Зазначена конкретна ціль в рамках відповідних видів діяльності повинна бути зосереджена на хронічних захворюваннях і хворобах, у тому числі, проте не обмежуючись цим: серцево-судинні захворюваннях, онкологічних захворюваннях, захворюваннях і факторах ризику, пов’язаних із порушенням обміну речовин, зокрема діабеті, хронічних болях, неврологічних, нейродегенеративних, психічних розладах та розладах, викликаних вживанням психоактивних речовин, рідкісних захворюваннях, надмірній вазі та ожирінні, автоімунних захворюваннях, ревматичних захворюваннях і порушеннях опорно-рухового апарату, різноманітних захворюваннях, що вражають різні органи, а також гострих станах і різних функціональних обмеженнях. Уваги також потребують інфекційні захворювання, у тому числі, проте не обмежуючись цим, ВІЛ/СНІД, туберкульоз і малярія, задавнені захворювання і хвороби, пов’язані з бідністю, захворювання, які передаються від тварин, нові епідемії, інфекційні захворювання, які виникають повторно (в тому числі хвороби, пов’язані з поганою якістю води), а також загроза підвищення резистентності до антимікробних препаратів, професійні захворювання та розлади, пов’язані з роботою.
Необхідно розвивати персоналізовану медицину, щоб адаптувати стратегії профілактики та лікування до потреб пацієнтів; така медицина повинна базуватися на ранній діагностиці захворювань.
Всі зазначені заходи здійснюватимуть таким чином, щоб надавати підтримку протягом усієї тривалості наукового та інноваційного циклу за одночасного зміцнення конкурентоспроможності європейських підприємств і розвитку нових ринкових можливостей. Підтримку надаватимуть поступальним підходам, що поєднують кілька етапів інноваційного процесу в галузі охорони здоров’я.
Конкретні види діяльності описано нижче.
1.1. Розуміння здоров’я, добробуту та захворювань
1.1.1. Розуміння визначальних чинників здоров’я, пропаганда здорового способу життя та профілактика захворювань
Краще розуміння детермінант здоров’я необхідне, щоб забезпечити докази для ефективного пропагування здорового способу життя та профілактики захворювань; воно також уможливить розроблення універсальних показників здоров’я та добробуту в Союзі на основі наявних джерел даних і систем показників. Вивчатимуть екологічні, поведінкові (зокрема стиль життя), психологічні, організаційні, культурні, соціально-економічні, біологічні та генетичні чинники в їх найширшому сенсі. Підходи включатимуть довгострокове вивчення когорт і їх зв’язок з даними, що були отримані в результаті досліджень у сфері наук, назви яких мають закінчення "-оміка", біомедицини систем, в тому числі з відповідним застосуванням біології систем, і за допомогою інших методів.
Зокрема, краще розуміння довкілля як детермінанти здоров’я потребує міждисциплінарного підходу, який поєднує, серед іншого, актуальні для людини молекулярно-біологічний, епідеміологічний і токсикологічний підходи та отримані в результаті дані для вивчення способів дії різних хімічних речовин, сукупного впливу забрудників та інших стресових чинників, пов’язаних з довкіллям і кліматом, з метою проведення комплексного токсикологічного тестування і пошуку альтернативи тестуванню на тваринах. Для оцінювання експозиції необхідно застосовувати інноваційні підходи з використанням біомаркерів нового покоління на основі так званих "-омік" та епігенетики, біомоніторингу людини, оцінювання персональної експозиції та моделювання для розуміння комбінованої, сукупної та нової експозиції шляхом інтегрування соціально-економічних, культурних, професійних, психологічних і поведінкових факторів. Буде підтримуватися покращення зв’язків з даними про довкілля з використанням сучасних інформаційних систем.
В такий спосіб можна оцінити наявні та заплановані стратегії і програми та забезпечити їх політичну підтримку. Подібним чином можна розвинути поведінкові втручання, профілактичні та освітні програми, зокрема програми, що стосуються обізнаності в питаннях харчування, фізичної активності, вакцинації, а також інші заходи, пов’язані з первинною медичною допомогою.
1.1.2. Розуміння захворювань
Необхідно покращити розуміння здоров’я та захворювань протягом всього життєвого циклу людини задля вироблення нових і більш ефективних профілактичних заходів, а також заходів з діагностування, лікування та реабілітації. Міждисциплінарні, фундаментальні та поступальні дослідження патофізіології захворювання мають важливе значення для поглибленого розуміння всіх аспектів процесів захворювання, в тому числі перегляду меж між нормою та патологією на основі молекулярних даних, а також для підтвердження та використання результатів досліджень у клінічній практиці.
Фундаментальні дослідження охоплюватимуть і заохочуватимуть розроблення та використання нових інструментів і підходів до генерування біомедичних даних і включатимуть біовізуалізацію, так звані "-оміки", високу пропускну здатність і підходи системної медицини. Така діяльність потребуватиме тісного зв’язку між фундаментальними і клінічними дослідженнями і з довгостроковими когортними дослідженнями (та відповідними сферами досліджень), як зазначено вище. Необхідно також налагодити тісні зв’язки між дослідницькими та медичними інфраструктурами (базами даних, біобанками тощо) з метою стандартизації, зберігання даних, обміну ними та доступу до них, оскільки все це є необхідним для максимізації корисності даних і стимулювання більш інноваційних і ефективних методів аналізу та поєднання наборів даних.
1.1.3. Покращення нагляду та стану готовності
Популяції людей стикаються з загрозою нових видів інфекцій, зокрема зоонозного походження, а також інфекцій, які з’являються внаслідок розвитку резистентності наявних хвороботворних мікроорганізмів до ліків, та інших прямих і непрямих наслідків зміни клімату та міжнародного руху людей. Необхідно створювати нові або вдосконалювати наявні методи спостереження, діагностування, мережі раннього попередження, організації охорони здоров’я та кампанії готовності для моделювання епідемій і ефективного реагування на пандемії. Необхідно також докладати зусиль до підтримання та підвищення можливостей боротьби з інфекційними захворюваннями, резистентними до медикаментів.
1.2. Профілактика захворювань
1.2.1. Створення ефективних профілактичних і скринінгових програм і вдосконалення оцінювання сприйнятливості до хвороб
Розроблення профілактичних і скринінгових програм залежить від виявлення ранніх біомаркерів (у тому числі функціональних і поведінкових) ризику та розвитку захворювання, і має ґрунтуватися на міжнародно визнаних критеріях. Розгортання таких програм залежить від тестування та валідації скринінгових методів і програм. Необхідно отримувати знання та розробляти методи виявлення осіб і груп населення з клінічно значущим підвищеним ризиком виникнення захворювання. Виявлення осіб і груп населення з високим ризиком виникнення захворювання дозволить розробити персоналізовані, стратифіковані та колективні стратегії дієвої та економічно ефективної профілактики захворювань.
