Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 від 27 листопада 2019 року про пруденційні вимоги для інвестиційних фірм та про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1093/2010, (ЄС) № 575/2013, (ЄС) № 600/2014 та (ЄС) № 806/2014

Якщо звільнення було надане на підставі статті 8(1)-(5), установи та, якщо застосовно, фінансові холдингові компанії або фінансові холдингові компанії змішаного типу, які входять до складу підгрупи ліквідності, повинні дотримуватися положень частини шостої та пункту (d) статті 430(1) цього Регламенту на консолідованій основі або на субконсолідованій основі підгрупи ліквідності.";

(7) статті 15, 16 і 17 вилучити;

(8) у статті 81(1) пункт (a) викласти в такій редакції:

"(a) дочірня компанія є одним із зазначених нижче суб’єктів:

(i) установою;

(ii) суб’єктом господарювання, який, згідно із застосовним національним правом, підпадає під дію вимог цього Регламенту і Директиви 2013/36/ЄС;

(iii) проміжною фінансовою холдинговою компанією або проміжною фінансовою холдинговою компанією змішаного типу, яка підпадає під дію вимог цього Регламенту на субконсолідованій основі, або проміжною інвестиційною холдинговою компанією, яка підпадає під дію вимог Регламенту (ЄС) № 2019/2033 на консолідованій основі;

(iv) інвестиційною фірмою;

(v) проміжною фінансовою холдинговою компанією у третій країні, за умови що така проміжна фінансова холдингова компанія підпадає під дію пруденційних вимог, які є настільки ж суворими, як і пруденційні вимоги, що застосовуються до кредитних установ такої третьої країни, і що Комісія ухвалила рішення відповідно до статті 107(4) про те, що такі пруденційні вимоги є щонайменше еквівалентними вимогам, які визначені в цьому Регламенті;";

(9) у статті 82 пункт (a) викласти у такій редакції:

"(a) дочірня компанія є одним із зазначених нижче суб’єктів:

(i) установою;

(ii) суб’єктом господарювання, який, згідно із застосовним національним правом, підпадає під дію вимог цього Регламенту і Директиви 2013/36/ЄС;

(iii) проміжною фінансовою холдинговою компанією або проміжною фінансовою холдинговою компанією змішаного типу, яка підпадає під дію вимог цього Регламенту на субконсолідованій основі, або проміжною інвестиційною холдинговою компанією, яка підпадає під дію вимог Регламенту (ЄС) № 2019/2033 на консолідованій основі;

(iv) інвестиційною фірмою;

(v) проміжною фінансовою холдинговою компанією у третій країні, за умови що така проміжна фінансова холдингова компанія підпадає під дію пруденційних вимог, які є настільки ж суворими, як і пруденційні вимоги, що застосовуються до кредитних установ такої третьої країни, і що Комісія ухвалила рішення відповідно до статті 107(4) про те, що такі пруденційні вимоги є щонайменше еквівалентними вимогам, які визначені в цьому Регламенті;";

(10) До статті 84 внести такі зміни:

(a) параграф 1 викласти в такій редакції:

"1. Установи визначають суму часток меншості дочірньої компанії, включеної до консолідованого основного капіталу першого рівня, шляхом віднімання від часток меншості такого суб’єкта господарювання результату множення суми, зазначеної в пункті (a), на відсоток, зазначений у пункті (b), таким чином:

(a) основний капітал першого рівня дочірньої компанії мінус менше з таких значень:

(i) сума основного капіталу першого рівня такої дочірньої компанії, яка повинна відповідати зазначеним нижче сумам:

- сумі вимоги, встановленої в пункті (a) статті 92(1) цього Регламенту, вимог, зазначених у статтях 458 та 459 цього Регламенту, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, вимоги до комбінованого буферного капіталу, означеної в пункті (6) статті 128 зазначеної Директиви, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах тією мірою, якою основний капітал першого рівня повинен відповідати таким вимогам,

- якщо відповідна дочірня компанія є інвестиційною фірмою - сумі вимоги, встановленої у статті 11 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у пункті (a) статті 39(2) Директиви (ЄС) 2019/2034, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах тією мірою, якою основний капітал першого рівня повинен відповідати таким вимогам;

(ii) сума консолідованого основного капіталу першого рівня, який стосується такої дочірньої компанії, що вимагається на консолідованій основі для дотримання суми вимоги, встановленої в пункті (a) статті 92(1) цього Регламенту, вимог, зазначених у статтях 458 та 459 цього Регламенту, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, вимоги до комбінованого буферного капіталу, означеної в пункті (6) статті 128 зазначеної Директиви, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах тією мірою, якою основний капітал першого рівня повинен відповідати таким вимогам;

(b) частки меншості дочірньої компанії, виражені як відсоток усіх елементів основного капіталу першого рівня такого суб’єкта господарювання.";

(b) параграф 3 викласти у такій редакції:

"3. Якщо компетентний орган відступає від застосування пруденційних вимог на індивідуальній основі, як встановлено у статті 7 цього Регламенту або, якщо застосовно, як встановлено у статті 6 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, частки меншості дочірніх компаній, до яких застосовується звільнення, не повинні враховуватися у власних коштах на субконсолідованому або консолідованому рівні, залежно від випадку.";

(11) До статті 85 внести такі зміни:

(a) параграф 1 викласти в такій редакції:

