(87) З огляду на зміни в регуляторному режимі Союзу, який регулює, зокрема, безпілотні повітряні судна, що їх запроваджує цей Регламент, до Директив 2014/30/ЄС і 2014/53/ЄС необхідно внести зміни. Зокрема, щодо повітряних суден, окрім безпілотних повітряних суден, а також щодо двигунів, повітряних гвинтів, частин і невстановленого обладнання, пов’язаних із повітряними суднами, окрім безпілотних повітряних суден, необхідно забезпечити, щоб будь-яке таке авіаційне обладнання продовжувало бути виключеним зі сфери застосування зазначених Директив. Безпілотні повітряні судна та їхні двигуни, повітряні гвинти, частини і невстановлене обладнання також повинні бути виключені зі сфери застосування зазначених Директив, проте тільки з моменту та такою мірою, якою конструкцію безпілотних повітряних суден та їхніх двигунів, повітряних гвинтів, частин і невстановленого обладнання сертифікує Агентство відповідно до цього Регламенту, з огляду на те, що, відповідно до цього Регламенту, вони у такому разі підлягають суттєвим вимогам стосовно електромагнітної сумісності і радіочастотного спектру, та що відповідність таким вимогам повинна бути оцінена та забезпечена у рамках правил щодо сертифікації, нагляду і правозастосування, передбачених цим Регламентом. Проте виключення такого авіаційного обладнання зі сфери застосування Директив 2014/30/ЄС і 2014/53/ЄС повинне стосуватися тільки авіаційного обладнання, яке підпадає під сферу застосування цього Регламенту та яке призначене виключно для використання у повітрі на захищених аеронавігаційних частотах. Як наслідок, обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном, а також обладнання, яке призначене для використання у повітрі, проте також для певних інших видів використання, не виключається зі сфери застосування Директив 2014/30/ЄС і 2014/53/ЄС та, таким чином, підпадає під дію правил як цього Регламенту, так і зазначених Директив.
(88) Оскільки цілі цього Регламенту, а саме встановлення та підтримання високого уніфікованого рівня безпеки цивільних польотів із одночасним забезпеченням високого уніфікованого рівня охорони довкілля, не можуть бути достатньою мірою досягнуті зусиллями держав-членів через здебільшого транснаціональний характер авіації та її складність, але можуть бути, з огляду на їх всесоюзний масштаб, краще досягнуті на рівні Союзу, Союз може ухвалити інструменти згідно з принципом субсидіарності, як визначено в статті 5 ДЄС. Відповідно до принципу пропорційності, визначеного в зазначеній статті, цей Регламент не виходить за межі необхідного для досягнення таких цілей.
УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:
ГЛАВА I
ПРИНЦИПИ
Стаття 1. Предмет та цілі
1. Основною ціллю цього Регламенту є встановлення та підтримання високого уніфікованого рівня безпеки цивільних польотів у Союзі.
2. Цей Регламент також спрямований на:
(a) сприяння ширшій політиці Союзу у сфері авіації та покращенню загальної ефективності сфери цивільної авіації;
(b) сприяння вільному руху товарів, осіб, послуг та капіталу у сферах, які регулюються цим Регламентом, із забезпеченням рівних умов для всіх учасників внутрішнього авіаційного ринку та забезпечення конкурентоспроможності авіаційної промисловості Союзу;
(c) сприяння високому уніфікованому рівню охорони довкілля;
(d) сприяння руху товарів, послуг та персоналу на світовому рівні у сферах, які регулюються цим Регламентом, шляхом налагодження відповідної співпраці з третіми країнами і їхніми авіаційними органами та шляхом просування взаємного прийняття сертифікатів і інших релевантних документів;
(e) просування результативності за витратами шляхом, між іншим, уникнення дублювання та просування ефективності процесів регулювання, сертифікації і нагляду, а також ефективного використання пов’язаних ресурсів на рівні Союзу і на національному рівні;
(f) сприяння встановленню та підтриманню високого уніфікованого рівня безпеки цивільної авіації у сферах, які регулюються цим Регламентом;
(g) надання допомоги державам-членам у реалізації їхніх прав та виконанні їхніх обов’язків відповідно до Чиказької конвенції у сферах, які регулюються цим Регламентом, шляхом забезпечення, залежно від випадку, спільного тлумачення та однакової і своєчасної імплементації її положень;
(h) просування на світовому рівні позиції Союзу стосовно стандартів та правил цивільної авіації шляхом налагодження відповідної співпраці з третіми країнами і міжнародними організаціями;
(i) просування дослідження та інновацій, між іншим, у процесах регулювання, сертифікації і нагляду;
(j) просування технічної і експлуатаційної взаємодійності та обміну найкращими адміністративними практиками у сферах, які регулюються цим Регламентом;
(k) сприяння впевненості пасажира у безпеці цивільної авіації.
3. Цілі, визначені у параграфах 1 і 2, досягаються, між іншим, шляхом:
(a) розроблення, ухвалення і однакового застосування всіх необхідних актів;
(b) вжиття заходів для вдосконалення стандартів безпеки;
(c) забезпечення того, щоб декларації і сертифікати, видані відповідно до цього Регламенту та делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі, були дійсними і визнаними в межах Союзу без будь-яких додаткових вимог;
(d) розробки, із залученням органів стандартизації та інших галузевих органів, детальних технічних стандартів для використання як методів відповідності цьому Регламенту та делегованим і імплементаційним актам, ухваленим на його підставі, залежно від випадку;
(e) заснування незалежного Агентства з безпеки польотів Європейського Союзу ("Агентство");
(f) однакової імплементації всіх необхідних актів національними компетентними органами та Агентством в межах їхніх відповідних сфер відповідальності;
(g) збору, аналізу та обміну інформацією для сприяння ухваленню рішень на основі доказів;
(h) реалізації ініціатив для підвищення рівня обізнаності та сприяння, у тому числі підготовки, комунікації та поширення релевантної інформації.