1.2.2. Покращення діагностики та прогнозування
Покращене розуміння здоров’я, захворювань і їх перебігу впродовж усього життєвого циклу необхідне для вироблення нових, більш ефективних методів діагностики та тераностики. Нові та наявні методи, технології та інструменти розроблятимуть з метою значного покращення результатів боротьби з захворюванням завдяки ранній і більш точній діагностиці та прогнозуванню, а також через уможливлення доступного лікування, більш адаптованого до потреб пацієнта.
1.2.3. Розроблення кращих профілактичних і терапевтичних вакцин
Існує потреба у більш ефективних профілактичних і терапевтичних втручаннях і вакцинах та підкріплених фактами схемах вакцинації для розширеного переліку захворювань, зокрема захворювань, пов’язаних із бідністю, як-от ВІЛ/СНІД, туберкульоз, малярія та задавнені інфекційні хвороби, а також для інших соціально значущих захворювань. Це вимагає кращого розуміння захворювань, патологічних процесів та епідемій, які виникають як наслідок, а також проведення клінічних випробувань і пов’язаних з ними досліджень.
1.3. Лікування захворювань та управління ними
1.3.1. Лікування захворювань, у тому числі розвиток регенеративної медицини
Необхідно заохочувати вдосконалення наскрізних технологій підтримки у сфері ліків, біотерапії, вакцин та інших терапевтичних підходів, зокрема трансплантації, хірургії, генної та клітинної терапії, а також ядерної медицини; підвищувати успішність процесу розроблення ліків і вакцин (зокрема, використання альтернатив класичним методам тестування на безпечність та ефективність, наприклад, шляхом розроблення нових методів); розробляти підходи регенеративної медицини, в тому числі підходи на основі стовбурових клітин; розробляти біофармацевтичні препарати, в тому числі терапевтичні вакцини; розробляти вдосконалені медичні та допоміжні прилади і системи; покращувати рівень паліативної терапії; підтримувати та посилювати здатність боротися з хворобами і здійснювати медичні втручання, які залежать від наявності ефективних і безпечних антимікробних ліків; а також розробляти цілісні підходи до лікування супутніх захворювань, які можуть виникати в будь-якому віці, та уникати поліпрогмазії. Такі вдосконалення сприятимуть розробленню нових, більш ефективних, дієвих, стабільних і персоналізованих методів лікування захворювань та управління інвалідністю і немічністю, зокрема передових видів терапії та клітинної терапії для лікування хронічних захворювань.
1.3.2. Перенесення знань у клінічну практику та масштабовна інноваційна діяльність
Забезпечуватимуть підтримку клінічних випробувань та вдосконалення їх практичного застосування, оскільки вони є важливим засобом передавання біомедичних знань для застосування на пацієнтах. Це, зокрема, включатиме розроблення покращених методологій, які дадуть змогу зосереджувати випробування на відповідних групах населення, в тому числі людях із супутніми захворюваннями, та/або особах, які вже проходять лікування; визначення порівняльної дієвості втручань і рішень; а також посилення використання баз даних і електронних медичних карт як джерел даних для випробувань і передавання знань. Підтримку надаватимуть доклінічному та/або клінічному розробленню визначених препаратів для лікування рідкісних захворювань. Підтримку також надаватимуть перенесенню інших типів втручань, зокрема пов’язаних із самостійним життям, у реальні умови.
1.4. Активне старіння та самостійне піклування про власне здоров’я
1.4.1. Активне старіння, самостійне життя та життя з частковим доглядом
Необхідно проводити мультидисциплінарні передові та прикладні наукові дослідження та здійснювати інновації в соціально-економічних, поведінкових, геронтологічних, цифрових та інших науках для ухвалення економічно ефективних, спрямованих на користувача рішень з метою забезпечення активного самостійного життя і життя з частковим доглядом (удома, на робочому місці, у громадських місцях, тощо) людям похилого віку та особам з інвалідністю з урахуванням гендерних відмінностей. Це стосується різних ситуацій, технологій, систем і послуг, які підвищують якість життя людини та її функціональність, зокрема мобільність, розумних персоналізованих допоміжних технологій, сервісної і соціальної робототехніки та сприятливого середовища. Підтримку надаватимуть дослідницьким та інноваційним пілотним проектам для оцінювання реалізації та широкого застосування рішень. Особливу увагу приділятимуть участі кінцевих споживачів, спільнот користувачів та осіб, які формально або неформально забезпечують догляд.
1.4.2. Індивідуальна обізнаність і розширення можливостей самостійно піклуватися про власне здоров’я
Надання можливості окремим особам покращувати своє здоров’я та піклуватися про нього протягом життя призведе до підвищення рентабельності системи охорони здоров’я та опіки, оскільки даватиме змогу управляти хронічними захворюваннями за межами лікувальних установ і позитивно впливатиме на здоров’я. Це вимагає вивчення соціально-економічних факторів і культурних цінностей, поведінкових і соціальних моделей, ставлення до персоналізованих медичних технологій і очікувань щодо них, мобільних і/або портативних інструментів, нових видів діагностики, сенсорів і приладів для моніторингу та надання персоналізованих послуг, до яких належать у тому числі, проте не обмежуючись цим, інструменти на базі наномедицини, що сприяють здоровому способу життя, добробуту, психічному здоров’ю, самообслуговуванню, покращенню взаємодії між громадянами та працівниками медичної сфери, персоналізованим програмам з управління захворюваннями та інвалідністю з метою, між іншим, покращення автономності пацієнтів, а також підтримування інфраструктур знань. Розроблятимуть та випробовуватимуть рішення з використанням відкритих інноваційних платформ, як-от широкомасштабні демонстраційні заходи в галузі соціальних інновацій та інновацій в сфері послуг.
1.5. Методи та дані
1.5.1. Вдосконалення медичної інформації та краще збирання і використання медичних даних
Підтримку надаватимуть інтеграції інфраструктур та інформаційних структур і джерел (зокрема тих, що отримані з когортних досліджень, протоколів, сукупностей даних, показників, спостережень за результатами медичних обстежень, тощо) а також стандартизації, взаємодійності, збереженню даних, обміну ними та доступу до них з метою забезпечення їх сталості в довгостроковій перспективі та ефективного використання. Необхідно звернути увагу на опрацювання даних, управління знаннями, моделювання, візуалізацію, безпеку ІКТ та питання приватності. Зокрема, необхідно підвищити доступність інформації та даних про негативні результати і небажані наслідки лікування.
