(7) "вентиляція" означає природній або примусовий рух повітря для подачі навколишнього повітря до приміщення з метою забезпечення належної якості повітря у приміщення, у тому числі температури;
(8) "вентилятор, призначений для особистого комфорту" означає виріб, який включає вентилятор і електропривод для переміщення повітря та забезпечення комфорту влітку шляхом підвищення швидкості обдування людського тіла повітрям, що створює відчуття прохолоди;
(9) "кількість відновлюваної енергії для охолодження" означає подачу холоду, виробленого з визначеною енергоефективністю, що виражається у вигляді коефіцієнта сезонної ефективності, розрахованого за первинною енергією;
(10) "поглинач тепла" або "джерело холоду" означає зовнішнього природного поглинача, до якого передається тепло, відведене з приміщення або процесу; це може бути навколишнє повітря, навколишня вода у формі природних або штучних водойм і геотермальних утворень під твердою земною поверхнею;
(11) "система відбору тепла" означає пристрій, який відводить тепло з приміщення або процесу, що підлягає охолодженню, такий як випарник у парокомпресійному циклі;
(12) "охолоджувальний пристрій" означає пристрій, призначений для активного охолодження;
(13) "система відводу тепла" означає пристрій, у якому відбувається остаточна передача тепла від охолоджувального середовища до поглинача тепла, такий як конденсатор типу повітря-холодоагент у парокомпресійному циклі з повітряним охолодженням;
(14) "витрати енергії" означає енергію, необхідну для подачі рідини (вільне охолодження), або енергію, необхідну для подачі рідини та приведення в дію генератора холоду (активне охолодження з генератором холоду);
(15) "централізоване охолодження" означає розподіл теплової енергії у формі охолоджених рідин із центральних або децентралізованих джерел виробництва через мережу до багатьох будівель або об’єктів для охолодження приміщень або технологічного охолодження;
(16) "коефіцієнт сезонної ефективності перетворення первинної енергії" означає показник ефективності перетворення первинної енергії в системі охолодження;
(17) "еквівалентні години повного навантаження" означає кількість годин роботи системи охолодження при повному навантаженні для отримання кількості холоду, яку вона фактично виробляє протягом року при змінному навантаженні;
(18) "градусо-доби охолоджувального періоду" означає кліматичні значення, обчислені на основі 18 °C як вихідного значення для визначення еквівалентних годин повного навантаження.
2. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1. При розрахуванні обсягу відновлюваної енергії, використаного для охолодження, держави-члени повинні враховувати активне охолодження, у тому числі централізоване охолодження, незалежно від того, чи це вільне охолодження чи використовується генератор холоду.
2. Держави-члени не повинні враховувати:
(a) пасивне охолодження, проте якщо вентиляційне повітря використовується як теплоносій для охолодження, відповідна подача холоду, що може забезпечуватися за допомогою генератора холоду або за рахунок вільного охолодження, враховується при розрахуванні відновлюваної енергії для охолодження;
b) зазначені нижче технології та процеси охолодження:
(i) охолодження у транспортних засобах (- 23);
(ii) системи охолодження, основною функцією яких є виробництво або зберігання швидкопсувних матеріалів при встановлених температурах (охолодження та заморожування);
(iii) системи охолодження із заданими значеннями температури охолодження приміщень або процесів нижче 2 °C;
(iv) системи охолодження із заданими значеннями температури охолодження приміщень або процесів вище 30 °C;
(v) охолодження скидного тепла, отриманого у процесі виробництва енергії, у промислових процесах та в секторі послуг (скидне тепло) (- 24).
(c) енергія, що використовується для охолодження в енергетичних установках; у виробництві цементу, заліза та сталі; на станціях очищення стічних вод; на об’єктах інформаційних технологій (як-от у центрах оброблення даних); на об’єктах передачі та розподілу електроенергії; та у транспортній інфраструктурі.
Держави-члени можуть виключати більшу кількість категорій систем охолодження з розрахунку відновлюваної енергії, що використовується для охолодження, щоб зберегти природні джерела холоду в певних географічних районах із міркувань охорони довкілля. Прикладом може бути захист річок або озер від ризику перегрівання.
3. МЕТОДОЛОГІЯ ОБЛІКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТА ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОХОЛОДЖЕННЯ
Тільки системи охолодження, які працюють на рівні, нижчому за мінімальну вимогу до ефективності, виражену у вигляді коефіцієнт сезонної ефективності перетворення первинної енергії (SPFp ) у другому параграфі пункту 3.2, вважаються такими, що виробляють відновлювану енергію.
3.1. Кількість відновлюваної енергії для охолодження
Кількість відновлюваної енергії для охолодження (ERES-C ) розраховують за такою формулою:
де:
| | див. зображення | є кількістю тепла, виділеного системою охолодження в навколишнє повітря, воду або ґрунт (- 25); |
EINPUT є споживанням енергії системою охолодження, включно зі споживанням енергії допоміжними системами вимірюваних систем, таких як централізоване охолодження.
| | див. зображення | є енергією для охолодження, поданою системою охолодження (- 26); |
| | див. зображення | визначається на рівні системи охолодження як частка подачі холоду, що може вважатися відновлюваною згідно з вимогами до SPF, виражена у відсотках. SPF встановлюється без урахування втрат при розподілі. Для централізованого охолодження це означає, що SPF встановлюється для кожного генератора холоду або на рівні системи вільного охолодження. Для систем охолодження, для яких може застосуватися стандартне значення SPF, коефіцієнти F(1) та F(2) згідно з Регламентом Комісії (ЄС) 2016/2281 (- 27) і пов’язаним Повідомленням Комісії (- 28) не використовуються в якості коригувальних коефіцієнтів. |
Для охолодження, яке на 100% використовує відновлюване тепло (абсорбцію та адсорбцію), подача холоду вважається повністю відновлюваною.
Етапи розрахування, необхідні для див. зображення
, пояснюються в пунктах 3.2-3.4.
