Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/2341 від 14 грудня 2016 року про діяльність установ професійного пенсійного забезпечення (УППЗ) та нагляд за ними (нова редакція)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 53, статтю 62 і статтю 114(1),

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 1),

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (- 2),

Оскільки:

(1) Директива Європейського Парламенту і Ради 2003/41/ЄС (- 3) була істотно змінена декілька разів (- 4). З огляду на необхідність внесення подальших змін зазначена Директива повинна бути викладена в новій редакції для забезпечення ясності.

(2) На внутрішньому ринку установи професійного пенсійного забезпечення (УППЗ) повинні мати змогу діяти в інших державах-членах, забезпечуючи при цьому високий рівень захисту і безпеки членів та бенефіціарів професійних пенсійних схем.

(3) Ця Директива спрямована на мінімальну гармонізацію, а тому вона не повинна перешкоджати державам-членам зберігати в силі або запроваджувати інші положення для захисту членів та бенефіціарів професійних пенсійних схем, за умови що такі положення узгоджуються із зобов’язаннями держав-членів за союзним законодавством. Ця Директива не стосується питань національного права соціального забезпечення, трудового, податкового чи договірного права або достатності пенсійного забезпечення в державах-членах.

(4) Щоб сприяти подальшій мобільності працівників між державами-членами, ця Директива спрямована на забезпечення належного управління, надання інформації членам схеми, а також прозорості та безпеки професійного пенсійного забезпечення.

(5) Спосіб організації та регулювання УППЗ у державах-членах значно відрізняється. Професійні пенсійні схеми реалізують як УППЗ, так і підприємства зі страхування життя. Тому недоцільно застосовувати єдиний підхід до УППЗ. Комісія та європейський наглядовий орган (Європейський орган зі страхування і професійних пенсій) (ЕІОРА), створений згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1094/2010 (- 5), повинні враховувати в своїй діяльності різні традиції держав-членів та діяти при визначенні організації УППЗ, не обмежуючи національне законодавство про соціальне забезпечення та трудове законодавство.

(6) Директива 2003/41/ЄС була першим законодавчим кроком на шляху до внутрішнього ринку професійного пенсійного забезпечення, організованого в масштабах Союзу. Справжній внутрішній ринок професійного пенсійного забезпечення залишається вирішальним для економічного зростання та створення робочих місць у Союзі та для подолання проблеми старіння суспільства. Зазначена Директива, починаючи з 2003 року, не була суттєво змінена, щоб запровадити сучасну орієнтовану на ризики систему управління для УППЗ. Відповідне регулювання та нагляд на союзному та національному рівні залишаються важливими для розвитку безпечного та надійного професійного пенсійного забезпечення у всіх державах-членах.

(7) Загалом УППЗ повинні, у відповідних випадках, враховувати мету забезпечення балансу професійних пенсійних схем між поколіннями, прагнучи забезпечити справедливий розподіл ризиків та вигід між поколіннями в галузі професійного пенсійного забезпечення.

(8) Необхідні відповідні дії для подальшого вдосконалення додаткових приватних пенсійних заощаджень, таких як професійні пенсійні схеми. Це важливо, оскільки системи соціального забезпечення зазнають усе більшого тиску, а це означає, що професійні пенсії дедалі більше розглядають як доповнення до інших пенсійних резервів. УППЗ відіграють важливу роль у довгостроковому фінансуванні економіки Союзу та забезпеченні надійних пенсійних виплат. Вони є важливою частиною економіки Союзу, володіючи активами вартістю 2,5 трильйона євро в інтересах близько 75 мільйонів членів та бенефіціарів. Професійні пенсії повинні бути вдосконалені, однак не ставлячи під сумнів важливе значення пенсійних систем соціального забезпечення з точки зору надійного, довгочасного та ефективного соціального захисту, що повинен гарантувати гідний рівень життя в старості та, отже, посідати центральне місце в зміцненні європейських соціальних моделей.

(9) Зважаючи на демографічні зміни в Союзі та ситуацію щодо національних бюджетів, професійне пенсійне забезпечення є цінним доповненням до пенсійних систем соціального забезпечення. Стійка пенсійна система включає різноманітний асортимент продуктів, різноманітність установ, а також ефективність наглядової діяльності.

(10) Держави-члени повинні захищати працівників від бідності в старості та просувати додаткові пенсійні схеми, пов’язані з трудовими договорами, як доповнення до державних пенсій.

(11) Ця Директива дотримується фундаментальних прав і принципів, визнаних Хартією фундаментальних прав Європейського Союзу, зокрема права на охорону персональних даних, свободу підприємництва, права власності, права на колективні переговори та колективні заходи та права на високий рівень захисту споживачів, зокрема шляхом забезпечення вищого рівня прозорості формування резервів для пенсійного забезпечення, поінформованого особистого фінансового та пенсійного планування, а також сприяння транскордонній діяльності УППЗ і транскордонній передачі пенсійних схем. Ця Директива повинна бути імплементована згідно з такими правами і принципами.

(12) Зокрема, сприяння транскордонній діяльності УППЗ і транскордонній передачі пенсійних схем шляхом уточнення відповідних процедур та усунення зайвих перешкод може мати позитивний вплив на відповідні підприємства та їхніх працівників, у якій би державі-члені вони не працювали, завдяки централізації управління надаваними послугами пенсійного забезпечення.

(13) Транскордонна діяльність УППЗ не повинна обмежувати національне законодавство про соціальне забезпечення і трудове законодавство в частині професійних пенсійних схем держави-члена ведення діяльності, застосовне до відносин між підприємством, що пропонує пенсійну схему (надалі - підприємство-спонсор), та членами й бенефіціарами. Транскордонна діяльність і транскордонна передача пенсійних схем відрізняються одна від одної та повинні регулюватися різними положеннями. Якщо транскордонна передача пенсійної схеми призводить до транскордонної діяльності, тоді застосовуються положення про транскордонну діяльність.

(14) Якщо підприємство-спонсор та УППЗ розташовані в одній державі-члені, сам факт того, що члени або бенефіціари пенсійної схеми проживають в іншій державі-члені, не є транскордонною діяльністю.

(15) Держави-члени повинні враховувати необхідність захисту пенсійних прав працівників, тимчасово направлених на роботу в іншу державу-член.

