Рішення № 2/2023 Комітету асоціації Україна - ЄС у торговельному складі від 30 листопада 2023 про позитивну оцінку виконання етапу 1 Додатка XXI-A до Глави 8 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони

КОМІТЕТ АСОЦІАЦІЇ У ТОРГОВЕЛЬНОМУ СКЛАДІ,

Беручи до уваги Угоду про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони-1, зокрема статтю 153,

Беручи до уваги, що:

(1) Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - "Угода") була підписана 27 червня 2014 року та набрала чинності 01 вересня 2017 року.

(2) Преамбулою Угоди визначено зобов’язання України забезпечувати поступову адаптацію законодавства України до законодавства ЄС відповідно до напрямів, визначених у цій Угоді, та забезпечувати ефективне її виконання; таким чином сприяючи поступовій економічній інтеграції і поглибленню політичної асоціації України з ЄС.

(3) Відповідно до статті 154 Угоди, Сторони домовилися, що ефективне і взаємне відкриття відповідних ринків у сфері публічних закупівель має здійснюватись поступово та одночасно.

(4) Згідно зі статтею 153(1) та (2) Угоди , Україна забезпечує поступове приведення існуючого та майбутнього законодавства у сфері публічних закупівель у відповідність до acquis ЄС у сфері публічних закупівель. Така адаптація законодавства здійснюється поетапно згідно з періодами, визначеними у Додатку XXI-A "Індикативний графік інституційних реформ, адаптації законодавства та надання доступу до ринку" до Глави 8 до Угоди (Додаток XXI-A).

(5) Відповідно до статті 153(2) Угоди, імплементація кожного етапу викладеного у Додатку XXI-A , оцінюється Комітетом асоціації у торговельному складі. Цей аналіз може привести до позитивної оцінки виконання етапу за допомогою Рішення Комітету.

(6) Додаток XXI-A визначає вимоги, які має виконати Україна для імплементації етапу 1.

(7) Після початку збройної агресії рф проти України, на підставі введеного в Україні воєнного стану та на період його дії, Україна шляхом прийняття постанов запровадила тимчасові особливості здійснення публічних закупівель. Оцінка імплементації етапу 1, викладена у Додатку XXI-A , ґрунтується на зобов’язаннях України щодо скасування тимчасових особливостей застосування законодавства у сфері публічних закупівель протягом 90 днів з дня припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану в Україні.

ПРИЙНЯВ ТАКЕ РІШЕННЯ:

Надається позитивна оцінка щодо виконання Україною Етапу 1, як зазначено у Додатку XXI-A до Глави 8 Угоди, на основі підстав, наведених у Додатку до цього Рішення.

Це Рішення складене болгарською, хорватською, чеською, данською, англійською, естонською, фінською, французькою, німецькою, грецькою, угорською, ірландською, італійською, латиською, литовською, мальтійською, нідерландською, польською, португальською, румунською, словацькою, словенською, іспанською, шведською та українською мовами, при цьому всі тексти є рівноавтентичними.

Це Рішення набирає чинності з дня його прийняття.

Вчинено у Брюсселі

Відповідно до Додатка XXI-A для імплементації етапу 1 повинні бути виконані наступні вимоги:

(1) Імплементація наступних положень Угоди:

(a) Стаття 150(2);

(b) Стаття 151; та

(2) Схвалення "дорожньої карти", викладеної у статті 152 Угоди.

Вимога (1)(a):

Що стосується вимоги (1)(a), стаття 150(2) Угоди передбачає, що: "У рамках інституційної реформи Україна, зокрема, повинна визначити:

(a) центральний орган виконавчої влади, відповідальний за економічну політику, наділений повноваженнями щодо забезпечення послідовної політики в усіх аспектах, пов’язаних з державними закупівлями. Такий орган сприяє та координує впровадження положень цієї Глави та керує процесом адаптації законодавства;

(b) неупереджений та незалежний орган, завданням якого є перегляд рішень, прийнятих замовниками в процесі укладання контрактів. У цьому контексті поняття "незалежний" означає, що цей орган є органом державної влади, відокремленим від усіх замовників та економічних операторів. Рішення, прийняті таким органом, можуть переглядатися у судовому порядку.

Вимога, передбачена статтею 150(2)(a) Угоди, впроваджена Законом України № 114-IX "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" (далі - Закон про публічні закупівлі), який прийнятий Верховною Радою України 19.09.2019 та яким внесено зміни до Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі".

Центральним органом виконавчої влади, уповноваженим забезпечувати узгоджену політику та її реалізацію у всіх сферах, пов’язаних з публічними закупівлями, є "Уповноважений орган".Статтею 7 Закону про публічні закупівлі визначено, що Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом про публічні закупівлі.Стаття 9 Закону про публічні закупівлі визначає основні функції Уповноваженого органу, а саме:

1) розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель;

2) аналіз функціонування системи публічних закупівель;

3) підготовка та подання не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним бюджетним роком, до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати щорічного звіту, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель (щодо кількісних і вартісних показників закупівель у розрізі процедур і предметів закупівель, рівня конкуренції, кількості скарг) та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель.

