Рішення Ради від 3 грудня 2013 року про встановлення конкретної програми для реалізації Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (2014-2020) і про скасування Рішень 2006/971/ЄС, 2006/972/ЄС, 2006/973/ЄС, 2006/974/ЄС і 2006/975/ЄС

Союз зобов’язується сприяти гендерній рівності в науці та інноваціях. У програмі "Горизонт 2020" підхід до вирішення гендерних питань матиме наскрізний характер для усунення дисбалансу між чоловіками й жінками та інтегрування гендерного аспекту до програм з наукових досліджень та інновацій.

Програма "Горизонт 2020" комплексно сприятиме більшому залученню МСП до всіх конкретних цілей і підтримуватиме таке залучення.

Окрім створення кращих умов участі МСП у програмі "Горизонт 2020", відповідно до статті 22 Регламенту (ЄС) № 1291/2013 буде вжито спеціальних заходів, встановлених у рамках конкретної цілі "Інновації в МСП" (спеціальний інструмент для МСП), які застосовуватимуть у рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і пріоритету "Суспільні виклики". Такий інтегрований підхід повинен забезпечити спрямування до МСП принаймні 20% загального об’єднаного бюджету.

Особливу увагу приділятимуть адекватному представництву МСП у публічно-приватних партнерствах, зазначених у статті 25 Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

ШШІ значно скоротить час від ідейного задуму до виходу на ринок і, згідно з очікуваннями, підвищить рівень участі промисловості та нових заявників у програмі "Горизонт 2020".

ШШІ, як передбачено в статті 24 Регламенту (ЄС) № 1291/2013, підтримуватиме інноваційні напрями діяльності в рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і пріоритету "Суспільні виклики" на основі висхідного принципу та за допомогою постійно відкритого конкурсу заявок, з граничним терміном надання грантів, що не перевищує шість місяців. ШШІ сприятиме розвитку інноваційної діяльності в Європі, на якій ґрунтується конкурентоспроможність Союзу.

Науково-дослідний та інноваційний потенціал держав-членів, попри певний ступінь нещодавно досягнутої конвергенції, залишається дуже нерівномірним, з глибоким розривом між "інноваційними лідерами" та "скромними новаторами". Діяльність допомагає подолати відмінності, які існують у Європі в сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності, що сприяє синергії між європейськими структурними та інвестиційними фондами (фондами ЄСІ), а також за допомогою конкретних інструментів для розкриття потенціалу регіонів з низькою ефективністю науково-дослідної та інноваційної діяльності, що розширює можливості участі в програмі "Горизонт 2020" і сприяє створенню ЄНДП.

Міжнародна співпраця з партнерами з третіх країн необхідна для ефективної реалізації багатьох конкретних цілей, визначених у програмі "Горизонт 2020", зокрема тих, що пов’язані з зовнішньою політикою та політикою розвитку Союзу, а також з його міжнародними зобов’язаннями. Це стосується всіх суспільних викликів, окреслених у програмі "Горизонт 2020", що мають загальний характер. Міжнародна співпраця має також суттєве значення для проведення передових і фундаментальних досліджень з метою отримання переваг від нових наукових і технологічних можливостей. Отже, сприяння міжнародній мобільності спеціалістів у галузі наукових досліджень та інновацій має вирішальне значення для зміцнення цієї глобальної співпраці. Діяльність на міжнародному рівні є однаково важливою для підвищення конкурентоспроможності європейської промисловості через сприяння застосуванню інноваційних технологій і торгівлі ними, наприклад, через розроблення світових стандартів і настанов щодо взаємодійності, а також шляхом заохочення прийняття та розгортання європейських рішень за межами Європи. Всю міжнародну діяльність необхідно підтримувати за допомогою ефективної та справедливої структури передавання знань, критично важливої для інновацій і зростання.

Міжнародну співпрацю в рамках програми "Горизонт 2020" зосереджуватимуть на співпраці з трьома основними групами країн:

(1) промислово розвиненими країнами та країнами, економіка яких швидко розвивається;

(2) країнами-кандидатами та сусідніми країнами; а також

(3) країнами, що розвиваються.

У відповідних випадках програма "Горизонт 2020" сприятиме багатосторонній співпраці та співпраці між двома регіонами. Міжнародна співпраця в сфері наукових досліджень та інновацій є ключовим аспектом глобальних зобов’язань Союзу і відіграє важливу роль у партнерстві Союзу з країнами, що розвиваються, зокрема з метою сприяння досягненню Цілей розвитку тисячоліття Організації Об’єднаних Націй.

Стаття 27 Регламенту (ЄС) № 1291/2013 встановлює загальні принципи участі суб’єктів права з третіх країн і міжнародних організацій. Оскільки науково-дослідній та інноваційній діяльності значно сприяє відкритість до третіх країн, програма "Горизонт 2020" буде й надалі дотримуватися принципу загальної відкритості за одночасного заохочення взаємного доступу до програм третіх країн. У відповідних випадках і, зокрема, для захисту європейських інтересів у питаннях інтелектуальної власності можуть застосовувати більш обережний підхід.

Окрім цього, буде здійснено низку цільових заходів, які спираються на стратегічний підхід до міжнародної співпраці на основі спільних інтересів, пріоритетів і взаємної вигоди і сприяють координації та синергії з діяльністю держав-членів. Такі заходи включатимуть механізм підтримки спільних конкурсів заявок і можливість співфінансування програм разом з третіми країнами або міжнародними організаціями. Зусиль докладатимуть для налагодження синергій з іншими стратегіями Союзу.

Триватимуть звернення за стратегічними порадами до Стратегічного форуму з міжнародної науково-технологічної співпраці (СФМС).