Стаття 2. Сфера застосування
1. Цей Регламент застосовується до:
(a) проектування та виробництва продуктів, частин і обладнання для дистанційного контролю повітряних суден фізичною чи юридичною особою під наглядом Агентства чи держави-члена, якщо вони не підпадають під сферу застосування пункту (b);
(b) проектування, виробництва, технічного обслуговування та експлуатації повітряних суден, а також їхніх двигунів, повітряних гвинтів, частин, невстановленого обладнання і обладнання для дистанційного контролю повітряних суден, якщо повітряне судно:
(i) зареєстроване або буде зареєстроване у державі-члені, якщо та тією мірою, якою держава-член не передала свої обов’язки відповідно до Чиказької конвенції третій країні, та повітряне судно не експлуатується експлуатантом повітряного судна третьої країни;
(ii) зареєстроване або буде зареєстроване у третій країні та експлуатується або буде експлуатуватися експлуатантом повітряного судна, який має осідок чи проживає, або основне місце діяльності якого розташоване на території, до якої застосовуються Договори;
(iii) є безпілотним повітряним судном, яке не зареєстроване ні в державі-члені, ні в третій країні та експлуатується в межах території, до якої застосовуються Договори, експлуатантом повітряного судна, який має осідок чи проживає, або основне місце діяльності якого розташоване в межах такої території;
(c) експлуатації повітряних суден для здійснення польотів на територію, в межах території чи з території, до якої застосовуються Договори, експлуатантом повітряного судна третьої країни;
(d) проектування, виробництва, технічного обслуговування та експлуатації аеродромного обладнання забезпечення безпеки, використовуваного чи призначеного для використання на аеродромах, згаданих у пункті (e), та надання послуг наземного обслуговування і ПУП на таких аеродромах;
(e) проектування, технічного обслуговування та експлуатації аеродромів, у тому числі обладнання забезпечення безпеки, що його використовують на таких аеродромах, розташованих на території, до якої застосовуються Договори, які:
(i) відкриті для громадського користування;
(ii) використовуються для експлуатації комерційного авіаційного транспорту; та
(iii) мають злітно-посадкову смугу для посадки за приладами з твердим покриттям довжиною 800 метрів чи більше або призначені виключно для вертольотів, які використовують процедури заходження на посадку або вильоту за приладами;
(f) без обмеження права Союзу і національного права щодо довкілля і планування землекористування, захисту прилеглих до аеродромів, згаданих у пункті (е), територій;
(g) надання ОрПР/АНО у повітряному просторі Єдиного європейського неба та проектування, виробництва, технічного обслуговування і експлуатації систем і компонентів, що їх використовують у наданні такого ОрПР/АНО;
(h) без обмеження положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 551/2004 (- 32) та обов’язків держав-членів щодо повітряного простору, на який поширюється їхня юрисдикція, дизайну структур повітряного простору у повітряному просторі Єдиного європейського неба.
2. Цей Регламент також застосовується до персоналу та організацій, залучених до діяльності, зазначеної у параграфі 1.
3. Цей Регламент не застосовується до:
(a) повітряних суден та їхніх двигунів, повітряних гвинтів, частин, невстановленого обладнання і обладнання для дистанційного контролю повітряних суден у ході здійснення військової, митної, поліцейської, пошуково-рятувальної, протипожежної діяльності, прикордонного контролю, берегової охорони чи подібних видів діяльності або надання послуг під контролем і відповідальністю держави-члена в суспільних інтересах органом, наділеним повноваженнями органу публічної влади, або від його імені, а також до персоналу і організацій, залучених до діяльності чи послуг, які здійснюють чи надають такі повітряні судна;
(b) аеродромів або їхніх частин, а також обладнання, персоналу і організацій, що їх контролюють і експлуатують військові;
(c) ОрПР/АНО, у тому числі систем і компонентів, персоналу і організацій, що їх надають військові;
(d) проектування, виробництва, технічного обслуговування та експлуатації повітряних суден, експлуатація яких становить низький ризик для безпеки польотів, як передбачено в додатку I, та до персоналу і організацій, залучених до такої діяльності, якщо щодо таких повітряних суден не був виданий чи не вважався виданим сертифікат згідно з Регламентом (ЄС) № 216/2008.
Що стосується пункту (a), держави-члени забезпечують, щоб діяльність і послуги, що їх здійснюють і надають повітряні судна, згадані у зазначеному пункті, здійснювалися і надавалися з приділенням належної уваги цілям безпеки цього Регламенту. Також держави-члени забезпечують безпечне відділення таких повітряних суден від інших повітряних суден у відповідних випадках.
Без обмеження обов’язків держав-членів відповідно до Чиказької конвенції, повітряні судна, які підпадають під сферу застосування додатка I до цього Регламенту та які зареєстровані у державі-члені, можуть експлуатуватися в інших державах-членах за згодою держави-члена, на території якої здійснюється експлуатація. Технічне обслуговування та внесення змін до конструкції таких повітряних суден також можуть здійснюватися в інших державах-членах за умови, що такі зміни до конструкції і таке технічне обслуговування здійснюються під наглядом держави-члена, у якій зареєстроване повітряне судно, та згідно з процедурами, встановленими національним правом такої держави-члена.
4. Як відступ від пункту (d) першого підпараграфа параграфа 3, цей Регламент та делеговані і імплементаційні акти, ухвалені на його підставі, застосовуються до проектування, виробництва і технічного обслуговування типу повітряних суден, який підпадає під сферу застосування пунктів (e), (f), (g), (h) чи (i) пункту 1 додатка I, та до персоналу й організацій, залучених до такої діяльності, якщо:
(a) організація, відповідальна за проектування такого типу повітряних суден, подала заявку на отримання сертифіката типу до Агентства згідно зі статтею 11 або, якщо застосовно, подала декларацію до Агентства згідно з пунктом (a) статті 18(1) щодо такого типу повітряних суден;
(b) такий тип повітряних суден призначений для серійного виробництва; та
(c) проектування такого типу повітряних суден не було попередньо схвалене згідно з національними законами держави-члена.