"1. Установи визначають суму кваліфікованого капіталу першого рівня дочірньої компанії, яка включається до консолідованих власних коштів, шляхом віднімання від кваліфікованого капіталу першого рівня відповідного суб’єкта господарювання результату множення суми, зазначеної в пункті (a), на відсоток, зазначений у пункті (b), таким чином:

(a) капітал першого рівня дочірньої компанії мінус менше з таких значень:

(i) сума капіталу першого рівня дочірньої компанії, яка повинна відповідати зазначеним нижче сумам:

- сумі вимоги, встановленої в пункті (b) статті 92(1) цього Регламенту, вимог, зазначених у статтях 458 та 459 цього Регламенту, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, вимоги до комбінованого буферного капіталу, означеної в пункті (6) статті 128 зазначеної Директиви, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах тією мірою, якою капітал першого рівня повинен відповідати таким вимогам,

- якщо відповідна дочірня компанія є інвестиційною фірмою - сумі вимоги, встановленої у статті 11 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у пункті (a) статті 39(2) Директиви (ЄС) 2019/2034, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах тією мірою, якою капітал першого рівня повинен відповідати таким вимогам;

(ii) сума консолідованого капіталу першого рівня, який стосується такої дочірньої компанії, що вимагається на консолідованій основі для дотримання суми вимоги, встановленої в пункті (b) статті 92(1) цього Регламенту, вимог, зазначених у статтях 458 та 459 цього Регламенту, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, вимоги до комбінованого буферного капіталу, означеної в пункті (6) статті 128 зазначеної Директиви, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах тією мірою, якою капітал першого рівня повинен відповідати таким вимогам;

(b) кваліфікований капітал першого рівня дочірньої компанії, виражений як відсоток усіх елементів основного та додаткового капіталу першого рівня такого суб’єкта господарювання.";

(b) параграф 3 викласти у такій редакції:

"3. Якщо компетентний орган відступає від застосування пруденційних вимог на індивідуальній основі, як встановлено у статті 7 цього Регламенту або, якщо застосовно, як встановлено у статті 6 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, інструменти капіталу першого рівня дочірніх компаній, до яких застосовується звільнення, не повинні враховуватися у власних коштах на субконсолідованому або консолідованому рівні, залежно від випадку.";

(12) До статті 87 внести такі зміни:

(a) параграф 1 викласти в такій редакції:

"1. Установи визначають суму кваліфікованих власних коштів дочірньої компанії, яка включається до консолідованих власних коштів, шляхом віднімання від кваліфікованих власних коштів такого суб’єкта господарювання результату множення суми, зазначеної в пункті (a), на відсоток, зазначений у пункті (b), таким чином:

(a) власні кошти дочірньої компанії мінус менше з таких значень:

(i) сума власних коштів дочірньої компанії, яка повинна відповідати зазначеним нижче сумам:

- сумі вимоги, встановленої в пункті (c) статті 92(1) цього Регламенту, вимог, зазначених у статтях 458 та 459 цього Регламенту, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, вимоги до комбінованого буферного капіталу, означеної в пункті (6) статті 128 зазначеної Директиви, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах,

- якщо відповідна дочірня компанія є інвестиційною фірмою - сумі вимоги, встановленої у статті 11 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у пункті (a) статті 39(2) Директиви (ЄС) 2019/2034, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах;

(ii) сума власних коштів, яка стосується такої дочірньої компанії, що вимагається на консолідованій основі для дотримання суми вимоги, встановленої в пункті (c) статті 92(1) цього Регламенту, вимог, зазначених у статтях 458 та 459 цього Регламенту, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, вимоги до комбінованого буферного капіталу, означеної в пункті (6) статті 128 зазначеної Директиви, і будь-яких додаткових національних наглядових вимог до власних коштів у третіх країнах;

(b) кваліфіковані власні кошти компанії, виражені як відсоток суми всіх елементів основного капіталу першого рівня, елементів додаткового капіталу першого рівня та елементів капіталу другого рівня, без урахування сум, зазначених у пунктах (c) і (d) статті 62, такого суб’єкта господарювання.";

(b) параграф 3 викласти у такій редакції:

"3. Якщо компетентний орган відступає від застосування пруденційних вимог на індивідуальній основі, як встановлено у статті 7 цього Регламенту або, якщо застосовно, як встановлено у статті 6 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, інструменти власних коштів дочірніх компаній, до яких застосовується звільнення, не повинні враховуватися у власних коштах на субконсолідованому або консолідованому рівні, залежно від випадку.";

(13) До статті 93 внести такі зміни:

(a) параграф 3 вилучити;

(b) параграфи 4, 5 і 6 викласти у такій редакції:

"4. Якщо контроль над установою, яка належить до категорії, зазначеної у параграфі 2, переходить до фізичної або юридичної особи, відмінної від особи, яка попередньо здійснювала контроль над установою, розмір власних коштів зазначеної установи повинен досягти суми необхідного початкового капіталу.

5. Якщо відбувається злиття двох або більше установ, які належать до категорії, зазначеної у параграфі 2, розмір власних коштів установи, що є результатом злиття, не повинен опускатися нижче загального розміру власних коштів об’єднаних установ на момент злиття, поки не буде досягнуто суми необхідного початкового капіталу.

