Манільські поправки до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року (Резолюція 1 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року) Манільські поправки до Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) (Резолюція 2 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року)

.2 інших документів, що стосуються експлуатаційних процедур зв'язку у разі лиха, для забезпечення безпеки та обміну суспільною кореспонденцією, в тому числі оплата повідомлень, навігаційні попередження і прогнози погоди в Морській рухомій службі та Морській рухомій супутниковій службі; а також

.3 використання Міжнародного зведення сигналів та Стандартного морського розмовника ІМО.

34. Слід забезпечити підготовку у таких сферах:

.1 процедури зв'язку та підтримання дисципліни для запобігання перешкодам у підсистемах ГМЗЛБ;

.2 процедури використання інформації про розповсюдження радіохвиль з метою встановлення оптимальних частот для зв'язку;

.3 несення радіовахти, що стосується всіх підсистем ГМЗЛБ, здійснення радіообміну, особливо такого, який стосується порядку передачі повідомлень у разі лиха, терміновості, для забезпечення безпеки, а також ведення записів радіообміну;

.4 використання міжнародного фонетичного алфавіту;

.5 нагляд на частоті лиха, одночасно спостерігаючи або працюючи на, щонайменш, ще одній іншій частоті;

.6 системи суднових повідомлень та процедури участі в них;

.7 процедури радіозв'язку, викладені у Керівництві з міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (КМАМПП);

.8 організація та порядок надання медичної допомоги за допомогою радіо; а також

.9 причини хибних сигналів лиха та засоби їх запобігання.

35. Практична підготовка повинна бути забезпечена у таких сферах:

.1 правильна та ефективна експлуатація всіх підсистем та обладнання ГМЗЛБ за нормальних умов розповсюдження радіохвиль і умов звичайних перешкод;

.2 безпечна експлуатація всього обладнання зв'язку ГМЗЛБ та допоміжних пристроїв, в тому числі заходи безпеки;

.3 навички належної та точної роботи на клавіатурі з метою задовільного здійснення обміну радіоповідомленнями; а також

.4 робочі методи:

.4.1 настройки приймача та передавача на належний режим роботи, зокрема цифровий вибірковий виклик та літеродрукувальну телеграфію;

.4.2 настройки та переорієнтації антени;

.4.3 використання радіообладнання рятувальних засобів; та

.4.4 використання аварійних радіобуїв-покажчиків місцезнаходження (АРБ).

36. Знання та (або) підготовка у сфері:

.1 англійської мови, як письмової, так і усної, з метою здійснення задовільного спілкування, пов'язаного з охороною людського життя на морі;

.2 географії світу, особливо основних судноплавних шляхів, послуг рятувально-координаційних центрів (РКЦ) та ліній зв'язку, що їх стосуються;

.3 виживання на морі, експлуатації рятувальних шлюпок, чергових шлюпок, рятувальних плотів та інших плавучих рятувальних засобів і їх обладнання та постачання, особливо в частині радіообладнання рятувальних засобів;

.4 запобігання пожежам та боротьби з пожежею, звертаючи особливу увагу на радіоустановку;

.5 заходів попередження для забезпечення безпеки судна та персоналу в зв'язку з небезпеками, які виникають під час використання радіообладнання, в тому числі небезпеки, викликані електричними, радіаційними, хімічними і механічними джерелами;

.6 надання першої допомоги, зокрема застосування штучного дихання та масажу серця; а також

.7 всесвітнього координованого часу (UTC), світових часових поясів та міжнародної лінії зміни дат.

37. До початку підготовки кандидат повинен задовольняти вимогам щодо придатності за станом здоров'я, особливо слуху, зору та мовлення.

38. Підготовка повинна відповідати чинним положенням Конвенції ПДНВ, Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС, звертаючи особливу увагу на положення стосовно Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ). Під час розробки вимог стосовно підготовки необхідно враховувати, щонайменш, знання та підготовку, наведені у пунктах 39 - 44 нижче.

39. Знання загальних принципів та основних факторів, зокрема обмеження дальності розповсюдження УКХ та вплив висоти антени, необхідних для безпечного і ефективного використання всіх підсистем та обладнання, які вимагаються в ГМЗЛБ у морському районі A1, достатнє для забезпечення підготовки, зазначеної в пункті 43 нижче.

40. Знання використання, експлуатації і районів обслуговування підсистем ГМЗЛБ у морському районі A1, наприклад, систем навігаційних та метеорологічних попереджень і належних ліній зв'язку.

41. Знання:

.1 тих частин Конвенції СОЛАС та Регламенту радіозв'язку, що стосуються морського району A1, звертаючи особливу увагу на:

.1.1 радіозв'язок у разі лиха, терміновості та для забезпечення безпеки;

.1.2 запобігання шкідливим перешкодам, особливо в радіообміні у разі лиха та для забезпечення безпеки; та

.1.3 запобігання несанкціонованим передачам;

.2 інших документів, що стосуються експлуатаційних процедур та процедур зв'язку у разі лиха, для забезпечення безпеки та обміну суспільною кореспонденцією, в тому числі оплата повідомлень, навігаційні попередження і прогнози погоди в Морській рухомій службі та Морській рухомій супутниковій службі морського району A1; та

.3 використання Міжнародного зведення сигналів та Стандартного морського розмовника ІМО.

