рекомендують, щоб арбітражні положення передбачали арбітраж згідно із взаємно прийнятними правилами арбітражу, а також допускали проведення арбітражу в третій країні, з урахуванням чинних міжурядових та інших угод у цій сфері.
Спеціальні двосторонні домовленості
Держави-учасниці,
усвідомлюючи необхідність спрощення торгівлі та сприяння впровадженню нових форм промислового співробітництва,
розглядатимуть позитивно укладення, у відповідних випадках, спеціальних двосторонніх угод щодо різноманітних питань, що становлять взаємний інтерес у галузях торговельного обміну та промислової співпраці, зокрема з метою уникнення подвійного оподаткування, а також спрощення переказу прибутків і повернення вартості інвестованих активів.
4. Наука і технології
Держави-учасниці,
переконані, що науково-технічне співробітництво є важливим внеском у зміцнення безпеки та співпраці між ними, оскільки воно сприяє ефективному вирішенню проблем спільного інтересу та покращенню умов життя людини,
вважаючи, що при розвитку такого співробітництва важливо заохочувати обмін інформацією та досвідом, сприяти вивченню і передачі науково-технічних здобутків, а також забезпечувати доступ до таких досягнень на взаємовигідній основі та в узгоджених між зацікавленими сторонами галузях співпраці,
вважаючи, що саме потенційні партнери, тобто компетентні організації, установи, підприємства, науковці та технологи держав-учасниць, повинні визначати можливості для взаємовигідної співпраці і розробляти її деталі,
підтверджуючи, що таке співробітництво може розвиватися та здійснюватися як на двосторонньому, так і на багатосторонньому напрямах, як на урядовому, так і неурядовому рівнях, наприклад, через міжурядові та інші угоди, міжнародні програми, спільні проєкти і комерційні канали, а також використовуючи різні форми контактів, включаючи прямі та індивідуальні,
усвідомлюючи необхідність вживати подальших заходів для поліпшення науково-технічного співробітництва між ними.
Можливості для покращення співпраці
визнають, що існують можливості для подальшого покращення науково-технічного співробітництва, і з цією метою висловлюють намір усунути перешкоди для такої співпраці, зокрема шляхом:
• удосконалення можливостей для обміну та поширення науково-технічної інформації між сторонами, зацікавленими в наукових дослідженнях і співпраці, включаючи інформацію, що стосується організації та реалізації такого співробітництва;
• оперативної реалізації та вдосконалення організації міжнародних візитів учених і фахівців у межах обмінів, конференцій та співпраці, зокрема - через відповідні програми;
• ширшого використання комерційних каналів і форм діяльності для прикладних науково-технічних досліджень і передачі досягнень у цій галузі, забезпечуючи при цьому інформування про права інтелектуальної та промислової власності й захист цих прав.
Галузі співпраці
вважають, що існують можливості для розширення співпраці у наведених нижче галузях (як приклади), зазначаючи, що саме потенційні партнери в державах-учасницях мають визначати і розвивати проєкти та домовленості, які становлять взаємний інтерес і приносять користь:
Сільське господарство
Дослідження нових методів і технологій підвищення продуктивності вирощування сільськогосподарських культур і тваринництва; застосування хімії в сільському господарстві; проєктування, будівництво та використання сільськогосподарських машин; технології зрошення та інші заходи з поліпшення сільськогосподарських земель.
Енергетика
Нові технології виробництва, транспортування та розподілу енергії, спрямовані на раціональніше використання наявного палива і гідроенергетичних ресурсів; дослідження в галузі нових джерел енергії, зокрема ядерної, сонячної та геотермальної енергії.
Нові технології, раціональне використання ресурсів
Дослідження нових технологій і обладнання, зокрема таких, що призначені для зменшення споживання енергії та мінімізації або усунення відходів.
Транспортні технології
Дослідження транспортних засобів і технологій, які застосовуються для розвитку та функціонування міжнародних, національних і міських транспортних мереж, включаючи контейнерні перевезення, а також у галузі безпеки транспорту.
Фізика
Вивчення проблем у галузі фізики високих енергій і фізики плазми; дослідження в галузі теоретичної та експериментальної ядерної фізики.
Хімія
Дослідження в галузі електрохімії, хімії полімерів, природних продуктів, металів і сплавів; розробка вдосконалених хімічних технологій, особливо обробки матеріалів; практичне застосування новітніх досягнень хімії в промисловості, будівництві та інших секторах економіки.
Метеорологія та гідрологія
Метеорологічні та гідрологічні дослідження, включаючи методи збору, оцінки та передачі даних, а також їх використання для прогнозування погоди та гідрологічних умов.
Океанографія
Океанографічні дослідження, включаючи вивчення взаємодії повітряного та морського середовищ.
Сейсмологічні дослідження
Вивчення та прогнозування землетрусів і пов’язаних з ними геологічних змін; розробка та дослідження технологій сейсмостійкого будівництва.
Дослідження в галузі гляціології, вічної мерзлоти та життя в умовах холоду
Дослідження гляціології та вічної мерзлоти; технології транспорту та будівництва в умовах низьких температур; адаптація людини до кліматичних екстремальних умов і зміни умов життя корінного населення.
Обчислювальні, комунікаційні та інформаційні технології
Розробка комп’ютерів, а також телекомунікаційних та інформаційних систем; технології, пов’язані з комп’ютерами і телекомунікаціями, включаючи їх застосування в системах управління, виробничих процесах, автоматизації, вивченні економічних проблем, наукових дослідженнях, а також для збору, обробки та поширення інформації.
Космічні дослідження
Дослідження космосу та вивчення природних ресурсів Землі й природного середовища за допомогою дистанційного зондування, зокрема з використанням супутників і ракет-зондів.
Медицина та громадське здоров’я
Дослідження серцево-судинних, пухлинних і вірусних захворювань, молекулярної біології, нейрофізіології; розробка й тестування нових лікарських засобів; вивчення сучасних проблем педіатрії, геронтології, а також організації та методів медичного обслуговування.