Щорічний звіт оприлюднюється Уповноваженим органом на своєму офіційному веб-сайті;

4) узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної;

5) вивчення, узагальнення та поширення світового досвіду у сфері закупівель;

6) забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу та інформаційного ресурсу Уповноваженого органу;

7) наповнення інформаційного ресурсу Уповноваженого органу;

8) взаємодія з громадськістю з питань удосконалення системи публічних закупівель;

9) організація нарад і семінарів з питань закупівель;

10) міжнародне співробітництво у сфері закупівель;

11) розроблення та затвердження:

- примірної тендерної документації;

- примірного положення про уповноважену особу;

- примірного положення про тендерний комітет;

- примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі;

- примірної методики визначення вартості життєвого циклу;

- порядку визначення предмета закупівлі;

- порядку розміщення інформації про публічні закупівлі;

- особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення;

- форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції;

- порядку організації тестування уповноважених осіб;

- переліку формальних помилок;

12) надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель;

13) надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу;

14) співробітництво з органами державної влади та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель;

15) інформування громадськості про політику та правила здійснення публічних закупівель;

16) авторизація електронних майданчиків та прийняття рішення про відключення авторизованих електронних майданчиків від електронної системи закупівель;

17) розгляд звернень щодо визначення та/або створення централізованих закупівельних організацій;

18) розроблення спільно з іншими органами методологій щодо особливостей здійснення закупівель у різних сферах та їх оприлюднення на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

Роль Уповноваженого органу виконує Міністерство економіки України, зокрема Департамент сфери публічних закупівель та конкурентної політики. Детальна структура, обов’язки та завдання Департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики визначені Положенням про Департамент сфери публічних закупівель та конкурентної політики.

Щодо вимоги статті 150(2)(b) Угоди, відповідно до змін прийнятого Закону України від 05.02.2021 № 1219-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень Антимонопольного комітету України у сфері публічних закупівель" (далі - Закон про АМКУ), Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ), як орган розгляду скарг, створює Комісію (Комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Комісія) та здійснює інші повноваження, визначені Законом про публічні закупівлі, Законом України від 11.01.2001 № 2210-III "Про захист економічної конкуренції", із змінами та Законом про АМКУ.

АМКУ є державним органом із спеціальним статусом. АМКУ є незалежним органом, підконтрольним Президенту України та підзвітним Верховній Раді України. Ця незалежність забезпечена на законодавчому рівні відповідними положеннями Закону про публічні закупівлі та Закону про АМКУ.

Кожна Комісія повинна складатися з трьох осіб, уповноважених розглядати скарги про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

01 квітня 2021 року було прийнято Розпорядження Антимонопольного Комітету України № 9-рп "Про затвердження Порядку конкурсного відбору та призначення на посади уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель", згідно з яким уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Уповноважені) призначає на посаду Голова АМКУ. Відповідно до Закону про АМКУ Уповноважені призначаються строком на сім років, але не більше ніж на два строки підряд.

На Уповноважених поширюються вимоги та обмеження, встановлені законодавством у сфері запобігання корупції, при цьому положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", із змінами не поширюються. Уповноважені не входять до складу Уряду, законодавчого органу чи Офісу Президента України та не підпорядковуються їм. Відповідно до статті 6-1 Закону про АМКУ, Уповноважений, який є пов’язаною особою з суб’єктом оскарження або замовником, не може брати участі у розгляді та ухваленні рішень щодо такої скарги і на час розгляду та ухвалення рішень щодо такої скарги повинен бути замінений іншим Уповноваженим, якого визначає Голова АМКУ, або така скарга може бути передана на розгляд до іншої Комісії.

Уповноважені призначаються Головою АМКУ після проходження спеціальної перевірки, передбаченої Законом України від 14.10.2014 № 1700-VII "Про запобігання корупції", із змінами.

Рішення Комісії приймаються від імені АМКУ та є обов’язковими до виконання.

Рішення АМКУ можуть бути оскаржені протягом 30 днів з дня їх оприлюднення в електронній системі закупівель.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 03.06.2021 № 1530-IX "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель" введено нові положення щодо здійснення повноважень АМКУ щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та діяльності Комісії (Комісій), які набирають чинності з дня її (їх) утворення.

Через початок повномасштабної війни рф проти України після 24 лютого 2022 року АМКУ тимчасово припинив розгляд скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Діяльність органу оскарження була повністю відновлена в квітні 2022 року.