6. Якщо компетентні органи вважають, що для забезпечення платоспроможності установи повинна бути виконана вимога, встановлена у параграфі 1, положення, встановлені у параграфах 2, 4 і 5, не застосовуються.";

(14) у главі 1 розділу І частини третьої секцію 2 (статті 95-98) вилучити з 26 червня 2026 року;

(15) у статті 119 параграф 5 викласти в такій редакції:

"5. Експозиції фінансових установ, які авторизовані та підлягають нагляду з боку компетентних органів і які підпадають під дію пруденційних вимог, що є порівнянними з вимогами, які застосовуються до установ у розрізі надійності, повинні розглядатися як експозиції установ.

Для цілей цього параграфа пруденційні вимоги, встановлені в Регламенті (ЄС) № 2019/2033, вважаються порівнянними з вимогами, які застосовуються до установ у розрізі надійності.";

(16) у другому підпараграфі статті 162(3) пункт (a) викласти в такій редакції:

"(a) експозиції установ або інвестиційних фірм, що виникають у зв’язку з погашенням валютних зобов’язань;";

(17) До статті 197 внести такі зміни:

(a) у параграфі 1 пункт (c) викласти в такій редакції:

"(c) боргові цінні папери, випущені установами або інвестиційними фірмами, цінні папери яких мають кредитну оцінку установи зовнішнього кредитного оцінювання, яка, згідно з визначенням EBA, відповідає рівню кредитної якості 3 або вище відповідно до правил визначення ваг ризику для експозицій установ згідно з главою 2;";

(b) у параграфі 4 вступну фразу викласти у такій редакції:

"4. Установа може використовувати боргові цінні папери, які випущені іншими установами або інвестиційними фірмами і які не мають кредитної оцінки установи зовнішнього кредитного оцінювання, як прийнятне забезпечення, якщо такі боргові цінні папери відповідають зазначеним нижче критеріям:";

(18) у статті 200 пункт (c) викласти в такій редакції:

"(c) інструменти, випущені сторонньою установою або інвестиційною фірмою, які підлягають зворотному викупу такою установою або інвестиційною фірмою на вимогу.";

(19) у статті 202 вступну фразу викласти у такій редакції:

"Установа може використовувати установи, інвестиційні фірми, страхові і перестрахові компанії та експортно-кредитні агентства в якості допустимих надавачів не забезпеченого фінансово кредитного захисту, що підпадає під дію режиму, визначеного у статті 153(3), якщо вони відповідають таким умовам:";

(20) у статті 224 параграф 6 викласти в такій редакції:

"6. Для цінних паперів без рейтингу, які випущені установами або інвестиційними фірмами та відповідають критеріям прийнятності у статті 197(4), поправки на волатильність є тими самими, що й для цінних паперів, випущених установами або корпораціями із зовнішньою кредитною оцінкою, що відповідає рівню кредитної якості 2 або 3.";

(21) статтю 227(3) доповнити пунктом такого змісту:

"(ba) інвестиційні фірми;";

(22) у статті 243(1) другий підпараграф викласти в такій редакції:

"У випадку торгової дебіторської заборгованості пункт (b) першого підпараграфа не застосовується, якщо кредитний ризик, пов’язаний із такою торговою дебіторською заборгованістю, повністю покривається прийнятним кредитним захистом згідно з главою 4, за умови, що в зазначеному випадку надавач захисту є установою, інвестиційною фірмою, страховою або перестраховою компанією.";

(23) у статті 382(4) пункт (b) викласти в такій редакції:

"(b) внутрішньогрупові операції, як передбачено у статті 3 Регламенту (ЄС) № 648/2012, крім випадків, коли держави-члени ухвалюють національне законодавство, що вимагає структурного відокремлення в межах банківської групи, у зв’язку з чим компетентні органи можуть вимагати, щоб такі внутрішньогрупові операції між структурно відокремленими суб’єктами включалися до вимог до власних коштів;";

(24) статтю 388 вилучити;

(25) у статті 395(1) перший підпараграф викласти у такій редакції:

"1. Установа не повинна брати на себе експозиції щодо клієнта або групи пов’язаних клієнтів, вартість якої перевищує 25% її капіталу першого рівня з урахуванням результату пом’якшення кредитного ризику згідно зі статтями 399-403. Якщо такий клієнт є установою або інвестиційною фірмою або якщо група пов’язаних клієнтів включає одну або більше установ чи інвестиційних фірм, указане значення не повинне перевищувати 25% капіталу першого рівня установи або 150 млн євро, залежно від того, яке із цих значень є більшим, за умови, що сума значень вартості експозиції, з урахуванням результату пом’якшення кредитного ризику згідно зі статтями 399-403, до всіх пов’язаних клієнтів, які не є установами або інвестиційними фірмами, не перевищує 25% капіталу першого рівня установи.";

(26) До статті 402(3) внести такі зміни:

(a) пункт (a) викласти в такій редакції:

"(a) контрагент є установою або інвестиційною фірмою;";

(b) пункт (e) викласти в такій редакції:

"(e) установа повідомляє компетентним органам, згідно зі статтею 394, загальну суму експозицій до кожної іншої установи або інвестиційної фірми, які підпадають під дію умов, передбачених у цьому параграфі.";

(27) у статті 412 параграф 4a викласти в такій редакції:

"4a. Делегований акт, зазначений у статті 460(1), застосовується до установ.";

(28) у пункті (a) статті 422(8) пункт (i) викласти в такій редакції:

"(i) материнська або дочірня установа установи, материнська або дочірня інвестиційна фірма установи чи інша дочірня компанія тієї самої материнської установи або материнської інвестиційної фірми;";

(29) у статті 428a пункт (d) вилучити;

(30) у статті 430b параграф 1 викласти в такій редакції:

"1. З дати застосування делегованого акта, зазначеного у статті 461a, кредитні установи, які не відповідають умовам, визначеним у статті 94(1), та умовам, визначеним у статті 325a(1), повинні надавати, для позицій торгового портфеля та всіх позицій поза торговим портфелем, які підпадають під валютні або товарні ризики, результати обчислень згідно з альтернативним стандартизованим підходом, визначеним у главі 1a розділу IV частини третьої, на тій самій основі, на якій такі установи звітують про виконання обов’язків, встановлених у пунктах (b)(i) та (c) статті 92(3).";

(31) у статті 456(1) пункти (f) та (g) вилучити;

(32) До статті 493 внести такі зміни:

(a) параграф 1 викласти в такій редакції:

"До 26 червня 2021 року положення про великі експозиції, як встановлено у статтях 387-403 цього Регламенту, не застосовуються до інвестиційних фірм, основна діяльність яких полягає виключно в наданні інвестиційних послуг або здійсненні інвестиційної діяльності щодо фінансових інструментів, визначених у пунктах (5), (6), (7), (9), (10) та (11) секції С додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, і до яких станом на 31 грудня 2006 року не застосовувалася Директива Європейського Парламенту і Ради 2004/39/ЄС (*8).

(b) параграф 2 вилучити;

(33) статтю 498 викласти в такій редакції:

"Стаття 498

Звільнення для дилерів товарів

До 26 червня 2021 року положення про вимоги до власних коштів, як встановлено у цьому Регламенті, не застосовуються до інвестиційних фірм, основна діяльність яких полягає виключно в наданні інвестиційних послуг або здійсненні інвестиційної діяльності щодо фінансових інструментів, визначених у пунктах (5), (6), (7), (9), (10) та (11) секції С додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, і до яких станом на 31 грудня 2006 року не застосовувалася Директива 2004/39/ЄС.";

(34) у статті 508 параграфи 2 та 3 вилучити;

(35) у пункті (1) додатка І пункт (d) викласти в такій редакції:

"(d) індосаменти на векселях не містять найменування іншої установи або інвестиційної фірми;";

(36) До додатка III внести такі зміни:

(a) у пункті (3) пункт (b) викласти у такій редакції:

"(b) вони не є зобов’язанням установи, інвестиційної фірми або будь-якого з її афілійованих суб’єктів.";

(b) у пункті (5) пункт (b) викласти у такій редакції:

"(b) вони не є зобов’язанням установи, інвестиційної фірми або будь-якого з її афілійованих суб’єктів.";

(c) у пункті (6) пункт (a) викласти в такій редакції:

"(a) вони не є вимогою до суб’єкта спеціального призначення для цілей сек’юритизації, установи, інвестиційної фірми або будь-якого з їхніх афілійованих суб’єктів;";

(d) пункт 7 викласти в такій редакції:

"7. Обігові цінні папери, інші ніж ті, що зазначені в пунктах 3-6, яким присвоєна вага ризику 50% або вище згідно з главою 2 розділу ІІ частини третьої або яким присвоєний внутрішній рейтинг еквівалентної кредитної якості і які не є вимогою до суб’єкта спеціального призначення для цілей сек’юритизації, установи, інвестиційної фірми або будь-якого з їхніх афілійованих суб’єктів.";

(e) пункт 11 викласти в такій редакції:

"11. Біржові акції основного капіталу, які підлягають централізованому клірингу, включені в розрахунок основного фондового індексу, номіновані в національній валюті держави-члена і не випущені установою, інвестиційною фірмою чи будь-яким з її афілійованих суб’єктів.".

До Регламенту (ЄС) № 600/2014 внести такі зміни:

(1) статтю 1 доповнити таким параграфом:

"4a. Глава 1 розділу VII цього Регламенту також застосовується до фірм третіх країн, які надають інвестиційні послуги або здійснюють інвестиційну діяльність у Союзі.";

(2) у розділі ІІІ назву викласти у такій редакції:

ПРОЗОРІСТЬ ДЛЯ СИСТЕМАТИЧНИХ ІНТЕРНАЛІЗАТОРІВ ТА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ФІРМ, ЯКІ ТОРГУЮТЬ ПОЗА ОРГАНІЗОВАНИМ РИНКОМ, І РЕЖИМ РОЗМІРІВ КРОКУ ЗМІНИ ЦІНИ ДЛЯ СИСТЕМАТИЧНИХ ІНТЕРНАЛІЗАТОРІВ ";

(3) додати статтю такого змісту:

"Стаття 17a

Розміри кроку зміни ціни

Котирування, покращення ціни за такими котируваннями та ціни виконання систематичних інтерналізаторів повинні відповідати розмірами кроку зміни ціни, встановленим згідно зі статтею 49 Директиви 2014/65/ЄС.

