3.2.1. Максимальне використання потенціалу вітрової енергетики
У сфері вітрової енергетики ціль полягає в зменшенні вартості вироблення вітрової електроенергії на морі та суходолі приблизно на 20% до 2020 року порівняно із 2010 роком, значне збільшення вироблення вітрової електроенергетики на морі, а також забезпечення її належної інтеграції в електромережу. Основну увагу зосереджуватимуть на розробленні, тестуванні та демонстрації систем конверсії вітрової енергії наступного покоління більшого масштабу (зокрема інноваційних систем зберігання енергії), підвищенні ефективності конверсії та доступності енергії на морі і на суходолі (зокрема у віддалених місцях і районах з несприятливими погодними умовами), а також на нових процесах серійного виробництва. Також враховуватимуть аспекти розвитку вітрової енергетики, пов’язані з довкіллям і біорізноманіттям.
3.2.2. Розроблення ефективних, надійних і рентабельних сонячних енергосистем
Вартість сонячної енергії, яка включає фотогальваніку (PV) та концентрування сонячної енергії (CSP), необхідно зменшити вдвічі до 2020 року порівняно з 2010 роком задля уможливлення значного збільшення її частки на ринку електроенергії.
У контексті фотогальваніки це вимагатиме подальших досліджень, між іншим, новітніх концепцій і систем, а також демонстрації і тестування масового виробництва з перспективою широкомасштабного розгортання та інтеграції фотогальваніки в будівлі.
У контексті концентрування сонячної енергії основну увагу зосереджуватимуть на розробленні способів підвищення ефективності за одночасного зменшення вартості та впливу на довкілля, що сприятиме переходу до етапу промислового впровадження продемонстрованих технологій завдяки будівництву перших у своєму роді електростанцій. Випробуватимуть рішення щодо ефективного поєднання виробництва сонячної електроенергії з опрісненням води.
3.2.3. Розроблення конкурентоспроможних і безпечних для довкілля технологій уловлювання, транспортування, зберігання та повторного використання CO2
Уловлювання та зберігання вуглецю (УЗВ) - це ключова можливість, яку необхідно широко використовувати в комерційному масштабі на глобальному рівні, щоб до 2050 року досягти декарбонізованого виробництва електроенергії та низьковуглецевої промисловості. Ціль - мінімізувати додаткові витрати на УЗВ в енергетичному секторі на вугільних і газових електростанціях, а також на електростанціях, що працюють на нафтових сланцях, порівняно з еквівалентними електростанціями без УЗВ та енергоінтенсивними промисловими об’єктами.
Підтримку надаватимуть, зокрема, демонстрації повного ланцюга УЗВ для представницького портфоліо різних варіантів технології уловлювання, транспортування, зберігання та повторного використання. Це супроводжуватиметься дослідженнями для подальшого розвитку таких технологій і розроблення більш конкурентоспроможних технологій уловлювання, покращених компонентів, інтегрованих систем і процесів, безпечного підземного зберігання, раціональних рішень і схвалення суспільством повторного використання вловленого CO2, що забезпечить можливість комерційного розгортання технологій УЗВ в електростанціях на викопному паливі та інших галузях промисловості з високим рівнем викидів вуглецю після 2020 року. Підтримку також надаватимуть чистим вугільним технологіям як таким, що доповнюють технології УЗВ.
3.2.4. Розвиток можливостей використання геотермальної енергії, гідроенергії, енергії моря та інших відновлюваних джерел енергії
Геотермальна енергія, гідроенергія, енергія моря та відновлювана енергія інших типів може сприяти декарбонізації європейського енергопостачання і водночас покращити його гнучкість по відношенню до різних типів виробництва та використання енергії. Ціль - подальший розвиток і доведення до етапу комерційної зрілості рентабельних і сталих технологій, забезпечення можливості їх широкомасштабного розгортання на промисловому рівні, зокрема їх інтеграції в електромережі. Вдосконалені геотермальні системи - це технологія, що потребує подальшого дослідження, розвитку та демонстрації, особливо у сфері розвідки, буріння і вироблення тепла. Енергія океану, як-от енергія припливів, течій або хвиль і осмотична енергія, пропонує беземісійну передбачувану енергетику з нульовим рівнем викидів, а також може сприяти використанню повного потенціалу енергії морських вітрів (поєднання різних типів енергії моря). Науково-дослідна діяльність повинна включати лабораторні інноваційні дослідження низьковартісних надійних компонентів і матеріалів у середовищах, яким притаманний високий корозійний вплив і високий ступінь забруднення мікроорганізмами, а також демонстрації за різних умов, властивих європейським водам.
3.3. Альтернативні види палива та мобільні джерела енергії
Досягнення цілей Європи щодо енергетики та скорочення CO2 також потребує розроблення нових видів палива та мобільних джерел енергії. Це важливо, зокрема, для вирішення питання розумного, екологічно безпечного та інтегрованого транспорту. Ланцюги створення вартості таких технологій і альтернативних видів палива недостатньо розвинені, і їх розвиток потрібно прискорити, щоб досягти демонстраційного масштабу.
3.3.1. Підвищення конкурентоспроможності та сталості біоенергетики
Ціллю в сфері біоенергетики є доведення до етапу комерційної зрілості найбільш перспективних технологій, щоб уможливити великомасштабне, стале виробництва сучасного біопалива різних ланцюгів створення вартості в рамках підходу, що ґрунтується на біопереробленні, для наземного, морського і повітряного транспорту, а також високоефективного комбінованого виробництва теплової енергії, електроенергії та зеленого газу з біомаси та відходів, у тому числі за допомогою технології УЗВ. Ціль полягає в розвитку та демонстрації технологій для різних способів виробництва біоенергії в різних масштабах з урахуванням різноманітних географічних і кліматичних умов та логістичних обмежень за одночасної мінімізації негативного впливу, пов’язаного з землекористуванням, на довкілля та суспільство. Триваліші дослідження сприятимуть розвитку сталої біоенергетичної галузі після 2020 року. Зазначена діяльність доповнюватиме дослідження як щодо первинного продукту (наприклад, підготовленої сировини, біоресурсів), так і щодо етапу оброблення (наприклад, інтеграції в парк транспортних засобів), що проводитимуть в межах інших відповідних конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики".
3.3.2. Скорочення строків виведення на ринок водневих технологій і технологій паливних елементів
Паливні елементи та водень мають великий потенціал для подолання енергетичних викликів, які постали перед Європою. Доведення таких технологій до ринкової конкурентоспроможності потребуватиме значного зменшення вартості. Для наочності, вартість систем паливних елементів для транспортування повинна бути зменшена в десять разів протягом наступних 10 років. Для досягнення цієї цілі підтримку надаватимуть діяльності з демонстрації та докомерційного розгортання мобільних, стаціонарних, мікростаціонарних транспортних застосувань і пов’язаних з ними послуг, а також довгостроковим дослідженням і технологічним розробкам для створення конкурентоспроможного ланцюга паливних елементів і сталого виробництва водню та відповідної інфраструктури на всій території Союзу. Для забезпечення ринкових проривів достатнього масштабу, зокрема для розроблення відповідних стандартів, необхідна тісна співпраця на національному і міжнародному рівні.
