Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 від 17 грудня 2013 року про встановлення спільних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій та Європейського фонду морського та рибного господарства та про встановлення загальних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування та Європейського фонду морського і рибного господарства та скасування Регламенту Ради

1. У разі операції ППП, якщо бенефіціаром є орган публічного права, видатки згідно з операцією ППП, які виникли та які сплатив приватний партнер, можуть, як відступ від статті 65(2), вважатися видатками, які виникли та які сплатив бенефіціар, а також які було включено до заявки на виплату до Комісії, за умови, що виконано такі умови:

(a) бенефіціар уклав угоду НІНІ з приватним партнером;

(b) орган управління перевірив, щоб видатки, які заявив бенефіціар, було сплачено приватним партнером та щоб операція відповідала застосовному праву Союзу та національному праву, програмі та умовам для надання підтримки операції.

2. Платежі бенефіціарам, які здійснено в зв’язку з видатками, включеними до заявки на виплату, відповідно до параграфу 1, сплачують на рахунок ескроу, відкритий для таких цілей від імені бенефіціара.

3. Кошти, сплачені на цільовий рахунок ескроу, зазначений у параграфі 2, використовують для платежів відповідно до угоди ППП, у тому числі будь-яких платежів, які потрібно здійснити в разі припинення угоди ППП.

4. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють мінімальні вимоги, які потрібно передбачити в угодах ППП і які є необхідними для застосування відступу, встановленого в параграфі 1 цієї статті, в тому числі положення, пов’язані з припиненням угоди ППП і для цілей забезпечення належного аудиторського сліду.

1. Прийнятність видатків визначають на підставі національних правил, якщо тільки не встановлено спеціальні правила, чи на підставі цього Регламенту або правил окремого фонду.

2. Видатки є прийнятними для внеску з ЄСІ фондів, якщо вони виникли в бенефіціара та їх сплачено між датою подання програми до Комісії чи з 1 січня 2014 року, залежно від того, яка дата є ранішою, та 31 грудня 2023 року. Крім того, видатки є прийнятними для внеску з EAFRD лише якщо відповідну допомогу фактично сплачено агентством-платником між 1 січня 2014 року та 31 грудня 2023 року.

3. Як відступ від параграфу 2, видатки згідно з Ініціативою в галузі зайнятості для молоді є прийнятними, починаючи з 1 вересня 2013 року.

4. У разі витрат, відшкодованих відповідно до пунктів (b) та (c) першого підпараграфу статті 67(1), заходи, що становлять основу для відшкодування, вживають між 1 січня 2014 року та 31 грудня 2023 року.

5. Як відступ від параграфу 4, датою початку вжиття заходів відносно витрат, відшкодованих на підставі пунктів (b) та (c) першого підпараграфу статті 67(1), згідно з Ініціативою в галузі зайнятості для молоді є 1 вересня 2013 року.

6. Операції не відбирають для отримання підтримки з ЄСІ фондів, якщо їх фізично завершено чи повністю впроваджено до подання бенефіціаром заявки на фінансування згідно з програмою до органу управління, незалежно від того, чи бенефіціар здійснив усі пов’язані платежі.

7. Ця стаття не обмежує правила щодо прийнятності технічної допомоги за ініціативою Комісії, як викладено в статті 58.

8. Цей параграф застосовують до операцій, що генерують чистий дохід протягом свого виконання, та до яких не застосовують параграфи 1-6 статті 61.

Прийнятні витрати операції, яка буде спільно фінансуватися з ЄСІ фондів, зменшують на чистий дохід, який не було враховано під час схвалення операції, безпосередньо згенерований лише протягом її впровадження, щонайпізніше у вимозі остаточного платежу, яку подає бенефіціар. Якщо не всі витрати є прийнятними для спільного фінансування, чистий дохід розподіляють пропорційно для прийнятних та не прийнятних частин витрат.

Цей параграф не застосовують до:

(a) технічної допомоги;

(b) фінансових інструментів;

(c) поворотної фінансової допомоги, що підпадає під дію зобов’язання щодо повного відшкодування;

(d) призів;

(e) операцій згідно з правилами щодо надання державної допомоги;

(f) операцій, для яких публічна підтримка має форму єдиних сум чи стандартної шкали питомих витрат за умови ex ante врахування чистого доходу;

(g) операцій, які впроваджують у рамках спільного плану дій за умови ex ante врахування чистого доходу;

(h) операцій, стосовно яких суми або ставки підтримки визначені в додатку II до Регламенту EAFRD або в Регламенті EMFF, за винятком тих операцій, щодо яких у Регламенті EMFF міститься покликання на цей параграф; або

(i) операцій, для яких сума сукупних прийнятних витрат не перевищує 100000 євро.

Для цілей цієї статті та статті 61, будь-який платіж, отриманий бенефіціаром на підставі договірних санкцій в результаті порушення договору між бенефіціаром і третьою стороною чи третіми сторонами або санкцій, що виникли в результаті відкликання пропозиції третьою стороною, обраною згідно з правилами щодо публічних закупівель ("депозит"), не вважається доходом і його не вираховують з прийнятних видатків операції.

9. Видатки, що стають прийнятними в результаті внесення змін до програми, повинні бути прийнятними виключно з дати подання до Комісії запиту про внесення змін чи, в разі застосування статті 96(11), з дати набуття чинності рішенням про внесення змін до програми.

Правила окремого фонду для EMFF можуть відступати від першого підпараграфу.

10. Як відступ від параграфу 9, спеціальні положення щодо дати початку прийнятності може бути встановлено в Регламенті про EAFRD.

