Регламент Комісії (ЄС) 2017/2195 від 23 листопада 2017 року про встановлення настанов щодо балансування електроенергії

(a) пропозицій щодо балансуючої енергії, поданих ОСП, що подав заявку, які не виникають у результаті спільного використання резервів або обміну балансуючою потужністю;

(b) пропозицій щодо балансуючої енергії, поданих іншими ОСП, які виникають у результаті закупівлі балансуючої потужності від імені ОСП, що подав заявку;

(c) пропозицій щодо балансуючої енергії, які виникають у результаті спільного використання резервів, за умови, що інші ОСП, які беруть участь у спільному використанні резервів, не подали заявку на активацію таких спільно використовуваних обсягів.

13. Усі ОСП можуть встановити у пропозиціях щодо імплементаційних рамок для європейських платформ відповідно до статей 19, 20 і 21 умови або випадки, коли обмеження, визначені в параграфі 12, не застосовуються. Якщо ОСП подає заявку стосовно пропозицій щодо балансуючої енергії понад обмеження, визначене в параграфі 12, необхідно повідомити про це всіх інших ОСП.

14. Кожен ОСП може оголосити пропозиції щодо балансуючої енергії, подані до функції оптимізації активації, недоступними для активації іншими ОСП, оскільки вони обмежені у зв’язку із внутрішнім перевантаженням або обмеженнями операційної безпеки в області складання графіків ОСП, що забезпечує підключення.

1. У строк до одного року після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо методології визначення цін на балансуючу енергію, що виникає в результаті активації пропозиції щодо балансуючої енергії для процесу відновлення частоти відповідно до статей 143 та 147 Регламенту (ЄС) 2017/1485 і процесу заміщення резервів відповідно до статей 144 та 148 Регламенту (ЄС) 2017/1485. Така методологія повинна:

(a) ґрунтуватися на граничному ціноутворенні (оплата за кліринговою ціною);

(b) визначати, як активація пропозицій щодо балансуючої енергії, активованих для цілей, інших ніж балансування, впливає на ціну балансуючої енергії, одночасно забезпечуючи, щоб принаймні пропозиції щодо балансуючої енергії, активовані для управління внутрішніми перевантаженнями, не визначали граничну ціну балансуючої енергії;

(c) встановлювати принаймні одну ціну на балансуючу енергію для кожного періоду врегулювання небалансів;

(d) надавати правильні цінові сигнали та стимули для учасників ринку;

(e) враховувати метод ціноутворення в часових періодах на добу наперед і протягом доби.

2. Якщо ОСП визначають, що для ефективного функціонування ринку необхідні технічні цінові обмеження, вони можуть спільно розробити в рамках пропозиції відповідно до параграфа 1 пропозицію щодо гармонізованих максимальних і мінімальних цін на балансуючу енергію, включно із ціною пропозиції та кліринговою ціною, які повинні застосовуватися в усіх областях складання графіків. У такому разі в гармонізованих максимальних і мінімальних цінах на балансуючу енергію повинна бути врахована максимальна та мінімальна клірингова ціна в часових періодах на добу наперед і протягом доби згідно з Регламентом (ЄС) 2015/1222.

3. У пропозиції відповідно до параграфа 1 також повинна бути визначена методологія встановлення цін на міжзональну пропускну спроможність, яка використовується для обміну балансуючою енергією або здійснення процесу взаємозаліку небалансів. Така методологія повинна узгоджуватися з вимогами, встановленими згідно з Регламентом (ЄС) 2015/1222, та:

(a) відображати ринкове перевантаження;

(b) ґрунтуватися на цінах на балансуючу енергію з активованих пропозицій щодо балансуючої енергії, визначених згідно з методом ціноутворення відповідно до параграфа 1(a) або, якщо застосовно, згідно з методом ціноутворення відповідно до параграфа 5;

(c) не застосовувати будь-яку додаткову плату за обмін балансуючою енергією або здійснення процесу взаємозаліку небалансів, за винятком плати для компенсації втрат, якщо така плата також враховується в інших часових періодах.

4. Гармонізований метод ціноутворення, визначений у параграфі 1, застосовується до балансуючої енергії з усіх стандартизованих і спеціалізованих продуктів відповідно до статті 26(3)(a). Для спеціалізованих продуктів відповідно до статті 26(3)(b) відповідний ОСП може запропонувати інший метод ціноутворення у пропозиції щодо спеціалізованих продуктів відповідно до статті 26.

5. Якщо всі ОСП виявлять неефективність застосування методології, пропонованої відповідно до параграфа 1(a), вони можуть вимагати внесення змін і пропонувати метод ціноутворення, альтернативний методу ціноутворення в параграфі 1(a). У такому разі всі ОСП повинні провести детальний аналіз, що доводить вищу ефективність альтернативного методу ціноутворення.

