Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/2341 від 14 грудня 2016 року про діяльність установ професійного пенсійного забезпечення (УППЗ) та нагляд за ними (нова редакція)

Держави-члени вимагають, щоб УППЗ мали ефективну функцію внутрішнього аудиту пропорційно їхньому розміру та внутрішній структурі, а також розміру, характеру, масштабам і складності їхньої діяльності. Функція внутрішнього аудиту повинна включати оцінювання відповідності та ефективності системи внутрішнього контролю та інших елементів системи управління, в тому числі, у відповідних випадках, переданої на аутсорсинг діяльності.

1. Якщо УППЗ самостійно забезпечує захист від біометричних ризиків або гарантує певні результати інвестування чи певний рівень виплат, держави-члени вимагають, щоб УППЗ забезпечили наявність ефективної актуарної функції, що виконуватиме такі завдання:

(a) координація та контроль розраховування технічних резервів;

(b) оцінювання прийнятності методологій та відповідних моделей, що використовуються при розраховуванні технічних резервів, і припущень, зроблених для цієї мети;

(c) оцінювання достатності та якості даних, що використовуються при розраховуванні технічних резервів;

(d) порівняння припущень, що лежать в основі розрахунку технічних резервів, із досвідом;

(e) інформування адміністративного органу, органу управління чи нагляду УППЗ про достовірність і відповідність розрахунку технічних резервів;

(f) висловлювання думки про загальну політику андеррайтингу, якщо УППЗ має таку політику;

(g) висловлювання думки про відповідність механізмів страхування, якщо УППЗ має такі механізми; та

(h) сприяння ефективному впровадженню системи управління ризиками.

2. Держави-члени вимагають, щоб УППЗ призначили в межах або за межами структури УППЗ принаймні одну незалежну особу, відповідальну за актуарну функцію.

1. Держави-члени вимагають, щоб УППЗ здійснювали та документували оцінювання власних ризиків пропорційно їхньому розміру та внутрішній структурі, а також розміру, характеру, масштабам і складності їхньої діяльності.

Таке оцінювання ризиків повинне проводитися принаймні щотри роки або невідкладно після будь-якої суттєвої зміни профілю ризику УППЗ або пенсійних схем, що їх веде УППЗ. У разі суттєвої зміни профілю ризику окремої пенсійної схеми, оцінювання ризиків може обмежуватися такою пенсійною схемою.

2. Держави-члени забезпечують, щоб зазначене в параграфі 1 оцінювання ризиків, з урахуванням розміру та внутрішньої структури УППЗ, а також розміру, характеру, масштабів і складності діяльності УППЗ, включало таке:

(a) опис того, як оцінювання власних ризиків інтегроване в процес управління та в процеси вироблення й ухвалення рішень УППЗ;

(b) оцінювання ефективності системи управління ризиків;

(c) опис того, як УППЗ запобігає конфліктам інтересів із підприємством-спонсором, коли УППЗ передає ключові функції на аутсорсинг підприємству-спонсору відповідно до статті 24(3);

(d) оцінювання загальних потреб УППЗ у фінансуванні, включаючи опис плану відновлення платоспроможності, у відповідних випадках;

(e) оцінювання ризиків членів та бенефіціарів, що пов’язані зі сплатою їхніх пенсійних виплат, та ефективності будь-яких виправних заходів з урахуванням, у відповідних випадках:

(i) механізмів індексації;

(ii) механізмів зменшення виплат, включаючи ступінь можливого зменшення нарахованих пенсійних виплат, за яких умов та ким;

(f) якісне оцінювання механізмів захисту пенсійних виплат, включаючи, залежно від ситуації, гарантії, зобов’язання чи будь-який інший вид фінансової підтримки з боку підприємства-спонсора, страхування або перестрахування підприємством, що на нього поширюється дія Директиви 2009/138/ЄС, або покриття схемою пенсійного захисту на користь УППЗ або членів та бенефіціарів;

(g) якісне оцінювання операційних ризиків;

(h) якщо екологічні, соціальні та управлінські фактори враховуються в інвестиційних рішеннях, оцінювання нових ризиків або ризиків, що тільки з’являються, включаючи ризики, пов’язані зі зміною клімату, використанням ресурсів і довкілля, соціальні ризики та ризики, пов’язані з амортизацією активів унаслідок регуляторних змін.

3. Для цілей параграфа 2 УППЗ повинні застосовувати методи виявляння та оцінювання ризиків, що їх вони зазнають або можуть зазнавати в короткостроковій та довгостроковій перспективі та що можуть впливати на здатність УППЗ виконувати свої зобов’язання. Такі методи повинні бути пропорційними розміру, характеру, масштабу та складності ризиків, що властиві її діяльності. Методи повинні бути описані в оцінці власних ризиків.

4. Оцінка власних ризиків повинна враховуватися в стратегічних рішеннях УППЗ.

Держави-члени вимагають, щоб кожна УППЗ, що зареєстрована або одержала дозвіл на провадження діяльності на їхній території, складала та оприлюднювала річну бухгалтерську звітність та річні звіти з урахуванням кожної пенсійної схеми, що її веде УППЗ, та, у відповідних випадках, річну бухгалтерську звітність та річні звіти стосовно кожної пенсійної схеми. Річна бухгалтерська звітність і річні звіти повинні містити достовірні та об’єктивні відомості про активи, зобов’язання та фінансове становище УППЗ і включати інформацію про значні інвестиції. Річна бухгалтерська звітність та інформація в звітах повинні бути послідовними, вичерпними, об’єктивно представленими та належним чином затвердженими уповноваженими особами відповідно до національного права.