3.2. Розрахування частки коефіцієнта сезонної ефективності, що кваліфікується як відновлювана енергія SSPF p
SSPF є часткою подачі холоду, що може вважатися відновлюваною.SSPFp збільшується зі зростанням значень SPFp. SPFp (- 29) визначається, як описано в Регламенті Комісії (ЄС) 2016/2281 і Регламенті Комісії (ЄС) № 206/2012 (- 30), за винятком того, що стандартний коефіцієнт первинної енергії для електроенергії був оновлений до 2,1 у Директиві Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС (зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/2002 (- 31)). Необхідно використовувати граничні умови зі стандарту EN 14511.
Мінімальна вимога до ефективності системи охолодження, виражена у вигляді коефіцієнта сезонної ефективності перетворення первинної енергії, повинна становити щонайменше 1,4 (SPFpLOW ). Щоб досягла 100%, мінімальна вимога до ефективності системи охолодження повинна становити щонайменше 6 (SPFpHIGH ). Для всіх інших систем охолодження застосовується такий метод розрахування:
SPFp є ефективністю системи охолодження, що виражається як коефіцієнт сезонної ефективності перетворення первинної енергії;
SPFpLOW є мінімальним коефіцієнтом сезонної ефективності, що виражається в первинній енергії та ґрунтується на ефективності стандартних систем охолодження (мінімальних вимогах до екодизайну);
SPFpHIGH є верхнім пороговим значенням коефіцієнта сезонної ефективності, що виражається в первинній енергії та ґрунтується на найкращих практиках вільного охолодження, які використовуються в секторі централізованого охолодження (- 32).
3.3. Розрахування кількості відновлюваної енергії для охолодження з використанням стандартних і виміряних значень SPF p
Стандартні та виміряні значення SPF
Стандартизовані значення SPF доступні для електричних парокомпресійних генераторів холоду та парокомпресійних генераторів холоду з двигуном внутрішнього згоряння на основі вимог до екодизайну в регламентах (ЄС) № 206/2012 та (ЄС) № 2016/2281. Такі значення доступні для генераторів холоду потужністю до 2 МВт для комфортного охолодження та до 1,5 МВт для технологічного охолодження. Для інших технологій і значень потужності стандартні значення не доступні. Що стосується централізованого охолодження, стандартні значення не доступні, однак доступні та використовуються виміряні значення; вони дають змогу розраховувати значення SPF принаймні на річній основі.
Для розрахування кількості відновлюваної енергії для охолодження можна використовувати стандартні значення SPF, за наявності. Якщо стандартні значення не доступні або в якості стандартної практики використовується вимірювання, використовуються виміряні значення SPF, розділені пороговими значеннями холодопродуктивності. Для генераторів холоду холодопродуктивністю нижче 1,5 МВт можна використовувати стандартні значення SPF, але для централізованого охолодження, генераторів холоду холодопродуктивністю, що перевищує або дорівнює 1,5 МВт, і генераторів холоду, для яких не доступні стандартні значення, необхідно використовувати виміряні значення SPF.
Крім того, для всіх систем охолодження без стандартних значень SPF, що включають усі рішення для вільного охолодження та теплові генератори холоду, необхідно встановити виміряне значення SPF, щоб скористатися методологією розрахування відновлюваної енергії для охолодження.
Визначення стандартних значень SPF
Значення SPF виражаються як ефективність перетворення первинної енергії, розрахована з використанням коефіцієнтів первинної енергії згідно з Регламентом (ЄС) 2016/2281 , з метою визначення ефективності охолодження приміщень для різних типів генераторів холоду (- 33). Коефіцієнт первинної енергії в Регламенті (ЄС) 2016/2281 розраховують як 1/ета, де ета - середнє співвідношення між загальним валовим виробництвом електроенергії та споживанням первинної енергії для виробництва електроенергії на всій території ЄС. Після змінення стандартного коефіцієнта первинної енергії для електроенергії, який згадується як коефіцієнт у пункті (1) додатка до Директиви (ЄС) 2018/2002, що вносить зміни до виноски-3( ) у додатку IV до Директиви 2012/27/ЄС, коефіцієнт первинної енергії 2,5 у Регламенті (ЄС) 2016/2281 замінено на 2,1 при розрахуванні значень SPF.
Якщо для приведення в дію генератора у якості підведеної енергії використовуються первинні енергоносії, як-от тепло або газ, стандартний коефіцієнт первинної енергії (1/ета ) дорівнює 1, що відображає відсутність перетворення енергії ета = 1.
Стандартні умови експлуатації та інші параметри, необхідні для визначення SPF, визначені в Регламенті (ЄС) 2016/2281 та Регламенті (ЄС) № 206/2012, залежно від категорії генератора холоду. Граничні умови визначені у стандарті EN 14511.
Для реверсивних генераторів холоду (реверсивних теплових насосів), виключених зі сфери дії Регламенту (ЄС) 2016/2281 , оскільки їх функція обігріву охоплюється Регламентом Комісії (ЄС) № 813/2013 (- 34) стосовно вимог до екодизайну для обігрівачів приміщень та комбінованих обігрівачів, використовують такий самий метод розрахування SPF, як визначено для подібних нереверсивних генераторів холоду в Регламенті (ЄС) 2016/2281.
Наприклад, для електричних парокомпресійних генераторів холоду SPFp визначають таким чином (індекс p використовується для зазначення того, що SPF визначають за первинною енергією):
| | - Для охолодження приміщень: | див. зображення | |
| | - Для технологічного охолодження: | див. зображення |
Де:
| | - | SEER та SEPR є коефіцієнтами сезонної ефективності (- 35) (SEER означає "показник сезонної енергоефективності", SEPR означає "коефіцієнт сезонної енергоефективності") за кінцевою енергією, які визначаються згідно з Регламентом (ЄС) 2016/2281 та Регламентом (ЄС) № 206/2012 ; |
| | - | ета є середнім співвідношенням між загальним валовим виробництвом електроенергії та споживанням первинної енергії для виробництва електроенергії на всій території ЄС (ета = 0,475 та 1/ета = 2,1). |
F(1) та F(2) є коригувальними коефіцієнтами згідно з Регламентом Комісії (ЄС) 2016/2281 і пов’язаним Повідомленням Комісії. Такі коефіцієнти не застосовуються до технологічного охолодження в Регламенті (ЄС) 2016/2281, оскільки прямо використовується значення SEPR за кінцевою енергією. За відсутності адаптованих значень для конверсії SEPR використовують ті самі значення, які використовуються для конверсії SEER.