Дослідження довкілля
Дослідження конкретних наукових та технічних проблем, пов’язаних з довкіллям людини.
Форми та методи співробітництва
висловлюють думку, що науково-технічне співробітництво має, зокрема, здійснюватися у таких формах і такими методами:
- обмін і розповсюдження книжок, періодичних видань, інших наукових і технологічних публікацій і робіт між зацікавленими організаціями, науково-технічними установами, підприємствами, вченими та технологами, а також участь у міжнародних програмах реферування та індексації публікацій;
- обміни і візити, а також інші прямі контакти та комунікація між вченими і технологами, на основі взаємної домовленості та інших домовленостей, з такими цілями, як консультації, читання лекцій, проведення досліджень, включаючи використання лабораторій, наукових бібліотек та інших центрів документації, пов’язаних з цими дослідженнями;
- проведення міжнародних і національних конференцій, симпозіумів, семінарів, курсів та інших заходів науково-технічного характеру, які передбачають участь іноземних учених і технологів;
- спільна підготовка та реалізація програм і проєктів взаємного інтересу на основі консультацій і домовленостей між усіма зацікавленими сторонами, включаючи, де можливо і доцільно, обмін досвідом і результатами досліджень, узгодження науково-дослідних програм між науково-технічними установами та організаціями;
- використання комерційних каналів і методів для виявлення і передачі технологічних і наукових досягнень, включаючи укладання взаємовигідних угод про співпрацю між підприємствами у галузях, погоджених між ними, а також для проведення спільних дослідницьких і дослідно-конструкторських програм та проєктів, якщо це доречно;
вважають бажаним, щоб періодично здійснювався обмін думками та інформацією з питань наукової політики, зокрема з питань загальної орієнтації та управління дослідженнями, а також з питань ефективнішого використання масштабного наукового та експериментального обладнання на кооперативній основі;
рекомендують, щоб при розвитку співпраці в галузі науки і техніки в повному обсязі використовувалися існуючі практики двосторонньої та багатосторонньої співпраці, включаючи регіонального чи субрегіонального характеру, а також форми й методи співпраці, описані в цьому документі.
також рекомендують більш ефективно використовувати можливості та ресурси наявних міжнародних організацій, міжурядових і неурядових, які займаються наукою і технікою, з метою покращення обміну інформацією та досвідом, а також для розвитку інших форм співпраці в галузях спільного інтересу, наприклад:
- у рамках Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН) вивчення можливостей розширення багатосторонньої співпраці з урахуванням моделей проєктів і досліджень, що застосовуються у різних міжнародних організаціях; і підтримка конференцій, симпозіумів, дослідницьких і робочих груп, таких як ті, що об’єднують молодих учених і технологів з провідними фахівцями у своїй галузі;
- шляхом участі в міжнародних науково-технічних програмах співпраці, зокрема під егідою ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, сприяти постійному прогресу в досягненні цілей таких програм, особливо UNISIST, з приділенням особливої уваги питанням визначення напрямів розвитку інформації, технічного консультування, інформаційного забезпечення та обробку даних.
5. Довкілля
Держави-учасниці,
підтверджуючи, що охорона та покращення довкілля, а також охорона природи і раціональне використання її ресурсів в інтересах нинішніх і майбутніх поколінь є одним із завдань, що мають першочергове значення для добробуту народів та економічного розвитку всіх країн, і що багато екологічних проблем, особливо в Європі, можна ефективно вирішити лише шляхом тісного міжнародного співробітництва;
визнаючи, що кожна з держав-учасниць, відповідно до принципів міжнародного права, повинна забезпечити, у дусі співробітництва, щоб діяльність, яка здійснюється на її території, не спричиняла погіршення стану довкілля в іншій державі або в районах, що перебувають поза межами національної юрисдикції;
вважаючи, що успішність будь-якої екологічної політики передбачає участь усіх категорій населення та соціальних сил, які, усвідомлюючи свою відповідальність, сприяють охороні та покращенню довкілля, що, у свою чергу, вимагає тривалих і суттєвих освітніх заходів, особливо серед молоді;
підтверджуючи, на основі досвіду, що економічний розвиток і технологічний прогрес повинні бути сумісні з охороною довкілля та збереженням історичних і культурних цінностей; що завдання шкоди довкіллю найкраще попереджувати шляхом запобіжних заходів; і що екологічну рівновагу слід зберігати при використанні та управлінні природними ресурсами.
Цілі співробітництва
Погоджуються щодо таких основних цілей співробітництва, зокрема:
- вивчати, з метою їх вирішення, ті екологічні проблеми, які за своєю природою мають багатосторонній, двосторонній, регіональний або субрегіональний характер, а також заохочувати розвиток міждисциплінарного підходу до екологічних проблем;
- підвищувати ефективність національних і міжнародних заходів щодо охорони довкілля шляхом порівняння та, за необхідності, гармонізації методів збору і аналізу фактів, розширення знань щодо проблем забруднення навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів, шляхом обміну інформацією, узгодження визначень та прийняття, наскільки можливо, єдиної термінології в галузі охорони довкілля;
- вживати необхідних заходів для зближення екологічних політик і, де це доцільно та можливо, гармонізувати їх;
- заохочувати, наскільки це можливо і доцільно, національні і міжнародні зусилля зацікавлених організацій, підприємств і фірм у розробці, виробництві та вдосконаленні обладнання, призначеного для моніторингу, захисту та покращення стану довкілля.
Сфери співпраці
З метою досягнення зазначених цілей держави-учасниці використовуватимуть усі відповідні можливості для співробітництва у галузі охорони довкілля, зокрема у таких напрямках, наведених нижче як приклади:
Контроль за забрудненням повітря
Знесірчення викопного палива та відпрацьованих газів; контроль за забрудненням важкими металами, частинками, аерозолями, оксидами азоту, зокрема тими, що викидаються транспортом, електростанціями та іншими промисловими підприємствами; системи та методи спостереження й контролю за забрудненням повітря та його впливами, включаючи перенесення на великі відстані забруднюючих речовин повітрям.