Застосування розмірів кроку зміни ціни не повинне перешкоджати систематичним інтерналізаторам зіставляти великі за обсягом розпорядження за середньою ціною між поточними цінами купівлі та продажу.";

(4) До статті 46 внести такі зміни:

(a) параграф 2 доповнити пунктом такого змісту:

"(d) фірма встановила належні механізми та процедури повідомлення інформації, визначеної в параграфі 6а.";

(b) у параграфі 4 п’ятий підпараграф викласти в такій редакції:

"Держави-члени можуть дозволяти фірмам третіх країн надавати інвестиційні послуги або здійснювати інвестиційну діяльність із наданням додаткових послуг для прийнятних контрагентів і професійних клієнтів у розумінні секції І додатка ІІ до Директиви 2014/65/ЄС на їхній території згідно з національними режимами, якщо рішення Комісії відповідно до статті 47(1) не було ухвалене або було ухвалене, але більше не діє або не охоплює відповідні послуги чи діяльність.";

(c) у параграфі 5 третій підпараграф викласти в такій редакції:

"Держави-члени повинні забезпечити, щоб у випадках, коли прийнятний контрагент або професійний клієнт у розумінні секції І додатка ІІ до Директиви 2014/65/ЄС, заснований або розташований у Союзі, ініціює, за власною виключною ініціативою, надання інвестиційної послуги або здійснення інвестиційної діяльності фірмою третьої країни, ця стаття не застосовується до надання такої послуги або здійснення такої діяльності фірмою третьої країни для такої особи, включно з відносинами, безпосередньо пов’язаними з наданням такої послуги або здійсненням такої діяльності. Без обмеження внутрішньогрупових відносин, коли фірма третьої країни, у тому числі через суб’єкта, що діє від її імені або має тісні зв’язки з такою фірмою третьої країни або будь-якою особою, що діє від імені такого суб’єкта, пропонує свої послуги клієнтам або потенційним клієнтам у Союзі, це не вважається послугою, наданою за власною виключною ініціативою клієнта. Ініціатива з боку таких клієнтів не надає права фірмі третьої країни реалізувати такій особі нові категорії інвестиційних продуктів або інвестиційних послуг.";

(d) додати параграфи такого змісту:

"6a. Фірми третіх країн, які надають послуги або здійснюють діяльність згідно із цією статтею, повинні щорічно повідомляти ESMA про:

(a) обсяг і сферу охоплення послуг і діяльності, що їх фірми надають або здійснюють в Союзі, включно з географічним розподілом за державами-членами;

(b) для фірм, які здійснюють діяльність, зазначену в пункті (3) секції A додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, місячну мінімальну, середню та максимальну експозицію для контрагентів із ЄС;

(c) для фірм, які здійснюють діяльність, зазначену в пункті (6) секції A додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, загальну вартість фінансових інструментів, створених контрагентами із ЄС, які були гарантовані або розміщені на підставі твердого зобов’язання за попередні 12 місяців;

(d) оборот і сукупну вартість активів, що відповідають послугам і видам діяльності, зазначеним у пункті (a);

(e) чи були впроваджені механізми захисту інвесторів, а також їх детальний опис;

(f) політику та механізми управління ризиками, які застосовуються фірмою при наданні послуг та здійсненні видів діяльності, зазначених у пункті (a);

(g) механізми управління, включно з виконавцями ключових функцій щодо діяльності фірми в Союзі;

(h) будь-яку іншу інформацію, необхідну ESMA або компетентним органам для виконання їхніх завдань згідно із цим Регламентом.

ESMA повинен повідомити інформацію, отриману згідно із цим параграфом, компетентним органам держав-членів, у яких фірма третьої країни надає інвестиційні послуги або здійснює інвестиційну діяльність згідно із цією статтею.

У випадках, коли це необхідно для виконання завдань ESMA або компетентних органів згідно із цим Регламентом, ESMA може, у тому числі за запитом компетентного органу держави-члена, у якій фірма третьої країни надає інвестиційні послуги або здійснює інвестиційну діяльність згідно із цією статтею, вимагати від фірм третіх країн, які надають послуги або здійснюють діяльність згідно із цією статтею, надати будь-яку додаткову інформацію щодо їхньої діяльності.

6b. Якщо фірма третьої країни надає послуги або здійснює діяльність згідно із цією статтею, вона повинна передавати в розпорядження ESMA дані стосовно всіх розпоряджень і всіх операцій щодо фінансових інструментів у Союзі, які вона виконала за власний рахунок або від імені клієнтів, за п’ятирічний період.

За запитом компетентного органу держави-члена, у якій фірма третьої країни надає інвестиційні послуги або здійснює інвестиційну діяльність згідно із цією статтею, ESMA оцінює відповідні дані, передані в його розпорядження згідно з першим підпараграфом, і надає такі дані компетентному органу, що подав запит.

6c. Якщо фірма третьої країни не співпрацює в ході розслідування або виїзної інспекції, що проводиться згідно зі статтею 47(2), або якщо вона не виконує вимогу ESMA згідно з параграфом 6a або 6b цієї статті у встановлений строк і в належний спосіб, ESMA може відкликати її реєстрацію або тимчасово заборонити чи обмежити її діяльність згідно зі статтею 49.";

(e) параграф 7 викласти в такій редакції:

"7. ESMA, після консультацій із EBA, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити інформацію, яку повинна надавати фірма третьої країни, що подала заяву про реєстрацію, зазначену в параграфі 4, а також інформацію, яка повинна бути повідомлена згідно з параграфом 6а.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 26 вересня 2020 року.

