Рішення Європейського Парламенту і Ради № 243/2012/ЄС від 14 березня 2012 року про багаторічну програму радіоспектральної політики

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 114,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 1),

Після консультацій із Комітетом регіонів,

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (- 2),

Оскільки:

(1) Відповідно до положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 2002/21/ЄС від 7 березня 2002 року про спільні регулятивні рамки для електронних комунікаційних мереж та послуг (Рамкова Директива) (- 3) Комісія має право подавати до Європейського Парламенту і Ради законодавчі пропозиції щодо створення багаторічних програм радіоспектральної політики. У таких програмах необхідно визначити орієнтири політики і цілі стратегічного планування та гармонізації використання радіочастотного спектра згідно з положеннями директив, застосовних до електронних комунікаційних мереж та послуг. Такі орієнтири політики та цілі мають стосуватися наявності та ефективного використання радіочастотного спектра, необхідного для створення та функціонування внутрішнього ринку. Програма радіоспектральної політики (далі "Програма") має підтримувати цілі і ключові дії, окреслені в Повідомленні Комісії від 3 березня 2010 року про Стратегію "Європа 2020" і в Повідомленні Комісії від 26 серпня 2010 року про "Цифровий порядок денний для Європи"; її включено до п’ятдесяти пріоритетних дій, визначених у Повідомленні Комісії від 11 листопада 2010 року "На шляху до Акту про єдиний ринок".

(2) Це Рішення не має обмежувати існуюче законодавство Союзу, зокрема Директиву Європейського Парламенту і Ради 1999/5/ЄС від 9 березня 1999 року про радіообладнання і телекомунікаційне термінальне обладнання, а також взаємне визнання їх відповідності (- 4), Директиву Європейського Парламенту і Ради 2002/19/ЄС від 7 березня 2002 року про доступ до електронних комунікаційних мереж, пов’язаних засобів та їх взаємоз’єднання (Директива про доступ) (- 5), Директиву Європейського Парламенту і Ради 2002/20/ЄС від 7 березня 2002 року про авторизацію електронних комунікаційних мереж та послуг (Директива про авторизацію) (- 6), Директиву Європейського Парламенту і Ради 2002/21/ЄС, а також Рішення Європейського Парламенту і Ради № 676/2002/ЄС від 7 березня 2002 року про регулятивні рамки для радіоспектральної політики в Європейському Співтоваристві (Рішення про радіочастотний спектр) (- 7). Це Рішення також не має обмежувати заходи, запроваджені на національному рівні, згідно із законодавством Союзу, спрямовані на досягнення цілей, що становлять загальний інтерес, зокрема ті, що стосуються регулювання контенту і аудіовізуальної політики, а також права держав-членів на організацію та використання свого радіочастотного спектра для цілей громадського порядку та громадської безпеки, а також оборони.

(3) Радіочастотний спектр - ключовий публічний ресурс для основаних секторів економіки і послуг, у тому числі мобільного, бездротового широкосмугового і супутникового зв’язку, теле і радіомовлення, транспорту, радіолокації та для таких застосувань як аварійні сигналізації, пристрої дистанційного керування, слухові апарати, мікрофони і медичне обладнання. Його використовують у роботі публічних служб, таких як служби охорони і безпеки, у тому числі служби цивільного захисту, а також у науковій діяльності, такій як метеорологія, спостереження за Землею, радіоастрономія і космічні дослідження. Легкий доступ до спектра також відіграє роль у наданні електронних комунікаційних послуг, зокрема для громадян і підприємств у віддалених і малозаселених місцевостях, таких як сільські або острівні місцевості. Таким чином, регулятивні заходи щодо спектра мають значення для економіки, безпеки, охорони здоров’я, суспільних інтересів, культури, наукової діяльності, соціальної і технічної сфер та довкілля.

(4) Необхідно застосувати оновлений соціально-економічний підхід до управління, розподілу і використання радіочастотного спектра. Такий підхід слід зосередити зокрема на радіоспектральній політиці з метою забезпечення ефективнішого використання спектра, кращого планування частот і гарантій недопущення антиконкурентної поведінки.

(5) Стратегічне планування і гармонізація використання спектра на рівні Союзу повинні зміцнити внутрішній ринок бездротових електронних комунікаційних послуг та обладнання, а також інші політики Союзу, які потребують використання радіочастотного спектра, створюючи таким чином нові можливості для інновацій та зайнятості, водночас сприяючи оздоровленню економіки і соціальній інтеграції по всьому Союзу, зберігаючи при цьому важливу соціальну, культурну та економічну цінність спектра.

(6) Гармонізація належного використання спектра також може позитивно впливати на якість послуг, що їх надають за допомогою електронних комунікацій, вона є необхідною для створення економії на масштабах, що призводить до зниження як вартості розгортання бездротових мереж, так і вартості бездротових пристроїв для споживачів. Для цього Союзу потрібна програма політики, яка охоплює внутрішній ринок в усіх сферах політики Союзу, які передбачають використання спектра, такі як електронні комунікації, дослідження, технологічний розвиток, а також космічна, транспортна, енергетична й аудіовізуальна політика.

(7) Програма має заохочувати конкуренцію та сприяти закладенню підвалин для справжнього єдиного цифрового ринку.

(8) Зокрема, Програма повинна підтримувати Стратегію "Європа 2020", зважаючи на величезний потенціал бездротових послуг у просуванні заснованої на знаннях економіки, розвивати сектори, що залежать від інформаційних і комунікаційних технологій і сприяти їм, а також подолати цифровий розрив. Зростання обсягу користування, зокрема аудіовізуальними медіапослугами та онлайн-контентом зумовлює зростання потреби у швидкості та покритті. Вона також є одним з ключових заходів Цифрового порядку денного для Європи, який спрямовано на забезпечення швидкого широкосмугового доступу до мережі Інтернет у майбутній економіці, заснованої на знаннях і мережах, а також на досягнення амбітної цілі - забезпечення універсального широкосмугового покриття. Надання найвищої можливої швидкості і пропускної спроможності дротового і бездротового широкосмугового доступу дозволяє досягти цільового показника доступу до загального широкосмугового доступу на швидкості щонайменше 30 Мбіт/с для всіх до 2020 року і широкосмугового доступу на швидкості щонайменше 100 Мбіт/с принаймні для половини домогосподарств Союзу, що має велике значення для зростання економіки та світової конкуренції і є необхідним для досягнення сталих соціально-економічних переваг єдиного цифрового ринку. Вона також повинна підтримувати інші секторальні політики Союзу, такі як стале довкілля, економічну та соціальну інклюзію для всіх громадян Союзу, та сприяти їм. Враховуючи важливість бездротових видів застосування для інновацій, Програма також є ключовою ініціативою для підтримки політик Союзу щодо інновацій.

(9) Програма має закладати підвалини для такого розвитку, що дозволяє Союзу взяти на себе провідну роль щодо швидкості бездротового широкосмугового доступу, мобільності, покриття і пропускної спроможності. Таке лідерство має суттєве значення для створення конкурентного єдиного цифрового ринку, який зробить внутрішній ринок доступним для всіх громадян Союзу.