1. Усі ОСП повинні створити функцію оптимізації активації згідно зі статтею 29 і цією статтею для оптимізації активації пропозицій щодо балансуючої енергії з різних спільних ранжирів. Така функція повинна враховувати принаймні:

(a) процеси активації та технічні обмеження різних продуктів балансуючої енергії;

(b) операційну безпеку;

(c) усі пропозиції щодо балансуючої енергії, включені до сумісних спільних ранжирів;

(d) можливість взаємозаліку протилежних заявок ОСП на активацію;

(e) заявки на активацію, подані всіма ОСП;

(f) доступну міжзональну пропускну спроможність.

2. Спільні ранжири повинні включати пропозиції щодо балансуючої енергії зі стандартизованих продуктів. Усі ОСП повинні створити необхідні спільні ранжири стандартизованих продуктів. Пропозиції щодо балансуючої енергії на завантаження та розвантаження повинні бути включені до різних спільних ранжирів.

3. Кожна функція оптимізації активації повинна використовувати принаймні один спільний ранжир пропозицій щодо балансуючої енергії на завантаження та один спільний ранжир пропозицій щодо балансуючої енергії на розвантаження.

4. ОСП повинні забезпечити, щоб пропозиції щодо балансуючої енергії, подані до спільних ранжирів, були виражені в євро та містили вказівку на розрахунковий період.

5. Залежно від потреби у стандартизованих продуктах балансуючої енергії, ОСП можуть створити більше спільних ранжирів.

6. Кожен ОСП повинен подавати свої заявки на активацію пропозицій щодо балансуючої енергії до функції оптимізації активації.

7. Функція оптимізації активації повинна відібрати пропозиції щодо балансуючої енергії та вимагати активації відібраних пропозицій щодо балансуючої енергії ОСП, що забезпечують підключення, до систем яких приєднаний надавач послуг балансування, пов’язаний з відібраною пропозицією щодо балансуючої енергії.

8. Функція оптимізації активації повинна надати підтвердження активованих пропозицій щодо балансуючої енергії ОСП, що подав заявку на активацію пропозицій щодо балансуючої енергії. Надавачі активованих послуг балансування несуть відповідальність за постачання запитаного обсягу до кінця періоду постачання.

9. Усі ОСП, які здійснюють процес відновлення частоти та процес заміщення резервів для балансування їхньої області РЧП, повинні намагатися використовувати всі пропозиції щодо балансуючої енергії з відповідних спільних ранжирів для якомога ефективнішого балансування системи з урахуванням операційної безпеки.

10. Усі ОСП, які не використовують процес заміщення резервів для балансування їхньої області РЧП, повинні намагатися використовувати всі пропозиції щодо балансуючої енергії з відповідних спільних ранжирів для резервів відновлення частоти з метою якомога ефективнішого балансування системи з урахуванням операційної безпеки.

11. Окрім як у нормальному режимі, ОСП можуть ухвалити рішення щодо балансування системи з використанням тільки пропозицій щодо балансуючої енергії надавачів послуг балансування в їхній області регулювання, якщо таке рішення допоможе полегшити поточний режим системи. ОСП повинен, без невиправданої затримки, опублікувати обґрунтування такого рішення.

1. Усі ОСП у блоці РЧП повинні регулярно, але не рідше ніж раз на рік переглядати та визначати вимоги до резервної потужності для блоку РЧП або областей складання графіків блоку РЧП відповідно до правил визначення параметрів, зазначених у статтях 127, 157 та 160 Регламенту (ЄС) 2017/1485. Кожен ОСП повинен провести аналіз оптимального постачання резервної потужності, спрямований на мінімізацію витрат, пов’язаних із постачанням резервної потужності. У ході такого аналізу необхідно враховувати зазначені нижче варіанти постачання резервної потужності:

(a) закупівля балансуючої потужності в області регулювання та обмін балансуючою потужністю з операторами суміжних систем передачі, якщо застосовно;

(b) спільне використання резервів, якщо застосовно;

(c) обсяг позадоговірних пропозицій щодо балансуючої енергії, що, як очікується, будуть доступними як у їхній області регулювання, так і на європейських платформах, з урахуванням доступної міжзональної пропускної спроможності.

2. Кожен ОСП, що здійснює закупівлю балансуючої потужності, повинен визначити правила закупівлі балансуючої потужності у пропозиції щодо умов, пов’язаних із надавачами послуг балансування, розробленій відповідно до статті 18. Правила закупівлі балансуючої потужності повинні відповідати таким принципам:

(a) метод закупівлі повинен бути ринковим принаймні для резервів відновлення частоти та резервів заміщення;

(b) процес закупівлі повинен здійснюватися на короткостроковій основі, наскільки можливо і якщо це економічно ефективно;

(c) договірний обсяг може бути розділений на кілька договірних періодів.

3. Закупівлі балансуючої енергії на завантаження та розвантаження принаймні для резервів відновлення частоти та резервів заміщення повинні здійснюватися окремо. Кожний ОСП може подати пропозицію відповідному регуляторному органу відповідно до статті 37 Директиви 2009/72/ЄС, що містить запит про надання звільнення від застосування цієї вимоги. Пропозиція щодо звільнення повинна включати:

(a) визначення часового періоду, протягом якого застосовуватиметься звільнення;

(b) визначення обсягу балансуючої потужності, до якого застосовуватиметься звільнення;

(c) аналіз впливу такого звільнення на використання ресурсів балансування відповідно до статті 25(6)(b);

(d) обґрунтування звільнення, яке доводить, що таке звільнення призведе до підвищення економічної ефективності.