Граничні умови SPF
Для визначення SPF генератора холоду використовують граничні умови SPF, визначені в Регламенті (ЄС) № 2281/2016 та в Регламенті (ЄС) № 206/2012. У випадку генераторів холоду типу вода-повітря та вода-вода витрати енергії, необхідні для забезпечення доступності джерела холоду, враховуються за допомогою застосування коригувального коефіцієнта F(2). Граничні умови SPF зображені на рис. 1. Такі граничні умови застосовуються до всіх систем охолодження: як до систем вільного охолодження, так і до систем із генераторами холоду.
Такі граничні умови подібні до умов для теплових насосів (що використовуються в режимі обігріву) у Рішенні Комісії 2013/114/ЄС (- 36). Відмінність полягає в тому, що для теплових насосів для оцінювання SPF не враховують споживання електроенергії, що відповідає власному споживанню електроенергії (режим вимкненого термостата, режим очікування, режим "вимкнено", картер). Однак у випадку охолодження використовуються стандартні та виміряні значення SPF і з огляду на те, що у виміряному значенні SPF враховується власне споживання електроенергії, необхідно включати власне споживання електроенергії в обох випадках.
Для централізованого охолодження при оцінюванні SPF не враховують втрати холоду при розподілі та споживання електроенергії розподільним насосом між охолоджувальною установкою та підстанцією споживача.
У випадку повітряних систем охолодження, які також забезпечують функцію вентиляції, не враховують подачу холоду за рахунок потоку вентиляційного повітря. Потужність вентилятора, необхідну для вентиляції, також зменшують відповідно до співвідношення між потоком вентиляційного повітря та потоком охолоджувального повітря.
Рисунок 1. Представлення граничних умов SPF для генератора холоду з використанням стандартного значення SPF і централізованого охолодження (та інших великих систем охолодження, які використовують виміряні значення SPF), де E INPUT_AUX - енергія, підведена до вентилятора та/або насоса, а E INPUT_CG - енергія, підведена до генератора холоду
У випадку повітряних систем охолодження із внутрішньою рекуперацією холоду не враховують подачу холоду за рахунок рекуперації холоду. Потужність вентилятора, необхідну для рекуперації холоду, що здійснюється теплообмінником, зменшують відповідно до співвідношення між втратами тиску, спричиненими теплообмінником, і загальними втратами тиску повітряної системи охолодження.
3.4. Розрахування з використанням стандартних значень
Для систем індивідуального охолодження потужністю менше 1,5 МВт, для яких доступне стандартне значення SPF, можна використовувати спрощений метод оцінювання загальної подачі енергії для охолодження.
Згідно зі спрощеним методом, подача енергії системою охолодження (QCsupply ) є номінальною холодопродуктивністю (Pc ), помноженою на кількість еквівалентних годин повного навантаження (EFLH ). Для всієї країни можна використовувати єдине значення градусо-діб охолоджувального періоду (CDD) або різні значення для різних кліматичних зон за умови наявності значень номінальної холодопродуктивності та SPF для таких кліматичних зон.
Для обчислення EFLH можуть використовуватися такі стандартні методи:
- для охолодження приміщень у житловому секторі: EFLH = 96 + 0,85 * (CDD)
- для охолодження приміщень у секторі послуг: EFLH = 475 + 0,49 * CDD
- для технологічного охолодження: EFLH = тау s * (7 300 + 0,32 * CDD)
Де:
тау s є коефіцієнтом активності для врахування часу роботи конкретних процесів (наприклад, тау s протягом усього року = 1, тау s в усі дні, крім вихідних = 5/7). Стандартне значення відсутнє.
3.4.1. Розрахування з використанням виміряних значень
Для систем, для яких відсутні стандартні значення, а також для систем охолодження потужністю понад 1,5 МВт і систем централізованого охолодження відновлювану енергію для охолодження розраховують на основі таких виміряних величин:
Виміряні витрати енергії: Виміряні витрати енергії включають усі джерела енергії для системи охолодження, включно з будь-якими генератором холоду, тобто електроенергію, газ, тепло тощо. Вони також включають усі допоміжні насоси та вентилятори, які використовуються в системі охолодження, але не для розподілу холоду до будівлі або процесу. У випадку повітряного охолодження з функцією вентиляції до витрат енергії включають тільки додаткове підведення енергії, спричинене охолодженням.
Виміряна подача енергії для охолодження: Подачу енергії для охолодження вимірюють як вихід енергії із системи охолодження, без урахування будь-яких втрат холоду для оцінювання чистої подачі енергії для охолодження до будівлі або процесу, що є кінцевим споживачем холоду. Втрати холоду включають втрати у централізованій системі охолодження та в системі розподілу холоду в будівлі та на промисловому об’єкті. У випадку повітряних систем із функцією вентиляції в подачі енергії для охолодження не враховується вплив подачі свіжого повітря для цілей вентиляції.
Вимірювання необхідно здійснювати для конкретного звітного року, тобто всі витрати енергії та вся подача енергії для охолодження за весь рік.
