.2 протипожежною заслінкою, розміщеною в нижньому кінці каналу;
.3 засобами вимкнення витяжних вентиляторів, керованими з камбуза;
.4 стаціонарними засобами гасіння пожежі всередині каналу; та
.5 люками, зручно розташованими для огляду і очищення.
.3.4 У межах огороджень трапів дозволені лише громадські туалети, ліфти, комори з негорючих матеріалів для зберігання захисного обладнання, а також бюро інформації відкритого типу. Інші наявні приміщення в межах огороджень трапів:
.1 повинні бути звільнені, постійно закриті і відключені від електричної системи; або
.2 повинні бути відділені від огородження трапа перекриттями класу "A" згідно з правилом II-2/B/5. Такі приміщення можуть мати прямий доступ до огороджень трапів з використанням дверей класу "A" згідно з правилом II-2/B/5 і за умови, що у таких приміщеннях є спринклерна система. Однак каюти не повинні виходити безпосередньо в огородження трапа.
.3.5 Приміщення, відмінні від громадських приміщень, коридорів, громадських туалетів, приміщень спеціальної категорії, інші трапів, які вимагаються правилом II-2/B/6.1.5, відкриті ділянки палуб, а також приміщення, які підпадають під дію параграфа .3.4.2, не повинні мати прямого доступу до огороджень трапів.
.3.6 Наявні машинні приміщення категорії (10), описані в правилі II-2/B/4, а також підсобні приміщення, розміщені позаду відкритого бюро інформації, які виходять безпосередньо в огородження трапа, можуть бути збережені за умови, що вони захищені димовими сповіщувачами і що такі підсобні приміщення містять лише меблі з обмеженою пожежонебезпекою.
.3.7 Додатково до аварійного освітлення, передбаченого правилами II-1/D/3 і III/5.3, шляхи евакуації, у тому числі трапи і виходи, повинні бути позначені світловими табло або фотолюмінесцентними індикаторними смугами, розташованими на висоті не більше ніж 0,3 метра над палубою на всьому шляху евакуації, включно з поворотами та перетинами. Позначення повинне давати змогу пасажирам легко визначати всі шляхи евакуації та виходи. Якщо використовують електричне освітлення, воно повинне працювати від аварійного джерела енергії та бути влаштоване таким чином, щоб вихід з ладу будь-якого одного світлового вказівника або розрив світлової смуги не призводив до порушення ефективності світлової розмітки. Крім того, усі позначення шляхів евакуації та місць розташування протипожежного обладнання, повинні бути виготовлені з фотолюмінісцентного матеріалу або бути показані за допомогою освітлення. Адміністрація держави прапора повинна забезпечувати оцінювання, випробування та застосування такого освітлення чи фотолюмінісцентного обладнання відповідно до настанов, передбачених у Резолюції ММО A.752(18) або стандарті ISO 15370-2001.
.3.8 Повинна бути забезпечена загальносуднова аварійна сигналізація. Сигнал тривоги повинні чути в усіх житлових приміщеннях, приміщеннях, де зазвичай працює екіпаж, а також на відкритих палубах, а рівень звукового тиску сигналу повинен відповідати стандартам Кодексу щодо сповіщувачів та індикаторів у Резолюції ММО A.686(17), зі змінами.
.3.9 Система гучного мовлення або інші ефективні засоби зв’язку повинні бути в усіх житлових, громадських і службових приміщеннях, а також на постах керування та відкритих палубах.
.3.10 Меблі в огородженнях трапів повинні обмежуватися місцями для сидіння. Вони повинні бути закріплені, обмежуватися шістьма місцями на кожній палубі в кожному огородженні трапа, повинні мати обмежену пожежонебезпеку та не повинні захаращувати шлях евакуації для пасажирів. Адміністрація держави прапора може дозволяти додаткові сидіння в основному приймальному приміщенні в межах огородження трапа, якщо вони зафіксовані, негорючі та не обмежують рух пасажирів на шляху евакуації. Забороняється встановлювати меблі в коридорах для пасажирів і екіпажу, які є частиною шляхів евакуації в зонах кают. Додатково до вказаного вище, можуть бути дозволені комори з негорючого матеріалу для зберігання захисного спорядження, що вимагається правилами.
.2 Додатково:
.1 Усі трапи в житлових і службових приміщеннях повинні мати сталеві каркаси, крім випадків, коли адміністрація держави прапора дозволяє використання іншого рівноцінного матеріалу, а також повинні мати огородження, утворені перекриттями класу "A", із засобами примусового закриття всіх отворів, однак:
.1 трап, який з’єднує тільки дві палуби, необов’язково повинен бути закритим за умови, що вогнестійкість палуби забезпечена належними перегородками чи дверима в одному міжпалубному просторі. Якщо трап закритий в одному міжпалубному просторі, огородження трапа повинне бути захищене відповідно до таблиць для палуб у правилі II-2/B/5;
.2 трапи можуть не мати огородження у громадському приміщенні за умови, що вони повністю розташовані всередині таких громадських приміщень.
.2 Машинні приміщення повинні бути оснащені стаціонарною системою пожежогасіння, що відповідає вимогами правила II-2/A/6.
