Про кінематографію

Цей Закон визначає правові основи діяльності в галузі кінематографії та регулює суспільні відносини, пов’язані з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням і демонструванням фільмів.

Законодавство України про кінематографію базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері кінематографії регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Дія цього Закону поширюється на юридичних осіб незалежно від їх форм власності та фізичних осіб, які займаються професійною діяльністю у кінематографії в Україні.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

автор фільму - фізична особа, власна праця якої визначає творчий задум та/або способи його реалізації у фільмі;

анімаційний (мультиплікаційний) фільм - фільм синтетичного мистецтва, в основі якого є послідовний ряд спеціально створених мальованих, об’ємно-лялькових або іншим способом створених образів (персонажів) та інших зображень, зафіксованих методом покадрової зйомки або комп’ютерної технології з мінімальною кількістю не менше чотирьох оригінальних кадрів у секунду;

архівний комплект вихідних матеріалів фільму - сукупність матеріалів, визначена центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії;

виключне право на фільм - майнове право юридичної або фізичної особи, що дає право тільки цій особі на використання фільму в будь-якій формі і будь-яким дозволеним способом;

виконавець фільму - фізична особа, яка власною працею брала участь у реалізації творчих задумів авторів фільму в процесі його створення;

виробник фільму - суб’єкт кінематографії, який взяв на себе відповідальність за виробництво фільму та визначив відповідальну особу - продюсера (продюсерів) фільму;

виробництво фільму - процес створення фільму, що поєднує співпрацю фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців): авторів і виконавців фільму та інших суб’єктів кінематографії (фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців) та юридичних осіб), який складається з періодів (етапів) виробництва (розвиток кінопроекту (девелопмент), підготовчий, знімальний, монтажно-тонувальний);

вихідні матеріали фільму - матеріальні носії або цифровий файл із записом оригіналу твору кінематографії, використання яких дає можливість виготовляти (тиражувати) фільмокопії;

демонстратор фільму - суб’єкт кінематографії, який здійснює демонстрування (публічний показ) фільму;

демонстрування (публічний показ, публічна демонстрація та публічне сповіщення (доведення до загального відома) фільму - професійна кінематографічна діяльність, що полягає в показі фільму глядачам у призначених для цього приміщеннях (кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах), на відеоустановках, а також аудіовізуальними медіа, в тому числі нелінійними;

держава-агресор - держава, яка у будь-який спосіб окупувала частину території України або яка вчиняє агресію проти України, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;

державний фонд фільмів - державний заклад культури, що здійснює архівну та науково-дослідницьку діяльність з метою розвитку фільмофонду, відновлення, реставрування і збереження творів національної та світової кінематографічної спадщини, розповсюдження відповідної інформації;

Державний фонд фільмів України - державний заклад культури, що забезпечує централізоване зберігання, реставрацію фільмів, архівну та науково-дослідницьку діяльність з метою розвитку фільмофонду, відновлення, оцифрування, облік, використання та популяризацію національної та світової кінематографічної спадщини;

дублювання фільму - творча і виробнича діяльність, яка полягає у синхронному відтворенні мовної частини звукового ряду фільму іншою мовою шляхом перекладу, що відповідає складовій артикуляції дійових осіб;

зберігання фільму - діяльність, спрямована на забезпечення довгострокового зберігання вихідних матеріалів фільмів і фільмокопій та їх реставраційно-профілактичної обробки;

знімальний період виробництва фільму - здійснення зйомок кінопроекту;

ігровий фільм - фільм, створений на основі сценарію з докладно розробленим сюжетом, композиційно побудованою драматургією та втілений в екранній постановці засобами акторської гри, мистецтва авторів фільму;

іноземний суб’єкт кінематографії - юридична особа, створена або зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави з місцезнаходженням за межами України, яка організовує або організовує і фінансує виробництво, демонстрування та розповсюдження фільму та/або яка здійснює виробництво фільму;

кінокомісія - установа, підрозділ установи державної чи комунальної форми власності, метою діяльності якої є популяризація України та її регіонів як привабливих локацій для кінозйомок, а також ефективне використання потенціалу української сервісної індустрії в галузі кінематографії;