Комісії делеговано повноваження доповнювати цей Регламент шляхом ухвалення регуляторних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.";

(f) додати параграф такого змісту:

"8. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб визначити формат, у якому необхідно подавати заяву про реєстрацію, зазначену в параграфі 4, і повідомляти інформацію, зазначену в параграфі 6а.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 26 вересня 2020 року.

Комісії надано повноваження доповнювати цей Регламент шляхом ухвалення імплементаційних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.";

(5) До статті 47 внести такі зміни:

(a) параграф 1 викласти в такій редакції:

"1. Комісія може ухвалити рішення згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 51(2), стосовно третьої країни, яким встановлюється, що правові та наглядові механізми такої третьої країни забезпечують усе зазначене нижче:

(a) що фірми, авторизовані в такій третій країні, виконують юридично зобов’язальні пруденційні, організаційні вимоги та вимоги щодо ведення бізнесу, які за своєю дією еквівалентні вимогам, визначеним у цьому Регламенті, Регламенті (ЄС) № 575/2013 та в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 (*9), у Директиві 2013/36/ЄС, Директиві 2014/65/ЄС та в Директиві Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2034 (*10), а також в імплементаційних інструментах, ухвалених згідно із зазначеними законодавчими актами;

(b) що фірми, авторизовані в такій третій країні, підлягають дієвому нагляду та забезпеченню виконання, що гарантує відповідність застосовним юридично зобов’язальним пруденційним, організаційним вимогам та вимогам щодо ведення бізнесу; та

(c) що правовими рамками такої третьої країни передбачена дієва еквівалентна система визнання інвестиційних фірм, авторизованих згідно з правовими режимами третьої країни.

У випадках, коли обсяг і сфера охоплення послуг, які надаються, і діяльності, яка здійснюється фірмами третіх країн у Союзі після ухвалення рішення, зазначеного в першому підпараграфі, ймовірно, є системно важливими для Союзу, юридично зобов’язальні пруденційні, організаційні вимоги та вимоги щодо ведення бізнесу, зазначені в першому підпараграфі, можуть вважатися такими, що за своєю дією еквівалентні вимогам, визначеним в актах, вказаних у зазначеному підпараграфі, тільки після детального та ретельного оцінювання. З цією метою Комісія повинна також оцінювати та брати до уваги конвергенцію у сфері нагляду між відповідною третьою країною та Союзом.

1a. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 50 для доповнення цього Регламенту шляхом уточнення обставин, за яких обсяг і сфера охоплення послуг, які надаються, і діяльності, яка здійснюється фірмами третіх країн у Союзі після ухвалення рішення, зазначеного в параграфі 1, ймовірно, є системно важливими для Союзу.

У випадках, коли обсяг і сфера охоплення послуг, які надаються, і діяльності, яка здійснюється фірмами третіх країн у Союзі, ймовірно, є системно важливими для Союзу, Комісія може доповнювати рішення щодо еквівалентності спеціальними операційними умовами, щоб забезпечити, що ESMA та національні компетентні органи мають необхідні засоби для запобігання регуляторному арбітражу та для моніторингу діяльності інвестиційних фірм третіх країн, зареєстрованих згідно зі статтею 46(2), що пов’язана з наданням послуг і здійсненням діяльності в Союзі, шляхом забезпечення відповідності таких фірм:

(a) вимогам, які за своєю дією еквівалентні вимогам, зазначеним у статтях 20 і 21;

(b) вимогам щодо звітування, які за своєю дією еквівалентні вимогам, зазначеним у статті 26, якщо відповідну інформацію неможливо отримати безпосередньо та на постійній основі згідно з меморандумом про взаєморозуміння з компетентним органом третьої країни;

(c) вимогам, які за своєю дією еквівалентні обов’язку щодо торгівлі, зазначеному у статтях 23 і 28, якщо застосовно.

При ухваленні рішення, зазначеного в параграфі 1 цієї статті, Комісія повинна враховувати, чи третя країна визначена як юрисдикція, що не співпрацює для цілей оподаткування, згідно з відповідною політикою Союзу або як третя країна з високим ризиком згідно зі статтею 9(2) Директиви (ЄС) 2015/849.

1b. Пруденційні, організаційні рамки та рамки ведення бізнесу третьої країни вважаються такими, що мають еквівалентну дію, якщо такі рамки відповідають усім зазначеним нижче умовам:

(a) фірми, які надають інвестиційні послуги або здійснюють інвестиційну діяльність у такій третій країні, підлягають авторизації, а також дієвому нагляду та забезпеченню виконання на постійній основі;

(b) фірми, які надають інвестиційні послуги або здійснюють інвестиційну діяльність у такій третій країні, підпадають під дію вимог до достатності капіталу та, зокрема, фірми, які надають послуги або здійснюють види діяльності, зазначені в пункті (3) або (6) секції A додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, підпадають під дію вимог до капіталу, що є порівнянними з вимогами, які вони застосовували би, якби були засновані в Союзі;

(c) фірми, які надають інвестиційні послуги або здійснюють інвестиційну діяльність у такій третій країні, підпадають під дію належних вимог, застосовних до акціонерів/ учасників і членів їхнього органу управління;

(d) фірми, які надають інвестиційні послуги або здійснюють інвестиційну діяльність у такій третій країні, підпадають під дію належних вимог щодо ведення бізнесу та організаційних вимог;

(e) прозорість і цілісність ринку забезпечуються шляхом запобігання зловживанням на ринку у формі інсайдерських операцій і маніпулювання ринком.

