Міжнародна конвенція про контроль над шкідливими протиобростаючими системами на суднах

СТОРОНИ ЦІЄЇ КОНВЕНЦІЇ,

ВІДЗНАЧАЮЧИ, що наукові дослідження й розвідки, здійснені урядами й компетентними міжнародними організаціями, показали, що деякі протиобростаючі системи, які використовуються на суднах, створюють значну небезпеку токсичності й іншого хронічного впливу на екологічно й економічно важливі морські організми й що вживання в їжу уражених морських продуктів може заподіяти шкоду здоров’ю людини,

ВІДЗНАЧАЮЧИ, ЗОКРЕМА, серйозну стурбованість, що спричиняється протиобростаючими системами, в яких органічні сполуки олова використовуються як біоциди, і будучи переконаними в тому, що внесення таких органічних сполук олова в довкілля повинно поетапно припинятись,

НАГАДУЮЧИ, що глава 17 Порядку денного на XXI століття, прийнятого Конференцією Організації Об’єднаних Націй із довкілля та розвитку 1992 року, закликає держави вжити заходів щодо зменшення забруднення, що спричиняється органічними сполуками олова, які використовуються в протиобростаючих системах,

НАГАДУЮЧИ ТАКОЖ про те, що резолюція А.895(21), прийнята Асамблеєю Міжнародної морської організації 25 листопада 1999 року, настійно закликає Комітет із захисту морського середовища (КЗМС) Організації провести роботу з якнайскорішого розроблення глобального юридично обов’язкового документа, спрямованого на вирішення в терміновому порядку проблеми шкідливого впливу протиобростаючих систем,

ЗВАЖАЮЧИ на принцип вжиття запобіжних заходів, викладений у Принципі 15 Ріо-де-жанейрської декларації з довкілля та розвитку й зазначений у резолюції МЕРС.67(37), прийнятій КЗМС 15 вересня 1995 року,

ВИЗНАЮЧИ важливість захисту морського середовища й здоров’я людини від негативного впливу протиобростаючих систем,

ВИЗНАЮЧИ ТАКОЖ, що використання протиобростаючих систем для запобігання обростанню поверхні суден організмами є вкрай важливим для ефективної торгівлі, судноплавства, а також для стримування розповсюдження шкідливих водних і патогенних організмів,

ВИЗНАЮЧИ ДАЛІ необхідність продовження розроблення ефективних й екологічно безпечних протиобростаючих систем і сприяння заміні шкідливих систем менш шкідливими або ліпше нешкідливими системами,

ДОМОВИЛИСЬ про таке:

1) Кожна Сторона цієї Конвенції зобов’язується цілком здійснювати її положення з метою зменшити або усунути негативний вплив на морське середовище й здоров’я людини, що спричиняється протиобростаючими системами.

2) Додатки є невід’ємною частиною цієї Конвенції. Якщо спеціально не передбачено інше, посилання на цю Конвенцію означає водночас посилання на Додатки до неї.

3) Жодне з положень цієї Конвенції не повинно тлумачитись як таке, що перешкоджає державі вживати індивідуально або спільно суворіших заходів, спрямованих на зменшення або усунення негативного впливу протиобростаючих систем на довкілля, відповідно до міжнародного права.

4) Сторони прагнуть співпрацювати в цілях ефективного здійснення, дотримання та забезпечення виконання цієї Конвенції.

5) Сторони зобов’язуються заохочувати постійне розроблення ефективних й екологічно безпечних протиобростаючих систем.

Якщо спеціально не передбачено інше, для цілей цієї Конвенції:

1) "Адміністрація" означає уряд держави, за вповноваженням якого експлуатується судно. Стосовно судна, що має право плавати під прапором будь-якої держави, Адміністрацією є уряд цієї держави. Стосовно стаціонарних або плавучих платформ, зайнятих розвідкою та розробленням поверхні й надр морського дна, що примикає до берега, над якими прибережна держава здійснює суверенні права в цілях розвідки й розроблення їхніх природних ресурсів, Адміністрацією є уряд відповідної прибережної держави.

2) "Протиобростаюча система" означає покриття, фарбу, обробку поверхні, поверхню або пристрій, що використовується на судні для обмеження обростання судна небажаними організмами або для запобігання такому обростанню.

3) "Комітет" означає Комітет із захисту морського середовища Організації.

4) "Валова місткість" означає валову місткість, розраховану відповідно до правил обмірювання суден, що містяться в Додатку І до Міжнародної конвенції з обмірювання суден 1969 року чи в будь-якій подальшій конвенції.

5) "Міжнародний рейс" означає рейс судна, що має право плавати під прапором однієї держави, до порту, судноверфі або віддаленого від берега термінала, які знаходяться під юрисдикцією іншої держави, або з них.

6) "Довжина" означає довжину, як вона визначена в Міжнародній конвенції про вантажну марку 1966 року, зміненій Протоколом 1988 року до неї, чи в будь-якій подальшій конвенції.

7) "Організація" означає Міжнародну морську організацію.

8) "Генеральний секретар" означає Генерального секретаря Організації.

9) "Судно" означає експлуатоване в морському середовищі судно будь-якого типу й уключає судна на підводних крилах, судна на повітряній подушці, підводні судна, плавучі засоби, стаціонарні або плавучі платформи, плавучі установки для зберігання, а також плавучі установки для виробництва, зберігання та вивантаження.