кінофестиваль - суб’єкт кінематографії, кінематографічний культурно-мистецький або культурно-просвітницький захід, який проводиться відповідно до регламенту (правил), що затверджується організаторами такого заходу, та передбачає демонстрування спеціально відібраних аудіовізуальних творів і може проводити конкурсну програму, яка складається з фільмів, що оцінюються журі та/або глядачами, метою якого є популяризація кінематографу, відстеження появи нових діячів культури, виявлення нових тенденцій розвитку напрямів світової кіноіндустрії, культурні зустрічі національних та світових кіномитців, їх обмін досвідом;

короткометражний фільм - фільм хронометражем менше 52 хвилин;

монтажно-тонувальний період виробництва фільму - здійснення кінцевої обробки кіноматеріалу, в тому числі монтаж фільму, створення візуальних ефектів, озвучування, створення титрів тощо;

національна кінематографічна спадщина - це сукупність таких, що мають художню, історичну, культурну або наукову цінність, створених, відновлених або збережених в Україні художніх, документальних, науково-популярних, анімаційних та інших фільмів, фільмокопій та фільмових матеріалів, створених українськими суб’єктами кінематографії в Україні (включно з тими, що перебувають за кордоном), а також фільмів, фільмокопій та фільмових матеріалів, створених за межами України за кошти приватних або державних виробників фільмів, а також пов’язаних з ними виробничих, архівних, авторських матеріалів і предметів, що пов’язані з Україною тематикою, місцем дії чи авторами. До складу національної кінематографічної спадщини належать кіноплівки, цифрові носії, сценарії, ескізи, режисерські копії, костюми, техніка, декорації, фотографії, технічні прилади, артефакти виробничого процесу та інші матеріальні і нематеріальні елементи кіновиробництва. Порядок та критерії віднесення елементів до складу національної кінематографічної спадщини, порядок її обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії. Національна кінематографічна спадщина є об’єктом охорони держави, а її унікальні елементи в установленому порядку можуть визнаватися частиною національного культурного надбання. З метою збору, обліку, дослідження, збереження, реставрації, оцифрування, популяризації та доступу до національної кінематографічної спадщини створюються Державний фонд фільмів України (або надається цей статус державному закладу культури або одній з державних кіностудій, що має статус національної) та музей національної кінематографічної спадщини з відкритими експозиційними платформами;

національний фільм - створений суб’єктами кінематографії фільм (національний культурний продукт), виробництво якого повністю або частково здійснено в Україні, основна (базова) версія мовної частини звукового ряду якого створена українською або кримськотатарською мовою, та який при цьому набрав необхідну кількість балів відповідно до оцінних елементів бальної системи, передбаченої цим Законом. За мотивованим рішенням Ради з державної підтримки кінематографії на підставі звернення суб’єкта кінематографії, якщо це виправдано художнім, творчим задумом авторів фільму, в основній (базовій) версії національного фільму (крім дитячих та анімаційних фільмів) допускається використання інших мов в обсязі, що не може перевищувати 10 відсотків загальної тривалості всіх реплік учасників фільму. Під час демонстрування національного фільму в Україні такі репліки мають бути дубльовані або субтитровані українською мовою;

неігровий (документальний) фільм - фільм, у якому учасниками є реальні люди, фіксуються життєві події, усвідомлюються ці події, зводяться факти у ступінь образного узагальнення, аналізується їх сутність;

озвучення фільму - творча і виробнича діяльність, яка полягає в заміні звукового ряду фільму на інший, несинхронний, який передає зміст мовного ряду фільму;

підготовчий період виробництва фільму - створення постановочного проекту, який може складатися з режисерського сценарію та експлікації, розробки окремих епізодів і сцен, фото- і кінопроб, ескізів, знімальних карт та операторської експлікації, детальних розкадровок, монтажно-технічних розробок, фотоматеріалів, експлікації звукового оформлення, календарно-постановочного плану, генерального кошторису витрат виробництва тощо;

підприємницька діяльність у кінематографії - діяльність, пов’язана з виробництвом, розповсюдженням та демонструванням фільмів з метою одержання прибутку;

повнометражний фільм - фільм хронометражем не менше ніж 52 хвилини;

популяризатор кінематографії - суб’єкт кінематографії, що є організатором кінофестивалів, національних і міжнародних кінопремій та інших культурно-мистецьких або культурно-просвітницьких кінематографічних заходів, основною метою яких є популяризація кінематографії;