Цей Регламент та делеговані і імплементаційні акти, ухвалені на його підставі, застосовуються до відповідного типу повітряних суден з дати видачі сертифіката типу або, якщо застосовно, з дати подання декларації. Проте положення стосовно оцінювання заявки на отримання сертифіката типу та видачі сертифіката типу Агентством застосовуються з дати отримання заявки.
5. Без обмеження вимог національної безпеки й оборони та статті 7(5) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 550/2004 (- 33), держави-члени забезпечують, щоб:
(a) об’єкти, зазначені в пункті (b) першого підпараграфа параграфа 3 цієї статті, відкриті для громадського користування; та
(b) ОрПР/АНО, зазначені в пункті (c) першого підпараграфа параграфа 3 цієї статті, що надаються повітряному руху, до якого застосовується Регламент (ЄС) № 549/2004,
пропонували рівень безпеки і взаємодійності з цивільними системами такої ж ефективності, як і рівень, що є наслідком застосування суттєвих вимог, визначених у додатках VII і VIII до цього Регламенту.
6. Держава-член може ухвалити рішення щодо застосування секцій I, II, III, або VII глави III, окремо або у поєднанні, до деяких або до всіх видів діяльності, зазначених у пункті (a) першого підпараграфа параграфа 3, та до персоналу і організацій, залучених до таких видів діяльності, якщо вона вважає, що, з огляду на характеристики видів діяльності, відповідного персоналу і організацій та ціль і зміст відповідних положень, такі положення можуть бути дієво застосовані.
Починаючи з дати, зазначеної у такому рішенні, відповідні види діяльності, персонал і організації регулюються виключно положеннями відповідної секції чи секцій та положеннями цього Регламенту щодо застосування таких секцій.
Відповідна держава-член негайно повідомляє Комісію і Агентство про своє рішення та надає їм усю релевантну інформацію, зокрема щодо:
(a) відповідної секції чи секцій;
(b) відповідних видів діяльності, персоналу і організацій;
(c) причин свого рішення; та
(d) дати, з якої таке рішення застосовується.
Якщо Комісія після консультацій з Агентством вважає, що умова, зазначена в першому підпараграфі, не була дотримана, Комісія ухвалює імплементаційні акти, що містять її рішення про це. Після повідомлення про такі імплементаційні акти відповідній державі-члену, така держава-член невідкладно ухвалює рішення щодо внесення змін до свого попереднього рішення, згаданого в першому підпараграфі цього параграфа, або про його відкликання та інформує Комісію і Агентство про це.
Без обмеження четвертого підпараграфа, держава-член також може у будь-який час вирішити внести зміни до свого попереднього рішення, згаданого в першому підпараграфі цього параграфа, або відкликати його. У такому разі вона невідкладно інформує про це Комісію та Агентство.
Агентство вносить усі рішення Комісії та держав-членів, про які було повідомлено відповідно до цього параграфа, до репозиторію, згаданого у статті 74.
Комісія, Агентство та компетентні органи відповідної держави-члена співпрацюють для цілей застосування цього параграфа.
7. Держави-члени можуть вирішити звільнити від вимог цього Регламенту проектування, технічне обслуговування та експлуатацію аеродрому і обладнання забезпечення безпеки, що його використовують на такому аеродромі, якщо такий аеродром обслуговує не більше ніж 10000 пасажирів у рамках експлуатації комерційного авіаційного транспорту на рік та не більше ніж 850 переміщень, пов’язаних зі здійсненням вантажних операцій, на рік, та якщо відповідна держава-член забезпечить, щоб таке звільнення не ставило під загрозу дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 33.
Починаючи з дати, зазначеної у рішенні про надання такого звільнення, проектування, технічне обслуговування та експлуатація відповідного аеродрому і обладнання забезпечення безпеки та послуги наземного обслуговування і ПУП на такому аеродромі більше не регулюються цим Регламентом та делегованими і імплементаційними актами, ухваленими на його підставі.
Відповідна держава-член негайно повідомляє Комісію і Агентство про своє рішення щодо надання звільнення та про причини ухвалення такого рішення.
Якщо Комісія після консультацій з Агентством вважає, що таке звільнення, надане державою-членом, не відповідає умовам, зазначеним у першому підпараграфі, Комісія ухвалює імплементаційні акти, що містять її рішення про це. Після повідомлення про такі імплементаційні акти відповідній державі-члену, така держава-член невідкладно вносить зміни до свого рішення щодо надання звільнення або відкликає його та інформує Комісію і Агентство про це.
Держави-члени також повідомляють Комісії та Агентству про звільнення, які вони надали згідно зі статтею 4(3b) Регламенту (ЄС) № 216/2008.
Держава-член щорічно перевіряє дані щодо руху аеродромів, яким вони надали звільнення згідно з цим параграфом або згідно зі статтею 4(3b) Регламенту (ЄС) № 216/2008. Якщо така перевірка підтверджує, що протягом трьох послідовних років один із таких аеродромів обслуговує більше ніж 10000 пасажирів у рамках експлуатації комерційного авіаційного транспорту на рік або більше ніж 850 переміщень, пов’язаних зі здійсненням вантажних операцій, на рік, відповідна держава-член відкликає звільнення такого аеродрому. У такому разі вона інформує Комісію та Агентство відповідним чином.
Агентство вносить усі рішення Комісії та держав-членів, про які було повідомлено відповідно до цього параграфа, до репозиторію, згаданого у статті 74.
8. Держава-член може вирішити звільнити від вимог цього Регламенту діяльність, пов’язану з проектуванням, виробництвом, технічним обслуговуванням та експлуатацією, щодо однієї чи більше таких категорій повітряних суден:
(a) літаків, окрім безпілотних літаків, які мають не більше двох місць, вимірювану швидкість звалювання або мінімальну швидкість стійкого польоту у посадковій конфігурації не більше ніж 45 вузлів індикаторної повітряної швидкості та максимальну злітну масу (МЗМ), як зареєстровано державами-членами, не більше ніж 600 кг для літаків, які не призначені для експлуатації на воді, та 650 кг для літаків, які призначені для експлуатації на воді;
(b) вертольотів, окрім безпілотних вертольотів, які мають не більше двох місць та МЗМ, як зареєстровано державами-членами, не більше ніж 600 кг для вертольотів, які не призначені для експлуатації на воді, та 650 кг для вертольотів, які призначені для експлуатації на воді;
(c) планерів, окрім безпілотних планерів, та мотопланерів, окрім безпілотних мотопланерів, які мають не більше двох місць та МЗМ, як зареєстровано державами-членами, не більше ніж 600 кг.
