Манільські поправки до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року (Резолюція 1 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року) Манільські поправки до Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) (Резолюція 2 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року)

.2 моделювання функцій з завантаження та розвантаження, а також даних стосовно остійності та напружень у корпусі, що відповідні виконанню завдань з обробки вантажу та оцінюваним навичкам; а також

.3 імітації операцій із завантаження, розвантаження, прийому та зливу баластної води, а також відповідних пов'язаних з цим розрахунків остійності, посадки, крену, повздовжньої міцності, крутних моментів і остійності у пошкодженому стані.

72. Тренажерне обладнання зі зв'язку у межах ГМЗЛБ, повинно бути здатним імітувати обладнання зв'язку ГМЗЛБ, що відповідає всім застосовним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, та включати пристрої для:

.1 імітація роботи УКХ, ЦВВ на УКХ; НАВТЕКС, АРБ та вахтового прийомного радіообладнання, як вимагається для обмеженого диплома оператора;

.2 імітація роботи суднових земних станцій ІНМАРСАТ стандартів A, B та C, обладнання вузькосмугового літеродрукування на ПХ/КХ, ЦВВ на ПХ/КХ, УКХ, ЦВВ на УКХ, НАВТЕКС, АРБ та вахтового прийомного радіообладнання, як вимагається для загального диплома оператора;

.3 забезпечення радіотелефонного зв'язку за умови фонового шуму;

.4 забезпечення друкування тексту повідомлень; а також

.5 створення експлуатаційного середовища у реальному часі, що складається з інтегрованої системи, яка включає, щонайменш, один пост інструктора (екзаменатора) та два пости суднових або берегових станцій ГМЗЛБ.

73. Тренажерне обладнання машинного відділення повинно бути здатним відтворювати систему головних та допоміжних механізмів та включати пристрої для:

.1 створення робочого середовища у реальному часі для морських і портових операцій з пристроями зв'язку і імітацією відповідного обладнання головної та допоміжних рухових установок, а також пульту управління;

.2 імітації відповідних підсистем, які повинні включати, але не обмежуватися цим: котел, стерновий пристрій, загальну та розподільчу системи електроживлення, в тому числі аварійні джерела живлення, системи палива, охолоджуючої води, холодильні, лляльні та баластні системи;

.3 нагляду та оцінки роботи двигуна і систем дистанційного управління;

.4 імітація несправностей механізмів;

.5 зміни зовнішніх умов, для того щоб здійснити вплив на імітовані операції: погоди, осадки судна, температури морської води та повітря;

.6 зміни зовнішніх умов під контролем інструктора: пара пари на палубі, пара пари в житлових приміщеннях, палубного повітря, льодових умов, палубних кранів, підвищеної потужності, носового пристрою для бокового переміщення, завантаження судна;

.7 зміни контрольованої інструктором динаміки тренажера: режиму роботи в аварійних умовах, реакцій на процеси, реакцій судна; а також

.8 забезпечення засобів для відключення певних процесів, таких як забезпечення швидкості, електричних систем, систем дизельного палива, систем мастила, систем важкого палива, систем морської води, систем пари, систем випускних газів котла та турбогенератора, для виконання спеціальних завдань навчання.

1. Компанії повинні забезпечити судно спеціальними вступними програмами, спрямованими на надання допомоги вперше найнятим на роботу морякам під час їхнього ознайомлення з усіма процедурами та обладнанням, які стосуються сфери їхньої відповідальності. Компаніям слід також забезпечити, щоб:

.1 усі моряки на судні, обладнаному рятувальними шлюпками, що спускаються вільним падінням, пройшли ознайомлювальну підготовку відносно посадки в такі шлюпки і процедур їх спуску;

.2 до призначення на судно, моряки, яким будуть призначені обов'язки з експлуатації рятувальними шлюпками, що спускаються вільним падінням, пройшли відповідну підготовку по посадці, спуску і підйому таких шлюпок, зокрема участь в, щонайменше, одному спуску шлюпки методом вільного падіння; та

.3 персонал, від якого може вимагатися експлуатація обладнання ГМЗЛБ, проходив ознайомлювальну підготовку з ГЗМЛБ при призначенні на судно і далі за будь-який відповідний проміжок часу.

2. Ознайомлювальна підготовка, яка вимагається пунктом 3 правила A-I/14, повинна, принаймні, забезпечити придбання таких умінь, відповідних посаді, яку займатиме кандидат, його майбутнім обов'язкам та відповідальності:

.1 Уміння належним чином розуміти та дотримуватися будь-яких експлуатаційних обмежень судна, розуміти й застосовувати обмеження можливостей судна, зокрема зниження швидкості за умови штормової погоди, спрямованих на забезпечення охорони людського життя, безпеки судна та вантажу.

.2 Уміння належним чином застосовувати процедури, установлені для судна стосовно відкриття, закриття та кріплення носових, кормових та бортових дверей і рамп, а також правильно експлуатувати пов'язані з ними системи.

.3 Уміння розуміти та застосовувати міжнародні та національні вимоги до пасажирських суден ро-ро, що стосуються конкретного судна і обов'язків, що підлягають виконанню.