Контроль за забрудненням води та використанням прісної води
Запобігання та контроль за забрудненням води, зокрема транскордонних річок і міжнародних озер; технології покращення якості води та подальша розробка засобів очищення промислових і муніципальних стічних вод; методи оцінювання запасів прісної води та підвищення ефективності їх використання, зокрема шляхом розробки виробничих процесів, які характеризуватимуться меншим ступенем забруднення та витрат прісної води.
Захист морського середовища
Охорона морського середовища держав-учасниць, особливо Середземного моря, від забруднень, які походять із суші, а також від кораблів та інших суден, зокрема від шкідливих речовин, зазначених в Додатках I і II до Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скидами відходів та іншими матеріалами; проблеми збереження морського екологічного балансу та харчових ланцюгів, особливо ті проблеми, що можуть виникнути внаслідок дослідження та освоєння біологічних і мінеральних ресурсів морів і морського дна.
Використання земель і ґрунтів
Проблеми ефективнішого використання земель, включаючи меліорацію, рекультивацію та відновлення; контроль забруднення ґрунтів, водної й повітряної ерозії, а також інших форм деградації ґрунтів; підтримка та підвищення родючості ґрунтів із належним урахуванням можливих негативних наслідків застосування хімічних добрив і пестицидів.
Охорона природи та заповідники
Охорона природи та природоохоронних територій; збереження та підтримка існуючих генетичних ресурсів, особливо рідкісних видів тварин і рослин; збереження природних екологічних систем; створення заповідників та інших охоронюваних ландшафтів і територій, включаючи їх використання для наукових досліджень, туризму, відпочинку та інших цілей.
Поліпшення стану довкілля у зонах проживання людей
Умови довкілля, пов’язані з транспортом, житлом, робочими зонами, міським розвитком і плануванням, системами водопостачання та каналізації; оцінка шкідливого впливу шуму та методи боротьби з ним; збирання, обробка та утилізація відходів, включаючи повторне використання та переробку матеріалів; дослідження замінників для речовин, що не піддаються біологічному розкладанню.
Фундаментальні дослідження, моніторинг, прогнозування та оцінка змін довкілля
Вивчення змін клімату, ландшафтів та екологічної рівноваги під впливом як природних чинників, так і діяльності людини; прогнозування можливих генетичних змін у флорі та фауні внаслідок забруднення довкілля; гармонізація статистичних даних, розробка наукових концепцій і систем моніторингових мереж, стандартизованих методів спостереження, вимірювання та оцінки змін у біосфері; оцінка впливу рівнів забруднення та деградації довкілля на здоров’я людини; дослідження та розробка критеріїв і стандартів для різних забруднюючих речовин, а також регулювання виробництва й використання різних продуктів.
Правові та адміністративні заходи
Правові та адміністративні заходи щодо охорони довкілля, включаючи процедури проведення оцінки впливу на довкілля.
Форми та методи співробітництва
Держави-учасниці заявляють, що проблеми, пов’язані із захистом і поліпшенням стану довкілля, вирішуватимуться як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівні, включаючи регіональний та субрегіональний, з повним використанням наявних форм і моделей співробітництва. Вони розвиватимуть співпрацю в галузі охорони довкілля, зокрема з урахуванням Стокгольмської декларації з питань довкілля людини, відповідних резолюцій Генеральної Асамблеї ООН і Празького симпозіуму ЄЕК ООН з проблем довкілля.
Держави-учасниці налаштовані здійснювати співробітництво в галузі охорони довкілля, зокрема, через:
- обмін науково-технічною інформацією, документацією та результатами досліджень, включаючи інформацію про засоби оцінки можливого впливу технічної та економічної діяльності на довкілля;
- організацію конференцій, симпозіумів і нарад експертів; обмін науковцями, фахівцями та стажерами;
- спільну підготовку і реалізацію програм і проєктів з вивчення та вирішення різних проблем захисту довкілля;
- гармонізацію, де це доречно і необхідно, стандартів і норм у сфері охорони довкілля, зокрема з метою уникнення можливих труднощів у торгівлі, які можуть виникати у зв’язку із зусиллями з розв’язання екологічних проблем, пов’язаних з виробничими процесами, і які відносяться до забезпечення в продукції, що виробляється, властивостей, які задовольняють вимоги охорони довкілля;
- консультації з різних аспектів охорони довкілля, як погоджено між зацікавленими країнами, особливо щодо проблем, які можуть мати міжнародні наслідки.
Держави-учасниці й надалі розвиватимуть таке співробітництво шляхом:
- сприяння поступовому розвитку, кодифікації та впровадженню міжнародного права як одного із засобів збереження та поліпшення навколишнього середовища, включаючи принципи і практики, які визнаються ними, щодо забруднення та іншої шкоди довкіллю, спричиненої діяльністю в межах їх юрисдикції чи контролю і що впливає на інші країни та регіони;
- підтримки та просування виконання відповідних міжнародних конвенцій, учасниками яких вони є, зокрема тих, що спрямовані на запобігання та боротьбу із забрудненням морських та прісних вод; рекомендації щодо ратифікації підписаних конвенцій, а також розгляду можливостей приєднання до інших відповідних конвенцій, сторонами яких вони наразі не є;
- підтримки включення, коли це доречно і можливо, різних напрямів співпраці до програм роботи Європейської економічної комісії ООН, сприяння такій співпраці в рамках цієї Комісії та Програми ООН з навколишнього середовища, а також з урахуванням діяльності інших компетентних міжнародних організацій, членами яких вони є;
- ширшого використання, у всіх формах співпраці, вже наявної інформації з національних і міжнародних джерел, включаючи міжнародно узгоджені критерії, та використання можливостей і ресурсів різних компетентних міжнародних організацій.
