви. У випадку пестицидів можнавикористовувати тільки загальне(і) найменування ІСО, інше(і)найменування, що міститься (тяся) у виданні Всесвітньоїорганізації охорони здоров'я (ВООЗ) "Рекомендована класифікаціяпестицидів за видами небезпеки та керівні принципи класифікації"або найменування активної(их) речовини (речовин).
3.1.2.8.1.2 Коли яка-небудь суміш небезпечних вантажівописується однією з позицій "Н.З.К." або "узагальнених позицій",для яких у стовпчику 6 таблиці А глави 3.2 зазначене спеціальнеположення 274 або у стовпчику 20 таблиці С глави 3.2 зазначенезауваження 27, необхідно зазначити не більше двох компонентів, яків найбільшій мірі обумовлюють небезпечну властивість абонебезпечні властивості суміші за винятком контрольованих речовин,якщо їхнє відкрите згадування забороняється національнимзаконодавством або якою-небудь міжнародною конвенцією. Якщоупаковка, що містить суміш, має який-небудь знак додатковоїнебезпеки, то однією з двох зазначених у дужках технічних назвповинна бути назва того компонента, який потребує використанняцього знаку додаткової небезпеки.
Примітка. див. пункт 5.4.1.2.2.
3.1.2.8.1.3 Як ілюстрацію того, як відповідневідвантажувальне найменування доповнюється технічною назвоювантажу в таких позиціях "Н.З.К.", можна навести такі приклади:
N ООН 2003 АЛКІЛ МЕТАЛУ, ЩО РЕАГУЮЄ З ВОДОЮ, Н.З.К.(триметилгалій)
N ООН 2902 ПЕСТИЦИД РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. (дразоксолон).
3.1.2.8.1.4 Як ілюстрацію того, як відповідневідвантажувальне найменування доповнюється із зазначенням тискупарів або температури кипіння в позиціях "Н.З.К." під часперевезення танкерами, можна навести такі приклади:
N ООН 1268 НАФТИ ДИСТИЛЯТИ, Н.З.К. 110 кПa < т.п.50 <=150 кПa
N ООН 1993 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К. (АЦЕТОН, ЩО МІСТИТЬбільш ніж 10% БЕНЗОЛУ ), т.п. 50 <= 110 кПa, 85 град.С < t <=
кип.
115 град.С.
3.1.2.9 Суміші та розчини, які містять одну небезпечнуречовину
Коли суміші та розчини повинні розглядатися як небезпечнаречовина, яка зазначена за найменуванням, відповідно докласифікаційних вимог підрозділу 2.1.3.3, до відповідноговідвантажувального найменування як його частина повинне бутидодане уточнююче слово "РОЗЧИН" або "СУМІШ", залежно відконкретного випадку, наприклад: "АЦЕТОНУ РОЗЧИН". Крім того, можнатакож зазначати концентрацію розчину або суміші, наприклад:"АЦЕТОНУ РОЗЧИН 75%".
ГЛАВА 3.2
ПЕРЕЛІК НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ
3.2.1 Таблиця А: Перелік небезпечних вантажів
Пояснення до таблиці А:
Як правило, кожний рядок таблиці А цієї глави присвяченийречовині (речовинам) або виробу (виробам), яка(і)охоплюється(ються) окремим номером ООН. Однак у тому разі, колиречовини або вироби, які відносяться до того й того самого номераООН або ідентифікаційного номера речовини, мають різні хімічні абофізичні властивості або для них визначені різні умови перевезення,для цього номера ООН або ідентифікаційного номера речовини можутьвикористовуватися декілька послідовно розташованих рядків.
Кожний стовпчик таблиці А присвячений окремому питанню, як цезазначено в пояснювальних примітках нижче. У місті перетинаннястовпчиків та рядків (клітинці) міститься інформація з тогопитання, якому присвячений цей стовпчик, для речовини (речовин)або виробу (виробів), що зазначені в цьому рядку:
- у перших чотирьох клітинках міститься інформація, щоідентифікує речовину (речовини) або виріб (вироби), якій(им)присвячений цей рядок (додаткова інформація з цього приводу можеміститься в спеціальних положеннях, що наведені у стовпчику 6);
- у наступних клітинках зазначені застосовні спеціальніположення - або у вигляді докладної інформації, або у виглядікоду. Код відсилає до докладної інформації, що міститься впунктах, які зазначені в пояснювальних примітках нижче.Незаповнена клітинка означає або те, що ніякого спеціальногоположення не передбачено і застосовуються лише загальні приписи,або те, що діє обмеження на перевезення, яке зазначене впояснювальних примітках.
