Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 від 17 грудня 2013 року про встановлення спільних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій та Європейського фонду морського та рибного господарства та про встановлення загальних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування та Європейського фонду морського і рибного господарства та скасування Регламенту Ради

(c) наступні заявки на проміжні платежі, які подано протягом строку прийнятності, здійснюють виключно:

(i) для другої заявки на проміжний платіж - коли щонайменше 60 % суми, включеної до першої заявки на проміжний платіж, було використано як прийнятні видатки у розумінні пунктів (a), (b) та (d) статті 42(1);

(ii) для третьої та наступних заявок на проміжний платіж - коли щонайменше 85 % сум, включених до попередніх заявок на проміжний платіж, було використано як прийнятні видатки у розумінні пунктів (a), (b) та (d) статті 42(1);

(d) кожна заявка на проміжний платіж, що включає видатки, пов’язані з фінансовими інструментами, окремо розкриває сукупну суму внесків програми, сплачених на рахунки фінансових інструментів, і суми, сплачені як прийнятні видатки у розумінні пунктів (a), (b) та (d) статті 42(1).

На час закриття програми, заявка на виплату остаточного залишку повинна містити сукупну суму прийнятних видатків, як зазначено в статті 42.

2. Стосовно зазначених у пункті (b) статті 38(1) фінансових інструментів, використовуваних відповідно до пункту (d) першого підпараграфа статті 38(4), заявки на проміжний платіж та на виплату остаточного залишку повинні включати загальну суму платежів, здійснених органом управління на інвестиції в кінцевих одержувачів згідно з пунктами (a) та (b) першого підпараграфа статті 42(1).

3. Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють правила скасування платежів до фінансових інструментів і відповідні коригування відносно заявок на платіж.

4. Для того, щоб забезпечити однакові умови для імплементації цієї статті, Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють моделі, які потрібно використовувати при поданні до Комісії додаткової інформації стосовно фінансових інструментів разом з заявками на платіж. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

1. На момент закриття програми прийнятні видатки на фінансовий інструмент повинні становити сукупну суму внесків програми, які було фактично сплачено, чи, у випадку гарантій, виділено за рахунок фінансового інструменту протягом строку прийнятності, що відповідає:

(a) платежам кінцевим одержувачам і, у випадках, зазначених у статті 37(7), платежам на користь кінцевих одержувачів;

(b) ресурсам, виділеним для договорів гарантії, незалежно від того, чи строк сплати за ними вже настав, з метою виконання можливих гарантійних вимог щодо відшкодування втрат, які розраховано на підставі пруденційного оцінювання ex ante, що охоплює різні основні нові позики або інші пов’язані з ризиком інструменти для нових інвестувань у кінцевих одержувачів;

(c) капіталізованому субсидуванню процентних ставок або субсидуванню гарантійних внесків, які підлягають сплаті за період, що не перевищує 10 років після закінчення строку прийнятності, і що використовують у поєднанні з фінансовими інструментами, сплачують на рахунок ескроу, спеціально створений для такої цілі, для дієвої виплати коштів після закінчення строку прийнятності, але відносно позик або інших інструментів, пов’язаних з ризиком і сплачених для інвестувань у кінцевих одержувачів протягом строку прийнятності;

(d) відшкодуванню витрат на управління, що виникли, чи виплаті комісії за управління фінансового інструменту.

Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють конкретні правила стосовно створення системи капіталізації річних виплат на субсидування процентних ставок і субсидування гарантійних внесків, зазначених у пункті (c) першого підпараграфу.

2. У випадку інструментів, заснованих на власному капіталі, та мікрокредитування, капіталізовані витрати на управління чи комісії за управління, які необхідно сплатити за період, що не перевищує шести років після строку прийнятності, відносно інвестувань у кінцевих одержувачів, що мали місце протягом строку прийнятності, які не підпадають під дію статей 44 чи 45, можуть вважатися прийнятними видатками в разі сплати на спеціально створений для цієї мети рахунок ескроу.

3.  У випадку інструментів, орієнтованих на зазначені в статті 37(4) підприємства, засновані на власному капіталі, щодо яких до 31 грудня 2018 року було підписано зазначену в пункті (b) статті 38(7) угоду про фінансування та через які до кінця строку прийнятності було інвестовано принаймні 55 % програмних ресурсів, передбачених відповідною угодою про фінансування, обмежений обсяг виплат на інвестиції в кінцевих одержувачів, що здійснюватимуться протягом строку не більше чотирьох років після закінчення строку прийнятності може вважатися прийнятними видатками в разі сплати на спеціально створений для цієї мети рахунок ескроу за умови дотримання правил державної допомоги та виконання всіх наведених нижче умов.

Суму, сплачену на цільовий депозитний рахунок:

(a) потрібно використовувати виключно для подальших інвестицій у кінцевих одержувачів, що отримали початкові інвестиції в капітал з фінансового інструменту протягом строку прийнятності і які залишаються не виплаченими повністю або частково;

(b) потрібно використовувати виключно для подальших інвестицій, здійснюваних відповідно до стандартів ринку та стандартних ринкових договірних механізмів і обмежених до необхідного мінімуму з метою заохочення спільного інвестування в приватний сектор, з одночасним забезпеченням безперервності фінансування для цільових підприємств для того, щоб водночас публічні та приватні інвестори могли користуватися перевагами від інвестицій;

(c) не слід встановлювати в розмірі, що перевищує 20 % від прийнятних видатків на інструмент, заснований на власному капіталі, зазначених у пункті (a) першого підпараграфу параграфу 1, з яких вираховують максимальні капітальні ресурси та доходи, які повертають такому інструменту, заснованому на власному капіталі, протягом строку прийнятності.