3.3.3. Нові альтернативні види палива
Існує низка альтернативних видів палива з довгостроковим потенціалом, зокрема: порошкове металеве паливо, паливо, отримане за допомогою фотосинтезуючих мікроорганізмів (у водному та наземному середовищі) і штучних процесів, що імітують фотосинтез, а також сонячне паливо. Ці нові види палива можуть мати потенціал для ефективнішого перетворювання енергії, а також для більш рентабельних і сталих технологій. Підтримку надаватимуть, зокрема, переходу від лабораторної фази роботи з цими новими та іншими потенційними технологіями до демонстраційної фази з метою їх докомерційної демонстрації до 2020 року.
3.4. Єдина розумна європейська електромережа
Електромережі повинні реагувати на три взаємопов’язані виклики, щоб забезпечити можливість створення орієнтованих на споживачів і дедалі більше декарбонізованих електричних систем: створення загальноєвропейського ринку; інтегрування значного зростання числа відновлюваних джерел енергії; а також управління взаємодією між мільйонами постачальників і клієнтів (при цьому в обох категоріях зростатиме кількість домогосподарств), у тому числі власників електромобілів. Майбутні електромережі відіграватимуть ключову роль у переході до декарбонізованої енергетичної системи за одночасного забезпечення додаткової гнучкості та економічних переваг для споживачів. Основною ціллю до 2020 року є передавання та розподілення приблизно 35% (- 26) електроенергії з розпорошених і концентрованих відновлюваних джерел енергії.
Високоінтегровані дослідження та демонстраційні заходи сприятимуть розробленню нових компонентів, технологій і процедур, які відповідатимуть особливостям електромережі з точки зору як передавання, так і розподілення енергії, а також її гнучкого зберігання.
Щоб мінімізувати викиди та вартість, необхідно розглянути всі варіанти досягнення успішного балансу між енергопостачанням і попитом на енергію. Необхідно розробити нові технології розумних електромереж, резервні технології та технології балансування, що забезпечують більшу гнучкість і ефективність, у тому числі звичайні електростанції, нові компоненти електромереж для покращення об’ємів і якості передавання, а також надійності електромереж. Необхідно дослідити нові технології енергетичних систем та інфраструктуру двонаправлених цифрових комунікацій, а також інтегрувати їх у електромережі та використовувати для забезпечення розумної взаємодії з іншими електромережами. Це сприятиме кращому плануванню, моніторингу, контролю та безпечній експлуатації мереж і включатиме питання стандартизації, як за нормальних, так і за аварійних умов, а також покращуватиме управління взаємодією між постачальниками та споживачами, транспортування, управління та торгівлю потоком енергії. Для розгортання майбутньої інфраструктури індикатори та аналіз економічної ефективності повинні враховувати енергетичні міркування системного масштабу. Окрім цього, буде максимізована синергія між розумними електросистемами та телекомунікаційними мережами, щоб уникнути дублювання інвестицій, підвищити безпечність і прискорити використання розумних енергетичних послуг.
Новітні засоби зберігання енергії (які включають як акумулятори, так і накопичувачі великого масштабу, як-от концепція перетворення надлишкової енергії на газ) і системи транспортних засобів забезпечать необхідну гнучкість між виробництвом і попитом. Покращені ІКТ забезпечать ще більшу гнучкість попиту на електроенергію завдяки наданню клієнтам (промисловим, комерційним споживачам і домогосподарствам) необхідних засобів автоматизації. У цьому контексті важливими також є безпечність, надійність і приватність.
Необхідно розробляти нові моделі планування, організації ринку та регуляторної діяльності, щоб підвищити загальну ефективність і заощаджувати витрати ланцюга енергопостачання, а також взаємодійність інфраструктур і сприяння появі відкритого та конкурентоспроможного ринку технологій, продуктів і послуг, пов’язаних з розумними електросистемами. Потрібні широкомасштабні демонстраційні проекти, щоб випробувати і затвердити рішення та оцінити переваги для системи та для окремих стейкхолдерів до розгортання зазначених рішень по всій Європі. Це необхідно супроводжувати дослідженнями, щоб зрозуміти, як споживачі та підприємства реагують на економічні стимули, поведінкові зміни, інформаційні послуги та інші інноваційні можливості, що забезпечують розумні електросистеми.
3.5. Нові знання та технології
У довготривалій перспективі будуть необхідні новітні, більш ефективні, рентабельні, а також чисті, безпечні та сталі енергетичні технології. Прогрес необхідно прискорити за допомогою мультидисциплінарних досліджень, спільної реалізації загальноєвропейських програм наукових досліджень, а також об’єктів світового класу для досягнення наукових проривів у сфері енергетичних концепцій і високоефективних технологій (як-от нанонаук, матеріалознавства, фізики твердого тіла, ІКТ, біології, геонаук, обчислення і космосу). Окрім цього, у відповідних випадках підтримку надаватимуть безпечному та екологічно сталому вивченню та експлуатації нетрадиційних джерел нафти і газу, а також розвитку інновацій у сфері майбутніх і новітніх технологій.
Знадобляться передові дослідження для вироблення рішень з адаптації енергетичних систем до мінливих кліматичних умов. Пріоритети можуть коригуватися з урахуванням нових наукових і технологічних потреб і можливостей або щойно виявлених феноменів, які можуть свідчити про перспективні тенденції або ризики для суспільства, і які можуть виникнути в ході реалізації програми "Горизонт 2020".
3.6. Вироблення та ухвалення рішень і залучення громадськості
Енергетичні дослідження повинні підтримувати енергетичну політику та бути тісно узгодженими з нею. Для забезпечення виробників політики надійним аналізом необхідні ґрунтовні знання та дослідження у сфері впровадження і використання енергетичних технологій і послуг, а також інфраструктури, ринків (зокрема регулятивних рамок) і поведінки споживачів. Підтримку надаватимуть, зокрема, в рамках інформаційної системи Комісії для Стратегічного плану щодо енергетичних технологій (SETIS) для розроблення солідних і прозорих теорій, інструментів, методів, моделей, спрямованих у майбутнє і перспективних сценаріїв для оцінювання основних економічних і соціальних питань, пов’язаних з енергетикою; створення баз даних і сценаріїв для розширеного Союзу та оцінювання впливу енергетики та пов’язаних з нею стратегій на безпеку постачання, споживання, довкілля, природні ресурси, зміну клімату, суспільство та конкурентоспроможність енергетичної галузі; а також для проведення соціально-економічної дослідної діяльності та соціальних досліджень, що включають наукові аспекти.
