Рішення Ради від 3 грудня 2013 року про встановлення конкретної програми для реалізації Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (2014-2020) і про скасування Рішень 2006/971/ЄС, 2006/972/ЄС, 2006/973/ЄС, 2006/974/ЄС і 2006/975/ЄС

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 182(4),

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 1),

Беручи до уваги висновок Комітету регіонів (- 2),

Діючи згідно зі спеціальною законодавчою процедурою,

Оскільки:

(1) Відповідно до статті 182(3) Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), Рамкову програму з досліджень та інновацій 2014-2020 ("Горизонт 2020"), встановлену Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1291/2013 від 11 грудня 2013 року (- 3), необхідно реалізовувати за допомогою конкретної програми, яка визначає конкретні цілі та правила їх досягнення, встановлює її тривалість і забезпечує засоби, які вважаються необхідними.

(2) Загальної цілі програми Горизонт 2020 досягають за допомогою трьох пріоритетів, спрямованих на створення передової науки ("Передова наука"), досягнення лідерства в промисловості ("Лідерство в промисловості") та подолання суспільних викликів ("Суспільні виклики"). Загальної цілі також досягають за допомогою конкретних цілей "Поширення передового досвіду та розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства". Зазначені пріоритети та конкретні цілі необхідно реалізовувати за допомогою конкретної програми, яка встановлює по одній частині для кожного з трьох пріоритетів, одну частину для конкретної цілі "Поширення передового досвіду та розширення участі", одну частину для конкретної цілі "Наука з суспільством і для суспільства" та одну частину для неядерної прямої діяльності Спільного науково-дослідного центру (СНДЦ).

(3) Усі пріоритети та конкретні цілі програми "Горизонт 2020" мають включати міжнародний вимір. Діяльність у сфері міжнародної співпраці необхідно підтримувати принаймні на рівні Сьомої рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності (2007-2013) (далі - "Сьома рамкова програма"), ухваленої Рішенням Європейського Парламенту і Ради № 1982/2006/ЄС (- 4).

(4) Оскільки Регламент (ЄС) № 1291/2013 встановлює загальну ціль програми "Горизонт 2020", пріоритети та загальні напрями конкретних цілей і діяльності, яку необхідно провести, конкретна програма повинна визначати конкретні цілі та загальні напрями діяльності окремо для кожної з частин. Положення про реалізацію, встановлені в Регламенті (ЄС) № 1291/2013, повністю застосовують до конкретної програми разом із положеннями, що стосуються етичних принципів.

(5) Кожна частина конкретної програми має доповнювати інші її частини та реалізовуватися в узгоджений з ними спосіб.

(6) Існує нагальна потреба в зміцненні, розширенні та розвитку наукового потенціалу Європейського Союзу, а також у проведенні досліджень та підготовці талантів світового рівня, щоб гарантувати конкурентоспроможність та добробут Європи. Пріоритет "Передова наука" має підтримувати діяльність Європейської дослідницької ради (ЄДР) з передових досліджень, майбутніх і новітніх технологій, діяльність в рамках Програми імені Марії Склодовської-Кюрі та європейських дослідницьких інфраструктур. Зазначену діяльність спрямовуватимуть на розбудову компетентності в довгостроковій перспективі з особливим наголосом на науці, системах і дослідниках наступного покоління, а також на підтримці нових талантів з будь-яких куточків Союзу та асоційованих країн. Діяльність Європейського Союзу, спрямована на підтримку передової науки, сприятиме консолідації Європейського науково-дослідного простору (ЄНДП) і зробить наукову систему Союзу більш конкурентоспроможною і привабливою на світовому рівні.

(7) Науково-дослідну діяльність, яку здійснюють в рамках пріоритету "Передова наука", необхідно визначати відповідно до потреб і можливостей науки. Стратегію досліджень необхідно визначати в тісному зв’язку з науковою спільнотою. Дослідження отримують фінансування на основі передового досвіду.

(8) Європейська дослідницька рада (ЄДР) має замінити Європейську дослідницьку раду (ЄДР), засновану Рішенням Комісії 2007/134/ЄС (- 5), і стати її правонаступницею. Вона діятиме відповідно до визначених принципів передової наукової думки, автономії, ефективності та прозорості.

(9) Щоб зберегти та посилити лідерство Союзу в промисловості, існує нагальна потреба стимулювати інвестиції приватного сектора в дослідження, розробки та інновації, сприяти дослідженням та інноваціям, орієнтованим на розвиток бізнесу, та прискорити розвиток нових технологій, які стануть основою майбутнього бізнесу та економічного зростання. Пріоритет "Лідерство в промисловості" підтримуватиме інвестиції у передові дослідження та інновації в ключових високоефективних технологіях та інших промислових технологіях, полегшуватиме доступ до інструментів фінансування ризиків для інноваційних компаній і проектів, і забезпечуватиме інноваційну підтримку мікропідприємств, малих і середніх підприємств (МСП) усього Союзу.

(10) Космічні дослідження та інновації, які є спільною компетенцією Союзу, необхідно включити як узгоджений елемент у пріоритет "Лідерство в промисловості", з тим щоб максимально збільшити науковий, економічний і суспільний вплив і забезпечити ефективну та рентабельну реалізацію.

(11) Подолання основних суспільних викликів, визначених у стратегії "Європа 2020: стратегія для розумного, сталого та інклюзивного зростання" (далі - стратегія "Європа 2020") потребує вагомих інвестицій у дослідження та інновації для розроблення та впровадження новітніх і революційних рішень у необхідних обсягах і масштабах. Такі виклики також відкривають значні економічні можливості для інноваційних компаній і тим самим сприяють підвищенню рівня зайнятості та конкурентоспроможності Союзу.