популяризація кінематографії - комплекс інформаційно-освітніх, культурно-просвітницьких, медійних та організаційних заходів, що здійснюються суб’єктами кінематографії з метою поширення серед широкої та спеціалізованої аудиторії знань про історію, сучасний стан і досягнення вітчизняного та світового кіно; підвищення інтересу до кіномистецтва шляхом проведення кінопоказів, фестивалів, створення кіноклубів, освітніх програм та онлайн-платформ; сприяння розвитку національної кінематографії та підтримці вітчизняного кінопродукту на внутрішньому і міжнародному ринках;

продюсер фільму - фізична або юридична особа, яка організовує або організовує і фінансує виробництво та розповсюдження фільму;

продюсерська система - система у сфері кінематографії, яка в умовах кіноринку забезпечує взаємодію і функціонування всіх суб’єктів кінематографії з метою виробництва, розповсюдження та демонстрування фільмів;

просування фільму - розповсюдження інформації про фільм у будь-якій формі та в будь-який спосіб, призначеної сформувати або підтримати обізнаність глядацької аудиторії та її інтерес щодо фільму;

професійна кінематографічна діяльність - діяльність, що провадиться суб’єктами кінематографії на професійній основі та є джерелом їхніх доходів;

радянські органи державної безпеки - Всеросійська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією і саботажем (ВЧК, ЧК), Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем та службовими злочинами (ВУЧК), Державне політичне управління (ГПУ), Об’єднане державне політичне управління (ОГПУ), Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВД), Народний комісаріат державної безпеки (НКГБ), Міністерство державної безпеки (МГБ), Комітет державної безпеки (КГБ), а також їхні територіальні та структурні підрозділи;

розвиток кінопроекту (девелопмент) - період виробництва фільму, в рамках якого здійснюється інформаційно-методична робота з підготовки кінопроекту до знімального періоду, що може включати: написання літературного сценарію для ігрового фільму, сторіборду для анімації, розширеного трітменту для неігрового фільму, скрипт-докторинг, створення презентаційного візуального матеріалу, участь у заходах, спрямованих на підвищення якості сценарію та його міжнародної конкурентоспроможності, пошук і дослідження знімальних місць і головних героїв, маркетингові дослідження і розробки, пошук і залучення консультантів із спеціальними знаннями, необхідними для сюжету, формування кошторису виробництва, формування ліміту витрат виробництва, графіка робіт, інших документів, необхідних для виробництва фільму;

розповсюдження фільму - процес, у рамках якого суб’єктами кінематографії фільм у будь-який спосіб безпосередньо чи опосередковано пропонується глядацькій аудиторії (дистрибуція, прокат, просування, рекламування тощо);

розповсюджувач (дистриб’ютор, прокатник) фільму - суб’єкт кінематографії, який має право на розповсюдження фільму;

розробка режисерського сценарію - частина підготовчого періоду фільму, що включає розробку екранної інтерпретації літературного сценарію режисером-постановником та іншими авторами фільму, вибудову виробничо-творчих рішень та визначення техніко-економічних показників;

серіал - фільм, який складається з двох або більше частин (серій);

скрипт-докторинг - спеціалізована послуга у сфері кіновиробництва, яка полягає у професійному аналізі та редагуванні існуючого сценарію (кінофільму, серіалу тощо) з метою виявлення та усунення його недоліків, покращення його художньої якості (зокрема, структури, персонажів, діалогів, сюжетних ліній, динаміки, емоційності), підвищення його логічності та цілісності, а також оцінки його потенціалу;

соціальний фільм - кінематографічний твір (документальний або ігровий), спрямований на висвітлення та профілактику актуальних соціальних явищ і проблем, досягнення суспільно корисних цілей, привернення уваги до проблем у суспільстві та пошук шляхів їх розв’язання, формування громадської думки та мотивацію до позитивних змін у суспільстві;

суб’єкт кінематографії - фізична або юридична особа, яка займається будь-яким видом професійної діяльності у сфері кінематографії;

субтитрування фільму - творча і виробнича діяльність, яка полягає в здійсненні перекладу з мови оригіналу фільму на іншу мову та фіксуванні цього перекладу написами безпосередньо на фільмокопії;

сценічно-постановочні засоби кіновиробництва - предмети, пристрої та споруди, які протягом знімального періоду створення фільму (операційного циклу) використовуються шляхом перенесення їх зображення або зображення процесу їх перетворення (знищення) до аудіовізуального твору способами, доступними кіновиробнику;

учасник фільму - для цілей статті 15 цього Закону учасником фільму є фізична особа, яка брала участь у створенні фільму як виконавець будь-якої ролі, учасник документальних (неігрових) фільмів, виконавець музичного твору, що використовується у фільмі, автор сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер;

фільм - кінематографічний, аудіовізуальний твір (у тому числі повнометражні, короткометражні фільми і серіали та їх окремі серії), що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними засобами, та є результатом спільної діяльності його авторів, виконавців і виробників;

фільмокопія - примірник фільму, виготовлений із застосуванням вихідних матеріалів фільму.