За допомогою пропонованих мережею Інтернет і соціальними технологіями можливостей в рамках відкритих інноваційних платформ, як-от "живі лабораторії" та масштабні демонстраційні заходи в сфері інновацій послуг, поведінку споживачів, у тому числі вразливих споживачів, як-от особи з обмеженими можливостями, а також зміни у поведінці вивчатимуть через панельні спостереження з дотриманням приватності.
3.7. Ринкова реалізація інновацій в галузі енергетики - використання здобутків програми "Розумна енергія для Європи" (РЕЄ)
Інноваційні рішення, спрямовані на ринкову реалізацію та тиражування, є засадничими для своєчасного та економічно ефективного впровадження нових енергетичних технологій. Окрім досліджень і демонстрацій, що ґрунтуються на технологіях, це потребує дій з чіткою доданою вартістю для Союзу, спрямованих на розвиток, застосування, розповсюдження та відтворення нетехнологічних інновацій із високим рівнем впливу на сталих енергетичних ринках Союзу в різних сферах і на різних рівнях врядування.
Такі інновації зосереджуватимуть на створенні сприятливих ринкових умов на регуляторному, адміністративному та фінансовому рівнях для низьковуглецевих відновлюваних і енергоефективних технологій і рішень. Підтримку надаватимуть заходам, які сприяють реалізації енергетичної політики, відкривають шлях новим інвестиціям, заохочують розбудову потенціалу та отримання суспільного визнання. Увагу також приділятимуть інноваціям для розумного та сталого використання наявних технологій.
Дослідження та аналіз вже неодноразово підтверджували критичну роль людського фактора в успіху або поразці сталої енергетичної політики. Заохочуватимуть інноваційні організаційні структури, розповсюдження належних практик і обмін ними, а також діяльність зі спеціальної підготовки та розбудови потенціалу.
3.8. Конкретні аспекти реалізації
Визначення пріоритетів реалізації заходів у рамках цього суспільного виклику спирається на необхідність зміцнити енергетичні дослідження та інновації на європейському рівні. Основна ціль - підтримувати виконання дослідного та інноваційного порядку денного Стратегічного плану щодо енергетичних технологій (план СЕТ) (- 27) для досягнення цілей політики Союзу щодо енергетики та зміни клімату. Отже, дорожні карти плану СЕТ та імплементаційні плани стануть цінним внеском у формулювання робочих програм. Структуру врядування плану СЕТ використовуватимуть як основну базу для визначення стратегічних пріоритетів і координації енергетичних досліджень та інновацій на території Союзу.
Нетехнологічні питання порядку денного регулюватимуть за допомогою політики та права Союзу. Підтримку надаватимуть розвитку сприятливого середовища для масового розгортання продемонстрованих технологічних і сервісних рішень, процесів і політичних ініціатив щодо низьковуглецевих технологій і енергоефективності на території Союзу. Це може включати підтримку технічної допомоги розвитку та реалізації інвестицій у енергоефективність і відновлювану енергію.
У сфері ринкової реалізації діяльність спиратиметься на здобутки програми "Розумна енергія для Європи" (РЕЄ).
Встановлення партнерських стосунків з європейськими стейкхолдерами буде важливим для розподілу ресурсів та проведення спільних заходів. В окремих випадках може бути передбачене переформатування чинних європейських промислових ініціатив (ЄПІ) плану СЕТ у формалізовані публічно-приватні партнерства, якщо це буде визнано доцільним, з метою підвищити рівень і узгодженість фінансування, а також для заохочення як публічних, так і приватних стейкхолдерів до спільної роботи в сфері досліджень та інновацій. Розглядатимуть можливість надання підтримки, в тому числі разом з державами-членами, спілкам виконавців публічних досліджень, зокрема Європейському альянсу енергетичних досліджень (ЄАЕД), створеному згідно з планом СЕТ для об’єднання публічних дослідницьких ресурсів та інфраструктур задля забезпечення критичних сфер досліджень, що становлять інтерес для Європи. Міжнародні координаційні заходи повинні підтримувати пріоритети плану СЕТ відповідно до принципу змінної геометрії з урахуванням можливостей і особливостей країн. Також встановлять необхідні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств і з відповідними аспектами дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.
Можуть розглядатися питання підтримки відповідних спільних програмних ініціатив (СПІ) і відповідних партнерств у рамках публічного сектора та публічно-приватних партнерств. Діяльність також зосереджуватимуть на підвищенні рівня підтримки та сприянні залученню МСП.
Інформаційну систему Комісії для плану СЕТ (СЕТІС) використовуватимуть для розроблення разом із стейкхолдерами ключових показників ефективності (КПЕ) для моніторингу ходу реалізації. Такі КПЕ регулярно переглядатимуть для врахування останніх змін. Загалом заходи, що виконують в рамках цього суспільного виклику, спрямовуватимуть на покращення координації відповідних програм, ініціатив та політик Союзу, як-от політики гуртування, зокрема за допомогою національних і регіональних стратегій розумної спеціалізації та схеми торгівлі викидами (СТВ), які стосуються, наприклад, підтримки демонстраційних проектів.
4. РОЗУМНИЙ, ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИЙ ТА ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТ
4.1. Ресурсоефективний транспорт, який не шкодить довкіллю
Європа визначила політичну ціль - досягти скорочення викидів CO2 на 60% до 2050 року порівняно з рівнем 1990-х років. Необхідно вдвічі зменшити використання автомобілів на "звичайному паливі" в містах та практично вивільнити логістичні системи великих міст від CO2 до 2030 року. Використання низьковуглецевих видів палива в авіаційній галузі повинно досягти 40% до 2050 року, а викиди CO2 від палива для морських суден мають бути скорочені на 40% до 2050 року (- 28) порівняно з рівнем 2005 року.
Важливо зменшити такий вплив на довкілля за допомогою цілеспрямованого технологічного вдосконалення з урахуванням того, що для кожного виду транспорту характерні різні виклики та специфічні цикли інтеграції технологій.
Дослідження та інновації значно сприятимуть розробленню та впровадженню необхідних рішень для всіх видів транспорту, які кардинально зменшать шкідливі для екології викиди від транспорту (як-от CO2, NOx, SOx та шум), знизять рівень залежності транспорту від викопного палива і, таким чином, зменшать вплив транспорту на біорізноманіття та зміну клімату, а також сприятимуть збереженню природних ресурсів.