1. Два або більше ОСП, які здійснюють або мають взаємне бажання здійснювати обмін балансуючою потужністю, повинні розробити пропозицію щодо встановлення спільних гармонізованих правил і процесів обміну та закупівлі балансуючої потужності з дотриманням вимог, визначених у статті 32.

2. Окрім випадків, коли застосується модель ОСП-НПБ відповідно до статті 35, обмін балансуючою потужністю завжди повинен здійснюватися на основі моделі ОСП-ОСП, згідно з якою два або більше ОСП встановлюють метод спільної закупівлі балансуючої потужності з урахуванням доступної міжзональної пропускної спроможності та експлуатаційних обмежень, визначених у главах 1 та 2 розділу VIII частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485.

3. Усі ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю, повинні подати всі пропозиції щодо балансуючої потужності зі стандартизованих продуктів до функції оптимізації закупівлі потужності. ОСП не повинні змінювати або затримувати будь-які пропозиції щодо балансуючої потужності і повинні включати їх у процес закупівлі, окрім як за умов, визначених у статті 26 та статті 27.

4. Усі ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю, повинні забезпечити доступність міжзональної пропускної спроможності та дотримання вимог щодо операційної безпеки, визначених у Регламенті (ЄС) 2017/1485, за допомогою:

(a) методології розрахування ймовірності доступності міжзональної пропускної спроможності після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності відповідно до параграфа 6;

(b) методологій розподілу міжзональної пропускної спроможності для часового періоду балансування відповідно до глави 2 розділу IV.

5. Кожен ОСП, який використовує методологію розрахування ймовірності доступності міжзональної пропускної спроможності після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності, повинен повідомити інших ОСП у блоці РЧП про ризик недоступності резервної потужності в області або областях складання графіків його області регулювання, що може вплинути на виконання вимог відповідно до статті 157(2)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1485.

6. ОСП, що здійснюють обмін балансуючою потужністю для резервів відновлення частоти та резервів заміщення, можуть розробити пропозицію щодо методології розрахування ймовірності доступності міжзональної пропускної спроможності після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності. Така методологія повинна принаймні включати:

(a) процедури повідомлення інших ОСП у блоці РЧП;

(b) опис процесу проведення оцінювання обміну балансуючою потужністю за відповідний період;

(c) метод оцінювання ризику недоступності міжзональної пропускної спроможності у зв’язку із запланованими та незапланованими відключеннями та перевантаженнями;

(d) метод оцінювання ризику недостатності резервної потужності у зв’язку з недоступністю міжзональної пропускної спроможності;

(e) вимоги щодо резервного рішення в разі недоступності міжзональної пропускної спроможності або недостатності резервної потужності;

(f) вимоги щодо перевірки ex-post та моніторингу ризиків;

(g) правила для забезпечення врегулювання відповідно до розділу V.

7. ОСП не повинні збільшувати запас надійності, розрахований відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1222, у зв’язку з обміном балансуючою потужністю для резервів відновлення частоти та резервів заміщення.

1. У географічному районі, у якому була здійснена закупівля балансуючої потужності, ОСП повинні дозволяти надавачам послуг балансування передавати їхні обов’язків щодо постачання балансуючої потужності. Відповідний оператор або оператори систем передачі можуть подати запит про надання звільнення, якщо договірні періоди для балансуючої потужності відповідно до статті 32(2)(b) суворо менші за один тиждень.

2. Передача балансуючої потужності дозволяється не пізніше ніж за одну годину до початку дня постачення.

3. Передача балансуючої потужності дозволяється в разі виконання таких умов:

(a) надавач послуг балансування, що отримує, пройшов процес кваліфікації щодо балансуючої потужності, яка є предметом передачі;

(b) передача балансуючої потужності навряд чи поставить під загрозу операційну безпеку;

(c) передача балансуючої потужності не виходить за межі експлуатаційних обмежень, визначених у главах 1 та 2 розділу VIII частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485.

4. Якщо передача балансуючої потужності вимагає використання міжзональної пропускної спроможності, така передача дозволяється тільки у випадку, коли:

(a) міжзональна пропускна спроможність, необхідна для здійснення передачі, уже доступна в результаті попередніх процесів розподілу відповідно до глави 2 розділу IV;

(b) міжзональна пропускна спроможність доступна відповідно до методології розрахування ймовірності доступності міжзональної пропускної спроможності після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності згідно зі статтею 33(6).

5. Якщо ОСП не дозволяє передачу балансуючої потужності, відповідний ОСП повинен пояснити причину такої відмови відповідним надавачам послуг балансування.

1. Два або більше ОСП можуть, за власною ініціативою або за запитом відповідних регуляторних органів згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС, розробити пропозицію щодо застосування моделі ОСП-НПБ.