.3 Вентиляційні канали, які проходять через перекриття між головними вертикальними зонами, повинні бути обладнані безвідмовною протипожежною заслінкою з можливістю автоматичного закриття, що також може закриватися вручну з кожного боку перекриття. Крім того, безвідмовні протипожежні заслінки, що автоматично закриваються, з ручним керуванням з огороджень трапів повинні бути встановлені у всіх вентиляційних каналах, що обслуговують як житлові, так і службові приміщення, а також огородження трапів, у місцях, де канали проходять крізь такі огородження. Вентиляційні канали, що проходять через перекриття головної протипожежної зони та не обслуговують приміщення з обох його боків, або вентиляційні канали, що проходять через огородження трапа, не обслуговуючи це огородження, необов’язково повинні оснащуватися заслінками за умови, що такі канали виготовлені та ізольовані за стандартом "A-60" і не мають отворів в межах огородження трапу чи у магістральному каналі з боку перекриття, що безпосередньо ними не обслуговується.
.4 Приміщення спеціальної категорії повинні відповідати вимогам правила II-2/B/14.
.5 Усі протипожежні двері в огородженнях трапів, перегородках головних вертикальних зон і перегородках камбузів, які зазвичай відчинені, повинні мати можливість звільнення із центрального поста керування і з місця біля дверей.
.6 Вимоги параграфа .1.3.7 цього правила також застосовуються до житлових приміщень.
.3 Не пізніше ніж 1 жовтня 2005 року або через 15 років з дати побудови судна, залежно від того, що настане пізніше:
.1 Житлові та службові приміщення, огородження трапів та коридори повинні бути оснащені автоматичною спринклерною системою пожежогасіння та сигналізації виявлення пожежі, що відповідає вимогам правила II-2/A/8 або настановам для затвердженої рівноцінної спринклерної системи, як передбачено в Резолюції ММО A.800(19).
17 Спеціальні вимоги до суден, що перевозять небезпечні вантажі (П 41)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНІ ДО 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ, ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
Вимоги правила СОЛАС II-2/54 у редакції від 17 березня 1998 року застосовуються у відповідних випадках до пасажирських суден, які перевозять небезпечні вантажі.
СУДНА КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНІ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ:
Вимоги правила 19 частини G глави II-2 СОЛАС у редакції від 1 січня 2003 року застосовуються у відповідних випадках до пасажирських суден, які перевозять небезпечні вантажі.
18 Спеціальні вимоги до засобів обслуговування вертольотів
СУДНА КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНІ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ:
Судна, обладнані вертолітними палубами, повинні відповідати вимогам правила 18 частини G глави II-2 СОЛАС у редакції від 1 січня 2003 року.
ГЛАВА III
РЯТУВАЛЬНІ ЗАСОБИ
1 Терміни та означення (П 3)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.1 Для цілей цієї глави, якщо прямо не передбачене інше, застосовуються терміни та означення правила III/3 СОЛАС від 1974 року, зі змінами.
.2 "Кодекс РЗ" означає Міжнародний кодекс про рятувальні засоби (РЗ), що міститься у Резолюції ММО MSC.48(66), зі змінами.
2 Зв’язок, рятувальні плавзасоби і чергові шлюпки, індивідуальні рятувальні засоби (П 6 + 7 + 18 + 21 + 22)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.1 Кожне судно повинне перевозити принаймні радіообладнання для рятувальних засобів, радіолокаційні відповідачі, індивідуальні рятувальні засоби, рятувальні плавзасоби, а також чергові шлюпки, сигнальні ракети, лінеметальні пристрої, визначені у наведений нижче таблиці та примітках, залежно від класу судна.
.2 Усі вказані вище засоби, у тому числі пристрої для їх спуску в застосовних випадках повинні відповідати правилам глави III додатка до Конвенції СОЛАС від 1974 року, а також Кодексу РЗ, зі змінами, якщо в параграфах нижче прямо не передбачене інше. Якщо прямо не передбачене інше, наявне обладнання повинне принаймні відповідати положенням, які були чинними на момент встановлення цього обладнання.
3 Більше того, кожне судно повинне мати на кожну рятувальну шлюпку принаймні три гідрокостюми (та), додатково, по теплозахисному засобу для кожної особи, розписаної на рятувальну шлюпку, що не має гідрокостюма. Такі гідрокостюми та теплозахисні засоби можуть не передбачатися:
.1 для осіб, розписаних на повністю закриті рятувальні шлюпки; або
.2 якщо судно постійно здійснює рейси в теплому кліматі, де, на думку адміністрації, відсутня необхідність у таких засобах, беручи до уваги рекомендації Циркуляра КБМ ММО MSC/Circ.1046.
.4 Положення параграфа .3.1 також застосовуються до частково чи повністю закритих рятувальних шлюпок, які не відповідають вимогам секції 4.5 або 4.6 Кодексу РЗ, за умови, що вони розміщені на суднах, побудованих до 1 липня 1986 року.
.5 Гідрокостюм, який відповідає вимогам секції 2.3 Кодексу РЗ, або захисний костюм, який відповідає секції 2.4 Кодексу РЗ, належного розміру, повинен бути забезпечений для кожної особи, розписаної на кожну чергову шлюпку або морську евакуаційну систему. Якщо судно постійно плаває у теплому кліматі, де, на думку адміністрації, теплозахисні засоби не потрібні, такий захисний одяг не вимагається, беручи до уваги рекомендації Циркуляра КБМ ММО MSC/Circ.1046.
.6 Судна, на яких немає рятувальної або чергової шлюпки, повинні бути забезпечені принаймні одним гідрокостюмом для цілей рятування людей. Однак, якщо судно постійно плаває у теплому кліматі, де, на думку адміністрації, теплозахисні засоби не потрібні, такий захисний одяг не вимагається, беручи до уваги рекомендації Циркуляра КБМ ММО MSC/Circ.1046.
