Генеральна угода про привілеї та імунітети Ради Європи (укр/рос)

Уряди Королівства Бельгія, Королівства Данія, Ірландської Республіки, Італійської Республіки, Великого Герцогства Люксембург, Королівства Греція, Королівства Нідерландів, Королівства Норвегія, Турецької Республіки, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Французької Республіки та Королівства Швеція,

враховуючи, що відповідно до пункту a статті 40 свого Статуту, Рада Європи, представники членів Ради та Секретаріат користуються на території членів Ради привілеями та імунітетами, які необхідні для виконання ними своїх службових обов'язків,

беручи до уваги, що відповідно до пункту b вищезгаданої статті, члени Ради зобов'язались укласти угоду з метою виконання положень вищезазначеного пункту,

враховуючи, що на виконання вищезгаданого пункту b Комітет міністрів рекомендував урядам держав-членів прийняти нижченаведені положення,

погодились про таке:

Рада Європи є юридичною особою. Вона правоздатна укладати договори, набувати нерухоме та рухоме майно, розпоряджатися ним та порушувати правові процедури.

У цих питаннях Генеральний секретар діє від імені Ради Європи.

Генеральний секретар постійно співпрацює з компетентними органами держав-членів з метою сприяння належному відправленню правосуддя, забезпечення виконання нормативних актів про охорону громадського порядку та запобігання будь-яким зловживанням, пов'язаним із привілеями, імунітетами, звільненнями та пільгами, викладеними у цій Угоді.

Рада, її майно та активи, де б вони не знаходилися та хто б ними не розпоряджався, користуються імунітетом від будь-якої форми юридичного процесу крім випадків, коли Комітет міністрів ясно відмовляється від такого імунітету. При цьому, однак, ніяка відмова від імунітету не поширюється ні на які заходи щодо звернення стягнення на майно або його арешту.

Будинки та приміщення Ради є недоторканними. Її майно та активи, де б вони не знаходилися та хто б ними не розпоряджався, користуються імунітетом від обшуку, реквизиції, конфіскації, експропріації або будь-якої іншої форми втручання шляхом здійснення адміністративних, судових або законодавчих заходів.

Архів Ради та загалом всі документи, що їй належать або знаходяться в її розпорядженні, є недоторканними незалежно від їх місцезнаходження.

Без обмеження будь-яким фінансовим контролем, правилами чи фінансовими мораторіями:

a) Рада може володіти будь-якою валютою і проводити операції по рахунках у будь-якій валюті;

b) Рада може безперешкодно переказувати свої кошти з однієї країни в іншу або в межах будь-якої країни та конвертувати будь-яку валюту, якою вона володіє, у будь-яку іншу валюту;

c) Рада Європи, здійснюючи свої права відповідно до підпунктів a та b вище, приділяє належну увагу будь-яким поданням уряду будь-якої держави-члена і враховує такі подання, якщо, на її думку, це не зашкоджує інтересам Ради.

Рада, її активи, доходи та інше майно звільняються від:

a) усіх прямих податків; Рада не може, однак, вимагати звільнення від зборів, податків чи внесків, які сплачуються виключно за комунальні послуги;

b) усіх видів мита, заборон і обмежень на ввіз і вивіз предметів, необхідних Раді для її офіційного користування; предмети, які ввозяться на підставі таких пільг, не можуть продаватися у країні, в яку вони ввезені, інакше як на умовах, встановлених урядом цієї країни;

c) усіх видів мита, заборон і обмежень на ввіз та вивіз її публікацій.

Офіційні засоби зв'язку Комітету міністрів і Генерального секретаря користуються на території кожної держави-члена режимом не менш сприятливим, ніж режим, який надається цією державою-членом дипломатичним представництвам будь-якого іншого уряду.

Офіційна кореспонденція та інші офіційні повідомлення Комітету міністрів і Секретаріату ніякій цензурі не підлягають.

Під час виконання своїх службових обов'язків і подорожування до місця засідання та звідти представники в Комітеті міністрів користуються такими привілеями та імунітетами:

a) імунітетом від особистого арешту та затримання і від арешту їхнього особистого багажу, а також імунітетом від будь-якого юридичного процесу у зв'язку із сказаним, написаним чи усім здійсненим ними у їхній офіційній якості;

b) недоторканністю усіх паперів і документів;

c) правом користуватися шифром і отримувати папери чи кореспонденцію через кур'єрів або в дипломатичних валізах;

d) звільненням щодо них самих та їхніх дружин від іміграційних обмежень або реєстрації іноземців в державі, в якій вони тимчасово знаходяться або через яку вони слідують для виконання своїх службових обов'язків;

e) такими ж пільгами щодо обмежень на валюту чи її обмін, які надаються співробітникам дипломатичних представництв відповідного рангу;

f) такими ж імунітетами та пільгами щодо їхнього особистого багажу, які надаються співробітникам дипломатичних представництв відповідного рангу.

Для забезпечення представникам в Комітеті міністрів повної свободи слова та повної незалежності у виконанні ними їхніх службових обов'язків імунітет від юридичного процесу у зв'язку із сказаним, написаним чи усім здійсненим ними на виконання їхніх службових обов'язків продовжує надаватися незважаючи на те, що відповідні особи вже не виконують такі обов'язки.