2. Пропозиція щодо застосування моделі ОСП-НПБ повинна включати:

(a) аналіз витрат і вигід, проведений відповідно до статті 61, що визначає ефективність застосування моделі ОСП-НПБ принаймні в області або областях складання графіків відповідних ОСП;

(b) необхідний період застосування;

(c) опис методології забезпечення достатності міжзональної пропускної спроможності відповідно до статті 33(6).

3. У разі застосування моделі ОСП-НПБ відповідні ОСП і надавачі послуг балансування можуть бути звільнені від застосування вимог, зазначених у статті 16(2), статті 16(4), статті 16(5) та статті 29(9) для відповідних процесів.

4. У разі застосування моделі ОСП-НПБ відповідні ОСП повинні узгодити технічні та договірні вимоги та обміни інформацією для активації пропозицій щодо балансуючої енергії. ОСП-замовник і надавач послуг балансування повинні укласти договірні домовленості на основі моделі ОСП-НПБ.

5. Модель ОСП-НПБ для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти може застосовуватися, тільки якщо модель ОСП-НПБ також застосовується для обміну балансуючою потужністю для резервів відновлення частоти.

6. Модель ОСП-НПБ для обміну балансуючою енергією з резервів заміщення може застосовуватися, якщо модель ОСП-НПБ застосовується для обміну балансуючою потужністю для резервів заміщення або якщо один із двох відповідних ОСП не здійснює процес заміщення резервів у рамках структури регулювання частоти та потужності відповідно до частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485.

7. У строк до чотирьох років після набуття чинності цим Регламентом усі обміни балансуючою потужністю повинні здійснюватися на основі моделі ОСП-ОСП. Ця вимога не застосовується до моделі ОСП-НПБ для резервів заміщення, якщо один із двох відповідних ОСП не здійснює процес заміщення резервів у рамках структури регулювання частоти та потужності відповідно до частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485.

1. Усі ОСП повинні використовувати доступну міжзональну пропускну спроможність, розраховану відповідно до параграфів 2 та 3 статті 37, для обміну балансуючою енергією або здійснення процесу взаємозаліку небалансів.

2. Два або більше ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю, можуть використовувати міжзональну пропускну спроможність для обміну балансуючою енергією, якщо міжзональна пропускна спроможність:

(a) доступна відповідно до статті 33(6);

(b) вивільнена відповідно до параграфів 8 та 9 статті 38;

(c) розподілена відповідно до статей 40, 41 та 42.

1. Після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності ОСП повинні постійно оновлювати інформацію про доступність міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою енергією або для здійснення процесу взаємозаліку небалансів. Інформація про міжзональну пропускну спроможність повинна оновлюватися щоразу при використанні частини міжзональної пропускної спроможності або перерахуванні міжзональної пропускної спроможності.

2. До впровадження методології розрахування пропускної спроможності відповідно до параграфа 3 ОСП повинні використовувати міжзональну пропускну спроможність, що залишилася після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності.

3. У строк до п’яти років після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності повинні розробити методологію розрахування міжзональної пропускної спроможності в часовому періоді балансування для обміну балансуючою енергією або здійснення процесу взаємозаліку небалансів. Така методологія повинна запобігати викривленню ринку та повинна узгоджуватися з методологією розрахування міжзональної пропускної спроможності, яка використовується в часовому періоді протягом доби і яка встановлена відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1222.

1. Два або більше ОСП можуть, за власною ініціативою або за запитом відповідних регуляторних органів згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС, розробити пропозицію щодо застосування одного із зазначених нижче процесів:

(a) співоптимізований процес розподілу відповідно до статті 40;

(b) ринковий процес розподілу відповідно до статті 41;

(c) процес розподілу на основі аналізу економічної ефективності відповідно до статті 42.

Міжзональну пропускну спроможність, розподілену для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів до набуття чинності цим Регламентом, можна надалі використовувати для зазначених цілей до завершення договірного періоду.

2. Пропозиція щодо застосування процесу розподілу повинна включати:

(a) кордони торгової зони, розрахунковий період, період застосування та методологію, яка підлягає застосуванню;

(b) у випадку процесу розподілу на основі аналізу економічної ефективності - обсяг розподіленої міжзональної пропускної спроможності та фактичний аналіз економічної ефективності, що обґрунтовує ефективність такого розподілу.

3. У строк до п’яти років після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо гармонізації методології для процесу розподілу міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів для кожного часового періоду відповідно до статті 40 та, у відповідних випадках, відповідно до статей 41 і 42.

4. Міжзональна пропускна спроможність, розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, повинна використовуватися виключно для резервів відновлення частоти з ручною активацією, резервів відновлення частоти з автоматичною активацією та резервів заміщення. Запас надійності, розрахований відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1222, повинен використовуватися для експлуатації та обміну резервами підтримки частоти, окрім як на міжсистемних лініях електропередачі постійного струму, для яких міжзональна пропускна спроможність для експлуатації та обміну резервами підтримки частоти може також розподілятися згідно з параграфом 1.

5. ОСП можуть розподіляти міжзональну пропускну спроможність для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, тільки якщо міжзональну пропускну спроможність розраховують згідно з методологіями розрахування пропускної спроможності, розробленими відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1222 та Регламенту (ЄС) 2016/1719.