10) "Технічна група" - орган, що складається з представників Сторін, членів Організації, Організації Об’єднаних Націй і її спеціалізованих установ, міжурядових організацій, що мають угоди з Організацією, а також неурядових організацій, що мають консультативний статус в Організації, який повинен переважно включати представників установ і лабораторій, що займаються аналізом протиобростаючих систем. Ці представники повинні мати спеціальні знання в галузі стану довкілля та впливу на нього, токсикологічного впливу, морської біології, здоров’я людини, економічного аналізу, обліку факторів ризику, міжнародного судноплавства, технології нанесення протиобростаючих систем або в інших галузях спеціальних знань, необхідних для об’єктивного вивчення технічних аспектів якої-небудь всеосяжної пропозиції.

1) Якщо в цій Конвенції спеціально не передбачено інше, ця Конвенція застосовується:

a) до суден, які мають право плавати під прапором Сторони;

b) до суден, які не мають права плавати під прапором Сторони, але які експлуатуються за вповноваженням Сторони; і

c) до суден, які заходять до порту, судноверфі або віддаленого від берега термінала Сторони, але які не зазначені в підпунктах "a" чи "b".

2) Ця Конвенція не застосовується до будь-яких військових кораблів, військово-допоміжних суден або інших суден, що належать Стороні або експлуатуються нею, доти, доки вони використовуються лише для урядової некомерційної служби. Однак кожна Сторона шляхом вживання відповідних заходів, що не завдають шкоди експлуатації або експлуатаційним можливостям таких кораблів і суден, які належать їй або експлуатуються нею, забезпечує, щоб ці кораблі й судна діяли, наскільки це доцільно й практично можливо, таким чином, який є сумісним із цією Конвенцією.

3) Стосовно суден держав, що не є Сторонами цієї Конвенції, Сторони застосовують вимоги цієї Конвенції настільки, наскільки необхідно для унеможливлення створення сприятливішого режиму для таких суден.

1) Відповідно до вимог, установлених у Додатку 1, кожна Сторона забороняє та (або) обмежує:

a) нанесення, повторне нанесення, установлення або використання шкідливих протиобростаючих систем на суднах, зазначених у підпункті "a" чи "b" пункту 1 статті 3; і

b) нанесення, повторне нанесення, установлення або використання таких систем на суднах, зазначених у підпункті "с" пункту 1 статті 3, коли вони знаходяться в порту, на судноверфі або у віддаленому від берега терміналі Сторони,

і вживає ефективних заходів для забезпечення відповідності таких суден цим вимогам.

2) Судна, що мають протиобростаючу систему, яка контролюється за допомогою зміни до Додатка 1 після набуття цією Конвенцією чинності, можуть зберігати цю систему до її наступного запланованого відновлення, але ні в якому разі не впродовж періоду, який перевищує 60 місяців після її нанесення, якщо Комітет не вирішить, що є виключні обставини, які слугують підставою для більш раннього здійснення заходів контролю.

Беручи до уваги міжнародні правила, стандарти й вимоги, Сторона вживає, відповідних заходів на своїй території та вимагає, щоб збирання відходів, які утворюються в результаті нанесення або зняття протиобростаючих систем, що контролюються за допомогою Додатка 1, поводження з ними та ліквідація їх здійснювалися в безпечний та екологічно прийнятний спосіб, який забезпечував би захист здоров’я людини та довкілля.

1) Будь-яка Сторона може запропонувати зміну до Додатка 1 відповідно до цієї статті.

2) Первісна пропозиція містить інформацію, яка вимагається в Додатку 2, і подається до Організації. Після отримання пропозиції Організація доводить її до відома Сторін, членів Організації, Організації Об’єднаних Націй і її спеціалізованих установ, міжурядових організацій, що мають угоди з Організацією, а також неурядових організацій, які мають консультативний статус в Організації, і надає їм цю пропозицію.

3) Комітет приймає рішення про те, чи є обґрунтованим ретельніший розгляд відповідної протиобростаючої системи на основі первісної пропозиції. Якщо Комітет приймає рішення про те, що додатковий розгляд є обґрунтованим, він вимагає, щоб Сторона, яка пропонує, подала йому всеосяжну пропозицію з інформацією, яка вимагається в Додатку 3, крім випадку, коли первісна пропозиція також містить всю інформацію, що вимагається в Додатку 3. Якщо Комітет вважає, що є загроза завдання серйозної або необоротної шкоди, то відсутність цілковитої наукової достовірності не повинна використовуватись як причина, що перешкоджає прийняттю рішення про проведення оцінки пропозиції. Комітет створює технічну групу відповідно до статті 7.