(12) Пріоритет "Суспільні виклики" підвищуватиме дієвість досліджень та інновацій у відповідь на ключові суспільні виклики завдяки підтриманню передової науково-дослідної та інноваційної діяльності. Таку діяльність необхідно реалізовувати через застосування підходу, який ґрунтується на викликах і об’єднує ресурси та знання у різних галузях, технологіях і дисциплінах. Дослідження в галузі суспільних і гуманітарних наук є важливим елементом подолання всіх викликів. Зазначена діяльність охоплюватиме весь спектр наукових досліджень та інновацій, у тому числі діяльність, пов’язану з інноваціями, як-от пілотні проекти, демонстрацію, тестовий запуск і підтримку публічних закупівель, переднормативні дослідження і встановлення стандартів, а також ринкову реалізацію інновацій. У відповідних випадках, зазначена діяльність безпосередньо підтримуватиме відповідні компетенції галузевої політики на рівні Союзу. Усі виклики мають сприяти досягненню загальної цілі сталого розвитку.

(13) Необхідно досягти належного балансу між великими та малими проектами в рамках пріоритету "Суспільні виклики" та конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

(14) Конкретна ціль "Поширення передового досвіду та розширення участі" повністю використовуватиме кадровий потенціал Європи та забезпечуватиме максимізацію переваг економіки, заснованої на інноваціях, та її широке розповсюдження в межах Союзу згідно з принципом досконалості.

(15) Конкретна ціль "Наука з суспільством і для суспільства" налагоджуватиме ефективну співпрацю між наукою та суспільством, сприятиме залученню нових талантів до наукової діяльності та поєднанню передової наукової думки з соціальною обізнаністю та відповідальністю.

(16) Як невід’ємна частина програми "Горизонт 2020", СНДЦ продовжуватиме надавати орієнтовану на клієнта наукову та технічну підтримку для формулювання, розвитку, реалізації та моніторингу політик Союзу. Для виконання своєї місії СНДЦ проводитиме наукові дослідження найвищої якості. При здійсненні прямої діяльності відповідно до своєї місії, СНДЦ приділятиме особливу увагу сферам, які мають ключове значення для Союзу, а саме: розумному, сталому та інклюзивному розвитку, а також розділам "Безпека та громадянство" та "Глобальна Європа" багаторічної фінансової рамки на 2014-2020 роки.

(17) Пряму діяльність СНДЦ реалізовуватимуть у гнучкий, ефективний і прозорий спосіб, беручи до уваги відповідні потреби користувачів СНДЦ і потреби стратегій Союзу, з урахуванням цілі захисту фінансових інтересів Союзу. У відповідних випадках таку науково-дослідну діяльність пристосовуватимуть до зазначених потреб, а також до розвитку науки та технологій і спрямовуватимуть на досягнення наукової досконалості.

(18) СНДЦ продовжуватиме створювати додаткові ресурси за допомогою конкурентоспроможної діяльності, в тому числі через участь у непрямій діяльності за програмою "Горизонт 2020", роботу третіх сторін та, меншою мірою, використання інтелектуальної власності.

(19) Конкретна програма повинна доповнювати дії, які здійснюють у державах-членах, а також інші дії Європейського Союзу, необхідні для загальних стратегічних зусиль, спрямованих на реалізацію стратегії "Європа 2020".

(20) Відповідно до Рішення Комісії 2001/822/ЄС (- 6), іноземні суб’єкти права можуть брати участь у програмі "Горизонт 2020" на конкретних, встановлених у ній умовах.

(21) Щоб гарантувати, що конкретні умови використання фінансових інструментів залежать від ринкових умов, повноваження ухвалювати акти відповідно до статті 290 ДФЄС необхідно делегувати Комісії для адаптації або подальшого визначення конкретних умов використання фінансових інструментів. Вкрай важливе проведення Комісією належних консультацій, зокрема, на рівні спеціалістів. Під час підготовки та складання делегованих актів Комісія повинна забезпечити своєчасне та належне передавання відповідних документів до Ради.

(22) З метою забезпечення єдиних умов реалізації конкретної програми на Комісію покладають виконавчі повноваження ухвалювати робочі програми для реалізації конкретної програми.

(23) Виконавчі повноваження, що стосуються робочих програм за пріоритетами "Передова наука", "Лідерство в промисловості" та "Суспільні виклики", та конкретними цілями "Поширення передового досвіду та розширення участі" і "Наука з суспільством і для суспільства", необхідно реалізовувати відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (- 7).

(24) Було проведено консультації з наукового-технічного змісту конкретної програми щодо неядерної прямої діяльності СНДЦ з Радою керівників СНДЦ, створеною Рішенням Комісії 96/282/Євратом (- 8).

(25) З міркувань правової визначеності та ясності Рішення Ради 2006/971/ЄС (- 9), Рішення Ради 2006/972/ЄС (- 10), Рішення Ради 2006/973/ЄС (- 11), Рішення Ради 2006/974/ЄС (- 12) і Рішення Ради 2006/975/ЄС (- 13) необхідно скасувати,

УХВАЛИЛА ЦЕ РІШЕННЯ:

Це Рішення встановлює конкретну програму імплементації Регламенту (ЄС) № 1291/2013 і визначає конкретні цілі підтримки Союзом науково-дослідної та інноваційної діяльності, визначеної в статті 1 зазначеного Регламенту, а також правила імплементації.

1. Цим створюється конкретна програма для реалізації Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (2014-2020) (далі - "конкретна програма") на період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2020 року.