13 лютого 2023 року Наказом Голови АМКУ № 79-ВК було оголошено конкурс на зайняття вакантних посад Уповноважених, який наразі триває з урахуванням вимог Порядку конкурсного відбору та призначення на посади Уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Вимога (1)(b):

Що стосується вимоги (1)(b), відповідно до статті 151 Угоди, Сторони повинні дотримуватися низки основних стандартів для укладення будь-яких контрактів, визначених пунктами (2)-(15) цієї статті щодо публікації, визначення виконавця контракту та судового захисту. Ці базові стандарти випливають безпосередньо з правил і принципів публічних закупівель, як це регулюється acquis ЄС у сфері публічних закупівель, включаючи принципи недискримінації, рівного ставлення, прозорості та пропорційності.

Відповідно до Закону про публічні закупівлі процедури публічних закупівель в Україні здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Закон України про публічні закупівлі передбачає, що вітчизняні та іноземні учасники, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.

Закон України № 1977-IX "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості", ухвалений 16.12.2021, запровадив тимчасові вимоги місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі з 2022 року строком на 10 років. Ці вимоги не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України від 16.03.2016 № 1029-VIII "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі", а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Таким чином, ці національні вимоги до місцевої складової не застосовуються до тендерних пропозицій, запропонованих суб’єктами господарювання Європейського Союзу - незалежно від того, зареєстровані вони в Україні чи ні - або охоплюють продукти, послуги чи роботи, що походять з Європейського Союзу.

З 1 серпня 2016 року більшість процедур закупівель в Україні відбуваються виключно через систему електронних закупівель Prozorro. Уся інформація про публічні закупівлі, у тому числі тендерна документація, що містить вимоги до предмета закупівлі та учасників, оприлюднюється в електронній системі закупівель.

Предмети закупівель визначені Національним класифікатором "Єдиний закупівельний словник" ДК 021:2015 (далі - ЄЗС), який відповідає європейському закупівельному словнику. ЄЗС призначений для стандартизації опису предмета публічних закупівель з метою забезпечення більшої прозорості та ефективного конкурентного середовища.

Терміни для висловлення зацікавленості та подання тендерних пропозицій визначені Законом про публічні закупівлі та відрізняються залежно від процедури закупівлі:

- у разі оголошення процедури відкритих торгів - не менше 15 днів у разі неперевищення оціночною вартістю порогових значень та не менше 30 днів у разі перевищення порогових значень;

- у разі оголошення процедури конкурентного діалогу - не менше 15 днів у разі неперевищення оціночною вартістю порогових значень та не менше 30 днів у разі перевищення порогових значень;

- у разі оголошення проведення закритих торгів - не пізніш як за 30 днів до закінчення строку прийому документів, що подаються для кваліфікаційного відбору.

Вищезазначені порогові значення становлять 133000 євро для товарів і послуг і 5150000 євро для робіт. Якщо оціночна вартість закупівлі перевищує порогові значення, оголошення про проведення процедури закупівлі також має бути оприлюднено в електронній системі закупівель англійською мовою.

Закон про публічні закупівлі вимагає, щоб договори про публічні закупівлі укладалися прозоро відповідно до заздалегідь оголошених критеріїв і правил. Інформація про переможця відображається в електронній системі закупівель. Учасник, якого не визнано переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію/пропозицію переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією/пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення.

Після початку збройної агресії рф проти України, на підставі введеного воєнного стану в Україні та на період його дії, шляхом прийняття постанов було запроваджено тимчасові особливості здійснення публічних закупівель, зокрема щодо процедур публічних закупівель, вимог до учасників торгів та щодо оборонних закупівель. Оцінка імплементації етапу 1, як викладено у Додатку XXI-A , ґрунтується на зобов’язаннях України щодо скасування тимчасових особливостей здійснення публічних закупівель протягом 90 днів з дня припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану в Україні

Вимога (2):

Відповідно до другої вимоги етапу 1 Додатку ХХI-А, згідно з статтею 152 Угоди необхідно схвалити відповідну дорожню карту. Стаття 152(1) Угоди передбачає, що до початку адаптації законодавства Україна подає до Комітету асоціації у торговельному складі комплексну "дорожню карту" з імплементації Глави 8 Розділу IV Угоди із часовими графіками та ключовими поетапними результатами. Ця дорожня карта повинна збігатися з етапами та часовими рамками, викладеними у Додатку XXI-A має включати всі реформи з точки зору наближення законодавства до acquis ЄС та розбудови інституційної спроможності.

24 лютого 2016 року розпорядженням № 175-р Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію реформування системи публічних закупівель ("дорожню карту"). Рішенням № 1/2018 Комітету асоціації у торговельному складі від 14.05.2018 було надано позитивний висновок стосовно дорожньої карти імплементації Глави 8.