1.5.2. Вдосконалення наукових інструментів та методів на підтримку вироблення політики та регуляторних потреб
Необхідно підтримувати дослідження, розвиток, інтеграцію і використання наукових інструментів, методів і статистичних даних для швидкого, точного та прогнозного оцінювання безпечності, дієвості та якості медичних втручань і технологій, зокрема нових ліків, біологічних продуктів, прогресивних методів лікування та медичних виробів. Це, зокрема, стосується нових розробок у сфері біофармацевтичних препаратів, вакцин, антимікробних препаратів, клітинної/тканинної та генної терапії, органів і трансплантації, спеціалізованого виробництва, біобанків, нових медичних виробів, комбінованих продуктів, діагностичних/лікувальних процедур, генетичного тестування, взаємодійності та електронної системи охорони здоров’я, в тому числі питань приватності. Також необхідно підтримувати покращення методик оцінювання ризиків, рамок відповідності, підходів до тестування і стратегій тестування, що стосуються довкілля і здоров’я. Необхідно підтримувати розроблення відповідних методів для сприяння оцінюванню етичних аспектів зазначених вище сфер.
1.5.3. Використання методів in-silico в медицині для вдосконалення лікування та прогнозування захворювань
Для прогнозування сприйнятливості до захворювання, динаміки захворювання та ймовірності успіху лікування можна застосовувати медичні системи на основі комп’ютерної симуляції з використанням даних конкретного пацієнта, що ґрунтуються на системних підходах до медицини і фізіологічному моделюванні. Симуляцію на основі моделі можна використовувати для підтримування клінічних випробувань, прогнозування реакції на лікування, а також персоналізації та оптимізації лікування.
1.6. Надання медичної допомоги та інтегрована опіка
1.6.1. Сприяння інтегрованій опіці
Підтримка управління хронічними захворюваннями, зокрема пацієнтів з інвалідністю, за межами установ також залежить від вдосконалення співпраці між надавачами медичних послуг і тими, хто забезпечує соціальну або неформальну опіку. Підтримку надаватимуть науково-дослідним та інноваційним програмам для вироблення та ухвалення рішень на основі поширеної інформації щодо фізичного і психічного здоров’я, зокрема психосоціальних аспектів, та надання доказів для широкомасштабного розгортання і використання нових рішень на ринку, в тому числі взаємодійних дистанційних медичних і опікунських послуг. Зокрема, в контексті демографічних змін підтримку надаватимуть дослідженням та інноваціям з метою покращення організації довготривалої опіки, а також інноваціям в сфері політики та управління. Впровадження нових та інтегрованих рішень у сфері опіки спрямоване на розширення власних можливостей і покращення наявних можливостей, а також зосереджене на компенсуванні дефіцитів.
1.6.2. Оптимізація ефективності та дієвості надання медичної допомоги та скорочення розбіжностей шляхом вироблення та ухвалення рішень на основі доказів, а також розповсюдження найкращої практики, інноваційних технологій і підходів
Необхідно підтримувати розроблення системного підходу до оцінювання технології в сфері охорони здоров’я та економіки охорони здоров’я, а також збирання доказів і розповсюдження найкращої практики та інноваційних технологій і підходів у сфері охорони здоров’я та опіки, зокрема ІКТ та застосунків, які використовуються для надання електронних послуг у сфері охорони здоров’я. Підтримку надаватимуть порівняльному аналізу реформ систем громадського здоров’я в Європі та в третіх країнах і оцінюванню їх середньо- та довгострокового впливу на економіку і суспільство. Підтримку надаватимуть аналізу майбутньої робочої сили в сфері охорони здоров’я з точки зору як кількості, так і необхідних навичок у зв’язку з застосуванням нових моделей опіки. Підтримку також надаватимуть дослідження динаміки нерівностей у сфері охорони здоров’я, їх взаємодії з іншими економічними і соціальними нерівностями, а також дослідженням дієвості політики, спрямованої на зменшення нерівностей в Європі та за її межами. Зрештою, підтримку надаватимуть оцінюванню рішень щодо безпеки пацієнтів і систем забезпечення якості, зокрема ролі пацієнтів.
1.7. Конкретні аспекти реалізації
Реалізація цієї конкретної цілі передбачає підтримку передавання знань і технологій та інших форм розповсюдження інформації, широкомасштабних експериментальних і демонстраційних заходів і стандартизації. У такий спосіб буде прискорено процес розгортання товарів і послуг на ринку та затверджено масштабовні рішення для Європи та поза її межами. Зазначена діяльність не лише сприятиме галузевій конкурентоспроможності Європи та залученню інноваційних МСП, але й вимагатиме активної участі всіх стейкхолдерів. Докладатимуть зусиль для налагодження синергій з іншими відповідними програмами та діяльністю як у публічному, так і в приватному секторі на рівні Союзу, на національному та міжнародному рівні. Зокрема, прагнутимуть налагодити синергії з діяльністю в контексті програми "Здоров’я для зростання".
Наукова група з питань здоров’я виконуватиме роль орієнтованої на науку платформи стейкхолдерів, яка робить науковий внесок у подолання зазначеного суспільного виклику. Ця група забезпечить узгоджений, науково обґрунтований аналіз перешкод проведенню досліджень та інновацій і пов’язаних із цим суспільним завданням можливостей, сприятиме визначенню пріоритетів досліджень та інновацій у цій сфері та заохочуватиме залучення вчених з усього Союзу. Завдяки активній співпраці зі стейкхолдерами ця група допоможе збільшити потенціал, сприятиме обміну знаннями та тіснішій співпраці в зазначеній сфері на рівні Союзу.
Можуть розглядатися питання підтримки відповідних спільних програмних ініціатив (СПІ) і відповідних партнерств у рамках публічного сектора та публічно-приватних партнерств.
Будуть також встановлені необхідні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств і з відповідними аспектами дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.
2. ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА, СТАЛЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЛІСІВНИЦТВО, ДОСЛІДЖЕННЯ У СФЕРІ МОРІВ, МОРЕПЛАВСТВА ТА ВНУТРІШНІХ ВОД І БІОЕКОНОМІКА
2.1. Стале сільське господарство та лісівництво
Належні знання, засоби, послуги та інновації, необхідні для забезпечення більш продуктивних, екологічних, ресурсоефективних і надійних сільськогосподарських і лісівничих систем, що постачають достатню кількість їжі, корму, біомаси та інших сировинних матеріалів, а також надають екосистемні послуги за одночасного захисту біорізноманіття та сприяння процвітанню сільської місцевості. Науково-дослідна діяльність та інновації забезпечать можливості інтеграції агрономічних та екологічних цілей у стале виробництво і тим самим: збільшать продуктивність і ресурсоефективність, у том числі ефективне використанням води; підвищать рівень безпечності тваринництва та рослинництва; зменшать викиди парникових газів від сільськогосподарської діяльності; скоротять продукування відходів; знизять вилуговування поживних речовин та інших хімічних сполук з оброблюваних земельних угідь у наземне та морське середовище; зменшать залежність від міжнародного ввезення рослинного білку в Європу; підвищать рівень розмаїття у системах виробництва сировини; та сприятимуть відновленню біорізноманіття.