2. Відповідно до статті 5(2), (3) і (4) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, конкретна програма складається з таких частин:

(a) Частина I "Передова наука";

(b) Частина II "Лідерство в промисловості";

(c) Частина III "Суспільні виклики";

(d) Частина IV "Поширення передового досвіду та розширення участі";

(e) Частина V "Наука з суспільством і для суспільства";

(f) Частина VI "Неядерна пряма діяльність Спільного науково-дослідного центру (JRC)".

1. Частина I "Передова наука" зміцнює передовий досвід європейських досліджень згідно з пріоритетом "Передова наука", визначеним у пункті (a) статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, шляхом досягнення таких конкретних цілей:

(a) посилення досліджень на вістрі науки через діяльність Європейської дослідницької ради (ЄДР) (далі - "Європейська дослідницька рада (ЄДР)");

(b) посилення досліджень у сфері майбутніх і новітніх технологій (МНТ) (далі - "Майбутні та новітні технології (МНТ)");

(c) підвищення кваліфікації, підготовки кадрів і сприяння кар’єрному росту завдяки діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі (далі - "програма імені Марії Склодовської-Кюрі");

(d) зміцнення європейських дослідницьких інфраструктур, зокрема електронних інфраструктур (далі - "дослідницькі інфраструктури").

Загальні напрями діяльності в рамках зазначених конкретних цілей визначені в частині I додатку I.

2. Частина II "Лідерство в промисловості" зміцнює лідерство в промисловості та конкурентоспроможність згідно з пріоритетом "Лідерство в промисловості", визначеним у пункті (b) статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, шляхом досягнення таких конкретних цілей:

(a) сприяння лідерству Європи в промисловості через наукові дослідження, технологічний розвиток, демонстраційну діяльність та інновації у таких високоефективних і промислових технологіях ("Лідерство в високоефективних і промислових технологіях"):

(i) інформаційні та комунікаційні технології (далі - "ІКТ");

(ii) нанотехнології;

(iii) новітні матеріали;

(iv) біотехнологія;

(v) сучасні технології виробництва та оброблення;

(vi) космічна промисловість;

(b) розширення доступу до фінансування ризиків для інвестування в наукові дослідження та інновації (далі - "Доступ до фінансування ризиків");

(c) збільшення інновацій в МСП (далі - "Інновації в МСП").

Загальні напрями діяльності для зазначених конкретних цілей встановлені в частині II додатку I.

Необхідно встановити конкретні умови використання фінансових інструментів у рамках конкретної цілі, визначеної в пункті (b) першого підпараграфа. Такі умови зазначені в секції 2 частини II додатку I.

Комісія має повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 11 про коригування частки інвестицій з механізму капітального фінансування програми "Горизонт 2020" від загальної суми інвестицій Союзу на етапах розширення та зростання інвестицій стосовно фінансових інструментів, зазначених у секції 2 частини II додатку I.

3. Частина III "Суспільні виклики" заохочує реалізацію пріоритету "Суспільні виклики", встановленому в пункті (c) статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, через наукові дослідження, технологічний розвиток, демонстраційну та інноваційну діяльність, які сприяють досягненню таких конкретних цілей:

(a) покращення здоров’я та добробуту всіх громадян протягом усього життя ("Здоров’я, демографічні зміни та добробут");

(b) забезпечення достатньої кількості безпечних, здорових і високоякісних харчових продуктів та інших продуктів з біологічної сировини за допомогою розроблення продуктивних, сталих і ресурсоефективних систем виробництва сировини, які просувають відповідні еко-системні послуги та сприяють відновленню біорізноманіття, поряд з конкурентоспроможними та низьковуглецевими ланцюгами постачання, постачання, перероблення і маркетингу ("Продовольча безпека, стале сільське господарство та лісівництво, дослідження у сфері морів, мореплавства та внутрішніх вод і біоекономіка");

(c) перехід до надійної, доступної, загальноприйнятої, сталої та конкурентоспроможної енергетичної системи, спрямованої на зменшення залежності від викопного палива в умовах зростання дефіциту ресурсів, збільшення енергетичних потреб і зміни клімату ("Безпечна, чиста та ефективна енергетика");

(d) створення ресурсоефективної, безпечної для клімату та довкілля, надійної та цілісної європейської транспортної системи на користь усіх громадян, економіки та суспільства ("Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт");

(e) досягнення ресурсо- та водоефективної, стійкої до зміни клімату економіки та суспільства, захист і стале управління природними ресурсами та екосистемами, а також стале постачання та використання сировини для задоволення потреб зростаючого світового населення в сталих межах природних ресурсів і екосистем планети ("Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировини");

(f) сприяння кращому розумінню Європи, надання рішень і підтримання інклюзивних, інноваційних і рефлективних європейських суспільств у контексті безпрецедентних перетворень і збільшення глобальної взаємозалежності ("Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні й рефлективні суспільства");

(g) сприяння розвитку безпечних європейських суспільств в умовах безпрецедентних перетворень і зростаючої взаємозалежності та загроз на світовому рівні за одночасного зміцненням європейської культури свободи та справедливості ("Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян").

Загальні напрями діяльності для зазначених конкретних цілей встановлені в частині III додатку I.

4. Частина IV "Поширення передового досвіду та розширення участі" сприяє досягненню конкретної цілі "Поширення передового досвіду та розширення участі", встановленої у статті 5(3) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, шляхом повного використання кадрового потенціалу Європи та забезпечення максимізації переваг економіки, заснованої на інноваціях, та їх широкого розповсюдження в межах Союзу згідно з принципом досконалості.