(10) Програма повинна визначати керівні принципи і завдання для держав-членів і установ Союзу до 2015 року, а також вказувати конкретні імплементаційні ініціативи. Оскільки управління радіочастотним спектром залишається переважно в межах національної компетенції, воно повинно здійснюватися відповідно до чинного права Союзу і дозволяти заходи для здійснення політик Союзу.

(11) Програма також повинна враховувати Рішення № 676/2002/ЄС та технічні експертні знання Європейської конференції адміністрацій пошт та телекомунікацій (далі  - "CEPT") для того, щоб погоджені Європейським Парламентом і Радою політики Союзу, які ґрунтуються на радіочастотному спектрі, можна було реалізовувати за допомогою технічних імплементаційних інструментів, зважаючи на те, що такі інструменти можна застосовувати в будь-який момент у разі необхідності реалізації вже існуючих політик Союзу.

(12) Легкий доступ до радіочастотного спектра може вимагати інноваційних видів авторизації, таких як колективне користування радіочастотним спектром або спільне користування інфраструктурою, застосуванню яких в межах Союзу можна сприяти завдяки визначенню найкращих практик та заохочення до обміну інформацією, а також у разі встановлення певних спільних або конвергентних умов для користування радіочастотним спектром. Загальна авторизація, що є найменш обтяжливим видом авторизації, становить особливий інтерес у випадках, коли завади не створюють ризик ускладнення розвитку інших послуг.

(13) Незважаючи на те, що розроблення так званих "когнітивних технологій" ще не завершено, їх необхідно досліджувати надалі, в тому числі шляхом спрощення спільного користування на основі геолокалізації.

(14) Торгівля правами на користування радіочастотним спектром у поєднанні з гнучкими умовами користування може істотно сприяти економічному зростанню. Тому відповідно до Директиви 2002/21/ЄС необхідно негайно забезпечити можливість торгівлі смугами радіочастот, гнучке користування якими вже введено законодавством Союзу. Обмін найкращими практиками щодо умов і порядку авторизації щодо таких смуг та спільні інструменти для запобігання накопиченню прав на користування спектром, що може створювати домінантні становища, а також неналежному некористуванню такими правами, сприятимуть узгодженому запровадженню таких заходів державами-членами та придбанню таких прав у будь-якому місці в Союзі. Необхідно сприяти, де це доречно, колективному (або спільному) користуванню радіочастотним спектром - тобто отриманню невизначеною кількістю незалежних користувачів та/або пристроїв одночасного доступу до одного і того самого діапазону частот в окремій географічній місцевості за чітко означених умов - без обмеження положень Директиви 2002/20/ЄС стосовно електронних комунікаційних мереж та послуг.

(15) Як наголошено у Цифровому порядку денному для Європи, широкосмуговий бездротовий доступ є важливим засобом підвищення конкуренції, розширення споживчого вибору та поліпшення доступу в сільський та інших місцевостях, де розгортання дротового широкосмугового доступу є ускладненим або економічно невиправданим. Проте, управління спектром може впливати на конкуренцію через зміну ролі і влади учасників ринку, наприклад, якщо існуючі користувачі отримують неналежні конкурентні переваги. Обмежений доступ до радіочастотного спектра, зокрема у разі виникнення дефіциту відповідного спектра, може створити бар’єри на шляху виходу на ринок нових послуг або видів застосування та перешкоджати інноваціям та конкуренції. Придбання нових прав на користування радіочастотним спектром, у тому числі шляхом передачі спектра, надання в оренду прав на користування спектром або інші види взаємодії між користувачами, та введення нових гнучких критеріїв користування радіочастотним спектром можуть впливати на існуючий стан конкуренції. Тому держави-члени повинні вживати доцільних регулятивних заходів ex ante або ex post (таких як внесення змін до існуючих прав, заборона певного придбання прав на користування спектром, встановлення умов щодо накопичення радіочастот та ефективного використання, таких як вказано в Директиві 2002/21/ЄС, обмеження обсягу радіочастотного спектра, доступного для кожного підприємства, або уникнення надмірного накопичення прав на користування спектром) для уникнення викривлень конкуренції згідно з принципами, покладеними в основу Директиви 2002/20/ЄС і Директиви Ради 87/372/ЄЕС від 25 червня 1987 року про смуги частот, що їх необхідно зарезервувати для узгодженого впровадження публічного пан’європейського стільникового цифрового наземного мобільного зв’язку в Співтоваристві (- 8) (Директива про стандарт GSM).

(16) Створення реєстру існуючих видів використання спектром разом з аналізом тенденцій в технологіях, майбутніх потреб і попиту на спектр, зокрема в діапазоні 400 МГц-6 ГГц, повинно дозволити виявлення смуг частот, в яких можливо покращити ефективність використання, а також можливість спільного користування спектром на користь комерційного і публічного сектора. Методологія створення і ведення реєстру існуючих напрямів використання радіочастотного спектра повинна враховувати адміністративне навантаження на адміністративні органи та прагнути до його зменшення. Тому під час розроблення методології створення реєстру існуючих видів використання спектра необхідно враховувати інформацію, яку надають держави-члени відповідно до Рішення Комісії 2007/344/ЄС від 16 травня 2007 року про доступність у гармонізованому форматі інформації щодо використання радіочастотного спектра у Співтоваристві (- 9).

(17) Гармонізовані стандарти відповідно до Директиви 1999/5/ЄС мають істотне значення для досягнення ефективного використання спектра; в них необхідно передбачити юридично визначені умови спільного користування. Європейські стандарти електричного і електронного обладнання та мереж, що не використовують радіочастоти, повинні також уникати перешкод для користування спектром. Сукупний вплив зростаючої кількості та концентрації бездротових пристроїв і видів застосування, разом із різноманіттям використання радіочастотного спектра, становить виклик для теперішніх підходів до управління радіозавадами. Отже їх необхідно вивчати і переглядати разом із характеристиками приймачів і більш вдосконаленими механізмами уникнення радіозавад.

(18) У відповідних випадках, державам-членам необхідно дозволяти вводити компенсаційні заходи, пов’язані з витратами на перехід на нові технології.

(19) Відповідно до цілей Цифрового порядку денного для Європи, бездротовий широкосмуговий доступ може значною мірою сприяти економічному відновленню і зростанню за умови наявності достатнього обсягу радіочастотного спектра, швидкого надання прав на користування спектром та дозволу на торгівлю частотами, спрямованого на адаптацію до розвитку ринку. Цифровий порядок денний для Європи закликає до забезпечення усіх громадян Союзу доступом до широкосмугового зв’язку на швидкості щонайменше 30 Мбіт/с до 2020 року. Відповідно, необхідно забезпечити доступність радіочастотного спектра, на який поширюється дія існуючих рішень Комісії, згідно з умовами таких рішень. З урахуванням ринкового попиту, необхідно виконати процедуру авторизації, згідно з Директивою 2002/20/ ЄС, до 31 грудня 2012 року для наземного зв’язку з метою забезпечення легкого доступу до бездротового широкосмугового зв’язку, зокрема, в межах смуг радіочастот, призначених рішеннями Комісії 2008/411/ЄС (- 10), 2008/477/ЄС (- 11) та 2009/766/ЄС (- 12). Супутниковий широкосмуговий доступ може стати швидким і здійсненним рішенням для доповнення послуг наземного широкосмугового зв’язку та забезпечення покриття у найвіддаленіших місцевостях Союзу.