4) Технічна група вивчає всеосяжну пропозицію й будь-які додаткові дані, подані будь-якою заінтересованою організацією, та оцінює, чи в пропозиції можливість надмірної загрози шкідливих наслідків для організмів, які не є об’єктом застосування протиобростаючих систем, або для здоров’я людини доведено так, що це зумовлює внесення зміни до Додатка 1, і повідомляє про це Комітет. З цього погляду:

a) Вивчення, яке проводить технічна група, включає:

i) оцінку зв’язку між конкретною протиобростаючою системою й негативним впливом, який вона зумовлює або який помічено в довкіллі або стосовно здоров’я людини, у тому числі, але не обмежуючись цим, уживання в їжу уражених морських продуктів, або встановленим шляхом контрольних досліджень на основі даних, викладених у Додатку 3, і будь-яких інших відповідних даних, що стали відомими;

ii) оцінку зменшення потенційної небезпеки завдяки запропонованим заходам контролю та будь-яким іншим заходам контролю, які можуть бути розглянуті технічною групою;

iii) розгляд наявної інформації про технічну здійсненність заходів контролю та економічну ефективність пропозиції;

iv) розгляд наявної інформації про інші види впливу в результаті введення таких заходів контролю, у тому, що стосується:

- довкілля (у тому числі, але не обмежуючись цим, витрати внаслідок бездіяльності і вплив на якість повітря);

- проблем охорони здоров’я та безпеки на судноверфі (тобто вплив на робітників судноверфі);

- витрат міжнародного судноплавства й інших відповідних секторів; і

v) розгляд питання про наявність придатних альтернатив, у тому числі розгляд потенційної небезпеки, пов’язаної з цими альтернативами.

b) Повідомлення технічної групи складається письмово й ураховує всі оцінки й міркування, зазначені в підпункті "a", за винятком того, що технічна група може прийняти рішення не проводити оцінки й розгляди, що описані в рубриках "ii" - "v" підпункту "a", якщо після оцінки, зазначеної в рубриці "i" підпункту "a", вона з’ясує, що підстави для подальшого розгляду пропозиції відсутні.

c) Повідомлення технічної групи повинно включати, серед іншого, рекомендацію про обґрунтованість міжнародних заходів контролю над конкретною протиобростаючою системою відповідно до цієї Конвенції, про придатність конкретних заходів контролю, зазначених у всеосяжній пропозиції, або про інші заходи контролю, які, на її думку, є більш придатними.

5) Повідомлення технічної групи розсилається Сторонам, членам Організації, Організації Об’єднаних Націй і її спеціалізованим установам, міжурядовим організаціям, що мають угоди з Організацією, і неурядовим організаціям, що мають консультативний статус в Організації, до її розгляду Комітетом. Комітет приймає рішення про те, чи потрібно схвалювати яку-небудь пропозицію про внесення змін до Додатка 1 і, якщо необхідно, будь-які зміни цієї пропозиції, беручи до уваги повідомлення технічної групи. Якщо повідомлення констатує наявність загрози завдання серйозної або необоротної шкоди, то відсутність повної наукової достовірності не повинна бути сама по собі причиною, що перешкоджає прийняттю рішення про включення якої-небудь протиобростаючої системи до переліку, що міститься в Додатку 1. Запропоновані зміни до Додатка 1, якщо вони схвалені Комітетом, розсилаються відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 16. Рішення не схвалювати пропозицію не виключає подання в майбутньому нової пропозиції стосовно конкретної протиобростаючої системи, якщо стає відомою нова інформація.

6) У процесі прийняття Комітетом рішень, описаних у пунктах 3 і 5, можуть брати участь лише Сторони.

1) Після отримання всеосяжної пропозиції Комітет засновує технічну групу відповідно до статті 6 цієї Конвенції. У випадках, коли отримано одночасно або послідовно декілька пропозицій, Комітет може заснувати одну чи більше технічних груп, залежно від необхідності.

2) Будь-яка Сторона може брати участь в обговореннях, що проводяться технічною групою, і повинна залучати відповідних експертів, яких вона має.

3) Комітет приймає рішення щодо кола ведення, умов організації і роботи технічних груп. Такі коло ведення й умови передбачають захист будь-якої конфіденційної інформації, яка може бути надана. Технічні групи можуть проводити такі засідання, в яких буде потреба, однак прагнуть здійснення своєї роботи за допомогою письмової або електронної кореспонденції або за допомогою інших відповідних засобів.

4) У розробленні рекомендацій для Комітету відповідно до статті 6 можуть брати участь лише представники Сторін. Технічна група прагне досягнення одностайності між представниками Сторін. Якщо одностайність не можлива, технічна група повідомляє про будь-які думки таких представників, що складають меншість.

1) Сторони вживають відповідних заходів для заохочення науково-технічних досліджень у галузі впливу протиобростаючих систем і для моніторингу такого впливу, а також для сприяння цим дослідженням і моніторингу. Зокрема, такі дослідження повинні включати спостереження, вимірювання, відбір проб, оцінку й аналіз впливу протиобростаючих систем.

2) 3 метою сприяти досягненню цілей цієї Конвенції кожна Сторона сприяє наданню іншим Сторонам на їхнє прохання відповідної інформації стосовно:

a) науково-технічних заходів, що здійснюються відповідно до цієї Конвенції;

b) морських науково-технічних програм і їхніх цілей; і

c) впливу, який спостерігається в результаті виконання будь-яких програм моніторингу й оцінок, які стосуються протиобростаючих систем.

1) Кожна Сторона зобов’язується направляти Організації:

a) перелік призначених інспекторів або визнаних організацій, які вповноважені діяти від імені цієї Сторони з питань ведення справ, що стосуються контролю над протиобростаючими системами, відповідно до цієї Конвенції, для розсилки Сторонам з метою інформування їхніх посадових осіб. Адміністрація, відповідно, повідомляє Організацію про конкретні обов’язки й умови повноважень, наданих призначеним інспекторам або визнаним організаціям; і

b) на щорічній основі - інформацію, що стосується будь-яких протиобростаючих систем, які схвалені, обмежені щодо застосування або заборонені відповідно до свого національного законодавства.