3 Система аварійної сигналізації, система гучного мовлення, розклад за тривогами та інструкції на випадок аварії, радіоспеціалісти, інструкції з експлуатації, посібник із підготовки та інструкції з технічного обслуговування (П 6 + 8 + 9 +19 + 20)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
На кожному судні повинні бути передбачені:
.1 Загальносуднова система аварійної сигналізації (П 6.4.2)
Вона повинна відповідати вимогам параграфа 7.2.1.1 Кодексу РЗ і бути придатною для виклику пасажирів та екіпажу на станції збору і подачі сигналу для початку дій, передбачених розкладом за тривогами.
На всіх суднах, які перевозять більше 36 пасажирів, на додачу до системи аварійної сигналізації повинна бути передбачена система гучного мовлення, яку можна використовувати з містка. Ця система повинна мати такі характеристики, влаштування та розташування, щоб повідомлення, які передаються за допомогою системи, були добре чутні для осіб з нормальним слухом у всіх місцях, де можуть перебувати люди під час роботи головного двигуна.
ДЛЯ НОВИХ СУДЕН КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНИХ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ
Сигнали загальносуднових систем аварійної сигналізації має бути чутно в усіх житлових приміщеннях, постійних робочих приміщеннях екіпажу, а також на всіх відкритих палубах, при чому мінімальні рівні звукового тиску для тону аварійної сигналізації повинні відповідати параграфам 7.2.1.2 та 7.2.1.3 Кодексу РЗ.
.2 Система гучного мовлення (П 6.5)
2.1 Додатково до вимог правила II-2/B/15.4 та параграфа .1, усі пасажирські судна, які перевозять більше ніж 36 пасажирів, повинні бути оснащені системою гучного мовлення.
2.2 Система гучного мовлення повинна мати установку з гучномовцями, що дає змогу передавати повідомлення в усіх приміщеннях, де зазвичай присутні члени екіпажу або пасажири, або і ті, й інші, а також у місцях збору. Система повинна давати змогу передавати повідомлення з ходового містка та з таких інших подібних приміщень на борту судна, де це необхідно, на думку адміністрації держави прапора. Система має бути встановлена з урахуванням граничних акустичних умов і не вимагати яких-небудь дій від слухачів.
2.3 Система гучного мовлення повинна бути захищена від несанкціонованого використання і повинна бути чітко чутною на фоні навколишнього шуму в усіх приміщеннях, передбачених параграфом .2.2, а також повинна бути забезпечена функцією блокування, керованою з одного розташування на ходовому містку та інших місць на борту, де це необхідно, на думку адміністрації держави прапора, щоб усі аварійні повідомлення були передані, навіть якщо будь-який із гучномовців у приміщенні буде вимкнений, сила звуку зменшена або коли система гучного мовлення використовується для інших цілей.
ДЛЯ НОВИХ СУДЕН КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНИХ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ
Мінімальні рівні звукового тиску під час передачі аварійних повідомлень повинні відповідати параграфу 1.2.2.2 Кодексу РЗ.
2.4 НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.1 Система гучного мовлення повинна мати принаймні дві петлі, які повинні бути належним чином розділені по всій довжині і мати два окремі та незалежні підсилювачі; та
.2 система гучного мовлення та експлуатаційні вимоги до неї повинні бути затверджені адміністрацією держави прапора з урахуванням рекомендацій у Циркулярі КБМ ММО MSC/Circ.808.
2.5 Система гучного мовлення повинна бути підключена до аварійного джерела електроенергії.
2.6 На наявних суднах, які вже оснащені системою гучного мовлення, затвердженою адміністрацією держави прапора, і які значною мірою відповідають вимогам параграфів .2.2, .2.3 і .2.5, не потрібно міняти систему.
.3 Розклад за тривогами та інструкції на випадок аварії (П 8)
Згідно з правилом III/8 СОЛАС кожна особа, яка перебуває на борту, повинна отримувати чіткі інструкції, які потрібно виконувати у випадку аварії.
Розклад за тривогами та інструкції на випадок аварії, які відповідають вимогам правила III/37 СОЛАС, повинні бути вивішені у помітних місцях по всьому судну, у тому числі на ходовому містку, у машинному приміщення та у житлових приміщеннях для екіпажу.
Ілюстрації та інструкції відповідними мовами повинні бути вивішені в пасажирських каютах і повинні бути достатньо видимі в місцях збору та в інших приміщеннях для пасажирів, щоб інформувати пасажирів про:
(i) місце їх збору;
(ii) важливі дії, які вони повинні виконувати у випадку аварії;
(iii) спосіб надягання рятувальних жилетів.
.3a Радіоспеціалісти
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.1 Відповідно до положень правила IV/16 СОЛАС, кожне судно повинне мати кваліфікованих спеціалістів для забезпечення радіозв’язку на випадок лиха і для забезпечення безпеки, як цього вимагає адміністрація. Такі спеціалісти повинні мати відповідні сертифікати, визначені в Регламенті радіозв’язку; будь-хто з них повинен бути призначений відповідальним за радіозв’язок на випадок лиха, що має бути зазначено в інструкціях на випадок аварії.
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B І C:
.2 На суднах класу B і C принаймні одна особа, кваліфікована відповідно до параграфа 1, повинна бути призначена для виконання виключно обов’язків із радіозв’язку на випадок лиха, що має бути зазначено в інструкціях на випадок аварії.