.4 Уміння належним чином ураховувати максимально припустимі напруги вразливих частин корпусу судна, таких, як носові двері, та інші засоби закриття, що забезпечують водонепроникність корпусу, а також спеціальні аспекти остійності, які можуть впливати на безпеку пасажирських суден ро-ро.

.5 Уміння належним чином застосовувати суднові процедури для технічного обслуговування устаткування, характерного для пасажирських суден ро-ро, такого як носові, кормові та бортові двері і рампи, шпігати та пов'язані з ними системи.

.6 Уміння належним чином використовувати настанови стосовно завантаження та кріплення всіх типів автотранспортних засобів та залізничних вагонів, коли це застосовано, та розраховувати максимально припустимі обмеження та використовувати їх стосовно міцності автомобільних палуб.

.7 Уміння забезпечити належне дотримання спеціальних заходів застереження та обмежень, які застосовуються у зонах, відведених для небезпечних вантажів.

.8 Уміння забезпечити належне застосування будь-яких спеціальних процедур стосовно:

.8.1 запобігання чи обмеження надходження води на автомобільні палуби;

.8.2 видалення води з автомобільних палуб; а також

.8.3 зведення до мінімуму впливу води на автомобільні палуби.

3. Капітан повинен вживати всіх необхідних заходів для виконання будь-яких інструкцій компанії, виданих згідно з розділом A-I/14. Такі заходи повинні включати:

.1 визначення всіх моряків, які були вперше найняті на судно, до того як їм буде доручено виконання будь-яких обов'язків;

.2 забезпечення можливості для всіх вперше прибулих на судно моряків:

.2.1 відвідати приміщення, в яких будуть виконуватися їх основні обов'язки;

.2.2 ознайомитися з місцезнаходженням, органами управління та системами зняття показників обладнання, яке вони будуть експлуатувати або використовувати;

.2.3 запускати обладнання, якщо це можливо, та виконувати функції з використанням органів управління на обладнанні; а також

.2.4 спостерігати, ставити питання особі, яка вже знайома з обладнанням, процедурами та іншими заходами і пристроями, і може передати інформацію мовою, зрозумілою моряку; а також

.3 забезпечення прийнятного періоду для нагляду, коли існує сумнів у тому, що вперше прийнятий на роботу моряк ознайомився з судновим обладнанням, експлуатаційними процедурами та іншими заходами і пристроями, необхідними для належного виконання ним своїх обов'язків.

4. Моряки, які вперше призначені на судно, повинні повністю використовувати всі можливості, які надаються їм для того, щоб ознайомитися з судновим обладнанням, експлуатаційними процедурами та іншими заходами і пристроями, необхідними для належного виконання ними своїх обов'язків. Відразу ж після прибуття на судно вперше, кожний моряк повинен ознайомитися з робочою обстановкою на судні, особливо стосовно нового або невідомого йому обладнання, процедур або заходів і пристроїв.

5. Моряки, які не змогли швидко набути того рівня ознайомлення, що вимагаються для виконання ними своїх обов'язків, повинні довести цей факт до відома їхніх безпосередніх начальників або до уваги члена екіпажу, призначеного згідно з пунктом 2.2 розділу A-I/14, і зазначити будь-яке обладнання, процедуру або захід і пристрій, що залишаються для нього маловідомими.

1. Кожний кандидат на отримання диплома вахтового помічника капітана повинен закінчити заплановану та структуровану програму підготовки, спрямовану на надання допомоги майбутній особі командного складу досягнути стандарту компетентності, відповідно до таблиці A-II/1.

2. Структура програми підготовки повинна бути викладена в плані підготовки, який чітко виражає для всіх залучених сторін цілі кожного ступеню підготовки на судні або на березі. Важливо, щоб майбутня особа командного складу, керівники підготовки, особовий склад судна та персонал компанії чітко уявляли собі компетентності, які повинні бути досягнуті після завершення програми, та як вони повинні бути досягнуті шляхом поєднання освіти, підготовки та набуття практичного досвіду на судні та на березі.

3. Обов'язковий стаж роботи на суднах є найважливішим фактором у вивченні роботи особи командного складу на судні та у досягненні необхідного загального стандарту компетентності. Належним чином спланований та структурований стаж роботи на суднах дозволить майбутнім особам командного складу набути і використовувати на практиці навички та надасть можливість продемонструвати та оцінити досягнуті стандарти компетентності.