42. Повинна бути забезпечена підготовка у наступних сферах:

.1 процедури зв'язку та підтримання дисципліни для запобігання перешкодам у підсистемах ГМЗЛБ, використовуваних у морському районі A1;

.2 процедури зв'язку в діапазоні УКХ для:

.2.1 несення радіовахти, здійснення радіообміну, особливо такого, що стосується порядку передачі повідомлень у разі лиха, терміновості, для забезпечення безпеки, а також ведення записів радіообміну;

.2.2 нагляду на частоті лиха, одночасно спостерігаючи або працюючи на, щонайменш, ще одній іншій частоті; та

.2.3 системи цифрового вибіркового виклику;

.3 використання міжнародного фонетичного алфавіту;

.4 системи суднових повідомлень та процедури участі в них;

.5 процедури радіозв'язку у діапазоні УКХ викладені у Керівництві з міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (КМАМПП);

.6 організація та порядок надання медичної допомоги за допомогою радіо; а також

.7 причини хибних сигналів лиха та засоби їх запобігання.

43. Повинна бути забезпечена практична підготовка у наступних сферах:

.1 правильна і ефективна експлуатація усіх підсистем та обладнання ГМЗЛБ, встановлених для суден, які здійснюють плавання в морському районі A1, в умовах нормального розповсюдження радіохвиль і умовах звичайних перешкод;

.2 безпечна експлуатація відповідного обладнання зв'язку ГМЗЛБ та допоміжних пристроїв, зокрема заходи безпеки; та

.3 робочі методи для використання:

.3.1 діапазонів УКХ, в тому числі належну настройку каналів, заглушення шуму та вибір режиму роботи;

.3.2 радіообладнання рятувальних засобів;

.3.3 аварійних радіобуїв-покажчиків місцезнаходження (АРБ); а також

.3.4 приймачів НАВТЕКС.

44. Знання та (або) підготовка у сфері:

.1 англійської мови, як письмової, так і усної, з метою здійснення задовільного спілкування, пов'язаного з охороною людського життя на морі;

.2 послуг рятувально-координаційних центрів (РКЦ) та ліній зв'язку, що їх стосуються;

.3 виживання на морі, експлуатації рятувальних шлюпок, чергових шлюпок, рятувальних плотів та інших плавучих рятувальних засобів і їх обладнання та постачання, особливо в частині радіообладнання рятувальних засобів;

.4 запобігання пожежам та боротьби з пожежами, звертаючи особливу увагу на радіоустановку;

.5 заходів попередження стосовно забезпечення безпеки судна та персоналу в зв'язку з небезпеками, які виникають під час використання радіообладнання, в тому числі небезпеки, викликані електричними, радіаційними, хімічними і механічними джерелами; та

.6 надання першої допомоги, зокрема застосування штучного дихання та масажу серця.

45. Звертається особлива увага на вимоги до технічного обслуговування та ремонту, що містяться у правилі V/15 Конвенції СОЛАС, та на резолюцію ІМО A.702 (17) - Керівництво з технічного обслуговування та ремонту радіообладнання ГМЗЛБ морських районів A3 та A4, яка у своєму додатку містить наступне положення:

"4.2 Особа, призначена виконувати функції зі забезпечення технічного обслуговування та ремонту електронного обладнання в морі, повинна мати або відповідний диплом, передбачений Регламентом радіозв'язку, або мати достатню кваліфікацію для виконання технічного обслуговування та ремонту електронного обладнання в морі, підтверджену Адміністрацією, з урахуванням рекомендацій Організації стосовно підготовки таких фахівців."

46. Для відповідного використання Адміністраціями, передбачається наступне керівництво з еквівалентної кваліфікації у сфері технічного обслуговування та ремонту електронного обладнання.

47. Рекомендована нижче підготовка не надає фахівцеві кваліфікацію для роботи в якості оператора радіообладнання ГМЗЛБ, якщо він не має належного диплома радіооператора.

48. Під час визначення підготовки з технічного обслуговування та ремонту, еквівалентної диплому радіоелектроніка першого класу:

.1 теоретична підготовка повинна охоплювати, щонайменш, питання, наведені у пунктах 3 - 10;

.2 практична підготовка повинна охоплювати, щонайменш, питання, наведені у пункті 13; та

.3 різносторонні знання повинні охоплювати, щонайменш, питання, наведені у пункті 14.

49. Під час визначення підготовки з технічного обслуговування та ремонту, еквівалентної диплому радіоелектроніка другого класу:

.1 теоретична підготовка повинна охоплювати, щонайменш, питання, наведені у пунктах 17 - 24;

.2 практична підготовка повинна охоплювати, щонайменш, питання, наведені в пункті 27; та

.3 різносторонні знання повинні охоплювати, щонайменш, питання, наведені в пункті 28.

1. Термін "особа, яка є безпосередньо відповідальною", як застосовується у пунктах 3 і 5 правила V/1-1 та пункті 3 правила V/1-2, означає особу, уповноважену приймати рішення стосовно завантаження, розвантаження та застережні заходи під час перевезення, обробки вантажу, очищення танків або інших операцій, пов'язаних з вантажем.