6. ОСП повинні враховувати міжзональну пропускну спроможність, розподілену для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, як уже розподілену міжзональну пропускну спроможність у розрахунках міжзональної пропускної спроможності.

7. Якщо власники фізичних прав на передачу використовують міжзональну пропускну спроможність для обміну балансуючою потужністю, така пропускна спроможність вважається номінованою виключно для цілей її виключення при застосуванні принципу "використовуй або продай".

8. Усі ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю або спільне використання резервів, повинні регулярно оцінювати, чи міжзональна пропускна спроможність, розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, досі необхідна для зазначених цілей. У разі застосування процесу розподілу на основі аналізу економічної ефективності таке оцінювання необхідно проводити принаймні на щорічній основі. Якщо міжзональна пропускна спроможність, розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, більше не потрібна, вона повинна бути якомога швидше вивільнена та повернена у подальші часові періоди розподілу пропускної спроможності. Таку міжзональну пропускну спроможність більше не враховують як уже розподілену міжзональну пропускну спроможність у розрахунках міжзональної пропускної спроможності.

9. Якщо міжзональна пропускна спроможність, розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, не була використана для пов’язаного обміну балансуючою енергією, вона повинна бути вивільнена для обміну балансуючою енергією з меншим часом активації або для здійснення процесу взаємозаліку небалансів.

1. Ринкова вартість міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією, а також для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, що використовується у співоптимізованому або ринковому процесі розподілу, повинна ґрунтуватися на фактичній або прогнозній ринковій вартості міжзональної пропускної спроможності.

2. Фактичну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією розраховують на основі пропозицій учасників ринку на ринках "на добу наперед" з урахуванням, якщо це доцільно та можливо, очікуваних пропозицій учасників ринку на внутрішньодобових ринках.

3. Фактичну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю, що використовується у співоптимізованому або ринковому процесі розподілу, розраховують на основі пропозицій щодо балансуючої потужності, поданих до функції оптимізації закупівлі потужності відповідно до статті 33(3).

4. Фактичну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для спільного використання резервів, що використовується у співоптимізованому або ринковому процесі розподілу, розраховують на основі витрат, яких можна уникнути при закупівлі балансуючої потужності.

5. Прогнозна ринкова вартість міжзональної пропускної спроможності повинна ґрунтуватися на одному із зазначених нижче альтернативних принципів:

(a) використання прозорих ринкових показників, які визначають ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності; або

(b) використання методології прогнозування, що дає змогу провести точне та надійне оцінювання ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності.

Прогнозну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією між торговими зонами розраховують на основі очікуваних різниць ринкових цін на ринках "на добу наперед" і, якщо це доцільно та можливо, на внутрішньодобових ринках між торговими зонами. При розрахуванні прогнозної ринкової вартості необхідно враховувати додаткові відповідні фактори, які впливають на характеристики споживання та генерації в різних торгових зонах.

6. Ефективність методології прогнозування відповідно до параграфа 5(b), у тому числі порівняння прогнозних і фактичних значень ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності, може бути предметом перевірки відповідних регуляторних органів. Якщо договір укладають не більше ніж за два дні до постачання балансуючої потужності, відповідні регуляторні органи можуть, після такої перевірки, встановити обмеження, інше ніж те, яке визначене у статті 41(2).

1. У строк до двох років після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо методології для співоптимізованого процесу розподілу міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів. Така методологія повинна застосовуватися до обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів із договірним періодом, що не перевищує один день, і якщо укладення договору здійснюється не більше ніж за один день до постачання балансуючої потужності. Вона повинна включати:

(a) процес повідомлення для використання співоптимізованого процесу розподілу;

(b) детальний опис того, як міжзональна пропускна спроможність повинна розподілятися за пропозиціями для обміну енергією та пропозиціями для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках єдиного процесу оптимізації, що здійснюється як для неявних, так і для явних аукціонів;

(c) детальний опис методу ціноутворення, режиму гарантованості та розподілу доходів від управління перевантаженнями для міжзональної пропускної спроможності, яка була розподілена за пропозиціями для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках співоптимізованого процесу розподілу;

(d) процес визначення максимального обсягу розподіленої міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів.

2. Така методологія повинна ґрунтуватися на порівнянні фактичної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і фактичної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією.

3. Метод ціноутворення, режим гарантованості та розподіл доходів від управління перевантаженнями для міжзональної пропускної спроможності, яка була розподілена за пропозиціями для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках співоптимізованого процесу розподілу, повинні забезпечувати однаковий підхід із міжзональною пропускною спроможністю, розподіленою за пропозиціями для обміну енергією.

4. Міжзональна пропускна спроможність, розподілена за пропозиціями для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках співоптимізованого процесу розподілу, повинна використовуватися тільки для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і пов’язаного обміну балансуючою енергією.