Цього досягнуть через діяльність за такими конкретними напрямами:
4.1.1. Виробництво екологічно чистіших і тихіших повітряних суден, наземних і морських транспортних засобів покращить екологічні характеристики та зменшить відчутний шум і вібрацію
Діяльність у цій сфері зосереджуватимуть на кінцевих продуктах, але увагу також приділятимуть процесам раціонального та екологічного проектування і виробництва з урахуванням усього процесу життєвого циклу та можливості переробки, яку закладають на етапі проектування. Діяльність також охоплюватиме модернізацію наявних продуктів і послуг через інтеграцію нових технологій.
(a) Розвиток і прискорення впровадження чистіших і тихіших пропульсивних технологій є важливим для зменшення або усунення впливу на клімат і здоров’я європейців, як-от викидів CO2, шумового забруднення та забруднення від транспорту. Необхідні нові та інноваційні рішення на основі електродвигунів і акумуляторів, водневих і паливних елементів, газових двигунів, передової архітектури та технологій двигунів або гібридних силових установок. Технологічні прориви також допоможуть покращити екологічні характеристики традиційних і нових пропульсивних систем.
(b) Дослідження можливостей використання низькоемісійних альтернативних джерел енергії сприятиме зменшенню споживання викопного палива. Це включає використання сталого палива та електроенергії з відновлюваних джерел для всіх видів транспорту, зокрема авіації, зменшення споживання палива завдяки збиранню енергії або диверсифікованому енергопостачанню та іншим інноваційним рішенням. Впроваджуватимуть нові цілісні підходи, що охоплюють транспортні засоби, енергозбереження, енергопостачання, паливну і заряджальну інфраструктуру, в тому числі інтерфейси "транспортний засіб-мережа" та інноваційні рішення щодо використання альтернативного палива.
(c) Підвищення загальної ефективності повітряних суден, суден і наземних транспортних засобів шляхом зниження їх ваги та зменшення аеродинамічного, гідродинамічного опору або опору кочення через використання легших матеріалів, раціональніших структур та інноваційних конструкцій, що допоможе зменшити споживання палива.
4.1.2. Розвиток розумного обладнання, інфраструктур і послуг
Це сприятиме оптимізації функціонування транспорту та зменшенню споживання ресурсів. Увагу зосереджуватимуть на рішеннях з ефективного планування, проектування та експлуатації аеропортів, портів, логістичних платформ і наземних транспортних інфраструктур та управління ними, а також на автономних і ефективних системах технічного обслуговування, моніторингу та інспектування. Необхідно ухвалити нові стратегії, бізнес-моделі, концепції, технології та ІТ-рішення з метою збільшення потенціалу. Особливу увагу приділятимуть стійкості обладнання та інфраструктури до зміни клімату, економічно ефективним рішенням на основі концепції життєвого циклу та ширшому впровадженню нових матеріалів і технологій для ефективнішого і дешевшого обслуговування. Окрім цього, слід звернути увагу на питання доступності, зручності для користувача та соціальної інклюзивності.
4.1.3. Покращення транспорту та мобільності в містах
Це принесе користь великій і постійно зростаючій частині населення, яка живе та працює в містах або перебуває в них для цілей, пов’язаних з послугами та дозвіллям. Необхідно розробити та випробувати нові концепції мобільності, транспортні організації, моделі мультимодальної доступності, логістичні системи, інноваційні транспортні засоби та міські публічні послуги та рішення з планування, що дозволить зменшити затори, забруднення повітря і рівень шуму, а також підвищити ефективність міського транспорту. Необхідно розвивати громадський і безмоторний транспорт та інші ресурсоефективні транспортні можливості для пасажирських і вантажних перевезень як реальну альтернативу використанню приватних автотранспортних засобів, а також більше використовувати інтелектуальні транспортні системи та інноваційне управління попитом і пропозицією. Особливу увагу приділятимуть взаємодії транспортної системи з іншими міськими системами.
4.2. Краща мобільність, зменшення заторів, підвищення безпеки та захищеності
Відповідні цілі європейської транспортної політики полягають в оптимізації продуктивності та ефективності в умовах зростання попиту на мобільність, що зробить Європу найбезпечнішим регіоном для авіації, залізничного і водного транспорту, а також сприятиме досягненню нульового показника смертельних випадків на дорожньому транспорті до 2050 року і скорочення вдвічі кількості жертв ДТП до 2020 року. До 2030 року необхідно перейти до перевезення залізничним або водним транспортом 30% вантажів, що їх наразі перевозять автомобільним транспортом на відстань понад 300 км. Надійні, доступні, дешеві, орієнтовані на користувача та ефективні загальноєвропейські перевезення людей і товарів, а також інтерналізація зовнішніх витрат потребують нової європейської системи управління мультимодальним транспортом, його інформаційного забезпечення та оплати, а також ефективних інтерфейсів між мережами міжміського та міського сполучення.
Краща європейська транспортна система сприятиме ефективнішому використанню транспорту, покращуватиме якість життя громадян і підтримуватиме більш здорове довкілля.
Дослідження та інновації робитимуть значний внесок у досягнення зазначених амбітних політичних цілей за допомогою діяльності за такими конкретними напрямами:
4.2.1. Значне зменшення транспортних заторів
Цього можна досягти через впровадження інтелектуальної, мультимодальної та повністю інтермодальної транспортної системи "від дверей до дверей" та уникнення нераціонального використання транспорту. Це означає стимулювання більшої інтеграції між різними видами транспорту, оптимізацію транспортних ланцюгів і краще інтегрованих транспортних операцій і послуг. Такі інноваційні рішення також сприятимуть доступності та вибору пасажирів, зокрема осіб старшого віку і вразливих користувачів, а також створюватимуть можливості для зменшення заторів за рахунок вдосконалення управління аварійними ситуаціями та розроблення графіка оптимізації руху транспорту.
4.2.2. Значне покращення мобільності людей і вантажів
Цього можна досягти через розроблення, демонстрацію та широке використання інтелектуальних транспортних застосунків і систем управління. Це передбачає аналіз планування попиту та управління попитом, взаємодійність інформаційних і платіжних систем в загальноєвропейському масштабі, а також повну інтеграцію інформаційних потоків, систем управління, інфраструктурних мереж і послуг у сфері мобільності в нову спільну мультимодальну структуру на основі відкритих платформ. Зазначене також дозволить забезпечити гнучкість і швидке реагування на кризові події та екстремальні погодні умови шляхом зміни способу пересування та перевезень різними видами транспорту. Досягненню цих цілей сприятимуть нові програми позиціонування, навігації та синхронізації, які стали можливими завдяки системі супутникової навігації "Галілео" і Європейській геостаціонарної служби навігаційного покриття (EGNOS).