(16) Незважаючи на набуття чинності Директивою 2003/41/ЄС, транскордонна діяльність була обмежена через відмінності в національному законодавстві про соціальне забезпечення і трудовому законодавстві. Крім того, залишаються важливі пруденційні бар’єри, що роблять дорожчим для УППЗ транскордонне ведення пенсійних схем. Крім того, необхідно покращити поточний мінімальний рівень захисту членів та бенефіціарів. Це ще важливіше, оскільки довголіття та ринкові ризики дедалі більше несуть члени та бенефіціари, а не УППЗ чи підприємство-спонсор. Крім того, необхідно збільшити поточний мінімальний рівень надання інформації членам та бенефіціарам.

(17) Пруденційні правила, викладені в цій Директиві, покликані як гарантувати високий ступінь безпеки для всіх майбутніх пенсіонерів шляхом запровадження суворих наглядових стандартів, так і вжити підготовчих заходів для належного, розсудливого та ефективного управління професійними пенсійними схемами.

(18) УППЗ повинні бути повністю відокремлені від будь-якого підприємства-спонсора і діяти на принципах фінансування майбутніх виплат з метою забезпечення пенсійних виплат. УППЗ, що працюють лише з цією метою, повинні мати свободу надання послуг та свободу інвестицій, що обмежуються тільки узгодженими пруденційними вимогами, незалежно від того, чи вважаються такі УППЗ юридичними особами.

(19) Відповідно до принципу субсидіарності, держави-члени повинні нести повну відповідальність за організацію своїх пенсійних систем, а також за рішення щодо ролі кожного з трьох рівнів пенсійної системи в окремих державах-членах. У контексті другого рівня вони також повинні нести повну відповідальність за роль та функції різних установ, що надають професійні пенсійні виплати, наприклад, загальногалузевих пенсійних фондів, пенсійних фондів компаній, а також підприємств зі страхування життя. Ця Директива не має на меті поставити під сумнів цю прерогативу держав-членів, а скоріше заохочувати їх до створення належного, безпечного та стійкого професійного пенсійного забезпечення та сприяння транскордонній діяльності.

(20) Беручи до уваги необхідність подальшого вдосконалення професійного пенсійного забезпечення, Комісія повинна забезпечити значну додану вартість на рівні Союзу, вживаючи подальших заходів у підтримці співпраці держав-членів із соціальними партнерами у вдосконаленні пенсійних схем другого рівня та шляхом створення експертної групи високого рівня для збільшення пенсійних заощаджень другого рівня в державах-членах, включаючи сприяння обміну найкращими практиками між державами-членами, зокрема стосовно транскордонної діяльності.

(21) Національні правила стосовно участі самозайнятих осіб в УППЗ різняться. У деяких державах-членах УППЗ можуть працювати на основі угод із торговими групами, чиї члени діють як самозайняті працівники, або безпосередньо із самозайнятими та найманими особами. У деяких державах-членах самозайнята особа також може стати членом УППЗ, якщо самозайнята особа виступає роботодавцем або надає професійні послуги підприємству. У деяких державах-членах самозайняті особи не можуть вступити до УППЗ, якщо не будуть дотримані певні вимоги, в тому числі вимоги законодавства про соціальне забезпечення та трудового законодавства.

(22) Установи, що здійснюють схеми соціального забезпечення, що вже узгоджені на рівні Союзу, повинні бути виключені зі сфери дії цієї Директиви. Однак слід враховувати специфіку УППЗ, що в одній державі-члені ведуть як схеми соціального забезпечення, так і професійні пенсійні схеми.

(23) Ця Директива не поширюється на установи, що працюють за принципом фінансування майбутніх виплат у рамках обов’язкових схем соціального забезпечення.

(24) Фінансові установи, що їхня діяльність уже врегульована союзним законодавством, загалом повинні бути виключені зі сфери дії цієї Директиви. Утім, оскільки такі установи можуть також у деяких випадках пропонувати професійні пенсійні послуги, важливо забезпечити, щоб ця Директива не призводила до викривлення конкуренції. Такого викривлення можна уникати шляхом застосування пруденційних вимог цієї Директиви до діяльності в сфері професійного пенсійного забезпечення, що її провадять підприємства зі страхування життя, відповідно до пункту (a)(i)-(iii) статті 2(3) та пункту (b)(ii)-(iv) статті 2(3) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС (- 6). Комісія також повинна ретельно контролювати ситуацію на ринку професійних пенсій та оцінювати можливість поширення факультативного застосування цієї Директиви до інших регульованих фінансових установ.

(25) Оскільки УППЗ мають на меті забезпечити фінансову безпеку при виході на пенсію, здійснювані ними пенсійні виплати загалом повинні мати форму пожиттєвих виплат, тимчасових виплат, разових виплат або виплат, що є будь-яким поєднанням зазначеного.

(26) Важливо забезпечити, щоб люди похилого віку та особи з інвалідністю не зазнавали ризику бідності та могли мати гідний рівень життя. Відповідне покриття біометричних ризиків у професійних пенсійних схемах є важливим аспектом боротьби з бідністю та незахищеністю серед літніх людей. При створенні пенсійної схеми роботодавці та працівники або їхні відповідні представники повинні розглядати можливість включення до пенсійної схеми резервів для покриття ризику дожиття та ризиків професійної непрацездатності і для забезпечення утриманців померлого.

(27) Надання державам-членам можливості виключати зі сфери застосування національного імплементаційного законодавства УППЗ, що ведуть пенсійні схеми, що разом мають сукупно менше 100 членів, може полегшити нагляд у цих державах-членах без шкоди для належного функціонування внутрішнього ринку в цій галузі. Однак це не повинне обмежувати право таких УППЗ призначати інвестиційних менеджерів, що мають осідок та належним чином допущені до провадження своєї діяльності в іншій державі-члені, для управління їхнім інвестиційним портфелем, а також зберігачів або депозитаріїв, що мають осідок та належним чином допущені до провадження своєї діяльності в іншій державі-члені, для зберігання їхніх активів. У будь-якому випадку держави-члени повинні застосовувати певні положення щодо правил інвестування та системи управління до УППЗ, що ведуть пенсійні схеми, що разом мають сукупно більше 15 членів.

(28) Такі установи, як Untersstutzungskassen у Німеччині, де члени не мають законних прав на виплати певної суми та де їхні інтереси захищені обов’язковим страхуванням неплатоспроможності, повинні бути виключені зі сфери дії Директиви.