Як відступ від параграфу 9, видатки на операції на підвищення спроможності протидії кризі у контексті спалаху COVID-19 є прийнятними з 1 лютого 2020 року.

11. Операція може отримувати підтримку від одного або більше ЄСІ фондів або від однієї або більше програм та від інших інструментів Союзу, за умови що видатки, заявлені в заявці на виплату щодо одного з ЄСІ фондів, не заявлені на підтримку з іншого фонду або інструмента Союзу чи на підтримку з того самого фонду за іншою програмою. Сума видатків, що підлягає внесенню до заявки на виплату ЄСІ фонду, може бути розрахована пропорційно для кожного ЄСІ фонду та для відповідної програми чи програм згідно з документом, що встановлює умови підтримки.

Необхідно використовувати ЄСІ фонди для надання підтримки у формі грантів, призів, поворотної фінансової допомоги та фінансових інструментів, або їх поєднання.

У разі поворотної фінансової допомоги, підтримку, яку повернено органу, який її надав, або іншому компетентному органу держави-члена, зберігають на окремому рахунку чи відокремлюють за допомогою звітних кодів і повторно використовують для тієї самої цілі чи відповідно до цілей програми.

1. Гранти та поворотна фінансова допомога можуть мати будь-яку з таких форм:

(a) відшкодування прийнятних витрат, що фактично виникли та які було сплачено, за необхідності, за допомогою внесків у натуральній формі та амортизації;

(b) стандартної шкали питомих витрат;

(c) єдині суми;

(d) фінансування за фіксованої ставки, визначеної шляхом застосування процентного співвідношення до однієї чи більше означених категорій витрат.

(e) фінансування, що не пов’язане з витратами на відповідні операції, але залежить від виконання умов, пов’язаних із досягненням прогресу у виконанні або досягненням цілей програм згідно з делегованим актом, ухваленим відповідно до параграфа 5а.

Правила окремого фонду можуть обмежувати форми грантів або поворотної фінансової допомоги, що застосовують до окремих операцій.

Стосовно форми фінансування, зазначеної в пункті (е) першого підпараграфа, аудит повинен бути спрямований виключно на перевіряння виконання умов відшкодування.

2. Як відступ від параграфу 1, додаткові форми грантів і методи розрахунку можуть бути встановлені в Регламенті про EMFF.

2a. Щодо операції або проекту, що не підпадає під перше речення параграфа 4 та що одержує підтримку від ERDF та ESF, гранти і поворотна допомога, для яких публічна підтримка не перевищує 100000 євро, повинні мати форму стандартних шкал питомих витрат, єдиних сум або фіксованих ставок, за винятком операцій, що одержують підтримку в рамках державної допомоги, що не є допомогою de minimis.

При використанні фінансування за фіксованою ставкою категорії витрат, що до них застосовується фіксована ставка, можуть бути відшкодовані відповідно до пункту (а) першого підпараграфа параграфа 1.

Стосовно операцій, підтримуваних EAFRD, ERDF або ESF, при використанні фіксованої ставки, зазначеної в статті 68b(1), виплачувані учасникам винагороди і зарплати можуть бути відшкодовані відповідно до пункту (а) першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті.

На цей параграф поширюється дія перехідних положень, викладених у статті 152(7).

3. Варіанти, зазначені в параграфі 1, можуть бути об’єднані виключно, якщо кожен варіант охоплює різні категорії витрат або якщо їх використовують для різних проектів, що складають частину операції чи для послідовних етапів операції.

4. Якщо операція або проект, що є частиною операції, реалізується виключно шляхом публічних закупівель робіт, товарів чи послуг, застосовуються лише пункти (а) та (е) першого підпараграфа параграфа 1. Якщо публічні закупівлі в рамках операції або проекту, що є частиною операції, обмежуються певними категоріями витрат, усі зазначені в параграфі 1 варіанти можуть застосовуватися до всієї операції або проекту, що є частиною операції.

5. Суми, зазначені в пунктах (b), (c) та (d) першого підпараграфу параграфу 1, визначають в один з таких способів:

(a) справедливий і такий, що може бути перевірений, метод розрахунку, заснований на будь-чому з такого:

(i) статистичні дані, інша об’єктивна інформація або експертне судження;

(ii) перевірені історичні дані окремих бенефіціарів;

(iii) застосування звичайної практики обліку витрат окремих бенефіціарів;

(aa) проект бюджету, що складається в кожному окремому випадку та погоджується ex ante органом управління, або у випадку EAFRD, органом, відповідальним за вибір операцій, якщо публічна підтримка не перевищує 100000 євро;

(b) відповідно до правил щодо застосування відповідної шкали питомих витрат, єдиних сум і фіксованих ставок, що застосовують у політиках Союзу до подібного типу операції та бенефіціара;

(c) відповідно до правил щодо застосування відповідної шкали питомих витрат, єдиних сум і фіксованих ставок, що застосовують згідно зі схемами для грантів, що повністю фінансує держава-член для подібного типу операції та бенефіціара;

(d) за ставками, встановленими цим Регламентом або правилами окремого фонду;

(e) конкретними методами для визначення сум, встановлених відповідно до правил окремого фонду.

5a. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 149 на доповнення цього Регламенту стосовно визначення стандартних шкал питомих витрат або фінансування за фіксованою ставкою, зазначених у пунктах (b) та (d) першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті, відповідних методів, зазначених у пункті (а) параграфа 5 цієї статті, та форми підтримки, зазначеної в пункті (е) першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті, шляхом установлення детальних процедур щодо умов фінансування та їх застосування.

6. У документі, в якому викладено умови для надання підтримки для кожної операції, викладають метод, який необхідно застосовувати для визначення витрат на операцію та умов для виплати гранту.