Для цілей параграфа 1 цієї статті при оцінюванні еквівалентності правил третьої країни в розрізі обов’язку щодо торгівлі, визначеного у статтях 23 і 28, Комісія також повинна оцінити, чи правовими рамками третьої країни передбачені критерії визнання торговельних майданчиків прийнятними для цілей виконання обов’язку щодо торгівлі, які мають таку саму дію, що й критерії, визначені згідно із цим Регламентом або згідно з Директивою 2014/65/ЄС.

(b) до параграфа 2 внести такі зміни:

(i) пункт (a) викласти в такій редакції:

"(a) механізм обміну інформацією між ESMA та компетентними органами відповідних третіх країн, включно з доступом до всієї відповідної інформації щодо фірм третіх країн, авторизованих у третіх країнах, яку вимагає надати ESMA, та, у відповідних випадках, механізми для подальшого обміну такою інформацією між ESMA та компетентними органами держав-членів;

(ii) пункт (c) викласти в такій редакції:

"(c) процедури, які стосуються координації діяльності з нагляду, у тому числі розслідувань і виїзних інспекцій, що їх може здійснювати ESMA у співпраці з компетентними органами держав-членів, у яких фірма третьої країни надає інвестиційні послуги або здійснює інвестиційну діяльність згідно зі статтею 46, якщо це необхідно для виконання завдань ESMA або компетентних органів згідно із цим Регламентом, з належним повідомленням про них компетентному органу третьої країни.";

(iii) додати пункт такого змісту:

"(d) процедури, які стосуються запиту про надання інформації відповідно до статті 46(6a) та (6b), що його може подавати ESMA до фірми третьої країни, зареєстрованої згідно зі статтею 46(2).";

(c) додати параграфи такого змісту:

"5. ESMA здійснює моніторинг регуляторних і наглядових змін, практик забезпечення виконання та інших відповідних ринкових змін у третіх країнах, стосовно яких Комісія ухвалила рішення щодо еквівалентності відповідно до параграфа 1, щоб перевірити, чи продовжують виконуватися умови, на основі яких були ухвалені такі рішення. ESMA повинен щорічно подавати до Комісії конфіденційний звіт про результати. Якщо ESMA вважає це доцільним, він може проводити консультації щодо звіту з EBA.

У такому звіті також повинні бути відображені тенденції, виявлені на основі даних, зібраних згідно зі статтею 46(6a), зокрема, стосовно фірм, які надають послуги або здійснюють види діяльності, зазначені в пунктах (3) і (6) секції A додатка І до Директиви 2014/65/ЄС.

6. Комісія повинна, на підставі звіту, зазначеного в параграфі 5, принаймні щорічно подавати звіт до Європейського Парламенту і Ради. Такий звіт повинен містити перелік рішень щодо еквівалентності, ухвалених або скасованих Комісією у звітному році, будь-які заходи, вжиті ESMA відповідно до статті 49, а також обґрунтування таких рішень і заходів.

Звіт Комісії повинен містити інформацію про моніторинг регуляторних і наглядових змін, практик забезпечення виконання та інших відповідних ринкових змін у третіх країнах, стосовно яких були ухвалені рішення щодо еквівалентності. У ньому також має бути оцінено, як транскордонне надання інвестиційних послуг фірмами третіх країн розвинулося в цілому та зокрема в контексті послуг або видів діяльності, зазначених у пунктах (3) і (6) секції A додатка І до Директиви 2014/65/ЄС. З часом звіт також повинен включати інформацію про поточні оцінювання еквівалентності, які проводить Комісія щодо третьої країни.";

(6) статтю 49 викласти у такій редакції:

"Стаття 49

Заходи, які вживає ESMA

1. ESMA може тимчасово заборонити або обмежити надання інвестиційних послуг або здійснення інвестиційної діяльності, з будь-якими додатковими послугами або без них, фірмою третьої країни відповідно до статті 46(1), якщо фірма третьої країни порушила будь-яку заборону або обмеження, встановлені ESMA або EBA згідно зі статтями 40 та 41 або компетентним органом згідно зі статтею 42, своєчасно та в належний спосіб не відповіла на запит ESMA згідно зі статтею 46(6a) та (6b) або якщо фірма третьої країни не співпрацює в ході розслідування або виїзної інспекції, які проводяться згідно зі статтею 47(2).

2. Без обмеження параграфа 1, ESMA відкликає реєстрацію фірми третьої країни в реєстрі, створеному згідно зі статтею 48, якщо ESMA передала відповідну справу на розгляд компетентного органу третьої країни, а такий компетентний орган не вжив відповідних заходів, необхідних для захисту інвесторів або належного функціонування ринків у Союзі, або не довів, що відповідна фірма третьої країни відповідає вимогам, застосовним до неї у третій країні, або умовам, згідно з якими було ухвалено рішення відповідно до статті 47(1), а також застосовується одна з таких умов:

(a) ESMA має обґрунтовані підстави, підтверджені документальними доказами, у тому числі, між іншим, інформацією, яка надається на щорічній основі згідно зі статтею 46(6a), вважати, що, надаючи інвестиційні послуги та здійснюючи інвестиційну діяльність у Союзі, фірма третьої країни діє у спосіб, що явно завдає шкоди інтересам інвесторів або впорядкованому функціонуванню ринків;

(b) ESMA має обґрунтовані підстави, підтверджені документальними доказами, у тому числі, між іншим, інформацією, яка надається на щорічній основі згідно зі статтею 46(6a), вважати, що, надаючи інвестиційні послуги та здійснюючи інвестиційну діяльність у Союзі, фірма третьої країни серйозно порушила положення, застосовні до неї у відповідній третій країні, на підставі яких Комісія ухвалила рішення згідно зі статтею 47(1).

