Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2010 рік (Бюджетної декларації)

Відповідно до статті 31 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"

Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Декларацію цілей та завдань бюджету на 2010 рік (Бюджетну декларацію), що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити під час складання проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" врахування Декларації, схваленої цією постановою.

Декларація цілей та завдань бюджету на 2010 рік ґрунтується на положеннях Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток" і спрямована на реалізацію антикризової державної політики з метою створення умов для подальшої стабілізації економіки, проведення ефективної податково-бюджетної політики, розроблення збалансованого бюджету на 2010 рік, спрямованого на подолання кризових явищ.

Ціль: Забезпечення збалансованості бюджету, сформованого на основі реалістичного макроекономічного прогнозу та спрямованого на подолання кризових явищ.

Завдання 1. Забезпечення реальної збалансованості та стійкості бюджетної системи в умовах фінансово-економічної кризи.

Шляхи виконання:

1) виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток" щодо відновлення зростання валового внутрішнього продукту і промислового виробництва, стимулювання інвестицій, зниження інфляційного тиску, а також щодо підтримки внутрішнього ринку товарів та послуг;

2) здійснення поступового переходу в середньостроковому періоді до таргетування інфляції і політики плаваючого обмінного курсу з одночасним посиленням дієвості процентної політики;

3) перегляд та упорядкування передбачених законами зобов'язань держави з урахуванням можливості їх фінансового забезпечення;

4) забезпечення бездефіцитності бюджетів соціальних фондів;

5) утримання загального обсягу державного, в тому числі гарантованого боргу відносно валового внутрішнього продукту на економічно-безпечному рівні;

6) зменшення фіскального навантаження на реальний сектор економіки;

7) розроблення проекту Державного бюджету України на 2010 рік на основі реформованого податкового законодавства, яке набирає чинності у 2009 році;

8) скорочення пільг із сплати страхових внесків до соціальних фондів;

9) застосування на практиці активних операцій, пов'язаних з управлінням державним боргом та ліквідністю єдиного казначейського рахунка;

10) визначення засад та умов для розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів і підвищення їх ліквідності;

11) забезпечення бездефіцитності поточного бюджету, визначення дефіциту бюджету розвитку - не більш як 3 відсотки валового внутрішнього продукту;

12) оптимізація у Законі про Державний бюджет України на 2010 рік видатків та джерел формування спеціального фонду;

13) збереження частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні, що не перевищує прогнозований на 2009 рік;

14) сприяння створенню відповідних умов для реалізації інфраструктурних проектів на основі державно-приватного партнерства та концесій;

15) поступове скасування прямої державної підтримки реального сектору економіки із збереженням лише державних товарних та фінансових інтервенцій, здешевлення відсоткових ставок за кредитами, а також фінансової підтримки окремих інвестиційних проектів;

16) прийняття Державної програми приватизації, яка повинна відповідати стратегічному курсу держави та визначати умови передприватизаційної підготовки, строки, умови та механізм приватизації;

17) внесення змін до Бюджетного кодексу України шляхом схвалення проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 5 вересня 2008 р. N 2709, прийнятого у першому читанні.

Завдання 2. Забезпечення оптимальності витрачання бюджетних коштів.

Шляхи виконання:

1) проведення інвентаризації та визначення головними розпорядниками бюджетних коштів пріоритетних державних (цільових) програм у відповідних галузях з метою концентрації ресурсів бюджету на здійснення першочергових антикризових заходів;

2) упорядкування структури головних розпорядників бюджетних коштів та оптимізація кількості бюджетних програм, зокрема шляхом поступової концентрації видатків, закріплених за розпорядниками, які є провідними у відповідній галузі;

3) поступовий перехід до розподілу коштів за принципом оплати наданих послуг (виконаних робіт), а не за принципом утримання бюджетної установи;

4) сприяння зростанню залучень коштів міжнародних фінансових організацій для реалізації цільових інвестиційних проектів;

5) сприяння створенню правових, організаційних та фінансових умов для здійснення заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

6) посилення державного контролю за пріоритетним спрямуванням державних інвестиційних ресурсів на реалізацію соціальних та інфраструктурних проектів у регіонах та недопущення неефективного використання бюджетних коштів;

7) сприяння створенню організаційних та фінансових умов для реалізації проектів транскордонного співробітництва.