2) Організація за допомогою будь-яких відповідних засобів надає будь-яку інформацію, направлену їй відповідно до пункту 1.

3) Стосовно схвалених, зареєстрованих або ліцензованих Стороною протиобростаючих систем ця Сторона або надає, або вимагає від заводів-виготовлювачів таких протиобростаючих систем надавати Сторонам, на їхнє прохання, відповідну інформацію, на якій ґрунтувалося її рішення, у тому числі інформацію, передбачену в Додатку 3, або іншу інформацію, підхожу для проведення відповідної оцінки протиобростаючої системи. Інформація, захищена законодавством, не надається.

Сторона забезпечує огляд суден, що мають право плавати під її прапором або експлуатуються за її вповноваженням, і видачу їм свідоцтв відповідно до правил, що містяться в Додатку 4.

1) Судно, до якого застосовується ця Конвенція, у будь-якому порту, на судноверфі або у віддаленому від берега терміналі Сторони може бути піддане перевірці посадовими особами, уповноваженими цією Стороною, щоб з’ясувати, чи відповідає судно цій Конвенції. Якщо немає явних підстав вважати, що судно порушує цю Конвенцію, будь-яка така перевірка обмежується:

a) з’ясуванням, коли потрібно, чи є на судні дійсне Міжнародне свідоцтво про протиобростаючу систему або Декларація про протиобростаючу систему; та (або)

b) швидким відбором проб суднової протиобростаючої системи, який не впливає на цілісність, структуру або експлуатацію протиобростаючої системи, беручи до уваги порадник, розроблений Організацією*. Однак час, який потрібен для опрацювання результатів такого відбору проб, не повинен використовуватись як підстава для того, щоб перешкоджати пересуванню й відходу судна.

2) Якщо є явні підстави вважати, що судно порушує цю Конвенцію, може бути проведена ретельна перевірка, беручи до уваги порадник, розроблений Організацією.

3) Якщо виявлено, що судно порушує цю Конвенцію, Сторона, яка виконує перевірку, може вжити заходів щодо недопущення, затримання, випроваджування судна або недопущення його заходу у свої порти. Сторона, яка вживає таких заходів стосовно судна з тієї причини, що воно не відповідає цій Конвенції, негайно інформує про це Адміністрацію цього судна.

4) Сторони співпрацюють у виявленні порушень і забезпеченні виконання цієї Конвенції. Сторона може також піддати перевірці судно, коли воно заходить у порти, на судноверфі або віддалені від берега термінали, які знаходяться під її юрисдикцією, якщо від іншої Сторони отримано прохання про розслідування разом з достатніми доказами того, що судно експлуатується або експлуатувалося з порушенням цієї Конвенції. Повідомлення про таке розслідування направляється Стороні, від якої надійшло прохання про це, і компетентному органу Адміністрації відповідного судна, щоб можна було вжити належних заходів згідно з цією Конвенцією.

1) Будь-яке порушення цієї Конвенції забороняється, і санкції за таке порушення встановлюються згідно з законодавством Адміністрації відповідного судна, незалежно від того, де скоєно таке порушення. Якщо Адміністрація отримає інформацію про таке порушення, вона розслідує це питання й може звернутися з проханням до Сторони, яка повідомила, надати додаткові докази гаданого порушення. Якщо Адміністрація переконається в наявності достатніх доказів, що дозволяють розпочати переслідування стосовно гаданого порушення, вона дає розпорядження розпочати таке переслідування якомога скоріше відповідно до свого законодавства. Адміністрація без зволікання інформує про вжиті заходи Сторону, яка повідомила про гадане порушення, а також Організацію. Якщо Адміністрація не вжила ніяких заходів протягом одного року після отримання інформації, вона інформує про це Сторону, яка повідомила про гадане порушення.

2) Будь-яке порушення цієї Конвенції в межах юрисдикції будь-якої Сторони забороняється, і санкції за це порушення встановлюються відповідно до законодавства цієї Сторони. Кожного разу, коли таке порушення трапляється, ця Сторона:

a) дає розпорядження про початок переслідування відповідно до свого законодавства; або

b) направляє Адміністрації відповідного судна таку інформацію й такі докази на підтвердження факту порушення, які вона може мати.

3) Санкції, передбачені законодавством Сторони відповідно до цієї статті, повинні бути досить суворими для недопущення порушень цієї Конвенції, незалежно від того, де скоєно порушення.

1) При застосуванні статей 11 або 12 вживають усіх можливих заходів для того, щоб уникнути необгрунтованого затримання судна або необгрунтованої відстрочки його відходу.

2) Будь-яке судно, що було необгрунтовано затримане або відхід якого був необгрунтовано відстрочений на підставі статей 11 або 12, має право на відшкодування будь-яких зазнаних у зв’язку з цим збитків або шкоди.

Сторони вирішать будь-які виниклі між ними спори щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції шляхом переговорів, розслідувань, посередництва, примирення, арбітражу, вирішення в судовому порядку, звертання до регіональних установ і домовленостей чи будь-якими мирними засобами за своїм вибором.

Ніщо в цій Конвенції не завдає шкоди правам й обов’язкам будь-якої держави відповідно до звичаєвого міжнародного права, як це відображено в Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права.