4. У тих випадках, коли стаж роботи на суднах складає частину схваленої програми підготовки, повинні дотримуватися наступні принципи:

.1 програма підготовки на судні повинна бути невід'ємною частиною загального плану підготовки;

.2 програма підготовки на судні повинна управлятися та координуватися компанією, що управляє судном, на якому буде працювати моряк;

.3 майбутня особа командного складу повинна бути забезпечена Книгою реєстрації підготовки, у якій ведуться вичерпні записи про практичну підготовку та досвід, отримані на судні. Книга реєстрації підготовки повинна складатися таким чином, щоб вона надавала детальну інформацію про завдання і обов'язки, які повинні виконуватися, та про здійснений прогрес у їх виконанні. Належним чином заповнена Книга реєстрації підготовки забезпечить незамінний доказ того, що структурована програма підготовки на судні була завершена, та цей факт може враховуватися під час оцінки компетентності для видачі професійного диплома;

.4 майбутня особа командного складу повинна завжди знати двох конкретних осіб, які безпосередньо відповідають за управління програмою підготовки на судні. Перша з них є кваліфікованою особою командного складу судна, далі - особа командного складу судна, відповідальна за підготовку, яка під керівництвом капітана повинна організовувати та керувати виконанням програми підготовки протягом кожного рейсу. Друга особа повинна бути особою, призначуваною компанією, далі - посадова особа компанії, відповідальна за підготовку на суднах, яка несе загальну відповідальність за програму підготовки та за координацію програми з навчальними закладами;

.5 компанія повинна забезпечувати встановлення відповідних періодів для виконання програми підготовки на судні в межах звичайних експлуатаційних вимог судна.

5. Зазначений нижче розділ підсумовує роль і відповідальність осіб, які залучені до організації та проведення підготовки на судні:

.1 посадова особа компанії, відповідальна за підготовку на суднах, несе відповідальність за:

.1.1 загальне керівництво програмою підготовки;

.1.2 нагляд за проходженням підготовки майбутньої особи командного складу; та

.1.3 видачу необхідних керівництв та забезпечення того, що всі пов'язані з програмою підготовки особи виконують свої функції;

.2 Особа командного складу судна, відповідальна за підготовку на судні, несе відповідальність за:

.2.1 організацію програми практичної підготовки на судні;

.2.2 забезпечення контролю та нагляду за тим, щоб книга реєстрації підготовки велася належним чином, та щоб усі інші вимоги виконувалися; а також

.2.3 забезпечення того, щоб, наскільки це практично можливо, майбутня особа командного складу проводила час на судні з максимально можливою користю, з точки зору підготовки та набуття досвіду, а також щоб цей час відповідав цілям програми підготовки, прогресу підготовки та експлуатаційним можливостям судна;

.3 капітан відповідає за:

.3.1 забезпечення зв'язку між відповідальними за підготовку особою командного складу судна та посадовою особою компанії, що знаходиться на березі;

.3.2 виконання ролі наступника особи командного складу судна, відповідального за підготовку, якщо остання звільнена від своїх обов'язків під час рейсу; а також

.3.3 забезпечення того, щоб усі заінтересовані особи ефективно виконували програму підготовки на судні;

.4 майбутня особа командного складу відповідає за:

.4.1 старанне виконання встановленої програми підготовки;

.4.2 максимальне використання наявних можливостей, незалежно від того, чи представляються вони в робочий, або в неробочий час; а також

.4.3 підтримання Книги реєстрації підготовки на сучасному рівні та забезпечення того, щоб вона була доступна для перевірки в будь-який час.

6. На початку програми та на початку кожного рейсу на іншому судні майбутні особи командного складу повинні отримати повну інформацію та керівництво стосовно того, що очікується від них та як буде організована програма їх підготовки. Вступний інструктаж надає можливість ознайомити майбутніх осіб командного складу з важливими аспектами завдань, які вони будуть виконувати, особливо звертаючи особливу увагу на техніку безпеки та захист морського середовища.

7. Книга реєстрації підготовки повинна містити, окрім іншого, значну кількість завдань з підготовки або обов'язків, які повинні виконуватися як частина схваленої програми підготовки на суднах. Такі завдання та обов'язки повинні стосуватися, щонайменш, таких сфер:

.1 системи управління стерном;

.2 загальна морська практика;

.3 швартування, постановка на якір та портові операції;

.4 рятувальні та протипожежні засоби;

.5 системи та обладнання;

.6 робота з вантажем;

.7 робота на містку та несення вахти; а також

.8 ознайомлення з машинним відділенням.

8. Надзвичайно важливо, щоб майбутня особа командного складу отримала достатню можливість для набуття досвіду несення ходової навігаційної вахти під контролем та наглядом кваліфікованої особи командного складу, особливо на останніх етапах програми підготовки на судні.

9. Записи про виконання майбутніми особами командного складу кожного з завдань та обов'язків, перелічених у Книзі реєстрації підготовки, повинно візуватися кваліфікованою особою командного складу, коли, за її думкою, майбутня особа командного складу досягла задовільного стандарту професійних навичок. Важливо зрозуміти, що майбутній особі командного складу може знадобитися продемонструвати свої здібності в декількох випадках, перш ніж кваліфікована особа командного складу впевниться в тому, що задовільного стандарту було досягнуто.

10. Керівництво та контроль важливі для забезпечення того, щоб майбутні особи командного складу повністю усвідомлювали прогрес, якого вони досягли, та для того, щоб вони могли брати участь у прийнятті рішень про їхню майбутню програму. Для забезпечення ефективності контроль повинен бути пов'язаний з інформацією, отриманою з Книги реєстрації підготовки та інших відповідних джерел. Книга реєстрації підготовки повинна перевірятися та підтверджуватися офіційно капітаном і особою командного складу судна, відповідальною за підготовку, на початку, протягом та в кінці кожного рейсу. Книга реєстрації підготовки між рейсами повинна також перевірятися та затверджуватися посадовою особою компанії, відповідальною за підготовку.