3.4.2. Централізоване охолодження: додаткові вимоги
Для систем централізованого охолодження чиста подача енергії для охолодження на рівні споживача враховується при визначенні чистої подачі енергії для охолодження, що позначається QC_Supply_net. Теплові втрати в розподільній мережі (Qc_LOSS ) вираховують із валової подачі енергії для охолодження (Qc_Supply_gross ) таким чином:
QC_Supply_net = Qc_Supply_gross- - Qc_LOSS
3.4.2.1. Розподіл на підсистеми
Системи централізованого охолодження можуть бути поділені на підсистеми, які включають принаймні один генератор холоду або систему вільного охолодження. Це вимагає вимірювання подачі енергії для охолодження та витрат енергії для кожної підсистеми, а також розподілу втрат холоду на підсистему таким чином:
3.4.2.2. Допоміжне обладнання
При розподілі системи охолодження на підсистеми допоміжне обладнання (наприклад, регулювальні пристрої, насоси та вентилятори) генераторів холоду та/або систем вільного охолодження повинні бути включені до тих самих підсистем. Не враховується додаткова енергія для розподілу холоду всередині будівлі, наприклад вторинні насоси та повітророзподільні пристрої (наприклад, вентиляторні доводжувачі, вентилятори блоків обробки повітря).
Для допоміжного обладнання, яке неможливо віднести до певної підсистеми, як-от насоси мережі централізованого охолодження, що постачають енергію для охолодження, яку подають усі генератори холоду, його споживання первинної енергії розподіляють на кожну підсистему охолодження відповідно до обсягу енергії для охолодження, поданого генераторами холоду та/або системами вільного охолодження кожної підсистеми, так само, як і у випадку втрат холоду в мережі, таким чином:
де:
EINPUT_AUX1_i є додатковим споживанням енергії підсистемою "І";
EINPUT_AUX12 є додатковим споживанням енергії всією системою охолодження, що не може бути віднесене на рахунок конкретної підсистеми охолодження.
3.5. Розрахування відновлюваної енергії для охолодження для визначення загальних часток відновлюваної енергії та часток відновлюваної енергії для опалення та охолодження
Для розрахування загальних часток відновлюваної енергії кількість відновлюваної енергії для охолодження додають до чисельника "валове кінцеве споживання енергії з відновлюваних джерел" і до знаменника "валове кінцеве споживання енергії".
Для розрахування часток відновлюваної енергії для опалення та охолодження кількість відновлюваної енергії для охолодження додають до чисельника "валове кінцеве споживання енергії з відновлюваних джерел для опалення та охолодження" і до знаменника "валове кінцеве споживання енергії для опалення та охолодження".
3.6. Настанови щодо розроблення більш точних методологій і розрахунків
Передбачено та рекомендується, щоб держави-члени визначали власні оцінки SPF та EFLH. Будь-які такі національні/ регіональні підходи повинні ґрунтуватися на точних припущеннях, репрезентативних вибірках достатнього розміру, що дають змогу отримати суттєво точнішу оцінку відновлюваної енергії порівняно з оцінкою, отриманою з використанням методології, визначеної в цьому делегованому акті. Такі вдосконалені методології можуть ґрунтуватися на детальному розрахунку на основі технічних даних з урахуванням, серед інших факторів, року монтажу, якості монтажу, типу компресора та розміру машини, режиму роботи, системи розподілу, каскадного підключення генераторів і регіонального клімату. Держави-члени, які використовують альтернативні методології та/або значення, повинні надати їх Комісії разом зі звітом, що містить опис методу та використаних даних. За необхідності Комісія перекладає такі документи та публікує їх на своїй платформі прозорості.
ДОДАТОК VIII
ЧАСТИНА A. ПОПЕРЕДНІ РОЗРАХУНКОВІ ВИКИДИ ВНАСЛІДОК НЕПРЯМОЇ ЗМІНИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ВІД СИРОВИНИ ДЛЯ БІОПАЛИВ, БІОРІДИН І ПАЛИВ З БІОМАСИ (г CO 2 -екв./МДж) ( - 37)
ЧАСТИНА B. БІОПАЛИВА, БІОРІДИНИ ТА ПАЛИВА З БІОМАСИ, ДЛЯ ЯКИХ РОЗРАХУНКОВІ ВИКИДИ ВНАСЛІДОК НЕПРЯМОЇ ЗМІНИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ВВАЖАЮТЬСЯ РІВНИМИ НУЛЮ
Біопалива, біорідини та палива з біомаси, вироблені із зазначених нижче категорій сировини, вважаються такими, що мають нульові розрахункові викиди внаслідок непрямої зміни землекористування:
(1) сировина, не зазначена у частині A цього додатка;
(2) сировина, виробництво якої призвело до прямої зміни землекористування, зокрема до переходу з однієї з таких категорій земного покриву МГЕЗК: лісові угіддя, луки, водно-болотні угіддя, населені пункти або інші землі, у категорію "орні землі" або "землі під багаторічними культурами" (- 38). У такому випадку обсяг викидів внаслідок прямої зміни землекористування (el ) необхідно розраховувати згідно з пунктом 7 частини C додатка V.
ДОДАТОК IX
Частина A. Сировина для виробництва біогазу для транспорту та вдосконалених біопалив, внесок яких у досягнення мінімальних часток, зазначених у першому та четвертому підпараграфах статті 25(1), може вважатися удвічі більшим за їхній енергетичний вміст:
(a) Водорості, якщо їх вирощують на суші в резервуарах або фотобіореакторах;
(b) Фракція біомаси змішаних муніципальних відходів, за винятком розділених побутових відходів, які підпадають під дію цільових показників рециклінгу згідно з пунктом (a) статті 11 (2) Директиви 2008/98/ЄС;
(c) Біовідходи, як означено в пункті (4) статті 3 Директиви 2008/98/ЄС, приватних домогосподарств, які підлягають роздільному збиранню, як означено в пункті (11) статті 3 зазначеної Директиви;
(d) Фракція біомаси промислових відходів, які не придатні для використання у харчовому або кормовому ланцюзі, у тому числі матеріали із сектора роздрібної та оптової торгівлі, агропродовольчого сектора і сектора рибальства та аквакультури, за винятком сировини, зазначеної у частині B цього додатка;
(e) Солома;
(f) Тваринний гній і осад стічних вод;
(g) Стічні води заводу з виробництва пальмової олії та пусті грона плодів олійної пальми;
(h) Таловий пек;
(i) Сирий гліцерин;
(j) Багаса;
(k) Виноградна м’язга та винний осад:
(l) Горіхова шкаралупа;
(m) Лушпиння;
(n) Качани, очищені від зерен кукурудзи;
(o) Фракція біомаси відходів і залишків лісового господарства та лісової промисловості, таких як кора, гілки, обрізки передпродажної підготовки, листя, хвоя, верхівки дерев, тирса, стружка, чорний луг, коричневий луг, волокнистий шлам, лігнін і талова олія;
(p) Інші нехарчові целюлозні матеріали;
(q) Інші лігноцелюлозний матеріал, за винятком пиловочника та фанерного кряжа.