2.1.1. Підвищення ефективності виробництва та подолання наслідків зміни клімату за одночасного забезпечення сталості та надійності
Діяльність сприятиме виробництву, а також адаптивній спроможності рослин, тварин і систем виробництва долати наслідки швидких змін довкілля/клімату та дефіциту природних ресурсів, що зростає. Інновації, що виникнуть в результаті такої діяльності, допоможуть перейти до економіки з низьким споживанням енергії, низьким рівнем викидів та утворення відходів, а також зменшити потреби в природних ресурсах уздовж усього ланцюга постачання продовольства та кормів. Окрім сприяння продовольчій безпеці будуть створені нові можливості використання біомаси та побічних продуктів сільського господарства для широкого спектру застосувань у непродовольчій сфері.
Буде докладено зусиль, щоб забезпечити мультидисциплінарний підхід до підвищення ефективності рослин, тварин і мікроорганізмів за одночасного забезпечення ефективного використання ресурсів (води, землі, ґрунту, поживних речовин, енергії та інших ресурсів) і екологічної цілісності сільської місцевості. Особливу увагу приділятимуть інтегрованим і різноманітним виробничим системам і агрономічним практикам, зокрема використанню високоточних технологій і підходів екологічної інтенсифікації на користь як звичайного, так і органічного сільського господарства. Окрім цього, заохочуватимуть озеленення міст із застосуванням нових форм агровиробництва, садівництва та лісівництва в міській і приміській місцевості. Зазначене враховуватимуть через задоволення нових вимог щодо властивостей рослин, методів культивування, технологій, маркетингу та планування міст у світлі охорони здоров’я і добробуту людини, довкілля та зміни клімату. Генетичне вдосконалення рослин і тварин з погляду їх адаптивної здатності, здоров’я та продуктивності потребуватиме усіх відповідних звичайних і сучасних методів розведення, а також збереження і кращого використання генетичних ресурсів.
Належну увагу приділятимуть управлінню ґрунтом для підвищення врожайності зернових культур. Беручи до уваги основну мету - забезпечити високоякісне та безпечне виробництво харчових продуктів - підтримку надаватимуть здоров’ю рослин і тварин. Діяльність у сфері забезпечення здоров’я та захисту рослин підвищить обізнаність і сприятиме розвитку інтегрованих екологічних стратегій захисту від шкідників, а також продуктів та інструментів для попередження занесення патогенів, контролю шкідників і хвороб, а також зменшення втрат як до, так і після збирання врожаю. У сфері здоров’я тварин заохочуватимуть стратегії з викорінення або ефективного ведення захворювань, зокрема зоонозів, а також дослідження у сфері антибіотикорезистентності. Посилюватимуть інтегрований контроль захворювань, паразитів і шкідників, від кращого розуміння взаємодії між господарем і патогеном до спостереження, діагностування та лікування. Вивчення результатів впливу різних практик на добробут тварин допоможе подолати занепокоєння громадськості. Зазначені сфери посилюватимуть більш фундаментальними дослідженнями для пошуку відповідей на актуальні біологічні питання, а також забезпечення розвитку та реалізації стратегій Союзу, і супроводжуватимуть адекватним оцінюванням їх економічного та ринкового потенціалу.
2.1.2. Забезпечення екосистемних послуг і суспільних благ
Сільське господарство та лісівництво є унікальними системами, що постачають не тільки комерційні продукти, а й суспільні блага у ширшому розумінні (зокрема, культурного та рекреаційного значення) та надають важливі екологічні послуги, як-от функціональне та in-situ біорізноманіття, запилення, зберігання води та водорегулювання, функції ґрунту, ландшафт, зменшення ерозії, стійкість до повеней і посух, а також уловлювання вуглецю/зменшення впливу парникових газів. Науково-дослідна діяльність сприятиме кращому розумінню складних зв’язків між системами виробництва сировини і екосистемними послугами та підтримуватиме забезпечення зазначених суспільних благ і послуг через надання управлінських рішень, інструментів, що сприяють виробленню та ухваленню рішень, а також оцінювання їх ринкової та неринкової вартості. Конкретні питання, які необхідно розглянути, включають ідентифікацію сільських і (при)міських фермерських/лісівничих систем і ландшафтних моделей, котрі можуть уможливити реалізацію зазначених цілей. Перехід до активного менеджменту сільськогосподарських систем, зокрема використання технологій і зміна практик, покращить ефективність зменшення впливу парникових газів і адаптивну спроможність аграрного сектора до негативного впливу зміни клімату.
2.1.3. Розширення можливостей сільської місцевості, підтримка стратегій та інновацій у сільській місцевості
Будуть мобілізовані можливості розвитку сільських громад через зміцнення їх потенціалу виробляти сировину та надавати екосистемні послуги, а також через створення можливостей для виробництва нових і диверсифікованих продуктів (зокрема харчових продуктів, кормів, матеріалів та енергії), що відповідають дедалі більшому попиту на низьковуглецеві системи з короткими ланцюгами постачання. Необхідно проводити соціально-економічні та наукові дослідження, а також вивчати суспільства за одночасного розвитку нових концепцій та інституційних інновацій для забезпечення гуртування сільських територій і запобігання економічній та соціальній маргіналізації, сприяння диверсифікації економічної діяльності (зокрема сфери послуг), забезпечення відповідних відносин між сільськими та міськими територіями, а також сприяння обміну знаннями, демонстрації, інноваціям, розповсюдженню знань і партисипативному управлінню ресурсами. Окрім цього, необхідно шукати способи перетворення суспільних благ у сільській місцевості на місцеві/регіональні соціально-економічні переваги. Потреби в інноваціях, визначені на регіональному та місцевому рівнях, доповнюватимуть міжгалузевою дослідною діяльністю на міжнародному, міжрегіональному та європейському рівнях. Дослідницькі проекти підтримуватимуть виробників політики та інших суб’єктів у реалізації, моніторингу та оцінюванні відповідних стратегій, політик і права не лише для сільської місцевості, а для всієї біоекономіки шляхом забезпечення необхідних аналітичних інструментів, показників, інтегрованих моделей і перспективної діяльності. Інструменти та дані також необхідні для забезпечення належного оцінювання можливих варіантів використання різних типів ресурсів (землі, води, ґрунту, поживних речовин, енергії та інших ресурсів) і продуктів біоекономіки. Увагу також приділятимуть соціально-економічному та порівняльному оцінюванню систем сільського господарства/лісівництва і показникам їх сталості.