11. Кандидат на отримання диплому, від якого вимагається проходження відповідної підготовки та чиї вміння й навички несення ходової навігаційної вахти підлягають оцінці, повинен надати доказ шляхом демонстрації або на тренажері, або на судні, в якості частини схваленої програми підготовки на судні, що навички та вміння виконувати функції вахтового помічника капітана були набуті, щонайменш, у таких сферах, а саме:

.1 підготовка та проведення переходу, зокрема:

.1.1 тлумачення та застосування інформації, отримуваної з карт;

.1.2 визначення місцезнаходження у прибережних водах;

.1.3 застосування основної інформації, отримуваної з таблиць припливів та інших морських навігаційних посібників;

.1.4 перевірка та експлуатація обладнання на містку;

.1.5 перевірка магнітних та гірокомпасів;

.1.6 оцінка наявної метеорологічної інформації;

.1.7 використання небесних тіл для визначення місцезнаходження судна;

.1.8 визначення поправок компаса з використанням морехідної астрономії та берегових орієнтирів; а також

.1.9 виконання обчислювань для плавання на строк до 24 годин;

.2 використання та застосування інформації, отриманої від радіонавігаційних систем;

.3 робота з радіолокатором, ЗАРП і ЕКНІС та застосування радіолокаційної інформації для судноводіння і запобігання зіткненню;

.4 використання рухової установки та системи управління стерном для напрямку руху та швидкості судна;

.5 застосування порядку і процедур несення ходової навігаційної вахти;

.6 виконання маневрів, необхідних для порятунку людей за бортом;

.7 вжиття заходів у випадку неминучої аварійної ситуації (наприклад, під час пожежі, зіткнення, посадки на мілину) та безпосередньо після аварії;

.8 вжиття заходів у випадку несправності чи відмови головних вузлів обладнання або установок (наприклад, стернового пристрою, енергетичної установки, навігаційних систем);

.9 здійснення радіозв'язку, візуальної та звукової сигналізації в звичайних та аварійних ситуаціях; а також

.10 контроль та експлуатація систем безпеки і аварійно-попереджувальної сигналізації, в тому числі внутрішньосудновий зв'язок.

12. Оцінка здібностей та навичок несення ходової навігаційної вахти повинна:

.1 проводитися на основі критеріїв для оцінки компетентності для функції судноводіння, викладених у таблиці A-II/1;

.2 забезпечувати, щоб кандидат виконував обов'язки з несення ходової навігаційної вахти відповідно до Принципів несення безпечної ходової навігаційної вахти (розділ A-VIII/2, частина 4-1) та Керівництва з несення ходової навігаційної вахти (розділ B-VIII/2,частина 4-1).

13. Стандарт компетентності, якого необхідно досягнути для дипломування вахтового помічника капітана, викладений у таблиці A-II/1. Стандарт встановлює необхідні знання та навички і застосування цих знань та навичок до стандарту роботи, який вимагається на судні.

14. Обсяг знань нерозривно пов'язаний з концепцією компетентності. Тому оцінка компетентності повинна охоплювати більш ніж першочергові технічні вимоги стосовно роботи, навички та завдання, які мають виконуватися, і повинна відображати більш широкі аспекти, необхідні для того, щоб повною мірою відповідати тому, що очікується від компетентної роботи командного складу судна. Це включає відповідні знання, теорію, принципи та пізнавальні здібності, які, різною мірою, підводять фундамент під всі рівні компетентності. Це також охоплює професійні навички в тому, що робити, як і коли робити, і чому це треба робити. За умови правильного застосування це буде сприяти забезпеченню того, щоб кандидат зміг:

.1 кваліфіковано виконувати роботу на різних суднах та в широкому спектрі обставин;

.2 передбачати надзвичайні ситуації, бути готовим до них та вживати необхідні дії з їх усунення; та

.3 адаптуватися до нових та мінливих вимог.

15. Критерії для оцінки компетентності (колонка 4 таблиці A-II/1) визначають, перед усім, за результатами, найважливіші аспекти компетентної роботи. Ці аспекти виражені таким чином, що оцінка роботи кандидата може бути зіставлена з ними, та повинна бути належним чином відображена документально у Книзі реєстрації підготовки.

16. Оцінка компетентності - це процес:

.1 збирання достатніх, дійсних та надійних доказів знань кандидата, його розуміння та професійних навичок для виконання завдань, обов'язків та несення відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-II/1; і

.2 зіставлення цих доказів з зазначеними в стандарті критеріями.

17. Організація оцінки компетентності повинна бути такою, щоб враховувати різні методи оцінки, які можуть надати різні типи доказу компетентності кандидатів, наприклад:

.1 безпосередній нагляд за робочою діяльністю (в тому числі стаж роботи на суднах);

.2 перевірка уміння/ професійних навичок/компетентності;

.3 проекти та доручення;

.4 докази на підставі попереднього досвіду роботи; а також

.5 техніка письмових, усних та комп'ютерних опитувань.