(29) Для захисту членів та бенефіціарів УППЗ повинні обмежувати свою діяльність тією діяльністю, що передбачена в цій Директиві та що випливає з такої діяльності.

(30) У разі банкрутства підприємства-спонсора члени ризикують втратити як роботу, так і свої набуті пенсійні права. Це робить необхідним забезпечити чітке відокремлення підприємства-спонсора від УППЗ, а також установити мінімальні пруденційні стандарти для захисту членів. При встановленні таких стандартів необхідно враховувати доступ УППЗ до схем захисту пенсій або подібних механізмів, що захищають нараховані індивідуальні права членів та бенефіціарів від ризику неплатоспроможності підприємства-спонсора.

(31) Функціонування УППЗ та нагляд за ними значно відрізняються в різних державах-членах. У деяких державах-членах нагляд може здійснюватися не лише за самою УППЗ, а й за суб’єктами чи компаніями, що мають право управляти такими УППЗ. Держави-члени повинні мати змогу враховувати таку специфіку за умови, що при цьому будуть ефективно виконані всі вимоги, викладені в цій Директиві. Держави-члени також повинні мати змогу дозволяти страховим організаціям та іншим фінансовим організаціям управляти УППЗ.

(32) УППЗ є пенсійними установами, що мають соціальне призначення та надають фінансові послуги. Вони відповідальні за професійне пенсійне забезпечення, а тому повинні відповідати певним мінімальним пруденційним стандартам стосовно їхньої діяльності та умов роботи, враховуючи національні правила і традиції. Однак такі установи не повинні розглядатися суто як надавачі фінансових послуг. Їхня соціальна функція і трьохсторонні відносини між працівником, роботодавцем та УППЗ повинні належним чином визнаватися і підтримуватися як керівні принципи цієї Директиви.

(33) Якщо, відповідно до національного права, УППЗ управляють пенсійними фондами, що не мають статусу юридичної особи та складаються з пенсійних схем окремих членів, чиї активи відокремлені від активів УППЗ, держави-члени повинні мати змогу розглядати кожен пенсійний фонд як єдину пенсійну схему в розумінні цієї Директиви.

(34) Велика кількість УППЗ у деяких державах-членах означає необхідність прагматичного рішення щодо видачі попередніх дозволів на провадження діяльності УППЗ. Однак якщо УППЗ бажає керувати схемою в іншій державі-члені, повинен вимагатися попередній дозвіл, виданий компетентним органом держави-члена походження.

(35) Без обмеження національного законодавства про соціальне забезпечення та трудового законодавства в частині організації пенсійних систем, включаючи обов’язкове членство та результати колективних договорів, УППЗ повинні мати змогу надавати свої послуги в інших державах-членах після отримання дозволу від компетентного органу держави-члена походження УППЗ. УППЗ повинні мати право приймати спонсорську підтримку від підприємств, розташованих у будь-якій державі-члені, та вести пенсійні схеми, що їхні члени походять більш ніж з однієї держави-члена. Це може призвести до значної економії на масштабах для таких УППЗ, підвищити конкурентоспроможність промисловості Союзу та сприяти мобільності робочої сили.

(36) Здійснення права УППЗ, що має осідок в одній державі-члені, на управління професійною пенсійною схемою, відкритою в іншій державі-члені, повинне повністю відповідати нормам чинного законодавства про соціальне забезпечення та трудового законодавства держави-члена ведення діяльності стосовно професійних пенсійних схем, наприклад щодо визначення та виплати пенсійних виплат та умов стосовно можливості передачі пенсійних прав. Сфера застосування пруденційних правил повинна бути уточнена, щоб забезпечити правову визначеність транскордонної діяльності УППЗ.

(37) УППЗ повинні мати змогу передавати пенсійні схеми іншим УППЗ в інших країнах в Союзі, щоб полегшити організацію професійного пенсійного забезпечення в масштабах Союзу. Передача пенсійної схеми повинна здійснюватися з дозволу компетентного органу в державі-члені походження УППЗ, що приймає пенсійну схему, після одержання цим компетентним органом згоди компетентного органу держави-члена походження УППЗ, що передає пенсійну схему. Передача та її умови повинні підлягати попередньому схваленню більшістю відповідних членів та бенефіціарів або, у відповідних випадках, більшістю їхніх представників, наприклад довірчих управителів заснованої на довірі схеми.

(38) У разі передачі частини пенсійної схеми повинна бути забезпечена життєздатність як переданої частини, так і залишкової частини пенсійної схеми, а права всіх членів та бенефіціарів повинні бути належним чином захищені після передачі шляхом встановлення вимоги як до УППЗ, що передають, так і до УППЗ, що приймають частину пенсійної схеми, мати достатні та відповідні активи для покриття технічних резервів стосовно переданої та залишкової частин схеми.

(39) Для сприяння узгодженню наглядової практики EIOPA може вимагати інформацію від компетентних органів відповідно до повноважень, наданих йому Регламентом (ЄС) № 1094/2010. Крім того, у випадку повної або часткової транскордонної передачі пенсійної схеми, коли між відповідними компетентними органами виникає незгода, EIOPA повинен мати змогу здійснювати посередництво.

(40) Розумний розрахунок технічних резервів є важливою умовою для забезпечення можливості виконання зобов’язань щодо виплати пенсійних виплат як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Технічні резерви повинні бути розраховані на основі визнаних актуарних методів та засвідчені актуарієм або іншим фахівцем у цій галузі. Максимальні процентні ставки повинні обиратися розумно, згідно з будь-якими відповідними національними правилами. Мінімальна сума технічних резервів повинна бути достатньою для продовження здійснення поточних виплат бенефіціарам та відображати зобов’язання, що виникають на підставі набутих членами пенсійних прав. Актуарну функцію повинні виконувати особи, що володіють знаннями актуарної та фінансової математики, відповідними розміру, характеру, масштабу та складності ризиків, притаманних діяльності УППЗ, і що здатні продемонструвати свій відповідний досвід роботи з чинними професійними кваліфікаціями або іншими стандартами.

(41) Ризики, що їх покривають УППЗ, значно різняться в різних державах-членах. Таким чином, держави-члени походження повинні мати змогу установлювати додаткові та детальніші правила обчислювання технічних резервів поряд із правилами, що передбачені в цій Директиві.