Без обмеження інших можливостей співпраці, стратегічну міжнародну співпрацю можна розвивати, наприклад, у таких сферах:

(a) продовження партнерства між Європою і країнами, що розвиваються, в сфері клінічних випробувань (EDCTP2) щодо клінічних випробувань з метою медичних втручань у боротьбі з ВІЛ, малярією, туберкульозом і задавненими хворобами;

(b) підтримка шляхом щорічних внесків на користь програми передової науки про людину (HFSP) щоб забезпечити можливість усім державам, які не є членами "Великої сімки", повною мірою скористатися фінансуванням, яке надається в рамках HFSP;

(c) міжнародний консорціум з рідкісних захворювань, який об’єднує декілька держав-членів ЄС і треті країни. Ціль такої ініціативи - розробити тести для діагностики найбільш рідкісних захворювань і 200 нових видів лікування рідкісних захворювань до 2020 року;

(d) підтримка діяльності Міжнародного інтелектуального біоекономічного форуму і Спеціальної групи ЄС-США з біотехнологічних досліджень, а також підтримка співпраці з відповідними міжнародними організаціями та ініціативами, як-от світові дослідницькі альянси з питань парникових газів у аграрному секторі і здоров’я тварин;

(e) внесок у багатосторонні процеси та ініціативи, як-от Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК), Міжурядова науково-політичною платформа з біорізноманіття та екосистемних послуг (МНППБЕП) і Група зі спостережень за планетою Земля (ГСЗ);

(f) Діалоги на тему космічного простору між Союзом і Сполученими Штатами та Росією - двома найпрогресивнішими націями в питаннях дослідження космосу - надзвичайно цінні та формують підґрунтя для започаткування стратегічної співпраці в міжнародних космічних партнерствах;

(g) імплементаційна угода між Союзом і Сполученими Штатами про спільну діяльність у сфері внутрішньої безпеки/цивільної безпеки/наукових досліджень, підписана 18 листопада 2010 року;

(h) співпраця з країнами, що розвиваються, в тому числі з країнами Центральної та Західної Африки, у сфері децентралізації виробництва електроенергії з метою подолання бідності;

(i) продовження співпраці в сфері наукових досліджень з Бразилією щодо біопалива нового покоління та інших напрямів використання біомаси.

Окрім цього, з метою забезпечення послідовного та ефективного розвитку міжнародної співпраці, в рамках усієї програми "Горизонт 2020" підтримуватимуть спеціальні горизонтальні заходи.

Програма "Горизонт 2020" заохочує та підтримує діяльність, спрямовану на використання лідерства Європи в естафеті розроблення нових процесів і технологій для сприяння сталому розвитку в широкому значенні та боротьби зі зміною клімату. Такий горизонтальний підхід, повністю інтегрований у пріоритети програми "Горизонт 2020", допоможе Союзу досягти успіху в світі низьковуглецевої економіки та обмежених ресурсів за одночасного сприяння розбудові ресурсоефективної, сталої та конкурентоспроможної економіки.

"Наведення мостів" у рамках програми "Горизонт 2020" спрямоване на полегшення та прискорення комерційного використання наукових відкриттів, і, у відповідних випадках, веде до комерціалізації наукових ідей і отримання прибутку. Така діяльність повинна ґрунтуватися на широкій концепції інновацій і стимулювати міжгалузеву інноваційну діяльність.

Вирішенню наскрізних питань сприятиме низка горизонтальних заходів підтримки, в тому числі спрямованих на: підвищення привабливості дослідницьких професій, зокрема загальних принципів Європейської хартії дослідників, як встановлено в Рекомендації Комісії від 11 березня 2005 року (- 16); зміцнення доказової бази, розвиток і підтримку ЄНДП (в тому числі п’ятьох ініціатив ЄНДП) та флагманської ініціативи "Інноваційний Союз"; визнання найуспішніших бенефіціарів і проектів програми "Горизонт 2020" у різних галузях шляхом присудження символічних нагород; вдосконалення рамкових умов на підтримку флагманської ініціативи "Інноваційний Союз", в тому числі принципів, викладених у Рекомендації Комісії щодо управління інтелектуальною власністю (- 17), та вивчення можливості запровадження європейського інструменту валоризації прав інтелектуальної власності; а також адміністрування та координацію міжнародних мереж для передових дослідників і новаторів, як-от "Європейська співпраця в галузі науки та технологій" (COST).

Для досягнення сталого розвитку в Європі необхідно оптимізувати внесок публічних і приватних учасників. Це має важливе значення для консолідації ЄНДП і реалізації флагманських ініціатив "Інноваційний Союз", "Цифровий порядок денний для Європи" та інших флагманських ініціатив у рамках стратегії "Європа 2020". Окрім цього, відповідальні дослідження та інновації потребують ухвалення найкращих рішень в результаті взаємодії партнерів, які мають різні точки зору, але спільні інтереси.

Програма "Горизонт 2020" включає діапазон і чіткий перелік критеріїв для встановлення партнерств у публічному секторі та публічно-приватних партнерств. Публічно-приватні партнерства можуть спиратися на домовленості між публічними та приватними суб’єктами, а в деяких випадках можуть бути юридично оформленими публічно-приватними партнерствами, як-от спільні технологічні ініціативі (СТІ) та інші спільні підприємства.

Наявні партнерства в публічному секторі та публічно-приватні партнерства можуть одержувати підтримку програми "Горизонт 2020" за умови, що їх діяльність спрямована на досягнення цілей зазначеної програми; вони сприяють реалізації ЄНДП, відповідають критеріям, встановленим програмою "Горизонт 2020" і демонструють значний прогрес у рамках Сьомої рамкової програми.

До ініціатив, зазначених у статті 185 ДФЄС , підтриманих у контексті Шостої рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності (далі - "Шоста рамкова програма"), ухваленої Рішенням Європейського Парламенту і Ради № 1513/2002/ЄС (- 18), та/або в контексті Сьомої рамкової програми, які можуть одержати підтримку на зазначених вище умовах, належать: партнерство між Європою і країнами, що розвиваються, в сфері клінічних випробувань (ПЄКРКВ), спільна програма з забезпечення часткового догляду (EDCTP), програма досліджень і розвитку Балтійського моря (BONUS), програма Eurostars (Євростарз) і європейська програма досліджень у сфері метрології (EMRP). Подальшу підтримка також можуть надавати європейським промисловим ініціативам, створеним згідно з Європейським стратегічним планом щодо енергетичних технологій (план СЕТ). Спільні програмні ініціативи можуть одержати підтримку в рамках програми "Горизонт 2020" за допомогою інструментів, зазначених у статті 26 Регламент у (ЄС) № 1291/2013, в тому числі за ініціативами, передбаченими в статті 185 ДФЄС.

До спільних підприємств, заснованих у рамках Сьомої рамкової програми згідно з положеннями статті 187 ДФЄС , які можуть отримати подальшу підтримку на зазначених вище умовах, належать: ініціатива щодо інноваційних лікарських засобів (IMI), спільна технологічна ініціатива "Чисте небо", "Дослідна програма організації повітряного руху в рамках Єдиного європейського неба" (SESAR), спільне підприємство з питань паливних елементів і водню (FCH) і спільна технологічна ініціатива "Електронні компоненти і системи для європейського лідерства" (ECSEL).