Завдання 3. Забезпечення досягнутого рівня державних соціальних стандартів.

Шляхи виконання:

1) індексація грошових доходів населення відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення";

2) забезпечення узгодженості між збільшенням розміру мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки відповідно до індексу інфляції (індексу споживчих цін) та підвищення продуктивності праці;

3) визначення рівня забезпечення прожиткового мінімуму з урахуванням реального зростання валового внутрішнього продукту та фінансових можливостей державного бюджету і Пенсійного фонду;

4) посилення адресності надання пільг, житлових субсидій, а також надання пільг, компенсацій і державних допомог лише малозабезпеченим верствам населення;

5) запровадження участі безробітних, що отримують допомогу по безробіттю, в громадських роботах;

6) забезпечення розвитку державної системи професійної орієнтації населення відповідно до пріоритетів соціально-економічної політики.

Завдання 4. Формування прогнозованої, раціональної податкової та митної політики, що сприятиме економічному зростанню, створенню єдиного правового поля діяльності суб'єкта господарювання.

Шляхи виконання:

1) недопущення підвищення податкового навантаження на платників податків, що дасть змогу запобігти зростанню цін на товари і послуги для споживача;

2) внесення змін до законів з питань оподаткування з метою залучення до бюджетів усіх рівнів додаткових фінансових ресурсів, які будуть використані для фінансування інфраструктурних проектів у галузі будівництва, в тому числі для проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

3) поступове зниження навантаження на фонд оплати праці в результаті реформування системи сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

4) розширення бази оподаткування шляхом упорядкування системи діючих податкових пільг, що надаються за галузевою та професійною ознаками, і вирівнювання податкового навантаження за видами економічної діяльності;

5) удосконалення системи адміністрування акцизного збору з метою зменшення частки тіньового сектору обігу підакцизних товарів;

6) удосконалення системи оподаткування акцизами з метою зниження рівня доступності та споживання товарів, що негативно впливають на здоров'я громадян і довкілля;

7) забезпечення адаптації законодавства України з питань митного оподаткування до законодавства Європейського Союзу, зокрема недопущення надання тарифних пільг та преференцій за галузевим (суб'єктним) принципом. Приведення митного законодавства у відповідність з Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур;

8) збереження на рівні 2009 року нормативу (розміру) відрахувань частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що сплачується до державного бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутному фонді яких є корпоративні права держави.

Ціль: Проведення конструктивних та дієвих реформ в усіх галузях економіки, забезпечення позитивної динаміки економічного зростання.

Завдання 1. Вжиття дієвих заходів до переходу на нову економічну модель функціонування галузей бюджетної сфери в умовах фінансово-економічної кризи.

Шляхи виконання:

1) внесення змін до законодавства України про освіту щодо надання навчальним закладам права на коригування розміру плати за навчання або за надання додаткових освітніх послуг протягом строку навчання із застосуванням коефіцієнта інфляції за попередній рік, але не частіше одного разу на рік;

2) завершення роботи із розширення переліку платних послуг, які можуть надаватися ними закладами, науковими установами, закладами культури і мистецтв, фізичної культури і спорту, охорони здоров'я, соціального захисту населення;

3) оптимізація мережі бюджетних установ, у тому числі навчальних та медичних закладів, закладів культури і мистецтва, закладів та установ соціального захисту населення;

4) внесення змін до законодавства України в частині удосконалення системи виплати стипендій з урахуванням матеріального стану та особливих досягнень у навчанні;

5) затвердження методики розрахунку видатків, пов'язаних з підготовкою фахівців, науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах, у розрахунку на одного студента;