Будь-які суми, сплачені на рахунок ескроу, які не використовують для інвестування у кінцевих одержувачів, які здійснено протягом періоду, зазначеного в першому підпаграграфі, необхідно використовувати відповідно до статті 45.

4. Прийнятні видатки, розкриті відповідно до параграфів 1, 2 та 3, не повинні перевищувати суму:

(a) сукупної підтримки з ЄСІ фондів, сплаченої для цілей параграфів 1, 2 та 3; та

(b) відповідного національного спільного фінансування.

5. Якщо витрати на управління та комісії за управління, зазначені в пункті (d) першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті та в параграфі 2 цієї статті, стягуються органом, що впроваджує фонд фондів, або органами, що впроваджують фінансові інструменти відповідно до пункту (c) статті 38(1) та пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа статті 38(4), вони не повинні перевищувати межі, визначені в делегованому акті, згаданому в параграфі 6 цієї статті. У той час як витрати на управління включають прямі або непрямі витрати, що відшкодовуються на підставі підтвердження видатків, комісія за управління стосується узгодженої ціни на надані послуги, що визначається в рамках конкурентного ринкового процесу, у відповідних випадках. Витрати на управління і комісії за управління ґрунтуються на методології розрахунку, заснованій на результативності.

Витрати на управління та комісії за управління можуть включати комісії за організацію. Якщо комісії за організацію, чи будь-яку їх частину, стягують з кінцевих одержувачів, їх не заявляють як прийнятні видатки.

Витрати на управління та комісії за управління, в тому числі витрати та комісії, що виникли в зв’язку з підготовчою роботою, пов’язаною з фінансовим інструментом, до підписання відповідної угоди про фінансування, є прийнятними з дати підписання відповідної угоди про фінансування.

6. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти, відповідно до статті 149, що встановлюють конкретні правила з викладенням критеріїв для визначення витрат на управління та комісії за управління на підставі результативності та застосовних граничних значень, а також правила для відшкодування капіталізованих витрат на управління та комісії за управління для інструментів, заснованих на власному капіталі, та мікрокредитування.

1. Підтримку з ЄСІ фондів, сплачену фінансовим інструментам, розміщують на рахунках, що знаходяться в межах фінансових установ у державах-членах, і її інвестують на тимчасовій основі відповідно до принципів розсудливого фінансового управління.

2. Відсоток і інші прибутки, що походять від підтримки з ЄСІ фондів, сплаченої фінансовим інструментам, використовують для тих самих цілей, у тому числі для відшкодування витрат на управління, що виникли, чи комісії за управління фінансового інструменту відповідно до пункту (d) першого підпараграфу статті 42(1) і відповідно до статті 42(2) та (3), як початкової підтримки з ЄСІ фондів, або в межах того самого фінансового інструменту, або, після ліквідації фінансового інструменту, в інших фінансових інструментах або формах підтримки відповідно до конкретних цілей, викладених згідно з пріоритетом, до закінчення строку прийнятності.

3. Орган управління забезпечує ведення належних записів щодо використання відсотків та інших прибутків.

1. Підтримка інвестованих у кінцевих одержувачів фінансових інструментів з ЄСІ фондів та прибутки й інші надходження, наприклад відсотки, гарантійні платежі, дивіденди, приріст капіталу чи будь-який інший дохід, отриманий від таких інвестицій, що можуть бути віднесені до підтримки з ЄСІ фондів, можуть використовуватися для встановлення диференційованого режиму для інвесторів, що працюють згідно з принципом ринкової економіки, а також для ЄІБ при використанні гарантії ЄС відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1017. Такий диференційований режим повинен бути виправданий необхідністю залучення приватних ресурсів партнерів та залучення публічного фінансування.

2. Зазначені в статтях 37(2) та 39a(3) оцінки повинні включати, у відповідних випадках, оцінку необхідності та обсягу диференційованого режиму, згаданого в параграфі 1 цієї статті, та/або опис механізмів, що будуть використовуватись для визначання необхідності та обсягу такого диференційованого режиму.

3. Диференційований режим не повинен виходити за межі того, що необхідно для створення стимулів для залучення приватних ресурсів партнерів. Він не повинен передбачати надмірну компенсацію для інвесторів, що працюють згідно з принципом ринкової економіки, або для ЄІБ при використанні гарантії ЄС відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1017. Узгодження інтересів забезпечується шляхом відповідного розподілу ризиків та прибутків.

4. Диференційований режим для інвесторів, що працюють згідно з принципом ринкової економіки, не обмежує правила державної допомоги Союзу.

1. Без обмеження статті 43а, ресурси, що повертаються фінансовим інструментам за рахунок інвестицій або вивільнення ресурсів, передбачених для дороворів гарантії, включаючи повернення капіталу та прибуток на капітал, інші прибутки чи надходження, наприклад відсотки, гарантійні платежі, дивіденди, приріст капіталу або будь-які інші доходи, отримані від інвестицій, що можуть бути віднесені до підтримки з ЄСІ фондів, використовуються повторно для зазначених нижче цілей у необхідному розмірі та в порядку, встановленому у відповідних угодах про фінансування:

(a) подальші інвестиції через ті самі або інші фінансові інструменти відповідно до конкретних завдань, визначених у рамках пріоритету;

(b) у відповідних випадках, для покриття збитків у номінальній сумі внеску ЄСІ фондів у фінансовий інструмент, що зумовлені негативними відсотками, якщо такі збитки виникають, незважаючи на активне управління казначейськими операціями з боку органів, що впроваджують фінансові інструменти;

(c) у відповідних випадках, відшкодування понесених управлінських витрат і сплата комісії за управління фінансового інструмента.

2. Орган управління забезпечує ведення належних записів повторного використання ресурсів, зазначених у параграфі 1.