Терміни "суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа", "нелінійні медіа" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про медіа", термін "пропаганда російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України" - у значенні, наведеному в Законі України "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну".

Відносини, що виникають у процесі виробництва та використання фільму як об’єкта авторського права і суміжних прав, у тому числі продукту спільного виробництва, регулюються цим Законом, Законом України "Про авторське право і суміжні права" та іншими нормативно-правовими актами України.

Договір про спільне виробництво фільму, який укладається продюсером та/або виробником фільму, у тому числі з іноземними суб’єктами кінематографії (копродукція), не є договором про спільну діяльність.

Основними принципами кінематографії є:

утвердження творами кінематографії ідей гуманізму, загальнолюдських, національно-культурних та духовних цінностей;

сприяння розвиткові національної свідомості, патріотичних почуттів, естетичного та екологічного виховання громадян;

гарантування свободи творчості, захисту інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав, моральних і матеріальних інтересів суб’єктів кінематографії;

розвиток кіноіндустрії та традицій національної кінематографії;

збереження національної та світової кінематографічної спадщини;

рівність прав і можливостей суб’єктів кінематографії незалежно від форм власності у виробництві, розповсюдженні та демонструванні фільмів;

заохочення благодійної діяльності;

сприяння аматорській творчості в кінематографії;

сприяння співробітництву суб’єктів кінематографії з іноземними та міжнародними кінематографічними асоціаціями, фондами тощо.

Застосування мов у галузі кінематографії здійснюється відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";

За спрямуванням діяльності суб’єкти кінематографії поділяються щодо:

створення фільмів - автори і виконавці;

виробництва фільмів - кіностудії, відеостудії, студії, продюсери тощо;

розповсюдження фільмів - виробники, дистриб’ютори (прокатники) фільмів, кінокопіювальні підприємства, фонди фільмів, архіви кіно-, фото-, фонодокументів тощо;

демонстрування (публічного показу, публічної демонстрації та публічного сповіщення (доведення до загального відома) фільмів - кінотеатри, кіноустановки, відеоустановки, аудіовізуальні медіа, в тому числі нелінійні (незалежно від способу та технології демонстрування фільмів);

підготовки професійних кадрів та вдосконалення творчої майстерності - спеціалізовані навчальні заклади кінематографії, спеціалізовані факультети в інших навчальних закладах незалежно від форми власності, театри (студії) кіноактора;

розроблення та виготовлення технологічного обладнання - науково-дослідні, конструкторські установи, сервісні центри, асоціації, виробничі підприємства та інші юридичні особи незалежно від форм власності;

популяризації кінематографії - інформаційно-освітні, культурно-просвітницькі, медійні та організаційні заходи, що здійснюють суб’єкти кінематографії з метою:

поширення серед широкої та спеціалізованої аудиторії знань про історію, сучасний стан і досягнення вітчизняного і світового кіно;

підвищення інтересу до кіномистецтва шляхом проведення кінопоказів, фестивалів, створення кіноклубів, освітніх програм та онлайн-платформ;

сприяння розвитку національної кінематографії та підтримці вітчизняного кінопродукту на внутрішньому і міжнародному ринках";

Створення, функціонування та припинення діяльності суб’єктів кінематографії провадиться відповідно до законодавства України.

Суб’єкти кінематографії здійснюють підприємницьку діяльність у галузі кінематографії згідно з законодавством України.

Підприємницька діяльність у галузі кінематографії може здійснюватися через продюсерську систему. В разі участі в продюсерській системі держави її інтереси представляють центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, та місцеві органи управління кінематографією. Положення про продюсерську систему в галузі кінематографії затверджується Кабінетом Міністрів України.