18. Один чи більше з перших чотирьох методів, перелічених вище, майже неминуче повинен бути використаний для забезпечення доказу здібності, додатково до відповідної техніки опитування, щоб надати доказ у підтримку знань та розуміння.

19. Наступні сфери узагальнюють рекомендовану підготовку відносно морехідної астрономії:

.1 правильно налагоджувати секстан для коригування помилок;

.2 визначити правильне зчитування показників секстану відносно висоти небесних тіл;

.3 точно обчислити поправки висот світил з використанням переважного методу;

.4 підрахувати час меридіональної висоти сонця;

.5 обчислити широту за допомогою Полярної зірки або меридіональної висоти сонця;

.6 точне прокладання лінії(й) місцеположення та визначення місцезнаходження судна;

.7 визначення часу видимого сходу/заходу сонця з використанням переважного методу;

.8 визначити та вибрати найбільш прийнятні небесні тіла під час сутінок;

.9 визначити помилку компаса за допомогою азимуту або амплітуди, з використанням переважного методу;

.10 морехідна астрономія, яка вимагається для підтримки необхідної компетентності з зазначених вище пунктів з 19.1 по 19.9.

20. Підготовка відносно морехідної астрономії може включати використання електронного морського астрономічного щорічника та програмного забезпечення для обчислювань у морехідній астрономії.

1. Додатково до вимог, перелічених у таблиці A-II/4 цього Кодексу, Сторони закликаються, з міркувань безпеки, включати наступні питання до підготовки осіб рядового складу, які несуть ходову навігаційну вахту:

.1 початкове знання Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з поправками;

.2 установка лоцманського трапа;

.3 розуміння команд, які подаються на стерно лоцманами англійською мовою;

.4 підготовка фахівців з рятувальних шлюпок і плотів, та чергових шлюпок;

.5 допоміжні обов'язки під час швартування та відшвартування, а також під час операцій з буксирування;

.6 початкове знання постановки на якір;

.7 початкове знання небезпечних вантажів;

.8 початкове знання процедур з розміщення вантажу та заходів стосовно доставки запасів на судно; а також

.9 початкове знання робіт палубної команди та інструментів, що використовуються на палубі.

Підготовка на судні повинна бути відображена документально у схваленій Книзі реєстрації підготовки.

1. Інструменти, згадані у таблиці A-III/1, повинні включати ручні інструменти, звичайне вимірювальне обладнання, токарні, свердлувальні і фрезерні станки та зварювальне обладнання.

2. Підготовка в майстернях на березі може проводитися в навчальному закладі або у схваленій майстерні.

3. Підготовка на суднах повинна бути відповідним чином відображена документально в Книзі реєстрації підготовки кваліфікованими екзаменаторами.

Керівництво стосовно підготовки персоналу машинного відділення, що має обов'язки на рівні управління з експлуатації та забезпечення безпеки електричної силової установки напругою понад 1000 вольт.

1. Підготовка персоналу машинного відділення, що має обов'язки на рівні управління з експлуатації та забезпеченню безпеки електричної силової установки напругою понад 1000 вольт, повинна щонайменш охоплювати:

.1 функціональні та експлуатаційні вимоги, а також вимоги з безпеки стосовно суднової високовольтної системи;

.2 призначення належним чином кваліфікованого персоналу для виконання технічного обслуговування та ремонту різних типів високовольтних розподільних пристроїв;

.3 вживання необхідних заходів з усунення несправностей у високовольтній системі;

.4 розробка комплексу заходів з переключення для ізоляції компонентів високовольтної системи;

.5 вибір відповідної апаратури для ізоляції та перевірки високовольтного обладнання;

.6 виконання процедур з переключення та ізоляції у судновій високовольтній системі, користуючись документацією з безпеки; а також

.7 виконання перевірок опору ізоляції та індексів поляризації на високовольтному обладнанні.

1. Додатково до вимог, зазначених у розділі A-III/4 цього Кодексу, Сторонам рекомендується, з міркувань безпеки, до включення наступних питань до підготовки осіб рядового складу машинної вахти:

.1 початкове знання звичайних операцій з такими системами, як лляльна, баластна та вантажна системи;

.2 початкове знання електричних установок та пов'язаних з ними небезпек;

.3 початкове знання технічного обслуговування та ремонту механізмів, а також використовуваних у машинному відділенні інструментів; та

.4 початкове знання розміщення вантажу та заходів стосовно доставки запасів на судно.

Підготовка на судні повинна бути відображена документально в схваленій Книзі реєстрації підготовки.

Додатково до вимог, вказаних у таблиці A-III/6 цього Кодексу, Сторонам рекомендується враховувати у своїх навчальних програмах резолюцію A.702(17) стосовно Керівництва з технічного обслуговування та ремонту радіообладнання для Глобальної системи зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ).

1. До початку підготовки кандидат повинен задовольняти вимогам щодо придатності за станом здоров'я, особливо слуху, зору та мовлення.