Держави-члени забезпечують, щоб кожна УППЗ, що зареєстрована або отримала дозвіл на провадження діяльності на їхній території, підготувала та принаймні щотри роки переглядала письмову декларацію про принципи інвестиційної політики. Така декларація підлягає невідкладному перегляду після будь-якої суттєвої зміни в інвестиційній політиці. Держави-члени повинні передбачити, щоб така декларація містила принаймні такі питання, як методи вимірювання інвестиційного ризику, впровадження процесів управління ризиками та стратегічний розподіл активів з урахуванням характеру і тривалості пенсійних зобов’язань і того, як в інвестиційній політиці враховано екологічні, соціальні та управлінські фактори. Декларація підлягає оприлюдненню.

1. Держави-члени можуть дозволити або вимагати від УППЗ, що зареєстровані або одержали дозвіл на провадження діяльності на їхній території, доручати будь-яку діяльність, у тому числі ключові функції та управління такими УППЗ, повністю або частково, надавачам послуг, що діють від імені таких УППЗ.

2. Держави-члени забезпечують, щоб УППЗ продовжували нести повну відповідальність за виконання своїх зобов’язань відповідно до цієї Директиви, коли вони передають на аутсорсинг ключові функції або будь-яку іншу діяльність.

3. Аутсорсинг ключових функцій або будь-яка інша діяльність не повинна здійснюватися таким чином, щоб це призводило до будь-чого з такого:

(a) погіршення якості системи управління відповідної УППЗ;

(b) неналежне підвищення операційного ризику;

(c) погіршення здатності компетентних органів контролювати дотримання УППЗ своїх зобов’язань;

(d) негативний вплив на безперервне і задовільне обслуговування членів та бенефіціарів.

4. УППЗ повинні забезпечувати належне функціонування переданої на аутсорсинг діяльності через процес відбору надавача послуг та постійний моніторинг діяльності такого надавача послуг.

5. Держави-члени забезпечують, щоб УППЗ, що передають на аутсорсинг ключові функції, управління такими УППЗ або інші види діяльності, регульовані цією Директивою, укладали письмову угоду з надавачем послуг. Така угода повинна мати юридичну силу та чітко визначати права та обов’язки УППЗ та надавача послуг.

6. Держави-члени забезпечують, щоб УППЗ своєчасно повідомляли компетентні органи про будь-який аутсорсинг діяльності, регульованої цією Директивою. Якщо аутсорсинг стосується ключових функцій або управління УППЗ, про це повідомляються компетентні органи до того, як угода щодо такого аутсорсингу набуде чинності. Держави-члени також повинні забезпечити, щоб УППЗ повідомляли компетентні органи про будь-які подальші важливі зміни стосовно будь-якої переданої на аутсорсинг діяльності.

7. Держави-члени забезпечують, щоб компетентні органи мали повноваження в будь-який час вимагати інформацію від УППЗ та від надавачів послуг щодо переданих на аутсорсинг ключових функцій або будь-якої іншої діяльності.

Держави-члени не забороняють УППЗ призначати для управління інвестиційним портфелем інвестиційних менеджерів, що мають осідок в іншій державі-члені та належним чином одержали дозвіл на провадження цієї діяльності, відповідно до директив 2009/65/ЄС, 2009/138/ЄС, 2011/61/ЄС, 2013/36/ ЄС та 2014/65/ЄС, а також зазначених у статті 2(1) цієї Директиви осіб, що мають відповідний дозвіл.

1. У разі професійної пенсійної схеми, що в ній члени та бенефіціари повністю несуть інвестиційний ризик, держава-член походження може вимагати від УППЗ призначити одного або більше депозитаріїв для зберігання активів та виконання наглядових обов’язків відповідно до статей 34 та 35. Держава-член ведення діяльності може вимагати від таких УППЗ призначити одного або більше депозитаріїв для зберігання активів та виконання наглядових обов’язків відповідно до статей 34 та 35 при веденні транскордонної діяльності відповідно до статті 11, за умови що призначення депозитарія вимагається її національним правом.

2. Стосовно професійних пенсійних схем, що в них члени та бенефіціари не несуть повністю інвестиційний ризик, держава-член походження може вимагати від УППЗ призначити одного або більше депозитаріїв для зберігання активів чи для зберігання активів та виконання наглядових обов’язків відповідно до статей 34 та 35.

3. Держави-члени не забороняють УППЗ призначати депозитаріїв, що мають осідок в іншій державі-члені та належним чином одержали дозвіл на провадження діяльності згідно з Директивою 2013/36/ЄС або Директивою 2014/65/ЄС чи визнані як депозитарій для цілей Директиви 2009/65/ЄС або Директиви 2011/61/ЄС.

4. Держави-члени вживають необхідних заходів, щоб надати змогу компетентним органам відповідно до їхнього національного права забороняти відповідно до статті 48 на вимогу компетентного органу держави-члена походження УППЗ вільне розпоряджання активами, що перебувають у володінні депозитарію або зберігача, розташованого на їхній території.

5. Депозитарій призначається на підставі письмового договору. Договір повинен передбачати передачу інформації, необхідної депозитарію для виконання своїх обов’язків, викладених у цій Директиві та в інших відповідних законах, підзаконних нормативно-правових актах або адміністративних положеннях.