Усі українські суб’єкти професійної кінематографічної діяльності, які займаються виробництвом, розповсюдженням, демонструванням фільмів і популяризацією кінематографії, вносяться до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів, демонстраторів фільмів і популяризаторів кінематографії, положення про який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державний реєстр виробників, розповсюджувачів, демонстраторів фільмів і популяризаторів кінематографії (далі - Реєстр) ведеться з метою забезпечення:

1) ідентифікації суб’єктів кінематографії, що здійснюють виробництво, розповсюдження, демонстрування фільмів і популяризацію кінематографії на професійній основі з дотриманням технічних стандартів, норм та правил у цій сфері;

2) аналізу структурних змін у кінематографії у разі створення, реорганізації та ліквідації суб’єктів кінематографії;

3) організації статистичних спостережень у сфері кінематографії;

4) взаємодії на єдиних методологічних засадах з базами даних інших центральних органів виконавчої влади;

5) гласності та відкритості інформації про суб’єктів кінематографії для заінтересованих користувачів.

Рішення про внесення до Реєстру суб’єкта кінематографії приймають:

центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, - стосовно виробників фільмів, розповсюджувачів фільмів, які отримали право на розповсюдження фільмів на всій території України, популяризаторів кінематографії;

місцеві органи управління кінематографією - стосовно розповсюджувачів фільмів, які отримали право на розповсюдження фільмів у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць, демонстраторів фільмів, які провадять свою діяльність у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Для внесення до Реєстру суб’єкт кінематографії подає до відповідного органу управління кінематографією заяву, в якій зазначаються такі відомості:

виробниками фільмів - про наявність власної або найманої (орендованої) виробничої бази для знімання фільмів, а також про види фільмів, способи їх знімання та виготовлення оригіналів фільмових матеріалів на кіноплівці, магнітних чи інших електронних носіях;

розповсюджувачами фільмів - про наявність власної або найманої (орендованої) виробничої бази для тиражування фільмів на кіноплівці, магнітних чи інших електронних носіях, про види розповсюдження (тиражування, продаж, прокат);

демонстраторами фільмів - про прийняття в експлуатацію новозбудованого, реконструйованого або переоснащеного кінотеатру, відеозалу, кіноустановки, відеоустановки міжвідомчою комісією (копія акта);

популяризаторами кінематографії - про види економічної діяльності з позначенням основного, про умови та програми заходів з популяризації кінематографії (кінофестивалів, премій), копії документів про участь або членство суб’єкта в міжнародних асоціаціях чи об’єднаннях, які здійснюють свою діяльність у сфері популяризації кінематографії.

До заяви додається копія статуту, завірена в установленому порядку, - для юридичної особи.

Заява розглядається протягом 14 днів після її надходження з усіма документами. За результатами розгляду заяви орган управління кінематографією приймає рішення про внесення чи про відмову у внесенні суб’єкта кінематографії до Реєстру.

Плата за внесення суб’єкта кінематографії до Реєстру не стягується.

Без внесення до Реєстру провадиться діяльність:

навчальними закладами, науковими установами, творчими спілками;

суб’єктами аудіовізуальних медіа, виробниками аудіовізуального контенту (тільки для потреб лінійних аудіовізуальних медіа).

Положення про Державний реєстр виробників, розповсюджувачів, демонстраторів фільмів і популяризаторів кінематографії затверджується Кабінетом Міністрів України.

Суб’єкти кінематографії зобов’язані подавати (надсилати) інформацію для підтвердження відомостей до центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії. Такі підтвердження відомостей здійснюються з кожним новим утворенням нового складу Ради з державної підтримки кінематографії та затвердженням її складу протягом 14 днів з дня опублікування рішення Кабінету Міністрів України про утворення Ради з державної підтримки кінематографії та затвердження її складу.

У разі ненадання інформації за зверненням центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, для підтвердження відомостей суб’єкт кінематографії виключається з Реєстру.

Суб’єкт кінематографії може бути повторно включений до Реєстру на підставі заяви у разі подання інформації, що підтверджує відповідні відомості.

Державну політику у сфері кінематографії здійснюють центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері кінематографії.

Місцевими органами управління кінематографією є органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії, належить:

1) забезпечення формування державної політики у сфері кінематографії;

2) визначення пріоритетних напрямів діяльності центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії;

3) забезпечення загального доступу суспільства до творів української, європейської та світової кінематографії;

4) створення умов для розвитку всіх видів кінематографічної діяльності;

5) сприяння творчому розвитку молодих авторів і виконавців фільмів;

6) сприяння розвитку освіти, творчому вдосконаленню у сфері кінематографії;

7) сприяння поширенню кінематографічної культури, розвитку кінематографічної діяльності, популяризації кінематографії;

8) здійснення інших повноважень, передбачених законом.