2. Весь персонал танкерів повинен пройти ознайомлювальну підготовку на судні та, за необхідністю, на березі до того, як їм буде доручено виконання суднових обов'язків. Така підготовка повинна проводитися кваліфікованим персоналом, який має відповідний досвід стосовно обробки вантажів нафти, рідких хімічних речовин або зріджених газів, та який знає їхні характеристики, а також пов'язані з цим заходи безпеки. Підготовка повинна, щонайменш, охоплювати питання, викладені у пунктах 3 - 8 нижче.

3. Знання суднових правил та інструкцій, що забезпечують безпеку персоналу на борту танкера у порту та у морі.

4. Небезпека контакту зі шкірою; вдиху та випадкового проковтування вантажу; шкідливих властивостей вантажів, що перевозяться, нещасних випадків з членами персоналу та пов'язана з цим перша допомога; дії, що рекомендуються і забороняються при наданні першої допомоги.

5. Контроль за дотриманням обмежень стосовно куріння та приготування їжі; джерела займання; запобігання пожежі та вибуху; методи боротьби з пожежею; переносні вогнегасники та стаціонарні установки пожежогасіння.

6. Процедури, яких необхідно дотримуватися для запобігання забрудненню повітря та води, а також заходи, які повинні вживатися у випадку розливу.

Захисне спорядження та його використання

7. Належне використання захисного одягу та спорядження, засобів приведення до свідомості, спорядження для евакуації та порятунку.

Дії під час аварійних ситуацій

8. Знання процедур згідно планам дій в аварійних ситуаціях.

9. Капітан кожного нафтового танкера, танкера-хімовоза та танкера-газовоза повинен пересвідчитися, що особа командного складу або інша особа, яка безпосередньо відповідає за вантаж, має належний диплом, виданий, підтверджений або подовжений, як це вимагається пунктом 3 правила V/1-1; пунктом 5 правила V/1-1 або пунктом 3 правила V/1-2, відповідно до випадку, та володіє достатнім практичним досвідом роботи на відповідному типі танкера, що забезпечує безпечне виконання цією особою командного складу або іншою особою своїх обов'язків.

10. Метою досвіду роботи на судні для отримання кваліфікації є надання підготовки та знань у галузі безпечного перевезення певних вантажів, що перевозяться на танкерах.

11. Для того, щоб відповідати вимогам до досвіду, що відповідає обов'язкам, які виконують моряки на танкері того типу, на якому вони працюють, як вказується у пункті 4.2.2 правила V/1-1, пункті 6.2.2 правила V/1-1 та пункті 4.2.2 правила V/1-2, підготовка на судні повинна:

.1 акцентуватися на "практичному досвіді" та співвідноситися з роботою моряка, тобто підготовка у складі палубної команди та машинного відділення може відрізнятися;

.2 проходити під наглядом члена персоналу, кваліфікованого та досвідченого з обробки, характеристик та заходів безпеки стосовно вантажу, який перевозиться на судні;

.3 проходити на танкері, що перевозить продукти, які відповідають шуканому свідоцтву фахівця/підтвердженню для роботи на танкері, та повинна бути такою, щоб при цьому було задіяне спеціальне обладнання, однак вона може частково проходити під час баластного рейсу у проміжках меж прийняттям вантажів;

.4 включати участь у щонайменше трьох вантажно-розвантажувальних операціях; та

.5 охоплювати, щонайменш, питання, викладені у "Критеріях підготовки на судні" в пункті 19.

12. Програма підготовки на судні, у жодному випадку, не повинна негативно впливати на безпеку руху або придатність судна до плавання.

13. Особа, яка проходить підготовку, повинна перебувати на судні на понадштатній посаді (тобто особа, яка проходить підготовку, не буде мати жодних інших обов'язків крім того, що стосується програми підготовки та виконання обов'язків під час аварійних ситуацій).

14. Програма підготовки на судні повинна управлятися та координуватися компанією, що управляє судном, на якому повинна виконуватися робота для отримання стажу, а судно повинно бути призначене компанією як учбове судно.

15. Особа, яка проходить підготовку, повинна завжди знати двох конкретних осіб, які безпосередньо відповідають за управління програмою підготовки на судні. Перша з них є кваліфікованою особою командного складу судна, далі - особа командного складу судна, відповідальна за підготовку, яка від імені капітана повинна організовувати програму підготовки та наглядати за нею. Друга особа повинна бути особою, призначуваною компанією, далі - посадова особа компанії, відповідальна за підготовку, яка повинна нести загальну відповідальність за програму підготовки та за координацію з навчальними закладами.

16. Особа, яка проходить підготовку, повинна бути забезпечена схваленою Книгою реєстрації підготовки, щоб дозволити вести детальні записи про практичну підготовку та досвід, отримані на судні. Схвалена Книга реєстрації підготовки повинна складатися таким чином, щоб вона надавала детальну інформацію про завдання і обов'язки, які повинні виконуватися, та про здійснений прогрес у їх виконанні. Належним чином заповнена та скріплена підписом капітана схвалена Книга реєстрації підготовки забезпечить індивідуальне свідчення того, що структурована програма підготовки на судні була завершена, ведучи до видачі відповідного Свідоцтва про підготовку за розширеною програмою з вантажних операцій на танкері.