6. Виконуючи завдання, викладені в статтях 34 та 35, УППЗ і депозитарій діють чесно, справедливо, професійно, незалежно та в інтересах членів та бенефіціарів схеми.

7. Депозитарій не повинен вести діяльність щодо УППЗ, що може спричиняти конфлікти інтересів між УППЗ, членами та бенефіціарами схеми та ним самим, якщо тільки депозитарій функціонально та ієрархічно не відокремив виконання своїх депозитарних завдань від інших завдань що можуть призводити до конфліктів інтересів, а потенційні конфлікти інтересів належним чином виявляються, управляються, контролюються та розкриваються членам і бенефіціарам схеми та адміністративному органу, органу управління або нагляду УППЗ.

8. Якщо депозитарій не призначений, УППЗ повинні вживати заходів для запобігання будь-якому конфлікту інтересів та його врегулювання у процесі своєї діяльності, що виконувалася б депозитарієм та розпорядником активів.

1. Якщо активи УППЗ стосовно пенсійної схеми, що складаються з фінансових інструментів, які можуть перебувати на зберіганні, передані на зберігання депозитарію, депозитарій зберігає всі фінансові інструменти, що можуть бути зареєстровані на рахунку фінансових інструментів, відкритому в книгах депозитарію, а також усі фінансові інструменти, що фізично можуть бути передані депозитарію.

Для таких цілей депозитарій забезпечує, щоб фінансові інструменти, що можуть бути зареєстровані на рахунку фінансових інструментів, відкритому в книгах депозитарію, були зареєстровані згідно з правилами, встановленими в Директиві 2014/65/ЄС, в книгах депозитарію в рамках відокремлених рахунків, що відкриті на ім’я УППЗ, щоб їх можна було в будь-який час однозначно ідентифікувати як належні УППЗ або членам та бенефіціарам пенсійної схеми.

2. Якщо активи УППЗ, що відносяться до пенсійної схеми, складаються з активів, відмінних від зазначених у параграфі 1, депозитарій повинен перевірити, що УППЗ є власником активів, та вести облік цих активів. Перевірка повинна проводитися на основі наданих УППЗ інформації або документів та, за наявності, на основі зовнішніх доказів. Депозитарій повинен підтримувати свою документацію в актуальному стані.

3. Держави-члени забезпечують відповідальність депозитарію перед УППЗ і членами та бенефіціарами за будь-які збитки, понесені ними унаслідок невиправданого невиконання ним своїх обов’язків або неналежного їх виконання.

4. Держави-члени забезпечують, щоб на відповідальність депозитарію згідно з параграфом 3 не впливало те, що він передав третій особі всі або деякі активи, що перебувають у нього на зберіганні.

5. Якщо для зберігання активів депозитарій не призначений, УППЗ принаймні повинні:

(a) забезпечити застосування до фінансових інструментів стандартів належної обережності та охорони;

(b) вести облік, що дає змогу УППЗ в будь-який час і невідкладно ідентифікувати всі активи;

(c) вживати необхідних заходів для уникнення конфліктів інтересів щодо зберігання активів;

(d) інформувати компетентні органи на вимогу про спосіб зберігання активів.

1. На додаток до зазначених у статті 34(1) та (2) завдань депозитарій, призначений для виконання наглядових обов’язків, повинен:

(a) виконувати розпорядження УППЗ, якщо вони не суперечать національному праву або правилам УППЗ;

(b) забезпечити, щоб у транзакціях з активами УППЗ, що стосуються пенсійної схеми, будь-яка плата надходила до УППЗ протягом звичайних строків; та

(c) забезпечити, щоб отриманий від активів дохід використовувався відповідно до правил УППЗ.

2. Незважаючи на параграф 1, держава-член походження УППЗ може встановлювати інші наглядові обов’язки, що їх повинен виконувати депозитарій.

3. Якщо для виконання наглядових обов’язків депозитарій не призначений, УППЗ повинна застосовувати процедури, що забезпечують належне виконання в рамках УППЗ завдань, що підлягали б нагляду з боку депозитаріїв.

1. Беручи до уваги характер пенсійної схеми, держави-члени забезпечують, щоб кожна УППЗ, що зареєстрована або отримала дозвіл на провадження діяльності на їхній території, надавала:

(a) потенційним членам: принаймні інформацію, зазначену в статті 41;

(b) членам: принаймні інформацію, зазначену в статтях 37-40, 42 та 44; та

(c) бенефіціарам: принаймні інформацію, зазначену в статтях 37, 43 та 44.

2. Зазначена в параграфі 1 інформація повинна:

(a) регулярно оновлюватися;

(b) бути написана простою, стислою та зрозумілою мовою, без уживання жаргону і технічних термінів, якщо їх можна замінити загальновживаними словами;

(c) не вводити в оману та бути лексично і змістовно послідовною;

(d) бути представлена у формі, що легко сприймається при читанні;

(e) бути доступною офіційною мовою держави-члена, чиє законодавство про соціальне забезпечення і трудове законодавство в сфері професійних пенсійних схем застосовне до відповідної пенсійної схеми; та

(f) надаватися потенційним членам, членам та бенефіціарам безкоштовно в електронній формі, у тому числі на довговічному носії або за допомогою веб-сайту, чи в паперовій формі.

3. Держави-члени можуть ухвалювати або підтримувати в силі інші положення щодо інформації, що надається потенційним членам, членам та бенефіціарам.