2. Підготовка повинна відповідати чинним положенням Конвенції ПДНВ, Регламенту радіозв'язку, який є додатком до Міжнародної конвенції електрозв'язку (Регламент радіозв'язку) та Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (Конвенція СОЛАС) , звертаючи особливу увагу на положення стосовно Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ). Під час розробки вимог стосовно підготовки необхідно враховувати, щонайменш, знання та підготовку, наведені в пунктах 3 - 14 нижче.

3. Знання загальних принципів та основних факторів, необхідних для безпечного та ефективного використання всіх підсистем та обладнання, що вимагаються в ГМЗЛБ, достатнє для виконання положень про практичну підготовку, наведених нижче у пункті 13.

4. Знання використання, експлуатації та районів обслуговування підсистем ГМЗЛБ, у тому числі характеристики системи супутникового зв'язку, систем навігаційних та метеорологічних попереджень і вибору належних ліній зв'язку.

5. Знання основних законів електрики та теорії радіо і електроніки, достатніх для виконання положень, наведених у пунктах 6 - 10 нижче.

6. Теоретичне знання обладнання радіозв'язку ГМЗЛБ, включаючи вузькосмугові літеродрукувальні телеграфні та радіотелефонні передавачі й приймачі, пристрої цифрового вибіркового виклику, суднові земні станції, аварійні радіобуї-покажчики місцезнаходження (АРБ), морські антенні системи, радіообладнання рятувальних шлюпок та плотів з усіма допоміжними приладами, у тому числі джерелами живлення, а також загальне знання іншого обладнання, що звичайно використовується для радіонавігації, приділяючи особливу увагу вмінню підтримувати обладнання у робочому стані.

7. Знання факторів, що впливають на надійність і працездатність системи, а також процедур технічного обслуговування і належного використання контрольно-вимірювального обладнання.

8. Знання мікропроцесорів та діагностики відмов у системах, що використовують мікропроцесори.

9. Знання систем управління в радіообладнанні ГМЗЛБ, в тому числі перевірка і аналіз.

10. Вміння користуватися програмним забезпеченням комп'ютерів радіообладнання ГМЗЛБ та методів усунення відмов, спричинених збоєм програмного забезпечення обладнання.

11. Знання:

.1 Конвенції СОЛАС та Регламенту радіозв'язку, звертаючи особливу увагу на:

.1.1 радіозв'язок у разі лиха, терміновості та для забезпечення безпеки;

.1.2 запобігання шкідливим перешкодам, особливо під час радіообміну у разі лиха та для забезпечення безпеки; а також

.1.3 запобігання несанкціонованим передачам;

.2 інших документів, що стосуються експлуатаційних процедур та процедур зв'язку у разі лиха, для забезпечення безпеки та обміну суспільною кореспонденцією, зокрема оплата повідомлень, навігаційні попередження і прогнози погоди в Морській рухомій службі та Морській рухомій супутниковій службі; а також

.3 використання Міжнародного зведення сигналів та Стандартного морського розмовника ІМО.

12. Знання та підготовка стосовно:

.1 процедур зв'язку та підтримання дисципліни для запобігання перешкодам у підсистемах ГМЗЛБ;

.2 процедур використання інформації про розповсюдження радіохвиль з метою встановлення оптимальних частот для зв'язку;

.3 несення радіовахти, що стосується всіх підсистем ГМЗЛБ, здійснення радіообміну, особливо такого, який стосується передачі повідомлень у разі лиха, терміновості, для забезпечення безпеки, а також ведення записів радіообміну;

.4 використання міжнародного фонетичного алфавіту;

.5 нагляду на частоті лиха, одночасно спостерігаючи або працюючи на, щонайменш, ще одній іншій частоті;

.6 систем суднових повідомлень та процедур участі в них;

.7 процедур радіозв'язку, викладених у Керівництві з міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (КМАМПС);

.8 організації та порядку надання медичної допомоги за допомогою радіо; а також

.9 причин хибних сигналів лиха та засобів їх запобігання.

13. Практична підготовка, що супроводжується відповідною лабораторною роботою, повинна забезпечуватися з таких питань:

.1 правильна та ефективна експлуатація всіх підсистем та обладнання ГМЗЛБ за умов нормального розповсюдження радіохвиль і умов звичайних перешкод;

.2 безпечна експлуатація всього обладнання зв'язку ГМЗЛБ та допоміжних пристроїв, в тому числі заходи безпеки;

.3 навички належної та точної роботи на клавіатурі з метою задовільно здійснювати обмін радіоповідомленнями;

.4 робочі методи:

.4.1 настройки приймача та передавача на належний режим роботи, зокрема цифровий вибірковий виклик та літеродрукувальна телеграфія;

.4.2 настройки і переорієнтація антен;

.4.3 використання радіообладнання рятувальних засобів; та

.4.4 використання аварійних радіобуїв-покажчиків місцезнаходження (АРБ);

.5 якщо необхідно, установка, ремонт і технічне обслуговування антен;

.6 уміння читати та розуміти наочні монтажні схеми, блок-схеми та принципові схеми;