Частина B. Сировина для виробництва біопалив і біогазу для транспорту, внесок яких у досягнення мінімальної частки, встановленої у першому підпараграфі статті 25(1), підлягає обмеженню та може вважатися удвічі більшим за їхній енергетичний вміст:
(a) Відпрацьована кулінарна олія;
(b) Тваринні жири, віднесені до категорії 1 та 2 згідно з Регламентом (ЄС) № 1069/2009.
ДОДАТОК X
ЧАСТИНА A
Скасована директива з переліком наступних змін до неї (як зазначено у статті 37)
ЧАСТИНА B
Перелік кінцевих термінів транспозиції в національне право
(як зазначено у статті 36)
| Директива | Кінцевий термін транспозиції |
| 2009/28/ЄС | 25 червня 2009 року |
| 2013/18/ЄС | 01 липня 2013 року |
| (ЄС) 2015/1513 | 10 вересня 2017 року |
ДОДАТОК XI
Кореляційна таблиця
| Директива 2009/28/ЄС | Ця Директива |
| Стаття 1 | Стаття 1 |
| Стаття 2, перший підпараграф | Стаття 2, перший підпараграф |
| Стаття 2, другий підпараграф, вступна частина | Стаття 2, другий підпараграф, вступна частина |
| Стаття 2, другий підпараграф, пункт (a) | Стаття 2, другий підпараграф, пункт (1) |
| Стаття 2, другий підпараграф, пункт (b) | - |
| - | Стаття 2, другий підпараграф, пункт (2) |
| Стаття 2, другий підпараграф, пункт (c) | Стаття 2, другий підпараграф, пункт (3) |
| Стаття 2, другий підпараграф, пункт (d) | - |
| Стаття 2, другий підпараграф, пункти (e), (f), (g), (h), (i), (j), (k), (l), (m), (n), (o), (p), (q), (r), (s), (t), (u), (v) та (w) | Стаття 2, другий підпараграф, пункти (24), (4), (19), (32), (33), (12), (5), (6), (45), (46), (47), (23), (39), (41), (42), (43), (36), (44) та (37) |
| - | Стаття 2, другий підпараграф, пункти (7), (8), (9), (10), (11), (13), (14), (15), (16), (17), (18), (20), (21), (22), (25), (26), (27), (28), (29), (30), (31), (34), (35), (38) та (40) |
| Стаття 3 | - |
| - | Стаття 3 |
| Стаття 4 | - |
| - | Стаття 4 |
| - | Стаття 5 |
| - | Стаття 6 |
| Стаття 5(1) | Стаття 7(1) |
| Стаття 5(2) | - |
| Стаття 5(3) | Стаття 7(2) |
| Стаття 5(4), перший, другий, третій і четвертий підпараграфи | Стаття 7(3), перший, другий, третій і четвертий підпараграфи |
| - | Стаття 7(3), п’ятий та шостий підпараграфи |
| - | Стаття 7(4) |
| Стаття 5(5) | Стаття 27(1), перший підпараграф, пункт (c) |
| Стаття 5(6) та (7) | Стаття 7(5) та (6) |
| Стаття 6(1) | Стаття 8(1) |
| - | Стаття 8(2) та (3) |
| Стаття 6(2) та (3) | Стаття 8(4) та (5) |
| Стаття 7(1), (2), (3), (4) та (5) | Стаття 9(1), (2), (3), (4) та (5) |
| - | Стаття 9(6) |
| Стаття 8 | Стаття 10 |
| Стаття 9(1) | Стаття 11(1) |
| Стаття 9(2), перший підпараграф, пункти (a), (b) та (c) | Стаття 11(2), перший підпараграф, пункти (a), (b) та (c) |
| - | Стаття 11(2), перший підпараграф, пункт (d) |
| Стаття 10 | Стаття 12 |
| Стаття 11(1), (2) та (3) | Стаття 13(1), (2) та (3) |
| - | Стаття 13(4) |
| Стаття 12 | Стаття 14 |
| Стаття 13(1), перший підпараграф | Стаття 15(1), перший підпараграф |
| Стаття13(1), другий підпараграф | Стаття 15(1), другий підпараграф |
| Стаття13(1), другий підпараграф, пункти (c) та (b) | - |
| Стаття13(1), другий підпараграф, пункти (c), (d), (e) та (f) | Статті 15(1), другий підпараграф, пункти (a), (b), (c) та (d) |
| Стаття 13(2), (3), (4) та (5) | Стаття 15(2), (3), (4) та (5) |
| Стаття 13(6), перший підпараграф | Стаття 15(6), перший підпараграф |
| Стаття 13(6), другий, третій, четвертий та п’ятий підпараграфи | - |
| - | Стаття 15(7) та (8) |
| - | Стаття 16 |
| - | Стаття 17 |
| Стаття 14 | Стаття 18 |
| Стаття 15(1) | Стаття 19(1) |
| Стаття 15(2), перший, другий та третій підпараграфи | Стаття 19(2), перший, другий та третій підпараграфи |
| - | Стаття 19(2), четвертий та п’ятий підпараграфи |
| Стаття 15(2), четвертий підпараграф | Стаття 19(2), шостий підпараграф |
| Стаття 15(3) | - |
| - | Стаття 19(3) та (4) |
| Стаття 15(4) та (5) | Стаття 19(5) та (6) |
| Стаття 15(6), перший підпараграф, пункт (a) | Стаття 19(7), перший підпараграф, пункт (a) |
| Стаття 15(6), перший підпараграф, пункт (b)(i) | Стаття 19(7), перший підпараграф, пункт (b)(i) |
| - | Стаття 19(7), перший підпараграф, пункт (b)(ii) |
| Стаття 15(6), перший підпараграф, пункт (b)(ii) | Стаття 19(7), перший підпараграф, пункт (b)(iii) |
| Стаття 15(6), перший підпараграф, пункти (c), (d), (e) та (f) | Стаття 19(7), перший підпараграф, пункти (c), (d), (e) та (f) |
| - | Стаття 19(7), другий підпараграф |
| Стаття 15(7) | Стаття 19(8) |
| Стаття 15(8) | - |
| Стаття 15(9) та (10) | Стаття 19(9) та (10) |