1. Держави-члени забезпечують щодо кожної УППЗ, що зареєстрована або отримала дозвіл на провадження діяльності на їхній території, щоб члени та бенефіціари були достатньо поінформовані про відповідну пенсійну схему, що її веде УППЗ, зокрема стосовно:

(a) назви УППЗ, держави-члена, де УППЗ зареєстрована або одержала дозвіл на провадження діяльності, та назви її компетентного органу;

(b) прав та обов’язків осіб, що беруть участь у пенсійній схемі;

(c) інформації про інвестиційний профіль;

(d) характеру фінансових ризиків, що їх несуть члени та бенефіціари;

(e) умов щодо повних або часткових гарантій за пенсійною схемою чи щодо певного рівня виплат або, якщо гарантія за пенсійною схемою не надається, стосовно заяви про це;

(f) механізмів захисту набутих прав або механізмів зменшення виплат, якщо такі є;

(g) інформації про минулі результати інвестицій, пов’язаних із пенсійною схемою, принаймні за п’ять років або за всі роки функціонування схеми, коли цей строк менше п’яти років, якщо члени несуть інвестиційний ризик або можуть ухвалювати інвестиційні рішення;

(h) структури витрат, що їх несуть члени і бенефіціари, за схемами, що не передбачають певного рівня виплат;

(i) можливостей, наявних у членів та бенефіціарів при отриманні пенсійних виплат;

(j) додаткової інформації про умови передачі, якщо член має право передати пенсійні права.

2. Стосовно схем, що в них члени несуть інвестиційний ризик та що передбачають більше одного варіанта з різними інвестиційними профілями, члени повинні бути поінформовані про умови пропонованих варіантів інвестування, а також, у відповідних випадках, про типовий варіант інвестування та правило пенсійної схеми щодо віднесення конкретного члена до певного варіанта інвестування.

3. Члени та бенефіціари або їхні представники повинні отримувати протягом розумного часу будь-яку відповідну інформацію стосовно змін до правил пенсійної схеми. Крім того, УППЗ повинні надавати їм пояснення щодо впливу істотних змін до технічних положень на членів та бенефіціарів.

4. УППЗ повинні надавати зазначену в цій статті загальну інформацію про пенсійну схему.

1. Держави-члени вимагають від УППЗ скласти стислий документ, що містить ключову інформацію для кожного члена, беручи до уваги специфіку національних пенсійних систем та відповідного національного законодавства про соціальне забезпечення, трудового та податкового законодавства (надалі - Довідка про пенсійні виплати). Назва документа повинна містити слова "Довідка про пенсійні виплати".

2. Точна дата, якої стосується інформація в Довідці про пенсійні виплати, повинна бути вказана на видному місці.

3. Держави-члени вимагають, щоб інформація, що міститься в Довідці про пенсійні виплати, була достовірною, актуальною та надавалася принаймні щорічно кожному члену безкоштовно в електронній формі, у тому числі на довговічному носії або за допомогою веб-сайту, чи в паперовій формі. Паперовий примірник надається членам на запит на додаток до будь-якої інформації в електронній формі.

4. Будь-яка істотна зміна інформації порівняно з попереднім роком, що міститься в Довідці про пенсійні виплати, повинна бути чітко зазначена.

5. Держави-члени встановлюють правила для визначення припущень щодо прогнозів, зазначених у пункті (d) статті 39(1). Такі правила застосовують УППЗ для визначення, у відповідних випадках, річної норми номінального інвестиційного доходу, річного рівня інфляції та тенденції змін майбутньої заробітної плати.

1. Довідка про пенсійні виплати повинна містити принаймні таку ключову інформацію для членів:

(a) особисті дані члена, включаючи чітке зазначення віку виходу на пенсію, передбаченого законодавством, віку виходу на пенсію, встановленого в пенсійній схемі або оціненого УППЗ, або віку виходу на пенсію, встановленого членом, у відповідних випадках;

(b) назва УППЗ та її контактна адреса і зазначення пенсійної схеми члена;

(c) у відповідних випадках, інформація про повні або часткові гарантії за пенсійною схемою та, якщо це необхідно, де можна знайти додаткову інформацію;

(d) інформація про прогнози пенсійних виплат, що ґрунтуються на пенсійному віці, зазначеному згідно з пунктом (a), та застереження про те, що такі прогнози можуть відрізнятися від остаточної вартості отриманих виплат. Якщо прогнози пенсійних виплат ґрунтуються на економічних сценаріях, ця інформація також повинна включати найкращий сценарій та несприятливий сценарій з урахуванням конкретного характеру пенсійної схеми;

(e) інформація про набуті права або накопичений капітал з урахуванням конкретного характеру пенсійної схеми;

(f) інформація про внески, що сплачуються підприємством-спонсором та членом до пенсійної схеми, принаймні протягом останніх 12 місяців, з урахуванням конкретного характеру пенсійної схеми;

(g) розподіл витрат, вирахованих УППЗ принаймні за останні 12 місяців;

(h) інформація про рівень фінансування пенсійної схеми в цілому.

2. Відповідно до статті 60 держави-члени обмінюються найкращими практиками стосовно форми та змісту Довідки про пенсійні виплати.

1. У Довідці про пенсійні виплати зазначається, де і як отримати додаткову інформацію, в тому числі:

(a) додаткову практичну інформацію про наявні у члена можливості згідно з пенсійною схемою;

(b) інформацію, зазначену в статтях 29 та 30;

(c) у відповідних випадках, інформацію про припущення, що використовуються щодо виражених в ануїтетній формі сум, зокрема щодо розміру ануїтету, типу постачальника і тривалості ануїтетних виплат;

(d) інформацію про рівень виплат у разі припинення трудових відносин.