Держави-учасниці погоджуються з такими рекомендаціями щодо конкретних заходів:
- розробити в рамках міжнародного співробітництва широку програму моніторингу та оцінки перенесення на великі відстані забруднювачів повітря, починаючи з діоксиду сірки, з можливим розширенням на інші забруднювачі, і з цією метою врахувати основні елементи програми співпраці, визначені експертами, які зустрічались в Осло у грудні 1974 року на запрошення Норвезького інституту дослідження повітря;
- підтримати проведення в рамках Європейської економічної комісії ООН дослідження процедур і відповідного досвіду, пов’язаного з діяльністю урядів у сфері розвитку можливостей їхніх країн щодо належного прогнозування екологічних наслідків економічної діяльності та технологічного розвитку.
6. Співробітництво в інших сферах
Розвиток транспорту
Держави-учасниці,
вважаючи, що поліпшення умов транспорту є одним із ключових чинників розвитку співробітництва між ними,
визнаючи, що необхідно сприяти розвитку транспорту та вирішенню наявних проблем шляхом використання відповідних національних та міжнародних засобів,
беручи до уваги роботу, яка проводиться з цих питань існуючими міжнародними організаціями, особливо Комітетом з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії ООН,
зазначають, що швидкість технічного прогресу в різних видах транспорту робить бажаним розвиток співпраці та розширення обміну інформацією між ними;
висловлюються на підтримку спрощення та гармонізації адміністративних формальностей у галузі міжнародного транспорту, зокрема на кордонах;
вважають за доцільне сприяти гармонізації адміністративних і технічних положень, що стосуються безпеки дорожнього, залізничного, річкового, повітряного та морського транспорту, з урахуванням національних особливостей у цій сфері;
висловлюють намір заохочувати розвиток міжнародного внутрішнього транспорту пасажирів і вантажів, а також забезпечення належної участі в такому транспорті на основі взаємної вигоди;
висловлюються на підтримку, з дотриманням їхніх прав і міжнародних зобов’язань, усунення розбіжностей, що виникають через правові положення, які застосовуються до судноплавства внутрішніми водними шляхами, що підпадають під дію міжнародних конвенцій, і, зокрема, розбіжностей у застосуванні цих положень; з цією метою закликають держави-члени Центральної комісії з судноплавства на Рейні, Дунайської комісії та інших органів розвивати роботу й дослідження, які вже ведуться, зокрема в рамках ЄЕК ООН;
висловлюють готовність, з метою покращення міжнародного залізничного сполучення та з урахуванням своїх прав і міжнародних зобов’язань, працювати над усуненням труднощів, які виникають через розбіжності в чинних міжнародних правових положеннях, що регулюють взаємне залізничне перевезення пасажирів і вантажів між їхніми територіями;
висловлюють побажання активізувати роботу, що проводиться існуючими міжнародними організаціями у сфері транспорту, особливо Комітетом з внутрішнього транспорту ЄЕК ООН, і висловлюють намір сприяти цій роботі своїми зусиллями;
вважають, що розгляд державами-учасницями можливості приєднання до різних транспортних конвенцій або вступу до міжнародних організацій, які спеціалізуються в цій сфері, а також зусилля щодо реалізації положень ратифікованих конвенцій можуть сприяти зміцненню їхнього співробітництва в галузі транспорту.
Сприяння туризму
Держави-учасниці,
усвідомлюючи внесок міжнародного туризму у розвиток взаєморозуміння між народами, у зростання обізнаності про досягнення інших країн у різних сферах, а також у економічний, соціальний і культурний прогрес,
визнаючи взаємозв’язок між розвитком туризму та заходами, що вживаються в інших сферах економічної діяльності,
висловлюють свій намір сприяти зростанню туризму як на індивідуальній, так і на груповій основі, зокрема шляхом:
- заохочення покращення туристичної інфраструктури та співробітництва в цій галузі;
- підтримки реалізації спільних туристичних проєктів, включаючи технічне співробітництво, особливо там, де це обумовлено територіальною близькістю та спільними туристичними інтересами;
- сприяння обміну інформацією, включаючи відповідні закони та нормативно-правові акти, дослідження, дані та документацію, що стосуються туризму, а також покращення статистики з метою забезпечення її сумісності;
- позитивного вирішення питань, пов’язаних з виділенням фінансового забезпечення для туристичних поїздок за кордон (з урахуванням економічних можливостей), а також із формальностями, необхідними для таких поїздок, з урахуванням інших положень щодо туризму, прийнятих Нарадою;
- сприяння діяльності іноземних туристичних агентств та транспортних компаній, які обслуговують пасажирів, з метою розвитку міжнародного туризму;
- заохочення туризму поза піковими сезонами;
- вивчення можливостей обміну спеціалістами та студентами в галузі туризму з метою підвищення їхньої кваліфікації;
- підтримки організації конференцій і симпозіумів, присвячених плануванню та розвитку туризму;
вважають за доцільне провести в відповідних міжнародних структурах, за участі національних компетентних органів, детальні дослідження з питань туризму, зокрема:
- порівняльне дослідження статусу та діяльності туристичних агентств, а також шляхів і засобів досягнення кращого співробітництва між ними;
- дослідження проблем, які виникають через сезонну концентрацію відпусток, з кінцевою метою - заохочення туризму поза піковими періодами;
- дослідження проблем у регіонах, де туризм завдав шкоди довкіллю;
вважають також, що зацікавлені сторони можуть мати намір вивчити такі питання:
- уніфікація класифікації готелів;
- туристичні маршрути, які охоплюють дві або більше країн;
зобов’язуються докладати зусиль до того, щоб розвиток туризму не завдавав шкоди навколишньому середовищу, а також мистецькій, історичній та культурній спадщині у своїх державах;
продовжуватимуть співробітництво у галузі туризму на двосторонньому та багатосторонньому рівнях з метою досягнення вищезазначених цілей.