6) поступовий перехід до фінансування науково-технічних проектів і розробок з урахуванням державних пріоритетів та переважно за результатами проведення відкритого конкурсу;

7) удосконалення механізму формування державного замовлення на підготовку кадрів вищими та професійно-технічними навчальними закладами відповідно до потреб економіки та ринку праці;

8) реформування галузі культури, зокрема шляхом надання державної підтримки лише конкретним проектам загальнодержавного значення;

9) розроблення та затвердження штатних нормативів і типових штатів закладів бюджетної сфери;

10) розроблення та впровадження державних соціальних стандартів надання гарантованих державою послуг населенню у соціально-культурній сфері;

11) визначення на законодавчому рівні понять "медична допомога" та "медична послуга" для встановлення вичерпного переліку гарантованих державою безоплатних медичних послуг і послуг, які повинні надаватися на платній основі;

12) розроблення та затвердження стандартів і протоколів про надання медичної допомоги, насамперед первинної;

13) упорядкування системи пільгового забезпечення населення медичними послугами;

14) оптимізація структури чисельності військових формувань та правоохоронних органів;

15) забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків, а також на підготовку серійного виробництва та створення для цього спеціальних виробничих технологій і матеріалів для виготовлення таких зразків;

16) удосконалення механізму реалізації військового майна, що вивільняється у ході реформування Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів;

17) звільнення Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів від виконання невластивих їм функцій (охорона вивільнених військових містечок, утримання територій, будівництво житла);

18) удосконалення механізму використання земель оборони, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з наданням Кабінетові Міністрів України повноважень щодо розпорядження ними;

19) створення інтегрованих науково-виробничих об'єднань підприємств оборонно-промислового комплексу та удосконалення на їх базі структури управління оборонно-промисловим комплексом;

20) розроблення та запровадження механізму інтегрованого підходу до визначення потреби в соціальних послугах при здійсненні соціальних виплат за єдиною заявою.

Завдання 2. Запобігання виникненню можливої збитковості вітчизняних виробників унаслідок фінансової кризи, забезпечення їх конкурентоспроможності та забезпечення розвитку внутрішнього ринку.

Шляхи виконання:

1) розроблення нормативно-правових актів з метою стимулювання оновлення основних фондів, зменшення енергоємності виробництва, забезпечення розвитку внутрішніх джерел для інвестицій та інфраструктури комерційної діяльності на міжнародних ринках, адаптації потенційно конкурентоспроможних галузей економіки до роботи в умовах фінансової кризи, сприяння створенню умов для рівноправної конкуренції на ринку;

2) розроблення спеціальних програм, спрямованих на підтримку галузей економіки, що перебувають у скрутному становищі, відповідно до вимог СОТ;

3) реформування житлово-комунального господарства з метою забезпечення беззбиткової діяльності підприємств житлово-комунального господарства та надання високоякісних послуг;

4) надання бюджетної підтримки житлово-комунальній галузі на поворотній основі з метою стимулювання впровадження підприємствами енергозберігаючих технологій;

5) стимулювання створення та функціонування об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, удосконалення інституту управителів будинків;

6) стимулювання залучення в житлово-комунальну галузь приватних інвестицій шляхом здешевлення кредитів та кредитів міжнародних фінансових організацій;

7) забезпечення передачі в оренду, концесію державного та комунального майна виключно на конкурсних засадах і за ринковими ставками, крім передачі в оренду майна підприємствам, установам та організаціям громадських організацій інвалідів;

8) перехід енергогенеруючих компаній ТЕС на укладення прямих договорів з вугільними підприємствами з одночасним визначенням нового порядку надання державної підтримки на часткове покриття собівартості вугільної продукції, зокрема шляхом застосування стимулюючих методів та зміни отримувача коштів державної підтримки (виробника - на споживача вугілля);

9) забезпечення енергетичної безпеки держави, розвитку і модернізації паливно-енергетичного комплексу та диверсифікації енергопостачання, зокрема шляхом:

освоєння ресурсів вуглеводнів українського сектору Чорного та Азовського морів;