Загальні напрями діяльності для зазначеної конкретної цілі встановлені в частині IV додатку I.

5. Частина V "Наука з суспільством і для суспільства" сприяє досягненню конкретної цілі "Наука з суспільством і для суспільства", встановленої у статті 5(3) Регламенту (ЄС) № 1291/2013 через налагодження ефективної співпраці між наукою та суспільством, залучення нових талантів до наукової діяльності та поєднання передової наукової думки з соціальною обізнаністю та відповідальністю.

Загальні напрями діяльності для зазначеної конкретної цілі встановлені в частині V додатку I.

6. Частина VI "Неядерна пряма діяльність Спільного науково-дослідного центру (СНДЦ)" сприяє реалізації всіх пріоритетів, визначених у статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013 з конкретною ціллю надання орієнтованої на клієнта наукової та технічної підтримки стратегіям Союзу.

Загальні напрями діяльності для зазначеної конкретної цілі встановлені в частині VI додатку I.

7. Оцінювання конкретної програми здійснюють відповідно до результатів і впливу, виміряних за показниками ефективності.

Детальна інформація про ключові показники ефективності наведена у додатку II.

1. Фінансовий пакет для реалізації конкретної програми становить 74316,9 мільйони євро відповідно до статті 6(1) Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

2. Суму, зазначену в параграфі 1 цієї статті, розподіляють на шість частин, встановлених у статті 2(2) цього Рішення відповідно до статті 6(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013. Орієнтовний розподіл бюджету на конкретні цілі, встановлені у статті 3 цього Рішення, і максимальна загальна сума внеску на діяльність СНДЦ зазначені у додатку II до Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

3. Адміністративні витрати Комісії не перевищують 5% суми, зазначеної у статті 6(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013 для частин I-V конкретної програми. Комісія гарантує, що протягом реалізації програми її адміністративні витрати будуть зменшені, і вона прагнутиме досягти планового показника витрат в розмірі 4,6% або менше в 2020 році. Такі показники підлягають перегляду в рамках проміжного оцінювання програми "Горизонт 2020", відповідно до статті 32(3) Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

4. За потреби, асигнування коштів можна вносити до бюджету на період після 2020 року для покриття технічних та адміністративних витрат, що дозволить здійснювати управління діяльністю, яка не завершена до 31 грудня 2020 року.

1. Конкретну програму реалізовують за допомогою робочих програм.

2. Комісія ухвалює спільні або окремі робочі програми для реалізації частин I-V конкретної програми, зазначених у пунктах (a)-(e) статті 2(2), за винятком реалізації діяльності в рамках конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1). Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 10(4).

3. Робочі програми для реалізації діяльності в рамках конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1), як встановлено Науковою радою в пункті (b) статті 7(2), ухвалює Комісія за допомогою імплементаційного акта згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 10(3). Комісія відступає від робочої програми, встановленої Науковою радою, тільки якщо вона вважає, що програма не відповідає положенням цього Рішення. У такому випадку Комісія ухвалює робочу програму за допомогою імплементаційного акта згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 10(4). Комісія належним чином обґрунтовує таку дію.

4. За допомогою імплементаційного акта Комісія ухвалює окрему багаторічну робочу програму для частини VI конкретної програми, зазначеної у пункті (f) статті 2(2).

Така робоча програма враховує висновок, зроблений Радою керівників СНДЦ, про яку йдеться у Рішенні 96/282/Євратом .

5. Робочі програми враховують стан науки, технологій та інновацій на національному рівні, на рівні Європейського Союзу та на міжнародному рівні, а також відповідні політичні, ринкові та суспільні зміни. Вони містять, у відповідних випадках, відомості про координацію науково-дослідної та інноваційної діяльності, яку здійснюють держави-члени (разом із їх регіонами), зокрема в сферах, у яких діють спільні програмні ініціативи. У відповідних випадках робочі програми оновлюють.

6. Робочі програми для реалізації частин I-V, зазначені в пунктах (a)-(e) статті 2(2) цього Рішення, встановлюють цілі, яких планують досягти, очікувані результати, метод реалізації та загальну суму, зокрема, у відповідних випадках, орієнтовну інформацію про суми витрат, пов’язаних із кліматичними питаннями. Вони також містять опис діяльності, яка фінансується, суми, виділені на кожен вид діяльності, орієнтовний розклад виконання, а також багаторічний підхід і стратегічні орієнтири на наступні роки реалізації. Вони включають грантові пріоритети, критерії відбору та присудження грантів, відносну вагу різних критеріїв присудження та максимальний розмір фінансування в загальному обсязі прийнятних витрат. У них також зазначають будь-які додаткові зобов’язання для учасників щодо використання та розповсюдження відповідно до статті 43 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1290/2013 (- 14). У відповідних випадках робочі програми передбачають як низхідний, так і висхідний стратегічні підходи, спрямовані на досягнення цілей інноваційними способами.

Окрім цього, такі робочі програми містять секцію, в якій визначені наскрізні питання, зазначені в статті 14 і в підрозділі "Наскрізні питання та заходи підтримки, передбачені в програмі "Горизонт 2020" в додатку I до Регламенту (ЄС) № 1291/2013, які охоплюють дві або більше конкретні цілі в межах того самого пріоритету або на стику пріоритетів. Таку діяльність здійснюють в інтегрований спосіб.