Якщо здійснення операції призводить до непрямих витрат, вони можуть розраховуватись за фіксованою ставкою одним із таких способів:

(a) фіксована ставка в розмірі до 25 % прийнятних прямих витрат, за умови що ця ставка розраховується на основі справедливого і такого, що може бути перевірений, методу розрахунку або методу, застосовуваного в рамках програм надання грантів, що повністю фінансуються державою-членом, для операцій та бенефіціарів подібного виду;

(b) фіксована ставка в розмірі до 15 % прийнятних прямих витрат на персонал, при цьому від держави-члена не вимагається проведення розрахунку для визначення застосовної ставки;

(c) фіксована ставка, що застосовується до прийнятних прямих витрат на основі наявних методів та відповідних ставок, застосовних у політиці Союзу для операцій та бенефіціарів подібного виду.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149 на доповнення положень щодо фіксованої ставки та відповідних методів, зазначених у пункті (с) першого підпараграфа цього параграфа.

1. Прямі витрати на персонал операції можуть розраховуватись за фіксованою ставкою в розмірі до 20 % прямих витрат, відмінних від витрат на персонал цієї операції. Держави-члени не зобов’язані проводити розрахунок для визначення застосовної ставки, за умови що прямі витрати на операцію не включають публічні договори про виконання робіт, вартість яких вища за межу, встановлену в пункті (а) статті 4 Директиви 2014/24/ЄС.

2. Для цілей визначення витрат на персонал погодинна ставка може розраховуватись шляхом ділення останніх задокументованих річних валових витрат на найманих працівників на 1720 годин - для осіб, що працюють повний робочий день, або на відповідну частку 1720 годин - для осіб, що працюють неповний робочий день.

3. При застосуванні погодинної ставки, розрахованої відповідно до параграфа 2, загальна кількість годин, заявлена на особу за певний рік, не повинна перевищувати кількості годин, використаної для розрахунку цієї погодинної ставки.

Перший підпараграф не застосовується до програм у рамках мети "Європейське територіальне співробітництво" щодо витрат на персонал, пов’язаних з особами, яким доручене виконання операції на умовах неповного робочого дня.

4. Якщо річні валові витрати на найманих працівників відсутні, вони можуть бути отримані з наявних задокументованих валових витрат на найманих працівників або з трудового контракту з відповідним коригуванням на 12-місячний період.

5. Витрати на персонал, пов’язані з особами, яким доручене виконання операції на умовах неповного робочого дня, можуть розраховуватись як фіксований відсоток валових витрат на найманих працівників відповідно до фіксованого відсотка часу, витраченого на операцію на місяць, без зобов’язання створити окрему систему реєстрації робочого часу. Роботодавець видає для працівників документ із зазначенням такого фіксованого відсотка.

1. Для покриття залишкових прийнятних витрат на операцію може використовуватися фіксована ставка в розмірі до 40 % прийнятних прямих витрат на персонал, при цьому від держави-члена не вимагається проведення будь-якого розрахунку для визначення застосовної ставки.

Щодо операцій, підтримуваних ESF, ERDF або EAFRD, заробітні плати і винагороди, що виплачуються учасникам, вважаються додатковими прийнятними витратами, не включеними до фіксованої ставки.

2. Фіксована ставка, зазначена в параграфі 1, не застосовується до витрат на персонал, розраховуваних на основі фіксованої ставки.

1. Внески у натуральній формі та у формі виконання робіт, надання товарів і послуг, земельної ділянки та нерухомості, для яких не було здійснено жодного готівкового розрахунку, що супроводжується інвойсами чи документами, що мають еквівалентне доказове значення, можуть бути прийнятними за умови, якщо це передбачено в правилах прийнятності ЄСІ фондів і програми, а також якщо виконано всі такі критерії:

(a) публічна підтримка, яку сплачено на операцію та яка включає внески у натуральній формі, не перевищує сукупні прийнятні видатки з вирахуванням внесків у натуральній формі, наприкінці операції;

(b) вартість внеску у натуральній формі не перевищує витрат, що є загально визнаними на відповідному ринку;

(c) величину та здійснення внеску може бути оцінено та перевірено в незалежний спосіб;

(d) у разі надання земельної ділянки чи нерухомості може бути здійснено готівковий розрахунок, для цілей договору оренди, у номінальній вартості на рік, що не перевищує єдину одиницю валюти держави-члена;

(e) у разі внесків у натуральній формі у вигляді неоплачуваної роботи, вартість такої роботи визначають з урахуванням перевіреного витраченого часу та ставки винагороди за еквівалентну роботу.

Вартість земельної ділянки чи нерухомості, зазначених у пункті (d) першого підпараграфу цього параграфу, підтверджують висновком незалежного кваліфікованого експерта чи уповноваженого незалежного органу та вона не перевищує обмеження, встановлене в пункті (b) параграфу 3.

2. Амортизаційні витрати можуть вважати прийнятними за умови дотримання таких умов:

(a) це дозволено згідно з правилами програми щодо прийнятності;

(b) суму видатків належним чином обґрунтовано за допомогою супровідних документів, що мають доказове значення, рівнозначне рахункам-фактурам для прийнятних витрат, якщо їх відшкодовано у формі, зазначеній у пункті (a) першого підпараграфу статті 67(1);

витрати пов’язані виключно з періодом надання підтримки для операції;

публічні гранти не сприяли придбанню списаних активів.