До інших публічно-приватних партнерств, підтримуваних у контексті Сьомої рамкової програми, які можуть розраховувати на подальшу підтримку на зазначених вище умовах, належать: "Заводи майбутнього", "Енергоефективні будівлі" (EeB), європейська ініціатива "Екологічно чисті автомобілі" та "Інтернет майбутнього". Подальшу підтримку також можуть надавати європейським промисловим ініціативам, створеним згідно з Європейським стратегічним планом щодо енергетичних технологій (план СЕТ).

Надалі партнерства в рамках публічного сектора або публічно-приватні партнерства можуть створювати в рамках програми "Горизонт 2020", якщо вони відповідають визначеним критеріям.

ЄДР сприятиме передовим дослідженням світового рівня. Дослідження на межі та за межами сучасного розуміння є надзвичайно важливою для економічного та суспільного добробуту, але водночас ризикованою справою, оскільки їх проводять у нових і найскладніших сферах, що не мають міждисциплінарних кордонів.

Маючи на меті стимулювати значний прогрес на межі знань, ЄДР підтримуватиме окремі команди для проведення досліджень у будь-якій галузі фундаментальних наукових і технологічних досліджень, що належать до сфери програми "Горизонт 2020", зокрема в сфері інженерних, суспільних і гуманітарних наук. У відповідних випадках можуть бути взяті до уваги конкретні цільові групи (наприклад, дослідники-початківці/нові команди), відповідно до цілей ЄДР та потреби в ефективному проведенні. Особливу увагу приділятимуть новим галузям і галузям, які швидко розвиваються, на межі знань і на перетині дисциплін.

Підтримку надаватимуть незалежним дослідникам будь-якого віку та статі з будь-якої країни світу, в тому числі дослідникам, які перебувають на етапі переходу до самостійного незалежного керівництва дослідженнями, з метою проведення ними досліджень у Європі.

Окремим пріоритетом ЄДР є допомога найкращим дослідникам-початківцям з передовими ідеями під час переходу до незалежної діяльності шляхом надання належної підтримки на критичному етапі створення або зміцнення власної дослідної групи або програми. ЄДР також продовжуватиме надавати відповідну підтримку досвідченим дослідникам.

Буде витриманий підхід, пропонований самими дослідниками. Це означає, що ЄДР підтримуватиме проекти, які дослідники реалізовують на самостійно обрані теми досліджень в рамках конкурсу заявок. Заявки оцінюватимуть на підставі єдиного критерію досконалості за висновком партнерської перевірки з урахуванням досконалості в нових та усталених групах, дослідниках-початківцях і створених командах, з особливим акцентом на новаторських заявках, які, відповідно, мають високі наукові ризики.

ЄДР діятиме як автономний, керований науковими цілями орган фінансування, що складається з незалежної Наукової ради та діє за підтримки раціональної та економічно ефективної спеціальної виконавчої структури.

Наукова рада визначає загальну наукову стратегію і має всі повноваження для ухвалення рішень щодо фінансування певних видів досліджень.

Наукова рада встановлює робочу програму на виконання цілей ЄДР, що ґрунтуються на її науковій стратегії, як визначено нижче. Вона визначає необхідні ініціативи міжнародної співпраці відповідно до своєї наукової стратегії, зокрема інформаційну діяльність, з метою покращення доступності ЄДР для найкращих дослідників з усього світу.

Наукова рада здійснює безперервний моніторинг діяльності ЄДР та її процедур оцінювання і визначає найкращий спосіб досягнення її ширших цілей. Вона розробляє комбінацію заходів підтримки з боку ЄДР для реагування на нові потреби.

ЄДР прагнутиме до досконалості у власній діяльності. Адміністративні витрати ЄДР та витрати на персонал, пов’язані з Науковою радою та спеціальною виконавчою структурою, відповідатимуть вимогам раціонального та результативного за витратами управління. Адміністративні витрати будуть зведені до мінімуму за одночасного забезпечення ресурсів, необхідних для проведення досліджень світового рівня, з метою максимального збільшення фінансування на передові наукові дослідження.

ЄДР присуджуватиме нагороди та гранти згідно з простою, прозорою процедурою, що ґрунтується на досконалості, підтримці ініціативи та поєднанні гнучкості з відповідальністю. ЄДР постійно шукатиме нові способи спрощення та вдосконалення своїх процедур, щоб забезпечити дотримання таких принципів.

З огляду на унікальну структуру і роль ЄДР як керованого науковими цілями органу фінансування, реалізація та управління діяльністю ЄДР підлягає регулярному перегляду та оцінюванню з повним залученням Наукової ради з метою надання оцінки її досягненням, регулювання та вдосконалення процедур і структур на основі досвіду.

1.1. Наукова рада

З метою виконання своїх завдань, визначених у статті 7, Наукова рада:

(1) Наукова стратегія:

- встановлює загальну наукову стратегію для ЄДР в світлі наукових можливостей і європейських наукових потреб;

- забезпечує на постійній основі та відповідно до наукової стратегії створення робочої програми та внесення необхідних змін, зокрема до конкурсів заявок і критеріїв, а також, за потреби, визначення конкретних цільових груп (наприклад, команд-початківців/нових команд);

(2) Наукове управління, моніторинг і контроль якості:

-встановлює у відповідних випадках і з наукової точки зору позиції щодо проведення та управління конкурсами заявок, критеріями оцінювання, процесами партнерської перевірки, зокрема щодо відбору експертів, методів партнерської перевірки та оцінювання заявок, а також необхідних імплементаційних правил і настанов з проведення, на підставі яких визначають заявку, що підлягає фінансуванню, під наглядом Наукової ради, а також встановлює позиції з будь-яких інших питань щодо досягнень і наслідків діяльності ЄДР та якості проведених досліджень, в тому числі основних положень типової угоди ЄДР про надання грантів;

- здійснює моніторинг якості операцій, оцінює реалізацію та досягнення, а також дає рекомендації щодо коригувальних або майбутніх дій.