Держави-члени ухвалюють необхідні інструменти для забезпечення повторного використання згідно з цілями програми чи програм ресурсів, які повернуто фінансовим інструментам, у тому числі сплаченого капіталу і доходів та інших прибутків чи надходжень, отриманих протягом періоду в щонайменше вісім років після закінчення строку прийнятності, що обумовлені підтримкою з ЄСІ фондів фінансовим інструментам відповідно до статті 37, або в межах того самого фінансового інструменту, або, після виділення таких ресурсів з фінансового інструменту, в інших фінансових інструментах за умови, що, в обох випадках, оцінювання ринкових умов підтверджує постійну потребу в такому інвестуванні чи в інших формах підтримки.

1. Орган управління надсилає Комісії окремий звіт, що поширюється на операції з фінансовими інструментами, як додаток до річного звіту про використання.

2. Окремий звіт, зазначений у параграфі 1, повинен містити, для кожного фінансового інструменту, таку інформацію:

(a) встановлення програми та пріоритету чи заходу, за допомогою яких надають підтримку з ЄСІ фондів;

(b) опис фінансового інструменту та механізмів використання;

(c) зазначення органів, що впроваджують фінансові інструменти, та органів, що впроваджують фонди фондів, у відповідних випадках, згідно з пунктами (a), (b) та (c) статті 38(1);

(d) сукупну суму внесків програми за пріоритетом або заходом, сплачених на рахунок фінансового інструменту;

(e) сукупну суму підтримки, сплачену кінцевим одержувачам або на користь кінцевих одержувачів, або передбачену в договорах гарантії фінансовим інструментом для інвестування у кінцевих одержувачів, а також витрати на управління, що виникли, чи сплачена комісія за управління, відповідно до програми та пріоритету чи заходу;

(f) виконання фінансового інструменту, в тому числі прогрес у його створенні та у відборі органів для впровадження фінансового інструменту, в тому числі органу для впровадження фонду фондів;

(g) відсоткові та інші прибутки, зумовлені підтримкою фінансового інструмента з ЄСІ фондів, та програмні ресурси, що повертаються фінансовим інструментам за рахунок інвестицій згідно зі статтями 43 та 44, а також суми, що використовуються для диференційованого режиму згідно зі статтею 43a;

(h) прогрес у досягненні очікуваного ефекту левериджу інвестицій, здійснених фінансовим інструментом;

(i) вартість інвестицій у капітал, відносно попередніх років;

(j) внесок фінансового інструменту для досягнення показників відповідного пріоритету чи заходу.

Інформацію в пунктах (h) та (j) першого підпараграфу може бути включено виключно до додатку до річних звітів про виконання, які подають у 2017 та 2019 роках, а також до заключного звіту про виконання. Обов’язки щодо звітування, які викладено в пунктах (а) - (j) першого підпараграфу, не застосовують на рівні кінцевих одержувачів.

3. Щоб забезпечити однакові умови для імплементації цієї статті, Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють моделі, які потрібно використовувати при звітуванні Комісії щодо фінансових інструментів. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

4. Кожного року, починаючи з 2016 року, Комісія, протягом шести місяців з дати завершення строку для подачі річних звітів про виконання, зазначених у статті 111(1) для ERDF, ESF, Фонду гуртування, статті 75 Регламенту про EAFRD для EAFRD і відповідних положень конкретних правил Фонду для EMFF, надає короткі виклади даних щодо прогресу, досягнутого в фінансуванні та використанні фінансових інструментів, які надсилають органи управління відповідно до цієї статті. Такі короткі виклади передають до Європейського Парламенту та Ради, а також оприлюднюють.

1. Протягом трьох місяців з дати повідомлення держави-члена про рішення Комісії щодо затвердження програми, держава-член створює комітет, відповідно до своїх інституційних, правових і фінансових рамок, для моніторингу впровадження програми, за погодженням з органом управління ("комітет з моніторингу").

Держава-член може створити єдиний комітет з моніторингу для охоплення більш ніж однієї програми, спільне фінансування яких здійснюють ЄСІ фонди.

2. Кожен комітет з моніторингу розробляє та ухвалює свій внутрішній регламент відповідно до інституційних, правових і фінансових рамок відповідної держави-члена.

3. Комітет з моніторингу програми згідно з метою "Європейське територіальне співробітництво" створюють держави-члени, що беруть участь у програмі співпраці, та треті країни, за умови, що вони прийняли запрошення на участь у програмі співпраці, за погодженням з органом управління протягом трьох місяців з дати повідомлення держав-членів про рішення щодо ухвалення програми співпраці. Такий комітет з моніторингу розробляє та ухвалює свій внутрішній регламент.

1. Держава-член ухвалює рішення щодо складу комітету з моніторингу за умови, що комітет з моніторингу складається з представників органів відповідної держави-члена та проміжних органів, а також представників партнерів, зазначених у статті 5. Відповідні партнери за допомогою прозорих процесів делегують своїх представників до комітету з моніторингу. Кожен член комітету з моніторингу може мати право голосу.

Склад комітету з моніторингу програми в рамках цілі Європейської територіальної інтеграції погоджують держави-члени, що беруть участь в програмі, та треті країни в разі, якщо вони прийняли запрошення брати участь у програмі співпраці. Комітет з моніторингу повинен включати відповідних представників таких держав-членів і третіх країн. Комітет з моніторингу може включати представників європейського групування територіальної співпраці, що ведуть діяльність, пов’язану з програмою в рамках території програми.

2. Список членів комітету з моніторингу повинен бути опублікований.

3. Комісія бере участь у роботі комітету з моніторингу як дорадчий орган.

4. Якщо ЄІБ надає внесок до програми, він може брати участь у роботі комітету з моніторингу як дорадчий орган.

5. Комітет з моніторингу очолює представник держави-члена чи органу управління.