2.1.4. Стале лісівництво
Ціль - стале виробництво біопродуктів, біоекосистем і біопослуг (в тому числі послуг, пов’язаних з водою та пом’якшенням наслідків зміни клімату), а також достатнього обсягу біомаси з належним урахуванням економічних, екологічних і соціальних аспектів лісівництва та регіональних відмінностей. Загалом діяльність у секторі лісівництва спрямовуватимуть на розвиток багатофункціональних лісів, які забезпечуватимуть екологічні, економічні та соціальні переваги. Діяльність зосереджуватимуть на подальшому розвитку сталих систем лісівництва, здатних реагувати на соціальні виклики та вимоги, зокрема вимоги власників лісів, шляхом застосування багатофункціональних підходів, що задовольняють потребу забезпечити розумне, стале та інклюзивне зростання з урахуванням зміни клімату. Такі сталі системи лісівництва є важливим інструментом зміцнення сталості лісових ресурсів і захисту біорізноманіття, а також задоволення дедалі більшого попиту на біомасу. Це необхідно підкріпити дослідженнями у сфері здоров’я дерев і захисту лісів від пожеж та їх відновлення після пожежі.
2.2. Сталий і конкурентоспроможний агропродовольчий сектор для безпечного та здорового харчування
Необхідно задовольнити потреби споживачів у безпечній, здоровій, високоякісній та доступній їжі з урахуванням впливу поведінки споживачів харчових продуктів, виробництва харчових продуктів і кормів на здоров’я людини, екологію та глобальну екосистему. Проводитимуть роботу в напряму продовольчої та кормової безпеки та безпечності харчових продуктів і кормів, конкурентоспроможності європейської агропродовольчої сфери та сталості виробництва, постачання та споживання харчових продуктів, що охоплюватиме весь харчовий ланцюг і пов’язані з ним послуги, як звичайні, так і органічні, від виробництва сировини до споживання. Такий підхід сприятиме досягненню продовольчої безпеки та безпечності харчових продуктів для всіх європейців і ліквідації голоду у світі; зменшенню тягаря хвороб, пов’язаних із їжею та харчуванням, через заохочення переходу до здорового та сталого харчування, роз’яснювальну роботу серед споживачів та інновації в сільському господарстві та харчовій промисловості; зменшенню споживання води та енергії у виробництві, транспортуванні та збуті харчових продуктів; скороченню відходів харчових продуктів на 50% до 2030 року; а також досягненню широкого розмаїття здорових, високоякісних і безпечних харчових продуктів для всіх верств населення.
2.2.1. Поінформований вибір споживачів
Проводитимуть роботу в напряму покращення вподобань, ставлення, потреб, поведінки, стилю життя та освіти споживачів і культурного компоненту якості харчових продуктів, а також покращуватимуть комунікацію між споживачами та спільнотою дослідників харчового ланцюга і його стейкхолдерами для підвищення суспільного розуміння загальних аспектів виробництва харчових продуктів та уможливлення поінформованого вибору, сталого та здорового споживання та їх впливу на виробництво, інклюзивне зростання та якість життя, зокрема вразливих груп. Соціальні інновації стануть відповіддю на соціальні виклики, а інноваційні прогнозні моделі та методики науки про споживання нададуть зіставні дані та закладуть базу для реагування на стратегічні потреби Союзу.
2.2.2. Здорові та безпечні харчові продукти та раціон харчування для всіх
Розглядатимуть питання харчових потреб, збалансованого раціону харчування та впливу харчових продуктів на фізіологічні функції та фізичний і психічний стан, а також зв’язку між харчуванням, демографічними тенденціями (як-от старіння) та хронічними хворобами і порушеннями. Віднаходитимуть рішення щодо раціону харчування та інновації, що ведуть до покращення здоров’я та добробуту. Проводитимуть аналіз, оцінювання, моніторинг хімічного та бактеріального забруднення харчових продуктів і кормів, пов’язаних з ним ризиків і експозиції, а також його контроль і простежування уздовж усього ланцюга постачання харчових продуктів, корму та питної води, від виробництва та зберігання до перероблення, пакування, збуту, громадського харчування та приготування вдома. Інновації у сфері безпечності харчових продуктів, покращені інструменти оцінювання ризику та співвідношення ризик-вигода і повідомлення про ризик, а також покращені стандарти безпечності харчових продуктів впроваджуватимуть по всьому харчовому ланцюгу, що сприятиме підвищенню довіри споживачів і їх захисту в Європі. Покращені на світовому рівні стандарти безпечності харчових продуктів також допоможуть посилити конкурентоспроможність європейської харчової промисловості.
2.2.3. Стала та конкурентоспроможна агропродовольча сфера
Потреби харчової та кормової промисловості у подоланні наслідків соціальних, екологічних, кліматичних і економічних змін, як локальних так і глобальних, братимуть до уваги на всіх рівнях ланцюга виробництва харчових продуктів і кормів, зокрема проектування харчових продуктів, їх перероблення, пакування, технологічний контроль, скорочення відходів, підвищення цінності побічного продукту та безпечне використання або утилізація побічних продуктів тваринного походження. Розроблятимуть та підкріплюватимуть науковими доказами інноваційні та сталі ресурсоефективні технології та процеси, а також диверсифіковані, безпечні, здорові, доступні та високоякісні продукти. Це посилить інноваційний потенціал європейського ланцюга постачання харчових продуктів, підвищить його конкурентоспроможність, сприятиме економічному зростанню та створенню робочих місць, а також дасть змогу європейській харчовій промисловості адаптуватися до змін. Інші аспекти, на які належить звернути увагу - це простежуваність, логістика та послуги, соціально-економічні і культурні чинники, добробут тварин та інші етичні питання, стійкість харчового ланцюга до екологічних і кліматичних ризиків, обмеження негативного впливу на довкілля від діяльності в рамках харчового ланцюга та змін раціону харчування і систем виробництва.
2.3. Використання потенціалу водних біологічних ресурсів
Однією з основних властивостей водних біологічних ресурсів є їх відновлюваність, а їх стале використання залежить від глибокого розуміння і високого ступеня якості та продуктивності водних екосистем. Загальна ціль полягає в управлінні водними біологічними ресурсами для максимізації соціальних і економічних переваг/доходів від європейських океанів, морів і внутрішніх вод.
Це включає потребу оптимізувати сталий внесок рибальства та аквакультури у продовольчу безпеку в контексті глобальної економіки та зменшення значної залежності Союзу від імпорту морепродуктів (приблизно 60% загального споживання морепродуктів у Європі залежить від імпорту і Союз є найбільшим світовим імпортером продуктів рибальства), а також стимулювання інновацій у сфері морів і мореплавства за допомогою біотехнологій для забезпечення розумного "блакитного" зростання. Відповідно до чинних політичних рамок, зокрема Інтегрованої морської політики та Рамкової Директиви морської стратегії (- 25), дослідна діяльність підтримуватиме екосистемний підхід до управління та використання природних ресурсів за одночасного забезпечення можливості сталого використання морських товарів і послуг, а також екологізації залучених секторів.