(a) Інноваційні технології управління повітряними рухом сприятимуть кардинальному підвищенню безпеки та ефективності в умовах попиту, що швидко зростає, покращенню пунктуальності, скороченню часу, що витрачається в аеропортах на процедури, пов’язані з подорожами, та забезпеченню надійності системи повітряного транспорту. Реалізацію та подальший розвиток ініціативи "Єдиного європейського неба" підкріплюватимуть діяльністю у сфері наукових досліджень та інновацій, що забезпечують рішення для більшої автоматизації та автономності управління повітряним рухом, експлуатації повітряних суден та управління ними, покращення інтеграції повітряних і наземних компонентів, а також новітніми рішеннями, спрямованими на ефективне та безперешкодне обслуговування пасажирів і вантажів у транспортній системі.
(b) У сфері водного транспорту кращі та інтегровані технології планування та управління сприятимуть появі "блакитного поясу" в морях навколо Європи, що покращить портові операції та створить відповідні рамки для внутрішніх водних шляхів.
(c) У сфері залізничного та автомобільного транспорту оптимізація управління мережами та взаємодійність сприятимуть ефективнішому використанню інфраструктури і спростять транскордонні операції. Будуть запроваджені комплексні кооперативні системи управління рухом та інформаційні системи на основі зв’язку транспортних засобів між собою та між транспортними засобами й інфраструктурою.
4.2.3. Розроблення нових концепцій у сфері вантажоперевезень і логістики
Це може зменшити навантаження на транспортну систему і довкілля, а також підвищити безпеку та можливості вантажоперевезень. У рамках такої діяльності транспортні засоби з високою продуктивністю та низьким впливом на довкілля можуть поєднуватися, наприклад, із розумними і безпечними бортовими та інфраструктурними системами. Зазначена діяльність має ґрунтуватися на інтегрованому логістичному підході в сфері транспорту. Така діяльність також підтримуватиме розвиток ідеї електронного контролю переміщення вантажів "e-Freight", що передбачає ліквідацію паперових документів у вантажних перевезеннях, де потоки електронної інформації, послуги і платежі пов’язані з фізичними потоками товарів, що перевозяться різними видами транспорту.
4.2.4. Зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод, смертельних випадків і травм та підвищення безпеки
Цієї цілі буде досягнуто завдяки діяльності у сферах, безпосередньо пов’язаних з організацією, управлінням і моніторингом ефективності та ризику транспортних систем, а також завдяки зосередженню на проектуванні, виробництві та експлуатації повітряних і наземних транспортних засобів, суден, інфраструктур і терміналів. Особливу увагу приділятимуть активній і пасивній безпеці, попередженню нещасних випадків, посиленню процесів автоматизації та навчання задля зниження ризиків і наслідків людських помилок. Розроблятимуть спеціальні інструменти та методи, щоб краще прогнозувати, оцінювати та зменшувати наслідки впливу погоди, природних небезпечних факторів та інших кризових ситуацій. Діяльність також спрямовуватимуть на інтеграцію аспектів безпеки в планування потоків пасажирів і вантажів і управління ними, концепцію повітряних суден, наземних транспортних засобів і суден, управління рухом і системою та проектування транспортної інфраструктури, пасажирських і вантажних терміналів. Програми в сфері розумного транспорту та зв’язку також можуть стати корисними інструментами підвищення безпеки. Окрім цього, діяльність зосереджуватимуть на покращенні безпеки всіх учасників дорожнього руху, особливо найбільш вразливих категорій, зокрема у містах.
4.3. Світове лідерство європейської транспортної галузі
Через збереження провідних позицій у технологічному розвитку та покращення конкурентоспроможності наявних виробничих процедур дослідження та інновації сприятимуть зростанню європейської транспортної галузі та створенню в цьому секторі робочих місць для висококваліфікованих працівників в умовах конкуренції, що зростає. На кону стоїть подальший розвиток конкурентоспроможності важливого економічного сектора, частка якого у валовому внутрішньому продукті (ВВП) Союзу безпосередньо складає 6,3% та який налічує близько 13 мільйонів працівників у Європі. Конкретні цілі включають розроблення наступного покоління інноваційних та екологічно безпечних повітряних, водних і наземних транспортних засобів, забезпечення сталого виробництва інноваційних систем і устаткування, а також підготовку бази для майбутніх транспортних засобів через роботу над новітніми технологіями, концепціями та проектами, розумними системами контролю, ефективними процесами розвитку та виробництва, інноваційними послугами та процедурами сертифікації. Європа прагне стати світовим лідером з точки зору ефективності, екологічності та безпечності усіх видів транспорту, а також зміцнити провідні позиції на світових ринках кінцевих продуктів і підсистем.
Дослідження та інновації зосереджуватимуть на такій конкретній діяльності:
4.3.1. Розвиток транспортних засобів наступного покоління як спосіб забезпечення частки ринку в майбутньому
Це допоможе зміцнити передові позиції Європи у сфері повітряного, швидкісного залізничного, звичайного залізничного і (при)міського залізничного транспорту, автотранспортних засобів, електромобілів, пасажирських круїзних суден, поромів, спеціальних високотехнологічних суден і морських платформ. Це також стимулюватиме конкурентоспроможність галузей європейської промисловості в перспективних технологіях і системах і підтримуватиме їх вихід на нові ринки, зокрема в інших галузях окрім транспортної. Це включає розроблення інноваційних безпечних та екологічно чистих повітряних суден, наземних транспортних засобів і суден із ефективними силовими установками, високоефективних та інтелектуальних систем експлуатації та контролю.
4.3.2. Розумні бортові системи контролю
Такі системи необхідні для забезпечення високого рівня операційної ефективності та системної інтеграції в транспорті. Розроблятимуть відповідні інтерфейси для зв’язку між повітряним, наземним і водним транспортом та інфраструктурою в усіх відповідних комбінаціях, з урахуванням впливу електромагнітних полів з метою визначення спільних операційних стандартів. Вони можуть включати передавання інформації користувачів та щодо управління рухом безпосередньо на бортові пристрої; таку інформацію підтримуватимуть надійними оперативними даними з тих самих пристроїв про дорожні умови та затори.
4.3.3. Передові виробничі процеси
Такі процеси забезпечать можливість пристосування до потреб користувача, дозволять знизити вартість життєвого циклу і скоротити час, необхідний для розроблення, та полегшать стандартизацію і сертифікацію повітряних суден, наземних транспортних засобів і суден, а також їх компонентів, обладнання та супутньої інфраструктури. Діяльність у цій сфері забезпечуватиме розроблення швидких і економічно ефективних методів проектування та виробництва, зокрема складання, будівництво, технічне обслуговування та перероблення, за рахунок використання цифрових інструментів і автоматизації, а також потенціалу інтеграції складних систем. Це дозволить створити конкурентоспроможні ланцюги постачання з коротким терміном постачання та меншими витратами без погіршення операційної безпечності та захищеності. Для досягнення цілей у сфері охорони довкілля та підвищення конкурентоспроможності, а також для покращення безпеки та захищеності пріоритет також надаватимуть використанню інноваційних матеріалів у транспортній галузі.