1. Комітет з моніторингу повинен збиратися щонайменше раз на рік і переглядати впровадження програми та прогрес у напрямку досягнення її цілей. При цьому він повинен брати до уваги фінансові дані, спільні показники та показники окремої програми, в тому числі зміни в значенні показників результату та прогресу в напрямку кількісних цільових етапів, а також цільових етапів, визначених у рамках результативності, як зазначено у статті 21(1), і, за необхідності, результати якісного аналізу.

2. Комітет з моніторингу розглядає всі питання, що впливають на результативність програми, в тому числі висновки перегляду результативності.

3. Необхідно провести консультацію з комітетом з моніторингу, який, якщо він вважає це за належне, надає свою позицію щодо будь-якого внесення змін до програми, запропонованої органом управління.

4. Комітет із моніторингу може робити зауваження органу управління щодо виконання та оцінювання програми, включаючи дії, пов’язані зі зменшенням адміністративного тягаря бенефіціарів. Він може також робити зауваження щодо видимості підтримки з боку ЄСІ фондів та щодо підвищення обізнаності про результати такої підтримки. Він моніторить заходи, вжиті за результатами його зауважень.

1. З 2016 року до 2023 року включно кожна держава-член повинна подавати Комісії річний звіт про впровадження програми в попередньому фінансовому році. Кожна держава-член подає Комісії заключний звіт про впровадження програми для ERDF, ESF і Фонду гуртування, а також річний звіт про впровадження для EAFRD і EMFF до граничного строку, встановленого в правилах фонду.

2. Річні звіти про впровадження повинні викладати ключову інформацію про впровадження програми та її пріоритети з покликанням на фінансові дані, спільні показники та показники окремої програми, а також кількісні цільові значення, в тому числі, в разі необхідності, зміни в значенні показників результату, та, починаючи з річного звіту про впровадження, який потрібно подати в 2017 році, цільові етапи, визначені в рамках результативності. Передані дані повинні стосуватися значень показників повністю впроваджених операцій і також, де це можливо, беручи до уваги стадію впровадження, обраних операцій. Вони повинні також викладати узагальнення висновків усіх оцінювань програми, що стали доступними протягом попереднього фінансового року, будь-яких питань, що впливають на виконання програми, та вжитих заходів. Річний звіт про впровадження, який потрібно подати в 2016 році, може також викладати, в разі необхідності, вжиті заходи для виконання умов ex ante.

3. Як відступ від параграфу 2, конкретні правила щодо даних, які потрібно передати для ESF, може бути встановлено в Регламенті про ESF.

4. Річний звіт про впровадження, який потрібно подати в 2017 році, повинен викладати та оцінювати інформацію, зазначену в параграфі 2, а також прогрес у напрямку досягнення цілей програми, в тому числі внесок ЄСІ фондів до змін у значенні показників результату, якщо підтвердження є доступним з відповідних оцінювань. Такий річний звіт про впровадження повинен викладати вжиті заходи для виконання умов ex ante, що не було виконано на час ухвалення програм. Він повинен також оцінювати впровадження заходів з урахуванням принципів, викладених у статтях 7 і 8, роль партнерів, зазначених у статті 5, у впровадженні програми та звіт про підтримку, використану для цілей боротьби зі зміною клімату.

5. Річний звіт про впровадження, який потрібно подати в 2019 році, та заключний звіт про впровадження для ЄСІ фондів повинні, в доповнення до інформації та оцінювання, зазначених у параграфах 2 та 4, включати інформацію про досягнення цілей програми та оцінювати прогрес в напрямку досягнення цілей програми, а також її внесок до досягнення стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання.

6. Для того, щоб вважатися прийнятним, річні звіти про впровадження, зазначені в параграфах 1-5, повинні містити всю необхідну інформацію, передбачену в таких параграфах і правилах окремого фонду.

Комісія повинна повідомити державу-члена протягом 15 робочих днів з дати отримання річного звіту про впровадження в разі, якщо він не є прийнятним. За відсутності повідомлення його вважають прийнятним.

7. Комісія повинна перевірити річний і заключний звіти про впровадження та повідомити державу-члена про свої спостереження протягом двох місяців з дати отримання річного звіту про впровадження та протягом п’яти місяців з дати отримання заключного звіту про впровадження. Якщо Комісія не надає спостережень до завершення таких граничних строків, звіти вважають прийнятими.

8. Комісія може надавати спостереження органу управління щодо питань, що істотно впливають на впровадження програми. Якщо такі спостереження зроблено, орган управління повинен надати всю необхідну інформацію стосовно таких спостережень і, в разі необхідності, повідомити Комісію, протягом трьох місяців, про вжиті заходи.

9. Річний і заключний звіти про впровадження, а також короткий виклад їх змісту для громадян, оприлюднюють для громадськості.

1. Щороку з 2016 року до 2023 року включно між Комісією та кожною державою-членом проводиться щорічна зустріч для цілей перегляду для вивчення результатів кожної програми, беручи до уваги річний звіт про виконання та зауваження Комісії, у відповідних випадках. На зустрічі також переглядають комунікаційні та інформаційні заходи програми, зокрема результати та ефективність заходів, ужитих для інформування громадськості про результати і додану вартість підтримки з ЄСІ фондів.

2. Щорічна зустріч для цілей перегляду може охоплювати більш ніж одну програму. У 2017 та 2019 роках щорічна зустріч для цілей перегляду повинна охоплювати усі програми у державі-члені та повинна враховувати звіти про прогрес, які подали держави-члени, відповідно до статті 52, в зазначені роки.

3. Як відступ від параграфу 1, держава-член і Комісія можуть погодитися не організувати щорічну зустріч для цілей перегляду програми в інші роки, крім 2017 та 2019 років.

4. На щорічній зустрічі для цілей перегляду головує Комісія чи, якщо є відповідний запит держави-члена, головування здійснюється спільно державою-членом і Комісією.