Економічні та соціальні аспекти трудової міграції
Держави-учасниці,
враховуючи, що переміщення трудових мігрантів у Європі досягло значних масштабів і становить важливий економічний, соціальний та гуманітарний чинник як для країн-реципієнтів, так і для країн походження,
визнаючи, що трудова міграція також призвела до низки економічних, соціальних, гуманітарних та інших проблем як у країнах, що приймають мігрантів, так і в країнах походження,
беручи до уваги діяльність компетентних міжнародних організацій, зокрема Міжнародної організації праці, у цій сфері,
вважають, що проблеми, які виникають на двосторонньому рівні у зв’язку з трудовою міграцією в Європі, а також між державами-учасницями, мають вирішуватись безпосередньо зацікавленими сторонами задля взаємовигідного врегулювання, з огляду на зацікавленість кожної держави в урахуванні соціально-економічних чинників, і з дотриманням двосторонніх та багатосторонніх угод, стороною яких вона є, враховуючи такі цілі:
заохочення зусиль країн походження, спрямованих на розширення можливостей працевлаштування для їхніх громадян у межах власної території, зокрема через розвиток економічного співробітництва, що відповідатиме інтересам обох сторін - країн походження та країн-реципієнтів;
забезпечення, через співпрацю між країнами-реципієнтами та країнами походження, умов для впорядкованого переміщення трудових мігрантів, водночас захищаючи їхнє особисте та соціальне благополуччя, та організовуючи, за необхідності, набір трудових мігрантів і надання їм базового мовного та професійного навчання;
гарантування рівності прав між трудовими мігрантами та громадянами країн-реципієнтів щодо умов праці, зайнятості та соціального забезпечення, а також прагнення до забезпечення належних умов для мігрантів, особливо щодо забезпечення житлом;
прагнення забезпечити, наскільки це можливо, щоб трудові мігранти мали рівні можливості з громадянами країни перебування щодо отримання іншої відповідної роботи у разі безробіття;
сприяння наданню професійного навчання трудовим мігрантам, а також, наскільки можливо, безкоштовного вивчення мови країни перебування в межах їхньої зайнятості;
підтвердження права трудових мігрантів на отримання регулярної інформації, наскільки це можливо, рідною мовою, що стосується як країни походження, так і країни перебування;
забезпечення дітям трудових мігрантів, які проживають у приймаючій країні, доступу до освіти цієї країни на тих самих умовах, що й для дітей громадян цієї країни, а також, крім цього, надати можливість отримання додаткової освіти рідної мови, національної культури, історії та географії;
урахування, що трудові мігранти, особливо ті, хто здобули кваліфікацію, повернувшись до своєї країни через якийсь час, можуть сприяти усуненню нестачі кваліфікованої робочої сили в країні-походження;
сприяння, наскільки можливо, возз’єднанню трудових мігрантів з їхніми сім’ями;
позитивне ставлення до зусиль країн походження, спрямованих на залучення заощаджень трудових мігрантів, з метою розширення можливостей працевлаштування в рамках економічного розвитку цих країн і тим самим полегшення реінтеграції мігрантів після повернення.
Підготовка кадрів
Держави-учасниці,
усвідомлюючи важливість підготовки та підвищення кваліфікації професійного персоналу та технічних спеціалістів для економічного розвитку кожної країни,
заявляють про свою готовність сприяти співпраці в цій сфері, зокрема шляхом заохочення обміну інформацією щодо установ, програм та методів підготовки і підвищення кваліфікації, відкритих для професійного персоналу та технічних спеціалістів у різних галузях економічної діяльності, а особливо у сферах менеджменту, державного планування, сільського господарства, торгівлі та банківських технологій;
вважають за доцільне розвивати, на взаємоприйнятних умовах, обміни професійним персоналом та технічними спеціалістами, зокрема через навчальні заходи, умови проведення яких - тривалість, фінансування, рівень освіти та кваліфікація потенційних учасників - залишаються предметом обговорення для компетентних та зацікавлених організацій держав-учасниць;
висловлюються за вивчення, через відповідні канали, можливостей співпраці в організації та здійсненні професійного навчання безпосередньо за місцем роботи, з особливою увагою до професій, пов’язаних із сучасними технологіями.
Питання, пов’язані з безпекою та співробітництвом у Середземноморському регіоні
Держави-учасниці,
усвідомлюючи географічні, історичні, культурні, економічні та політичні аспекти своїх відносин з середземноморськими державами, що не беруть участі в Нараді;
будучи переконаними, що безпека в Європі повинна розглядатися в ширшому контексті світової безпеки, і що вона тісно пов’язана з безпекою в усьому Середземноморському регіоні, а отже, процес зміцнення безпеки не повинен обмежуватися Європою, а має поширюватися й на інші частини світу, зокрема на Середземноморський регіон;
вважаючи, що зміцнення безпеки та активізація співробітництва в Європі сприятимуть позитивним процесам у Середземноморському регіоні, та висловлюючи намір зробити внесок у справу миру, безпеки і справедливості в регіоні, у досягненні яких держави-учасниці та середземноморські держави, що не беруть участі, мають спільний інтерес;
визнаючи важливість взаємних економічних зв’язків з середземноморськими державами, що не беруть участі, та усвідомлюючи спільний інтерес до подальшого розвитку співробітництва;
із вдячністю відзначаючи інтерес до Наради, виявлений середземноморськими державами, що не беруть участі, з моменту її початку, і враховуючи їхній внесок,
Заявляють про свій намір:
- сприяти розвитку добросусідських відносин із середземноморськими державами, що не беруть участь в Нараді, відповідно до цілей і принципів Статуту ООН, на яких ґрунтуються їхні відносини, а також Декларації ООН про принципи міжнародного права щодо дружніх відносин і співробітництва між державами; і, таким чином, у цьому контексті, вести відносини з середземноморськими державами, що не беруть участі в Нараді, в дусі принципів, викладених у Декларації про принципи, які регулюють взаємовідносини між державами-учасницями;
- зміцнювати шляхом подальшого поліпшення своїх відносин з середземноморськими державами, що не беруть участі у Нараді, взаємну довіру, щоб сприяти безпеці та стабільності в усьому Середземноморському регіоні;
- заохочувати взаємовигідне співробітництво з середземноморськими державами, що не беруть участі в Нараді, в різних сферах економічної діяльності, особливо шляхом розширення торговельного обміну, ґрунтуючись на усвідомленні необхідності стабільності й поступу в торговельних відносинах, взаємних економічних інтересах і врахуванні різного рівня економічного розвитку, тим самим сприяючи їхньому економічному поступу і добробуту;
- сприяти диверсифікованому розвитку економіки середземноморських держав, що не беруть участі в Нараді, належним чином враховуючи їхні національні цілі розвитку, та співпрацювати з ними, особливо в галузях промисловості, науки і техніки, в їхніх зусиллях щодо кращого використання своїх ресурсів, сприяючи тим самим більш гармонійному розвитку економічних відносин;
- активізувати свої зусилля та співробітництво на двосторонній і багатосторонній основі з середземноморськими державами, що не беруть участі в Нараді, спрямоване на покращення екологічного стану Середземномор’я, зокрема на захист біологічних ресурсів і екологічної рівноваги моря, шляхом відповідних заходів, включаючи запобігання та контроль над забрудненням; з цією метою, і з огляду на нинішню ситуацію, співпрацювати через компетентні міжнародні організації, зокрема в рамках Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP);
- сприяти подальшим контактам і співпраці з середземноморськими державами, що не беруть участі в Нараді, в інших відповідних галузях.