| - | Стаття 19(11) |
| Стаття 15(11) | Стаття 19(12) |
| Стаття 15(12) | - |
| - | Стаття 19(13) |
| Стаття 16(1), (2), (3), (4), (5), (6), (7) та (8) | - |
| Стаття 16(9), (10) та (11) | Стаття 20(1), (2) та (3) |
| - | Стаття 21 |
| - | Стаття 22 |
| - | Стаття 23 |
| - | Стаття 24 |
| - | Стаття 25 |
| - | Стаття 26 |
| - | Стаття 27 |
| - | Стаття 28 |
| Стаття 17(1), перший та другий підпараграфи | Стаття 29(1), перший та другий підпараграфи |
| - | Стаття 29(1), третій, четвертий та п’ятий підпараграфи |
| - | Стаття 29(2) |
| Стаття 17(2), перший та другий підпараграфи | - |
| Стаття 17(2), третій підпараграф | Стаття 29(10), третій підпараграф |
| Стаття 17(3), перший підпараграф, пункт (a) | Стаття 29(3), перший підпараграф, пункт (a) |
| - | Стаття 29(3), третій підпараграф, пункт (b) |
| Стаття 17(3), перший підпараграф, пункти (b) та (c) | Стаття 29(3), перший підпараграф, пункти (c) та (d) |
| - | Стаття 29(3), другий підпараграф |
| Стаття 17(4) | Стаття 29(4) |
| Стаття 17(5) | Стаття 29(5) |
| Стаття 17(6) та (7) | - |
| - | Стаття 29(6), (7), (8), (9), (10) та (11) |
| Стаття 17(8) | Стаття 29(12) |
| Стаття 17(9) | - |
| - | Стаття 29(13) та (14) |
| Стаття 18(1), перший підпараграф | Стаття 30(1), перший підпараграф |
| Стаття 18(1), перший підпараграф, пункти (a), (b) та (c) | Стаття 30(1), перший підпараграф, пункти (a), (c) та (d) |
| - | Стаття 30(1), перший підпараграф, пункт (b) |
| - | Стаття 30(1), другий підпараграф |
| Стаття 18(2) | - |
| - | Стаття 30(2) |
| Стаття 18(3), перший підпараграф | Стаття 30(3), перший підпараграф |
| Стаття 18(3), другий та третій підпараграфи | - |
| Стаття 18(3), четвертий та п’ятий підпараграфи | Стаття 30(3), другий та третій підпараграфи |
| Стаття 18(4), перший підпараграф | - |
| Стаття 18(4), другий та третій підпараграфи | Стаття 30(4), перший та другий підпараграфи |
| Стаття 18(4), четвертий підпараграф | - |
| Стаття 18(5), перший та другий підпараграфи | Стаття 30(7), перший та другий підпараграфи |
| Стаття 18(5), третій підпараграф | Стаття 30(8), перший та другий підпараграфи |
| Стаття 18(5), четвертий підпараграф | Стаття 30(5), третій підпараграф |
| - | Стаття 30(6), перший підпараграф |
| Стаття 18(5), п’ятий підпараграф | Стаття 30(6), другий підпараграф |
| Стаття 18(6), перший та другий підпараграфи | Стаття 30(5), перший та другий підпараграфи |
| Стаття 18(6), третій підпараграф | - |
| Стаття 18(6), четвертий підпараграф | Стаття 30(6), третій підпараграф |
| - | Стаття 30(6), четвертий підпараграф |
| Стаття 18(6), п’ятий підпараграф | Стаття 30(6), п’ятий підпараграф |
| Стаття 18(7) | Стаття 30(9), перший підпараграф |
| - | Стаття 30(9), другий підпараграф |
| Стаття 18(8) та (9) | - |
| - | Стаття 30(10) |
| Стаття 19(1), перший підпараграф | Стаття 31(1), перший підпараграф |
| Стаття 19(1), перший підпараграф, пункти (a), (b) та (c) | Стаття 31(1), перший підпараграф, пункти (a), (b) та (c) |
| - | Стаття 31(1), перший підпараграф, пункт (d) |
| Стаття 19(2), (3) та (4) | Стаття 31(2), (3) та (4) |
| Стаття 19(5) | - |
| Стаття 19(7), перший підпараграф | Стаття 31(5), перший підпараграф |
| Стаття 19(7), перший підпараграф, перший, другий, третій та четвертий абзаци | - |
| Стаття 18(4), другий та третій підпараграфи | Стаття 31(5), другий та третій підпараграфи |
| Стаття 19(8) | Стаття 31(6) |
| Стаття 20 | Стаття 32 |
| Стаття 22 | - |
| Стаття 23(1) та (2) | Стаття 33(1) та (2) |
| Стаття 23(3), (4), (5), (6), (7) та (8) | - |
| Стаття 23(9) | Стаття 33(3) |
| Стаття 23(10) | Стаття 33(4) |
| Стаття 24 | - |
| Стаття 25(1) | Стаття 34(1) |
| Стаття 25(2) | Стаття 34(2) |
| Стаття 25(3) | Стаття 34(3) |
| Стаття 25a(1) | Стаття 35(1) |
| Стаття 25a(2) | Стаття 35(2) та (3) |
| Стаття 25a(3) | Стаття 35(4) |
| - | Стаття 35(5) |
| Стаття 25a(4) та (5) | Стаття 35(6) та (7) |
| Стаття 26 | - |
| Стаття 27 | Стаття 36 |
| - | Стаття 37 |
| Стаття 28 | Стаття 38 |
| Стаття 29 | Стаття 39 |
| Додаток I | Додаток I |
| Додаток II | Додаток II |
| Додаток III | Додаток III |
| Додаток IV | Додаток IV |
| Додаток V | Додаток V |
| Додаток VI | - |
| - | Додаток VI |
| Додаток VII | Додаток VII |
| Додаток VIII | Додаток VIII |
| Додаток IX | Додаток IX |
| - | Додаток X |
| - | Додаток XI |
__________
(-1) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила для внутрішнього ринку електроенергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄC (OB L 211, 14.08.2009, с. 55).
(-2) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 від 18 липня 2018 року про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Союзу, про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1296/2013, (ЄС) № 1301/2013, (ЄС) № 1303/2013, (ЄС) № 1304/2013, (ЄС) № 1309/2013, (ЄС) № 1316/2013, (ЄС) № 223/2014, (ЄС) № 283/2014, і Рішення № 541/2014/ЄС та про скасування Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012 ( OB L 193, 30.07.2018, с. 1).
(-3) Рекомендація Комісії 2003/361/ЄС від 06 травня 2003 року щодо визначення мікропідприємств, малих і середніх підприємств (OB L 124, 20.05.2003, с. 36).
(-4) Директива Європейського Парламенту і Ради № 2009/73/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила для внутрішнього ринку природного газу та про скасування Директиви 2003/55/ЄC ( OB L 211, 14.08.2009, с. 94).
(-5) Імплементаційне рішення Комісії (ЄС) 2017/1442 від 31 липня 2017 року про встановлення висновків щодо найкращих доступних технік (НДТ), згідно з Директивою Європейського Парламенту і Ради 2010/75/ЄС, для великих спалювальних установок (OB L 212, 17.08.2017, с. 1).
(-6) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1059/2003 від 26 травня 2003 року про встановлення спільної класифікації територіальних одиниць для статистики (NUTS) (OB L 154, 21.06.2003, с. 1).
(-7) Директива Європейського Парламенту і Ради 98/70/ЄС від 13 жовтня 1998 року стосовно якості бензинового і дизельного палива та про внесення змін до Директиви Ради 93/12/ЄЕС (OB L 350, 28.12.1998, с. 58).
(-8) Для забезпечення можливості досягнення національних цілей, визначених у цьому додатку, наголошується, що в настановах щодо державної допомоги для охорони довкілля визнається збереження потреби в національних механізмах підтримки для стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел.
(-9) Тепло або скидне тепло використовується для отримання охолодження (охолодженого повітря або води) за допомогою абсорбційних холодильних установок. Таким чином, доцільно розраховувати тільки викиди, пов’язані з виробленим теплом, на 1 МДж тепла, незалежно від того, чи кінцеве використання тепла передбачає фактичний обігрів або охолодження за допомогою абсорбційних холодильних установок.
(-10) Формула для розрахування викидів парникових газів від видобування або вирощування сировини e ec охоплює випадки, коли сировину перетворюють на біопалива в один етап. Для більш складних ланцюгів постачання необхідні коригування для розрахування викидів парникових газів від видобування або вирощування сировини e ec для проміжних продуктів.
(-11) Вимірювання вмісту вуглецю у ґрунті можуть бути такими доказами, наприклад, шляхом здійснення першого вимірювання до вирощування та подальших вимірювань через регулярні інтервали тривалістю в кілька років. У такому випадку до другого вимірювання збільшення вмісту вуглецю у ґрунті оцінюється на основі репрезентативних експериментів або моделей ґрунтів. Починаючи з другого вимірювання виміряні значення слугують основою для визначення наявності збільшення вмісту вуглецю у ґрунті та величини такого збільшення.
(-12) Співвідношення, отримане шляхом ділення молекулярної маси CO 2 (44,010 г/моль) на молекулярну масу вуглецю (12,011 г/моль), дорівнює 3,664.
(-13) Рішення Комісії 2010/335/ЄС від 10 червня 2010 року про настанови щодо розрахування вуглецевих запасів земель для цілей додатка V до Директиви 2009/28/ЄС (OB L 151, 17.06.2010, с. 19).
(-14) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/841 від 30 травня 2018 року про включення викидів і абсорбції парникових газів від землекористування, змін у землекористуванні та лісового господарства до кліматичної та енергетичної рамки до 2030 року та внесення змін до Регламенту (ЄС) № 525/2013 та Рішення № 529/2013/ЄС (OB L 156, 19.06.2018, с. 1).
(-15) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/31/ЄС від 23 квітня 2009 року про геологічне зберігання діоксиду вуглецю та внесення змін до Директиви Ради 85/337/ЄЕС, директив Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС, 2001/80/ЄС, 2004/35/ЄС, 2006/12/ЄС, 2008/1/ЄС і Регламенту (ЄС) № 1013/2006 (OB L 140, 05.06.2009, с. 114).
(-16) Тепло або скидне тепло використовується для отримання охолодження (охолодженого повітря або води) за допомогою абсорбційних холодильних установок. Таким чином, доцільно розраховувати тільки викиди, пов’язані з виробленим теплом, на 1 МДж тепла, незалежно від того, чи кінцеве використання тепла передбачає фактичний обігрів або охолодження за допомогою абсорбційних холодильних установок.