5. Держава-член забезпечує вжиття подальших заходів відносно коментарів Комісії в результаті щорічної зустрічі для цілей перегляду стосовно питань, що істотно впливають на впровадження програми та, у відповідних випадках, повідомляє Комісію, протягом трьох місяців, про вжиті заходи.

1. До 31 серпня 2017 року та до 31 серпня 2019 року держава-член повинна подати до Комісії звіт про прогрес в імплементації Угоди про партнерство на 31 грудня 2016 року та 31 грудня 2018 року відповідно.

2. Звіт про прогрес викладає інформацію та оцінює:

(a) зміни в потребах розвитку в державі-члені після ухвалення Угоди про партнерство;

(b) прогрес в напрямку досягнення стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також місій окремого фонду, зазначених у статті 4(1), через внесок ЄСІ фондів до відібраних тематичних цілей і, зокрема, в зв’язку з цільовими етапами, викладеними в рамках результативності для кожної програми, та до підтримки, яку використовують для цілей боротьби зі зміною клімату;

(c) чи заходи, вжиті для виконання застосовних умов ex ante, викладені в Угоді про партнерство і не виконані на дату ухвалення Угоди про партнерство, було впроваджено відповідно до встановленого графіку. Цей пункт застосовують виключно до звіту про прогрес, який потрібно подати в 2017 році;

(d) впровадження механізмів забезпечення координації між ЄСІ фондами та іншими інструментами фінансування Союзу та національними інструментами фінансування, а також з ЄІБ;

(e) реалізацію інтегрованого підходу до територіального розвитку, чи короткий виклад впровадження інтегрованих підходів, що ґрунтуються на програмах, у тому числі прогрес у напрямку досягнення пріоритетних сфер, встановлених для співпраці;

(f) у разі необхідності, заходи вжиті для зміцнення спроможності органів держав-членів і бенефіціарів для адміністрування та використання ЄСІ фондів;

(g) вжиті заходи, а також прогрес у зв’язку зі скороченням адміністративного тягаря для бенефіціарів;

(h) роль партнерів, зазначених у статті 5, в імплементації Угоди про партнерство;

(i) короткий виклад вжитих заходів відносно застосування горизонтальних принципів, зазначених у статтях 5, 7 і 8, і цілей політики для впровадження ЄСІ фондів;

3. Якщо Комісія визначає, протягом двох місяців з дати подання звіту про прогрес, що подана інформація є неповною чи нечіткою у спосіб, що суттєво впливає на якість і достовірність відповідного оцінювання, вона може вимагати надання додаткової інформації від держави-члена, за умови, що вимога не спричиняє необґрунтовані затримки та що Комісія надає обґрунтування заявленої недостатньої якості та достовірності. Держава-член надає Комісії всю необхідну додаткову інформацію протягом трьох місяців і, в разі необхідності, відповідним чином переглядає звіт про прогрес.

4. Для того, щоб забезпечити однакові умови для імплементації цієї статті, Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють модель, яку потрібно використовувати при поданні звіту про прогрес. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до дорадчої процедури, викладеної в статті 150(2).

1. Комісія передає щороку, починаючи з 2016 року, до Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету та Комітету регіонів заключний звіт у зв’язку з програмами ЄСІ фондів, що ґрунтується на річних звітах держав-членів про впровадження, поданих згідно зі статтею 50, а також узагальнення отриманих висновків щодо наявних оцінювань програм. У 2017 та 2019 роках заключний звіт складає частину стратегічного звіту, зазначеного в параграфі 2.

2. У 2017 та 2019 роках Комісія готує стратегічний звіт, що узагальнює звіти держав-членів про прогрес, які до 31 грудня 2017 року та 31 грудня 2019 року відповідно вона повинна подати до Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету та Комітету регіонів, а відповідні установи запрошують до їх обговорення.

3. Рада обговорює стратегічний звіт, зокрема відносно внеску ЄСІ фондів у досягнення стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, та її запрошують надати свої матеріали на весняне засідання Європейської Ради.

4. Кожні два роки, починаючи з 2018 року, Комісія включає до свого Річного звіту про хід роботи на весняне засідання Європейської Ради секцію, де узагальнює останні звіти, зазначені в параграфах 1 і 2, зокрема щодо внеску ЄСІ фондів у досягнення стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання.

1. Оцінювання проводять з метою вдосконалення якості розробки та впровадження програм, а також оцінювання їхньої дієвості, ефективності та впливу. Вплив програм потрібно оцінювати, виходячи із завдання кожного ЄСІ фонду, відносно цільових показників відповідно до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання та, беручи до уваги розмір програми, відносно ВВП і безробіття на відповідній території програми, в разі необхідності.

2. Держави-члени надають ресурси, необхідні для проведення оцінювань, і забезпечують наявність процедур для підготовки та збору даних, необхідних для оцінювань, у тому числі даних, пов’язаних зі спільними показниками та, у відповідних випадках, показниками, властивими конкретній програмі.

3. Оцінювання проводять внутрішні чи зовнішні експерти, що є функціонально незалежними від органів, які несуть відповідальність за впровадження програми. Комісія надає настанови щодо проведення оцінювань, негайно після набуття чинності цим Регламентом.

4. Усі оцінювання оприлюднюють для громадськості.

1. Держави-члени проводять оцінювання ex ante для вдосконалення якості розробки кожної програми.

2. Оцінювання ex ante проводять за відповідальності органу, відповідального за підготовку програм. Їх подають Комісії в той самий час, коли і програму, разом з резюме. Правила окремого фонду можуть встановлювати граничні значення, нижче яких оцінювання ex ante може бути поєднано з оцінюванням для іншої програми.