(3) Комунікація та розповсюдження:

- забезпечує прозорість у процесі комунікації з науковою спільнотою, ключовими стейкхолдерами та громадськістю щодо діяльності та досягнень ЄДР;

- регулярно звітує перед Комісією про свою власну діяльність.

Наукова рада має всі повноваження для ухвалення рішень щодо фінансування певних типів досліджень і виступає гарантом якості дослідної діяльності з наукової точки зору.

У відповідних випадках Наукова рада проводить консультації з науковою, інженерною та академічною спільнотами, регіональними та національними агентствами з фінансування досліджень та іншими стейкхолдерами.

Члени Наукової ради повинні отримувати компенсацію за завдання, які вони виконують, у вигляді гонорару та, у відповідних випадках, відшкодування витрат на проїзд і проживання.

Президент ЄДР проживає в Брюсселі протягом терміну перебування на цій посаді і присвячує більшу частину свого робочого часу (- 19) справам ЄДР. Він/вона отримує винагороду на рівні, який відповідає рівню вищого керівництва Комісії.

З-поміж своїх членів Наукова рада обирає трьох заступників президента, які допомагають президентові з представницькими завданнями та організацією роботи ради. Вони можуть також обіймати посаду віце-президента ЄДР.

Трьом заступникам президента надається підтримка, щоб забезпечити належну адміністративну допомогу на місцях у їх рідних установах.

1.2. Спеціальна виконавча структура

Спеціальна виконавча структура відповідає за всі аспекти адміністративної складової процесу виконання програми, як передбачено у робочій програмі. Вона, зокрема, здійснює процедури оцінювання, партнерської перевірки та процес відбору згідно зі стратегією, визначеною Науковою радою, та забезпечує фінансове і наукове управління грантами.

Спеціальна виконавча структура підтримує Наукову раду у виконанні всіх її завдань, визначених вище, надає доступ до необхідних документів і даних, що є в її розпорядженні, та інформує Наукову раду про свою діяльність.

З метою забезпечення ефективного зв’язку зі спеціальною виконавчою структурою в стратегічних і оперативних питаннях, керівництво Наукової ради і директор спеціальної виконавчої структури регулярно проводять координаційні засідання.

Управління ЄДР здійснюється персоналом, спеціально залученим для цієї цілі, зокрема, за потреби, посадовими особами з установ Союзу; воно охоплює тільки реальні адміністративні потреби з метою забезпечення стабільності та безперервності, необхідних для ефективного управління.

1.3. Роль Комісії

З метою виконання своїх обов’язків, визначених у статтях 6, 7 і 8, Комісія:

- забезпечує наступність і поновлення Наукової ради та надає підтримку постійному ідентифікаційному комітету з визначення майбутніх членів Наукової ради;

- забезпечує наступність спеціальної виконавчої структури та делегування їй завдань і обов’язків з урахуванням точки зору Наукової ради;

- призначає директора та керівний персонал спеціальної виконавчої структури з урахуванням точки зору Наукової ради;

- забезпечує своєчасне ухвалення робочої програми, положення щодо методології імплементації та необхідних імплементаційних правил, як це передбачено правилами подання ЄДР і типовою угодою про надання грантів з урахуванням позиції Наукової ради;

- регулярно інформує та проводить консультації з комітетом програми щодо реалізації діяльності ЄДР.

Діяльність у сфері майбутніх і новітніх технологій (МНТ) конкретизує різні типи логіки втручання, від повністю відкритої до різних рівнів структурування тем, спільнот і фінансування за трьома напрямами: "МНТ відкриття", "МНТ ініціативність" і "МНТ флагманство".

2.1. "МНТ відкриття": заохочення нових ідей

Підтримування на ранніх етапах значної кількості прогресивних, спільних науково-технічних дослідницьких проектів, пов’язаних з високим ступенем ризику, необхідне для успішного вивчення нових основ кардинально нових майбутніх наукових знань і технологій. Оскільки така діяльність не має чітких тематичних обмежень і не є унормованою, вона допускає появу нових ідей з найширшого кола тем і дисциплін, які можуть виникати в будь-який час і походити з будь-якого джерела, а також активно стимулює креативне нестандартне мислення. Просування таких нестійких ідей потребує гнучкого, сміливого та глибоко міждисциплінарного підходу до досліджень, який виходить далеко за межі суто технологічних сфер. Залучення та заохочення участі у наукових дослідженнях та інноваціях нових суб’єктів з високим потенціалом, як-от молоді дослідники та високотехнологічні малі і середні підприємства, також важливе для виховання наукових і промислових лідерів майбутнього.

2.2. "МНТ ініціативність": підтримання нових тем і спільнот

Новітнім сферам і темам необхідно дати дозріти через структурування нових спільнот і підтримання проектування та розвитку перетворчих тем досліджень. Головні переваги такого структурувального та водночас дослідницького підходу - це поява нових галузей, які ще не готові до того, щоб їх включили в дорожню карту промислових досліджень, а також створення та структурування дослідницьких спільнот навколо них. Це крок від співпраці між невеликою кількістю дослідників до сукупності проектів, кожен з яких займається певним аспектом теми дослідження та обмінюється результатами з іншими. Це буде зроблено у тісному зв’язку з пріоритетами "Лідерство в промисловості" і "Суспільні виклики".

2.3. "МНТ флагманство": виконання великих наукових і технологічних завдань міждисциплінарного характеру

Дослідницькі ініціативи в рамках цього компоненту є науково та технологічно орієнтованими, великомасштабними, мультидисциплінарними та зосередженими навколо перспективної об’єднуючої цілі. Вони сконцентровані на серйозних наукових і технологічних викликах, вирішення яких потребує співпраці між різними дисциплінами, спільнотами та програмами. Науковий і технологічний прогрес має забезпечити широкий і надійний фундамент для майбутніх інновацій і економічного застосування, а також нові переваги для суспільства з потенційно великим впливом. У зв’язку зі всеохоплюючим характером і масштабом вони можуть бути реалізовані лише завдяки спільним, довгостроковим і наполегливим зусиллям.

2.4. Конкретні аспекти реалізації

Дорадчий орган МНТ, до складу якого входять найдосвідченіші та авторитетні науковці та інженери, надаватиме стейкхолдерам інформацію про загальну науково-технологічну стратегію, зокрема рекомендації щодо визначення робочої програми.