3. Такі витрати не є прийнятними для внеску з ЄСІ фондів або із суми підтримки, яку переносять з Фонду гуртування до Фонду CEF, як зазначено в статті 92(6):

(a) відсоток на заборгованість, крім у зв’язку з грантами, наданими у формі субсидованої процентної ставки чи гарантійної субсидії;

(b) купівля незабудованої земельної ділянки та забудованої земельної ділянки в сумі, що перевищує 10 % сукупних прийнятних видатків на відповідну операцію. Для покинутих ділянок і ділянок, що раніше перебували у промисловому використанні, в тому числі будівель, таку межу може бути підвищено до 15 %. У виняткових і належним чином обґрунтованих випадках, межу може бути підвищено понад відповідні згадані відсотки для операцій, що стосуються збереження довкілля;

(c) податок на додану вартість, крім випадків коли він не підлягає відшкодуванню згідно з національним законодавством щодо ПДВ.

1. З урахуванням відступів, зазначених у параграфі 2, та правил окремого фонду, підтримувані ЄСІ фондами операції повинні розташовуватися на території програми.

Операції, що стосуються надання послуг громадянам або підприємствам, що охоплюють усю територію держави-члена, вважаються такими, що розташовані на всій території програми у межах держави-члена. У таких випадках видатки пропорційно розподіляються на відповідні території програми згідно з об’єктивними критеріями.

Другий підпараграф цього параграфа не застосовується до національної програми, зазначеної в статті 6(2) Регламенту (ЄС) № 1305/2013, або до спеціальної програми створення та функціонування національної сільської мережі, згаданої в статті 54(1) зазначеного Регламенту.

2. Орган управління може погодити здійснення операції за межами території програми, але в межах Союзу в разі дотримання всіх таких умов:

(a) операція здійснюється на користь території програми;

(b) загальна сума з ERDF, Фонду гуртування, EAFRD або EMFF, виділена в рамках програми на операції, розташовані за межами території програми, не перевищує 15 % суми підтримки, виділеної з ERDF, Фонду гуртування, EAFRD або EMFF на рівні пріоритету на момент ухвалення програми;

(c) комітет із моніторингу дав свою згоду на відповідну операцію або види операцій;

(d) зобов’язання органів влади за програмою в частині управління, контролю та аудиту щодо операції виконуються органами, відповідальними за програму, в рамках якої ця операція підтримується, або вони укладають угоди з органами влади на території, де здійснюється операція.

Якщо операції, що фінансуються з Фондів та EMFF, здійснюються за межами території програми згідно з цим параграфом і створюють вигоди як за межами, так і в межах території програми, такі видатки пропорційно розподіляються на ці території згідно з об’єктивними критеріями.

Якщо операції стосуються тематичного завдання, зазначеного в пункті (1) першого параграфа статті 9, і здійснюються за межами держави-члена, але в межах Союзу, застосовуються лише пункти (b) і (d) першого підпараграфа цього параграфа.

3. На операції, що стосуються технічної допомоги або інформаційних, комунікаційних заходів, заходів зі збільшення видимості та рекламних заходів, а також на операції, що стосуються тематичного завдання, зазначеного в пункті (1) першого параграфа статті 9, видатки можуть здійснюватися за межами Союзу, за умови що такі видатки необхідні для задовільного здійснення операції.

4. Параграфи 1, 2 та 3 не застосовуються до програм у рамках мети "Європейське територіальне співробітництво". Параграфи 2 та 3 не застосовуються до операцій, підтримуваних з ESF.

1. Операція, що передбачає інвестування в інфраструктуру чи у виробництво, повинна відшкодувати внесок з ЄСІ фондів, якщо протягом п’яти років з дати остаточного платежу бенефіціару чи протягом періоду часу, викладеного в правилах щодо державної допомоги, у відповідних випадках, вона підлягає будь-чому з такого:

(a) припиненню чи переведенню виробничої діяльності за межі території програми;

(b) зміні права власності на об’єкт інфраструктури, що надає неналежної переваги компанії чи публічному органу;

(c) суттєвій зміні, що впливає на її характер, цілі чи умови впровадження, що могли б призвести до порушення її початкових цілей.

Держава-член повинна відшкодувати суми, які неналежно сплачено в зв’язку з операцією, пропорційно до періоду, протягом якого не виконувалися вимоги.

Держави-члени можуть скорочувати строк, викладений у першому підпараграфі, до трьох років у випадках, що стосуються підтримання інвестувань або робочих місць, створених МСП.

2. Операція, що передбачає інвестування в інфраструктуру чи у виробництво, повинна відшкодувати внесок з ЄСІ фондів, якщо протягом 10 років з дати остаточного платежу бенефіціару виробнича діяльність підлягає переведенню за межі Союзу, крім випадків, коли бенефіціар є МСП. Якщо внесок з ЄСІ фондів набуває форми державної допомоги, період у 10 років замінюють граничним строком, який застосовують згідно з правилами щодо надання державної допомоги.

3. Операції, що отримують підтримку з ЄСФ, і операції, що отримують підтримку з інших ЄСІ фондів, що не є інвестиціями в інфраструктуру чи у виробництво, повинні відшкодувати внесок з Фонду виключно, якщо до них застосовують зобов’язання підтримувати інвестиції згідно з застосовними правилами щодо державної допомоги та якщо вони зазнають припинення чи переведення виробничої діяльності протягом періоду, встановленого в цих правилах.

4. Параграфи 1, 2 та 3 цієї статті не застосовуються до внесків у фінансові інструменти або фінансових інструментів чи для оренди з наступною купівлею відповідно до пункту (b) статті 45(2) Регламенту (ЄС) № 1305/2013, а також до будь-якої операції, за якою припиняється виробнича діяльність через банкрутство, що не є шахрайським.

