Делегований Регламент Комісії (ЄС) № 231/2013 від 19 грудня 2012 року на доповнення Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/61/ЄС щодо звільнень від вимог, загальних умов діяльності, депозитаріїв, левериджу, прозорості та нагляду

1. Незабезпечені грошові позики: Інвестування грошових позик, як правило, збільшує суму потенційних інвестиційних втрат АІФу на загальну суму таких позик. Таким чином, сума позики завжди становить мінімальний розмір потенційних інвестиційних втрат. Він може бути більшим, якщо вартість інвестицій, реалізованих за допомогою позики, є вищою, ніж позичена сума. Щоб уникнути подвійного обліку, грошові позики, що використовуються для фінансування інвестиційно загроженого фінансового інструменту, не включаються до розрахування. Якщо грошові позики не інвестуються, а залишаються у формі грошових коштів або їхніх еквівалентів, як це визначено у статті 7(а), вони не збільшують потенційні інвестиційні втрати АІФу.

2. Забезпечені грошові позики: Забезпечені грошові позики подібні до незабезпечених грошових позик, однак позика може бути забезпечена пулом активів або одним активом. Якщо грошові позики не інвестуються, а залишаються у формі грошових коштів або їхніх еквівалентів, як це визначено у статті 7(а), вони не збільшують потенційні інвестиційні втрати АІФу.

3. Конвертовані позики: Конвертована позика - це придбаний борг, що може за певних обставин дозволити власнику або емітенту конвертувати борг в інший актив. Ринкова вартість таких позик є потенційними інвестиційними втратами АІФу.

4. Процентні свопи: Процентний своп - це угода про обмін процентними грошовими потоками, розрахованими на підставі номінальної основної суми, через визначені проміжки часу (дати оплати) протягом строку дії угоди. Розмір зобов'язання зі сплати кожної сторони розраховується з використанням іншої відсоткової ставки на основі номінальної вартості інвестиційно загрожених фінансових інструментів.

5. Контракти на різницю цін: Контракт на різницю цін (CFD) - це угода між двома сторонами, інвестором та постачальником послуг за CFD, про виплату іншій стороні суми, що дорівнює зміні у ціні базового активу. Залежно від того, у який бік відбудеться коливання ціни, одна сторона виплачує іншій стороні різницю у ціні за період від дати укладення контракту до дати завершення його дії. Потенційними інвестиційними втратами є ринкова вартість базового активу. Такий самий режим повинен застосовуватися до фінансового спред-беттінгу.

6. Ф’ючерсні контракти: Ф’ючерсний контракт - це угода про придбання або продаж визначеного обсягу цінних паперів, валюти, товару, індексу або інших активів станом на визначену дату у майбутньому та за попередньо узгодженою ціною. Потенційними інвестиційними втратами є ринкова вартість еквівалентного базового активу.

7. Свопи на сукупний дохід: Своп на сукупний дохід - це угода, що за нею одна сторона (платник сукупного доходу) передає сукупні економічні результати референтного зобов’язання іншій стороні (отримувач сукупного доходу). Сукупні економічні результати охоплюють дохід від процентів та винагород, прибутки та збитки від змін кон’юнктури ринку та кредитні збитки. Потенційними інвестиційними втратами АІФу є ринкова вартість еквівалентних референтних активів, що мають вплив на економічні результати свопу.

8. Форвардні угоди: Форвардна угода - це індивідуальна двостороння угода про обмін активами або грошовими потоками станом на визначену дату розрахунку у майбутньому за форвардною ціною, узгодженою у день укладення договору. Однією стороною форвардного контракту є покупець (довга позиція), що погоджується сплатити форвардну ціну на дату розрахунку; іншою стороною є продавець (коротка позиція), що погоджується прийняти форвардну ціну. Укладення форвардного контракту зазвичай не вимагає сплати комісійного збору. Ринкова вартість еквівалентного базового активу є потенційними інвестиційними втратами АІФу. Її може бути замінено номінальною вартістю контракту, якщо це відповідає консервативнішому підходу. -9

9. Опціони: Опціон - це угода, що надає покупцю, який сплачує комісійний збір (премію), право, але не обов’язок, придбати або продати визначений обсяг базового активу за узгодженою ціною (ціна виконання) у день або до завершення дії угоди (дата завершення дії угоди). Опціон кол - це опціон про придбання, а опціон пут - це опціон про продаж. Межі потенційних інвестиційних втрат фонду - це, з одного боку, потенційно необмежені потенційні інвестиційні втрати та, з іншого боку, потенційні втрати, обмежені найвищим із показників: сплаченою премією або ринковою вартістю такого опціону. Потенційні інвестиційні втрати між цими двома межами визначають як еквівалент базової позиції, скорегований на коефіцієнт дельта (дельта опціону - це показник вразливості ціни опціону лише до зміни ціни базового активу). Такий самий підхід повинен бути ухвалений для вбудованих деривативів, наприклад, у структурованих продуктах. Структуру необхідно розділити на складові, і вплив рівнів ризиків деривативів інвестиційно загрожених фінансових інструментів повинен бути відповідно розпізнаний.

10. Угоди прямого РЕПО: Угода прямого РЕПО зазвичай укладається, якщо АІФ "продає" цінні папери контрагенту зворотного викупу та погоджується викупити їх назад за узгодженою ціною у майбутньому. АІФ понесе фінансові витрати внаслідок участі у цій транзакції і, таким чином, потребуватиме реінвестувати грошові надходження (фактично грошову заставу), щоб отримати прибуток, що перевищує понесені фінансові витрати. Реінвестування "грошової застави" означає, що АІФ понесе додатковий ринковий ризик, і що, відповідно, повинно бути взято до уваги під час розрахування сукупних потенційних інвестиційних втрат. Економічні ризики та вигоди від "проданих" цінних паперів залишаються за АІФом. Крім того, транзакція РЕПО майже завжди спричиняє виникнення левериджу, оскільки грошова застава підлягає реінвестуванню. Якщо в межах транзакції отримують негрошову заставу і така застава надалі використовується в межах іншої операції РЕПО або угоди про надання цінних паперів у позику, повна ринкова вартість забезпечення повинна бути віднесена до суми сукупних потенційних інвестиційних втрат. Сума потенційних інвестиційних втрат АІФу збільшується на реінвестовану частину грошової застави.

11. Угоди зворотного РЕПО: Така операція здійснюється, якщо АІФ "купує" цінні папери у контрагента викупу та погоджується продати їх назад за узгодженою ціною у майбутньому. АІФи зазвичай здійснюють такі транзакції, щоб отримати прибуток за типом грошового ринку з низьким ризиком, а "придбані" цінні папери використовують як заставне забезпечення. Таким чином, жодних потенційних інвестиційних втрат не виникає, а АІФ не бере на себе ризики та не отримує вигоди від "придбаних" цінних паперів, тобто не несе додаткового ринкового ризику. Проте існує можливість подальшого використання "придбаних" цінних паперів у межах транзакціїї РЕПО або операції з надання у позику цінних паперів, як описано вище, і у такому разі повна ринкова вартість цінних паперів повинна бути включена до суми сукупних потенційних інвестиційних втрат. Економічні ризики та вигоди від придбаних цінних паперів залишаються за контрагентом і, таким чином, не збільшують суми потенційних інвестиційних втрат АІФу.

12. Домовленості про надання в позику цінних паперів: АІФ, що здійснює операцію з надання в позику цінних паперів, надає в позику цінний папір контрагенту, що позичає цінний папір (який зазвичай позичає цінний папір, щоб покрити транзакцію з короткого продажу з фізичним доставленням), за узгодженою ціною. Позичальник цінних паперів надає АІФу грошову або негрошову заставу. Потенційні інвестиційні втрати виникають тільки тоді, коли грошову заставу реінвестують в інструменти - окрім тих, що їх визначено у пункті (а) статті 7. Якщо негрошову заставу надалі використовують в межах транзакції РЕПО або іншої транзакції з надання у позику цінних паперів, повна ринкова вартість цінних паперів повинна бути включена до суми сукупних потенційних інвестиційних втрат, як описано вище. Потенційні інвестиційні втрати виникають в обсязі, що в ньому реінвестовано грошову заставу.

13. Домовленості про взяття цінних паперів у позику: АІФ, що здійснює операцію зі взяття в позику цінних паперів, позичає цінний папір у контрагента, що надає в позику цінний папір, за узгодженою ціною. АІФ потім продає цінний папір на ринку. Фонд займає коротку позицію щодо такого цінного паперу. Потенційні інвестиційні втрати АІФу збільшується в обсязі, що в ньому реінвестуються грошові надходження від продажу. Ринкова вартість цінних паперів у короткій позиції становить потенційні інвестиційні втрати; додаткові потенційні інвестиційні втрати виникають в обсязі, що в ньому реінвестовано отримані грошові кошти.

14. Кредитні дефолтні свопи: Кредитний дефолтний своп (CDS) - це угода про кредитний дериватив, що згідно з ним покупець отримує захист, зазвичай у формі повного відшкодування, якщо референтна особа зазнає дефолту або втрачає кредитоспроможність. Взамін продавець CDS отримує від покупця регулярну плату, що називається спредом. Потенційними інвестиційними втратами продавця захисту є вища вартість одного з двох: ринкова вартість базових референтних активів або номінальна вартість кредитного дефолтного свопу. Потенційними інвестиційними втратами покупця захисту є ринкова вартість базового референтного активу.

1. До наведеного нижче неповного списку стандартних деривативів застосовуються такі методи конвертації:

(a) Ф’ючерси

- Ф’ючерси на облігації: Кількість контрактів * номінальна сума контракту * ринкова вартість референтної облігації, що її може бути доставлено за найнижчою ціною

- Процентний ф’ючерс: Кількість контрактів * номінальна сума контракту

- Валютний ф’ючерс: Кількість контрактів * номінальна сума контракту

- Ф’ючерс на акції: Кількість контрактів * номінальна сума контракту * ринкова вартість базової акції

- Ф’ючерс на індекс: Кількість контрактів * номінальна сума контракту * рівень індексу

(b) Звичайні опціони (придбані/продані опціони пут та опціони кол)

- Звичайний опціон на облігації: Номінальна вартість угоди * ринкова вартість базової референтної облігації * дельта

- Звичайний опціон на акції: Кількість контрактів * номінальна сума контракту * ринкова вартість базової акції * дельта

- Звичайний процентний опціон: Номінальна вартість угоди * дельта

- Звичайний валютний опціон: Номінальна договірна вартість валютної ноги (валютних ніг) * дельта

- Звичайні опціони на індекс: Кількість контрактів * номінальна сума контракту * рівень індексу * дельта

- Звичайні опціони на ф’ючерси: Кількість контрактів * номінальна сума контракту * ринкова вартість базової акції * дельта

- Звичайні свопціони: Сума конвертації референтного зобов’язання за свопом * дельта

- Варанти та права: Кількість акцій/облігацій * ринкова вартість базового референтного інструменту * дельта

(c) Свопи

- Звичайні процентні свопи за фіксованою/плаваючою ставкою та прості інфляційні свопи: номінальна вартість контракту

- Валютні свопи: Номінальна вартість валютної ноги (валютних ніг)

- Міжвалютні процентні свопи: Номінальна вартість валютної ноги (валютних ніг)

- Базовий своп на сукупний дохід: Базова ринкова вартість референтного активу (референтних активів)

- Небазовий своп на сукупний дохід: Кумулятивна базова ринкова вартість обох ніг свопу на сукупний дохід (TRS)

- Кредитний дефолтний своп єдиного суб’єкта:

Продавець захисту - вища з вартостей: ринкова вартість базового референтного активу або номінальна вартість кредитного дефолтного свопу.

Покупець захисту - ринкова вартість базового референтного активу.

- Контракт на різницю цін: Кількість акцій/облігацій * ринкова вартість базового референтного інструменту

(d) Форварди:

- Валютний форвард: номінальна вартість валютної ноги (валютних ніг)

- Угода про форвардні процентні ставки: номінальна вартість

(e) Позичкова загроженість за індексами із вбудованим левериджем

В разі деривативу з позичковою загроженістю за базовим індексом або індексами з позичково загроженими портфелями, до відповідних активів повинен бути застосований стандартний підхід за зобов'язаннями.

2. До наведеного нижче неповного списку фінансових інструментів із вбудованими деривативами застосовуються такі методи конвертації:

- Конвертовані облігації: Кількість референтних акцій * ринкова вартість базових референтних акцій * дельта

- Кредитні ноти: Ринкова вартістю базового референтного активу (базових референтних активів)

- Частково оплачені цінні папери: Кількість акцій/облігацій * ринкова вартість базових референтних інструментів

- Варанти та права: Кількість акцій/облігацій * ринкова вартість базового референтного інструменту * дельта

3. Список прикладів нестандартних деривативів із використанням пов’язаної методики за зобов'язаннями:

- Варіаційні свопи: Варіаційні свопи - це угоди, що дозволяють інвесторам працювати з варіацією (волатильністю в квадраті) базового активу, зокрема торгувати майбутньою реалізованою (або історичною) волатильністю в обмін на поточну очікувану волатильність. Відповідно до ринкової практики ціна виконання та варіація виражаються у значеннях волатильності. Номінальна варіація розраховується так:

Номінальний коефіцієнт вега показує теоретичну міру прибутку або збитку, що настає у разі зміни волатильності на 1%.

Оскільки реалізована волатильність не може бути нижчою ніж нуль, існує максимально можливий збиток у разі довгої позиції за свопом. Максимальний збиток у разі короткої позиції за свопом часто обмежується шляхом встановлення порогу волатильності. Без установлення порогу обсяг збитків у разі короткої позиції за свопом є необмеженим.

Методика конвертації, що використовується до такої угоди у час t, є такою:

Номінальна варіація * (поточна) варіаціяt (без застосування порогу волатильності)

Номінальна варіація * min [(поточна) варіаціяt поріг волатильності-2] (із застосуванням порогу волатильності),

де: (поточна) варіаціяt - це функція реалізованої та очікуваної волатильності у квадраті, а саме:

- Свопи волатильності

За аналогією до варіаційних свопів необхідно застосовувати таку формулу конвертації до свопів волатильності:

- Номінальний коефіцієнт вега * (поточна) варіаціяt (без застосування порогу волатильності)

- Номінальний коефіцієнт вега * min [(поточна) волатильністьt, поріг волатильності] (із застосуванням порогу волатильності),

де: (поточна) волатильністьt - це функція реалізованої та очікуваної волатильності.

4. Бар’єрні опціони (опціон-нокін та опціон-нокаут)

Кількість контрактів * умовна сума контракту * ринкова вартість базової акції * дельта

1. Процентний дериватив конвертується в еквівалентну йому позицію базового активу за такою методикою:

Еквівалентна позиція базового активу кожного процентного деривативу розраховується шляхом ділення його дюрації на цільову дюрацію АІФу та множення на еквівалентну позицію базового активу:

де:

- дюраціяФД - це дюрація (чуттєвість ринкової вартості фінансового деривативу до коливань процентної ставки) процентного деривативу,

- дюраціяцільова відповідає інвестиційній стратегії, напрямним позиціям та очікуваному рівню ризику у будь-який час, а в іншому разі підлягає коригуванню. Вона також відповідає дюрації портфелю за звичайної кон’юнктури ринку,

- КВдериватив - це конвертована вартість позиції деривативу, як визначено у додатку II.

2. Взаємозалік еквівалентних позицій базового активу, розрахованих відповідно до параграфа 1, здійснюється таким чином:

(a) Кожен процентний дериватив відносять до відповідного діапазону строків погашення за такою шкалою погашення:

Діапазони строків погашення

1. 0-2 роки

2. 2-7 років

3. 7-15 років

4. > 15 років

(b) Взаємозалік довгих та коротких еквівалентних позицій базового активу здійснюється у межах кожного діапазону строків погашення. Сума перших після взаємозаліку з останніми становить суму, взаємозараховану за такий період погашення.

(c) Починаючи з найкоротшого діапазону строків погашення, взаємозараховні суми між двома суміжними діапазонами строків погашення розраховуються шляхом взаємозаліку залишкової суми невзаємозарахованої довгої (або короткої) позиції у межах діапазону строків погашення (і) та залишкової суми невзаємозарахованої короткої (або довгої) позиції у межах діапазону строків погашення (і + 1).

(d) Починаючи з найкоротшого діапазону строків погашення, взаємозараховні суми між двома несуміжними діапазонами строків погашення, між якими стоїть інший діапазон строків погашення, розраховується шляхом взаємозаліку залишкової суми невзаємозарахованої довгої (або короткої) позиції у межах діапазону строків (і) та залишкової суми невзаємозарахованої короткої (або довгої) позиції у межах діапазону строків погашення (і + 2).

(e) Взаємозарахована сума розраховується між залишковими невзаємозарахованими довгими та короткими позиціями двох найвіддаленіших один від одного діапазонів строків погашення.

3. АІФ розраховує свої потенційні інвестиційні втрати як суму абсолютних значень:

- 0 % взаємозарахованої суми у межах кожного діапазону строків погашення,

- 40 % взаємозарахованих сум між двома суміжними діапазонами строків погашення (і) та (і + 1),

- 75 % взаємозарахованих сум між двома несуміжними діапазонами строків погашення, між якими стоїть інший діапазон строків погашення, (і) та (і + 2),

- 100 % взаємозарахованих сум між двома найвіддаленішими діапазонами строків погашення та

- 100 % залишкових невзаємозарахованих позицій.