Проте, що стосується категорій повітряних суден, зазначених у першому підпараграфі, держави-члени не можуть ухвалити таке рішення стосовно повітряних суден, щодо яких був виданий чи вважався виданим сертифікат згідно з Регламентом (ЄС) № 216/2008 чи згідно з цим Регламентом або щодо яких була подана декларація згідно з цим Регламентом.
9. Рішення щодо звільнення, ухвалене державою-членом згідно з параграфом 8, не повинне перешкоджати організації, основне місце діяльності якої розташоване на території такої держави-члена, прийняти рішення про здійснення своєї діяльності, пов’язаної з проектуванням і виробництвом повітряних суден, які підпадають під дію такого рішення, згідно з цим Регламентом та делегованими і імплементаційними актами, ухваленими на його підставі. Якщо така організація приймає таке рішення, вона повідомляє про це відповідну державу-член. У такому разі рішення щодо звільнення, ухвалене державою-членом відповідно до параграфа 8, не застосовується до такої діяльності, пов’язаної з проектуванням і виробництвом, або до повітряних суден, спроектованих і вироблених у результаті такої діяльності.
10. Без обмеження обов’язків держав-членів відповідно до Чиказької конвенції, повітряні судна, до яких застосовується рішення щодо звільнення, ухвалене відповідно до параграфа 8, та які зареєстровані в державі-члені, яка ухвалила таке рішення, можуть експлуатуватися в інших державах-членах за згодою держави-члена, на території якої здійснюється експлуатація. Технічне обслуговування та внесення змін до конструкції таких повітряних суден також можуть здійснюватися в інших державах-членах за умови, що таке технічне обслуговування і внесення таких змін до конструкції здійснюються під наглядом держави-члена, у якій зареєстроване повітряне судно, та згідно з процедурами, встановленими національним правом такої держави-члена.
У будь-яких сертифікатах, виданих щодо повітряних суден, до яких застосовується рішення щодо звільнення, ухвалене відповідно до параграфа 8, повинно бути чітко зазначено, що такий сертифікат видано не згідно з цим Регламентом, а згідно з національним правом держави-члена, яка видає сертифікат. Інші держави-члени можуть приймати такі національні сертифікати тільки за умови, що вони самі ухвалили відповідне рішення згідно з параграфом 8.
11. Будь-які положення національного права держави-члена, яка ухвалила рішення щодо звільнення відповідно до параграфа 8, які регулюють діяльність, пов’язану з проектуванням, виробництвом, технічним обслуговуванням та експлуатацією повітряних суден, до яких застосовується таке рішення, повинні бути пропорційними характеру і ризику відповідної діяльності та враховувати цілі і принципи, визначені у статтях 1 і 4 відповідно.
Держава-член, яка ухвалила рішення щодо звільнення відповідно до параграфа 8, негайно повідомляє Комісію і Агентство про таке рішення та надає їм усю релевантну інформацію, зокрема щодо дати, з якої застосовується таке рішення, та категорії повітряного судна, якого воно стосується.
Держава-член може вирішити внести зміни до рішення щодо звільнення, яке вона ухвалила відповідно до параграфа 8, чи відкликати його. У такому разі вона невідкладно інформує про це Комісію та Агентство.
Агентство вносить усі рішення держав-членів, про які було повідомлено відповідно до цього параграфа, до репозиторію, згаданого у статті 74.
Рішення щодо звільнення, ухвалене державою-членом відповідно до параграфа 8, також застосовується до організацій і персоналу, залученого до діяльності, пов’язаної з проектуванням, виробництвом, технічним обслуговуванням та експлуатацією, до якої застосовується таке рішення.
Стаття 3. Терміни та означення
Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:
(1) "нагляд" означає постійне перевіряння компетентним органом або від його імені того, що вимог цього Регламенту та ухвалених на його підставі делегованих і імплементаційних актів, на підставі яких було видано сертифікат або щодо яких було подано декларацію, продовжують дотримуватися;
(2) "Чиказька конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію та додатки до неї, підписані 7 грудня 1944 року у місті Чикаго;
(3) "продукт" означає повітряне судно, двигун або повітряний гвинт;
(4) "частина" означає будь-який елемент продукту, як визначено типовою конструкцією продукту;
(5) "ОрПР/АНО" означає організацію повітряного руху і аеронавігаційне обслуговування та охоплює таке: функції і послуги організації повітряного руху, як визначено у пункті (10) статті 2 Регламенту (ЄС) № 549/2004; аеронавігаційне обслуговування, як визначено у пункті (4) статті 2 зазначеного Регламенту, у тому числі функції і послуги управління мережею, зазначені у статті 6 Регламенту (ЄС) № 551/2004, а також послуги, які підсилюють сигнали, що їх подають супутники основних груп GNSS для цілей аеронавігації; дизайн процедур польотів та послуги підготовки і опрацювання даних та форматування даних і їх передавання загальному повітряному руху для цілей аеронавігації;
(6) "компонент ОрПР/АНО" означає матеріальні об’єкти, такі як апаратне забезпечення, та нематеріальні об’єкти, такі як програмне забезпечення, від яких залежить взаємодійність EATMN;
(7) "система ОрПР/АНО" означає сукупність повітряних і наземних компонентів, а також космічного обладнання, яка забезпечує підтримку аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту;
(8) "Генеральний план ОрПР" означає план, затверджений Рішенням Ради 2009/320/ЄС (- 34) згідно зі статтею 1(2) Регламенту Ради (ЄС) № 219/2007 (- 35);
(9) "сертифікація" означає будь-яку форму визнання згідно з цим Регламентом та на підставі відповідного оцінювання того, що юридична або фізична особа, продукт, частина, невстановлене обладнання, обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном, аеродром, аеродромне обладнання забезпечення безпеки, система ОрПР/АНО, компонент ОрПР/АНО або тренажер відтворення умов польоту відповідає застосовним вимогам цього Регламенту та ухвалених на його підставі делегованих і імплементаційних актів, шляхом видання сертифікату, що засвідчує таку відповідність;