1. У строк до двох років після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності можуть розробити пропозицію щодо методології для ринкового процесу розподілу міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів. Така методологія повинна застосовуватися до обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів із договірним періодом, що не перевищує один день, і якщо укладення договору здійснюється не більше ніж за один тиждень до постачання балансуючої потужності. Вона повинна включати:

(a) процес повідомлення для використання ринкового процесу розподілу;

(b) детальний опис того, як необхідно визначати фактичну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і прогнозну ринкову вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією, а також, якщо застосовно, фактичну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для обмінів енергією та прогнозну ринкову вартість для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів;

(c) детальний опис методу ціноутворення, режиму гарантованості та розподілу доходів від управління перевантаженнями для міжзональної пропускної спроможності, яка була розподілена за пропозиціями для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках ринкового процесу розподілу;

(d) процес визначення максимального обсягу розподіленої міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів згідно з параграфом 2.

2. Обсяг міжзональної пропускної спроможності, розподіленої в рамках ринкового процесу, обмежується 10% доступної пропускної спроможності для обміну енергією в попередньому відповідному календарному році між відповідними торговими зонами або, у випадку нових перетинів, 10% загальної встановленої технічної потужності таких нових перетинів.

Таке обмеження обсягу може не застосовуватися, якщо укладення договору здійснюється не більше ніж за два дні до постачання балансуючої потужності або для кордонів торгових зон, з’єднаних міжсистемними лініями електропередачі постійного струму, до гармонізації співоптимізованого процесу на рівні Союзу відповідно до статті 38(3).

3. Така методологія повинна ґрунтуватися на порівнянні фактичної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і прогнозної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією або на порівнянні прогнозної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і фактичної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією.

4. Метод ціноутворення, режим гарантованості та розподіл доходів від управління перевантаженнями для міжзональної пропускної спроможності, яка була розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках ринкового процесу, повинні забезпечувати однаковий підхід із міжзональною пропускною спроможністю, розподіленою для обміну енергією.

5. Міжзональна пропускна спроможність, розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках ринкового процесу розподілу, повинна використовуватися тільки для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і пов’язаного обміну балансуючою енергією.

1. У строк до двох років після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності можуть розробити пропозицію щодо методології розподілу міжзональної пропускної спроможності на основі аналізу економічної ефективності. Така методологія повинна застосовуватися до обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів із договірним періодом тривалістю більше одного дня, якщо укладення договору здійснюється не більше ніж за один тиждень до постачання балансуючої потужності. Вона повинна включати:

(a) правила та принципи розподілу міжзональної пропускної спроможності на основі аналізу економічної ефективності;

(b) детальний опис того, як необхідно визначати прогнозну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, а також оцінювання ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією;

(c) детальний опис методу ціноутворення, режиму гарантованості та розподілу доходів від управління перевантаженнями для міжзональної пропускної спроможності, яка була розподілена на основі аналізу економічної ефективності;

(d) максимальний обсяг розподіленої міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів відповідно до параграфа 2.

2. Розподіл міжзональної пропускної спроможності на основі аналізу економічної ефективності обмежується 5% доступної пропускної спроможності для обміну енергією в попередньому відповідному календарному році між відповідними торговими зонами або, у випадку нових перетинів, 10% загальної встановленої технічної потужності таких нових перетинів. Таке обмеження обсягу може не застосовуватися для кордонів торгових зон, з’єднаних міжсистемними лініями електропередачі постійного струму, до гармонізації співоптимізованого або ринкового процесу розподілу на рівні Союзу відповідно до статті 38(3).

3. Методологія розподілу міжзональної пропускної спроможності на основі аналізу економічної ефективності повинна ґрунтуватися на порівнянні прогнозної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і прогнозної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією.

4. Метод ціноутворення, режим гарантованості та розподіл доходів від управління перевантаженнями для міжзональної пропускної спроможності, яка була розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів на основі аналізу економічної ефективності, повинні забезпечувати однаковий підхід із міжзональною пропускною спроможністю, розподіленою для обміну енергією.

5. ОСП, зазначені в параграфі 1, повинні розробити пропозицію щодо переліку кожного окремого розподілу міжзональної пропускної спроможності на основі аналізу економічної ефективності. Такий перелік повинен включати:

(a) визначення кордону торгової зони;

(b) обсяг розподіленої міжзональної пропускної спроможності;

(c) період, протягом якого міжзональна пропускна спроможність буде розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів;

(d) економічний аналіз, який обґрунтовує ефективність такого розподілу.

6. ОСП, зазначені в параграфі 1, повинні переоцінити вартість розподіленої міжзональної пропускної спроможності у процесі закупівлі балансуючої потужності та вивільнити розподілену міжзональну пропускну спроможність, що більше не потрібна для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів.

1. Надавачі послуг балансування, які мають договір на балансуючу потужність з ОСП на основі моделі ОСП-НПБ відповідно до статті 35, мають право використовувати міжзональну пропускну спроможність для обміну балансуючою потужністю, якщо вони є власниками фізичних прав на передачу.

2. Надавачі послуг балансування, які використовують міжзональну пропускну спроможність для обміну балансуючою потужністю на основі моделі ОСП-НПБ відповідно до статті 35, повинні номінувати відповідним ОСП їхні фізичні права на передачу для обміну балансуючою потужністю. Такі фізичні права на передачу повинні надавати право їх власникам номінувати обмін балансуючою енергією відповідним ОСП і, відповідно, підлягають виключенню при застосуванні принципу "використовуй або продай".