3. ESMA повинен належним чином повідомити компетентний орган третьої країни про свій намір вжити заходів згідно з параграфами 1 або 2.

При ухваленні рішення про вжиття належних заходів згідно із цією статтею ESMA повинен враховувати характер і серйозність ризику для інвесторів та належного функціонування ринків у Союзі, беручи до уваги такі критерії:

(a) тривалість і частоту виникнення ризику;

(b) чи відповідний ризик викрив серйозні або системні недоліки процедур фірми третьої країни;

(c) чи відповідний ризик викликав, сприяв або будь-яким іншим чином обумовив вчинення фінансового злочину;

(d) чи відповідний ризик виник через умисел чи необережність.

ESMA невідкладно повідомляє Комісію та відповідну фірму третьої країни про будь-який захід, вжитий згідно з параграфом 1 або 2, і публікує своє рішення на власному вебсайті.

Комісія повинна оцінити, чи щодо третьої країни продовжують діяти умови, згідно з якими було ухвалено рішення відповідно до статті 47(1).";

(6a) До статті 50 внести такі зміни:

(a) параграф 2 викласти в такій редакції:

"2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 1(9), статті 2(2), статті 13(2), статті 15(5), статті 17(3), статті 19(2) та (3), статті 31(4), статті 40(8), статті 41(8), статті 42(7), статті 45(10), статті 47(1a) і статті 52(10) та (12), надані Комісії на невизначений строк починаючи з 02 липня 2014 року.";

(b) параграф 3 викласти у такій редакції:

"3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 1(9), статті 2(2), статті 13(2), статті 15(5), статті 17(3), статті 19(2) та (3), статті 31(4), статті 40(8), статті 41(8), статті 42(7), статті 45(10), статті 47(1a) і статті 52(10) та (12), можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані у такому рішенні. Воно набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або з пізнішої дати, вказаної в такому рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.";

(c) параграф 5 викласти в такій редакції:

"5. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 1(9), статті 2(2), статті 13(2), статті 15(5), статті 17(3), статті 19(2) та (3), статті 31(4), статті 40(8), статті 41(8), статті 42(7), статті 45(10), статті 47(1a) і статті 52(10) та (12), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом тримісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або якщо до завершення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий строк продовжують іще на три місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

(7) статтю 52 доповнити параграфом такого змісту:

"13. До 31 грудня 2020 року ESMA повинен оцінити власні потреби в персоналі та ресурсах у зв’язку із взяттям на себе повноважень та обов’язків згідно зі статтею 64 Регламенту (ЄС) № 2019/2033 і подати звіт про результати такого оцінювання до Європейського Парламенту, Ради та Комісії.";

(8) у статті 54 параграф 1 викласти в такій редакції:

"1. Фірми третіх країн можуть продовжувати надавати послуги та здійснювати діяльність у державах-членах згідно з національними режимами ще протягом трьох років після ухвалення Комісією рішення щодо відповідної третьої країни згідно зі статтею 47. Послуги та види діяльності, які не підпадають під дію такого рішення, можуть і надалі надаватися згідно з національним режимом.";

Статтю 12a Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 806/2014 (- 12) доповнити параграфом такого змісту:

"3. Згідно зі статтею 65 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 (*11), покликання на статтю 92 Регламенту (ЄС) № 575/2013 у цьому Регламенті стосовно вимог до власних коштів на індивідуальній основі для інвестиційних фірм, зазначених у пункті (c) статті 2 цього Регламенту, які не є інвестиційними фірмами, зазначеними у статті 1(2) або 1(5) Регламенту (ЄС) № 2019/2033, необхідно тлумачити таким чином:

(a) покликання на пункт (c) статті 92(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013 стосовно вимоги до коефіцієнта достатності сукупного капіталу в цьому Регламенті є покликанням на статтю 11(1) Регламенту (ЄС) № 2019/2033;

(b) покликання на статтю 92(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013 стосовно загальної суми ризикової експозиції в цьому Регламенті є покликанням на застосовну вимогу у статті 11(1) Регламенту (ЄС) № 2019/2033, помножену на 12,5.

Згідно зі статтею 65 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2034 (*12), покликання на статтю 104a Директиви 2013/36/ЄС у цьому Регламенті стосовно додаткових вимог до власних коштів інвестиційних фірм, зазначених у пункті (c) статті 2 цього Регламенту, які не є інвестиційними фірмами, зазначеними у статті 1(2) або 1(5) Регламенту (ЄС) № 2019/2033, необхідно тлумачити як покликання на статтю 40 Директиви (ЄС) 2019/2034.

Для цілей пруденційних вимог для інвестиційних фірм покликання на Регламент (ЄС) № 575/2013 в інших правових актах Союзу необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент.

1. Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

2. Він застосовується з 26 червня 2021 року.

3. Незважаючи на положення параграфа 2:

(a) пункти (2) і (3) статті 63 застосовуються з 26 березня 2020 року.

(b) пункти (30), (32) і (33) статті 62 застосовуються з 25 грудня 2019 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.