(10) "декларація" означає будь-яку письмову заяву, складену згідно з цим Регламентом під одноосібну відповідальність юридичної або фізичної особи, яка підпадає під дію цього Регламенту, яка підтверджує відповідність застосовним вимогам цього Регламенту та ухвалених на його підставі делегованих і імплементаційних актів, що стосуються юридичної або фізичної особи, продукту, частини, невстановленого обладнання, обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном, аеродрому, аеродромного обладнання забезпечення безпеки, системи ОрПР/ АНО, компонента ОрПР/АНО або тренажера відтворення умов польоту;
(11) "кваліфікований суб’єкт" означає акредитовану юридичну або фізичну особу, якій, згідно з цим Регламентом, може бути доручене виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією чи наглядом, Агентством або національним компетентним органом та під їхнім контролем і під їхню відповідальність;
(12) "сертифікат" означає будь-який сертифікат, затвердження, ліцензію, дозвіл, підтвердження або інший документ, виданий за результатами сертифікації, яка підтверджує відповідність застосовним вимогам;
(13) "експлуатант повітряного судна" означає будь-яку юридичну чи фізичну особу, яка експлуатує або пропонує експлуатувати одне чи більше повітряних суден;
(14) "оператор аеродрому" означає будь-яку юридичну чи фізичну особу, яка експлуатує або пропонує експлуатувати один чи більше аеродромів;
(15) "тренажер відтворення умов польоту" означає будь-який тип виробу, у якому імітуються умови польоту на землі, у тому числі симулятори польоту, тренажери льотної підготовки, тренажери пілотажно-навігаційних процедур та базові тренажери інструментальної підготовки;
(16) "аеродром" означає визначену територію на суші чи на воді на стійкій, стійкій морській чи плавучій конструкції, включно з усіма будівлями, установками та обладнанням на ній, призначену для використання повністю або частково для прибуття, відправлення і наземного руху повітряних суден;
(17) "аеродромне обладнання забезпечення безпеки" означає будь-які прилад, обладнання, механізм, апарат, додатковий пристрій, програмне забезпечення або аксесуар, які використовуються або призначені для використання для сприяння безпечній експлуатації повітряного судна на аеродромі;
(18) "перон" означає визначену територію аеродрому, призначену для розміщення повітряного судна для цілей посадки або висадки пасажирів, завантаження або розвантаження багажу, пошти чи вантажу, заправлення, паркування або технічного обслуговування;
(19) "послуги з управління на пероні (ПУП)" означає послуги, що їх надають для регулювання діяльності і руху повітряних суден і транспортних засобів на пероні;
(20) "польотно-інформаційне обслуговування" означає послугу, яку надають для цілей консультування та надання інформації, необхідної для безпечного і ефективного проведення польотів;
(21) "загальний повітряний рух" означає всі переміщення цивільних повітряних суден і державних повітряних суден, здійснювані відповідно до процедур Міжнародної організації цивільної авіації ("IKAO");
(22) "міжнародні стандарти та рекомендована практика" означає міжнародні стандарти та рекомендовану практику, затверджені IKAO згідно зі статтею 37 Чиказької конвенції;
(23) "послуги наземного обслуговування" означає будь-які послуги, що їх надають на аеродромах, які включають діяльність, пов’язану з безпекою, у сферах наземного нагляду, диспетчерського обслуговування польоту та контролю навантаження, управління пасажирами, управління багажем, управління вантажем і поштою, перонного управління повітряними суднами, обслуговування повітряних суден, заправлення паливом і заміни мастила та навантажування бортового харчування; це також стосується випадків, коли експлуатанти повітряних суден надають такі послуги наземного обслуговування для власних потреб (навантаження-вивантаження силами екіпажу судна);
(24) "комерційний авіаційний транспорт" означає експлуатацію повітряного судна для перевезення пасажирів, вантажу чи пошти за плату або іншу винагороду;
(25) "ефективність безпеки" означає досягнення рівня безпеки Союзу, держави-члена або організації, як визначено їхніми цілями ефективності безпеки та показниками ефективності безпеки;
(26) "показник ефективності безпеки" означає параметр, який використовують для моніторингу та оцінювання ефективності безпеки;
(27) "ціль ефективності безпеки" означає заплановану або передбачувану ціль для дотримання показників ефективності безпеки в межах певного періоду часу;
(28) "повітряне судно" означає апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні;
(29) "невстановлене обладнання" означає будь-які прилад, обладнання, механізм, апарат, додатковий пристрій, програмне забезпечення або аксесуар, які проносить на борт повітряного судна експлуатант повітряного судна, та які не є частиною повітряного судна, але використовуються або призначені для використання в експлуатації чи управлінні повітряним судном, підтримують імовірність виживаності пасажирів і членів екіпажу або можуть вплинути на безпечну експлуатацію повітряного судна;
(30) "безпілотне повітряне судно" означає будь-яке повітряне судно, яке експлуатується або призначене для експлуатації в автономному режимі або за допомогою обладнання для дистанційного керування без пілота на борту;
(31) "дистанційний пілот" означає фізичну особу, яка відповідає за безпечне здійснення польоту безпілотного повітряного судна, яка здійснює управління польотом вручну або, якщо безпілотне повітряне судно працює в автономному режимі, контролює його курс та може втрутитися і змінити курс у будь-який час;
(32) "обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном" означає будь-які прилад, обладнання, механізм, апарат, додатковий пристрій, програмне забезпечення або аксесуар, необхідні для безпечної експлуатації безпілотного повітряного судна, які не є частинами безпілотного повітряного судна та не перебувають на його борту;
(33) "повітряний простір Єдиного європейського неба" означає повітряний простір над територією, до якої застосовуються Договори, а також будь-який інший повітряний простір, до якого держави-члени застосовують Регламент (ЄС) № 551/2004 згідно зі статтею 1(3) зазначеного Регламенту;
(34) "національний компетентний орган" означає один або більше суб’єктів, які призначені державами-членами та мають необхідні повноваження і призначені обов’язки для виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням відповідно до цього Регламенту, та ухвалених на його підставі делегованих і імплементаційних актів, а також Регламенту (ЄС) № 549/2004.