забезпечення розвитку уранового виробництва та розроблення техніко-економічного обґрунтування створення виробництва ядерного палива в Україні;

здійснення заходів щодо збільшення порівняно з проектними строків експлуатації діючих енергоблоків АЕС, насамперед блоків N 1 і 2 Рівненської АЕС;

фінансування пріоритетних проектів реконструкції і модернізації ТЕС та теплоелектроцентралей;

10) приведення цін на природний газ для всіх категорій споживачів до економічно обґрунтованого рівня, що повинен включати інвестиційну складову для нарощення власного видобутку газу;

11) державна підтримка суб'єктів господарювання шляхом кредитування та фінансування, зокрема через здешевлення кредитів, інвестиційних та інноваційних проектів, що реалізуються на підприємствах авіабудування, космічної галузі, оборонно-промислового комплексу, машинобудування, агропромислового комплексу, енергетичної, вугільної та будівельної галузей;

12) реалізація інвестиційних проектів, пов'язаних з утилізацією боєприпасів і твердого ракетного палива;

13) встановлення економічно обґрунтованих цін на готову товарну вугільну продукцію енергетичного та коксівного призначення для забезпечення беззбиткової діяльності вугледобувних підприємств;

14) запровадження довгострокової оренди землі сільськогосподарського призначення шляхом проведення аукціону;

15) залучення інвестицій за рахунок використання механізмів Кіотського протоколу;

16) стимулювання раціонального використання природно-ресурсного потенціалу держави шляхом удосконалення порядку сплати рентних платежів;

17) визначення оптимальних пропорцій розподілу продукції (корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобуваються (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин) між державою та інвестором;

18) розроблення законопроекту щодо забезпечення надходжень до бюджету, необхідних для фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування, та розширення джерел наповнення спеціального фонду державного бюджету;

19) упорядкування процедури збору, обробки та систематизації показників фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки шляхом забезпечення функціонування єдиної автоматизованої системи на рівні органів, уповноважених управляти державним майном;

20) підвищення відповідальності керівників підприємств за виконання показників фінансових планів та встановлення дієвого контролю з боку держави за виконанням умов трудових контрактів з керівниками підприємств;

21) спрощення процедури одержання документів дозвільного характеру;

22) державна підтримка інвестиційних проектів, пов'язаних з переходом суб'єктів господарювання на відновлювальні види палива.

Ціль: Посилення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади.

Завдання 1. Створення належних умов для виконання органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади покладених на них функцій.

Шляхи виконання:

1) збільшення дохідної частини місцевих бюджетів, підвищення рівня заінтересованості органів місцевого самоврядування у збільшенні обсягу надходжень до місцевих бюджетів;

2) удосконалення розрахунків нормативів бюджетної забезпеченості та коригувальних коефіцієнтів до них;

3) розроблення основних засад визначення обсягу цільових видатків з державного бюджету, що передаються місцевим бюджетам на реалізацію інвестиційних проектів, та критеріїв їх подальшого перерозподілу між місцевими бюджетами;

4) фінансування проектів розвитку, спрямованих на модернізацію об'єктів інфраструктури в регіонах з метою підвищення інвестиційної привабливості та інноваційного розвитку адміністративно-територіальних одиниць;

5) запровадження додаткових інструментів державної підтримки регіонів, у тому числі шляхом розширення джерел дохідної частини місцевих бюджетів, зокрема введення податку на нерухомість;

6) передача окремих бюджетних програм з державного бюджету для фінансування з місцевих бюджетів;

7) удосконалення механізму розрахунку видатків, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, упорядкування видаткових повноважень місцевих бюджетів;

8) проведення комплексного галузевого аналізу регіонального розвитку за методикою ЄС (SWAp) з метою забезпечення можливості використання Європейського інструмента сусідства та партнерства (ENPI) для залучення міжнародних донорських організацій;

9) розроблення методики розрахунку видатків на соціальні послуги, що надаються вразливим категоріям громадян за місцем їх проживання.