4.3.4. Вивчення абсолютно нових концепцій у транспортній сфері
Зазначена діяльність сприятиме посиленню конкурентних переваг Європи в довгостроковій перспективі. Багатопрофільні стратегічні дослідження та діяльність, спрямована на доведення концепції, повинні зосереджуватися на інноваційних рішеннях у сфері транспортних систем. Це включатиме повністю автоматизовані та інші нові типи повітряних суден, наземних і морських транспортних засобів з довгостроковим потенціалом і високими екологічними характеристиками, а також нові послуги.
4.4. Соціально-економічні та поведінкові дослідження та перспективна діяльність, пов’язані з виробленням політики
Дії, спрямовані на сприяння аналізу та виробленню політики, в тому числі збирання доказів для розуміння поведінки у сфері просторових, соціально-економічних і ширших суспільних аспектів транспорту, є необхідними для заохочення інновацій і створення єдиної доказової бази для вирішення проблем у сфері транспорту. Діяльність спрямовуватимуть на вироблення та реалізацію європейської політики щодо наукових досліджень та інновацій в сфері транспорту та мобільності, перспективних досліджень і технологічного прогнозування, а також зміцнення ЄНДП.
Розуміння місцевих і регіональних особливостей, поведінки та поглядів користувачів, суспільне визнання, вплив інструментів політики, мобільність, зміни в потребах і моделях, еволюція майбутнього попиту, бізнес-моделі та їх наслідки мають вирішальне значення для еволюції європейської транспортної системи. Розроблятимуть сценарії з урахуванням суспільних тенденцій, даних про смертельні випадки, стратегічних цілей і технологічного прогнозування на період до 2050 року. Для кращого розуміння зв’язків між територіальним розвитком, суспільним гуртуванням і європейською транспортною системою необхідні надійні моделі, на основі яких можна ухвалювати правильні політичні рішення.
Дослідження зосереджуватимуть на способах зменшення соціальних і територіальних нерівностей в доступі до мобільності, та шляхах покращення становища вразливих категорій користувачів транспортних засобів. Також необхідно розглянути економічні питання, з урахуванням способів інтерналізації зовнішніх факторів різних видів транспорту, моделей оподаткування та ціноутворення. Необхідні перспективні дослідження, щоб оцінити майбутні вимоги щодо навичок і робочих місць, розвитку в сфері досліджень та інновацій і застосування їх результатів, а також міжнародної співпраці.
4.5. Конкретні аспекти реалізації
Діяльність організовуватимуть таким чином, щоб уможливлювати, у відповідних випадках, застосування інтегрованого підходу з урахуванням конкретного виду транспорту. Існує потреба у багаторічній видимості та безперервності, щоб врахувати особливості кожного виду транспорту і глобальний характер викликів, а також відповідні аспекти стратегічних дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.
Можуть розглядатися питання підтримки відповідних спільних програмних ініціатив (СПІ) і відповідних партнерств у рамках публічного сектора та публічно-приватних партнерств. Будуть також встановлені належні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств. Окрім цього діяльність зосереджуватимуть на підвищенні рівня підтримки та сприянні залученню МСП.
5. ПРОТИДІЯ ЗМІНАМ КЛІМАТУ, ДОВКІЛЛЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ І СИРОВИННИХ МАТЕРІАЛІВ
5.1. Боротьба зі змінами клімату та адаптація до них
Наразі концентрація CO2 в атмосфері майже на 40% вища, ніж на початку промислової революції, і досягла найвищого рівня за останні 2 млн. років. Інші парникові гази, крім CO2, також впливають на зміни клімату та відіграють дедалі важливішу роль. За відсутності рішучих дій зміна клімату може коштувати світові принаймні 5% ВВП на рік, а за деякими оцінками - до 20%. З іншого боку, ефективні дії на ранніх етапах можуть скоротити чисті витрати до 1% ВВП на рік. Для того, щоб досягти цілі 2 C і уникнути найгірших наслідків кліматичних змін, розвинені країни повинні скоротити викиди парникових газів на 80-95% до 2050 року порівняно з рівнем 1990 року.
Отже, ціль зазначеної діяльності полягає в розробці та оцінюванні інноваційних, економічно ефективних і сталих заходів і стратегій адаптації та пом’якшення, спрямованих як на CO2, так і на інші парникові гази та аерозолі, крім CO2, з акцентом на технологічних і нетехнологічних екологічних рішеннях за допомогою генерування доказів для поінформованих, своєчасних і ефективних дій і створення мережі суб’єктів, які мають необхідні компетенції.
Для досягнення цієї цілі дослідження та інновації зосереджуватимуть на таких видах діяльності:
5.1.1. Покращення розуміння зміни клімату та забезпечення надійних кліматичних прогнозів
Краще розуміння причин і еволюції зміни клімату та точніше прогнозування клімату мають вирішальне значення для суспільства з точки зору захисту життя, товарів та інфраструктури, забезпечення ефективного вироблення та ухвалення рішень і відповідних варіантів дій, спрямованих на адаптацію до кліматичних змін і їх пом’якшення. Необхідно надалі вдосконалювати наукову базу знань про рушії кліматичних змін, їх процеси, механізми, зворотній зв’язок і порогові значення, пов’язані з роботою наземної, морської та полярної екосистем і атмосфери. Покращене розуміння також дозволить більш точно виявляти кліматичні зміни та з’ясовувати природні та антропогенні фактори, що їх спричинюють. Підвищення надійності кліматичного прогнозування та передбачення у відповідних часових і просторових масштабах підтримуватимуть за рахунок покращення вимірювань і шляхом розробки більш точних сценаріїв і моделей, у тому числі повністю зв’язаних моделей земної системи, що враховують історію палеоклімату.