МНТ продовжуватиме бути структурою науково-технологічного спрямування, що діє за підтримки нескладної та ефективної виконавчої структури. Буде ухвалено прості адміністративні процедури, спрямовані на підтримку досконалості у науково-технологічних інноваціях, заохочення ініціативи та поєднання швидкості вироблення та ухвалення рішень і гнучкості з відповідальністю. Буде використано найприйнятніші підходи до вивчення дослідницького середовища МНТ (наприклад, аналіз портфеля) і залучення спільнот стейкхолдерів (наприклад, консультації). Ціль - постійне вдосконалення і пошук нових шляхів спрощення та покращення процедур, щоб забезпечити дотримання зазначених принципів. Буде проведене оцінювання дієвості та впливу діяльності МНТ, яке доповнюватиме оцінювання, що здійснюють на рівні програми.

З огляду на свою місію сприяти науковим дослідженням з розвитку майбутніх технологій, МНТ прагне об’єднати зацікавлені сторони зі сфери науки, технологій та інновацій, зокрема користувачів, коли це можливо і доцільно, з публічного та приватного секторів. Тому МНТ має відігравати активну та каталітичну роль у стимулюванні нового мислення, нових практик і нових форм співпраці.

Напрям "МНТ відкриття" згруповує діяльність для виключно висхідного пошуку перспективних нових ідей. Високий рівень ризику, пов’язаний з кожною з таких ідей, компенсується пошуками їх великої кількості. Основні характеристики такої діяльності - ефективність з точки зору часу і ресурсів, низька "ціна шансу" для авторів пропозиції та безумовна відкритість до нестандартних і міждисциплінарних ідей. Легкі та швидкі постійно відкриті схеми подання заявок сприятимуть пошуку перспективних дослідницьких ідей з високим ступенем ризику і включатимуть механізми залучення нових суб’єктів з високим потенціалом в сфері інновацій, зокрема молодих дослідників та високотехнологічних малих і середніх підприємств. З метою доповнення діяльності в рамках напряму "МНТ відкриття" діяльність за пріоритетами "Лідерство в промисловості" і "Суспільні виклики" може сприяти кардинально новому використанню знань і технологій.

У рамках напряму "МНТ ініціативність" регулярно відкриватимуть конкурси заявок на інноваційну тематику, пов’язану з високим ступенем ризику, які фінансуватимуть на рівні, що дозволяє відібрати декілька проектів. Зазначені проекти підтримуватимуть заходами, спрямованими на розбудову громади, які сприяють організації такої діяльності як спільні події, розроблення нових навчальних програм і науково-дослідних дорожніх карт. При виборі теми братимуть до уваги передовий досвід у наукових дослідженнях, спрямованих на розвиток майбутніх технологій, потенціал для створення критичної маси і вплив на науку та технологію.

Можуть реалізовувати певну кількість широкомасштабних цільових ініціатив ("МНТ флагманство") за умови отримання позитивних результатів підготовчих проектів МНТ. Вони повинні ґрунтуватися на відкритих партнерських відносинах, які дозволяють поєднувати добровільні внески Союзу, національні та приватні внески зі збалансованим врядуванням, що дає власникам програм можливість відповідного впливу, широку автономію та гнучкість у реалізації та уможливлює чітке дотримання флагманськими ініціативами дорожньої карти досліджень, яка має значну підтримку. Вибір тем, що впроваджуватимуть як флагманські, ґрунтується на передовому науковому та технологічному досвіді і враховує єдину мету, потенційний вплив, інтеграцію стейкхолдерів і ресурсів в узгоджену програму досліджень і, у відповідних випадках, підтримку стейкхолдерів і національних/регіональних дослідницьких програм. Така діяльність буде реалізована з використанням наявних інструментів фінансування.

Діяльність за трьома напрямами МНТ доповнюють діяльністю зі створення мереж і діяльністю на рівні громад з метою розбудови плідної та динамічної європейської основи наукових досліджень, спрямованих на розвиток майбутніх технологій. Це сприятиме подальшому розвитку діяльності в сфері МНТ, спонукатиме до обговорення впливу новітніх технологій і пришвидшуватиме їх вплив.

3.1. Підтримка нових навичок через високоякісну початкову підготовку дослідників

Європі потрібна сильна та креативна база кадрів, яким притаманна мобільність між державами та секторами, розумне поєднання інноваційних навичок і вміння перетворювати знання та ідеї на продукти і послуги на користь економіки і суспільства.

Цього можна досягти, зокрема, шляхом структурування та підвищення рівня досконалості значної частини якісної початкової підготовки дослідників-початківців і докторантів у державах-членах і асоційованих країнах, зокрема, у відповідних випадках, за участі третіх країн. Забезпечення дослідників-початківців розмаїттям навичок, які дозволять їм вирішувати сучасні та майбутні проблеми, уможливить отримання вигоди наступним поколінням дослідників, яке матиме кращі перспективи кар’єрного росту як у публічному, так і в приватному секторах, що також підвищить привабливість дослідницької кар’єри для молоді.

Цю програму буде реалізовуватимуть шляхом підтримування в усьому Союзі навчальних дослідницьких програм, відібраних на конкурсній основі, які виконують через партнерства між університетами, науково-дослідними установами, дослідницькими інфраструктурами, підприємствами, МСП та іншими соціально-економічними суб’єктами з різних країн Європи та з-поза її меж. Підтримку також отримають окремі установи, здатні створювати таке саме середовище збагачення знаннями. Необхідно буде забезпечити гнучкість виконання цілей для вирішення різних потреб. Як правило, успішні партнерства набуватимуть форми навчально-дослідних мереж, що можуть запропонувати інноваційні типи навчання, як-от докторські студії на здобуття спільних або мультидисциплінарних докторських ступенів, або докторських ступенів у сфері промисловості, тоді як окремі установи зазвичай залучатимуться до інноваційних докторських програм. Докторський ступінь у сфері промисловості - це важливий елемент, який підіймає інноваційний дух дослідників і створює тісніші зв’язки між представниками промислового сектора та академічної спільноти. У цьому контексті передбачена підтримка найкращих дослідників-початківців з будь-якої країни для уможливлення долучення до таких передових програм, яка може включати, між іншим, наставництво для передавання знань і досвіду.