5.  Параграфи 1, 2 та 3 не застосовують до фізичних осіб, які є бенефіціарами інвестиційної підтримки та, після завершення інвестиційної операції, стають прийнятними для отримання підтримки та отримують її згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1309/2013, якщо відповідна інвестиція має прямий зв’язок з типом діяльності, який визначено як прийнятний для підтримки з Європейського фонду адаптації до глобалізації.

Системи управління та контролю, відповідно до статті 4(8), передбачають:

(a) опис функцій кожного органу, залученого до управління та контролю, та розподілення функцій всередині кожного органу;

(b) відповідність принципу розділення функцій між такими органами та всередині таких органів;

(c) процедури забезпечення точності та правильності зявлених видатків;

(d) комп’ютеризовані системи для звітності, для зберігання та передавання фінансових даних і даних про показники, для моніторингу та для звітування;

(e) системи для звітування та моніторингу, якщо відповідальний орган доручає виконання завдань іншому органу;

(f) механізми аудиту функціонування систем управління та контролю;

(g) системи та процедури для забезпечення належного аудиторського сліду;

(h) запобігання порушенням, виявлення та виправлення порушень, у тому числі шахрайства, а також повернення неналежним чином сплачених сум, разом з будь-яким відсотком за затримку платежу.

Відповідно до принципу спільного управління, держави-члени та Комісія несуть відповідальність за управління програмами та контроль за ними згідно з їхніми відповідними обов’язками, встановленими в цьому Регламенті та в правилах окремого фонду.

1. Держави-члени виконують зобов’язання з управління, контролю та аудиту, та несуть усю пов’язану відповідальність, встановлену в правилах про спільне управління, які викладено у Фінансовому регламенті та правилах окремих фондів.

2. Держави-члени забезпечують створення своїх систем управління та контролю для програм відповідно до правил окремих фондів, а також дієве функціонування таких систем.

3. Держави-члени забезпечують наявність дієвих механізмів розгляду скарг стосовно ЄСІ фондів. Масштаби, правила та процедури стосовно таких механізмів входять до сфери відповідальності держав-членів відповідно до їхніх інституційних і правових рамок. На вимогу Комісії держави-члени розглядають скарги, які подано до Комісії та які підпадають під дію їхніх механізмів. Держави-члени повідомляють Комісію, на вимогу, про результати такого розгляду.

4. Усі офіційні обміни інформацією між державами-членами та Комісією проводять з використанням електронної системи обміну даними. Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють строки та умови, яким повинна відповідати електронна система обміну даними. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

1. Комісія пересвідчується, на підставі наявної інформації, в тому числі інформації про призначення органів, відповідальних за управління та контроль, документів, які надають щороку, відповідно до статті 63(5), (6) та (7) Фінансового регламенту, такі призначені органи, контрольних звітів, річних звітів про впровадження та аудитів, що проводять національні органи та органи Союзу, в тому що, держави-члени створили системи управління та контролю, які відповідають цьому Регламенту та правилам окремого фонду, та що такі системи дієво функціонують під час впровадження програм.

2. Посадові особи Комісії чи уповноважені представники Комісії можуть проводити аудити чи перевірки на місцях за умови повідомлення компетентного національного органу щонайменше за 12 робочих днів, крім невідкладних випадків. Комісія дотримується принципу пропорційності з урахуванням потреби уникати необґрунтованого дублювання аудитів або перевірок, які проводять держави-члени, рівня ризику для бюджету Союзу та потреби в скороченні адміністративного тягаря для бенефіціарів відповідно до правил окремого фонду.

Масштаби таких аудитів або перевірок можуть включати, зокрема, перевірку дієвого функціонування систем управління та контролю в програмі чи їх частину, в операціях і оцінювання розсудливого фінансового управління операцій або програм. Посадові особи чи уповноважені представники держави-члена можуть брати участь у таких аудитах або перевірках.

Посадові особи чи уповноважені представники Комісії, належним чином уповноважені на проведення аудитів або перевірок на місцях, повинні мати доступ до всіх необхідних записів, документів і метаданих, незалежно від носія, на якому їх збережено, відносно операцій, підтримку яким надають ЄСІ фонди, чи систем управління та контролю. Держави-члени надають копії таких записів, документів і метаданих Комісії на її вимогу.

Повноваження, викладені в цьому параграфі, не повинні впливати на застосування національних положень, що зберігають певні акти за агентами, спеціально призначеними відповідно до національного законодавства. Посадові особи та уповноважені представники Комісії не беруть участь, між іншим, у домашніх візитах або формальному опитуванні осіб у рамках національного законодавства. Проте такі посадові особи та представники повинні мати доступ до інформації, отриманої в такий спосіб, без обмеження компетенції національних судів та з повним дотриманням фундаментальних прав відповідних суб’єктів права.

2а. Комісія надає компетентному національному органу:

(a) проект аудиторського звіту за результатами виїзного аудиту або перевірки протягом трьох місяців після закінчення такого аудиту або перевірки;

(b) остаточний аудиторський звіт протягом трьох місяців з моменту отримання повної відповіді від компетентного національного органу на проект аудиторського звіту за результатами відповідного виїзного аудиту або перевірки.

Звіти, зазначені в пунктах (a) та (b) першого підпараграфа, надаються протягом строків, визначених у згаданих пунктах, принаймні однією з офіційних мов установ Союзу.

Строк, передбачений у пункті (a) першого підпараграфа, не включає строк, що починається з дати, наступної за датою, коли Комісія надсилає свій запит на отримання додаткової інформації державі-члену, і що триває, поки ця держава-член не відповість на такий запит.

Цей параграф не застосовується до EAFRD.

3. Комісія може вимагати від держави-члена вжиття заходів, необхідних для забезпечення дієвого функціонування своїх систем управління та контролю чи точності витрат відповідно до правил окремого фонду.