2. Стосовно пенсійних схем, що в них члени несуть інвестиційний ризик і для члена встановлюється певний варіант інвестування згідно зі спеціальним правилом, визначеним у пенсійній схемі, у Довідці про пенсійні виплати зазначається, де можна отримати додаткову інформацію.

1. Держави-члени вимагають від УППЗ забезпечити, щоб потенційні члени, що не зараховуються автоматично до пенсійної схеми, були поінформовані, перш ніж вони приєднаються до такої пенсійної схеми, про:

(a) будь-які доступні для них відповідні варіанти, включаючи варіанти інвестування;

(b) відповідні особливості пенсійної схеми, включаючи вид виплат;

(c) інформацію про те, чи екологічні, кліматичні, соціальні чинники та чинник корпоративного управління враховуються в інвестиційному підході і як вони враховуються; та

(d) те, чи наявна додаткова інформація.

2. Якщо члени несуть інвестиційний ризик або можуть ухвалювати інвестиційні рішення, потенційним членам повинна надаватися інформація про минулі результати інвестицій, пов’язаних із пенсійною схемою, принаймні за п’ять років або за всі роки функціонування схеми, коли цей строк менше п’яти років, а також інформація про структуру витрат, що їх несуть члени і бенефіціари.

3. Держави-члени вимагають від УППЗ забезпечити, щоб потенційні члени, що зараховуються автоматично до пенсійної схеми, були невідкладно після їх зарахування поінформовані про:

(a) будь-які доступні для них відповідні варіанти, включаючи варіанти інвестування;

(b) відповідні особливості пенсійної схеми, включаючи вид виплат;

(c) інформацію про те, чи екологічні, кліматичні, соціальні чинники та чинник корпоративного управління враховуються в інвестиційному підході і як вони враховуються; та

(d) те, чи наявна додаткова інформація.

На додаток до Довідки про пенсійні виплати УППЗ повинні своєчасно надавати кожному члену до досягнення ним пенсійного віку в розумінні пункту (a) статті 39(1) або на вимогу члена інформацію про доступні йому варіанти отримання пенсійних виплат.

1. Держави-члени вимагають від УППЗ періодично надавати бенефіціарам інформацію про належні виплати та відповідні варіанти їх виплати.

2. УППЗ повинні інформувати бенефіціарів невідкладно після ухвалення остаточного рішення, що призводить до будь-якого зниження рівня належних виплат, і за три місяці до виконання такого рішення.

3. Коли бенефіціари несуть значний рівень інвестиційного ризику на етапі виплат, держави-члени забезпечують регулярне отримання бенефіціарами відповідної інформації.

На вимогу члена, бенефіціара або їхніх представників УППЗ надає таку додаткову інформацію:

(a) річну бухгалтерську звітність та річні звіти, зазначені у статті 29, або, якщо УППЗ відповідає за більш ніж одну схему, бухгалтерську звітність і звіти, що стосуються їхньої конкретної пенсійної схеми;

(b) декларацію про принципи інвестиційної політики, зазначена у статті 30;

(c) будь-яку додаткову інформацію про припущення, що використовуються для формування прогнозів, зазначених у пункті (d) статті 39(1).

1. Основною метою пруденційного нагляду є захист прав членів та бенефіціарів і забезпечення стабільності та надійності УППЗ.

2. Держави-члени забезпечують, щоб компетентним органам надавалися необхідні засоби та щоб вони мали відповідні спеціальні знання, можливості та повноваження для досягнення головної мети нагляду, зазначеної в параграфі 1.

Держави-члени забезпечують, щоб УППЗ підлягали пруденційному нагляду, включаючи нагляд за таким, у відповідних випадках:

(a) умови ведення діяльності;

(b) технічні резерви;

(c) фінансування технічних резервів;

(d) регуляторні власні кошти;

(e) наявна маржа платоспроможності;

(f) необхідна маржа платоспроможності;

(g) правила інвестування;

(h) управління інвестиціями;

(i) система управління; та

(j) інформація, що надається членам і бенефіціарам.

1. Компетентні органи держави-члена походження несуть відповідальність за пруденційний нагляд УППЗ.

2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб нагляд ґрунтувався на перспективному та ризик- орієнтованому підході.

3. Нагляд за УППЗ повинен включати належне поєднання виїзних заходів та інспекцій на місцях.

4. Наглядові повноваження повинні здійснюватися своєчасно та пропорційно розміру, характеру, масштабу і складності діяльності УППЗ.

5. Держави-члени забезпечують, щоб компетентні органи належним чином враховували потенційний вплив своїх дій на стабільність фінансових систем у Союзі, зокрема в надзвичайних ситуаціях.

1. Компетентні органи вимагають від кожної УППЗ, що зареєстрована або одержала дозвіл на провадження діяльності на їхній території, мати надійні адміністративні та бухгалтерські процедури і відповідні механізми внутрішнього контролю.

2. Без обмеження наглядових повноважень компетентних органів та права держав-членів визначати і накладати кримінальні санкції, держави-члени забезпечують, щоб їхні компетентні органи могли накладати адміністративні санкції та вживати інших заходів стосовно всіх порушень національних положень, що імплементують цю Директиву, а також уживають усіх заходів, що необхідні для забезпечення їх виконання. Держави-члени забезпечують, щоб їхні адміністративні санкції та інші заходи були дієвими, пропорційними та стримувальними.