(42) Повинні вимагатися достатні та відповідні активи для покриття технічних резервів для захисту інтересів членів та бенефіціарів пенсійної схеми, якщо підприємство-спонсор стає неплатоспроможним.

(43) Для сприяння рівним конкурентним умовам для внутрішніх і транскордонних УППЗ держави-члени повинні враховувати вимоги до фінансування як внутрішніх, так і транскордонних УППЗ.

(44) У багатьох випадках підприємство-спонсор, а не УППЗ може покривати будь-який біометричний ризик або гарантувати певні виплати чи інвестиційні показники. Однак у деяких випадках саме УППЗ забезпечує таке покриття або гарантії, а зобов’язання спонсора загалом обмежуються сплатою необхідних внесків. За таких обставин відповідна УППЗ повинна володіти власними коштами відповідно до вартості технічних резервів та ризикового капіталу.

(45) УППЗ - це дуже довгострокові інвестори. Викуп активів, що ними володіють УППЗ, узагалі не може бути здійснений для жодної іншої мети. крім як здійснення пенсійних виплат. Крім того, для достатнього захисту прав членів та бенефіціарів УППЗ повинні мати змогу розподіляти активи так, щоб це відповідало точному характеру і тривалості їхніх зобов’язань. Отже, необхідний ефективний нагляд, а також підхід до правил інвестування, що дає УППЗ достатню гнучкість для обрання найбезпечнішої та найефективнішої інвестиційної політики та зобов’язує їх діяти розсудливо. Тому дотримання правила розсудливої особи вимагає інвестиційної політики, орієнтованої на структуру членства окремої УППЗ.

(46) Установлення правила розсудливої особи як основного принципу капітальних вкладень та надання змоги УППЗ провадити транскордонну діяльність заохочує перенаправлення заощаджень у сектор професійного пенсійного забезпечення і тим самим сприяє економічному та соціальному прогресу.

(47) Методи та практики нагляду в державах-членах відрізняються. Тому державам-членам повинна надаватися певна свобода рішень щодо точних правил інвестування, що їх вони бажають запровадити для УППЗ, розташованих на їхній території. Однак такі правила не повинні обмежувати вільний рух капіталу, якщо тільки це не виправдано з пруденційних причин.

(48) Ця Директива повинна забезпечити належний рівень свободи інвестицій для УППЗ. Як дуже довгострокові інвестори з низькими ризиками ліквідності, УППЗ у змозі інвестувати в розумних межах у неліквідні активи, наприклад акції та інші інструменти, що мають довгостроковий економічний профіль і не торгуються на регульованих ринках, багатосторонні торгові майданчики (БТМ) або організовані торгові майданчики (ОТМ). Вони також можуть скористатися перевагами міжнародної диверсифікації. Тому інвестиції в акції у валютах, відмінних від валют зобов’язань, та в інші інструменти, що мають довгостроковий економічний профіль і не торгуються на регульованих ринках, БТМ або ОТМ не повинні обмежуватися відповідно до правила розсудливої особи для захисту інтересів членів та бенефіціарів, за винятком пруденційних підстав.

(49) Розуміння того, що являють собою інструменти з довгостроковим економічним профілем, є широким. Такі інструменти є непереказними цінними паперами і тому не мають доступу до ліквідності вторинних ринків. Вони часто вимагають строкових зобов’язань, що обмежують їхні ринкові можливості, і повинні розумітися як такі, що включають інструменти участі та боргові інструменти в підприємствах, що не зареєстровані на біржах, а також позики, надані таким підприємствам. Підприємства, що не зареєстровані на біржі, включають інфраструктурні проекти, незареєстровані на біржі компанії, що прагнуть зростання, нерухомість чи інші активи, що можуть бути придатними для довгострокових інвестиційних цілей. Інфраструктурні проекти з низьким рівнем вуглецю та кліматостійкі інфраструктурні проекти часто є активами, що не зареєстровані на біржі та залежать від довгострокових кредитів на фінансування проекту.

(50) УППЗ повинні мати право інвестувати в інші держави-члени відповідно до правил їхніх держав-членів походження, щоб зменшити витрати на транскордонну діяльність. Тому держави-члени ведення діяльності не повинні мати права накладати додаткові інвестиційні вимоги на УППЗ, розташовані в інших державах-членах.

(51) Фізичні особи повинні мати чітке уявлення про набуті ними в рамках передбачених законодавством та професійних пенсійних схем пенсійні права, зокрема якщо такі права набуто в більш ніж одній державі-члені. Такого уявлення можна досягти шляхом створення служб відстежування пенсій у всьому Союзі, що подібні до служб, які вже були створені в деяких державах-членах відповідно до Білої книги Комісії від 16 лютого 2012 року під назвою "Порядок денний для забезпечення адекватних, безпечних та стійких пенсій", що сприяє розвитку таких служб.

(52) Деякі ризики можуть бути зменшені не завдяки кількісним вимогам, відображеним у технічних положеннях, та вимогам до фінансування, а тільки завдяки вимогам до управління. Таким чином, забезпечення ефективної системи управління є важливим для належного управління ризиками та захисту членів та бенефіціарів. Такі системи повинні бути пропорційними розміру, характеру, масштабу та складності діяльності УППЗ.

(53) Політика винагороди, що заохочує надмірно ризикову поведінку, може підірвати надійність та ефективність управління ризиками УППЗ. Принципи та вимоги до розкриття інформації щодо політики винагороди, застосовної до інших фінансових установ у Союзі, також повинні застосовуватися до УППЗ, але з урахуванням особливої структури управління УППЗ порівняно з іншими фінансовими установами та необхідності брати до уваги розмір, характер, масштаб та складність діяльності УППЗ.

(54) Ключова функція - це спроможність виконувати певні завдання в галузі управління. УППЗ повинні мати достатню спроможність для того, щоб мати функцію управління ризиками, функцію внутрішнього аудиту та, у відповідних випадках, актуарну функцію. Якщо в цій Директиві не зазначено інше, визначення конкретної ключової функції не повинне перешкоджати УППЗ вільно вирішувати, як організувати таку ключову функцію на практиці. Це не повинне призводити до надмірно обтяжливих вимог, оскільки необхідно враховувати розмір, характер, масштаб і складність діяльності УППЗ.