Бюджетні зобов’язання Союзу відносно кожної програми виконують щорічними виплатами для кожного Фонду протягом періоду з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2020 року. Бюджетні зобов’язання, пов’язані з резервом результативності у кожній програмі, виконують окремо від решти розподілення для програми.

Рішення Комісії щодо ухвалення програми становить рішення про фінансування у розумінні статті 110(1) Фінансового регламенту, а після повідомлення відповідної держави-члена - юридичне зобов’язання у розумінні зазначеного Регламенту.

Для кожної програми, бюджетні зобов’язання щодо першої виплати виконують відразу після ухвалення Комісією програми.

Комісія повинна виконати бюджетні зобов’язання щодо наступних виплат до 1 травня кожного року, на підставі рішення, зазначеного в другому підпараграфі цієї статті, крім випадків застосування статті 16 Фінансового регламенту.

Після застосування рамок результативності відповідно до статті 22, якщо пріоритети не досягнули своїх цільових етапів, Комісія, в разі необхідності, анулює зобов’язання щодо відповідних асигнувань, призначених для відповідних програм як частина резерву результативності, та надає до них доступ для програм, для яких збільшено розподілення ресурсів в результаті внесення змін, затвердженого Комісією відповідно до статті 22(5).

1. Сплату Комісією внеску з ЄСІ фондів для кожної програми здійснюють відповідно до бюджетних асигнувань та з урахуванням наявного фінансування. Кожен платіж відносять до бюджетного зобов’язання відповідного фонду, що було відкрито першим.

2. Платежі, пов’язані з зобов’язаннями резерву результативності, не виконують до остаточного розподілення резерву результативності, відповідно до статті 22(3) та (4).

3. Платежі мають форму попереднього фінансування, проміжних платежів і виплати остаточного залишку.

4. Для форм підтримки згідно з пунктами (b), (c) та (d) першого підпараграфу статті 67(1) та згідно зі статтями 68 і 69, кошти, розраховані на застосовній підставі, вважають прийнятними витратами.

Правила окремого фонду встановлюють правила для розрахунку суми, відшкодованої як проміжні платежі, та остаточного залишку. Така сума відображає конкретну ставку спільного фінансування, застосовну до прийнятних видатків.

1. Спеціальну процедуру та інформацію, яку потрібно подати для заявок на виплати відносно кожного ЄСІ фонду, встановлюють у правилах окремого фонду.

2. Заявка на виплату, яку потрібно подати до Комісії, повинна містити всю інформацію, необхідну для Комісії, щоб підготувати звітність відповідно до статті 82(2) Фінансового регламенту.

Суми, викладені в програмах, які подають держави-члени, прогноз видатків, заявки на виплати, звітності та видатки, згадані в річному та заключному звітах про впровадження, виражають у євро.

1. Після рішення Комісії про ухвалення програми Комісія сплачує суму початкового попереднього фінансування за весь період планування програми. Суму початкового попереднього фінансування сплачують частинами відповідно до бюджетних потреб. Об’єм частин визначають у правилах окремого фонду.

2. Початкове попереднє фінансування використовують виключно для виплат бенефіціарам під час впровадження програми. Його надають без затримки органу, що несе відповідальність з такого питання.

Суму, яку сплачено як початкове попереднє фінансування, повністю списують з рахунків Комісії не пізніше ніж на час закриття програми.

1. Уповноважена посадова особа шляхом делегування може призупинити граничний строк для вимоги проміжного платежу у розумінні Фінансового регламенту на максимальний період у шість місяців, у таких випадках:

(a) виходячи з інформації, яку надав національний аудиторський орган або аудиторський орган Союзу, є чітке підтвердження суттєвих прогалин у функціонуванні системи управління та контролю;

(b) уповноважена посадова особа шляхом делегування повинна провести додаткові перевірки, виходячи з інформації, яку отримала така посадова особа та в якій її попереджають про те, що видатки в заявці на виплату пов’язані з порушенням, що має серйозні фінансові наслідки;

(c) ненадання одного з документів, необхідних відповідно до статті 63(5), (6) та (7) Фінансового регламенту.

Держава-член може погодитися на продовження періоду призупинення ще на три місяці.

Правила окремого фонду для EMFF можуть встановлювати спеціальні підстави для призупинення платежів, пов’язаних з недотриманням правил, застосовних відповідно до Спільної політики щодо рибальства, що повинні бути пропорційними, беручи до уваги характер, тяжкість, тривалість і повторюваність невідповідності.

2. Уповноважена посадова особа шляхом делегування обмежує призупинення частини видатків, на які поширюється вимога оплати та які зазнали впливу елементів, зазначених у першому підпараграфі параграфу 1, крім випадків, коли не можливо визначити частину видатків, що зазнали впливу. Уповноважена посадова особа шляхом делегування повинна негайно письмово повідомити державу-члена та орган управління про причину призупинення та звернутися до них із проханням про виправлення ситуації. Уповноважена посадова особа шляхом делегування припинає призупинення відразу після вжиття необхідних заходів.

До 31 травня року, наступного після закінчення звітного періоду, Комісія повинна, відповідно до статті 63(8) Фінансового регламенту, застосувати процедури для перевірки та прийняття звітності і повідомити державу-члена про те, чи визнає вона, що звітність є повною, точною та достовірною відповідно до правил окремого фонду.

1. Комісія здійснює фінансові коригування шляхом анулювання всього чи частини внеску Союзу до програми, а також стягнення відшкодування з держави-члени з метою виключення з фінансування Союзу видатків, що порушують застосовне право.