З метою досягнення вищезазначених цілей держави-учасниці також заявляють про свій намір підтримувати та розвивати встановлені Нарадою з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ) контакти та діалог з середземноморськими державами, що не беруть участі в Нараді, охоплюючи всі держави Середземномор’я, з метою сприяння миру, скороченню збройних сил у регіоні, зміцненню безпеки, зниженню напруженості та розширенню співробітництва, що є спільним інтересом усіх, а також з метою визначення подальших спільних завдань.
Держави-учасниці прагнутимуть, у рамках своїх багатосторонніх зусиль, заохочувати прогрес, відповідні ініціативи та обмін думками щодо досягнення зазначених цілей.
Співробітництво в гуманітарних та інших галузях
Держави-учасниці,
бажаючи зробити внесок у зміцнення миру та взаєморозуміння між народами і в духовне збагачення людської особистості незалежно від раси, статі, мови чи релігії;
усвідомлюючи, що розширення культурного та освітнього обміну, ширше поширення інформації, контакти між людьми та вирішення гуманітарних проблем сприятимуть досягненню цих цілей;
сповнені рішучості співпрацювати між собою, незалежно від їхніх політичних, економічних і соціальних систем, з метою створення кращих умов у зазначених галузях, розвитку та зміцненню існуючих форм співпраці та вироблення нових шляхів і засобів, відповідних цим цілям;
будучи переконаними, що таке співробітництво має здійснюватися з повною повагою до принципів, які регулюють взаємовідносини між державами-учасницями, як викладено у відповідному документі,
Ухвалили таке:
1. Міжлюдські контакти
Держави-учасниці,
вважаючи розвиток контактів важливим елементом у зміцненні дружніх відносин і довіри між народами,
підтверджуючи, у зв’язку зі своїми триваючими зусиллями щодо покращення умов у цій галузі, важливість, яку вони надають гуманітарним міркуванням,
бажаючи у цьому дусі розвивати подальші зусилля, разом із продовженням процесу розрядки, задля досягнення сталого прогресу в цій галузі,
і усвідомлюючи, що відповідні питання повинні вирішуватися зацікавленими державами на взаємоприйнятних умовах,
ставлять собі за мету сприяти вільнішому пересуванню та контактам - як індивідуальним, так і колективним, приватним і офіційним - між особами, установами і організаціями держав-учасниць, а також робити внесок у вирішення гуманітарних проблем, що виникають у зв’язку з цим,
заявляють про свою готовність для досягнення цих цілей вживати заходів, які вони вважають доречними, та укладати між собою відповідні угоди або домовленості, якщо це буде необхідно, і
висловлюють намір негайно приступити до виконання наведеного нижче:
(a) Контакти та регулярні зустрічі на основі сімейних зв’язків
З метою подальшого розвитку контактів на основі сімейних зв’язків держави-учасниці розглядатимуть у сприятливому дусі заяви про поїздки з метою надання можливості особам тимчасово в’їжджати на їхню територію чи виїжджати з неї - і за бажанням на регулярній основі - для відвідання членів їхніх сімей.
Заяви на тимчасові поїздки для відвідування членів сім’ї розглядатимуться без розрізнення щодо країни походження або призначення: чинні вимоги щодо проїзних документів і віз застосовуватимуться в цьому ж дусі. Підготовка та видача таких документів і віз здійснюватиметься у розумні строки; справи, що потребують термінового вирішення - як-от серйозна хвороба чи смерть - розглядатимуться у першочерговому порядку. Держави вживатимуть заходів, необхідних для того, щоб збори за офіційні проїзні документи і візи були прийнятними.
Вони підтверджують, що подання заяви щодо контактів на основі сімейних зв’язків не змінює прав та обов’язків заявника або членів його сім’ї.
(b) Возз’єднання сімей
Держави-учасниці розглядатимуть у позитивному і гуманному дусі заяви осіб, які бажають возз’єднатися з членами своєї сім’ї, приділяючи особливу увагу терміновим запитам - наприклад, поданими особами похилого віку або тими, хто має проблеми зі здоров’ям.
Вони розглядатимуть заяви в цій сфері якомога оперативніше.
Вони знизять, де це необхідно, плату, що стягується у зв’язку з такими заявами, щоб забезпечити її помірний рівень.
Заяви на возз’єднання сімей, які не були задоволені, можуть бути подані повторно на відповідному рівні, і влада країни проживання або країни призначення (залежно від випадку) переглядатиме їх через розумні проміжки часу; при цьому плата стягуватиметься лише у випадку позитивного рішення.