3. Міжзональну пропускну спроможність, розподілену для обміну балансуючою потужністю згідно з параграфом 2, враховують як уже розподілену міжзональну пропускну спроможність у розрахунках міжзональної пропускної спроможності.

1. Процеси врегулювання повинні:

(a) надавати належні економічні сигнали, які відображають стан небалансу;

(b) забезпечувати врегулювання небалансів за ціною, що відображає вартість енергії в реальному часі;

(c) забезпечувати стимули для сторін, відповідальних за баланс, підтримувати баланс або допомагати у відновленні балансу системи;

(d) сприяти гармонізації механізмів врегулювання небалансів;

(e) забезпечувати стимули для ОСП виконувати їхні обов’язки відповідно до статті 127, статті 153, статті 157 і статті 160 Регламенту (ЄС) 2017/1485;

(f) запобігати викривленню стимулів для сторін, відповідальних за баланс, надавачів послуг балансування та ОСП;

(g) підтримувати конкуренцію між учасниками ринку;

(h) забезпечувати стимули для надавачів послуг балансування пропонувати та надавати послуги балансування ОСП, що забезпечує підключення;

(i) забезпечувати фінансову нейтральність ОСП.

2. Кожен відповідний регуляторний орган згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС повинен забезпечити, щоб усі ОСП, які належать до сфери його компетенції, не отримували економічні прибутки або збитки в розрізі фінансового результату врегулювання відповідно до глав 2, 3 та 4 цього розділу, упродовж регуляторного періоду, визначеного відповідним регуляторним органом, і повинен забезпечити, щоб будь-який додатний або від’ємний фінансовий результат врегулювання відповідно до глав 2, 3 та 4 цього розділу переносився на користувачів системи згідно із застосовними національними правилами.

3. Кожен ОСП може розробити пропозицію щодо додаткового механізму врегулювання окремо від механізму врегулювання небалансів для врегулювання витрат на закупівлю балансуючої потужності відповідно до глави 5 цього розділу, адміністративних витрат та інших витрат, пов’язаних із балансуванням. Додатковий механізм врегулювання застосовується до сторін, відповідальних за баланс. Бажано, щоб це досягалося за рахунок впровадження функції ціноутворення в разі дефіциту. Якщо ОСП виберуть інший механізм, вони повинні обґрунтувати це у пропозиції. Така пропозиція підлягає затвердженню відповідним регуляторним органом.

4. Розрахунки за кожен відпуск або відбір у/з області складання графіків ОСП повинні здійснюватися згідно з главою 3 або 4 розділу V.

1. Щодо розрахунків за балансуючу енергію принаймні для процесу відновлення частоти та процесу заміщення резервів, кожен ОСП повинен встановити процедуру:

(a) розрахування активованого обсягу балансуючої енергії на основі запитаної або виміряної активації;

(b) подання вимоги про перерахування активованого обсягу балансуючої енергії.

2. Кожен ОСП повинен розраховувати активований обсяг балансуючої енергії згідно з процедурами відповідно до параграфа 1(a) принаймні для:

(a) кожного періоду врегулювання небалансів;

(b) його областей небалансу;

(c) кожного напрямку, де знак "мінус" позначає відносний відбір надавачем послуг балансування, а знак "плюс" - відносний відпуск надавачем послуг балансування.

3. Кожен ОСП, що забезпечує підключення, повинен здійснити розрахунки за всі активовані обсяги балансуючої енергії, розраховані відповідно до параграфа 2, з відповідними надавачами послуг балансування.

1. Кожен ОСП, що забезпечує підключення, може розраховувати та здійснювати розрахунки за активований обсяг балансуючої енергії для процесу підтримки частоти з надавачами послуг балансування відповідно до параграфів 1 та 2 статті 45.

2. Ціна активованого обсягу балансуючої енергії для процесу підтримки частоти, незалежно від того, чи вона є додатною, нульовою або від’ємною, повинна визначатися для кожного напрямку, як визначено в таблиці 1.

1. Кожен ОСП, що забезпечує підключення, повинен розраховувати та здійснювати розрахунки за активований обсяг балансуючої енергії для процесу відновлення частоти з надавачами послуг балансування відповідно до параграфів 1 та 2 статті 45.

2. Ціна активованого обсягу балансуючої енергії для процесу відновлення частоти, незалежно від того, чи вона є додатною, нульовою або від’ємною, повинна визначатися для кожного напрямку відповідно до статті 30, як визначено в таблиці 1.

1. Кожен ОСП, що забезпечує підключення, повинен розраховувати та здійснювати розрахунки за активований обсяг балансуючої енергії для процесу заміщення резервів із надавачами послуг балансування відповідно до параграфів 1 та 2 статті 45.

2. Ціна активованого обсягу балансуючої енергії для процесу заміщення резервів, незалежно від того, чи вона є додатною, нульовою або від’ємною, повинна визначатися для кожного напрямку відповідно до статті 30, як визначено в таблиці 1.

1. Кожен ОСП повинен розрахувати коригування небалансу, яке застосовується до відповідних сторін, відповідальних за баланс, для кожної активованої пропозиції щодо балансуючої енергії.

2. Для областей небалансу, у яких кілька остаточних позицій однієї сторони, відповідальної за баланс, розраховуються відповідно до статті 54(3), коригування небалансу може розраховуватися для кожної позиції.

3. Для кожного коригування небалансу кожен ОСП повинен визначити активований обсяг балансуючої енергії, розрахований відповідно до статті 45, і будь-який обсяг, активований для цілей, інших ніж балансування.

1. У строк до одного року після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо спільних правил здійснення розрахунків, які застосовуються до всіх планових обмінів енергією в результаті одного або більше зазначених нижче процесів відповідно до статей 146, 147 та 148 Регламенту (ЄС) 2017/1485, для кожного з таких процесів:

(a) процес заміщення резервів;

(b) процес відновлення частоти з ручною активацією;

(c) процес відновлення частоти з автоматичною активацією;

(d) процес взаємозаліку небалансів.

2. Кожна функція розрахунків між ОСП повинна здійснювати розрахунки згідно з правилами розрахунків відповідно до параграфа 1.

3. У строк до вісімнадцяти місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП, які здійснюють планові обміни енергією в синхронній зоні, повинні розробити пропозицію щодо спільних правил здійснення розрахунків, які застосовуються до планових обмінів енергією в результаті одного або обох зазначених нижче варіантів:

(a) процес підтримки частоти відповідно до статті 142 Регламенту (ЄС) 2017/1485;

(b) період лінійної зміни відповідно до статті 136 Регламенту (ЄС) 2017/1485.

4. У строк до вісімнадцяти місяців після набуття чинності цим Регламентом усі асинхронно приєднані ОСП, які здійснюють планові обміни енергією між синхронними зонами, повинні розробити пропозицію щодо спільних правил здійснення розрахунків, які застосовуються до планових обмінів енергією в результаті одного або обох зазначених нижче варіантів:

(a) процес підтримки частоти для вихідної активної потужності на рівні синхронної зони відповідно до статей 172 та 173 Регламенту (ЄС) 2017/1485;

(b) обмеження лінійної зміни вихідної активної потужності на рівні синхронної зони відповідно до статті 137 Регламенту (ЄС) 2017/1485.

5. Спільні правила здійснення розрахунків відповідно до параграфа 1 повинні містити принаймні положення, згідно з якими плановий обмін енергією розраховують на основі таких критеріїв:

(a) за періоди, погоджені між відповідними ОСП;

(b) для кожного напрямку;

(c) як інтеграл розрахованого обміну потужністю за періоди відповідно до параграфа 5(a).

6. Спільні правила здійснення розрахунків за планові обміни енергією згідно з параграфами 1(a), 1(b) та 1(c) повинні враховувати:

(a) усі ціни на балансуючу енергію, встановлені відповідно до статті 30(1);

(b) методологію встановлення цін на міжзональну пропускну спроможність, яка використовується для обміну балансуючою енергією відповідно до статті 30(3).

7. Спільні правила здійснення розрахунків за планові обміни енергією згідно з параграфом 1(d) повинні враховувати методологію встановлення цін на міжзональну пропускну спроможність, яка використовується для здійснення процесу взаємозаліку небалансів відповідно до статті 30(3).

8. Усі ОСП повинні створити координований механізм коригування розрахунків між усіма ОСП.

1. У строк до вісімнадцяти місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП у синхронній зоні повинні розробити пропозицію щодо спільних правил здійснення розрахунків, які застосовуються до всіх непланових обмінів енергією. Така пропозиція повинна включати зазначені нижче вимоги:

(a) ціна непланових обмінів енергією, відібраною із синхронної зони, повинна відображати ціни активованої балансуючої енергії на завантаження для процесу відновлення частоти або процесу заміщення резервів для відповідної синхронної зони;

(b) ціна непланових обмінів енергією, відпущеною у синхронній зоні, повинна відображати ціни активованої балансуючої енергії на розвантаження для процесу відновлення частоти або процесу заміщення резервів для відповідної синхронної зони.

2. У строк до вісімнадцяти місяців після набуття чинності цим Регламентом усі асинхронно приєднані ОСП повинні розробити пропозицію щодо спільних правил здійснення розрахунків, які застосовуються до всіх непланових обмінів енергією між асинхронно приєднаними ОСП.

3. Пропозиції щодо спільних правил здійснення розрахунків за непланові обміни енергією між ОСП повинні забезпечувати справедливий та рівний розподіл витрат і вигід між ними.

4. Усі ОСП повинні створити координований механізм коригування розрахунків між ними.

1. Кожен ОСП або, у відповідних випадках, третя особа повинні врегулювати у своїй області або областях складання графіків, у відповідних випадках, з кожною стороною, відповідальною за баланс, за кожен період врегулювання небалансів відповідно до статті 53 усі розраховані небаланси відповідно до статті 49 і статті 54 за відповідною ціною небалансу, розрахованою згідно зі статтею 55.