У відповідних клітинках не міститься посилань на загальнізастосовні положення.
Пояснювальні примітки до кожного стовпчика:
Стовпчик 1 "Номер ООН/Ідентифікаційний номер речовини"
У цьому стовпчику зазначений номер ООН або ідентифікаційнийномер речовини:
- небезпечної речовини або виробу, якщо цій речовині абовиробу присвоєно окремий номер ООН або ідентифікаційний номерречовини, або
- узагальненої позиції або позиції "н.з.к.", до якоївідносяться небезпечні речовини або вироби, які не були згадані занайменуванням, відповідно до критеріїв ("схеми прийняття рішень")частини 2.
Стовпчик 2 "Найменування та опис"
У цьому стовпчику великими літерами наведено найменуванняречовини або виробу, якщо цій речовині або виробу присвоєнийокремий номер ООН або ідентифікаційний номер речовини, абонайменування узагальненої позиції чи позиції "н.з.к", до якої буливіднесені небезпечні речовини або вироби відповідно до критеріїв("схеми прийняття рішень") частини 2. Це найменування повинневикористовуватися як відповідне відвантажувальне найменування або,коли це є застосовним, як частина відповідного відвантажувальногонайменування (додаткові дані про відповідне відвантажувальненайменування див. в розділі 3.1.2)
Після відповідного відвантажувального найменування малимилітерами наводиться опис, який уточнює сферу охоплення відповідноїпозиції, якщо за визначених обставин ця речовина або виріб можебути класифікована інакше або для неї можуть бути визначені іншіумови перевезення.
Стовпчик 3а "Клас"
У цьому стовпчику зазначений номер класу, назва якого охоплюєцю небезпечну речовину або виріб. Цей номер класу присвоюєтьсявідповідно до процедур та критеріїв частини 2.
Стовпчик 3b "Класифікаційний код"
У цьому стовпчику зазначений класифікаційний код небезпечноїречовини або виробу.
- Для небезпечних речовин або виробів класу 1 код складаєтьсяз номера підкласу та літери групи сумісності, які присвоєнівідповідно до процедур та критеріїв, що викладені в пункті2.2.1.1.4.
- Для небезпечних речовин або виробів класу 2 код складаєтьсяз цифри та літери(р), яка(і) позначає(ють) групу небезпечнихвластивостей; відповідні пояснення містяться в пунктах 2.2.2.1.2та 2.2.2.1.3.
- Для небезпечних речовин або виробів класів 3, 4.1, 4.2,4.3, 5.1, 5.2, 6.1, 6.2, 8 та 9 пояснення стосовно кодів містятьсяв пунктах 2.2.х.1.2 (1).
---------------
(1) x = номер класу небезпечної речовини або виробу, занеобхідності без розділової крапки.
- Небезпечні речовини або вироби класу 7 не маютькласифікаційного коду.
Стовпчик 4 "Група упаковки"
У цьому стовпчику зазначений(і) номер(и) групи упаковки (I,II або III), що призначені цій небезпечній речовині. Ці номеригрупи упаковки присвоюються на основі процедур та критеріївчастини 2. Деякі вироби й речовини не віднесені до груп упаковки.
Стовпчик 5 "Знаки небезпеки"
У цьому стовпчику зазначений номер зразка знаківнебезпеки/інформаційних табло (див. підрозділи 5.2.2.2 та5.3.1.7), що повинні бути розміщені на упаковках, контейнерах,контейнерах-цистернах, переносних цистернах, БЕГК і транспортнихзасобах. Однак:
- для речовин та виробів класу 7, "7Х" позначає знакнебезпеки зразка N 7А, 7В або 7С, залежно від відповідноїкатегорії (див. пункти 2.2.7.8.4 та 5.2.2.1.11.1) або інформаційнетабло N 7D (див. пункти 5.3.1.1.3 та 5.3.1.7.2);
- знаки зразка N 11 не зазначені у цьому стовпчику; у кожномуразі слід звертатися до пункту 5.2.2.1.12.