2.3.1. Розвиток сталого та екологічного рибальства
Нова спільна політика щодо рибальства, Рамкова Директива морської стратегії та Стратегія Союзу 2020 у сфері біорізноманіття закликають європейські рибальські господарства до більшої сталості, конкурентоспроможності та екологічності. Перехід до екосистемного підходу в управлінні рибальством вимагатиме глибокого розуміння морських екосистем. Розроблятимуть нові дані, інструменти та моделі, щоб покращити розуміння того, що робить морські екосистеми здоровими та продуктивними, а також для оцінювання, аналізу та пом’якшення впливу рибальства на морські екосистеми (зокрема морські глибини). Розроблятимуть нові стратегії та технології рибного промислу, що надають послуги суспільству за одночасного збереження здорових морських екосистем. Проводитимуть оцінювання соціально-економічних наслідків різних варіантів господарювання. Окрім цього, досліджуватимуть наслідки екологічних змін, зокрема зміни клімату, та адаптація до них, а також нові інструменти оцінювання та управління для подолання ризиків і невизначеності. Діяльність спрямовуватимуть на підтримування досліджень у сфері біології, генетики та динаміки популяцій риби, ролі основних видів в екосистемах, рибальстві та його моніторингу, поведінки рибальського сектора та адаптацію до нових ринків (наприклад, еко-маркування), а також залучення рибальської галузі до процесу вироблення та ухвалення рішень. Окрім цього, увагу приділятимуть спільному використанню морського простору разом з іншими видами діяльності, зокрема, у прибережній зоні, а також його соціально-економічному впливу.
2.3.2. Розвиток конкурентоспроможної та екологічної європейської аквакультури
Стала аквакультура має значний потенціал для розвитку здорових, безпечних і конкурентоспроможних продуктів, адаптованих до потреб і вподобань споживачів, а також для екологічних послуг (біовідновлення, управління земельними та водними ресурсами тощо) і вироблення енергії, однак його належить реалізувати в Європі повною мірою. Буде вдосконалена академічна база та технології щодо всіх аспектів доместикації визначених видів і диверсифікації нових видів з урахуванням взаємозв’язків між аквакультурою та водними екосистемами для зменшення впливу аквакультури на довкілля і пом’якшення наслідків зміни клімату, а також можливості сектора адаптуватися до них. Особливо необхідно продовжувати дослідження в сфері здоров’я та хвороб вирощуваних водних організмів (зокрема інструментів профілактики та пом’якшення наслідків), питань харчування (зокрема розроблення альтернативних індивідуально підібраних інгредієнтів і кормів для аквакультури), а також репродукції та розведення, які є основними перешкодами сталому розвитку європейської аквакультури. Заохочуватимуть також інновації для сталих систем виробництва у внутрішніх водах, прибережній зоні та у відкритому морі. Також враховуватимуть особливості найвіддаленіших європейських регіонів. Окрім цього, буде зроблено акцент на розумінні соціального та економічного виміру цього сектора для підтримки рентабельного та енергоефективного виробництва, що відповідатиме потребам ринку та споживачів за одночасного забезпечення конкурентоспроможності та привабливих перспектив для інвесторів і виробників.
2.3.3. Розвиток інновацій у сфері морів і мореплавства за допомогою біотехнологій
Понад 90% морського біорізноманіття залишається недослідженим, що становить величезний потенціал для відкриття нових видів і застосувань у сфері морських біотехнологій, які, за прогнозами, забезпечуватимуть 10% річного зростання цього сектора. Підтримку надаватимуть подальшим дослідженням і використанню значного потенціалу морського біорізноманіття та водної біомаси з метою виведення на ринок нових інноваційних і сталих процесів, продуктів і послуг із потенційним застосуванням у таких секторах як хімічне та матеріальне виробництво, рибальство та аквакультура, енергопостачання, а також фармацевтична та косметична промисловість.
2.4. Стала та конкурентоспроможна біопромисловість та підтримування розвитку європейської біоекономіки
Загальна ціль - прискорити перетворення європейських галузей промисловості, які базуються на природних копалинах, на низьковуглецеві, ресурсоефективні та сталі галузі. Дослідження та інновації забезпечать ресурси, необхідні для зменшення залежності Союзу від викопного палива, та сприятимуть досягненню цілей його енергетичної політики і політики щодо зміни клімату на 2020 рік (10% палива для транспорту отримують з відновлюваних джерел, а викиди парникових газів зменшені на 20%). За оцінками, перехід на біологічну сировину та біологічні методи перероблення може зменшити викиди парникових газів у вуглецевому еквіваленті до 2,5 мільярдів тон CO2 на рік до 2030 року, що дозволить значно збільшити ринок біосировини та нових споживчих біопродуктів. Використання такого потенціалу потребує розбудови розгалуженої бази знань і розроблення відповідних (біо)технологій із основним акцентом на трьох необхідних елементах: a) перетворення наявних процесів, що базуються на природних копалинах, на процеси, що базуються та ресурсо- та енергоефективних біотехнологіях; b) запровадження надійних, сталих і відповідних ланцюгів постачання біомаси, побічних продуктів і потоків відходів, а також розгалуженої мережі біопереробних заводів на території Європи; та c) підтримування розвитку ринку біопродуктів і біопроцесів з урахуванням пов’язаних з цим ризиків і переваг. Зусиль докладатимуть для налагодження синергій із конкретною ціллю "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".
2.4.1. Сприяння біоекономіці для потреб біопромисловості
Значний прогрес у напряму розвитку низьковуглецевих, ресурсоефективних і сталих галузей промисловості підтримуватимуть за допомогою відкриття і використання наземних і водних біологічних ресурсів за одночасної мінімізації несприятливого впливу на довкілля та водного сліду, як-от через запровадження замкнених циклів обігу поживних речовин, зокрема між міськими та сільськими районами. Необхідно дослідити можливі компроміси між різними варіантами використання біомаси. Діяльність потрібно зосередити на біомасі, яка не конкурує з виробництвом харчових продуктів, і враховувати сталість пов’язаних з нею систем використання земельних ресурсів. Ціллю буде розроблення для промисловості та споживачів біологічних продуктів і біологічно активних сполук з принципово новими властивостями, функціями та покращеною сталістю. Економічна цінність відновлюваних ресурсів, біологічних відходів і побічних продуктів буде максимізована через нові та ресурсоефективні процеси, зокрема через перетворення міських біологічних відходів на ресурси для сільського господарства.