Особи, чиї заяви на возз’єднання сім’ї були задоволені, можуть брати із собою або надсилати свої домашні речі та особисті предмети; для цього держави-учасниці використовуватимуть усі можливості, передбачені чинними правилами.
До моменту возз’єднання членів однієї сім’ї зустрічі та контакти між ними можуть здійснюватися згідно з установленим порядком контактів на основі сімейних зв’язків.
Держави-учасниці підтримуватимуть зусилля товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, які займаються проблемами возз’єднання сімей.
Вони підтверджують, що подання заяви щодо возз’єднання сім’ї не змінює прав та обов’язків заявника або членів його сім’ї.
Приймаюча держава-учасниця відповідним чином подбає про питання працевлаштування осіб з інших держав-учасниць, які переїжджають до неї на постійне місце проживання у зв’язку з сімейним возз’єднанням з її громадянами, і забезпечить їм можливості, рівні з тими, що надаються її власним громадянам, у сфері освіти, медичної допомоги та соціального забезпечення.
(c) Шлюб між громадянами різних держав
Держави-учасниці сприятливо і з урахуванням гуманітарних міркувань розглядатимуть прохання про надання дозволу на виїзд або в’їзд осіб, які вирішили укласти шлюб з громадянином іншої держави-учасниці.
Оформлення та видача документів, необхідних для зазначених цілей, а також для укладення шлюбу, здійснюватимуться згідно з положеннями, прийнятими щодо возз’єднання сімей.
При розгляді запитів від подружжя з різних держав-учасниць, після укладення шлюбу, щодо можливості їхнього постійного проживання, разом із неповнолітніми дітьми від цього шлюбу, у тій державі, де один із подружжя зазвичай проживає, держави-учасниці також застосовуватимуть положення, прийняті щодо возз’єднання сімей.
(d) Подорожі з особистих або професійних причин
Держави-учасниці мають намір сприяти розширенню можливостей для подорожей своїх громадян з особистих або професійних причин, і з цією метою вони, зокрема, мають намір:
поступово спрощувати та гнучко застосовувати процедури виїзду та в’їзду;
послабити регулювання переміщення громадян інших держав-учасниць на своїй території з належним урахуванням вимог безпеки.
Вони прагнутимуть поступово знижувати, де це необхідно, плату за візи та офіційні документи на подорож.
Вони мають намір, у разі необхідності, розглянути можливості, зокрема, за потреби, укладення багатосторонніх або двосторонніх консульських конвенцій чи інших відповідних угод або домовленостей для вдосконалення механізмів надання консульських послуг, включаючи правову та консульську допомогу.
***
Вони підтверджують, що релігійні віровчення, установи та організації, які діють у межах конституційного ладу держав-учасниць, а також їхні представники можуть у межах своєї діяльності підтримувати контакти та проводити зустрічі між собою, а також обмінюватися інформацією.
(e) Поліпшення умов для індивідуального та колективного туризму
Держави-учасниці вважають, що туризм сприяє глибшому ознайомленню з життям, культурою та історією інших країн, зростанню взаєморозуміння між народами, поліпшенню контактів та ширшому використанню вільного часу. Вони мають намір сприяти розвитку туризму - як індивідуального, так і колективного - і, зокрема, мають намір:
- заохочувати поїздки до своїх країн шляхом сприяння у наданні відповідних послуг і спрощення та прискорення необхідних формальностей, пов’язаних з такими поїздками;
- розширювати, за необхідності на основі відповідних угод або домовленостей, співпрацю в галузі розвитку туризму, зокрема шляхом двостороннього вивчення можливих способів підвищення рівня інформування щодо подорожей до інших країн, умов прийому і обслуговування туристів, а також інших пов’язаних питань, що становлять взаємний інтерес.
(f) Зустрічі молоді
Держави-учасниці мають намір сприяти розвитку контактів і обмінів між молоддю, заохочуючи:
- розширення коротко- і довгострокових обмінів та контактів між молодими людьми, які працюють, проходять професійну підготовку або навчаються в рамках двосторонніх чи багатосторонніх угод або в межах регулярних програм - у всіх випадках, коли це можливо;
- розгляд молодіжними організаціями можливості укладення угод щодо рамкових умов багатостороннього молодіжного співробітництва;
- угоди або регулярні програми, пов’язані з організацією обмінів студентами, міжнародними молодіжними семінарами, професійним навчанням та вивченням іноземних мов;
- подальший розвиток молодіжного туризму та надання для цього відповідних можливостей;
- розвиток, де це можливо, обмінів, контактів і співпраці на двосторонньому чи багатосторонньому рівні між їхніми організаціями, які представляють широкі кола молоді, що працює, проходить підготовку або навчається;
- підвищення обізнаності молоді щодо важливості розвитку взаєморозуміння та зміцнення дружніх відносин і довіри між народами.
(g) Спорт
З метою розширення існуючих зв’язків та співробітництва в галузі спорту держави-учасниці заохочуватимуть подібні контакти та обміни, включаючи спортивні зустрічі та змагання всіх видів, на основі встановлених міжнародних правил, норм і практики.
(h) Розширення контактів
З метою подальшого розвитку контактів між державними установами та недержавними організаціями й об’єднаннями, включаючи жіночі організації, держави-учасниці сприятимуть проведенню зустрічей, а також поїздкам делегацій, груп і окремих осіб.