3. Держави-члени можуть вирішити не встановлювати згідно з цією Директивою правила щодо адміністративних санкцій за порушення, що підпадають під кримінальні санкції відповідно до їхнього національного права. У зазначеному випадку держави-члени повинні повідомити Комісії відповідні норми кримінального права.

4. Держави-члени забезпечують, щоб компетентні органи оприлюднювали будь-яку адміністративну санкцію чи інший захід, який ужито за порушення національних положень, що імплементують цю Директиву, та який не було оскаржено у встановлений строк, без необґрунтованих затримок, у тому числі інформацію про вид і характер порушення та ідентифікаційні дані відповідальних за нього осіб. Якщо оприлюднення ідентифікаційних даних юридичних осіб чи ідентифікаційних або персональних даних фізичних осіб вважається компетентним органом диспропорційним за результатами індивідуального оцінювання стосовно пропорційності оприлюднення таких даних або якщо оприлюднення ставить під загрозу стабільність фінансових ринків або поточне розслідування, компетентний орган може вирішити відкласти оприлюднення санкцій, не оприлюднювати їх чи оприлюднити їх анонімно.

5. Будь-яке рішення про заборону або обмеження діяльності УППЗ повинне містити докладний виклад причин та повідомлятися відповідній УППЗ. Про це рішення також повідомляється ЕІОРА, який повідомляє його всім компетентним органам у разі транскордонної діяльності в розумінні статті 11.

6. Компетентні органи можуть також обмежити або заборонити вільне розпоряджання активами УППЗ, коли, зокрема:

(a) УППЗ не сформувала достатніх технічних резервів щодо всієї діяльності або не має достатніх активів для покриття технічних резервів;

(b) УППЗ не має регуляторних власних коштів.

7. Для охорони інтересів членів та бенефіціарів компетентні органи можуть передавати повністю або частково повноваження, належні відповідно до законодавства держави-члена походження особам, що керують УППЗ, що зареєстрована або отримала дозвіл на провадження діяльності на їхній території, спеціальному представнику, що здатний здійснювати такі повноваження.

8. Компетентні органи можуть заборонити або обмежити діяльність УППЗ, що зареєстрована або отримала дозвіл на провадження діяльності на їхній території, зокрема якщо:

(a) УППЗ не захищає належним чином інтереси членів та бенефіціарів схеми;

(b) УППЗ більше не відповідає умовам ведення діяльності;

(c) УППЗ в істотному відношенні не виконує своїх зобов’язань згідно з правилами, що поширюються на неї;

(d) у випадку ведення транскордонної діяльності УППЗ не дотримується вимог законодавства про соціальне забезпечення і трудового законодавства держави-члена ведення діяльності, що стосуються сфери професійних пенсійних схем.

9. Держави-члени забезпечують, щоб рішення, ухвалювані стосовно УППЗ відповідно до законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень, ухвалюваних згідно з цією Директивою, могли бути оскаржені в судах.

1. Держави-члени забезпечують, щоб компетентні органи мали необхідні повноваження для перевіряння стратегій, процесів і звітних процедур, що їх установлюють УППЗ, для дотримання законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень, ухвалюваних згідно з цією Директивою, з урахуванням розміру, характеру, масштабу та складності діяльності УППЗ.

Під час такої перевірки повинні враховуватися обставини, в яких функціонують УППЗ, та, у відповідних випадках, особи, що виконують для них ключові функції, передані на аутсорсинг, або будь-яку іншу діяльність. Перевірка повинна включати такі елементи:

(a) оцінювання якісних вимог, що стосуються системи управління;

(b) оцінювання ризиків, що з ними стикається УППЗ;

(c) оцінювання здатності УППЗ оцінювати такі ризики та управляти ними.

2. Держави-члени забезпечують, щоб компетентні органи мали інструменти моніторингу, включаючи стрес-тести, що дають їм змогу виявляти погіршення фінансових умов в УППЗ та контролювати, яким чином воно усувається.

3. Компетентні органи повинні мати необхідні повноваження вимагати від УППЗ виправлення слабких сторін або недоліків, виявлених у процесі наглядової перевірки.

4. Компетентні органи встановлюють мінімальну періодичність та обсяг перевірки, зазначеної в параграфі 1, з урахуванням обсягу, характеру, масштабу та складності діяльності відповідної УППЗ.

Держави-члени забезпечують, щоб компетентні органи мали щодо кожної УППЗ, що зареєстрована або отримала дозвіл на провадження діяльності на їхній території, необхідні повноваження та засоби для того, щоб:

(a) вимагати від УППЗ, адміністративного органу, органу управління чи нагляду УППЗ або осіб, що фактично керують УППЗ або виконують ключові функції, надавати в будь-який час інформацію про всі ділові питання або надсилати всі ділові документи;

(b) контролювати відносини між УППЗ та іншими компаніями або між УППЗ, коли УППЗ передають на аутсорсинг ключові функції або будь-яку іншу діяльність таким іншим компаніям або УППЗ, як і весь наступний повторний аутсорсинг, що впливають на фінансовий стан УППЗ або в будь-якому істотному відношенні є важливими для ефективного нагляду;

(c) отримувати такі документи: оцінку власних ризиків, декларацію про принципи інвестиційної політики, річну бухгалтерську звітність і річні звіти та всі інші документи, необхідні для цілей нагляду;

(d) визначати, які документи необхідні для цілей нагляду, в тому числі:

(i) внутрішні проміжні звіти;

(ii) актуарні оцінки і детальні припущення;

(iii) вивчення активів та зобов’язань;

(iv) підтвердження відповідності принципам інвестиційної політики;

(v) підтвердження того, що внески були сплачені відповідно до плану;

(vi) звіти осіб, відповідальних за аудит річної бухгалтерської звітності, зазначеної в статті 29;

(e) проводити виїзні інспекції в приміщеннях УППЗ та, у відповідних випадках, стосовно переданої на аутсорсинг і будь-який наступний аутсорсинг діяльності, щоб перевірити, чи діяльність ведеться відповідно до правил нагляду;

(f) запитувати інформацію в УППЗ у будь-який час про передану на аутсорсинг і будь-який наступний аутсорсинг діяльність.