1) Зміни до цієї Конвенції можуть бути внесені відповідно до однієї з процедур, передбачених у наведених нижче пунктах.

2) Зміни після розгляду в Організації:

a) Будь-яка Сторона може запропонувати зміни до цієї Конвенції. Запропонована зміна подається Генеральному секретареві, який розсилає її Сторонам і членам Організації не менш ніж за шість місяців до її розгляду. Пропозиція про внесення зміни до Додатка 1 піддається процедурі відповідно до статті 6 до розгляду згідно з цією статтею.

b) Запропонована й розіслана таким чином зміна передається на розгляд Комітету. Сторони, незалежно від того, чи є вони членами Організації, чи ні, мають право брати участь у роботі Комітету під час розгляду й схвалення зміни.

c) Зміни схвалюються більшістю у дві третини голосів Сторін, що присутні й голосують у Комітеті, за умови, що під час голосування присутня щонайменше одна третина Сторін.

d) Зміни, схвалені відповідно до підпункту "с", направляються Генеральним секретарем Організації Сторонам для прийняття.

e) Зміна вважається прийнятою в таких випадках:

i) Зміна до статті цієї Конвенції вважається прийнятою з дати, коли дві третини Сторін повідомили Генерального секретаря про її прийняття.

ii) Зміна до Додатка вважається прийнятою після закінчення дванадцяти місяців після дати схвалення або такої іншої дати, яку визначить Комітет. Однак, якщо до цієї дати більше однієї третини Сторін повідомлять Генерального секретаря про свої заперечення щодо зміни, вона вважається не прийнятою.

f) Зміна набуває чинності при дотриманні таких умов:

i) Зміна до статті цієї Конвенції набуває чинності для Сторін, що заявили про її прийняття, через шість місяців після дати, з якої вона вважається прийнятою відповідно до рубрики "і" підпункту "е".

ii) Зміна до Додатка 1 набуває чинності для всіх Сторін через шість місяців після дати, з якої вона вважається прийнятою, за винятком будь-якої Сторони, яка:

1) повідомила про своє заперечення щодо зміни відповідно до рубрики "ii" підпункту "е" й не відкликала таке заперечення;

2) до набуття чинності такою зміною повідомила Генерального секретаря про те, що зміна набуде для неї чинності лише після додаткового повідомлення про її прийняття; або

3) зробила заяву під час здачі на зберігання свого документа про ратифікацію, прийняття або затвердження цієї Конвенції або приєднання до неї про те, що зміни до Додатка 1 набудуть для неї чинності лише після повідомлення Генерального секретаря про прийняття нею таких змін.

iii) Зміна до Додатка, іншого, ніж Додаток 1, набуває чинності для всіх Сторін через шість місяців після дати, з якої вона вважається прийнятою, за винятком тих Сторін, які повідомили про своє заперечення щодо зміни відповідно до рубрики "ii" підпункту "е" й не відкликали таке заперечення.

g) i) Сторона, що повідомила про заперечення відповідно до підрубрики 1 рубрики "ii" підпункту "f" або рубрики "iii" підпункту "f", згодом може повідомити Генерального секретаря про те, що вона приймає зміну. Така зміна набуває чинності для цієї Сторони через шість місяців після дати повідомлення про її прийняття або з дати набуття чинності зміною, залежно від того, яка дата наступить пізніше.

ii) Якщо Сторона, що зробила повідомлення або заяву, зазначені відповідно в підрубриці 2 рубрики "ii" підпункту "f" або в підрубриці 3 рубрики "ii" підпункту "f", повідомить Генерального секретаря про прийняття нею зміни, така зміна набуває чинності для цієї Сторони через шість місяців після дати повідомлення про її прийняття або з дати набуття чинності зміною, залежно від того, яка дата наступить пізніше.

3) Зміна шляхом скликання Конференції:

a) На прохання Сторони, підтримане не менш ніж однією третиною Сторін, Організація скликає Конференцію Сторін для розгляду змін до цієї Конвенції.

b) Зміна, схвалена такою Конференцією більшістю у дві третини Сторін, що присутні й беруть участь у голосуванні, направляється Генеральним секретарем усім Сторонам для її прийняття.

c) Якщо Конференція не прийме іншого рішення, зміна вважається прийнятою й набуває чинності відповідно до процедур, зазначених відповідно в підпунктах "e" й "f" пункту 2 цієї статті.

4) Сторона, що відмовилася прийняти зміну до Додатка, не вважається Стороною тільки для цілей застосування цієї зміни.

5) Додання нового додатка пропонується і схвалюється та набуває чинності відповідно до процедури, що застосовується до зміни до статті цієї Конвенції.

6) Будь-яке передбачене цією статтею повідомлення або заява подається в письмовому вигляді Генеральному секретареві.

7) Генеральний секретар інформує Сторони й членів Організації:

a) про будь-яку зміну, яка набуває чинності, і про дату набуття нею чинності взагалі й для кожної Сторони окремо; і

b) про будь-яке повідомлення або заяву, зроблені відповідно до цієї статті.

1) Ця Конвенція відкрита для підписання будь-якою державою в штаб-квартирі Організації з 1 лютого до 31 грудня 2002 року й після цього залишається відкритою для приєднання будь-якої держави.