(55) Особи, що фактично керують УППЗ, повинні колективно бути професійно придатними та надійними, а особи, що виконують ключові функції, повинні мати достатні знання і досвід та, у відповідних випадках, достатню професійну кваліфікацію. Однак тільки особи, які виконують ключові функції, повинні підлягати вимогам стосовно повідомлення компетентного органу.

(56) За винятком функції внутрішнього аудиту, одна людина чи один структурний підрозділ повинен мати змогу виконувати більше однієї ключової функції. Однак особа чи структурний підрозділ, що виконує ключову функцію, не повинен одночасно виконувати аналогічну ключову функцію в підприємстві-спонсорі. Держави-члени повинні мати змогу дозволяти УППЗ виконувати ключові функції через ту саму особу чи структурний підрозділ, що і в підприємстві-спонсорі, за умови що УППЗ пояснює, як вона запобігає будь-якому конфлікту інтересів із підприємством-спонсором або врегульовує його.

(57) Важливо, щоб УППЗ покращували управління ризиками з огляду на мету, що полягає в справедливому розподілі ризиків та вигід між поколіннями у професійному пенсійному забезпеченні, щоб можливі вразливості стосовно стійкості пенсійних схем можна було правильно зрозуміти та обговорити з відповідними компетентними органами. УППЗ повинні в рамках їхньої системи управління ризиками оцінювати ризики щодо своєї діяльності, пов’язаної з пенсіями. Результати такого оцінювання ризиків також повинні надаватися компетентним органам та, у відповідних випадках, включати, між іншим, ризики, пов’язані зі зміною клімату, використанням ресурсів, довкіллям, соціальні ризики та ризики, пов’язані з амортизацією активів унаслідок регуляторних змін ("знецінені активи").

(58) Екологічні, соціальні та управлінські чинники, про які йдеться в Принципах відповідального інвестування Організації Об’єднаних Націй, є важливими для інвестиційної політики та систем управління ризиками УППЗ. Держави-члени повинні вимагати від УППЗ прямо розкривати інформацію про те, в яких випадках такі чинники враховуються під час ухвалювання інвестиційних рішень та як вони включені до їхньої системи управління ризиками. Інформація, що її надає УППЗ відповідно до цієї Директиви, повинна містити відомості про значення та істотність екологічних, соціальних та управлінських чинників для інвестицій схеми і про те, як такі чинники враховуються. Це не перешкоджає УППЗ виконувати цю вимогу шляхом зазначення в такій інформації, що екологічні, соціальні та управлінські чинники не враховуються в її інвестиційній політиці або що витрати на систему контролю за значенням та істотністю таких чинників і тим, як вони враховуються, непропорційні розміру, характеру, масштабу та складності її діяльності.

(59) Кожна держава-член повинна вимагати, щоб кожна УППЗ, розташована на її території, складала річну бухгалтерську звітність та річні звіти з урахуванням кожної пенсійної схеми, що її веде УППЗ, та, у відповідних випадках, річну бухгалтерську звітність та річні звіти стосовно кожної пенсійної схеми. Річна бухгалтерська звітність та річні звіти, що містять достовірні та об’єктивні відомості про активи, зобов’язання та фінансове становище УППЗ з урахуванням кожної веденої УППЗ пенсійної схеми та що належним чином затверджені уповноваженою особою, є важливим джерелом інформації для членів та бенефіціарів схеми та компетентних органів. Зокрема, вони дають змогу компетентним органам контролювати фінансову стійкість УППЗ та оцінювати, чи здатна УППЗ виконувати всі свої договірні зобов’язання. Річна бухгалтерська звітність та річні звіти повинні оприлюднюватися на веб-сайті, якщо можливо, або в інший спосіб, наприклад шляхом надання копій на запит.

(60) Інвестиційна політика УППЗ є визначальним чинником як для безпеки, так і для довгострокової економічної стійкості професійних пенсійних схем. Тому УППЗ повинні складати та принаймні кожні три роки переглядати декларацію про інвестиційні принципи. Така декларація повинна надаватися компетентним органам, а також на запит членам та бенефіціарам кожної пенсійної схеми.

(61) УППЗ повинні мати право доручати будь-яку діяльність повністю або частково, у тому числі ключові функції, надавачам послуг, що діють від їхнього імені. УППЗ повинні продовжувати нести повну відповідальність за виконання всіх своїх зобов’язань відповідно до цієї Директиви, коли вони передають ключові функції або будь-яку іншу діяльність. При аутсорсингу будь-якої діяльності УППЗ повинні укладати письмову угоду з надавачем послуг. Для цілей цієї Директиви це не включає угоди про надання послуг операційного типу, наприклад щодо персоналу з охорони або технічного обслуговування.

(62) Держави-члени повинні мати змогу вимагати призначення депозитарію стосовно зберігання активів УППЗ.

(63) Беручи до уваги характер відповідної пенсійної схеми та пов’язане адміністративне навантаження, УППЗ повинні надавати чітку та адекватну інформацію потенційним членам, членам та бенефіціарам, щоб підтримати їх при ухваленні ними рішень щодо виходу на пенсію та забезпечити високий рівень прозорості протягом різних етапів схеми, що включають етап до набуття членства, етап членства (в тому числі етап до виходу на пенсію) та етап після виходу на пенсію. Зокрема, повинна надаватися інформація щодо набутих пенсійних прав, прогнозованих рівнів пенсійних виплат, ризиків та гарантій, а також витрат. Якщо прогнозовані рівні пенсійних виплат ґрунтуються на економічних сценаріях, така інформація також повинна включати несприятливий сценарій, що повинен бути екстремальним, але ймовірним. Якщо учасники несуть інвестиційний ризик, важлива також додаткова інформація про інвестиційний профіль, будь-які наявні варіанти та минулі результати діяльності. Інформація повинна відповідати потребам користувача та враховувати Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про права осіб з інвалідністю, зокрема щодо доступності й доступу до інформації, згідно з її статтями 3 та 21 відповідно. Держави-члени можуть вирішити додатково зазначити, ким може бути надана інформація, що підлягає наданню потенційним членам, членам та бенефіціарам, у тому числі за допомогою служб відстеження пенсій.

(64) Зважаючи на особливості схем, що передбачають певний рівень виплат, на такі виплати, крім як за надзвичайних обставин, не впливають ні минулі результати, ні структура витрат. Інформація про них, таким чином, повинна надаватися лише стосовно схем, члени яких несуть інвестиційний ризик або можуть ухвалювати інвестиційні рішення.