Стаття 4. Принципи заходів, передбачених цим Регламентом
1. Вживаючи заходів, передбачених цим Регламентом, Комісія, Агентство та держави-члени повинні:
(a) відображати сучасний рівень науково-технічного розвитку і найкращі практики у сфері авіації та враховувати міжнародний досвід у сфері авіації і науково-технічний прогрес у відповідних сферах;
(b) спиратися на найкращі наявні докази і аналіз;
(c) забезпечити негайне реагування на встановлені причини нещасних випадків, серйозних інцидентів і навмисних порушень безпеки;
(d) враховувати взаємозалежність між різними сферами безпеки польотів та між безпекою польотів, кібербезпекою й іншими технічними сферами авіаційного регулювання;
(e) за можливості встановлювати вимоги і процедури, ґрунтуючись на ефективності і зосереджуючись на цілях, яких необхідно досягти, та допускаючи різні методи досягнення відповідності таким цілям ефективності;
(f) сприяти співпраці та ефективному використанню ресурсів органами на рівні Союзу і на рівні держав-членів;
(g) вживати незобов’язальних заходів, у тому числі, за можливості, дій для сприяння підвищенню рівня безпеки;
(h) враховувати міжнародні права та обов’язки Союзу і держав-членів у сфері цивільної авіації, у тому числі права та обов’язки, передбачені Чиказькою конвенцією.
2. Вжиті заходи, передбачені цим Регламентом, повинні відповідати та бути пропорційними характеру і ризикам кожного окремого виду діяльності, якого вони стосуються. При підготовці і застосуванні таких заходів Комісія, Агентство і держави-члени повинні враховувати, залежно від особливостей певного виду діяльності:
(a) чи перебувають на борту інші особи, окрім льотного екіпажу, і, зокрема, чи доступна експлуатація для осіб із населення;
(b) якою мірою така діяльність ставить під загрозу треті сторони чи власність, які перебувають на землі;
(c) складність та льотно-технічні й експлуатаційні характеристики відповідного повітряного судна;
(d) ціль польоту, тип повітряного судна та тип використаного повітряного простору;
(e) тип, масштаб і складність експлуатації чи діяльності, у тому числі, за доцільності, розмір і тип руху, регульованого відповідальною організацією чи особою;
(f) якою мірою особи, на яких впливають ризики, спричинені експлуатацією, можуть оцінити такі ризики і контролювати їх;
(g) результати минулої сертифікації та наглядової діяльності.
ГЛАВА II
УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ПОЛЬОТІВ
Стаття 5. Європейська програма безпеки польотів
1. Після консультацій з Агентством і державами-членами Комісія ухвалює, публікує та оновлює за необхідності документ, що містить опис функціонування Європейської системи безпеки польотів, а також правила, види діяльності і процеси, що їх використовують для управління безпекою цивільної авіації у Союзі відповідно до цього Регламенту ("Європейська програма безпеки польотів").
2. Європейська програма безпеки польотів включає щонайменше елементи, пов’язані з обов’язками держави у сфері управління безпекою, описаними в міжнародних стандартах та рекомендованій практиці.
Європейська програма безпеки польотів також повинна містити опис процесу розроблення, ухвалення, оновлення і реалізації Європейського плану безпеки польотів, згаданого у статті 6, який вимагає активного залучення держав-членів і відповідних стейкхолдерів.
Стаття 6. Європейський план безпеки польотів
1. Агентство у тісній співпраці з державами-членами і відповідними стейкхолдерами, як передбачено у другому підпараграфі статті 5(2), розробляє, публікує та після цього оновлює принаймні щорічно Європейський план безпеки польотів. На основі оцінювання відповідної інформації щодо безпеки в Європейському плані безпеки польотів повинні бути визначені основні ризики для безпеки, які впливають на Європейську систему безпеки польотів, та встановлені необхідні заходи для пом’якшення таких ризиків.
2. Агентство у тісній співпраці з державами-членами і відповідними стейкхолдерами, як передбачено у другому підпараграфі статті 5(2), документує у спеціальному портфоліо ризиків для безпеки ризики для безпеки, зазначені у параграфі 1 цієї статті, та здійснює моніторинг імплементації відповідних заходів для пом’якшення ризиків відповідними сторонами, у тому числі, у відповідних випадках, за допомогою встановлення показників ефективності безпеки.
3. У Європейському плані безпеки польотів повинен бути зазначений рівень ефективності безпеки у Союзі з урахуванням цілей, визначених у статті 1. Комісія, Агентство та держави-члени повинні спільно прагнути досягти такого рівня ефективності безпеки.
Стаття 7. Державна програма безпеки
1. Кожна держава-член після консультацій з відповідними стейкхолдерами встановлює та підтримує державну програму безпеки щодо авіаційної діяльності в межах її відповідальності для управління безпекою цивільних польотів ("державна програма безпеки"). Така програма повинна відповідати масштабу і складності зазначеної діяльності та узгоджуватися з Європейською програмою безпеки польотів.
2. Державна програма безпеки включає щонайменше елементи, пов’язані з обов’язками держави у сфері управління безпекою, описаними в міжнародних стандартах та рекомендованій практиці.
3. У державній програмі безпеки повинні бути зазначені, з урахуванням цілей, визначених у статті 1, і рівня ефективності безпеки, згаданого у статті 6(3), рівень ефективності безпеки, якого необхідно досягнути на національному рівні щодо авіаційної діяльності в межах відповідальності відповідної держави-члена.
Стаття 8. Державний план безпеки польотів
1. Державна програма безпеки повинна включати державний план безпеки польотів або супроводжуватися ним. На основі оцінювання відповідної інформації щодо безпеки кожна держава-член після консультації з відповідними стейкхолдерами визначає у такому плані основні ризики для безпеки, які впливають на національну систему безпеки цивільних польотів, та встановлює необхідні заходи для пом’якшення таких ризиків.
2. Державний план безпеки польотів повинен включати ризики і заходи, визначені у Європейському плані безпеки польотів, які стосуються відповідної держави-члена. Держава-член інформує Агентство про ризики і заходи, визначені у Європейському плані безпеки польотів, які вона вважає нерелевантними для її національної системи безпеки польотів, та про причини цього.
ГЛАВА III
ЗАСАДНИЧІ ВИМОГИ
СЕКЦІЯ I
Льотна придатність та охорона довкілля
Стаття 9. Суттєві вимоги
1. Повітряні судна, згадані у пунктах (a) і (b) статті 2(1), окрім безпілотних повітряних суден, а також їхні двигуни, повітряні гвинти, частини і невстановлене обладнання повинні відповідати суттєвим вимогам до льотної придатності, визначеним у додатку II до цього Регламенту.
2. Що стосується шуму і викидів, такі повітряні судна і їхні двигуни, повітряні гвинти, частини і невстановлене обладнання повинні відповідати вимогам щодо охорони довкілля, які містяться у доповненні 12 до Тому I, доповненні 9 до Тому II та у початковому виданні Тому III, усі станом на 1 січня 2018 року, додатка 16 до Чиказької конвенції.
Суттєві вимоги до екологічної сумісності, визначені у додатку III до цього Регламенту, застосовуються до продуктів, частин і невстановленого обладнання тією мірою, якою вимоги щодо охорони довкілля не включені до положень Чиказької конвенції, згаданої у першому підпараграфі цього параграфа.
Організації, залучені до проектування, виробництва і технічного обслуговування продуктів, згаданих у пунктах (a) і (b) статті 2(1), повинні відповідати вимогам, визначеним у пункті 8 додатка III до цього Регламенту.
Стаття 10. Відповідність
1. Щодо повітряних суден, згаданих у пункті (a) статті 2(1), окрім безпілотних повітряних суден, а також їхніх двигунів, повітряних гвинтів і частин, відповідність вимогам статті 9 забезпечують відповідно до статей 11 і 12 та статті 15(1).
2. Щодо повітряних суден, згаданих у пункті (b)(i) статті 2(1), окрім безпілотних повітряних суден, а також їхніх двигунів, повітряних гвинтів, частин і невстановленого обладнання, відповідність вимогам статті 9 забезпечують відповідно до статей 11-16.
Стаття 11. Проектування продуктів
Проектування продукту підлягає сертифікації та видачі сертифіката типу. Внесення змін до такого проектування також підлягає сертифікації, результатом якої повинна бути видача сертифіката про зміни, у тому числі додаткових сертифікатів типу. Проекти ремонту також підлягають сертифікації, та щодо них повинно бути видане затвердження.
Затвердження видають щодо даних про експлуатаційну придатність, пов’язаних із типовою конструкцією. Таке затвердження включають до сертифіката типу або до обмеженого сертифіката типу, згаданого у пункті (b) статті 18(1), у застосовному випадку.
Зазначені сертифікат типу, сертифікат про зміни, затвердження проектів ремонту і затвердження даних про експлуатаційну придатність видають за заявою, якщо заявник довів, що конструкція продукту відповідає сертифікаційній базі, встановленій відповідно до делегованих актів, зазначених у пункті (b)(i) і (ii) статті 19(1), у застосовних випадках, та що конструкція продукту не має рис чи характеристик, які б робили його екологічно несумісним чи небезпечним для експлуатації.
Зазначені сертифікат типу, сертифікат про зміни, затвердження проекту ремонту і затвердження даних про експлуатаційну придатність також можуть бути видані без такої заяви організацією, схваленою згідно зі статтею 15, якій було надано привілей видавати такі сертифікати чи затвердження відповідно до делегованих актів, зазначених у пункті (k) статті 19(1), якщо така організація встановить, що конструкція продукту відповідає умовам, встановленим у третьому підпараграфі цього параграфа.
Щодо проектування двигунів і повітряних гвинтів, які були сертифіковані як частина конструкції повітряного судна згідно з цією статтею, не вимагається окремий сертифікат типу.
Стаття 12. Проектування частин
Якщо інше не встановлено делегованими актами, зазначеними у статті 19, проектування частин підлягає сертифікації та видачі сертифіката.
Такий сертифікат видають за заявою, якщо заявник довів, що конструкція частини відповідає сертифікаційній базі, встановленій відповідно до делегованих актів, зазначених у пункті (b)(iii) статті 19(1).
Такий сертифікат також може бути виданий без такої заяви організацією, схваленою згідно зі статтею 15, якій було надано привілей видавати такі сертифікати відповідно до делегованого акту, зазначеного в пункті (k) статті 19(1), якщо така організація встановить, що конструкція частини відповідає сертифікаційній базі, встановленій відповідно до делегованих актів, зазначених у пункті (b)(iii) статті 19(1).
Щодо проектування частин, які були сертифіковані як частина конструкції продукту згідно зі статтею 11, не вимагається окремий сертифікат.
Стаття 13. Проектування невстановленого обладнання
Якщо це передбачено делегованими актами, зазначеними у статті 19, проектування невстановленого обладнання підлягає сертифікації та видачі сертифіката.
Такий сертифікат видають за заявою, якщо заявник довів, що конструкція невстановленого обладнання відповідає сертифікаційній базі, встановленій відповідно до делегованих актів, зазначених у пункті (b) (iii) статті 19(1).
Такий сертифікат також може бути виданий без такої заяви організацією, схваленою згідно зі статтею 15, якій було надано привілей видавати такі сертифікати відповідно до делегованого акту, зазначеного в пункті (k) статті 19(1), якщо така організація встановить, що конструкція невстановленого обладнання відповідає сертифікаційній базі, встановленій відповідно до делегованих актів, зазначених у пункті (b) (iii) статті 19(1).
Стаття 14. Окреме повітряне судно
1. Окреме повітряне судно підлягає сертифікації та видачі сертифіката льотної придатності і, якщо це передбачено делегованими актами, зазначеними у статті 19, сертифіката щодо шуму на місцевості.
Такі сертифікати видають за заявою, якщо заявник довів, що повітряне судно відповідає конструкції, сертифікованій згідно зі статтею 11, та що повітряне судно перебуває у хорошому стані для безпечної й екологічно сумісної експлуатації.
2. Сертифікати, згадані у параграфі 1 цієї статті, залишаються дійсними доти, доки повітряне судно і його двигуни, повітряні гвинти, частини і невстановлене обладнання обслуговуються відповідно до імплементаційних актів щодо підтримання льотної придатності, зазначених у статті 17, та перебувають у хорошому стані для безпечної й екологічно сумісної експлуатації.
Стаття 15. Організації
1. Якщо інше не встановлено делегованими актами, зазначеними у статті 19, організації, відповідальні за проектування і виробництво продуктів, частин і невстановленого обладнання, підлягають сертифікації та видачі затвердження. Таке затвердження видають за заявою, якщо заявник довів, що він дотримується правил, встановлених делегованими актами, зазначеними у статті 19, для забезпечення дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 9. У такому затвердженні зазначають привілеї, надані організації, та сферу застосування затвердження.
2. Затвердження вимагається також для:
(a) організацій, відповідальних за технічне обслуговування та підтримання льотної придатності продуктів, частин і невстановленого обладнання; та
(b) організацій, залучених до підготовки персоналу, відповідального за випуск продукту, частини чи невстановленого обладнання після технічного обслуговування.
Проте перший підпараграф не застосовують до ситуацій, у яких такі затвердження не вимагаються в результаті ухвалення імплементаційних актів, зазначених у пункті (b)статті 17(1), з урахуванням цілей і принципів, визначених у статтях 1 і 4, зокрема характеру і ризиків відповідної діяльності.
Затвердження, згадані у цьому параграфі, видають за заявою, якщо заявник довів, що він відповідає вимогам імплементаційних актів, згаданих у статті 17, ухвалених для забезпечення дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 9.
3. У затвердженнях, згаданих у параграфі 2 цієї статті, зазначають привілеї, надані організації. До таких затверджень можна вносити зміни з метою додавання чи скасування привілеїв згідно з імплементаційними актами, зазначеними у пункті (b) статті 17(1).
4. Затвердження, згадані в параграфі 2 цієї статті, можуть бути обмежені, призупинені чи відкликані, якщо володілець більше не дотримується правил та процедур для видачі і збереження такого затвердження відповідно до імплементаційних актів, зазначених у пункті (b) статті 17(1).
5. Якщо в результаті ухвалення імплементаційних актів, зазначених у пункті (b) статті 17(1), з урахуванням цілей і принципів, визначених у статтях 1 і 4, зокрема характеру і ризиків відповідної діяльності, затвердження, згадане у параграфі 2 цієї статті, не вимагається, імплементаційні акти, зазначені у статті 17, можуть вимагати, щоб відповідна організація декларувала здатність виконувати свої обов’язки, пов’язані з діяльністю, яку вона виконує згідно з такими імплементаційними актами, та наявність засобів для цього.
Стаття 16. Персонал
1. Персонал, відповідальний за випуск продукту, частини чи невстановленого обладнання після технічного обслуговування, повинен мати ліцензію, окрім ситуацій, у яких такі ліцензії не вимагаються в результаті ухвалення імплементаційних актів, зазначених у пункті (d) статті 17(1), з урахуванням цілей і принципів, визначених у статтях 1 і 4, зокрема характеру і ризиків відповідної діяльності.
Такі ліцензії видають за заявою, якщо заявник довів, що він відповідає вимогам імплементаційних актів, згаданих у статті 17, ухвалених для забезпечення дотримання суттєвих вимог, зазначених у статті 9.
2. У ліцензіях, згаданих у параграфі 1 цієї статті, зазначають привілеї, надані персоналу. До таких ліцензій можна вносити зміни з метою додавання чи скасування привілеїв згідно з імплементаційними актами, зазначеними у пункті (d) статті 17(1).
3. Ліцензія, згадана в параграфі 1 цієї статті, може бути обмежена, призупинена чи відкликана, якщо володілець більше не дотримується правил та процедур для видачі і збереження такої ліцензії відповідно до імплементаційних актів, зазначених у пункті (d) статті 17(1).
Стаття 17. Імплементаційні акти щодо льотної придатності
1. Для забезпечення однакової імплементації та дотримання суттєвих вимог, згаданих у статті 9, Комісія на підставі принципів, визначених у статті 4, та для досягнення цілей, визначених у статті 1, ухвалює щодо повітряних суден, згаданих у пунктах (a) і (b) статті 2(1), окрім безпілотних повітряних суден, а також їхніх двигунів, повітряних гвинтів, частин і невстановленого обладнання імплементаційні акти про встановлення детальних положень щодо:
(a) правил та процедур для збереження сертифікатів, згаданих у статті 14 і в пункті (a) першого підпараграфа статті 18(2);
(b) правил та процедур для видачі, збереження, внесення змін, обмеження, призупинення або відкликання затверджень, згаданих у статті 15(2), та для ситуацій, у яких такі затвердження не вимагаються;
(c) правил та процедур для подання декларацій, згаданих у статті 15(5), та для ситуацій, у яких такі декларації вимагаються;
(d) правил та процедур для видачі, збереження, внесення змін, обмеження, призупинення або відкликання ліцензій, згаданих у статті 16, та для ситуацій, у яких такі ліцензії не вимагаються;
(e) прав та обов’язків володільців затверджень і ліцензій, виданих на підставі статей 15(2) і 16, та організацій, які подають декларації згідно зі статтею 15(5);
(f) правил та процедур для технічного обслуговування продуктів, частин і невстановленого обладнання;
(g) правил та процедур для підтримання льотної придатності повітряного судна;
(h) додаткових вимог до льотної придатності для продуктів, частин і невстановленого обладнання, конструкції яких були сертифіковані, необхідних для підтримання льотної придатності та підвищення безпеки.