7. За допомогою імплементаційних актів згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 10(4), Комісія ухвалює такі заходи:

(a) рішення про затвердження фінансування непрямої діяльності, якщо орієнтовна сума внеску Союзу в рамках конкретної програми складає або перевищує 2,5 мільйони євро, за винятком діяльності в рамках конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1) цього Рішення, і за винятком діяльності, яку фінансують у рамках пілотної ініціативи "Швидкий шлях до інновацій", зазначеної у статті 24 Регламенту (ЄС) № 1291/2013;

(b) рішення про затвердження фінансування діяльності, що передбачає використання ембріонів людини та стовбурових клітин людини, а також діяльності в рамках конкретної цілі "Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян", зазначеної в пункті (g) статті 3(3);

(c) рішення про затвердження фінансування діяльності, якщо орієнтовна сума внеску Союзу в рамках конкретної програми складає або перевищує 0,6 мільйона євро, на реалізацію діяльності в рамках конкретної цілі "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства", зазначеної в пункті (f) статті 3(3), та діяльності в рамках конкретних цілей "Поширення передового досвіду та розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства", зазначених у статтях 3(4) і (5) відповідно;

(d) складення технічного завдання для процедури оцінювання, передбаченої у статті 32 Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

1. Комісія створює Європейську дослідницьку раду (далі - "ЄДР"), яка є інструментом реалізації діяльності, передбаченої в частині I "Передова наука", що стосується конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1) цього Рішення. ЄДР є наступницею ЄДР, створеної Рішенням 2007/134/ЄС.

2. ЄДР складається з незалежної Наукової ради, передбаченої в статті 7, і спеціальної виконавчої структури, передбаченої в статті 8.

3. Президента ЄДР обирають з-поміж поважних і шанованих на міжнародному рівні вчених.

Президента призначає Комісія з дотриманням прозорої процедури відбору за участю спеціального незалежного комітету з відбору, максимум на чотирирічний термін, з можливістю одноразового перепризначення. Процедуру відбору та відібраного кандидата схвалює Наукова рада.

Президент очолює Наукову раду, забезпечує її лідерство та зв’язок із спеціальною виконавчою структурою та представляє її в науковому світі.

4. ЄДР функціонує на основі принципів передової наукової думки, автономії, ефективності, дієвості, прозорості та підзвітності. Вона забезпечує безперервність діяльності ЄДР, яку здійснюють згідно з Рішенням 2006/972/ЄС.

5. Діяльність ЄДР заохочує дослідження в усіх галузях, які здійснюють окремі та транснаціональні команди дослідників в умовах конкуренції на європейському рівні. Гранти ЄДР на передові наукові дослідження присуджують на підставі єдиного критерію досконалості.

6. Комісія виступає гарантом автономії та цілісності ЄДР і забезпечує належне виконання покладених на неї завдань.

Комісія гарантує, що діяльність ЄДР здійснюється згідно з принципами, встановленими в параграфі 4 цієї статті, а також згідно з загальною стратегією ЄДР, зазначеною в пункті (a) статті 7(2), визначеною Науковою радою.

1. Наукова рада складається з досвідчених і знаних науковців, інженерів і вчених, як чоловіків, так і жінок різного віку, які забезпечують розмаїття галузей дослідження та діють особисто, незалежно від сторонніх інтересів.

Членів Наукової ради призначає Комісія з дотриманням незалежної та прозорої процедури їх відбору, узгодженої з Науковою радою, яка включає консультацію наукової спільноти та подання звіту до Європейського Парламенту і Ради.

Максимальний термін їх перебування на посаді становить чотири роки, з можливістю одноразового перепризначення на основі системи ротації, що забезпечує безперервність роботи Наукової ради.

2. Наукова рада визначає:

(a) загальну стратегію ЄДР;

(b) робочу програму реалізації діяльності ЄДР;

(c) методи та процедури проведення партнерських перевірок та оцінювання пропозицій, на підставі яких визначають пропозиції, що отримають фінансування;

(d) свою позицію з будь-яких питань, які з наукової точки зору можуть покращити досягнення і вплив ЄДР та якість проведених досліджень.

(e) кодекс поведінки, який стосується, між іншим, уникнення конфлікту інтересів.

Комісія відступає від позицій, встановлених Науковою радою відповідно до пунктів (a), (c), (d), та (e) першого підпараграфа, тільки у випадку, якщо вона вважає, що положення цього Рішення не були дотримані. У такому випадку Комісія вживає заходів з метою підтримання безперервності реалізації конкретної програми та досягнення її цілей, із зазначенням моментів відступу від позицій Наукової ради та належним обґрунтуванням таких заходів.

3. Наукова рада діє згідно з мандатом, встановленим у секції 1.1 частини I додатка I.

4. Наукова рада діє винятково в інтересах досягнення конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1), відповідно до принципів, встановлених у статті 6(4). Вона діє чесно та непідкупно і виконує свою роботу ефективно та з максимально можливою прозорістю.

1. Спеціальна виконавча структура відповідає за адміністративну складову впровадження та реалізації програми, як описано в секції 1.2 частини I додатка I. Вона надає підтримку Науковій раді у виконанні всіх її завдань.

2. Комісія гарантує, що спеціальна виконавча структура чітко, ефективно та з необхідною гнучкістю дотримується виключно цілей і вимог ЄДР.

1. Комісія щорічно проводить моніторинг реалізації програми "Горизонт 2020" і надає звіт про реалізацію відповідно до статті 31 Регламенту (ЄС) № 1291/2013 і додатка III до цього рішення.

2. Комісія регулярно інформує комітет, зазначений у статті 10, про загальний прогрес у реалізації непрямої діяльності в рамках конкретної програми, щоб комітет міг на ранньому етапі зробити відповідний внесок у підготовку робочих програм, зокрема щодо багаторічного підходу та стратегічних орієнтирів, а також надає йому своєчасну інформацію про всі заходи, запропоновані або фінансовані в рамках програми "Горизонт 2020", як зазначено в додатку IV.