Привілеї та імунітети надаються представникам членів Ради не для їхньої особистої користі, а з метою забезпечення їм незалежності у виконанні ними своїх службових обов'язків, пов'язаних із Комітетом міністрів. У зв'язку з цим член Ради не тільки має право, але й зобов'язаний позбавити свого представника імунітету в усіх випадках, коли, на думку члена Ради, імунітет перешкоджає відправленню правосуддя і коли він може бути скасований без шкоди для цілей, заради яких він був наданий.

a) Положення статей 9, 10 і 11 не застосовуються у відносинах між представником і властями держави, громадянином якої він є або представником якої він є чи був.

b) У статтях 9, 10, 11 і 12 a вище слово "представники" включає всіх представників, їхніх заступників, радників, технічних експертів і секретарів делегацій.

Вільне подорожування представників в Консультативній асамблеї та їхніх заступників до місця засідання Асамблеї та звідти не підлягає ніяким адміністративним чи іншим обмеженням.

Представникам та їхнім заступникам у питаннях митного та валютного контролю надаються:

a) їхнім власним урядом, такі ж пільги, які надаються високим посадовим особам, що відбувають за кордон у тимчасове службове відрядження;

b) урядами інших членів Ради, такі ж пільги, які надаються представникам іноземних урядів під час їхніх тимчасових службових відряджень.

Представники в Консультативній асамблеї та їхні заступники користуються імунітетом від будь-яких офіційних допитів, арешту та будь-яких правових процедур у зв'язку із сказаним ними чи їхнім голосуванням на виконання їхніх службових обов'язків.

Під час сесій Консультативної асамблеї представники в Асамблеї та їхні заступники, незалежно від того, чи є вони членами парламенту чи ні, користуються:

a) на їхній національній території, імунітетами, які надаються в їхніх країнах членам парламенту;

b) на території всіх інших держав-членів, імунітетом від арешту та кримінального переслідування.

Цими імунітетами вони також користуються під час подорожування до місця засідання Консультативної асамблеї та звідти. Такі імунітети, однак, не застосовуються у випадках, коли представники та їхні заступники вчиняють злочин, замах на злочин або вже вчинили злочин та у випадках, коли Асамблея позбавили їх цих імунітетів.

Крім імунітетів і привілеїв, визначених у статті 18 нижче, Генеральний секретар, заступник Генерального секретаря, їхні дружини та малолітні діти користуються привілеями та імунітетами, звільненнями та пільгами, які надаються дипломатичним представникам відповідно до міжнародного права.

Генеральний секретар визначає категорії посадових осіб, до яких застосовуються положення статті 18 нижче. Він повідомляє розподіл по категоріям урядам всіх держав-членів. Прізвища посадових осіб, включених в ці категорії, періодично доводяться до відома вищезгаданих урядів.

Посадові особи Ради Європи:

a) користуються імунітетом від юридичного процесу у зв'язку із сказаним, написаним чи усім здійсненим ними у їхній офіційній якості та в межах їхніх повноважень;

b) звільняються від оподаткування окладів та винагород, сплачуваних їм Радою Європи;

c) звільняються разом з їхніми дружинами та родичами, що знаходяться на їхньому утриманні, від імміграційних обмежень та реєстрації іноземців;

d) користуються такими ж привілеями щодо обміну валюти, які надаються посадовим особам відповідного рангу, що входять до складу дипломатичних представництв, акредитованих при відповідному уряді;

e) користуються разом з їхніми дружинами та родичами, що знаходяться на їхньому утриманні, такими ж репатріаційними пільгами, якими користуються дипломатичні представники під час міжнародних криз;

f) мають право ввезти без мита їхні меблі та майно при первинному зайнятті посади у відповідній країні та вивезти ці меблі та майно без мита до країни свого проживання.

Привілеї та імунітети надаються посадовим особам в інтересах Ради Європи, а не для їхньої особистої користі. Генеральний секретар не тільки має право, але й зобов'язаний позбавити будь-яку посадову особу імунітету в усіх випадках, коли, на його думку, імунітет перешкоджає відправленню правосуддя і коли він може бути скасований без шкоди для інтересів Ради Європи. Стосовно Генерального секретаря та заступника Генерального секретаря імунітет має право скасовувати Комітет міністрів.

Рада може укладати з будь-якою державою-членом або будь-якими державами-членами додаткові угоди, які змінюють у тому що стосується такої держави-члена або таких держав-членів положення цієї Генеральної угоди.

Будь-який спір між Радою та приватними особами стосовно отриманих поставок, наданих послуг або придбаного від імені Ради нерухомого майна підлягає розгляду в арбітражі, порядок проведення якого визначається в адміністративному розпорядженні, що Генеральний секретар видає за згодою Комітету міністрів.

Ця Угода підлягає ратифікації. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному секретарю. Угода набуває чинності, як тільки сім держав, що її підписали, здадуть на зберігання свої ратифікаційні грамоти.

Однак до набуття чинності цією Угодою відповідно до положень попереднього пункту держави, що підписали цю Угоду, погоджуються з метою запобігання будь-яким зволіканням в ефективному функціонуванні Ради застосовувати Угоду тимчасово від дати підписання, якщо це дозволяють їхні відповідні конституційні системи.

На посвідчення чого нижчепідписані належним чином на те уповноважені представники підписали цю Генеральну угоду.

Вчинено у Парижі 2 дня вересня місяця 1949 року англійською і французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві Ради Європи. Генеральний секретар надсилає засвідчені копії цієї Угоди кожній державі, що її підписала.