(65) Перш ніж вони приєднаються до схеми, потенційні члени повинні одержати всю необхідну інформацію, щоб зробити усвідомлений вибір. Якщо потенційні члени не мають вибору й автоматично зараховуються до пенсійної схеми, УППЗ повинна негайно після їх зарахування надати їм відповідну важливу інформацію про їхнє членство.

(66) УППЗ повинні скласти для членів Довідку про пенсійні виплати, що містить головну особисту і загальну інформацію про пенсійну схему. Довідка про пенсійні виплати повинна бути зрозумілою та повною і містити відповідну та належну інформацію, що полегшує розуміння пенсійних прав у часі та за різними схемами і сприяє мобільності робочої сили.

(67) УППЗ повинні завчасно до виходу членів на пенсію інформувати їх про наявні варіанти виплат. Якщо пенсійна допомога виплачується не в формі довічного ануїтету, члени, що наближаються до виходу на пенсію, повинні отримувати інформацію про наявні продукти для виплати допомоги, щоб полегшити їм фінансове планування виходу на пенсію.

(68) На етапі виплати пенсійних виплат бенефіціари повинні продовжувати отримувати інформацію про свої виплати та відповідні варіанти виплат. Це особливо важливо, коли значний рівень інвестиційного ризику несуть бенефіціари на етапі виплат. Бенефіціари також повинні бути поінформовані про будь-яке зниження встановленого рівня виплат до того, як його буде знижено, після ухвалення рішення, що призведе до зменшення. Що стосується найкращої практики, УППЗ рекомендується заздалегідь проконсультуватися з бенефіціарами до ухвалення будь-якого такого рішення.

(69) Компетентний орган повинен здійснювати свої повноваження, основним завданням яких є захист прав членів та бенефіціарів, а також стабільність та надійність УППЗ.

(70) Обсяг пруденційного нагляду різниться в державах-членах. Це може спричинити проблеми, якщо УППЗ повинна дотримуватися пруденційного регулювання її держави-члена походження, водночас дотримуючись законодавства про соціальне забезпечення і трудового законодавства її держави-члена ведення діяльності. Пояснення того, які сфери підлягають пруденційному нагляду для цілей цієї Директиви, зменшує юридичну невизначеність та пов’язані з цим транзакційні витрати.

(71) Внутрішній ринок УППЗ вимагає взаємного визнання пруденційних стандартів. Дотримання УППЗ цих стандартів повинне контролюватися компетентними органами держави-члена походження УППЗ. Держави-члени повинні надавати компетентним органам необхідні повноваження вживати запобіжних або виправних заходів, якщо УППЗ порушує будь-яку з вимог цієї Директиви.

(72) Для забезпечення ефективного нагляду за переданою на аутсорсинг діяльністю, в тому числі за всією діяльністю, повторно переданою на аутсорсинг, важливо, щоб компетентні органи мали доступ до всіх відповідних даних, що перебувають у розпорядженні надавачів послуг, яким діяльність була передана на аутсорсинг, незалежно від того, чи є останні регульованою чи нерегульованою організацією, та мали право проводити інспекції на місці. Для врахування ринкових змін та забезпечення постійного дотримання умов аутсорсингу компетентні органи повинні мати необхідні повноваження вимагати від УППЗ та надавачів послуг надання інформації про будь-яку діяльність, що передана на аутсорсинг.

(73) Повинен бути передбачений обмін інформацією між компетентними органами, іншими органами та органами, що їм доручено зміцнювати фінансову стабільність і припиняти пенсійні схеми. Тому необхідно уточнити умови, за яких такий обмін інформацією повинен бути можливим. Більш того, якщо інформація може бути розкрита лише за прямою згодою компетентних органів, такі органи повинні мати змогу, у відповідних випадках, ставити свою згоду в залежність від дотримання суворих умов.

(74) Будь-яке опрацювання персональних даних, що здійснюється згідно з цією Директивою, наприклад обмін або передача персональних даних компетентними органами, повинне відповідати вимогам Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 (- 7), а будь-який обмін або передача інформації європейськими наглядовими органами згідно з цією Директивою повинна відповідати Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 45/2001 (- 8).

(75) Для забезпечення безперебійного функціонування внутрішнього ринку професійного пенсійного забезпечення, організованого в масштабах Союзу, Комісія повинна після консультацій з ЕІОРА перевірити застосування цієї Директиви та подати звіт про її застосування Європейському Парламенту і Раді до 13 січня 2023 року.

(76) Для забезпечення добросовісної конкуренції між установами перехідний період, що дає змогу страховим компаніям, що підпадають під сферу застосування Директиви 2009/138/ЄС, здійснювати свою діяльність у галузі професійного пенсійного забезпечення згідно з правилами, зазначеними встатті 4 цієї Директиви, повинен бути продовжений до 31 грудня 2022 року. Таким чином, до Директиви 2009/138/ЄС повинні бути внесені відповідні зміни.

(77) Подальший розвиток на рівні Союзу моделей платоспроможності, наприклад таких, як єдиний баланс (HBS), не є реалістичним у практичному відношенні та неефективним із точки зору витрат та вигід, особливо з огляду на різноманітність УППЗ як у межах окремих держав-членів, так і серед різних держав-членів. Отже, будь-які кількісні вимоги до капіталу, наприклад Платоспроможність II або похідні від неї моделі HBS, не повинні розроблятися на рівні Союзу щодо УППЗ, оскільки вони можуть зменшити готовність роботодавців надавати професійні пенсійні схеми.

(78) Оскільки мета цієї Директиви, а саме створення системи союзного законодавства, що регулює УППЗ, не може бути достатньою мірою досягнута державами-членами, а радше, з огляду на її масштаб і наслідки, може бути краще досягнута на рівні Союзу, Союз може ухвалювати інструменти відповідно до принципу субсидіарності, як зазначено в статті 5 Договору про Європейський Союз. Згідно з принципом пропорційності, що викладений у згаданій статті, ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення такої мети.

(79) Відповідно до Спільної політичної декларації держав-членів і Комісії від 28 вересня 2011 року про пояснювальні документи держави-члени взяли на себе зобов’язання в обґрунтованих випадках супроводжувати нотифікацію своїх інструментів транспозиції одним або декількома документами, що пояснюють зв’язок між компонентами директиви та відповідними частинами національних інструментів транспозиції. Щодо цієї Директиви законодавець вважає надання таких документів обґрунтованим.