1. Комісія отримує допомогу від комітету (далі - "комітет програми"). Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. Комітет збирається в різному складі, як встановлено в додатку V, беручи до уваги предмет, який підлягає розгляду.

3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

4. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

5. Якщо висновок комітету має бути отриманий на основі письмової процедури, зазначену процедуру припиняють без результату, якщо протягом терміну, встановленого для надання висновку, таке рішення ухвалює голова комітету або цього вимагає проста більшість членів комітету.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надають Комісії відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 3(2), надають Комісії на період тривалості програми "Горизонт 2020".

3. Делеговані повноваження, зазначені в статті 3(2), можуть бути відкликані Радою в будь-який час. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, зазначені в такому рішенні. Воно набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або на пізнішу дату, вказану в такому рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже введені в дію.

4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона повідомляє про це Раду.

5. Делегований акт, ухвалений на підставі статті 3(2), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо Рада не висловила жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Раді, або якщо до закінчення такого періоду Рада повідомила Комісії, що вона не матиме заперечень. Такий період подовжують ще на один місяць за ініціативою Ради.

6. Європейський Парламент повідомляють про ухвалення Комісією делегованих актів, або про сформульовані щодо них заперечення, або про анулювання Радою делегованих повноважень.

1. Скасувати Рішення 2006/971/ЄС, 2006/972/ЄС, 2006/973/ЄС, 2006/974/ЄС і 2006/975/ЄС з 1 січня 2014 року.

2. Однак діяльність, започаткована згідно з Рішеннями, зазначеними у параграфі 1 цієї статті, та фінансові зобов’язання, пов’язані з діяльністю, яку здійснюють відповідно до цих Рішень, продовжують регулюватися зазначеними Рішеннями аж до повного їх завершення. За потреби, будь-які завдання, не завершені комітетами, створеними згідно з Рішеннями, зазначеними у параграфі 1 цієї статті, виконує комітет, зазначений у статті 10.

3. Фінансові ресурси, виділені на реалізацію конкретної програми, також можна використовувати для покриття витрат на технічну та адміністративну допомогу, необхідну для забезпечення переходу від конкретної програми до заходів, передбачених Рішеннями 2006/971/ЄС, 2006/972/ЄС, 2006/973/ЄС, 2006/974/ЄС та 2006/975/ЄС.

Це Рішення набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Це Рішення адресовано державам-членам.

1.1. Загальна інформація

Регламент (ЄС) № 1291/2013 передбачає комплекс принципів, спрямованих на підтримку програмного підходу, за допомогою якого діяльність у стратегічний та інтегрований спосіб сприяє досягненню цілей цього Регламенту, та покликаних забезпечити належну взаємодоповнюваність з іншими відповідними стратегіями та програмами по всій території Союзу.

Непряму діяльність в рамках програми "Горизонт 2020" здійснюватимуть за допомогою форм фінансування, передбачених у Регламенті (ЄС, Євратом) Європейського Парламенту і Ради № 966/2012 (- 15), зокрема грантів, премій, закупівель і фінансових інструментів. Усі форми фінансування будуть використані у гнучкий спосіб на всі загальні та конкретні цілі програми "Горизонт 2020"; їх використання буде визначене відповідно до потреб і специфіки кожної конкретної цілі.

Особливу увагу приділятимуть забезпеченню збалансованого підходу до досліджень та інновацій, які не обмежуються лише розробленням нових продуктів і послуг на основі наукових і технологічних відкриттів, а поєднують ще й такі аспекти як нове застосування наявних технологій, безперервне вдосконалення, а також нетехнологічні та соціальні інновації. Тільки цілісний підхід до інновацій може одночасно долати суспільні виклики та сприяти появі нових конкурентоспроможних підприємств і галузей.

Зокрема, щодо пріоритету "Суспільні виклики" та конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", особливий акцент буде зроблено на науково-дослідній та інноваційній діяльності, доповненій діяльністю, близькою до кінцевого споживача та ринку, такою як демонстрація, пілотні проекти або доведення концепції. У відповідних випадках це також включатиме діяльність, спрямовану на підтримку соціальних інновацій і підходів, пов’язаних з попитом, як-от попередня стандартизація або докомерційні закупівлі, закупівлі інноваційних рішень, стандартизація та інші заходи, спрямовані на споживача, які допоможуть прискорити розгортання та поширення інноваційних продуктів і послуг на ринку. Окрім цього, надаватимуть надано достатньо простору висхідним підходам до конкурсних заявок, а діяльність, передбачену в робочих програмах, визначатимуть в широкому сенсі. В рамках кожного виклику і кожної технології діятимуть відкриті, легкі та швидкі схеми з метою надання провідним дослідникам, підприємцям і підприємствам Європи можливості висувати революційні рішення на свій вибір.

Детальне визначення пріоритетів протягом реалізації програми "Горизонт 2020" передбачатиме стратегічний підхід до планування програм досліджень з використанням режимів врядування, які тісно пов’язані з формуванням політики, але виходять за межі традиційних галузевих політик. Це буде ґрунтуватися на чітких доказах, аналізі та прогнозах; при цьому прогрес вимірюватимуть за допомогою низки надійних показників ефективності. Такий наскрізний підхід до планування програм і врядування дозволить забезпечити ефективну координацію між усіма конкретними цілями програми "Горизонт 2020" і сприятиме подоланню наскрізних викликів, пов’язаних зі сталістю, змінами клімату, суспільними та гуманітарними науками або морськими науками та технологіями.