Такі навчальні програми спрямовуватимуть на розвиток і розширення основних дослідницьких компетенцій, а також на розвиток у дослідників креативного мислення, підприємницького світогляду та інноваційних навичок, які відповідатимуть потребам ринку праці у майбутньому. Такі програми також забезпечать навчання компетенціям, які можна передавати, як-от командна робота, прийняття ризику, управління проектами, стандартизація, підприємництво, етика, права інтелектуальної власності (ПІВ), комунікація та взаємодія з суспільством, які необхідні для створення, розвитку, комерціалізації та поширення інновацій.

3.2. Заохочення передового досвіду за допомогою транскордонної та міжгалузевої мобільності

Європа повинна бути привабливою для найкращих дослідників Європи та інших регіонів. Щоб досягти цього, необхідно, зокрема, підтримувати привабливі кар’єрні можливості для досвідчених дослідників у публічному та приватному секторах, і заохочувати їх до переміщення між країнами, галузями та дисциплінами з метою підвищення їх креативного та інноваційного потенціалу.

Фінансування надаватимуть найкращим або найбільш перспективним і досвідченим дослідникам, які прагнуть розвивати свої навички через досвід транснаціональної або міжнародної мобільності, незалежно від громадянства. Вони можуть одержувати підтримку на різних етапах своєї кар’єри, зокрема на початковому етапі відразу після здобуття докторського або еквівалентного ступеня. Такі дослідники отримають фінансування за умови переїзду з однієї країни до іншої, щоб розширювати або поглиблювати свої компетенції в університетах, науково-дослідних установах, дослідницьких інфраструктурах, на підприємствах, МСП та на інших соціально-економічних об’єктах за вибором (як-от в організаціях громадянського суспільства), а також працювати над науково-дослідними та інноваційними проектами, що відповідають їх особистим потребам та інтересам. Їх заохочуватимуть переміщуватися з публічного в приватний сектор або навпаки шляхом підтримання тимчасових посад. Це має посилити інноваційність приватного сектора та сприяти розвитку міжгалузевої мобільності. Також підтримуватимуть можливість часткової зайнятості, що уможливить поєднання посад у публічному та приватному секторах для посилення передавання знань між секторами, а також для заохочення створення стартапів. Такі спеціально створені можливості для досліджень допоможуть перспективним дослідникам досягти повної автономії та полегшать перехід на роботу з публічного сектора в приватний і навпаки.

З метою повного використання наявного потенціалу дослідників необхідно підтримувати можливості навчання та набуття нових знань у провідних дослідних установах третіх країн, відновлення дослідницької кар’єри після перерви, а також призначення на довгострокові дослідницькі посади або поновлення на довгострокових дослідницьких посадах дослідників у Європі, зокрема в їх країні походження, після набуття транснаціонального або міжнародного досвіду роботи за обміном, яка охоплювала б аспекти, пов’язані з поверненням і реінтеграцією.

3.3. Стимулювання інноваційної діяльності через взаємне збагачення знаннями

Оскільки суспільні виклики набувають все більш глобального виміру, транскордонна та міжгалузева співпраця має вирішальне значення для їх успішного подолання. Таким чином, обмін знаннями та ідеями між дослідницьким і ринковим колами є надзвичайно важливим, і його можна досягти лише через контакти між людьми. Цьому сприятиме підтримка гнучких обмінів висококваліфікованими науково-дослідними кадрами між секторами, країнами та дисциплінами.

З метою зміцнення міжнародної співпраці європейське фінансування забезпечить підтримку обміну науковими кадрами між університетами, науково-дослідними установами, дослідницькими інфраструктурами, підприємствами, МСП та іншими соціально-економічними групами в межах Європи, а також між Європою та третіми країнами. Воно буде відкрите для тих, хто працює у сфері досліджень та інновацій на всіх етапах їх кар’єри, від найнижчої (аспірант) до найвищої (управлінець) ланки, зокрема для адміністративного та технічного персоналу.

3.4. Підвищення структурного впливу через співфінансування діяльності

Стимулювання регіональних, національних або міжнародних програм, спрямованих на сприяння досягненню досконалості та поширення найкращих практик діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі з точки зору можливостей мобільності в цілій Європі для навчання дослідників, їх кар’єрного зростання та обміну персоналом підвищить кількісний і структурний вплив програми імені Марії Склодовської-Кюрі. Це також збільшить привабливість провідних науково-дослідних центрів по всій Європі.

Цього буде досягнуто завдяки співфінансуванню нових або наявних регіональних, національних і міжнародних програм, як публічних так і приватних, з метою відкриття та забезпечення міжнародної, міжгалузевої та міждисциплінарної підготовки дослідників, а також транскордонної та міжгалузевої мобільності дослідницьких та інноваційних кадрів на всіх етапах їх кар’єри.

Це дозволить використовувати синергії між діяльністю на рівні Союзу та діяльністю на регіональному та національному рівнях для боротьби з фрагментацією з точки зору цілей, методів оцінювання і умов праці дослідників. Використання трудових договорів буде серйозно заохочуватися в рамках діяльності зі співфінансування.

3.5. Конкретна підтримка та стратегічні дії

Для ефективного вирішення цього завдання необхідно відстежувати прогрес. Діяльність в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі підтримує розроблення показників і аналіз даних, що стосуються мобільності дослідників, їх вмінь, кар’єрної та гендерної рівності з метою виявлення прогалин і перешкод у таких діях та посилення їх впливу. Зазначену діяльність здійснюватимуть у прагненні до синергії та тісної координації дій, спрямованих на стратегічну підтримку дослідників, їх працедавців і спонсорів в рамках конкретної цілі "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства". Буде профінансовано спеціальні заходи на підтримку ініціатив, спрямованих на підвищення рівня поінформованості щодо важливості кар’єри в науково-дослідній сфері та на розповсюдження результатів досліджень та інновацій, отриманих внаслідок діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі.

З метою подальшого збільшення впливу діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі стратегія послуг для колишніх учасників програми допоможе налагодити зв’язок між задіяними в програмі (наразі і в минулому) дослідниками. Такі послуги включатимуть, зокрема, підтримування форуму для контактів і обміну між дослідниками, забезпечення можливостей співпраці в дослідженнях і створення робочих місць, організацію спільних заходів і залучення учасників програми до інформаційно-просвітницької діяльності в якості послів програми імені Марії Склодовської-Кюрі та ЄНДП.