До повноважень центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, належить:

1) узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств;

2) проведення аналізу діяльності суб’єктів кінематографії, підготовка висновків щодо тенденцій розвитку національної кінематографії;

3) розроблення пропозицій щодо структурного вдосконалення та реформування національної кіноіндустрії, розвитку продюсерської системи;

4) виконання програми виробництва фільмів, розроблення економічного обґрунтування та проведення розрахунків граничних обсягів видатків державного бюджету;

5) розроблення пропозицій до програми створення та розповсюдження національних фільмів;

6) укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для виготовлення (створення) вихідних фільмових матеріалів, аудіовізуальних творів;

7) взаємодія з вітчизняними та іноземними науково-дослідними установами і навчальними закладами з метою обміну досвідом з питань реалізації державної політики у сфері кінематографії;

8) сприяння збереженню та раціональному використанню національної та світової кінематографічної спадщини;

9) ведення Державного реєстру виробників, розповсюджувачів, демонстраторів фільмів і популяризаторів кінематографії;

10) ведення Державного реєстру фільмів;

11) ведення Державного реєстру національних фільмів;

12) участь в організації конкурсу з відбору інвестиційних та інноваційних проектів у сфері кінематографії;

13) розроблення пропозицій щодо умов прокату, тиражування, розповсюдження і демонстрування фільмів з індексами, що мають обмеження глядацької аудиторії (крім розповсюдження і демонстрування фільмів суб’єктами у сфері медіа);

14) здійснення контролю за дотриманням суб’єктами кінематографії (крім суб’єктів у сфері медіа) квоти демонстрування національних фільмів під час використання національного екранного часу, умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених у Державному реєстрі фільмів;

15) складання протоколів про адміністративні правопорушення у сфері кінематографії;

16) здійснення відповідно до законодавства функції державного нагляду (контролю) у сфері кінематографії;

17) надання консультаційної та організаційно-методичної допомоги у сфері кінематографії;

18) участь в організації та проведенні кінофестивалів, кіновиставок, кінопрем’єр, прес-конференцій, інших заходів з популяризації національної кіноіндустрії;

19) участь у підготовці проектів міжнародних договорів, пропозицій щодо укладення і денонсації таких договорів, укладення міжнародних договорів, забезпечення виконання зобов’язань України за міжнародними договорами з питань кінематографії;

20) здійснення співробітництва з вітчизняними і зарубіжними кіноархівами;

20-1) внесення в установленому порядку подання про представлення державних службовців та працівників апарату центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, до відзначення державними нагородами, здійснення нагородження заохочувальними відзнаками;

21) надання відповідно до міжнародних договорів аудіовізуальним творам в Україні статусу продукту спільного виробництва;

22) надання аудіовізуальним творам статусу національного;

22-1) порушення клопотання про надання суб’єктам кінематографії або позбавлення суб’єктів кінематографії статусу національного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

22-2) створення, ліквідація, реорганізація підприємств, установ та організацій, затвердження їх положень (статутів), в установленому порядку призначення на посади та звільнення з посад їх керівників, формування кадрового резерву на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії;

22-3) виконання у межах повноважень, передбачених законом, інших функцій з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

22-4) здійснення розгляду звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

23) організація та забезпечення роботи Ради з державної підтримки кінематографії та експертних комісій при ній, а також експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів;

24) внесення до Ради з державної підтримки кінематографії проектів рішень, а також реалізація рішень Ради з державної підтримки кінематографії щодо:

утворення експертних комісій у порядку, передбаченому законом;

надання державної підтримки суб’єктам кінематографії у порядку та формах, визначених законом, у тому числі укладення договорів про надання державної підтримки;

24-1) прийняття рішень про накладення адміністративно-господарських санкцій у формі адміністративно-господарських штрафів;

25) здійснення інших повноважень, визначених законом.

Кінокомісії можуть утворюватися у встановленому законом порядку з метою надання консультаційної, організаційної та іншої не забороненої законом допомоги українським та/або іноземним суб’єктам кінематографії, популяризації України та її регіонів як привабливих локацій для кінозйомок, залучення українських та іноземних інвесторів для фінансування виробництва, прокату і показу фільмів та ефективного використання потенціалу української сервісної індустрії в галузі кінематографії.