1. Держави-члени забезпечують, щоб компетентні органи виконували викладені в цій Директиві завдання прозоро, незалежно та відповідально, приділяючи належну увагу захисту конфіденційної інформації.

2. Держави-члени забезпечують оприлюднення такої інформації:

(a) тексти законів, підзаконних актів, адміністративних правил та загальних настанов у галузі професійних пенсійних схем, а також інформація про те, чи вирішує держава-член застосовувати цю Директиву відповідно до статей 4 та 5;

(b) інформація щодо процесу наглядової перевірки, зазначеної в статті 49;

(c) узагальнені статистичні дані про ключові аспекти застосування пруденційного режиму;

(d) головна мета пруденційного нагляду та інформація про основні функції та діяльність компетентних органів;

(e) правила про адміністративні санкції та інші заходи, застосовні до порушень національних положень, ухвалених відповідно до цієї Директиви.

3. Держави-члени забезпечують наявність та застосування прозорих процедур щодо призначення та звільнення членів органів управління їхніх компетентних органів.

1. Держави-члени встановлюють правила для забезпечення того, щоб усі особи, що працюють або працювали на компетентні органи, а також аудитори та експерти, що діють від імені таких органів, були зобов’язані зберігати професійну таємницю. Без обмежень щодо випадків, що підпадають під дію кримінального законодавства, такі особи не повинні розголошувати отриману ними під час виконання своїх службових обов’язків конфіденційну інформацію будь-якій особі чи органу, крім як у стислій або загальній формі, що гарантує, що окремі УППЗ не можуть бути ідентифіковані.

2. Як відступ від параграфа 1, коли пенсійна схема припиняється, держави-члени можуть дозволити розголошення конфіденційної інформації в цивільних або комерційних процесах.

Держави-члени забезпечують, щоб компетентні органи, що отримують конфіденційну інформацію згідно з цією Директивою, використовували її лише під час виконання своїх обов’язків і для таких цілей:

(a) перевіряти, чи УППЗ відповідають умовам для початку провадження діяльності в галузі професійного пенсійного забезпечення, до початку їхньої діяльності;

(b) сприяти моніторингу діяльності УППЗ, включаючи моніторинг технічних резервів, платоспроможності, системи управління та інформації, що надається членам та бенефіціарам;

(c) вживати виправних заходів, включаючи застосування адміністративних санкцій;

(d) якщо це дозволено національним правом, публікувати ключові показники ефективності стосовно всіх окремих УППЗ, що можуть допомогти членам та бенефіціарам в ухваленні фінансових рішень щодо їхньої пенсії;

(e) при оскарженні рішень компетентних органів, ухвалених відповідно до положень, що транспонують цю Директиву;

(f) у судових процесах стосовно положень, що транспонують цю Директиву.

Статті 52 та 53 не обмежують право на запит, надане Європейському Парламенту згідно зі статтею 226 Договору про функціонування Європейського Союзу.

1. Статті 52 та 53 не виключають будь-чого з такого:

(a) обмін інформацією між компетентними органами однієї держави-члена при виконанні ними наглядових функцій;

(b) обмін інформацією між компетентними органами різних держав-членів при виконанні ними наглядових функцій;

(c) обмін інформацією при виконанні ними наглядових функцій між компетентними органами та будь-якими зазначеними нижче суб’єктами, що розташовані в одній державі-члені:

(i) органи, відповідальні за нагляд за підприємствами фінансової галузі та іншими фінансовими організаціями, та органи, відповідальні за нагляд за фінансовими ринками;

(ii) органи, відповідальні за підтримання стабільності фінансової системи в державах-членах шляхом використання макропруденційних правил;

(iii) органи, що беруть участь у припиненні пенсійної схеми та в інших подібних процедурах;

(iv) органи з реорганізації або органи, що забезпечують стабільність фінансової системи;

(v) особи, відповідальні за проведення обов’язкових перевірок бухгалтерської звітності УППЗ, страхових компаній та інших фінансових установ;

(d) розкриття органам, що здійснюють припинення пенсійної схеми, інформації, необхідної для виконання їхніх обов’язків.

2. Інформація, отримувана органами та особами, зазначеними в параграфі 1, підпадає під встановлені в статті 52 правила про професійну таємницю.

3. Статті 52 та 53 не перешкоджають державам-членам дозволяти обмін інформацією між компетентними органами та будь-якими такими суб’єктами:

(a) органи, відповідальні за нагляд за органами, що беруть участь у припиненні пенсійних схем та в інших подібних процедурах;

(b) органи, відповідальні за нагляд за особами, відповідальними за проведення обов’язкових перевірок бухгалтерської звітності УППЗ, страхових компаній та інших фінансових установ;

(c) незалежні актуарії УППЗ, що здійснюють нагляд за цими УППЗ, та органи, відповідальні за нагляд за такими актуаріями.

