Директива Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії

11. Словацька Республіка може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування свого національного рівня оподаткування стосовно електроенергії та природного газу, що використовуються як опалювальне паливо, до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 січня 2007 року рівень оподаткування електроенергії та природного газу, що використовується як опалювальне паливо, не повинен становити менше ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

Словацька Республіка може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно твердих палив до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 січня 2007 року рівень оподаткування твердих палив не повинен становити менше ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

12. У рамках встановлених перехідних періодів держави-члени повинні поступово скорочувати відповідні розриви між національними рівнями та новими мінімальними рівнями оподаткування. Однак, якщо відмінність між національним рівнем та мінімальним рівнем не перевищує 3% такого мінімального рівня, відповідна держава-член може дочекатися до кінця періоду, і вже потім коригувати свій національний рівень.

1. Незважаючи на періоди, визначені в параграфі 2, та за умови, що це не призводить до значного викривлення конкуренції, держави-члени, що зазнають труднощів при імплементації нових мінімальних рівнів оподаткування, можуть отримати дозвіл на застосування перехідного періоду до 01 січня 2007 року, зокрема з метою уникнення цінової нестабільності.

2. Республіка Кіпр може застосовувати перехідний період до 01 січня 2008 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю та гасу, що використовуються як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро за 1000 л, та до 01 січня 2010 року - для досягнення рівня 330 євро. Однак, із 01 травня 2004 року рівень оподаткування газойлю та гасу, що використовуються як паливо, не повинен бути меншими ніж 245 євро за 1000 л.

Республіка Кіпр може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно неетилованого бензину, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 359 євро за 1000 л. Однак, із 01 травня 2004 року рівень оподаткування неетилованого бензину, що використовуються як паливо, не повинен становити менше ніж 287 євро за 1000 л.

3. У рамках встановлених перехідних періодів держави-члени повинні поступово скорочувати відповідні розриви між національними рівнями та новими мінімальними рівнями оподаткування. Однак, якщо відмінність між національним рівнем та мінімальним рівнем не перевищує 3% такого мінімального рівня, відповідна держава-член може дочекатися до кінця періоду, і вже потім коригувати свій національний рівень.

1. На додаток до положень, визначених у попередніх статтях, зокрема у статтях 5, 15 та 17, Рада, діючи одностайно за пропозицію Комісії, може надати дозвіл будь-якій державі-члену на запровадження додаткових звільнень або знижень з огляду на специфічні політичні міркування.

Держава-член, яка бажає запровадити такі заходи, повинна інформувати Комісію відповідно, а також вона повинна надати Комісії всю відповідну та необхідну інформацію.

Комісія вивчає запит, беручи до уваги, між іншим, питання належного функціонування внутрішнього ринку, потреби у забезпеченні добросовісної конкуренції та політики Співтовариства у сферах охорони здоров’я, захисту довкілля, енергетики та транспорту.

Протягом 3 місяців із моменту отримання всієї відповідної та необхідної інформації, Комісія повинна або представити пропозицію щодо надання дозволу на такий захід до Ради, або, альтернативно, повинна інформувати Раду про причини, чому вона не подала пропозицію щодо надання дозволу на такий захід.

2. Дозволи, зазначені у параграфі 1, повинні надаватися на максимальний період не довше 6 років, із можливістю поновлення, відповідно до процедури, визначеної у параграфі 1.

3. Якщо на думку Комісії звільнення або зниження, передбачені у параграфі 1, більше не є обґрунтованими, зокрема у розрізі добросовісності конкуренції або викривлення функціонування внутрішнього ринку, або з огляду на політику Співтовариства у сферах охорони здоров’я, захисту довкілля, енергетики та транспорту, вона повинна подати відповідні пропозиції до Ради. За поданими пропозиціями Рада повинна ухвалити одностайне рішення.