3. Оцінювання ex ante оцінює:

(a) внесок до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, беручи до уваги відібрані тематичні цілі та пріоритети, з урахуванням національних і регіональних потреб і потенціалу для розвитку, а також уроків, винесених з попередніх періодів планування програм;

(b) внутрішню узгодженість запропонованої програми чи діяльності та її співвідношення з іншими відповідними інструментами;

(c) послідовність розподілення бюджетних ресурсів цілям програми;

(d) послідовність відібраних тематичних цілей, пріоритетів і відповідних цілей програм спільним стретегічним рамкам, Угоді про партнерство та відповідним рекомендаціям для конкретної країни, ухваленим відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та, у відповідних випадках, на національному рівні, національній програмі реформування;

(e) актуальність і ясність запропонованих показників програми;

(f) яким чином очікувані здобутки сприятимуть досягненню результатів;

(g) чи кількісних значень цільових показників може бути досягнуто, беручи до уваги підтримку, передбачену з ЄСІ фондів;

(h) обґрунтування форми пропонованої підтримки;

(i) достатність людських ресурсів і адміністративної спроможності для управління програмою;

(j) доцільність процедур для моніторингу програми та для збору даних, необхідних для проведення оцінювань;

(k) доцільність цільових етапів, відібраних для рамок результативності;

(l) актуальність запланованих заходів для заохочення рівних можливостей для чоловіків і жінок та для запобігання будь-якої дискримінації, зокрема у зв’язку з доступністю для осіб з інвалідністю;

(m) актуальність запланованих заходів для заохочення сталого розвитку;

(n) заходи, заплановані для скорочення адміністративного тягаря для бенефіціарів.

4. Оцінювання ex ante враховують, у відповідних випадках, вимоги для стратегічного екологічного оцінювання, викладені в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2001/42/ЄС (- 24), з урахуванням потреб пом’якшення наслідків зміни клімату.

1. Орган управління або держава-член розробляє план оцінювання, що може поширюватися більш ніж на одну програму. Його подають відповідно до правил окремого фонду.

2. Держави-члени забезпечують наявність відповідної спроможності в сфері оцінювання.

3. Під час періоду планування програм орган управління забезпечує, щоб оцінювання, в тому числі оцінювання дієвості, ефективності та впливу, проводили для кожної програми на підставі плану оцінювання та щоб кожне оцінювання підлягало відповідному механізму забезпечення виконання відповідно до правил окремого фонду. Щонайменше один раз під час періоду планування програм оцінювання повинно визначати, яким чином підтримка з ЄСІ фондів сприяла досягненню цілей для кожного пріоритету. Комітет з моніторингу розглядає всі оцінювання та надсилає їх до Комісії.

4. Комісія може проводити, за своєю власною ініціативою, оцінювання програм. Вона повідомляє орган управління, а результати надсилають органу управління та надають відповідному комітету з моніторингу.

1. Оцінювання ex post проводить Комісія чи держава-члени в тісній співпраці з Комісією. Оцінювання ex post перевіряють дієвість і ефективність ЄСІ фондів і їх внесок до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, з урахуванням цілей, встановлених у такій стратегії Союзу, та відповідно до конкретних вимог, встановлених у правилах окремого фонду.

2. Оцінювання ex post необхідно завершити до 31 грудня 2024 року.

3. Параграфи 1 і 2 цієї статті також застосовуються до внесків з ERDF або EAFRD до спеціальних програм, зазначених у пункті (b) першого підпараграфа статті 39(4).

4. Для кожного з ЄСІ фондів, Комісія готує, до 31 грудня 2025 року, узагальнюючий звіт з викладенням основних висновків оцінювань ex post.

1. За ініціативою Комісії ЄСІ фонди можуть підтримувати підготовку, моніторинг, адміністративну та технічну допомогу, оцінювання, аудит та заходи контролю, необхідні для імплементації цього Регламенту.

Заходи, зазначені в першому підпараграфі, можуть бути виконані або безпосередньо Комісією, або опосередковано установами та особами, крім держав-членів, відповідно до статті 154 Фінансового регламенту.

Заходи, зазначені в першому підпараграфі, можуть включати, зокрема:

(a) допомогу в підготовці проекту та експертному оцінюванні, в тому числі з ЄІБ;

(b) підтримку зміцнення інституційної спроможності та нарощення адміністративної спроможності для дієвого управління ЄСІ фондами;

(c) дослідження, пов’язані зі звітуванням Комісії про ЄСІ фонди та звітом про гуртування;

(d) заходи, пов’язані з аналізом, управлінням, моніторингом, обміном інформацією та впровадженням ЄСІ фондів, а також заходи, пов’язані з впровадженням систем контролю та технічної і адміністративної допомоги;

(e) оцінювання, експертні звіти, статистичні дані та дослідження, в тому числі дослідження загального характеру, стосовно поточної та майбутньої діяльності ЄСІ фондів, що може здійснювати, в разі необхідності, ЄІБ;

(f) заходи з поширення інформації, підтримання мережевої взаємодії, комунікації з особливою увагою до результатів і доданої вартості підтримки з боку ЄСІ фондів, підвищення обізнаності та сприяння співпраці, обміну досвідом, у тому числі з третіми країнами;

(g) встановлення, експлуатацію та взаємоз'єднання комп’ютеризованих систем для управління, аудиту, контролю та оцінювання;

(h) заходи для вдосконалення методів оцінювання та обмін інформацією про практики оцінювання;

(i) заходи, пов’язані з проведенням аудиту;

(j) зміцнення національної та регіональної спроможності відносно інвестиційного планування, оцінювання потреб, підготовки, розробки та імплементації фінансових інструментів, спільних планів дій і основних проектів, у тому числі спільних ініціатив з ЄІБ;

(k) розповсюдження належної практики для того, щоб допомогти державам-членам зміцнити спроможність відповідних партнерів, зазначених у статті 5, та їхніх головних організацій;

(l) заходи, фінансування яких здійснюють відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/825, з метою сприяння здійсненню стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання.