3.6. Конкретні аспекти реалізації

Діяльність в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі буде відкрита для професійної підготовки і кар’єрного росту в усіх галузях досліджень та інновацій у рамках ДФЄС, від фундаментальних досліджень до послуг, пов’язаних з ринковою реалізацією та інноваціями. Заявники вільно обиратимуть галузі і сектори досліджень та інновацій.

Щоб отримати користь від світової бази знань, програма імені Марії Склодовської-Кюрі буде відкрита для дослідницьких та інноваційних кадрів, а також для університетів, науково-дослідних установ, дослідницьких інфраструктур, підприємств та інших соціально-економічних суб’єктів з усіх країн, у тому числі з третіх країн, на умовах, визначених у Регламенті (ЄС) № 1290/2013.

У всіх описаних вище видах діяльності увагу приділятимуть заохоченню активної участі підприємств, зокрема МСП, а також інших соціально-економічних суб’єктів з метою забезпечення успішної реалізації та впливу програми імені Марії Склодовської-Кюрі. Довгострокову співпрацю між вищими навчальними закладами, дослідними установами, публічними та приватними організаціями, з урахуванням захисту прав інтелектуальної власності, заохочують у всіх видах діяльності в рамках Програми імені Марії Склодовської-Кюрі.

Програму імені Марії Склодовської-Кюрі розвиватимуть у тісній синергії з іншими програмами, що підтримують зазначені вище політичні цілі, зокрема з програмою "Еразмус+" і співтовариствами знань та інновацій (СЗІ) ЄІІТ.

За конкретної потреби, є можливість зосередитися на певних видах діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі, що стосуються конкретних суспільних викликів, типів науково-дослідних та інноваційних установ або географічних локацій, з метою реагування на еволюцію європейських вимог щодо кваліфікації, професійної підготовки в сфері досліджень, кар’єрного росту та обміну знаннями.

З метою відкритості для всіх джерел талантів запроваджуватимуть загальні заходи, спрямовані на запобігання нерівному доступу до грантів, наприклад, шляхом сприяння рівним можливостям дослідників, як чоловіків, так і жінок, в усій діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі, а також шляхом бенчмаркінгу участі представників обох статей. Окрім цього, діяльність в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі підтримуватиме дослідників у забезпеченні більш стабільного кар’єрного розвитку і сприятиме досягненню ними відповідної рівноваги між роботою та життям, беручи до уваги їх сімейну ситуацію, а також полегшуватиме поновлення ними дослідницької кар’єри після перерви. Усім учасникам, які отримують фінансування, рекомендовано прийняти та застосовувати принципи Європейської хартії дослідників і Кодексу працевлаштування наукових працівників, які сприяють відкритому процесу працевлаштування та створенню привабливих умов праці.

З метою заохочення розповсюдження інформації та залучення громадськості перед бенефіціарами програми імені Марії Склодовської-Кюрі може постати вимога розробити план відповідної інформаційної діяльності, спрямованої на широку громадськість. Такий план оцінюватимуть на етапі аналізу, а також під час подальшої роботи над проектом.

Ціль діяльності полягатиме в розвитку європейських дослідницьких інфраструктур найвищого рівня до і після 2020 року, посиленні їх інноваційного та кадрового потенціалу, а також зміцненні європейської політики. Зусилля спрямовуватимуть на координацію з джерелами фінансування гуртування з метою досягнення синергії та послідовного підходу для розвитку дослідницьких інфраструктур. Заохочуватимуть синергії з діяльністю в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі.

4.1. Розвиток європейських дослідницьких інфраструктур до і після 2020 року

4.1.1. Розвиток нових дослідницьких інфраструктур світового рівня

Ціль - полегшувати та підтримувати підготовку, реалізацію, довгострокову сталість і ефективне функціонування дослідницьких інфраструктур, визначених Європейським стратегічним форумом з питань дослідницьких інфраструктур (ЄСФДІ) та інших дослідницьких інфраструктур світового рівня, що допоможе Європі реагувати на серйозні виклики в науці, промисловості та суспільстві. Така ціль спрямована саме на ті інфраструктури, які планують встановлювати, встановлюють або вже встановили своє врядування, наприклад, на основі Європейського дослідницького консорціуму у сфері інфраструктури (ЄДКІ) або будь-якої іншої еквівалентної структури європейського або міжнародного рівня.

У відповідних випадках фінансування з фондів Союзу охоплюватиме:

(a) підготовчий етап створення майбутніх інфраструктур (наприклад, детальні плани будівництва, правові засади, багаторічне планування та залучення промисловості на ранньому етапі);

(b) етап реалізації (наприклад, дослідження та розробки) та інженерну роботу спільно з промисловістю і користувачами, а також створення регіональних партнерських об’єктів (- 20) з метою більш збалансованого розвитку ЄНДП; та/або

(c) етап експлуатації (наприклад, доступ до даних та їх опрацювання, популяризація, навчання та міжнародна співпраця).

Така діяльність також підтримуватиме передпроектні дослідження щодо нових дослідницьких інфраструктур на основі висхідного підходу.

4.1.2. Інтеграція та відкриття наявних національних і регіональних дослідницьких інфраструктур європейського значення

Ціль - відкриття, у відповідних випадках, ключових національних і регіональних дослідницьких інфраструктур для всіх європейських дослідників, як науковців, так і представників промисловості, забезпечення оптимального використання та спільного розвитку таких інфраструктур.

Союз підтримуватиме мережі та кластери, що сприяють об’єднанню та інтеграції ключових національних дослідницьких інфраструктур у європейському масштабі. Фінансування надаватимуть для підтримки, зокрема, транснаціонального і віртуального доступу дослідників, гармонізації та покращення послуг, що їх надають такі інфраструктури.

4.1.3. Розвиток, розгортання та використання електронних інфраструктур на базі ІКТ (- 21)

Ціль - досягти до 2020 року можливостей світового рівня в сфері створення мереж, обчислення і наукових даних в єдиному і відкритому європейському просторі для онлайн-досліджень, де дослідники користуються найсучаснішими, повсюдно доступними та надійними послугами для створення мереж, обчислювання, а також безперервним і відкритим доступом до електронного наукового середовища та глобальних ресурсів даних.