1. Положення Директиви 92/12/ЄЕС стосовно контролю та переміщення застосовуються лише до таких енергетичних продуктів:

(a) продуктів, що підпадають під коди КН 1507-1518, якщо вони призначені для використання як опалювальне паливо або моторне пальне;

(b) продуктів, що підпадають під коди КН 2707 10, 2707 20, 2707 30 та 2707 50;

(c) продуктів, що підпадають під коди КН 2710 12-2710 19 68 та 2710 20-2710 20 39 та 2710 20 90 (лише для продуктів, менше 90 % об. яких (включно зі втратами) переганяється при температурі 210 °C та 65 % об. або більше (включно зі втратами) переганяється при температурі 250 °C, який визначають згідно з методом ISO 3405 (еквівалентним методу ASTMD86)). Однак, стосовно продуктів, що підпадають під коди КН 2710 12 21, 2710 12 25 та 2710 19 29 та 2710 20 90 (лише для продуктів, менше 90 % об. яких (включно зі втратами) переганяється при температурі 210 °C та 65 % об. або більше (включно зі втратами) переганяється при температурі 250 °C, який визначають згідно з методом ISO 3405 (еквівалентним методу ASTMD86)), положення щодо контролю та переміщення застосовуються лише до комерційного переміщення навалом;

(d) продуктів, що підпадають під коди КН 2711 (крім 2711 11, 2711 21 та 2711 29);

(e) продуктів, що підпадають під код КН 2901 10;

(f) продуктів, що підпадають під коди КН 2902 20, 2902 30, 2902 41, 2902 42, 2902 43 та 2902 44;

(g) продуктів, що підпадають під код КН 2905 11 00, які не є продуктами синтетичного походження, якщо вони призначені для використання як опалювальне паливо або моторне паливо;

(h) продуктів, що підпадають під коди КН 3824 99 86, 3824 99 92 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розріджувачів для лаків; та подібні продукти), 3824 99 93, 3824 99 96 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розчинників для лаків; та подібні продукти), 3826 00 10 та 3826 00 90, якщо вони призначені для використання як опалювальне паливо або моторне пальне.

2. Якщо держава-член вважає, що інші енергетичні продукти, крім зазначених у параграфі 1, призначені для використання, пропоновані до продажу або використовувані як опалювальне паливо, моторне пальне або в інший спосіб, що призводить до ухилення, уникнення або зловживання, вона повинна рекомендувати Комісії вжити відповідних дій. Це положення також застосовується до електроенергії. Комісія передає відповідне повідомлення іншим державам-членам протягом 1 місяця з моменту отримання. Рішення стосовно того, чи повинні відповідні продукти підпадати під дію положень Директиви 92/12/ЄЕС у частині контролю та переміщення, ухвалюється відповідно до процедури, встановленої у статті 27(2).

3. Держави-члени можуть, відповідно до двосторонніх угод, відмовитися від деяких або всіх контрольних заходів, визначених у Директиві 92/12/ЄЕС, стосовно деяких або всіх продуктів, зазначених у параграфі 1, крім яку випадках, коли вони охоплені статтями 7-9 цієї Директиви. Такі угоди не повинні впливати на держав-членів, які не є їх стороною. Усі такі двосторонні угоди повинні бути нотифіковані Комісії, яка повинна поінформувати про них інші держави-члени.

1. На додаток до загальних положень, якими визначено подію, що призводить до виникнення податкового зобов’язання, та положень щодо сплати, визначених у Директиві 92/12/ЄЕС, сума оподаткування енергетичних продуктів повинна ставати належною до сплати з моменту настання однієї з подій, що призводять до виникнення податкового зобов’язання, згаданих у статті 2(3).

2. Для цілей цієї Директиви слово "виробництво" у статті 4(c) та 5(1) Директиви 92/12/ЄЕС, повинно вважатися таким, що включає "видобуток", у відповідних випадках.

3. Споживання енергетичних продуктів у власних приміщеннях підприємства, що виробляє енергетичні продукти, не повинне вважатися подією, що призводить до виникнення податкового зобов’язання, з настанням якої воно підлягає оподаткуванню, якщо споживання полягає у споживанні енергетичних продуктів, вироблених у власних приміщеннях підприємства. Держави-члени можуть також вважати споживання електроенергії та інших енергетичних продуктів, вироблених не у власних приміщеннях такого підприємства, та споживання енергетичних продуктів та електроенергії у власних приміщеннях підприємства, що виробляє палива, що можуть використовуватися для генерації електроенергії, як такі, що не спричиняють настання події, що призводить до виникнення податкового зобов’язання. Якщо споживання виникає для цілей, не пов’язаних із виробництвом енергетичних продуктів, та зокрема для урухомлення транспортних засобів, це має вважатися подією, що призводить до виникнення податкового зобов’язання.

4. Держави-члени можуть також передбачити, що енергетичні продукти та електроенергія підлягатимуть оподаткуванню у випадках, коли буде встановлено, що не виконується або припиняє виконуватися умова стосовно кінцевого використання, передбачена у національних правилах щодо цілей, до яких може застосовуватися зниження рівня оподаткування або звільнення від оподаткування.

5. Для цілей застосування статей 5 та 6 Директиви 92/12/ЄЕС, електроенергія та природний газ підлягають оподаткуванню, при цьому податкове зобов’язання виникає у момент постачання дистриб’ютором або редистриб’ютором. Якщо постачання для споживання відбувається у державі-члені, у якій дистриб’ютор або редистриб’ютор не має осідку, податок держави-члена постачання повинен підлягати стягненню з компанії, яка повинна бути зареєстрована у державі-члені постачання. У всіх випадках податок нараховується та стягується відповідно до процедур, встановлених кожною державою-членом.

Незважаючи на перший підпараграф, держави-члени мають право визначати подію, що призводить до виникнення податкового зобов’язання, у випадку, якщо не існує з’єднань між їхніми газопроводами та газопроводами інших держав-членів.

Суб’єкт, що виробляє електроенергію для власного використання, вважається дистриб’ютором. Незважаючи на положення статті 14(1)(a), держави-члени можуть звільняти малих виробників електроенергії від оподаткування, за умови що держави-члени оподатковують енергетичні продукти, які використовуються для виробництва такої електроенергії.

Для цілей застосування статей 5 та 6 Директиви 92/12/ЄЕС, вугілля, кокс та буре вугілля повинні підлягати оподаткуванню із виникненням податкового зобов’язання у момент постачання компаніями, які повинні бути зареєстровані для таких цілей у відповідних органах. Такі органи можуть дозволяти виробникам, торговцям, імпортерам або податковим представникам діяти у функції зареєстрованої компанії для виконання податкових зобов’язань, покладених на таку компанію. Нарахування та стягнення податку здійснюється відповідно до процедур, встановлених кожною державою-членом.

6. Держави-члени не повинні вважати "виробництвом енергетичних продуктів" таке:

(a) операції, під час яких випадково утворюється невеликий обсяг енергетичних продуктів;

(b) операції, під час яких користувач енергетичного продукту робить його повторне використання можливим на власному підприємстві, за умови що стосовно такого продукту вже сплачено податок, що не є нижчим ніж податок, який би належало сплатити у разі, якби стосовно повторно використаного енергетичного продукту належало сплатити податок знову;

(c) операцію, що складається зі змішування, поза виробничим підприємством або податковим складом, енергетичних продуктів з іншими енергетичними продуктами або іншими матеріалами, за умови що:

(i) оподаткування окремих компонентів уже відбулося і відповідні податки вже було сплачено раніше; та

(ii) сплачені суми не є меншими, ніж суми податку, який було б нараховано на суміш.

Умова згідно з пунктом (i) не застосовується у випадках, коли на суміш не поширюється дія положень щодо спеціального використання.

У разі зміни ставок оподаткування, до запасів енергетичних продуктів, які вже випущено для споживання, може бути застосовано збільшений або зменшений податок.

Держави-члени можуть відшкодовувати суми оподаткування, які вже сплачено за забруднені або випадково змішані енергетичні продукти, надіслані назад на податковий склад для рециклінгу.

1. Енергетичні продукти, випущені для споживання у державі-члені, які зберігаються у стандартних баках комерційних моторних транспортних засобів та призначені для використання як пальне такими транспортними засобами та які зберігаються у спеціальних контейнерах та призначені для забезпечення функціонування під час транспортування систем, якими оснащені такі контейнери, не повинні підлягати оподаткуванню у жодній іншій державі-члені.

2. Для цілий цієї статті,

"стандартні баки" означає:

- баки, які стаціонарно встановлені виробником на всіх моторних транспортних засобах того самого типу відповідних транспортних засобів, стаціонарне обладнання яких дозволяє використовувати пальне безпосередньо як для цілий урухомлення, так і у відповідних випадках для цілей забезпечення функціонування під час транспортування систем охолодження та інших систем. Газові баки, встановлені на моторних транспортних засобах, призначені для безпосереднього використання газу як пального, та газові баки, встановлені в інших системах, якими може бути оснащеного транспортний засіб, також повинні вважатися стандартними баками;

- баки, які стаціонарно встановлені виробником на всіх контейнерах того самого типу відповідних контейнерів, стаціонарне обладнання яких дозволяє використовувати паливо безпосередньо для цілей забезпечення функціонування під час транспортування систем охолодження та інших систем, якими оснащені спеціальні контейнери.

Під "спеціальним контейнером" слід розуміти будь-який контейнер, обладнаний спеціально розробленим апаратом, для системи охолодження, системи подачі кисню, систем теплоізоляції та інших систем.

1. Держави-члени інформують Комісію про рівні оподаткування, які вони застосовують до продуктів, перелік яких наведений у статті 2, станом на 1 січня кожного року та надалі після кожної зміни у національному законодавстві.

2. Якщо рівні оподаткування, що застосовуються державами-членами, виражені в одиницях вимірювання, які відрізняються від одиниць вимірювання, встановлених для кожного продукту у статтях 7-10, держави-члени також повинні нотифікувати відповідні рівні оподаткування після їх конвертації у такі одиниці.

1. Держави-члени повинні інформувати Комісію про інструменти, ухвалені відповідно до статей 5, 14(2), 15 та 17.

2. Такі інструменти, як податкові звільнення, податкові зниження, податкова диференціація та податкові відшкодування у розумінні цієї Директиви, можуть становити державну допомогу, та у таких випадках про них повинно бути повідомлено Комісію відповідно до статті 88(3) Договору.

Інформація, надана Комісії на основі цієї Директиви, не звільняє держави-члени від обов’язку повідомлення, встановленого у статті 88(3) Договору.

3. Обов’язок інформувати Комісію відповідно до параграфа 1 про інструменти, ухвалені відповідно до статті 5, не звільняє держави-члени від будь-якого обов’язку щодо повідомлення відповідно до Директиви 83/189/ЄЕС.

1. Комісії допомагає Комітет з акцизних податків, створений на підставі статті 24(1) Директиви 92/12/ЄЕС.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статті 5 та 7 Рішення 1999/468/ЄС.

Період, встановлений у статті 5(6) Рішення 1999/468/ЄС, повинен становити три місяці.

3. Комітет повинен ухвалити власний внутрішній регламент.

1. Не пізніше ніж 31 грудня 2003 року держави-члени ухвалюють і оприлюднюють закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви. Вони негайно інформують про це Комісію.

2. Вони повинні застосовувати їх положення з 01 січня 2004 року, крім положень статей 16 та 18(1), які держави-члени можуть застосовувати з 01 січня 2003 року.

3. Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у випадку їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання встановлюють держави-члени.

4. Держави-члени передають Комісії тексти основних положень національного права, які вони ухвалюють у сфері, що регулюється цією Директивою.

Рада, діючи на основі звіту та, у відповідних випадках, пропозиції від Комісії, повинна здійснювати періодичний аналіз звільнень і знижень та мінімальних рівнів оподаткування, встановлених у цій Директиви, та, діючи одностайно, після консультацій із Європейським Парламентом, повинна ухвалювати необхідні інструменти. У звіті Комісії та під час розгляду Радою повинні враховуватися належне функціонування внутрішнього ринку, реальна величина мінімальних рівнів оподаткування та ширші цілі Договору.

Незважаючи на статтю 28(2), Директиви 92/81/ЄЕС та 92/82/ЄЕС скасовано з 31 грудня 2003 року.

Покликання на скасовані директиви необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву.

Ця Директива набуває чинності у день її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

1. БЕЛЬГІЯ:

- для скрапленого нафтового газу (LPG), природного газу та метану;

- для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;

- для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;

- для навігації приватних прогулянкових суден;

- для зниження ставки акцизного податку на паливо пічне побутове для заохочення використання більш екологічно дружніх видів палива. Таке зниження повинне бути чітко пов’язане із вмістом сірки та у жодному разі знижена ставка не може становити менше ніж 6,5 євро за тонну;

- для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком;

- для диференційованої ставки акцизного податку на неетилований бензин із низьким вмістом сірки (50%) та з низьким вмістом ароматичних речовин (35%);

- для диференційованої ставки акцизного податку на дизель із низьким вмістом сірки (50 ppm).

2. ДАНІЯ:

- для диференційованої ставки акцизного податку, з 01 лютого 2002 року до 31 січня 2008 року, на паливо пічне побутове та мазут, що використовується енергоємними фірмами для виробництва тепла та гарячої води. Максимальна сума дозволеної диференціації акцизного податку становить 0,0095 євро на кг для палива пічного побутового та 0,008 євро на літр мазуту. Зниження акцизного податку повинні відповідати умовам цієї Директиви та, зокрема, мінімальним ставкам;

- для зниження ставки податку на дизель для заохочення до використання більш екологічно дружніх видів палива, за умови що такі стимули прив’язані до запровадження технічних характеристик, що включають питому вагу, вміст свинцю, точку дистиляції, цетанове число та індекс, а також за умови, що такі ставки відповідають зобов’язанням, передбаченим у цій Директиві;

- для застосування диференційованих ставок акцизного податку до бензину, що розповсюджується заправними станціями, які обладнані зворотною системою для бензинових випарів, та бензину, що розповсюджується іншими заправними станціями, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним ставкам акцизного податку;

- для диференційованих ставок акцизного податку на бензин, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;

- для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;

- для диференційованих ставок акцизного податку на газойль, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;

- для часткового відшкодування комерційному сектору, за умови що відповідні податки відповідають праву Співтовариства та за умови що сума сплачених та не відшкодованих податків за весь час відповідає мінімальним ставкам податку або контрольному збору з мінеральних олив, як передбачено у праві Співтовариства;

- для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;

- для застосування зниженої ставки акцизного податку максимум 0,03 данські крони за літр бензину, що розповсюджується через заправні станції, що відповідають більш суворим стандартам стосовно обладнання та функціонування, розроблених з метою зниження витоків метилтретинного бутилового етеру у ґрунтові води, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним ставкам акцизного податку.

3. НІМЕЧЧИНА:

- для диференційованої ставки акцизного податку на палива з максимальним вмістом сірки 10 ppm із 01 січня 2003 року до 31 грудня 2005 року;

- для використання відхідних вуглеводневих газів як опалювального палива;

- для диференційованої ставки акцизного податку на мінеральні оливи, що використовуються як паливо транспортними засобами місцевих громадських пасажирських перевезень, за умови відповідності зобов’язанням, передбаченим Директивою 92/82/ЄЕС;

- для зразків мінеральних олив, призначених для аналізу, виробничих випробувань або інших наукових цілей;

- для диференційованої ставки акцизного податку на мазути, що використовуються виробничою промисловістю, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, передбаченим у цій Директиві;

- для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

4. ГРЕЦІЯ:

- для використання національними збройними силами;

- для надання звільнення від сплати акцизних податків на мінеральні оливи для палив, призначених для використання як паливо транспортних засобів Міністерства у справах Президента та сил національної поліції;

- для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;

- для диференційованих ставок податку на неетилований бензин із метою відображення різних екологічних категорій, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;

- для скрапленого нафтового газу (LPG) та метану, що використовуються для промислових цілей.

5. ІСПАНІЯ:

- для скрапленого нафтового газу (LPG), що використовується як паливо для транспортних засобів місцевого громадського транспорту;

- для скрапленого нафтового газу (LPG), що використовується як паливо для таксі;

- для диференційованих ставок податку на неетилований бензин із метою відображення різних екологічних категорій, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;

- для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

6. ФРАНЦІЯ:

- для диференційованих ставок податку на дизель для комерційних транспортних засобів, до 01 січня 2005 року, що не може становити менше ніж 380 євро за 1000 л із 01 березня 2003 року;

- у рамках певних політик, спрямованих на надання допомоги у районах, які постраждали від депопуляції;

- для споживання на острові Корсика, за умови що знижені ставки завжди відповідають мінімальним ставкам податку на мінеральні оливи, передбачені згідно з правом Співтовариства;

- для диференційованої ставки податку на нове паливо, що складається з водно-антифризово-дизельної емульсії, стабілізованої поверхнево-активними речовинами, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та зокрема мінімальним ставкам акцизного податку;

- для диференційованої ставки акцизного податку на преміальний неетилований бензин, що містить калієві добавки для підвищення стійкості клапанів перед прогоранням (або будь-яку іншу добавку з еквівалентним ефектом);

- для палива, що використовується таксі, у межах лімітів річної квоти;

- для звільнення від акцизного податку газів, що використовуються як паливо для громадського транспорту, у межах річної квоти;

- для звільнення від акцизного податку газів, що використовуються як моторне паливо транспортними засобами для збирання відходів, що працюють на газовому паливі;

- для зниження ставки оподаткування палива пічного побутового з метою заохочення використання більш екологічно дружніх видів палив; таке зниження повинне бути безпосередньо прив’язане до вмісту сірки та ставка стягуваного з палива пічного побутового податку повинна відповідати мінімальній ставці оподаткування палива пічного побутового, передбаченій правом Співтовариства;

- для звільнення палива пічного побутового, що використовується при виробництві алюмінію у регіоні Гарданн;

- для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;

- для бензину, що постачається з гаваней Корсики для приватних прогулянкових суден;

- для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком;

- для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень до 31 грудня 2005 року;

- для надання дозволів на застосування диференційованої ставки акцизного податку на паливну суміш "бензин/похідні етилового спирту, спиртова складова яких має сільськогосподарське походження" та на застосування диференційованої ставки акцизного податку на паливну суміш "дизель/естери рослинної олії". Щоб забезпечити можливість використання зниження акцизного податку на суміші, що містять естери рослинної олії та похідні етилового спирту, що використовуються як паливо у розумінні цієї Директиви, французькі органи повинні видати необхідні дозволи одиницям виробництва біопалива щонайпізніше до 31 грудня 2003 року. Такі дозволи повинні бути дійсними не довше ніж шість років з дати видачі. Зазначене у дозволі зниження може застосовуватися після 31 грудня 2003 року до дати завершення терміну дії дозволу. Зниження акцизних податків не повинне перевищувати 35,06 євро/гл або 396,64 євро/т для естерів рослинної олії та 50,23 євро/гл або 297,35 євро/т для похідних етилового спирту, що використовуються у відповідних сумішах. Зниження акцизних податків повинне коригуватися з метою врахування зміни у цінах на сировину для уникнення виплати надмірних компенсацій стосовно додаткових витрат, пов’язаних із виробництвом біопалив. Це Рішення застосовується з набранням чинності з 01 листопада 1997 року. Воно втрачає чинність 31 грудня 2003 року;

- для надання дозволів на застосування диференційованої ставки акцизного податку на суміш "місцеве опалювальне паливо/естери рослинної олії". Щоб забезпечити можливість використання зниження акцизного податку на суміші, що містять естери рослинної олії, та використовуються як паливо у розумінні цієї Директиви, французькі органи повинні видати необхідні дозволи одиницям виробництва біопалива щонайпізніше до 31 грудня 2003 року. Такі дозволи повинні бути дійсними не довше ніж шість років з дати видачі. Зазначене у дозволі зниження може застосовуватися після 31 грудня 2003 року до дати завершення терміну дії дозволу, проте його дію не може бути продовжено. Зниження акцизних податків не повинне перевищувати 35,06 євро/гл або 396,64 євро/т для естерів рослинної олії, що використовуються у відповідних сумішах. Зниження акцизного податку повинне коригуватися з метою врахування зміни у цінах на сировину для уникнення виплати надмірних компенсацій стосовно додаткових витрат, пов’язаних із виробництвом біопалив. Це Рішення застосовується з набранням чинності з 01 листопада 1997 року. Воно втрачає чинність 31 грудня 2003 року.

7. ІРЛАНДІЯ:

- для скрапленого нафтового газу (LPG), природного газу та метану, що використовується як моторне пальне;

- для моторних транспортних засобів, що їх використовують інваліди;

- для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;

- для диференційованих ставок податку на неетилований бензин із метою відображення різних екологічних категорій, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;

- для диференційованої ставки акцизного податку на дизель із низьким вмістом сірки;

- для виробництва алюмінію у регіоні Шаннон;

- для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;

- для навігації приватних прогулянкових суден;

- для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

8. ІТАЛІЯ:

- для диференційованих ставок акцизного податку на суміші, що використовуються як моторне пальне, що містять 5% або 25% біодизелю, до 30 червня 2004 року. Зниження акцизного податку не може бути більшим за суму акцизного податку, що підлягає сплаті з обсягу біопалив, що присутні у продуктах, до яких може бути застосовано зниження. Зниження акцизного податку повинне коригуватися з метою врахування зміни у цінах на сировину для уникнення виплати надмірних компенсацій стосовно додаткових витрат, пов’язаних із виробництвом біопалив;

- для скорочення ставки акцизного податку на палива, що використовуються операторами дорожнього транспорту, до 01 січня 2005 року, що не може становити менше ніж 370 євро за 1000 л з 01 січня 2004 року;

- для відхідних вуглеводневих газів, що використовуються як паливо;

- для зниження ставки акцизного податку на водно-дизельні емульсії та емульсії води і палива пічного побутового з 01 жовтня 2000 року до 31 грудня 2005 року, за умови що знижена ставка відповідає зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та зокрема мінімальним ставкам акцизного податку;

- для метану, що використовується як пальне моторних транспортних засобів;

- для національних збройних сил;

- для карет швидкої медичної допомоги;

- для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;

- для палива, що використовується таксі;

- у певних географічних районах з особливо несприятливими умовами, для зниження ставок акцизного податку на внутрішнє паливо та скраплений нафтовий газ (LPG), що використовуються для опалення та розподіляються через мережі у таких районах, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та зокрема мінімальним ставкам акцизного податку;

- для споживання у регіонах Валле-д’Аоста та Горіція;

- для зниження ставки акцизного податку на бензин, що споживається на території Фріулі-Венеція-Джулія, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та зокрема мінімальним ставкам акцизного податку;

- для зниження ставки акцизного податку на мінеральні оливи, що споживаються у регіонах Удіне та Трієсте, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, передбаченим у цій Директиві;

- для звільнення від акцизного податку на мінеральні оливи, що використовуються як паливо на виробництві алюмінію на Сардинії;

- для зниження ставки акцизного податку на нафтове паливо, що використовується для виробництва пари, та газойлю, що використовується у печах для сушіння та "активації" молекулярних сит у Реджо-ді-Калабрія, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, передбаченим у цій Директиві;

- для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;

- для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

9. ЛЮКСЕМБУРГ:

- для скрапленого нафтового газу (LPG), природного газу та метану;

- для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;

- для зниження ставки акцизного податку на паливо пічне побутове для заохочення використання більш екологічно дружніх видів палива. Таке зниження повинне бути чітко пов’язане із вмістом сірки та у жодному разі знижена ставка не може становити менше ніж 6,5 євро за тонну;

- для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

10. НІДЕРЛАНДИ:

- для скрапленого нафтового газу (LPG), природного газу та метану;

- для зразків мінеральних олив, призначених для аналізу, виробничих випробувань або інших наукових цілей;

- для використання національними збройними силами;

- для застосування диференційованих ставок акцизного податку на скраплений нафтовий газ (LPG), що використовується як паливо для громадського транспорту;

- для диференційованої ставки акцизного податку на скраплений нафтовий газ (LPG), що використовується як паливо для транспортних засобів, що здійснюють збирання відходів, висушування каналів та прибирання вулиць;

- для диференційованої ставки акцизного податку на дизель із низьким вмістом сірки (50 ppm) до 31 грудня 2004 року;

- для диференційованої ставки акцизного податку на бензин із низьким вмістом сірки (50 ppm) до 31 грудня 2004 року.

11. АВСТРІЯ:

- для природного газу і метану;

- для скрапленого нафтового газу (LPG), що використовується для транспортних засобів місцевого громадського транспорту;

- для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

12. ПОРТУГАЛІЯ:

- для диференційованих ставок податку на неетилований бензин із метою відображення різних екологічних категорій, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;

- для звільнення від акцизного податку скрапленого нафтового газу (LPG), природного газу та метану, що використовуються як паливо для місцевих громадських пасажирських перевезень;

- для зниження ставки акцизного податку на нафтове паливо, що споживається у автономному регіоні Мадейра; це зниження не може перевищувати розмір додаткових витрат, що виникають на транспортування нафтового палива у зазначений регіон;

- для зниження ставки акцизного податку на паливо пічне побутове з метою заохочення використання більш екологічно дружніх видів палив; таке зниження повинне бути безпосередньо прив’язане до вмісту сірки та ставка стягуваного з палива пічного побутового повинна відповідати мінімальній ставці податку на паливо пічне побутове, передбаченій правом Співтовариства;

- для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;

- для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

13. ФІНЛЯНДІЯ:

- для природного газу, що використовується як паливо;

- для звільнення від акцизного податку на метан та скраплений нафтовий газ (LPG) для усіх цілей;

- для зниження ставок акцизного податку на дизельне паливо та опалювальний газойль, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статтях 7-9;

- для зниження ставок акцизного податку на неетилований та етилований бензин зі зміненою формулою, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;

- для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;

- для навігації приватних прогулянкових суден;

- для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

14. ШВЕЦІЯ:

- для зниження ставок податку на дизель відповідно до екологічних класифікацій;

- для диференційованих ставок податку на неетилований бензин з метою відображення різних екологічних категорій, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, мінімальним ставкам акцизного податку;

- для диференційованої ставки енергетичного податку на алкілований бензин для двотактних двигунів, до 30 червня 2008 року, за умови що загальний акцизний податок, що застосовується до нього, відповідає умовам цієї Директиви;

- для звільнення від акцизного податку на метан біологічного походження та інші відхідні гази;

- для зниження ставки акцизного податку на мінеральні оливи, що використовуються для промислових цілей, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, передбаченим у цій Директиві;

- для зниження ставки акцизного податку на мінеральні оливи, що використовуються для промислових цілей, шляхом впровадження як ставки, що є нижчою за стандартну ставку, так і зниженої ставки для енергоємних підприємств, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, передбаченим у цій Директиві, та не призводять до викривлення конкуренції;

- для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви.

15. ВЕЛИКА БРИТАНІЯ:

- для диференційованих ставок акцизного податку для дорожнього палива, що містить біодизель, та чистого біодизелю, що використовується як дорожнє паливо, до 31 березня 2007 року. Повинні бути дотримані мінімальні ставки Співтовариства та не повинно існувати надмірної компенсації додаткових витрат, пов’язаних із виробництвом біопалив;

- для скрапленого нафтового газу (LPG), природного газу та метану, що використовується як моторне пальне;

- для зниження ставки акцизного податку на дизель для заохочення використання більш екологічно дружніх видів палива;

- для диференційованих ставок податку на неетилований бензин із метою відображення різних екологічних категорій, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;

- для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;

- для диференційованої ставки податку на водно-дизельну емульсію, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та зокрема мінімальним ставкам акцизного податку;

- для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;

- для навігації приватних прогулянкових суден;

- для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

Знижені ставки оподаткування та звільнення від такого оподаткування, як зазначено у статті 18a(1):

1. Латвія

- для енергетичних продуктів та електроенергії, що використовуються транспортними засобами громадських пасажирських перевезень;

2. Литва

- для вугілля, коксу та бурого вугілля до 01 січня 2007 року,

- для природного газу та електроенергії до 01 січня 2010 року,

- для водно-бітумної емульсії, що не використовується для виробництва електроенергії та тепла, до 01 січня 2010 року;

3. Угорщина

- для вугілля та коксу до 01 січня 2009 року;

4. Мальта

- для навігації приватних прогулянкових суден,

- для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) Директиви 2003/96/ЄС;

5. Польща

- для авіаційного палива, палива для турбокомпресорних двигунів та моторних олив для авіаційних двигунів, що його продають виробники таких палив за замовленнями Міністерства національної оборони або Міністерства внутрішніх справ для авіаційної галузі, або Агентства матеріальних резервів для поповнення державних резервів, або організаційними підрозділами санітарної авіації для забезпечення потреб таких підрозділів,

- газойль для суднових двигунів, двигунів для морської техніки та моторних олив для суднових двигунів і двигунів для морської техніки, що їх продають виробники таких палив за замовленнями Агентства резервних запасів для поповнення державних резервів, або на замовлення Міністерства національної оборони для задоволення потреб військово-морських сил, або на замовлення Міністерства внутрішніх справ для забезпечення потреб морського інжинірингу,

- авіаційне паливо, паливо для турбокомпресорних двигунів та газойль для суднових двигунів та двигунів для морської техніки, а також оливи для авіаційних двигунів, суднових двигунів та двигунів для морської техніки, що їх продає Агентство резервних запасів на замовлення Міністерства національної оборони або Міністерства внутрішніх справ.