2) Держави можуть стати Сторонами цієї Конвенції шляхом:

a) підписання без застереження про ратифікацію, прийняття або затвердження; або

b) підписання з застереженням про ратифікацію, прийняття або затвердження з подальшою ратифікацією, прийняттям або затвердженням; або

c) приєднання.

3) Ратифікація, прийняття, затвердження або приєднання здійснюються шляхом здачі на зберігання відповідного документа Генеральному секретареві.

4) У випадку, якщо держава включає дві або декілька територіальних одиниць, в яких застосовуються різні правові системи стосовно питань, які розглядаються в цій Конвенції, вона може під час підписання, ратифікації, прийняття, затвердження або приєднання зробити заяву про те, що ця Конвенція поширюється на всі її територіальні одиниці або тільки на одну або деякі з них, і може будь-коли вносити зміни до цієї заяви шляхом подання іншої заяви.

5) Про будь-яку таку заяву повідомляється Генеральний секретар, і в ній прямо зазначаються територіальні одиниці, до яких застосовується ця Конвенція.

1) Ця Конвенція набуває чинності через дванадцять місяців після дати, на яку не менше двадцяти п’яти держав, загальна валова місткість торгових суден яких складає не менш двадцяти п’яти відсотків валової місткості суден світового торгового флоту, або підписали її без застереження про ратифікацію, прийняття або затвердження, або здали необхідний документ про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання відповідно до статті 17.

2) Для держав, що здали на зберігання документ про ратифікацію, прийняття, затвердження цієї Конвенції або про приєднання до неї після виконання умов, необхідних для набуття нею чинності, але до дати набуття чинності, ратифікація, прийняття, затвердження або приєднання набувають чинності з дати набуття чинності цією Конвенцією або через три місяці після дати здачі на зберігання відповідного документа, залежно від того, яка дата настане пізніше.

3) Будь-який документ про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, зданий на зберігання після дати набуття чинності цією Конвенцією, набуває чинності через три місяця після дати здачі на зберігання відповідного документа.

4) Будь-який документ про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, зданий на зберігання після дати, з якої зміна до цієї Конвенції вважається прийнятою відповідно до статті 16, застосовується до Конвенції з унесеною до неї зміною.

1) Ця Конвенція може бути денонсована будь-якою Стороною будь-коли після закінчення двох років з дати набуття чинності цією Конвенцією для цієї Сторони.

2) Денонсація здійснюється шляхом направлення Генеральному секретареві письмового повідомлення й набуває чинності через рік після отримання повідомлення про денонсацію або після закінчення будь-якого більшого терміну, який може бути зазначений у цьому повідомленні.

1) Ця Конвенція здається на зберігання Генеральному секретареві, який направляє засвідчені копії цієї Конвенції всім державам, що підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї.

2) На додаток до функцій, установлених в іншому місці в цій Конвенції, Генеральний секретар:

a) інформує всі держави, що підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї, про:

i) кожне нове підписання або здачу на зберігання документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання із зазначенням їхньої дати;

ii) дату набуття чинності цією Конвенцією; і

iii) здачу на зберігання будь-якого документа про денонсацію цієї Конвенції із зазначенням дати його отримання й дати набуття чинності денонсацією; і

b) як тільки ця Конвенція набуде чинності, направить її текст до Секретаріату Організації Об’єднаних Націй для реєстрації та опублікування відповідно до статті 102 Статуту Організації Об’єднаних Націй .

Цю Конвенцію складено в одному дійсному примірнику англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою мовами, причому всі тексти є рівно автентичними.

НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на те вповноважені своїми відповідними урядами, підписали цю Конвенцію.

ВЧИНЕНО В ЛОНДОНІ п’ятого жовтня дві тисячі першого року.

1) Первісна пропозиція включає відповідну документацію, що містить принаймні таке:

a) позначення протиобростаючої системи, зазначеної в пропозиції: назву протиобростаючої системи; назву активних інгредієнтів і номер у базі даних "Chemikal Abstract Service" (номер КАС), якщо можна застосувати; або компонентів системи, котрі, як передбачається, здійснюють негативний вплив, що викликає стурбованість;

b) характеристику інформації, згідно з якою передбачається, що протиобростаюча система або продукти її трансформації можуть створювати небезпеку для здоров’я людини або негативно впливати на нецільові організми в концентраціях, що, імовірно, трапляються в довкіллі (наприклад, результати досліджень токсичності стосовно типових видів або дані про біологічну акумуляцію);

c) матеріали, що підтверджують можливість появи токсичних компонентів протиобростаючої системи або продуктів її трансформації в довкіллі в концентраціях, що можуть спричинити негативний вплив на нецільові організми, здоров’я людини або якість води (наприклад, дані про стійкість у товщі води, осадки й біоту; швидкість викиду токсичних компонентів з оброблених поверхонь за результатами досліджень або в умовах фактичного використання; або дані, отримані в межах моніторингу, якщо такі є);

d) аналіз зв’язку між протиобростаючою системою, її негативним впливом і спостережуваними або передбачуваними концентраціями в довкіллі; і

e) попередню рекомендацію про вид обмежень, який може виявитись ефективним для зменшення небезпек, пов’язаних із протиобростаючою системою.

2) Первісна пропозиція подається відповідно до правил і процедур Організації.