.4 Інструкції з експлуатації (П 9)
На рятувальних плавзасобах або поблизу них, а також на засобах керування їх спуском чи поблизу них необхідно розміщувати плакати або умовні позначення, які повинні:
(i) пояснювати призначення засобів керування та процедури експлуатації засобу, а також містити відповідні інструкції чи попередження;
(ii) бути добре видимими в умовах аварійного освітлення;
(iii) використовувати символи згідно з Резолюцією ММО A.760(18), зі змінами (внесеними Резолюцією MSC.82(70)).
.5 Посібник із підготовки
Посібник із підготовки, який відповідає вимогам правила III/35 СОЛАС, повинен бути передбачений у кожному із приміщень для екіпажу, таких як їдальня, кімната для відпочинку або в кожній каюті для екіпажу.
.6 Інструкції з технічного обслуговування (П 20.3)
На судні повинні бути передбачені інструкції з технічного обслуговування або програми планового технічного обслуговування рятувальних засобів, згідно з якими здійснюється технічне обслуговування. Інструкції повинні відповідати вимогам правила III/36 СОЛАС.
4 Укомплектування рятувальних плавзасобів командами та керівництво ними (П 10)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.1 На судні має бути достатня кількість підготовлених осіб для збору людей, які не мають відповідної підготовки, і надання їм допомоги.
.2 На судні має бути достатня кількість членів екіпажу для керування рятувальними плавзасобами і спусковими пристроями, необхідними для евакуації всіх осіб на судні.
.3 Особа командного складу або сертифікована особа повинна бути призначена командиром кожного рятувального плавзасобу, який підлягає використанню. Однак член екіпажу, який має практичні навички поводження з рятувальними плотами та керування ними, може бути призначений командиром рятувального плоту або групи рятувальних плотів. На кожну чергову шлюпку або моторний рятувальний плавзасіб повинна бути розписана особа, здатна експлуатувати їх двигун і виконувати його незначне регулювання.
.4 Капітан повинен забезпечити рівномірний розподіл осіб, зазначених у параграфах .1, .2 і .3, по рятувальним плавзасобам судна.
5 Заходи збору та посадки у рятувальні плавзасоби (П 11 + 23 + 25)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.1 Рятувальний плавзасіб, для якого вимагаються затверджені спускові пристрої, повинен бути розміщений якомога ближче до житлових та службових приміщень.
.2 Місця збору повинні бути розташовані поблизу місць посадки і повинні бути легкодоступними із житлових та робочих зон, а також повинні мати достатню площу для збору та інструктажу пасажирів. На кожну особу має бути забезпечений простір на палубі площею принаймні 0,35 м-2.
.1 На суднах, побудованих до 1 липня 1998 року, кожне місце збору повинне мати достатній простір для розміщення всіх осіб, збір яких призначений у цьому місці.
.3 Місця збору та посадки, проходи, трапи та виходи, які забезпечують доступ до місць збору та посадки, повинні мати належне освітлення.
Таке освітлення повинне бути здатне живитись від аварійного джерела електроенергії, що вимагається правилами II-1/D/3 та II-1/D/4.
Додатково і як частина марковань, що вимагаються згідно з правилом II-2/B 6.1.7 для нових суден класу B, C і D, шляхи до місць збору повинні бути позначені спеціальним символом місця збору згідно з Резолюцією ММО A.760(18), зі змінами. Ця вимога також застосовується до наявних суден класу B, що перевозять понад 36 пасажирів.
.4 Рятувальні шлюпки повинні бути такими, щоб посадка в них здійснювалася безпосередньо з місця їх встановлення або з палуби посадки, але не з обох цих місць.
.5 Рятувальні плоти, які спускають за допомогою плітбалки, повинні бути такими, щоб посадка в них здійснювалася з місця, розташованого поблизу місця їх встановлення, або з місця, куди рятувальний пліт переміщують перед спуском.
.6 За необхідності, повинні бути передбачені засоби для підтягування рятувальних плавзасобів, які спускають за допомогою шлюпбалок і плітбалок, до борту судна та утримання їх біля борту для безпечної посадки людей.
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.7 Якщо спускові пристрої рятувальних плавзасобів не забезпечують посадку в рятувальні плавзасоби, перш ніж вони будуть спущені на воду, а відстань від місця посадки до води становить більше ніж 4,5 метра над ватерлінією, що відповідає найменшій експлуатаційній осадці, повинен бути встановлений затверджений тип морської евакуаційної системи (МЕС) згідно із секцією 6.2 Кодексу РЗ.
На суднах, оснащених морською евакуаційною системою, повинен бути забезпечений зв’язок між місцем посадки та платформою рятувального плавзасобу.
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.8 Повинен бути передбачений принаймні один посадковий трап, який відповідає вимогам параграфа 6.1.6 Кодексу РЗ, на кожному борту судна; адміністрація держави прапора може звільняти судно від цієї вимоги за умови, що за будь-яких умов диферента та крену в непошкодженому стані та визначених умов диферента та крену в пошкодженому стані висота надводного борту між призначеним місцем посадки та ватерлінією не перевищує 1,5 метра.