(80) Зобов’язання транспонувати цю Директиву до національного права повинне бути обмежене тими положеннями, що були суттєво змінені порівняно з ранішими директивами. Зобов’язання транспонувати положення, що не зазнали змін, виникає на підставі раніших директив.

(81) Ця Директива не повинна обмежувати зобов’язання держав-членів щодо строків транспонування до національного права і застосування директив, зазначених у частині В додатка І,

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Ця Директива встановлює правила щодо провадження діяльності, здійснюваної установами професійного пенсійного забезпечення (УППЗ).

1. Ця Директива застосовується до УППЗ. Якщо відповідно до національного права УППЗ не мають правосуб’єктності, держави-члени застосовують цю Директиву або до таких УППЗ, або, з урахуванням параграфа 2, до тих уповноважених осіб, що відповідальні за управління ними та діють від їхнього імені.

2. Ця Директива не застосовується до:

(a) установ, що здійснюють схеми соціального забезпечення, що регулюються Регламентами Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 883/2004 (- 9) та (ЄС) № 987/2009 (- 10);

(b) установ, що регулюються Директивами Європейського Парламенту і Ради 2009/65/ЄС (- 11), 2009/138/ЄС, 2011/61/ЄС (- 12), 2013/36/ЄС (- 13) та 2014/65/ЄС (- 14);

(c) установ, що здійснюють виплати пенсій за рахунок поточних доходів;

(d) установ, де працівники підприємства-спонсора не мають законних прав на виплати і де підприємство-спонсор може викупити активи в будь-який час і не обов’язково повинне виконувати свої зобов’язання щодо виплати пенсійних виплат;

(e) компаній, що використовують схеми резервування з метою виплати пенсій своїм працівникам.

УППЗ, що також ведуть обов’язкові пов’язані з найманою працею пенсійні схеми, що вважаються схемами соціального забезпечення, що регулюються Регламентами (ЄС) № 883/2004 та (ЄС) № 987/2009, підпадають під дію цієї Директиви в частині їхньої діяльності в сфері необов’язкового професійного пенсійного забезпечення. У цьому разі зобов’язання та відповідні активи повинні бути відокремлені, і повинно бути неможливо передавати їх до обов’язкових пенсійних схем, що вважаються схемами соціального забезпечення, або навпаки.

Держави-члени походження можуть вирішити застосовувати положення статей 9-14, статей 19-22, статті 23(1) та (2) і статей 24-58 цієї Директиви до діяльності в сфері професійного пенсійного забезпечення, що її провадять підприємства зі страхування життя, відповідно до пунктів (a)(i)-(iii) статті 2(3) та пунктів (b)(ii)-(iv) статті 2(3) Директиви 2009/138/ЄС. У цьому разі всі активи та зобов’язання, що відповідають діяльності в сфері професійного пенсійного забезпечення, повинні бути відокремлені, керовані та організовані окремо від інших видів діяльності підприємств зі страхування життя, без будь-якої можливості їх передачі.

У випадку, зазначеному в першому параграфі цієї статті, і лише в частині їхньої діяльності в сфері професійного пенсійного забезпечення, на підприємства зі страхування життя не поширюються статті 76-86, стаття 132, стаття 134(2), стаття 173, стаття 185(5), стаття 185(7) та (8) і стаття 209 Директиви 2009/138/ЄС.

Держава-член походження забезпечує, щоб компетентні органи або органи, відповідальні за нагляд за підприємствами зі страхування життя, регульованими Директивою 2009/138/ЄС, в рамках своєї наглядової роботи перевіряли суворе відокремлення відповідної діяльності в сфері професійного пенсійного забезпечення.

За винятком статей 32-35, держави-члени можуть вирішити не застосовувати цю Директиву повністю або частково до будь-якої УППЗ, що зареєстрована або отримала дозвіл на провадження діяльності на їхній території та що веде пенсійні схеми, які разом мають сукупно менше 100 членів. Однак з урахуванням статті 2(2) такі УППЗ мають право застосовувати цю Директиву добровільно. Стаття 11 може застосовуватися лише в тому випадку, якщо діють усі інші положення цієї Директиви. Держави-члени застосовують статтю 19(1) і статтю 21(1) та (2) до будь-якої УППЗ, що зареєстрована або отримала дозвіл на провадження діяльності на їхній території та що веде пенсійні схеми, які разом мають сукупно більше 15 членів.

Держави-члени можуть вирішити застосовувати будь-яку зі статей 1-8, 19 і 32-35 до установ, де професійне пенсійне забезпечення передбачене національним правом та гарантується органом публічної влади.

Для цілей цієї Директиви:

(1) "установа професійного пенсійного забезпечення", або "УППЗ", означає установу, незалежно від її організаційно-правової форми, що функціонує на накопичувальній основі, створена окремо від будь-якого підприємства-спонсора чи торгівлі з метою надання пенсійних виплат у зв’язку з професійною діяльністю згідно з угодою чи договором, укладеним:

(a) індивідуально або колективно між роботодавцем (роботодавцями) та працівником (працівниками) або їхніми відповідними представниками, або

(b) із самозайнятими особами, індивідуально або колективно, відповідно до законодавства держав-членів походження та ведення діяльності,

та що здійснює діяльність, що безпосередньо випливає з такої угоди чи договору;

(2) "пенсійна схема" означає договір, угоду, акт заснування трасту або правила, що визначають, які пенсійні виплати надаються та на яких умовах;

(3) "підприємство-спонсор" означає будь-яке підприємство чи інший орган незалежно від того, чи до його складу входить одна чи більше юридичних або фізичних осіб, що діє як роботодавець або самозайнята особа чи будь-яким чином поєднує такі ознаки та що пропонує пенсійну схему або сплачує внески в УППЗ;

(4) "пенсійні виплати" означає виплати, виплачувані в зв’язку з виходом на пенсію або очікуванням виходу на пенсію, чи, якщо вони доповнюють такі виплати та надаються як супутні виплати, у формі виплат у разі смерті, втрати працездатності або припинення роботи чи у формі грошової допомоги або надання послуг у разі хвороби, бідності або смерті. Для сприяння фінансовій безпеці при виході на пенсію ці виплати можуть мати форму пожиттєвих виплат, тимчасових виплат, разових виплат або виплат, що є будь-яким поєднанням зазначеного;