2. Інформація
Держави-учасниці,
усвідомлюючи необхідність дедалі ширшого знання та розуміння різних аспектів життя в інших державах-учасницях,
визнаючи внесок цього процесу у зростання довіри між народами,
бажаючи, з розвитком взаєморозуміння між державами-учасницями та подальшим поліпшенням їхніх відносин, продовжити зусилля, спрямовані на поступ у цій галузі,
визнаючи важливість поширення інформації з інших держав-учасниць і кращого ознайомлення з такою інформацією,
підкреслюючи таким чином важливу та впливову роль преси, радіо, телебачення, кіно, інформаційних агентств і журналістів, які працюють у цих сферах,
ставлять за мету сприяти більш вільному та широкому поширенню інформації всіх видів, заохочувати співпрацю в галузі інформації та обміну інформацією з іншими країнами, а також поліпшити умови, в яких журналісти з однієї держави-учасниці здійснюють свою професійну діяльність в іншій державі-учасниці,
Висловлюють свій намір, зокрема:
(a) Поліпшення обігу, доступу та обміну інформацією
(i) Усна інформація
- Сприяти поширенню усної інформації шляхом заохочення лекцій і лекційних турів діячів та фахівців з інших держав-учасниць, а також обміну думками на круглих столах, семінарах, симпозіумах, літніх школах, конгресах та інших двосторонніх і багатосторонніх зустрічах.
(ii) Друкована інформація
- Сприяти покращенню поширення на своїй території газет і друкованих видань, періодичних і неперіодичних, з інших держав-учасниць. З цією метою:
Вони заохочуватимуть свої фірми та компетентні організації до укладення угод і контрактів, спрямованих на поступове збільшення кількості та номенклатури газет і публікацій, що імпортуються з інших держав-учасниць. Такі угоди й контракти повинні, зокрема, передбачати найшвидші умови доставки, використання звичайних каналів розповсюдження, що існують у кожній країні для поширення власних газет і публікацій, а також форми й засоби оплати, погоджені між сторонами, які дозволяють досягти цілей, поставлених у відповідних угодах і контрактах;
у разі потреби вони вживатимуть належних заходів для досягнення зазначених цілей і реалізації положень, викладених в угодах і контрактах.
Сприятимуть покращенню доступу громадськості до періодичних і неперіодичних друкованих видань, що імпортуються на зазначених засадах. Зокрема:
заохочуватимуть збільшення кількості місць, де ці видання реалізуються;
сприятимуть наявності цих періодичних видань під час проведення конгресів, конференцій, офіційних візитів та інших міжнародних подій, а також для туристів у сезон;
розвиватимуть можливості оформлення передплати згідно з порядком, прийнятим у кожній країні;
поліпшуватимуть умови для ознайомлення з цими публікаціями та їхнього користування (читання й позичання) у великих публічних бібліотеках та їхніх читальних залах, а також в університетських бібліотеках.
Вони мають намір покращити можливості ознайомлення з бюлетенями офіційної інформації, що видаються дипломатичними представництвами і розповсюджуються ними на підставі домовленостей, прийнятних для заінтересованих сторін.
(iii) Кіно-, радіо- та телеінформація
- Сприятимуть покращенню поширення кіно- та радіоінформації. З цією метою:
заохочуватимуть ширше демонстрування та трансляцію більшої різноманітності зафільмованої інформації з інших держав-учасниць, які відображають різні аспекти життя в цих країнах, і отриманої на підставі відповідних угод або домовленостей між безпосередньо зацікавленими організаціями та фірмами;
сприятимуть імпорту компетентними організаціями та фірмами записаних аудіовізуальних матеріалів з інших держав-учасниць.
Держави-учасниці відзначають розширення поширення інформації, що транслюється по радіо, і висловлюють надію на продовження цього процесу, з тим щоб задовольнити інтереси взаєморозуміння між народами та цілі, визначені цією Нарадою.
(b) Співробітництво в галузі інформації
Сприяти співробітництву в галузі інформації на основі короткострокових або довгострокових угод чи домовленостей. Зокрема:
вони сприятимуть посиленню співробітництва між організаціями засобів масової інформації, включаючи інформаційні агентства, а також між видавництвами та іншими організаціями;
вони сприятимуть співробітництву між державними чи приватними, національними чи міжнародними радіо- та телевізійними організаціями, зокрема шляхом обміну як прямими, так і записаними радіо- і телепередачами, а також шляхом спільного виробництва, трансляції та розповсюдження таких передач;
вони заохочуватимуть зустрічі та контакти як між журналістськими організаціями, так і між журналістами з держав-учасниць;
вони позитивно ставитимуться до можливостей укладення домовленостей між періодичними виданнями держав-учасниць, включаючи газети, з метою обміну статтями та їх публікації;
вони сприятимуть обміну технічною інформацією, а також організації спільних досліджень і зустрічей, присвячених обміну досвідом і поглядами між фахівцями в галузі преси, радіо та телебачення.
(c) Поліпшення умов праці журналістів
Держави-учасниці, бажаючи поліпшити умови, в яких журналісти з однієї держави-учасниці здійснюють свою професійну діяльність в іншій державі-учасниці, мають намір, зокрема:
- розглядати у сприятливому дусі та в належні й розумні строки прохання журналістів про видачу віз;
- надавати постійно акредитованим журналістам з держав-учасниць, на основі домовленостей, багаторазові в’їзні та виїзні візи на визначені терміни;
- сприяти видачі акредитованим журналістам з держав-учасниць дозволів на проживання в країні тимчасового перебування, а також, якщо й коли це необхідно, інших офіційних документів, які доцільно мати для здійснення їхньої діяльності;
- спрощувати на основі взаємності процедури організації поїздок журналістів з держав-учасниць у межах країни, де вони здійснюють свою професійну діяльність, і поступово розширювати можливості для таких поїздок, за умови дотримання норм, що стосуються існування зон, закритих з міркувань безпеки;
- забезпечувати, наскільки це можливо, швидке реагування на прохання таких журналістів про подорожі, беручи до уваги часові рамки запиту;
- збільшувати можливості журналістів з держав-учасниць щодо особистого спілкування з їхніми джерелами інформації, включаючи організації та офіційні установи;
- надавати журналістам з держав-учасниць право ввезення технічного обладнання (фотографічного, кінематографічного, магнітофонного, радіо- та телевізійного), необхідного для здійснення їхньої професійної діяльності*, за умови, що це обладнання буде згодом вивезене;