17. Під час схваленої підготовки на борту судна особа, яка проходить підготовку, повинна отримати інструктаж з питань завантаження, розвантаження, застережних заходів під час перевезення, обробки вантажу, очищення танків або інших вантажних операцій на танкері для забезпечення того, що отриманий досвід є, принаймні, еквівалентним тому, який може бути отриманий протягом трьох місяців звичайної роботи на судні.

18. Якщо не буде досягнуто три критерії стосовно завантаження та три стосовно розвантаження протягом одного місяця підготовки на судні, тоді необхідно подовжити період підготовки на судні, доки ці критерії не буде досягнуто на задовільному рівні.

19. Підготовка на судні повинна щонайменш забезпечити отримання знань та набуття досвіду, що стосується відповідного типу танкера, з наступного:

.1 Безпека

.1.1 Танкери усіх типів:

.1 Система управління безпекою на судні;

.2 Протипожежне обладнання та процедури з боротьби з пожежею стосовно певного вантажу;

.3 Процедури першої допомоги стосовно певного вантажу, зокрема Керівництво з надання першої медичної допомоги на суднах під час нещасних випадків, пов'язаних з небезпечними вантажами (КПМД);

.4 Пов'язані з судном/певним вантажем небезпеки, включаючи правила відносно паління, збіднене киснем середовище, "вуглеводневе сп'яніння" і токсичність;

.5 Система оцінки ризику;

.6 Дозвіл на роботу, в тому числі вогневі роботи та процедури входу до зачинених приміщень;

.7 Використання засобів індивідуального захисту;

.1.2 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Небезпеки та заходи застереження, пов'язані з обробкою та зберіганням вантажу при кріогенних температурах.

.2 Конструкція, вантаж, вантажні танки та трубопроводи

.2.1 Танкери усіх типів:

.1 Конструкція корпусу судна/танків та обмеження;

.2 Вантажні з'єднання;

.3 Властивості вантажів та небезпеки, пов'язані з типами вантажу, що перевозиться, у тому числі використання листів даних з безпеки матеріалів;

.4 Небезпеки вантажних операцій (таких як продувка/дегазація/очищення танків), які можуть впливати на системи вентиляції житлових приміщень, а також заходи для зниження таких небезпек;

.5 Конфігурація вантажної та баластної системи;

.6 Насоси та відповідне обладнання;

.7 Спеціальне обладнання, пов'язане з вантажними операціями;

.8 Відомості щодо конструкції танкерів та яким чином ці конструкції впливають на вантажні операції.

.2.2 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Розподіл та розділення вантажів, а також повітряні шлюзи для підтримки безпечних зон від проникнення газу;

.2 Вантажний танк, внутрішній бар'єр, простір для ізоляції, захисні клапани трубопроводів та системи випуску пару;

.3 Компресори парів вантажу та відповідне обладнання.

.3 Посадка та остійність

.3.1 Танкери усіх типів:

.1 Інформація стосовно остійності танкерів та обчислювальне обладнання;

.2 Важливість підтримки рівнів тиску у прийнятних межах;

.3 Небезпеки впливу вільної поверхні та переміщення рідин у танках.

.4 Вантажні операції

.4.1 Танкери усіх типів:

.1 Попереднє планування завантаження/застережних заходів під час перевезення, розвантаження/баластних операції;

.2 Ведення документації;

.3 Процедури пуску/зупинки, в тому числі аварійне вимкнення;

.4 Увага, яку необхідно звернути на швартовні пристрої під час вантажних операцій;

.5 Вимоги до продувки та інертизації та пов'язані з цим небезпеки;

.6 Завантаження, в тому числі операції з дозавантаження;

.7 Розвантаження, в тому числі операції з осушення та зачистки;

.8 Нагляд за вантажем під час вантажно-розвантажувальних операцій, зокрема відбір проб, якщо це можна вжити;

.9 Вимірювальні прилади та аварійно-попереджувальна сигналізація у танках;

.10 Небезпеки від електростатичного розряду та їх запобігання;

.11 Операції баластування та дебаластування;

.12 Вимоги до технічного обслуговування, зокрема огляд покриття.

.4.2 Додатково для танкерів-хімовозів:

.1 Полімеризація, сумісність вантажу, сумісність покриття танків та інші реакції;

.2 Функції інгібіторів та каталізаторів;

.3 Дисперсія пару/газу.

.4.3 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Полімеризація, сумісність вантажу, сумісність покриття танків та інші реакції;

.2 Функції інгібіторів та каталізаторів;

.3 Причини ефектів зворотного тиску та ефекти гідравлічного удару;

.4 Використання газу, що випаровується, у якості палива;

.5 Дисперсія пару/газу;

.6 Операції з продувки та охолодження;

.7 Експлуатація та технічне обслуговування обладнання для повторного зрідження газів;

.8 Розуміння та використання замкненої системи відкачки.

.4.4 Додатково для нафтових танкерів:

.1 Системи промивки резервуарів сирою нафтою.

.5 Мийка/очищення танків

.5.1 Танкери усіх типів

.1 Системи очищення танків та обладнання, що встановлено на танкері;

.2 Попереднє планування операцій з мийки/очищення танків;

.3 Процедури мийки танків, зокрема продувка та інертизація;

.4 Контроль за продуктами відстою/відходами.

.5 Електростатичні небезпеки;

.6 Вимоги до чистоти;

.7 Вимоги до технічного обслуговування.