(20) За доцільності, необхідно запроваджувати гнучкіші механізми використання радіочастотного спектра з метою сприяння інноваціям та високошвидкісним широкосмуговим підключенням, що дозволить фірмам скоротити витрати та підвищити свою конкурентоздатність, а також уможливить розроблення нових інтерактивних онлайн-послуг, наприклад, в сфері освіти, охорони здоров’я та послуг, що становлять загальний інтерес.

(21) Підключення майже 500 мільйонів людей до високошвидкісного широкосмугового зв’язку в Європі сприятиме розвитку внутрішнього ринку, створюючи унікальну в глобальному масштабі критичну масу користувачів, відкриваючи нові можливості для всіх регіонів, надаючи кожному користувачу підвищену цінність, а Союзу - здатність стати провідною світовою економікою, заснованою на знаннях. Таким чином, швидке розгортання широкосмугового доступу має вирішальне значення для розвитку європейської продуктивності і виникнення нових і малих підприємств, які можуть бути лідерами в різних секторах економіки, наприклад у сфері охорони здоров’я, виробництва і послуг.

(22) У 2006 році, Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ) розрахував, що майбутні потреби у радіочастотному спектрі для розвитку систем стандартів IMT-2000 і IMT-advanced (тобто, стандартів мобільного зв’язку 3G і 4G) у 2020 році становитимуть 1280-1720 МГц у 2020 році для комерційного сектору мобільного зв’язку в кожному регіоні МСЕ, в тому числі в Європі. Необхідно зауважити, що нижнє значення (1280 МГц) є вищим, ніж потреби деяких країн Також, у деяких країнах потреби є більшими за верхнє значення (1720 МГц). Ці значення охоплюють спектр, який вже використовують або планують використосувати для систем стандартів, попередніх стандартам IMT, стандарту IMT-2000 та його вдосконалених модифікацій. Якщо не вивільнити необхідний спектр, за можливості, у гармонізований спосіб на світовому рівні, обмежені ресурси мобільних мереж створюватимуть перепони на шляху до виникнення нових послуг та економічного зростання.

(23) Діапазон частот 800 МГц (790-862 МГц) є оптимальним для покриття бездротових широкосмугових послуг на значних територіях. Ґрунтуючись на гармонізації технічних умов згідно з Рішенням 2010/267/ЄС та на Рекомендації Комісії від 28 жовтня 2009 року про сприяння вивільненню цифрового дивіденду в Європейському Союзі (- 13), яка передбачає вимкнення аналогового мовлення не пізніше 1 січня 2012 року, та, з огляду на стрімкі національні регулятивні зміни, необхідно в принципі забезпечити доступність цього діапазону для електронних комунікаційних послуг в межах Союзу до 2013 року. У довгостроковій перспективі також може бути передбачений додатковий діапазон з огляду на результати аналізу тенденцій в технологіях, майбутніх потреб та попиту на радіочастотний спектр. Враховуючи здатність діапазону частот 800 МГц розповсюджувати сигнал на значні території, зобов'язання щодо покриття, де це доречно, можна прив’язувати до прав на частоти.

(24) Збільшені можливості бездротового широкосмугового зв’язку є вирішальними для забезпечення сектора культури новими платформами розповсюдження контенту, а отже торують шлях до подальшого успішного розвитку цього сектора.

(25) Системи бездротового доступу, в тому числі локальні радіомережі, можуть перевищити нинішній розроділ частот, виділених на безліцензійній основі. Необхідно оцінити потребу і здійсненність поширення розподілів неліцензійного спектра для систем бездротового доступу, в тому числі для локальних радіомереж, у діапазонах 2,4 ГГц і 5 ГГц, зважаючи на реєстр існуючих напрямів використання спектра, потенційні потреби у ньому та залежно від його використання для інших цілей.

(26) Незважаючи на те, що ефірне мовлення і надалі буде важливою платформою для поширення контенту, оскільки воно залишається найбільш рентабельною платформою масового поширення інформації, послуги дротового або бездротового широкосмугового зв’язку та інші нові послуги відкривають нові можливості для диверсифікації платформ поширення контенту у сфері культури, для надання послуг на вимогу і отримання доступу до економічного потенціалу від значного збільшення трафіку даних.

(27) З метою зосередження уваги на пріоритетах багаторічної Програми, держави-члени і Комісія повинні співпрацювати для підтримання і досягнення цілей щодо виведення Союзу на перші позиції у сфері бездротових широкосмугових електронних комунікаційних послуг шляхом вивільнення достатнього обсягу спектра в економічно вигідних смугах частот для забезпечення широкої доступності таких послуг.

(28) Оскільки спільний підхід та економія на масштабах відіграють ключову роль у розвитку широкосмугових комунікацій у всьому Союзі та з метою запобігання викривленню конкуренції та фрагментації ринку між державами-членами, необхідно визначити певні кращі практики щодо умов і процедур авторизації, діючи у спосіб, узгоджений між державами-членами та з Комісією. До таких умов і процедур можуть належати зобов’язання щодо покриття, розміру блока радіочастотного спектру, графік надання прав, доступ до операторів віртуальних мобільних мереж і термін дії прав на користування спектром. Такі умови та процедури, що свідчать про важливість торгівлі радіочастотами для підвищення рівня ефективного використання радіочастотного спектра та розвитку внутрішнього ринку бездротового обладнання і послуг, необхідно застосовувати до смуг радіочастот, розподілених для бездротових комунікацій, права на користування якими можна передавати або надавати в оренду.

(29) Додаткового спектра можуть потребувати інші сектори, такі як транспорт (для систем безпеки, інформування й управління), дослідження і розробки, електронна охорона здоров'я, електронна інклюзія, а також, за необхідності, захист населення та допомога у разі стихійних лих (PPDR), з огляду на збільшені обсяги передавання відео і даних для швидкого та ефективного обслуговування. Оптимізація синергії радіоспектральної політики та досліджень і розробок, а також проведення досліджень радіочастотної сумісності між різними користувачами радіочастотного спектра мають сприяти інноваціям. До того ж, результати досліджень за Сьомою рамковою програмою з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності (2007-2013 рр.) вимагають вивчення потреб у спектрі тих проектів, що можуть мати великий економічний або інвестиційний потенціал, зокрема для малих та середніх підприємств, таких як когнітивне радіо або електронна охорона здоров'я. Для підтримки досліджень і розробок та наукової діяльності необхідно також забезпечити відповідний захист від шкідливих радіозавад.