Визначення пріоритетів рівною мірою ґрунтуватиметься на широкому спектрі думок і рекомендацій. У відповідних випадках залучатимуть групи незалежних експертів, створені спеціально для надання консультацій щодо реалізації програми "Горизонт 2020" або будь-якої з її конкретних цілей. Такі групи експертів мають демонструвати належний рівень знань і досвіду у відповідних галузях і мати у своєму складі представників різних професійних кіл, у тому числі науковців, промисловості та організацій громадянського суспільства. У відповідних випадках також враховують консультації Комітету Європейського науково-дослідного простору та інновацій (КЄНДПІ), інших груп, пов’язаних з ЄНДП, і Групи у справах політики щодо підприємств (ГСПП) стосовно визначення та формулювання стратегічних пріоритетів.

У процесі визначення пріоритетів можуть також враховувати стратегічні дослідницькі програми європейських технологічних платформ, спільні програмні ініціативи або внески Європейських інноваційних партнерств. У відповідних випадках партнерства в рамках публічного сектора та публічно-приватні партнерства, які одержують підтримку через програму "Горизонт 2020", також сприятимуть процесу визначення пріоритетів та реалізації згідно з Регламентом (ЄС) № 1291/2013. Регулярна взаємодія з кінцевими споживачами, громадянами та організаціями громадянського суспільства за допомогою відповідних методик, як-от консенсусні конференції, оцінювання технології участі або безпосередня участь у дослідницьких та інноваційних процесах, також стане наріжним каменем у процесі визначення пріоритетів.

Оскільки програма "Горизонт 2020" розрахована на сім років, економічний, суспільний і політичний контексти, у яких вона буде впроваджуватися, можуть значно змінитися протягом зазначеного періоду. Програма "Горизонт 2020" повинна бути здатною адаптуватися до таких змін. Отже, для кожної конкретної цілі передбачено можливість включити підтримку діяльності, яка виходить за межі опису, наведеного нижче, у випадках, коли така підтримка належним чином обґрунтована і враховує істотні зміни, політичні потреби або непередбачені події.

Діяльність, яку підтримують в рамках різних частин, та її конкретні цілі у відповідних випадках необхідно реалізовувати у спосіб, що забезпечує взаємодоповнюваність і узгодженість між ними.

1.2. Доступ до фінансування ризиків

Програма "Горизонт 2020" допоможе компаніям та іншим типам суб’єктів отримати доступ до позик, гарантій і капітального фінансування за допомогою двох механізмів.

Механізм кредитного фінансування забезпечить можливість отримання окремими бенефіціарами позик для досліджень та інновацій; гарантій фінансовими посередниками, що надають позики бенефіціарам; комбінацій позик і гарантій, а також гарантій або контргарантій для національних, регіональних і місцевих схем кредитного фінансування. Він поєднуватиме вікно для МСП, які зосереджують свою діяльність на дослідженнях та інноваціях, з сумами позик, що доповнюють фінансування МСП механізмом гарантування позик у рамках програми конкурентоспроможності підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020).

Механізм капітального фінансування забезпечить венчурний капітал і/або капітал для проміжного фінансування окремих підприємств на початковому етапі (вікно початкового фінансування). Цей механізм також здійснюватиме інвестиції на етапах розширення і зростання спільно з механізмом капітального фінансування задля зростання в рамках програми COSME, зокрема інвестиції у фонди фондів.

Такі механізми будуть ключовими для конкретної цілі "Доступ до фінансування ризиків", але у відповідних випадках можуть також бути використані для всіх інших конкретних цілей програми "Горизонт 2020".

Механізм капітального фінансування та вікно для МСП в рамках механізму кредитного фінансування впроваджуватимуть як частину двох фінансових інструментів Союзу, які надають власний капітал і кредитні кошти на підтримку науково-інноваційної діяльності та зростання МСП у поєднанні з капітальним і кредитним фінансуванням у рамках програми COSME.

1.3. Комунікація, використання та розповсюдження результатів

Основна додана вартість досліджень та інновацій, які фінансують на рівні Союзу - це можливість розповсюджувати і використовувати результати та звітувати про них на загальноєвропейському рівні для посилення їх впливу. Отже, програма "Горизонт 2020" у рамках усіх своїх конкретних цілей включатиме цілеспрямовану підтримку розповсюдженню результатів (у тому числі через відкритий доступ до наукових публікацій), комунікацію та діалог, з особливим наголосом на донесенні результатів до кінцевого споживача, громадян, науковців, організацій громадянського суспільства, промисловості та виробників політики. З цією метою програма "Горизонт 2020" може використовувати мережі для передачі інформації. Комунікаційна діяльність, яку ведуть у рамках програми "Горизонт 2020", сприятиме поширенню інформації, що результати було отримано за фінансової підтримки Союзу, а також буде спрямована на підвищення обізнаності громадськості щодо важливості досліджень та інновацій через публікації, події, сховища знань, бази даних, веб-сайти або цільове використання соціальних мереж.

Програма "Горизонт 2020" структурована довкола цілей, визначених для трьох її пріоритетів: "Передова наука", "Лідерство в промисловості" та "Суспільні виклики". Особливу увагу приділятимуть забезпеченню належної координації між цими пріоритетами та повному використанню синергій між усіма конкретними цілями для максимального посилення їх сукупного впливу на цілі політики Союзу вищого рівня. Отже, цілей програми "Горизонт 2020" досягатимуть шляхом зосередження на пошуку ефективних рішень, які виходять далеко за межі підходу, що ґрунтується лише на традиційних наукових і технологічних дисциплінах і секторах економіки.