Загальні положення, що стосуються розміщення знаківнебезпеки/інформаційних табло (наприклад, кількість знаківнебезпеки, їхнє розташування), викладені в підрозділі 5.2.2.1 дляупаковок та в розділі 5.3.1 для контейнерів, контейнерів-цистерн,БЕГК, переносних цистерн і транспортних засобів.
Примітка. Спеціальні положення, що зазначені у стовпчику 6,можуть містити вимоги, які змінюють згадані вище положення, щостосуються розміщення знаків.
Стовпчик 6 "Спеціальні положення"
У цьому стовпчику зазначені цифрові коди спеціальнихположень, які повинні виконуватися. Ці положення охоплюють широкеколо питань, в основному пов'язаних зі змістом стовпчиків 1-5(наприклад, заборона перевезення, звільнення від дії приписів,пояснення щодо класифікації деяких видів відповідних небезпечнихвантажів та додаткові положення, що стосуються розміщення знаківнебезпеки або маркування), та наводяться в главі 3.3 в порядкуїхніх номерів. Якщо стовпчик 6 не заповнений, то до змістустовпчиків 1-5 для відповідних небезпечних вантажів незастосовується ніяких спеціальних положень. Спеціальні положення,що стосуються тільки внутрішнього судноплавства, починаються зномера 800.
Стовпчик 7 "Обмежені кількості"
У цьому стовпчику зазначений буквено-цифровий код, що маєтаке значення:
- "LQ0" означає, що до цього небезпечного вантажу, щоупакований в обмежених кількостях, не існує будь-якого звільненнявід дії положень ВОПНВ ( 994_169 );
- усі інші буквено-цифрові коди, що починаються з літер "LQ",означають, що положення ВОПНВ ( 994_169 ) не застосовуються, якщовиконані умови, що зазначені в главі 3.4 (загальні умови розділу3.4.1 та умови розділів 3.4.3, 3.4.4, 3.4.5 та 3.4.6 довідповідного коду залежно від конкретного випадку).
Стовпчик 8 "Дозволений спосіб перевезення"
У цьому стовпчику зазначені буквено-цифрові коди, щопозначають дозволений спосіб перевезення суднами внутрішньогоплавання.
Якщо стовпчик 8 не заповнений, то відповідна речовина абовиріб дозволяється перевозити лише в упаковках.
Якщо у стовпчику 8 зазначений код "В", то дозволяєтьсяперевезення в упаковках та навалом/насипом (див пункт 7.1.1.11).
Якщо у стовпчику 8 зазначений код "Т", то дозволяєтьсяперевезення в упаковках і танкерами. У разі перевезення танкерамизастосовуються приписи таблиці С (див. пункт 7.2.1.21).
Якщо у стовпчику 8 зазначено "заборонено", то перевезення недозволяється.
Якщо у стовпчику 8 зазначено "без обмежень", то відповіднаречовина не підпадає під дію приписів ВОПНВ ( 994_169 ).
Стовпчик 9 "Необхідне обладнання"
У цьому стовпчику зазначені буквено-цифрові коди, щопозначають обладнання, яке необхідне для перевезення відповідноїнебезпечної речовини або виробу (див. розділ 8.1.5).
Стовпчик 10 "Вентиляція"
У цьому стовпчику зазначені буквено-цифрові коди застосовнихдо перевезення спеціальних приписів щодо вентиляції, які маютьтаке значення:
- буквено-цифрові коди, які починаються з літер "VE"означають, що до перевезення застосовуються додаткові спеціальніприписи. Ці приписи викладені в пункті 7.1.6.12 та передбачаютьособливі вимоги.
Стовпчик 11 "Положення, що стосуються навантаження,розвантаження та перевезення"
У цьому стовпчику зазначені буквено-цифрові коди застосовнихдо перевезення спеціальних приписів, які мають таке значення:
- буквено-цифрові коди, які починаються з літер "СО", "ST" та"RA", означають, що до перевезення навалом/насипом застосовуютьсядодаткові спеціальні приписи. Ці приписи викладені в пункті7.1.6.11 та передбачають особливі вимоги;
- буквено-цифрові коди, які починаються з літер "LO",означають, що перед навантаженням застосовуються додатковіспеціальні приписи. Ці приписи викладені в пункті 7.1.6.13 тапередбачають особливі вимоги;
- буквено-цифрові коди, які починаються з літер "НА",означають, що стосовно обробки й укладання вантажу застосовуютьсядодаткові спеціальні приписи. Ці приписи викладені в пункті7.1.6.14 та передбачають особливі вимоги;
- буквено-цифрові коди, які починаються з літер "IN",означають, що стосовно перевірки трюмів під час перевезеннязастосовуються додаткові спеціальні приписи. Ці приписи викладенів пункті 7.1.6.16 та передбачають особливі вимоги.