5.1.2. Оцінювання впливу і вразливих місць і розроблення інноваційних економічно ефективних засобів адаптації, запобігання ризикам і управління ними
Наразі недостатньо знань про здатність суспільства, економіки та екосистем пристосовуватися до зміни клімату. Впровадження ефективних, справедливих і соціально прийнятних заходів, що підвищать стійкість довкілля, економіки та суспільства до кліматичних змін, вимагає комплексного аналізу поточного і майбутнього впливу, слабких місць, експозиції населення, ризиків і управління ними, вторинних наслідків, як-от міграція і конфлікти, витрати і можливості, пов’язані зі зміною та мінливістю клімату, з урахуванням екстремальних подій і пов’язаних з ними загроз, спричинених зміною клімату, та їх повторення. В такому аналізі увагу також приділятимуть негативному впливу кліматичних змін на біорізноманіття, екосистеми та екосистемні послуги, водні ресурси, інфраструктури та природні та економічні активи. Акцент робитимуть на найцінніших природних екосистемах і антропогенних середовищах, а також на ключових суспільних, культурних і економічних секторах по всій Європі. Діяльність спрямовуватимуть на вивчення впливу та зростання ризиків для здоров’я людей, зумовлених зміною клімату, пов’язаними з кліматом загрозами та збільшенням концентрації парникових газів в атмосфері. В рамках дослідження оцінюватимуть інноваційні, рівнорозподілені та економічно ефективні рішення для адаптації до зміни клімату, як-от захист і адаптація природних ресурсів і екосистем, а також пов’язані з ними наслідки, задля надання інформації, підтримання розвитку та виконання таких рішень на всіх рівнях і в усіх масштабах. Зазначене також враховуватиме потенційні наслідки, витрати та ризики, пов’язані з геоінженерними рішеннями, та їх переваги. Аналізуватимуть складні взаємозалежності, конфлікти та синергії між різними варіантами політики адаптації та запобігання ризикам у сфері клімату та галузевими стратегіями, зокрема вплив на зайнятість і рівень життя вразливих груп.
5.1.3. Підтримування політики пом’якшення наслідків зміни клімату, зокрема досліджень впливу інших галузевих стратегій
Перехід Союзу до конкурентної, ресурсоефективної та стійкої до кліматичних змін економіки до 2050 року вимагає розроблення ефективних і довгострокових низькоемісійних стратегій, а також значного покращення нашого інноваційного потенціалу. Дослідження оцінюватимуть екологічні та суспільно-економічні ризики, можливості та результати варіантів пом’якшення наслідків зміни клімату. Вони також оцінюватимуть вплив інших галузевих стратегій. Окрім цього дослідження підтримуватимуть розвиток і валідацію нових кліматично-енергетично-економічних моделей з урахуванням економічних інструментів і відповідних зовнішніх факторів з метою перевірки варіантів політичних рішень щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та напрямів розвитку низьковуглецевих технологій у різних масштабах для ключових економічних і суспільних секторів на рівні Союзу і на світовому рівні. Діяльність заохочуватиме технологічні, організаційні та соціально-економічні інновації через покращення зв’язків між дослідженнями та застосуванням, а також між підприємцями, кінцевими користувачами, дослідниками, виробниками політики та науковими установами.
5.2. Охорона довкілля, стале використання природних ресурсів і води, біорізноманіття та екосистем
Перед суспільствами постав серйозний виклик - досягнення сталого балансу між потребами людей і довкіллям. Ресурси довкілля, зокрема вода, повітря, біомаса, родючі ґрунти, біорізноманіття, екосистеми та послуги, які вони надають, є основою якості життя та функціонування європейської та світової економіки. Передбачається, що до 2050 року частка бізнес-можливостей, пов’язаних із природними ресурсами, складатиме понад 2 трильйони євро (- 29). Незважаючи на це, як у Європі, так і в світі витрати екосистемних ресурсів перевищують здатність природи відновлювати їх, а ресурси довкілля надмірно експлуатуються або навіть знищуються. Наприклад, щороку Союз втрачає 1000 км-2 найродючіших ґрунтів і цінних екосистем і марнує чверть прісної води. Далі так тривати не може. Дослідження повинні сприяти оберненню тенденцій, що шкодять довкіллю, та гарантувати, що екосистеми надалі забезпечуватимуть ресурси, товари та послуги, які мають важливе значення для добробуту, економічного процвітання та сталого розвитку.
Отже, ціль зазначеної діяльності полягає в наданні знань та інструментів, необхідних для управління природними ресурсами та їх збереження, таким чином, щоб забезпечити баланс між обмеженими ресурсами та поточними і майбутніми потребами суспільства та економіки.
Для досягнення цієї цілі дослідження та інновації зосереджуватимуть на таких видах діяльності:
5.2.1. Покращення розуміння біорізноманіття та функціонування екосистем, їх взаємодії з соціальними системами та ролі у підтримуванні економіки і добробуту людей
Людська діяльність може спричинити необоротні зміни в довкіллі, які змінюють характер екосистем і їх біорізноманіття. Тож вкрай важливо передбачити ці ризики шляхом оцінювання, моніторингу та прогнозування впливу людської діяльності на довкілля, в тому числі вплив змін в землекористуванні, а також змін у довкіллі на добробут людини. Дослідження морських (від прибережних зон до морських глибин, включно зі сталістю морських ресурсів), полярних, прісноводних, наземних і міських екосистем, в тому числі екосистем, що залежать від підземних вод, покращить наше розуміння складних взаємодій між природними ресурсами і соціальними, економічними та екологічними системами, в тому числі природних порогів невідворотних змін, а також опірністю або вразливістю людських і біологічних систем. Такі дослідження вивчатимуть, як біорізноманіття та екосистеми функціонують і реагують на антропогенний вплив, як їх можна відновити та як це вплине на економіку і добробут людини. Окрім цього, аналізуватимуть шляхи вирішення проблеми ресурсів у європейському та міжнародному контексті. Це сприятиме розвитку стратегій і практик, що забезпечують ведення соціально-економічної діяльності в межах сталості екосистем і біорізноманіття та їх здатності адаптуватися.
5.2.2. Розроблення інтегрованих підходів до подолання викликів, пов’язаних із водою, та перехід до сталого управління та використання водних ресурсів і послуг
Доступність і якість прісної води перетворилися на глобальні проблеми з далекосяжними економічними та соціальними наслідками. З огляду на дедалі більший попит для різних і часто суперечливих цілей (як-от сільське господарство, промисловість, розважальні заходи, публічні послуги, підтримка екосистем і ландшафтів, відновлення та покращення довкілля), підвищена вразливість ресурсів, до якої додається зміна клімату і глобальні зміни, урбанізація, забруднення та надмірне використання прісноводних ресурсів, збереження та підвищення якості і доступності води та пом’якшення впливу діяльності людини на прісноводні екосистеми стають критичними проблемами для водних екосистем і водокористувачів у різних секторах.
Дослідження та інновації допоможуть подолати зазначені проблеми та забезпечуватимуть інтегровані стратегії, інструменти, технології та інноваційні рішення для задоволення поточних і майбутніх потреб. Їх спрямовуватимуть на розроблення відповідних стратегій управління водними ресурсами, підвищення якості води, усунення дисбалансу між попитом на воду та її наявністю або постачанням на різних рівнях і в різних масштабах, запровадження закритого водного циклу, заохочення ощадливої поведінки кінцевих користувачів, а також запобігання ризикам, пов’язаним із водою, за одночасного збереження цілісності, структури та функціонування водних екосистем згідно з основними політиками Союзу.