.7 використання та догляд за тими інструментами і контрольно-вимірювальними приладами, які необхідні для проведення технічного обслуговування та ремонту електронної апаратури у морі;

.8 методи ручної пайки та розпайки, у тому числі пристроїв з напівпровідниками та сучасних ланцюгів, а також здібність визначати, чи придатний контур до ручної пайки та розпайки;

.9 виявлення несправностей та ремонт на рівні компонентів, коли це є практично можливо, та на рівні прилад/модуль у інших випадках;

.10 виявлення і усунення умов, що сприяють виникненню несправностей;

.11 процедури технічного обслуговування та ремонту (як профілактичного, так і з усунення несправностей) всього обладнання зв'язку ГМЗЛБ та радіонавігаційного обладнання; а також

.12 методи зменшення електричних та електромагнітних перешкод, таких як заземлення, екранування і шунтування.

14. Знання та/або підготовка у сфері:

.1 англійської мови, як письмової, так і усної, з метою здійснення задовільного спілкування, пов'язаного з охороною людського життя на морі;

.2 географії світу, особливо що стосується основних судноплавних шляхів, послуг рятувально-координаційних центрів (РКЦ) та ліній зв'язку, що їх стосуються;

.3 виживання на морі, експлуатації рятувальних шлюпок, чергових шлюпок, рятувальних плотів та інших плавучих рятувальних засобів і їх обладнання та постачання, особливо в частині радіообладнання рятувальних засобів;

.4 запобігання пожежам та боротьби з пожежами, звертаючи особливу увагу на радіоустановку;

.5 заходів попередження для забезпечення безпеки судна та персоналу в зв'язку з небезпеками, які виникають під час використання радіообладнання, зокрема небезпеки, викликані електричними, радіаційними, хімічними і механічними джерелами;

.6 надання першої допомоги, в тому числі вживання штучного дихання і масажу серця; а також

.7 всесвітнього координованого часу (UTC), світових часових поясів та міжнародної лінії зміни дат.

15. До початку підготовки, кандидат повинен задовольняти вимогам щодо придатності за станом здоров'я, особливо слуху, зору та мовлення.

16. Підготовка повинна відповідати чинним положенням Конвенції ПДНВ та Конвенції СОЛАС, звертаючи особливу увагу на положення стосовно Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ). Під час розробки вимог стосовно підготовки необхідно враховувати, щонайменш, знання та підготовку, наведені в пунктах 17 - 28 нижче.

17. Знання загальних принципів та основних факторів, необхідних для безпечного і ефективного використання всіх підсистем та обладнання, що вимагаються в ГМЗЛБ, достатнє для виконання положень про практичну підготовку, наведених у пункті 27 нижче.

18. Знання використання, експлуатації та районів обслуговування підсистем ГМЗЛБ, в тому числі характеристики системи супутникового зв'язку, систем навігаційних і метеорологічних попереджень і вибору належних ліній зв'язку.

19. Знання основних законів електрики та теорії радіо і електроніки, достатніх для виконання положень, наведених у пунктах 20 - 24, наведених нижче.

20. Загальне теоретичне знання обладнання радіозв'язку ГМЗЛБ, включаючи вузькосмугові літеродрукувальні телеграфні та радіотелефонні передавачі й приймачі, пристрої цифрового вибіркового виклику, суднові земні станції, аварійні радіобуї-покажчики місцезнаходження (АРБ), морські антенні системи, радіообладнання рятувальних шлюпок та плотів з усіма допоміжними приладами, у тому числі джерелами живлення, а також загальне знання іншого обладнання, що звичайно використовується для радіонавігації, приділяючи особливу увагу вмінню підтримувати обладнання у робочому стані.

21. Загальне знання факторів, що впливають на надійність, працездатність, технічне обслуговування систем, а також належне використання випробувального обладнання.

22. Загальне знання мікропроцесорів та діагностики відмов систем, що використовують мікропроцесори.

23. Загальне знання систем управління в радіообладнанні ГМЗЛБ, у тому числі перевірка і аналіз.

24. Вміння користуватися програмним забезпеченням комп'ютерів радіообладнання ГМЗЛБ та методів усунення відмов, спричинених збоєм програмного забезпечення обладнання.

25. Знання:

.1 Конвенції СОЛАС та Регламенту радіозв'язку, звертаючи особливу увагу на:

.1.1 радіозв'язок у разі лиха, терміновості та для забезпечення безпеки;

.1.2 запобігання шкідливим перешкодам, особливо під час радіообміну у випадку лиха та для забезпечення безпеки; а також

.1.3 запобігання несанкціонованим передачам;

.2 інших документів, що стосуються експлуатаційних процедур та процедур зв'язку у разі лиха, для забезпечення безпеки та обміну суспільною кореспонденцією, зокрема оплата повідомлень, навігаційні попередження і прогнози погоди в Морській рухомій службі та Морській рухомій супутниковій службі; а також

.3 використання Міжнародного зведення сигналів та Стандартного морського розмовника ІМО.