.5.2 Додатково для танкерів-хімовозів

.1 Видалення інгібіторів та залишків;

.2 Використання абсорбції, миючих речовин та детергентів.

.5.3 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Видування гарячим газом/випаровування рідких залишків та процес регазифікації.

.6 Системи інертного газу

.6.1 Танкери усіх типів:

.1 Система(и) інертних газів та обладнання, встановлене на танкері;

.2 Небезпеки, пов'язані з приміщеннями продувки інертним газом, звертаючи особливу увагу на безпечний вхід до танків;

.3 Продувка, підтримка інертної атмосфери та операції з дегазації;

.4 Вимоги до технічного обслуговування.

.7 Контроль та запобігання забрудненню навколишнього середовища

.7.1 Танкери усіх типів:

.1 Міжнародні правила, правила Держави прапору судна та компанії, документація та плани;

.2 Робота систем та обладнання танкерів для попередження забруднення навколишнього середовища, зокрема моніторинг викидів;

.3 Робота обладнання танкерів для локалізації забруднення.

.8 Прилади та обладнання виявлення газу

.8.1 Танкери усіх типів:

.1 Використання та калібрування персональних, переносних та вмонтованих газоаналізаторів, звертаючи особливу увагу на обладнання контролю за киснем та вуглеводнем;

.2 Експлуатація, технічне обслуговування та обмеження вимірювання рівня вантажу у танку, сигналізатор системи аварійно-попереджувальної сигналізації рівня та системи вимірювання температури.

.8.2 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Експлуатація та технічне обслуговування обладнання, що вимірює температуру корпусу судна.

.9 Публікації

.9.1 Танкери усіх типів:

.1 Міжнародні публікації, публікації Держави прапору судна та компанії згідно з операціями танкера, зокрема СОЛАС, МАРПОЛ та відповідне практичне керівництво;

.2 Керівництво з експлуатації та технічного обслуговування відповідно до певного обладнання на судні;

.3 Встановлені промислові норми та кодекс з техніки безпеки (наприклад, Міжнародна палата судноплавства, Міжнародний форум морських нафтових компаній, Міжнародне товариство операторів газовозів і терміналів).

20. Підготовка, яка вимагається підпунктом 2.2 та 4.3 правила V/1-1 стосовно нафтових танкерів, повинна бути викладена в плані підготовки, який чітко виражає для всіх залучених сторін, цілі самої підготовки. Підготовка може проводитися на судні або, за необхідністю, на березі. Вона повинна бути доповнена практичною інструкцією на судні та, за необхідністю, на відповідній береговій базі. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися персоналом, який має належну кваліфікацію і досвід.

21. Якомога ефективніше повинні використовуватися керівництва з суднових операцій та обладнанню, фільми, відповідні наочні посібники, а також будь-яка можливість для обговорення тієї ролі, яку грають організація безпеки на борту судна, а також керівники та комітети з безпеки.

22. Підготовка, яка вимагається підпунктом 2.2 та 6.3 правила V/1-1 стосовно танкерів-хімовозів, повинна бути викладена в плані підготовки, який чітко виражає для всіх залучених сторін, цілі самої підготовки. Підготовка може проводитися на судні або, за необхідністю, на березі. Вона повинна бути доповнена практичною інструкцією на судні та, за необхідністю, на відповідній береговій базі. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися персоналом, який має належну кваліфікацію і досвід.

23. Якомога ефективніше повинні використовуватися керівництва з суднових операцій та обладнання, фільми, відповідні наочні посібники, а також будь-яка можливість для обговорення тієї ролі, яку грають організація безпеки на борту судна, а також керівники та комітети з безпеки.

24. Підготовка, яка вимагається підпунктом 2.2 та 4.3 правила V/1-2 стосовно танкерів-газовозів, повинна бути викладена в плані підготовки, який чітко виражає для всіх залучених сторін, цілі самої підготовки. Підготовка може бути проведена на судні або, за необхідністю на березі. Вона повинна бути доповнена практичною інструкцією на судні та, за необхідністю, на відповідній береговій базі. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися відповідно кваліфікованим і досвідченим персоналом.

25. Якомога ефективніше повинні використовуватися керівництва з суднових операцій та обладнання, фільми, відповідні наочні посібники, а також будь-яка можливість для обговорення тієї ролі, яку грають організація безпеки на борту судна, а також керівники та комітети з безпеки.

1. Для осіб командного складу та екіпажів пасажирських суден має забезпечуватись додаткова підготовка, яка пояснює труднощі боротьби з пожежами, зокрема доступ в замкнені приміщення та запобігання розповсюдженню вогню на суміжні приміщення.

2. При виробленні стандартів компетентності, наведених в розділах A-II/1, A-II/2 та A-III/2, для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок у сфері боротьби за живучість та забезпечення водонепроникності, компанії та учбові заклади повинні прийняти до уваги мінімальні знання, розуміння і професійні навички в боротьбі за живучість та забезпечення водонепроникності, як наводиться нижче:

Зведення до мінімуму ризику затоплення та підтримання стану готовності для реагування в аварійних ситуаціях, пов'язаних з пошкодженням, яке приводить до порушення водонепроникності судна.

Організація боротьби за живучість і судові плани боротьби за живучість.