Комісія виділяє щонайменше 15 % ресурсів, зазначених у цій статті, для досягнення більшої ефективності комунікації з громадськістю та посилення синергії між комунікаційними заходами, що проводяться за ініціативою Комісії, шляхом розширення бази знань про результати, зокрема шляхом більш ефективного збору та розповсюдження даних, оцінювання та звітування, і особливо шляхом висвітлення внеску ЄСІ фондів у покращення життя людей, а також шляхом збільшення видимості підтримки з боку ЄСІ фондів та підвищення обізнаності про результати і додану вартість такої підтримки. Інформаційні, комунікаційні заходи і заходи зі збільшення видимості результатів і доданої вартості підтримки з боку ЄСІ фондів з особливим акцентом на операціях продовжуються після закриття програм, у відповідних випадках. Такі заходи також повинні сприяти корпоративній комунікації політичних пріоритетів Союзу тією мірою, якою вони пов’язані із загальними цілями цього Регламенту.

Залежно від їхньої мети, заходи, зазначені в цій статті, можуть фінансуватися як операційні або адміністративні видатки.

2. Комісія викладає щороку свої плани щодо типу дій, пов’язаних з заходами, перерахованими в параграфі 1, якщо передбачено внесок з ЄСІ фондів, у формі імплементаційних актів.

1. За ініціативою держави-члена ЄСІ фонди можуть надавати підтримку заходам з підготовки, управління, моніторингу, оцінювання, інформаційної та комунікаційної діяльності, мережевої взаємодії, розгляду скарг, контролю та аудиту. Держави-члени можуть використовувати ЄСІ фонди для підтримки заходів зі скорочення адміністративного тягаря для бенефіціарів, у тому числі електронних систем обміну даними, та заходів для зміцнення спроможності органів держав-членів і бенефіціарів для адміністрування та використання таких фондів. ЄСІ фонди можна також використовувати для підтримки заходів для зміцнення спроможності відповідних партнерів відповідно до пункту (е) статті 5(3) та для підтримки обміну належною практикою між такими партнерами. Заходи, зазначені в такому параграфі, можуть стосуватися попередніх і наступних періодів планування програм.

1a. Кожен ЄСІ фонд може підтримувати операції з технічної допомоги, що є прийнятними для фінансуванні в рамках будь-якого іншого ЄСІ фонду.

2. Правила окремого фонду можуть додавати чи виключати заходи, що можна фінансувати через технічну допомогу кожного ЄСІ фонду.

3. Без обмеження параграфа 2, держави-члени можуть уживати заходів, зазначених у параграфі 1, шляхом прямого укладення договору з:

(a) ЄІБ;

(b) міжнародній фінансовій установі, учасником якої є держава-член;

(c) публічним банком або установою, зазначеною в пункті (b)(iii) першого підпараграфа статті 38(4).

1. Рішення Комісії про ухвалення програми закріплює ставку чи ставки спільного фінансування та максимальну суму підтримки з ЄСІ фондів відповідно до правил окремого фонду.

2. Інструменти технічної допомоги, впроваджені за ініціативою Комісії чи від її імені, можуть бути фінансовані за ставкою 100 %.

1. Ця стаття застосовується до операцій, що приносять чистий дохід після їх завершення. Для цілей цієї статті "чистий дохід" означає грошові надходження, що безпосередньо сплачуються користувачами за товари або послуги, що надаються в результаті операції, наприклад платежі, що їх здійснюють безпосередньо користувачі за використання інфраструктури, продаж або оренду землі чи будівель, або платежі за послуги за вирахуванням будь-яких операційних витрат і витрат на заміну обладнання з коротким строком використання, понесених за відповідний період. Заощадження на операційних витратах, досягнуті в результаті операції, за винятком заощаджень, що виникають у результаті впровадження заходів з енергоефективності, розглядаються як чистий дохід, якщо вони не компенсуються зменшенням операційних субсидій на ту саму суму.

У разі, якщо не всі інвестиційні витрати прийнятні для спільного фінансування, чистий дохід розподіляють пропорційно до прийнятних і неприйнятних частин інвестиційних витрат.

2. Прийнятні видатки на операцію, що будуть предметом спільного фінансування з ЄСІ фондів, заздалегідь скорочують з урахуванням спроможності операції до генерування чистого доходу за конкретний референтний період, що водночас охоплює впровадження операції та період після її завершення.

3. Потенційний чистий дохід від операції визначають заздалегідь за допомогою одного з таких методів, який обирає орган управління для галузі, підгалузі чи типу операції:

(a) застосування фіксованої ставки відсотка чистого доходу для галузі чи підгалузі, застосовної до операції, як визначено в додатку V чи в будь-якому делегованому акті, зазначеному в другому, третьому та четвертому підпараграфах;

(aa) застосування фіксованої ставки відсотка чистого доходу, встановленої державою-членом для галузі або підгалузі, на яку не поширюється дія пункту (a). Перед застосуванням фіксованої ставки відповідальний орган аудиту пересвідчується, що фіксована ставка була встановлена за допомогою справедливого і такого, що може бути перевірений, методу, заснованого на історичних даних або об’єктивних критеріях;

(b) розрахунок чистого дисконтованого доходу з операції з урахуванням референтного періоду, що відповідає галузі чи підгалузі, застосовній до операції, економічної доцільності, якої за звичайних умов очікують від відповідної категорії інвестиції, застосування принципу "забруднювач платить" і, у відповідних випадках, міркувань рівності, пов’язаних з відносним достатком відповідної держави-члени чи регіону.

Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149 у належним чином обґрунтованих випадках з метою внесення змін до додатку V шляхом коригування фіксованих ставок, встановлених у ньому, з урахуванням історичних даних, потенціалу до відшкодування витрат і, у відповідних випадках, принципу "забруднювач платить".

Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють фіксовані ставки для галузей або підгалузей у рамках сфер ІКТ, досліджень та інновацій, а також енергоефективності. Комісія повідомляє делеговані акти Європейському Парламенту і Раді не пізніше 30 червня 2015 року.

Крім того, Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149 у належним чином обґрунтованих випадках у зв’язку з включенням галузей або підгалузей, у тому числі підгалузей для галузей у додатку V, що підпадають під тематичні цілі, означені в першому параграфі статті 9, та отримують підтримку з ЄСІ фондів.

Якщо застосовують метод, зазначений у пункті (a) першого підпараграфу, увесь чистий дохід, отриманий протягом виконання операції та після її завершення, вважають врахованим шляхом застосування фіксованої ставки та, таким чином, його пізніше не вираховують з прийнятних видатків на операцію.

Якщо фіксовану ставку для нової галузі чи підгалузі встановлюють шляхом ухвалення делегованого акту відповідно до третього та четвертого підпараграфів, орган управління може обрати застосування методу, викладеного в пункті (а) першого підпараграфу для нових операцій відносно відповідної галузі чи підгалузі.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють метод, зазначений у пункті (b) першого підпараграфу. Якщо застосовують такий метод, чистий дохід, отриманий протягом виконання операції та що випливає з джерел отримання доходу, які не було враховано під час визначення потенційного чистого доходу від операції, вираховують з прийнятних видатків на операції щонайпізніше у вимозі остаточного платежу, яку подає бенефіціар.

4. Метод, за допомогою якого чистий дохід вираховують з видатків на операцію, що включають до заявки на виплату, яку подають до Комісії, визначають відповідно до національних правил.

5. Як альтернатива застосуванню методів, викладених у параграфі 3 цієї статті, максимальна ставка спільного фінансування, зазначена в статті 60(1), може на вимогу держави-члена бути зменшена для пріоритету або заходу, внаслідок чого у всіх підтримуваних операціях може застосовуватися єдина фіксована ставка відповідно до пункту (а) першого підпараграфа параграфа 3 цієї статті. Таке зменшення не повинне бути меншим за суму, обчислену шляхом множення максимальної ставки спільного фінансування Союзу, застосовної відповідно до правил окремого фонду, на відповідну фіксовану ставку, зазначену в згаданому пункті.

6. Якщо об’єктивно неможливо заздалегідь визначити дохід на підставі будь-якого з методів, викладених у параграфах 3 чи 5, чистий дохід, отриманий протягом трьох років з дати завершення операції чи до граничного строку подання документів на закриття програми, встановленого в правилах окремого фонду, залежно від того, яка з дат є ранішою, вираховують з видатків, заявлених Комісії.

7. Параграфи 1 - 6 не застосовують до:

(a) операцій або частин операцій, що отримують підтримку виключно з ESF;

(b) операцій, сукупні прийнятні витрати яких до застосування параграфів 1-6 не перевищують 1000000 євро;

(c) поворотної допомоги, що підлягає зобов’язанню повного відшкодування та наданню призів;

(d) технічної допомоги;

(e) підтримки фінансовим інструментів або за рахунок фінансових інструментів;

(f) операцій, для яких публічна підтримка має форму єдиних сум чи стандартної шкали питомих витрат;

(g) операцій, які виконують у рамках спільного плану дій;

(h) операцій, стосовно яких суми або ставки підтримки визначені в додатку II до Регламенту EAFRD або в Регламенті EMFF.

Незважаючи на пункт (b) першого підпараграфу цього параграфу, якщо держава-член застосовує параграф 5, вона може включити до відповідного пріоритету чи заходу операції, сукупні прийнятні витрати яких до застосування параграфів 1-6 не перевищують 1000000 євро.

8. Крім того, параграфи 1-6 не застосовуються до операцій, підтримка яких за програмою становить державну допомогу.

ЄСІ фонди можуть бути використані для підтримки операцій ППП. Операції ППП повинні відповідати застосовному праву, зокрема стосовно державної допомоги та публічних закупівель.

1. У зв’язку з операцією ППП і як відступ від пункту (10) статті 2, бенефіціар може бути або:

(a) органом публічного права, що ініціює операцію; або

(b) органом, діяльність якого регулює приватне право держави-члена ("приватний партнер"), та який було відібрано чи буде відібрано для впровадження операції.

2. Орган публічного права, що ініціює операцію ППП, може пропонувати, щоб приватний партнер, якого буде відібрано після затвердження операції, виступив бенефіціаром для цілей отримання підтримки з ЄСІ фондів. У такому разі, рішення щодо ухвалення залежить від органу управління, який переконується в тому, що відібраний приватний партнер виконує та бере на себе всі відповідні обов’язки бенефіціара згідно з цим Регламентом.

3. Приватного партнера, якого відібрали для впровадження операції, може бути замінено як бенефіціара під час впровадження, якщо це необхідно згідно з положеннями та умовами ППП чи угодою про фінансування між приватним партнером і фінансовою установою, що спільно фінансує операцію. У такому разі приватний партнер або орган публічного права, що виступає замінником, стає бенефіціаром за умови, що орган управління переконується в тому, що партнер, що виступає замінником, виконує та бере на себе всі відповідні обов’язки бенефіціара згідно з цим Регламентом.

4. Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти, відповідно до статті 149, що встановлюють додаткові правила щодо заміни бенефіціара та відповідних обов’язків.

5. Заміну бенефіціара не вважають зміною права власності у розумінні пункта (b) статті 71(1), якщо така заміна відповідає застосовним умовам, викладеним у параграфі 3 цієї статті та в делегованому акті, ухваленому відповідно до параграфу 4 цієї статті.