Наскрізну діяльність пропагуватимуть в рамках частини I "Передова наука", частини II "Лідерство в промисловості", частини III "Суспільні виклики", частини IV "Поширення передового досвіду та розширення участі" та частини V "Наука з суспільством і для суспільства" з метою спільного розвитку нових знань, майбутніх і новітніх технологій, дослідницьких інфраструктур і ключових компетенцій. Дослідницькі інфраструктури буде також мобілізовано для ширшого використання у суспільстві, як-от у публічних послугах, підтримці науки, громадської безпеки та культури. Окрім цього, визначення пріоритетів прямої діяльності СНДЦ і діяльності Європейського інституту інновацій та технологій (ЄІІТ) протягом періоду реалізації належним чином узгоджуватимуть з іншими частинами програми "Горизонт 2020".

Окрім цього, у багатьох випадках, ефективне сприяння досягненню цілей стратегії "Європа 2020" і флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" потребуватиме розроблення міждисциплінарних рішень, що охоплюватимуть різноманітні конкретні цілі програми "Горизонт 2020". Програма "Горизонт 2020" містить окремі положення для стимулювання такої наскрізної діяльності, зокрема шляхом ефективного об’єднання бюджетів. Це також включає, наприклад, можливість використовувати положення про фінансові інструменти та спеціальний інструмент для МСП в рамках пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

Наскрізна діяльність також надзвичайно важлива для стимулювання взаємодії між пріоритетом "Суспільні виклики" та конкретною ціллю "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", необхідної для здійснення серйозних технологічних проривів. Прикладами галузей, де можна розробити такий тип взаємодії, є електронна система охорони здоров’я, розумні електросистеми, інтелектуальні транспортні системи, пріоритетизація діяльності, пов’язаної зі зміною клімату, наномедицина, новітні матеріали для легких транспортних засобів або розвиток промислових біопроцесів і біопродуктів. Тому буде посилено взаємодію між пріоритетом "Суспільні виклики" і розвитком загальних високоефективних і промислових технологій. Це враховуватимуть при розробленні багаторічних стратегій і визначенні пріоритетів для кожної з таких конкретних цілей. Це вимагатиме повного залучення до реалізації стейкхолдерів, які представляють різні точки зору; а у багатьох випадках це також вимагатиме дій, спрямованих на об’єднання фінансування конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і відповідних конкретних цілей у рамках пріоритету "Суспільні виклики".

Особливу увагу зосереджуватимуть на координації діяльності, фінансованої в рамках програми "Горизонт 2020", з діяльністю в рамках інших програм фінансування, які діють у Союзі, як-от спільна аграрна політика, спільна політика щодо рибальства, програма "Життя", програма "Еразмус+" або програма "Здоров’я для зростання", а також програм Союзу, спрямованих на фінансування зовнішніх відносин і розвитку. Це включає відповідне узгодження з політикою гуртування в контексті національних і регіональних стратегій у сфері досліджень та інновацій для розумної спеціалізації, де підтримка створення потенціалу досліджень та інновацій на регіональному рівні може стати "сходинкою до досконалості"; створення регіональних провідних науково-дослідних центрів може допомогти подолати розрив у сфері інновацій у Європі, або підтримка великомасштабних демонстраційних і пілотних проектів може допомогти у досягненні цілі зміцнення лідерства в промисловості в Європі.

Науково-дослідна діяльність у сфері суспільних і гуманітарних наук буде повністю інтегрована до кожного з пріоритетів і кожної з конкретних цілей програми "Горизонт 2020". Це передбачає широкі можливості для підтримки таких досліджень через конкретні цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", "Програма імені Марії Склодовської-Кюрі" або "Дослідницькі інфраструктури".

З цією метою пріоритет також надаватимуть суспільним і гуманітарним наукам як суттєвому елементу діяльності, необхідної для зміцнення лідерства в промисловості та подолання всіх суспільних викликів. Що стосується останнього, тут ідеться, зокрема, про таке: розуміння визначальних чинників здоров’я та оптимізація дієвості надання медичної допомоги; підтримка політики розширення можливостей сільських районів; дослідження та збереження культурної спадщини і багатства Європи; сприяння поінформованому вибору споживачів; створення інклюзивної цифрової екосистеми, яка ґрунтується на знаннях та інформації; надійне вироблення та ухвалення рішень щодо енергетичної політики і в питаннях забезпечення орієнтованої на споживача європейської електромережі та переходу до сталої енергетичної системи; підтримка на основі фактичних даних транспортної політики та прогнозування; підтримка стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації, ініціатив щодо ресурсоефективності та заходів, спрямованих на створення зеленої та сталої економіки; а також розуміння культурних і соціально-економічних аспектів питань безпеки, ризику та управління (зокрема юридичних аспектів і прав людини).

Окрім цього, в рамках конкретної цілі "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства" підтримку надаватимуть дослідженням у сфері суспільних і гуманітарних наук з горизонтальних питань, як-от створення умов для розумного та сталого зростання, суспільні, культурні та поведінкові трансформації в європейських суспільствах, соціальні інновації, інновації в публічному секторі або позиція Європи як глобального гравця.

Діяльність у рамках програми "Горизонт 2020", спрямована на інформоване залучення громадян і громадянського суспільства до досліджень та інновацій, а також на діалог із ними, поглиблює зв’язок і взаємодію між наукою та суспільством, а також сприяє відповідальним дослідженням та інноваціям, науковій освіті, науковій комунікації і культурі, та зміцнює довіру суспільства до науки та інновацій.