Системи, пов'язані з боротьбою за живучість, обладнання (місця зберігання) та шляхи виходу назовні в надзвичайних ситуаціях

Ключові елементи для підтримки остійності і водонепроникності.

Важливість запобігання затопленню та підтримання меж водонепроникності.

Дії, які повинні бути здійснені на судні у випадку вибуху, посадки на мілину, зіткнення або пожежі

Техніка боротьби за живучість, відповідна до наявного обладнання на судні, зокрема осушувальні системи та насоси.

1. Важливо, щоб капітани та старші помічники набули відповідний досвід і підготовку до того, як вони приймуть на себе виконання обов'язків капітана або старшого помічника на великих суднах або суднах, які мають незвичайні маневрені характеристики та характеристики управління, що суттєво відрізняються від характеристик тих суден, на яких вони працювали до цього. Такі характеристики, загалом, характерні для суден, які мають значний дедвейт або довжину чи особливу конструкцію, або велику швидкість.

2. До призначення на такі судна капітани та старші помічники повинні:

.1 бути інформовані компанією про характеристики управління судном, особливо стосовно знання, розуміння та професійних навичок, зазначених у колонці 2 таблиці A-II/2 - Специфікація мінімального стандарту компетентності для капітанів та старших помічників капітана суден з валовою місткістю 500 або більше; а також

.2 бути повністю ознайомленими з використанням усіх навігаційних засобів та засобів маневрування, встановлених на зазначеному судні, в тому числі їх можливості та обмеження.

3. До вступу на посаду на одне з зазначених вище суден майбутній капітан повинен мати достатній належний загальний досвід роботи на посаді капітана або старшого помічника; або:

.1 мати достатній належний досвід маневрування цим судном під наглядом, або досвід маневрування судном, яке має подібні маневрені характеристики; або

.2 пройти схвалений курс підготовки з використанням тренажера, на якому можлива імітація маневрених характеристик такого судна.

4. Додаткова підготовка і кваліфікація капітанів та старших помічників капітана суден з динамічними принципами підтримання та високошвидкісних суден повинна проводиться відповідно до застосовуваних керівництв Кодексу ІМО з безпеки суден з динамічними принципами підтримки та Міжнародних кодексів ІМО з безпеки високошвидкісних суден (Кодекс ВС 1994 року та Кодекс ВС 2000 року), залежно від випадку.

1. Підготовка повинна розділятися на 2 частини: загальна частина, що стосується відповідних принципів, та частина стосовно застосування цих принципів до експлуатації судна. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися належним чином кваліфікованим та відповідним за досвідом персоналом, і охоплювати, щонайменш, питання, наведені в пунктах 2 - 14 нижче.

2. Важливі фізичні характеристики та хімічні властивості небезпечних речовин, достатні для того, щоб надати основне розуміння властивих їм небезпек та пов'язаних з цим ризиків.

Класифікація речовин, що мають небезпечні хімічні властивості

3. Небезпечні вантажі 4 - 9 класів за класифікацією ІМО та небезпеки, пов'язані з кожним класом; та матеріали, небезпечні тільки під час перевезення навалом (МНН), вказані у Міжнародному кодексі морського перевезення навалочних вантажів (МКНПМВ).

4. Небезпека контакту зі шкірою, вдихання, проковтування та радіації.

5. Загальне ознайомлення з відповідними вимогами глав II-2 та VII Конвенції СОЛАС 1974 року , з поправками.

6. Загальне використання та ознайомлення з Міжнародним морським кодексом з перевезення твердих навалочних вантажів (ММКПТНВ), звертаючи особливу увагу на:

.1 безпеку персоналу, у тому числі захисне спорядження, контрольно-вимірювальні прилади, їх використання та практичне застосування, а також інтерпретація їх показників;

.2 небезпечність вантажів, які мають тенденцію до зміщення; а також

.3 матеріали, які мають небезпечні хімічні властивості.

Клас 4.1 - Займисті тверді речовини

Клас 4.2 - Самозаймисті речовини

Клас 4.3 - Речовини, що виділяють займисті гази у результаті взаємодії з водою

7. Перевезення, розміщення та регулювання температури для запобігання розпаду та можливому вибуху; категорії розміщення; загальні заходи застереження стосовно розміщення, в тому числі заходи, що застосовуються до речовин, які впадають у самочинну реакцію, та до подібних речовин; вимоги стосовно розподілу вантажів для запобігання нагріванню та займанню; виділення отруйних або займистих газів та утворення вибухових сумішей.

Клас 5.1 - Окислювальні речовини

8. Перевезення, розміщення і контроль за температурою для запобігання розпаду та можливому вибуху; категорії розміщення; загальні заходи застереження стосовно розміщення та вимоги стосовно розподілу вантажів для забезпечення їх відокремлення від паливних матеріалів, кислот і джерел тепла для запобігання пожежі, вибуху та утворенню токсичних газів.

Клас 6.1 - Отруйні речовини

9. Зараження харчових продуктів, робочих зон і житлових приміщень, та вентиляція приміщень.

Клас 7 - Радіоактивні речовини

10. Транспортний індекс перевезення; типи руд і концентратів; розміщення та відокремлення від людей, непроявлених фотоплівок і пластин, а також харчових продуктів; категорії розміщення; загальні вимоги стосовно розміщення; спеціальні вимоги стосовно розміщення; вимоги стосовно розподілу та відстані розділення; відокремлення від інших небезпечних вантажів.

Клас 8 - Корозійні речовини

11. Небезпеки, пов'язані зі зволоженням речовин.

Клас 9 - Інші небезпечні речовини та вироби

12. Приклади та пов'язані з ними небезпеки; небезпеки матеріалів, що становлять небезпеку тільки під час перевезення навалом (Кодекс ММКПТНВ); загальні та спеціальні заходи застереження під час розміщення; заходи застереження під час роботи та транспортування; вимоги стосовно розподілу.

13. Електрична безпека в вантажних приміщеннях; заходи застереження під час входу до закритих приміщень, у яких може бути знижений вміст кисню, отруйна або займиста атмосфера; можливі наслідки пожежі в партіях вантажу речовин кожного класу; використання Керівництва з дій під час аварійних ситуацій для суден, що перевозять небезпечні вантажі; плани дій під час аварійних ситуацій та процедури, яких необхідно дотримуватися у випадку інцидентів, пов'язаних з небезпечними та шкідливими речовинами, та використання у цьому відношенні окремих розділів Міжнародного морського кодексу з перевезення твердих навалочних вантажів (ММКПТНВ), відповідно.

14. Керівництво IMO з надання першої медичної допомоги на суднах під час нещасних випадків, пов'язаних з небезпечними вантажами (КПМД), та його використання і застосування в поєднанні з іншими керівництвами та медичними порадами, що передаються за допомогою радіо.

1. Підготовка повинна розділятися на 2 частини: загальна частина, що стосується відповідних принципів, та частина стосовно застосування цих принципів до експлуатації судна. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися належним чином кваліфікованим та відповідним за досвідом персоналом, і охоплювати, щонайменш, питання, наведені у пунктах 2 - 19 нижче.

2. Знання важливих фізичних характеристик та хімічних властивостей небезпечних речовин, достатні для того, щоб надати основне розуміння властивих їм небезпек та пов'язаних з цим ризиків.

3. Небезпечні вантажі 1 - 9 класів за класифікацією ІМО, а також небезпеки, пов'язані з кожним класом.

4. Небезпека контакту зі шкірою, інгаляційного, ентерального отруєння та радіації.

5. Загальне ознайомлення з відповідними вимогами глав II-2 та VII Конвенції СОЛАС 1974 року , а також додатка III до Конвенції МАРПОЛ - 73/78 , в тому числі його застосування через Міжнародний кодекс морських перевезень небезпечних вантажів (Кодекс МКМПНВ).

6. Загальне знання вимог Кодексу МКМПНВ стосовно декларації, документації, упаковки, знаків небезпеки та інформаційних табло; упаковки у вантажний контейнер і транспортний засіб; зйомних танків, танків-контейнерів та автодорожних цистерн, а також інших транспортних засобів, які використовуються для небезпечних речовин.

7. Знання ідентифікації, маркування, нанесення знаків небезпеки для розміщення, кріплення, розділення та розподілу на різних типах суден, згаданих у МКМПНВ.

8. Безпека персоналу, у тому числі захисне спорядження, контрольно-вимірювальні прилади, їх використання та практичне застосування, а також інтерпретація показників.

Клас 1 - Вибухові речовини

9. Шість категорій небезпек і тринадцять груп сумісності; упаковка та магазини, що використовуються для перевезення вибухових речовин; конструктивна експлуатаційна надійність вантажних контейнерів і автотранспортних засобів; положення про розміщення, в тому числі спеціальні заходи для розміщення на палубі та під палубою; відокремлення від небезпечних вантажів інших класів в рамках класу 1 і від безпечних вантажів; перевезення та розміщення на пасажирських суднах; прийнятність вантажних приміщень; заходи безпеки; заходи застереження, що вживаються під час завантаження і розвантаження.

Клас 2 - Гази (стиснені, зріджені або у розчині під тиском), займисті, незаймисті, неотруйні та отруйні

10. Тип посудин під тиском та знімних танків, в тому числі використовувані запобіжні та закриваючі пристрої; категорії розміщення; загальні заходи застереження стосовно розміщення, зокрема заходи, що вживаються для займистих та отруйних газів та газів, які є морськими забруднювачами.

Клас 3 - Займисті рідини

11. Упаковки, танки-контейнери, знімні танки та автодорожні цистерни; категорії розміщення, зокрема особливі вимоги стосовно пластикових ємностей; загальні заходи застереження під час розміщення, в тому числі заходи, які використовуються для морських забруднювачів; вимоги стосовно розподілу вантажу; заходи застереження, що вживаються під час перевезення займистих рідких речовин при підвищених температурах.

Клас 4.1 - Займисті тверді речовини

Клас 4.2 - Самозаймисті речовини

Клас 4.3 - Речовини, що виділяють займисті гази у результаті взаємодії з водою

12. Типи упаковок; перевезення і розміщення при контрольованих температурах для запобігання розпаду та можливому вибуху; категорія розміщення; загальні заходи застереження під час розміщення, зокрема заходи, які застосовуються до речовин, здатних до самочинних реакцій і подібних до них речовин; десенсибілізовані вибухові речовини та забруднювачі моря; вимоги стосовно розподілу вантажів для запобігання нагріванню та займанню, виділення отруйних або займистих газів та утворення вибухових сумішей.

Клас 5.1 - Окислювальні речовини

Клас 5.2 - Органічні перекиси

13. Типи упаковок; перевезення і розміщення при контрольованих температурах для запобігання розпаду та можливому вибуху; категорія розміщення; загальні заходи застереження під час розміщення, в тому числі заходи, що застосовуються до забруднювачів моря; вимоги стосовно розподілу вантажу для забезпечення відокремлення від займистих матеріалів, кислот та джерел тепла для запобігання пожежі, вибуху і утворенню токсичних газів; заходи застереження для зведення до мінімуму тертя та ударного впливу, які може викликати розпад.

Клас 6.1 - Токсичні речовини

Клас 6.2 - Інфекційні речовини

14. Типи упаковок; категорія розміщення; загальні заходи застереження під час розміщення, в тому числі заходи, що застосовуються до токсичних, займистих рідин та забруднювачів моря; вимоги стосовно розподілу, особливо враховуючи, що загальною характерною рисою цих речовин є їх здатність спричиняти смерть чи завдавати серйозної шкоди здоров'ю людини; заходи зі знезараження у випадку розсипу або розливу.

Клас 7 - Радіоактивний матеріал

15. Типи упаковок; транспортний індекс стосовно розміщення та розподілу; розміщення та відокремлення від людей, непроявлених фотоплівок і фотопластин, а також харчових продуктів; категорії розміщення; загальні вимоги стосовно розміщення; вимоги до розділення та відстані, які необхідні для розділення; відокремлення від інших небезпечних вантажів.

Клас 8 - Корозійні речовини

16. Типи упаковок; категорія розміщення; загальні заходи застереження під час розміщення, зокрема заходи, що застосовуються до корозійних, займистих рідин та забруднювачів моря; вимоги стосовно розподілу, особливо враховуючи, що характерною рисою цих речовин є їх здатність спричиняти серйозні ушкодження живим тканинам.

Клас 9 - Інші небезпечні речовини

17. Приклади небезпек, в тому числі забруднення моря.

18. Електрична безпека в вантажних приміщеннях; заходи застереження під час входу до закритих приміщень, у яких може бути знижений вміст кисню, отруйна або легкозаймиста атмосфера; можливі наслідки розсипу та розливу або пожежі в партіях вантажу речовин кожного класу; розгляд випадків виникнення таких подій на палубі чи під палубою; використання Порядку дій під час аварійних ситуацій для суден, що перевозять небезпечні вантажі; плани дій під час аварійних ситуацій та заходи, яких необхідно дотримуватися у випадку інцидентів, пов'язаних з небезпечними речовинами.

19. Керівництво IMO з заходів першої медичної допомоги на суднах у випадках з небезпечними вантажами (КПМД) та його використання і застосування в поєднанні з іншими керівництвами та медичними порадами, що передаються за допомогою радіо.

1. Положення Конвенції ПДНВ застосовуються до морського персоналу, самохідних МПУ, що здійснюють перехід.

2. Положення Конвенції ПДНВ не застосовуються до несамохідних МПУ, або до МПУ, що знаходяться у стаціонарному положенні.

3. Під час розгляду належних стандартів підготовки та дипломування персоналу МПУ, що знаходяться у стаціонарному положенні, держава реєстрації установки повинна враховувати відповідні рекомендації ІМО. Зокрема, усі члени морського екіпажу самохідних МПУ, та, коли необхідно, інших установок, повинні задовольняти вимоги Конвенції ПДНВ, з поправками.

4. Самохідні МПУ, що здійснюють міжнародні рейси, повинні мати Документ про безпечне комплектування суден екіпажами.

5. МПУ, що знаходяться у стаціонарному положенні, є об'єктом національного законодавства прибережної держави, у чиїй виключній економічній зоні (ВЕЗ) вони експлуатуються. Такі прибережні держави також повинні враховувати відповідні рекомендації ІМО та не повинні застосовувати більш високих стандартів до МПУ, зареєстрованих у інших державах, ніж стандарти, які застосовуються до МПУ, зареєстрованих у цій прибережній державі.

6. Весь спеціальний персонал, зайнятий на МПУ (як на самохідних, так як і на несамохідних), повинен пройти належну ознайомлювальну та початкову підготовку з питань безпеки згідно відповідних рекомендацій ІМО.

1. Важливо, щоб капітан та особи командного складу, зайняті у операціях з морського постачання, набули відповідний досвід та отримали відповідну підготовку до того, як вони приймуть на себе обов'язки на морських суднах постачання. Особлива увага повинна бути зосереджена на набутті експлуатаційного досвіду на судні або на сполученні експлуатаційного досвіду та підготовки на тренажері.

2. Капітани та особи командного складу повинні розуміти унікальні маневрені характеристики та характеристики керованості, властиві морським суднам постачання.

3. До здійснення операцій стосовно постачань для морських робіт, капітан та особи командного складу повинні:

.1 отримати знання відносно морської нафто- та газодобувної галузі та термінів, що вживаються під час різних операцій;

.2 розуміти важливість постійного дотримання безпечної робочої відстані під час роботи у районі морської площадки/установки;

.3 знати маневрені можливості судна та способи удержання його на місці під час різних метеорологічних умов;

.4 розуміти особливі проектні параметри суден; а також