Для досягнення цієї цілі надаватимуть підтримку: світовим дослідницьким і освітнім мережам, які на вимогу забезпечують передові, стандартизовані, міждоменні послуги з можливістю розширення; мережевим та хмарним інфраструктурам, які забезпечують практично необмежені потужності для обчислювання та опрацювання даних; екосистемі суперобчислювальних пристроїв, потужність яких збільшується до масштабів екзафлопсів; інфраструктурі програмного забезпечення і послуг, наприклад, для симуляції та візуалізації; механізмам взаємодії в режимі реального часу; а також взаємодійній, відкритій і надійній інфраструктурі наукових даних.

4.2. Розбудова інноваційного потенціалу дослідницьких інфраструктур і їх людських ресурсів

4.2.1. Використання інноваційного потенціалу дослідницьких інфраструктур

Ціль - заохочувати інновації як у самих інфраструктурах, так і в галузях промисловості, зокрема в галузі постачальників і користувачів.

З цією метою підтримку надаватимуть:

(a) партнерствам з промисловістю у сфері досліджень і розробок з метою підвищення потужностей Союзу і промислових постачань у сфері високих технологій, як-от наукові вимірювальні прилади або ІКТ;

(b) для здійснення докомерційних закупівель учасниками дослідницьких інфраструктур з метою стимулювання інновацій і раннього впровадження та розробки ними новітніх технологій;

(c) для заохочення використання дослідницьких інфраструктур промисловістю, наприклад, у якості експериментальних тестових установок або осередків знань; та

(d) для заохочення інтеграції дослідницьких інфраструктур у місцеві, регіональні та світові інноваційні екосистеми.

Діяльність Союзу також оптимізуватиме використання дослідницьких інфраструктур, зокрема електронних інфраструктур, у сфері публічних послуг, соціальних інновацій, культури, освіти та професійної підготовки.

4.2.2. Зміцнення людського капіталу дослідницьких інфраструктур

Складний характер дослідницьких інфраструктур і максимальне використання їх потенціалу вимагають наявності відповідних навичок у їх керівників, інженерів, технічних працівників, а також користувачів.

Фінансування Союзу спрямовуватимуть на підготовку персоналу, відповідального за управління дослідницькими інфраструктурами загальноєвропейського значення та їх функціонування, обмін персоналом і найкращими практиками між закладами та належне забезпечення людськими ресурсами в ключових дисциплінах, зокрема створення спеціальних навчальних програм. Заохочуватимуть синергії з діяльністю в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі.

4.3. Зміцнення європейської політики щодо дослідницьких інфраструктур і міжнародної співпраці

4.3.1. Зміцнення європейської політики щодо дослідницьких інфраструктур

Ціль - використовувати синергії між ініціативами окремих держав і Союзу шляхом налагодження партнерських стосунків між відповідними виробниками політики, органами фінансування або дорадчими групами (як-от ЄСФДІ, Аналітичною групою з питань електронної інфраструктури (e-IRG), організаціями групи "EIROforum" і національними органами публічної влади), розвивати взаємодоповнюваність і співпрацю між дослідницькими інфраструктурами та діяльністю, спрямованою на реалізацію інших політик Союзу (зокрема, регіональної політики, політики гуртування, політики в сфері охорони здоров’я, захисту довкілля, зайнятості або політики розвитку), та забезпечувати координацію між різними джерелами фінансування Союзу. Діяльність Союзу також підтримуватиме спостереження, моніторинг і оцінювання дослідницьких інфраструктур на рівні Союзу, а також відповідний аналіз політики та виконання завдань у сфері комунікації.

Програма "Горизонт 2020" сприятиме зусиллям держав-членів, спрямованим на оптимізацію їх науково-дослідних баз шляхом підтримки сучасної загальноєвропейської бази даних про європейські дослідницькі інфраструктури з відкритим доступом.

4.3.2. Сприяння стратегічній міжнародній співпраці

Ціль - сприяти розвитку світових дослідницьких інфраструктур, тобто таких, що потребують фінансування та угод на світовому рівні. Ціль також полягає у сприянні співпраці європейських дослідницьких інфраструктур з подібними інфраструктурами за межами Європи, гарантуванні їх світової взаємодійності та охоплення, а також у дотриманні міжнародних угод про взаємне використання, відкритість або співфінансування інфраструктур. У цьому контексті буде належним чином враховано рекомендації Групи Карнегі вищих посадових осіб з питань світових дослідницьких інфраструктур. Увагу приділятимуть також забезпеченню належної участі Союзу в координації з міжнародними органами, як-от Організація Об’єднаних Націй (ООН) або Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

4.4. Конкретні аспекти реалізації

У процесі реалізації проводитимуть консультації з незалежними експертними групами, а також стейкхолдерами та дорадчими органами, зокрема ЄСФДІ та e-IRG.

Реалізацію здійснюватимуть із застосуванням тристороннього підходу: висхідного, де точний зміст і партнери проектів невідомі; цільового, де конкретні дослідницькі інфраструктури та/або спільноти чітко визначені; та підходу, коли відомі конкретні бенефіціари, наприклад, якщо внесок у експлуатаційні витрати отримує оператор або оператори інфраструктури (або їх консорціум).

Цілей напрямів діяльності, встановлених в секціях 4.2 і 4.3, досягають шляхом здійснення спеціально передбаченої діяльності, а також, у відповідних випадках, шляхом здійснення діяльності, передбаченої в секції 4.1.

Успішне опанування високоефективними технологіями, їх інтеграція та використання європейською промисловістю є ключовим фактором зміцнення продуктивності та інноваційної спроможності Європи, а також забезпечення розвиненої, стабільної та конкурентоспроможної європейської економіки, лідерства на світовій арені в сферах застосування високих технологій і здатності розробляти ефективні та сталі відповіді на суспільні виклики, беручи до уваги, між іншим, потреби споживачів. Інноваційну діяльність як невід’ємну частину фінансування поєднуватимуть з дослідженнями та розробками.

Основним компонентом конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" є ключові високоефективні технології (КВТ), які включають мікро- та наноелектроніку, фотоніку, нанотехнології, біотехнології, новітні матеріали та сучасні виробничі системи. Багато інноваційних продуктів поєднують у собі водночас декілька таких технологій, як окремих або інтегрованих компонентів. Тоді як кожна з технологій пропонує технологічні інновації, накопичена користь від численних взаємодій КВТ та інших промислових високоефективних технологій або їх поєднання може також призвести до технологічних проривів. Використання наскрізних ключових високоефективних технологій сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та впливу продуктів, стимулюватиме зростання та зайнятість, а також забезпечить нові можливості подолання суспільних викликів.