26. Слід забезпечити підготовку за такими напрямками:

.1 процедури зв'язку та підтримання дисципліни для запобігання перешкодам у підсистемах ГМЗЛБ;

.2 процедури використання інформації про розповсюдження радіохвиль з метою встановлення оптимальних частот для зв'язку;

.3 несення радіовахти, що стосується всіх підсистем ГМЗЛБ, здійснення радіообміну, особливо такого, який стосується порядку передачі повідомлень у разі лиха, терміновості та для забезпечення безпеки, а також ведення записів радіообміну;

.4 використання міжнародного фонетичного алфавіту;

.5 нагляд на частоті лиха, одночасно спостерігаючи або працюючи на, щонайменш, ще одній іншій частоті;

.6 системи суднових повідомлень та процедур участі в них;

.7 процедури радіозв'язку, викладені у Керівництві з міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (КМАМПС);

.8 організація та порядок надання медичної допомоги по радіо; а також

.9 причини хибних сигналів лиха та засоби їх запобігання.

27. Практична підготовка, супроводжувана відповідною лабораторною роботою, повинна забезпечуватися з таких питань:

.1 правильна та ефективна експлуатація всіх підсистем та обладнання ГМЗЛБ за нормальних умов розповсюдження радіохвиль і умов звичайних перешкод;

.2 безпечна експлуатація всього обладнання зв'язку ГМЗЛБ та допоміжних пристроїв, в тому числі заходи безпеки;

.3 навички належної та точної роботи на клавіатурі з метою задовільно здійснювати обмін радіоповідомленнями;

.4 робочі методи:

.4.1 настройки приймача та передавача на належний режим роботи, зокрема цифровий вибірковий виклик та літеродрукувальна телеграфія;

.4.2 настройки і переорієнтація антен;

.4.3 використання радіообладнання рятувальних засобів; та

.4.4 використання аварійних радіобуїв-покажчиків місцезнаходження (АРБ);

.5 якщо необхідно, установка, ремонт і технічне обслуговування антен;

.6 уміння читати та розуміти наочні монтажні схеми, блок-схеми і схеми з'єднання модулів;

.7 використання та догляд за тими інструментами і контрольно-вимірювальними приладами, які необхідні для проведення технічного обслуговування та ремонту електронної апаратури в морі на рівні заміни блоків чи модулів;

.8 основні методи ручної пайки і розпайки та їх обмеження;

.9 виявлення несправностей та ремонт на рівні прилад/модуль;

.10 виявлення і усунення умов, що сприяють виникненню несправностей;

.11 основні процедури технічного обслуговування та ремонту (як профілактичного, так і з усунення несправностей) всього обладнання зв'язку ГМЗЛБ та радіонавігаційного обладнання; а також

.12 методи зменшення електричних та електромагнітних перешкод, таких як заземлення, екранування і шунтування.

28. Знання та/або підготовка у сфері:

.1 англійської мови, як письмової, так і усної, з метою здійснення задовільного спілкування, пов'язаного з охороною людського життя на морі;

.2 географії світу, особливо стосовно основних судноплавних шляхів, послуг рятувально-координаційних центрів (РКЦ) та ліній зв'язку, що їх стосуються;

.3 виживання на морі, експлуатації рятувальних шлюпок, чергових шлюпок, рятувальних плотів та інших плавучих рятувальних засобів і їх обладнання та постачання, особливо в частині радіообладнання рятувальних засобів;

.4 запобігання пожежам та боротьби з пожежами, звертаючи особливу увагу на радіоустановку;

.5 заходів попередження стосовно забезпечення безпеки судна та персоналу в зв'язку з небезпеками, які виникають під час використання радіообладнання, в тому числі небезпеки, викликані електричними, радіаційними, хімічними та механічними джерелами;

.6 надання першої допомоги, зокрема вживання штучного дихання і масажу серця; а також

.7 всесвітнього координованого часу (UTC), світових часових поясів та міжнародної лінії зміни дат.

29. До початку підготовки кандидат повинен задовольняти вимогам щодо придатності за станом здоров'я, особливо слуху, зору та мовлення.

30. Підготовка повинна відповідати чинним положенням Конвенції ПДНВ, Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС, звертаючи особливу увагу на положення стосовно Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ). Під час розробки вимог стосовно підготовки необхідно враховувати, щонайменш, знання та підготовку, наведені у пунктах 31 - 36 нижче.

31. Знання загальних принципів та основних факторів, необхідних для безпечного і ефективного використання всіх підсистем та обладнання, що вимагаються в ГМЗЛБ, достатнє для виконання положень про практичну підготовку, наведених у пункті 35 нижче.

32. Знання використання, експлуатації та районів обслуговування підсистем ГМЗЛБ, в тому числі характеристики систем супутникового зв'язку, систем навігаційних і метеорологічних попереджень і вибір належних ліній зв'язку.

33. Знання:

.1 Конвенції СОЛАС та Регламенту радіозв'язку, звертаючи особливу увагу на:

.1.1 радіозв'язок у разі лиха, терміновості та для забезпечення безпеки;

.1.2 запобігання шкідливим перешкодам, особливо в радіообміні у разі лиха та для забезпечення безпеки; а також

.1.3 запобігання несанкціонованим передачам;