(-17) Формула для розрахування викидів парникових газів від видобування або вирощування сировини eec охоплює випадки, коли сировину перетворюють на біопалива в один етап. Для більш складних ланцюгів постачання необхідні коригування для розрахування викидів парникових газів від видобування або вирощування сировини eec для проміжних продуктів.
(-18) Вимірювання вмісту вуглецю у ґрунті можуть бути такими доказами, наприклад, шляхом здійснення першого вимірювання до вирощування та подальших вимірювань через регулярні інтервали тривалістю в кілька років. У такому випадку до другого вимірювання збільшення вмісту вуглецю у ґрунті оцінюється на основі репрезентативних експериментів або моделей ґрунтів. Починаючи з другого вимірювання виміряні значення слугують основою для визначення наявності збільшення вмісту вуглецю у ґрунті та величини такого збільшення.
(-19) Співвідношення, отримане шляхом ділення молекулярної маси CO 2 (44,010 г/моль) на молекулярну масу вуглецю (12,011 г/моль), дорівнює 3,664.
(-20) Орні землі, як означено МГЕЗК.
(-21) Багаторічні культури визначаються як багаторічний культури, наземну частину яких зазвичай щорічно не заготовлюють, як-от лісова порість з коротким циклом ротації та олійна пальма.
(-22) Рішення Комісії 2010/335/ЄС від 10 червня 2010 року про настанови щодо розрахування вуглецевих запасів земель для цілей додатка V до Директиви 2009/28/ЄС (OB L 151, 17.6.2010, с. 19).
(-23) Визначення відновлюваної енергії для охолодження стосується тільки стаціонарного охолодження.
(-24) Скидне тепло визначене у статті 2(9) цієї Директиви. Скидне тепло може враховуватися для цілей статей 23 та 24 цієї Директиви.
(-25) Кількість джерела холоду відповідає кількості тепла, поглинутого навколишнім повітрям, водою та ґрунтом, які діють в якості поглиначів тепла. Навколишнє повітря та вода відповідають енергії навколишнього середовища, як означено у статті 2(2) цієї Директиви. Ґрунт відповідає геотермальній енергії, як означено у статті 2(3) цієї Директиви.
(-26) З термодинамічної точки зору, подача холоду відповідає частці тепла, виділеного системою охолодження в навколишнє повітря, воду або ґрунт, які діють у якості поглинача тепла або джерела холоду. Навколишнє повітря та вода відповідають енергії навколишнього середовища, як означено у статті 2(2) цієї Директиви. Функція ґрунту як поглинача тепла або джерела холоду відповідає геотермальній енергії, як означено у статті 2(3) цієї Директиви.
(-27) Регламент Комісії (ЄС) 2016/2281 від 30 листопада 2016 року про імплементацію Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/125/ЄС про рамки для встановлення вимог до екодизайну для пов’язаних з енергоспоживанням продуктів, стосовно вимог до екодизайну для продукції для повітряного опалення, продукції для охолодження, високотемпературних промислових охолоджувачів та вентиляторних доводжувачів (OB L 346, 20.12.2016, с. 1).
(-28) https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:OJ.C_.2017.229.01.0001.01.ENG&toc=OJ:C:2017:229:TOC
(-29) У випадку, коли реальні умови роботи генераторів холоду призводять до значень SPF, які значно нижчі, ніж планові значення за стандартних умов, у зв’язку з різними положеннями щодо встановлення, держави-члени можуть виключити такі системи зі сфери охоплення визначення відновлюваної енергії для охолодження (наприклад, генератор холоду з водяним охолодженням, що використовує сухий охолоджувач замість баштової градирні для виділення тепла в навколишнє повітря).
(-30) Регламент Комісії (ЄС) № 206/2012 від 06 березня 2012 року про імплементацію Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/125/ЄС стосовно вимог до екодизайну для кондиціонерів повітря та вентиляторів, призначених для особистого комфорту (OB L 72, 10.03.2012, с. 7).
(-31) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2002 від 11 грудня 2018 року про внесення змін до Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність (OB L 328, 21.12.2018, с. 210).
(-32) ENER/C1/2018-493, Відновлюване охолодження згідно з переглянутою Директивою про відновлювану енергію, Віденський технічний університет, 2021.
(-33) SPF p ідентичний ета s,c, як означено в Регламенті (ЄС) № 2016/2281.
(-34) Регламент Комісії (ЄС) № 813/2013 від 02 серпня 2013 року про імплементацію Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/125/ЄС стосовно вимог до екодизайну для обігрівачів приміщень та комбінованих обігрівачів (OB L 239, 06.09.2013, с. 136).
(-35) У частині 1 дослідження ENER/C1/2018-493 "Огляд та ринкова частка технологій охолодження" наведені детальніші визначення та формули для зазначених значень у главі 1.5 "Значення енергоефективності для сучасних систем охолодження".
(-36) Рішення Комісії від 01 березня 2013 року про встановлення настанов для держав-членів щодо розрахування відновлюваної енергії від теплових насосів для різних технологій теплових насосів відповідно до статті 5 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/28/EC (OB L 62, 06.03.2013, с. 27).
(-37) Наведені середні значення представляють собою середньозважене значення окремо змодельованих значень для сировини. Величина значень у додатку чутлива до діапазону припущень (як-от оброблення супутніх продуктів, зміни врожайності, вуглецеві запаси та витіснення інших продуктів), які використовуються в економічних моделях, розроблених для їх оцінювання. Відповідно, хоча неможливо повністю охарактеризувати діапазон невизначеності, пов’язаний із такими оцінками, був проведений аналіз чутливості із використанням результатів на основі випадкових варіацій ключових параметрів, так званий "аналіз Монте-Карло".
(-38) Багаторічні культури визначаються як багаторічний культури, наземну частину яких зазвичай щорічно не заготовлюють, як-от лісова порість з коротким циклом ротації та олійна пальма.
( Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua. Оригінальний текст перекладу )
( Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою )