• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 від 11 грудня 2018 року про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел (нова редакція)

Європейський Союз | Директива, Правила, Міжнародний документ від 11.12.2018 № 2018/2001
Реквізити
  • Видавник: Європейський Союз
  • Тип: Директива, Правила, Міжнародний документ
  • Дата: 11.12.2018
  • Номер: 2018/2001
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Європейський Союз
  • Тип: Директива, Правила, Міжнародний документ
  • Дата: 11.12.2018
  • Номер: 2018/2001
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Стаття 32. Імплементаційні акти
Імплементаційні акти, зазначені у другому підпараграфі статті 29(3), статті 29(8), першому підпараграфі статті 30(5), другому підпараграфі статті 30(6), першому підпараграфі статті 30(8), першому підпараграфі статті 31(4) та у статті 31(6) цієї Директиви, повинні повністю враховувати положення щодо скорочення викидів парникових газів згідно зі статтею 7a Директиви Європейського Парламенту і Ради 98/70/ЄС (- 7).
Стаття 33. Моніторинг з боку Комісії
1. Комісія повинна здійснювати моніторинг походження біопалив, біорідин і палив з біомаси, спожитих у Союзі, а також впливу їх виробництва, у тому числі впливу в результаті витіснення, на землекористування в Союзі та в основних третіх країнах постачання. Такий моніторинг повинен ґрунтуватися на інтегрованих національних планах з енергетики та клімату та відповідних звітах про прогрес держав-членів згідно зі статтями 3, 17 та 20 Регламенту (ЄС) 2018/1999, а також на документах відповідних третіх країн, міжурядових організацій, на наукових дослідженнях або будь-якій іншій відповідній інформації. Комісія повинна також здійснювати моніторинг змін товарних цін, пов’язаних із використанням біомаси для енергетичних цілей, і будь-яких пов’язаних позитивних і негативних наслідків для продовольчої безпеки.
2. Комісія повинна підтримувати діалог і обмін інформацією з третіми країнами, виробниками біопалив, біорідин і палив з біомаси, організаціями споживачів і громадянським суспільством стосовно загального впровадження заходів, визначених у цій Директиві, які стосуються біопалив, біорідин і палив з біомаси. У цьому контексті вона повинна приділяти особливу увагу потенційному впливу біопалив, біорідин і палив з біомаси на ціни на харчові продукти.
3. У 2026 році Комісія повинна подати, якщо це доцільно, законодавчу пропозицію щодо регулятивних рамок для сприяння використання енергії з відновлюваних джерел на період після 2030 року.
У такій пропозиції повинен бути врахований досвід імплементації цієї Директиви, у тому числі критеріїв сталості та скорочення викидів парникових газів, а також технологічний розвиток у сфері виробництва енергії з відновлюваних джерел
4. У 2032 році Комісія повинна опублікувати звіт з оглядом застосування цієї Директиви.
Стаття 34. Процедура комітету
1. Комісії допомагає Комітет Енергетичного Союзу, створений на підставі статті 44 Регламенту (ЄС) 2018/1999.
2. Незважаючи на параграф 1, з питань, пов’язаних зі сталістю біопалив, біорідин і палив з біомаси, Комісії допомагає Комітет з питань сталості біопалив, біорідин і палив з біомаси. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.
3. У разі покликання на цей параграф застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.
Якщо Комітет не надає жодного висновку, Комісія не ухвалює проект імплементаційного акта і застосовується третій підпараграф статті 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011.
Стаття 35. Здійснення делегованих повноважень
1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надані Комісії відповідно до умов, встановлених у цій статті.
2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у другому підпараграфі статті 8(3), другому підпараграфі статті 25(2), четвертому підпараграфі статті 26(2), п’ятому підпараграфі статті 26(2), пункті (c) статті 27(1), сьомому підпараграфі статті 27(3), статті 28(5), другому підпараграфі статті 28(6) і другому підпараграфі статті 31(5), надано Комісії на п’ятирічний період з 24 грудня 2018 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення такого п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжуються на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.
3. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у п’ятому підпараграфі статті 7(3), надано Комісії до 31 грудня 2021 року.
4. Делеговані повноваження, зазначені у п’ятому підпараграфі статті 7(3), другому підпараграфі статті 8(3), другому підпараграфі статті 25(2), четвертому підпараграфі статті 26(2), п’ятому підпараграфі статті 26(2), пункті (c) статті 27(1), сьомому підпараграфі статті 27(3), статті 28(5), другому підпараграфі статті 28(6) і другому підпараграфі статті 31(5), можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Таке рішення набуває чинності на наступний день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу або з пізнішої дати, вказаної у ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.
5. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, які встановлені в Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про краще законотворення.
6. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.
7. Делегований акт, ухвалений відповідно до п’ятого підпараграфа статті 7(3), другого підпараграфа статті 8(3), другого підпараграфа статті 25(2), четвертого підпараграфа статті 26(2), п’ятого підпараграфа статті 26(2), пункту (c) статті 27(1), сьомого підпараграфа статті 27(3), статті 28(5), другого підпараграфа статті 28(6) і другого підпараграфа статті 31(5), набуває чинності, тільки якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до завершення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період продовжується ще на два місяці за ініціативи Європейського Парламенту або Ради.
Стаття 36. Транспозиція
1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання статей 2-13, 15-31 та 37, додатків II, III та V-IX, до 30 червня 2021 року. Вони негайно надсилають Комісії текст таких інструментів.
Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційного опублікування. Вони також повинні містити заяву про те, що покликання у наявних законах, підзаконних нормативно-правових актах та адміністративних положеннях на Директиву, скасовану цією Директивою, повинні тлумачитись як покликання на цю Директиву. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено, а також яким чином вказана заява має бути сформульована.
2. Держави-члени передають Комісії текст основних положень національного права, які вони ухвалюють у сфері регулювання цієї Директиви.
3. Ця Директива не впливає на застосування відступів згідно з правом Союзу стосовно внутрішнього ринку електроенергії.
Стаття 37. Скасування
Директиву 2009/28/ЄС, зі змінами, внесеними директивами, зазначеними в частині A додатка X, скасовано з 01 липня 2021 року, без обмеження зобов’язань держав-членів щодо кінцевих термінів транспозиції до національного права директив, зазначених у частині B додатка X, і без обмеження зобов’язань держав-членів у 2020 році, як встановлено у статті 3(1) і визначено у частині A додатка I до Директиви 2009/28/ЄС.
Покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву та читати згідно з кореляційною таблицею, визначеною в додатку XI.
Стаття 38. Набуття чинності
Ця Директива набуває чинності на третій день після її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Стаття 39. Адресати
Цю Директиву адресовано державам-членам.
ДОДАТОК I
НАЦІОНАЛЬНІ ЗАГАЛЬНІ ЦІЛЬОВІ ПОКАЗНИКИ ЩОДО ЧАСТКИ ЕНЕРГІЇ З ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ У ВАЛОВОМУ КІНЦЕВОМУ СПОЖИВАННІ ЕНЕРГІЇ У 2020 РОЦІ ( - 8)
A. Національні загальні цільові показники
Частка енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому споживанні енергії, 2005 р. (S 2005 ) Частка енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому споживанні енергії, 2020 р. (S 2020 )
Бельгія 2,2% 13%
Болгарія 9,4% 16%
Чеська Республіка 6,1% 13%
Данія 17,0% 30%
Німеччина 5,8% 18%
Естонія 18,0% 25%
Ірландія 3,1% 16%
Греція 6,9% 18%
Іспанія 8,7% 20%
Франція 10,3% 23%
Хорватія 12,6% 20%
Італія 5,2% 17%
Кіпр 2,9% 13%
Латвія 32,6% 40%
Литва 15,0% 23%
Люксембург 0,9% 11%
Угорщина 4,3% 13%
Мальта 0,0% 10%
Нідерланди 2,4% 14%
Австрія 23,3% 34%
Польща 7,2% 15%
Португалія 20,5% 31%
Румунія 17,8% 24%
Словенія 16,0% 25%
Словацька Республіка 6,7% 14%
Фінляндія 28,5% 38%
Швеція 39,8% 49%
Сполучене Королівство 1,3% 15%
ДОДАТОК II
ПРАВИЛО ПРИВЕДЕННЯ ДЛЯ ВРАХУВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, ВИРОБЛЕНОЇ З ГІДРОЕНЕРГІЇ ТА ВІТРОВОЇ ЕНЕРГІЇ
Для цілей врахування електроенергії, виробленої з гідроенергії в конкретній державі-члені, застосовується таке правило:
див. зображення
де:



N

=

референтний рік;



QN(norm)

=

приведена електроенергія, вироблена на всіх гідроелектростанціях у державі-члені в році N, для цілей врахування;



Qi

=

кількість електроенергії, яка фактично вироблена в році і на всіх гідроелектростанціях у державі-члені, виміряна в ГВт·год, без урахування виробництва електроенергії на гідроакумулюючих електростанціях з попередньо закачаної води;



Ci

=

загальна встановлена потужність, за винятком гідроакумулюючих електростанцій, усіх гідроелектростанцій в державі-члені наприкінці року і, виміряна в МВт.
Для цілей врахування електроенергії, виробленої на наземних вітрових електростанціях у конкретній державі-члені, застосовується таке правило:
див. зображення
, де:



N

=

референтний рік;



QN(norm)

=

приведена електроенергія, вироблена на всіх наземних вітрових електростанціях у державі-члені в році N, для цілей врахування;



Qi

=

кількість електроенергії, яка фактично вироблена в році і на всіх наземних вітрових електростанціях у державі-члені, виміряна в ГВт·год;



Cj

=

загальна встановлена потужність усіх наземних вітрових електростанцій в державі-члені наприкінці року j, виміряна в МВт;



n

=

4 або кількість років, які передували року N і щодо яких відповідна держава-член має дані про потужність і виробництво, залежно від того, яке із цих значень є меншим.
Для цілей врахування електроенергії, виробленої на морських вітрових електростанціях у конкретній державі-члені, застосовується таке правило:
див. зображення
, де:



N

=

референтний рік;



QN(norm)

=

приведена електроенергія, вироблена на всіх морських вітрових електростанціях у державі-члені в році N, для цілей врахування;



Qi

=

кількість електроенергії, яка фактично вироблена в році і на всіх морських вітрових електростанціях у державі-члені, виміряна в ГВт·год;



Cj

=

загальна встановлена потужність усіх морських вітрових електростанцій в державі-члені наприкінці року j, виміряна в МВт;



n

=

4 або кількість років, які передували року N і щодо яких відповідна держава-член має дані про потужність і виробництво, залежно від того, яке із цих значень є меншим.
ДОДАТОК III
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ВМІСТ ПАЛИВ
Паливо Енергетичний вміст за масою (нижча теплотворна здатність, МДж/кг) Енергетичний вміст за об’ємом (нижча теплотворна здатність, МДж/л)
ПАЛИВА, ОТРИМАНІ З БІОМАСИ ТА/АБО В РЕЗУЛЬТАТІ ОПЕРАЦІЙ З ПЕРЕРОБЛЕННЯ БІОМАСИ
Біопропан 46 24
Чиста рослинна олія (олія, вироблена з олійних культур шляхом пресування, екстракції або подібних процедур, нерафінована або рафінована, але хімічно не модифікована) 37 34
Біодизель - метиловий етер жирної кислоти (метиловий етер, вироблений з олії з біомаси) 37 33
Біодизель - етиловий етер жирної кислоти (етиловий етер, вироблений з олії з біомаси) 38 34
Біогаз, який може бути очищений до якості природного газу 50 -
Гідроочищена (термохімічно оброблена воднем) олія з біомаси для використання в якості заміни дизеля 44 34
Гідроочищена (термохімічно оброблена воднем) олія з біомаси для використання в якості заміни бензину 45 30
Гідроочищена (термохімічно оброблена воднем) олія з біомаси для використання в якості заміни реактивного палива 44 34
Гідроочищена (термохімічно оброблена воднем) олія з біомаси для використання в якості заміни зрідженого нафтового газу 46 24
Спільно перероблена олія (перероблена на нафтопереробному заводі спільно з викопним паливом) з біомаси або піролізованої біомаси для використання в якості заміни дизеля 43 36
Спільно перероблена олія (перероблена на нафтопереробному заводі спільно з викопним паливом) з біомаси або піролізованої біомаси для використання в якості заміни бензину 44 32
Спільно перероблена олія (перероблена на нафтопереробному заводі спільно з викопним паливом) з біомаси або піролізованої біомаси для використання в якості заміни ракетного палива 43 33
Спільно перероблена олія (перероблена на нафтопереробному заводі спільно з викопним паливом) з біомаси або піролізованої біомаси для використання в якості заміни зрідженого нафтового газу 46 23
ВІДНОВЛЮВАНІ ПАЛИВА, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ВИРОБЛЕНІ З РІЗНИХ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ, У ТОМУ ЧИСЛІ З БІОМАСИ
Метанол з відновлюваних джерел 20 16
Етанол з відновлюваних джерел 27 21
Пропанол з відновлюваних джерел 31 25
Бутанол з відновлюваних джерел 33 27
Дизель, вироблений за допомогою процесу Фішера - Тропша (синтетичний вуглеводень або суміш вуглеводнів для використання в якості заміни дизеля) 44 34
Бензин, вироблений за допомогою процесу Фішера - Тропша (синтетичний вуглеводень або суміш вуглеводнів для використання в якості заміни бензину) 44 33
Ракетне паливо, вироблене за допомогою процесу Фішера - Тропша (синтетичний вуглеводень або суміш вуглеводнів для використання в якості заміни ракетного палива) 44 33
Зріджений нафтовий газ, вироблений за допомогою процесу Фішера - Тропша (синтетичний вуглеводень або суміш вуглеводнів для використання в якості заміни зрідженого нафтового газу) 46 24
ДМЕ (диметилетер) 28 19
Водень з відновлюваних джерел 120 -
ЕТБЕ (етил-трет-бутиловий етер, вироблений на основі етанолу) 36 (37% з яких із відновлюваних джерел) 27 (37% з яких із відновлюваних джерел)
МТБЕ (метил-трет-бутиловий етер, вироблений на основі метанолу) 35 (22% з яких із відновлюваних джерел) 26 (22% з яких із відновлюваних джерел)
ЕТАЕ (етил-трет-аміловий етер, вироблений на основі етанолу) 38 (29% з яких із відновлюваних джерел) 29 (29% з яких із відновлюваних джерел)
ТАМЕ (трет-аміл-метиловий етер, вироблений на основі метанолу) 36 (18% з яких із відновлюваних джерел) 28 (18% з яких із відновлюваних джерел)
THxEE (етил-трет-гексиловий етер, вироблений на основі етанолу) 38 (25% з яких із відновлюваних джерел) 30 (25% з яких із відновлюваних джерел)
THxME (метил-трет-гексиловий етер, вироблений на основі метанолу) 38 (14% з яких із відновлюваних джерел) 30 (14% з яких із відновлюваних джерел)
ВИКОПНЕ ПАЛИВО
Бензин 43 32
Дизель 43 36
ДОДАТОК IV
СЕРТИФІКАЦІЯ МОНТАЖНИКІВ
Схеми сертифікації та еквівалентні кваліфікаційні схеми, зазначені у статті 18(3), повинні ґрунтуватися на таких критеріях:
1. Процес сертифікації або кваліфікації повинен бути прозорим і чітко визначеним державами-членами або призначеним ними адміністративним органом.
2. Монтажники установок на біомасі, теплових насосів, геотермальних систем неглибокого залягання, сонячних фотоелектричних і сонячних теплових систем повинні бути сертифіковані в рамках акредитованої програми підготовки або надавачем освітніх послуг.
3. Акредитація програми навчання або надавача освітніх послуг здійснюється державами-членами або призначеним ними адміністративним органом. Орган акредитації повинен забезпечити, щоб програма навчання, пропонована надавачем освітніх послуг, була послідовною та мала регіональний або національний характер. Надавач освітніх послуг повинен мати належні технічні засоби для забезпечення практичного навчання, у тому числі лабораторне обладнання або еквівалентні засоби для забезпечення практичного навчання. На додаток до основного курсу навчання, надавач освітніх послуг також повинен пропонувати коротші курси підвищення кваліфікації з актуальних питань, зокрема щодо нових технологій, щоб забезпечити можливість навчання протягом життя у сфері установок. Надавачами освітніх послуг можуть бути виробники обладнання або систем, інститути або асоціації.
4. Навчання, за результатами якого відбувається сертифікація або кваліфікація монтажника, повинне включати теоретичну та практичну частини. Наприкінці навчання монтажник повинен мати навички, необхідні для встановлення відповідного обладнання та систем із метою задоволення потреб клієнта у продуктивності та надійності, виконувати роботу якісно та дотримуватися всіх застосовних норм і стандартів, у тому числі енергетичного та екологічного маркування.
5. Курс навчання повинен завершуватися екзаменом, за результатами якого надається сертифікат або кваліфікація. Екзамен повинен включати практичне оцінювання успішності встановлення котлів або плит на біомасі, теплових насосів, геотермальних систем неглибокого залягання, сонячних фотоелектричних і сонячних теплових систем.
6. Схеми сертифікації та еквівалентні кваліфікаційні схеми, зазначені у статті 18(3), повинні належним чином враховувати такі настанови:
(a) Акредитовані програми навчання повинні пропонуватися монтажникам із досвідом роботи, які пройшли або проходять такі типи навчання:
(i) у випадку монтажників котлів і плит на біомасі: передумовою є навчання на сантехніка, слюсаря-трубопровідника, інженера-теплотехніка, техніка сантехнічного, опалювального або охолоджувального обладнання;
(ii) у випадку монтажників теплових насосів: передумовою є навчання на сантехніка або інженера холодильного обладнання та володіння баковими навичками електрика та сантехніка (різання труб, паяння труб, склеювання труб, теплоізоляція, герметизація фітингів, випробування на витоки та встановлення систем опалення або охолодження);
(iii) у випадку монтажника сонячних фотоелектричних або сонячних теплових систем: передумовою є навчання на сантехніка або електрика та володіння базовими навичками сантехніка, електрика та покрівельника, у тому числі знаннями у сфері паяння труб, склеювання труб, герметизації фітингів, випробування на витоки, здатністю підключати електропроводку, знаннями основних покрівельних матеріалів, методів гідроізоляції та герметизації; або
(iv) програма професійної підготовки для здобуття монтажником належних навичок, що відповідає трьом рокам навчання для здобуття навичок, зазначених у пункті (a), (b) або (c), включно з аудиторним навчанням і навчанням на робочому місці.
(b) Теоретична частина навчання на монтажника плит і котлів на біомасі повинна включати огляд ситуації на ринку біомаси та охоплювати екологічні аспекти, палива з біомаси, логістику, протипожежний захист, пов’язані субсидії, методи спалювання, системи спалювання, оптимальні гідравлічні рішення, порівняння витрат і прибутковості, а також проектування, встановлення та технічне обслуговування котлів і плит на біомасі. Навчання також повинне надавати добрі знання будь-яких європейських стандартів у сфері технологій і палив на біомасі, таких як пелети, а також національного права та права Союзу, що стосується біомаси.
(c) Теоретична частина навчання на монтажника теплових насосів повинна включати огляд ситуації на ринку теплових насосів і охоплювати геотермальні ресурси та температури наземних джерел у різних регіонах, визначення теплопровідності ґрунту та гірських порід, правила використання геотермальних ресурсів, техніко-економічну ефективність використання теплових насосів у будівлях і визначення найбільш придатної системи теплового насоса, а також знання про технічні вимоги, безпеку, фільтрування повітря, підключення до джерела тепла та конфігурацію систем. Навчання також повинне надавати добрі знання будь-яких європейських стандартів для теплових насосів і відповідного національного права та права Союзу. Монтажник повинен демонструвати такі ключові компетенції:
(i) базове розуміння фізичних і експлуатаційних принципів теплового насоса, у тому числі характеристик циклу теплового насоса: зв’язки між низькими температурами тепловідводу, високими температурами джерела тепла та ефективністю роботи системи, визначення коефіцієнта корисної дії та коефіцієнта сезонної ефективності (SPF);
(ii) розуміння компонентів насоса та їх функції в циклі теплового насоса, у тому числі компресора, розширювального клапана, випарника, конденсатора, арматури та фітингів, мастила, холодоагента, можливостей перегрівання, переохолодження та охолодження теплових насосів; та
(iii) здатність вибирати тип і розмір компонентів у типових монтажних ситуаціях, у тому числі визначення типових значень теплового навантаження різних будівель і на постачання гарячої води на основі споживання енергії, визначення потужності теплового насоса на основі теплового навантаження на постачання гарячої води, теплової інерції будівлі та режиму переривчастого струму; визначати тип буферної ємності, її об’єм та інтеграцію другої системи опалення.
(d) Теоретична частина навчання на монтажника сонячних фотоелектричних і сонячних теплових систем повинна включати огляд ситуації на ринку сонячних продуктів і порівняння витрат та прибутковості, а також охоплювати екологічні аспекти, компоненти, характеристики та визначення параметрів сонячних систем, точний вибір систем і визначення параметрів компонентів, визначення теплового навантаження, протипожежний захист, пов’язані субсидії, а також проектування, встановлення та технічне обслуговування сонячних фотоелектричних і сонячних теплових установок. Навчання також повинне надавати добрі знання будь-яких європейських стандартів у сфері технологій, сертифікації, як-от Solar Keymark, і пов’язаного національного права та права Союзу. Монтажник повинен демонструвати такі ключові компетенції:
(i) здатність безпечно виконувати роботи з використанням необхідних інструментів і обладнання та з дотриманням норм і стандартів безпеки, а також виявляти сантехнічні, електричні та інші небезпечні фактори, пов’язані із сонячними установками;
(ii) здатність визначати системи та їхні компоненти, характерні для активних і пасивних систем, у тому числі механічну конструкцію, а також визначати розташування компонентів, планування та конфігурацію систем;
(iii) здатність визначати необхідну площу встановлення, орієнтацію та нахил сонячного фотоелектричного та сонячного водонагрівача з урахуванням екранування, доступу до сонячного світла, структурної цілісності, придатності установки для конкретної будівлі або клімату, а також визначати різні методи монтажу, придатні для типів покрівлі, і баланс обладнання системи, необхідний для встановлення; та
(iv) зокрема, для сонячних фотоелектричних систем - здатність адаптувати електротехнічну частину проекту, у тому числі визначення розрахункового струму, підбір провідників відповідних типів і номіналу для кожного електричного ланцюга, визначення належного розміру, номіналу та розташування всього пов’язаного обладнання та підсистем, вибір належної точки підключення.
(e) Сертифікація монтажників повинна надаватися на обмежений період часу, щоб для продовження строку дії сертифікації необхідно було пройти семінар або захід із підвищення кваліфікації.
ДОДАТОК V
ПРАВИЛА РОЗРАХУВАННЯ ВПЛИВУ БІОПАЛИВ, БІОРІДИН ТА ПОРІВНЯННИХ ВИКОПНИХ ПАЛИВ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ
A. ТИПОВІ ТА СТАНДАРТНІ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ БІОПАЛИВ, ЯКЩО ВОНИ ВИРОБЛЕНІ БЕЗ ЧИСТИХ ВИКИДІВ ВУГЛЕЦЮ ВНАСЛІДОК ЗМІНИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Спосіб виробництва біопалив Обсяг скорочення викидів парникових газів - типове значення Обсяг скорочення викидів парникових газів - стандартне значення
етанол із цукрових буряків (без біогазу, отриманого з мелясної барди, з використанням природного газу в якості технологічного палива для перероблення у звичайному котлі) 67% 59%
етанол із цукрових буряків (з біогазом, отриманим із мелясної барди, з використанням природного газу в якості технологічного палива для перероблення у звичайному котлі) 77% 73%
етанол із цукрових буряків (без біогазу, отриманого з мелясної барди, з використанням природного газу в якості технологічного палива для перероблення в когенераційній установці (*)) 73% 68%
етанол із цукрових буряків (з біогазом, отриманим із мелясної барди, з використанням природного газу в якості технологічного палива для перероблення в когенераційній установці (*)) 79% 76%
етанол із цукрових буряків (без біогазу, отриманого з мелясної барди, з використанням лігніту в якості технологічного палива для перероблення в когенераційній установці (*)) 58% 47%
етанол із цукрових буряків (з біогазом, отриманим із мелясної барди, з використанням лігніту в якості технологічного палива для перероблення в когенераційній установці (*)) 71% 64%
етанол із кукурудзи (з використанням природного газу в якості технологічного палива для перероблення у звичайному котлі) 48% 40%
етанол із кукурудзи (з використанням природного газу в якості технологічного палива для перероблення в когенераційній установці (*)) 55% 48%
етанол із кукурудзи (з використанням лігніту в якості технологічного палива для перероблення в когенераційній установці (*)) 40% 28%
етанол із кукурудзи (з використанням залишків лісового господарства в якості технологічного палива для перероблення в когенераційній установці (*)) 69% 68%
етанол з інших злакових культур, за винятком кукурудзи (з використанням природного газу в якості технологічного палива для перероблення у звичайному котлі) 47% 38%
етанол з інших злакових культур, за винятком кукурудзи (з використанням природного газу в якості технологічного палива для перероблення в когенераційній установці (*)) 53% 46%
етанол з інших злакових культур, за винятком кукурудзи (з використанням лігніту в якості технологічного палива для перероблення в когенераційній установці (*)) 37% 24%
етанол з інших злакових культур, за винятком кукурудзи (з використанням залишків лісового господарства в якості технологічного палива для перероблення в когенераційній установці (*)) 67% 67%
етанол із цукрової тростини 70% 70%
частина етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), отримана з відновлюваних джерел Дорівнює значенню для використаного способу виробництва етанолу
частина етил-трет-аміловий етеру (ЕТАЕ), отримана з відновлюваних джерел Дорівнює значенню для використаного способу виробництва етанолу
біодизель із насіння ріпаку 52% 47%
біодизель із соняшника 57% 52%
біодизель із сої 55% 50%
біодизель із пальмової олії (відкритий відстійник) 33% 20%
біодизель із пальмової олії (процес з уловлюванням метану на заводі з виробництва пальмової олії) 51% 45%
біодизель із відпрацьованої кулінарної олії 88% 84%
біодизель із тваринних жирів, отриманих у результаті витоплювання (**) 84% 78%
гідроочищена рослинна олія з насіння ріпаку 51% 47%
гідроочищена рослинна олія із соняшника 58% 54%
гідроочищена рослинна олія із сої 55% 51%
гідроочищена рослинна олія з пальмової олії (відкритий відстійник) 34% 22%
гідроочищена рослинна олія з пальмової олії (процес з уловлюванням метану на олійні) 53% 49%
гідроочищена олія з відпрацьованої кулінарної олії 87% 83%
гідроочищена олія з тваринних жирів, отриманих у результаті витоплювання (**) 83% 77%
нерафінована рослинна олія з насіння ріпаку 59% 57%
нерафінована рослинна олія із соняшника 65% 64%
нерафінована рослинна олія із сої 63% 61%
нерафінована рослинна олія з пальмової олії (відкритий відстійник) 40% 30%
нерафінована рослинна олія з пальмової олії (процес з уловлюванням метану на заводі з виробництва пальмової олії) 59% 57%
нерафінована олія з відпрацьованої кулінарної олії 98% 98%
(*) Стандартні значення для процесів із використанням комбінованого виробництва теплової та електричної енергії дійсні, тільки якщо все технологічне тепло постачається за рахунок комбінованого виробництва теплової та електричної енергії.
(**) Застосовується тільки до біопалив, вироблених із побічних продуктів тваринного походження, класифікованих як матеріали категорії 1 та 2 згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1069/2009 (-1), для яких не враховуються викиди, пов’язані з гігієнізацією в ході витоплювання.
(-1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1069/2009 від 21 жовтня 2009 року про встановлення санітарних норм щодо побічних і похідних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, та про скасування Регламенту (ЄС) № 1774/2002 (Регламент про побічні продукти тваринного походження) (OB L 300, 14.11.2009, с. 1).
B. РОЗРАХУНКОВІ ТИПОВІ ТА СТАНДАРТНІ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ МАЙБУТНІХ БІОПАЛИВ, ЯКІ НЕ БУЛИ ПРИСУТНІ НА РИНКУ АБО БУЛИ ПРИСУТНІ НА РИНКУ В НЕЗНАЧНІЙ КІЛЬКОСТІ У 2016 РОЦІ, ЯКЩО ВОНИ ВИРОБЛЕНІ БЕЗ ЧИСТИХ ВИКИДІВ ВУГЛЕЦЮ ВНАСЛІДОК ЗМІНИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Спосіб виробництва біопалив Обсяг скорочення викидів парникових газів - типове значення Обсяг скорочення викидів парникових газів - стандартне значення
етанол із пшеничної соломи 85% 83%
дизель, вироблений за допомогою процесу Фішера - Тропша з деревних відходів в автономній установці 83% 83%
дизель, вироблений за допомогою процесу Фішера - Тропша з культивованих лісових ресурсів в автономній установці 82% 82%
бензин, вироблений за допомогою процесу Фішера - Тропша з деревних відходів в автономній установці 83% 83%
бензин, вироблений за допомогою процесу Фішера - Тропша з культивованих лісових ресурсів в автономній установці 82% 82%
диметилетер (ДМЕ) з деревних відходів в автономній установці 84% 84%
диметилетер (ДМЕ) з культивованих лісових ресурсів в автономній установці 83% 83%
метанол з деревних відходів в автономній установці 84% 84%
метанол з культивованих лісових ресурсів в автономній установці 83% 83%
дизель, вироблений за допомогою процесу Фішера - Тропша в результаті газифікації чорного лугу, інтегрованої з виробництвом целюлози 89% 89%
бензин, вироблений за допомогою процесу Фішера - Тропша в результаті газифікації чорного лугу, інтегрованої з виробництвом целюлози 89% 89%
диметилетер (ДМЕ), вироблений у результаті газифікації чорного лугу, інтегрованої з виробництвом целюлози 89% 89%
Метанол, вироблений у результаті газифікації чорного лугу, інтегрованої з виробництвом целюлози 89% 89%
частина метил-трет-бутиловий етеру (МТБЕ), отримана з відновлюваних джерел Дорівнює значенню для використаного способу виробництва метанолу
C. МЕТОДОЛОГІЯ
1. Викиди парникових газів від виробництва та використання транспортних палив, біопалив і біорідин розраховують таким чином:
(a) викиди парникових газів від виробництва та використання біопалив розраховують за такою формулою:
E = eec + el + ep + etd + eu - esca - eccs - eccr,
де