Утворення кінокомісії не є обов’язковим. Сільська, селищна, міська рада відповідно до закону своїм рішенням може залучати до виконання функцій кінокомісії громадські об’єднання, метою діяльності яких є, зокрема, підтримка суб’єктів кінематографії.

Функціями кінокомісії, зокрема, є:

надання консультаційної, організаційної, технічної та іншої не забороненої законом допомоги для отримання суб’єктами кінематографії погоджень на проведення кінозйомок та/або створення аудіовізуального твору з використанням рухомого та/або нерухомого майна державної та/або комунальної власності, у тому числі земельних ділянок;

надання допомоги в організації переговорів з власниками, користувачами рухомого та/або нерухомого майна приватної власності з метою отримання згоди на проведення кінозйомок та/або створення аудіовізуального твору з використанням такого майна;

надання консультаційної, організаційної, технічної, представницької та іншої не забороненої законом допомоги для отримання суб’єктами кінематографії погоджень на проведення кінозйомок та/або створення аудіовізуального твору на дорогах, мостах, вулицях, в історико-культурних заповідниках, у парках, лісах і природних заповідниках, на водоймах тощо;

формування баз даних та оприлюднення інформації про місцеві локації, привабливі для кінозйомок та/або створення аудіовізуального твору (об’єкти архітектури, ландшафту, вулиці, приміщення тощо), з дотриманням законодавства України про інформацію;

формування баз даних та оприлюднення інформації про місцеві кіновиробничі обслуговуючі, зокрема сервісні, підприємства, установи, організації, що надають послуги, пов’язані з кіновиробництвом та/або створенням аудіовізуального твору, а також про місцевих спеціалістів у галузі кінематографії;

організація та проведення заходів, спрямованих на розвиток та підтримку кіновиробництва та/або створення аудіовізуального твору в Україні;

популяризація та просування (промоція) вітчизняних об’єктів кінозйомок (об’єктів архітектури, ландшафту, вулиць, приміщень тощо) для створення кінематографічної продукції та аудіовізуальних творів під час різноманітних заходів, у тому числі міжнародних;

вирішення питань, пов’язаних із наданням грантів, субсидій для підтримки кінематографії в порядку і межах, передбачених законодавством, за рішенням органів місцевого самоврядування, за рахунок коштів місцевих бюджетів, фізичних та/або юридичних осіб.

Засади діяльності кінокомісії визначаються положенням, що затверджується відповідним органом державної влади, органом місцевого самоврядування (його виконавчим органом), або статутом громадського об’єднання.

Фінансування діяльності кінокомісії здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Державною кіностудією є господарська організація, єдиним учасником (акціонером) якої є держава.

Основною метою діяльності державних кіностудій є здійснення підприємницької діяльності у галузі кінематографії.

Органи місцевої влади у межах, встановлених відповідними місцевими бюджетами, можуть передбачати порядок часткового покриття витрат суб’єктів кінематографії на виробництво фільмів, що здійснюється за участю та/або за замовленням державних кіностудій, розташованих у межах території відповідної територіальної громади.

Обов’язковими умовами приватизації державної кіностудії, а також акцій (пакетів акцій та/або інших корпоративних прав), що належать державі в будь-якій іншій кіностудії, є:

забезпечення відкритості та прозорості приватизації такої кіностудії відповідно до законодавства України;

збереження основної мети діяльності кіностудії, права власності та/або права користування земельними ділянками, які на дату приватизації знаходяться у власності та/або у користуванні такої кіностудії, та збереження їх цільового призначення протягом 20 років з дати завершення приватизації;

наявність у потенційних покупців програми заходів щодо збереження, вдосконалення, технічного переоснащення, модернізації та/або реконструкції належних кіностудії на праві власності об’єктів нерухомого майна (будівель та споруд) та/або реновації майнового комплексу кіностудії, які на дату приватизації є матеріально-технічною базою для здійснення підприємницької діяльності у галузі кінематографії.

Державна кіностудія не може змінити статус суб’єкта кінематографії в результаті приватизації.

Фільми поділяються на такі види:

ігровий фільм;

неігровий (документальний) фільм;

анімаційний (мультиплікаційний) фільм.

За форматом фільми поділяються на:

повнометражний фільм;

короткометражний фільм;

серіал.