2. Порушення застосовного права призводить до фінансового коригування виключно відносно видатків, які були заявлені Комісії, та в разі виконання однієї з таких умов:

(a) порушення вплинуло на відбір операції органом, що несе відповідальність за надання підтримки з ЄСІ фондів, або в разі, коли, зважаючи на характер порушення, неможливо встановити такі наслідки, але є обґрунтований ризик того, що порушення мало такі наслідки;

(b) порушення вплинуло на суму видатків, які було заявлено до відшкодування з бюджету Союзу чи у випадках, коли, зважаючи на характер порушення, неможливо кількісно визначити фінансові наслідки, але є обґрунтований ризик того, що порушення мало такі наслідки.

3. При ухваленні рішення щодо фінансового коригування згідно з параграфом 1 Комісія дотримується принципу пропорційності з урахуванням характеру та тяжкості порушення застосовного права та його фінансових наслідків для бюджету Союзу. Комісія продовжує повідомляти Європейський Парламент про рішення, ухвалені для застосування фінансових коригувань.

4. Критерії та процедури застосування фінансових коригувань встановлюють у правилах окремого фонду.

1. Усі програми подають на процедуру анулювання, встановлену на підставі того, що суми, пов’язані із зобов’язанням, на які не поширюється попереднє фінансування чи заявка на виплату протягом визначеного періоду, в тому числі будь-яка заявка на виплату, до якої повністю або частково застосовується переривання строку платежу чи призупинення платежів, необхідно анулювати.

Зобов’язання, що відноситься до останнього року періоду, анулюють відповідно до правил, яких необхідно дотримуватися в разі закриття програм.

3. Правила окремих фондів визначають точне застосування правила щодо анулювання для кожного ЄСІ фонду.

4. Частину зобов’язань, що залишаються невиконаними, анулюють у разі, якщо будь-який з документів, що є необхідними для закриття, не був поданий до Комісії до завершення строків, встановлених у правилах окремого фонду.

5. Бюджетні зобов’язання відносно резерву результативності підлягають виключно процедурі анулювання, викладеній у параграфі 4.

1. Суму, якої стосується анулювання, зменшують на суми, що відповідають тій частині бюджетного зобов’язання, для якої:

(a) операції призупиняють у зв’язку з судовим провадженням або оскарженням в адміністративному порядку, що має відкладальну силу; чи

(b) не було можливості здійснити заявку на виплату з причин форс-мажору, що серйозно вплинув на впровадження всієї програми чи її частини.

Національні органи, що заявляють про форс-мажор згідно з пунктом (b) першого підпараграфу, повинні довести прямі наслідки форс-мажору на впровадження всієї програми чи її частини.

Для цілей пунктів (a) та (b) першого підпараграфу, запит щодо зменшення можна подавати один раз, якщо призупинення чи форс-мажор тривали не довше одного року, чи таку кількість разів, що відповідає тривалості форс-мажору чи кількості років між датою ухвалення судового чи адміністративного рішення про призупинення виконання операції та датою остаточного судового чи адміністративного рішення.

2. До 31 січня держави-члени повинні надіслати Комісії інформацію про винятки, зазначені в пунктах (a) та (b) першого підпараграфу параграфу 1, для суми, яку необхідно заявити до кінця попереднього року.

1. Комісія своєчасно повідомляє державу-члена та орган управління про ризик застосування правила щодо анулювання згідно зі статтею 86.

2. На підставі інформації, отриманої станом на 31 січня, Комісія повідомляє державу-члена та орган управління про суму анулювання, що випливає з такої інформації.

3. Держави-члени повинні протягом двох місяців або погодитися на суму, що підлягає анулюванню, або подати свої зауваження.

4. До 30 червня держава-член повинна подати до Комісії переглянутий план фінансування, що відображає, за відповідний фінансовий рік, зменшену суму підтримки на один або більше пріоритетів програми з урахуванням розподілення за фондами та за категорією регіону, у відповідних випадках. За відсутності такого подання, Комісія переглядає план фінансування, зменшуючи внесок з ЄСІ фондів на відповідний фінансовий рік. Таке зменшення спрямовують на кожен пріоритет пропорційно.

5. Комісія вносить зміни і доповнення до рішення про ухвалення програми у формі імплементаційних актів не пізніше 30 вересня.

1. Фонди сприяють розробці та втіленню заходів Союзу, що ведуть до зміцнення його економічного, соціального та територіального згуртування відповідно до статті 174 ДФЄС.

Заходи, що отримують підтримку з фондів, також сприяють реалізації стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання.

2. Для виконання місії, зазначеної в параграфі 1, необхідно досягнути таких цілей:

(a) Інвестиції задля зростання та робочих місць у державах-членах і регіонах, за підтримки з фондів; і

(b) Європейське територіальне співробітництво, за підтримки ERDF.

1. Структурні фонди надають підтримку меті "Інвестиції задля зростання та робочих місць" в усіх регіонах, що відповідають 2-му рівню спільної класифікації територіальних одиниць для статистичних цілей ("регіони 2-го рівня NUTS"), як встановлено Регламентом (ЄС) № 1059/2003 зі змінами, внесеними Регламентом (ЄС) № 105/2007.

2. Ресурси для мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" розподіляють серед таких трьох категорій регіонів 2-го рівня NUTS:

(a) менш розвинуті регіони, у яких ВВП на душу населення є меншим, ніж 75 % від середнього ВВП ЄС-27;

(b) регіони з перехідною економікою, у яких ВВП на душу населення становить між 75 % та 90 % від середнього ВВП ЄС-27;

(c) більш розвинуті регіони, у яких ВВП на душу населення є вищим, ніж 90 % від середнього ВВП ЄС-27.