5-1 Вимоги до пасажирських суден ро-ро (П 26)
.1 Рятувальні плоти
СУДНА РО-РО КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНІ ДО 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ:
.1 Рятувальні плоти на пасажирських суднах ро-ро повинні обслуговуватися за допомогою морських евакуаційних систем, що відповідають правилу III/48.5 СОЛАС у редакції від 17 березня 1998 року, або спускових пристроїв, що відповідають правилу III/48.6 СОЛАС у редакції від 17 березня 1998 року, рівномірно розподілених на кожному борту судна.
Має бути забезпечений зв’язок між місцем посадки та платформою.
Незважаючи на вказане вище, якщо морські евакуаційні системи на пасажирських суднах ро-ро замінені або такі судна підлягають істотним ремонтам, змінам чи модифікаціям, які передбачають заміну чи будь-яке доповнення наявних рятувальних пристроїв або засобів, рятувальні плоти на пасажирських суднах ро-ро повинні обслуговуватися за допомогою морських евакуаційних систем, які відповідають секції 6.2 Кодексу РЗ, або спускових пристроїв, що відповідають параграфу 6.1.5 Кодексу РЗ, рівномірно розподілених на кожному борту судна.
СУДНА РО-РО КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНІ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ
.2 Рятувальні плоти на пасажирських суднах ро-ро повинні обслуговуватися морськими евакуаційними системами, що відповідають секції 6.2 Кодексу РЗ, або спусковими пристроями, що відповідають параграфу 6.1.5 Кодексу РЗ, рівномірно розподіленими на кожному борту судна.
Має бути забезпечений зв’язок між місцем посадки та платформою.
УСІ СУДНА РО-РО КЛАСУ B, C І D
.3 Кожен рятувальний пліт на пасажирських суднах ро-ро повинен бути оснащений засобами, що забезпечують його вільне спливання, які відповідають вимогам правила III/13.4 СОЛАС.
.4 Кожен рятувальний пліт на пасажирських суднах ро-ро повинен належати до типу, оснащеного апареллю для в’їзду на борт, яка відповідає вимогам параграфа 4.2.4.1 або 4.3.4.1 Кодексу РЗ, залежно від випадку.
.5 Кожен рятувальний пліт на пасажирських суднах ро-ро повинен бути таким, що автоматично самовідновлюється, або двостороннім рятувальним плотом із тентом, який має остійність на хвилюванні та здатний працювати безпечно, незалежно від того, яким боком догори він плаває. Відкриті двосторонні рятувальні плоти можуть бути дозволені, якщо адміністрація держави прапора вважає це доречним з урахуванням наявності місць укриття в межах курсу рейсів та сприятливих кліматичних умов району та періоду експлуатації, а також за умови, що такі рятувальні плоти повністю відповідають вимогам додатка 10 до Кодексу високошвидкісних суден від 1994 року.
Альтернативно, судно повинне/може мати рятувальні плоти, що автоматично самовідновлюються, або двосторонні рятувальні плоти з тентом додатково до звичайного комплекту рятувальних плотів з такою загальною місткістю, щоб розмістити принаймні 50% людей, які не розмістились у рятувальних шлюпках.
Ця додаткова місткість рятувальних плотів повинна визначатися на основі різниці між загальною кількістю людей на борту та кількістю людей, розміщених у рятувальних шлюпках. Кожен такий рятувальний пліт повинен бути затверджений адміністрацією держави прапора з урахуванням рекомендацій у Циркулярі КБМ ММО MSC/Circ.809.
.2 Відповідачі
УСІ СУДНА РО-РО КЛАСУ B:
.1 Не пізніше дати першої періодичної перевірки після 1 січня 2012 року рятувальні плоти, розміщені на пасажирських суднах ро-ро класу B, повинні бути обладнані радіолокаційними відповідачами у кількості один радіолокаційний відповідач на кожні чотири рятувальні плоти. Радіолокаційний відповідач повинен кріпитися всередині рятувального плота таким чином, щоб його антена перебувала на висоті більше одного метра над рівнем моря під час спуску плота, крім двосторонніх рятувальних плотів із тентом, де радіолокаційний відповідач повинен розміщуватися таким чином, щоб потерпілі мали до нього легкий доступ і могли його розгорнути. Кожен радіолокаційний відповідач повинен бути пристосований для ручного розгортання під час спуску плоту. Контейнери рятувальних плотів, обладнаних радіолокаційними відповідачами, повинні мати чітке марковання.
.3 Швидкісні чергові шлюпки
УСІ СУДНА РО-РО КЛАСУ B, C І D
.1 Чергова шлюпка, якщо така шлюпка вимагається на пасажирському судні ро-ро, має бути швидкісною черговою шлюпкою, затвердженою адміністрацією держави прапора з урахуванням рекомендацій у Циркулярі КБМ ММО MSC/Circ.809.
.2 Швидкісна чергова шлюпка повинна обслуговуватися належним спусковим пристроєм, затвердженим адміністрацією держави прапора. Під час затвердження таких пристроїв адміністрація держави прапора повинна враховувати, що швидкісна чергова шлюпка призначена для спуску та підйому навіть за дуже несприятливих погодних умов, а також враховувати рекомендації, ухвалені ММО.
.3 Принаймні дві команди швидкісної чергової шлюпки повинні бути підготовлені та регулярно проходити навчання з урахуванням секції A-VI/2 таблиці A-VI/2-2 "Специфікації щодо мінімального стандарту компетентності щодо швидкісних чергових шлюпок" Кодексу щодо підготовки, сертифікації моряків і несення вахти (ПСМНВ), а також рекомендацій у Резолюції ММО A-771(18), зі змінами. Підготовка та навчання повинні включати всі аспекти рятування, поводження зі шлюпкою, маневрування та керування такими плавзасобами в різних умовах і їх повернення у пряме положення після перевертання.
.4 У випадку, коли конструкція чи розмір наявного пасажирського судна ро-ро заважають встановленню швидкісної чергової шлюпки, що вимагається параграфом .3.1, швидкісна чергова шлюпка може бути встановлена замість наявної рятувальної шлюпки, яка використовується як чергова шлюпка, або шлюпки для використання у випадку аварії за умови виконання всіх таких умов:
.1 встановлена швидкісна чергова шлюпка обслуговується спусковим пристроєм згідно з положеннями параграфа .3.2;
.2 зменшення місткості рятувального плавзасобу через таку заміну компенсується встановленням рятувальних плотів, здатних вмістити принаймні таку саму кількість осіб, яку можна було розмістити в заміненій рятувальній шлюпці; та
.3 такі рятувальні плоти обслуговуються за допомогою наявних спускових пристроїв або морських евакуаційних систем.
.4 Засоби рятування
УСІ СУДНА РО-РО КЛАСУ B, C І D
.1 Кожне пасажирське судно ро-ро повинне бути оснащене ефективними засобами для швидкого підйому врятованих осіб з води та їх передачі з рятувальних одиниць або рятувальних плавзасобів на судно.
.2 Засоби передачі врятованих осіб на судно можуть бути частиною морської евакуаційної системи або частиною системи, призначеної для рятувальних цілей.
Ці засоби повинні бути затверджені державою прапора з урахуванням рекомендацій у Циркулярі КБМ ММО MSC/Circ.810.
.3 Якщо скат морської системи евакуації призначається для використання в ролі засобу передачі врятованих осіб на палубу судна, він повинен бути обладнаний поручнями або трапами, щоб вони могли піднятися по скату.
.5 Рятувальні жилети
УСІ СУДНА РО-РО КЛАСУ B, C І D
.1 Незважаючи на вимоги правил III/7.2 і III/22.2 СОЛАС, поблизу місць збору має зберігатися достатня кількість рятувальних жилетів, щоб пасажирам не довелося повертатись до своїх кают, щоб взяти свої рятувальні жилети.
.2 На пасажирських суднах ро-ро кожен рятувальний жилет повинен бути оснащений світловим індикатором, який відповідає вимогам параграфа 2.2.3 Кодексу РЗ.
5-2 Майданчики для посадки вертольотів і прийому на їх борт людей (П 28)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА РО-РО КЛАСУ B, C І D:
.1 Пасажирські судна ро-ро повинні бути забезпечені майданчиками для прийому людей на борт вертольота, затвердженими адміністрацією держави прапора, беручи до уваги рекомендації в Резолюції ММО A.894(21), зі змінами.
.2 Нові пасажирські судна ро-ро класу B, C і D завдовжки 130 метрів та більше повинні бути оснащені майданчиком для посадки вертольота, затвердженим адміністрацією держави прапора з урахуванням рекомендацій Настанов з міжнародного авіаційного та морського пошуку та рятування (МАМПР), ухвалених Резолюцією ММО A.892(21), зі змінами, а також Циркуляра КБМ ММО MSC/Circ.895, Рекомендацій щодо майданчиків для посадки вертольотів на пасажирських суднах ро-ро.
5-3 Системи підтримки прийняття рішень для капітанів (П 29)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.1 На всіх судна на ходовому містку має бути передбачена система підтримки прийняття рішень з управління в надзвичайних ситуаціях.
.2 Така система повинна складатись принаймні з друкованого плану чи планів дій в надзвичайних ситуаціях. Усі передбачувані надзвичайні ситуації повинні бути відображені у плані чи планах дій в надзвичайних ситуаціях, включно з, серед іншого, такими основними групами надзвичайних ситуацій:
.1 пожежа;
.2 пошкодження судна;
.3 забруднення;
.4 незаконні дії, які загрожують безпеці судна, безпеці його пасажирів та екіпажу;
.5 нещасні випадки з персоналом; та
.6 аварії, пов’язані з вантажем;
.7 допомога іншим суднам у надзвичайних ситуаціях.
.3 Процедури дій у надзвичайних ситуаціях, встановлені в плані чи планах дій у надзвичайних ситуаціях, повинні забезпечувати підтримку прийняття рішень капітанами під час управління будь-якими поєднаннями надзвичайних ситуацій.
.4 План чи плани дій у надзвичайних ситуаціях повинні мати однорідну структуру і бути простими у використанні. У застосовних випадках для цілей боротьби за живучість повинні бути використані фактичні умови завантаження, розраховані для остійності судна на рейс.
.5 Додатково до друкованого плану чи планів дій у надзвичайних ситуаціях, адміністрація держави прапора може також допускати використання комп’ютеризованої системи підтримки рішень на ходовому містку, яка забезпечує всією інформацією, що міститься у плані чи планах дій у надзвичайних ситуаціях, процедурах, контрольних переліках тощо, а також здатна надавати список рекомендованих дій, які мають виконуватися у передбачуваних надзвичайних ситуаціях.
6 Місця спуску (П 12)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
Місця спуску повинні бути розташовані так, щоб забезпечувати безпечний спуск з урахуванням того, що вони повинні бути розміщені осторонь від гребного гвинта і ділянок корпусу з крутими підзорами, і щоб рятувальні плавзасоби могли бути спущені по прямовисному борту судна. Якщо вони розташовані в носовій частині судна, вони повинні бути розміщені в захищеному місці в корму від таранної перегородки.
7 Встановлення рятувальних плавзасобів (П 13 + 24)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.1 Кожен рятувальний плавзасіб повинен бути встановлений:
a. так, щоб сам рятувальний плавзасіб чи засоби для його встановлення не заважали операціям спуску інших рятувальних плавзасобів;
b. настільки близько до поверхні води, наскільки це безпечно і практично можливо; для рятувальних плавзасобів, які спускають на воду за допомогою шлюпбалки або плітбалки, висота кінця шлюпбалки або плітбалки в положенні готовності до посадки, наскільки це практично можливо, не повинна перевищувати 15 метрів над ватерлінією, що відповідає найменшій експлуатаційній осадці, і рятувальні плавзасоби, які спускають на воду за допомогою шлюпбалки або плітбалки, у положенні, у якому здійснюється посадка, повинні перебувати на достатній висоті над ватерлінією судна в повному вантажі за будь-яких умов диферента до 10° і при крені до 20° на будь-який борт для нових суден, до принаймні 15° на будь-який борт для наявних суден або до кута, за якого кромка відкритої палуби занурюється у воду, залежно від того, яке з цих значень менше;
c. у стані постійної готовності до використання, щоб два члени екіпажу могли підготувати його до посадки і спуску протягом не більше 5 хвилин;
d. настільки далеко в ніс від гребного гвинта, наскільки це практично можливо; а також
e. у повному оснащенні, як вимагається у відповідних правилах СОЛАС, за винятком того, що додаткові рятувальні плоти, означені у примітці 1(a) чи 1(b) до таблиці правила III/2, можуть бути звільнені від деяких вимог СОЛАС щодо оснащення, зазначеного в цій примітці;
.2 Рятувальні шлюпки повинні зберігатися прикріпленими до спускових пристроїв, і на пасажирських суднах завдовжки 80 метрів і більше кожна рятувальна шлюпка повинна бути розміщена таким чином, щоб кормовий кінець рятувальної шлюпки перебував на відстані не менше ніж півтори її довжини в ніс від гребного гвинта.
.3 Кожен рятувальний пліт повинен бути встановлений:
a. з фалінем, прикріпленим до судна;
b. з пристроєм, що забезпечує його вільне спливання, який відповідає вимогам параграфа 4.1.6 Кодексу РЗ, щоб кожен пліт вільно спливав, і, якщо він надувний, щоб він автоматично надувався, коли судно тоне. Один такий пристрій може бути використаний для двох чи більше рятувальних плотів, якщо його достатньо, щоб відповідати вимогам параграфа 4.1.6 Кодексу РЗ;
c. так, щоб кріплення можна було віддати вручну.
.4 Рятувальні плоти, що їх спускають за допомогою шлюпбалки, повинні бути розміщені в межах зони, що допускає використання підйомного гака, якщо не передбачений інший засіб переміщення, який не вийде з ладу в умовах диферента в межах 10° та крену до 20° на будь-який борт для нових суден і, відповідно, принаймні до 15° на будь-який борт для наявних суден або при качці судна чи припиненні енергопостачання.
.5 Рятувальні плоти, призначені для пуску шляхом скидання за борт, повинні бути встановлені таким чином, щоб їх легко можна було перемістити для спуску з будь-якого борту судна на одному рівні відкритої палуби. Якщо таке встановлення неможливе, повинні бути передбачені додаткові рятувальні плоти, щоб загальна місткість на будь-якому борту була достатньою для розміщення 75% загальної кількості людей на судні.
.6 Рятувальні плоти, пов’язані з морською системою евакуації (МЕС), повинні:
a. бути встановлені поряд із контейнером, у якому міститься МЕС;
b. бути здатні до роз’єднання по одному від стелажа, де вони зберігаються, разом із засобами для їх швартування до платформи;
c. бути здатні до роз’єднання як незалежний рятувальний плавзасіб; та
d. бути забезпечені линями для витягування з платформи.
8 Встановлення чергових шлюпок (П 14)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
Чергові шлюпки повинні бути встановлені:
.1 у стані постійної готовності до спуску протягом не більше 5 хвилин, і для надувного типу - постійно у повністю надутому стані;
.2 у місці, зручному для їх спуску та підйому;
.3 так, щоб ні чергова шлюпка, ні засоби її встановлення не заважали використанню будь-якого рятувального плавзасобу в будь-якому іншому місці спуску;
.4 згідно з вимогами правила 7, якщо вони також є рятувальними шлюпками.
8a Встановлення морських евакуаційних систем (П 15)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА РО-РО КЛАСУ B, C І D:
1. У борту судна не має бути будь-яких отворів між місцем входу в морську евакуаційну систему та ватерлінією судна, що відповідає найменшій експлуатаційній осадці, і повинні бути забезпечені засоби захисту системи від будь-яких частин судна, що виступають.
2. Морські евакуаційні системи повинні бути розміщені так, щоб забезпечити їх безпечний спуск, особливо враховуючи, що вони повинні бути віддалені від гребного гвинта і ділянок корпусу з крутими підзорами і, наскільки це практично можливо, могли бути спущені по прямовисному борту судна.
3. Кожна морська евакуаційна система повинна бути встановлена таким чином, щоб ні скат, ні платформа, ні сама система в складеному стані і засоби керування не заважали роботі будь-яких інших рятувальних засобів у будь-якому іншому місці спуску.
4. У відповідних випадках судно повинне мати таку конструкцію, щоб морські евакуаційні системи у місцях встановлення були захищені від пошкодження при сильному хвилюванні.
9 Засоби спуску та підйому рятувальних плавзасобів (П 16)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.1 Спускові пристрої, які відповідають вимогам секції 6.1 Кодексу РЗ, повинні бути передбачені для всіх рятувальних плавзасобів, за винятком:
.1 ДЛЯ НАЯВНИХ СУДЕН КЛАСУ B, C І D:
a. рятувальних плавзасобів, посадка в які відбувається з місця на палубі, розташованої на висоті менше 4,5 метра над ватерлінією, що відповідає найменшій експлуатаційній осадці, і які:
- мають масу не більше ніж 185 кг; або
- встановлені для спуску безпосередньо з місця встановлення за будь-яких умов диферента до 10° та крену до принаймні 15° на будь-який борт; або
b. рятувальних плавзасобів, які передбачені понад кількість, що становить 110% загальної кількості людей на борту; або рятувальних плавзасобів, передбачених для використання разом з морською евакуаційною системою (МЕС), що відповідає вимогам секції 6.2 Кодексу РЗ, і встановлених для спуску безпосередньо з місця встановлення за будь-яких умов диферента до 10° та крену до 20° на будь-який борт.
.2 ДЛЯ НОВИХ СУДЕН КЛАСУ B, C І D:
якщо, за умови ефективності засобів посадки в рятувальні плавзасоби та чергові шлюпки в умовах навколишнього середовища, у яких, можливо, буде експлуатуватися судно, і за будь-яких умов диферента та крену в непошкодженому стані та визначених умов диферента та крену в пошкодженому стані висота надводного борту між визначеним місцем посадки та ватерлінією, що відповідає найменшій експлуатаційній осадці, не перевищує 4,5 метра, адміністрація держави прапора може допустити систему, де люди здійснюють посадку безпосередньо на рятувальні плоти.
.2 Кожна рятувальна шлюпка повинна бути забезпечена пристроєм, здатним спускати її та піднімати на борт.
ДЛЯ НОВИХ СУДЕН КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНИХ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ
Крім того, повинні бути передбачені засоби підвішування рятувальної шлюпки для звільнення роз’єднувального пристрою для цілей технічного обслуговування.
.2a Не пізніше першої планової постановки в сухий док після 1 січня 2018 року, але не пізніше 1 липня 2019 року, роз’єднувальні пристрої шлюпок, що не відповідають положенням параграфів 4.4.7.6.4-4.4.7.6.6 Кодексу РЗ, повинні бути замінені на обладнання, що відповідає Кодексу (- 18).
.3 Спускові та підйомні пристрої повинні бути такими, щоб оператор, що керує пристроєм на судні, міг безперервно спостерігати за рятувальним плавзасобом під час спуску і, у випадку рятувальних шлюпок, під час підйому.
.4 Для однакових рятувальних плавзасобів на борту судна повинен використовуватися лише один тип роз’єднувального механізму.
.5 Линви, якщо їх використовують, повинні мати достатню довжину, щоб рятувальний плавзасіб міг бути спущений на воду при найменшій експлуатаційній осадці судна за будь-яких умов диферента до 10° і крену до 20° на будь-який борт для нових суден і принаймні до 15° на будь-який борт, відповідно, для наявних суден.
.6 Підготовка та використання рятувального плавзасобу в будь-якому місці спуску не повинні заважати швидкій підготовці та використанню будь-яких інших рятувальних плавзасобів або чергових шлюпок в будь-якому іншому місці спуску.
.7 Повинні бути передбачені засоби для запобігання будь-якого потрапляння води, яку відкачують із судна, на рятувальний плавзасіб під час евакуації з судна.
.8 Під час підготовки та спуску рятувальні плавзасоби та їхні спускові пристрої, а також поверхня води в місці спуску повинні мати достатнє освітлення від аварійного джерела електроенергії, що вимагається правилами II-1/D/3 і II-1/D/4.
10 Засоби посадки в чергові шлюпки, їх спуску та підйому (П 17)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.1 Засоби посадки в чергові шлюпки та їх спуску повинні бути такими, щоб посадку та спуск можна було здійснити протягом якомога коротшого часу.
.2 Чергова шлюпка повинна давати змогу здійснювати посадку та спуск безпосередньо з місця встановлення з призначеною кількістю команди чергової шлюпки на борту.
.3 Якщо чергова шлюпка входить до числа рятувальних плавзасобів, а посадка на інші рятувальні шлюпки здійснюється з палуби посадки, чергова шлюпка повинна, додатково до вимог параграфа .2, також бути здатна забезпечувати посадку людей з палуби посадки.
.4 Спускові пристрої повинні відповідати вимогам правила 9. Однак усі чергові шлюпки повинні бути здатні до спуску, за необхідності, з використанням фалінів на передньому ходу судна, що рухається зі швидкістю до 5 вузлів на тихій воді.
.5 Час підйому чергової шлюпки на борт не повинен перевищувати 5 хвилин за помірного хвилювання моря, якщо вона навантажена повним комплектом людей і обладнання. Якщо чергова шлюпка входить до числа рятувальних плавзасобів, цей час підйому повинен, якщо можливо, витрачатися на підйом, коли вона навантажена обладнанням рятувальної шлюпки та призначеною командою чергової шлюпки, що складається принаймні з 6 осіб.