5.2.3. Забезпечення знань та інструментів для вироблення та ухвалення рішень і залучення громадськості
У соціальній, економічній та управлінській системах дотепер існує потреба у вирішенні питань виснаження ресурсів і завдавання шкоди екосистемам. Дослідження та інновації забезпечуватимуть підтримку політичних рішень, необхідних для управління природними ресурсами та екосистемами, щоб уникнути руйнівних змін клімату і довкілля або адаптуватися до них, а також сприяти інституційним, економічним, технологічним і поведінковим змінам, які забезпечують сталість. Отже, дослідження стануть основою розвитку систем оцінювання біорізноманіття та екосистемних послуг, зокрема розуміння запасів природних ресурсів і потоку екосистемних послуг. Акцент робитимуть на критичних з точки зору політики екосистемах і екосистемних послугах, як-от вода прісна, моря та океани (зокрема прибережні райони), ліси, полярні регіони, якість повітря, біорізноманіття, землекористування та ґрунт. Стійкість суспільств і екосистем до забрудників і патогенних мікроорганізмів і катастроф, зокрема стихійних лих (як-от землетруси та виверження вулканів, повені та посухи) і лісових пожеж, підтримуватимуть за рахунок збільшення потенціалу прогнозування, раннього попередження та оцінювання слабких місць і впливів, в тому числі комплексних ризиків. Таким чином, дослідження та інновації підтримуватимуть політику у сфері довкілля та ефективного використання ресурсів, а також забезпечуватимуть можливості ефективного врядування на основі наукових доказів у межах безпечної експлуатації. Будуть розроблені інноваційні шляхи для підвищення узгодженості політики, пошуку компромісів і врегулювання конфлікту інтересів, а також кращого інформування громадськості про результати досліджень і розширення участі громадян у процесах вироблення та ухвалення рішень.
5.3. Забезпечення сталого постачання неенергетичних і несільськогосподарських сировинних матеріалів
Такі сектори як будівництво, хімічна промисловість, автомобілебудування, аерокосмічна промисловість і машинобудування, що забезпечують загальну додану вартість понад 1000 мільярда євро і робочі місця для близько 30 мільйонів осіб, значною мірою залежать від доступу до сировини. З точки зору будівельних мінеральних ресурсів Союз є самодостатнім. Але попри те, що Союз є одним із найбільших у світі виробників окремих промислових мінералів, він, як і раніше, є нетто-імпортером більшості з них. Окрім цього, Союз значною мірою залежить від ввезення рудних мінералів і повністю залежить від ввезення певних видів критично важливої сировини.
Останні тенденції свідчать, що попит на сировину визначатиметься розвитком країн, економіка яких швидко розвивається, і швидким поширенням ключових високоефективних технологій. Європа повинна забезпечити стале управління і гарантувати стале постачання сировини з внутрішніх джерел і з-поза своїх меж для всіх секторів, що залежать від доступу до сировинних матеріалів. Політичні цілі для критично важливої сировини зазначені в Ініціативі Комісії щодо сировинних матеріалів (- 30).
Таким чином, ціль зазначеної діяльності полягає в розширенні бази знань про сировину та розробленні інноваційних рішень для економічно ефективних і менш шкідливих для довкілля процесів розвідування, видобування, перероблення, повторного використання, вторинного перероблення та відновлення сировинних матеріалів, а також для їх заміни привабливими з економічної точки зору та екологічно сталими альтернативами, що чинять менший вплив на довкілля.
Для досягнення цієї цілі дослідження та інновації зосереджуватимуть на таких видах діяльності:
5.3.1. Розширення бази знань про наявність сировини
Покращуватимуть оцінювання довгострокової наявності світових ресурсів і ресурсів Союзу, зокрема доступ до міських копалень (сміттєзвалищ і відходів видобування), прибережних і глибоководних морських ресурсів (як-от видобування рідкоземельних мінералів з дна моря), а також усуненні відповідних невизначеностей. Такі знання допоможуть суспільству ефективніше використовувати, переробляти та повторно використовувати обмежену або екологічно шкідливу сировину. Окрім цього, розроблятимуть світові правила, практики та стандарти економічно життєздатного, екологічно безпечного і соціально прийнятного розвідування, видобування та перероблення ресурсів, зокрема практики землекористування та морського просторового планування на основі екосистемного підходу.
5.3.2. Заохочення сталого постачання та використання сировини, зокрема мінеральних ресурсів, з суходолу та із моря, яке включає розвідування, видобування, перероблення, повторне використання, утилізацію та відновлення
Дослідження та інновації необхідні протягом усього життєвого циклу матеріалів для забезпечення доступного, надійного і сталого постачання та управління сировиною, важливою для європейської промисловості. Розроблення та застосування економічно життєздатних, соціально прийнятних і менш шкідливих для довкілля технологій розвідування, видобування та перероблення сприятиме підвищенню ефективності використання ресурсів. Це стосуватиметься мінеральних ресурсів з суходолу та з моря, а також використання потенціалу міських копалень. Нові економічно життєздатні та ресурсоефективні технології утилізації та відновлення матеріалів, бізнес-моделі та процеси, в тому числі процеси і системи замкненого циклу, також сприятимуть зменшенню залежності Союзу від постачання первинної сировини. Це включатиме необхідність тривалішого використання, високоякісного перероблення та відновлення, а також радикального зменшення марнування ресурсів. Підхід охоплюватиме весь життєвий цикл, від постачання наявної сировини до кінця її життєвого циклу, на основі мінімальних потреб в енергії та ресурсах.
5.3.3. Пошук альтернативних рішень для критично важливих сировинних матеріалів
З огляду на можливе зменшення наявності окремих матеріалів у світі, спричинене, наприклад, торговельними обмеженнями, досліджуватимуть і розроблятимуть сталі замінники та альтернативи критично важливій сировині зі схожими функціональними характеристиками. Це зменшить залежність Союзу від первинної сировини та обмежить негативний вплив на довкілля.
5.3.4. Покращення громадської обізнаності та навичок, пов’язаних із сировиною
Необхідність руху в напряму більш самодостатньої та ресурсоефективної економіки вимагатиме культурних, поведінкових, соціально-економічних, системних та інституційних змін. Задля реагування на дефіцит кваліфікованої робочої сили, що постійно зростає, в сировинному секторі Союзу (зокрема в європейській гірничодобувній промисловості) вводитимуть стимули для більш ефективного партнерства між університетами, геологічними спостереженнями, галузями промисловості та іншими стейкхолдерами. Важливо буде також підтримувати розвиток інноваційних екологічних навичок. Окрім цього, громадськість досі не повністю усвідомлює важливість внутрішньої сировини для європейської економіки. Для полегшення необхідних структурних змін дослідження та інновації спрямовуватимуть на забезпечення більших можливостей для громадян, виробників політики, спеціалістів-практиків і установ.