2.4.2. Розвиток інтегрованих біопереробних заводів
Підтримку надаватимуть діяльності, спрямованій на стимулювання виробництва сталих біопродуктів, проміжних продуктів і біоенергії/біопалива. При цьому в центрі уваги буде перш за все каскадний підхід, а пріоритетом буде створення продуктів з високою доданою вартістю. Розроблятимуть технології та стратегії, щоб забезпечити постачання сировини. Розширення діапазону типів біомаси для використання на біопереробних заводах другого і третього поколінь, зокрема продуктів лісівництва, біологічних відходів і промислових побічних продуктів, допоможе уникнути конфліктів між харчовими продуктами і паливом, а також підтримати економічний і менш шкідливий для довкілля розвиток сільських і прибережних районів Союзу.
2.4.3. Підтримування розвитку ринку біопродуктів і біопроцесів
У відповідь на попит відкриватимуть нові ринки біотехнологічних інновацій. Стандартизація та сертифікація на рівні Союзу і на міжнародному рівні необхідна, зокрема, для визначення біологічного змісту, властивостей продукту та його здатності до біорозкладення. Методологія та підходи до аналізу життєвого циклу потребують подальшого розроблення і постійної адаптації до поступу в науці та промисловості. Науково-дослідну діяльність, що підтримує стандартизацію продуктів і процесів (зокрема гармонізацію міжнародних стандартів), і регуляторну діяльність у сфері біотехнологій вважають необхідними для сприяння створенню нових ринків і реалізації торговельних можливостей.
2.5. Наскрізні дослідження у сфері морів і мореплавства
Ціль - збільшити вплив морів і океанів Союзу на суспільство та економічне зростання за допомогою використання морських ресурсів, а також різних джерел морської енергії та широкого спектру можливостей використання морів. Діяльність спрямована на вирішення наскрізних наукових і технологічних викликів у сфері морів і мореплавства з метою розкриття потенціалу морів і океанів у низці морських і мореплавних галузей за одночасного захисту довкілля та адаптацією до зміни клімату. Стратегічний скоординований підхід до досліджень у сфері морів і мореплавства в контексті викликів і пріоритетів програми "Горизонт 2020" також підтримуватиме реалізацію відповідних стратегій Союзу, щоб сприяти досягненню ключових цілей "блакитного" розвитку.
З огляду на мультидисциплінарний характер досліджень у сфері морів і мореплавства спільну діяльність здійснюватимуть у тісній координації з іншими частинами програми "Горизонт 2020", зокрема, з конкретною ціллю "Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировинних матеріалів" пріоритету "Суспільні виклики".
2.5.1. Вплив зміни клімату на морські екосистеми та морську економіку
Підтримку надаватимуть діяльності, спрямованій на покращенні поточного розуміння функціонування морських екосистем і взаємодії між океанами та атмосферою. Це покращить спроможність оцінювати роль океанів у кліматі та вплив зміни клімату і закислення океанів на морські екосистеми та прибережні райони.
2.5.2. Розвиток потенціалу морських ресурсів за допомогою інтегрованого підходу
Сприяння довготривалому і сталому зростанню морського сектора і забезпечення синергії між усіма морськими секторами потребує інтегрованого підходу. Науково-дослідну діяльність зосереджуватимуть на збереженні морського середовища, а також на впливі морської діяльності та продуктів на інші сектори. Це сприятиме поступу у сфері еко-інновацій, зокрема нових продуктів, процесів і застосування управлінських концепцій, інструментів і заходів, для оцінювання і зменшення впливу людського фактора на морське середовище задля руху в напряму сталого управління морською діяльністю.
2.5.3. Наскрізні концепції та технології, що забезпечують зростання морського сектора
Прогрес, досягнутий у наскрізних високоефективних технологіях (як-от ІКТ, електроніка, наноматеріали, сплави, біотехнології тощо) і нові інженерні розробки та концепції уможливлюватимуть подальше зростання. Зазначена діяльність сприятиме проривам у дослідженні в сфері морів і мореплавства, а також у спостереженні за океанами (як-от дослідження морських глибин, системи спостереження, сенсори, автоматизовані системи моніторингу діяльності та спостереження, скринінг морського біорізноманіття, морські геозагрози та дистанційно керовані транспортні засоби). Ціль - зменшити вплив на морське середовище (як-от підводний шум і проникнення інвазивних видів і забрудників з моря та суходолу), а також мінімізувати вуглецевий слід людської діяльності. Наскрізні високоефективні технології сприятимуть реалізації стратегій Союзу в сфері морів і мореплавства.
2.6. Конкретні аспекти реалізації
Окрім загальних джерел зовнішніх консультацій, по конкретні консультації будуть звертатися до Постійного комітету з питань наукових досліджень в сільському господарстві (SCAR) з цілого спектру питань, у тому числі зі стратегічних аспектів, в рамках його прогностичної діяльності та координації наукових досліджень в сільському господарстві на національному рівні та на рівні Союзу. Будуть також встановлені необхідні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств і з відповідними аспектами дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.
Вплив і розповсюдження результатів досліджень активно підтримуватимуть через конкретні дії у сфері комунікацій, обмін знаннями та залучення різних учасників на всіх етапах реалізації проектів. Реалізація поєднуватиме широкий спектр діяльності, зокрема масштабні демонстраційні та пілотні заходи. Заохочуватимуть простий і відкритий доступ до результатів досліджень і найкращих практик.
Конкретна підтримка МСП сприятиме активнішій участі ферм, рибалок та інших типів МСП в дослідній і демонстраційній діяльності. Враховуватимуть конкретні потреби сектора виробництва сировини в послугах з підтримки інновацій і структурах зв’язків з громадськістю. Реалізація поєднуватиме широкий спектр діяльності, зокрема заходи з обміну знаннями, які передбачають активне залучення фермерів або інших виробників сировини і посередників задля узагальнення потреб кінцевих користувачів у дослідженнях. Заохочуватимуть простий і відкритий доступ до результатів досліджень і найкращих практик.
Підтримку питанням стандартизації та регулювання надаватимуть з метою стимулювання прискореного розгортання ринку новітніх біотоварів і біопослуг.
Можуть розглядатися питання підтримки відповідних спільних програмних ініціатив (СПІ) і відповідних партнерств у рамках публічного сектора та публічно-приватних партнерств.
Зусилля спрямовуватимуть на розгортання синергій з іншими фондами Союзу, пов’язаними з цим суспільним викликом, як-от Європейським сільськогосподарським фондом розвитку сільських територій (ЄСФРСТ) і Європейським фондом морського і рибного господарства (ЄФМРГ), і для подальшого використання можливостей цих фондів.