(30) Стратегія "Європа 2020" встановлює екологічні цілі для досягнення сталої, енергоефективної та конкурентоспроможної економіки, наприклад, шляхом підвищення рівня енергоефективності на 20% до 2020 року. Як наголошено у Цифровому порядку денному для Європи, сектор інформаційно-комунікаційних технологій має ключову роль. Серед запропонованих дій  - прискорене впровадження інтелектуальних систем енергетичного менеджменту (розумні електросистеми та системи інтелектуального обліку) на території всього Союзу із використанням комунікаційних можливостей для зниження енергоспоживання, а також розвиток інтелектуальних транспортних систем та систем керування дорожнім рухом для зниження викидів вуглекислого газу в транспортному секторі. Ефективне використання технологій на основі радіочастотного спектра також може сприяти зниженню енергоспоживання радіообладнанням та обмежити вплив на довкілля в сільській місцевості та віддалених районах.

(31) Узгоджений підхід до авторизації використання спектра в Союзі повинен повністю враховувати охорону здоров’я населення від електромагнітних полів, що є запорукою добробуту громадян. Дотримуючись Рекомендації Ради 1999/519/ЄС від 12 липня 1999 року про обмеження впливу електромагнітних полів (0 Гц-300 ГГц) на населення (- 14), вкрай необхідно забезпечити постійний моніторинг іонізуючого і неіонізуючого впливу використання спектра на здоров’я, в тому числі фактичного сукупного впливу його використання дедалі більшою кількістю типів обладнання на різних частотах.

(32) Істотні цілі, що становлять загальний інтерес, такі як безпека життя, вимагають узгоджених технічних рішень для сумісної роботи служб безпеки та служб екстреної допомоги держав-членів. Необхідним є узгоджене забезпечення доступності достатнього обсягу радіочастотного спектра для розвитку і вільного руху служб та пристроїв безпеки, а також для розвитку інноваційних пан’європейських або взаємодійних рішень у сфері безпеки та аварійних ситуацій. Результати досліджень показали, що протягом найближчих п’яти-десяти років виникне потреба в додатковому гармонізованому радіочастотному спектрі в діапазоні нижче 1 ГГц для надання послуг мобільного широкосмугового зв’язку для служб PPDR в усьому Союзі.

(33) Регулювання радіочастотного спектра має сильні транскордонні або міжнародні виміри через характеристики поширення радіохвиль, міжнародний характер ринків, залежних від послуг, які використовують радіочастоти, та потребу уникнення шкідливих радіозавад між країнами.

(34) Згідно з відповідною усталеною практикою Суду Європейського Союзу, якщо предмет міжнародної угоди частково входить до компетенції Союзу, і частково - держав-членів, вкрай необхідно забезпечити тісну співпрацю між державами-членами й установами Союзу. Це зобов’язання співпрацювати, як пояснюється в усталеній судовій практиці, випливає з принципу єдності в міжнародному представництві Союзу та його держав-членів.

(35) Держави-члени також можуть потребувати підтримки у сфері координації радіочастот у двосторонніх переговорах із країнами-сусідами Союзу, включно з країнами-кандидатами та країнами, що вступають до ЄС, для виконання їхніх зобов’язань згідно із законодавством Союзу щодо координації радіочастот. Це також повинно сприяти уникненню шкідливих радіозавад і покращенню ефективності радіочастотного спектра та конвергенції його використання навіть за межами Союзу.

(36) Для того, щоб втілити цілі цього Рішення в життя, важливо покращити поточні інституційні рамки координації радіоспектральної політики та управління на рівні Союзу, в тому числі у питаннях, які безпосередньо впливають на дві або більше держави-члена, повністю враховуючи компетенцію та експертні знання національних адміністративних органів. Істотними є також співпраця та координація між органами стандартизації, дослідними установами та CEPT.

(37) З метою забезпечення єдиних умов виконання цього Рішення, на Комісію необхідно покласти виконавчі повноваження. Такі повноваження необхідно реалізовувати відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 від 16 лютого 2011 року про встановлення правил і загальних принципів стосовно механізмів контролю державами-членами здійснення Комісією виконавчих повноважень (- 15).

(38) Оскільки цілі цього Рішення, а саме, запровадження багаторічної програми радіоспектральної політики, не можна досягти достатньою мірою на рівні держав-членів, але, з огляду на масштаб запропонованої ініціативи, можна досягти на рівні Союзу, Союз може ухвалити заходи відповідно до принципу субсидіарності, як це передбачено в статті 5 Договору про Європейський Союз. Відповідно до принципу пропорційності, встановленого зазначеною статтею, це Рішення не виходить за межі необхідного для досягнення такої цілі.

(39) Комісія має звітувати Європейському Парламенту і Раді про результати, досягнуті в рамках цього Рішення, а також про заплановані подальші дії.

(40) Розробляючи свою пропозицію, Комісія максимально враховувала висновок Групи з питань радіоспектральної політики, створеної Рішенням Комісії 2002/622/ЄС (- 16),

УХВАЛИЛИ ЦЕ РІШЕННЯ:

1. Це Рішення запроваджує багаторічну програму радіоспектральної політики для стратегічного планування та гармонізації використання радіочастотного спектра з метою забезпечення функціонування внутрішнього ринку в тих сферах політики Союзу, в яких передбачено використання радіочастотного спектра, таких як електронні комунікації, дослідження, технологічний розвиток, а також космічні, транспортні, енергетичні й аудіовізуальні політики.

Це Рішення не впливає на наявність достатнього радіочастотного спектра для інших сфер політики Союзу, таких як цивільний захист та ліквідація наслідків стихійних лих, спільна безпекова та оборонна політика.

2. Це Рішення не обмежує положення чинного законодавства Союзу, зокрема Директив 1999/5/ЄС, 2002/20/ЄС, 2002/21/ЄС, і - згідно зі статтею 6 цього Рішення - Рішення № 676/2002/ЄС і дію заходів, вжитих на національному рівні відповідно до права Союзу.

3. Це Рішення також не обмежує заходи, вжиті на національному рівні повністю відповідно до законодавства Союзу, які спрямовано на досягнення цілей, що становлять загальний інтерес, зокрема тих, що пов’язані з регулюванням контенту та аудіовізуальною політикою.

Це Рішення також не обмежує право держав-членів на організацію і використання власного радіочастотного спектра для цілей громадського порядку та громадської безпеки, а також оборони. Якщо це Рішення або інструменти, ухвалені відповідно до нього, щодо смуг частот, зазначених у статті 6, впливають на радіочастотний спектр, яким користується держава-член винятково і безпосередньо для цілей громадської безпеки чи оборони, така держава-член може, мірою необхідності, продовжувати користуватися такою смугою для цілей громадської безпеки та оборони, доки не буде виведено з експлуатації системи, які існують у цій смузі станом на дату набуття чинності цим Рішенням або інструментом, ухваленим відповідно до нього. Така держава-член повинна належним чином повідомити Комісію про своє рішення.

1. Держави-члени повинні співпрацювати одна з одною та з Комісією у прозорий спосіб, щоб забезпечити послідовне застосування таких загальних регулятивних принципів по всьому Союзу:

(a) застосування найдоречнішої та якнайменш обтяжливої системи авторизації у такий спосіб, що дозволяє максимально підвищити гнучкість та ефективність використання радіочастотного спектра. Така система авторизації повинна базуватися на об’єктивних, прозорих, недискримінаційних і пропорційних критеріях;

(b) сприяння розвитку внутрішнього ринку шляхом стимулювання виникнення цифрових послуг на рівні всього Союзу у майбутньому і сприяння дієвій конкуренції;

(c) сприяння конкуренції та інноваціям з урахуванням потреби уникнення шкідливих радіозавад і потреби забезпечення технічної якості послуг, з метою покращення доступності послуг широкосмугового зв’язку та дієвого реагування на збільшення бездротового трафіку;

(d) визначення технічних умов користування радіочастотним спектром, повною мірою враховуючи відповідні законодавчі акти Союзу, зокрема, про обмеження впливу електромагнітних полів на населення;

(e) мірою можливості, сприяння нейтральності технологій і послуг у правах на користування радіочастотним спектром.

2. Щодо електронних комунікацій, окрім загальних регулятивних принципів, визначених у параграфі 1 цієї статті, необхідно застосовувати, відповідно до статей 8a, 9, 9a і 9b Директиви 2002/21/ЄС та Рішення № 676/2002/ЄС, такі конкретні принципи:

(a) застосування нейтральності технологій і послуг у правах на користування радіочастотним спектром щодо електронних комунікаційних мереж та послуг, а також передачі або надання в оренду індивідуальних прав на користування радіочастотами;

(b) сприяння гармонізації користування радіочастотами в межах Союзу відповідно до потреби забезпечення їх дієвого та ефективного використання;

(c) сприяння збільшенню бездротового трафіку даних та широкосмугових послуг, зокрема шляхом стимулювання гнучкості, заохочення інновацій, з урахуванням потреби уникати шкідливі радіозавади і забезпечувати технічну якість обслуговування.

Для зосередження уваги на пріоритетах цього Рішення, держави-члени і Комісія повинні взаємодіяти для підтримання та досягнення таких цілей політики:

(a) сприяти ефективному управлінню і використанню радіочастотного спектра з метою якнайкращого задоволення зростаючого попиту на використання радіочастот, що відображає важливу соціальну, культурну та економічну цінность радіочастотного спектра;

(b) прагнути до своєчасного розподілення достатнього та належного обсягу радіочастотного спектра для підтримки цілей політики Союзу й якнайкращого задоволення зростаючого попиту на бездротовий трафік даних, сприяючи таким чином розвитку комерційних та публічних послуг, враховуючи при цьому важливі цілі, що становлять загальний інтерес, такі як культурне розмаїття та плюралізм ЗМІ; для цього необхідно докласти максимальних зусиль, щоб до 2015 року виявити, на основі реєстру, створеного відповідно до статті 9, принаймні 1200 МГц придатного спектра. Це значення враховує радіочастотний спектр, який вже використовується;

(c) подолати цифровий розрив та сприяти досягненню цілей Цифрового порядку денного для Європи, забезпечуючи доступ до широкосмугового зв’язку на швидкості щонайменше 30 Мбіт/ с до 2020 року для всіх громадян Союзу і забезпечуючи широкосмуговий зв’язок з найбільшою доступною швидкістю і пропускною спроможністю в межах Союзу;

(d) дати змогу Союзу взяти на себе лідерство у сфері бездротових широкосмугових електронних комунікаційних послуг шляхом вивільнення достатнього обсягу спектра в економічно вигідних смугах частот для забезпечення широкої доступності таких послуг;

(e) створити можливості для комерційного і публічного секторів шляхом збільшення пропускної спроможності мобільного широкосмугового зв’язку;

(f) сприяти інноваціям та інвестиціям шляхом підвищення гнучкості у використанні радіочастотного спектра, послідовного застосування в усьому Союзі принципів нейтральності технологій і послуг між технологічними рішеннями, що їх може бути запроваджено, і завдяки достатній регулятивній передбачуваності, відповідно до порядку, передбаченого, між іншим, в регулятивних рамках для електронних комунікацій, через вивільнення гармонізованого спектра для нових прогресивних технологій, а також завдяки можливості торгувати правами на користування радіочастотним спектром, створюючи таким чином можливості для розвитку цифрових послуг на рівні всього Союзу в майбутньому;

(g) полегшувати доступ до радіочастотного спектру шляхом використання переваг загальної авторизації для електронних комунікаційних послуг відповідно до статті 5 Директиви 2002/20/ ЄС;

(h) заохочувати спільне використання пасивної інфраструктури у випадках, коли можна забезпечити пропорційність та недискримінацію такого використання згідно з положеннями статті 12 Директиви 2002/21/ЄС;

(i) підтримувати та розвивати дієву конкуренцію, зокрема, у сфері електронних комунікаційних послуг, уникаючи, за допомогою коригувальних заходів ex ante або ex post, надмірного накопичення прав на користування радіочастотами певними підприємствами, що призводить до значного погіршення конкуренції;

(j) зменшувати рівень фрагментації та повністю використовувати потенціал внутрішнього ринку для сприяння економічному зростанню та економії на масштабах на рівні Союзу через зміцнення координації та гармонізації технічних умов користування спектром та можливості його використання, у відповідних випадках;

(k) уникати шкідливих радіозавад або перешкод від інших радіопристроїв або пристроїв, що не використовують радіочастоти, зокрема, шляхом сприяння розробленню стандартів, які сприяють ефективному використанню радіочастотного спектра, і покращення стійкості приймачів до радіозавад, особливо враховуючи сукупний вплив зростаючої кількості та концентрації радіопристроїв та видів застосування;

(l) сприяти доступності нових споживчих товарів і технологій таким чином, щоби забезпечити схвалення споживачами переходу до цифрових технологій, а також для ефективного використання цифрового дивіденду;

(m) зменшити вуглецевий слід Союзу за допомогою покращення рівня технічної ефективності та енергоефективності бездротових комунікаційних мереж та обладнання.

1. Держави-члени у співпраці з Комісією повинні сприяти, за доцільності, колективному використанню спектра, а також спільному користуванню спектром.

Держави-члени також сприяють розвитку наявних і нових технологій, наприклад, у технології когнітивного радіо, включаючи ті, що застосовують невикористаний частотний спектр.

2. Держави-члени і Комісія співпрацюють для збільшення гнучкості у використанні радіочастотного спектра, для сприяння інноваціям та інвестиціям, завдяки можливості використання нових технологій і передачі прав на користування радіочастотним спектром або надання їх в оренду.

3. Держави-члени і Комісія співпрацюють для сприяння розробленню та гармонізації стандартів для радіообладнання і телекомунікаційного термінального обладнання, а також для електричного і електронного обладнання та мереж, спираючись, за необхідності, на стандартизаційні мандати, надані Комісією відповідним органам стандартизації. Особливу увагу необхідно приділяти стандартам обладнання, призначеного для використання особами з інвалідністю.

4. Держави-члени повинні сприяти дослідженням і розробкам у сфері нових технологій, таким як когнітивні технології та бази даних геопозиціонування.

5. Держави-члени повинні запровадити, у відповідних випадках, критерії та процедури відбору для надання прав на користування радіочастотним спектром, які сприяють конкуренції, інвестиціям та ефективному використанню радіочастотного спектра як суспільного блага, а також сприяння співіснуванню нових і існуючих послуг та пристроїв. Держави-члени сприяють подальшому ефективному використанню радіочастотного спектра для мереж, пристроїв і видів застосування.

6. У разі необхідності, для забезпечення результативного використання права на користування радіочастотним спектром та уникнення накопичення радіочастот, держави-члени можуть розглядати впровадження відповідних заходів, таких як фінансові санкції, заохочувальні винагороди або позбавлення прав. Такі інструменти необхідно створювати та застосовувати у прозорий, недискримінаційний та пропорційний спосіб.

7. Для електронних комунікаційних послуг держави-члени, згідно з Директивою 2002/20/ЄС, повинні не пізніше 1 січня 2013 року ухвалити належні інструменти щодо розподілу частот і надання дозволів, спрямованих на розвиток широкосмугових послуг, для того, щоб досягти максимально можливої пропускної спроможності та швидкості широкосмугового з’єднання.

8. Для уникнення ймовірної фрагментації внутрішнього ринку через суперечливі критерії і процедури відбору щодо гармонізованого радіочастотного спектра, розподіленого для електронних комунікаційних послуг, можливість торгівлі яким забезпечено в усіх державах-членах згідно зі статтею 9b Директиви 2002/21/ЄС, Комісія спільно з державами-членами та згідно з принципом субсидіарності, повинна сприяти виявленню і поширенню найкращих практик щодо умов і процедур авторизації, а також заохочувати до поширення інформації про такий спектр для підвищення послідовності по всьому Союзу, якої необхідно досягти відповідно до принципів нейтральності технологій і послуг.

1. Держави-члени повинні сприяти дієвій конкуренції та запобігати спотворенню конкуренції на внутрішньому ринку електронних комунікаційних послуг відповідно до Директив 2002/20/ЄС і 2002/21/ЄС.

Вони також повинні враховувати питання конкуренції під час надання прав на користування радіочастотним спектром користувачам приватних електронних комунікаційних мереж.

2. Для цілей, вказаних у першому підпараграфі параграфа 1, і без обмеження застосування правил конкуренції та інструментів, ухвалених державами-членами для досягнення цілей, що становлять загальний інтерес, відповідно до статті 9(4) Директиви 2002/21/ЄС, держави-члени можуть ухвалити, між іншим, такі інструменти:

(a) обмеження обсягу радіочастотного спектра, права на користування яким надаються будь-якому підприємству, або встановлення умови щодо таких прав користування, такі як надання гуртового доступу, національного або регіонального роумінгу, в межах певних смуг частот або груп смуг із подібними характеристиками, наприклад, смуг частот нижче 1 ГГц, розподілених для електронних комунікаційних послуг. Встановлювати такі додаткові умови може лише компетентний національний орган;

(b) резервування, якщо доречно з огляду на ситуацію на національному ринку, певної частини смуги частот або груп смуг для присвоєння новим учасникам ринку;

(c) відмова у наданні нових прав на користування радіочастотним спектром або у дозволі на нові види використання радіочастотного спектра в певних смугах частот, або встановлення умов надання нових прав на користування радіочастотним спектром або авторизації нових видів використання, щоб уникнути викривлення конкуренції в результаті будь-якого присвоєння, передавання або накопичення прав користування;

(d) заборона або встановлення умов щодо передачі прав користування радіочастотним спектром, які не підлягають національному контролю або контролю Союзу за злиттями, якщо така передача прав імовірно завдасть значної шкоди конкуренції;

(e) внесення зміни до існуючих прав відповідно до Директиви 2002/20/ЄС, якщо це необхідно для виправлення викривлення конкуренції ex post через передавання або накопичення прав на користування радіочастотами.

3. Якщо держави-члени бажають ухвалити будь-які інструменти, вказані в параграфі 2 цієї статті, вони повинні діяти відповідно до процедур встановлення або зміни таких умов щодо прав користування радіочастотним спектром, встановлених у Директиві 2002/20/ЄС.

4. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб процедури авторизації та відбору електронних комунікаційних послуг сприяли дієвій конкуренції на користь громадян, споживачів і підприємств в Союзі.

1. Держави-члени повинні, у взаємодії з Комісією, вживати всіх необхідних заходів для забезпечення наявності достатнього обсягу радіочастотного спектра для цілей покриття та пропускної спроможності в межах Союзу, щоб Союз мав найшвидший в світі широкосмуговий зв’язок, таким чином забезпечуючи можливість того, щоб бездротові види застосування та європейське лідерство у сфері нових послуг ефективно сприяли економічному зростанню і досягненню цільового показника доступу всіх громадян до широкосмугового зв’язку на швидкості щонайменше 30 Мбіт/с до 2020 року.

2. Для забезпечення ширшої доступності послуг бездротового широкосмугового зв’язку на користь громадян і споживачів у Союзі, держави-члени повинні надати доступ до смуг частот, на які поширюється дія рішень 2008/411/ЄС (3,4-3,8 ГГц), 2008/477/ЄС (2,5-2,69 ГГц) і 2009/766/ЄС (900-1800 МГц), на умовах, зазначених у згаданих рішеннях. З урахуванням ринкового попиту, до 31 грудня 2012 року держави-члени повинні виконати процедуру авторизації без обмеження існуючого розгортання послуг, за умов, які надають користувачам легкий доступ до послуг бездротового широкосмугового зв’язку.

3. Держави-члени повинні сприяти операторам електронних комунікацій у подальшій модернізації їхніх мереж відповідно до новітніх найефективніших технологій для створення їхніх власних радіочастотних дивідендів згідно з принципами нейтральності послуг і технологій.

4. До 1 січня 2013 року держави-члени повинні виконати процедуру авторизації, щоб уможливити використання діапазону 800 МГц для електронних комунікаційних послуг. До 31 грудня 2015 року Комісія повинна передбачити конкретні відступи для тих держав-членів, у яких виняткові національні або місцеві обставини або проблеми транскордонної координації частот можуть перешкоджати доступності вказаного діапазону, діючи на підставі належним чином обґрунтованої заяви відповідної держави-члена.

Якщо обґрунтовані державою-членом проблеми транскордонної координації частот з однією або декількома країнами, в тому числі країнами-кандидатами на вступ або країнами, що вступають до ЄС, зберігаються після 31 грудня 2015 року і перешкоджають доступності діапазону частот 800 МГц, Комісія щороку передбачає виняткові відступи до моменту подолання таких проблем.

Держави-члени, для яких передбачено відступ відповідно до першого або другого підпараграфа, повинні забезпечити, щоб використання діапазону 800 МГцб не перешкоджало доступності цього діапазону для інших електронних комунікаційних послуг, ніж ефірне мовлення в сусідніх державах-членах.

Цей параграф необхідно також застосовувати до проблем координації радіочастотного спектра в Республіці Кіпр, які виникають через той факт, що уряд Кіпру не має можливості здійснювати дієвий контроль на частині своєї території.

5. Держави-члени, у взаємодії з Комісією, повинні проводити постійний моніторинг потреб у пропускній спроможності для бездротових широкосмугових послуг. На підставі результатів аналізу, вказаних у статті 9(4), Комісія до 1 січня 2015 року повинна провести оцінювання і відзвітувати Європейському Парламенту і Раді про те, чи існує необхідність дій для гармонізації додаткових смуг частот.

Держави-члени можуть, за доцільності і відповідно до права Союзу, забезпечувати, відповідно до національного законодавства, адекватну компенсацію прямих витрат, спричинених міграцією або перерозподілом використання радіочастотного спектра.

6. Держави-члени, у взаємодії з Комісією, за необхідності, повинні сприяти доступу до послуг широкосмугового зв'язку, що використовують діапазон 800 МГц у віддалених та малозаселених місцевостях. При цьому держави-члени повинні вивчити способи та, якщо це доречно, вжити технічних та регулятивних заходів для того, щоб вивільнення діапазону 800 МГц не мало негативного впливу на користувачів систем підготування програм і спеціальних заходів (PMSE).

7. Комісія, у співпраці з державами-членами, повинна оцінити обґрунтуваність та технічну можливість розширення розподілу радіочастотного спектра на безліцензійній основі для систем бездротового доступу, в тому числі локальних радіомереж.

8. Держави-члени повинні дозволити передавати або надавати в оренду права на користування радіочастотним спектром в межах гармонізованих смуг 790-862 МГц, 880-915 МГц, 925-960 МГц, 1710-1785 МГц, 1805-1880 МГц, 1900-1980 МГц, 2010-2025 МГц, 2110-2170 МГц, 2,5-2,69 ГГц і 3,4-3,8 ГГц.

9. Для того, щоб забезпечити доступ усіх громадян до передових цифрових послуг, в тому числі послуг широкосмугового зв'язку, зокрема у віддалених та малозаселених місцевостях, держави-члени і Комісія можуть досліджувати питання наявності достатнього радіочастотного спектра для надання широкосмугових супутникових послуг, що забезпечують доступ до мережі Інтернет.

10. Держави-члени, у взаємодії з Комісією, повинні вивчати можливості розширення доступності і використання пікосот і фемтосот. Вони повинні повною мірою враховувати потенціал таких базових станцій стільникового зв’язку та спільного користування спектром і користування ним на безліцензійній основі, щоб забезпечити основу для бездротових коміркових мереж, які можуть відігравати ключову роль у подоланні цифрового розриву.

Для підтримання подальшого розвитку інноваційних аудіовізуальних медіа- та інших послуг для громадян Союзу, держави-члени, враховуючи соціально-економічні переваги єдиного цифрового ринку, у взаємодії з Комісією повинні прагнути до забезпечення достатнього обсягу радіочастотного спектра для супутникового та наземного надання таких послуг, якщо така потреба є чітко обґрунтованою.

1. Держави-члени та Комісія повинні забезпечувати доступність радіочастотного спектра та захищати радіочастоти, необхідні для спостереження за атмосферою та поверхнею Землі, дозволяючи таким чином розвиток та використання космічної техніки та покращення транспортних систем, зокрема для глобальної цивільної навігаційної супутникової системи, створеної в рамках програми "Галілео" (- 17), для Європейської програми з моніторингу Землі (GMES) (- 18) та для інтелектуальних систем транспортної безпеки і управління транспортом.

2. Комісія повинна, у співпраці з державами-членами, в рамках політики зниження викидів парникових газів проводити дослідження щодо заощадження енергії під час використання радіочастотного спектра та розглядати можливість надання доступу до спектра для бездротових технологій, які потенційно можуть покращити рівень заощадження енергії та ефективності інших розподільчих мереж, наприклад, мереж водопостачання, у тому числі розумних електросистем та систем інтелектуального обліку.

3. Комісія повинна, у співпраці з державами-членами, намагатися забезпечити доступність достатнього обсягу радіочастотного спектра на гармонізованих умовах для підтримки розвитку служб безпеки та вільного обігу пов’язаних пристроїв, а також розвитку інноваційних взаємодійних рішень для громадської безпеки і охорони, цивільного захисту та ліквідації наслідків стихійних лих.

4. Держави-члени та Комісія повинні співпрацювати із науково-академічними колами для виявлення низки ініціатив у дослідженнях і розробках та інноваційних видів застосування, які можуть мати значний соціально-економічний вплив та/або інвестиційний потенціал, та розглядати потреби у радіочастотному спектрі для таких застосувань, а також, за необхідності, розглядати розподілення достатнього обсягу радіочастотного спектра для таких видів застосування відповідно до гармонізованих технічних умов та з найменш обтяжливим адміністративним навантаженням.

5. Держави-члени, у співпраці з Комісією, повинні намагатися забезпечити необхідні смуги радіочастот для PMSE відповідно до цілей Союзу щодо покращення інтеграції внутрішнього ринку і доступу до культури.

6. Держави-члени та Комісія повинні намагатися забезпечити наявність спектра для радіочастотної ідентифікації (RFID) та інших бездротових комунікаційних технологій "Інтернету речей" (IoT) і співпрацювати для сприяння розробленню стандартів і гармонізації розподілу спектра для IoT-комунікацій в усіх державах-членах.

1. Цим Рішенням створюється реєстр існуючих видів використання радіочастотного спектра, як для комерційних, так і для публічних цілей.

Такий реєстр призначено для того, щоб:

(a) дозволити ідентифікацію смуг частот, в межах яких можна підвищити рівень ефективності існуючих видів використання радіочастотного спектра;

(b) допомогти в ідентифікації смуг частот, придатних для перерозподілу та спільного користування спектром, для підтримки політик Союзу, визначених в цьому Рішенні, враховуючи при цьому майбутні потреби у радіочастотному спектрі на підставі, серед іншого, попиту споживачів та операторів, та спроможності задовольнити такі потреби;

(c) допомогти проаналізувати різні види використання радіочастотного спектра приватними і публічними користувачами;

(d) допомогти виявляти смуги радіочастот, які можна розподілити або перерозподілити для підвищення ефективності їх використання, сприяти інноваціям та конкуренції на внутрішньому ринку, вивчати нові способи спільного користування радіочастотним спектром на користь як приватних, так і публічних користувачів, враховуючи при цьому потенційний позитивний і негативний вплив розподілення або перерозподілення таких смуг і сусідніх смуг на існуючих користувачів.

2. Для забезпечення однакової імплементації положень параграфа 1 цієї статті, Комісія, повною мірою враховуючи висновки Групи з питань радіоспектральної політики, до 1 липня 2013 року повинна ухвалити імплементаційні акти, покликані:

(a) розробити практичні механізми та однакові формати збирання даних державами-членами про існуючі види використання радіочастотного спектра і надання їх Комісії, за умови дотримання правил комерційної таємниці згідно зі статтею 8 Рішення № 676/2002/ЄС і правом держав-членів не розкривати конфіденційну інформацію, зважаючи на мету мінімізації адміністративного навантаження та існуючих зобов’язань держав-членів згідно з іншими актами права Союзу, зокрема зобов’язань надавати конкретну інформацію;

(b) розробити методологію аналізу тенденцій в технологіях, майбутніх потреб і попиту на радіочастотний спектр у сферах політики Союзу, на які поширюється дія цього Рішення, зокрема, для тих послуг, які можуть використовувати діапазон частот 400 МГц-6 ГГц, з метою ідентифікувати суттєві види використання спектра, що розвиваються та мають потенціал;

Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 13(2).

3. Комісія повинна вести реєстр, зазначений у параграфі 1, згідно з імплементаційними актами, зазначеними у параграфі 2.

4. Комісія проводить аналіз тенденцій в технологіях, майбутніх потреб та попиту на радіочастотний спектр відповідно до імплементаційних актів, зазначених у пункті (b) параграфа 2.

Комісія повинна подати Європейському Парламенту звіт про результати такого аналізу.

1. У міжнародних переговорах стосовно радіочастотного спектра необхідно застосовувати такі принципи:

(a) якщо предмет міжнародних переговорів належить до компетенції Союзу, позицію Союзу необхідно виробляти відповідно до права Союзу;

(b) якщо предмет міжнародних переговорів належить частково до компетенції Союзу і частково - до компетенції держав-членів, Союз і держави-члени повинні намагатися виробити спільну позицію відповідно до вимог принципу щирої співпраці.

З метою застосування пункту (b) першого підпараграфа, Союз і держави-члени повинні співпрацювати відповідно до принципу єдності у міжнародному представництві Союзу та його держав-членів.

2. Союз, на запит, повинен надавати державам-членам правову, політичну і технічну допомогу у вирішенні питань координації радіочастотного спектра із країнами-сусідами Союзу, в тому числі країнами-кандидатами та країнами, що вступають до ЄС, у такий спосіб, щоб відповідні держави-члени могли дотримуватися своїх зобов’язань згідно з правом Союзу. Надаючи таку допомогу, Союз використовує всі свої юридичні та політичні повноваження для сприяння реалізації політик Союзу.

Союз також повинен підтримувати зусилля третіх країн щодо запровадження методів управління радіочастотним спектром, сумісних з методами Союзу, у такий спосіб, щоби сприяти цілям радіоспектральної політики Союзу.

Під час двосторонніх або багатосторонніх переговорів з третіми країнами держави-члени зв’язані своїми зобов’язаннями згідно із правом Союзу. Під час підписання або взяття на себе міжнародних зобов’язань щодо радіочастотного спектра іншим чином держави-члени повинні супроводжувати свій підпис чи будь-який інший акт прийняття спільною декларацією про те, що вони впроваджуватимуть положення таких міжнародних угод або виконуватимуть такі зобов’язання з урахуванням своїх обов’язків, покладених на них Договором про Європейський Союз і Договором про функціонування Європейського Союзу.

1. Комісія і держави-члени повинні співпрацювати для посилення діючих суспільних інститутів зметою сприяння узгодженому управлінню радіочастотним спектром на рівні Союзу, в тому числі щодо питань, які безпосередньо стосуються двох або більше держав-членів, з метою розбудови внутрішнього ринку і забезпечення повного досягнення цілей радіоспектральної політики Союзу.

2. Комісія і держави-члени повинні заохочувати органи стандартизації, CEPT, Спільний дослідний центр Комісії та всі відповідні сторони до тісної співпраці з технічних питань з метою сприяння ефективному використанню радіочастотного спектра. Для цього вони повинні підтримувати тісний зв’язок між управлінням радіочастотним спектром та стандартизацією таким чином, щоб покращувати внутрішній ринок.

Коли це доречно, Комісія повинна організовувати консультації з громадськістю з метою вивчення думок усіх заінтересованих сторін, а також суспільної думки в цілому щодо питань використання радіочастотного спектра в Союзі.

1. Комісії допомагає Комітет з питань радіочастотного спектра, створений Рішенням № 676/2002/ЄС. Цей комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011. Якщо комітет не надає жодного висновку, Комісія не ухвалює проект імплементаційного акта, і застосовується третій підпараграф статті 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011.

Держави-члени повинні застосовувати орієнтири та цілі політики, наведені в цьому Рішенні, до 1 липня 2015 року, якщо інше не передбачено цим Рішенням.

Комісія повинна до 10 квітня 2014 року надати звіт Європейському Парламенту і Раді про розроблені дії та інструменти, ухвалені відповідно до цього Рішення.

Держави-члени повинні надавати Комісії всю інформацію, необхідну для перегляду застосування цього Рішення.

Комісія повинна провести перегляд застосування цього Рішення до 31 грудня 2015 року.

Це Рішення набуває чинності на 20-й день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Це Рішення адресовано державам-членам.

Вчинено у Страсбурзі 14 березня 2012 року.

(-1) ОВ C 107, 06.04.2011, с. 53.

(-2) Позиція Європейського Парламенту від 11 травня 2011 року (ще не опубліковано в Офіційному віснику) та позиція Ради у першому читанні від 13 травня 2011 року (ОВ C 46 E, 17.02.2012, p. 1). Позиція Європейського Парламенту від 15 лютого 2012 року (ще не опубліковано в Офіційному віснику).

(-3) ОВ L 108, 24.04.2002, с. 33.

(-4) ОВ L 91, 07.04.1999, с. 10.

(-5) ОВ L 108, 24.04.2002, с. 7.

(-6) ОВ L 108, 24.04.2002, с. 21.

(-7) ОВ L 108, 24.04.2002, с. 1.

(-8) ОВ L 196, 17.07.1987, с. 85.

(-9) ОВ L 129, 17.05.2007, с. 67.

(-10) Рішення Комісії 2008/411/EC від 21 травня 2008 року про гармонізацію смуги частот 3400-3800 МГц для наземних систем, здатних забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг в Співтоваристві (ОВ L 144, 04.06.2008, p. 77).

(-11) Рішення Комісії 2008/477/EC від 13 травня 2008 року про гармонізацію смуги частот 2500-2690 МГц для наземних систем, здатних забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг в Співтоваристві (ОВ L 163, 24.6.2008, p. 37).

(-12) Рішення Комісії 2009/766/EC від 16 жовтня 2009 року про гармонізацію смуг радіочастот 900 МГц та 1800 МГц для наземних систем, здатних забезпечувати надання пан’європейських електронних комунікаційних послуг у Співтоваристві (ОВ L 274, 20.10.2009, p. 32).

(-13) ОВ L 308, 24.11.2009, с. 24.

(-14) ОВ L 199, 30.07.1999, с. 59.

(-15) ОВ L 55, 28.02.2011, с. 13.

(-16) ОВ L 198, 27.07.2002, с. 49.

(-17) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 683/2008 від 9 липня 2008 року про подальшу імплементацію Європейських супутникових навігаційних програм (EGNOS та Галілео) (ОВ L 196, 24.07.2008, p. 1).

(-18) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 911/2010 від 22 вересня 2010 року про європейську програму моніторингу Землі (GMES) та початковий етап її реалізації (2011-2013 рр.) (ОВ L 276, 20.10.2010, p. 1).