1. Статті 52 та 53 не перешкоджають компетентному органу передавати інформацію таким суб’єктам для цілей виконання їхніх відповідних завдань:

(a) центральні банки та інші органи, що виконують подібну функцію як монетарні органи;

(b) інші органи публічної влади, відповідальні за нагляд за платіжними системами, у відповідних випадках;

(c) Європейська рада із системних ризиків, ЕІОРА, створений згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1093/2010 (- 16) європейський наглядовий орган (Європейський орган банківського нагляду) та створений згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1095/2010 (- 17) європейський наглядовий орган (Європейський орган з цінних паперів і ринків).

2. Статті 55-58 не перешкоджають органам, зазначеним у пунктах (a), (b) та (c) параграфа 1 цієї статті, передавати компетентним органам таку інформацію, що може знадобитися компетентним органам для цілей статті 53.

3. На інформацію, отриману відповідно до параграфів 1 та 2, поширюються вимоги щодо збереження професійної таємниці, принаймні еквівалентні вимогам, встановленим у цій Директиві.

1. Статті 52(1), 53 та 58(1) не перешкоджають державам-членам дозволяти розкриття конфіденційної інформації у відносинах між компетентними органами та іншими підрозділами їхніх центральних органів державного управління, відповідальними за виконання законодавства про нагляд за УППЗ, кредитними установами, фінансовими установами, інвестиційними послугами та страховими компаніями, або між компетентними органами та інспекторами, що діють від імені таких підрозділів.

Таке розкриття здійснюється, тільки якщо це необхідно для цілей пруденційного контролю, а також для запобігання фінансовим проблемам УППЗ і вирішення їх. Без обмеження параграфа 2 цієї статті, на осіб, що мають доступ до такої інформації, поширюються вимоги щодо збереження професійної таємниці, принаймні еквівалентні вимогам, зазначеним у цій Директиві. Однак держави-члени передбачають, що інформація, отримана згідно зі статтею 55, та інформація, отримана за результатами виїзної перевірки, може розкриватися тільки за прямою згодою компетентного органу, що є джерелом такої інформації, або компетентного органу держави-члена, де проводилася виїзна перевірка.

2. Держави-члени можуть дозволити розкриття конфіденційної інформації стосовно пруденційного нагляду за УППЗ парламентським слідчим комітетам або рахунковим палатам у їхніх державах-членах та іншим відповідальним за розслідування установам в їхніх державах-членах у разі виконання всіх таких умов:

(a) установи мають повноваження відповідно до національного права розслідувати або перевіряти діяльність органів, відповідальних за нагляд за УППЗ або за закони про такий нагляд;

(b) така інформація є абсолютно необхідною для здійснення повноважень, зазначених у пункті (a);

(c) на осіб, що мають доступ до такої інформації, поширюються передбачені національним правом вимоги щодо збереження професійної таємниці, принаймні еквівалентні вимогам, що викладені в цій Директиві;

(d) якщо інформація походить з іншої держави-члена, така інформація розкривається за прямою згодою компетентних органів, що її первісно надали, і виключно для цілей, на які ці органи дали свою згоду.

1. Для обміну інформацією згідно зі статтею 55, передачі інформації згідно зі статтею 56 та розкриття інформації згідно зі статтею 57 держави-члени вимагають виконання принаймні таких умов:

(a) обмін інформацією, її передача або розкриття має на меті здійснення нагляду;

(b) отримувана інформація підпадає під встановлене в статті 52 зобов’язання щодо збереження професійної таємниці;

(c) якщо інформація походить з іншої держави-члена, вона не повинна розкриватися без прямої згоди компетентного органу, що первісно її надав, та, у відповідних випадках, виключно для цілей, на які цей орган дав свою згоду.

2. Стаття 53 не перешкоджає державам-членам дозволяти з метою зміцнення стабільності та цілісності фінансової системи обмін інформацією між компетентними органами та органами, відповідальними за виявлення та розслідування порушень законодавства про компанії, застосовного до підприємств- спонсорів.

Держави-члени, що застосовують перший підпараграф, вимагають виконання принаймні таких умов:

(a) інформація призначена для цілей виявляння, розслідування та перевіряння, згідно з пунктом (a) статті 57(2);

(b) отримувана інформація підпадає під встановлене в статті 52 зобов’язання щодо збереження професійної таємниці;

(c) якщо інформація походить з іншої держави-члена, вона не повинна розкриватися без прямої згоди компетентного органу, що первісно її надав, та, у відповідних випадках, виключно для цілей, на які цей орган дав свою згоду.

3. Якщо в державі-члені зазначені в першому підпараграфі параграфа 2 органи виконують свою роботу з виявляння або розслідування за допомогою осіб, призначених для цієї мети з огляду на їхню відповідну компетентність та не зайнятих у публічному секторі, то можливий обмін інформацією згідно зі статтею 57(2).

1. Держави-члени повідомляють EIOPA про свої національні положення пруденційного характеру, що стосуються сфери професійних пенсійних схем, але що на них не поширюється національне законодавство про соціальне забезпечення і трудове законодавство з питань організації пенсійних систем у розумінні статті 11(1).

2. Держави-члени регулярно оновлюють цю інформацію, але принаймні раз на два роки, а EIOPA оприлюднює цю інформацію на своєму веб-сайті.