E

=

сукупні викиди від використання палива;



eec

=

викиди від видобування або вирощування сировини;



el

=

викиди в річному вимірі внаслідок змін вуглецевих запасів, спричинених зміною землекористування;



ep

=

викиди від перероблення;



etd

=

викиди від транспортування та розподілу;



eu

=

викиди від палива, що перебуває у використанні;



esca

=

обсяг скорочення викидів в результаті накопичення вуглецю у ґрунті завдяки вдосконаленому управлінню сільським господарством



eccs

=

обсяг скорочення викидів у результаті уловлювання та геологічного зберігання CO2; та



eccr

=

обсяг скорочення викидів у результаті уловлювання та заміни CO2
Викиди від виробництва машин і обладнання не враховуються.
(b) Викиди парникових газів від виробництва та використання біорідин розраховують так само, як для біопалив (Е), але з розширенням, необхідним для включення перетворення енергії у вироблену електроенергію та/або тепло та холод, таким чином:
(i) Для енергетичних установок, які подають тільки теплову енергію:
(ii) Для енергетичних установок, які подають тільки електроенергію:
де



ECh,el

=

Сукупні викиди парникових газів від кінцевого енергетичного продукту.



E

=

Сукупні викиди парникових газів від біорідини до остаточного перетворення.



ета el

=

Електроефективність, що визначається як річний обсяг виробленої електроенергії, поділений на річні витрати біорідини залежно від її енергетичного вмісту.



ета h

=

Теплоефективність, що визначається як річна корисна тепловіддача, поділена на річні витрати біорідини залежно від її енергетичного вмісту.
(iii) Для електроенергії або механічної енергії, що походить з енергетичних установок, які подають корисне тепло разом з електроенергією та/або механічною енергією:
(iv) Для корисного тепла, що походить з енергетичних установок, які подають тепло разом з електроенергією та/або механічною енергією:
де:



ECh,el

=

Сукупні викиди парникових газів від кінцевого енергетичного продукту.



E

=

Сукупні викиди парникових газів від біорідини до остаточного перетворення.



ета el

=

Електроефективність, що визначається як річний обсяг виробленої електроенергії, поділений на річні витрати палива залежно від його енергетичного вмісту.



ета h

=

Теплоефективність, що визначається як річна корисна тепловіддача, поділена на річні витрати палива залежно від його енергетичного вмісту.



Cel

=

Частка ексергії в електроенергії та/або механічній енергії, встановлена на рівні 100% (Cel = 1).



Ch

=

Ефективність Карно (частка ексергії в корисному теплі).
Ефективність Карно, Ch, для корисного тепла при різних температурах визначається таким чином:
де



Th

=

Температура, виміряна як абсолютна температура (у кельвінах) корисного тепла в точці подачі.



T0

=

Температура навколишнього середовища, встановлена на рівні 273,15 кельвінів (що дорівнює 0 °C)
Якщо надлишок тепла подають для опалення будівель при температурі нижче 150 °C (423,15 кельвінів), Ch можна альтернативно визначати таким чином:



Ch

=

Ефективність Карно при отриманні тепла при температурі 150 °C (423,15 кельвінів), що дорівнює: 0,3546
Для цілей такого розрахування застосовуються такі терміни та означення:
(a) "когенерація" означає одночасне виробництво теплової та електричної та/або механічної енергії в одному процесі;
(b) "корисне тепло" означає тепло, що виробляється для задоволення економічно обґрунтованого попиту на теплову енергію для цілей опалення та охолодження;
(c) "економічно обґрунтований попит" означає попит, що не перевищує потреби в опаленні чи охолодженні, який в іншому разі був би задоволений на ринкових умовах.
2. Викиди парникових газів від біопалив і біорідин виражають таким чином:
(a) викиди парникових газів від біопалив, Е, виражають у грамах еквіваленту CO2 на МДж палива, г CO2 -екв./МДж.
(b) викиди парникових газів від біорідин, ЕС, виражають у грамах еквіваленту CO2 на МДж кінцевого енергетичного продукту (теплової або електричної енергії), г CO2 -екв./МДж.
Якщо енергію для опалення та охолодження виробляють спільно з електроенергією, викиди розподіляють між тепловою та електричною енергією (як у пункті 1(b)), незалежно від того, чи теплову енергію фактично використовують для цілей опалення чи охолодження (- 9).
Якщо викиди парникових газів від видобування або вирощування сировини eec виражають у г CO2 -екв./суха тонна сировини, переведення у грами еквіваленту CO2 на МДж палива, г CO2 -екв./МДж, здійснюють таким чином (- 10):
де
Викиди на суху тонну сировини розраховують таким чином:
3. Обсяг скорочення викидів парникових газів від біопалив і біорідин розраховують таким чином:
(a) обсяг скорочення викидів парникових газів від біопалив:
SAVING = (EF(t) - EB )/EF(t),
де



EB

=

сукупні викиди від біопалива; та



EF(t)

=

сукупні викиди від порівнянного викопного палива для транспорту
(b) обсяг скорочення викидів парникових газів від виробництва енергії для опалення та охолодження і електроенергії з біорідин: