Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 782/2003 від 14 квітня 2003 року про заборону оловоорганічних сполук на суднах

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема, його статтю 80(2),

Беручи до уваги пропозицію Комісії (-1),

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (-2),

Після консультацій з Комітетом регіонів,

Діючи згідно з процедурою, встановленою у статті 251 Договору (-3),

Оскільки:

(1) Співтовариство серйозно занепокоєне проблемою шкідливого впливу на довкілля оловоорганічних сполук, які використовують як протиобросні системи на суднах, а саме, покриття із трибутилоловом (ТБО).

(2) Міжнародну конвенцію про контроль над шкідливими протиобросними системами на суднах (Конвенція AFS) було ухвалено 5 жовтня 2001 року на дипломатичній конференції (Конференція AFS), яку проводили під егідою Міжнародної морської організації (IMO) за присутності держав-членів Співтовариства.

(3) Конвенція AFS є рамковою конвенцією, що дозволяє заборону шкідливих протиобросних систем, які використовують на суднах, за допомогою чітко означених процедур та з належним урахуванням принципу вжиття запобіжних заходів, проголошеного у Ріо-де-жанейрської декларації про довкілля і розвиток.

(4) Конвенцією AFS, на цьому етапі, лише встановлено заборону щодо застосування оловоорганічних сполук на суднах.

(5) У Конвенції AFS зазначено фіксовані дати застосування: 1 січня 2003 року - для заборони застосування оловоорганічних сполук на суднах, 1 січня 2008 року - для усунення наявності оловоорганічних сполук на суднах.

(6) Конвенція AFS набуде чинності лише через 12 місяців після її ратифікації 25 державами, що становлять щонайменше 25% валової місткості суден світового флоту.

(7) Держави-член повинні ратифікувати Конвенцію AFS за найпершої можливості.

(8) Держави-члени повинні мати оптимальні можливості для прискореної ратифікації Конвенції AFS. Необхідно усунути будь-які перешкоди, що можуть стати на заваді цій ратифікації.

(9) Учасники Конференції AFS, усвідомлюючи недостатність часу, що залишився до 1 січня 2003 року, для набуття Конвенцією AFS чинності до зазначеної дати, та виявляючи бажання щодо результативного припинення застосування оловоорганічних сполук у судноплавстві з 1 січня 2003 року, у Резолюції № 1 Конференції AFS висунули вимогу до держав-членів IMO докласти максимальних зусиль у підготуванні до імплементації Конвенції AFS у найкоротші строки, а також закликали відповідні галузі утриматися від реалізації, продажу та застосування оловоорганічних сполук до зазначеної дати.

(10) Одразу після проведення Конференції AFS Комісія ухвалила Директиву Комісії 2002/62/ЄС від 9 липня 2002 року, якою вдев’яте було адаптовано, відповідно до стану технічного прогресу, додаток I до Директиви Ради 76/769/ЄЕС про узгодження законів, підзаконних нормативно-правових актів і адміністративних положень держав-членів щодо обмеження реалізації та використання деяких небезпечних речовин та препаратів (оловоорганічних сполук) (-4) з метою заборони, з введенням в дію з 1 січня 2003 року, реалізації та використання оловоорганічних сполук у протиобросних системах для усіх суден, незалежно від їх довжини.

(11) У світлі Резолюції № 1 Конференції AFS необхідно здійснити додаткові кроки для імплементації інструментів щодо оловоорганічних сполук, які забезпечують введення загальної заборони на використання покриття із ТБО на суднах на рівні Співтовариства та його оточуючих морів станом на дати, встановлені Конвенцією AFS.

(12) Регламент є відповідним законодавчим інструментом, оскільки ним прямо і протягом короткого періоду часу, висувають до власників суден та держав-членів чіткі вимоги, які необхідно реалізувати одночасно та в однаковий спосіб в усьому Співтоваристві. Цей Регламент, спрямований лише на введення заборони оловоорганічних сполук, не повинен дублювати Конвенцію AFS.

(13) Цей Регламент не повинен впливати на обмеження реалізації та використання деяких небезпечних речовин та препаратів (оловоорганічних сполук), встановлених Директивою 76/769/ЄЕС (-5).

(14) Невизначеність у питанні повної заборони активних покриттів із ТБО є неприйнятною на рівні Співтовариства; представників світової галузі морських перевезень, які повинні розробити програми технічної підтримки своїх суден, необхідно попередити про те, що, починаючи з 1 січня 2008 року, у порти Співтовариства не допускатимуть судна з активним покриттям із ТБО на корпусах.

(15) Треті країни, особливо, якщо вони не можуть скористатися додатковими перевагами наднаціонального регулювання, можуть зазнавати юридичних формальних ускладнень у процесі введення в дію, за допомогою національного законодавства, заборони на нанесення покриттів із ТБО на їхні судна з дати, станом на яку така заборона набуває чинності відповідного до цього Регламенту. Тому, застосування заборони, встановленої цим Регламентом, на нанесення покриттів із ТБО необхідно призупинити щодо суден, які плавають під прапором третьої держави, на проміжний період, що розпочинається з 1 липня 2003 року та завершується станом на дату набуття чинності Конвенції AFS.

(16) Держави прапора, які заборонили використання покриттів із ТБО на своїх суднах, мають економічний інтерес у забезпеченні якнайшвидшого набуття чинності Конвенції AFS, що дозволить встановити рівні умови на світовому рівні. Цей Регламент, який якнайшвидше забороняє усім суднам під прапором держав-членів наносити покриття із ТБО, повинен становити стимул для держав прапора ратифікувати Конвенцію AFS.

(17) Використані терміни та означення, а також вимоги, встановлені цим Регламентом, повинні, за можливості, бути узгодженими з тими, що використано в Конвенції AFS.

(18) З метою забезпечення його застосування до морських платформ, цей Регламент необхідно також застосовувати до суден, які експлуатують за повноваженням держави-члена. Його не застосовують до будь-яких військових кораблів або урядових суден, оскільки це питання відповідним чином врегульовано Конвенцією AFS.

(19) Установлення, від 1 липня 2003 року, заборони на використання активного покриття із ТБО на усіх суднах, що мають право плавати під прапором держави-члена і на яких, після зазначеної дати, було нанесено, змінено або замінено протиобросну систему, повинно становити стимул для галузі морських перевезень виконувати рекомендації Резолюції № 1 Конференції AFS.

(20) Доцільно встановити такий самий режим проведення огляду та видачі свідоцтв як і режим, передбачений Конвенцією AFS. Згідно з цим Регламентом усі судна валовою місткістю від 400 тонн незалежно від характеру рейсу повинні пройти огляд, а суднам довжиною від 24 метрів, але валовою місткістю менше 400 тонн, лише необхідно мати декларацію відповідності цьому Регламенту або Конвенції AFS. Співтовариство повинно мати право вводити гармонізований режим проведення огляду для цих суден в подальшому у разі необхідності.

(21) Для суден довжиною менше 24 метрів - проведення спеціального огляду або надання декларації не є обов’язковим, оскільки питання щодо цих, переважно прогулянкових та риболовних, суден буде належним чином врегульовано згідно з положеннями Директиви 76/769/ЄЕС.

(22) Необхідно визнати свідоцтва і документи, видані відповідно до цього Регламенту, а також свідоцтва AFS і декларації AFS, видані сторонами Конвенції AFS.

(23) Якщо Конвенція AFS не набула чинності до 1 січня 2007 року, Комісія повинна мати дозвіл на ухвалення необхідних інструментів, які дозволяють суднам, що плавають під прапором третьої країни, довести свою відповідність цьому Регламенту, а також інструменти контролю імплементації цих положень.

(24) Найбільш доцільним режимом контролю за імплементацією заборони покриттів із ТБО на суднах та вимог Конвенції AFS є режим, встановлений Директивою Ради 95/21/ЄС від 19 червня 1995 року про виконання, щодо судноплавства з використанням портів Співтовариства і плавання у водах під юрисдикцією держав-членів, міжнародних стандартів з безпеки суден, запобігання забрудненню та забезпечення умов життя та праці (контроль державою порту) (-6), а також змінами, які необхідно внести до зазначеної Директиви у відповідний час. Беручи до уваги особливу сферу застосування зазначеної Директиви, необхідно застосувати еквівалентні положення до суден, які плавають під прапором держави-члена, протягом проміжного періоду.

(25) Інструменти для імплементації цього Регламенту необхідно ухвалювати відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року про процедури здійснення виконавчих повноважень, покладених на Комісію (-7).

(26) Для оцінки досягнення мети цього Регламенту, Комісія повинна надати Європейському Парламенту і Раді звіт, а також, за необхідності, пропозиції будь-яких відповідних коригувань до Регламенту.

(27) Набуття чинності цього Регламенту повинно передбачати якнайшвидше введення результативної заборони оловоорганічних сполук на суднах,

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Мета цього Регламенту - зменшення або подолання негативного впливу на морське середовище та здоров’я людини, спричиненого оловоорганічними сполуками, що діють як активні біоциди у протиобросних системах, які використовують на суднах, що плавають під прапором держави-члена або які експлуатують за її повноваженням, а також на суднах незалежно від прапора, під яким вони плавають, у разі їх входу у порти або виходу з портів держав-членів.

Для цілі цього Регламенту:

1. "протиобросні системи" означає покриття, фарбу, оброблення поверхні, поверхню або пристрій, який використовують на судні для контролю чи запобігання приєднання небажаних організмів;

2. "валова місткість" означає валову місткість, розраховану відповідно до правил обмірювання суден, що містяться в додатку 1 до Міжнародної конвенції про обмірювання місткості суден 1969 року чи в будь-якій подальшій конвенції.

3. "довжина" означає довжину, як визначено у Міжнародній конвенції 1966 року про вантажну марку зі змінами, внесеними Протоколом 1988 року до неї, або у будь-якій подальшій конвенції;

4. "судно" означає судно будь-якого типу, яке експлуатують у морському середовищі, у тому числі човни на підводних крилах, судна на повітряних подушках, підводні апарати, плавзасоби, стаціонарні або плавучі платформи, плавучі нафтоналивні сховища (FSU) та плавучі системи нафтовидобування, зберігання та відвантаження (FPSO);

5. "Конвенція AFS" означає Міжнародну конвенцію про контроль над шкідливими протиобросними системами на суднах від 5 жовтня 2001 року, незалежно від факту її введення в дію;

6. "визнана організація" означає орган, визнаний відповідно до положень Директиви Ради 94/57/ЄС від 22 листопада 1994 року про спільні правила та стандарти інспектування суден і організації нагляду та про відповідну діяльність морських адміністрацій (-8);

7. "Свідоцтво AFS" означає свідоцтво, видане суднам відповідно до положень додатка 4 Конвенції AFS, або, протягом проміжного періоду, свідоцтво, видане відповідно до зразка, встановленого в додатку II до цього Регламенту, якщо його видає адміністрація будь-якої держави-члена або визнана організація, яка діє від її імені;

8. "Декларація AFS" означає декларацію, складену згідно з положеннями додатка 4 Конвенції AFS, або, протягом проміжного періоду, - декларацію, підписану власником або агентом, уповноваженим власником, та складену відповідно до зразка, встановленого у додатку III до цього Регламенту;

9. "Європейська заява про відповідність AFS" означає документ, в якому зазначають відповідність додатку 1 Конвенції AFS, яку видає визнана організація від імені органів адміністративного керування держави-члена;

10. "проміжний період" означає період, що розпочинається з 1 липня 2003 року і завершується датою набуття чинності Конвенції AFS.

1. Цей Регламент застосовують до:

(a) суден, які плавають під прапором держави-члена,

(b) суден, які не плавають під прапором держав-членів але уповноважені ними на здійснення господарської діяльності, та

(c) суден, які заходять у порт або до рейдового причалу держави-члена, але не зазначені у пунктах (a) чи (b).

2. Цей Регламент не застосовують до військових кораблів, допоміжних військових суден або інших суден, якими володіють або розпоряджаються держави, та які використовують, станом на певний момент часу, лише для урядової некомерційної служби.

З 1 липня 2003 року на суднах заборонено нанесення та повторне нанесення оловоорганічних сполук, які діють як біоциди у протиобросних системах.

Однак, протягом проміжного періоду це положення необхідно застосовувати лише до суден, зазначених у пунктах (а) та (b) статті 3(1).

1. Не дозволяється вміст оловоорганічних сполук, що діють як біоциди, у протиобросних системах суден, яким надано право плавати під прапором держави-члена з 1 липня 2003 року та на яких було застосовано, змінено чи заміщено протиобросну систему після зазначеної дати, на їхніх корпусах або зовнішніх частинах та поверхнях, якщо вони не мають покриття, що становить бар’єр для таких сполук та перешкоджають вилуговуванню таких сполук із протиобросних систем під таким покриттям, що не відповідають вимогам.

2. Починаючи з 1 січня 2008 року, судна, зазначені в статті 3(1), не повинні мати вміст оловоорганічних сполук, що мають дію біоцидів, або повинні мати покриття, що формує бар’єр для таких сполук, перешкоджаючи вилуговуванню таких сполук із невідповідних протиобросних систем, які знаходяться під покриттям.

3. Параграфи 1 та 2 не застосовують до стаціонарних або плавучих платформ, FSU та FPSO, які було сконструйовано до 1 липня 2003 року та не було введено у сухий док станом на цю дату або пізніше.

1. У питанні проведення огляду та видачі свідоцтв суднам, що плавають під прапором держави-члена, застосовують такі правила:

(a) Судна валовою місткістю від 400 тонн, окрім стаціонарних або плавучих платформ, FSU та FPSO, - проведення оглядів та видача свідоцтв розпочинається з 1 липня 2003 року відповідно до вимог, встановлених у додатку I, до того, як судно буде запущено в експлуатацію вперше, або у процесі зміни чи заміни протиобросних систем.

(b) Судна довжиною від 24 метрів, але валовою місткістю менше 400 тонн, окрім стаціонарних або плавучих платформ, FSU та FPSO повинні мати в наявності Декларацію AFS для підтвердження відповідності статтям 4 та 5.

За необхідності, Комісія може встановити гармонізований режим проведення огляду та сертифікації щодо цих суден. Такий інструмент, призначений для внесення змін і доповнень до несуттєвих елементів цього Регламенту, необхідно ухвалювати відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, як вказано у статті 9(2).

(c) Держави-члени можуть встановлювати відповідні заходи щодо суден, які не зазначено у пунктах (a) та (b), з метою забезпечення відповідності цьому Регламенту.

2. У питанні визнання свідоцтв, декларацій та заяв про відповідність застосовують такі положення:

(a) починаючи з 1 липня 2003 року держави-члени визнають усі свідоцтва AFS;

(b) через рік після дати, зазначеної в пункті (a), держави-члени визнають будь-які заяви про відповідність AFS;

(c) починаючи з 1 липня 2003 року, держави-члени визнають усі декларації AFS.

Ці декларації повинні супроводжуватися відповідними документами (такими, як чек на фарбу або рахунок-фактура від підрядника) або містити належне візування.

3. Якщо Конвенцію AFS не було введено в дію до 1 січня 2007 року, Комісія ухвалює відповідні інструменти з метою надати можливість суднам, що плавають під прапором третьої держави, довести свою відповідність положенням статті 5. Такі інструменти, призначені для внесення змін і доповнень до несуттєвих елементів цього Регламенту, необхідно ухвалювати відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, як вказано у статті 9(2).

Протягом проміжного періоду держави-члени застосовують до суден валовою місткістю від 400 тонн, які плавають під прапором держави-члена, положення про контроль, які є еквівалентні положенням, встановленим Директивою 95/21/ЄС. У питанні інспектування та виявлення порушень держави-члени повинні керуватися положеннями статті 11 Конвенції AFS.

Якщо Конвенцію AFS не було введено в дію до 1 січня 2007 року, Комісія встановлює відповідні процедури для здійснення цих видів контролю. Такі інструменти, призначені для внесення змін і доповнень до несуттєвих елементів цього Регламенту, необхідно ухвалювати відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, як вказано у статті 9(2).

Для врахування змін на міжнародному рівні, зокрема у Міжнародній морській організації, або для покращення дієвості цього Регламенту з огляду на наявний досвід, Комісія може змінити покликання на Конвенцію AFS, на свідоцтво AFS, на декларацію AFS та на заяву про відповідність AFS, у тому числі відповідні настанови IMO щодо статті 11 Конвенції AFS, відповідно до процедури, зазначеної в статті 9(2). Такі інструменти, призначені для внесення змін і доповнень до несуттєвих елементів цього Регламенту, необхідно ухвалювати відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, як вказано у статті 9(2).

1. Комісії повинен надавати допомогу Комітет з безпеки морів та попередження забруднення з суден, створений відповідно до статті 3 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2099/2002 (-9).

2. У разі покликання на цей пункт застосовують статтю 5a(1)-(4) і статтю 7 Рішення 1999/468/ЄС із врахуванням положень його статті 8.

До 10 травня 2004 року Комісія звітує Європейському Парламенту і Раді про стан ратифікації Конвенції AFS та надає інформацію щодо ступеня, в якому оловоорганічні сполуки, які діють як біоциди у протиобросних системах на суднах, все ще використовують на суднах, які не плавають під прапорами держав-членів, проте прибувають чи відправляються з портів Співтовариства. На підставі цього звіту Комісія, за необхідності, може запропонувати внести зміни для забезпечення прискореного процесу щодо зменшення рівня розповсюдження суднами, які не плавають під прапором держави-члена, шкідливих протиобросних сполук у водах, що належать до юрисдикції держав-членів.

Цей Регламент набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.

1.1. До суден валовою місткістю від 400 тонн, окрім стаціонарних або плавучих платформ, FSU та FPSO, починаючи з 1 липня 2003 року, застосовують такі правила:

(a) первинний огляд до введення судна в експлуатацію уперше або під час першого направлення судна до сухого доку для нанесення протиобросної системи; та

(b) огляд у процесі зміни чи заміни протиобросних систем. Проведення таких оглядів необхідно завізувати на свідоцтві, необхідному відповідно до пункту 2.1.

1.2. Огляд проводять таким чином, щоб переконатися у повній відповідності протиобросної системи судна положенням статей 4 і 5 цього Регламенту.

1.3. Огляди проводять працівники, належним чином уповноважені адміністрацією держави-члена або іншою державою членом, або стороною Конвенції AFS, або інспектором, призначеним для цього однією з таких адміністрацій, або визнаною організацією, що діє від її імені.

1.4. Якщо інше не передбачено цим Регламентом, держави-члени, у питанні проведення оглядів, зазначених в пункті 1.1, повинні дотримуватися вимог, встановлених у додатку 4 до Конвенції AFS, а також настанов щодо проведення оглядів та видачі свідоцтв на протиобросні системи на суднах, доданих до Резолюції, ухваленої 11 жовтня 2002 року Комітетом IMO з охорони морського середовища (MEPC).

2.1. Після завершення огляду, зазначеного в пункті 1.1(а) або (b), держава-член, яка ще не є стороною Конвенції AFS, видає свідоцтво відповідно до зразка, встановленого в додатку II. Держава-член, яка є стороною Конвенції AFS видає Свідоцтво AFS.

2.2. Держава-член має право повністю взяти за основу заяву про відповідність AFS у доведенні відповідності вимогам положень статей 4 і 5 цього регламенту. Свідоцтво, вказане в пункті 2.1, замінює цю заяву про відповідність AFS не пізніше, ніж через рік з дати, вказаної в пункті 1.1.

2.3. Держави-члени вимагають, щоб судна, вказані в пункті 1.1, мали свідоцтво, видане відповідно до пункту 2.1.

2.4. Держави-члени для цілей видачі свідоцтв, як вказано в пункті 2.1, повинні дотримуватися вимог, встановлених у додатку 4 до Конвенції AFS.

Міжнародне свідоцтво та картка протиобросної системи необхідно складати відповідно до форми, наведеної нижче.

У випадках, коли ці форми використовують лише для суден, на які не поширюються вимоги до проведення оглядів та видачі свідоцтв, наведені у правилі 1 додатку 4 до Конвенції AFS, покликання на Конвенцію AFS можна видалити.