(5) "член" означає особу, відмінну від бенефіціара чи потенційного члена, чия минула або поточна професійна діяльність дає право або даватиме право такій особі на пенсійні виплати відповідно до умов пенсійної схеми;

(6) "бенефіціар" означає особу, що отримує пенсійні виплати;

(7) "потенційний член" означає особу, що має право приєднатися до пенсійної схеми;

(8) "компетентний орган" означає національний орган, що на нього покладено виконання обов’язків, передбачених цією Директивою;

(9) "біометричні ризики" означає ризики, пов’язані зі смертю, втратою працездатності і дожиттям;

(10) "держава-член походження" означає державу-члена, в якій УППЗ зареєстрована або отримала дозвіл на провадження діяльності та в якій розташований її головний офіс у розумінні статті 9;

(11) "держава-член ведення діяльності" означає державу-члена, чиє законодавство про соціальне забезпечення і трудове законодавство в сфері професійних пенсійних схем застосовне до відносин між підприємством-спонсором та членами або бенефіціарами;

(12) "УППЗ, що передає" означає УППЗ, що передає всі або частину зобов’язань, технічних резервів та інших зобов’язань і прав за пенсійною схемою, а також відповідні активи або їхній грошовий еквівалент до УППЗ, що зареєстрована або одержала дозвіл на провадження діяльності в іншій державі-члені;

(13) "УППЗ, що приймає" означає УППЗ, що приймає всі або частину зобов’язань, технічних резервів та інших зобов’язань і прав за пенсійною схемою, а також відповідні активи або їхній грошовий еквівалент від УППЗ, що зареєстрована або одержала дозвіл на провадження діяльності в іншій державі-члені;

(14) "регульований ринок" означає регульований ринок, що його означено в пункті (21) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(15) "багатосторонній торговельний майданчик" або "БТМ" означає багатосторонній торговельний майданчик, або БТМ, що його означено в пункті (22) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(16) "організований торговельний майданчик" або "ОТМ" означає організований торговельний майданчик, або ОТМ, що його означено в пункті (23) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(17) "довговічний носій" означає інструмент, що дає можливість члену або бенефіціару зберігати інформацію, адресовану особисто цьому члену або бенефіціару, в спосіб що уможливлює її подальше використання та протягом періоду часу, достатнього для цілей такої інформації, та що дає можливість відтворювати в незмінному вигляді інформацію, що зберігається;

(18) "ключова функція" означає, в рамках системи управління, здатність виконувати практичні завдання, що включають функцію управління ризиками, функцію внутрішнього аудиту й актуарну функцію;

(19) "транскордонна діяльність" означає ведення пенсійної схеми, коли відносини між підприємством- спонсором та відповідними членами та бенефіціарами регулюються законодавством про соціальне забезпечення і трудовим законодавством у сфері професійних пенсійних схем держави-члена, відмінної від держави-члена походження.

Держави-члени вимагають від УППЗ, що зареєстровані або отримали дозвіл на провадження діяльності на їхній території, обмежувати свою діяльність операціями, пов’язаними з пенсійним забезпеченням, та видами діяльності, що з них випливають.

Якщо, відповідно до статті 4, підприємство зі страхування життя провадить діяльність у сфері професійного пенсійного забезпечення, відокремлюючи свої активи та зобов’язання, то відокремлені активи та зобов’язання повинні бути обмежені операціями, пов’язаними з пенсійним забезпеченням, та видами діяльності, що безпосередньо з них випливають.

Загалом УППЗ повинні, у відповідних випадках, керуватися метою справедливого розподілу ризиків та вигід між поколіннями у своїй діяльності.

Держави-члени забезпечують юридичне відокремлення підприємства-спонсора від УППЗ, що зареєстрована або отримала дозвіл на провадження діяльності на їхній території, для того, щоб захистити активи УППЗ в інтересах членів та бенефіціарів у разі банкрутства підприємства-спонсора.

1. Держави-члени забезпечують щодо кожної УППЗ, що її головний офіс розташований на їхній території, реєстрацію УППЗ у національному реєстрі або одержання нею дозволу на провадження діяльності від компетентного органу.

Розташування головного офісу є місцем ухвалювання основних стратегічних рішень УППЗ.

2. У випадку ведення транскордонної діяльності відповідно до статті 11, у реєстрі також зазначаються держави-члени, в яких функціонує УППЗ.

3. Інформація з реєстру передається EIOPA, що оприлюднює її на своєму веб-сайті.

1. Держави-члени забезпечують щодо кожної УППЗ, що зареєстрована або отримала дозвіл на провадження діяльності на їхній території, щоб:

(a) УППЗ запровадила належним чином установлені правила щодо ведення будь-якої пенсійної схеми;

(b) коли підприємство-спонсор гарантує пенсійні виплати, воно було зобов’язане здійснювати регулярне фінансування.

2. Відповідно до принципу субсидіарності та з урахуванням обсягу пенсійних виплат, пропонованих режимами соціального забезпечення, держави-члени можуть передбачити, щоб додаткові виплати, як, наприклад, покриття ризиків дожиття і втрати працездатності, забезпечення утриманців померлого та гарантія повернення внесків, пропонувалися членам за згодою роботодавців та працівників або їхніх відповідних представників.

1. Без обмеження національного законодавства про соціальне забезпечення та трудового законодавства в частині організації пенсійних систем, включаючи обов’язкове членство та результати колективних договорів, держави-члени дозволяють УППЗ, що зареєстровані або отримали дозвіл на провадження діяльності на їхній території, вести транскордонну діяльність. Держави-члени також дозволяють розташованим на їхній території підприємствам спонсорувати УППЗ, що пропонують вести або ведуть транскордонну діяльність.

2. УППЗ, що пропонує вести транскордонну діяльність та приймати спонсорську підтримку від підприємства-спонсора, повинна одержати попередній дозвіл від відповідного компетентного органу її держави-члена походження.

3. УППЗ повідомляє компетентний орган держави-члена походження про свій намір здійснювати транскордонну діяльність. Держави-члени вимагають від УППЗ надавати таку інформацію при здійсненні повідомлення:

(a) назву держави-члена (держав-членів) ведення діяльності, що, у відповідних випадках, визначається підприємством-спонсором;

(b) назву та розташування головного офісу підприємства-спонсора;