Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/1011 від 8 червня 2016 року про індекси, які використовують як бенчмарки у фінансових інструментах і фінансових договорах або для вимірювання результативності інвестиційних фондів, та про внесення змін до директив 2008/48/ЄС та 2014/17/ЄС і Регламенту (ЄС) № 596/2014

ESMA враховує різні характеристики бенчмарків та надавачів даних, зокрема відмінності між вхідними даними та методиками, ризики маніпулювання вхідними даними та міжнародне зближення практик нагляду щодо бенчмарків.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до процедури, установленої в статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. До надавачів даних під наглядом необхідно застосовувати такі вимоги до управління та контролю:

(a) надавач даних під наглядом повинен забезпечити, щоб на надання вхідних даних не впливали будь-які наявні або потенційні конфлікти інтересів, і, якщо є необхідність у застосуванні розсуду, його необхідно застосовувати незалежно та справедливо на основі відповідної інформації згідно з кодексом поведінки, зазначеним у статті 15;

(b) надавач даних під наглядом повинен мати систему контролю для забезпечення достовірності, точності та надійності вхідних даних та надання таких вхідних даних відповідно до цього Регламенту та кодексу поведінки, зазначеного у статті 15.

2. Надавач даних під наглядом повинен мати дієві системи та засоби контролю для забезпечення узгодженості та надійності всіх дій з надання вхідних даних адміністратору, у тому числі:

(a) засоби контролю осіб, які можуть постачити вхідні дані адміністратору, зокрема, якщо доцільно, процес схвалення фізичною особою, яка займає вищу за подавача даних посаду;

(b) відповідні курси підготовки для подавачів даних, що охоплює принаймні цей Регламент та Регламент (ЄС) № 596/2014;

(c) заходи для управління конфліктами інтересів, у тому числі, у відповідних випадках, організаційний поділ працівників та можливі способи усунення стимулів для маніпулювання бенчмарком, що виникли внаслідок політики оплати праці;

(d) ведення протягом відповідного періоду часу обліку повідомлень, пов’язаних із наданням вхідних даних, усієї інформації, яку використовують для надання можливості надавачу подати дані, та усіх наявних або потенційних конфліктів інтересів, у тому числі, але не обмежуючись цим, вплив на надавача даних фінансових інструментів, у яких покликаються на бенчмарк;

(e) ведення обліку внутрішніх та зовнішніх аудитів.

3. Якщо вхідні дані базуються на експертному судженні, надавачі даних під наглядом повинні запровадити, окрім систем та засобів контролю, зазначених у параграфі 2, політики, що супроводжують застосування судження або розсуду, та повинні вести облік обґрунтування кожного такого судження або розсуду. За доцільності, надавачі даних під наглядом повинні враховувати характер бенчмарка та його вхідні дані.

4. Надавач даних під наглядом повинен повністю співпрацювати з адміністратором та відповідним компетентним органом під час проведення аудитів та здійснення нагляду за наданням бенчмарка і надавати інформацію та записи, що зберігаються відповідно до параграфів 2 і 3.

5. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для подальшого визначення вимог до управління, систем, засобів контролю і політик, зазначених у параграфах 1, 2 та 3.

ESMA врахує різні характеристики бенчмарків та надавачів даних під наглядом, зокрема відмінності між наданими вхідними даними та використовуваними методиками, ризики маніпулювання вхідними даними, характер діяльності надавачів даних під наглядом і зміни бенчмарків та фінансових ринків у світлі міжнародного зближення практик нагляду у зв’язку з бенчмарками. Проте розроблені ESMA проекти регуляторних технічних стандартів не можуть охоплювати надавачів даних під наглядом для незначущих бенчмарків, та їх не можна застосовувати до них.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до процедури, установленої в статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

6. ESMA може, відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1095/2010, видавати настанови для надавачів даних під наглядом для незначущих бенчмарків, щоб визначити елементи, зазначені у параграфі 5 цієї статті.

1. Статтю 11(1)(d) і (e), статтю 11(2) і (3), статтю 14(1) і (2) та статті 15 і 16 не застосовують до надання бенчмарків на основі регульованих даних та надання даних для них. Статтю 8(1)(a) не застосовують до надання бенчмарків на основі регульованих даних з урахуванням вхідних даних, які надано повністю та безпосередньо, як це вказано в пункті (24) статті 3(1).

2. Статті 24 і 25 або статтю 26 застосовують, відповідно, до надання бенчмарків на основі регульованих даних, які використовують прямо чи опосередковано у межах комбінації бенчмарків, що є референтними для фінансових інструментів та договорів, або для вимірювання результативності інвестиційних фондів, загальна вартість яких не перевищує 500 мільярдів євро, та до надання даних для таких показників на основі усіх строків дії бенчмарка, якщо застосовно.

До надання бенчмарків на процентні ставки та до надання даних для них застосовують конкретні вимоги, установлені в додатку I, додатково до вимог розділу II або замість них.

Статті 24, 25 і 26 застосовують до надання бенчмарків на процентні ставки та до надання даних для них.

1. До надання товарних бенчмарків та надання даних для них застосовують конкретні вимоги, встановлені в додатку I, замість вимог розділу II, за винятком статті 10, якщо відповідний бенчмарк не є бенчмарком на основі регульованих даних або на базується на інформації надавачів даних, більшість з яких є суб’єктами під наглядом.

Статті 24, 25 і 26 не застосовують до надання товарних бенчмарків і надання даних для них.

2. Якщо товарний бенчмарк є критичним бенчмарком, а базисним активом є золото, срібло або платина, то вимоги розділу II застосовують замість додатка II.

1. До надання бенчмарків кліматичного переходу ЄС та бенчмарків ЄС, узгоджених із Паризькою угодою, та надання даних для них застосовують вимоги, встановлені в додатку III, додатково до вимог розділів II, III та IV.

2. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 49 на доповнення цього Регламенту шляхом визначення мінімальних стандартів для бенчмарків кліматичного переходу ЄС та бенчмарків ЄС, узгоджених із Паризькою угодою, стосовно:

(a) критеріїв для вибору базисних активів, включно із, якщо застосовно, будь-якими критеріями для виключення активів;

(b) критерії та методики визначення ваги базисних активів в бенчмарку;

(c) визначення траєкторії декарбонізації для бенчмарків кліматичного переходу ЄС.

3. Адміністратори бенчмарків, які надають бенчмарк кліматичного переходу ЄС або бенчмарк ЄС, узгоджений з Паризькою угодою, повинні відповідати вимогам цього Регламенту починаючи з 30 квітня 2020 року.

Адміністратори бенчмарків кліматичного переходу ЄС повинні відібрати, визначити вагу або виключити базисні активи, що їх видають компанії, які слідують траєкторії декарбонізації, до 31 грудня 2022 року, з дотриманням таких вимог:

(i) компанії розкривають вимірювані цілі скорочення викидів вуглецю, досягнення яких заплановано протягом конкретних часових рамок;

(ii) компанії розкривають дані про скорочення викидів вуглецю з розбивкою до рівня відповідних робочих дочірніх підприємств;

(iii) компанії щорічно розкривають інформацію про прогрес, досягнутий щодо цілей;

(c) діяльність, яка стосується базисних активів, не призводить до значної шкоди іншим екологічним, соціальним та управлінським цілям.

1. Комісію уповноважено ухвалити делегований акт відповідно до статті 49 на доповнення цього Регламенту щодо визначення для бенчмарків ЄС, узгоджених із Паризькою угодою, секторів, які будуть виключені через те, що вони не мають вимірюваних цілей скорочення викидів вуглецю з конкретними часовими рамками, які б узгоджувалися з цілями Паризької угоди. Комісія повинна ухвалити такий делегований акт до 1 січня 2021 року та оновлювати його кожні три роки.

2. При розробці делегованого акта, зазначеного у параграфі 1, Комісія повинна брати до ували роботу TEG.

До 1 січня 2022 року адміністратори, які розташовані в Союзі та які надають значущі бенчмарки, визначені на основі вартості одного або більше базисних активів чи цін, повинні намагатися надати один або більше бенчмарків кліматичного переходу ЄС.

1. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 50(2), щоб встановити список бенчмарків, які надають адміністратори, розташовані в Союзі, та які є критичними бенчмарками, і щонайменше один раз на два роки переглядати такий список за умов виконання однієї з таких умов:

(a) бенчмарк використовують прямо або опосередковано в межах комбінації бенчмарків як покликання для фінансових інструментів чи фінансових договорів або для вимірювання результативності інвестиційних фондів, загальна вартість яких становить не менше 500 мільярдів євро, на основі усіх строків дії бенчмарка, у відповідних випадках;

(b) бенчмарк базується на інформації надавачів даних, більшість із яких розташована в одній державі-члені, і його визнають у такій державі-члені критичним відповідно до процедури, зазначеної в параграфах 2, 3, 4 та 5 цієї статті;

(c) бенчмарк відповідає всім таким критеріям:

(i) бенчмарк використовують прямо або опосередковано в межах комбінації бенчмарків як референтне значення для фінансових інструментів чи фінансових договорів або для вимірювання результативності інвестиційних фондів, загальна вартість яких становить не менше 400 мільярдів євро на основі усіх строків дії бенчмарка, у застосовних випадках, але не перевищує вартість, передбачену в пункті (a);

(ii) бенчмарк не має або має дуже мало відповідних ринково-орієнтованих замінників;

(iii) якщо надання бенчмарка припиняють або якщо бенчмарк надають на основі вхідних даних, які вже повністю не відображають базисну ринкову або економічну реалію, або на основі недостовірних вхідних даних, він буде мати істотний та негативний вплив на доброчесність на ринку, фінансову стабільність, споживачів, реальну економіку або фінансування домогосподарств та підприємств в одній або декількох державах-членах.

Якщо бенчмарк відповідає критеріям, установленим у пункті (c)(ii) і (iii), але не відповідає критерію, встановленому в пункті (c)(i), компетентні органи відповідних держав-членів разом із компетентним органом держави-члена, в якій засновано адміністратора, можуть погодитися, що такий бенчмарк необхідно визнати критичним відповідно до цього підпараграфа. У будь-якому разі компетентний орган адміністратора повинен провести консультації з компетентними органами відповідних держав-членів. У разі виникнення суперечностей між компетентними органами, компетентний орган адміністратора ухвалює рішення про визнання такого бенчмарка критичним, відповідно до цього підпараграфа, із урахуванням причин виникнення суперечностей. Компетентні органи або, у разі виникнення суперечностей, компетентні органи адміністратора повинні передати оцінку Комісії. Після отримання оцінки Комісія ухвалює імплементаційний акт відповідно до цього параграфа. Крім того, у разі виникнення суперечностей компетентний орган адміністратора передає свою оцінку ESMA, який може опублікувати висновок.

2. Якщо компетентний орган держави-члена, зазначений у пункті (b) параграфа 1, вважає, що адміністратор, що під його наглядом, надає бенчмарк, який необхідно визнавати критичним, такий орган повинен повідомити про це ESMA та передати до ESMA задокументовану оцінку.

3. Для цілей параграфа 2, компетентний орган повинен оцінити, чи припинення дії бенчмарка або його надання на основі вхідних даних чи групи надавачів даних, які вже не відображають базисну ринкову та економічну реалію, має негативний вплив на доброчесність ринку, фінансову стабільність, споживачів, реальну економіку або фінансування домогосподарств та підприємств у його державі-члені. У своїй оцінці компетентний орган враховує:

(a) вартість фінансових інструментів і фінансових договорів, у яких покликаються на бенчмарк, та вартість інвестиційних фондів, які покликаються на бенчмарк для вимірювання своєї результативності в межах держави-члена та свого значення в контексті загальної вартості неоплачених фінансових інструментів і фінансових договорів і загальної вартості інвестиційних фондів у державі-члені;

(b) вартість фінансових інструментів і фінансових договорів, у яких покликаються на бенчмарк, та вартість інвестиційних фондів, у яких покликаються на бенчмарк для вимірювання своєї результативності в межах держави-члена та свого значення в контексті валового національного продукту держави-члена;

(c) будь-яке інше значення для об’єктивного оцінення можливого впливу припинення дії бенчмарка або недостовірності бенчмарка на доброчесність на ринку, фінансову стабільність, споживачів, реальну економіку або фінансування домогосподарств і підприємств у державі-члені.

Компетентний орган повинен переглядати свою оцінку критичності бенчмарка щонайрідше кожні два роки, повідомляти і передавати ESMA нову оцінку.

4. У межах шести тижнів після отримання повідомлення, зазначеного в параграфі 2, ESMA повинен надати свій висновок щодо того, чи оцінка компетентного органу відповідає вимогам параграфа 3, і передає такий висновок Комісії разом з оцінкою компетентного органу.

5. Комісія, після отримання висновку, зазначеного в параграфі 4, повинна ухвалити імплементаційні акти відповідно до параграфа 1.

6. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 49 для:

(a) визначення способу оцінювання номінальної вартості фінансових інструментів, відмінних від деривативів, умовної вартості деривативів та чистої вартості активів інвестиційних фондів, у тому числі у разі опосередкованого покликання на бенчмарк у межах комбінації бенчмарків, з метою порівняння з порогами, зазначеними в параграфі 1 цієї статті та в пункті (a) статті 24(1);

(b) перегляду методики розрахунку, яку використовують для визначення порогів, зазначених у параграфі 1 цієї статті, у світлі змін на ринку, змін цін і регуляторних змін, а також належності класифікації бенчмарків, якщо загальна вартість фінансових інструментів, фінансових договорів або інвестиційних фондів, які покликаються на них, близька до порогів; такий перегляд необхідно здійснювати щонайрідше кожні два роки з 1 січня 2018 року;

(c) визначення способу застосування критеріїв, зазначених у пункті (c)(iii) параграфа 1 цієї статті, беручи до уваги будь-які дані, які допомагають об’єктивно оцінити потенційний вплив припинення дії бенчмарка або недостовірності бенчмарка на доброчесність на ринку, фінансову стабільність, споживачів, реальну економіку або фінансування домогосподарств і підприємств у одній або декількох державах-членах.

У застосовних випадках Комісія повинна враховувати відповідний ринковий та технологічний розвиток.

1. Якщо адміністратор критичного бенчмарка має намір припинити надання такого бенчмарка, він повинен:

(a) негайно повідомити свій компетентний орган; та

(b) протягом чотирьох тижнів з моменту такого повідомлення надати оцінку того, як бенчмарк:

(i) передаватимуть новому адміністратору; або

(ii) припинять надавати, беручи до уваги процедуру, встановлену встатті 28(1).

Протягом періоду, зазначеного в пункті (b) першого підпараграфа, адміністратор не повинен припиняти надання бенчмарка.

2. Після одержання від адміністратора оцінки, зазначеної в параграфі 1, компетентний орган повинен:

(a) поінформувати ESMA та, у застосовних випадках, колегію, створену відповідно до статті 46; та

(b) протягом чотирьох тижнів сформувати власну оцінку того, як бенчмарк передаватимуть новому адміністратору або як бенчмарк припинять надавати, беручи до уваги процедуру, встановлену в статті 28(1).

Протягом періоду, зазначеного в пункті (b) першого підпараграфа цього параграфа, адміністратор не повинен припиняти надання бенчмарка без письмової згоди компетентного органу.

3. Після завершення оцінювання, зазначеного в пункті (b) параграфа 2, компетентний орган має повноваження змусити адміністратора продовжити публікування бенчмарка, допоки:

(a) надання бенчмарка не передадуть новому адміністратору;

(b) надання бенчмарка не зможуть припинити в упорядкований спосіб; або

(c) бенчмарк перестане бути критичним.

Для цілей першого підпараграфа, тривалість періоду, протягом якого компетентний орган може змусити адміністратора продовжити публікування бенчмарка, не перевищує 12 місяців.

Після закінчення такого періоду компетентний орган повинен переглянути своє рішення про зобов’язання адміністратора продовжити публікування бенчмарка. Компетентний орган може, за необхідності, подовжити такий період на належний період, що не перевищує 12 місяців. Максимальний період обов’язкового адміністрування не повинен перевищувати п’ять років.

4. Без обмеження параграфа 1, якщо йдеться про припинення адміністратора критичного бенчмарка унаслідок процедури визнання неплатоспроможності, компетентний орган повинен оцінити можливість та спосіб передання критичного бенчмарка новому адміністратору або можливості припинення його надання в упорядкований спосіб, беручи до уваги процедуру, встановлену відповідно до статті 28(1).

Без обмеження застосування конкурентного права ЄС, під час надання критичного бенчмарка адміністратор повинен вжити належних заходів, щоб забезпечити надання ліцензій щодо бенчмарків та пов’язаної з ними інформації усім користувачам на справедливій, розумній, прозорій та недискримінаційній основі.

1. Цю статтю застосовують до критичних бенчмарків на основі інформації надавачів даних, більшість з яких є суб’єктами під наглядом.

2. Адміністратори одного або декількох критичних бенчмарків повинні кожні два роки надавати компетентному органу оцінку спроможності кожного з критичних бенчмарків, які вони надають, вимірювати базисну ринкову та економічну реалію.

3. Якщо надавач даних під наглядом для критичного бенчмарка має намір припинити надання вхідних даних, він повинен негайно в письмовій формі повідомити це адміністратору бенчмарка, який своєю чергою повинен без зволікань повідомити це компетентному органу. Якщо надавач даних під наглядом розташований в іншій державі-члені, компетентний орган адміністратора повинен без зволікань повідомити це компетентному органу такого надавача даних. Адміністратор бенчмарка повинен надіслати своєму компетентному органу оцінку впливу на спроможність бенчмарка вимірювати базисну ринкову та економічну реалію якомога швидше, але не пізніше ніж через 14 днів з моменту надходження повідомлення від надавача даних під наглядом.

4. Після отримання оцінки, зазначеної у параграфах 2 і 3 цієї статті, від адміністратора бенчмарка і на підставі такої оцінки компетентний орган адміністратора негайно інформує ESMA та, за необхідності, колегію, створену відповідно до статті 46, та формує власну оцінку спроможності бенчмарка вимірювати базисну ринкову та економічну реалію, беручи до уваги процедури адміністратора для припинення бенчмарка, встановлені відповідно до статті 28(1).

5. Із дня, коли компетентний орган адміністратора поінформували про намір надавача даних припинити надання вхідних даних, і доки не буде завершено оцінювання, зазначене в параграфі 4, компетентний орган має повноваження вимагати від надавачів даних, які надіслали повідомлення відповідно до параграфа 3, продовжувати надання вхідних даних у будь-якому випадку протягом періоду, що не перевищує чотирьох тижнів, без встановлення обов’язку для суб’єктів під наглядом провести або зобов’язатися провести торги.

6. Якщо компетентний орган вважає, що після закінчення періоду, зазначеного в параграфі 5, і на підставі його оцінки, зазначеної в параграфі 4, репрезентативність критичного бенчмарка під загрозою, він має повноваження:

(a) вимагати від суб’єктів під наглядом, обраних відповідно до параграфа 7 цієї статті, зокрема суб’єктів, які ще не є надавачами даних для відповідного критичного бенчмарка, надавати вхідні дані адміністратору відповідно до методики адміністратора, кодексу поведінки, зазначеного в статті 15, та інших правил. Така вимога повинна діяти протягом відповідного періоду, що не перевищує 12 місяців, із дня ухвалення початкового рішення про вимогу обов’язкового надання даних відповідно до параграфа 5, або, для тих суб’єктів, які ще не є надавачами даних, з дня ухвалення рішення про вимогу обов’язкового надання даних згідно з цим пунктом;

(b) подовжити період обов’язкового надання даних на відповідний період, що не перевищує 12 місяців, після проведення, згідно з параграфом 9, перегляду будь-яких інструментів, ухвалених відповідно до пункту (a) цього параграфа;

(c) визначити форму, в якій необхідно надавати будь-які вхідні дані, та дату, до якої такі дані необхідно надати, без встановлення обов’язку для суб’єктів під наглядом провести або зобов’язатися провести торги;

(d) вимагати від адміністратора змінити методику, кодекс поведінки, зазначений у статті 15, або інші правила щодо критичного бенчмарка.

Максимальний період обов’язкового надання даних згідно з пунктами (a) і (b) першого підпараграфа не повинен перевищувати п’ять років.

7. Для цілей параграфа 6, суб’єктів під наглядом, від яких повинні вимагати надання вхідних даних, обирає компетентний орган адміністратора у тісній співпраці з компетентними органами суб’єктів під наглядом на основі розміру фактичної та потенційної частки участі суб’єкта під наглядом у ринку, на вимірювання якого спрямовано бенчмарк.

8. Компетентний орган надавача даних під наглядом, від якого вимагали надати дані для бенчмарка шляхом вжиття заходів відповідно до пунктів (a), (b) або (c) параграфа 6, співпрацює з компетентним органом адміністратора для забезпечення виконання таких заходів.

9. Після закінчення періоду, зазначеного в пункті (a) першого підпараграфа параграфа 6, компетентний орган адміністратора повинен переглянути інструменти, ухвалені згідно з параграфом 6. Компетентний орган скасовує будь-який із зазначених інструментів, якщо вважає, що:

(a) надавачі даних імовірно продовжать надавати вхідні дані протягом щонайменше одного року у разі скасування інструментів, що необхідно підтвердити щонайменше:

(i) письмовим зобов’язанням надавачів даних адміністратору і компетентному органу щодо продовження надання вхідних даних для критичного бенчмарка протягом щонайменше одного року, якщо інструмент буде скасовано;

(ii) письмовим звітом, що його надав адміністратор компетентному органу та який містить підтвердження оцінки адміністратора можливості забезпечення подальшого існування критичного бенчмарка після скасування обов’язкового надання даних;

(b) надання бенчмарка можна продовжити після припинення надання вхідних даних надавачами даних, уповноважених надавати їх;

(c) допустимий замінник бенчмарка існує і користувачі критичного бенчмарка можуть перейти на використання такого замінника з мінімальними затратами, що повинно бути підтверджено щонайменше письмовим звітом адміністратора, в якому детально описано засоби переходу на замінник бенчмарка, спроможність користувачів перейти на використання такого замінника і їхні затрати на таке;

(d) не можна встановити відповідних альтернативних надавачів даних і припинення надання даних відповідними суб’єктами під наглядом настільки послабить бенчмарк, що це спричинить необхідність припинення надання бенчмарка.

10. У разі надання критичного бенчмарка кожний надавач даних під наглядом для такого бенчмарка повинен надавати вхідні дані протягом періоду, що його визначив компетентний орган та який не перевищує п’ять років, передбачений в другому підпараграфі параграфа 6.

11. Адміністратор повідомляє відповідний компетентний орган про будь-яке порушення вимог, викладених у параграфі 6, надавачами даних у розумно можливий найкоротший строк.

12. Якщо бенчмарк визнають критичним згідно з процедурою, встановленою у статті 20 (2), (3), (4) і (5), компетентний орган адміністратора має повноваження вимагати надання вхідних даних згідно з параграфом 5 і пунктами (a), (b) і (c) параграфа 6 цієї статті, тільки від надавачів даних під наглядом, розташованих у державі-члені такого компетентного органу.

1. Бенчмарк, який не відповідає умовам, установленим у статті 20(1), є значущим, якщо:

(a) його застосовують прямо чи опосередковано в межах комбінації бенчмарків, які використовують як покликання для фінансових інструментів чи фінансових договорів, або для вимірювання результативності інвестиційних фондів, загальна вартість яких становить не менше 50 мільярдів євро, на основі усіх строків дії бенчмарка, якщо застосовно, протягом шести місяців; або

(b) він не має або має дуже мало відповідних орієнтованих на ринок замінників і, якщо припиняють надання бенчмарка або якщо бенчмарк надають на основі вхідних даних, які вже повністю не відображають базисну ринкову або економічну реалію, або на основі недостовірних вхідних даних, він буде мати істотний та негативний вплив на доброчесність на ринку, фінансову стабільність, споживачів, реальну економіку або фінансування домогосподарств чи підприємств в одній або декількох державах-членах.

2. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 49, спрямовані на перегляд методики розрахунку, яка використовується для визначення порогів, зазначених у пункті (a) параграфа 1 цієї статті, у світлі змін на ринку, змін цін і регуляторних змін, а також перегляду належності класифікації бенчмарків, якщо загальна вартість фінансових інструментів, фінансових договорів або інвестиційних фондів, які покликаються на них, близька до порогів. Такий перегляд необхідно проводити щонайрідше кожні два роки з 1 січня 2018 року.

3. Адміністратор негайно повідомляє своєму компетентному органу, якщо його значущий бенчмарк нижчий ніж поріг, зазначений у пункті (a) параграфа 1.

1. Адміністратор може вирішити не застосовувати положення статті 4(2), пунктів (c), (d) і (e) статті 4(7), пункту (b) статті 11(3) або статті 15(2) до значущого бенчмарка, якщо адміністратор вважає, що застосування одного чи декількох таких положень буде непропорційним з огляду на характер або вплив бенчмарка чи розмір адміністратора.

2. Якщо адміністратор вирішує не застосовувати одне або декілька положень, зазначених у параграфі 1, він повинен негайно повідомити про це компетентний орган та надати йому всю відповідну інформацію, яка підтверджує оцінку адміністратора того, що застосування одного або декількох таких положень буде непропорційними з огляду на характер або вплив бенчмарка чи розмір адміністратора.

3. Компетентний орган може вирішити, що адміністратор значущого бенчмарка повинен утім застосовувати одну або декілька вимог, зазначених у статті 4(2), пунктах (c), (d) і (e) статті 4(7), пункті (b) статті 11(3) та статті 15(2), якщо він вважає це доцільним з огляду на характер або вплив бенчмарка чи розмір адміністратора. У своїй оцінці компетентний орган, на основі інформації, наданої адміністратором, враховує такі критерії:

(a) вразливість бенчмарка до маніпулювання;

(b) характер вхідних даних;

(c) рівень конфлікту інтересів;

(d) ступінь розсуду адміністратора;

(e) вплив бенчмарка на ринки;

(f) характер, масштаб і складність надання бенчмарка;

(g) важливість бенчмарка для фінансової стабільності;

(h) вартість фінансових інструментів, фінансових договорів або інвестиційних фондів, які покликаються на бенчмарк;

(i) розмір, організаційна форма або структура адміністратора.

4. Протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення від адміністратора відповідно до параграфа 2 компетентний орган повідомляє такому адміністратору своє рішення про застосування додаткової вимоги відповідно до параграфа 3. Якщо повідомлення компетентному органу здійснюють у межах процедури надання дозволу або реєстрації, застосовують строки, зазначені в статті 34.

5. При здійсненні наглядові повноваження відповідно до статті 41, компетентний орган здійснює регулярний перегляд дійсності своєї оцінки, передбаченої у параграфі 3 цієї статті.

6. Якщо компетентному органу стає відомо, на розумних підставах, про те, що інформація, надана відповідно до параграфа 2 цієї статті, є неповною або необхідна додаткова інформація, 30-денний період, зазначений у параграфі 4 цієї статті, застосовують лише з дати, коли адміністратор надає таку додаткову інформацію, якщо строки, зазначені в статті 34, не застосовують відповідно до параграфа 4 цієї статті.

7. Якщо адміністратор значущого бенчмарка не відповідає одній або декільком вимогам, установленим у статті 4(2), пунктах (c), (d) і (e) статті 4(7), пункті (b) статті 11(3) та статті 15(2), він публікує та зберігає заяву про відповідність, у якій чітко зазначено, чому невідповідність таким положенням є доцільною для такого адміністратора.

8. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для розроблення зразка заяви про відповідність, зазначеної у параграфі 7.

ESMA повинен подати Комісії проекти імплементаційних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, до 1 квітня 2017 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статті 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

9. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для подальшого визначення критеріїв, зазначених у параграфі 3.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до процедури, установленої в статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Адміністратор може вирішити не застосовувати положення статті 4(2), пунктів (c), (d) і (e) статті 4(7), статей 4(8), 5(2), 5(3), 5(4), 6(1), 6(3), 6(5), 7(2), пункту (b) статті 11(1), пунктів (b) і (c) статті 11(2) та статей 11(3), 13(2), 14(2), 15(2), 16(2) і (3) до своїх незначущих бенчмарків.

2. Адміністратор негайно повідомляє своєму компетентному органові, коли його незначущий бенчмарк перевищує поріг, зазначений у пункті (а) статті 24(1). У такому разі він повинен дотримуватися вимог, застосовних до значущих бенчмарків, протягом трьох місяців.

3. Якщо адміністратор незначущого бенчмарка ухвалює рішення не застосовувати одне або декілька положень, установлених у параграфі 1, він публікує та зберігає заяву про відповідність, у якій чітко зазначено, чому невідповідність таким положенням є доцільною для такого адміністратора. Адміністратор надає заяву про відповідність своєму компетентному органу.

4. Відповідний компетентний орган здійснює перегляд заяви про відповідність, зазначеної в параграфі 3 цієї статті. Компетентний орган може також звернутися із запитом про надання адміністратором додаткової інформації щодо його незначущих бенчмарків відповідно до статті 41 і може вимагати внести зміни для забезпечення відповідності цьому Регламенту.

5. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для розроблення зразка заяви про відповідність, зазначеної у параграфі 3.

ESMA повинен подати Комісії проекти імплементаційних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, до 1 квітня 2017 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статті 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Протягом двох тижнів після включення адміністратора до реєстру, зазначеного у статті 36, адміністратор повинен опублікувати заяву про бенчмарк для кожного бенчмарка або, у відповідних випадках, для кожної сім’ї бенчмарків, які можна використовувати в Союзі відповідно до статті 29, у спосіб, що забезпечує справедливий та легкий доступ.

Якщо адміністратор починає надання нового бенчмарка або сім’ї бенчмарків, які можна використовувати в Союзі відповідно до статті 29, адміністратор повинен опублікувати протягом двох тижнів заяву про бенчмарк для кожного нового бенчмарка або, у відповідних випадках, сім’ї бенчмарків, у спосіб, що забезпечує справедливий та легкий доступ.

Адміністратор переглядає та, у відповідних випадках, оновлює заяву про бенчмарк для кожного бенчмарка або сім’ї бенчмарків у разі будь-якої зміни інформації, яку необхідно надавати відповідно до цієї статті та щонайменше кожні два роки.

У заяві про бенчмарк повинні:

(a) чітко й однозначно визначити ринкову або економічну реалію, яку вимірює бенчмарк, та обставини, за яких таке вимірювання може стати ненадійним;

(b) встановити технічні специфікації, які чітко і однозначно визначають елементи розрахунку бенчмарка, щодо яких можна застосувати розсуд, критерії, застосовні до застосування такого розсуду, посади осіб, які можуть застосовувати розсуд, і спосіб подальшого оцінювання такого розсуду;

(c) надавати повідомлення про ймовірність того, що фактори, зокрема фактори поза контролем адміністратора, можуть зумовити необхідність зміни або припинення надання бенчмарка; та

(d) інформувати користувачів про те, що зміни в бенчмарку або припинення надання бенчмарка можуть вплинути на фінансові договори та фінансові інструменти, в яких покликаються на бенчмарк, або на вимірювання результативності інвестиційних фондів.

2. Заява про бенчмарк повинна містити щонайменше таке:

(a) означення усіх ключових термінів, пов’язаних із бенчмарком;

(b) підстави для ухвалення методики визначення бенчмарка та процедур перегляду і затвердження методики;

(c) критерії та процедури, які використовують для визначення бенчмарка, у тому числі опис вхідних даних, пріоритетність різних типів вхідних даних, мінімальні дані, необхідні для визначення бенчмарка, використання будь-яких моделей або методик екстраполяції та будь-які інші процедури для відновлення рівноваги компонентів індексу бенчмарка;

(d) засоби контролю і правила, що регулюють будь-яку застосування адміністратором або будь-якими надавачами даних судження або розсуду для того, щоб забезпечити узгодженість використання такого судження або розсуду;

(e) процедури, що регулюють визначення бенчмарка в періоди пікового навантаження або періоди, коли джерела даних транзакцій можуть бути недостатніми, неточними або ненадійними, і потенційні обмеження бенчмарка у такі періоди;

(f) процедури опрацьовування помилок у вхідних даних або під час визначення бенчмарка, у тому числі коли необхідне повторне визначення бенчмарка; та

(g) установлення потенційних обмежень бенчмарка, зокрема його функціонування на неліквідних або фрагментованих ринках та можливої концентрації вхідних ресурсів.

2a. До 30 квітня 2020 року для кожної вимоги, зазначеної у параграфі 2, заява про бенчмарк повинна містити пояснення того, яким саме чином екологічні, соціальні та управлінські чинники відображені у кожному наданому та опублікованому бенчмарку або кожній наданій та опублікованій сім’ї бенчмарків. Для бенчмарків або сімей бенчмарків, які не переслідують екологічні, соціальні та управлінські цілі, повинно бути достатньо, щоб адміністратори бенчмарків чітко зазначали в заяві про бенчмарк, що вони не переслідують такі цілі.

Якщо у портфелі певного адміністратора бенчмарків відсутній бенчмарк кліматичного переходу ЄС або бенчмарк ЄС, узгоджений з Паризькою угодою, або якщо у певного адміністратора бенчмарків відсутні бенчмарки, які переслідують екологічні, соціальні та управлінські цілі чи враховують екологічні, соціальні та управлінські чинники, про це повинно бути зазначено у заявах про бенчмарк усіх бенчмарків, які надає такий адміністратор. Щодо значущих бенчмарків для акцій та облігацій, як і щодо бенчмарків кліматичного переходу ЄС та бенчмарків ЄС, узгоджених із Паризькою угодою, адміністратори бенчмарків повинні розкривати у своїх заявах про бенчмарк інформацію стосовно того, чи дійсно та якою мірою забезпечується ступінь повної відповідності цілі зниження викидів вуглецю або забезпечується досягнення цілей Паризької угоди згідно з правилами щодо розкриття для фінансових продуктів, визначеними у статті 9(3) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2088 (- 12).

До 31 грудня 2021 року адміністратори бенчмарків повинні для кожного бенчмарка або, якщо застосовно, для кожної сім’ї бенчмарків, за винятком бенчмарків на процентні ставки та бенчмарків на курси валют, включити до своїх заяв про бенчмарк пояснення того, яким чином методика узгоджується з ціллю зниження викидів вуглецю або досягає цілей Паризької угоди.

2b. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 49 на доповнення цього Регламенту для визначення додаткової уточнюючої інформації, що повинна надаватися у заяві про бенчмарк на виконання параграфа 2a цієї статті, а також для визначення стандартного формату, який буде використовуватися для покликання на екологічні, соціальні та управлінські чинники, з метою надання учасниками ринку змоги робити добре поінформовані рішення та забезпечити технічну здійсненність досягнення відповідності зазначеному параграфу.

3. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для подальшого визначення змісту заяви про бенчмарк та випадків, коли необхідно оновлювати таку заяву.

ESMA розмежовує різні типи бенчмарків і секторів, як установлено у цьому Регламенті, і враховує принцип пропорційності.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до процедури, установленої в статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Адміністратор публікує разом із заявою про бенчмарк, зазначеною у статті 27, процедуру щодо заходів, що їх повинен вжити адміністратор у разі зміни або припинення надання бенчмарка, який можна застосовувати в Союзі відповідно до статті 29(1). Проект процедури може бути розроблений розробити, у відповідних випадках, для сім’ї бенчмарків; його оновлюють та публікують після внесення будь-яких суттєвих змін.

2. Суб’єкти під наглядом, що є відмінними від адміністратора, як зазначено в параграфі 1, та які використовують бенчмарк, складають та підтримують у письмовій формі ґрунтовні плани, що їх повинні вжити такі суб’єкти у разі суттєвої зміни або припинення надання бенчмарка. За можливості та доцільності, у таких планах пропонують один або декілька альтернативних бенчмарків, на які можна покликатися, щоб замінити бенчмарки, які більше не надають, із зазначенням того, чому такі бенчмарки є відповідними альтернативами. Суб’єкти під наглядом у відповідь на запит надають відповідному компетентному органу такі плани і будь-які оновлення до них та відображають їх у своїх договірних відносинах із клієнтами.

1. Суб’єкт під наглядом може використовувати в Союзі бенчмарк або сім’ю бенчмарків, якщо бенчмарк надає адміністратор, який розташований у Союзі і якого внесено у реєстр, зазначений у статті 36, або є бенчмарком, внесеним у реєстр, зазначений у статті 36.

2. Якщо предметом проспекту емісії, який необхідно опублікувати згідно з Директивою 2003/71/ЄС або Директивою 2009/65/ЄС, є обігові цінні папери або інші інвестиційні продукти, які покликаються на бенчмарк, емітент, оферент або особа, що звертається з проханням про допуск до торгів на регульованому ринку, повинні забезпечити наявність у проспекті емісії чіткої і розбірливої інформації про те, чи бенчмарк надав адміністратор, внесений у реєстр, зазначений у статті 36 цього Регламенту.

1. Для використання в Союзі бенчмарка або сім’ї бенчмарків, які надає адміністратор, розташований у третій країні, відповідно до статті 29(1) бенчмарк та адміністратор повинні бути внесені у реєстр, зазначений в статті 36. Щоб бути внесеним у реєстр, необхідно виконати такі умови:

(a) Комісія ухвалила рішення про рівнозначність відповідно до параграфа 2 чи 3 цієї статті;

(b) адміністратор має дозвіл або реєстрацію та підлягає нагляду у відповідній третій країні;

(c) адміністратор повідомляє ESMA свою згоду на використання суб’єктами під наглядом його наявних або передбачуваних бенчмарків у Союзі, список бенчмарків, на використання яких в Союзі він дав згоду, та компетентний орган, відповідальний за здійснення нагляду в третій країні; та

(d) угоди про співпрацю, зазначені в параграфі 4 цієї статті, набули чинності.

2. Комісія може ухвалити імплементаційне рішення, в якому вказують, що правові рамки та практика нагляду третьої країни забезпечують:

(a) дотримання адміністраторами, які отримали дозвіл або зареєстровані в такій третій країні, зобов’язальних вимог, рівнозначних вимогам цього Регламенту, зокрема з урахуванням того, чи забезпечують правові рамки та практика нагляду третьої країни дотримання принципів IOSCO щодо фінансових бенчмарків або, у відповідних випадках, принципів IOSCO для котирувальних агентств; та

(b) здійснення дієвого нагляду за зобов’язальними вимогами та виконання їх у такій третій країні на постійній основі.

Таке імплементаційне рішення ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 50(2).

3. Як альтернатива, Комісія може ухвалити імплементаційне рішення із зазначенням того, що:

(a) зобов’язальні вимоги у третій країні до конкретних адміністраторів, або конкретних бенчмарків, або сім’ї бенчмарків рівнозначні вимогам цього Регламенту, зокрема з урахуванням того, чи забезпечують правові рамки та практика нагляду третьої країни дотримання принципів IOSCO щодо фінансових бенчмарків або, у відповідних випадках, принципів IOSCO для котирувальних агентств; та

(b) такі конкретні адміністратори, або конкретні бенчмарки, або сім’я бенчмарків підпадають під дієвий нагляд і виконання положень у такій третій країні на постійній основі.

Таке імплементаційне рішення ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 50(2).

4. ESMA укладає угоди про співпрацю з компетентними органами третіх країн, правові рамки та практики нагляду яких визнано рівнозначними відповідно до параграфа 2 чи 3. У таких угодах визначають щонайменше:

(a) механізм обміну інформацією між ESMA та компетентними органами відповідних третіх країн, у тому числі доступ до усієї відповідної інформації щодо адміністраторів, які мають дозвіл у такій третій країні, що вимагає ESMA;

(b) механізм швидкого повідомлення ESMA, якщо компетентний орган третьої країни вважає, що адміністратор, який має дозвіл у такій третій країні та за яким компетентний орган здійснює нагляд, порушує умови надання дозволу або інші положення національного законодавства третьої країни;

(c) процедури щодо координації діяльності з нагляду, у тому числі виїзні інспектування.

5. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення мінімального змісту угод про співпрацю, зазначених у параграфі 4, таким чином, щоб забезпечити отримання компетентними органами та ESMA змоги здійснювати свої наглядові повноваження за цим Регламентом.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до процедури, установленої в статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. ESMA відкликає реєстрацію адміністратора, розташованого в третій країні, шляхом вилучення такого адміністратора з реєстру, зазначеного в статті 36, якщо він має на це обґрунтовані причини, на основі задокументованих доказів того, що адміністратор:

(a) діє у спосіб, який явно шкодить інтересам користувачів його бенчмарків або упорядкованому функціонуванню ринків; або

(b) серйозно порушив національне законодавство третьої країни або інші положення, застосовні до нього в третій країні і на основі яких Комісія ухвалила імплементаційне рішення відповідно до статті 30(2) чи (3).

2. ESMA ухвалює рішення відповідно до параграфа 1 лише у разі виконання таких умов:

(a) ESMA передала відповідну справу компетентному органу третьої країни, а такий компетентний орган не вжив відповідних заходів, необхідних для захисту інвесторів та упорядкованого функціонування ринків у Союзі, або не довів, що відповідний адміністратор відповідає вимогам, застосовним до нього в третій країні;

(b) ESMA повідомив компетентний орган третьої країни про свій намір відкликати реєстрацію адміністратора принаймні за 30 днів до такого відкликання.

3. ESMA без зволікань повідомляє інші компетентні органи про будь-який інструмент, ухвалений відповідно до параграфа 1, і публікує своє рішення на своєму вебсайті.

1. До ухвалення рішення про рівнозначність відповідно до статті 30(2) чи (3) бенчмарк, який надає адміністратор, розташований у третій країні, можуть використовувати суб’єкти під наглядом у Союзі за умови, що адміністратора попередньо визнав компетентний орган його референтної держави-члена відповідно до цієї статті.

2. Адміністратор, розташований у третій країні, який має намір отримати попереднє визнання, як зазначено в параграфі 1 цієї статті, повинен відповідати вимогам, установленим у цьому Регламенті, за винятком статті 11(4) та статей 16, 20, 21 і 23. Адміністратор може виконати зазначену умову, із застосуванням принципів IOSCO щодо фінансових бенчмарків або, у відповідних випадках, принципів IOSCO для котирувальних агентств, за умови, що таке застосування рівнозначне відповідності вимогам, установленим у цьому Регламенті, за винятком статті 11(4) та статей 16, 20, 21 і 23.

Для цілей встановлення того, чи виконують умову, зазначену в першому підпараграфі, та для того, щоб оцінити відповідність принципам IOSCO щодо фінансових бенчмарків або, у відповідних випадках, принципам IOSCO для котирувальних агентств, компетентний орган референтної держави-члена може покластися на оцінку незалежного зовнішнього аудитора або, якщо адміністратор, розташований у третій країні, підлягає нагляду, на сертифікацію, здійснену компетентним органом третьої країни, у якій розташований адміністратор.

Якщо і тією мірою, якою адміністратор може довести, що бенчмарк, який він надає, є бенчмарком на основі регульованих даних або товарним бенчмарком, який не ґрунтується на інформації надавачів даних, більшість з яких є суб’єктами під наглядом, адміністратор не зобов’язаний відповідати вимогам, незастосовним до надання бенчмарків на основі регульованих даних та товарних бенчмарків, як передбачено у статті 17 та статті 19(1) відповідно.

3. Адміністратор, який розташований у третій країні й має намір отримати попереднє визнання, як зазначено в параграфі 1, повинен мати законного представника, заснованого у референтній державі-члені такого адміністратора. Законний представник - це фізична або юридична особа, яка розташована у Союзі та чітко й однозначно призначена адміністратором, розташованим у третій країні, діяти від його імені у відносинах з органами та іншими особами в межах Союзу щодо обов’язків адміністратора за цим Регламентом. Законний представник виконує разом з адміністратором наглядову функцію у зв’язку з наданням бенчмарків, що здійснює адміністратор відповідно до цього Регламенту, і у зв’язку з нею є підзвітним компетентному органу референтної держави-члена.