Стовпчик 12 "Кількість синіх конусів/вогнів"
У цьому стовпчику зазначена кількість конусів/вогнів, з якихповинна складатися сигналізація судна під час перевезення цієїнебезпечної речовини або виробу (див. розділ 7.5.1).
Стовпчик 13 "Додаткові вимоги/зауваження"
У цьому стовпчику зазначені додаткові вимоги або зауваження,що стосуються перевезення цієї небезпечної речовини або виробу.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Номер | Найменування та опис |Клас|Класифіка-| Група | Знаки |Спеціальні| Обмежені | Дозволений| Необхідне |Вентиляція| Положення, що |Кількість| Зауваження |
|ООН або | | | ційний |упаковки|небезпеки |положення | кількості | спосіб | обладнання | | стосуються | конусів,| |
|іденти- | | | код | | | | |перевезення| | | навантаження, | вогнів | |
|фікацій-| | | | | | | | | | | розвантаження | | |
| ний | | | | | | | | | | | та перевезення | | |
| номер | | | | | | | | | | | | | |
|--------+-------------------------------+----+----------+--------+----------+----------+-----------+-----------+--------------+----------+----------------------+---------+-----------------|
| | 3.1.2 | 2.2| 2.2 | 2.1.1.3| 5.2.2 | 3.3 | 3.4.6 | 3.2.1 | 8.1.5 | 7.1.6 | 7.1.6 | 7.1.5 | 3.2.11 |
|--------+-------------------------------+----+----------+--------+----------+----------+-----------+-----------+--------------+----------+----------------------+---------+-----------------|
| (1) | (2) |(3a)| (3b) | (4) | (5) | (6) | (7) | (8) | (9) | (10) | (11) | (12) | (13) |
|--------+-------------------------------+----+----------+--------+----------+----------+-----------+-----------+--------------+----------+----------------------+---------+-----------------|
| 0004 |АМОНІЮ ПІКРАТ сухий або з | 1 |1.1D | | | |LQ0 | |PP | |LO01 |HA01, | |3 | |
| |масовою часткою води менше ніж | | | | | | | | | | |HA02, | | | |
| |10% | | | | | | | | | | |HA03, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA04, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA05, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA06 | | | |
|--------+-------------------------------+----+----------+--------+----------+----------+-----------+-----------+--------------+----------+------+-------+-------+---------+-----------------|
| 0005 |ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ з розривним | 1 |1.1F | | 1 | |LQ0 | |PP | |LO01 |HA01, | |3 | |
| |зарядом | | | | | | | | | | |HA02, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA03, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA04, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA05, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA06 | | | |
|--------+-------------------------------+----+----------+--------+----------+----------+-----------+-----------+--------------+----------+------+-------+-------+---------+-----------------|
| 0006 |ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ з розривним | 1 |1.1E | | 1 | |LQ0 | |PP | |LO01 |HA01, | |3 | |
| |зарядом | | | | | | | | | | |HA02, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA03, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA04, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA05, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA06 | | | |
|--------+-------------------------------+----+----------+--------+----------+----------+-----------+-----------+--------------+----------+------+-------+-------+---------+-----------------|
| 0007 |ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ з розривним | 1 |1.2F | | 1 | |LQ0 | |PP | |LO01 |HA01, | |3 | |
| |зарядом | | | | | | | | | | |HA02, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA03, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA04, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA05, | | | |
| | | | | | | | | | | | |HA06 | | | |
|--------+-------------------------------+----+----------+--------+----------+----------+-----------+-----------+--------------+----------+------+-------+-------+---------+-----------------|
| 0009 |БОЄПРИПАСИ ЗАПАЛЬНІ, споряджені| 1 |1.2G | | 1 | |LQ0 | |PP | |LO01 |HA01, | |3 | |
| |або не споряджені розривним, | | | | | | | | | | |HA03, | | | |
| |вибивним чи метальним зарядом | | | | | | | | | | |HA04, | | | |