1) Всеосяжна пропозиція повинна включати відповідну документацію, що містить таке:

a) нові елементи, які доповнюють дані, зазначені в первісній пропозиції;

b) висновки, зроблені на основі категорій даних, викладених у підпунктах "а", "b" та "с" пункту 3, залежно від об’єкта пропозиції, а також вказівку або опис методологій, згідно з якими були розроблені дані;

c) короткий виклад результатів виконаних досліджень, що стосуються негативного впливу протиобростаючої системи;

d) у випадку проведення якого-небудь моніторингу - короткий виклад результатів цього моніторингу, у тому числі інформацію про рух суден і загальний опис району, в якому проводився моніторинг;

e) короткий виклад наявних даних про вплив на довкілля або екологічні системи, а також будь-які оцінки концентрацій у довкіллі, виконані за допомогою застосування математичних моделей із використанням усіх наявних параметрів стану довкілля, ліпше тих, які були визначені експериментальним шляхом, разом із вказівкою або описом методології моделювання;

f) оцінку зв’язку між конкретною протиобростаючою системою, її негативним впливом і спостережуваними або передбачуваними концентраціями в довкіллі;

g) якісний висновок про ступінь недостовірності в оцінці, що зазначена в підпункті "f";

h) рекомендацію про конкретні заходи контролю для зменшення небезпек, пов’язаних із протиобростаючою системою; та

i) короткий виклад результатів будь-яких виконаних досліджень, що стосуються потенційного впливу рекомендованих заходів контролю стосовно якості повітря, умов на судноверфі, міжнародного судноплавства та інших відповідних секторів, а також тих, які стосуються наявності придатних альтернатив.

2) Всеосяжна пропозиція повинна також включати інформацію про кожну з таких фізичних і хімічних властивостей компонентів, що викликають стурбованість, якщо це можна застосувати:

- точку плавлення;

- точку кипіння;

- щільність (відносна щільність);

- тиск пари;

- розчинність у воді /pH/ константа дисоціації (pKa);

- окислювально-відновлювальний потенціал;

- молекулярну масу;

- молекулярну структуру; та

- інші фізичні й хімічні властивості, зазначені в первісній пропозиції.

3) Для цілей наведеного вище підпункту "b" пункту 1 категоріями даних є:

a) Дані про стан довкілля й вплив на нього:

-види деградації / розсіювання (наприклад, гідроліз / фотохімічне розкладання / біохімічне розкладання);

- стійкість у відповідному середовищі (наприклад, товща води / осадки / біота);

- осадки / розподіл води;

- швидкість вилуговування біоцидів або активних інгредієнтів;

- баланс маси;

- біологічна акумуляція, коефіцієнт поділу, коефіцієнт октанол/вода; та

- будь-які нові реакції на викид або відомі інтерактивні ефекти.

b) Дані про будь-який ненавмисний вплив на водяні рослини, безхребетних, риб, морських птахів, морських ссавців, види, що знаходяться під загрозою зникнення, іншу біоту, якість води, морське дно або середовище життя нецільових організмів, у тому числі уразливі й типові організми:

- гостра токсичність;

-хронічна токсичність;

- токсичність із погляду розвитку й розмноження;

- порушення функцій залоз внутрішньої секреції;

- токсичність осадків;

- біологічна наявність / біологічна ампліфікація / біологічна концентрація;

- вплив на харчову мережу / популяцію;

- спостереження за негативним впливом на місцях / загибель риб / випадки викиду на берег / аналіз живих тканин; та

- залишки в морських продуктах.

Ці дані повинні стосуватись одного або декількох видів нецільових організмів, як-от водяних рослин, безхребетних, риб, птахів, ссавців і видів, що знаходяться під загрозою зникнення.

c) Дані про можливий вплив на здоров’я людини (у тому числі, але не обмежуючись цим, вживання в їжу уражених морських продуктів).

4) Всеосяжна пропозиція повинна включати опис використаних методологій, а також будь-яких вжитих відповідних заходів щодо забезпечення якості й будь-якої виконаної експертної оцінки досліджень.

1) Судна валовою місткістю 400 й більше, зазначені в підпункті "а" пункту 1 статті 3, які виконують міжнародні рейси, за винятком стаціонарних або плавучих платформ, плавучих установок для зберігання й плавучих установок для виробництва, зберігання та вивантаження, підлягають зазначеним нижче оглядам:

a) первісному огляду перед введенням судна в експлуатацію або перед первинною видачею Міжнародного свідоцтва про протиобростаючу систему (Свідоцтво), що вимагається відповідно до правила 2 або 3; і

b) огляду при зміні або заміні протиобростаючих систем. Запис про такі огляди робиться у Свідоцтві, виданому відповідно до правила 2 або 3.

2) Огляд проводиться таким чином, щоб переконатися, що протиобростаюча система судна цілком відповідає цій Конвенції.

3) Адміністрація вводить відповідні заходи стосовно суден, які не підпадають під дію положень пункту 1 цього правила, щоб забезпечити відповідність цій Конвенції.

4) a) У тому, що стосується забезпечення виконання цієї Конвенції, огляди суден здійснюються посадовими особами, належним чином уповноваженими Адміністрацією, або так, як це передбачено в пункті 1 правила 3, беручи до уваги порадник з оглядів, розроблений Організацією*. Або ж Адміністрація може доручити здійснення оглядів, проведення яких вимагає ця Конвенція, або призначеним для цього інспекторам, або визнаним нею організаціям.

b) Адміністрація, що призначає інспекторів або визнає організації** для проведення оглядів, уповноважує призначеного інспектора або визнану організацію принаймні:

i) вимагати, щоб судно, яке є об’єктом огляду, відповідало положенням Додатка 1; і

ii) проводити огляди на прохання відповідних властей держави порту, яка є Стороною цієї Конвенції.

c) Якщо Адміністрація, призначений інспектор або визнана організація з’ясовують, що протиобростаюча система судна не відповідає даним Свідоцтва, що вимагається відповідно до правила 2 або 3, або вимогам цієї Конвенції, то такі Адміністрація, інспектор або організація негайно забезпечують вжиття заходів щодо усунення вад, щоб привести судно у відповідність із вимогами. Інспектор або організація також у належний час повідомляють про це Адміністрацію. Якщо необхідних заходів щодо усунення вад не вжито, Адміністрація негайно повідомляється про це й забезпечує, щоб Свідоцтво не видавалося або вилучалося, залежно від випадку.

d) Якщо судно знаходиться в порту іншої Сторони, то про обставини, що описані в підпункті "с", негайно повідомляються відповідні власті держави порту. Якщо Адміністрація, призначений інспектор або визнана організація повідомили відповідні власті держави порту, то уряд відповідної держави порту надає таким Адміністрації, інспектору або організації будь-яку необхідну допомогу у виконанні їхніх обов’язків згідно з цим правилом, у тому числі будь-яких дій, описаних у статті 11 або 12.

1) Адміністрація вимагає, щоб судну, до якого застосовується правило 1, після успішного завершення огляду відповідно до правила 1 видавалося Свідоцтво. Свідоцтво, видане по уповноваженню будь-якої Сторони, приймається іншими Сторонами й розглядається для всіх цілей, охоплених цією Конвенцією, як таке, що має таку саму силу, що й Свідоцтво, видане ними.

2) Свідоцтва видаються чи підтверджуються або Адміністрацією, або будь-якою особою, або організацією, належним чином нею вповноваженими. У кожному випадку Адміністрація приймає на себе повну відповідальність за Свідоцтво.

3) Суднам, що несуть на собі протиобростаючу систему, яка контролюється відповідно до Додатка 1 і яка була нанесена до дати набуття заходом контролю над такою системою чинності, Адміністрація видає Свідоцтво відповідно до пунктів 2 і 3 цього правила не пізніше, ніж через два роки після набуття цим заходом контролю чинності. Цей пункт не зачіпає жодних вимог щодо відповідності суден Додатку 1.

4) Свідоцтво складається за формою, що відповідає зразку, наведеному в Доповненні 1 до цього Додатка, і повинно бути оформлене принаймні англійською, іспанською або французькою мовами. Якщо використовується також офіційна мова держави, що його видала, то у випадку спору або різночитання перевага віддається цій мові.

1) На прохання Адміністрації інша Сторона може прийняти до огляду судно і, упевнившись, що на судні виконуються положення цієї Конвенції, видає або доручає видати судну Свідоцтво, а також, якщо це необхідно, підтверджує або доручає підтвердити це Свідоцтво для судна відповідно до цієї Конвенції.

2) Копія Свідоцтва й копія акта про огляд передаються в можливо короткий термін Адміністрації, на прохання якої здійснюється огляд.

3) Видане таким чином Свідоцтво містить запис про те, що воно видане на прохання Адміністрації, зазначеної в пункті 1, і має таку ж силу й одержує таке ж визнання, як і свідоцтво, видане Адміністрацією.

4) Свідоцтво не видається судну, що має право плавати під прапором держави, яка не є Стороною Конвенції.

1) Свідоцтво, видане відповідно до правила 2 або 3, втрачає силу в будь-якому з таких випадків:

a) якщо протиобростаюча система змінюється або замінюється, а свідоцтво не підтверджується відповідно до цієї Конвенції; і

b) при передачі судна під прапор іншої держави. Нове Свідоцтво видається лише тоді, коли Сторона, що видає нове Свідоцтво, цілком переконана, що судно відповідає вимогам цієї Конвенції. При передачі між Сторонами, Сторона, під прапором якої судно раніше мало право плавати, якщо вона одержала запит у межах трьох місяців після такої передачі, якомога скоріше передає Адміністрації копії Свідоцтв, які мало судно до передачі, і копії відповідних актів про огляд, якщо вони є.

2) Сторона може видати нове Свідоцтво судну, переданому іншою Стороною, на основі нового огляду або дійсного свідоцтва, виданого Стороною, під прапором якої судно раніше мало право плавати.

1) Адміністрація вимагає, щоб на судні завдовжки 24 метри чи більше й валовою місткістю менше 400, яке виконує міжнародні рейси й до якого застосовується підпункт "а" пункту 1 статті 3 (за винятком стаціонарних або плавучих платформ, плавучих установок для зберігання й плавучих установок для виробництва, зберігання та вивантаження), була Декларація, підписана власником або агентом, уповноваженим власником. Така Декларація супроводжується відповідними документами (такими, як квитанція на фарбу або рахунок-фактура підрядчика) або містить відповідний запис.

2) Декларація складається за формою, що відповідає зразку, наведеному в Доповненні 2 до цього Додатка, і повинна бути оформлена принаймні англійською, іспанською або французькою мовами. Якщо використовується також офіційна мова держави, під прапором якої судно має право плавати, то у випадку спору або різночитання перевага віддається цій мові.