Класифікацію регіонів відповідно до однієї з трьох категорій регіонів визначають на підставі того, як ВВП на душу населення кожного регіону, розрахований за паритетом купівельної спроможності (ПКС) та на підставі даних Союзу за період 2007-2009 років, співвідноситься із середнім ВВП ЄС-27 за той же самий референтний період.

3. Фонд гуртування надає підтримку тим державам-членам, чий ВНП на душу населення, розрахований за ПКС і на підставі даних Союзу за період 2008-2010 років, є меншим, ніж 90 % від середнього ВНП на душу населення ЄС-27 за той самий референтний період.

Держави-члени, що мають право на фінансування з Фонду гуртування в 2013 році, але чий ВНП на душу населення перевищує 90 % від середнього ВНП на душу населення ЄС-27, як розраховано відповідно до першого підпараграфу, отримують підтримку з Фонду гуртування на перехідній та спеціальній основі.

4. Одразу після набуття чинності цим Регламентом Комісія ухвалює рішення, у формі імплементаційного акту, що встановлює список регіонів, які відповідають критеріям трьох категорій регіонів, зазначених у параграфі 2, та держав-членів, що відповідають критеріям параграфу 3. Такий список діє з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2020 року.

5. У 2016 році Комісія переглядає прийнятність держав-членів для отримання підтримки з Фонду гуртування на підставі даних про ВНП Союзу за період 2012-2014 років для ЄС-27. Ті держави-члени, чий номінальний ВНП на душу населення падає до менше ніж 90 % від середнього ВНП на душу населення ЄС-27, знову стають прийнятними для підтримки з Фонду гуртування, а ті держави-члени, які були прийнятними для підтримки з Фонду гуртування та чий номінальний ВНП на душу населення перевищує 90 %, більше не є прийнятними та отримують підтримку з Фонду гуртування на перехідній та спеціальній основі.

1. Ресурси для економічного, соціального та територіального згуртування, доступні для бюджетного зобов’язання на період 2014-2020 років, становлять 330105627309 євро за цінами 2011 року, відповідно до річного розподілу, викладеного в додатку VI, з яких 325938694233 євро становлять глобальні ресурси, виділені для ERDF, ESF і Фонду гуртування, та 4166933076 євро становить окреме розподілення для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді. Для цілей планування програм і подальшого включення до бюджету Союзу суму ресурсів для економічного, соціального та територіального згуртування індексують на 2 % на рік.

2. Комісія ухвалює рішення у формі імплементаційних актів, де викладає річну розбивку глобальних ресурсів на державу-члена в рамках мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" та мети "Європейське територіальне співробітництво", та річну розбивку ресурсів з конкретного розподілення на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді на державу-члена, а також список прийнятних регіонів відповідно до критеріїв і методології, викладеної в додатках VII і VIII відповідно, без обмеження параграфу 3 цієї статті чи статті 92(8).

3. 0,35 % від глобальних ресурсів після вирахування підтримки на користь Фонду CEF, зазначеної в статті 92(6), а також допомоги для найбільш знедолених, зазначеної у статті 92(7), розподіляють для технічної допомоги за ініціативою Комісії, з якої максимум 112233000 євро в поточних цінах виділяють на Програму підтримки структурних реформ, запроваджену Регламентом (ЄС) 2017/825 для використання в межах сфери дії та цілей такої програми.

1. Ресурси для мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" складають 96,09 % від глобальних ресурсів (тобто загалом 317073545392 євро) та їх розподіляють так:

(a) 51,52 % (тобто загалом 163359380738 євро) для менш розвинутих регіонів;

(b) 10,82 % (тобто загалом 34319221039 євро) для регіонів з перехідною економікою;

(c) 16,33 % (тобто загалом 51773321432 євро) для більш розвинутих регіонів;

(d) 20,89 % (тобто загалом 66236030665 євро) для держав-членів, які отримують підтримку з Фонду гуртування;

(e) 0,44 % (тобто загалом 1385591518 євро) як додаткове фінансування для найвіддаленіших регіонів, визначених у статті 349 ДФЄС,

та регіонів 2-го рівня NUTS, що відповідають критеріям, встановленим у статті 2 Протоколу № 6 Акту про вступ 1994 року.

2. Крім сум, викладених у статті 91 і параграфі 1 цієї статті, для 2014 та 2015 років, додаткові суми в розмірі 94200000 євро та 92400000 євро відповідно стають доступними, як викладено в "Додаткових коригуваннях" відповідно до додатку VII. Такі суми вказують у рішенні Комісії, зазначеному в статті 91(2).

3. У 2016 році Комісія, у своїх технічних змінах за 2017 рік відповідно до статей 6 і 7 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1311/2013, переглядає загальні суми розподілення в рамках мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" кожної держави-члена на 2017-2020 роки, застосовуючи метод розподілення, викладений у параграфах 1-16 додатку VII на підставі останніх статистичних даних і порівняння, для держав-членів, щодо яких встановлено обмеження, між сукупним національним ВВП за 2014-2015 роки, та сукупним національним ВВП за той самий періоду 2012 році відповідно до параграфу 10 додатку VII. Якщо сукупна різниця складає понад +/-5 % між переглянутими розподіленнями та загальними розподіленнями, загальні розподілення відповідним чином узгоджують. Відповідно до статті 7 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1311/2013, узгодження здійснюють у рівних пропорціях за 2017-2020 роки, а відповідні верхні межі фінансових рамок відповідним чином змінюють. Загальний чистий результат коригувань, позитивних або негативних, не повинен перевищувати 4000000000 євро. Після технічних змін Комісія ухвалює рішення, у формі імплементаційних актів, яке викладає переглянутий річний розподіл глобальних ресурсів для кожної держави-члена.