В усіх секторах біоекономіки здійснюватимуть перспективну діяльність, що включатиме розроблення баз даних, індикаторів і моделей, адаптованих до глобального, європейського, національного та регіонального виміру. Буде створена європейська обсерваторія у сфері біоекономіки для мапування та моніторингу науково-дослідної та інноваційної діяльності на рівні Союзу та на глобальному рівні, зокрема оцінювання технологій, розроблення ключових індикаторів ефективності, а також моніторингу інноваційних стратегій у сфері біоекономіки.
3. БЕЗПЕЧНА, ЧИСТА ТА ЕФЕКТИВНА ЕНЕРГЕТИКА
3.1. Зменшення споживання енергії та вуглецевого сліду завдяки розумному та сталому використанню
Джерела енергії та моделі споживання європейської промисловості, транспортних систем, будівель, районів, міст і містечок здебільшого є несталими, що призводить до значного впливу на екологію та зміну клімату. Управління енергетикою в режимі реального часу для нових і наявних будівель із близьким до нуля рівнем викидів, близьким до нуля рівнем енергоспоживання та будівель з позитивним енергетичним балансом, модернізованих будівель і активних будівель, високоефективних галузей промисловості та масового впровадження енергоефективних підходів компаніями, окремими особами, спільнотами, містами і районами вимагатиме не лише технологічного поступу, але й нетехнологічних рішень, як-от нові дорадчі, фінансові послуги та послуги у сфері управління попитом, а також внеску поведінкових і соціальних наук за одночасного врахування питань сприйняття суспільством. У такий спосіб покращена енергоефективність може забезпечити один із найбільш економних методів зменшення енергетичних потреб, що в свою чергу посилить безпеку енергопостачання, знизить екологічний і кліматичний вплив і стимулюватиме конкурентоспроможність. Для вирішення зазначених проблем важливим є подальший розвиток відновлюваних джерел енергії та використання потенціалу енергоефективності.
3.1.1. Виведення на масовий ринок технологій і послуг для розумного та ефективного споживання енергії
Зменшення споживання енергії та ліквідація її втрат разом із наданням послуг, яких потребують суспільство та економіка, вимагає не лише виведення на масовий ринок більш ефективного, рентабельного, екологічного та розумного обладнання, продуктів і послуг, але також інтеграції компонентів і пристроїв таким чином, щоб забезпечити їх взаємодію для оптимізації загального споживання енергії будівлями, послугами і промисловістю.
Для забезпечення їх повного впровадження та всіх переваг для споживачів (зокрема їх можливості моніторингу власного споживання) енергетичні характеристики таких технологій і послуг повинні бути адаптовані до середовища, в якому вони будуть застосовуватися, та оптимізовані для такого середовища і в ньому. Це потребує проведення досліджень, розроблення та тестування інноваційних ІКТ, техніки моніторингу та контролю, а також здійснення демонстраційних проектів і діяльності з докомерційного розгортання для забезпечення взаємодійності та масштабовності. Такі проекти мають бути спрямовані на сприяння значному зменшенню або оптимізації загального споживання енергії та її вартості завдяки розробленню спільних процедур збирання, впорядкування та аналізу даних щодо споживання енергії та викидів для покращення вимірюваності, прозорості, сприйняття громадськістю, планування та видимості використання енергії, а також її впливу на довкілля. Для захисту методів моніторингу і контролю в таких процесах особливу увагу необхідно приділити питанням безпеки та приватності. Розроблення платформ і їх застосування для верифікації стабільності таких систем допоможе забезпечити надійність.
3.1.2. Використання потенціалу ефективних і відновлюваних систем обігріву та охолодження
На території Союзу значну частку енергії споживають для обігріву або охолодження, тому розроблення економних і ефективних технологій і технік системної інтеграції, як-от мережеве підключення зі стандартизованими мовами та послугами у цій сфері, матиме вагомий вплив на зменшення попиту на енергію. Це потребує проведення досліджень і демонстрації нових технік і систем проектування, а також компонентів для промислового, комерційного та побутового застосування, наприклад, децентралізоване і централізоване постачання гарячої води, опалення та охолодження приміщень. Такі заходи повинні охоплювати різні технології, як-от сонячні, термальні, геотермальні, біомасу, теплові насоси, комбіноване вироблення тепла і електроенергії, відновлення енергетичних відходів, а також мають відповідати вимогам до будівель і районів з рівнем споживання енергії близьким до нуля та підтримувати розумні будівлі. Нові прориви необхідні, зокрема, у сфері зберігання термальної енергії з відновлюваних джерел енергії, а також для сприяння розвитку та впровадженню ефективних комбінацій гібридних систем опалення та охолодження для централізованого та децентралізованого застосування.
3.1.3. Сприяння європейським розумним містам і громадам
Міські райони споживають найбільшу кількість енергії в Союзі та відповідно виділяють велику кількість парникових газів і генерують значну кількість забрудників повітря. Водночас міські райони страждають від зниження якості повітря та від зміни клімату, і тому змушені розробляти власні стратегії пом’якшення наслідків і адаптації. Таким чином, пошук інноваційних енергетичних рішень (як-от енергоефективність, системи постачання електроенергії, обігріву та охолодження, інтегрування відновлюваних джерел енергії в міське середовище), інтегрованих із транспортними системами, розумними рішеннями у сфері будівництва і міського планування, обробленням відходів і води, а також рішень у сфері ІКТ для міського середовища є вирішальним для трансформації в напряму низьковуглецевого суспільства. Необхідно передбачити цільові ініціативи на підтримку конвергенції промислових ланцюгів створення вартості секторів енергетики, транспорту та ІКТ для розумного міського застосування. Водночас необхідно розробити нові технологічні, організаційні, планувальні та бізнес-моделі та провести їх повномасштабні випробування відповідно до потреб і ресурсів міст і громад, а також їх мешканців. Необхідні також дослідження для розуміння суспільних, екологічних, економічних і культурних питань, пов’язаних із цією трансформацією.
3.2. Постачання дешевої низьковуглецевої електроенергії
Електроенергія відіграватиме центральну роль у створенні екологічно сталої низьковуглецевої економіки. В основі такого розвитку лежать відновлювані джерела енергії. Перехід до вироблення низьковуглецевої електроенергії є надто повільним, тому що вимагає великих витрат. Існує нагальна потреба у віднаходженні ефективних, сталих і прийнятних для суспільства рішень, які значно зменшать ці витрати та забезпечать швидше виведення на ринок дешевого, надійного та низьковуглецевого виробництва електроенергії. Діяльність спрямовуватимуть на дослідження, розвиток і повномасштабну демонстрацію інноваційних відновлюваних джерел енергії, зокрема малих і надмалих енергосистем, ефективних і гнучких електростанцій з низьким рівнем вуглецевих викидів, що працюють на викопному паливі, та технологій уловлювання та зберігання вуглецю або повторного використання CO2.
